Новини

Президент України підписав Закон України №2143 щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків, який був прийнятий Верховною Радою України <a href="https://nachasi.com/2017/07/14/podatky-zminy/" target="_blank" rel="noopener">13 липня 2017 року</a>

За несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж штрафні санкції не застосовуватимуться. Кого і за що тепер не будуть штрафувати? На часі дізнатися.
<h4><strong>Що прописано в законі</strong></h4>
Не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року. Це правило діє за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

В разі втрати та/або пошкодження інформації через несанкціоноване втручання та за наявності підтверджуючих документів платник податків має письмово повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем обліку. Це має статися протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачену та/або пошкоджену зазначену вище інформацію. У разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату чи пошкодження інформаці, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом. Крайній термін при цьому складає 31 грудня 2017 року.

<p>За несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж штрафні санкції не застосовуватимуться. Кого і за що тепер не будуть штрафувати? На часі дізнатися.</p><h4><strong>Що прописано в законі</strong></h4><p>Не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року. Це правило діє за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.</p><p>В разі втрати та/або пошкодження інформації через несанкціоноване втручання та за наявності підтверджуючих документів платник податків має письмово повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем обліку. Це має статися протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону.</p><p>Платник податків зобов&#8217;язаний відновити втрачену та/або пошкоджену зазначену вище інформацію. У разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату чи пошкодження інформаці, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом. Крайній термін при цьому складає 31 грудня 2017 року.</p>

Штрафувати за несвоєчасні накладні не будуть

{:ua}У разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату інформації, терміни проведення перевірок переносяться до дати відновлення інформації. Кого тепер не будуть штрафувати?{:}

<p>Раніше використання печатки було обов'язковим атрибутом для багатьох идів діяльності в Україні та ведення відповідної документації. Тепер законодавче рішення скасовує обов'язкове використання печаток, незалежно від їх наявності у суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). На часі дізнатися про це більше та про подальший порядок роботи із документами.
</p>
<h4><strong>Деталі законопроекту щодо печаток</strong></h4>
Новим законопроектом виключається необхідність використання печатки у відносинах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування. Також встановлюється адміністративна відповідальність за вимагання держорганом або органом місцевого самоврядування наявності відбитка печатки. Норма стосується вимог щодо офіційних документів у підприємців.

Суб'єкт господарювання тепер має право використовувати у своїй діяльності печатку, але це не є обов'язковим. Також наявність/відсутність відбитка на документі не створює жодних юридичних наслідків. Додатково закон встановлює, що виготовлення, продаж або придбання юридичними особами та фізичними особами-підприємцями печатки здійснюється без отримання будь-яких документів дозвільного характеру, повідомляється на сайті законодавчого органу.

Про те, як можна зареєструвати в Україні ФОП за добу, читайте <a href="https://nachasi.com/2017/09/11/yak-zareyestruvaty-fop/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/rawpixel-com-267079-300x200.jpg" />Як зареєструвати ФОП за добу</span></a>.

<p>Раніше використання печатки було обов&#8217;язковим атрибутом для багатьох идів діяльності в Україні та ведення відповідної документації. Тепер законодавче рішення скасовує обов&#8217;язкове використання печаток, незалежно від їх наявності у суб&#8217;єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). На часі дізнатися про це більше та про подальший порядок роботи із документами.</p><h4><strong>Деталі законопроекту щодо печаток</strong></h4><p>Новим законопроектом виключається необхідність використання печатки у відносинах суб&#8217;єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування. Також встановлюється адміністративна відповідальність за вимагання держорганом або органом місцевого самоврядування наявності відбитка печатки. Норма стосується вимог щодо офіційних документів у підприємців.</p><p>Суб&#8217;єкт господарювання тепер має право використовувати у своїй діяльності печатку, але це не є обов&#8217;язковим. Також наявність/відсутність відбитка на документі не створює жодних юридичних наслідків. Додатково закон встановлює, що виготовлення, продаж або придбання юридичними особами та фізичними особами-підприємцями печатки здійснюється без отримання будь-яких документів дозвільного характеру, повідомляється на сайті законодавчого органу.</p><p>Про те, як можна зареєструвати в Україні ФОП за добу, читайте <a href="/2017/09/11/yak-zareyestruvaty-fop/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/rawpixel-com-267079-300x200.jpg" />Як зареєструвати ФОП за добу</span></a>.</p>

Закон №4194 передбачає скасування вимоги обов'язкового використання печаток на документах. Законопроект Рада схвалила в березні 2017 року. Президент України Петро Порошенко дерегуляційний документ підписав в квітні

Раніше використання печатки було обов'язковим атрибутом для багатьох идів діяльності в Україні та ведення відповідної документації. Тепер законодавче рішення скасовує обов'язкове використання печаток, незалежно від їх наявності у суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). На часі дізнатися про це більше та про подальший порядок роботи із документами.
<h4><strong>Деталі законопроекту щодо печаток</strong></h4>
Новим законопроектом виключається необхідність використання печатки у відносинах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування. Також встановлюється адміністративна відповідальність за вимагання держорганом або органом місцевого самоврядування наявності відбитка печатки. Норма стосується вимог щодо офіційних документів у підприємців.

Суб'єкт господарювання тепер має право використовувати у своїй діяльності печатку, але це не є обов'язковим. Також наявність/відсутність відбитка на документі не створює жодних юридичних наслідків. Додатково закон встановлює, що виготовлення, продаж або придбання юридичними особами та фізичними особами-підприємцями печатки здійснюється без отримання будь-яких документів дозвільного характеру, повідомляється на сайті законодавчого органу.

Про те, як можна зареєструвати в Україні ФОП за добу, читайте <a href="https://nachasi.com/2017/09/11/yak-zareyestruvaty-fop/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

<p>Раніше використання печатки було обов&#8217;язковим атрибутом для багатьох идів діяльності в Україні та ведення відповідної документації. Тепер законодавче рішення скасовує обов&#8217;язкове використання печаток, незалежно від їх наявності у суб&#8217;єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). На часі дізнатися про це більше та про подальший порядок роботи із документами.</p><h4><strong>Деталі законопроекту щодо печаток</strong></h4><p>Новим законопроектом виключається необхідність використання печатки у відносинах суб&#8217;єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування. Також встановлюється адміністративна відповідальність за вимагання держорганом або органом місцевого самоврядування наявності відбитка печатки. Норма стосується вимог щодо офіційних документів у підприємців.</p><p>Суб&#8217;єкт господарювання тепер має право використовувати у своїй діяльності печатку, але це не є обов&#8217;язковим. Також наявність/відсутність відбитка на документі не створює жодних юридичних наслідків. Додатково закон встановлює, що виготовлення, продаж або придбання юридичними особами та фізичними особами-підприємцями печатки здійснюється без отримання будь-яких документів дозвільного характеру, повідомляється на сайті законодавчого органу.</p><p>Про те, як можна зареєструвати в Україні ФОП за добу, читайте <a href="/2017/09/11/yak-zareyestruvaty-fop/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p>

В Україні скасували обов’язкове використання печаток

{:ua}Документ скасовує обов'язкове використання печаток, незалежно від їх наявності у суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців){:}

Головна ціль нового законопроекту про іноземців, що прийняв польський уряд – це надати посвідку на тимчасове перебування у Польщі у рамках перенесення до країни підприємства з іншої держави

Як підкреслюють у Міністерстві внутрішніх справ, зміни до законопроекту повинні створити ліпшу нормативно-правову базу. Це дозволить свідомо управляти міграцією у Польщі, кажуть представники польської влади.
<h4><strong>Як можна отримати дозвіл на проживання у Польщі</strong></h4>
Воєвода буде видавати дозвіл на перебування у країні у рамках перенесення підприємства до країни. Із заявою звертатися зможе фірма, яка приймає іноземця на роботу у рамках внутрішнього перенесення. На підставі такого дозволу іноземець зможе працювати на теренах усього Європейського Союзу у рамках даного підприємства.
<h4><strong>Які документи слід надати</strong></h4>
Для того, щоб скористатися перевагами, потрібен документ про попереднє працевлаштування у рамках того самого підприємства упродовж щонайменше 12 міс для менеджерів та фахівців, а також 6 міс — якщо йдеться про стажерів.

Крім того, іноземці, котрі хочуть отримати посвідку на постійне перебування у цій державі, повинні знати польську мову щонайменше на рівні B1 (середній рівень). Також проект впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням.

