Їжа з майбутнього: Як врятувати планету і не загинути з голоду

Вегани насправді допомагають знищити планету, а не зберегти її

Не варто бути запеклим веганом, аби хоча би раз в житті не чути, що людство врятує лише перехід на альтернативні джерела білків — і під цим мають на увазі рослини та продукти рослинного походження. Та є одна неув’язка: мода на вегетаріанство призвела до катастрофічних наслідків для низки регіонів Землі — і часто ці наслідки є незворотними, а винні у цьому частково й ваші знайомі, які пропагують відмову від тваринного білка. Їжа сьогодення при всій етичності та екологічності часто може викликати економічну та продовольчу кризу.

Середньостатистичний київських гіпстер чи львівська представниця креативного класу не в курсі, та ще 5 років тому в країнах довкола Анд (це такі гори у Південній Америці) спалахнула потужна продовольча криза. Причина: 2013-го ООН оголосила «рік кіноа» — і «суперфуд» зі столу блоґерів та пропагандистів здорового способу життя та вегетаріанства перетворився на скажено дефіцитний продукт для мешканців тих країн, де він вирощувався століттями. Вартість кіноа в ті роки для місцевого населення підскочила до рівня, що співставний із вартістю курчати у ресторані, повідомляє медіаплатформа «НОЖ».

Інший приклад «суперфуду» з вегетаріанського кошика — це авокадо. Так, Мексика робить великі гроші не лише на нелегальному обігу наркотичних речовин (як це ви бачили у серіалах про наркобаронів) — але й на продажу авокадо. От тільки для збільшення кількості зібраного продукту слід збільшувати кількість плантацій — а для цього рубають все більше лісів, і це робиться нелегально у загрозливих масштабах.

Крім того, більшість «переконаних» вегетаріанців забувають про поняття «вуглецевого сліду»: кількості викидів та погіршення екології, яке відбувається внаслідок виробництва їхніх улюблених вегетаріанських продуктів. Допоки ви намагаєтеся не нашкодити корівкам, свинкам чи овечкам, вирощування та заготівля авокадо, бобів та томатів у провідних країнах-експортерах призводить до споживання й застосування такої кількості пестицидів, води та добрив, вирубування такої кількості лісів та нищення такої кількості інших біологічних видів, що куди безпечніше для планети продовжувати харчуватися м’ясом.

Час комашиного білка

Якщо м’яса на усіх не вистачає, а бути вегетаріанцем означає все одно шкодити планеті — що робити? Серед альтернативних шляхів — харучвання комахами. Так, ви правильно згадали все, що бачили у передачах про виживання. Втім, комах їдять не лише на камеру для Dicovery. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН ще 2013 року оприлюднила доповідь на 200 сторінок під назвою «Комахи, придатні для споживання у їжу». Є ще одна схожа книга — «Комахи світу, придатні для їжі». Її надрукував Токійський університет сільського господарства. Японці знайшли 2140 таких комах на планеті.

Понад 2 млрд людей щоденно їдять комах, це — частина їхнього повсякденного раціону

Східні культури та народи більше споживають комах, для Західного світу це — прояв екзотики та конфлікт із більшістю релігійних та соціокультурних стереотипів. Між тим, деякі види комах мають ті ж комбінації кислот, що й риба, а білки та вітаміни дають змого порівнювати їх з усіма сортами м’яса. Крім того, вирощування комах потребує набагато менше води, та рослин, та не створює викиди метану, а ще не генерує значної кількості біологічних відходів.

Навіть якщо згадати, що релігійні книги писалися стародавніми народами, то цікаву деталь знаходимо у Старому Заповіті: «Of them you may eat: the locust of any kind, the bald locust of any kind, the cricket of any kind, and the grasshopper of any kind» (книга Левіт) — «Цих з них їсти можете», і далі про сарану, цвіркунів та коників (несподівано, як для християнства, чи не так?) Та не лише у стародавніх народів їжа складалася в тому числі з комах. Науковці в Університеті Вісконсину з’ясували, що цвіркуни в меню — це запорука зростання корисних бактерій кишківника та сповільнення процесів запалення.

Не лише стародавній світ

Ви можете скільки завгодно вважати, що жуків, цвіркунів та хробаків їли колись, а зараз це — не їжа. Однак правда полягає у тому, що:

• Мексика — цвіркуни в яєшні чи в складі тако.
• Японія — сарана, зварена у соєвому соусі з цукром.
• Ізраїль — рагу із сараною.
• Таїланд — цвіркуни у стір-фрай та у вигляді борошна.
• Знову Мексика — мурашині страви доволі популярні.
• Китай — компанія Yilishen Tianxi Group виробляла вино, медичні препарати та статеві стимулятори з мурах.
• Мурашині бурґери та страви також виготовляли у провідних сучасних ресторанах — Noma, Carters of Moseley, D.O.M.
• Країни Африки — 43 види термітів тут вживають у їжу.
• Ентомолог Джин Дефоліарт видав інформаційний бюлетень про користь та можливості споживання комах.

Їжа з м'яса без тварини — не така вже й утопія

Синтетична телятина без знищення телят — запит на перші продукти із м’яса без використання тварин виник із програм NASA щодо харчування астронавтів. З 2001 року експериментувати почали на м’ясі птахів.

Концепція штучного м’яса виникла та почала популяризуватися завдяки Джейсону Метені — він на початку 2000-х почав роботу над інститутом New Harvest. У завдання організації входило виробництво м’яса без тварин чи птахів. У серпні 2013 року подібний продукт вперше показали широкій публіці. Перший бургер із синтетичного м’яса, приготований під прицілом телекамер, коштував $325 тис. За 5 років його собівартість у випуску впаде до менше $20 (ні, не тисяч, просто $20).

Сергій Брін з Google теж зацікавився тваринництвом без тварин — саме тому підтримує проект Mosa Meat. А в Китаї інтерес до цього проявив місцевий бізнес-foodtech-акселератор. На одних смажених цвіркунах та хробаках далеко не заїдеш.

Як скоро ми отримаємо бургери з лабораторій

Питання виробництва котлет без корів — це питання того, наскільки швидко стволові та м’язові клітини зможуть використовуватися як сировина для біореакторів із постійним механізмом живлення та вирощування. Їжа на основі такого «м’яса» — результат вирощування пересаджених клітин на об’ємному каркасі із речовини, що придатний для споживання. Така речовина має не просто перетравлюватися людським шлунком, але й імітувати структуру звичайних м’язів. Науковці оптимістично обіцяють, що з декількох клітин зможуть виростити до 50 тис тонн синтетичного м’яса. Деякі науковці йдуть ще далі. Компанія Just обіцяє, що клітин з пір’я курки буде достатньо, аби отримати котлети з цієї ж курки, не вбиваючи її:

Наскільки швидко кіберпанк, показаний нам у 2017-му, стане реальністю? Компанія Future Meat Technologies обіцяє, що невдовзі цей процес стане масовим та дешевим.