Новини

Світове англійське слово 2017 року – truth («правда»). Які ще слова потрапили у список важливих за версією Global Language Monitor і як змінюється динаміка вживання слів у медіа?

The Global Language Monitor (GLM) оголосила «правду» (англ. truth) словом 2017 року. GLM також назвала Світовим англійським словом 2016 року не слово, а фотографію: світлину 5-річного Омрана Дакнееша, що сидить у «швидкій», очікуючи на надання медичної допомоги після бомбування сирійського міста Алеппо — це зображення облетіло усі світові ЗМІ.
<h4><strong>ТОП-10 слів 2017 року і чому їх обрали</strong></h4>
Окрім «правди», до списку найважливіших слів у ЗМІ цьогоріч Glonal Language Monitor також включив такі слова та терміни:
<ul>
 	<li>Truth – правда: «давайте дивитися правді у вічі». Йдеться про правду або її відсутність.</li>
 	<li>Narrative – наратив (оповідь): наративи заміщають факти у політиці.</li>
 	<li>#Resist – протистояти: від лат. resistere – займати позицію.</li>
 	<li>Brexit – Брекзит: неологізм від англ. British Exit, що позначає процес виходу Великобританії з Європейського Союзу.</li>
 	<li>Bigly – великий: значного розміру, числа, кількості, ступеня або масштабу.</li>
 	<li>Nuclear Option– крайні заходи (фразеологізм): у Сенаті США, наприклад, таким терміном називають дозвіл підтвердження різних політичних призначенців простою більшістю голосів.</li>
 	<li>Nuclear Option (NK) – ядерний вибір: застосування ядерної зброї з будь-якої сторони у нинішньому протистоянні Північної Кореї.</li>
 	<li>MOAB – «мати усіх бомб»: зброя під назвою GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast, що була створена США у 2003 році і вперше випробувана на практиці у 2017-му.</li>
 	<li>Dumpster Fire – «підпал смітника» (дослівно), цілковита катастрофа (фразеологізм): фраза найкраще відображає суспільний дискурс та завдання року.</li>
 	<li>Latinx – «латинос»: неологізм, що означає людину будь-якої статі, яка родом із Латинської Америки, але проживає у США.</li>
</ul>
<h4><strong>Як цей рейтинг слів відображає суспільні настрої</strong></h4>
«Протягом останніх 18 місяців, світ мови у промислово розвинених країнах Західного світу відображав сум’яття, яке запанувало у чималій кількості держав та суспільних систем упродовж 2016 року. Частково цей стан панує і в 2017-му — проте не варто вважати, що світ цілком занурився у безлад,» — наголошує Пол Пеєк, президент і головний аналітик The Global Language Monitor.

На графіках від GLM наведено частоту цитування низки слів, що стали найбільш популярними у медіа та соцмережах протягом 2016 року — а також порівняння із найпопулярнішими словами між 1940 роком та теперішнім часом:

[caption id="attachment_1853" align="aligncenter" width="587"]<img class="wp-image-1853 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.32-PM.png" alt="" width="587" height="244" /> «Правда» перемагає все негативне[/caption]

А ось порівняння вживаності слів «правда» і «брехня» за період між 1940 та 2000 роками:

<img class="aligncenter size-full wp-image-1854" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.01-PM.png" alt="" width="598" height="227" />

Цікаво, що 2009 GLM назвала «Twitter» словом року не тільки як феномен соціальних медіа, але в якості потенційної інформаційної зброї — слушність цієї оцінки згодом підтвердилася під час так званої «Арабської весни» та кампанії Дональда Трампа.

<p>The Global Language Monitor (GLM) оголосила «правду» (англ. truth) словом 2017 року. GLM також назвала Світовим англійським словом 2016 року не слово, а фотографію: світлину 5-річного Омрана Дакнееша, що сидить у «швидкій», очікуючи на надання медичної допомоги після бомбування сирійського міста Алеппо — це зображення облетіло усі світові ЗМІ.</p><h4><strong>ТОП-10 слів 2017 року і чому їх обрали</strong></h4><p>Окрім «правди», до списку найважливіших слів у ЗМІ цьогоріч Glonal Language Monitor також включив такі слова та терміни:</p><ul><li>Truth – правда: «давайте дивитися правді у вічі». Йдеться про правду або її відсутність.</li><li>Narrative – наратив (оповідь): наративи заміщають факти у політиці.</li><li>#Resist – протистояти: від лат. resistere – займати позицію.</li><li>Brexit – Брекзит: неологізм від англ. British Exit, що позначає процес виходу Великобританії з Європейського Союзу.</li><li>Bigly – великий: значного розміру, числа, кількості, ступеня або масштабу.</li><li>Nuclear Option– крайні заходи (фразеологізм): у Сенаті США, наприклад, таким терміном називають дозвіл підтвердження різних політичних призначенців простою більшістю голосів.</li><li>Nuclear Option (NK) – ядерний вибір: застосування ядерної зброї з будь-якої сторони у нинішньому протистоянні Північної Кореї.</li><li>MOAB – «мати усіх бомб»: зброя під назвою GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast, що була створена США у 2003 році і вперше випробувана на практиці у 2017-му.</li><li>Dumpster Fire – «підпал смітника» (дослівно), цілковита катастрофа (фразеологізм): фраза найкраще відображає суспільний дискурс та завдання року.</li><li>Latinx – «латинос»: неологізм, що означає людину будь-якої статі, яка родом із Латинської Америки, але проживає у США.</li></ul><h4><strong>Як цей рейтинг слів відображає суспільні настрої</strong></h4><p>«Протягом останніх 18 місяців, світ мови у промислово розвинених країнах Західного світу відображав сум’яття, яке запанувало у чималій кількості держав та суспільних систем упродовж 2016 року. Частково цей стан панує і в 2017-му — проте не варто вважати, що світ цілком занурився у безлад,» — наголошує Пол Пеєк, президент і головний аналітик The Global Language Monitor.</p><p>На графіках від GLM наведено частоту цитування низки слів, що стали найбільш популярними у медіа та соцмережах протягом 2016 року — а також порівняння із найпопулярнішими словами між 1940 роком та теперішнім часом:</p><div id="attachment_1853" style="width: 597px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-1853" loading="lazy" class="wp-image-1853 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.32-PM.png" alt="" width="587" height="244" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.32-PM.png 587w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.32-PM-300x125.png 300w" sizes="(max-width: 587px) 100vw, 587px" /><p id="caption-attachment-1853" class="wp-caption-text">«Правда» перемагає все негативне</p></div><p>А ось порівняння вживаності слів «правда» і «брехня» за період між 1940 та 2000 роками:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-1854" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.01-PM.png" alt="" width="598" height="227" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.01-PM.png 598w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.01-PM-300x114.png 300w" sizes="(max-width: 598px) 100vw, 598px" /></p><p>Цікаво, що 2009 GLM назвала «Twitter» словом року не тільки як феномен соціальних медіа, але в якості потенційної інформаційної зброї — слушність цієї оцінки згодом підтвердилася під час так званої «Арабської весни» та кампанії Дональда Трампа.</p>

Визначене найважливіше слово 2017 року

{:ua}Яке слово обрали найважливішим представники Global Language Monitor?{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Він виглядає молодшим за свій вік, не переймається популярністю та говорить, що його сайт — дуже нішевий як для медійного світу; однак став одним із найвпливовіших фахівців Долини за минуле десятиліття. Журналіст BuzzFeed Чарлі Ворзел дослідив, що зробило колишнього менеджера середньої ланки лідером tech-журналістики

За останнє десятиліття Гейб Рівера спокійно може назвати себе людиною, котра формує історію індустрії високих технологій для топ-менеджерів, інвесторів і журналістів Кремнієвої Долини. Але він і досі вважає себе очільником вкрай нішевого проекту. Чим же він зажив популярності, яка змушує його тепер обідати з ділками, менеджерами чи уникати запитів надокучливих журналістів? Він — автор сайту новин, які читають усі.
<h4><strong>Що зробило Ріверу знаменитим</strong></h4>
Головне дітище Рівери — сайт-агрегатор Techmeme, більш нішевий аніж Facebook чи YouTube. Але саме цей сайт впливає на рішення та інформаційні уподобання «сильних технологічного світу цього». Серед читачів — Марк Цукерберґ, Сундар Пічай, очільники LinkedIn, PayPal,  Twitter; і навіть Сатья Наделла із Microsoft. Хантер Уолк, колишній продакт-менеджер YouTube, котрий став венчурним інвестором, підтверджує: він перевіряє цей сайт тричі а то й п'ять разів на день. Чимало менеджерів та ділків Кремнієвої Долини користуються Techmeme.

Журналістські уподобання Рівери щодо вибору щоденних новин та статей визначають історії та обговорення, що потім розлетяться усіма Сполученими Штатами. Самотужки не написавши жодного слова, Рівера формує історію та потік новин, щоденну повістку дня для легіону репортерів і редакторів. Попри такий глобальний вплив, Рівера досі почувається незатишно від уваги до своєї персони. Він — людина, якій некомфортно у натовпі та під прицілом телекамер, формує контексти, які потім у ці натовпи та телекамери потрапляють (отаке курйозне неспівпадіння).

[caption id="attachment_1622" align="aligncenter" width="990"]<img class="size-full wp-image-1622" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/sub-buzz-20902-1489939812-1.jpg" alt="" width="990" height="746" /> Фото: BuzzFeed[/caption]
<h4><strong>Шлях до інтернет-журналістики</strong></h4>
Рівері 43 роки, але він виглядає на десять років молодшим — саркастичний, самозневажливий і трохи нервовий, зовсім не схожий на самовпевненого журналіста чи стартап-підприємця, якими їх ми звикли уявляти. Він був інженером у Intel, допоки не запустив 2005 року сайт Techmeme. Той автоматично збирав новини та посилання із різних сайтів щодо всяких технологій. Він також створив Memeorandum, сторінку-агрегатор із аналогічним зовнішнім виглядом і (яку згодом перетворив на ЗМІ під назвою Mediagazer). Обидва проекти — спроба побороти інформаційний хаос, котрий панував у потоці безкінечних новин та статей через RSS-стрічки. 2008 року, аби зробити контент різноманітнішим та цікавішим, Techmeme переключився на людей в якості агрегаторів контенту.

Вся діяльність Techmeme від самого початку і його не надто вражаючі успіхи з комерційної точки зору суперечать стереотипам щодо популярного сайту. Він не є соцмережею, він не має мобільного додатку і не випускає інформаційних розсилок. Натомість, отримує прибуток від спонсорованих повідомлень та платних оголошень про вакансії. Рівера особливо наголошує на тому, що не мав і не має намірів шукати стороннього інвестора. А заголовки цього ресурсу, як правило, виглядають як конспекти історій, про які йдеться за посиланням: у них сиплять цифрами та фактами не гірше, аніж деякі сайти роблять у великих статтях.

Протягом перших 7 років Techmeme зберіг зовнішній вигляд такий, неначе його дістали прямо з епохи буму доткомів на початку «нульових». Редизайн відбувся лише 2012 року, і тепер він скидається на сторінку газети. Основою його досі залишається текст, а не дизайн.
<h4><strong>Чому Techmeme вдалося «вижити»?</strong></h4>
«Вбивці Techmeme» — просто введіть це у пошуковик, і ви побачите кладовище невдалих експериментів: ePlatform, «Нью-Йорк Таймс» та їхній Blogrunner, Google Blogsearch, і щось під назвою Newspond. Вони всі програли, а Techmeme вижив — і навіть не боїться перетікання аудиторії у Twitter.

Генеральний партнер Google Ventures і колишній автор у команді TechCrunch Зіґлер упевнений: це все стало можливим завдяки тому, наскільки точно та глибоко проект описує усе, що відбувається у венчурній індустрії. Тут є всі новини, які ви маєте знати, якщо працюєте в сфері IT. Джо Браун, головний редактор Popular Science, назвав Techmeme в якості головного майданчика інсайдерів-ентузіастів і порівнює сайт із «невеликим ресторан, який подає лише свою улюблену страву. І для людей, які зацікавлені в технологіях та tech-бізнесі, знати та використовувати Techmeme — свого роду ознака певного статусу».

Techmeme публікує 30-40 історій щодня із тисячі. Рівері та його команді доводиться постійно робити вибір, які наративи сьогодні важливі,а які — ні.

[blockquote_with_author content="—Скажімо, є розповідь про сексуальні домагання в компанії. Наскільки ми розкриваємо цю тему? Якщо ми розглянемо кожну крихітну ітерацію скандалу, люди подумають, що ми забагато про це пишемо і чи не стали ми інструментом певної пропаганди."]

Рівера не вважає себе журналістом чи репортером і взагалі каже, що класифікація його не надто обходить. Каже, що не надто дбає про титули, визначення чи формальні назви.

