Новини

Киянин Юрій Цеґла представив на краудфандинґовій платформі Indiegogo свій проект складного крісла-гамака із тканини під назвою Kolyhva — і прагне зібрати щонайменше $12,5 тис на його серійний випуск

<h4><strong>Головне, що варто знати про нестандартне крісло</strong></h4>
Розробка є результатом авторських спроб вдосконалити розкладне крісло та зробити його максимально розвантажувальним для ніг та тіла того, хто сидить у ньому.

Основою крісла є залізна трубчата рама та гальванізоване покриття із полімерними елементами для закріплення тканини.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="9209,9210,9211,9212" orderby="rand"]
<h4><strong>Які версії крісел можна буде замовити і скільки це коштуватиме</strong></h4>
KOLYHVA матиме 2 версії, які відрізнятимуться тканиною, та додаткові версії із модифікаціями конструкції:
<ul>
 	<li>напівсинтетична — 50% поліестер, 50% бавовна із водостійкім покриттям у сірому, чорному, червоному, блакитному, помаранчевому та зеленому кольорах;</li>
 	<li>100% натуральна — з бавовни та джуту (хоча на дотик така версія приємніша, але не захищена від вологи та бруду, тому рекомендована для закритих приміщень).</li>
</ul>
Вартість базової комплектації складе $155, преміум-версія з підтримкою для ніг, підставкою для планшетів та посуду та сонцезахисним куполом коштуватиме $258. Замовити ці оригінальні меблі можна <a href="https://www.indiegogo.com/projects/kolyhva-hamock-chair#/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці кампанії</a>.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/ZRqbexdwuQc" width="1295" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4><strong>Головне, що варто знати про нестандартне крісло</strong></h4><p>Розробка є результатом авторських спроб вдосконалити розкладне крісло та зробити його максимально розвантажувальним для ніг та тіла того, хто сидить у ньому.</p><p>Основою крісла є залізна трубчата рама та гальванізоване покриття із полімерними елементами для закріплення тканини.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/vnl4ewb5mvvh0g2ewtin.jpg",			"caption": "Українське портативне крісло-гамак"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/abxhtz8iyyenjwc6fbcq.jpg",			"caption": "Українське портативне крісло-гамак"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/g3ujnq9qbenbrpl9xjqy.jpg",			"caption": "Українське портативне крісло-гамак"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/eefuaxpqddxvjr3prz3e.jpg",			"caption": "Українське портативне крісло-гамак"		}			]</script><h4><strong>Які версії крісел можна буде замовити і скільки це коштуватиме</strong></h4><p>KOLYHVA матиме 2 версії, які відрізнятимуться тканиною, та додаткові версії із модифікаціями конструкції:</p><ul><li>напівсинтетична — 50% поліестер, 50% бавовна із водостійкім покриттям у сірому, чорному, червоному, блакитному, помаранчевому та зеленому кольорах;</li><li>100% натуральна — з бавовни та джуту (хоча на дотик така версія приємніша, але не захищена від вологи та бруду, тому рекомендована для закритих приміщень).</li></ul><p>Вартість базової комплектації складе $155, преміум-версія з підтримкою для ніг, підставкою для планшетів та посуду та сонцезахисним куполом коштуватиме $258. Замовити ці оригінальні меблі можна <a href="https://www.indiegogo.com/projects/kolyhva-hamock-chair#/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці кампанії</a>.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/ZRqbexdwuQc" width="1295" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Українське крісло-гамак збирає $12,5 тис на Indiegogo

{:ua}Яке крісло пропонує український конструктор? На часі дізнатися більше про оригінальний меблевий проект від українського розробника{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Агрегатори подій та онлайн-майданчики для організаторів — відносно нова сфера для роботи стартапів в Україні; тому досвід кожного учасника цього ринку є корисним та цікавим. Ми поспілкувалися із CEO 2Event Ярославом Максимовичем, щоби дізнатися, як працює його event-сервіс та яка специфіка української аудиторії таких проектів

<h4><strong>Про головні досягнення за 2016 рік</strong></h4>
— Якщо коротко, ми виросли на понад 500% у доходах за попередній рік, але до рівня повної прибутковості нам трохи не вистачає.

Також ми започаткували новий напрямок, який фактично має стати головним для нас (і ми зараз активно над ним працюємо) — це розробка мобільних додатків для подій. Ми почали продавати в кінці 2016 року, тільки в березні вже стабілізувалася технологія, платформа, — і вже продали кілька десятків мобільних додатків.

Третє досягнення — ми зараз створюємо мобільні додатки не тільки для івентів, але й для бізнес-клубів. В нас вже є 3 бізнес-клуби, які замовили додатки для своїх учасників. Головна цінність такої співпраці – це каталог учасників таких клубів, друга цінність – це клуби, які проводять постійно якісь події, отже, їм треба запрошувати людей на івент, аби ті нічого не проґавили. 

[blockquote_with_author content="Якщо взяти структуру всіх івентів, які у нас відбуваються, то серед них 30% — це ті, які прийшли до нас самостійно, бо їм хтось порекомендував або вони бачили, як ми працюємо."]
<h4><strong>Про сегментацію ринку</strong></h4>
— Ми працюємо на тих подіях, в яких важливий нетворкінґ — це події, на яких приблизно 100+ осіб представлено, і коли ви збираєтеся її відвідати, то не можете збагнути, хто ще зі знайомих чи колег йде на ту ж саму подію. Зараз за статистикою концертів залишається приблизно так само, як було завжди, близько 10-15%, а увагу найбільше звертають на бізнесові події.

Ми покращили структуру списку відвідувачів заходів, — і зараз у нас уже в середньому біля 25% людей заповнюють інформацію про себе. В цьому блоці є такі пункти, як «компанія і посада», «чим я корисний» і «в чому я зацікавлений».

Нещодавно була подія для блоґерів, «ВідеоЖАРА», ми розробляли для них брендований додаток. І хоча прес-реліз про випуск додатку було випущено буквально за 2 доби до самого івенту, відвідувачі активно заповнювали свої профайли, надавали про себе інформацію — тобто люди пішли спеціально знайомитися із кимось.

[blockquote_with_author content="В Україні поступово росте розуміння потреби нетворкінґу під час подій."]
<h4><strong>Про інтеграцію з Facebook</strong></h4>
— На цей момент більша частина користувачів реєструється через Facebook.Просування наших послуг та можливостей через Facebook ділиться у нас на 2 типи.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/12006364_923767917659805_4901201690366460363_n-e1500402360285.jpg" align="right"]

Похід на івент — це формат, коли люди люблять повихвалятися «я йду на такий-то івент». Ми врахували це і запропонували таку функцію: «А давай не просто будеш хвалитися, давай організатори будуть дарувати тобі якусь знижку, щоби тебе точно мотивувати поділитися цією подією». Ця функція доволі нова, нею скористалися вже кілька сотень людей, але ще не 1 тис осіб точно (<em>розмову записували наприкінці червня 2017 року — прим.ред.</em>). Поки що рано підбивати підсумки, але за попередніми оцінками десь 5-10% користуються цією функцією.

Близько півроку тому Facebook у підтримку нашого стартапу 2Event виділив $2 тис на рекламу всередині своєї соцмережі — просто так, цілком безкоштовно. Тож ми вирішили поділитися цією радістю з усіма, хто у нас організовує події, і ділимося з організаторами частиною коштів на проведення рекламної кампанії для їхніх подій.
<h4><strong>Про новий напрямок — IT-заходи</strong></h4>
— На ринку все ще по суті немає якогось цілісного агрегатора подій в сфері IT. В нас є прагнення запустити таку платформу; тим більше, що за 1-2 години ми вже можемо згенерувати додаток для окремих подій.

Зараз прийшло більше десятка бажаючих працювати, але ми поки що в пошуках людини, яка на нашій стороні, в середині компанії, буде займатися цим напрямком, структурувати тематичні вертикалі: ось тут IT-події, а тут медичні, а тут освітні, спортивні чи якісь інші. Ми шукаємо волонтерів, які на правах співробітників будуть займатися кожною з цих вертикалей, а хтось із наших менеджерів буде курувати те, як вони працюють, яким чином виконують поставлені завдання.
<h4><strong>Про опцію пошуку попутників</strong></h4>
— Що стосується пошуку попутників на певний івент (особливо в інших містах) — насправді ця функція у нас не до кінця запущена так, як ми би того хотіли. За нашими планами за місяців 2-3 вона точно працюватиме так, як команда 2Event прагнула від самого початку.

Ми вже перепланували дизайн, адже це має враховувати вимоги юзабіліті. З однієї сторони, ми бачимо наявність певного рівня попиту — а по факту функцією користуються одиниці. І ми це змінимо.
<h4><strong>Про головні уроки роботи над <a href="http://2event.com/" target="_blank" rel="noopener">2Event</a></strong></h4>
— Якщо ви вийшли з вашим продуктом на ринок і вам не соромно, то ви вийшли запізно. Це всі знають. Друга теза — <strong>«напівготовність» для B2B-ринку не працює</strong>, для B2B-ринку треба готовий продукт. Третє – чим швидше підете за межі суто українського ринку, тим краще — будь-який успішний інтернет-продукт має бути глобальним за умовчанням. Якщо ви розумієте, що ви його робите виключно для України або лише для Житомира, переставайте робити такий продукт: він нікому не потрібен, ви не зможете заробити, але втратите півроку чи 3 роки.

Насправді ми теж зараз тільки в процесі «як би кудись піти». Чим більше заглиблюєшся в ринок України, тим більше робиш щось для специфіки саме України. Одночасно ми могли би щось робити для специфіки, наприклад, польського ринку чи французького, чи може навіть американського. Там трохи відрізняється менталітет, платіжні системи та низка інших факторів. Тож <strong>головний урок — варто мислити глобально.</strong>

<img class="aligncenter size-full wp-image-9111" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-9.24.45-PM.png" alt="" width="900" height="589" />
<h4><strong>Про те, що варто пам’ятати, запускаючи проект в event-сфері</strong></h4>
— Чесно кажучи, будь-який ринок вимагає врахування своєї специфіки. Ринок івентів також не є суцільним. Скажімо, концертна діяльність вимагає свого підходу, там додана вартість полягає в чомусь одному, а в нашій сфері додана вартість — це нетворкінґ. В івент-секторі, де забіг чи велопробіг є головною темою, зовсім інша проблематика. Лише на перший погляд видається, що на ринку подій все однакове, насправді воно трохи по-різному.

Якщо говорити про концерти, лідерами є Karabas; якщо про ринок бізнес-івентів, то за показниками лідируємо ми.

Моя порада — не займатися івент-ринком в Україні. Будь-хто, хто буде виходити на цей ринок, буде «доходити» до тих ідей, які вже півроку тому хтось зробив. Треба добряче зважити свої сили, зрозуміти свої конкурентні переваги. Треба зрозуміти вашу цінність, що нового ви дасте для клієнтів, яку проблему ви вирішуєте. Це питання не до івент-менеджменту, а до будь-якого сегменту ринку.

[blockquote_with_author content="Треба розуміти, чи не будете ви виглядати смішно зі своєю фразою: «І я також соціальна мережа» чи «Я також інтернет-магазин з ноутбуками». Ну прекрасно, а чим ти кращий за Rozetka? Хто може довести, що ти кращий?"]

Питання в тому, що аби посунути лідера в будь-якій сфері, за Котлером треба витрачати вдесятеро більше коштів на маркетинг за цього лідера — і це правда. Ми мали такий досвід навіть із кращою технологією за свого конкурента.