<p>Як підкреслюють у Міністерстві внутрішніх справ, зміни до законопроекту повинні створити ліпшу нормативно-правову базу. Це дозволить свідомо управляти міграцією у Польщі, кажуть представники польської влади.</p><h4><strong>Як можна отримати дозвіл на проживання у Польщі</strong></h4><p>Воєвода буде видавати дозвіл на перебування у країні у рамках перенесення підприємства до країни. Із заявою звертатися зможе фірма, яка приймає іноземця на роботу у рамках внутрішнього перенесення. На підставі такого дозволу іноземець зможе працювати на теренах усього Європейського Союзу у рамках даного підприємства.</p><h4><strong>Які документи слід надати</strong></h4><p>Для того, щоб скористатися перевагами, потрібен документ про попереднє працевлаштування у рамках того самого підприємства упродовж щонайменше 12 міс для менеджерів та фахівців, а також 6 міс — якщо йдеться про стажерів.</p><p>Крім того, іноземці, котрі хочуть отримати посвідку на постійне перебування у цій державі, повинні знати польську мову щонайменше на рівні B1 (середній рівень). Також проект впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням.</p>

У Польщі — нова схема дозволів на проживання

{:ua}Проект також впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням{:}

Новий законопроект № 6677 передбачає внесення змін до базових пенсійних законів «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» для запровадження другого рівня системи загальнообов’язкового пенсійного страхування з 1 січня 2018 року

Законопроектом запропонована накопичувальна система пенсійного страхування, в рамках якої застраховані особи обирають недержавні пенсійні фонди, в яких вони бажають формувати свої обов’язкові накопичення. На часі дізнатися, як нововведення змінять систему пенсійного забезпечення.
<h4><strong>Як функціонуватиме нова система накопичення пенсій</strong></h4>
Згідно запропонованих змін встановлюється, що застраховані особи, яким на дату впровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування виповнилося не більш як 35 років, сплачуватимуть внески із своєї заробітної плати (доходу) від 2% із щорічним збільшенням до 7%. Інші особи (кому виповнилося більше 35 років) мають право брати добровільну участь у накопичувальній системі пенсійного страхування. Також повідомляється, що особа може в будь-який момент перейти до іншого недержавного пенсійного фонду.
<h4><strong>Що буде з Пенсійним фондом України</strong></h4>
Пенсійний фонд України здійснюватиме адміністративне забезпечення процесу прийому та обробки відповідних заяв застрахованих осіб, а також даватиме розпорядження адміністраторам обраних недержавних пенсійних фондів про відкриття персональних накопичувальних пенсійних рахунків цим особам. Зберіганням пенсійних активів будуть займатися банківські установи.
<h4><strong>Основні функції з нагляду та регулювання, що входять у систему, покладаються на: </strong></h4>
<ul>
 	<li>Національну комісію з регулювання ринків фінансових послуг – в частині діяльності адміністраторів недержавних пенсійних фондів;</li>
 	<li>Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку – в частині діяльності компаній з управління активами недержавних пенсійних фондів;</li>
 	<li>Національний банк України – в частині діяльності зберігачів недержавних пенсійних фондів.</li>
</ul>

<p>Законопроектом запропонована накопичувальна система пенсійного страхування, в рамках якої застраховані особи обирають недержавні пенсійні фонди, в яких вони бажають формувати свої обов’язкові накопичення. На часі дізнатися, як нововведення змінять систему пенсійного забезпечення.</p><h4><strong>Як функціонуватиме нова система накопичення пенсій</strong></h4><p>Згідно запропонованих змін встановлюється, що застраховані особи, яким на дату впровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування виповнилося не більш як 35 років, сплачуватимуть внески із своєї заробітної плати (доходу) від 2% із щорічним збільшенням до 7%. Інші особи (кому виповнилося більше 35 років) мають право брати добровільну участь у накопичувальній системі пенсійного страхування. Також повідомляється, що особа може в будь-який момент перейти до іншого недержавного пенсійного фонду.</p><h4><strong>Що буде з Пенсійним фондом України</strong></h4><p>Пенсійний фонд України здійснюватиме адміністративне забезпечення процесу прийому та обробки відповідних заяв застрахованих осіб, а також даватиме розпорядження адміністраторам обраних недержавних пенсійних фондів про відкриття персональних накопичувальних пенсійних рахунків цим особам. Зберіганням пенсійних активів будуть займатися банківські установи.</p><h4><strong>Основні функції з нагляду та регулювання, що входять у систему, покладаються на: </strong></h4><ul><li>Національну комісію з регулювання ринків фінансових послуг – в частині діяльності адміністраторів недержавних пенсійних фондів;</li><li>Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку – в частині діяльності компаній з управління активами недержавних пенсійних фондів;</li><li>Національний банк України – в частині діяльності зберігачів недержавних пенсійних фондів.</li></ul>

В Україні запровадять накопичувальну пенсійну систему

{:ua}Особи до 35 років будуть сплачувати внески із своєї заробітної плати (доходу) від 2% із щорічним збільшенням до 7%. Що варто знати про нову систему пенсій?{:}

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Чули про нові законопроекти щодо мовної політики, але не мали часу прочитати докладніше? Не потрібно перечитувати 50 сторінок тексту, ми розповімо коротко про головне — і спростовуємо 3 найрозповсюдженіші міфи стосовно нового законопроекту про державну мову

На підтримку законопроекту стали відомі митці та громадські діячі, а супротивники дивували винахідливістю, вигадуючи страшні історії про в’язницю для російськомовних громадян. Розглянемо ключові моменти законопроекту №5670 та популярні стереотипи, пов’язані з ним.
<h4><strong>Чим законопроект №5670 відрізняється від інших, що були відхилені?</strong></h4>
Перше і головне — закон про державну мову скасовує чинний закон «Про засади державної мовної політики» (так званий «закон Ківалова-Колесніченка») і вносить зміни до 51 законодавчого акту.

До робочої групи мовного законопроекту входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики.

Проект закону передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:
<ul>
 	<li>Національна комісія зі стандартів державної мови</li>
 	<li>Центр української мови</li>
 	<li>Термінологічний центр української мови</li>
 	<li>Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів)</li>
</ul>
Закон про державну мову набуває чинності за 2 місяці після опублікування і передбачає додаткові перехідні періоди — для різних сфер до 2 років. Такий термін є найбільш оптимальним. Він дає можливість підприємствам та іншим суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до вимог закону, водночас унеможливлюючи розтягнення реалізації закону на десятиліття.
<h4><strong>Міф #1: За розмову недержавною мовою даватимуть штраф чи саджатимуть до в’язниці</strong></h4>
Володіння українською мовою стане обов’язком громадянина України. Та цей закон ні в кого не забирає права вільно спілкуватися будь-якою іншою мовою. Згідно зі статтею 2 закону «Про державну мову» його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Зобов’язані вільно володіти державною мовою держслужбовці, посадові особи, керівники та працівники всіх державних та комунальних підприємств, установ та організацій, депутати всіх рівнів, чиновники, члени уряду, Президент України, а також особи, що претендують на призначення / обрання на зазначені посади.

Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюється до наруги над державними символами України, і карається відповідно до Закону. Вживання суржика, попри поширену думку, не є фактом зневаги.
<h4><strong>Міф #2: Зобов’язання до використання однієї (державної) мови в усіх сферах суспільного життя наближує нас до диктатури</strong></h4>
У законопроекті №5670 враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства. Зокрема подібним чином регулюється вживання державної мови у Литві, Латвії, Польщі, Франції та Австрії. Варто наголосити, що завданням законопроекту №5670 не є обмеження прав певної категорії населення. Головне завдання закону про державну мову — захист державного статусу української мови як мови громадянства України. Робоча група, яка працювала над текстом закону, орієнтувалась на законодавство та досвід країн Європи. Також автори закону про державну мову врахували досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності. При цьому більшість прихильників законопроекту вважають, що він стане суттєвим щаблем на шляху євроінтеграції.

[blockquote_with_author name="Геннадій Афанасьєв, активіст, політв'язень" content="— Ми маємо вирішити ким ми хочемо бути: маленькою копією сусідньої імперії чи європейською країною з власним обличчям та ідентичністю."]
<h4><strong>Міф #3: Запровадження обов’язкового володіння українською мовою в усіх державних підприємствах, органах та установах знизить можливість працевлаштування</strong></h4>
З ухваленням закону про державну мову на ринку праці побутуватиме абсолютно протилежна тенденція.

Ірина Подоляк, народна депутатка України, зауважує: «Цей закон, можливо, стане причиною найбільшого масового працевлаштування кваліфікованих філологів за останній час. Створення кількох профільних інституцій дасть змогу фахівцям проводити актуальні дослідження живої мови і впливати на її розвиток».

За її словами, перекладачі, редактори, викладачі української у медицині, української у природничих науках, розвиток малого підприємництва через надання послуг з усного і синхронного перекладу, викладання на різнорівневих курсах державної мови та багато іншого – це все робочі місця, зарплата, відтак податки і надходження до бюджету.
<h4><strong>Коли почнуться зміни і чому вони необхідні?</strong></h4>
Закон почне працювати поступово. Значна частина положень набирає чинності за 2 місяці після опублікування. Але більшість положень розтягнуті в часі на кілька років. Наприклад, виключною мовою ЗНО українська стане у 2025 році.