<img class="aligncenter wp-image-1621 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-07-at-5.46.50-PM-1024x640.png" alt="" width="1024" height="640" />
<h4><strong>Ключ до успіху</strong></h4>
І хоча Рівера хитро уникає прямих відповідей, але не заперечує, що він часто має вирішальне слово, що ставити (або не ставити) на сайт: «Якщо я зацікавлений у певній темі і виникає дискусія, як правило, я виграю суперечку на свою користь».

Не всі погоджуються і з тим, як створювати контент, здатний потрапити на Techmeme. У 2011 році Зіґлер опублікував пост, у якому переконував, що «технологія ведення блогу — це гра» тільки з трьома ключовими елементами, «які мають значення: кількість переглядів та Techmeme — серед них». Відійшовши виключно від новин про гаджети чи винаходи на користь бізнесу та культури стартапів, проект трохи втратив колишнього «блиску», та не перестав впливати на журналістів та редакторів.

«Techmeme має впливову аудиторію, і тому я завжди відчував, що коли твій матеріал потрапляє на цей сайт — це ознака того, що ти створюєш контент, який дійсно багато важить для людей,» — каже Кейсі Ньютон, головний редактор розділу про Кремнієву Долину у редакції The Verge.

Якщо поглянути на лідерів Techmeme і його ТОП-30 авторів, стає зрозумілим, що головними тут стають як правило інсайдерські блоги із великим обсягом аналітичних матеріалів чи детальних оглядів. Довгий час тут «королем гори» був TechCrunch — Рівера навіть орендував приміщення у Майка Аррінґтона, а також зробив одним із редакторів вихідця із TechCrunch.

Хоча йому часто закидали конфлікт інтересів, Рівера заперечував, що ці особисті відносини можуть на таке натякати. Він визнав, що увага від головного редактора TechCrunch допомогла сайту, та каже, що не меншу роль відіграв 2005-го і відомий техноблоґер Роберт Скобл. Індустрія стартапів досі вважає цей сайт одним із найбільш корисних. А Рівера вдало справляється із роллю керівника найбільш неординарного контентного проекту Долини. Принаймні, так здається.

<p>За останнє десятиліття Гейб Рівера спокійно може назвати себе людиною, котра формує історію індустрії високих технологій для топ-менеджерів, інвесторів і журналістів Кремнієвої Долини. Але він і досі вважає себе очільником вкрай нішевого проекту. Чим же він зажив популярності, яка змушує його тепер обідати з ділками, менеджерами чи уникати запитів надокучливих журналістів? Він — автор сайту новин, які читають усі.</p><h4><strong>Що зробило Ріверу знаменитим</strong></h4><p>Головне дітище Рівери — сайт-агрегатор Techmeme, більш нішевий аніж Facebook чи YouTube. Але саме цей сайт впливає на рішення та інформаційні уподобання «сильних технологічного світу цього». Серед читачів — Марк Цукерберґ, Сундар Пічай, очільники LinkedIn, PayPal,  Twitter; і навіть Сатья Наделла із Microsoft. Хантер Уолк, колишній продакт-менеджер YouTube, котрий став венчурним інвестором, підтверджує: він перевіряє цей сайт тричі а то й п&#8217;ять разів на день. Чимало менеджерів та ділків Кремнієвої Долини користуються Techmeme.</p><p>Журналістські уподобання Рівери щодо вибору щоденних новин та статей визначають історії та обговорення, що потім розлетяться усіма Сполученими Штатами. Самотужки не написавши жодного слова, Рівера формує історію та потік новин, щоденну повістку дня для легіону репортерів і редакторів. Попри такий глобальний вплив, Рівера досі почувається незатишно від уваги до своєї персони. Він — людина, якій некомфортно у натовпі та під прицілом телекамер, формує контексти, які потім у ці натовпи та телекамери потрапляють (отаке курйозне неспівпадіння).</p><div id="attachment_1622" style="width: 1000px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-1622" loading="lazy" class="size-full wp-image-1622" src="/wp-content/uploads/2017/05/sub-buzz-20902-1489939812-1.jpg" alt="" width="990" height="746" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/sub-buzz-20902-1489939812-1.jpg 990w, /wp-content/uploads/2017/05/sub-buzz-20902-1489939812-1-300x226.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/sub-buzz-20902-1489939812-1-768x579.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/sub-buzz-20902-1489939812-1-650x490.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/sub-buzz-20902-1489939812-1-982x740.jpg 982w" sizes="(max-width: 990px) 100vw, 990px" /><p id="caption-attachment-1622" class="wp-caption-text">Фото: BuzzFeed</p></div><h4><strong>Шлях до інтернет-журналістики</strong></h4><p>Рівері 43 роки, але він виглядає на десять років молодшим — саркастичний, самозневажливий і трохи нервовий, зовсім не схожий на самовпевненого журналіста чи стартап-підприємця, якими їх ми звикли уявляти. Він був інженером у Intel, допоки не запустив 2005 року сайт Techmeme. Той автоматично збирав новини та посилання із різних сайтів щодо всяких технологій. Він також створив Memeorandum, сторінку-агрегатор із аналогічним зовнішнім виглядом і (яку згодом перетворив на ЗМІ під назвою Mediagazer). Обидва проекти — спроба побороти інформаційний хаос, котрий панував у потоці безкінечних новин та статей через RSS-стрічки. 2008 року, аби зробити контент різноманітнішим та цікавішим, Techmeme переключився на людей в якості агрегаторів контенту.</p><p>Вся діяльність Techmeme від самого початку і його не надто вражаючі успіхи з комерційної точки зору суперечать стереотипам щодо популярного сайту. Він не є соцмережею, він не має мобільного додатку і не випускає інформаційних розсилок. Натомість, отримує прибуток від спонсорованих повідомлень та платних оголошень про вакансії. Рівера особливо наголошує на тому, що не мав і не має намірів шукати стороннього інвестора. А заголовки цього ресурсу, як правило, виглядають як конспекти історій, про які йдеться за посиланням: у них сиплять цифрами та фактами не гірше, аніж деякі сайти роблять у великих статтях.</p><p>Протягом перших 7 років Techmeme зберіг зовнішній вигляд такий, неначе його дістали прямо з епохи буму доткомів на початку «нульових». Редизайн відбувся лише 2012 року, і тепер він скидається на сторінку газети. Основою його досі залишається текст, а не дизайн.</p><h4><strong>Чому Techmeme вдалося «вижити»?</strong></h4><p>«Вбивці Techmeme» — просто введіть це у пошуковик, і ви побачите кладовище невдалих експериментів: ePlatform, «Нью-Йорк Таймс» та їхній Blogrunner, Google Blogsearch, і щось під назвою Newspond. Вони всі програли, а Techmeme вижив — і навіть не боїться перетікання аудиторії у Twitter.</p><p>Генеральний партнер Google Ventures і колишній автор у команді TechCrunch Зіґлер упевнений: це все стало можливим завдяки тому, наскільки точно та глибоко проект описує усе, що відбувається у венчурній індустрії. Тут є всі новини, які ви маєте знати, якщо працюєте в сфері IT. Джо Браун, головний редактор Popular Science, назвав Techmeme в якості головного майданчика інсайдерів-ентузіастів і порівнює сайт із «невеликим ресторан, який подає лише свою улюблену страву. І для людей, які зацікавлені в технологіях та tech-бізнесі, знати та використовувати Techmeme — свого роду ознака певного статусу».</p><p>Techmeme публікує 30-40 історій щодня із тисячі. Рівері та його команді доводиться постійно робити вибір, які наративи сьогодні важливі,а які — ні.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>—Скажімо, є розповідь про сексуальні домагання в компанії. Наскільки ми розкриваємо цю тему? Якщо ми розглянемо кожну крихітну ітерацію скандалу, люди подумають, що ми забагато про це пишемо і чи не стали ми інструментом певної пропаганди.</p>			</blockquote><p>Рівера не вважає себе журналістом чи репортером і взагалі каже, що класифікація його не надто обходить. Каже, що не надто дбає про титули, визначення чи формальні назви.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1621 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-07-at-5.46.50-PM-1024x640.png" alt="" width="1024" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-07-at-5.46.50-PM-1024x640.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-07-at-5.46.50-PM-300x188.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-07-at-5.46.50-PM-768x480.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-07-at-5.46.50-PM-650x406.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-07-at-5.46.50-PM-1184x740.png 1184w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-07-at-5.46.50-PM.png 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Ключ до успіху</strong></h4><p>І хоча Рівера хитро уникає прямих відповідей, але не заперечує, що він часто має вирішальне слово, що ставити (або не ставити) на сайт: «Якщо я зацікавлений у певній темі і виникає дискусія, як правило, я виграю суперечку на свою користь».</p><p>Не всі погоджуються і з тим, як створювати контент, здатний потрапити на Techmeme. У 2011 році Зіґлер опублікував пост, у якому переконував, що «технологія ведення блогу — це гра» тільки з трьома ключовими елементами, «які мають значення: кількість переглядів та Techmeme — серед них». Відійшовши виключно від новин про гаджети чи винаходи на користь бізнесу та культури стартапів, проект трохи втратив колишнього «блиску», та не перестав впливати на журналістів та редакторів.</p><p>«Techmeme має впливову аудиторію, і тому я завжди відчував, що коли твій матеріал потрапляє на цей сайт — це ознака того, що ти створюєш контент, який дійсно багато важить для людей,» — каже Кейсі Ньютон, головний редактор розділу про Кремнієву Долину у редакції The Verge.</p><p>Якщо поглянути на лідерів Techmeme і його ТОП-30 авторів, стає зрозумілим, що головними тут стають як правило інсайдерські блоги із великим обсягом аналітичних матеріалів чи детальних оглядів. Довгий час тут «королем гори» був TechCrunch — Рівера навіть орендував приміщення у Майка Аррінґтона, а також зробив одним із редакторів вихідця із TechCrunch.</p><p>Хоча йому часто закидали конфлікт інтересів, Рівера заперечував, що ці особисті відносини можуть на таке натякати. Він визнав, що увага від головного редактора TechCrunch допомогла сайту, та каже, що не меншу роль відіграв 2005-го і відомий техноблоґер Роберт Скобл. Індустрія стартапів досі вважає цей сайт одним із найбільш корисних. А Рівера вдало справляється із роллю керівника найбільш неординарного контентного проекту Долини. Принаймні, так здається.</p>

Той, кого читає Цукерберґ

{:ua}Яких новин потребує Кремнієва Долина?{:}

Наприкінці травня у Львові відбуватимуться майстер-класи, воркшопи, тренінги, професійні дисусії, що допоможуть медійникам удосконалити свої знання

800 учасників та понад 70 спікерів з десятка країн упродовж 25-27 травня обговорюватимуть провідні світові медіатренди на Lviv Media Forum.
<h4><strong>Про що говоритимуть на Медіафорумі</strong></h4>
Львівський медіафорум покликаний детальніше зануритися у спеціалізовані теми. Тут відбуватимуться майстер-класи, воркшопи, тренінги, професійні дисусії, що допоможуть медійникам удосконалити свої знання. Учасники можуть взяти участь у тематичних подіях на такі теми:
<ul class="themes">
 	<li>Антикорупційні розслідування — для тих, кого цікавить використання інструментів журналістики для боротьби із корупцією.</li>
 	<li>Цифрова революція в медіа — для шукачів революційних трендів та стартапів, котрі змінюють ринок цифрових ЗМІ.</li>
 	<li>Ділова журналістика — для тих, хто працює або прагне працювати у діловому виданні.</li>
 	<li>Мандрівний репортаж — для тих, кого вабить туризм.</li>
 	<li>Медіа і культура — для загальних медійних тем в царині культури і мистецтва.</li>
 	<li>Управління медіапроектами — для медіаменеджерів.</li>
 	<li>Регіональна журналістика.</li>
 	<li>Політичні дискусії.</li>
</ul>
<img class="aligncenter wp-image-1770 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/931250_207337402748417_1030076545_n.jpg" alt="" width="960" height="639" />
<h4><strong>Хто може стати учасником Lviv Media Forum</strong></h4>
До участі у форумі запрошуються журналісти, медіаменеджери, медіааналітики, видавці, маркетологи та всі, хто цікавляться сучасними трендами у медіа. Завдяки залученню спікерів з різних сфер, можна дізнатися про суміжні тенденції та вийти за межі усталених переконань. Найкращі представники індустрії медіа допоможуть проаналізувати, яким буде майбутнє цієї сфери.
<h4><strong>Місце проведення</strong></h4>
Для проведення форуму залучено найбільший конференц-зал міста на «Арені Львів». Тематичні події відбуватимуться у менших залах, а також в історичному центрі Львова.

Вартість участі у форумі — 1400 грн. Придбати абонемент на 3 дні можна <a href="http://lvivmediaforum.com/2017/registration/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за посиланням</a>.