<h4><strong>Про головні досягнення за 2016 рік</strong></h4><p>— Якщо коротко, ми виросли на понад 500% у доходах за попередній рік, але до рівня повної прибутковості нам трохи не вистачає.</p><p>Також ми започаткували новий напрямок, який фактично має стати головним для нас (і ми зараз активно над ним працюємо) — це розробка мобільних додатків для подій. Ми почали продавати в кінці 2016 року, тільки в березні вже стабілізувалася технологія, платформа, — і вже продали кілька десятків мобільних додатків.</p><p>Третє досягнення — ми зараз створюємо мобільні додатки не тільки для івентів, але й для бізнес-клубів. В нас вже є 3 бізнес-клуби, які замовили додатки для своїх учасників. Головна цінність такої співпраці – це каталог учасників таких клубів, друга цінність – це клуби, які проводять постійно якісь події, отже, їм треба запрошувати людей на івент, аби ті нічого не проґавили. </p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Якщо взяти структуру всіх івентів, які у нас відбуваються, то серед них 30% — це ті, які прийшли до нас самостійно, бо їм хтось порекомендував або вони бачили, як ми працюємо.</p>			</blockquote><h4><strong>Про сегментацію ринку</strong></h4><p>— Ми працюємо на тих подіях, в яких важливий нетворкінґ — це події, на яких приблизно 100+ осіб представлено, і коли ви збираєтеся її відвідати, то не можете збагнути, хто ще зі знайомих чи колег йде на ту ж саму подію. Зараз за статистикою концертів залишається приблизно так само, як було завжди, близько 10-15%, а увагу найбільше звертають на бізнесові події.</p><p>Ми покращили структуру списку відвідувачів заходів, — і зараз у нас уже в середньому біля 25% людей заповнюють інформацію про себе. В цьому блоці є такі пункти, як «компанія і посада», «чим я корисний» і «в чому я зацікавлений».</p><p>Нещодавно була подія для блоґерів, «ВідеоЖАРА», ми розробляли для них брендований додаток. І хоча прес-реліз про випуск додатку було випущено буквально за 2 доби до самого івенту, відвідувачі активно заповнювали свої профайли, надавали про себе інформацію — тобто люди пішли спеціально знайомитися із кимось.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>В Україні поступово росте розуміння потреби нетворкінґу під час подій.</p>			</blockquote><h4><strong>Про інтеграцію з Facebook</strong></h4><p>— На цей момент більша частина користувачів реєструється через Facebook.Просування наших послуг та можливостей через Facebook ділиться у нас на 2 типи.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/12006364_923767917659805_4901201690366460363_n-e1500402360285.jpg" alt="">			</figure><p>Похід на івент — це формат, коли люди люблять повихвалятися «я йду на такий-то івент». Ми врахували це і запропонували таку функцію: «А давай не просто будеш хвалитися, давай організатори будуть дарувати тобі якусь знижку, щоби тебе точно мотивувати поділитися цією подією». Ця функція доволі нова, нею скористалися вже кілька сотень людей, але ще не 1 тис осіб точно (<em>розмову записували наприкінці червня 2017 року — прим.ред.</em>). Поки що рано підбивати підсумки, але за попередніми оцінками десь 5-10% користуються цією функцією.</p><p>Близько півроку тому Facebook у підтримку нашого стартапу 2Event виділив $2 тис на рекламу всередині своєї соцмережі — просто так, цілком безкоштовно. Тож ми вирішили поділитися цією радістю з усіма, хто у нас організовує події, і ділимося з організаторами частиною коштів на проведення рекламної кампанії для їхніх подій.</p><h4><strong>Про новий напрямок — IT-заходи</strong></h4><p>— На ринку все ще по суті немає якогось цілісного агрегатора подій в сфері IT. В нас є прагнення запустити таку платформу; тим більше, що за 1-2 години ми вже можемо згенерувати додаток для окремих подій.</p><p>Зараз прийшло більше десятка бажаючих працювати, але ми поки що в пошуках людини, яка на нашій стороні, в середині компанії, буде займатися цим напрямком, структурувати тематичні вертикалі: ось тут IT-події, а тут медичні, а тут освітні, спортивні чи якісь інші. Ми шукаємо волонтерів, які на правах співробітників будуть займатися кожною з цих вертикалей, а хтось із наших менеджерів буде курувати те, як вони працюють, яким чином виконують поставлені завдання.</p><h4><strong>Про опцію пошуку попутників</strong></h4><p>— Що стосується пошуку попутників на певний івент (особливо в інших містах) — насправді ця функція у нас не до кінця запущена так, як ми би того хотіли. За нашими планами за місяців 2-3 вона точно працюватиме так, як команда 2Event прагнула від самого початку.</p><p>Ми вже перепланували дизайн, адже це має враховувати вимоги юзабіліті. З однієї сторони, ми бачимо наявність певного рівня попиту — а по факту функцією користуються одиниці. І ми це змінимо.</p><h4><strong>Про головні уроки роботи над <a href="http://2event.com/" target="_blank" rel="noopener">2Event</a></strong></h4><p>— Якщо ви вийшли з вашим продуктом на ринок і вам не соромно, то ви вийшли запізно. Це всі знають. Друга теза — <strong>«напівготовність» для B2B-ринку не працює</strong>, для B2B-ринку треба готовий продукт. Третє – чим швидше підете за межі суто українського ринку, тим краще — будь-який успішний інтернет-продукт має бути глобальним за умовчанням. Якщо ви розумієте, що ви його робите виключно для України або лише для Житомира, переставайте робити такий продукт: він нікому не потрібен, ви не зможете заробити, але втратите півроку чи 3 роки.</p><p>Насправді ми теж зараз тільки в процесі «як би кудись піти». Чим більше заглиблюєшся в ринок України, тим більше робиш щось для специфіки саме України. Одночасно ми могли би щось робити для специфіки, наприклад, польського ринку чи французького, чи може навіть американського. Там трохи відрізняється менталітет, платіжні системи та низка інших факторів. Тож <strong>головний урок — варто мислити глобально.</strong></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9111" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-9.24.45-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-9.24.45-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-9.24.45-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-9.24.45-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-9.24.45-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p><h4><strong>Про те, що варто пам’ятати, запускаючи проект в event-сфері</strong></h4><p>— Чесно кажучи, будь-який ринок вимагає врахування своєї специфіки. Ринок івентів також не є суцільним. Скажімо, концертна діяльність вимагає свого підходу, там додана вартість полягає в чомусь одному, а в нашій сфері додана вартість — це нетворкінґ. В івент-секторі, де забіг чи велопробіг є головною темою, зовсім інша проблематика. Лише на перший погляд видається, що на ринку подій все однакове, насправді воно трохи по-різному.</p><p>Якщо говорити про концерти, лідерами є Karabas; якщо про ринок бізнес-івентів, то за показниками лідируємо ми.</p><p>Моя порада — не займатися івент-ринком в Україні. Будь-хто, хто буде виходити на цей ринок, буде «доходити» до тих ідей, які вже півроку тому хтось зробив. Треба добряче зважити свої сили, зрозуміти свої конкурентні переваги. Треба зрозуміти вашу цінність, що нового ви дасте для клієнтів, яку проблему ви вирішуєте. Це питання не до івент-менеджменту, а до будь-якого сегменту ринку.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Треба розуміти, чи не будете ви виглядати смішно зі своєю фразою: «І я також соціальна мережа» чи «Я також інтернет-магазин з ноутбуками». Ну прекрасно, а чим ти кращий за Rozetka? Хто може довести, що ти кращий?</p>			</blockquote><p>Питання в тому, що аби посунути лідера в будь-якій сфері, за Котлером треба витрачати вдесятеро більше коштів на маркетинг за цього лідера — і це правда. Ми мали такий досвід навіть із кращою технологією за свого конкурента.</p>

Ярослав Максимович, 2Event: «Мисліть глобально зі старту»

{:ua}Як працюється одному із лідерів на українському ринку івент-сервісів?{:}

Бета-версія продукту Kitcast з'явилася в минулому році, проте тепер він був викладений в публічний доступ. Стартап обслуговує клієнтів з 60 країн світу, однак 90% споживачів знаходиться в США

Фонд SMRK, заснований CEO MacPaw Олександром Косованом і підприємцем Андрієм Довженком, інвестував в стартап <a href="https://www.facebook.com/kitcastapp/?ref=ts&amp;fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Kitcast</a>, який розробляє рішення в сфері цифрових вивісок з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей стартап.
<h4><strong>Чим особлива розробка</strong></h4>
Компанія має 2 офіси — в Києві та Каліфорнії. За словами Єгора Бєлєнкова, CEO стартапу, головна відмінність софта, що розробляється компанією — наявність системи самонавчання. Контент, який бачать відвідувачі, підбирається на основі ряду факторів, включаючи дані з камер спостереження і платіжних терміналів. На даний момент софт використовує платформу Apple TV, але незабаром буде додана підтримка Android і SmartTV.

Як зазначив керуючий партнер фонду Андрій Довженко, на ринку цифрових вивісок спостерігається хороша динаміка — 25% в рік. Тому незабаром дисплеї, оснащені штучним інтелектом і здатні безпосередньо взаємодіяти з клієнтом, стануть повсякденною реальністю в сфері послуг.

[embed]https://twitter.com/KitcastApp/status/885164019140644864[/embed]

<p>Фонд SMRK, заснований CEO MacPaw Олександром Косованом і підприємцем Андрієм Довженком, інвестував в стартап <a href="https://www.facebook.com/kitcastapp/?ref=ts&amp;fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Kitcast</a>, який розробляє рішення в сфері цифрових вивісок з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей стартап.</p><h4><strong>Чим особлива розробка</strong></h4><p>Компанія має 2 офіси — в Києві та Каліфорнії. За словами Єгора Бєлєнкова, CEO стартапу, головна відмінність софта, що розробляється компанією — наявність системи самонавчання. Контент, який бачать відвідувачі, підбирається на основі ряду факторів, включаючи дані з камер спостереження і платіжних терміналів. На даний момент софт використовує платформу Apple TV, але незабаром буде додана підтримка Android і SmartTV.</p><p>Як зазначив керуючий партнер фонду Андрій Довженко, на ринку цифрових вивісок спостерігається хороша динаміка — 25% в рік. Тому незабаром дисплеї, оснащені штучним інтелектом і здатні безпосередньо взаємодіяти з клієнтом, стануть повсякденною реальністю в сфері послуг.</p><p><a href="">&lt;div class=&quot;embedded-twitter&quot;&gt;&lt;blockquote class=&quot;twitter-tweet&quot;&gt;&lt;p lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;&lt;a href=&quot;https://twitter.com/Interior/status/885164019140644864&quot;&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;/blockquote&gt;&lt;/div&gt;</a></p>

Стартап Kitcast залучив $500 тис від фонду SMRK

{:ua}Стартап Kitcast розробляє рішення в сфері digital signage (цифрових вивісок) з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей проект{:}

<p>Спочатку заявки пошукачів розгляне асоціація венчурних інвесторів UVCA та обере кандидатів на пітчинґові сесії шляхом голосування. Наступним етапом стане фінал із 20 компаній, котрий відбудеться у вересні 2017 року. Саме тоді і буде обрано 10 українських представників на міжнародній технологічній виставці CES-2018.
</p>
<h4><b>Як стати учасниками відбору</b></h4>
Проект або команда, що подають заявку, мають відповідати низці критеріїв:
<ul>
<li>розробляти продукт в сфері <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/main-trends/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">IoT<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/metropolis-1992425_1280-300x200.jpg" />Головні тренди штучного інтелекту, великих даних та IoT у 2017 році</span></a> або <a href="https://nachasi.com/2017/06/22/artkb-interview/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">hardware<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/4-300x200.jpg" />Олександр Нестеренко, ARTKB: «Україна від цвяхів перестрибнула до дронів та ґаджетів»</span></a>;</li>
 	<li>мати бажання та можливість відвідати CES-2018 у США в період з 9 по 12 січня 2018 року (бажано мати закордонний паспорт та діючу в'їзну візу до Сполучених Штатів);</li>
 	<li>мати засновника чи представника стартапу, який / яка говорить англійською;</li>
 	<li>мати фінансові можливості покрити витрати на переліт, проживання та супутні потреби у <a href="https://nachasi.com/2017/07/07/used-electrocars/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">США<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_114483778_l-2015-300x200.jpg" />Вживані електромобілі із США можна буде придбати в Україні</span></a> під час виставки-конференції;</li>
 	<li>мати план щодо збільшення команди принаймні до 5 осіб (за виключенням засновників та вже існуючого персоналу) упродовж 3 років;</li>
 	<li>мати наміри та плани щодо збільшення прибутків від діяльності та продажів за кордоном.</li>
</ul>
<h4><strong>Як подаватися на відбір</strong></h4>
Щоби пройти першу стадію відбору, потрібно:
<ul>
<li>Заповнити <a title="Registration form" href="https://docs.google.com/forms/d/1EU4hBuaWAvic2oeai_IKm3K3lqJT9ihsXrrWcpf6r3U" target="_blank" rel="noopener">форму заявки</a>.</li>
 	<li>Подати пітч у форматі PDF-файлу.</li>
 	<li>Додати до заявки мотиваційний лист.</li>
</ul>