Говорити про впровадження української мови в усі сфери суспільного життя України як про утиск прав — абсурдно. Наприклад, будь-який посадовець Франції виступає публічно виключно французькою, в той час як народні депутати України виступають на засіданнях іноземною. Звідси й відповідь — так, оновлений закон про державу мову необхідний. І потрібен він, у першу чергу, щоби зберегти одну з головних рис нашої державної ідентичності — адже «нації вмирають не від інфаркту…», як відомо.
<p style="text-align: right;"><em>За матеріалами <a href="http://language-policy.info/2017/01/9-faktiv-pro-zakonoproekt-5670-pro-derzhavnu-movu/" target="_blank" rel="noopener">Language Policy</a> та «<a href="https://www.radiosvoboda.org/a/28270385.html" target="_blank" rel="noopener">Радіо Свобода</a>»</em></p>

<p>На підтримку законопроекту стали відомі митці та громадські діячі, а супротивники дивували винахідливістю, вигадуючи страшні історії про в’язницю для російськомовних громадян. Розглянемо ключові моменти законопроекту №5670 та популярні стереотипи, пов’язані з ним.</p><h4><strong>Чим законопроект №5670 відрізняється від інших, що були відхилені?</strong></h4><p>Перше і головне — закон про державну мову скасовує чинний закон «Про засади державної мовної політики» (так званий «закон Ківалова-Колесніченка») і вносить зміни до 51 законодавчого акту.</p><p>До робочої групи мовного законопроекту входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики.</p><p>Проект закону передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:</p><ul><li>Національна комісія зі стандартів державної мови</li><li>Центр української мови</li><li>Термінологічний центр української мови</li><li>Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів)</li></ul><p>Закон про державну мову набуває чинності за 2 місяці після опублікування і передбачає додаткові перехідні періоди — для різних сфер до 2 років. Такий термін є найбільш оптимальним. Він дає можливість підприємствам та іншим суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до вимог закону, водночас унеможливлюючи розтягнення реалізації закону на десятиліття.</p><h4><strong>Міф #1: За розмову недержавною мовою даватимуть штраф чи саджатимуть до в’язниці</strong></h4><p>Володіння українською мовою стане обов’язком громадянина України. Та цей закон ні в кого не забирає права вільно спілкуватися будь-якою іншою мовою. Згідно зі статтею 2 закону «Про державну мову» його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.</p><p>Зобов’язані вільно володіти державною мовою держслужбовці, посадові особи, керівники та працівники всіх державних та комунальних підприємств, установ та організацій, депутати всіх рівнів, чиновники, члени уряду, Президент України, а також особи, що претендують на призначення / обрання на зазначені посади.</p><p>Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюється до наруги над державними символами України, і карається відповідно до Закону. Вживання суржика, попри поширену думку, не є фактом зневаги.</p><h4><strong>Міф #2: Зобов’язання до використання однієї (державної) мови в усіх сферах суспільного життя наближує нас до диктатури</strong></h4><p>У законопроекті №5670 враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства. Зокрема подібним чином регулюється вживання державної мови у Литві, Латвії, Польщі, Франції та Австрії. Варто наголосити, що завданням законопроекту №5670 не є обмеження прав певної категорії населення. Головне завдання закону про державну мову — захист державного статусу української мови як мови громадянства України. Робоча група, яка працювала над текстом закону, орієнтувалась на законодавство та досвід країн Європи. Також автори закону про державну мову врахували досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності. При цьому більшість прихильників законопроекту вважають, що він стане суттєвим щаблем на шляху євроінтеграції.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Ми маємо вирішити ким ми хочемо бути: маленькою копією сусідньої імперії чи європейською країною з власним обличчям та ідентичністю.</p>					<cite>									<span><strong>Геннадій Афанасьєв, активіст, політв'язень</strong></span> 							</cite>			</blockquote><h4><strong>Міф #3: Запровадження обов’язкового володіння українською мовою в усіх державних підприємствах, органах та установах знизить можливість працевлаштування</strong></h4><p>З ухваленням закону про державну мову на ринку праці побутуватиме абсолютно протилежна тенденція.</p><p>Ірина Подоляк, народна депутатка України, зауважує: «Цей закон, можливо, стане причиною найбільшого масового працевлаштування кваліфікованих філологів за останній час. Створення кількох профільних інституцій дасть змогу фахівцям проводити актуальні дослідження живої мови і впливати на її розвиток».</p><p>За її словами, перекладачі, редактори, викладачі української у медицині, української у природничих науках, розвиток малого підприємництва через надання послуг з усного і синхронного перекладу, викладання на різнорівневих курсах державної мови та багато іншого – це все робочі місця, зарплата, відтак податки і надходження до бюджету.</p><h4><strong>Коли почнуться зміни і чому вони необхідні?</strong></h4><p>Закон почне працювати поступово. Значна частина положень набирає чинності за 2 місяці після опублікування. Але більшість положень розтягнуті в часі на кілька років. Наприклад, виключною мовою ЗНО українська стане у 2025 році.</p><p>Говорити про впровадження української мови в усі сфери суспільного життя України як про утиск прав — абсурдно. Наприклад, будь-який посадовець Франції виступає публічно виключно французькою, в той час як народні депутати України виступають на засіданнях іноземною. Звідси й відповідь — так, оновлений закон про державу мову необхідний. І потрібен він, у першу чергу, щоби зберегти одну з головних рис нашої державної ідентичності — адже «нації вмирають не від інфаркту…», як відомо.</p><p style="text-align: right;"><em>За матеріалами <a href="http://language-policy.info/2017/01/9-faktiv-pro-zakonoproekt-5670-pro-derzhavnu-movu/" target="_blank" rel="noopener">Language Policy</a> та «<a href="https://www.radiosvoboda.org/a/28270385.html" target="_blank" rel="noopener">Радіо Свобода</a>»</em></p>

Міфи та правда стосовно найобговорюванішого законопроекту про мову

{:ua}Що заборонить, а що ні законопроект №5670?{:}

<p>Минулого тижня у Німеччині ухвалили закон, який передбачає штрафи до €50 млн для онлайн-платформ, які вчасно не видалили неправдиві новини або так звану «мову ненависті» — образливі та зневажливі коментарі, що розпалюють ненависть в інтернеті. Закон називається Netzwerkdurchsetzungsgesetz — і набере чинності він аж восени 2017-го, після того, як пройдуть вибори у Бундестаг у вересні.
</p>
<h4><strong>Чим зумовлено прийняття окремого закону</strong></h4>
Із жовтня 2017 року Facebook, <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/3d-v-2d-youtube/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">YouTube<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/sport-1526987_1280-300x200.jpg" />3D в 2D: YouTube представив новий формат відеозйомки</span></a> та інші платфоми змушені видаляти «очевидно неправомірний» контент за 24 години після його появи. У складніших випадках, коли перевірка сумнівних текстів потребує більше часу, на визначення дається 7 днів. За словами міністра юстиції Німеччини Гайко Мааса, досвід показав, що без політичного тиску великі онлайн-платформи не виконують своїх зобов'язань і не видаляють нелегальний контент. Йдеться, зокрема, про соціальну мережу <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Facebook<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/balloon-17555_960_720-300x200.jpg" />Facebook дозволить користуватися GIF у стрічці новин</span></a>, яка налічує близько 30 млн користувачів з Німеччини.

Нині проблема полягає здебільшого у тому, що соцмережі ігнорують скарги користувачів, які почувають себе ображеними. Крім того, компанія часто відмовляється видаляти ці коментарі, посилаючись на власні правила. Тепер закон мав би змусити онлайн-платформи ретельніше перевіряти контент і вчасно реагувати на скарги. Facebook прокоментував це нововведення дипломатично:

[blockquote_with_author content="— Ми віримо, що найкращі рішення будуть знайдені, коли держава, громадянське суспільство та індустрія працюватимуть разом."]

У нинішньому вигляді ця ініатива не допоможе вирішити проблему ненависті та неправдивої інформації в інтернеті, зазначили в компанії.
<h4><strong>Чи порушується цим законом принцип поділу влади</strong></h4>
Але що означає «очевидно неправомірний»? Соцмережам дають у найкращому випадку тиждень, аби дати відповідь на це питання. Коли з подібною проблемою стикаються органи правосуддя, їм навряд чи вистачає розглянути її за такий короткий термін. Виходить, приватні компанії переймають повноваження судів і ще й у дуже жорстких умовах. Власне, не лише представники Facebook, але й правозахисники критикують сумнівний закон. Вони переконані, що дотримуватися визначених часових рамок нереалістично, а поспішні оцінки рано чи пізно можуть перетворитися на «випадкову цензуру», коли платформа видалятиме критичні пости, не встигнувши розібратися у проблемі.