<p>800 учасників та понад 70 спікерів з десятка країн упродовж 25-27 травня обговорюватимуть провідні світові медіатренди на Lviv Media Forum.</p><h4><strong>Про що говоритимуть на Медіафорумі</strong></h4><p>Львівський медіафорум покликаний детальніше зануритися у спеціалізовані теми. Тут відбуватимуться майстер-класи, воркшопи, тренінги, професійні дисусії, що допоможуть медійникам удосконалити свої знання. Учасники можуть взяти участь у тематичних подіях на такі теми:</p><ul class="themes"><li>Антикорупційні розслідування — для тих, кого цікавить використання інструментів журналістики для боротьби із корупцією.</li><li>Цифрова революція в медіа — для шукачів революційних трендів та стартапів, котрі змінюють ринок цифрових ЗМІ.</li><li>Ділова журналістика — для тих, хто працює або прагне працювати у діловому виданні.</li><li>Мандрівний репортаж — для тих, кого вабить туризм.</li><li>Медіа і культура — для загальних медійних тем в царині культури і мистецтва.</li><li>Управління медіапроектами — для медіаменеджерів.</li><li>Регіональна журналістика.</li><li>Політичні дискусії.</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1770 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/931250_207337402748417_1030076545_n.jpg" alt="" width="960" height="639" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/931250_207337402748417_1030076545_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/05/931250_207337402748417_1030076545_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/931250_207337402748417_1030076545_n-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/931250_207337402748417_1030076545_n-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/931250_207337402748417_1030076545_n-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p><h4><strong>Хто може стати учасником Lviv Media Forum</strong></h4><p>До участі у форумі запрошуються журналісти, медіаменеджери, медіааналітики, видавці, маркетологи та всі, хто цікавляться сучасними трендами у медіа. Завдяки залученню спікерів з різних сфер, можна дізнатися про суміжні тенденції та вийти за межі усталених переконань. Найкращі представники індустрії медіа допоможуть проаналізувати, яким буде майбутнє цієї сфери.</p><h4><strong>Місце проведення</strong></h4><p>Для проведення форуму залучено найбільший конференц-зал міста на «Арені Львів». Тематичні події відбуватимуться у менших залах, а також в історичному центрі Львова.</p><p>Вартість участі у форумі — 1400 грн. Придбати абонемент на 3 дні можна <a href="http://lvivmediaforum.com/2017/registration/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за посиланням</a>.</p>

Lviv Media Forum кличе обговорити провідні медіатренди

{:ua}Про що і про кого говоритимуть на Lviv Media Forum{:}

Facebook намагається пробитися на новий для себе ринок — це споживачі відеоконтенту. Телешоу та програми не випускала ще жодна соціальна мережа — але в середині червня 2017 року компанія Марка Цукерберґа стане першою, хто випустить власні телепередачі. Чи показуватимуть їх виключно онлайн? Журналісти Business Insider намагаються пояснити, що відбувається

Facebook планує запустити два десятки відеошоу, придбаних у правовласників, та запустити власний відеопродакшн. Про це твердять представники компаній та сервісів, близькі до процесу перемовин щодо випуску відеоконтенту. Розглядають як малобюджетні, так і доволі коштовні проекти — тривалістю від 5-10 хвилин із новими випусками щодоби та майже півгодини, які виходитимуть трохи рідше.
<h4><strong>Що може змінитися від такого нововведення</strong></h4>
Нова відеоініціатива означає, що Facebook планує активно включитися у конкуренцію за увагу глядачів із іншими відеосервісами, спираючись на власну користувацьку базу у майже 2 млрд осіб. На цьому полі компанії Цукерберґа доведеться грати проти таких значно досвіченіших гравців, як Amazon, YouTube та Snapchat.

Високоякісне відео із сценарієм Facebook розглядає як ключовий медіаінструмент залучення нової, переважно молодшої аудиторії користувачів. Компанія прагне загострити конкуренцію щодо рекламодавців, які надають перевагу відео, виступаючи насамперед проти Snapchat у цьому сегменті. Раніше вдалим виявився експеримент із короткими відеороликами, яким більшість видавців залишилися задоволені — але не факт, що той же підхід буде успішним для довших відеозаписів (наприклад, тривалістю 30-40 хвилин).
<h4><strong>Як поєднати знаменитостей, відеоблогерів та VR</strong></h4>
Співзасновник відомого розважального каналу CollegeHumor Рікі Ван Він приєднався до Facebook у грудні 2016 року в якость глобального керуючого креативними стратегіями соцмережі. Його команда об’єднує зараз свої зусилля із іншими продакшн-компаніями та обирає потенційні шоу посеред низки пітчів. Розглядаються варіанти випусків тривалістю до 30 хвилин, які будуть демонструватися користувачам соцмережі у вкладці додатку Facebook із відеоконтентом. Втім, йдеться не лише про «вчорашні» відеоблоги. Натякають і на телепродукт рівня «Карткового Будинку» чи серіалу «Скандал».

У ґрінлайті Facebook — реаліті-шоу із використанням технологій віртуальної реальності, яке компанія планує запустити спільно із видавничою компанією Conde Nast Entertainment. Суть шоу — побачення із використанням VR-технологій, перш ніж герої зустрінуться у реальності. У самій Conde Nast спільний відеопроект із Facebook підтвердили минулого тижня, проте
відмовилися оприлюднювати будь-які деталі. Подейкують також про реаліті-шоу за участю «зірок» — але й тут сторони не надають жодних уточнюючих коментарів.

<img class="aligncenter size-large wp-image-1696" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280-1024x682.jpg" alt="" width="1024" height="682" />
<h4><strong>Що робити із підлітками</strong></h4>
Ключовий відеоконтент, який Facebook точно зможе «продати» аудиторії — це шоу, орієнтовані на підлітків. Щоправда, за увагу мілленіалів доведеться конкурувати із Snapchat: там вже активно ведуть перемовини щодо прав на відеоконтент розважального характеру від сторонніх виробників, Також придивляється Facebook і до спортивного контенту: тривають перемовини із MLB, повідомляють джерела у компанії. За словами тих же інформаторів, прем’єра відеосервісів та шоу від компанії Марка Цукерберґа швидше за все відбудеться в переддень «Каннських Левів» — всесвітньо відомого рекламного фестивалю, що розпочнеться 17 червня.
<h4><strong>Де заховано гроші</strong></h4>
Все затівається не лише заради експериментів чи розваг — головним джерелом монетизації має стати реклама. Один із наріжних каменів у новітній відеостратегії Facebook — це пряма конкуренція із YouTube. Минулого четверга компанія YouTube заявила про запуск оригінальних відеопередач власного виробництва із залученням таких телевізійних зірок, як Кеті Перрі, Кевін Гарт, Еллен Де Женерес. Під час показу цих шоу буде демонструватися реклама — це дасть змогу зробити телешоу безкоштовними для перегляду (на противагу щомісячній платній підписці вартістю у $10, яку раніше вже запровадили на YouTube). Топ-менеджери компанії зазначають: 5 років тому 85% телешоу та програм йшли за підтримки реклами, а тепер — лише 2/3. Із поширенням сервісів на основі передплати рівень монетизації за рахунок прямої реклами під час передач знижується. YouTube хоче спробувати свої сили і повернути традиційній рекламі колишню велич.

Схожою логікою керуються й у Facebook: вони планують монетизувати контент завдяки рекламним мід-ролам (показові роликів посередині передачі). Принаймні про тестування саме такої рекламної технології твердять джерела журналістів Business Insider. Компанія розглядає як купівлю авторських прав на низку відеопродуктів, так і запуск власних телешоу.
<h4><strong>Достукатися до телеглядачів</strong></h4>
За інформацією джерел, наближених до відеопродакшну соціальної мережі, поки що основним питанням, над яким працюють у компанії, залишається необхідність заохотити користувачів дивитися якомога довші відеопередачі у вкладці фірмового додатку Facebook.

Раніше компанія представила окремий додаток для перегляду відео із соціальної мережі за допомогою телевізійних приставок на кшталт Apple TV — новинку було представлено у березні 2017 року. Цілком ймовірно, що цю розробку використають і для трансляції нових відеошоу.

Ключовим завданням для медіапродакшну сам Цукерберґ (за твердженням тих же джерел) називає створення контенту, котрий зможе «зачепити» глядача та створити для нього додаткову розважальну та інформаційну цінність. А вже на такому контенті можна буде побудувати стратегію підготовку реклами та отримання виручки. По суті, йдеться про те, як привчити родину із телевізором у вітальні чи спальні до регулярного перегляду відеошоу, випущених на Facebook. Поки що це питання залишається відкритим.

<p>Facebook планує запустити два десятки відеошоу, придбаних у правовласників, та запустити власний відеопродакшн. Про це твердять представники компаній та сервісів, близькі до процесу перемовин щодо випуску відеоконтенту. Розглядають як малобюджетні, так і доволі коштовні проекти — тривалістю від 5-10 хвилин із новими випусками щодоби та майже півгодини, які виходитимуть трохи рідше.</p><h4><strong>Що може змінитися від такого нововведення</strong></h4><p>Нова відеоініціатива означає, що Facebook планує активно включитися у конкуренцію за увагу глядачів із іншими відеосервісами, спираючись на власну користувацьку базу у майже 2 млрд осіб. На цьому полі компанії Цукерберґа доведеться грати проти таких значно досвіченіших гравців, як Amazon, YouTube та Snapchat.</p><p>Високоякісне відео із сценарієм Facebook розглядає як ключовий медіаінструмент залучення нової, переважно молодшої аудиторії користувачів. Компанія прагне загострити конкуренцію щодо рекламодавців, які надають перевагу відео, виступаючи насамперед проти Snapchat у цьому сегменті. Раніше вдалим виявився експеримент із короткими відеороликами, яким більшість видавців залишилися задоволені — але не факт, що той же підхід буде успішним для довших відеозаписів (наприклад, тривалістю 30-40 хвилин).</p><h4><strong>Як поєднати знаменитостей, відеоблогерів та VR</strong></h4><p>Співзасновник відомого розважального каналу CollegeHumor Рікі Ван Він приєднався до Facebook у грудні 2016 року в якость глобального керуючого креативними стратегіями соцмережі. Його команда об’єднує зараз свої зусилля із іншими продакшн-компаніями та обирає потенційні шоу посеред низки пітчів. Розглядаються варіанти випусків тривалістю до 30 хвилин, які будуть демонструватися користувачам соцмережі у вкладці додатку Facebook із відеоконтентом. Втім, йдеться не лише про «вчорашні» відеоблоги. Натякають і на телепродукт рівня «Карткового Будинку» чи серіалу «Скандал».</p><p>У ґрінлайті Facebook — реаліті-шоу із використанням технологій віртуальної реальності, яке компанія планує запустити спільно із видавничою компанією Conde Nast Entertainment. Суть шоу — побачення із використанням VR-технологій, перш ніж герої зустрінуться у реальності. У самій Conde Nast спільний відеопроект із Facebook підтвердили минулого тижня, проте<br />відмовилися оприлюднювати будь-які деталі. Подейкують також про реаліті-шоу за участю «зірок» — але й тут сторони не надають жодних уточнюючих коментарів.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1696" src="/wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280-1024x682.jpg" alt="" width="1024" height="682" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/talk-show-1149788_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Що робити із підлітками</strong></h4><p>Ключовий відеоконтент, який Facebook точно зможе «продати» аудиторії — це шоу, орієнтовані на підлітків. Щоправда, за увагу мілленіалів доведеться конкурувати із Snapchat: там вже активно ведуть перемовини щодо прав на відеоконтент розважального характеру від сторонніх виробників, Також придивляється Facebook і до спортивного контенту: тривають перемовини із MLB, повідомляють джерела у компанії. За словами тих же інформаторів, прем’єра відеосервісів та шоу від компанії Марка Цукерберґа швидше за все відбудеться в переддень «Каннських Левів» — всесвітньо відомого рекламного фестивалю, що розпочнеться 17 червня.</p><h4><strong>Де заховано гроші</strong></h4><p>Все затівається не лише заради експериментів чи розваг — головним джерелом монетизації має стати реклама. Один із наріжних каменів у новітній відеостратегії Facebook — це пряма конкуренція із YouTube. Минулого четверга компанія YouTube заявила про запуск оригінальних відеопередач власного виробництва із залученням таких телевізійних зірок, як Кеті Перрі, Кевін Гарт, Еллен Де Женерес. Під час показу цих шоу буде демонструватися реклама — це дасть змогу зробити телешоу безкоштовними для перегляду (на противагу щомісячній платній підписці вартістю у $10, яку раніше вже запровадили на YouTube). Топ-менеджери компанії зазначають: 5 років тому 85% телешоу та програм йшли за підтримки реклами, а тепер — лише 2/3. Із поширенням сервісів на основі передплати рівень монетизації за рахунок прямої реклами під час передач знижується. YouTube хоче спробувати свої сили і повернути традиційній рекламі колишню велич.</p><p>Схожою логікою керуються й у Facebook: вони планують монетизувати контент завдяки рекламним мід-ролам (показові роликів посередині передачі). Принаймні про тестування саме такої рекламної технології твердять джерела журналістів Business Insider. Компанія розглядає як купівлю авторських прав на низку відеопродуктів, так і запуск власних телешоу.</p><h4><strong>Достукатися до телеглядачів</strong></h4><p>За інформацією джерел, наближених до відеопродакшну соціальної мережі, поки що основним питанням, над яким працюють у компанії, залишається необхідність заохотити користувачів дивитися якомога довші відеопередачі у вкладці фірмового додатку Facebook.</p><p>Раніше компанія представила окремий додаток для перегляду відео із соціальної мережі за допомогою телевізійних приставок на кшталт Apple TV — новинку було представлено у березні 2017 року. Цілком ймовірно, що цю розробку використають і для трансляції нових відеошоу.</p><p>Ключовим завданням для медіапродакшну сам Цукерберґ (за твердженням тих же джерел) називає створення контенту, котрий зможе «зачепити» глядача та створити для нього додаткову розважальну та інформаційну цінність. А вже на такому контенті можна буде побудувати стратегію підготовку реклами та отримання виручки. По суті, йдеться про те, як привчити родину із телевізором у вітальні чи спальні до регулярного перегляду відеошоу, випущених на Facebook. Поки що це питання залишається відкритим.</p>

