У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

Сьогодні, коли всі ми, — зокрема, споживачі телевізійних новин, — стикаємося з проявами <a href="https://nachasi.com/2018/08/22/facebook-storinky-dezynformatsiya/" rel="noopener" target="_blank">інформаційної війни</a>, варто навчитися відрізняти правду від брехні чи маніпуляції та вміти берегти власні мізки від чужих інформаційних впливів. Як це зробити та що слід враховувати?

У книзі Георгія Почепцова «Сучасні інформаційні війни» введене поняття смислової війни та аналізується її роль в сучасному світі. Автор праці — доктор філологічних наук, професор, фахівець із питань комунікаційних технологій та автор численних праць у цій сфері. Редакція Na chasi читає книгу та ділиться із читачами найвлучнішими, на нашу думку, тезами.


<h4><strong>Про державу та особистість</strong></h4>
– Що менше держава знає про людину, то безпечніше вона почувається.

– І капіталізм, і комунізм атомізували людину для полегшення керування нею.

– Влада торгує захистом від проблем, і що страшнішими будуть проблеми, то потрібнішою виглядає влада.

– Майбутнє, куди прямує країна, є невідомим ані для її лідерів, ані для її населення. Країна прямує від одного року до іншого, не знаючи, що на неї очікує, тому що сама вона не займається конструюванням свого майбутнього, бо за неї це роблять інші країни.
<h4><strong>Про журналістику, тексти та новини</strong></h4>
– Дестабілізуючі теленовини — це не лише пряма критика влади. Це переорієнтація теленовин на розповідь про аварії, вбивства, стихійні лиха. Завдяки цьому нав’язується відчуття, що в країні наразі неможливий жоден позитивний проект.

– Ми живемо не у світі інформації, а у світі інформаційних кампаній. Саме такі повідомлення, за якими стоїть «спонсор», і є основною цеглиною, з якої будується інформаційний простір. Час просто інформацій уже минув.

[related_post id="2034"]

– Журналіст не володіє арсеналом аналізу. Тому його думки є банальними. Він виграє тільки за рахунок якогось джерела, яке може поділитися із ним інформацією. Журналіста ніхто не вчив аналізувати ані події, ані інформацію. Журналістська освіта немає жодного курсу, який би розвивав розум студента, давав йому необхідний для аналізу інструментарій. Інтуїтивні погляди може продукувати і читач, від журналіста ми чекаємо якісно іншого. Поле, яке створює постжурналістика, не здатне нести функції модернізації країни, сприяти появі нової еліти. Постжурналістика — це фіксатор минулого, тоді як журналістика формувала майбутнє.

– Оксамитові та кольорові революції будуються на активних інформаційних інтервенціях, які ведуть до делегітимізації влади. Якщо більшовикам були потрібні агітатори, то сьогодні їхні функції виконують ЗМІ.

– Реклама, піар, політтехнологія і...тероризм використовують інформаційний простір для своїх власних цілей. І ці цілі лише мімікрують під інформування.

– Нагородження у Росії трьохста журналістів «за Крим», причому закритим указом, свідчить про принципово нову роль медіа в цій війні.

– Сьогодні ми живемо в епоху, коли статус текстів поступово знижується. Їх замінюють такі собі розчинні тексти. «Бентлі» міністра — це розчинний текст, який може розповісти біографію героя.

– Майже всі революційні зрушення соціосистем базувалися на текстах впливу. Тексти Маркса і Леніна стали рушійною силою для російської революції, тексти Гітлера для побудови фашистської Німеччини, тексти Кутба — для «Аль-Каїди». Людина створює Текст, який наступним кроком реалізує свій вплив на маси.

[related_post id="23501"]
<h4><strong>Про інформаційні впливи та пропаганду</strong></h4>
– Пропаганда стає успішною лише тоді, коли її не помічають.

– Що сильніший супротивник, то більш асиметричною повинна бути інформаційна дія супроти нього.

– Мова повідомлення повинна відповідати рівню аудиторії.

– Долар, вкладений у пропаганду, важливіший за долар, вкладений в озброєння, оскільки він починає працювати відразу.

– Політика — це продовження війни лінгвістичними засобами.

– Ми повинні побудувати спочатку уявну Україну. Тобто закласти всі можливі інформаційні й віртуальні механізми, які дозволять почати позбуватися відчуття вторинності, що реально почалося лише 2014 року. І тут саме комунікація виходить на перше місце.

[related_post id="2219"]
<h4><strong>Про смислову війну</strong></h4>
– Структурно й інституціонально пострадянський простір не є готовим до продовження смислових війн. Програвши війну холодну, ми втратили здатність не лише до атаки, а й захисту. Але той, хто зможе дати світові нові смисли, переможе.

– Виграш на полі бою вимагає виграшу й у медійній війні, аби бути визнаним за виграш.

– Смислова війна спочатку здобуває перемогу в умах і тільки потім завойовує території. Україна вперше зіткнулася із війною, яку не так легко розпізнати через специфіку ведення. Один із термінів, який зараз вживають для її характеризації — гібридна війна. І це теж заважало прийняттю адекватних рішень щодо протидії їй, оскільки воювати із невійною нелегко.

[related_post id="12926"]

– Перемога на полі бою не є достатньою перемогою, бо насамперед потрібна перемога в головах.

– У Києві декілька вишів готують спеціалістів із кіберзахисту, але жоден університет не готує спеціалістів, які б захищали від атаки на розум людини.

<p>У книзі Георгія Почепцова «Сучасні інформаційні війни» введене поняття смислової війни та аналізується її роль в сучасному світі. Автор праці — доктор філологічних наук, професор, фахівець із питань комунікаційних технологій та автор численних праць у цій сфері. Редакція Na chasi читає книгу та ділиться із читачами найвлучнішими, на нашу думку, тезами.</p><p></p><h4><strong>Про державу та особистість</strong></h4><p>– Що менше держава знає про людину, то безпечніше вона почувається.</p><p>– І капіталізм, і комунізм атомізували людину для полегшення керування нею.</p><p>– Влада торгує захистом від проблем, і що страшнішими будуть проблеми, то потрібнішою виглядає влада.</p><p>– Майбутнє, куди прямує країна, є невідомим ані для її лідерів, ані для її населення. Країна прямує від одного року до іншого, не знаючи, що на неї очікує, тому що сама вона не займається конструюванням свого майбутнього, бо за неї це роблять інші країни.</p><h4><strong>Про журналістику, тексти та новини</strong></h4><p>– Дестабілізуючі теленовини — це не лише пряма критика влади. Це переорієнтація теленовин на розповідь про аварії, вбивства, стихійні лиха. Завдяки цьому нав’язується відчуття, що в країні наразі неможливий жоден позитивний проект.</p><p>– Ми живемо не у світі інформації, а у світі інформаційних кампаній. Саме такі повідомлення, за якими стоїть «спонсор», і є основною цеглиною, з якої будується інформаційний простір. Час просто інформацій уже минув.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class="link">Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</a>	</div><p>– Журналіст не володіє арсеналом аналізу. Тому його думки є банальними. Він виграє тільки за рахунок якогось джерела, яке може поділитися із ним інформацією. Журналіста ніхто не вчив аналізувати ані події, ані інформацію. Журналістська освіта немає жодного курсу, який би розвивав розум студента, давав йому необхідний для аналізу інструментарій. Інтуїтивні погляди може продукувати і читач, від журналіста ми чекаємо якісно іншого. Поле, яке створює постжурналістика, не здатне нести функції модернізації країни, сприяти появі нової еліти. Постжурналістика — це фіксатор минулого, тоді як журналістика формувала майбутнє.</p><p>– Оксамитові та кольорові революції будуються на активних інформаційних інтервенціях, які ведуть до делегітимізації влади. Якщо більшовикам були потрібні агітатори, то сьогодні їхні функції виконують ЗМІ.</p><p>– Реклама, піар, політтехнологія і&#8230;тероризм використовують інформаційний простір для своїх власних цілей. І ці цілі лише мімікрують під інформування.</p><p>– Нагородження у Росії трьохста журналістів «за Крим», причому закритим указом, свідчить про принципово нову роль медіа в цій війні.</p><p>– Сьогодні ми живемо в епоху, коли статус текстів поступово знижується. Їх замінюють такі собі розчинні тексти. «Бентлі» міністра — це розчинний текст, який може розповісти біографію героя.</p><p>– Майже всі революційні зрушення соціосистем базувалися на текстах впливу. Тексти Маркса і Леніна стали рушійною силою для російської революції, тексти Гітлера для побудови фашистської Німеччини, тексти Кутба — для «Аль-Каїди». Людина створює Текст, який наступним кроком реалізує свій вплив на маси.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/12/20/informatsijni-vijny/" class="link">Що означатиме інформаційна війна для 2018-го — і як її виграти</a>	</div><h4><strong>Про інформаційні впливи та пропаганду</strong></h4><p>– Пропаганда стає успішною лише тоді, коли її не помічають.</p><p>– Що сильніший супротивник, то більш асиметричною повинна бути інформаційна дія супроти нього.</p><p>– Мова повідомлення повинна відповідати рівню аудиторії.</p><p>– Долар, вкладений у пропаганду, важливіший за долар, вкладений в озброєння, оскільки він починає працювати відразу.</p><p>– Політика — це продовження війни лінгвістичними засобами.</p><p>– Ми повинні побудувати спочатку уявну Україну. Тобто закласти всі можливі інформаційні й віртуальні механізми, які дозволять почати позбуватися відчуття вторинності, що реально почалося лише 2014 року. І тут саме комунікація виходить на перше місце.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/05/15/musk-bookreview/" class="link">5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</a>	</div><h4><strong>Про смислову війну</strong></h4><p>– Структурно й інституціонально пострадянський простір не є готовим до продовження смислових війн. Програвши війну холодну, ми втратили здатність не лише до атаки, а й захисту. Але той, хто зможе дати світові нові смисли, переможе.</p><p>– Виграш на полі бою вимагає виграшу й у медійній війні, аби бути визнаним за виграш.</p><p>– Смислова війна спочатку здобуває перемогу в умах і тільки потім завойовує території. Україна вперше зіткнулася із війною, яку не так легко розпізнати через специфіку ведення. Один із термінів, який зараз вживають для її характеризації — гібридна війна. І це теж заважало прийняттю адекватних рішень щодо протидії їй, оскільки воювати із невійною нелегко.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/08/25/what-is-independence-to-you/" class="link">7 визначень незалежності</a>	</div><p>– Перемога на полі бою не є достатньою перемогою, бо насамперед потрібна перемога в головах.</p><p>– У Києві декілька вишів готують спеціалістів із кіберзахисту, але жоден університет не готує спеціалістів, які б захищали від атаки на розум людини.</p>

Як працюють механізми інформаційної війни

<p>За словами топ-менеджера LIGA, PayWall є єдиним шансом для медіа у широкому розумінні отримати незалежність та перетворитися на повноцінний бізнес. За словами Бондаренка, він переконаний у готовності української аудиторії платити за якісні ЗМІ. Проте для цього доведеться проробити низку кроків для перетворення підходів до створення контенту виданням «ЛІГА» та групою пов'язаних із нею проектів.
</p>
<h4><strong>Що змінять у LIGA</strong></h4>
Як вважає CEO медіагрупи, LIGA.net поки не може заявити про себе як про проект, повністю готовий до запровадження передплати за доступ до контенту. Для цього, за його словами, доведеться переглянути підходи до якості контенту — і видання зосередиться на цьому в найближчі декілька років. Поточна аудиторія видання становить близько 4 млн осіб щомісяця. Проте ядром нового підходу до монетизації за рахунок підписок стануть «декілька сотень тисяч осіб: представники середнього класу з активною життєвою позицією, для яких важливою є якість інформації, яку вони споживають». Бондаренко висловив переконання, що видання впорається із цим завданням та зможе спростувати міф про неготовність українців платити за контент. Щодо ймовірної вартості платного доступу, то за його словами, на це піде сума, «співмірна з ціною чашки кави».

Раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/09/17/the-babel-comes/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інформували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/09/rawpixel-651368-unsplash-300x200.jpg" />На українському медіаринку з'явилося нове суспільно-ділове видання</span></a> про запуск The Babel — нового суспільно-політичного ділового видання, яке має намір конкурувати із проектами, що вже достатньо давно присутні у цьому сегменті.

<p>За словами топ-менеджера LIGA, PayWall є єдиним шансом для медіа у широкому розумінні отримати незалежність та перетворитися на повноцінний бізнес. За словами Бондаренка, він переконаний у готовності української аудиторії платити за якісні ЗМІ. Проте для цього доведеться проробити низку кроків для перетворення підходів до створення контенту виданням «ЛІГА» та групою пов&#8217;язаних із нею проектів.</p><h4><strong>Що змінять у LIGA</strong></h4><p>Як вважає CEO медіагрупи, LIGA.net поки не може заявити про себе як про проект, повністю готовий до запровадження передплати за доступ до контенту. Для цього, за його словами, доведеться переглянути підходи до якості контенту — і видання зосередиться на цьому в найближчі декілька років. Поточна аудиторія видання становить близько 4 млн осіб щомісяця. Проте ядром нового підходу до монетизації за рахунок підписок стануть «декілька сотень тисяч осіб: представники середнього класу з активною життєвою позицією, для яких важливою є якість інформації, яку вони споживають». Бондаренко висловив переконання, що видання впорається із цим завданням та зможе спростувати міф про неготовність українців платити за контент. Щодо ймовірної вартості платного доступу, то за його словами, на це піде сума, «співмірна з ціною чашки кави».</p><p>Раніше ми <a href="/2018/09/17/the-babel-comes/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інформували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/09/rawpixel-651368-unsplash-300x200.jpg" />На українському медіаринку з&#8217;явилося нове суспільно-ділове видання</span></a> про запуск The Babel — нового суспільно-політичного ділового видання, яке має намір конкурувати із проектами, що вже достатньо давно присутні у цьому сегменті.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

У своїй колонці гендиректор групи компаній LIGA та CEO Ligamedia Дмитро Бондаренко окреслив основні напрямки розвитку видання. Компанія має намір однією з перших провести масштабні перетворення для введення так званого «пейволу» — платного доступу до контенту

За словами топ-менеджера LIGA, PayWall є єдиним шансом для медіа у широкому розумінні отримати незалежність та перетворитися на повноцінний бізнес. За словами Бондаренка, він переконаний у готовності української аудиторії платити за якісні ЗМІ. Проте для цього доведеться проробити низку кроків для перетворення підходів до створення контенту виданням «ЛІГА» та групою пов'язаних із нею проектів.
<h4><strong>Що змінять у LIGA</strong></h4>
Як вважає CEO медіагрупи, LIGA.net поки не може заявити про себе як про проект, повністю готовий до запровадження передплати за доступ до контенту. Для цього, за його словами, доведеться переглянути підходи до якості контенту — і видання зосередиться на цьому в найближчі декілька років. Поточна аудиторія видання становить близько 4 млн осіб щомісяця. Проте ядром нового підходу до монетизації за рахунок підписок стануть «декілька сотень тисяч осіб: представники середнього класу з активною життєвою позицією, для яких важливою є якість інформації, яку вони споживають». Бондаренко висловив переконання, що видання впорається із цим завданням та зможе спростувати міф про неготовність українців платити за контент. Щодо ймовірної вартості платного доступу, то за його словами, на це піде сума, «співмірна з ціною чашки кави».

Раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/09/17/the-babel-comes/" target="_blank" rel="noopener">інформували</a> про запуск The Babel — нового суспільно-політичного ділового видання, яке має намір конкурувати із проектами, що вже достатньо давно присутні у цьому сегменті.

<p>За словами топ-менеджера LIGA, PayWall є єдиним шансом для медіа у широкому розумінні отримати незалежність та перетворитися на повноцінний бізнес. За словами Бондаренка, він переконаний у готовності української аудиторії платити за якісні ЗМІ. Проте для цього доведеться проробити низку кроків для перетворення підходів до створення контенту виданням «ЛІГА» та групою пов&#8217;язаних із нею проектів.</p><h4><strong>Що змінять у LIGA</strong></h4><p>Як вважає CEO медіагрупи, LIGA.net поки не може заявити про себе як про проект, повністю готовий до запровадження передплати за доступ до контенту. Для цього, за його словами, доведеться переглянути підходи до якості контенту — і видання зосередиться на цьому в найближчі декілька років. Поточна аудиторія видання становить близько 4 млн осіб щомісяця. Проте ядром нового підходу до монетизації за рахунок підписок стануть «декілька сотень тисяч осіб: представники середнього класу з активною життєвою позицією, для яких важливою є якість інформації, яку вони споживають». Бондаренко висловив переконання, що видання впорається із цим завданням та зможе спростувати міф про неготовність українців платити за контент. Щодо ймовірної вартості платного доступу, то за його словами, на це піде сума, «співмірна з ціною чашки кави».</p><p>Раніше ми <a href="/2018/09/17/the-babel-comes/" target="_blank" rel="noopener">інформували</a> про запуск The Babel — нового суспільно-політичного ділового видання, яке має намір конкурувати із проектами, що вже достатньо давно присутні у цьому сегменті.</p>

LIGA зробить ставку на розвиток унікального контенту та підготовку до передплати — CEO

<p>За словами Гадомського, хороші бренди вже давно «поводяться як медіа». В якості прикладу він називає OpenDataBot, «ПриватБанк», Depositphotos (BirdInFlight), які генерують якісний контент на власних майданчиках: «Ми теж хочемо бути хорошим брендом, тому навмисно наслідували приклад медіа протягом 6 міс. Настав час відділити його від нашого основного бізнесу — юридичного».