Крім соціальних мереж, інформацію в інтернеті аналізують й незалежні громадські організації, пише видання BBC. В одній із них — German Association of the Internet Industry — погоджуються, що проблему з мовою ненависті, неправдивою інформацією в інтернеті потрібно вирішувати. Але не у спосіб, як це пропонує новий закон: «Потрібен час, аби визначити чи контент, на який скаржаться справді нелегальний», — передає слова Александра Рабе видання. Крім того, за його словами, нерідко трапляється, що брехня не потрапляє під юридичне визначення «неправдивої інформації».
<h4><strong>Чи не потрапить правосуддя до рук великим корпораціям</strong></h4>
Інтернет-активіст Маркус Бекендаль з порталу Netzpolitik.org нагадує, що правосуддя не належить до повноважень приватних компаній. Їм не слід давати право виголошувати вердикти щодо того, який контент легальний, а який — ні. У демократичній державі такими питаннями повинні займатися суди. У відповідь на подібні застереження німецькі законотворці передбачили компроміс — створення окремого державного органу, у який компанії зможуть звернутися, коли самі не зуміють розібратися з юридичними нюансами. Якщо це відомство буде створене, то підпорядковуватиметься німецькому міністерству юстиції. Поки що це лише ідея, яку озвучив Гайко Маас, <a href="http://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/netzwirtschaft/netzwerkdurchsetzungsgesetz-was-sie-ueber-das-gesetz-gegen-hass-im-internet-wissen-muessen-15084364.html" target="_blank" rel="noopener">пише</a> сайт видання Frakfurter Allgemeine Zeitung. І невідомо, хто саме входитиме до складу такого державного органу і якими будуть його повноваження. І знову ж правозахисники застерігають: таке рішення може привести до створення державного органу цензури.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/eye-1553789_1280.jpg" align="left"]
<h4><strong>Загроза цензури</strong></h4>
Не варто забувати, що часто дуже важко визначити, чи не порушує те чи інше висловлювання букву закону. Особливо, коли йдеться про приватні розмови, жарти, кепкування й сатиру. Тому компанії, аби не платити високих штрафів, можуть стати надто обережними і видаляти більше, ніж потрібно. Така тенденція може легко перерости в обмеження права на вільне висловлення думки або цензуру. Ситуацію, у якій держава вирішує, що є «правдою», а що «брехнею», називається деспотією, <a href="http://www.tagesspiegel.de/politik/gesetzentwurf-von-heiko-maas-erdoganismus-in-reinkultur/19537970.html" target="_blank" rel="noopener">прокоментував</a> журналіст Гаральд Мартенштайн у колонці для tagespiegel.de. «Міністр юстиції Гайко Маас запропонував закон, при прочитанні якого складається враження, що він походить з книги «1984», — зазначив він. За його словами, завжди існуватиме невизначеність між полемікою, сатирою та серйозним наклепом, розпалюванням ненависті тощо. Тому в країні й існують незалежні суди, які вирішують, що дозволено, а що ні. І неважливо, чи погроза виголошена особисто, надрукована в газеті чи сказана особисто.
<h4><strong>Слово за технологіями — чи законотворцями?</strong></h4>
Закон, який намагається встановити правила гри в інтернеті наштовхує на кілька думок.

По-перше, варто замислитися над тим, чи вдасться регулювати технології, у цьому випадку соціальні мережі та інтернет, виключно юридичними інструментами. Роджер Браунсворд, британський науковець та юрист, який багато років вивчає правові методи регулювання технологій,  у цьому контексті дійшов до цікавого висновку в одній зі своїх праць: чим чіткіші та детальніші правила регулювання процесу, пов'язаного з технологіями, тим віддаленіші вони від регулювання цієї технології. Чому? Передусім через ресурси й час. Цю тезу наочно ілюструє і випадок з німецьким законом. Для того, щоб відстежити потік коментарів з мовою ненависті у соціальній мережі, потрібно найняти велетенський штат, який займатиметься лише цим. Не кажучи вже про неправдиві новини, для ідентифікації яких знадобиться окрема редакція. Й тоді «фільтрувати» весь потік інформації — дуже часомістке й малореалістичне завдання. Крім того, технології розвиваються швидше, ніж закони. Отже, імовірно, інтернет-гіганту з цілою армією програмістів буде не надто складно вигадати новий спосіб комунікації, який не покриватиметься чинним законодавством.

Браунсворд переконаний, що знайти оптимальну форму для регулювання не вдасться знайти у системі координат «закон проти технологій». Навпаки, рішення потрібно шукати спільними силами у політичній площині. Варто долучити індустрію до законотворчого процесу, запропонувати певні привілеї в обмін на поступки з їхнього боку. Виграють від такої схеми всі сторони — держава, бо «встигатиме» за технологіями, компанії, оскільки зможуть брати участь у прийнятті політичних рішень.

<p>Минулого тижня у Німеччині ухвалили закон, який передбачає штрафи до €50 млн для онлайн-платформ, які вчасно не видалили неправдиві новини або так звану «мову ненависті» — образливі та зневажливі коментарі, що розпалюють ненависть в інтернеті. Закон називається Netzwerkdurchsetzungsgesetz — і набере чинності він аж восени 2017-го, після того, як пройдуть вибори у Бундестаг у вересні.</p><h4><strong>Чим зумовлено прийняття окремого закону</strong></h4><p>Із жовтня 2017 року Facebook, <a href="/2017/06/26/3d-v-2d-youtube/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">YouTube<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/sport-1526987_1280-300x200.jpg" />3D в 2D: YouTube представив новий формат відеозйомки</span></a> та інші платфоми змушені видаляти «очевидно неправомірний» контент за 24 години після його появи. У складніших випадках, коли перевірка сумнівних текстів потребує більше часу, на визначення дається 7 днів. За словами міністра юстиції Німеччини Гайко Мааса, досвід показав, що без політичного тиску великі онлайн-платформи не виконують своїх зобов&#8217;язань і не видаляють нелегальний контент. Йдеться, зокрема, про соціальну мережу <a href="/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Facebook<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/balloon-17555_960_720-300x200.jpg" />Facebook дозволить користуватися GIF у стрічці новин</span></a>, яка налічує близько 30 млн користувачів з Німеччини.</p><p>Нині проблема полягає здебільшого у тому, що соцмережі ігнорують скарги користувачів, які почувають себе ображеними. Крім того, компанія часто відмовляється видаляти ці коментарі, посилаючись на власні правила. Тепер закон мав би змусити онлайн-платформи ретельніше перевіряти контент і вчасно реагувати на скарги. Facebook прокоментував це нововведення дипломатично:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Ми віримо, що найкращі рішення будуть знайдені, коли держава, громадянське суспільство та індустрія працюватимуть разом.</p>			</blockquote><p>У нинішньому вигляді ця ініатива не допоможе вирішити проблему ненависті та неправдивої інформації в інтернеті, зазначили в компанії.</p><h4><strong>Чи порушується цим законом принцип поділу влади</strong></h4><p>Але що означає «очевидно неправомірний»? Соцмережам дають у найкращому випадку тиждень, аби дати відповідь на це питання. Коли з подібною проблемою стикаються органи правосуддя, їм навряд чи вистачає розглянути її за такий короткий термін. Виходить, приватні компанії переймають повноваження судів і ще й у дуже жорстких умовах. Власне, не лише представники Facebook, але й правозахисники критикують сумнівний закон. Вони переконані, що дотримуватися визначених часових рамок нереалістично, а поспішні оцінки рано чи пізно можуть перетворитися на «випадкову цензуру», коли платформа видалятиме критичні пости, не встигнувши розібратися у проблемі.</p><p>Крім соціальних мереж, інформацію в інтернеті аналізують й незалежні громадські організації, пише видання BBC. В одній із них — German Association of the Internet Industry — погоджуються, що проблему з мовою ненависті, неправдивою інформацією в інтернеті потрібно вирішувати. Але не у спосіб, як це пропонує новий закон: «Потрібен час, аби визначити чи контент, на який скаржаться справді нелегальний», — передає слова Александра Рабе видання. Крім того, за його словами, нерідко трапляється, що брехня не потрапляє під юридичне визначення «неправдивої інформації».</p><h4><strong>Чи не потрапить правосуддя до рук великим корпораціям</strong></h4><p>Інтернет-активіст Маркус Бекендаль з порталу Netzpolitik.org нагадує, що правосуддя не належить до повноважень приватних компаній. Їм не слід давати право виголошувати вердикти щодо того, який контент легальний, а який — ні. У демократичній державі такими питаннями повинні займатися суди. У відповідь на подібні застереження німецькі законотворці передбачили компроміс — створення окремого державного органу, у який компанії зможуть звернутися, коли самі не зуміють розібратися з юридичними нюансами. Якщо це відомство буде створене, то підпорядковуватиметься німецькому міністерству юстиції. Поки що це лише ідея, яку озвучив Гайко Маас, <a href="http://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/netzwirtschaft/netzwerkdurchsetzungsgesetz-was-sie-ueber-das-gesetz-gegen-hass-im-internet-wissen-muessen-15084364.html" target="_blank" rel="noopener">пише</a> сайт видання Frakfurter Allgemeine Zeitung. І невідомо, хто саме входитиме до складу такого державного органу і якими будуть його повноваження. І знову ж правозахисники застерігають: таке рішення може привести до створення державного органу цензури.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/eye-1553789_1280.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Загроза цензури</strong></h4><p>Не варто забувати, що часто дуже важко визначити, чи не порушує те чи інше висловлювання букву закону. Особливо, коли йдеться про приватні розмови, жарти, кепкування й сатиру. Тому компанії, аби не платити високих штрафів, можуть стати надто обережними і видаляти більше, ніж потрібно. Така тенденція може легко перерости в обмеження права на вільне висловлення думки або цензуру. Ситуацію, у якій держава вирішує, що є «правдою», а що «брехнею», називається деспотією, <a href="http://www.tagesspiegel.de/politik/gesetzentwurf-von-heiko-maas-erdoganismus-in-reinkultur/19537970.html" target="_blank" rel="noopener">прокоментував</a> журналіст Гаральд Мартенштайн у колонці для tagespiegel.de. «Міністр юстиції Гайко Маас запропонував закон, при прочитанні якого складається враження, що він походить з книги «1984», — зазначив він. За його словами, завжди існуватиме невизначеність між полемікою, сатирою та серйозним наклепом, розпалюванням ненависті тощо. Тому в країні й існують незалежні суди, які вирішують, що дозволено, а що ні. І неважливо, чи погроза виголошена особисто, надрукована в газеті чи сказана особисто.</p><h4><strong>Слово за технологіями — чи законотворцями?</strong></h4><p>Закон, який намагається встановити правила гри в інтернеті наштовхує на кілька думок.</p><p>По-перше, варто замислитися над тим, чи вдасться регулювати технології, у цьому випадку соціальні мережі та інтернет, виключно юридичними інструментами. Роджер Браунсворд, британський науковець та юрист, який багато років вивчає правові методи регулювання технологій,  у цьому контексті дійшов до цікавого висновку в одній зі своїх праць: чим чіткіші та детальніші правила регулювання процесу, пов&#8217;язаного з технологіями, тим віддаленіші вони від регулювання цієї технології. Чому? Передусім через ресурси й час. Цю тезу наочно ілюструє і випадок з німецьким законом. Для того, щоб відстежити потік коментарів з мовою ненависті у соціальній мережі, потрібно найняти велетенський штат, який займатиметься лише цим. Не кажучи вже про неправдиві новини, для ідентифікації яких знадобиться окрема редакція. Й тоді «фільтрувати» весь потік інформації — дуже часомістке й малореалістичне завдання. Крім того, технології розвиваються швидше, ніж закони. Отже, імовірно, інтернет-гіганту з цілою армією програмістів буде не надто складно вигадати новий спосіб комунікації, який не покриватиметься чинним законодавством.</p><p>Браунсворд переконаний, що знайти оптимальну форму для регулювання не вдасться знайти у системі координат «закон проти технологій». Навпаки, рішення потрібно шукати спільними силами у політичній площині. Варто долучити індустрію до законотворчого процесу, запропонувати певні привілеї в обмін на поступки з їхнього боку. Виграють від такої схеми всі сторони — держава, бо «встигатиме» за технологіями, компанії, оскільки зможуть брати участь у прийнятті політичних рішень.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Новий німецький закон має на меті «очистити» соціальні мережі від мови ненависті та фейкових новин. Утім, правозахисники не вірять, що в інтернеті запанують правила і порядок та говорять про цензуру. Як все насправді?