<p>Спочатку заявки пошукачів розгляне асоціація венчурних інвесторів UVCA та обере кандидатів на пітчинґові сесії шляхом голосування. Наступним етапом стане фінал із 20 компаній, котрий відбудеться у вересні 2017 року. Саме тоді і буде обрано 10 українських представників на міжнародній технологічній виставці CES-2018.</p><h4><b>Як стати учасниками відбору</b></h4><p>Проект або команда, що подають заявку, мають відповідати низці критеріїв:</p><ul><li>розробляти продукт в сфері <a href="/2017/05/12/main-trends/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">IoT<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/metropolis-1992425_1280-300x200.jpg" />Головні тренди штучного інтелекту, великих даних та IoT у 2017 році</span></a> або <a href="/2017/06/22/artkb-interview/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">hardware<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/4-300x200.jpg" />Олександр Нестеренко, ARTKB: «Україна від цвяхів перестрибнула до дронів та ґаджетів»</span></a>;</li><li>мати бажання та можливість відвідати CES-2018 у США в період з 9 по 12 січня 2018 року (бажано мати закордонний паспорт та діючу в&#8217;їзну візу до Сполучених Штатів);</li><li>мати засновника чи представника стартапу, який / яка говорить англійською;</li><li>мати фінансові можливості покрити витрати на переліт, проживання та супутні потреби у <a href="/2017/07/07/used-electrocars/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">США<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_114483778_l-2015-300x200.jpg" />Вживані електромобілі із США можна буде придбати в Україні</span></a> під час виставки-конференції;</li><li>мати план щодо збільшення команди принаймні до 5 осіб (за виключенням засновників та вже існуючого персоналу) упродовж 3 років;</li><li>мати наміри та плани щодо збільшення прибутків від діяльності та продажів за кордоном.</li></ul><h4><strong>Як подаватися на відбір</strong></h4><p>Щоби пройти першу стадію відбору, потрібно:</p><ul><li>Заповнити <a title="Registration form" href="https://docs.google.com/forms/d/1EU4hBuaWAvic2oeai_IKm3K3lqJT9ihsXrrWcpf6r3U" target="_blank" rel="noopener">форму заявки</a>.</li><li>Подати пітч у форматі PDF-файлу.</li><li>Додати до заявки мотиваційний лист.</li></ul>

Цьогоріч 10 найкращих компаній та стартапів отримають можливість експонуватися на CES у 2018-му — таку пропозицію висунули організатори тематичного конкурсу UVCA Challenge: CES Edition. Для того, аби потрапити в число 10 обраних, треба пройти відбір, що складатиметься із 3 стадій

Спочатку заявки пошукачів розгляне асоціація венчурних інвесторів UVCA та обере кандидатів на пітчинґові сесії шляхом голосування. Наступним етапом стане фінал із 20 компаній, котрий відбудеться у вересні 2017 року. Саме тоді і буде обрано 10 українських представників на міжнародній технологічній виставці CES-2018.
<h4><b>Як стати учасниками відбору</b></h4>
Проект або команда, що подають заявку, мають відповідати низці критеріїв:
<ul>
 	<li>розробляти продукт в сфері <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/main-trends/" target="_blank" rel="noopener">IoT</a> або <a href="https://nachasi.com/2017/06/22/artkb-interview/" target="_blank" rel="noopener">hardware</a>;</li>
 	<li>мати бажання та можливість відвідати CES-2018 у США в період з 9 по 12 січня 2018 року (бажано мати закордонний паспорт та діючу в'їзну візу до Сполучених Штатів);</li>
 	<li>мати засновника чи представника стартапу, який / яка говорить англійською;</li>
 	<li>мати фінансові можливості покрити витрати на переліт, проживання та супутні потреби у <a href="https://nachasi.com/2017/07/07/used-electrocars/" target="_blank" rel="noopener">США</a> під час виставки-конференції;</li>
 	<li>мати план щодо збільшення команди принаймні до 5 осіб (за виключенням засновників та вже існуючого персоналу) упродовж 3 років;</li>
 	<li>мати наміри та плани щодо збільшення прибутків від діяльності та продажів за кордоном.</li>
</ul>
<h4><strong>Як подаватися на відбір</strong></h4>
Щоби пройти першу стадію відбору, потрібно:
<ul>
 	<li>Заповнити <a title="Registration form" href="https://docs.google.com/forms/d/1EU4hBuaWAvic2oeai_IKm3K3lqJT9ihsXrrWcpf6r3U" target="_blank" rel="noopener">форму заявки</a>.</li>
 	<li>Подати пітч у форматі PDF-файлу.</li>
 	<li>Додати до заявки мотиваційний лист.</li>
</ul>

<p>Спочатку заявки пошукачів розгляне асоціація венчурних інвесторів UVCA та обере кандидатів на пітчинґові сесії шляхом голосування. Наступним етапом стане фінал із 20 компаній, котрий відбудеться у вересні 2017 року. Саме тоді і буде обрано 10 українських представників на міжнародній технологічній виставці CES-2018.</p><h4><b>Як стати учасниками відбору</b></h4><p>Проект або команда, що подають заявку, мають відповідати низці критеріїв:</p><ul><li>розробляти продукт в сфері <a href="/2017/05/12/main-trends/" target="_blank" rel="noopener">IoT</a> або <a href="/2017/06/22/artkb-interview/" target="_blank" rel="noopener">hardware</a>;</li><li>мати бажання та можливість відвідати CES-2018 у США в період з 9 по 12 січня 2018 року (бажано мати закордонний паспорт та діючу в&#8217;їзну візу до Сполучених Штатів);</li><li>мати засновника чи представника стартапу, який / яка говорить англійською;</li><li>мати фінансові можливості покрити витрати на переліт, проживання та супутні потреби у <a href="/2017/07/07/used-electrocars/" target="_blank" rel="noopener">США</a> під час виставки-конференції;</li><li>мати план щодо збільшення команди принаймні до 5 осіб (за виключенням засновників та вже існуючого персоналу) упродовж 3 років;</li><li>мати наміри та плани щодо збільшення прибутків від діяльності та продажів за кордоном.</li></ul><h4><strong>Як подаватися на відбір</strong></h4><p>Щоби пройти першу стадію відбору, потрібно:</p><ul><li>Заповнити <a title="Registration form" href="https://docs.google.com/forms/d/1EU4hBuaWAvic2oeai_IKm3K3lqJT9ihsXrrWcpf6r3U" target="_blank" rel="noopener">форму заявки</a>.</li><li>Подати пітч у форматі PDF-файлу.</li><li>Додати до заявки мотиваційний лист.</li></ul>

Триває відбір українських стартапів на CES-2018

{:ua}Як відбуватиметься конкурсний відбір українських учасників на CES-2018? НА часі дізнатися детальніше про критерії, терміни та умови відбору{:}

<p>В рамках отриманої ґрантової підтримки команда досліджуватиме використання технології фотограметрії для журналістських проектів. Кінцевим результатом стане створення VR-додатку під назвою Aftermath VR. Підтримку надає корпорація Google.
</p>
<h4><strong>Що можна буде побачити із новим додатком</strong></h4>
За допомогою нового інструменту віртуальної реальності глядачі зможуть пройтися місцями, в яких відбулися трагічні події, — такі як військові злочини або природні катаклізми, — і дізнатися більше про те, що сталося, за допомогою розповідей очевидців, журналістів, а також документальних світлин та відео. Автори проекту кажуть, що такий стартап не лише допоможе історикам чи документалістам. Він також сприятиме інтерактивному вивченню історії.
<h4><strong>Як в компанії прокоментували перемогу в конкурсі</strong></h4>
«Інноваційний та імерсивний сторітелінґ ставить перед журналістами з усього світу численну кількість викликів, і є дуже обнадійливим те, що наміри долати такі виклики підтримуються такими чудовими ініціативами. Ми із захопленням долучаємося до глобальної спільноти імерсивних журналістів, що розповідають важливі історії з усієї планети», — зазначили представники команди.

Раніше ми розповідали вам про те, як технології віртуальної реальності <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/kids-gear-vr/" class=" with_hint_js">будуть використовуватися<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/630_360_1495368692-9750-300x200.jpg" />Для шолома Gear VR розроблять дитячий режим</span></a> для розваг та навчання дітей. Наразі представники корпорації Samsung офіційно не прокоментували інформацію про нововведення щодо свого ігрового шолому. За попередньою версією, компанія Samsung дозволить батькам відслідковувати контент і встановлювати часові рамки використання шолому. Передбачається, що нововведення буде запущено під час презентації смартфонів Galaxy Note 8 або the Galaxy S9.

<p>В рамках отриманої ґрантової підтримки команда досліджуватиме використання технології фотограметрії для журналістських проектів. Кінцевим результатом стане створення VR-додатку під назвою Aftermath VR. Підтримку надає корпорація Google.</p><h4><strong>Що можна буде побачити із новим додатком</strong></h4><p>За допомогою нового інструменту віртуальної реальності глядачі зможуть пройтися місцями, в яких відбулися трагічні події, — такі як військові злочини або природні катаклізми, — і дізнатися більше про те, що сталося, за допомогою розповідей очевидців, журналістів, а також документальних світлин та відео. Автори проекту кажуть, що такий стартап не лише допоможе історикам чи документалістам. Він також сприятиме інтерактивному вивченню історії.</p><h4><strong>Як в компанії прокоментували перемогу в конкурсі</strong></h4><p>«Інноваційний та імерсивний сторітелінґ ставить перед журналістами з усього світу численну кількість викликів, і є дуже обнадійливим те, що наміри долати такі виклики підтримуються такими чудовими ініціативами. Ми із захопленням долучаємося до глобальної спільноти імерсивних журналістів, що розповідають важливі історії з усієї планети», — зазначили представники команди.</p><p>Раніше ми розповідали вам про те, як технології віртуальної реальності <a href="/2017/05/23/kids-gear-vr/" class=" with_hint_js">будуть використовуватися<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/630_360_1495368692-9750-300x200.jpg" />Для шолома Gear VR розроблять дитячий режим</span></a> для розваг та навчання дітей. Наразі представники корпорації Samsung офіційно не прокоментували інформацію про нововведення щодо свого ігрового шолому. За попередньою версією, компанія Samsung дозволить батькам відслідковувати контент і встановлювати часові рамки використання шолому. Передбачається, що нововведення буде запущено під час презентації смартфонів Galaxy Note 8 або the Galaxy S9.</p>

Команда New Cave Media отримала ґрант в рамках ініціативи «Journalism 360 challenge» — ґрантодавцями виступають Google News Lab, Knight Foundation та Online News Association. За отримані кошти буде створено додаток віртуальної реальності для документальної журналістики

В рамках отриманої ґрантової підтримки команда досліджуватиме використання технології фотограметрії для журналістських проектів. Кінцевим результатом стане створення VR-додатку під назвою Aftermath VR. Підтримку надає корпорація Google.
<h4><strong>Що можна буде побачити із новим додатком</strong></h4>
За допомогою нового інструменту віртуальної реальності глядачі зможуть пройтися місцями, в яких відбулися трагічні події, — такі як військові злочини або природні катаклізми, — і дізнатися більше про те, що сталося, за допомогою розповідей очевидців, журналістів, а також документальних світлин та відео. Автори проекту кажуть, що такий стартап не лише допоможе історикам чи документалістам. Він також сприятиме інтерактивному вивченню історії.
<h4><strong>Як в компанії прокоментували перемогу в конкурсі</strong></h4>
«Інноваційний та імерсивний сторітелінґ ставить перед журналістами з усього світу численну кількість викликів, і є дуже обнадійливим те, що наміри долати такі виклики підтримуються такими чудовими ініціативами. Ми із захопленням долучаємося до глобальної спільноти імерсивних журналістів, що розповідають важливі історії з усієї планети», — зазначили представники команди.

Раніше ми розповідали вам про те, як технології віртуальної реальності <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/kids-gear-vr/">будуть використовуватися</a> для розваг та навчання дітей. Наразі представники корпорації Samsung офіційно не прокоментували інформацію про нововведення щодо свого ігрового шолому. За попередньою версією, компанія Samsung дозволить батькам відслідковувати контент і встановлювати часові рамки використання шолому. Передбачається, що нововведення буде запущено під час презентації смартфонів Galaxy Note 8 або the Galaxy S9.