</p>
<h4><strong>Що варто знати про нове медіа</strong></h4>

Як розповідає Гадомський, ресурс <a href="https://medium.com/axonomist" rel="noopener" target="_blank">Axonomist</a> — «Спільнота мертвих юристів», — функціонує на платформі Medium та містить тексти від юристів для бізнеса та для інших фахівців цієї сфери. Зараз у Axon Partners 5 тис підписників у Facebook, 1,6 тис — у Telegram. Ідею появи нішевого медійного проекту співзасновник Axon Partners пояснює просто:

— На ринку занадто мало якісних юридичних текстів. Не в тому сенсі, що тексти пишуть нездари. Просто вони написані юристами, які обов'язково використовують латинські крилаті вислова, приправляють тексти віддієслівними іменниками, дієсловами та зворотами умовного способу, розшаркуванням перед шанованими колегами. У підсумку від цих текстів хочеться виколоти очі. При цьому на ринку багато юристів, які вміють відмінно висловлюватися сучасною мовою і не бояться висловлювати власну думку, навіть якщо вона не в мейнстрімі. Ось ми і подумали, що чому б не об'єднатися навколо класних юридичних текстів?

Раніше ми інформували про <a href="https://nachasi.com/2019/01/11/telegram-kanal-potop/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">запуск<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/01/spencer-imbrock-487035-unsplash-300x200.jpg" />Telegram-канал «Потоп» перетворився на музичне медіа</span></a> нового українського музичного ЗМІ на основі Telegram-каналу.

<p>За словами Гадомського, хороші бренди вже давно «поводяться як медіа». В якості прикладу він називає OpenDataBot, «ПриватБанк», Depositphotos (BirdInFlight), які генерують якісний контент на власних майданчиках: «Ми теж хочемо бути хорошим брендом, тому навмисно наслідували приклад медіа протягом 6 міс. Настав час відділити його від нашого основного бізнесу — юридичного».</p><h4><strong>Що варто знати про нове медіа</strong></h4><p>Як розповідає Гадомський, ресурс <a href="https://medium.com/axonomist" rel="noopener" target="_blank">Axonomist</a> — «Спільнота мертвих юристів», — функціонує на платформі Medium та містить тексти від юристів для бізнеса та для інших фахівців цієї сфери. Зараз у Axon Partners 5 тис підписників у Facebook, 1,6 тис — у Telegram. Ідею появи нішевого медійного проекту співзасновник Axon Partners пояснює просто:</p><p>— На ринку занадто мало якісних юридичних текстів. Не в тому сенсі, що тексти пишуть нездари. Просто вони написані юристами, які обов&#8217;язково використовують латинські крилаті вислова, приправляють тексти віддієслівними іменниками, дієсловами та зворотами умовного способу, розшаркуванням перед шанованими колегами. У підсумку від цих текстів хочеться виколоти очі. При цьому на ринку багато юристів, які вміють відмінно висловлюватися сучасною мовою і не бояться висловлювати власну думку, навіть якщо вона не в мейнстрімі. Ось ми і подумали, що чому б не об&#8217;єднатися навколо класних юридичних текстів?</p><p>Раніше ми інформували про <a href="/2019/01/11/telegram-kanal-potop/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">запуск<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/01/spencer-imbrock-487035-unsplash-300x200.jpg" />Telegram-канал «Потоп» перетворився на музичне медіа</span></a> нового українського музичного ЗМІ на основі Telegram-каналу.</p>

Cпівзасновник юридичної компанії Axon Partners Дмитро Гадомський повідомив AIN.UA про запуск окремого медіа, в якому юристи писатимуть про юридичні теми «людською мовою»

За словами Гадомського, хороші бренди вже давно «поводяться як медіа». В якості прикладу він називає OpenDataBot, «ПриватБанк», Depositphotos (BirdInFlight), які генерують якісний контент на власних майданчиках: «Ми теж хочемо бути хорошим брендом, тому навмисно наслідували приклад медіа протягом 6 міс. Настав час відділити його від нашого основного бізнесу — юридичного».

<h4><strong>Що варто знати про нове медіа</strong></h4>

Як розповідає Гадомський, ресурс <a href="https://medium.com/axonomist" rel="noopener" target="_blank">Axonomist</a> — «Спільнота мертвих юристів», — функціонує на платформі Medium та містить тексти від юристів для бізнеса та для інших фахівців цієї сфери. Зараз у Axon Partners 5 тис підписників у Facebook, 1,6 тис — у Telegram. Ідею появи нішевого медійного проекту співзасновник Axon Partners пояснює просто:

— На ринку занадто мало якісних юридичних текстів. Не в тому сенсі, що тексти пишуть нездари. Просто вони написані юристами, які обов'язково використовують латинські крилаті вислова, приправляють тексти віддієслівними іменниками, дієсловами та зворотами умовного способу, розшаркуванням перед шанованими колегами. У підсумку від цих текстів хочеться виколоти очі. При цьому на ринку багато юристів, які вміють відмінно висловлюватися сучасною мовою і не бояться висловлювати власну думку, навіть якщо вона не в мейнстрімі. Ось ми і подумали, що чому б не об'єднатися навколо класних юридичних текстів?

Раніше ми інформували про <a href="https://nachasi.com/2019/01/11/telegram-kanal-potop/" rel="noopener" target="_blank">запуск</a> нового українського музичного ЗМІ на основі Telegram-каналу.

<p>За словами Гадомського, хороші бренди вже давно «поводяться як медіа». В якості прикладу він називає OpenDataBot, «ПриватБанк», Depositphotos (BirdInFlight), які генерують якісний контент на власних майданчиках: «Ми теж хочемо бути хорошим брендом, тому навмисно наслідували приклад медіа протягом 6 міс. Настав час відділити його від нашого основного бізнесу — юридичного».</p><h4><strong>Що варто знати про нове медіа</strong></h4><p>Як розповідає Гадомський, ресурс <a href="https://medium.com/axonomist" rel="noopener" target="_blank">Axonomist</a> — «Спільнота мертвих юристів», — функціонує на платформі Medium та містить тексти від юристів для бізнеса та для інших фахівців цієї сфери. Зараз у Axon Partners 5 тис підписників у Facebook, 1,6 тис — у Telegram. Ідею появи нішевого медійного проекту співзасновник Axon Partners пояснює просто:</p><p>— На ринку занадто мало якісних юридичних текстів. Не в тому сенсі, що тексти пишуть нездари. Просто вони написані юристами, які обов&#8217;язково використовують латинські крилаті вислова, приправляють тексти віддієслівними іменниками, дієсловами та зворотами умовного способу, розшаркуванням перед шанованими колегами. У підсумку від цих текстів хочеться виколоти очі. При цьому на ринку багато юристів, які вміють відмінно висловлюватися сучасною мовою і не бояться висловлювати власну думку, навіть якщо вона не в мейнстрімі. Ось ми і подумали, що чому б не об&#8217;єднатися навколо класних юридичних текстів?</p><p>Раніше ми інформували про <a href="/2019/01/11/telegram-kanal-potop/" rel="noopener" target="_blank">запуск</a> нового українського музичного ЗМІ на основі Telegram-каналу.</p>

В Україні з’явилося нове юридичне медіа Axonomist

<p>Засновники Telegram-каналу «Потоп» — головний редактор Bit.ua Олесь Ніколенко та Сергій Воронов з гурту Зэ Джозерс.


</p>
<h4><strong>Як працюватиме проект</strong></h4>
Медіавидання «<a href="http://potop.me/" target="_blank" rel="noopener">Потоп</a>» працюватиме на одній платформі з bit.ua. За словами Олеся Ніколенка, проект розраховує на підтримку та часткове використання ресурсів bit.ua.

У редакції проекту залишаються працювати Юрій Бондарчук, Оля Закревська, Валентин Перуз, а також Євген Руденко. Проте засновники стверджують, що прагнуть «убивати інститут експертів», а тому кожен може написати для новоствореного видання.

Раніше редакція каналу публікувала матеріали кілька матеріалів раз на тиждень. Після запуску сайта Telegram-канал <a href="https://t.me/potopeveryday/108" target="_blank" rel="noopener">ПОТОП</a> працюватиме як і раніше, презентуючи новий випуск онлайн-журналу щопонеділка.

Раніше ми розповідали, що «Телекритика» <a href="https://nachasi.com/2018/11/30/telekrytyka-rebrendyng/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запускає<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/11/austin-distel-675050-unsplash-300x200.jpg" />«Телекритика» запускає новий сайт та відокремить «Дусю»</span></a> новий сайт та відокремить «Дусю».

<p>Засновники Telegram-каналу «Потоп» — головний редактор Bit.ua Олесь Ніколенко та Сергій Воронов з гурту Зэ Джозерс.</p><p></p><h4><strong>Як працюватиме проект</strong></h4><p>Медіавидання «<a href="http://potop.me/" target="_blank" rel="noopener">Потоп</a>» працюватиме на одній платформі з bit.ua. За словами Олеся Ніколенка, проект розраховує на підтримку та часткове використання ресурсів bit.ua.</p><p>У редакції проекту залишаються працювати Юрій Бондарчук, Оля Закревська, Валентин Перуз, а також Євген Руденко. Проте засновники стверджують, що прагнуть «убивати інститут експертів», а тому кожен може написати для новоствореного видання.</p><p>Раніше редакція каналу публікувала матеріали кілька матеріалів раз на тиждень. Після запуску сайта Telegram-канал <a href="https://t.me/potopeveryday/108" target="_blank" rel="noopener">ПОТОП</a> працюватиме як і раніше, презентуючи новий випуск онлайн-журналу щопонеділка.</p><p>Раніше ми розповідали, що «Телекритика» <a href="/2018/11/30/telekrytyka-rebrendyng/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запускає<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/11/austin-distel-675050-unsplash-300x200.jpg" />«Телекритика» запускає новий сайт та відокремить «Дусю»</span></a> новий сайт та відокремить «Дусю».</p>

Все цікаве зі світу музики. Останні новини зі світу українською та світової музики, огляди альбомів, Історії пісень, тематичні плейлисти, а також багато-багато обговорень.

Музика

Telegram-канал «Потоп» оголосив, що розширюється до медіа-видання про музичну індустрію. На сайті вже опублікували підсумки 2018 року та матеріали, що перекочували сюди з Telegram-каналу

Засновники Telegram-каналу «Потоп» — головний редактор Bit.ua Олесь Ніколенко та Сергій Воронов з гурту Зэ Джозерс.


<h4><strong>Як працюватиме проект</strong></h4>
Медіавидання «<a href="http://potop.me/" target="_blank" rel="noopener">Потоп</a>» працюватиме на одній платформі з bit.ua. За словами Олеся Ніколенка, проект розраховує на підтримку та часткове використання ресурсів bit.ua.

У редакції проекту залишаються працювати Юрій Бондарчук, Оля Закревська, Валентин Перуз, а також Євген Руденко. Проте засновники стверджують, що прагнуть «убивати інститут експертів», а тому кожен може написати для новоствореного видання.

Раніше редакція каналу публікувала матеріали кілька матеріалів раз на тиждень. Після запуску сайта Telegram-канал <a href="https://t.me/potopeveryday/108" target="_blank" rel="noopener">ПОТОП</a> працюватиме як і раніше, презентуючи новий випуск онлайн-журналу щопонеділка.

Раніше ми розповідали, що «Телекритика» <a href="https://nachasi.com/2018/11/30/telekrytyka-rebrendyng/" target="_blank" rel="noopener">запускає</a> новий сайт та відокремить «Дусю».

<p>Засновники Telegram-каналу «Потоп» — головний редактор Bit.ua Олесь Ніколенко та Сергій Воронов з гурту Зэ Джозерс.</p><p></p><h4><strong>Як працюватиме проект</strong></h4><p>Медіавидання «<a href="http://potop.me/" target="_blank" rel="noopener">Потоп</a>» працюватиме на одній платформі з bit.ua. За словами Олеся Ніколенка, проект розраховує на підтримку та часткове використання ресурсів bit.ua.</p><p>У редакції проекту залишаються працювати Юрій Бондарчук, Оля Закревська, Валентин Перуз, а також Євген Руденко. Проте засновники стверджують, що прагнуть «убивати інститут експертів», а тому кожен може написати для новоствореного видання.</p><p>Раніше редакція каналу публікувала матеріали кілька матеріалів раз на тиждень. Після запуску сайта Telegram-канал <a href="https://t.me/potopeveryday/108" target="_blank" rel="noopener">ПОТОП</a> працюватиме як і раніше, презентуючи новий випуск онлайн-журналу щопонеділка.</p><p>Раніше ми розповідали, що «Телекритика» <a href="/2018/11/30/telekrytyka-rebrendyng/" target="_blank" rel="noopener">запускає</a> новий сайт та відокремить «Дусю».</p>

Telegram-канал «Потоп» перетворився на музичне медіа

<p>Мовник тестує цей канал на супутнику через «Укркосмос». Це буде перша в Україні медіа-компанія, яка транслюватиме свої канали відразу в трьох версіях — звичайній цифровій (SD), HD і 4K. Ініціатор справи – підприємець із Західної України Андрій Верхоляк.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
До групи «Наше Медіа» зараз входять канали:
<ul>
<li>НАШ;</li>
 	<li>НАШЕ Music;</li>
 	<li>НАШ Kids;</li>
 	<li>НАШЕ HDR;</li>
 	<li>ETHNO CHANNEL.</li>
</ul>
Для останнього зараз напрацьовуються локальні версії в інших країнах. Цьогоріч акцент робитимуть на азіатський регіон. Мовники спрямовані на популяризацію культури і традицій, а також національної музики і мистецтва.

Ініціатори справи кажуть, що над контентом в хорошій якості довелося попрацювати. У більшості артистів уже є 4К-версії кліпів. Втім, довелося працювати над отриманням мастер-копій у правовласників. Багатьом виконавцям потрібно було додатково або повторно переводити відео у формат 4К. Зараз тільки 20% музичного каналу допрацьовується до потрібної якості спеціальними програмами.

Контент нового каналу — це, здебільшого, природа Карпат, нічні міста, театри, музеї. А вночі канал показуватиме, як горить камін, панорами нічної природи з вогнищами, заходи сонця та світанки.

Ще один канал, який до Великодня отримає роздільну здатність в 4 тис пікселів по горизонталі, — ЕТНО КАНАЛ. Частина архівних відео, як і раніше, буде трансформуватися до необхідного розширення програмами.

Нагадаємо, що на тимчасово непідконтрольній Україні території Донеччини та Луганщини <a href="https://nachasi.com/2018/12/13/ordlo-movlennya-try-radiostantsiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запрацювали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/12/fancycrave-440150-unsplash-300x200.jpg" />На Донеччині та Луганщині запрацювали 3 українських радіостанції</span></a> 3 українські радіостанції. «Радіо НВ», «Голос Донбасса» (НСТУ) і «UA Радіо Промінь» (НСТУ) з телевежі містечка Гірник почали мовлення на окуповану територію.

<p>Мовник тестує цей канал на супутнику через «Укркосмос». Це буде перша в Україні медіа-компанія, яка транслюватиме свої канали відразу в трьох версіях — звичайній цифровій (SD), HD і 4K. Ініціатор справи – підприємець із Західної України Андрій Верхоляк.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>До групи «Наше Медіа» зараз входять канали:</p><ul><li>НАШ;</li><li>НАШЕ Music;</li><li>НАШ Kids;</li><li>НАШЕ HDR;</li><li>ETHNO CHANNEL.</li></ul><p>Для останнього зараз напрацьовуються локальні версії в інших країнах. Цьогоріч акцент робитимуть на азіатський регіон. Мовники спрямовані на популяризацію культури і традицій, а також національної музики і мистецтва.</p><p>Ініціатори справи кажуть, що над контентом в хорошій якості довелося попрацювати. У більшості артистів уже є 4К-версії кліпів. Втім, довелося працювати над отриманням мастер-копій у правовласників. Багатьом виконавцям потрібно було додатково або повторно переводити відео у формат 4К. Зараз тільки 20% музичного каналу допрацьовується до потрібної якості спеціальними програмами.</p><p>Контент нового каналу — це, здебільшого, природа Карпат, нічні міста, театри, музеї. А вночі канал показуватиме, як горить камін, панорами нічної природи з вогнищами, заходи сонця та світанки.</p><p>Ще один канал, який до Великодня отримає роздільну здатність в 4 тис пікселів по горизонталі, — ЕТНО КАНАЛ. Частина архівних відео, як і раніше, буде трансформуватися до необхідного розширення програмами.</p><p>Нагадаємо, що на тимчасово непідконтрольній Україні території Донеччини та Луганщини <a href="/2018/12/13/ordlo-movlennya-try-radiostantsiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запрацювали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/12/fancycrave-440150-unsplash-300x200.jpg" />На Донеччині та Луганщині запрацювали 3 українських радіостанції</span></a> 3 українські радіостанції. «Радіо НВ», «Голос Донбасса» (НСТУ) і «UA Радіо Промінь» (НСТУ) з телевежі містечка Гірник почали мовлення на окуповану територію.</p>

Новини

7 січня медіа-група «Наше Медіа» запустила телеканал #НАШЕ HDR роздільною здатністю 4K

Мовник тестує цей канал на супутнику через «Укркосмос». Це буде перша в Україні медіа-компанія, яка транслюватиме свої канали відразу в трьох версіях — звичайній цифровій (SD), HD і 4K. Ініціатор справи – підприємець із Західної України Андрій Верхоляк.


