Чужі проти своїх: Як санкції проти 2 соцмереж та 1 пошуковика (не) змінили Україну

Якими були основні стереотипні аргументи проти цих санкцій?

Як і у випадку із мовними квотамиКвоти на телебаченні підписано Президентом України на теле- та радіоефір, одразу знайшлася ціла армія охочих пояснити, чому від подібних санкцій «буде тільки гірше». До числа найбільш тиражованих тез відносили такі твердження:

• Заборони аморальні і запроваджують цензуру. Заборона російських соцмереж не обґрунтована нічим, крім бажання владної еліти.
• Санкції не працюватимуть, бо спричинять втрати української економіки.
• Підсанкційним програмним продуктам заміни не буде, тому ними однаково будуть користуватися — хай і через VPNУкраїнцям радять не користуватися безкоштовними VPN-сервісами.
  

Наскільки актуальним було питання економічних санкцій у 2017-му, якщо війна тривала вже 3 роки?

З одного боку, сервіс, котрий у розпал подій лютого 2014-го показував «затори» та перекриття усіх мостів столиці України в той час, коли жодних перекриттів та заторів не було, мав бути відповідним чином покараний ще у 2014 році після падіння проросійської диктатури тогочасного уряду та президента. З іншого боку, необґрунтоване блокування замість економічних наслідків саме у такому випадку скидалося найбільше на цензуру. Тому санкції запровадили саме як наслідок анексії Кримського півострова, розв’язання війни на Сході, терористичної атаки на малазійський літак та низки інших злочинів з боку Кремля — а не просто тому, що комусь «не подобається» низка онлайн-сервісів із РФ.

Крім того, до запровадження економічних санкцій — не лише з боку України — призвела ще низка подій:

• спалах вірусного зараження за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc та епідемія вірусу NotPetyaPetya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки — збитків та падіння зазнали урядові сайти, енергетичні компанії, банки, аеропорти. Метою було не вимагання, а збір інформації, та перевірка на міцність інтернет-систем управління стратегічними підприємствами. США і Британія відкрито звинуватили хакерів РФ в організації цієї кібератаки. Білий Дім вважає, що вірус NotPetya завдав збитків на мільярди доларів у Європі, Азії, а також Південній та Північній Америці, і став найбільшою хакерською атакою в історії;
• втручання КремляBadRabbit — що варто знати про новий вірус і як уникнути зараження вашого ПК у перебіг виборів у США з використанням ботоферм, хакерських інструментів, вірусів та соціальних мереж. Результатом стали санкції проти ФСБ, ГРУ, 19 фізичних осіб та кількох організацій, афілійованих із Кремлем;
• результати спеціальної доповіді ФБР і міністерства внутрішньої безпеки США про хакерські атаки на американські та європейські атомні електростанції, системи водопостачання і енергосистеми;
• США і Британія звинуватили російських хакерів в атаці на мільйони роутерів по всьому світу. Звинувачення підтримали спецслужби ФРН.

Чи ефективними виявилися блокування та економічні санкції?

Згідно з дослідженням Factum Group Ukraine, у грудні 2016 року VK була на 2 місці в списку найбільш відвідуваних сайтів України з місячним охопленням 66% аудиторії. Дослідження Kantar TNS Ukraine у квітні 2018-го року показує — ні VK, ні OK, ні Yandex не входять до ТОП-10 цього переліку. Вже у березні 2018-го охоплення «Яндексу» склало 24,74% (проти місячного охоплення 63% у грудні 2016-го і 4-го місця в ТОП-10 українських сайтів).

Блокування сприяло суттєвому зниженню охоплення українців російськими сервісами (попри те, що частина провайдерів порушували вимоги держави, а частина користувачів навчилися використанню VPN для розблокування сайтів). Показником успішності заходів щодо блокування стало те, що росіянам довелося вигадувати «обхідні шляхи» — частина додатків соцмереж із РФ запровадили вбудовані VPN. Розробники з північно-східного «сусіда» навіть запропонували кастомізовані рішення для смартфонів, де Android використовував виключно «підсанкційні» соцмережі. Через блокування «Яндекс.Метрики» та інших сервісів цієї компанії перестали завантажуватися та адекватно працювати низка сайтів, котрі поширювали чи поширюють антиукраїнську пропаганду.