<p>В рамках отриманої ґрантової підтримки команда досліджуватиме використання технології фотограметрії для журналістських проектів. Кінцевим результатом стане створення VR-додатку під назвою Aftermath VR. Підтримку надає корпорація Google.</p><h4><strong>Що можна буде побачити із новим додатком</strong></h4><p>За допомогою нового інструменту віртуальної реальності глядачі зможуть пройтися місцями, в яких відбулися трагічні події, — такі як військові злочини або природні катаклізми, — і дізнатися більше про те, що сталося, за допомогою розповідей очевидців, журналістів, а також документальних світлин та відео. Автори проекту кажуть, що такий стартап не лише допоможе історикам чи документалістам. Він також сприятиме інтерактивному вивченню історії.</p><h4><strong>Як в компанії прокоментували перемогу в конкурсі</strong></h4><p>«Інноваційний та імерсивний сторітелінґ ставить перед журналістами з усього світу численну кількість викликів, і є дуже обнадійливим те, що наміри долати такі виклики підтримуються такими чудовими ініціативами. Ми із захопленням долучаємося до глобальної спільноти імерсивних журналістів, що розповідають важливі історії з усієї планети», — зазначили представники команди.</p><p>Раніше ми розповідали вам про те, як технології віртуальної реальності <a href="/2017/05/23/kids-gear-vr/">будуть використовуватися</a> для розваг та навчання дітей. Наразі представники корпорації Samsung офіційно не прокоментували інформацію про нововведення щодо свого ігрового шолому. За попередньою версією, компанія Samsung дозволить батькам відслідковувати контент і встановлювати часові рамки використання шолому. Передбачається, що нововведення буде запущено під час презентації смартфонів Galaxy Note 8 або the Galaxy S9.</p>

Українці отримали ґрант Google на документальний VR-додаток

{:ua}Що можна буде побачити за допомогою віртуальної реальності від українських розробників і до чого тут Google?{:}

<p>Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про об'єкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості <a href="https://nachasi.com/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">універсального дизайну<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/komfortno-i-bezpechno-vsim-300x200.jpg" />7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</span></a> в містах.
</p>
<h4><strong>Про аналоги та схожі ініціативи</strong></h4>
— Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, «Говорящий Город». Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати.

Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається <a href="http://bemyeyes.com" target="_blank" rel="noopener">Be My Eyes</a>. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони «бачать» ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом.
<h4><strong>Про досвід у <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">1991 Open Data Incubator<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/GATE_-0186-1-300x200.jpg" />Як брати Гурські популяризують відкриті дані в Україні</span></a></strong></h4>
— Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в <a href="http://iotlab.in.ua" target="_blank" rel="noopener">IoT Lab</a> — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території.

Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою <a href="http://www.kyivsmartcity.com" target="_blank" rel="noopener">Kyiv Smart City</a>. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/A35IPlFBk38" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу «Спільнокошт» — але зібрали лише 30%.

Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/19987417_1398317343557413_466886438_n.jpg" align="right"]
<h4><strong>Про тестування продукту «в полях»</strong></h4>
— Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків.
<h4><strong>Про команду</strong></h4>
— Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі.
<h4><strong>Про розумні міста та співпрацю із державою</strong></h4>
— Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/19965019_1398313910224423_1850842856_n.jpg" align="left"]
<h4><strong>Про головні уроки після запуску проекту</strong></h4>
<strong>— Перший урок</strong> — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки.

<strong>Друге</strong>, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує.

Одразу потрібно планувати собі <strong>вихід на міжнародні ринки</strong>, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для «Сільпо» реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст.

[blockquote_with_author content="Що цікаво, різні адміністрації працюють по-різному. Київ — не найпростіша адміністрація, з якими ми працюємо; але краще починати з невеликих міст."]
<h4><strong>Про те, що допомагає</strong></h4>
— Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.

<p>Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про об&#8217;єкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості <a href="/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">універсального дизайну<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/komfortno-i-bezpechno-vsim-300x200.jpg" />7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</span></a> в містах.</p><h4><strong>Про аналоги та схожі ініціативи</strong></h4><p>— Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, «Говорящий Город». Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати.</p><p>Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається <a href="http://bemyeyes.com" target="_blank" rel="noopener">Be My Eyes</a>. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони «бачать» ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом.</p><h4><strong>Про досвід у <a href="/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">1991 Open Data Incubator<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/GATE_-0186-1-300x200.jpg" />Як брати Гурські популяризують відкриті дані в Україні</span></a></strong></h4><p>— Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в <a href="http://iotlab.in.ua" target="_blank" rel="noopener">IoT Lab</a> — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території.</p><p>Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою <a href="http://www.kyivsmartcity.com" target="_blank" rel="noopener">Kyiv Smart City</a>. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/A35IPlFBk38" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу «Спільнокошт» — але зібрали лише 30%.</p><p>Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/19987417_1398317343557413_466886438_n.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Про тестування продукту «в полях»</strong></h4><p>— Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків.</p><h4><strong>Про команду</strong></h4><p>— Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі.</p><h4><strong>Про розумні міста та співпрацю із державою</strong></h4><p>— Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/19965019_1398313910224423_1850842856_n.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Про головні уроки після запуску проекту</strong></h4><p><strong>— Перший урок</strong> — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки.</p><p><strong>Друге</strong>, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує.</p><p>Одразу потрібно планувати собі <strong>вихід на міжнародні ринки</strong>, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для «Сільпо» реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що цікаво, різні адміністрації працюють по-різному. Київ — не найпростіша адміністрація, з якими ми працюємо; але краще починати з невеликих міст.</p>			</blockquote><h4><strong>Про те, що допомагає</strong></h4><p>— Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Люди, в яких немає проблем із зором, рідко задумуються про те, чи є середовище навколо них достатньо доступним та дружнім для незрячих. Команда стартапу <a href="https://www.facebook.com/OpenWorldProject/" target="_blank" rel="noopener">Open World</a> за допомогою маячків, керованих через Bluetooth зі звичайних смартфонів, хоче змінити реалії українських міст та зробити їх зручними для всіх. Як це працює і чого вони вже зуміли досягти?

Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про об'єкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості <a href="https://nachasi.com/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener">універсального дизайну</a> в містах.
<h4><strong>Про аналоги та схожі ініціативи</strong></h4>
— Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, «Говорящий Город». Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати.

Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається <a href="http://bemyeyes.com" target="_blank" rel="noopener">Be My Eyes</a>. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони «бачать» ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом.
<h4><strong>Про досвід у <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener">1991 Open Data Incubator</a></strong></h4>
— Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в <a href="http://iotlab.in.ua" target="_blank" rel="noopener">IoT Lab</a> — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території.

Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою <a href="http://www.kyivsmartcity.com" target="_blank" rel="noopener">Kyiv Smart City</a>. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/A35IPlFBk38" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу «Спільнокошт» — але зібрали лише 30%.

Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/19987417_1398317343557413_466886438_n.jpg" align="right"]
<h4><strong>Про тестування продукту «в полях»</strong></h4>
— Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків.
<h4><strong>Про команду</strong></h4>
— Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі.
<h4><strong>Про розумні міста та співпрацю із державою</strong></h4>
— Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/19965019_1398313910224423_1850842856_n.jpg" align="left"]
<h4><strong>Про головні уроки після запуску проекту</strong></h4>
<strong>— Перший урок</strong> — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки.

<strong>Друге</strong>, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує.

Одразу потрібно планувати собі <strong>вихід на міжнародні ринки</strong>, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для «Сільпо» реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст.

[blockquote_with_author content="Що цікаво, різні адміністрації працюють по-різному. Київ — не найпростіша адміністрація, з якими ми працюємо; але краще починати з невеликих міст."]
<h4><strong>Про те, що допомагає</strong></h4>
— Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.

<p>Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про об&#8217;єкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості <a href="/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener">універсального дизайну</a> в містах.</p><h4><strong>Про аналоги та схожі ініціативи</strong></h4><p>— Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, «Говорящий Город». Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати.</p><p>Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається <a href="http://bemyeyes.com" target="_blank" rel="noopener">Be My Eyes</a>. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони «бачать» ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом.</p><h4><strong>Про досвід у <a href="/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener">1991 Open Data Incubator</a></strong></h4><p>— Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в <a href="http://iotlab.in.ua" target="_blank" rel="noopener">IoT Lab</a> — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території.</p><p>Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою <a href="http://www.kyivsmartcity.com" target="_blank" rel="noopener">Kyiv Smart City</a>. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/A35IPlFBk38" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу «Спільнокошт» — але зібрали лише 30%.</p><p>Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/19987417_1398317343557413_466886438_n.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Про тестування продукту «в полях»</strong></h4><p>— Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків.</p><h4><strong>Про команду</strong></h4><p>— Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі.</p><h4><strong>Про розумні міста та співпрацю із державою</strong></h4><p>— Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/19965019_1398313910224423_1850842856_n.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Про головні уроки після запуску проекту</strong></h4><p><strong>— Перший урок</strong> — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки.</p><p><strong>Друге</strong>, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує.</p><p>Одразу потрібно планувати собі <strong>вихід на міжнародні ринки</strong>, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для «Сільпо» реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що цікаво, різні адміністрації працюють по-різному. Київ — не найпростіша адміністрація, з якими ми працюємо; але краще починати з невеликих міст.</p>			</blockquote><h4><strong>Про те, що допомагає</strong></h4><p>— Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.</p>

Леся Кондратюк, Open World: «Раджу починати з команди, а не з ідеї»

{:ua}Як навігаційні маячки Open World можуть допомогти містам та бізнесу зробити середовище зручним для незрячих{:}

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
</p>
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Темпами економічного зростання вже не здивуєш, тож центральноєвропейські країни вирішили поборотися за першість у царині інновацій та технологій. Утім, на цьому шляху на них чекає низка перепон

Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи

{:ua}Як стартапи та технології можуть змінити країни Центральної та Східної Європи{:}

<p>Культура в стартапі — одна із найважливіших складових успіху. Від того, яку атмосферу та стосунки ви сформуєте в команді, залежить подальша перспектива. Та чи просто це зробити — і яких типових стереотипів дотримується при розвитку стартапу більшість підприємців? Ось <strong>7 помилок, які можуть завести вашу команду на хибний шлях</strong> та звести нанівець усю пророблену тяжку працю.
</p>
<h4><strong>1. Ви вважаєте, що культура в стартапі виникає сама собою</strong></h4>
Коли все починається, то поняття культури, етики, правил, планування відходять на другий план. Всі працюють лише над створенням MVP, а про командну культуру та взаємини можна поміркувати «якось згодом». Правда полягає у тому, що за словом «культура» ховається насправді «те, як ми тут працюємо». І не можна виключати ситуації, що на момент появи <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">MVP<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_33193273_m-2015-300x200.jpg" />Na chasi — наш перший місяць після запуску</span></a> справи із взаєминами та ефективністю роботи в стартапі будуть геть кепські. Культуру треба формувати постійно, паралельно із розробкою продукту та вдосконаленням процесів роботи. Це не означає обов'язково возити співробітників на коштовні курорти, витрачати купу грошей на тімбілдінґи чи написати зведення правил та законів і вивішати над кожним робочим столом. Це означає хоча би раз на місяць збиратися та обговорювати суперечливі, складні чи важливі моменти, які виникли у вашій роботі — і долати ті проблеми, які вже помітні на поточній стадії.
<h4><strong>2. Ви берете на роботу до себе лише своїх друзів</strong></h4>
Пошук кадрів для стартапу потребує високого рівня довіри — адже рішення та робота мають базуватися виключно на баченні та цілях, які просуває засновник стартапу, а розбіжності варто звести до мінімуму хоча би на початковому етапі. Тож цілком природньо, що засновники прагнуть шукати кадри серед свого дружнього кола. Гомогенні команди починають швидко, якісно та злагоджено — і саме вони потім стають джерелом найбільших проблем.

Колись <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Hyperloop One<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/18765962_780182325493444_5739859692079816314_n-300x200.jpg" />Hyperloop почне перші тестові запуски</span></a> стартував доволі гучно та перспективно, а потім компанію ледь не зруйнував судовий позов, бо співзасновник найняв свого брата у якості радника, а ще зустрічався із PR-консультанткою компанії, якій платив потрійну зарплатню. І це — ще не найгірший приклад того, що може статися, якщо оточити себе лише родичами та друзями в команді. Хороша людина чи ваш давній товариш — це не мірило професійних та людських якостей, які потрібні вашій команді для комерційного успіху, просто не забувайте про це.
<h4><strong>3. У вашій голові слово «успіх» асоціюється із поняттям «кількість співробітників»</strong></h4>
У визначенні оптимального розміру команди керуйтеся правилом засновника <a href="https://nachasi.com/2017/06/01/being-t-shaped/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Buffer<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/yana-300x200.jpg" />Хто такі T-shaped маркетологи</span></a>. За його словами, розмір колективу збагнути досить легко. Чим більше працівників — тим більше враження справляє цифра на інвесторів, але при цьому не забувайте, що «перебільшена» команда — це шлях до скорочення персоналу, щойно ви залучите інвестиції чи сфокусуєтеся на певних параметрах свого продукту. Не варто наймати більше людей, аніж потрібно для вашого продукту зараз — не буває «команд на виріст».
<h4><strong>4. Ви викидаєте на вітер купу грошей, намагаючись конкурувати із іншими командами за рахунок «плюшок»</strong></h4>
Перекуповувати працівників (особливо інженерів, програмістів та маркетологів) — звична практика <a href="https://nachasi.com/2017/06/17/tcdc-google/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвої Долини<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Sarantsov-300x200.jpg" />Про що говорять у Долині: частина перша — Google</span></a>. Бонуси, страхування, дитячі садки в офісі, додаткове безкоштовних харчування, спортзал, басейн, кімнати релаксації — все йде в хід в цій битві. Однак може настати момент, коли вам, як свого часу компанії Dropbox, доведеться «затягнути паски» та скасувати безкоштовні автобуси чи консолі в офісах.