<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
До групи «Наше Медіа» зараз входять канали:
<ul>
 	<li>НАШ;</li>
 	<li>НАШЕ Music;</li>
 	<li>НАШ Kids;</li>
 	<li>НАШЕ HDR;</li>
 	<li>ETHNO CHANNEL.</li>
</ul>
Для останнього зараз напрацьовуються локальні версії в інших країнах. Цьогоріч акцент робитимуть на азіатський регіон. Мовники спрямовані на популяризацію культури і традицій, а також національної музики і мистецтва.

Ініціатори справи кажуть, що над контентом в хорошій якості довелося попрацювати. У більшості артистів уже є 4К-версії кліпів. Втім, довелося працювати над отриманням мастер-копій у правовласників. Багатьом виконавцям потрібно було додатково або повторно переводити відео у формат 4К. Зараз тільки 20% музичного каналу допрацьовується до потрібної якості спеціальними програмами.

Контент нового каналу — це, здебільшого, природа Карпат, нічні міста, театри, музеї. А вночі канал показуватиме, як горить камін, панорами нічної природи з вогнищами, заходи сонця та світанки.

Ще один канал, який до Великодня отримає роздільну здатність в 4 тис пікселів по горизонталі, — ЕТНО КАНАЛ. Частина архівних відео, як і раніше, буде трансформуватися до необхідного розширення програмами.

Нагадаємо, що на тимчасово непідконтрольній Україні території Донеччини та Луганщини <a href="https://nachasi.com/2018/12/13/ordlo-movlennya-try-radiostantsiyi/" target="_blank" rel="noopener">запрацювали</a> 3 українські радіостанції. «Радіо НВ», «Голос Донбасса» (НСТУ) і «UA Радіо Промінь» (НСТУ) з телевежі містечка Гірник почали мовлення на окуповану територію.

<p>Мовник тестує цей канал на супутнику через «Укркосмос». Це буде перша в Україні медіа-компанія, яка транслюватиме свої канали відразу в трьох версіях — звичайній цифровій (SD), HD і 4K. Ініціатор справи – підприємець із Західної України Андрій Верхоляк.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>До групи «Наше Медіа» зараз входять канали:</p><ul><li>НАШ;</li><li>НАШЕ Music;</li><li>НАШ Kids;</li><li>НАШЕ HDR;</li><li>ETHNO CHANNEL.</li></ul><p>Для останнього зараз напрацьовуються локальні версії в інших країнах. Цьогоріч акцент робитимуть на азіатський регіон. Мовники спрямовані на популяризацію культури і традицій, а також національної музики і мистецтва.</p><p>Ініціатори справи кажуть, що над контентом в хорошій якості довелося попрацювати. У більшості артистів уже є 4К-версії кліпів. Втім, довелося працювати над отриманням мастер-копій у правовласників. Багатьом виконавцям потрібно було додатково або повторно переводити відео у формат 4К. Зараз тільки 20% музичного каналу допрацьовується до потрібної якості спеціальними програмами.</p><p>Контент нового каналу — це, здебільшого, природа Карпат, нічні міста, театри, музеї. А вночі канал показуватиме, як горить камін, панорами нічної природи з вогнищами, заходи сонця та світанки.</p><p>Ще один канал, який до Великодня отримає роздільну здатність в 4 тис пікселів по горизонталі, — ЕТНО КАНАЛ. Частина архівних відео, як і раніше, буде трансформуватися до необхідного розширення програмами.</p><p>Нагадаємо, що на тимчасово непідконтрольній Україні території Донеччини та Луганщини <a href="/2018/12/13/ordlo-movlennya-try-radiostantsiyi/" target="_blank" rel="noopener">запрацювали</a> 3 українські радіостанції. «Радіо НВ», «Голос Донбасса» (НСТУ) і «UA Радіо Промінь» (НСТУ) з телевежі містечка Гірник почали мовлення на окуповану територію.</p>

В Україні запустили телебачення роздільною здатністю 4K

<p>Журналісти, переслідувані за свої погляди і пошуки правди, об'єднані загальною назвою The Guardians («Хранителі»), перемогли в номінації «Людина року» за версією журналу Time.


</p>
<h4><strong>Хто став «Людиною року»</strong></h4>
Титулу удостоїлися кілька журналістів по всьому світу. Очолює список загиблий саудівський журналіст Джамаль Хашоггі. Редакція зазначила, що його вбивство не було б настільки резонансною, якби не самовіддана репортерська робота Хашоггі протягом усього життя.

«У цьому році ми визнаємо чотирьох журналістів і одну новинну організацію, які заплатили жахливу ціну, щоб висвітлити цей складний момент: Джамаль Хашоггі, Марія Ріса, Ва Лоні і Кьяв Сое Оо, а також Capital Gazette (США) —  відзначає головний редактор Time.

Джамаль Хашоггі зник 2 жовтня під час візиту в консульство Саудівської Аравії в Стамбулі. Пізніше Саудівська Аравія підтвердила загибель журналіста The Washington Post.  Крім Хашоггі, до «Хранителів» зараховували головного редактора видання Rappler Марію Ресса. Через висвітлювання життя філіпінців при владі президента республіки Родріго Дутерте керівництво ЗМІ зараз звинувачується в шахрайстві, а Рессі загрожує тюремний термін до 10 років.

До «Хранителів» віднесли і двох журналістів Reuters, яких засудили в М'янмі за порушення закону про державну таємницю. Вони проводили розслідування вбивства 10 мусульман під час репресій з боку армії. Серед несправедливо засуджених редакція згадала і бангладеського фотографа Шахідула Алама, який був поміщений у в'язницю на кілька місяців за критику прем'єр-міністра країни.

Редакція американської Capital Gazette з міста Аннаполіс також номінована. У червні 2018 року озброєний дробовою рушницею молодик розстріляв офіс видання. П'ятеро співробітників загинули на місці.

<iframe src="//players.brightcove.net/293884104/SJa0Thl7_default/index.html?videoId=5977402316001" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/08/21/yak-pratsyuye-media-ketchyng/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">писали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/08/bernard-hermant-621390-unsplash-300x200.jpg" />Як працює медіа-кетчінґ і що робити із якістю журналістики</span></a> про те, як працює медіа-кетчінґ і що робити із якістю журналістики.

<p>Журналісти, переслідувані за свої погляди і пошуки правди, об&#8217;єднані загальною назвою The Guardians («Хранителі»), перемогли в номінації «Людина року» за версією журналу Time.</p><p></p><h4><strong>Хто став «Людиною року»</strong></h4><p>Титулу удостоїлися кілька журналістів по всьому світу. Очолює список загиблий саудівський журналіст Джамаль Хашоггі. Редакція зазначила, що його вбивство не було б настільки резонансною, якби не самовіддана репортерська робота Хашоггі протягом усього життя.</p><p>«У цьому році ми визнаємо чотирьох журналістів і одну новинну організацію, які заплатили жахливу ціну, щоб висвітлити цей складний момент: Джамаль Хашоггі, Марія Ріса, Ва Лоні і Кьяв Сое Оо, а також Capital Gazette (США) —  відзначає головний редактор Time.</p><p>Джамаль Хашоггі зник 2 жовтня під час візиту в консульство Саудівської Аравії в Стамбулі. Пізніше Саудівська Аравія підтвердила загибель журналіста The Washington Post.  Крім Хашоггі, до «Хранителів» зараховували головного редактора видання Rappler Марію Ресса. Через висвітлювання життя філіпінців при владі президента республіки Родріго Дутерте керівництво ЗМІ зараз звинувачується в шахрайстві, а Рессі загрожує тюремний термін до 10 років.</p><p>До «Хранителів» віднесли і двох журналістів Reuters, яких засудили в М&#8217;янмі за порушення закону про державну таємницю. Вони проводили розслідування вбивства 10 мусульман під час репресій з боку армії. Серед несправедливо засуджених редакція згадала і бангладеського фотографа Шахідула Алама, який був поміщений у в&#8217;язницю на кілька місяців за критику прем&#8217;єр-міністра країни.</p><p>Редакція американської Capital Gazette з міста Аннаполіс також номінована. У червні 2018 року озброєний дробовою рушницею молодик розстріляв офіс видання. П&#8217;ятеро співробітників загинули на місці.</p><p><iframe src="//players.brightcove.net/293884104/SJa0Thl7_default/index.html?videoId=5977402316001" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2018/08/21/yak-pratsyuye-media-ketchyng/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">писали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/08/bernard-hermant-621390-unsplash-300x200.jpg" />Як працює медіа-кетчінґ і що робити із якістю журналістики</span></a> про те, як працює медіа-кетчінґ і що робити із якістю журналістики.</p>

У номінації «Людина року» за версією журналу Time перемогли кілька журналістів, які ризикують життям через свої професійні обов'язки. Про це повідомляється на сайті видання

Журналісти, переслідувані за свої погляди і пошуки правди, об'єднані загальною назвою The Guardians («Хранителі»), перемогли в номінації «Людина року» за версією журналу Time.


<h4><strong>Хто став «Людиною року»</strong></h4>
Титулу удостоїлися кілька журналістів по всьому світу. Очолює список загиблий саудівський журналіст Джамаль Хашоггі. Редакція зазначила, що його вбивство не було б настільки резонансною, якби не самовіддана репортерська робота Хашоггі протягом усього життя.

«У цьому році ми визнаємо чотирьох журналістів і одну новинну організацію, які заплатили жахливу ціну, щоб висвітлити цей складний момент: Джамаль Хашоггі, Марія Ріса, Ва Лоні і Кьяв Сое Оо, а також Capital Gazette (США) —  відзначає головний редактор Time.

Джамаль Хашоггі зник 2 жовтня під час візиту в консульство Саудівської Аравії в Стамбулі. Пізніше Саудівська Аравія підтвердила загибель журналіста The Washington Post.  Крім Хашоггі, до «Хранителів» зараховували головного редактора видання Rappler Марію Ресса. Через висвітлювання життя філіпінців при владі президента республіки Родріго Дутерте керівництво ЗМІ зараз звинувачується в шахрайстві, а Рессі загрожує тюремний термін до 10 років.

До «Хранителів» віднесли і двох журналістів Reuters, яких засудили в М'янмі за порушення закону про державну таємницю. Вони проводили розслідування вбивства 10 мусульман під час репресій з боку армії. Серед несправедливо засуджених редакція згадала і бангладеського фотографа Шахідула Алама, який був поміщений у в'язницю на кілька місяців за критику прем'єр-міністра країни.

Редакція американської Capital Gazette з міста Аннаполіс також номінована. У червні 2018 року озброєний дробовою рушницею молодик розстріляв офіс видання. П'ятеро співробітників загинули на місці.

<iframe src="//players.brightcove.net/293884104/SJa0Thl7_default/index.html?videoId=5977402316001" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/08/21/yak-pratsyuye-media-ketchyng/" target="_blank" rel="noopener">писали</a> про те, як працює медіа-кетчінґ і що робити із якістю журналістики.

<p>Журналісти, переслідувані за свої погляди і пошуки правди, об&#8217;єднані загальною назвою The Guardians («Хранителі»), перемогли в номінації «Людина року» за версією журналу Time.</p><p></p><h4><strong>Хто став «Людиною року»</strong></h4><p>Титулу удостоїлися кілька журналістів по всьому світу. Очолює список загиблий саудівський журналіст Джамаль Хашоггі. Редакція зазначила, що його вбивство не було б настільки резонансною, якби не самовіддана репортерська робота Хашоггі протягом усього життя.</p><p>«У цьому році ми визнаємо чотирьох журналістів і одну новинну організацію, які заплатили жахливу ціну, щоб висвітлити цей складний момент: Джамаль Хашоггі, Марія Ріса, Ва Лоні і Кьяв Сое Оо, а також Capital Gazette (США) —  відзначає головний редактор Time.</p><p>Джамаль Хашоггі зник 2 жовтня під час візиту в консульство Саудівської Аравії в Стамбулі. Пізніше Саудівська Аравія підтвердила загибель журналіста The Washington Post.  Крім Хашоггі, до «Хранителів» зараховували головного редактора видання Rappler Марію Ресса. Через висвітлювання життя філіпінців при владі президента республіки Родріго Дутерте керівництво ЗМІ зараз звинувачується в шахрайстві, а Рессі загрожує тюремний термін до 10 років.</p><p>До «Хранителів» віднесли і двох журналістів Reuters, яких засудили в М&#8217;янмі за порушення закону про державну таємницю. Вони проводили розслідування вбивства 10 мусульман під час репресій з боку армії. Серед несправедливо засуджених редакція згадала і бангладеського фотографа Шахідула Алама, який був поміщений у в&#8217;язницю на кілька місяців за критику прем&#8217;єр-міністра країни.</p><p>Редакція американської Capital Gazette з міста Аннаполіс також номінована. У червні 2018 року озброєний дробовою рушницею молодик розстріляв офіс видання. П&#8217;ятеро співробітників загинули на місці.</p><p><iframe src="//players.brightcove.net/293884104/SJa0Thl7_default/index.html?videoId=5977402316001" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2018/08/21/yak-pratsyuye-media-ketchyng/" target="_blank" rel="noopener">писали</a> про те, як працює медіа-кетчінґ і що робити із якістю журналістики.</p>

Названо людей 2018 року за версією журналу Time

<p>Команда <a href="http://SilkBridge.info" rel="noopener" target="_blank">видання</a> ще не сформована, повідомили представники нового ЗМІ у розмові з представниками «Детектор Медіа». Наразі постійно працюють 2 журналісти. Роль головного редактора нового медіа виконує Володимир Головко.


</p>
<h4><strong>Про що писатиме нове видання</strong></h4>
SilkBridge запустила комунікаційна група «Імпульс». Видання пише про внутрішній ринок Китаю та розраховане на ділову аудиторію. На сайті, за словами редактора, розміщується поки що 10% власного контенту. «Я б назвав цей проект інтелектуальним, оскільки ми робимо те, чого в нас ще немає. Хаба, який збирає економічні і політичні новини про Китай, в Україні немає. Ми хочемо цю нішу зайняти», — сказав він.

Нагадаємо: нещодавно в Україні <a href="https://nachasi.com/2018/09/27/nove-media-pro-kulturu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/09/2080x986-300x200.png" />В Україні запустили нове медіа про культуру</span></a> нове видання про культуру. Концепція Pryvit.Media запланована як культурний гід. Творці видання на його сторінках розповідатимуть про культурні тенденції: куди піти, що побачити, послухати чи прочитати. Журналісти наголошують, що це — не сайт новин, але обіцяють слідкувати за новинами культури, реагувати на них, додавати контекст чи новий кут зору. Медіа фінансуватиметься з доходів відеопродакшну.

<p>Команда <a href="http://SilkBridge.info" rel="noopener" target="_blank">видання</a> ще не сформована, повідомили представники нового ЗМІ у розмові з представниками «Детектор Медіа». Наразі постійно працюють 2 журналісти. Роль головного редактора нового медіа виконує Володимир Головко.</p><p></p><h4><strong>Про що писатиме нове видання</strong></h4><p>SilkBridge запустила комунікаційна група «Імпульс». Видання пише про внутрішній ринок Китаю та розраховане на ділову аудиторію. На сайті, за словами редактора, розміщується поки що 10% власного контенту. «Я б назвав цей проект інтелектуальним, оскільки ми робимо те, чого в нас ще немає. Хаба, який збирає економічні і політичні новини про Китай, в Україні немає. Ми хочемо цю нішу зайняти», — сказав він.</p><p>Нагадаємо: нещодавно в Україні <a href="/2018/09/27/nove-media-pro-kulturu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/09/2080x986-300x200.png" />В Україні запустили нове медіа про культуру</span></a> нове видання про культуру. Концепція Pryvit.Media запланована як культурний гід. Творці видання на його сторінках розповідатимуть про культурні тенденції: куди піти, що побачити, послухати чи прочитати. Журналісти наголошують, що це — не сайт новин, але обіцяють слідкувати за новинами культури, реагувати на них, додавати контекст чи новий кут зору. Медіа фінансуватиметься з доходів відеопродакшну.</p>

На початку грудня 2018 року в Україні запустився інформаційно-аналітичний проект SilkBridge. Видання публікує економічні та політичні новини Китаю

Команда <a href="http://SilkBridge.info" rel="noopener" target="_blank">видання</a> ще не сформована, повідомили представники нового ЗМІ у розмові з представниками «Детектор Медіа». Наразі постійно працюють 2 журналісти. Роль головного редактора нового медіа виконує Володимир Головко.


