Юлія Крупенко
Команда BlaBlaCar обрала 5 найпопулярніших TEDTalks про sharing-економіку та тренди спільного споживання.
Рейчел Ботсман: «Валюта нової економіки — це довіра»
За минулі декілька років ми спостерігаємо сплеск спільного споживання — використання онлайн-платформ для сумісного використання автомобілів, квартир, навичок. Рейчел Ботсман, євангеліст економіки спільного споживання і автор відомої книги «What’s mine is yours: The Rise of Collaborative Consumption», вивчає аналог валюти, на основі якої працюють BlaBlaCar
6 маркетингових інструментів команди BlaBlaCar, Airbnb
Де зупинитися в сезон відпусток — 5 альтернатив Airbnb, Taskrabbit та інші. Цією валютою є довіра, вплив і те, що вона називає «репутаційним капіталом».
- Sharing-економіка — про те, як користувачі вступають в значимі зв’язки та заново відкривають для себе людяність. Таким чином працюють такі платформи, як BlaBlaCar, Kickstarter, Etsy — побудовані на взаєминах і довірі між людьми, а не на механічних транзакціях.
- Дослідження Pew Center свідчить, що активний користувач Facebook втричі охочіше довіряє стороннім в офлайн-житті, аніж людина, що не користується інтернетом. Віртуальна довіра поступово змінює те, як ми довіряємо один одному в реальному житті.
- Як упевнитися, що наші цифрові особистості відповідають реальним особистостям? І чи хочемо ми, щоби вони були ідентичними? Як ми можемо в мережі отримати такий же рівень довіри, як і той, що складається при особистому спілкуванні? Як ми можемо заборонити людям, які погано себе вели в одній спільноті, чинити так само у іншій? Таким же чином, як компанії іноді використовують кредитні рейтинги, щоби вирішити, який кредитний відсоток чи іпотеку вам можна надати, ринки, що залежать від транзакцій між незнайомцями, повинні володіти якимось механізмом, здатним сигналізувати, що, наприклад, Кріс — хороший хлопець. Таким механізмом є репутація.
Ліза Ганські: «Майбутнє бізнесу — за мережевим обміном»
Авторка книги «Мережевий обмін» (англ. «The Mesh: Why the Future of Business Is Sharing») і власниця сайту Meshing.it, де зібрано найуспішніші проекти в індустрії шерингової економіки з усього світу, розповідає про концепцію спільного використання цілого ряду речей, а також обміну за допомогою пірингових майданчиків. Ліза наводить кілька прикладів з різних індустрій, які успішно працюють вже зараз.
- Мережевим обміном вона називає пошук способів ефективнішого спільного використання речей.
- Ви колись замислювались над тим, скільки часу щодоби людина користується власним авто? У США і країнах Західної Європи це — близько 1 години. Це означає, що решту часу наш автомобіль не використовується і стоїть на місці. Хіба це ефективно?
- Ви знаєте, який відсоток комерційних і промислових площ в США пустує? Близько 21%. Це — занедбані заводи або фабрики, колишні ТРЦ та інші приміщення, які легко перетворити, наприклад, в місце для ярмарків, гаражних розпродажів чи інших подій для жителів міста. Це — мережевий обмін, і так з’являється можливість сконцентрувати довіру.
Робін Чейз: «Дозвольте мені орендувати вашу машину»
Ззасновниця Zipcar — найбільшого на сьогоднішній день сервісу з оренди автомобілів. Кілька років тому Робін сфокусувалася на запуску нового напрямку бізнесу: Buzzcar — майданчику для спільного використання особистих автомобілів.
- Найбільше, чого досяг Zipcar за 10 років — це усвідомлення того, що ділитися добре.
- Через 10 років настав час вийти за рамки звичного, і пару років тому було створено Buzzcar. Він дає змогу людям здати в оренду свої автівки друзям та сусідам. Замість того, щоби інвестувати в машини, ми інвестуємо в спільнону. Це можна назвати «Корпорацією користувачів».
- Якщо запитати «Чому компанію названо Buzzcar?», одна з причин — це нагадування про потужністіь «вулика», про його здатність створювати таку платформу, на якій користувачі хочуть працювати і покращувати роботу платформи спільно.
Рейчел Ботсман: «Ми перестали довіряти організаціям і почали довіряти незнайомцям»
Рейчел Ботсман — євангелістка шерингової економіки, авторка відомої книги «What’s mine is yours: the rise of collaborative consumption», частий гість на конференціях і семінарах про технології, концепції спільного споживання та прогрес. Нещодавно вона розповіла про те, як змінюється парадигма довіри в усьому світі з розвитком технологій та як люди вчаться довіряти.
- Давайте подивимось на BlaBlaCar
Україна стала першою країною, де поїздки BlaBlaCar доступні з Google Maps. Спочатку ми довіряємо ідеї. Тобто: ви повинні довіряти ідеї райдшерингу
Як зміниться володіння автомобілями? як безпечному і комфортному способу подорожей. Далі нам потрібно довіряти конкретній платформі. Тут ми розуміємо, що BlaBlaCarЯк зміниться володіння автомобілями? допоможе, якщо щось піде не так. І третій рівень — це довіра до окремої інформації, наприклад, до відгуків чи опису на сторінці профілю. - Сьогодні дивовижно спостерігати за тим, як люди довіряють один одному все більше. Ви пам’ятаєте, як вперше залишили дані власної кредитної картки на якомусь сайті? Такий крок можна сміливо назвати довірою.
— Я чудово пам’ятаю, як колись хотіла придбати старенький Peugeot на eBay. Я розповіла про це татові, а він звернув увагу, що ім’я продавця було «Невидимий Чарівник» (оригінал: Invisible Wizard), а тому моя ідея була, мягко кажучи, не дуже практичною.
- Сьогодні більшості з нас комфортно сідати в автомобіль до незнайомців. Ми ділимось своїми квартирами і будинками з людьми, з якими вперше познайомились. Це — лише початок, адже зміни, на порозі яких ми стоїмо, є не технологічними, а швидше емоційними. Це — зміни, в першу чергу, в довірі до інших. Хочеться допомагати людям зрозуміти еру довіри, до якої нам усім потрібно пристосовуватись.
Джо Геббіа: «Як Airbnb працює над довірою на платформі»
Співзасновник Airbnb збудував компанію на принципі, що довіра між людьми може бути настільки сильною, щоби зупинятись у чужих квартирах чи будинках. Як платформі вдається проходити через виклик довіри до незнайомців? Завдяки правильному підходу до дизайну. На сьогоднішній день, після того як люди 123 млн разів залишалися на ночівлю в незнайомих для себе помешканнях, Геббі озвучує мрію про спільне споживання, де дизайн допомагає суспільству і об’єднує людей замість ізоляції і поділу.
- Ми провели спільне з Стенфордом дослідження, в якому оцінювали бажання людей довіритися іншим, засноване на схожості їх віку, проживання та місця проживання. Дослідження, що не дивно, показало, що ми більше довіряємо схожим на нас людям. Чим більше розбіжностей з іншою людиною, тим менше ми їй довіряємо. Це — природна соціальна упередженість.
- Якщо у вас менше 3 відгуків, нічого не зміниться. Але якщо відгуків більше 10, все змінюється. Хороша репутація переважує схожість між людьми.
- Зараз ми знаємо, що дизайн не вирішить всіх світових проблем. Але якщо він зможе допомогти вирішити хоча би одну, побудувати новий рівень довіри, хтозна, що ми зможемо здолати згодом.