Розпоряджайтеся бюджетами та кадрами мудро і виважено, не варто викидати на ранньому етапі гроші на те, щоби створити «казку» в офісі для працівників. Вам потрібен результат, а не просто піар довкола вашої компанії.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/entrepreneur-593358_1280.jpg" align="left"]
<h4><strong>5. Ви змушуєте людей ґарувати, як на галерах — і все заради продукту</strong></h4>
Так, стартап не передбачає роботи з 9 до 17, спокійних вікендів та «розслабону» — але постановка нереальних цілей та «витискання усіх соків» із підлеглих призведе до швидкого вигоряння команди та появи суцільної знервованості й агресії. Не треба вкладати все в метрики і змушувати людей жертвувати сном, життям та здоров'ям заради цифр у звітах. Набагато продуктивніше просто регулярно звіряти показники та контролювати загальний поступ команди, не перетворючись при цьому на наглядача із ціпком в руках.
<h4><strong>6. «Козлів» ви не звільняєте, бо вони розумні</strong></h4>
Наймаючи на роботу найгеніальніших працівників, не забувайте, що правило «жодних мудаків в компанії» — свяяте, і ті, хто його порушують, рано чи пізно зіткнуться із неабиякими проблемами. Найнеймовірніший талант, який підставляє своїх колег, волає на підлеглих, фальсифікує фінансові звіти чи прагне постійно «обходити» посадові інструкції або плести інтриги — це бомба із годинниковим механізмом, закладена у підвалини вашого стартапу. І ця «бомба» вибухне в той момент, який буде найбільш невигідним та небезпечним для подальшого існування вашого проекту. І не забувайте правило Рейлана Ґівенса: «Якщо ви зіткнулися з козлом вранці — ви зіткнулися з козлом. Якщо ви стикаєтеся з козлами та ідіотами увесь робочий день, то козел — це ви».
<h4><strong>7. Ви живете в святій упевненості, що правила вас не стосуються</strong></h4>
Стати вище закону, правил, інструкцій та економічних причинно-наслідкових зв'язків — неабияка спокуса для стартапера. Втім, завжди варто пригадати історію проекту Zenefits — він мав стати революцією в сфері страхування, натомість призвів до фінансової катастрофи та відставки CEO, адже вони ігнорували закони та правила, за якими має працювати будь-який страхувальник.

Інша прикметна історія — зліт та крах стартапу Theranos, який порушував не лише правила роботи у медичній галузі, але й фальсифікував результати біохімічних досліджень. Не всім дано бути <a href="https://nachasi.com/2017/06/12/no-yelling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Стівом Джобсом<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/steve-jobs-1249665_1280-300x200.jpg" />Не бути як Джобс: чому не слід кричати на підлеглих — думка дослідників</span></a> — більшість опиняється просто ніде, ігноруючи правила. Гроші, інвестиції, прибутки та ефективність роботи полюбляють не лише тишу, але й відповідність певним принципам, законам та юридичним вимогам. Тому не забувайте, що не кожен кут можна «зрізати».

<p>Культура в стартапі — одна із найважливіших складових успіху. Від того, яку атмосферу та стосунки ви сформуєте в команді, залежить подальша перспектива. Та чи просто це зробити — і яких типових стереотипів дотримується при розвитку стартапу більшість підприємців? Ось <strong>7 помилок, які можуть завести вашу команду на хибний шлях</strong> та звести нанівець усю пророблену тяжку працю.</p><h4><strong>1. Ви вважаєте, що культура в стартапі виникає сама собою</strong></h4><p>Коли все починається, то поняття культури, етики, правил, планування відходять на другий план. Всі працюють лише над створенням MVP, а про командну культуру та взаємини можна поміркувати «якось згодом». Правда полягає у тому, що за словом «культура» ховається насправді «те, як ми тут працюємо». І не можна виключати ситуації, що на момент появи <a href="/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">MVP<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_33193273_m-2015-300x200.jpg" />Na chasi — наш перший місяць після запуску</span></a> справи із взаєминами та ефективністю роботи в стартапі будуть геть кепські. Культуру треба формувати постійно, паралельно із розробкою продукту та вдосконаленням процесів роботи. Це не означає обов&#8217;язково возити співробітників на коштовні курорти, витрачати купу грошей на тімбілдінґи чи написати зведення правил та законів і вивішати над кожним робочим столом. Це означає хоча би раз на місяць збиратися та обговорювати суперечливі, складні чи важливі моменти, які виникли у вашій роботі — і долати ті проблеми, які вже помітні на поточній стадії.</p><h4><strong>2. Ви берете на роботу до себе лише своїх друзів</strong></h4><p>Пошук кадрів для стартапу потребує високого рівня довіри — адже рішення та робота мають базуватися виключно на баченні та цілях, які просуває засновник стартапу, а розбіжності варто звести до мінімуму хоча би на початковому етапі. Тож цілком природньо, що засновники прагнуть шукати кадри серед свого дружнього кола. Гомогенні команди починають швидко, якісно та злагоджено — і саме вони потім стають джерелом найбільших проблем.</p><p>Колись <a href="/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Hyperloop One<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/18765962_780182325493444_5739859692079816314_n-300x200.jpg" />Hyperloop почне перші тестові запуски</span></a> стартував доволі гучно та перспективно, а потім компанію ледь не зруйнував судовий позов, бо співзасновник найняв свого брата у якості радника, а ще зустрічався із PR-консультанткою компанії, якій платив потрійну зарплатню. І це — ще не найгірший приклад того, що може статися, якщо оточити себе лише родичами та друзями в команді. Хороша людина чи ваш давній товариш — це не мірило професійних та людських якостей, які потрібні вашій команді для комерційного успіху, просто не забувайте про це.</p><h4><strong>3. У вашій голові слово «успіх» асоціюється із поняттям «кількість співробітників»</strong></h4><p>У визначенні оптимального розміру команди керуйтеся правилом засновника <a href="/2017/06/01/being-t-shaped/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Buffer<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/yana-300x200.jpg" />Хто такі T-shaped маркетологи</span></a>. За його словами, розмір колективу збагнути досить легко. Чим більше працівників — тим більше враження справляє цифра на інвесторів, але при цьому не забувайте, що «перебільшена» команда — це шлях до скорочення персоналу, щойно ви залучите інвестиції чи сфокусуєтеся на певних параметрах свого продукту. Не варто наймати більше людей, аніж потрібно для вашого продукту зараз — не буває «команд на виріст».</p><h4><strong>4. Ви викидаєте на вітер купу грошей, намагаючись конкурувати із іншими командами за рахунок «плюшок»</strong></h4><p>Перекуповувати працівників (особливо інженерів, програмістів та маркетологів) — звична практика <a href="/2017/06/17/tcdc-google/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвої Долини<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Sarantsov-300x200.jpg" />Про що говорять у Долині: частина перша — Google</span></a>. Бонуси, страхування, дитячі садки в офісі, додаткове безкоштовних харчування, спортзал, басейн, кімнати релаксації — все йде в хід в цій битві. Однак може настати момент, коли вам, як свого часу компанії Dropbox, доведеться «затягнути паски» та скасувати безкоштовні автобуси чи консолі в офісах.</p><p>Розпоряджайтеся бюджетами та кадрами мудро і виважено, не варто викидати на ранньому етапі гроші на те, щоби створити «казку» в офісі для працівників. Вам потрібен результат, а не просто піар довкола вашої компанії.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/entrepreneur-593358_1280.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>5. Ви змушуєте людей ґарувати, як на галерах — і все заради продукту</strong></h4><p>Так, стартап не передбачає роботи з 9 до 17, спокійних вікендів та «розслабону» — але постановка нереальних цілей та «витискання усіх соків» із підлеглих призведе до швидкого вигоряння команди та появи суцільної знервованості й агресії. Не треба вкладати все в метрики і змушувати людей жертвувати сном, життям та здоров&#8217;ям заради цифр у звітах. Набагато продуктивніше просто регулярно звіряти показники та контролювати загальний поступ команди, не перетворючись при цьому на наглядача із ціпком в руках.</p><h4><strong>6. «Козлів» ви не звільняєте, бо вони розумні</strong></h4><p>Наймаючи на роботу найгеніальніших працівників, не забувайте, що правило «жодних мудаків в компанії» — свяяте, і ті, хто його порушують, рано чи пізно зіткнуться із неабиякими проблемами. Найнеймовірніший талант, який підставляє своїх колег, волає на підлеглих, фальсифікує фінансові звіти чи прагне постійно «обходити» посадові інструкції або плести інтриги — це бомба із годинниковим механізмом, закладена у підвалини вашого стартапу. І ця «бомба» вибухне в той момент, який буде найбільш невигідним та небезпечним для подальшого існування вашого проекту. І не забувайте правило Рейлана Ґівенса: «Якщо ви зіткнулися з козлом вранці — ви зіткнулися з козлом. Якщо ви стикаєтеся з козлами та ідіотами увесь робочий день, то козел — це ви».</p><h4><strong>7. Ви живете в святій упевненості, що правила вас не стосуються</strong></h4><p>Стати вище закону, правил, інструкцій та економічних причинно-наслідкових зв&#8217;язків — неабияка спокуса для стартапера. Втім, завжди варто пригадати історію проекту Zenefits — він мав стати революцією в сфері страхування, натомість призвів до фінансової катастрофи та відставки CEO, адже вони ігнорували закони та правила, за якими має працювати будь-який страхувальник.</p><p>Інша прикметна історія — зліт та крах стартапу Theranos, який порушував не лише правила роботи у медичній галузі, але й фальсифікував результати біохімічних досліджень. Не всім дано бути <a href="/2017/06/12/no-yelling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Стівом Джобсом<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/steve-jobs-1249665_1280-300x200.jpg" />Не бути як Джобс: чому не слід кричати на підлеглих — думка дослідників</span></a> — більшість опиняється просто ніде, ігноруючи правила. Гроші, інвестиції, прибутки та ефективність роботи полюбляють не лише тишу, але й відповідність певним принципам, законам та юридичним вимогам. Тому не забувайте, що не кожен кут можна «зрізати».</p>

<a href="https://nachasi.com/2017/06/19/media-faq/" target="_blank" rel="noopener">Стартап</a> здається романтичною та прибутковою справою — поки ви самі не починаєте ним займатися. Що насправді відбувається найчастіше в стартап-командах і яких помилок припускаються засновники?

Культура в стартапі — одна із найважливіших складових успіху. Від того, яку атмосферу та стосунки ви сформуєте в команді, залежить подальша перспектива. Та чи просто це зробити — і яких типових стереотипів дотримується при розвитку стартапу більшість підприємців? Ось <strong>7 помилок, які можуть завести вашу команду на хибний шлях</strong> та звести нанівець усю пророблену тяжку працю.
<h4><strong>1. Ви вважаєте, що культура в стартапі виникає сама собою</strong></h4>
Коли все починається, то поняття культури, етики, правил, планування відходять на другий план. Всі працюють лише над створенням MVP, а про командну культуру та взаємини можна поміркувати «якось згодом». Правда полягає у тому, що за словом «культура» ховається насправді «те, як ми тут працюємо». І не можна виключати ситуації, що на момент появи <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener">MVP</a> справи із взаєминами та ефективністю роботи в стартапі будуть геть кепські. Культуру треба формувати постійно, паралельно із розробкою продукту та вдосконаленням процесів роботи. Це не означає обов'язково возити співробітників на коштовні курорти, витрачати купу грошей на тімбілдінґи чи написати зведення правил та законів і вивішати над кожним робочим столом. Це означає хоча би раз на місяць збиратися та обговорювати суперечливі, складні чи важливі моменти, які виникли у вашій роботі — і долати ті проблеми, які вже помітні на поточній стадії.
<h4><strong>2. Ви берете на роботу до себе лише своїх друзів</strong></h4>
Пошук кадрів для стартапу потребує високого рівня довіри — адже рішення та робота мають базуватися виключно на баченні та цілях, які просуває засновник стартапу, а розбіжності варто звести до мінімуму хоча би на початковому етапі. Тож цілком природньо, що засновники прагнуть шукати кадри серед свого дружнього кола. Гомогенні команди починають швидко, якісно та злагоджено — і саме вони потім стають джерелом найбільших проблем.