<h4><strong>Про що писатиме нове видання</strong></h4>
SilkBridge запустила комунікаційна група «Імпульс». Видання пише про внутрішній ринок Китаю та розраховане на ділову аудиторію. На сайті, за словами редактора, розміщується поки що 10% власного контенту. «Я б назвав цей проект інтелектуальним, оскільки ми робимо те, чого в нас ще немає. Хаба, який збирає економічні і політичні новини про Китай, в Україні немає. Ми хочемо цю нішу зайняти», — сказав він.

Нагадаємо: нещодавно в Україні <a href="https://nachasi.com/2018/09/27/nove-media-pro-kulturu/" target="_blank" rel="noopener">запустили</a> нове видання про культуру. Концепція Pryvit.Media запланована як культурний гід. Творці видання на його сторінках розповідатимуть про культурні тенденції: куди піти, що побачити, послухати чи прочитати. Журналісти наголошують, що це — не сайт новин, але обіцяють слідкувати за новинами культури, реагувати на них, додавати контекст чи новий кут зору. Медіа фінансуватиметься з доходів відеопродакшну.

<p>Команда <a href="http://SilkBridge.info" rel="noopener" target="_blank">видання</a> ще не сформована, повідомили представники нового ЗМІ у розмові з представниками «Детектор Медіа». Наразі постійно працюють 2 журналісти. Роль головного редактора нового медіа виконує Володимир Головко.</p><p></p><h4><strong>Про що писатиме нове видання</strong></h4><p>SilkBridge запустила комунікаційна група «Імпульс». Видання пише про внутрішній ринок Китаю та розраховане на ділову аудиторію. На сайті, за словами редактора, розміщується поки що 10% власного контенту. «Я б назвав цей проект інтелектуальним, оскільки ми робимо те, чого в нас ще немає. Хаба, який збирає економічні і політичні новини про Китай, в Україні немає. Ми хочемо цю нішу зайняти», — сказав він.</p><p>Нагадаємо: нещодавно в Україні <a href="/2018/09/27/nove-media-pro-kulturu/" target="_blank" rel="noopener">запустили</a> нове видання про культуру. Концепція Pryvit.Media запланована як культурний гід. Творці видання на його сторінках розповідатимуть про культурні тенденції: куди піти, що побачити, послухати чи прочитати. Журналісти наголошують, що це — не сайт новин, але обіцяють слідкувати за новинами культури, реагувати на них, додавати контекст чи новий кут зору. Медіа фінансуватиметься з доходів відеопродакшну.</p>

В Україні запустили нове медіа — про Китай

<h4><strong>Хіт гурту KAZKA <a href="https://nachasi.com/2018/10/24/kazka-ukrainizatsii/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">змусив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/10/KAZKA_MRPL_City_2018-300x200.jpg" />Хіт поп-гурту змусив меломанів вивчити українську в соцмережах</span></a> фанів вивчити українську мову (31,9 тис переглядів)</strong></h4>
Український поп-гурт KAZKA спричинив новий флешмоб у соцмережах Instagram та TikTok (раніше відомій як Musical.ly). Куплет та приспів з їхнього хіта «ПЛАКАЛА» масово переспівують користувачі, для яких українська мова не є рідною — з Білорусі, РФ та Казахстану. (<a href="https://nachasi.com/2018/10/24/kazka-ukrainizatsii/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/10/KAZKA_MRPL_City_2018-300x200.jpg" />Хіт поп-гурту змусив меломанів вивчити українську в соцмережах</span></a>)
<h4><strong><a href="https://nachasi.com/2018/03/09/sajt-de-mozhna-pereviryty-stazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Презентовано<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/lotte-meijer-142578-unsplash-300x200.jpg" />Презентовано сайт, де можна перевірити робочий стаж</span></a> сайт, що дає змогу перевірити робочий стаж (21,7 тис переглядів)</strong></h4>
Для початку треба зайти на сайт та зареєструватися. Це можна зробити як офлайн, із подачею заяви до територіальних органів ПФУ, так і онлайн, із електронним цифровим підписом (ключем ЕЦП). (<a href="https://nachasi.com/2018/03/09/sajt-de-mozhna-pereviryty-stazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/lotte-meijer-142578-unsplash-300x200.jpg" />Презентовано сайт, де можна перевірити робочий стаж</span></a>)
<h4><strong>«Нова Пошта» <a href="https://nachasi.com/2018/11/29/nova-poshta-novyj-format-posylok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустила<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/11/4boxes-300x200.png" />«Нова Пошта» запустила новий формат відправлень для бізнесу</span></a> новий формат відправлень для бізнесу (11,8 тис переглядів)</strong></h4>
Компанія «Нова Пошта» тестує нову послугу для бізнесу під назвою redBOX. Це — коробка зі штрих-кодом, в якій можна відправити всі товари, дозволені для перевезення Україною. При цьому не потрібно фіксувати об'ємну вагу, а відправлення приймають за єдиним тарифом. (<a href="https://nachasi.com/2018/11/29/nova-poshta-novyj-format-posylok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися подробиці<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/11/4boxes-300x200.png" />«Нова Пошта» запустила новий формат відправлень для бізнесу</span></a>)
<h4><strong>Українським школярам <a href="https://nachasi.com/2018/02/27/new-lit-schools/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">змінили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/bethany-laird-407583-unsplash-300x200.jpg" />Українські школярі вивчатимуть літературу по-новому — від Ніла Ґеймана до Стівена Кінґа</span></a> програму з літератури та додали сучасних письменників (10 тис переглядів)</strong></h4>
Оновлена навчальна програма із зарубіжної літератури для 10-11 класів (окрім російської) набула чинності із 1 вересня 2018 року. Схоже, видавцям додасться роботи — а читачам буде що придбати на Книжковому Арсеналі та Форумі Видавців, бо у переліку є книги, які ще не виходили у перекладі українською або лише готуються до друку. (<a href="https://nachasi.com/2018/02/27/new-lit-schools/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Подробиці<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/bethany-laird-407583-unsplash-300x200.jpg" />Українські школярі вивчатимуть літературу по-новому — від Ніла Ґеймана до Стівена Кінґа</span></a>)
<h4><strong><a href="https://nachasi.com/2018/11/28/terminaly-pryvatbanku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Оприлюднено<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/11/0478406-image-300x200.jpg" />Оприлюднено витрати українців через термінали «ПриватБанку» в «Чорну п'ятницю»</span></a> витрати українців у »Чорну П'ятницю»-2018 через термінали «Приватбанку» (8 тис переглядів)</strong></h4>
За підсумками традиційного дня розпродажів «Чорної п’ятниці» через мережу торгових терміналів «ПриватБанку» було оплачено 3,2 млн покупок на суму понад 1 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні банку. (<a href="https://nachasi.com/2018/11/28/terminaly-pryvatbanku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/11/0478406-image-300x200.jpg" />Оприлюднено витрати українців через термінали «ПриватБанку» в «Чорну п'ятницю»</span></a>)
<h4><strong>Французька компанія Decathlon <a href="https://nachasi.com/2018/09/18/decathlon-na-ukrayinskyj-rynok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">оголосила<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/09/decathlon-810x389-300x200.jpg" />Французька компанія Decathlon заходить на український ринок</span></a> про вихід на український ринок (6 тис переглядів)</strong></h4>
Найбільший в світі виробник спортивних товарів Decathlone Group заявив про відкриття першого магазину на українському ринку навесні 2019 року. Французька компанія Decathlon представлена більш ніж 1400 магазинами в 50 країнах світу. (<a href="https://nachasi.com/2018/09/18/decathlon-na-ukrayinskyj-rynok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Подробиці анонсу<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/09/decathlon-810x389-300x200.jpg" />Французька компанія Decathlon заходить на український ринок</span></a>)
<h4><strong>Із 1 листопада 2018 року паперовий внутрішній паспорт <a href="https://nachasi.com/2018/10/08/paperovyy-pasport-na-id-kartku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">можна обміняти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/10/rawpixel-752510-unsplash-300x200.jpg" />Із 1 листопада українці зможуть обміняти паперовий паспорт на ID-картку</span></a> на ID-картку (5,5 тис переглядів)</strong></h4>
Міграційна служба підкреслює, що обов’язкова заміна документів законодавством не передбачена, відповідно до закону всі раніше видані документи будуть чинними до завершення строку їх дії. Обміняти паспорт на ID-картку можна із листопада 2018-го. (<a href="https://nachasi.com/2018/10/08/paperovyy-pasport-na-id-kartku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/10/rawpixel-752510-unsplash-300x200.jpg" />Із 1 листопада українці зможуть обміняти паперовий паспорт на ID-картку</span></a>)
<h4><strong>В Україні <a href="https://nachasi.com/2018/08/14/zapustyly-cryptopys/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/08/thought-catalog-674419-unsplash-300x200.jpg" />В Україні запустили інфоплатформу про криптовалюти</span></a> інфоплатформу про криптовалюти (4 тис переглядів)</strong></h4>
Cryptopys є проектом української студії Deco.agency. Сайт є агрегатором новин про криптовалюти 18 мовами зі 100+ інформаційних джерел. У ньому щосекунди оновлюється стрічка з усіма новинами по криптовалютам та blockchain-стартапам. Кожна мовна стрічка має окрему сторінку. (<a href="https://nachasi.com/2018/08/14/zapustyly-cryptopys/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Подробиці проекту<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/08/thought-catalog-674419-unsplash-300x200.jpg" />В Україні запустили інфоплатформу про криптовалюти</span></a>)
<h4><strong>До рейтингу кращих вишів світу <a href="https://nachasi.com/2018/07/25/v-rejtyngu-krashhyh-universytetiv-svitu-ye-6-ukrayinskyh-vyshiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">увійшло<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/07/library-438389_1280-1-300x200.jpg" />В рейтингу кращих університетів світу є 6 українських вишів</span></a> 6 українських (4 тис переглядів)</strong></h4>
Щорічно британська компанія Quacquarelli Symonds складає рейтинг найкращих університетів світу. Цього разу їх кількість складає 959, шість з яких — українські. (<a href="https://nachasi.com/2018/07/25/v-rejtyngu-krashhyh-universytetiv-svitu-ye-6-ukrayinskyh-vyshiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Детальніше про дослідження та результати рейтингу<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/07/library-438389_1280-1-300x200.jpg" />В рейтингу кращих університетів світу є 6 українських вишів</span></a>)
<h4><strong>«Сільпо» <a href="https://nachasi.com/2018/05/17/silpo-zapuskaye-sortuvannya-smittya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обмінюватиме<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/igor-ovsyannykov-520450-unsplash-300x200.jpg" />«Сільпо» обмінюватиме сортоване сміття на бали у програмі лояльності</span></a> сортоване сміття на бали у програмі лояльності (3,8 тис переглядів)</strong></h4>
Мережа супермаркетів «Сільпо» спільно з проектом «Україна без сміття» відкриє в своєму супермаркеті мобільну станцію з прийому відсортованого сміття. Проект носить назву #SilpoRecycling. (<a href="https://nachasi.com/2018/05/17/silpo-zapuskaye-sortuvannya-smittya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/igor-ovsyannykov-520450-unsplash-300x200.jpg" />«Сільпо» обмінюватиме сортоване сміття на бали у програмі лояльності</span></a>)

<h4><strong>Хіт гурту KAZKA <a href="/2018/10/24/kazka-ukrainizatsii/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">змусив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/10/KAZKA_MRPL_City_2018-300x200.jpg" />Хіт поп-гурту змусив меломанів вивчити українську в соцмережах</span></a> фанів вивчити українську мову (31,9 тис переглядів)</strong></h4><p>Український поп-гурт KAZKA спричинив новий флешмоб у соцмережах Instagram та TikTok (раніше відомій як Musical.ly). Куплет та приспів з їхнього хіта «ПЛАКАЛА» масово переспівують користувачі, для яких українська мова не є рідною — з Білорусі, РФ та Казахстану. (<a href="/2018/10/24/kazka-ukrainizatsii/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/10/KAZKA_MRPL_City_2018-300x200.jpg" />Хіт поп-гурту змусив меломанів вивчити українську в соцмережах</span></a>)</p><h4><strong><a href="/2018/03/09/sajt-de-mozhna-pereviryty-stazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Презентовано<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/lotte-meijer-142578-unsplash-300x200.jpg" />Презентовано сайт, де можна перевірити робочий стаж</span></a> сайт, що дає змогу перевірити робочий стаж (21,7 тис переглядів)</strong></h4><p>Для початку треба зайти на сайт та зареєструватися. Це можна зробити як офлайн, із подачею заяви до територіальних органів ПФУ, так і онлайн, із електронним цифровим підписом (ключем ЕЦП). (<a href="/2018/03/09/sajt-de-mozhna-pereviryty-stazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/lotte-meijer-142578-unsplash-300x200.jpg" />Презентовано сайт, де можна перевірити робочий стаж</span></a>)</p><h4><strong>«Нова Пошта» <a href="/2018/11/29/nova-poshta-novyj-format-posylok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустила<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/11/4boxes-300x200.png" />«Нова Пошта» запустила новий формат відправлень для бізнесу</span></a> новий формат відправлень для бізнесу (11,8 тис переглядів)</strong></h4><p>Компанія «Нова Пошта» тестує нову послугу для бізнесу під назвою redBOX. Це — коробка зі штрих-кодом, в якій можна відправити всі товари, дозволені для перевезення Україною. При цьому не потрібно фіксувати об&#8217;ємну вагу, а відправлення приймають за єдиним тарифом. (<a href="/2018/11/29/nova-poshta-novyj-format-posylok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися подробиці<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/11/4boxes-300x200.png" />«Нова Пошта» запустила новий формат відправлень для бізнесу</span></a>)</p><h4><strong>Українським школярам <a href="/2018/02/27/new-lit-schools/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">змінили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/bethany-laird-407583-unsplash-300x200.jpg" />Українські школярі вивчатимуть літературу по-новому — від Ніла Ґеймана до Стівена Кінґа</span></a> програму з літератури та додали сучасних письменників (10 тис переглядів)</strong></h4><p>Оновлена навчальна програма із зарубіжної літератури для 10-11 класів (окрім російської) набула чинності із 1 вересня 2018 року. Схоже, видавцям додасться роботи — а читачам буде що придбати на Книжковому Арсеналі та Форумі Видавців, бо у переліку є книги, які ще не виходили у перекладі українською або лише готуються до друку. (<a href="/2018/02/27/new-lit-schools/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Подробиці<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/bethany-laird-407583-unsplash-300x200.jpg" />Українські школярі вивчатимуть літературу по-новому — від Ніла Ґеймана до Стівена Кінґа</span></a>)</p><h4><strong><a href="/2018/11/28/terminaly-pryvatbanku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Оприлюднено<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/11/0478406-image-300x200.jpg" />Оприлюднено витрати українців через термінали «ПриватБанку» в «Чорну п&#8217;ятницю»</span></a> витрати українців у »Чорну П&#8217;ятницю»-2018 через термінали «Приватбанку» (8 тис переглядів)</strong></h4><p>За підсумками традиційного дня розпродажів «Чорної п’ятниці» через мережу торгових терміналів «ПриватБанку» було оплачено 3,2 млн покупок на суму понад 1 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні банку. (<a href="/2018/11/28/terminaly-pryvatbanku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/11/0478406-image-300x200.jpg" />Оприлюднено витрати українців через термінали «ПриватБанку» в «Чорну п&#8217;ятницю»</span></a>)</p><h4><strong>Французька компанія Decathlon <a href="/2018/09/18/decathlon-na-ukrayinskyj-rynok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">оголосила<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/09/decathlon-810x389-300x200.jpg" />Французька компанія Decathlon заходить на український ринок</span></a> про вихід на український ринок (6 тис переглядів)</strong></h4><p>Найбільший в світі виробник спортивних товарів Decathlone Group заявив про відкриття першого магазину на українському ринку навесні 2019 року. Французька компанія Decathlon представлена більш ніж 1400 магазинами в 50 країнах світу. (<a href="/2018/09/18/decathlon-na-ukrayinskyj-rynok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Подробиці анонсу<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/09/decathlon-810x389-300x200.jpg" />Французька компанія Decathlon заходить на український ринок</span></a>)</p><h4><strong>Із 1 листопада 2018 року паперовий внутрішній паспорт <a href="/2018/10/08/paperovyy-pasport-na-id-kartku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">можна обміняти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/10/rawpixel-752510-unsplash-300x200.jpg" />Із 1 листопада українці зможуть обміняти паперовий паспорт на ID-картку</span></a> на ID-картку (5,5 тис переглядів)</strong></h4><p>Міграційна служба підкреслює, що обов’язкова заміна документів законодавством не передбачена, відповідно до закону всі раніше видані документи будуть чинними до завершення строку їх дії. Обміняти паспорт на ID-картку можна із листопада 2018-го. (<a href="/2018/10/08/paperovyy-pasport-na-id-kartku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/10/rawpixel-752510-unsplash-300x200.jpg" />Із 1 листопада українці зможуть обміняти паперовий паспорт на ID-картку</span></a>)</p><h4><strong>В Україні <a href="/2018/08/14/zapustyly-cryptopys/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/08/thought-catalog-674419-unsplash-300x200.jpg" />В Україні запустили інфоплатформу про криптовалюти</span></a> інфоплатформу про криптовалюти (4 тис переглядів)</strong></h4><p>Cryptopys є проектом української студії Deco.agency. Сайт є агрегатором новин про криптовалюти 18 мовами зі 100+ інформаційних джерел. У ньому щосекунди оновлюється стрічка з усіма новинами по криптовалютам та blockchain-стартапам. Кожна мовна стрічка має окрему сторінку. (<a href="/2018/08/14/zapustyly-cryptopys/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Подробиці проекту<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/08/thought-catalog-674419-unsplash-300x200.jpg" />В Україні запустили інфоплатформу про криптовалюти</span></a>)</p><h4><strong>До рейтингу кращих вишів світу <a href="/2018/07/25/v-rejtyngu-krashhyh-universytetiv-svitu-ye-6-ukrayinskyh-vyshiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">увійшло<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/07/library-438389_1280-1-300x200.jpg" />В рейтингу кращих університетів світу є 6 українських вишів</span></a> 6 українських (4 тис переглядів)</strong></h4><p>Щорічно британська компанія Quacquarelli Symonds складає рейтинг найкращих університетів світу. Цього разу їх кількість складає 959, шість з яких — українські. (<a href="/2018/07/25/v-rejtyngu-krashhyh-universytetiv-svitu-ye-6-ukrayinskyh-vyshiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Детальніше про дослідження та результати рейтингу<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/07/library-438389_1280-1-300x200.jpg" />В рейтингу кращих університетів світу є 6 українських вишів</span></a>)</p><h4><strong>«Сільпо» <a href="/2018/05/17/silpo-zapuskaye-sortuvannya-smittya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обмінюватиме<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/05/igor-ovsyannykov-520450-unsplash-300x200.jpg" />«Сільпо» обмінюватиме сортоване сміття на бали у програмі лояльності</span></a> сортоване сміття на бали у програмі лояльності (3,8 тис переглядів)</strong></h4><p>Мережа супермаркетів «Сільпо» спільно з проектом «Україна без сміття» відкриє в своєму супермаркеті мобільну станцію з прийому відсортованого сміття. Проект носить назву #SilpoRecycling. (<a href="/2018/05/17/silpo-zapuskaye-sortuvannya-smittya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Дізнатися більше<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/05/igor-ovsyannykov-520450-unsplash-300x200.jpg" />«Сільпо» обмінюватиме сортоване сміття на бали у програмі лояльності</span></a>)</p>

