<p>Нещодавно Disney+ випустив новий серіал за коміксами Marvel про скандинавського бога Локі. Серіал виходить щотижня й в одному з останніх епізодів творці шоу <a href="https://www.nme.com/news/tv/loki-confirmed-as-marvels-first-on-screen-bisexual-character-in-new-episode-2976150" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">зазначили</a>, що персонаж є бісексуальним. Це стало відомо під час розмови Локі зі своєю жіночою версією.

Том Гіддлстон, який грає головного героя, <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Bi-0fzooI2A" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">зазначив</a>, що він задоволений таким рішенням авторів серіалу:

[blockquote_with_author content="Локі, як персонаж, має дуже широку і різноманітну ідентичність. Він завжди був персонажем, якого не можна посадити в одне місце й дотримуватись одного образу"]

[related_post id="79669"]

У коміксах Marvel ця деталь зазначалась ще й раніше. У 2014 році Одін звертався до Локі як «до свого сина, доньки та дитини». Однак це вперше, коли про бісексуальність персонажу показали на екрані.

Також варто зазначити, що цю деталь Локі показували й в інших шоу. У норвезькому серіалі «Рагнарок» (Ragnarok) від Netflix персонаж також є бісексуальним. З новими серіями його зовнішній вигляд змінюється й сам він зазначає, що «йому цілком природньо вдягатись у жіночий одяг й змінювати свій зовнішній вигляд».

<img class="aligncenter wp-image-118654 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/Loki_28Jonas_Strand_Gravli29.jpg" alt="" width="1000" height="492">

[background_substrate_simple color="#e98b0e"]

<a href="https://nachasi.com/creative/2021/06/23/you-are-loki-you-are-banned/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, як Disney видалив фото користувача, через те що він схожий на Локі.</a>

[/background_substrate_simple]</p>

<p>Нещодавно Disney+ випустив новий серіал за коміксами Marvel про скандинавського бога Локі. Серіал виходить щотижня й в одному з останніх епізодів творці шоу <a href="https://www.nme.com/news/tv/loki-confirmed-as-marvels-first-on-screen-bisexual-character-in-new-episode-2976150" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">зазначили</a>, що персонаж є бісексуальним. Це стало відомо під час розмови Локі зі своєю жіночою версією.</p><p>Том Гіддлстон, який грає головного героя, <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Bi-0fzooI2A" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">зазначив</a>, що він задоволений таким рішенням авторів серіалу:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Локі, як персонаж, має дуже широку і різноманітну ідентичність. Він завжди був персонажем, якого не можна посадити в одне місце й дотримуватись одного образу</p>			</blockquote>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2020/07/27/netflix-story/" class="link">📺 Історія Netflix. Як змінити правила гри та стати головним стрімінгом планети</a>	</div><p>У коміксах Marvel ця деталь зазначалась ще й раніше. У 2014 році Одін звертався до Локі як «до свого сина, доньки та дитини». Однак це вперше, коли про бісексуальність персонажу показали на екрані.</p><p>Також варто зазначити, що цю деталь Локі показували й в інших шоу. У норвезькому серіалі «Рагнарок» (Ragnarok) від Netflix персонаж також є бісексуальним. З новими серіями його зовнішній вигляд змінюється й сам він зазначає, що «йому цілком природньо вдягатись у жіночий одяг й змінювати свій зовнішній вигляд».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-118654 size-full" src="/wp-content/uploads/2021/06/Loki_28Jonas_Strand_Gravli29.jpg" alt="" width="1000" height="492" srcset="/wp-content/uploads/2021/06/Loki_28Jonas_Strand_Gravli29.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2021/06/Loki_28Jonas_Strand_Gravli29-300x148.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/06/Loki_28Jonas_Strand_Gravli29-768x378.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/06/Loki_28Jonas_Strand_Gravli29-650x320.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></p>	<div class="note"  style="background-color:#e98b0e">		<p><a href="/creative/2021/06/23/you-are-loki-you-are-banned/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, як Disney видалив фото користувача, через те що він схожий на Локі.</a></p>		<div class="corner"></div>	</div>

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a></p>

Нещодавно Disney+ випустив новий серіал за коміксами Marvel про скандинавського бога Локі. Серіал виходить щотижня й в одному з останніх епізодів творці шоу <a href="https://www.nme.com/news/tv/loki-confirmed-as-marvels-first-on-screen-bisexual-character-in-new-episode-2976150" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">зазначили</a>, що персонаж є бісексуальним. Це стало відомо під час розмови Локі зі своєю жіночою версією.