Стати телевізором — для чого Facebook потрібні власні відеошоу

{:ua}Як компанія Марка Цукерберґа планує підкорювати медіаринок — і що за цим стоїть{:}

Останній термін подання заявок на тренінг — 9 травня 2017 року

Хакери, віруси, загрози, фішинґ та спам — всі ці речі, явища та люди перешкоджають нормальній адекватній роботі сучасних журналістів. Як запобігти проблемам та ризикам, пов’язаним із цифровою безпекою? Хто й навіщо може заволодіти вашими даними? Які головні виклики із цифровою грамотністю пов’язані? Нові можливості для розвитку журналістів пропонують своїм колегам із регіонів київські ментори. Інститут масової інформації оголосив набір на тренінг для журналістів-фрілансерів з безпеки, стресостійкості та відповідальної журналістики. Захід відбудеться в Києві 7-11 червня. На часі дізнатися, кого та навіщо кличуть у Київ.
<h4><strong>Хто може стати учасником тренінгу</strong></h4>
Заявки для участі у тренінгу щодо питань цифрової безпеки приймаються від фрілансерів, які мають українське громадянство та проживають в Україні. Для участі всі потенційні учасники мають перебувати у Києві протягом всього тренінгу. Витрати на квитки, проживання та харчування учасників відшкодовують організатори курсу, сказано в оголошенні про захід.

<img class="aligncenter wp-image-1487 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/450__1493223271.jpg" alt="" width="450" height="319" />
<h4><strong>Що чекає на учасників заходу</strong></h4>
В анонсі від Інституту масової інформації йдеться про те, що навчання проводитимуть українські та іноземні тренери із медіакомунікацій. Проект реалізується за підтримки Фонду демократії Організації Об’єднаних Націй, у партнерстві з британським фондом Rory Peck Trust. Учасники програми курсу отримають знання з цифрової безпеки, особистої і психологічної безпеки та відповідальної журналістики. Подати заявку на участь можна вже сьогодні <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdasqw5PXUg2MnkFIYubt80pocB6Y_jbR-Xk5ztvLumQM748g/viewform" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за наведеним посиланням</a>.

<p>Хакери, віруси, загрози, фішинґ та спам — всі ці речі, явища та люди перешкоджають нормальній адекватній роботі сучасних журналістів. Як запобігти проблемам та ризикам, пов’язаним із цифровою безпекою? Хто й навіщо може заволодіти вашими даними? Які головні виклики із цифровою грамотністю пов’язані? Нові можливості для розвитку журналістів пропонують своїм колегам із регіонів київські ментори. Інститут масової інформації оголосив набір на тренінг для журналістів-фрілансерів з безпеки, стресостійкості та відповідальної журналістики. Захід відбудеться в Києві 7-11 червня. На часі дізнатися, кого та навіщо кличуть у Київ.</p><h4><strong>Хто може стати учасником тренінгу</strong></h4><p>Заявки для участі у тренінгу щодо питань цифрової безпеки приймаються від фрілансерів, які мають українське громадянство та проживають в Україні. Для участі всі потенційні учасники мають перебувати у Києві протягом всього тренінгу. Витрати на квитки, проживання та харчування учасників відшкодовують організатори курсу, сказано в оголошенні про захід.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1487 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/450__1493223271.jpg" alt="" width="450" height="319" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/450__1493223271.jpg 450w, /wp-content/uploads/2017/05/450__1493223271-300x213.jpg 300w" sizes="(max-width: 450px) 100vw, 450px" /></p><h4><strong>Що чекає на учасників заходу</strong></h4><p>В анонсі від Інституту масової інформації йдеться про те, що навчання проводитимуть українські та іноземні тренери із медіакомунікацій. Проект реалізується за підтримки Фонду демократії Організації Об’єднаних Націй, у партнерстві з британським фондом Rory Peck Trust. Учасники програми курсу отримають знання з цифрової безпеки, особистої і психологічної безпеки та відповідальної журналістики. Подати заявку на участь можна вже сьогодні <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdasqw5PXUg2MnkFIYubt80pocB6Y_jbR-Xk5ztvLumQM748g/viewform" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за наведеним посиланням</a>.</p>

Журналістів-фрілансерів запрошують у Київ на тренінг з цифрової безпеки

{:ua}Хто і як може подати заявку на участь у тренінгу і кого кличуть у Київ?{:}

Якщо стандартного like вам було замало — тепер можете скористатися цілою палітрою емоцій на будь-який смак

Соціальна мережа Марка Цукерберґа запустила новинку. Йдеться про можливість ставити «реакції». Таку назву мають тематичні смайли, що відображають гнів, невдоволення, сум, радість чи сміх. Їх можна використовувати під коментарями користувачів до статусів, дописів, нотаток чи медіаматеріалів у загальній стрічці Facebook.
<h4><strong>Чи несе це якусь практичну користь?</strong></h4>
Швидше за все — жодної. Запровадження реакцій під окремими дописами раніше Марк Цукерберґ мотивував потребою розрізняти стандартний «лайк» (який ще позначається як «Мені подобається») та прояви солідарності емоційної чи навпаки — вияви невдоволення чи засудження того, про що пишуть користувачі. Схоже, за тим же принципом сформовано оновленні like-смайлики і для коментарів (хоча тут найчастіше діє якраз протилежна логіка: користувачі «лайкають» ті коментарі, з якими солідарні, тому неясно, як працюватимуть ці смайли-реакції надалі).
<h4><strong>Навіщо тоді це все?</strong></h4>
Щоби не було так нудно, напевно. Новинку вже зацінили українські письменники, перекладачі — і навіть депутатка Верховної Ради. Ось який цікавий діалог нам вдалося зафіксувати:

<img class="aligncenter size-full wp-image-1414" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-04-at-12.48.07-AM.png" alt="" width="456" height="437" />
<h4><strong>Що робити, якщо у вас немає смайлів-реакцій під коментарями</strong></h4>
Спати спокійно. Найпопулярніша соціальна мережа обіцяє, що упродовж доби нововведення запрацює для усіх користувачів, поки що його поступово запроваджують у мобільній та веб-версії Facebook. А далі нам доведеться з усім цим жити. Принаймні, використання такої кількості різних типів реакції на написане зробить Facebook різноманітнішим, а реакції ваших друзів на ваші публікації — непередбачуванішими.

<p>Соціальна мережа Марка Цукерберґа запустила новинку. Йдеться про можливість ставити «реакції». Таку назву мають тематичні смайли, що відображають гнів, невдоволення, сум, радість чи сміх. Їх можна використовувати під коментарями користувачів до статусів, дописів, нотаток чи медіаматеріалів у загальній стрічці Facebook.</p><h4><strong>Чи несе це якусь практичну користь?</strong></h4><p>Швидше за все — жодної. Запровадження реакцій під окремими дописами раніше Марк Цукерберґ мотивував потребою розрізняти стандартний «лайк» (який ще позначається як «Мені подобається») та прояви солідарності емоційної чи навпаки — вияви невдоволення чи засудження того, про що пишуть користувачі. Схоже, за тим же принципом сформовано оновленні like-смайлики і для коментарів (хоча тут найчастіше діє якраз протилежна логіка: користувачі «лайкають» ті коментарі, з якими солідарні, тому неясно, як працюватимуть ці смайли-реакції надалі).</p><h4><strong>Навіщо тоді це все?</strong></h4><p>Щоби не було так нудно, напевно. Новинку вже зацінили українські письменники, перекладачі — і навіть депутатка Верховної Ради. Ось який цікавий діалог нам вдалося зафіксувати:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-1414" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-04-at-12.48.07-AM.png" alt="" width="456" height="437" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-04-at-12.48.07-AM.png 456w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-04-at-12.48.07-AM-300x288.png 300w" sizes="(max-width: 456px) 100vw, 456px" /></p><h4><strong>Що робити, якщо у вас немає смайлів-реакцій під коментарями</strong></h4><p>Спати спокійно. Найпопулярніша соціальна мережа обіцяє, що упродовж доби нововведення запрацює для усіх користувачів, поки що його поступово запроваджують у мобільній та веб-версії Facebook. А далі нам доведеться з усім цим жити. Принаймні, використання такої кількості різних типів реакції на написане зробить Facebook різноманітнішим, а реакції ваших друзів на ваші публікації — непередбачуванішими.</p>

Facebook запустив смайли-реакції для коментарів

{:ua}Тепер можете не просто «вподобати», а ще й порадіти чи поплакати у Facebook — і все за допомогою смайла{:}

До Євробачення-2017 в агенстві «Укрінформ» підготували назичену програму, щоби презентувати закордонним журналістам непересічну Україну

Для зручності роботи представників іноземних ЗМІ під час проведення Євробачення-2017, з 1 по 14 травня в «Укрінформі» працюватиме ArtHub. Цей проект покликаний стати креативним простором, де можна буде взяти участь у низці цікавих заходів. Тут також можна буде познайомитися з культурою, побутом та традиціями українців.
<h4><strong>Як саме у ArtHub будуть презентувати Україну</strong></h4>
Проект розпочався з відкриття виставки «WOW, Ukraine!». У її експозиції було представлено маловідомі факти про нашу державу. Тут можна дізнатися про відомих винахідників, зірок шоу-бізнесу, унікальні туристичні місця та багато іншої інформації про Україну.

[blockquote_with_author name="Еміне Джапарова" position="перша заступниця Міністра інформаційної політики України" content="Під час Євробачення до Києва завітає півтори тисячі іноземних журналістів. Тому ми хочемо розказати їм не про ту Україну, про яку можна прочитати на шпальтах газет, а про іншу — незвичайну та невідому"]

<img class="aligncenter wp-image-1384 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18278303_686348208157033_3027208470788494628_o-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" />

Ініціатори створення ArtHub підготували насичену програму для іноземних гостей. У планах — творчі зустрічі, лекції, демонстрацію традиційного українського одягу та кримсько-татарських прикрас, а також дегустацію традиційних страв, і майстер-клас з приготування вареників.