Минулого тижня у Німеччині ухвалили закон, який передбачає штрафи до €50 млн для онлайн-платформ, які вчасно не видалили неправдиві новини або так звану «мову ненависті» — образливі та зневажливі коментарі, що розпалюють ненависть в інтернеті. Закон називається Netzwerkdurchsetzungsgesetz — і набере чинності він аж восени 2017-го, після того, як пройдуть вибори у Бундестаг у вересні.
<h4><strong>Чим зумовлено прийняття окремого закону</strong></h4>
Із жовтня 2017 року Facebook, <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/3d-v-2d-youtube/" target="_blank" rel="noopener">YouTube</a> та інші платфоми змушені видаляти «очевидно неправомірний» контент за 24 години після його появи. У складніших випадках, коли перевірка сумнівних текстів потребує більше часу, на визначення дається 7 днів. За словами міністра юстиції Німеччини Гайко Мааса, досвід показав, що без політичного тиску великі онлайн-платформи не виконують своїх зобов'язань і не видаляють нелегальний контент. Йдеться, зокрема, про соціальну мережу <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>, яка налічує близько 30 млн користувачів з Німеччини.

Нині проблема полягає здебільшого у тому, що соцмережі ігнорують скарги користувачів, які почувають себе ображеними. Крім того, компанія часто відмовляється видаляти ці коментарі, посилаючись на власні правила. Тепер закон мав би змусити онлайн-платформи ретельніше перевіряти контент і вчасно реагувати на скарги. Facebook прокоментував це нововведення дипломатично:

[blockquote_with_author content="— Ми віримо, що найкращі рішення будуть знайдені, коли держава, громадянське суспільство та індустрія працюватимуть разом."]

У нинішньому вигляді ця ініатива не допоможе вирішити проблему ненависті та неправдивої інформації в інтернеті, зазначили в компанії.
<h4><strong>Чи порушується цим законом принцип поділу влади</strong></h4>
Але що означає «очевидно неправомірний»? Соцмережам дають у найкращому випадку тиждень, аби дати відповідь на це питання. Коли з подібною проблемою стикаються органи правосуддя, їм навряд чи вистачає розглянути її за такий короткий термін. Виходить, приватні компанії переймають повноваження судів і ще й у дуже жорстких умовах. Власне, не лише представники Facebook, але й правозахисники критикують сумнівний закон. Вони переконані, що дотримуватися визначених часових рамок нереалістично, а поспішні оцінки рано чи пізно можуть перетворитися на «випадкову цензуру», коли платформа видалятиме критичні пости, не встигнувши розібратися у проблемі.

Крім соціальних мереж, інформацію в інтернеті аналізують й незалежні громадські організації, пише видання BBC. В одній із них — German Association of the Internet Industry — погоджуються, що проблему з мовою ненависті, неправдивою інформацією в інтернеті потрібно вирішувати. Але не у спосіб, як це пропонує новий закон: «Потрібен час, аби визначити чи контент, на який скаржаться справді нелегальний», — передає слова Александра Рабе видання. Крім того, за його словами, нерідко трапляється, що брехня не потрапляє під юридичне визначення «неправдивої інформації».
<h4><strong>Чи не потрапить правосуддя до рук великим корпораціям</strong></h4>
Інтернет-активіст Маркус Бекендаль з порталу Netzpolitik.org нагадує, що правосуддя не належить до повноважень приватних компаній. Їм не слід давати право виголошувати вердикти щодо того, який контент легальний, а який — ні. У демократичній державі такими питаннями повинні займатися суди. У відповідь на подібні застереження німецькі законотворці передбачили компроміс — створення окремого державного органу, у який компанії зможуть звернутися, коли самі не зуміють розібратися з юридичними нюансами. Якщо це відомство буде створене, то підпорядковуватиметься німецькому міністерству юстиції. Поки що це лише ідея, яку озвучив Гайко Маас, <a href="http://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/netzwirtschaft/netzwerkdurchsetzungsgesetz-was-sie-ueber-das-gesetz-gegen-hass-im-internet-wissen-muessen-15084364.html" target="_blank" rel="noopener">пише</a> сайт видання Frakfurter Allgemeine Zeitung. І невідомо, хто саме входитиме до складу такого державного органу і якими будуть його повноваження. І знову ж правозахисники застерігають: таке рішення може привести до створення державного органу цензури.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/eye-1553789_1280.jpg" align="left"]
<h4><strong>Загроза цензури</strong></h4>
Не варто забувати, що часто дуже важко визначити, чи не порушує те чи інше висловлювання букву закону. Особливо, коли йдеться про приватні розмови, жарти, кепкування й сатиру. Тому компанії, аби не платити високих штрафів, можуть стати надто обережними і видаляти більше, ніж потрібно. Така тенденція може легко перерости в обмеження права на вільне висловлення думки або цензуру. Ситуацію, у якій держава вирішує, що є «правдою», а що «брехнею», називається деспотією, <a href="http://www.tagesspiegel.de/politik/gesetzentwurf-von-heiko-maas-erdoganismus-in-reinkultur/19537970.html" target="_blank" rel="noopener">прокоментував</a> журналіст Гаральд Мартенштайн у колонці для tagespiegel.de. «Міністр юстиції Гайко Маас запропонував закон, при прочитанні якого складається враження, що він походить з книги «1984», — зазначив він. За його словами, завжди існуватиме невизначеність між полемікою, сатирою та серйозним наклепом, розпалюванням ненависті тощо. Тому в країні й існують незалежні суди, які вирішують, що дозволено, а що ні. І неважливо, чи погроза виголошена особисто, надрукована в газеті чи сказана особисто.
<h4><strong>Слово за технологіями — чи законотворцями?</strong></h4>
Закон, який намагається встановити правила гри в інтернеті наштовхує на кілька думок.