Том Гіддлстон, який грає головного героя, <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Bi-0fzooI2A" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">зазначив</a>, що він задоволений таким рішенням авторів серіалу:

[blockquote_with_author content="Локі, як персонаж, має дуже широку і різноманітну ідентичність. Він завжди був персонажем, якого не можна посадити в одне місце й дотримуватись одного образу"]

[related_post id="79669"]

У коміксах Marvel ця деталь зазначалась ще й раніше. У 2014 році Одін звертався до Локі як «до свого сина, доньки та дитини». Однак це вперше, коли про бісексуальність персонажу показали на екрані.

Також варто зазначити, що цю деталь Локі показували й в інших шоу. У норвезькому серіалі «Рагнарок» (Ragnarok) від Netflix персонаж також є бісексуальним. З новими серіями його зовнішній вигляд змінюється й сам він зазначає, що «йому цілком природньо вдягатись у жіночий одяг й змінювати свій зовнішній вигляд».

<img class="aligncenter wp-image-118654 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/Loki_28Jonas_Strand_Gravli29.jpg" alt="" width="1000" height="492" />

[background_substrate_simple color="#e98b0e"]

<a href="https://nachasi.com/creative/2021/06/23/you-are-loki-you-are-banned/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, як Disney видалив фото користувача, через те що він схожий на Локі.</a>

[/background_substrate_simple]

🏳️‍🌈 Локі став першим бісексуальним персонажем Marvel на екрані

<p>40-річний косплеєр з Шотландії Raven <a href="https://twitter.com/LordAmalthean/status/1407015308796309506" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">повідомив</a> у своєму Твіттері, як він отримав скаргу від Disney за те, що він порушив авторські права на ім'я Локі, який є персонажем всесвіту коміксів Marvel.

Косплеєр виставив світлину з собою на сайт Redbubble, де автори контенту можуть завантажувати свої фото та інші роботи й потім люди можуть їх придбати для друку на різних предметах.

Але на фото немає ніяких характерних деталей персонажу — Raven отримав догану за порушення авторських прав <strong>просто через свій зовнішній вигляд</strong>. У косплеєра не було жодних характерних деталей Локі, він був вдягнений у звичайні джинси та футболку.

<img class="aligncenter wp-image-118473 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/Screenshot-2021-06-23-at-11.33.19.png" alt="" width="591" height="624">

[related_post id="71427"]

Raven також зазначив, що він не єдиний, хто отримав такі скарги — інші користувачі також повідомили, що їхній контент видалили через авторські права. Однак часом роботи деяких художників не мали нічого спільного з персонажем коміксів Marvel — вони могли малювати скандинавського бога Локі, що й порушувало правила.

Косплеєр та інші користувачі обурені такою політикою компанії й навіть <a href="https://www.change.org/p/walt-disney-stop-disney-trademarking-the-names-of-norse-gods" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">створили петицію</a>, аби Disney не розповсюджувала свої права просто не речі, які мають принаймні щось спільне з їхнім контентом. Наразі петицію вже підписало майже 100 тисяч людей.