Наближається завершення 2018-го — а отже, можна поволі формулювати підсумки та визначатися із найпопулярнішими темами. І якщо про глобальні тренди чи ключові новини року в світі говорити трохи рано, то про українські вже можна. Зібрали для вас 10 найбільш обговорюваних та популярних новин про Україну за версією наших читачів

<h4><strong>Хіт гурту KAZKA <a href="https://nachasi.com/2018/10/24/kazka-ukrainizatsii/" target="_blank" rel="noopener">змусив</a> фанів вивчити українську мову (31,9 тис переглядів)</strong></h4>
Український поп-гурт KAZKA спричинив новий флешмоб у соцмережах Instagram та TikTok (раніше відомій як Musical.ly). Куплет та приспів з їхнього хіта «ПЛАКАЛА» масово переспівують користувачі, для яких українська мова не є рідною — з Білорусі, РФ та Казахстану. (<a href="https://nachasi.com/2018/10/24/kazka-ukrainizatsii/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)
<h4><strong><a href="https://nachasi.com/2018/03/09/sajt-de-mozhna-pereviryty-stazh/" target="_blank" rel="noopener">Презентовано</a> сайт, що дає змогу перевірити робочий стаж (21,7 тис переглядів)</strong></h4>
Для початку треба зайти на сайт та зареєструватися. Це можна зробити як офлайн, із подачею заяви до територіальних органів ПФУ, так і онлайн, із електронним цифровим підписом (ключем ЕЦП). (<a href="https://nachasi.com/2018/03/09/sajt-de-mozhna-pereviryty-stazh/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)
<h4><strong>«Нова Пошта» <a href="https://nachasi.com/2018/11/29/nova-poshta-novyj-format-posylok/" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> новий формат відправлень для бізнесу (11,8 тис переглядів)</strong></h4>
Компанія «Нова Пошта» тестує нову послугу для бізнесу під назвою redBOX. Це — коробка зі штрих-кодом, в якій можна відправити всі товари, дозволені для перевезення Україною. При цьому не потрібно фіксувати об'ємну вагу, а відправлення приймають за єдиним тарифом. (<a href="https://nachasi.com/2018/11/29/nova-poshta-novyj-format-posylok/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися подробиці</a>)
<h4><strong>Українським школярам <a href="https://nachasi.com/2018/02/27/new-lit-schools/" target="_blank" rel="noopener">змінили</a> програму з літератури та додали сучасних письменників (10 тис переглядів)</strong></h4>
Оновлена навчальна програма із зарубіжної літератури для 10-11 класів (окрім російської) набула чинності із 1 вересня 2018 року. Схоже, видавцям додасться роботи — а читачам буде що придбати на Книжковому Арсеналі та Форумі Видавців, бо у переліку є книги, які ще не виходили у перекладі українською або лише готуються до друку. (<a href="https://nachasi.com/2018/02/27/new-lit-schools/" target="_blank" rel="noopener">Подробиці</a>)
<h4><strong><a href="https://nachasi.com/2018/11/28/terminaly-pryvatbanku/" target="_blank" rel="noopener">Оприлюднено</a> витрати українців у »Чорну П'ятницю»-2018 через термінали «Приватбанку» (8 тис переглядів)</strong></h4>
За підсумками традиційного дня розпродажів «Чорної п’ятниці» через мережу торгових терміналів «ПриватБанку» було оплачено 3,2 млн покупок на суму понад 1 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні банку. (<a href="https://nachasi.com/2018/11/28/terminaly-pryvatbanku/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)
<h4><strong>Французька компанія Decathlon <a href="https://nachasi.com/2018/09/18/decathlon-na-ukrayinskyj-rynok/" target="_blank" rel="noopener">оголосила</a> про вихід на український ринок (6 тис переглядів)</strong></h4>
Найбільший в світі виробник спортивних товарів Decathlone Group заявив про відкриття першого магазину на українському ринку навесні 2019 року. Французька компанія Decathlon представлена більш ніж 1400 магазинами в 50 країнах світу. (<a href="https://nachasi.com/2018/09/18/decathlon-na-ukrayinskyj-rynok/" target="_blank" rel="noopener">Подробиці анонсу</a>)
<h4><strong>Із 1 листопада 2018 року паперовий внутрішній паспорт <a href="https://nachasi.com/2018/10/08/paperovyy-pasport-na-id-kartku/" target="_blank" rel="noopener">можна обміняти</a> на ID-картку (5,5 тис переглядів)</strong></h4>
Міграційна служба підкреслює, що обов’язкова заміна документів законодавством не передбачена, відповідно до закону всі раніше видані документи будуть чинними до завершення строку їх дії. Обміняти паспорт на ID-картку можна із листопада 2018-го. (<a href="https://nachasi.com/2018/10/08/paperovyy-pasport-na-id-kartku/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)
<h4><strong>В Україні <a href="https://nachasi.com/2018/08/14/zapustyly-cryptopys/" target="_blank" rel="noopener">запустили</a> інфоплатформу про криптовалюти (4 тис переглядів)</strong></h4>
Cryptopys є проектом української студії Deco.agency. Сайт є агрегатором новин про криптовалюти 18 мовами зі 100+ інформаційних джерел. У ньому щосекунди оновлюється стрічка з усіма новинами по криптовалютам та blockchain-стартапам. Кожна мовна стрічка має окрему сторінку. (<a href="https://nachasi.com/2018/08/14/zapustyly-cryptopys/" target="_blank" rel="noopener">Подробиці проекту</a>)
<h4><strong>До рейтингу кращих вишів світу <a href="https://nachasi.com/2018/07/25/v-rejtyngu-krashhyh-universytetiv-svitu-ye-6-ukrayinskyh-vyshiv/" target="_blank" rel="noopener">увійшло</a> 6 українських (4 тис переглядів)</strong></h4>
Щорічно британська компанія Quacquarelli Symonds складає рейтинг найкращих університетів світу. Цього разу їх кількість складає 959, шість з яких — українські. (<a href="https://nachasi.com/2018/07/25/v-rejtyngu-krashhyh-universytetiv-svitu-ye-6-ukrayinskyh-vyshiv/" target="_blank" rel="noopener">Детальніше про дослідження та результати рейтингу</a>)
<h4><strong>«Сільпо» <a href="https://nachasi.com/2018/05/17/silpo-zapuskaye-sortuvannya-smittya/" target="_blank" rel="noopener">обмінюватиме</a> сортоване сміття на бали у програмі лояльності (3,8 тис переглядів)</strong></h4>
Мережа супермаркетів «Сільпо» спільно з проектом «Україна без сміття» відкриє в своєму супермаркеті мобільну станцію з прийому відсортованого сміття. Проект носить назву #SilpoRecycling. (<a href="https://nachasi.com/2018/05/17/silpo-zapuskaye-sortuvannya-smittya/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)

<h4><strong>Хіт гурту KAZKA <a href="/2018/10/24/kazka-ukrainizatsii/" target="_blank" rel="noopener">змусив</a> фанів вивчити українську мову (31,9 тис переглядів)</strong></h4><p>Український поп-гурт KAZKA спричинив новий флешмоб у соцмережах Instagram та TikTok (раніше відомій як Musical.ly). Куплет та приспів з їхнього хіта «ПЛАКАЛА» масово переспівують користувачі, для яких українська мова не є рідною — з Білорусі, РФ та Казахстану. (<a href="/2018/10/24/kazka-ukrainizatsii/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)</p><h4><strong><a href="/2018/03/09/sajt-de-mozhna-pereviryty-stazh/" target="_blank" rel="noopener">Презентовано</a> сайт, що дає змогу перевірити робочий стаж (21,7 тис переглядів)</strong></h4><p>Для початку треба зайти на сайт та зареєструватися. Це можна зробити як офлайн, із подачею заяви до територіальних органів ПФУ, так і онлайн, із електронним цифровим підписом (ключем ЕЦП). (<a href="/2018/03/09/sajt-de-mozhna-pereviryty-stazh/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)</p><h4><strong>«Нова Пошта» <a href="/2018/11/29/nova-poshta-novyj-format-posylok/" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> новий формат відправлень для бізнесу (11,8 тис переглядів)</strong></h4><p>Компанія «Нова Пошта» тестує нову послугу для бізнесу під назвою redBOX. Це — коробка зі штрих-кодом, в якій можна відправити всі товари, дозволені для перевезення Україною. При цьому не потрібно фіксувати об&#8217;ємну вагу, а відправлення приймають за єдиним тарифом. (<a href="/2018/11/29/nova-poshta-novyj-format-posylok/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися подробиці</a>)</p><h4><strong>Українським школярам <a href="/2018/02/27/new-lit-schools/" target="_blank" rel="noopener">змінили</a> програму з літератури та додали сучасних письменників (10 тис переглядів)</strong></h4><p>Оновлена навчальна програма із зарубіжної літератури для 10-11 класів (окрім російської) набула чинності із 1 вересня 2018 року. Схоже, видавцям додасться роботи — а читачам буде що придбати на Книжковому Арсеналі та Форумі Видавців, бо у переліку є книги, які ще не виходили у перекладі українською або лише готуються до друку. (<a href="/2018/02/27/new-lit-schools/" target="_blank" rel="noopener">Подробиці</a>)</p><h4><strong><a href="/2018/11/28/terminaly-pryvatbanku/" target="_blank" rel="noopener">Оприлюднено</a> витрати українців у »Чорну П&#8217;ятницю»-2018 через термінали «Приватбанку» (8 тис переглядів)</strong></h4><p>За підсумками традиційного дня розпродажів «Чорної п’ятниці» через мережу торгових терміналів «ПриватБанку» було оплачено 3,2 млн покупок на суму понад 1 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні банку. (<a href="/2018/11/28/terminaly-pryvatbanku/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)</p><h4><strong>Французька компанія Decathlon <a href="/2018/09/18/decathlon-na-ukrayinskyj-rynok/" target="_blank" rel="noopener">оголосила</a> про вихід на український ринок (6 тис переглядів)</strong></h4><p>Найбільший в світі виробник спортивних товарів Decathlone Group заявив про відкриття першого магазину на українському ринку навесні 2019 року. Французька компанія Decathlon представлена більш ніж 1400 магазинами в 50 країнах світу. (<a href="/2018/09/18/decathlon-na-ukrayinskyj-rynok/" target="_blank" rel="noopener">Подробиці анонсу</a>)</p><h4><strong>Із 1 листопада 2018 року паперовий внутрішній паспорт <a href="/2018/10/08/paperovyy-pasport-na-id-kartku/" target="_blank" rel="noopener">можна обміняти</a> на ID-картку (5,5 тис переглядів)</strong></h4><p>Міграційна служба підкреслює, що обов’язкова заміна документів законодавством не передбачена, відповідно до закону всі раніше видані документи будуть чинними до завершення строку їх дії. Обміняти паспорт на ID-картку можна із листопада 2018-го. (<a href="/2018/10/08/paperovyy-pasport-na-id-kartku/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)</p><h4><strong>В Україні <a href="/2018/08/14/zapustyly-cryptopys/" target="_blank" rel="noopener">запустили</a> інфоплатформу про криптовалюти (4 тис переглядів)</strong></h4><p>Cryptopys є проектом української студії Deco.agency. Сайт є агрегатором новин про криптовалюти 18 мовами зі 100+ інформаційних джерел. У ньому щосекунди оновлюється стрічка з усіма новинами по криптовалютам та blockchain-стартапам. Кожна мовна стрічка має окрему сторінку. (<a href="/2018/08/14/zapustyly-cryptopys/" target="_blank" rel="noopener">Подробиці проекту</a>)</p><h4><strong>До рейтингу кращих вишів світу <a href="/2018/07/25/v-rejtyngu-krashhyh-universytetiv-svitu-ye-6-ukrayinskyh-vyshiv/" target="_blank" rel="noopener">увійшло</a> 6 українських (4 тис переглядів)</strong></h4><p>Щорічно британська компанія Quacquarelli Symonds складає рейтинг найкращих університетів світу. Цього разу їх кількість складає 959, шість з яких — українські. (<a href="/2018/07/25/v-rejtyngu-krashhyh-universytetiv-svitu-ye-6-ukrayinskyh-vyshiv/" target="_blank" rel="noopener">Детальніше про дослідження та результати рейтингу</a>)</p><h4><strong>«Сільпо» <a href="/2018/05/17/silpo-zapuskaye-sortuvannya-smittya/" target="_blank" rel="noopener">обмінюватиме</a> сортоване сміття на бали у програмі лояльності (3,8 тис переглядів)</strong></h4><p>Мережа супермаркетів «Сільпо» спільно з проектом «Україна без сміття» відкриє в своєму супермаркеті мобільну станцію з прийому відсортованого сміття. Проект носить назву #SilpoRecycling. (<a href="/2018/05/17/silpo-zapuskaye-sortuvannya-smittya/" target="_blank" rel="noopener">Дізнатися більше</a>)</p>

ТОП-10 новин 2018 року за версією читачів Na chasi

<p>Послуга розрахована на бізнеси, які ведуть активну комунікацію з клієнтами та партнерами через власні сайти. Одним із перших клієнтів сервісу з захисту бренду в інтернеті став агрохолдинг «Мрія», репутація якого раніше піддавалась ризику через публікації шахрайських сайтів-двійників.


</p>
<h4><strong>Як працює проект SUDUM </strong></h4>
<a href="http://sudum.net/services/brand" target="_blank" rel="noopener">SUDUM</a> моніторить в режимі 24/7 пошукову видачу Google та популярні соціальні мережі на предмет незаконного використання айдентики клієнтів. При виявленні порушення система автоматично розсилає скарги на ресурс хостинг-провайдеру, Google, адміністрації соціальних мереж. Таким чином система сприяє  його блокуванню та видаленню з пошукової видачі.

«Спочатку ми самі зіштовхнулися з проблемою неправомірного використання айдентики наших брендів та фотографій телеведучих для реклами сумнівних товарів в інтернеті. Як тільки ми автоматизували боротьбу з шахрайськими ресурсами та побачили в цьому сервісі можливість бути корисним не тільки інхаус, то, як і у випадку з блокуванням піратського контенту, вирішили запропонувати нашу послугу ринку», – коментує директор діджитал-напрямку 1+1 media Анна Ткаченко.