Колись <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener">Hyperloop One</a> стартував доволі гучно та перспективно, а потім компанію ледь не зруйнував судовий позов, бо співзасновник найняв свого брата у якості радника, а ще зустрічався із PR-консультанткою компанії, якій платив потрійну зарплатню. І це — ще не найгірший приклад того, що може статися, якщо оточити себе лише родичами та друзями в команді. Хороша людина чи ваш давній товариш — це не мірило професійних та людських якостей, які потрібні вашій команді для комерційного успіху, просто не забувайте про це.
<h4><strong>3. У вашій голові слово «успіх» асоціюється із поняттям «кількість співробітників»</strong></h4>
У визначенні оптимального розміру команди керуйтеся правилом засновника <a href="https://nachasi.com/2017/06/01/being-t-shaped/" target="_blank" rel="noopener">Buffer</a>. За його словами, розмір колективу збагнути досить легко. Чим більше працівників — тим більше враження справляє цифра на інвесторів, але при цьому не забувайте, що «перебільшена» команда — це шлях до скорочення персоналу, щойно ви залучите інвестиції чи сфокусуєтеся на певних параметрах свого продукту. Не варто наймати більше людей, аніж потрібно для вашого продукту зараз — не буває «команд на виріст».
<h4><strong>4. Ви викидаєте на вітер купу грошей, намагаючись конкурувати із іншими командами за рахунок «плюшок»</strong></h4>
Перекуповувати працівників (особливо інженерів, програмістів та маркетологів) — звична практика <a href="https://nachasi.com/2017/06/17/tcdc-google/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвої Долини</a>. Бонуси, страхування, дитячі садки в офісі, додаткове безкоштовних харчування, спортзал, басейн, кімнати релаксації — все йде в хід в цій битві. Однак може настати момент, коли вам, як свого часу компанії Dropbox, доведеться «затягнути паски» та скасувати безкоштовні автобуси чи консолі в офісах.

Розпоряджайтеся бюджетами та кадрами мудро і виважено, не варто викидати на ранньому етапі гроші на те, щоби створити «казку» в офісі для працівників. Вам потрібен результат, а не просто піар довкола вашої компанії.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/entrepreneur-593358_1280.jpg" align="left"]
<h4><strong>5. Ви змушуєте людей ґарувати, як на галерах — і все заради продукту</strong></h4>
Так, стартап не передбачає роботи з 9 до 17, спокійних вікендів та «розслабону» — але постановка нереальних цілей та «витискання усіх соків» із підлеглих призведе до швидкого вигоряння команди та появи суцільної знервованості й агресії. Не треба вкладати все в метрики і змушувати людей жертвувати сном, життям та здоров'ям заради цифр у звітах. Набагато продуктивніше просто регулярно звіряти показники та контролювати загальний поступ команди, не перетворючись при цьому на наглядача із ціпком в руках.
<h4><strong>6. «Козлів» ви не звільняєте, бо вони розумні</strong></h4>
Наймаючи на роботу найгеніальніших працівників, не забувайте, що правило «жодних мудаків в компанії» — свяяте, і ті, хто його порушують, рано чи пізно зіткнуться із неабиякими проблемами. Найнеймовірніший талант, який підставляє своїх колег, волає на підлеглих, фальсифікує фінансові звіти чи прагне постійно «обходити» посадові інструкції або плести інтриги — це бомба із годинниковим механізмом, закладена у підвалини вашого стартапу. І ця «бомба» вибухне в той момент, який буде найбільш невигідним та небезпечним для подальшого існування вашого проекту. І не забувайте правило Рейлана Ґівенса: «Якщо ви зіткнулися з козлом вранці — ви зіткнулися з козлом. Якщо ви стикаєтеся з козлами та ідіотами увесь робочий день, то козел — це ви».
<h4><strong>7. Ви живете в святій упевненості, що правила вас не стосуються</strong></h4>
Стати вище закону, правил, інструкцій та економічних причинно-наслідкових зв'язків — неабияка спокуса для стартапера. Втім, завжди варто пригадати історію проекту Zenefits — він мав стати революцією в сфері страхування, натомість призвів до фінансової катастрофи та відставки CEO, адже вони ігнорували закони та правила, за якими має працювати будь-який страхувальник.

Інша прикметна історія — зліт та крах стартапу Theranos, який порушував не лише правила роботи у медичній галузі, але й фальсифікував результати біохімічних досліджень. Не всім дано бути <a href="https://nachasi.com/2017/06/12/no-yelling/" target="_blank" rel="noopener">Стівом Джобсом</a> — більшість опиняється просто ніде, ігноруючи правила. Гроші, інвестиції, прибутки та ефективність роботи полюбляють не лише тишу, але й відповідність певним принципам, законам та юридичним вимогам. Тому не забувайте, що не кожен кут можна «зрізати».

<p>Культура в стартапі — одна із найважливіших складових успіху. Від того, яку атмосферу та стосунки ви сформуєте в команді, залежить подальша перспектива. Та чи просто це зробити — і яких типових стереотипів дотримується при розвитку стартапу більшість підприємців? Ось <strong>7 помилок, які можуть завести вашу команду на хибний шлях</strong> та звести нанівець усю пророблену тяжку працю.</p><h4><strong>1. Ви вважаєте, що культура в стартапі виникає сама собою</strong></h4><p>Коли все починається, то поняття культури, етики, правил, планування відходять на другий план. Всі працюють лише над створенням MVP, а про командну культуру та взаємини можна поміркувати «якось згодом». Правда полягає у тому, що за словом «культура» ховається насправді «те, як ми тут працюємо». І не можна виключати ситуації, що на момент появи <a href="/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener">MVP</a> справи із взаєминами та ефективністю роботи в стартапі будуть геть кепські. Культуру треба формувати постійно, паралельно із розробкою продукту та вдосконаленням процесів роботи. Це не означає обов&#8217;язково возити співробітників на коштовні курорти, витрачати купу грошей на тімбілдінґи чи написати зведення правил та законів і вивішати над кожним робочим столом. Це означає хоча би раз на місяць збиратися та обговорювати суперечливі, складні чи важливі моменти, які виникли у вашій роботі — і долати ті проблеми, які вже помітні на поточній стадії.</p><h4><strong>2. Ви берете на роботу до себе лише своїх друзів</strong></h4><p>Пошук кадрів для стартапу потребує високого рівня довіри — адже рішення та робота мають базуватися виключно на баченні та цілях, які просуває засновник стартапу, а розбіжності варто звести до мінімуму хоча би на початковому етапі. Тож цілком природньо, що засновники прагнуть шукати кадри серед свого дружнього кола. Гомогенні команди починають швидко, якісно та злагоджено — і саме вони потім стають джерелом найбільших проблем.</p><p>Колись <a href="/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener">Hyperloop One</a> стартував доволі гучно та перспективно, а потім компанію ледь не зруйнував судовий позов, бо співзасновник найняв свого брата у якості радника, а ще зустрічався із PR-консультанткою компанії, якій платив потрійну зарплатню. І це — ще не найгірший приклад того, що може статися, якщо оточити себе лише родичами та друзями в команді. Хороша людина чи ваш давній товариш — це не мірило професійних та людських якостей, які потрібні вашій команді для комерційного успіху, просто не забувайте про це.</p><h4><strong>3. У вашій голові слово «успіх» асоціюється із поняттям «кількість співробітників»</strong></h4><p>У визначенні оптимального розміру команди керуйтеся правилом засновника <a href="/2017/06/01/being-t-shaped/" target="_blank" rel="noopener">Buffer</a>. За його словами, розмір колективу збагнути досить легко. Чим більше працівників — тим більше враження справляє цифра на інвесторів, але при цьому не забувайте, що «перебільшена» команда — це шлях до скорочення персоналу, щойно ви залучите інвестиції чи сфокусуєтеся на певних параметрах свого продукту. Не варто наймати більше людей, аніж потрібно для вашого продукту зараз — не буває «команд на виріст».</p><h4><strong>4. Ви викидаєте на вітер купу грошей, намагаючись конкурувати із іншими командами за рахунок «плюшок»</strong></h4><p>Перекуповувати працівників (особливо інженерів, програмістів та маркетологів) — звична практика <a href="/2017/06/17/tcdc-google/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвої Долини</a>. Бонуси, страхування, дитячі садки в офісі, додаткове безкоштовних харчування, спортзал, басейн, кімнати релаксації — все йде в хід в цій битві. Однак може настати момент, коли вам, як свого часу компанії Dropbox, доведеться «затягнути паски» та скасувати безкоштовні автобуси чи консолі в офісах.</p><p>Розпоряджайтеся бюджетами та кадрами мудро і виважено, не варто викидати на ранньому етапі гроші на те, щоби створити «казку» в офісі для працівників. Вам потрібен результат, а не просто піар довкола вашої компанії.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/entrepreneur-593358_1280.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>5. Ви змушуєте людей ґарувати, як на галерах — і все заради продукту</strong></h4><p>Так, стартап не передбачає роботи з 9 до 17, спокійних вікендів та «розслабону» — але постановка нереальних цілей та «витискання усіх соків» із підлеглих призведе до швидкого вигоряння команди та появи суцільної знервованості й агресії. Не треба вкладати все в метрики і змушувати людей жертвувати сном, життям та здоров&#8217;ям заради цифр у звітах. Набагато продуктивніше просто регулярно звіряти показники та контролювати загальний поступ команди, не перетворючись при цьому на наглядача із ціпком в руках.</p><h4><strong>6. «Козлів» ви не звільняєте, бо вони розумні</strong></h4><p>Наймаючи на роботу найгеніальніших працівників, не забувайте, що правило «жодних мудаків в компанії» — свяяте, і ті, хто його порушують, рано чи пізно зіткнуться із неабиякими проблемами. Найнеймовірніший талант, який підставляє своїх колег, волає на підлеглих, фальсифікує фінансові звіти чи прагне постійно «обходити» посадові інструкції або плести інтриги — це бомба із годинниковим механізмом, закладена у підвалини вашого стартапу. І ця «бомба» вибухне в той момент, який буде найбільш невигідним та небезпечним для подальшого існування вашого проекту. І не забувайте правило Рейлана Ґівенса: «Якщо ви зіткнулися з козлом вранці — ви зіткнулися з козлом. Якщо ви стикаєтеся з козлами та ідіотами увесь робочий день, то козел — це ви».</p><h4><strong>7. Ви живете в святій упевненості, що правила вас не стосуються</strong></h4><p>Стати вище закону, правил, інструкцій та економічних причинно-наслідкових зв&#8217;язків — неабияка спокуса для стартапера. Втім, завжди варто пригадати історію проекту Zenefits — він мав стати революцією в сфері страхування, натомість призвів до фінансової катастрофи та відставки CEO, адже вони ігнорували закони та правила, за якими має працювати будь-який страхувальник.</p><p>Інша прикметна історія — зліт та крах стартапу Theranos, який порушував не лише правила роботи у медичній галузі, але й фальсифікував результати біохімічних досліджень. Не всім дано бути <a href="/2017/06/12/no-yelling/" target="_blank" rel="noopener">Стівом Джобсом</a> — більшість опиняється просто ніде, ігноруючи правила. Гроші, інвестиції, прибутки та ефективність роботи полюбляють не лише тишу, але й відповідність певним принципам, законам та юридичним вимогам. Тому не забувайте, що не кожен кут можна «зрізати».</p>

7 помилок в культурі, які допускають стартапи

{:ua}Які правила не слід порушувати, щоби збудувати успішний стартап?{:}

Із 3 червня 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/06/05/ukrainians-start/" target="_blank" rel="noopener">розпочала роботу</a> українська соціальна мережа Ukrainians. Поки що вона працює у тестовому режимі. Як розвивається та функціонує мережа розповіла співзасновниця проекту

Олександра Струмчинська, співзасновниця проекту,  розповіла про те, що вже вдалось реалізувати команді й те, якими будуть особливості нової спільноти. Протягом місяця кількість зареєстрованих користувачів зросла понад 210 тис. 