Своєю чергою у Disney <a href="https://www.newsweek.com/disney-denies-sending-cosplayer-takedown-notice-looking-like-marvels-loki-1603204" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">відповіли</a>, що компанія не приймала якихось дій для боротьби з авторами. Цілком імовірно, що онлайн-платформи самостійно вирішили видаляти такий контент, аби не мати проблем з компанією.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<a href="https://nachasi.com/creative/2021/06/22/franko-vs-hrushevsky/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Читайте матеріал про те, чому сварилися Франко та Грушевський — допис користувача. </a>

[/background_substrate_simple]</p>

<p>40-річний косплеєр з Шотландії Raven <a href="https://twitter.com/LordAmalthean/status/1407015308796309506" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">повідомив</a> у своєму Твіттері, як він отримав скаргу від Disney за те, що він порушив авторські права на ім&#8217;я Локі, який є персонажем всесвіту коміксів Marvel.</p><p>Косплеєр виставив світлину з собою на сайт Redbubble, де автори контенту можуть завантажувати свої фото та інші роботи й потім люди можуть їх придбати для друку на різних предметах.</p><p>Але на фото немає ніяких характерних деталей персонажу — Raven отримав догану за порушення авторських прав <strong>просто через свій зовнішній вигляд</strong>. У косплеєра не було жодних характерних деталей Локі, він був вдягнений у звичайні джинси та футболку.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-118473 size-full" src="/wp-content/uploads/2021/06/Screenshot-2021-06-23-at-11.33.19.png" alt="" width="591" height="624" srcset="/wp-content/uploads/2021/06/Screenshot-2021-06-23-at-11.33.19.png 591w, /wp-content/uploads/2021/06/Screenshot-2021-06-23-at-11.33.19-284x300.png 284w" sizes="(max-width: 591px) 100vw, 591px" /></p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2020/02/24/how-to-make-good-instagram-photos/" class="link">🌇 Більше лайків: 10 простих порад як робити класні фотографії в Інстаграм</a>	</div><p>Raven також зазначив, що він не єдиний, хто отримав такі скарги — інші користувачі також повідомили, що їхній контент видалили через авторські права. Однак часом роботи деяких художників не мали нічого спільного з персонажем коміксів Marvel — вони могли малювати скандинавського бога Локі, що й порушувало правила.</p><p>Косплеєр та інші користувачі обурені такою політикою компанії й навіть <a href="https://www.change.org/p/walt-disney-stop-disney-trademarking-the-names-of-norse-gods" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">створили петицію</a>, аби Disney не розповсюджувала свої права просто не речі, які мають принаймні щось спільне з їхнім контентом. Наразі петицію вже підписало майже 100 тисяч людей.</p><p>Своєю чергою у Disney <a href="https://www.newsweek.com/disney-denies-sending-cosplayer-takedown-notice-looking-like-marvels-loki-1603204" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">відповіли</a>, що компанія не приймала якихось дій для боротьби з авторами. Цілком імовірно, що онлайн-платформи самостійно вирішили видаляти такий контент, аби не мати проблем з компанією.</p>	<div class="note"  style="background-color:#ff0053">		<p><a href="/creative/2021/06/22/franko-vs-hrushevsky/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Читайте матеріал про те, чому сварилися Франко та Грушевський — допис користувача. </a></p>		<div class="corner"></div>	</div>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

40-річний косплеєр з Шотландії Raven <a href="https://twitter.com/LordAmalthean/status/1407015308796309506" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">повідомив</a> у своєму Твіттері, як він отримав скаргу від Disney за те, що він порушив авторські права на ім'я Локі, який є персонажем всесвіту коміксів Marvel.

Косплеєр виставив світлину з собою на сайт Redbubble, де автори контенту можуть завантажувати свої фото та інші роботи й потім люди можуть їх придбати для друку на різних предметах.

Але на фото немає ніяких характерних деталей персонажу — Raven отримав догану за порушення авторських прав <strong>просто через свій зовнішній вигляд</strong>. У косплеєра не було жодних характерних деталей Локі, він був вдягнений у звичайні джинси та футболку.