Генеральний директор агентства Укрінформ Олександр Харченко запевнив, що в ArtHub Україну презентують, як яскраву, демократичну та багату традиціями державу:

[blockquote_with_author content="Ми сподіваємось, що наші колеги повезуть звідси найпозитивніші емоції та спогади, і донесуть їх до свої читачів та слухачів в Європі і, напевно, що в світі"]

<p>Для зручності роботи представників іноземних ЗМІ під час проведення Євробачення-2017, з 1 по 14 травня в «Укрінформі» працюватиме ArtHub. Цей проект покликаний стати креативним простором, де можна буде взяти участь у низці цікавих заходів. Тут також можна буде познайомитися з культурою, побутом та традиціями українців.</p><h4><strong>Як саме у ArtHub будуть презентувати Україну</strong></h4><p>Проект розпочався з відкриття виставки «WOW, Ukraine!». У її експозиції було представлено маловідомі факти про нашу державу. Тут можна дізнатися про відомих винахідників, зірок шоу-бізнесу, унікальні туристичні місця та багато іншої інформації про Україну.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Під час Євробачення до Києва завітає півтори тисячі іноземних журналістів. Тому ми хочемо розказати їм не про ту Україну, про яку можна прочитати на шпальтах газет, а про іншу — незвичайну та невідому</p>					<cite>									<span><strong>Еміне Джапарова,</strong></span> перша заступниця Міністра інформаційної політики України							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1384 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/18278303_686348208157033_3027208470788494628_o-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/18278303_686348208157033_3027208470788494628_o-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/18278303_686348208157033_3027208470788494628_o-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/18278303_686348208157033_3027208470788494628_o-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/18278303_686348208157033_3027208470788494628_o-650x365.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/18278303_686348208157033_3027208470788494628_o-1300x731.jpg 1300w, /wp-content/uploads/2017/05/18278303_686348208157033_3027208470788494628_o.jpg 1334w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Ініціатори створення ArtHub підготували насичену програму для іноземних гостей. У планах — творчі зустрічі, лекції, демонстрацію традиційного українського одягу та кримсько-татарських прикрас, а також дегустацію традиційних страв, і майстер-клас з приготування вареників.</p><p>Генеральний директор агентства Укрінформ Олександр Харченко запевнив, що в ArtHub Україну презентують, як яскраву, демократичну та багату традиціями державу:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми сподіваємось, що наші колеги повезуть звідси найпозитивніші емоції та спогади, і донесуть їх до свої читачів та слухачів в Європі і, напевно, що в світі</p>			</blockquote>

Іноземні ЗМІ під час Євробачення працюватимуть у просторі ArtHub

{:ua}Що чекає на закордонних журналістів під час Євробачення у Києві?{:}

Робота в ЗМІ — це ще й фахові свята. Головні цифри та факти, які варто знати про Всесвітній десь свободи друку (навіть якщо ваше ЗМІ — не друковане)

3 травня світ відзначає Всесвітній день свободи друку — на часі розібратися, чому цей день важливий.
<h4><strong>Як давно існує цей день</strong></h4>
З 1993 року за рішенням Генеральної Асамблеї ООН 3 травня відзначається Всесвітній день свободи друку. Це рішення було прийнято під впливом ЮНЕСКО. Саме тоді цей підрозділ ООН активно зайнявся обстоюванням інтересів незалежної та  вільної преси. Наявність автономних ЗМІ сприяє демократичному розвитку держави та формуванню думаючих активних громадян — а оскільки ООН виступає за демократичні права та свободи, то і поява відповідної дати є логічним кроком.
<h4><strong>Де відзначається ця дата</strong></h4>
Цей день відзначають усі країни, представлені в ЮНЕСКО. Будучи членом ЮНЕСКО, уряди держав влаштовують відповідні заходи — і згадують принагідно про свободу преси. Станом на 2017 рік таких країн — 195. Всі вони так чи інакше покладаються на принципи, які проголошуються до Дня свободи друку — їх сформульовано в тексті Віндхукской декларації. Цей документ має забезпечувати на міжнародному рівні дотримання прав незалежної преси.
<h4><strong>Україна і свобода преси</strong></h4>
В Україні досі залишаються відкритими низка питань щодо розбудови ЗМІ — насамперед, це роздержавлення комунальної та державної преси, а також формування системи суспільних ЗМІ. Наявність тимчасових труднощів не зупиняє онлайн-ентузіастів, журналістів та представників офлайн-ЗМІ випускати якісний продукт.

У переддень Дня свободи друку міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» аналізує ситуацію із взаємодією преси та влади. Результати цього моніторингу згодом направляють главам держав у формі листів із описом проблем журналістів — і закликають звернути увагу на ці проблеми.

<img class="aligncenter size-large wp-image-1342" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/news-1425905_1280-1024x384.jpg" alt="" width="1024" height="384" />
<h4><strong>Які заходи проводяться до Дня свободи друку</strong></h4>
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» на основі моніторингу ситуації більш ніж у 100 державах світу щорічно складає список тих, хто перешкоджає роботі ЗМІ. Головним міжнародним заходом в цей день є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси ім. Гільєрмо Кано. Премія заснована на честь загиблого колумбійського журналіста. Її розмір складає $25 тис.
<h4><strong>ООН про день свободи друку</strong></h4>
Сьогодні у своєму зверненні Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав припинити «гоніння на журналістів». Він підкреслив, що свобода друку — запорука миру і справедливості. Гутерріш зазначив, що журналісти часто ризикують своїм життям, щоб донести правду, дати слово найзнедоленішим людям в небезпечних місцях:

[blockquote_with_author content="Необхідно, щоб лідери захищали свободу ЗМІ. Без цього нам не покінчити із засиллям дезінформації. Але також необхідно, щоб за право на правду виступав кожен з нас"]

&nbsp;

<p>3 травня світ відзначає Всесвітній день свободи друку — на часі розібратися, чому цей день важливий.</p><h4><strong>Як давно існує цей день</strong></h4><p>З 1993 року за рішенням Генеральної Асамблеї ООН 3 травня відзначається Всесвітній день свободи друку. Це рішення було прийнято під впливом ЮНЕСКО. Саме тоді цей підрозділ ООН активно зайнявся обстоюванням інтересів незалежної та  вільної преси. Наявність автономних ЗМІ сприяє демократичному розвитку держави та формуванню думаючих активних громадян — а оскільки ООН виступає за демократичні права та свободи, то і поява відповідної дати є логічним кроком.</p><h4><strong>Де відзначається ця дата</strong></h4><p>Цей день відзначають усі країни, представлені в ЮНЕСКО. Будучи членом ЮНЕСКО, уряди держав влаштовують відповідні заходи — і згадують принагідно про свободу преси. Станом на 2017 рік таких країн — 195. Всі вони так чи інакше покладаються на принципи, які проголошуються до Дня свободи друку — їх сформульовано в тексті Віндхукской декларації. Цей документ має забезпечувати на міжнародному рівні дотримання прав незалежної преси.</p><h4><strong>Україна і свобода преси</strong></h4><p>В Україні досі залишаються відкритими низка питань щодо розбудови ЗМІ — насамперед, це роздержавлення комунальної та державної преси, а також формування системи суспільних ЗМІ. Наявність тимчасових труднощів не зупиняє онлайн-ентузіастів, журналістів та представників офлайн-ЗМІ випускати якісний продукт.</p><p>У переддень Дня свободи друку міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» аналізує ситуацію із взаємодією преси та влади. Результати цього моніторингу згодом направляють главам держав у формі листів із описом проблем журналістів — і закликають звернути увагу на ці проблеми.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1342" src="/wp-content/uploads/2017/05/news-1425905_1280-1024x384.jpg" alt="" width="1024" height="384" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/news-1425905_1280-1024x384.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/news-1425905_1280-300x113.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/news-1425905_1280-768x288.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/news-1425905_1280-650x244.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/news-1425905_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Які заходи проводяться до Дня свободи друку</strong></h4><p>Міжнародна організація «Репортери без кордонів» на основі моніторингу ситуації більш ніж у 100 державах світу щорічно складає список тих, хто перешкоджає роботі ЗМІ. Головним міжнародним заходом в цей день є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси ім. Гільєрмо Кано. Премія заснована на честь загиблого колумбійського журналіста. Її розмір складає $25 тис.</p><h4><strong>ООН про день свободи друку</strong></h4><p>Сьогодні у своєму зверненні Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав припинити «гоніння на журналістів». Він підкреслив, що свобода друку — запорука миру і справедливості. Гутерріш зазначив, що журналісти часто ризикують своїм життям, щоб донести правду, дати слово найзнедоленішим людям в небезпечних місцях:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Необхідно, щоб лідери захищали свободу ЗМІ. Без цього нам не покінчити із засиллям дезінформації. Але також необхідно, щоб за право на правду виступав кожен з нас</p>			</blockquote><p>&nbsp;</p>

5 фактів про Всесвітній день свободи друку

{:ua}Хто, як і чому відзначає сьогодні День свободи друку{:}

Популярний відеохостинґ здійснив масштабні перетворення із своїм зовнішнім виглядом: відповідність вимогам Material Design та нова темна тема для інтерфейсу

YouTube, починаючи з вечора 2 травня, відкрив доступ до нової версії інтерфейсу для глядачів та відеоблогерів в усіх країнах — раніше доступ до неї був лише у обмеженого кола осіб.
<h4><strong>Що змінилося в YouTube</strong></h4>
Насамперед компанія, що давно перебуває «під парасолькою» корпорації Google, запровадила структуру інтерфейсу у відповідності до вимог так званого «матеріального дизайну» (Material Design) із більш структурованим та інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. Також додано темну тему оформлення, що робить перегляд комфортним у вечірній та нічний час
<h4><strong>Що таке Material Design</strong></h4>
Ключові принципи цього підходу до зовнішнього вигляду сайтів, сервісів та програм передбачають простоту, фокусування на контенті при збереженні повної функціональності, візуальну естетику та красу, максимальну зручність у використанні.
<h4><strong>Як це реалізовано технічно</strong></h4>
В основі оновленого YouTube лежить швидший фреймворк під назвою Polymer — у компанії твердять, що з його допомогою можна швидше розробляти нові опції та інструменти для відеосервісу. Також на його основі реалізовано кращу передачу кольорів та підтримку темної теми оформлення, про яку так багато писали попереднього тижня у світових ЗМІ та блогах.
<h4><strong>Як це виглядає на практиці</strong></h4>
В старому інтерфейсі відеоролики та головна сторінка YouTube мають ось такий вигляд:

<img class="aligncenter wp-image-1306 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-1024x564.png" alt="" width="1024" height="564" />

Після того, як ви перемкнетеся на нову версію, в стандартній, світлій гаммі сайт матиме такий вигляд:

<img class="aligncenter wp-image-1307 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-1024x629.png" alt="" width="1024" height="629" />

А якщо ви хочете перемкнутися на тему в «нічному» виконанні, потрібно обрати в меню відповідний пункт та активувати перемикач:

[gallery type="slideshow" link="none" size="large" ids="1308,1309"]

[caption id="attachment_1312" align="aligncenter" width="1024"]<img class="wp-image-1312 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-1024x448.png" alt="" width="1024" height="448" /> Ось як це виглядає в темному інтерфейсі[/caption]
<h4><strong>Як отримати доступ до нового інтерфейсу</strong></h4>
Достатньо бути зареєстрованим користувачем сервісів Google та перейти <a href="https://www.youtube.com/new" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за цим посиланням</a> — або натиснути кнопку на картинці нижче:

<a href="https://www.youtube.com/new" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><img class="aligncenter wp-image-1305 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-1024x317.png" alt="" width="1024" height="317" /></a>

<p>YouTube, починаючи з вечора 2 травня, відкрив доступ до нової версії інтерфейсу для глядачів та відеоблогерів в усіх країнах — раніше доступ до неї був лише у обмеженого кола осіб.</p><h4><strong>Що змінилося в YouTube</strong></h4><p>Насамперед компанія, що давно перебуває «під парасолькою» корпорації Google, запровадила структуру інтерфейсу у відповідності до вимог так званого «матеріального дизайну» (Material Design) із більш структурованим та інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. Також додано темну тему оформлення, що робить перегляд комфортним у вечірній та нічний час</p><h4><strong>Що таке Material Design</strong></h4><p>Ключові принципи цього підходу до зовнішнього вигляду сайтів, сервісів та програм передбачають простоту, фокусування на контенті при збереженні повної функціональності, візуальну естетику та красу, максимальну зручність у використанні.</p><h4><strong>Як це реалізовано технічно</strong></h4><p>В основі оновленого YouTube лежить швидший фреймворк під назвою Polymer — у компанії твердять, що з його допомогою можна швидше розробляти нові опції та інструменти для відеосервісу. Також на його основі реалізовано кращу передачу кольорів та підтримку темної теми оформлення, про яку так багато писали попереднього тижня у світових ЗМІ та блогах.</p><h4><strong>Як це виглядає на практиці</strong></h4><p>В старому інтерфейсі відеоролики та головна сторінка YouTube мають ось такий вигляд:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1306 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-1024x564.png" alt="" width="1024" height="564" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-1024x564.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-300x165.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-768x423.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-650x358.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-1300x715.png 1300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM.png 1481w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Після того, як ви перемкнетеся на нову версію, в стандартній, світлій гаммі сайт матиме такий вигляд:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1307 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-1024x629.png" alt="" width="1024" height="629" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-1024x629.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-300x184.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-768x472.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-650x399.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-1204x740.png 1204w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-910x559.png 910w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM.png 1502w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>А якщо ви хочете перемкнутися на тему в «нічному» виконанні, потрібно обрати в меню відповідний пункт та активувати перемикач:</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.27.14-AM.png",			"caption": "Обираємо відповідний пункт меню"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.27.30-AM.png",			"caption": "Активуємо нічний режим"		}			]</script><div id="attachment_1312" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-1312" loading="lazy" class="wp-image-1312 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-1024x448.png" alt="" width="1024" height="448" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-1024x448.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-300x131.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-768x336.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-650x285.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-1300x569.png 1300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM.png 1669w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p id="caption-attachment-1312" class="wp-caption-text">Ось як це виглядає в темному інтерфейсі</p></div><h4><strong>Як отримати доступ до нового інтерфейсу</strong></h4><p>Достатньо бути зареєстрованим користувачем сервісів Google та перейти <a href="https://www.youtube.com/new" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за цим посиланням</a> — або натиснути кнопку на картинці нижче:</p><p><a href="https://www.youtube.com/new" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1305 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-1024x317.png" alt="" width="1024" height="317" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-1024x317.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-300x93.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-768x238.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-650x201.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-1300x402.png 1300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM.png 1890w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></a></p>

YouTube представив новий інтерфейс — і ось як його отримати

{:ua}Детальна інструкція, як перейти на новий інтерфейс від YouTube{:}

Невдовзі, зареєструвавшись водієм сервісу Uber, можна буде розраховувати й на роботу журналіста. Новий стартап планує дозволити редакціям замовляти матеріали у водіїв авто. Як це працюватиме і які з цим пов'язані ризики?