Проте якщо з пошуковиками та соцмережами ситуація вирівнялася, то з деякими навігаційними сервісами — ні. Після періоду блокування за деякий час «Яндекс.Карти» і «Яндекс.Навігатор» знову стали доступними для українських користувачів, повідомляють у InformNapalm. Наша редакція також частково зафіксувала відновлення доступності цих двох сервісів із «родини» Yandex. І це навіть на тлі потрапляння компанії до списку «друзів Путіна», нещодавно сформованого у США як рекомендованого переліку осіб та компаній, проти яких доцільно й надалі розширювати санкції.

Чи втратили українські компанії, стартапи та користувачі від примусової відмови від соцмереж з РФ?

Попри залякування тим, що малий та середній бізнес, який працював через підсанкційні соцмережі, понесе значні втрати, цього не сталося. Пропаганда, лояльна до режиму Кремля, від самого початку перебільшувала можливий рівень таких втрат, підкреслюють у InformNapalm. Якби такі передбачення були справедливими, то прогнози росту ВВП України в 2017 році мали б не справдитися в частині малого та середнього бізнесу та податкових надходжень від цих учасників економічної системи.

Насправді виявилося, що ВВП виріс навіть більше, ніж планувалося. У квітні 2017 року Всесвітній банк прогнозував річний ріст на рівні 2%. У реальності ВВП України виріс на 2,1%, до того ж НБУ вважає, що зупинка торгівлі з окупованими територіями Донецької та Луганської областей призвела до зниження ВВП на 0,9%, а також ріст ВВП сповільнився через проблеми з АПК. Тож суттєвого впливу на економіку України санкції проти російських сервісів не мали. Логічно припустити, що перерозподіл ринку (зокрема рекламного) на користь українських компаній міг тільки позитивно вплинути на стан української економіки, а не нашкодити, підкреслюють у InformNapalm.

Чи вдалося замінити соцмережі, бухгалтерське та облікове програмне забезпечення?

В низці сфер відбулася природня заміна санкційних програмних продуктів українськими чи американськими / європейськими аналогами. Для української аудиторії прискорилася міграція у Facebook (навіть попри скандал із Cambridge Analytica«Жити по-новому» — всі анонси та зміни Facebook на 2018 рік). Ця соцмережа збільшила охоплення з 42% (досанкційний грудень 2016-го) до 67,98%. Любителів картинок та коротких відео забрав до себе мобільний сервіс Instagram, аудиторія якого виросла до 23,87%, що на чверть більше за показник досанкційного періоду (дані InformNapalm). Пошту та навігацію забрали на себе Google та WazeНавігатор Waze став доступний українською мовою. Сервіси виклику таксі перебрали на себе UberUber оцінив рейтинг українських клієнтів майже на «відмінно» та UklonСервіс таксі Uklon запустили у Харкові.

Єдина сфера, де поки що не визначилося явного переможця — це замінаОблік по-новому — в «Ощадбанку» планують запустити систему, що замінить 1С бухгалтерського програмного продукту «1С». Ціна, якість та звичка — три ключових причини, які призвели до значного розшарування подібних рішень для фінансового та бухгалтерського обліку. Зараз на ринку одночасно просувають та купують платформи та програмне забезпечення від SAP AG, Microsoft, «IT:Підприємство», «Акцент» та «А2» (офлайн), MASTER:БухгалтеріяОблік по-українськи — як працює вітчизняна альтернатива «1С», «Діловод», «Облік SaaS», «Казначей», Oracle ApexБез санкцій — чи вдасться Oracle Apex замінити «1C» та інші.

Що буде далі?

Санкції проти російських соцмереж і «Яндексу» виявилися успішними: вони вивели з інфраструктури збирання та обробки інформації приблизно третину населення України, підкреслюють волонтери InformNapalm. Санкції триватимуть щонайменше ще 2 роки — отже поки що частка споживачів російських програмних продуктів та соцмереж і надалі спадатиме. Одночасно блокування часто ігнорується тими, хто мав би його забезпечити. І залишаються «вузькі місця» у фаховому бухгалтерському полі — тут все ще відкрите питання щодо універсального софтверного продукту для українського ринку. Вирішення цього питання — справа 2018-2019 років.