<img class="aligncenter wp-image-118473 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/Screenshot-2021-06-23-at-11.33.19.png" alt="" width="591" height="624" />

[related_post id="71427"]

Raven також зазначив, що він не єдиний, хто отримав такі скарги — інші користувачі також повідомили, що їхній контент видалили через авторські права. Однак часом роботи деяких художників не мали нічого спільного з персонажем коміксів Marvel — вони могли малювати скандинавського бога Локі, що й порушувало правила.

Косплеєр та інші користувачі обурені такою політикою компанії й навіть <a href="https://www.change.org/p/walt-disney-stop-disney-trademarking-the-names-of-norse-gods" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">створили петицію</a>, аби Disney не розповсюджувала свої права просто не речі, які мають принаймні щось спільне з їхнім контентом. Наразі петицію вже підписало майже 100 тисяч людей.

Своєю чергою у Disney <a href="https://www.newsweek.com/disney-denies-sending-cosplayer-takedown-notice-looking-like-marvels-loki-1603204" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">відповіли</a>, що компанія не приймала якихось дій для боротьби з авторами. Цілком імовірно, що онлайн-платформи самостійно вирішили видаляти такий контент, аби не мати проблем з компанією.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<a href="https://nachasi.com/creative/2021/06/22/franko-vs-hrushevsky/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Читайте матеріал про те, чому сварилися Франко та Грушевський — допис користувача. </a>

[/background_substrate_simple]

🤡 Disney видалив фото користувача, через те що він схожий на Локі 

<span style="font-weight: 400;">Українські видавництва все ще рідко замовляють переклади на іноземні книги про кіно. І мова йде не лише про розкішні арт-буки, присвячені Весу Андерсону, але й хіти продажів за кордоном. Поки що у сегменті кіновиробництва найкраще представлений нон-фікшн про індустрію, зокрема про Netflix та Pixar. Подеколи на поличках магазинів можна зустріти книги про «Твін Пікс» або авторські підбірки фільмів.</span>

[background_substrate_simple color="#ba916c"]

<strong>На «Книжковому Арсеналі», що відбудеться з 23 по 27 червня у київському Мистецькому арсеналі, можна вполювати кілька примірників якісної літератури, тому ми зібрали п'ять книг, які не варто пропускати.</strong>

[/background_substrate_simple]

[color_title title="🤓 «Кіношно». Графічна мандрівка світом кіно — Едвард Росс"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/q-kvk-25398-01-u-kinoshno-1500x2250-1.png" img_id="117910"]

<span style="font-weight: 400;">Літературознавиця Ірина Ніколайчук адаптувала українською блискучу оповідь у коміксах про кіно. Автор Едвард Росс наслідує Скотта Макклауда і сам перетворюється на комікс-персонажа, який веде глядача історією кінематографу.</span>

<span style="font-weight: 400;">Головна перевага над подібними книгами – розважливість, що допомагає згадати стрічки або заохотити до перегляду. Навряд чи «Кіношно» може запропонувати глибоке дослідження теми, але автор чудово жартує про класику та Новий Голлівуд.</span>

[/journal]

[color_title title="😲 «Світова історія анімації. Книга перша» — Джаннальберто Бендацці "]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/OAAqJaxcqyO0Z_Jb_4jd2w.png" img_id="117964" revert="true"]

<span style="font-weight: 400;"><a href="https://www.arthuss.com.ua/shop/svitova-istoriya-animatsiyi-knyha-1" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">«Світова історія анімації»</a> — це ґрунтовне занурення у вир мальованих історій, яке розпочинається від фактичної появи кінематографу до Золотої доби, що тривала до 1950-х. Том поділений на країни, де знайшлося місце не лише США та Європі, але й азійським та африканським країнам. Є розділ і про Україну, яка не могла на той час похвалитися помітним результатом. </span>

[/journal]

<span style="font-weight: 400;">Втім, автор згадує прояви українських кінематографістів у науч-попі. </span><span style="font-weight: 400;">Джаннальберто Бендацці </span><span style="font-weight: 400;">добре структурує книгу та дає інформацію, яку не знайти в інших підручниках по історії анімації. </span>