&nbsp;

Австралійський стартап NewsCar має на меті використати мережу водіїв Uber для того, щоб отримувати фото та відеоматеріали до гарячих новин з місця подій у найкоротші терміни. Таким чином, за лічені секунди будь-який ньюзрум світу зможе зв'язатися з «репортером за кермом» і отримати інформацію з перших рук. Поки що триває тестування додатку. Запуск запланований на кінець квітня у США, Австралії та Великобританії. Давайте розберемося, чи має перспективу така ідея.
<h4><strong>Журналіст і водій</strong></h4>
Сервіс таксі Uber за час свого існування зібрав мережу водіїв у багатьох країнах світу. Uber, як відомо, це — мобільний додаток, який поєднує тих, хто хоче добратися у певну точку з тими, хто готовий їх туди відвезти. Замовник замовляє машину з водієм, відслідковує її траєкторію переміщення і в кінці сплачує поїздку банківською картою. Сервіс додатково відраховує комісію за надання послуги.

Як працюватиме сервіс News Car? Припустимо, відбулася пожежа, землетрус чи аварія в околиці міста. Додаток миттєво дозволить редакції побачити, які водії розташовані біля місця події i надіслати їм замовлення на матеріал. Опісля працівник за допомогою цієї ж програми зможе зробити фото з місця подій, або й ввімкнути трансляцію наживо. Послуга оплачуватиметься безпосередньо через сам додаток. Очікується, що непрофесійний «оператор» зможе заробити близько 200 австралійських доларів ($150) за 2 години роботи. Редакції сплачуватимуть близько 300 австралійських доларів (227,46 доларів США).
<h4><strong>Чому ця ідея цікава</strong></h4>
Отже, австралійський стартап вирішив використати існуючі дані мережі Uber для дещо неординарної мети: запропонувати їм роботу у світових ньюзрумах. Водіїв Uber можна знайти скрізь. У кожного з них в кишені, безумовно, є смартфон, а відповідно весь арсенал журналістської техніки: фотоапарат, камера, диктофон тощо. Тож цей стартап хоче попіклуватися про те, аби такий потенціал не пропадав дарма, а редакції мали шанс отримувати ексклюзив якнайшвидше. Тим паче, водій, який знаходиться неподалік від місця подій, зможе надати цей матеріал безумовно швидше, ніж редакційний кореспондент.

Проект заснував колишній австралійський журналіст і піарщик Адам Волтерс, який має понад 30 років досвіду роботи в медіа. Він відзначає, що в першу чергу, мережа водіїв допоможе швидко повідомляти про новини на регіональному рівні. «Багато історій починаються з картинки, а водії розташовані скрізь, вони технічно грамотні, мобільні, їх дислокацію легко ідентифікувати за допомогою GPS-систем», - зазначив він у коментарі Mashable.

[blockquote_with_author content="Ідеально для того, щоб швидко передавати інформацію з місця подій, коли ньюзрум терміново хоче її отримати"]

Спершу додаток зосереджуватиме увагу здебільшого на роботі з фотоматеріалами, але в планах є вже й розробка NewCar Pro, який має на меті так само використовувати мережу для передачі перших відеорепортажів з місця подій.
<h4><strong>Безпека</strong></h4>
Журналіст, коли виїжджає на місце подій, як правило, робить це не вперше і знає, як себе поводити. Він розуміє, як виконати свою роботу так, щоб не заважати поліції і не здатися надто надокучливим постраждалим, якщо такі є. Звісно, медійники нерідко порушують ці стандарти у погоні за ексклюзивним кадром. Однак, якщо це трапляється навіть з професіоналами, які хоча б теоретично знають, як себе варто поводити, то водії таксі напевно будуть ще менш чутливим до такого роду правил етичної поведінки або міркувань безпеки. Не виключено, що таким чином виникатимуть небезпечні ситуації. «Очевидно, що ми хочемо, аби безпека всіх причетних була на першому місці», - каже Волтерс. «Додаток — канал комунікації, спосіб поєднати водіїв, камери і ньюзруми. Всі сторони мають погодитися взяти на себе відповідальність за свої дії, коли вони беруть на себе завдання». Його думку підтверджує і Лес Джонсон з Ride share drivers association of Australia, яка представляє інтереси водіїв Uber та інших схожих сервісів. Він називає проект NewCar «цікавим шансом» та не поділяє хвилювання щодо питань безпеки. На його переконання, водії у ризикованих ситуаціях поводитимуться обережно.
<h4><strong>Чи становить цей стартап загрозу фаховій журналістиці</strong></h4>
Логічно, що з появою такого стартапу, поширенням соцмереж, блогів та інших технічних можливостей, триває і посилюється дискусія про те, скільки ж ще взагалі існуватиме класична журналістика. Виходить, що публікація в журналі чи газеті потребує більше часу, коштів і досягне свого читача не так швидко, як трансляція з мобільного. Однак, Волтерс переконаний, що його проект не забере робочі місця у професіоналів. Навпаки, він направлений на те, щоб дозволити редакціям покривати ширший спектр новин. «Без необхідних кадрів, редакції іноді взагалі не можуть опублікувати матеріал. Наприклад, коли йдеться про пожежу, то без фото полум'я, ньюзрум взагалі не зможе про неї написати. Отже, ми додаємо змісту до такого роду новин», -  <a href="https://www.crikey.com.au/2017/04/18/newscar-to-turn-uber-drivers-into-on-the-fly-cameraman-for-news-networks/">зазначив</a> він у коментарі Сrikey.

Водночас, засновник News Car звертає увагу на те, що його проект виконує принципово інші функції від громадської журналістики, адже водії відповідатимуть на конкретні редакційні завдання, а не писатимуть суто з власної ініціативи, як це роблять, наприклад, блогери. Більше того, для їхньої роботи будуть прописані спеціальні правила, зокрема, й правила безпеки, яких необхідно дотримуватися.

<p>Австралійський стартап NewsCar має на меті використати мережу водіїв Uber для того, щоб отримувати фото та відеоматеріали до гарячих новин з місця подій у найкоротші терміни. Таким чином, за лічені секунди будь-який ньюзрум світу зможе зв&#8217;язатися з «репортером за кермом» і отримати інформацію з перших рук. Поки що триває тестування додатку. Запуск запланований на кінець квітня у США, Австралії та Великобританії. Давайте розберемося, чи має перспективу така ідея.</p><h4><strong>Журналіст і водій</strong></h4><p>Сервіс таксі Uber за час свого існування зібрав мережу водіїв у багатьох країнах світу. Uber, як відомо, це — мобільний додаток, який поєднує тих, хто хоче добратися у певну точку з тими, хто готовий їх туди відвезти. Замовник замовляє машину з водієм, відслідковує її траєкторію переміщення і в кінці сплачує поїздку банківською картою. Сервіс додатково відраховує комісію за надання послуги.</p><p>Як працюватиме сервіс News Car? Припустимо, відбулася пожежа, землетрус чи аварія в околиці міста. Додаток миттєво дозволить редакції побачити, які водії розташовані біля місця події i надіслати їм замовлення на матеріал. Опісля працівник за допомогою цієї ж програми зможе зробити фото з місця подій, або й ввімкнути трансляцію наживо. Послуга оплачуватиметься безпосередньо через сам додаток. Очікується, що непрофесійний «оператор» зможе заробити близько 200 австралійських доларів ($150) за 2 години роботи. Редакції сплачуватимуть близько 300 австралійських доларів (227,46 доларів США).</p><h4><strong>Чому ця ідея цікава</strong></h4><p>Отже, австралійський стартап вирішив використати існуючі дані мережі Uber для дещо неординарної мети: запропонувати їм роботу у світових ньюзрумах. Водіїв Uber можна знайти скрізь. У кожного з них в кишені, безумовно, є смартфон, а відповідно весь арсенал журналістської техніки: фотоапарат, камера, диктофон тощо. Тож цей стартап хоче попіклуватися про те, аби такий потенціал не пропадав дарма, а редакції мали шанс отримувати ексклюзив якнайшвидше. Тим паче, водій, який знаходиться неподалік від місця подій, зможе надати цей матеріал безумовно швидше, ніж редакційний кореспондент.</p><p>Проект заснував колишній австралійський журналіст і піарщик Адам Волтерс, який має понад 30 років досвіду роботи в медіа. Він відзначає, що в першу чергу, мережа водіїв допоможе швидко повідомляти про новини на регіональному рівні. «Багато історій починаються з картинки, а водії розташовані скрізь, вони технічно грамотні, мобільні, їх дислокацію легко ідентифікувати за допомогою GPS-систем», &#8211; зазначив він у коментарі Mashable.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ідеально для того, щоб швидко передавати інформацію з місця подій, коли ньюзрум терміново хоче її отримати</p>			</blockquote><p>Спершу додаток зосереджуватиме увагу здебільшого на роботі з фотоматеріалами, але в планах є вже й розробка NewCar Pro, який має на меті так само використовувати мережу для передачі перших відеорепортажів з місця подій.</p><h4><strong>Безпека</strong></h4><p>Журналіст, коли виїжджає на місце подій, як правило, робить це не вперше і знає, як себе поводити. Він розуміє, як виконати свою роботу так, щоб не заважати поліції і не здатися надто надокучливим постраждалим, якщо такі є. Звісно, медійники нерідко порушують ці стандарти у погоні за ексклюзивним кадром. Однак, якщо це трапляється навіть з професіоналами, які хоча б теоретично знають, як себе варто поводити, то водії таксі напевно будуть ще менш чутливим до такого роду правил етичної поведінки або міркувань безпеки. Не виключено, що таким чином виникатимуть небезпечні ситуації. «Очевидно, що ми хочемо, аби безпека всіх причетних була на першому місці», &#8211; каже Волтерс. «Додаток — канал комунікації, спосіб поєднати водіїв, камери і ньюзруми. Всі сторони мають погодитися взяти на себе відповідальність за свої дії, коли вони беруть на себе завдання». Його думку підтверджує і Лес Джонсон з Ride share drivers association of Australia, яка представляє інтереси водіїв Uber та інших схожих сервісів. Він називає проект NewCar «цікавим шансом» та не поділяє хвилювання щодо питань безпеки. На його переконання, водії у ризикованих ситуаціях поводитимуться обережно.</p><h4><strong>Чи становить цей стартап загрозу фаховій журналістиці</strong></h4><p>Логічно, що з появою такого стартапу, поширенням соцмереж, блогів та інших технічних можливостей, триває і посилюється дискусія про те, скільки ж ще взагалі існуватиме класична журналістика. Виходить, що публікація в журналі чи газеті потребує більше часу, коштів і досягне свого читача не так швидко, як трансляція з мобільного. Однак, Волтерс переконаний, що його проект не забере робочі місця у професіоналів. Навпаки, він направлений на те, щоб дозволити редакціям покривати ширший спектр новин. «Без необхідних кадрів, редакції іноді взагалі не можуть опублікувати матеріал. Наприклад, коли йдеться про пожежу, то без фото полум&#8217;я, ньюзрум взагалі не зможе про неї написати. Отже, ми додаємо змісту до такого роду новин», &#8211;  <a href="https://www.crikey.com.au/2017/04/18/newscar-to-turn-uber-drivers-into-on-the-fly-cameraman-for-news-networks/">зазначив</a> він у коментарі Сrikey.</p><p>Водночас, засновник News Car звертає увагу на те, що його проект виконує принципово інші функції від громадської журналістики, адже водії відповідатимуть на конкретні редакційні завдання, а не писатимуть суто з власної ініціативи, як це роблять, наприклад, блогери. Більше того, для їхньої роботи будуть прописані спеціальні правила, зокрема, й правила безпеки, яких необхідно дотримуватися.</p>

NewsCar — що відомо про сервіс доставки новин через Uber

{:ua}Як стартап із Австралії хоче використати можливості Uber для репортерства{:}

<p>Онлайн-ЗМІ 2017 року — це зразок того, як змінюється журналістика у світі пост-правди та пост-контенту: де немає більше чіткого вододілу між новинарною та пояснювальною журналістикою, де за читача ведеться конкуренція між екранами діагоналлю у 42 дюйми і 6-дюймовими смартфонами і де досить часто критика заглушує позитивні зміни. Хоча наше сучасне життя — це <strong>реальність неперервних змін та безкінечних історій</strong>.