До слова, Google у співпраці з Міністерством освіти і науки України (МОН) <a href="https://nachasi.com/2018/11/20/internet-bezpeka/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розробила<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/11/photo5449812435310586205-300x200.jpg" />Міносвіти спільно з Google запустило шкільний курс із інтернет-безпеки</span></a> спеціальний курс з мережевого етикету та безпеки. Його мета — навчити усіх охочих безпечно та комфортно працювати в інтернеті.

<p>Послуга розрахована на бізнеси, які ведуть активну комунікацію з клієнтами та партнерами через власні сайти. Одним із перших клієнтів сервісу з захисту бренду в інтернеті став агрохолдинг «Мрія», репутація якого раніше піддавалась ризику через публікації шахрайських сайтів-двійників.</p><p></p><h4><strong>Як працює проект SUDUM </strong></h4><p><a href="http://sudum.net/services/brand" target="_blank" rel="noopener">SUDUM</a> моніторить в режимі 24/7 пошукову видачу Google та популярні соціальні мережі на предмет незаконного використання айдентики клієнтів. При виявленні порушення система автоматично розсилає скарги на ресурс хостинг-провайдеру, Google, адміністрації соціальних мереж. Таким чином система сприяє  його блокуванню та видаленню з пошукової видачі.</p><p>«Спочатку ми самі зіштовхнулися з проблемою неправомірного використання айдентики наших брендів та фотографій телеведучих для реклами сумнівних товарів в інтернеті. Як тільки ми автоматизували боротьбу з шахрайськими ресурсами та побачили в цьому сервісі можливість бути корисним не тільки інхаус, то, як і у випадку з блокуванням піратського контенту, вирішили запропонувати нашу послугу ринку», – коментує директор діджитал-напрямку 1+1 media Анна Ткаченко.</p><p>До слова, Google у співпраці з Міністерством освіти і науки України (МОН) <a href="/2018/11/20/internet-bezpeka/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розробила<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/11/photo5449812435310586205-300x200.jpg" />Міносвіти спільно з Google запустило шкільний курс із інтернет-безпеки</span></a> спеціальний курс з мережевого етикету та безпеки. Його мета — навчити усіх охочих безпечно та комфортно працювати в інтернеті.</p>

Група 1+1 media оголосила про запуск послуги з захисту бренду в інтернеті. Новий сервіс працює в рамках проекту SUDUM та допомагає боротися з шахрайськими сайтами, які незаконно використовують айдентику інших компаній

Послуга розрахована на бізнеси, які ведуть активну комунікацію з клієнтами та партнерами через власні сайти. Одним із перших клієнтів сервісу з захисту бренду в інтернеті став агрохолдинг «Мрія», репутація якого раніше піддавалась ризику через публікації шахрайських сайтів-двійників.


<h4><strong>Як працює проект SUDUM </strong></h4>
<a href="http://sudum.net/services/brand" target="_blank" rel="noopener">SUDUM</a> моніторить в режимі 24/7 пошукову видачу Google та популярні соціальні мережі на предмет незаконного використання айдентики клієнтів. При виявленні порушення система автоматично розсилає скарги на ресурс хостинг-провайдеру, Google, адміністрації соціальних мереж. Таким чином система сприяє  його блокуванню та видаленню з пошукової видачі.

«Спочатку ми самі зіштовхнулися з проблемою неправомірного використання айдентики наших брендів та фотографій телеведучих для реклами сумнівних товарів в інтернеті. Як тільки ми автоматизували боротьбу з шахрайськими ресурсами та побачили в цьому сервісі можливість бути корисним не тільки інхаус, то, як і у випадку з блокуванням піратського контенту, вирішили запропонувати нашу послугу ринку», – коментує директор діджитал-напрямку 1+1 media Анна Ткаченко.

До слова, Google у співпраці з Міністерством освіти і науки України (МОН) <a href="https://nachasi.com/2018/11/20/internet-bezpeka/" target="_blank" rel="noopener">розробила</a> спеціальний курс з мережевого етикету та безпеки. Його мета — навчити усіх охочих безпечно та комфортно працювати в інтернеті.

<p>Послуга розрахована на бізнеси, які ведуть активну комунікацію з клієнтами та партнерами через власні сайти. Одним із перших клієнтів сервісу з захисту бренду в інтернеті став агрохолдинг «Мрія», репутація якого раніше піддавалась ризику через публікації шахрайських сайтів-двійників.</p><p></p><h4><strong>Як працює проект SUDUM </strong></h4><p><a href="http://sudum.net/services/brand" target="_blank" rel="noopener">SUDUM</a> моніторить в режимі 24/7 пошукову видачу Google та популярні соціальні мережі на предмет незаконного використання айдентики клієнтів. При виявленні порушення система автоматично розсилає скарги на ресурс хостинг-провайдеру, Google, адміністрації соціальних мереж. Таким чином система сприяє  його блокуванню та видаленню з пошукової видачі.</p><p>«Спочатку ми самі зіштовхнулися з проблемою неправомірного використання айдентики наших брендів та фотографій телеведучих для реклами сумнівних товарів в інтернеті. Як тільки ми автоматизували боротьбу з шахрайськими ресурсами та побачили в цьому сервісі можливість бути корисним не тільки інхаус, то, як і у випадку з блокуванням піратського контенту, вирішили запропонувати нашу послугу ринку», – коментує директор діджитал-напрямку 1+1 media Анна Ткаченко.</p><p>До слова, Google у співпраці з Міністерством освіти і науки України (МОН) <a href="/2018/11/20/internet-bezpeka/" target="_blank" rel="noopener">розробила</a> спеціальний курс з мережевого етикету та безпеки. Його мета — навчити усіх охочих безпечно та комфортно працювати в інтернеті.</p>

1+1 media запустила послуги захисту бренду в інтернеті

<h4><strong>Для тих, хто все пропустив</strong></h4>
Йдеться про справу про начебто факт домагань внаслідок знайомства у Tinder заступника начальника відділу Департаменту захисту економіки Нацполіції України Олександра Варченка та студентки столичного вишу Наталії Бурейко.

7 листопада публікація на сторінці студентки у Facebook засвідчила начебто факт погроз та сексуальних домагань з боку високопосадовця. Далі було ще декілька постів, які начебто підтверджували справжність заяв — однак вже 8 листопада 2018-го студентка видалила попередній допис, опублікувала пост із вибаченнями та відмовою від попередніх своїх слів. Далі ЗМІ поширили інформацію про її зникнення. Керівництво КПІ, де навчалася Бурейко, звернулося до поліції із заявою про розшук особи. Згодом студентка знайшлася, а вчора прокуратура оголосила про підозру та провела обшуки в помешканнях українського політтехнолога Петрова та блогера Барабошка. Особливо пікантності ситуації додає той факт, що згідно і з розмовою Бурейко із виданням «Страна.ua», і з розслідуванням УНІАН, предметом шантажу був не сам Варченко, а його цивільна дружина. Остання очолила Державне бюро розслідувань (ДБР) всупереч очікуванням певних політичних та силових кіл в керівних органах влади. Усі подробиці можна прочитати <a href="https://www.unian.ua/society/10358181-seks-skandal-i-kuryachi-lapki-zmi-rozpovili-pro-borotbu-za-vpliv-na-kerivnictvo-derzhbyuro-rozsliduvan.html?fbclid=IwAR0qp1fNSpQkc1PUjP07nG3RDUSR_RIYiPIIYOTZ6QNiM91NXKzp8OCDDos" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>. Ми ж зосередимося на тому, чого вся ситуація вчить простих громадян, розігнана по Facebook зусиллями «лідерів суспільної думки» (тобто блогерів, відомих журналісток і просто медіаперсон від бізнесу чи опозиції).
<h4><strong>Урок №1: Перевіряйте все, навіть те, що видається вам 100% правдивим</strong></h4>
Головне правило — верифікувати першоджерела та перевіряти властивості опублікованих файлів. Але для пересічного українського фейсбучанина (чи фейсбучанки) навіть на 4-му році війни територіальної та 5-му році війни інформаційної все це досі не має жодного значення.

Миле обличчя, зворушливе «волання про допомогу» в тексті, декілька скріншотів (виготовити які можна протягом 10 хвилин за допомогою PSD-шаблонів, маючи у відкритому доступі достатню кількість даних та файлів жертви) — і ось українська Facebook-спільнота вже кипить праведним гнівом і закликає «лінчувати» людину, яку жодного разу в житті не бачила. Відеодоказів чи аудіодоказів при цьому немає — але кого це цікавить, коли маховик масової істерії запущено.
<h4><strong>Урок №2: Нема нічого гіршого за масову істерію</strong></h4>
Будь-яке явище, які всі масово ганьблять, найімовірніше має «іншу сторону медалі» — але ті, хто розганяє атаку (свідомо роблячи це чи просто з почуття солідарності з «жертвою насилля»), не приділяють зусиль та часу, аби цю протилежну сторону вивчити, отримати додаткові коментарі.

Facebook — ідеальне середовище для апелювання до людської підсвідомості, страхів, емоцій, тривожних очікувань, фрустрацій та комплексів, які — накладені на певні соціальні упередження до груп (роми, євреї, безхатченки, наркозалежні, геї) чи соціальних категорій (діти заможних батьків, працівники силових структур, ветерани АТО, власники «євроблях» — продовжувати можна нескінченно) — генерують у підсумку підсвідомий та нераціональний шквал репостів та коментарів і реакцій на оприлюднену «достовірну інформацію».

[related_post id="10506"]

Здавалося, щось подібне ми пережили у 2014-му, коли про «наступ росіян по усьому фронту» ледь не щодня інформували «достовірні» джерела у вигляді кума брата сусіда, який проїжджав повз Волноваху в третій вантажівці з четвертого підрозділу. Тоді страх окупації та масових жертв перетворював навіть притомних громадян на поширювачів нескінченної істеричної «зради». Тепер ситуація повторюється, коли йдеться про певні соціальні маркери, які лягають на наші стереотипні уявлення про «хороших» та «поганих».
<h4><strong>Урок №3: Все ще сильна установка «усі мєнти сволота, всі чиновники козли, все куплено, бідні люди» — і популісти будуть нею користуватися</strong></h4>
Припустити бодай на мить, що високопосадовець МВС може не знати студентку і взагалі не мати акаунта у Tinder, для більшості соцмедіа-«знаменитостей» в Україні (не кажучи вже про звичайних користувачів та користувачок) виявилося воістину неможливим.

Нездатність критично мислити за межами готових штампів та аналогій, вкладених у вашу голову на тлі емоційного розпалювання стереотипів — ідеальний інструмент не лише для політтехнологій чи організаторів замовних скнадалів. Кандидати у президенти на виборчих перегонах 2019 року вже не ґребують подібними прийомами — саме тому ми створили <a href="https://nachasi.com/2018/11/28/ne-mij-prezydent/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">анкету-контрольний список<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/11/luther-bottrill-646018-unsplash-300x200.jpg" />(Не) мій президент: 20 тем, що допоможуть перевірити кандидата на посаду</span></a>, яка допоможе виявити маніпуляторів та популістів серед претендентів на головну посаду в державі.
<h4><strong>Урок №4: Особисті симпатії та ґендерна упередженість ставить «лідерів суспільної думки» в смішне становище</strong></h4>
За сьогодні ми промоніторили акаунти усіх відомих українських публічних феміністок, журналісток та окремих медіадіячів і блогерів (будь-якої статі), котрі активно поширювали стартові публікації Бурейко — в жодному з них ми не знайшли публічних вибачень чи застережень відносно інформації, яку ці діячі, блогери та лідери суспільної думки допомогли поширювати 7-8 листопада 2018 року. Чи варто довіряти неупередженості, об'єктивності та збаланосованості цих людей надалі? Висновки робіть самі.
<h4><strong>Урок №5: Коли вам пропонують нашвидкоруч «підзаробити» на сумнівній схемі, 90% вірогідності, що далі ви опинитеся у СІЗО</strong></h4>
В розмові із журналістами студентка визнала, що навіть не отримала тих 1,5 тис грн, заради яких і погодилася стати учасницею провокації. Вочевидь, лише угода зі слідством рятує її від того, аби теж опинитися там, де й інші, публічніші учасники цієї схеми. Якщо колись у вашому житті з'явиться людина, яка спробує замовити у вас «чорний» чи «сірий» піар (або антипіар) в обмін на «ніхто не дізнається, ось тобі $30/300/3000 за це» — просто згадайте Tinder-скандал та його наслідки для організаторів та учасників схеми.

<h4><strong>Для тих, хто все пропустив</strong></h4><p>Йдеться про справу про начебто факт домагань внаслідок знайомства у Tinder заступника начальника відділу Департаменту захисту економіки Нацполіції України Олександра Варченка та студентки столичного вишу Наталії Бурейко.</p><p>7 листопада публікація на сторінці студентки у Facebook засвідчила начебто факт погроз та сексуальних домагань з боку високопосадовця. Далі було ще декілька постів, які начебто підтверджували справжність заяв — однак вже 8 листопада 2018-го студентка видалила попередній допис, опублікувала пост із вибаченнями та відмовою від попередніх своїх слів. Далі ЗМІ поширили інформацію про її зникнення. Керівництво КПІ, де навчалася Бурейко, звернулося до поліції із заявою про розшук особи. Згодом студентка знайшлася, а вчора прокуратура оголосила про підозру та провела обшуки в помешканнях українського політтехнолога Петрова та блогера Барабошка. Особливо пікантності ситуації додає той факт, що згідно і з розмовою Бурейко із виданням «Страна.ua», і з розслідуванням УНІАН, предметом шантажу був не сам Варченко, а його цивільна дружина. Остання очолила Державне бюро розслідувань (ДБР) всупереч очікуванням певних політичних та силових кіл в керівних органах влади. Усі подробиці можна прочитати <a href="https://www.unian.ua/society/10358181-seks-skandal-i-kuryachi-lapki-zmi-rozpovili-pro-borotbu-za-vpliv-na-kerivnictvo-derzhbyuro-rozsliduvan.html?fbclid=IwAR0qp1fNSpQkc1PUjP07nG3RDUSR_RIYiPIIYOTZ6QNiM91NXKzp8OCDDos" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>. Ми ж зосередимося на тому, чого вся ситуація вчить простих громадян, розігнана по Facebook зусиллями «лідерів суспільної думки» (тобто блогерів, відомих журналісток і просто медіаперсон від бізнесу чи опозиції).</p><h4><strong>Урок №1: Перевіряйте все, навіть те, що видається вам 100% правдивим</strong></h4><p>Головне правило — верифікувати першоджерела та перевіряти властивості опублікованих файлів. Але для пересічного українського фейсбучанина (чи фейсбучанки) навіть на 4-му році війни територіальної та 5-му році війни інформаційної все це досі не має жодного значення.</p><p>Миле обличчя, зворушливе «волання про допомогу» в тексті, декілька скріншотів (виготовити які можна протягом 10 хвилин за допомогою PSD-шаблонів, маючи у відкритому доступі достатню кількість даних та файлів жертви) — і ось українська Facebook-спільнота вже кипить праведним гнівом і закликає «лінчувати» людину, яку жодного разу в житті не бачила. Відеодоказів чи аудіодоказів при цьому немає — але кого це цікавить, коли маховик масової істерії запущено.</p><h4><strong>Урок №2: Нема нічого гіршого за масову істерію</strong></h4><p>Будь-яке явище, які всі масово ганьблять, найімовірніше має «іншу сторону медалі» — але ті, хто розганяє атаку (свідомо роблячи це чи просто з почуття солідарності з «жертвою насилля»), не приділяють зусиль та часу, аби цю протилежну сторону вивчити, отримати додаткові коментарі.</p><p>Facebook — ідеальне середовище для апелювання до людської підсвідомості, страхів, емоцій, тривожних очікувань, фрустрацій та комплексів, які — накладені на певні соціальні упередження до груп (роми, євреї, безхатченки, наркозалежні, геї) чи соціальних категорій (діти заможних батьків, працівники силових структур, ветерани АТО, власники «євроблях» — продовжувати можна нескінченно) — генерують у підсумку підсвідомий та нераціональний шквал репостів та коментарів і реакцій на оприлюднену «достовірну інформацію».</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/08/01/antifake-faq/" class="link">Як розпізнати фейкові новини та статті</a>	</div><p>Здавалося, щось подібне ми пережили у 2014-му, коли про «наступ росіян по усьому фронту» ледь не щодня інформували «достовірні» джерела у вигляді кума брата сусіда, який проїжджав повз Волноваху в третій вантажівці з четвертого підрозділу. Тоді страх окупації та масових жертв перетворював навіть притомних громадян на поширювачів нескінченної істеричної «зради». Тепер ситуація повторюється, коли йдеться про певні соціальні маркери, які лягають на наші стереотипні уявлення про «хороших» та «поганих».</p><h4><strong>Урок №3: Все ще сильна установка «усі мєнти сволота, всі чиновники козли, все куплено, бідні люди» — і популісти будуть нею користуватися</strong></h4><p>Припустити бодай на мить, що високопосадовець МВС може не знати студентку і взагалі не мати акаунта у Tinder, для більшості соцмедіа-«знаменитостей» в Україні (не кажучи вже про звичайних користувачів та користувачок) виявилося воістину неможливим.</p><p>Нездатність критично мислити за межами готових штампів та аналогій, вкладених у вашу голову на тлі емоційного розпалювання стереотипів — ідеальний інструмент не лише для політтехнологій чи організаторів замовних скнадалів. Кандидати у президенти на виборчих перегонах 2019 року вже не ґребують подібними прийомами — саме тому ми створили <a href="/2018/11/28/ne-mij-prezydent/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">анкету-контрольний список<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/11/luther-bottrill-646018-unsplash-300x200.jpg" />(Не) мій президент: 20 тем, що допоможуть перевірити кандидата на посаду</span></a>, яка допоможе виявити маніпуляторів та популістів серед претендентів на головну посаду в державі.</p><h4><strong>Урок №4: Особисті симпатії та ґендерна упередженість ставить «лідерів суспільної думки» в смішне становище</strong></h4><p>За сьогодні ми промоніторили акаунти усіх відомих українських публічних феміністок, журналісток та окремих медіадіячів і блогерів (будь-якої статі), котрі активно поширювали стартові публікації Бурейко — в жодному з них ми не знайшли публічних вибачень чи застережень відносно інформації, яку ці діячі, блогери та лідери суспільної думки допомогли поширювати 7-8 листопада 2018 року. Чи варто довіряти неупередженості, об&#8217;єктивності та збаланосованості цих людей надалі? Висновки робіть самі.</p><h4><strong>Урок №5: Коли вам пропонують нашвидкоруч «підзаробити» на сумнівній схемі, 90% вірогідності, що далі ви опинитеся у СІЗО</strong></h4><p>В розмові із журналістами студентка визнала, що навіть не отримала тих 1,5 тис грн, заради яких і погодилася стати учасницею провокації. Вочевидь, лише угода зі слідством рятує її від того, аби теж опинитися там, де й інші, публічніші учасники цієї схеми. Якщо колись у вашому житті з&#8217;явиться людина, яка спробує замовити у вас «чорний» чи «сірий» піар (або антипіар) в обмін на «ніхто не дізнається, ось тобі $30/300/3000 за це» — просто згадайте Tinder-скандал та його наслідки для організаторів та учасників схеми.</p>