[color_title title="🎥 «Живе кіно» — Френсіс Форд Коппола"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/FB709028Y_Live-Cinema_cover_3D.png" img_id="117919"]

<span style="font-weight: 400;">Вперше українською мовою виходить книга режисера, та ще й того самого, який зняв «Хрещеного батька», «Апокаліпсис сьогодні» та «Розмову». Коппола ділиться своїм досвідом на сторінках нон-фікшену, розповідає про методи та прийоми роботи не в знуджених інтонаціях, а з вайбом адреналінщика, який власноруч відтворив В’єтнамську війну. </span>

<span style="font-weight: 400;">Помітно, як автору не вдається структурувати думки, але натомість він дарує багато інсайдів зі знімального майданчика. </span>

[/journal]

<span style="font-weight: 400;">Мій улюблений — треба спільна вечеря, щоб команда фільму подружилася. Цю настанову також вважав за необхідне Федеріко Фелліні: не можна знімати, якщо поряд немає хорошого італійського ресторану. </span>

[color_title title="🧐 «ВУФКУ. Lost & found» — Довженко-центр"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/Vufku.jpg" img_id="117922" revert="true"]

<span style="font-weight: 400;">Каталог дослідницького проєкту Довженко-центру складає враження епохальної літератури. У книзі зібрана інформація про Всеукраїнське фотокіноуправління, яке працювало у 1920-х та розповсюджувало творчість Олександра Довженка, Дзиґи Вертова та Леся Курбаса. </span>

<span style="font-weight: 400;">Шість письменників/ць (Олександр Ірванець, Тетяна Малярчук, Олексій Нікітін Антон Санченко, Наталка Сняданко та Ірина Цілик) відтворили художні тексти за мотивами сюжетів фільмів ВУФКУ. </span>

[/journal]

<span style="font-weight: 400;">Вам точно не знайти кращої енциклопедії про проєкти державної організації, яка вплинула на світовий кінематограф.</span>

[color_title title="🍿 «Ця ідея ніколи не спрацює! Неймовірна історія заснування Netflix» — Марк Рендольф"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/netflix-cja-ideja-nikoli-nespracjue-1.jpg" img_id="117976"]

<span style="font-weight: 400;">В Україні є безліч книг про Netflix, але лише одна — унікальна, адже її написав співзасновник стрімінгового сервісу Марк Рендольф. У його ідею фільмів онлайн ніхто не вірив, а зараз з цією людиною веде комунікацію Квентін Тарантіно, Мартін Скорсезе та Альфонсо Куарон. Але треба зважати, що Рендольф покинув Netflix у 2003 році, тому це лише історія про старт, а не швидкий розвиток. Попри те, що книгу класифікують як бізнес-літературу, вона легко читається. Тому якщо боїтеся запускати стартап, це хороша психологічна допомога для початку. </span>

[/journal]

[background_substrate title="📚 Про «Книжковий Арсенал»" color="#ba916c"]

<strong>Цьогоріч на фестивалі відбудеться 261 подія й протягом п'яти днів на «Книжковому Арсеналі» презентують тисячі книжок.</strong>

<strong>Захід відбудеться з дотриманням карантинних норм. Квитки доступні лише подобово: звичайний на день — 100₴, пільговий — 50₴. Придбати їх можна <a href="https://book.artarsenal.in.ua/prodazh-kvytkiv-vidkryto/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">за посиланням</a>. Програма фестивалю доступна <a href="https://book.artarsenal.in.ua/programa/rozklad-podij-2021/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">тут</a>. </strong>

[/background_substrate]