<strong>Україна 2017 року — частина цієї реальності</strong>. У нас стрімко змінюються назви вулиць, формат зовнішньої реклами, технології для повсякденного життя, можливості для туристів, способи того, як ми щодня дізнаємося новини; наші уподобання відносно того, що і як ми читаємо, де відпочиваємо і чого прагнемо. Зміни — це головна риса нашого часу. Можна скаржитися на перепони та проблеми, які із цим пов'язані — а можна <strong>знаходити і примножувати здобутки</strong>. Нам подобається робити друге.
</p>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Про що ми писатимемо</strong></h3>
Запускаючи Na chasi, ми хочемо <strong>перенести цей дух змін та постійного руху та оновлення в український онлайн-простір</strong>. Ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:
<ul>
<li>Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика <a href="https://nachasi.com/category/techno/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Техно»</a>)</li>
 	<li>Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика <a href="https://nachasi.com/category/business/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Бізнес»</a>)</li>
 	<li>Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика <a href="https://nachasi.com/category/creative/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Креатив»</a>)</li>
 	<li>Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика <a href="https://nachasi.com/category/urban/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Урбан»</a>)</li>
</ul>
Ми розповідатимемо вам про перетворення та практики, котрі на часі. Ми говоритимемо із людьми, а не з брендами. Пропонуватимемо не нав'язливі нагадування та заклики, а цікаві історії та приклади тих, хто рухається у майбутнє сам і рухає цю країну, яку ми — хоч іноді і критикуємо, — але дуже любимо. <strong>Ключова наша ідея:</strong> жодної «зради» та політики, тільки можливості та інновації.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Структура сайту</strong></h3>
<strong>Головна сторінка сайту поділена на окремі блоки.</strong> В центрі — стрічка новин. Правий та лівий стовпці — це авторські матеріали та переклади нашої редакції. Нижче від основного блоку — найпопулярніші матеріали за кількістю переглядів. Основною версією сайту є українська, але ми пропонуємо також версію українською латиницею — для чого це потрібно і чому це актуально, ви можете прочитати у нашому <a href="https://nachasi.com/manifest/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Маніфесті української латинки»</a>. Основні категорії матеріалів — це статті, переклади, новини, дайджести, а також авторські колонки, огляди та тематичні спецпроекти.

Щоденно буде виходити від 7 до 10 новин та 2-4 статті, присвячені інноваціям, бізнесу, креативним індустріям в Україні. Не забуватимемо ми також і про світові тренди та перспективи. Окремим напрямком стане пояснювальна журналістика: цей формат подачі матеріалу ми впроваджуємо не лише у інформаційних картках та тематичних статтях, але й навіть у новинах. Крім того, одним із напрямків стануть тематичні серії та спецпроекти; приділимо час і створенню якісних україномовних лонгрідів та мультимедійних матеріалів. А тепер, коли же розповів про те, що ми робитимемо, на часі представити вам тих, хто допомагатиме у втіленні цих задумів та ідей у життя.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Наша команда</strong></h3>
<table class="default-table"><tbody>
<tr>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/2-2.png" bold="Олександр Мельник, головний редактор" regular="

Раніше працював у AIN.UA (2010-2012), VC.ru (2013-2014), очолював редакцію Blog Imena.UA (2015—2017)" align="left"]</td>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/3-2.png" bold="Анна Савчинська, заступниця редактора" regular="

До приходу в редакцію — PR-менеджерка iHUB Vinnytsia, лекторка CREYDA. За освітою — журналістка" align="left"]</td>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/5-2.png" bold="Тетяна Щегловська, SMM-менеджерка" regular="

До приходу в редакцію — стажерка телеканалу «СТБ». Навчається на факультеті журналістики ДонНУ" align="left"]</td>
</tr>
<tr>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/4-2.png" bold="Катерина Буяльська, новинар" regular="

Раніше — програмна редакторка онлайн-ТБ на Vlasno.info; у 2016-2017 — кореспондентка MyVin" align="left"]</td>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/6-2.png" bold="Наталія Соколовська, журналістка" regular="

Працювала 5 років журналісткою у Німеччині. Володіє англійською, німецькою, французькою" align="left"]</td>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/7.png" bold="Наталія Болібрух, позаштатна журналістка" regular="

Юрист за фахом, проектний менеджер аналітичного центру Інституту міста у Львові" align="left"]</td>
</tr>
</tbody></table>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/1-2.jpg" bold="Олексій Федоров, CEO та видавець" align="left"]

Добре відомий серед ІТ-спільноти в Україні та не лише, Олексій очолює Deco.agency і створив не один десяток упізнаваних дизайнів для онлайн-ЗМІ. Тепер він сам <a href="https://www.facebook.com/olexiyfedorov/timeline/story?ut=32&wstart=-2051193600&wend=2147483647&hash=10211060808908301&pagefilter=3&ustart=1" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у ролі видавця</a> та очільника медіапроекту.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h3>
Якщо <strong>у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті</strong>, напишіть головному редакторові: <a>melnyk@nachasi.com</a>

Хочете <strong>співпрацювати із нами в якості позаштатного автора чи перекладача? Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти?</strong> Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: <a>info@nachasi.com</a>

Хочете <strong>замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф</strong> для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: <a>adv@nachasi.com</a>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Що робити, якщо щось не працює</strong></h3>
Наш проект новий, і невиключено, що ви помітите на сайті якісь недоліки у верстці, дизайні чи роботі певних елементів на сторінках. Не поспішайте хвилюватися чи обурюватися: ми теж бачимо ці проблеми, усуваємо їх — і вже за декілька днів представимо вам додаткові цікаві можливості, нові елементи інтерфейсу. Сподіваємося, це зробить ваше використання Na chasi зручнішим та швидшим.

Долучайтеся до наших сторінок у соціальних мережах, не забудьте підписатися на нашу розсилку. На часі зміни — і ми готові до них. <strong>Що скажете, рушаємо разом?</strong>

<p>Онлайн-ЗМІ 2017 року — це зразок того, як змінюється журналістика у світі пост-правди та пост-контенту: де немає більше чіткого вододілу між новинарною та пояснювальною журналістикою, де за читача ведеться конкуренція між екранами діагоналлю у 42 дюйми і 6-дюймовими смартфонами і де досить часто критика заглушує позитивні зміни. Хоча наше сучасне життя — це <strong>реальність неперервних змін та безкінечних історій</strong>.</p><p><strong>Україна 2017 року — частина цієї реальності</strong>. У нас стрімко змінюються назви вулиць, формат зовнішньої реклами, технології для повсякденного життя, можливості для туристів, способи того, як ми щодня дізнаємося новини; наші уподобання відносно того, що і як ми читаємо, де відпочиваємо і чого прагнемо. Зміни — це головна риса нашого часу. Можна скаржитися на перепони та проблеми, які із цим пов&#8217;язані — а можна <strong>знаходити і примножувати здобутки</strong>. Нам подобається робити друге.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Про що ми писатимемо</strong></h3><p>Запускаючи Na chasi, ми хочемо <strong>перенести цей дух змін та постійного руху та оновлення в український онлайн-простір</strong>. Ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</p><ul><li>Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика <a href="/category/techno/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Техно»</a>)</li><li>Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика <a href="/category/business/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Бізнес»</a>)</li><li>Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика <a href="/category/creative/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Креатив»</a>)</li><li>Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика <a href="/category/urban/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Урбан»</a>)</li></ul><p>Ми розповідатимемо вам про перетворення та практики, котрі на часі. Ми говоритимемо із людьми, а не з брендами. Пропонуватимемо не нав&#8217;язливі нагадування та заклики, а цікаві історії та приклади тих, хто рухається у майбутнє сам і рухає цю країну, яку ми — хоч іноді і критикуємо, — але дуже любимо. <strong>Ключова наша ідея:</strong> жодної «зради» та політики, тільки можливості та інновації.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Структура сайту</strong></h3><p><strong>Головна сторінка сайту поділена на окремі блоки.</strong> В центрі — стрічка новин. Правий та лівий стовпці — це авторські матеріали та переклади нашої редакції. Нижче від основного блоку — найпопулярніші матеріали за кількістю переглядів. Основною версією сайту є українська, але ми пропонуємо також версію українською латиницею — для чого це потрібно і чому це актуально, ви можете прочитати у нашому <a href="/manifest/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Маніфесті української латинки»</a>. Основні категорії матеріалів — це статті, переклади, новини, дайджести, а також авторські колонки, огляди та тематичні спецпроекти.</p><p>Щоденно буде виходити від 7 до 10 новин та 2-4 статті, присвячені інноваціям, бізнесу, креативним індустріям в Україні. Не забуватимемо ми також і про світові тренди та перспективи. Окремим напрямком стане пояснювальна журналістика: цей формат подачі матеріалу ми впроваджуємо не лише у інформаційних картках та тематичних статтях, але й навіть у новинах. Крім того, одним із напрямків стануть тематичні серії та спецпроекти; приділимо час і створенню якісних україномовних лонгрідів та мультимедійних матеріалів. А тепер, коли же розповів про те, що ми робитимемо, на часі представити вам тих, хто допомагатиме у втіленні цих задумів та ідей у життя.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Наша команда</strong></h3><table class="default-table"><tbody><tr><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/2-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Олександр Мельник, головний редактор</strong> </p><p>Раніше працював у AIN.UA (2010-2012), VC.ru (2013-2014), очолював редакцію Blog Imena.UA (2015—2017)			</figcaption>			</figure></td><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/3-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Анна Савчинська, заступниця редактора</strong> </p><p>До приходу в редакцію — PR-менеджерка iHUB Vinnytsia, лекторка CREYDA. За освітою — журналістка			</figcaption>			</figure></td><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/5-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Тетяна Щегловська, SMM-менеджерка</strong> </p><p>До приходу в редакцію — стажерка телеканалу «СТБ». Навчається на факультеті журналістики ДонНУ			</figcaption>			</figure></td></tr><tr><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/4-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Катерина Буяльська, новинар</strong> </p><p>Раніше — програмна редакторка онлайн-ТБ на Vlasno.info; у 2016-2017 — кореспондентка MyVin			</figcaption>			</figure></td><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/6-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Наталія Соколовська, журналістка</strong> </p><p>Працювала 5 років журналісткою у Німеччині. Володіє англійською, німецькою, французькою			</figcaption>			</figure></td><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/7.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Наталія Болібрух, позаштатна журналістка</strong> </p><p>Юрист за фахом, проектний менеджер аналітичного центру Інституту міста у Львові			</figcaption>			</figure></td></tr></tbody></table>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/1-2.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Олексій Федоров, CEO та видавець</strong> 			</figcaption>			</figure><p>Добре відомий серед ІТ-спільноти в Україні та не лише, Олексій очолює Deco.agency і створив не один десяток упізнаваних дизайнів для онлайн-ЗМІ. Тепер він сам <a href="https://www.facebook.com/olexiyfedorov/timeline/story?ut=32&#038;wstart=-2051193600&#038;wend=2147483647&#038;hash=10211060808908301&#038;pagefilter=3&#038;ustart=1" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у ролі видавця</a> та очільника медіапроекту.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h3><p>Якщо <strong>у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті</strong>, напишіть головному редакторові: <a>melnyk@nachasi.com</a></p><p>Хочете <strong>співпрацювати із нами в якості позаштатного автора чи перекладача? Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти?</strong> Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: <a>info@nachasi.com</a></p><p>Хочете <strong>замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф</strong> для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: <a>adv@nachasi.com</a></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Що робити, якщо щось не працює</strong></h3><p>Наш проект новий, і невиключено, що ви помітите на сайті якісь недоліки у верстці, дизайні чи роботі певних елементів на сторінках. Не поспішайте хвилюватися чи обурюватися: ми теж бачимо ці проблеми, усуваємо їх — і вже за декілька днів представимо вам додаткові цікаві можливості, нові елементи інтерфейсу. Сподіваємося, це зробить ваше використання Na chasi зручнішим та швидшим.</p><p>Долучайтеся до наших сторінок у соціальних мережах, не забудьте підписатися на нашу розсилку. На часі зміни — і ми готові до них. <strong>Що скажете, рушаємо разом?</strong></p>

Головний редактор — про цілі, прагнення та зміни; а також про те, що можна буде прочитати, побачити і почути на сайті

Онлайн-ЗМІ 2017 року — це зразок того, як змінюється журналістика у світі пост-правди та пост-контенту: де немає більше чіткого вододілу між новинарною та пояснювальною журналістикою, де за читача ведеться конкуренція між екранами діагоналлю у 42 дюйми і 6-дюймовими смартфонами і де досить часто критика заглушує позитивні зміни. Хоча наше сучасне життя — це <strong>реальність неперервних змін та безкінечних історій</strong>.