По-перше, варто замислитися над тим, чи вдасться регулювати технології, у цьому випадку соціальні мережі та інтернет, виключно юридичними інструментами. Роджер Браунсворд, британський науковець та юрист, який багато років вивчає правові методи регулювання технологій,  у цьому контексті дійшов до цікавого висновку в одній зі своїх праць: чим чіткіші та детальніші правила регулювання процесу, пов'язаного з технологіями, тим віддаленіші вони від регулювання цієї технології. Чому? Передусім через ресурси й час. Цю тезу наочно ілюструє і випадок з німецьким законом. Для того, щоб відстежити потік коментарів з мовою ненависті у соціальній мережі, потрібно найняти велетенський штат, який займатиметься лише цим. Не кажучи вже про неправдиві новини, для ідентифікації яких знадобиться окрема редакція. Й тоді «фільтрувати» весь потік інформації — дуже часомістке й малореалістичне завдання. Крім того, технології розвиваються швидше, ніж закони. Отже, імовірно, інтернет-гіганту з цілою армією програмістів буде не надто складно вигадати новий спосіб комунікації, який не покриватиметься чинним законодавством.

Браунсворд переконаний, що знайти оптимальну форму для регулювання не вдасться знайти у системі координат «закон проти технологій». Навпаки, рішення потрібно шукати спільними силами у політичній площині. Варто долучити індустрію до законотворчого процесу, запропонувати певні привілеї в обмін на поступки з їхнього боку. Виграють від такої схеми всі сторони — держава, бо «встигатиме» за технологіями, компанії, оскільки зможуть брати участь у прийнятті політичних рішень.

<p>Минулого тижня у Німеччині ухвалили закон, який передбачає штрафи до €50 млн для онлайн-платформ, які вчасно не видалили неправдиві новини або так звану «мову ненависті» — образливі та зневажливі коментарі, що розпалюють ненависть в інтернеті. Закон називається Netzwerkdurchsetzungsgesetz — і набере чинності він аж восени 2017-го, після того, як пройдуть вибори у Бундестаг у вересні.</p><h4><strong>Чим зумовлено прийняття окремого закону</strong></h4><p>Із жовтня 2017 року Facebook, <a href="/2017/06/26/3d-v-2d-youtube/" target="_blank" rel="noopener">YouTube</a> та інші платфоми змушені видаляти «очевидно неправомірний» контент за 24 години після його появи. У складніших випадках, коли перевірка сумнівних текстів потребує більше часу, на визначення дається 7 днів. За словами міністра юстиції Німеччини Гайко Мааса, досвід показав, що без політичного тиску великі онлайн-платформи не виконують своїх зобов&#8217;язань і не видаляють нелегальний контент. Йдеться, зокрема, про соціальну мережу <a href="/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>, яка налічує близько 30 млн користувачів з Німеччини.</p><p>Нині проблема полягає здебільшого у тому, що соцмережі ігнорують скарги користувачів, які почувають себе ображеними. Крім того, компанія часто відмовляється видаляти ці коментарі, посилаючись на власні правила. Тепер закон мав би змусити онлайн-платформи ретельніше перевіряти контент і вчасно реагувати на скарги. Facebook прокоментував це нововведення дипломатично:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Ми віримо, що найкращі рішення будуть знайдені, коли держава, громадянське суспільство та індустрія працюватимуть разом.</p>			</blockquote><p>У нинішньому вигляді ця ініатива не допоможе вирішити проблему ненависті та неправдивої інформації в інтернеті, зазначили в компанії.</p><h4><strong>Чи порушується цим законом принцип поділу влади</strong></h4><p>Але що означає «очевидно неправомірний»? Соцмережам дають у найкращому випадку тиждень, аби дати відповідь на це питання. Коли з подібною проблемою стикаються органи правосуддя, їм навряд чи вистачає розглянути її за такий короткий термін. Виходить, приватні компанії переймають повноваження судів і ще й у дуже жорстких умовах. Власне, не лише представники Facebook, але й правозахисники критикують сумнівний закон. Вони переконані, що дотримуватися визначених часових рамок нереалістично, а поспішні оцінки рано чи пізно можуть перетворитися на «випадкову цензуру», коли платформа видалятиме критичні пости, не встигнувши розібратися у проблемі.</p><p>Крім соціальних мереж, інформацію в інтернеті аналізують й незалежні громадські організації, пише видання BBC. В одній із них — German Association of the Internet Industry — погоджуються, що проблему з мовою ненависті, неправдивою інформацією в інтернеті потрібно вирішувати. Але не у спосіб, як це пропонує новий закон: «Потрібен час, аби визначити чи контент, на який скаржаться справді нелегальний», — передає слова Александра Рабе видання. Крім того, за його словами, нерідко трапляється, що брехня не потрапляє під юридичне визначення «неправдивої інформації».</p><h4><strong>Чи не потрапить правосуддя до рук великим корпораціям</strong></h4><p>Інтернет-активіст Маркус Бекендаль з порталу Netzpolitik.org нагадує, що правосуддя не належить до повноважень приватних компаній. Їм не слід давати право виголошувати вердикти щодо того, який контент легальний, а який — ні. У демократичній державі такими питаннями повинні займатися суди. У відповідь на подібні застереження німецькі законотворці передбачили компроміс — створення окремого державного органу, у який компанії зможуть звернутися, коли самі не зуміють розібратися з юридичними нюансами. Якщо це відомство буде створене, то підпорядковуватиметься німецькому міністерству юстиції. Поки що це лише ідея, яку озвучив Гайко Маас, <a href="http://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/netzwirtschaft/netzwerkdurchsetzungsgesetz-was-sie-ueber-das-gesetz-gegen-hass-im-internet-wissen-muessen-15084364.html" target="_blank" rel="noopener">пише</a> сайт видання Frakfurter Allgemeine Zeitung. І невідомо, хто саме входитиме до складу такого державного органу і якими будуть його повноваження. І знову ж правозахисники застерігають: таке рішення може привести до створення державного органу цензури.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/eye-1553789_1280.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Загроза цензури</strong></h4><p>Не варто забувати, що часто дуже важко визначити, чи не порушує те чи інше висловлювання букву закону. Особливо, коли йдеться про приватні розмови, жарти, кепкування й сатиру. Тому компанії, аби не платити високих штрафів, можуть стати надто обережними і видаляти більше, ніж потрібно. Така тенденція може легко перерости в обмеження права на вільне висловлення думки або цензуру. Ситуацію, у якій держава вирішує, що є «правдою», а що «брехнею», називається деспотією, <a href="http://www.tagesspiegel.de/politik/gesetzentwurf-von-heiko-maas-erdoganismus-in-reinkultur/19537970.html" target="_blank" rel="noopener">прокоментував</a> журналіст Гаральд Мартенштайн у колонці для tagespiegel.de. «Міністр юстиції Гайко Маас запропонував закон, при прочитанні якого складається враження, що він походить з книги «1984», — зазначив він. За його словами, завжди існуватиме невизначеність між полемікою, сатирою та серйозним наклепом, розпалюванням ненависті тощо. Тому в країні й існують незалежні суди, які вирішують, що дозволено, а що ні. І неважливо, чи погроза виголошена особисто, надрукована в газеті чи сказана особисто.</p><h4><strong>Слово за технологіями — чи законотворцями?</strong></h4><p>Закон, який намагається встановити правила гри в інтернеті наштовхує на кілька думок.</p><p>По-перше, варто замислитися над тим, чи вдасться регулювати технології, у цьому випадку соціальні мережі та інтернет, виключно юридичними інструментами. Роджер Браунсворд, британський науковець та юрист, який багато років вивчає правові методи регулювання технологій,  у цьому контексті дійшов до цікавого висновку в одній зі своїх праць: чим чіткіші та детальніші правила регулювання процесу, пов&#8217;язаного з технологіями, тим віддаленіші вони від регулювання цієї технології. Чому? Передусім через ресурси й час. Цю тезу наочно ілюструє і випадок з німецьким законом. Для того, щоб відстежити потік коментарів з мовою ненависті у соціальній мережі, потрібно найняти велетенський штат, який займатиметься лише цим. Не кажучи вже про неправдиві новини, для ідентифікації яких знадобиться окрема редакція. Й тоді «фільтрувати» весь потік інформації — дуже часомістке й малореалістичне завдання. Крім того, технології розвиваються швидше, ніж закони. Отже, імовірно, інтернет-гіганту з цілою армією програмістів буде не надто складно вигадати новий спосіб комунікації, який не покриватиметься чинним законодавством.</p><p>Браунсворд переконаний, що знайти оптимальну форму для регулювання не вдасться знайти у системі координат «закон проти технологій». Навпаки, рішення потрібно шукати спільними силами у політичній площині. Варто долучити індустрію до законотворчого процесу, запропонувати певні привілеї в обмін на поступки з їхнього боку. Виграють від такої схеми всі сторони — держава, бо «встигатиме» за технологіями, компанії, оскільки зможуть брати участь у прийнятті політичних рішень.</p>

Netzwerkdurchsetzungsgesetz — німці, штрафи, інтернет

{:ua}Як у Німеччині намагаються вирішити проблему мови ненависті в інтернеті — і що з цього вийде{:}

Законодавчі зміни відбулися в Україні щодо ринку мобільних платежів. Урегульовано податкову базу, що дасть змогу стимулювати цей сегмент та отримати додаткові можливості для малого та середнього бізнесу, а також розвитку <a href="https://nachasi.com/2017/06/23/first-faq/" target="_blank" rel="noopener">мобільної комерції</a>

Український уряд урегулював питання повернення невикористаних коштів абонентам — це знімає перешкоди для розвитку розрахунків за допомогою мобільників. Раніше на такі платежі додатково нараховувалися збори до Пенсійного фонду. На часі дізнатися більше про законодавчі зміни на ринку мобільних платежів.
<h4><strong>Що зміниться у сфері мобільних платежів</strong></h4>
Доповідна записка до нового документу від КабМіну містить роз'яснення щодо порядку повернення оплати за використаними та невикористаними послугами — а також зміни щодо звітності в рамках розвитку ринку мобільних оплат за послугит та товари в Україні.