<p><span style="font-weight: 400;">Українські видавництва все ще рідко замовляють переклади на іноземні книги про кіно. І мова йде не лише про розкішні арт-буки, присвячені Весу Андерсону, але й хіти продажів за кордоном. Поки що у сегменті кіновиробництва найкраще представлений нон-фікшн про індустрію, зокрема про Netflix та Pixar. Подеколи на поличках магазинів можна зустріти книги про «Твін Пікс» або авторські підбірки фільмів.</span></p>	<div class="note"  style="background-color:#ba916c">		<p><strong>На «Книжковому Арсеналі», що відбудеться з 23 по 27 червня у київському Мистецькому арсеналі, можна вполювати кілька примірників якісної літератури, тому ми зібрали п&#8217;ять книг, які не варто пропускати.</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			🤓 «Кіношно». Графічна мандрівка світом кіно — Едвард Росс		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;">Літературознавиця Ірина Ніколайчук адаптувала українською блискучу оповідь у коміксах про кіно. Автор Едвард Росс наслідує Скотта Макклауда і сам перетворюється на комікс-персонажа, який веде глядача історією кінематографу.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Головна перевага над подібними книгами – розважливість, що допомагає згадати стрічки або заохотити до перегляду. Навряд чи «Кіношно» може запропонувати глибоке дослідження теми, але автор чудово жартує про класику та Новий Голлівуд.</span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/q-kvk-25398-01-u-kinoshno-1500x2250-1.png" alt="">			</div></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			😲 «Світова історія анімації. Книга перша» — Джаннальберто Бендацці 		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;"><a href="https://www.arthuss.com.ua/shop/svitova-istoriya-animatsiyi-knyha-1" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">«Світова історія анімації»</a> — це ґрунтовне занурення у вир мальованих історій, яке розпочинається від фактичної появи кінематографу до Золотої доби, що тривала до 1950-х. Том поділений на країни, де знайшлося місце не лише США та Європі, але й азійським та африканським країнам. Є розділ і про Україну, яка не могла на той час похвалитися помітним результатом. </span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/OAAqJaxcqyO0Z_Jb_4jd2w.png" alt="">			</div></div><p><span style="font-weight: 400;">Втім, автор згадує прояви українських кінематографістів у науч-попі. </span><span style="font-weight: 400;">Джаннальберто Бендацці </span><span style="font-weight: 400;">добре структурує книгу та дає інформацію, яку не знайти в інших підручниках по історії анімації. </span></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			🎥 «Живе кіно» — Френсіс Форд Коппола		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;">Вперше українською мовою виходить книга режисера, та ще й того самого, який зняв «Хрещеного батька», «Апокаліпсис сьогодні» та «Розмову». Коппола ділиться своїм досвідом на сторінках нон-фікшену, розповідає про методи та прийоми роботи не в знуджених інтонаціях, а з вайбом адреналінщика, який власноруч відтворив В’єтнамську війну. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Помітно, як автору не вдається структурувати думки, але натомість він дарує багато інсайдів зі знімального майданчика. </span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/FB709028Y_Live-Cinema_cover_3D.png" alt="">			</div></div><p><span style="font-weight: 400;">Мій улюблений — треба спільна вечеря, щоб команда фільму подружилася. Цю настанову також вважав за необхідне Федеріко Фелліні: не можна знімати, якщо поряд немає хорошого італійського ресторану. </span></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			🧐 «ВУФКУ. Lost & found» — Довженко-центр		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;">Каталог дослідницького проєкту Довженко-центру складає враження епохальної літератури. У книзі зібрана інформація про Всеукраїнське фотокіноуправління, яке працювало у 1920-х та розповсюджувало творчість Олександра Довженка, Дзиґи Вертова та Леся Курбаса. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Шість письменників/ць (Олександр Ірванець, Тетяна Малярчук, Олексій Нікітін Антон Санченко, Наталка Сняданко та Ірина Цілик) відтворили художні тексти за мотивами сюжетів фільмів ВУФКУ. </span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/Vufku.jpg" alt="">			</div></div><p><span style="font-weight: 400;">Вам точно не знайти кращої енциклопедії про проєкти державної організації, яка вплинула на світовий кінематограф.</span></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			🍿 «Ця ідея ніколи не спрацює! Неймовірна історія заснування Netflix» — Марк Рендольф		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;">В Україні є безліч книг про Netflix, але лише одна — унікальна, адже її написав співзасновник стрімінгового сервісу Марк Рендольф. У його ідею фільмів онлайн ніхто не вірив, а зараз з цією людиною веде комунікацію Квентін Тарантіно, Мартін Скорсезе та Альфонсо Куарон. Але треба зважати, що Рендольф покинув Netflix у 2003 році, тому це лише історія про старт, а не швидкий розвиток. Попри те, що книгу класифікують як бізнес-літературу, вона легко читається. Тому якщо боїтеся запускати стартап, це хороша психологічна допомога для початку. </span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/netflix-cja-ideja-nikoli-nespracjue-1.jpg" alt="">			</div></div>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#ba916c">		<div class="content-wrap">							<h3>📚 Про «Книжковий Арсенал»</h3>						<p><strong>Цьогоріч на фестивалі відбудеться 261 подія й протягом п&#8217;яти днів на «Книжковому Арсеналі» презентують тисячі книжок.</strong></p><p><strong>Захід відбудеться з дотриманням карантинних норм. Квитки доступні лише подобово: звичайний на день — 100₴, пільговий — 50₴. Придбати їх можна <a href="https://book.artarsenal.in.ua/prodazh-kvytkiv-vidkryto/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">за посиланням</a>. Програма фестивалю доступна <a href="https://book.artarsenal.in.ua/programa/rozklad-podij-2021/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">тут</a>. </strong></p>		</div>	</div>