<strong>Україна 2017 року — частина цієї реальності</strong>. У нас стрімко змінюються назви вулиць, формат зовнішньої реклами, технології для повсякденного життя, можливості для туристів, способи того, як ми щодня дізнаємося новини; наші уподобання відносно того, що і як ми читаємо, де відпочиваємо і чого прагнемо. Зміни — це головна риса нашого часу. Можна скаржитися на перепони та проблеми, які із цим пов'язані — а можна <strong>знаходити і примножувати здобутки</strong>. Нам подобається робити друге.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Про що ми писатимемо</strong></h3>
Запускаючи Na chasi, ми хочемо <strong>перенести цей дух змін та постійного руху та оновлення в український онлайн-простір</strong>. Ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:
<ul>
 	<li>Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика <a href="https://nachasi.com/category/techno/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Техно»</a>)</li>
 	<li>Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика <a href="https://nachasi.com/category/business/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Бізнес»</a>)</li>
 	<li>Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика <a href="https://nachasi.com/category/creative/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Креатив»</a>)</li>
 	<li>Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика <a href="https://nachasi.com/category/urban/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Урбан»</a>)</li>
</ul>
Ми розповідатимемо вам про перетворення та практики, котрі на часі. Ми говоритимемо із людьми, а не з брендами. Пропонуватимемо не нав'язливі нагадування та заклики, а цікаві історії та приклади тих, хто рухається у майбутнє сам і рухає цю країну, яку ми — хоч іноді і критикуємо, — але дуже любимо. <strong>Ключова наша ідея:</strong> жодної «зради» та політики, тільки можливості та інновації.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Структура сайту</strong></h3>
<strong>Головна сторінка сайту поділена на окремі блоки.</strong> В центрі — стрічка новин. Правий та лівий стовпці — це авторські матеріали та переклади нашої редакції. Нижче від основного блоку — найпопулярніші матеріали за кількістю переглядів. Основною версією сайту є українська, але ми пропонуємо також версію українською латиницею — для чого це потрібно і чому це актуально, ви можете прочитати у нашому <a href="https://nachasi.com/manifest/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Маніфесті української латинки»</a>. Основні категорії матеріалів — це статті, переклади, новини, дайджести, а також авторські колонки, огляди та тематичні спецпроекти.

Щоденно буде виходити від 7 до 10 новин та 2-4 статті, присвячені інноваціям, бізнесу, креативним індустріям в Україні. Не забуватимемо ми також і про світові тренди та перспективи. Окремим напрямком стане пояснювальна журналістика: цей формат подачі матеріалу ми впроваджуємо не лише у інформаційних картках та тематичних статтях, але й навіть у новинах. Крім того, одним із напрямків стануть тематичні серії та спецпроекти; приділимо час і створенню якісних україномовних лонгрідів та мультимедійних матеріалів. А тепер, коли же розповів про те, що ми робитимемо, на часі представити вам тих, хто допомагатиме у втіленні цих задумів та ідей у життя.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Наша команда</strong></h3>
<table class="default-table">
<tbody>
<tr>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/2-2.png" bold="Олександр Мельник, головний редактор" regular="

Раніше працював у AIN.UA (2010-2012), VC.ru (2013-2014), очолював редакцію Blog Imena.UA (2015—2017)" align="left"]</td>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/3-2.png" bold="Анна Савчинська, заступниця редактора" regular="

До приходу в редакцію — PR-менеджерка iHUB Vinnytsia, лекторка CREYDA. За освітою — журналістка" align="left"]</td>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/5-2.png" bold="Тетяна Щегловська, SMM-менеджерка" regular="

До приходу в редакцію — стажерка телеканалу «СТБ». Навчається на факультеті журналістики ДонНУ" align="left"]</td>
</tr>
<tr>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/4-2.png" bold="Катерина Буяльська, новинар" regular="

Раніше — програмна редакторка онлайн-ТБ на Vlasno.info; у 2016-2017 — кореспондентка MyVin" align="left"]</td>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/6-2.png" bold="Наталія Соколовська, журналістка" regular="

Працювала 5 років журналісткою у Німеччині. Володіє англійською, німецькою, французькою" align="left"]</td>
<td>[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/7.png" bold="Наталія Болібрух, позаштатна журналістка" regular="

Юрист за фахом, проектний менеджер аналітичного центру Інституту міста у Львові" align="left"]</td>
</tr>
</tbody>
</table>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/1-2.jpg" bold="Олексій Федоров, CEO та видавець" align="left"]

Добре відомий серед ІТ-спільноти в Україні та не лише, Олексій очолює Deco.agency і створив не один десяток упізнаваних дизайнів для онлайн-ЗМІ. Тепер він сам <a href="https://www.facebook.com/olexiyfedorov/timeline/story?ut=32&amp;wstart=-2051193600&amp;wend=2147483647&amp;hash=10211060808908301&amp;pagefilter=3&amp;ustart=1" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у ролі видавця</a> та очільника медіапроекту.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h3>
Якщо <strong>у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті</strong>, напишіть головному редакторові: <a>melnyk@nachasi.com</a>

Хочете <strong>співпрацювати із нами в якості позаштатного автора чи перекладача? Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти?</strong> Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: <a>info@nachasi.com</a>

Хочете <strong>замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф</strong> для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: <a>adv@nachasi.com</a>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Що робити, якщо щось не працює</strong></h3>
Наш проект новий, і невиключено, що ви помітите на сайті якісь недоліки у верстці, дизайні чи роботі певних елементів на сторінках. Не поспішайте хвилюватися чи обурюватися: ми теж бачимо ці проблеми, усуваємо їх — і вже за декілька днів представимо вам додаткові цікаві можливості, нові елементи інтерфейсу. Сподіваємося, це зробить ваше використання Na chasi зручнішим та швидшим.

Долучайтеся до наших сторінок у соціальних мережах, не забудьте підписатися на нашу розсилку. На часі зміни — і ми готові до них. <strong>Що скажете, рушаємо разом?</strong>

<p>Онлайн-ЗМІ 2017 року — це зразок того, як змінюється журналістика у світі пост-правди та пост-контенту: де немає більше чіткого вододілу між новинарною та пояснювальною журналістикою, де за читача ведеться конкуренція між екранами діагоналлю у 42 дюйми і 6-дюймовими смартфонами і де досить часто критика заглушує позитивні зміни. Хоча наше сучасне життя — це <strong>реальність неперервних змін та безкінечних історій</strong>.</p><p><strong>Україна 2017 року — частина цієї реальності</strong>. У нас стрімко змінюються назви вулиць, формат зовнішньої реклами, технології для повсякденного життя, можливості для туристів, способи того, як ми щодня дізнаємося новини; наші уподобання відносно того, що і як ми читаємо, де відпочиваємо і чого прагнемо. Зміни — це головна риса нашого часу. Можна скаржитися на перепони та проблеми, які із цим пов&#8217;язані — а можна <strong>знаходити і примножувати здобутки</strong>. Нам подобається робити друге.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Про що ми писатимемо</strong></h3><p>Запускаючи Na chasi, ми хочемо <strong>перенести цей дух змін та постійного руху та оновлення в український онлайн-простір</strong>. Ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</p><ul><li>Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика <a href="/category/techno/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Техно»</a>)</li><li>Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика <a href="/category/business/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Бізнес»</a>)</li><li>Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика <a href="/category/creative/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Креатив»</a>)</li><li>Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика <a href="/category/urban/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Урбан»</a>)</li></ul><p>Ми розповідатимемо вам про перетворення та практики, котрі на часі. Ми говоритимемо із людьми, а не з брендами. Пропонуватимемо не нав&#8217;язливі нагадування та заклики, а цікаві історії та приклади тих, хто рухається у майбутнє сам і рухає цю країну, яку ми — хоч іноді і критикуємо, — але дуже любимо. <strong>Ключова наша ідея:</strong> жодної «зради» та політики, тільки можливості та інновації.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Структура сайту</strong></h3><p><strong>Головна сторінка сайту поділена на окремі блоки.</strong> В центрі — стрічка новин. Правий та лівий стовпці — це авторські матеріали та переклади нашої редакції. Нижче від основного блоку — найпопулярніші матеріали за кількістю переглядів. Основною версією сайту є українська, але ми пропонуємо також версію українською латиницею — для чого це потрібно і чому це актуально, ви можете прочитати у нашому <a href="/manifest/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Маніфесті української латинки»</a>. Основні категорії матеріалів — це статті, переклади, новини, дайджести, а також авторські колонки, огляди та тематичні спецпроекти.</p><p>Щоденно буде виходити від 7 до 10 новин та 2-4 статті, присвячені інноваціям, бізнесу, креативним індустріям в Україні. Не забуватимемо ми також і про світові тренди та перспективи. Окремим напрямком стане пояснювальна журналістика: цей формат подачі матеріалу ми впроваджуємо не лише у інформаційних картках та тематичних статтях, але й навіть у новинах. Крім того, одним із напрямків стануть тематичні серії та спецпроекти; приділимо час і створенню якісних україномовних лонгрідів та мультимедійних матеріалів. А тепер, коли же розповів про те, що ми робитимемо, на часі представити вам тих, хто допомагатиме у втіленні цих задумів та ідей у життя.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Наша команда</strong></h3><table class="default-table"><tbody><tr><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/2-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Олександр Мельник, головний редактор</strong> </p><p>Раніше працював у AIN.UA (2010-2012), VC.ru (2013-2014), очолював редакцію Blog Imena.UA (2015—2017)			</figcaption>			</figure></td><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/3-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Анна Савчинська, заступниця редактора</strong> </p><p>До приходу в редакцію — PR-менеджерка iHUB Vinnytsia, лекторка CREYDA. За освітою — журналістка			</figcaption>			</figure></td><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/5-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Тетяна Щегловська, SMM-менеджерка</strong> </p><p>До приходу в редакцію — стажерка телеканалу «СТБ». Навчається на факультеті журналістики ДонНУ			</figcaption>			</figure></td></tr><tr><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/4-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Катерина Буяльська, новинар</strong> </p><p>Раніше — програмна редакторка онлайн-ТБ на Vlasno.info; у 2016-2017 — кореспондентка MyVin			</figcaption>			</figure></td><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/6-2.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Наталія Соколовська, журналістка</strong> </p><p>Працювала 5 років журналісткою у Німеччині. Володіє англійською, німецькою, французькою			</figcaption>			</figure></td><td>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/7.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Наталія Болібрух, позаштатна журналістка</strong> </p><p>Юрист за фахом, проектний менеджер аналітичного центру Інституту міста у Львові			</figcaption>			</figure></td></tr></tbody></table>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/04/1-2.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Олексій Федоров, CEO та видавець</strong> 			</figcaption>			</figure><p>Добре відомий серед ІТ-спільноти в Україні та не лише, Олексій очолює Deco.agency і створив не один десяток упізнаваних дизайнів для онлайн-ЗМІ. Тепер він сам <a href="https://www.facebook.com/olexiyfedorov/timeline/story?ut=32&amp;wstart=-2051193600&amp;wend=2147483647&amp;hash=10211060808908301&amp;pagefilter=3&amp;ustart=1" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у ролі видавця</a> та очільника медіапроекту.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h3><p>Якщо <strong>у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті</strong>, напишіть головному редакторові: <a>melnyk@nachasi.com</a></p><p>Хочете <strong>співпрацювати із нами в якості позаштатного автора чи перекладача? Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти?</strong> Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: <a>info@nachasi.com</a></p><p>Хочете <strong>замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф</strong> для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: <a>adv@nachasi.com</a></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Що робити, якщо щось не працює</strong></h3><p>Наш проект новий, і невиключено, що ви помітите на сайті якісь недоліки у верстці, дизайні чи роботі певних елементів на сторінках. Не поспішайте хвилюватися чи обурюватися: ми теж бачимо ці проблеми, усуваємо їх — і вже за декілька днів представимо вам додаткові цікаві можливості, нові елементи інтерфейсу. Сподіваємося, це зробить ваше використання Na chasi зручнішим та швидшим.</p><p>Долучайтеся до наших сторінок у соціальних мережах, не забудьте підписатися на нашу розсилку. На часі зміни — і ми готові до них. <strong>Що скажете, рушаємо разом?</strong></p>

На часі — зміни: Ми розпочинаємо

Головне, що варто знати про запуск нового українського інтернет-видання

#нові медіа