Усі українські ЗМІ в останній день осені 2018-го переповнені знімками, репортажами та «розбором польотів» довкола гучної справи — про начебто домагання до студентки КПІ з боку впливового високопосадовця та спроби шантажу фейковим контентом очільниці Державного бюро розслідувань (ДБР). Ми не занурюємося у сам скандал, а дивимося, які уроки варто з нього винести

<h4><strong>Для тих, хто все пропустив</strong></h4>
Йдеться про справу про начебто факт домагань внаслідок знайомства у Tinder заступника начальника відділу Департаменту захисту економіки Нацполіції України Олександра Варченка та студентки столичного вишу Наталії Бурейко.

7 листопада публікація на сторінці студентки у Facebook засвідчила начебто факт погроз та сексуальних домагань з боку високопосадовця. Далі було ще декілька постів, які начебто підтверджували справжність заяв — однак вже 8 листопада 2018-го студентка видалила попередній допис, опублікувала пост із вибаченнями та відмовою від попередніх своїх слів. Далі ЗМІ поширили інформацію про її зникнення. Керівництво КПІ, де навчалася Бурейко, звернулося до поліції із заявою про розшук особи. Згодом студентка знайшлася, а вчора прокуратура оголосила про підозру та провела обшуки в помешканнях українського політтехнолога Петрова та блогера Барабошка. Особливо пікантності ситуації додає той факт, що згідно і з розмовою Бурейко із виданням «Страна.ua», і з розслідуванням УНІАН, предметом шантажу був не сам Варченко, а його цивільна дружина. Остання очолила Державне бюро розслідувань (ДБР) всупереч очікуванням певних політичних та силових кіл в керівних органах влади. Усі подробиці можна прочитати <a href="https://www.unian.ua/society/10358181-seks-skandal-i-kuryachi-lapki-zmi-rozpovili-pro-borotbu-za-vpliv-na-kerivnictvo-derzhbyuro-rozsliduvan.html?fbclid=IwAR0qp1fNSpQkc1PUjP07nG3RDUSR_RIYiPIIYOTZ6QNiM91NXKzp8OCDDos" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>. Ми ж зосередимося на тому, чого вся ситуація вчить простих громадян, розігнана по Facebook зусиллями «лідерів суспільної думки» (тобто блогерів, відомих журналісток і просто медіаперсон від бізнесу чи опозиції).
<h4><strong>Урок №1: Перевіряйте все, навіть те, що видається вам 100% правдивим</strong></h4>
Головне правило — верифікувати першоджерела та перевіряти властивості опублікованих файлів. Але для пересічного українського фейсбучанина (чи фейсбучанки) навіть на 4-му році війни територіальної та 5-му році війни інформаційної все це досі не має жодного значення.

Миле обличчя, зворушливе «волання про допомогу» в тексті, декілька скріншотів (виготовити які можна протягом 10 хвилин за допомогою PSD-шаблонів, маючи у відкритому доступі достатню кількість даних та файлів жертви) — і ось українська Facebook-спільнота вже кипить праведним гнівом і закликає «лінчувати» людину, яку жодного разу в житті не бачила. Відеодоказів чи аудіодоказів при цьому немає — але кого це цікавить, коли маховик масової істерії запущено.
<h4><strong>Урок №2: Нема нічого гіршого за масову істерію</strong></h4>
Будь-яке явище, які всі масово ганьблять, найімовірніше має «іншу сторону медалі» — але ті, хто розганяє атаку (свідомо роблячи це чи просто з почуття солідарності з «жертвою насилля»), не приділяють зусиль та часу, аби цю протилежну сторону вивчити, отримати додаткові коментарі.

Facebook — ідеальне середовище для апелювання до людської підсвідомості, страхів, емоцій, тривожних очікувань, фрустрацій та комплексів, які — накладені на певні соціальні упередження до груп (роми, євреї, безхатченки, наркозалежні, геї) чи соціальних категорій (діти заможних батьків, працівники силових структур, ветерани АТО, власники «євроблях» — продовжувати можна нескінченно) — генерують у підсумку підсвідомий та нераціональний шквал репостів та коментарів і реакцій на оприлюднену «достовірну інформацію».

[related_post id="10506"]

Здавалося, щось подібне ми пережили у 2014-му, коли про «наступ росіян по усьому фронту» ледь не щодня інформували «достовірні» джерела у вигляді кума брата сусіда, який проїжджав повз Волноваху в третій вантажівці з четвертого підрозділу. Тоді страх окупації та масових жертв перетворював навіть притомних громадян на поширювачів нескінченної істеричної «зради». Тепер ситуація повторюється, коли йдеться про певні соціальні маркери, які лягають на наші стереотипні уявлення про «хороших» та «поганих».
<h4><strong>Урок №3: Все ще сильна установка «усі мєнти сволота, всі чиновники козли, все куплено, бідні люди» — і популісти будуть нею користуватися</strong></h4>
Припустити бодай на мить, що високопосадовець МВС може не знати студентку і взагалі не мати акаунта у Tinder, для більшості соцмедіа-«знаменитостей» в Україні (не кажучи вже про звичайних користувачів та користувачок) виявилося воістину неможливим.

Нездатність критично мислити за межами готових штампів та аналогій, вкладених у вашу голову на тлі емоційного розпалювання стереотипів — ідеальний інструмент не лише для політтехнологій чи організаторів замовних скнадалів. Кандидати у президенти на виборчих перегонах 2019 року вже не ґребують подібними прийомами — саме тому ми створили <a href="https://nachasi.com/2018/11/28/ne-mij-prezydent/" target="_blank" rel="noopener">анкету-контрольний список</a>, яка допоможе виявити маніпуляторів та популістів серед претендентів на головну посаду в державі.
<h4><strong>Урок №4: Особисті симпатії та ґендерна упередженість ставить «лідерів суспільної думки» в смішне становище</strong></h4>
За сьогодні ми промоніторили акаунти усіх відомих українських публічних феміністок, журналісток та окремих медіадіячів і блогерів (будь-якої статі), котрі активно поширювали стартові публікації Бурейко — в жодному з них ми не знайшли публічних вибачень чи застережень відносно інформації, яку ці діячі, блогери та лідери суспільної думки допомогли поширювати 7-8 листопада 2018 року. Чи варто довіряти неупередженості, об'єктивності та збаланосованості цих людей надалі? Висновки робіть самі.
<h4><strong>Урок №5: Коли вам пропонують нашвидкоруч «підзаробити» на сумнівній схемі, 90% вірогідності, що далі ви опинитеся у СІЗО</strong></h4>
В розмові із журналістами студентка визнала, що навіть не отримала тих 1,5 тис грн, заради яких і погодилася стати учасницею провокації. Вочевидь, лише угода зі слідством рятує її від того, аби теж опинитися там, де й інші, публічніші учасники цієї схеми. Якщо колись у вашому житті з'явиться людина, яка спробує замовити у вас «чорний» чи «сірий» піар (або антипіар) в обмін на «ніхто не дізнається, ось тобі $30/300/3000 за це» — просто згадайте Tinder-скандал та його наслідки для організаторів та учасників схеми.

<h4><strong>Для тих, хто все пропустив</strong></h4><p>Йдеться про справу про начебто факт домагань внаслідок знайомства у Tinder заступника начальника відділу Департаменту захисту економіки Нацполіції України Олександра Варченка та студентки столичного вишу Наталії Бурейко.</p><p>7 листопада публікація на сторінці студентки у Facebook засвідчила начебто факт погроз та сексуальних домагань з боку високопосадовця. Далі було ще декілька постів, які начебто підтверджували справжність заяв — однак вже 8 листопада 2018-го студентка видалила попередній допис, опублікувала пост із вибаченнями та відмовою від попередніх своїх слів. Далі ЗМІ поширили інформацію про її зникнення. Керівництво КПІ, де навчалася Бурейко, звернулося до поліції із заявою про розшук особи. Згодом студентка знайшлася, а вчора прокуратура оголосила про підозру та провела обшуки в помешканнях українського політтехнолога Петрова та блогера Барабошка. Особливо пікантності ситуації додає той факт, що згідно і з розмовою Бурейко із виданням «Страна.ua», і з розслідуванням УНІАН, предметом шантажу був не сам Варченко, а його цивільна дружина. Остання очолила Державне бюро розслідувань (ДБР) всупереч очікуванням певних політичних та силових кіл в керівних органах влади. Усі подробиці можна прочитати <a href="https://www.unian.ua/society/10358181-seks-skandal-i-kuryachi-lapki-zmi-rozpovili-pro-borotbu-za-vpliv-na-kerivnictvo-derzhbyuro-rozsliduvan.html?fbclid=IwAR0qp1fNSpQkc1PUjP07nG3RDUSR_RIYiPIIYOTZ6QNiM91NXKzp8OCDDos" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>. Ми ж зосередимося на тому, чого вся ситуація вчить простих громадян, розігнана по Facebook зусиллями «лідерів суспільної думки» (тобто блогерів, відомих журналісток і просто медіаперсон від бізнесу чи опозиції).</p><h4><strong>Урок №1: Перевіряйте все, навіть те, що видається вам 100% правдивим</strong></h4><p>Головне правило — верифікувати першоджерела та перевіряти властивості опублікованих файлів. Але для пересічного українського фейсбучанина (чи фейсбучанки) навіть на 4-му році війни територіальної та 5-му році війни інформаційної все це досі не має жодного значення.</p><p>Миле обличчя, зворушливе «волання про допомогу» в тексті, декілька скріншотів (виготовити які можна протягом 10 хвилин за допомогою PSD-шаблонів, маючи у відкритому доступі достатню кількість даних та файлів жертви) — і ось українська Facebook-спільнота вже кипить праведним гнівом і закликає «лінчувати» людину, яку жодного разу в житті не бачила. Відеодоказів чи аудіодоказів при цьому немає — але кого це цікавить, коли маховик масової істерії запущено.</p><h4><strong>Урок №2: Нема нічого гіршого за масову істерію</strong></h4><p>Будь-яке явище, які всі масово ганьблять, найімовірніше має «іншу сторону медалі» — але ті, хто розганяє атаку (свідомо роблячи це чи просто з почуття солідарності з «жертвою насилля»), не приділяють зусиль та часу, аби цю протилежну сторону вивчити, отримати додаткові коментарі.</p><p>Facebook — ідеальне середовище для апелювання до людської підсвідомості, страхів, емоцій, тривожних очікувань, фрустрацій та комплексів, які — накладені на певні соціальні упередження до груп (роми, євреї, безхатченки, наркозалежні, геї) чи соціальних категорій (діти заможних батьків, працівники силових структур, ветерани АТО, власники «євроблях» — продовжувати можна нескінченно) — генерують у підсумку підсвідомий та нераціональний шквал репостів та коментарів і реакцій на оприлюднену «достовірну інформацію».</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/08/01/antifake-faq/" class="link">Як розпізнати фейкові новини та статті</a>	</div><p>Здавалося, щось подібне ми пережили у 2014-му, коли про «наступ росіян по усьому фронту» ледь не щодня інформували «достовірні» джерела у вигляді кума брата сусіда, який проїжджав повз Волноваху в третій вантажівці з четвертого підрозділу. Тоді страх окупації та масових жертв перетворював навіть притомних громадян на поширювачів нескінченної істеричної «зради». Тепер ситуація повторюється, коли йдеться про певні соціальні маркери, які лягають на наші стереотипні уявлення про «хороших» та «поганих».</p><h4><strong>Урок №3: Все ще сильна установка «усі мєнти сволота, всі чиновники козли, все куплено, бідні люди» — і популісти будуть нею користуватися</strong></h4><p>Припустити бодай на мить, що високопосадовець МВС може не знати студентку і взагалі не мати акаунта у Tinder, для більшості соцмедіа-«знаменитостей» в Україні (не кажучи вже про звичайних користувачів та користувачок) виявилося воістину неможливим.</p><p>Нездатність критично мислити за межами готових штампів та аналогій, вкладених у вашу голову на тлі емоційного розпалювання стереотипів — ідеальний інструмент не лише для політтехнологій чи організаторів замовних скнадалів. Кандидати у президенти на виборчих перегонах 2019 року вже не ґребують подібними прийомами — саме тому ми створили <a href="/2018/11/28/ne-mij-prezydent/" target="_blank" rel="noopener">анкету-контрольний список</a>, яка допоможе виявити маніпуляторів та популістів серед претендентів на головну посаду в державі.</p><h4><strong>Урок №4: Особисті симпатії та ґендерна упередженість ставить «лідерів суспільної думки» в смішне становище</strong></h4><p>За сьогодні ми промоніторили акаунти усіх відомих українських публічних феміністок, журналісток та окремих медіадіячів і блогерів (будь-якої статі), котрі активно поширювали стартові публікації Бурейко — в жодному з них ми не знайшли публічних вибачень чи застережень відносно інформації, яку ці діячі, блогери та лідери суспільної думки допомогли поширювати 7-8 листопада 2018 року. Чи варто довіряти неупередженості, об&#8217;єктивності та збаланосованості цих людей надалі? Висновки робіть самі.</p><h4><strong>Урок №5: Коли вам пропонують нашвидкоруч «підзаробити» на сумнівній схемі, 90% вірогідності, що далі ви опинитеся у СІЗО</strong></h4><p>В розмові із журналістами студентка визнала, що навіть не отримала тих 1,5 тис грн, заради яких і погодилася стати учасницею провокації. Вочевидь, лише угода зі слідством рятує її від того, аби теж опинитися там, де й інші, публічніші учасники цієї схеми. Якщо колись у вашому житті з&#8217;явиться людина, яка спробує замовити у вас «чорний» чи «сірий» піар (або антипіар) в обмін на «ніхто не дізнається, ось тобі $30/300/3000 за це» — просто згадайте Tinder-скандал та його наслідки для організаторів та учасників схеми.</p>

Tinder, влада, ДБР: 5 уроків головного секс-скандалу осені

<p>Однією з головних змін «<a href="https://telekritika.ua/">Телекритики</a>» став адаптивний веб-дизайн, який забезпечує коректне відображення контенту на екранах різних пристроїв. Також редакція відмовилася від концепції «безкінечної» новинної стрічки та ввела нумерацію сторінок за блоками. На часі дізнатися більше про оновлення та зміни.


</p>
<h4><strong>Як функціонуватиме «реформований» сайт</strong></h4>
Тепер видання сфокусується на створенні контенту для професійної аудиторії медіаменеджерів, тому публікації на сайті будуть містити більше аналітичного та оглядового матеріалу в рамках 5 нових тематичних розділів. Це «ТВ», «Кіно», «Інтернет», «ЗМІ» та «Медіатусовка». Також зміни торкнуться таблоїду «Дуся», який перестане існувати у текстовому форматі та стане окремим проектом поза сайтом онлайн-видання.