В планах команди залучити до кінця року 5 млн користувачів у спільноту. Ukrainians матиме свої особливості, що відрізнятимуть її від заблокованих «ВКонтакте» та «Одноклассників», а також Facebook.
<h4><strong>Музика</strong></h4>
Для того, щоб не використовувати піратський контент, засновники проекту планують домовлятись про інтеграцію сервісів, за допомогою яких користувачі будуть мати можливість слухати, поширювати, завантажувати улюблену музику. Крім того, користувачів заохочуватимуть ділитися на платформі унікальним контентом, який раніше не публікувався на інших ресурсах, та обіцяють надати можливість заробляти на цьому гроші.
<h4><strong>Модерація </strong></h4>
Зараз команда проекту налічує 30 осіб, серед яких немає модераторів: їхню функцію виконують користувачі у службі підтримки. У майбутньому мережа планує найняти модераторів, щоб не допускати поширення неприйнятного контенту та здолати актуальну для Facebook, Twitter та YouTube проблему.
<h4><strong>Стрічка новин</strong></h4>
[blockquote_with_author name="Олександра Струмчинська" position="співзасновниця Ukrainians" content="Наприклад, у вас на сервісі є друзі, але їх є певний ліміт, і є ліміт їхніх новин. Після того, як у стрічці будуть закінчуватися новини від ваших друзів, будуть рекомендуватися пости інших популярних користувачів, залежно від регіону, локації, рекомендацій. Для кожного користувача це будуть різні публікації. Надалі будемо реагувати на запити користувачів і зі збільшенням обсягу контенту буде змінюватися формування стрічки"]

В планах також — розробка додатків для Android та iOS до кінця 2017 року.

<p>Олександра Струмчинська, співзасновниця проекту,  розповіла про те, що вже вдалось реалізувати команді й те, якими будуть особливості нової спільноти. Протягом місяця кількість зареєстрованих користувачів зросла понад 210 тис. </p><p>В планах команди залучити до кінця року 5 млн користувачів у спільноту. Ukrainians матиме свої особливості, що відрізнятимуть її від заблокованих «ВКонтакте» та «Одноклассників», а також Facebook.</p><h4><strong>Музика</strong></h4><p>Для того, щоб не використовувати піратський контент, засновники проекту планують домовлятись про інтеграцію сервісів, за допомогою яких користувачі будуть мати можливість слухати, поширювати, завантажувати улюблену музику. Крім того, користувачів заохочуватимуть ділитися на платформі унікальним контентом, який раніше не публікувався на інших ресурсах, та обіцяють надати можливість заробляти на цьому гроші.</p><h4><strong>Модерація </strong></h4><p>Зараз команда проекту налічує 30 осіб, серед яких немає модераторів: їхню функцію виконують користувачі у службі підтримки. У майбутньому мережа планує найняти модераторів, щоб не допускати поширення неприйнятного контенту та здолати актуальну для Facebook, Twitter та YouTube проблему.</p><h4><strong>Стрічка новин</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наприклад, у вас на сервісі є друзі, але їх є певний ліміт, і є ліміт їхніх новин. Після того, як у стрічці будуть закінчуватися новини від ваших друзів, будуть рекомендуватися пости інших популярних користувачів, залежно від регіону, локації, рекомендацій. Для кожного користувача це будуть різні публікації. Надалі будемо реагувати на запити користувачів і зі збільшенням обсягу контенту буде змінюватися формування стрічки</p>					<cite>									<span><strong>Олександра Струмчинська,</strong></span> співзасновниця Ukrainians							</cite>			</blockquote><p>В планах також — розробка додатків для Android та iOS до кінця 2017 року.</p>

В новій українській соцмережі буде легальна музика

{:ua}Що буде у новій українській соціальній мережі Ukrainians і що відрізнятиме її від ВКонтакте та Одноклассників, а також Facebook? Музика та інші розваги — як варіант{:}

<p>У місцевості Жмигрод поблизу Вроцлава прокладуть тестувальний маршрут для транспортного стартапу компанії <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a>. Відповідну угоду укладено між представниками Залізничного інституту та компанії  Hyper Poland.
</p>
<h4><strong>Що таке Hyperloop і де чекати на його появу в Європі</strong></h4>
Йдеться про транспортний засіб, здатний пересуватися у закритому тунелі на надзвичайно високій швидкості. Пасажири при цьому перебувають у закритих капсулах. Відстань від Вроцлава до Варшави такий транспорт може здолати усього за 20 хв — нагадаємо, йдеться про майже 350 км шляху.

Раніше стало відомо, що до 2021 року <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">заплановано створення<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/18765962_780182325493444_5739859692079816314_n-300x200.jpg" />Hyperloop почне перші тестові запуски</span></a> лінії надшвидкісного поїзда Hyperloop між Амстердамом і Парижем. Максимальна швидкість шаттла у вакуумному тунелі складатиме до 1223 км/год.

<iframe width="1280" height="720" src="https://www.youtube.com/embed/7A7GsAPR3J0" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>

<p>У місцевості Жмигрод поблизу Вроцлава прокладуть тестувальний маршрут для транспортного стартапу компанії <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a>. Відповідну угоду укладено між представниками Залізничного інституту та компанії  Hyper Poland.</p><h4><strong>Що таке Hyperloop і де чекати на його появу в Європі</strong></h4><p>Йдеться про транспортний засіб, здатний пересуватися у закритому тунелі на надзвичайно високій швидкості. Пасажири при цьому перебувають у закритих капсулах. Відстань від Вроцлава до Варшави такий транспорт може здолати усього за 20 хв — нагадаємо, йдеться про майже 350 км шляху.</p><p>Раніше стало відомо, що до 2021 року <a href="/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">заплановано створення<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/18765962_780182325493444_5739859692079816314_n-300x200.jpg" />Hyperloop почне перші тестові запуски</span></a> лінії надшвидкісного поїзда Hyperloop між Амстердамом і Парижем. Максимальна швидкість шаттла у вакуумному тунелі складатиме до 1223 км/год.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1280" height="720" src="https://www.youtube.com/embed/7A7GsAPR3J0" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></div>

Польща долучиться до числа країн, де з'явиться швидкісний транспорт від Ілона Маска. Неподалік від Вроцлава прокладуть тестовий маршрут для Hyperloop

У місцевості Жмигрод поблизу Вроцлава прокладуть тестувальний маршрут для транспортного стартапу компанії <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener">Ілона Маска</a>. Відповідну угоду укладено між представниками Залізничного інституту та компанії  Hyper Poland.
<h4><strong>Що таке Hyperloop і де чекати на його появу в Європі</strong></h4>
Йдеться про транспортний засіб, здатний пересуватися у закритому тунелі на надзвичайно високій швидкості. Пасажири при цьому перебувають у закритих капсулах. Відстань від Вроцлава до Варшави такий транспорт може здолати усього за 20 хв — нагадаємо, йдеться про майже 350 км шляху.

Раніше стало відомо, що до 2021 року <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener">заплановано створення</a> лінії надшвидкісного поїзда Hyperloop між Амстердамом і Парижем. Максимальна швидкість шаттла у вакуумному тунелі складатиме до 1223 км/год.

<iframe width="1280" height="720" src="https://www.youtube.com/embed/7A7GsAPR3J0" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>

<p>У місцевості Жмигрод поблизу Вроцлава прокладуть тестувальний маршрут для транспортного стартапу компанії <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener">Ілона Маска</a>. Відповідну угоду укладено між представниками Залізничного інституту та компанії  Hyper Poland.</p><h4><strong>Що таке Hyperloop і де чекати на його появу в Європі</strong></h4><p>Йдеться про транспортний засіб, здатний пересуватися у закритому тунелі на надзвичайно високій швидкості. Пасажири при цьому перебувають у закритих капсулах. Відстань від Вроцлава до Варшави такий транспорт може здолати усього за 20 хв — нагадаємо, йдеться про майже 350 км шляху.</p><p>Раніше стало відомо, що до 2021 року <a href="/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener">заплановано створення</a> лінії надшвидкісного поїзда Hyperloop між Амстердамом і Парижем. Максимальна швидкість шаттла у вакуумному тунелі складатиме до 1223 км/год.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1280" height="720" src="https://www.youtube.com/embed/7A7GsAPR3J0" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></div>

Поблизу Вроцлава побудують ділянку Hyperloop

{:ua}Коли чекати на новітній транспорт у Польщі? Про плани щодо Hyperloop та подальший розвиток цього інноваційного транспорту — за посиланням{:}

<p>Цього разу Ugears презентує модель колісної ліри під назвою Hurdy-Gurdy, механічний таймер-календар Date Navigator та декілька інших нових механічних моделей. А також відбудеться розширення вже існуючого ряду іграшок, які можна буде отримати по завершенню кампанії на краудфандинговій платформі Kickstarter.
</p>
<h4><strong>Особливості нових моделей</strong></h4>
Серед новинок, які можна профондувати на Kickstarter цьогоріч — Ugears Date Navigator із календарем на 2017-2044 роки. Є також серія нових моделей, за допомогою і діти, й дорослі можуть скласти механічне місто із новими складовими на додачу до вже існуючих моделей: трамвайною лінією (Tram Line), ремонтним потягом для залізниці (Rail Manipulator) та фабрикою роботів (Robot Factory). Також з'являться іграшки з фанери, які можна розмальовувати. Усі попередні моделі були просто дерев'яними і нефарбованими. Також буде розширено ряд доступних мініатюр, який носить назву «Трибики» — це мініатюрні іграшки, які досить легко зібрати і вони займають дуже мало місця. Усі іграшки, як і раніше, буде зроблено із фанери, для їхного складання не потрібен клей чи шурупи.
<h4><strong>Коли можна буде отримати нові іграшки</strong></h4>
Власники нової серії забавок зможуть отримати обрані моделі вже восени 2017 року. Мінімальна вартість в разі фондування на Kickstarter складає $29.

<iframe src="https://www.kickstarter.com/projects/978262034/ugears-hurdy-gurdy-unique-mechanical-musical-model/widget/video.html" width="800" height="450" frameborder="0" scrolling="no"> </iframe>
<h4><strong>Чи існують аналоги</strong></h4>
Раніше ми розповідали про інший новий український конструктор, який для складання моделей використовує не фанеру, а метал — це Time4Machine, інтерв'ю із засновником цього проекту можна прочитати у нашому<a href="https://nachasi.com/2017/06/29/time4machine-interview/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js"> окремому матеріалі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/19400245_1719780761651554_4002774174955483137_o-300x200.jpg" />CEO Time4Machine: «Не намагайтеся одразу зробити дуже круто»</span></a>.