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fskubiv%2Fposts%2F1257834927672434&amp;width=500" width="500" height="710" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4><strong>Які перспективи цього сегменту ринку</strong></h4>
Автори документу також зазначають, що ринок мобільних платежів в Україні в найближчі 2 роки оцінюється у $668 млн на рік. Також серед очікувань урядовців щодо розбудови m-commerce — детенізація економіки та перехід на новий рівень безготівкових операцій та збільшення середньодобових залишків на мобільних рахунках до 3 млрд грн. Це складе 5% залишків банківської системи.

<p>Український уряд урегулював питання повернення невикористаних коштів абонентам — це знімає перешкоди для розвитку розрахунків за допомогою мобільників. Раніше на такі платежі додатково нараховувалися збори до Пенсійного фонду. На часі дізнатися більше про законодавчі зміни на ринку мобільних платежів.</p><h4><strong>Що зміниться у сфері мобільних платежів</strong></h4><p>Доповідна записка до нового документу від КабМіну містить роз&#8217;яснення щодо порядку повернення оплати за використаними та невикористаними послугами — а також зміни щодо звітності в рамках розвитку ринку мобільних оплат за послугит та товари в Україні.</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fskubiv%2Fposts%2F1257834927672434&amp;width=500" width="500" height="710" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4><strong>Які перспективи цього сегменту ринку</strong></h4><p>Автори документу також зазначають, що ринок мобільних платежів в Україні в найближчі 2 роки оцінюється у $668 млн на рік. Також серед очікувань урядовців щодо розбудови m-commerce — детенізація економіки та перехід на новий рівень безготівкових операцій та збільшення середньодобових залишків на мобільних рахунках до 3 млрд грн. Це складе 5% залишків банківської системи.</p>

В Україні усунуто перешкоди для ринку мобільних платежів

{:ua}Що зміниться на ринку мобільних платежів в Україні? На часі дізнатися більше про законодавчі зміни та подальші плани учасників ринку{:}

Як повідомили в Кабміні, 5 років в Україні діє закон «Про морські порти» (стаття 27), згідно з яким інвесторам, які займаються модернізацією або будівництвом об'єктів портового господарства, передбачена індексація їх капіталовкладень

Підготовка проекту постанови <a href="http://www.kmu.gov.ua/control/uk" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Кабінету Міністрів України</a> щодо порядку та умов укладання договорів вийшла на фінішну пряму. Йдеться про договори, на підставі яких буде здійснюватися компенсація інвестицій, внесених в об’єкти портової інфраструктури нашої країни. На часі дізнатися, кому саме повернуть інвестиції та на яких умовах.
<h4><strong>Умови проекту постанови Кабміну про інвестиції</strong></h4>
Сьогодні разом з бізнесом обговорені останні штрихи — механізми легалізації незареєстрованих з об’єктивних причин об’єктів портової інфраструктури. Це стосується як державної, так і приватної форми власності. Обговорення потрібне, щоби після імплементації положень цього документа не виникало ніяких протиріч і зловживань.

З прийняттям акта буде вирішено проблему нормативно-правового врегулювання питання щодо компенсації інвестицій у гідротехнічні споруди портової інфраструктури та вартості створення підводних гідротехнічних споруд, які за згодою власників підлягають передачі у державну власність. Також мова йде про те, щоб надати <a href="http://www.uspa.gov.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">АМПУ</a> повноваження самостійно укладати з суб’єктами господарювання договори, на підставі яких буде здійснюватися компенсація.

<p>Підготовка проекту постанови <a href="http://www.kmu.gov.ua/control/uk" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Кабінету Міністрів України</a> щодо порядку та умов укладання договорів вийшла на фінішну пряму. Йдеться про договори, на підставі яких буде здійснюватися компенсація інвестицій, внесених в об’єкти портової інфраструктури нашої країни. На часі дізнатися, кому саме повернуть інвестиції та на яких умовах.</p><h4><strong>Умови проекту постанови Кабміну про інвестиції</strong></h4><p>Сьогодні разом з бізнесом обговорені останні штрихи — механізми легалізації незареєстрованих з об’єктивних причин об’єктів портової інфраструктури. Це стосується як державної, так і приватної форми власності. Обговорення потрібне, щоби після імплементації положень цього документа не виникало ніяких протиріч і зловживань.</p><p>З прийняттям акта буде вирішено проблему нормативно-правового врегулювання питання щодо компенсації інвестицій у гідротехнічні споруди портової інфраструктури та вартості створення підводних гідротехнічних споруд, які за згодою власників підлягають передачі у державну власність. Також мова йде про те, щоб надати <a href="http://www.uspa.gov.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">АМПУ</a> повноваження самостійно укладати з суб’єктами господарювання договори, на підставі яких буде здійснюватися компенсація.</p>

Інвестиції в порти повернуть бізнесу — проект уряду

{:ua}Розробка проекту, на підставі яких здійснюється компенсація інвестицій розпочалася ще в 2013 році. На часі дізнатися, кому та за яких умов повернуть інвестиції{:}

Верховна Рада України скасовує реєстрацію іноземних інвестицій, спростить процедуру видачі дозволів на застосування праці іноземців, а також  видачу посвідок на тимчасове проживання в Україні

Президент Петро Порошенко схвалив дозвіл іноземним інвесторам отримувати посвідку на проживання в Україні. Зміни були прийняті задля зменшення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій.
<h4><strong>Деталі законопроекту, що дасть нові можливості інвесторам</strong></h4>
Закон надає право іноземцям-акціонерам і власникам істотної участі в статутному капіталі господарчих товариств в Україні отримувати посвідку на проживання в Україні. Про це свідчать дані на сторінці відповідного законопроекту <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59512" target="_blank" rel="noopener noreferrer">№ 4541</a> на сайті Верховної Ради. Парламентарі очікують, що це дасть змогу таким інвесторам проводити в Україні достатню кількість часу для контролю за діяльністю підприємств.

Також цей закон виключає вимогу про обов’язкову реєстрацію іноземних інвестицій. Очікується, що ці зміни спростять залучення зарубіжних менеджерів та іноземних кваліфікованих працівників, що є необхідним на перших етапах розвитку підприємств із іноземними інвестиціями в Україні.

<p>Президент Петро Порошенко схвалив дозвіл іноземним інвесторам отримувати посвідку на проживання в Україні. Зміни були прийняті задля зменшення бар&#8217;єрів для залучення іноземних інвестицій.</p><h4><strong>Деталі законопроекту, що дасть нові можливості інвесторам</strong></h4><p>Закон надає право іноземцям-акціонерам і власникам істотної участі в статутному капіталі господарчих товариств в Україні отримувати посвідку на проживання в Україні. Про це свідчать дані на сторінці відповідного законопроекту <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59512" target="_blank" rel="noopener noreferrer">№ 4541</a> на сайті Верховної Ради. Парламентарі очікують, що це дасть змогу таким інвесторам проводити в Україні достатню кількість часу для контролю за діяльністю підприємств.</p><p>Також цей закон виключає вимогу про обов’язкову реєстрацію іноземних інвестицій. Очікується, що ці зміни спростять залучення зарубіжних менеджерів та іноземних кваліфікованих працівників, що є необхідним на перших етапах розвитку підприємств із іноземними інвестиціями в Україні.</p>

Інвесторам дадуть посвідчення на проживання в Україні

{:ua}Верховна Рада дозволила іноземним інвесторам отримувати посвідку на проживання в Україні і скасувала обов'язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій. На часі дізнатися, що запропонують інвесторам{:}

Громадяни Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України відтепер мають отримувати крім документів про право на роботу ще й дозвіл на сезонну роботу. Нові правила покликані зменшити кількість нелегально працевлаштованих

Сейм Польщі ухвалив новий законопроект про працевлаштування та ринок праці. Змінами передбачено введення оплати за реєстрацію заяви працедавця про намір найняти на роботу іноземця.
<h4><strong>Як змінилися правила працевлаштування у Польщі</strong></h4>
Запропоновані законом рішення стосуються іноземців, котрі виконують довгострокову роботу у Польщі. Зокрема мова йде про громадян Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України, які можуть користуватися спрощеною процедурою доступу до ринку праці. Відтепер, крім права на роботу введено дозвіл на сезонну роботу, що видаватиметься на період 8 місяців протягом року. Закон передбачає внесення платежу 30 злотих за реєстрацію заяви працедавця про намір працевлаштування іноземців.
<h4><strong>Як обґрунтовуть зміни</strong></h4>
Вважається, що нові правила зменшать зловживання та забезпечить фінансові надходження, а також дозволять ефективніше обслуговувати зацікавлених осіб повітовими управліннями праці.