«Ми створили галузеве медіа, яке у своїй роботі робить акцент на аналітичних матеріалах. Це пов’язано з тим, що ми націлені на якість нашої аудиторії, а не на кількість. Монетизація оновленого ресурсу планується за допомогою спецпроектів, менше — на банерній рекламі», — відзначає Анна Ткаченко, директорка діджитал-напрямку «1+1 media».

Крім наповнення сайту, «Телекритика» планує адаптувати та створювати контент для популярних соціальних мереж та месенджерів — Facebook, Twitter, Instagram, Telegram та YouTube. Також на сайті з'явиться більше важливих історій, корисні інсайтів, надихаючих героїв та професіоналів, що розвивають цю індустрію в Україні.

Нагадаємо, що «1+1 медіа» <a href="https://nachasi.com/2018/03/02/zahyst-avtorskyh-prav/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/jason-strull-454157-unsplash-300x200.jpg" />«1+1 медіа» запускає систему для захисту авторських прав</span></a> систему для захисту авторських прав. Система для захисту авторських прав SUDUM була розроблена департаментом 1+1 Digital для захисту власного контенту медіахолдингу від піратів. Після першого року роботи системи, 1+1 медіа вдалося досягти 94% ефективності зачистки нелегального відео в інтернеті: було видалено 200 тис. копій, а прибуток, від збільшеного трафіку на онлайн-ресурсах групи, виріс на 40%.

<p>Однією з головних змін «<a href="https://telekritika.ua/">Телекритики</a>» став адаптивний веб-дизайн, який забезпечує коректне відображення контенту на екранах різних пристроїв. Також редакція відмовилася від концепції «безкінечної» новинної стрічки та ввела нумерацію сторінок за блоками. На часі дізнатися більше про оновлення та зміни.</p><p></p><h4><strong>Як функціонуватиме «реформований» сайт</strong></h4><p>Тепер видання сфокусується на створенні контенту для професійної аудиторії медіаменеджерів, тому публікації на сайті будуть містити більше аналітичного та оглядового матеріалу в рамках 5 нових тематичних розділів. Це «ТВ», «Кіно», «Інтернет», «ЗМІ» та «Медіатусовка». Також зміни торкнуться таблоїду «Дуся», який перестане існувати у текстовому форматі та стане окремим проектом поза сайтом онлайн-видання.</p><p>«Ми створили галузеве медіа, яке у своїй роботі робить акцент на аналітичних матеріалах. Це пов’язано з тим, що ми націлені на якість нашої аудиторії, а не на кількість. Монетизація оновленого ресурсу планується за допомогою спецпроектів, менше — на банерній рекламі», — відзначає Анна Ткаченко, директорка діджитал-напрямку «1+1 media».</p><p>Крім наповнення сайту, «Телекритика» планує адаптувати та створювати контент для популярних соціальних мереж та месенджерів — Facebook, Twitter, Instagram, Telegram та YouTube. Також на сайті з&#8217;явиться більше важливих історій, корисні інсайтів, надихаючих героїв та професіоналів, що розвивають цю індустрію в Україні.</p><p>Нагадаємо, що «1+1 медіа» <a href="/2018/03/02/zahyst-avtorskyh-prav/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/jason-strull-454157-unsplash-300x200.jpg" />«1+1 медіа» запускає систему для захисту авторських прав</span></a> систему для захисту авторських прав. Система для захисту авторських прав SUDUM була розроблена департаментом 1+1 Digital для захисту власного контенту медіахолдингу від піратів. Після першого року роботи системи, 1+1 медіа вдалося досягти 94% ефективності зачистки нелегального відео в інтернеті: було видалено 200 тис. копій, а прибуток, від збільшеного трафіку на онлайн-ресурсах групи, виріс на 40%.</p>

Українське онлайн-видання «Телекритика» оголосило про ребрендинг. Ресурс оновив логотип, презентував новий сайт, а також анонсував реновацію подачі контенту. Над проектом перезапуску онлайн-медіа працювала команда 1+1 Digital

Однією з головних змін «<a href="https://telekritika.ua/">Телекритики</a>» став адаптивний веб-дизайн, який забезпечує коректне відображення контенту на екранах різних пристроїв. Також редакція відмовилася від концепції «безкінечної» новинної стрічки та ввела нумерацію сторінок за блоками. На часі дізнатися більше про оновлення та зміни.


<h4><strong>Як функціонуватиме «реформований» сайт</strong></h4>
Тепер видання сфокусується на створенні контенту для професійної аудиторії медіаменеджерів, тому публікації на сайті будуть містити більше аналітичного та оглядового матеріалу в рамках 5 нових тематичних розділів. Це «ТВ», «Кіно», «Інтернет», «ЗМІ» та «Медіатусовка». Також зміни торкнуться таблоїду «Дуся», який перестане існувати у текстовому форматі та стане окремим проектом поза сайтом онлайн-видання.

«Ми створили галузеве медіа, яке у своїй роботі робить акцент на аналітичних матеріалах. Це пов’язано з тим, що ми націлені на якість нашої аудиторії, а не на кількість. Монетизація оновленого ресурсу планується за допомогою спецпроектів, менше — на банерній рекламі», — відзначає Анна Ткаченко, директорка діджитал-напрямку «1+1 media».

Крім наповнення сайту, «Телекритика» планує адаптувати та створювати контент для популярних соціальних мереж та месенджерів — Facebook, Twitter, Instagram, Telegram та YouTube. Також на сайті з'явиться більше важливих історій, корисні інсайтів, надихаючих героїв та професіоналів, що розвивають цю індустрію в Україні.

Нагадаємо, що «1+1 медіа» <a href="https://nachasi.com/2018/03/02/zahyst-avtorskyh-prav/" target="_blank" rel="noopener">запустили</a> систему для захисту авторських прав. Система для захисту авторських прав SUDUM була розроблена департаментом 1+1 Digital для захисту власного контенту медіахолдингу від піратів. Після першого року роботи системи, 1+1 медіа вдалося досягти 94% ефективності зачистки нелегального відео в інтернеті: було видалено 200 тис. копій, а прибуток, від збільшеного трафіку на онлайн-ресурсах групи, виріс на 40%.

<p>Однією з головних змін «<a href="https://telekritika.ua/">Телекритики</a>» став адаптивний веб-дизайн, який забезпечує коректне відображення контенту на екранах різних пристроїв. Також редакція відмовилася від концепції «безкінечної» новинної стрічки та ввела нумерацію сторінок за блоками. На часі дізнатися більше про оновлення та зміни.</p><p></p><h4><strong>Як функціонуватиме «реформований» сайт</strong></h4><p>Тепер видання сфокусується на створенні контенту для професійної аудиторії медіаменеджерів, тому публікації на сайті будуть містити більше аналітичного та оглядового матеріалу в рамках 5 нових тематичних розділів. Це «ТВ», «Кіно», «Інтернет», «ЗМІ» та «Медіатусовка». Також зміни торкнуться таблоїду «Дуся», який перестане існувати у текстовому форматі та стане окремим проектом поза сайтом онлайн-видання.</p><p>«Ми створили галузеве медіа, яке у своїй роботі робить акцент на аналітичних матеріалах. Це пов’язано з тим, що ми націлені на якість нашої аудиторії, а не на кількість. Монетизація оновленого ресурсу планується за допомогою спецпроектів, менше — на банерній рекламі», — відзначає Анна Ткаченко, директорка діджитал-напрямку «1+1 media».</p><p>Крім наповнення сайту, «Телекритика» планує адаптувати та створювати контент для популярних соціальних мереж та месенджерів — Facebook, Twitter, Instagram, Telegram та YouTube. Також на сайті з&#8217;явиться більше важливих історій, корисні інсайтів, надихаючих героїв та професіоналів, що розвивають цю індустрію в Україні.</p><p>Нагадаємо, що «1+1 медіа» <a href="/2018/03/02/zahyst-avtorskyh-prav/" target="_blank" rel="noopener">запустили</a> систему для захисту авторських прав. Система для захисту авторських прав SUDUM була розроблена департаментом 1+1 Digital для захисту власного контенту медіахолдингу від піратів. Після першого року роботи системи, 1+1 медіа вдалося досягти 94% ефективності зачистки нелегального відео в інтернеті: було видалено 200 тис. копій, а прибуток, від збільшеного трафіку на онлайн-ресурсах групи, виріс на 40%.</p>

«Телекритика» запускає новий сайт та відокремить «Дусю»

<p>Єдиним претендентом у конкурсі була Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України зі своєю радіостанцією «Армія ФМ». Нацрада одноголосно визначила її переможцем. На часі дізнатися, як приймалося рішення щодо армійського радіо ще в 3 містах України.


</p>
<h4><strong>На яких частотах тепер слухати армійське радіо </strong></h4>
У результаті конкурсу «Армія ФМ» отримала право мовити на частотах <strong>94,6 МГц у Києві</strong>, 1<strong>04,5 МГц у Житомирі і 99,3 МГц у Вінниці.</strong>

Представники Центральної телерадіостудії Міноборони повідомили, що радіо почне мовлення на нових частотах на початку 2019 року. Щороку фінансування студії зростає, є рішення міністра оборони про введення 20 додаткових посад, планується розбудова нової студії для створення програм.

Член Нацради Олег Черниш запитав, чи є плани створення армійського супутникового телеканалу. Наразі Центральна телерадіостудія Міноборони працює як телепродакшн, виготовляє програми «Техніка війни», «Рекрут», «Будемо жити», новинні блоки тощо. Запуск телеканалу також є в планах. Наступного року хочуть починати з інтернет-мовлення.

Нагадаємо, 6 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила оголосила конкурс на створення військово-патріотичного радіо на трьох ФМ-частотах у Києві, Вінниці та Житомирі.

«Армія-ФМ» — державна радіостанція Міністерства оборони України, яка мовить у військово-патріотичному форматі. «Армія ФМ» охоплює тільки Донецьку, Луганську і південь Херсонської області.  Має ліцензію на експериментальне цифрове радіомовлення в Києві.

Нагадаємо, що «Радіо Аристократи» <a href="https://nachasi.com/2018/08/20/shkola-radioveduchyh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запускає<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/08/drew-patrick-miller-305-unsplash-300x200.jpg" />«Радіо Аристократи» запускає Школу радіоведучих</span></a> Школу радіоведучих. В програмі: майстер-клас від одного з найдосвідченіших радіоведучих Олексія Когана, урок з роботи над голосом від Данила Хомутовського, інтенсиви зі сторітелінгу та продакшена від Ярослава Лодигіна та Валерії Чачибая, прямий ефір усієї групи під час Ранкового Шоу на Радіо Аристократи.

<p>Єдиним претендентом у конкурсі була Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України зі своєю радіостанцією «Армія ФМ». Нацрада одноголосно визначила її переможцем. На часі дізнатися, як приймалося рішення щодо армійського радіо ще в 3 містах України.</p><p></p><h4><strong>На яких частотах тепер слухати армійське радіо </strong></h4><p>У результаті конкурсу «Армія ФМ» отримала право мовити на частотах <strong>94,6 МГц у Києві</strong>, 1<strong>04,5 МГц у Житомирі і 99,3 МГц у Вінниці.</strong></p><p>Представники Центральної телерадіостудії Міноборони повідомили, що радіо почне мовлення на нових частотах на початку 2019 року. Щороку фінансування студії зростає, є рішення міністра оборони про введення 20 додаткових посад, планується розбудова нової студії для створення програм.</p><p>Член Нацради Олег Черниш запитав, чи є плани створення армійського супутникового телеканалу. Наразі Центральна телерадіостудія Міноборони працює як телепродакшн, виготовляє програми «Техніка війни», «Рекрут», «Будемо жити», новинні блоки тощо. Запуск телеканалу також є в планах. Наступного року хочуть починати з інтернет-мовлення.</p><p>Нагадаємо, 6 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила оголосила конкурс на створення військово-патріотичного радіо на трьох ФМ-частотах у Києві, Вінниці та Житомирі.</p><p>«Армія-ФМ» — державна радіостанція Міністерства оборони України, яка мовить у військово-патріотичному форматі. «Армія ФМ» охоплює тільки Донецьку, Луганську і південь Херсонської області.  Має ліцензію на експериментальне цифрове радіомовлення в Києві.</p><p>Нагадаємо, що «Радіо Аристократи» <a href="/2018/08/20/shkola-radioveduchyh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запускає<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/08/drew-patrick-miller-305-unsplash-300x200.jpg" />«Радіо Аристократи» запускає Школу радіоведучих</span></a> Школу радіоведучих. В програмі: майстер-клас від одного з найдосвідченіших радіоведучих Олексія Когана, урок з роботи над голосом від Данила Хомутовського, інтенсиви зі сторітелінгу та продакшена від Ярослава Лодигіна та Валерії Чачибая, прямий ефір усієї групи під час Ранкового Шоу на Радіо Аристократи.</p>

29 листопада 2018 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки конкурсу на три FM-частоти в Києві, Житомирі та Вінниці. Це був форматний конкурс під концепцію військово-патріотичного радіо

Єдиним претендентом у конкурсі була Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України зі своєю радіостанцією «Армія ФМ». Нацрада одноголосно визначила її переможцем. На часі дізнатися, як приймалося рішення щодо армійського радіо ще в 3 містах України.


<h4><strong>На яких частотах тепер слухати армійське радіо </strong></h4>
У результаті конкурсу «Армія ФМ» отримала право мовити на частотах <strong>94,6 МГц у Києві</strong>, 1<strong>04,5 МГц у Житомирі і 99,3 МГц у Вінниці.</strong>

Представники Центральної телерадіостудії Міноборони повідомили, що радіо почне мовлення на нових частотах на початку 2019 року. Щороку фінансування студії зростає, є рішення міністра оборони про введення 20 додаткових посад, планується розбудова нової студії для створення програм.

Член Нацради Олег Черниш запитав, чи є плани створення армійського супутникового телеканалу. Наразі Центральна телерадіостудія Міноборони працює як телепродакшн, виготовляє програми «Техніка війни», «Рекрут», «Будемо жити», новинні блоки тощо. Запуск телеканалу також є в планах. Наступного року хочуть починати з інтернет-мовлення.

Нагадаємо, 6 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила оголосила конкурс на створення військово-патріотичного радіо на трьох ФМ-частотах у Києві, Вінниці та Житомирі.

«Армія-ФМ» — державна радіостанція Міністерства оборони України, яка мовить у військово-патріотичному форматі. «Армія ФМ» охоплює тільки Донецьку, Луганську і південь Херсонської області.  Має ліцензію на експериментальне цифрове радіомовлення в Києві.

Нагадаємо, що «Радіо Аристократи» <a href="https://nachasi.com/2018/08/20/shkola-radioveduchyh/" target="_blank" rel="noopener">запускає</a> Школу радіоведучих. В програмі: майстер-клас від одного з найдосвідченіших радіоведучих Олексія Когана, урок з роботи над голосом від Данила Хомутовського, інтенсиви зі сторітелінгу та продакшена від Ярослава Лодигіна та Валерії Чачибая, прямий ефір усієї групи під час Ранкового Шоу на Радіо Аристократи.

<p>Єдиним претендентом у конкурсі була Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України зі своєю радіостанцією «Армія ФМ». Нацрада одноголосно визначила її переможцем. На часі дізнатися, як приймалося рішення щодо армійського радіо ще в 3 містах України.</p><p></p><h4><strong>На яких частотах тепер слухати армійське радіо </strong></h4><p>У результаті конкурсу «Армія ФМ» отримала право мовити на частотах <strong>94,6 МГц у Києві</strong>, 1<strong>04,5 МГц у Житомирі і 99,3 МГц у Вінниці.</strong></p><p>Представники Центральної телерадіостудії Міноборони повідомили, що радіо почне мовлення на нових частотах на початку 2019 року. Щороку фінансування студії зростає, є рішення міністра оборони про введення 20 додаткових посад, планується розбудова нової студії для створення програм.</p><p>Член Нацради Олег Черниш запитав, чи є плани створення армійського супутникового телеканалу. Наразі Центральна телерадіостудія Міноборони працює як телепродакшн, виготовляє програми «Техніка війни», «Рекрут», «Будемо жити», новинні блоки тощо. Запуск телеканалу також є в планах. Наступного року хочуть починати з інтернет-мовлення.</p><p>Нагадаємо, 6 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила оголосила конкурс на створення військово-патріотичного радіо на трьох ФМ-частотах у Києві, Вінниці та Житомирі.</p><p>«Армія-ФМ» — державна радіостанція Міністерства оборони України, яка мовить у військово-патріотичному форматі. «Армія ФМ» охоплює тільки Донецьку, Луганську і південь Херсонської області.  Має ліцензію на експериментальне цифрове радіомовлення в Києві.</p><p>Нагадаємо, що «Радіо Аристократи» <a href="/2018/08/20/shkola-radioveduchyh/" target="_blank" rel="noopener">запускає</a> Школу радіоведучих. В програмі: майстер-клас від одного з найдосвідченіших радіоведучих Олексія Когана, урок з роботи над голосом від Данила Хомутовського, інтенсиви зі сторітелінгу та продакшена від Ярослава Лодигіна та Валерії Чачибая, прямий ефір усієї групи під час Ранкового Шоу на Радіо Аристократи.</p>

#нові медіа