<p>Цього разу Ugears презентує модель колісної ліри під назвою Hurdy-Gurdy, механічний таймер-календар Date Navigator та декілька інших нових механічних моделей. А також відбудеться розширення вже існуючого ряду іграшок, які можна буде отримати по завершенню кампанії на краудфандинговій платформі Kickstarter.</p><h4><strong>Особливості нових моделей</strong></h4><p>Серед новинок, які можна профондувати на Kickstarter цьогоріч — Ugears Date Navigator із календарем на 2017-2044 роки. Є також серія нових моделей, за допомогою і діти, й дорослі можуть скласти механічне місто із новими складовими на додачу до вже існуючих моделей: трамвайною лінією (Tram Line), ремонтним потягом для залізниці (Rail Manipulator) та фабрикою роботів (Robot Factory). Також з&#8217;являться іграшки з фанери, які можна розмальовувати. Усі попередні моделі були просто дерев&#8217;яними і нефарбованими. Також буде розширено ряд доступних мініатюр, який носить назву «Трибики» — це мініатюрні іграшки, які досить легко зібрати і вони займають дуже мало місця. Усі іграшки, як і раніше, буде зроблено із фанери, для їхного складання не потрібен клей чи шурупи.</p><h4><strong>Коли можна буде отримати нові іграшки</strong></h4><p>Власники нової серії забавок зможуть отримати обрані моделі вже восени 2017 року. Мінімальна вартість в разі фондування на Kickstarter складає $29.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.kickstarter.com/projects/978262034/ugears-hurdy-gurdy-unique-mechanical-musical-model/widget/video.html" width="800" height="450" frameborder="0" scrolling="no"> </iframe></p><h4><strong>Чи існують аналоги</strong></h4><p>Раніше ми розповідали про інший новий український конструктор, який для складання моделей використовує не фанеру, а метал — це Time4Machine, інтерв&#8217;ю із засновником цього проекту можна прочитати у нашому<a href="/2017/06/29/time4machine-interview/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js"> окремому матеріалі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/19400245_1719780761651554_4002774174955483137_o-300x200.jpg" />CEO Time4Machine: «Не намагайтеся одразу зробити дуже круто»</span></a>.</p>

Команда українського механічного дерев'яного конструктора Ugears вивела на Kickstarter декілька нових моделей своїх іграшок — і вже зібрала понад $140 тис за 26 днів до офіційного завершення кампанії фондування. Першопочатково творці проекту мали на меті зібрати $15 тис — таким чином у них є всі шанси в десятки разів перевершити заплановану суму

Цього разу Ugears презентує модель колісної ліри під назвою Hurdy-Gurdy, механічний таймер-календар Date Navigator та декілька інших нових механічних моделей. А також відбудеться розширення вже існуючого ряду іграшок, які можна буде отримати по завершенню кампанії на краудфандинговій платформі Kickstarter.
<h4><strong>Особливості нових моделей</strong></h4>
Серед новинок, які можна профондувати на Kickstarter цьогоріч — Ugears Date Navigator із календарем на 2017-2044 роки. Є також серія нових моделей, за допомогою і діти, й дорослі можуть скласти механічне місто із новими складовими на додачу до вже існуючих моделей: трамвайною лінією (Tram Line), ремонтним потягом для залізниці (Rail Manipulator) та фабрикою роботів (Robot Factory). Також з'являться іграшки з фанери, які можна розмальовувати. Усі попередні моделі були просто дерев'яними і нефарбованими. Також буде розширено ряд доступних мініатюр, який носить назву «Трибики» — це мініатюрні іграшки, які досить легко зібрати і вони займають дуже мало місця. Усі іграшки, як і раніше, буде зроблено із фанери, для їхного складання не потрібен клей чи шурупи.
<h4><strong>Коли можна буде отримати нові іграшки</strong></h4>
Власники нової серії забавок зможуть отримати обрані моделі вже восени 2017 року. Мінімальна вартість в разі фондування на Kickstarter складає $29.

<iframe src="https://www.kickstarter.com/projects/978262034/ugears-hurdy-gurdy-unique-mechanical-musical-model/widget/video.html" width="800" height="450" frameborder="0" scrolling="no"> </iframe>
<h4><strong>Чи існують аналоги</strong></h4>
Раніше ми розповідали про інший новий український конструктор, який для складання моделей використовує не фанеру, а метал — це Time4Machine, інтерв'ю із засновником цього проекту можна прочитати у нашому<a href="https://nachasi.com/2017/06/29/time4machine-interview/" target="_blank" rel="noopener"> окремому матеріалі</a>.

<p>Цього разу Ugears презентує модель колісної ліри під назвою Hurdy-Gurdy, механічний таймер-календар Date Navigator та декілька інших нових механічних моделей. А також відбудеться розширення вже існуючого ряду іграшок, які можна буде отримати по завершенню кампанії на краудфандинговій платформі Kickstarter.</p><h4><strong>Особливості нових моделей</strong></h4><p>Серед новинок, які можна профондувати на Kickstarter цьогоріч — Ugears Date Navigator із календарем на 2017-2044 роки. Є також серія нових моделей, за допомогою і діти, й дорослі можуть скласти механічне місто із новими складовими на додачу до вже існуючих моделей: трамвайною лінією (Tram Line), ремонтним потягом для залізниці (Rail Manipulator) та фабрикою роботів (Robot Factory). Також з&#8217;являться іграшки з фанери, які можна розмальовувати. Усі попередні моделі були просто дерев&#8217;яними і нефарбованими. Також буде розширено ряд доступних мініатюр, який носить назву «Трибики» — це мініатюрні іграшки, які досить легко зібрати і вони займають дуже мало місця. Усі іграшки, як і раніше, буде зроблено із фанери, для їхного складання не потрібен клей чи шурупи.</p><h4><strong>Коли можна буде отримати нові іграшки</strong></h4><p>Власники нової серії забавок зможуть отримати обрані моделі вже восени 2017 року. Мінімальна вартість в разі фондування на Kickstarter складає $29.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.kickstarter.com/projects/978262034/ugears-hurdy-gurdy-unique-mechanical-musical-model/widget/video.html" width="800" height="450" frameborder="0" scrolling="no"> </iframe></p><h4><strong>Чи існують аналоги</strong></h4><p>Раніше ми розповідали про інший новий український конструктор, який для складання моделей використовує не фанеру, а метал — це Time4Machine, інтерв&#8217;ю із засновником цього проекту можна прочитати у нашому<a href="/2017/06/29/time4machine-interview/" target="_blank" rel="noopener"> окремому матеріалі</a>.</p>

Команда українського конструктора зібрала $140+ тис на нові моделі іграшок

{:ua}Які нові моделі представить команда Ugears?{:}

<p>В компанії зауважують, що новий сервіс особливо сподобається користувачам, які цінують підвищений комфорт під час пересування. Забезпечувати найкращий сервіс будуть автомобілі преміум-класу: Audi A6, Mercedes E-class, BMW X5, Toyota Camry та низка інших. На часі дізнатися більше про зміни від Uber.
</p>
<h4><strong>Скільки коштуватиме користування UberBLACK</strong></h4>
Мінімальна вартість поїздки складатиме 130 грн. Вартість подачі авто – 85 грн, кілометра – 10 грн, хвилини в дорозі – 1 грн.

Також компанія пропонує фіксовані тарифи в аеропорт «Бориспіль»: з Лівого берега Києва вартість складе 450 грн, з правого – 650 грн. Для тих, хто ще не користувався Uber, пропонують першу поїздку до 220 грн безкоштовно за промокодом KYIVBLACK. Він буде дійсним тільки для поїздок з UberBLACK у Києві і лише для нових користувачів. Термін дії промокоду — до 1 серпня 2017 року.
<h4><strong>Детальніше про Uber в Україні</strong></h4>
За 12 міс роботи в Україні команда Uber зуміла:
<ul>
<li>запустити сервіс у 5 найбільших містах України: <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/uber-tarification/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Києві, Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/speed-1249610_1280-300x200.jpg" />Uber змінив тарифи та запровадив похвилинну оплату у 5 містах України</span></a>;</li>
 	<li>оновити додаток, зробивши його більш зручним;</li>
 	<li>надати користувачам можливість бачити вартість поїздки до її замовлення та планувати поїздки заздалегідь;</li>
 	<li>запустити 2 продукти: доступний uberX і UberSELECT з автомобілями комфорт-класу;</li>
 	<li>додати готівковий спосіб оплати;</li>
 	<li>зібрати понад 10 т одягу для допомоги нужденним.</li>
</ul>

<p>В компанії зауважують, що новий сервіс особливо сподобається користувачам, які цінують підвищений комфорт під час пересування. Забезпечувати найкращий сервіс будуть автомобілі преміум-класу: Audi A6, Mercedes E-class, BMW X5, Toyota Camry та низка інших. На часі дізнатися більше про зміни від Uber.</p><h4><strong>Скільки коштуватиме користування UberBLACK</strong></h4><p>Мінімальна вартість поїздки складатиме 130 грн. Вартість подачі авто – 85 грн, кілометра – 10 грн, хвилини в дорозі – 1 грн.</p><p>Також компанія пропонує фіксовані тарифи в аеропорт «Бориспіль»: з Лівого берега Києва вартість складе 450 грн, з правого – 650 грн. Для тих, хто ще не користувався Uber, пропонують першу поїздку до 220 грн безкоштовно за промокодом KYIVBLACK. Він буде дійсним тільки для поїздок з UberBLACK у Києві і лише для нових користувачів. Термін дії промокоду — до 1 серпня 2017 року.</p><h4><strong>Детальніше про Uber в Україні</strong></h4><p>За 12 міс роботи в Україні команда Uber зуміла:</p><ul><li>запустити сервіс у 5 найбільших містах України: <a href="/2017/06/13/uber-tarification/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Києві, Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/speed-1249610_1280-300x200.jpg" />Uber змінив тарифи та запровадив похвилинну оплату у 5 містах України</span></a>;</li><li>оновити додаток, зробивши його більш зручним;</li><li>надати користувачам можливість бачити вартість поїздки до її замовлення та планувати поїздки заздалегідь;</li><li>запустити 2 продукти: доступний uberX і UberSELECT з автомобілями комфорт-класу;</li><li>додати готівковий спосіб оплати;</li><li>зібрати понад 10 т одягу для допомоги нужденним.</li></ul>

На честь першого року роботи Uber в Україні компанія оприлюднила перші підсумки та оголосила про запуск у Києві свого преміум-сервісу UberBLACK, котрий буде доступним для пасажирів столиці з 4 липня поточного року

В компанії зауважують, що новий сервіс особливо сподобається користувачам, які цінують підвищений комфорт під час пересування. Забезпечувати найкращий сервіс будуть автомобілі преміум-класу: Audi A6, Mercedes E-class, BMW X5, Toyota Camry та низка інших. На часі дізнатися більше про зміни від Uber.
<h4><strong>Скільки коштуватиме користування UberBLACK</strong></h4>
Мінімальна вартість поїздки складатиме 130 грн. Вартість подачі авто – 85 грн, кілометра – 10 грн, хвилини в дорозі – 1 грн.

Також компанія пропонує фіксовані тарифи в аеропорт «Бориспіль»: з Лівого берега Києва вартість складе 450 грн, з правого – 650 грн. Для тих, хто ще не користувався Uber, пропонують першу поїздку до 220 грн безкоштовно за промокодом KYIVBLACK. Він буде дійсним тільки для поїздок з UberBLACK у Києві і лише для нових користувачів. Термін дії промокоду — до 1 серпня 2017 року.
<h4><strong>Детальніше про Uber в Україні</strong></h4>
За 12 міс роботи в Україні команда Uber зуміла:
<ul>
 	<li>запустити сервіс у 5 найбільших містах України: <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/uber-tarification/" target="_blank" rel="noopener">Києві, Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові</a>;</li>
 	<li>оновити додаток, зробивши його більш зручним;</li>
 	<li>надати користувачам можливість бачити вартість поїздки до її замовлення та планувати поїздки заздалегідь;</li>
 	<li>запустити 2 продукти: доступний uberX і UberSELECT з автомобілями комфорт-класу;</li>
 	<li>додати готівковий спосіб оплати;</li>
 	<li>зібрати понад 10 т одягу для допомоги нужденним.</li>
</ul>

<p>В компанії зауважують, що новий сервіс особливо сподобається користувачам, які цінують підвищений комфорт під час пересування. Забезпечувати найкращий сервіс будуть автомобілі преміум-класу: Audi A6, Mercedes E-class, BMW X5, Toyota Camry та низка інших. На часі дізнатися більше про зміни від Uber.</p><h4><strong>Скільки коштуватиме користування UberBLACK</strong></h4><p>Мінімальна вартість поїздки складатиме 130 грн. Вартість подачі авто – 85 грн, кілометра – 10 грн, хвилини в дорозі – 1 грн.</p><p>Також компанія пропонує фіксовані тарифи в аеропорт «Бориспіль»: з Лівого берега Києва вартість складе 450 грн, з правого – 650 грн. Для тих, хто ще не користувався Uber, пропонують першу поїздку до 220 грн безкоштовно за промокодом KYIVBLACK. Він буде дійсним тільки для поїздок з UberBLACK у Києві і лише для нових користувачів. Термін дії промокоду — до 1 серпня 2017 року.</p><h4><strong>Детальніше про Uber в Україні</strong></h4><p>За 12 міс роботи в Україні команда Uber зуміла:</p><ul><li>запустити сервіс у 5 найбільших містах України: <a href="/2017/06/13/uber-tarification/" target="_blank" rel="noopener">Києві, Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові</a>;</li><li>оновити додаток, зробивши його більш зручним;</li><li>надати користувачам можливість бачити вартість поїздки до її замовлення та планувати поїздки заздалегідь;</li><li>запустити 2 продукти: доступний uberX і UberSELECT з автомобілями комфорт-класу;</li><li>додати готівковий спосіб оплати;</li><li>зібрати понад 10 т одягу для допомоги нужденним.</li></ul>

Uber в Україні «почорніє» — запускається новий сервіс

{:ua}Яка нова можливість від Uber з'явиться у столиці? На часі дізнатися більше про можливості нового сервісу, який запустять у столиці України{:}

#стартапи