До речі, заяву можуть не зареєструвати, якщо управління визнає, що документ був складений з корисливою метою або буде використаний іноземцем для інших потреб, ніж виконання праці. Лише у 2016 році співробітники Державної інспекції праці Польщі провели понад 4,2 тис перевірок законності працевлаштування іноземців. Найбільшу групу нелегально працевлаштованих іноземців (понад 84%) становили громадяни України.

<p>Сейм Польщі ухвалив новий законопроект про працевлаштування та ринок праці. Змінами передбачено введення оплати за реєстрацію заяви працедавця про намір найняти на роботу іноземця.</p><h4><strong>Як змінилися правила працевлаштування у Польщі</strong></h4><p>Запропоновані законом рішення стосуються іноземців, котрі виконують довгострокову роботу у Польщі. Зокрема мова йде про громадян Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України, які можуть користуватися спрощеною процедурою доступу до ринку праці. Відтепер, крім права на роботу введено дозвіл на сезонну роботу, що видаватиметься на період 8 місяців протягом року. Закон передбачає внесення платежу 30 злотих за реєстрацію заяви працедавця про намір працевлаштування іноземців.</p><h4><strong>Як обґрунтовуть зміни</strong></h4><p>Вважається, що нові правила зменшать зловживання та забезпечить фінансові надходження, а також дозволять ефективніше обслуговувати зацікавлених осіб повітовими управліннями праці.</p><p>До речі, заяву можуть не зареєструвати, якщо управління визнає, що документ був складений з корисливою метою або буде використаний іноземцем для інших потреб, ніж виконання праці. Лише у 2016 році співробітники Державної інспекції праці Польщі провели понад 4,2 тис перевірок законності працевлаштування іноземців. Найбільшу групу нелегально працевлаштованих іноземців (понад 84%) становили громадяни України.</p>

У Польщі ухвалили нові умови працевлаштування

{:ua}Закон передбачає внесення платежу 30 злотих за реєстрацію заяви працедавця про намір працевлаштування іноземців. На часі дізнатися про зміну у Польщі{:}

Законопроектом передбачається зниження регуляторного навантаження на приватні акціонерні товариства, підвищення рівня корпоративного управління, перезавантаження підходів в питанні поділу акціонерних товариств на публічні і приватні

Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів.
<h4><strong>Положення нового законопроекту, який ухвалила Верховна Рада</strong></h4>
У <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61673" target="_blank" rel="noopener noreferrer">законопроекті 5592-д</a>:
<ul>
 	<li>уточнена та узгоджена термінологія;</li>
 	<li>виключені положення, які мали неоднозначний та суперечливий характер, що могло б призвести до зловживань;</li>
 	<li>передбачені норми щодо заборони юридичним особам, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами країни-агресора, здійснювати емісію цінних паперів в Україні;</li>
 	<li>передбачені норми щодо заборони реєстрації випуску цінних паперів, якщо емітент зареєстрований на тимчасово окупованій території України;</li>
 	<li>уточнено звітний період для складання проміжної інформації про емітента;</li>
 	<li>вилучені норми, пов’язані зі створенням правових засад для функціонування альтернативних фондових торговельних майданчиків – багатосторонніх торговельних систем.</li>
</ul>
За основу проголосував 231 депутат.
<h4><strong>Тенденції розвитку бізнесу в Україні</strong></h4>
Нагадаємо, що Україна в 2016 році піднялася на 3 пункти в рейтингу <a href="http://www.doingbusiness.org" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Doing Business</a> — до 80-го місця з 83-го. Раніше в уряді планували, що цього року Україна може увійти в ТОП-50 рейтингу, а в 2018 році — в ТОП-20. Для цього необхідно прийняти більше 30 законопроектів, частина з яких вже зареєстровані у парламенті, а частина повинні бути затверджені урядом.

<p>Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів.</p><h4><strong>Положення нового законопроекту, який ухвалила Верховна Рада</strong></h4><p>У <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61673" target="_blank" rel="noopener noreferrer">законопроекті 5592-д</a>:</p><ul><li>уточнена та узгоджена термінологія;</li><li>виключені положення, які мали неоднозначний та суперечливий характер, що могло б призвести до зловживань;</li><li>передбачені норми щодо заборони юридичним особам, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами країни-агресора, здійснювати емісію цінних паперів в Україні;</li><li>передбачені норми щодо заборони реєстрації випуску цінних паперів, якщо емітент зареєстрований на тимчасово окупованій території України;</li><li>уточнено звітний період для складання проміжної інформації про емітента;</li><li>вилучені норми, пов’язані зі створенням правових засад для функціонування альтернативних фондових торговельних майданчиків – багатосторонніх торговельних систем.</li></ul><p>За основу проголосував 231 депутат.</p><h4><strong>Тенденції розвитку бізнесу в Україні</strong></h4><p>Нагадаємо, що Україна в 2016 році піднялася на 3 пункти в рейтингу <a href="http://www.doingbusiness.org" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Doing Business</a> — до 80-го місця з 83-го. Раніше в уряді планували, що цього року Україна може увійти в ТОП-50 рейтингу, а в 2018 році — в ТОП-20. Для цього необхідно прийняти більше 30 законопроектів, частина з яких вже зареєстровані у парламенті, а частина повинні бути затверджені урядом.</p>

Верховна Рада ухвалила низку змін щодо підприємництва

{:ua}Верховна Рада прийняла закон щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів. На часі дізнатися більше про ці зміни{:}

Листи від податкової отримають не всі власники житла, а лише ті, хто проживає в квартирі площею понад 60 м² або в приватному будинку із площею понад 120 м². Підставою для сплати податку на нерухомість може бути тільки лист-повідомлення від органів ДФС

Сплатити податок на житло за минулий рік мають власники квартир площею понад 60 м² і будинки понад 120 м². Також це поширюється на власників будинків і квартир, сумарна площа яких перевищує 180 м².
<h4><strong>Хто і коли отримає платіжки на житло від ДФС</strong></h4>
Платіжки від Державної фіскальної служби прийдуть до 1 липня 2017 року. Їх отримають не всі власники вищезгаданого житла, адже Державний реєстр майнових прав заповнений тільки на 25%. Про це розповівє глава Всеукраїнської асоціації БТІ Дмитро Павленко. У список потрапили дані про угоди, які були проведені після 1 січня 2013 року. Деякі українці самостійно приносили документи в реєстраційну службу і вносили інформацію про своє майно в електронну базу даних. Зазначається, що підставою для сплати податку на нерухомість може бути тільки лист-повідомлення від органів ДФС, які почнуть розсилати на наступному тижні.

Власники квартир, які отримали «листи щастя», повинні будуть заплатити податки до 28 серпня. Інакше їм загрожує штраф у розмірі 10-20% від суми податку.

<p>Сплатити податок на житло за минулий рік мають власники квартир площею понад 60 м² і будинки понад 120 м². Також це поширюється на власників будинків і квартир, сумарна площа яких перевищує 180 м².</p><h4><strong>Хто і коли отримає платіжки на житло від ДФС</strong></h4><p>Платіжки від Державної фіскальної служби прийдуть до 1 липня 2017 року. Їх отримають не всі власники вищезгаданого житла, адже Державний реєстр майнових прав заповнений тільки на 25%. Про це розповівє глава Всеукраїнської асоціації БТІ Дмитро Павленко. У список потрапили дані про угоди, які були проведені після 1 січня 2013 року. Деякі українці самостійно приносили документи в реєстраційну службу і вносили інформацію про своє майно в електронну базу даних. Зазначається, що підставою для сплати податку на нерухомість може бути тільки лист-повідомлення від органів ДФС, які почнуть розсилати на наступному тижні.</p><p>Власники квартир, які отримали «листи щастя», повинні будуть заплатити податки до 28 серпня. Інакше їм загрожує штраф у розмірі 10-20% від суми податку.</p>

За житло треба сплатити податок до 28 серпня

{:ua}Сплатити податок на житло за минулий рік мають власники квартир площею понад 60 м² і будинки понад 120 м². Більше подробиць шукайте за посиланням{:}

#закони