<span style="font-weight: 400">Від коміксів до енциклопедії світової анімації. </span>

<span style="font-weight: 400;">Українські видавництва все ще рідко замовляють переклади на іноземні книги про кіно. І мова йде не лише про розкішні арт-буки, присвячені Весу Андерсону, але й хіти продажів за кордоном. Поки що у сегменті кіновиробництва найкраще представлений нон-фікшн про індустрію, зокрема про Netflix та Pixar. Подеколи на поличках магазинів можна зустріти книги про «Твін Пікс» або авторські підбірки фільмів.</span>

[background_substrate_simple color="#ba916c"]

<strong>На «Книжковому Арсеналі», що відбудеться з 23 по 27 червня у київському Мистецькому арсеналі, можна вполювати кілька примірників якісної літератури, тому ми зібрали п'ять книг, які не варто пропускати.</strong>

[/background_substrate_simple]

[color_title title="🤓 «Кіношно». Графічна мандрівка світом кіно — Едвард Росс"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/q-kvk-25398-01-u-kinoshno-1500x2250-1.png" img_id="117910"]

<span style="font-weight: 400;">Літературознавиця Ірина Ніколайчук адаптувала українською блискучу оповідь у коміксах про кіно. Автор Едвард Росс наслідує Скотта Макклауда і сам перетворюється на комікс-персонажа, який веде глядача історією кінематографу.</span>

<span style="font-weight: 400;">Головна перевага над подібними книгами – розважливість, що допомагає згадати стрічки або заохотити до перегляду. Навряд чи «Кіношно» може запропонувати глибоке дослідження теми, але автор чудово жартує про класику та Новий Голлівуд.</span>

[/journal]

[color_title title="😲 «Світова історія анімації. Книга перша» — Джаннальберто Бендацці "]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/OAAqJaxcqyO0Z_Jb_4jd2w.png" img_id="117964" revert="true"]

<span style="font-weight: 400;"><a href="https://www.arthuss.com.ua/shop/svitova-istoriya-animatsiyi-knyha-1" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">«Світова історія анімації»</a> — це ґрунтовне занурення у вир мальованих історій, яке розпочинається від фактичної появи кінематографу до Золотої доби, що тривала до 1950-х. Том поділений на країни, де знайшлося місце не лише США та Європі, але й азійським та африканським країнам. Є розділ і про Україну, яка не могла на той час похвалитися помітним результатом. </span>

[/journal]

<span style="font-weight: 400;">Втім, автор згадує прояви українських кінематографістів у науч-попі. </span><span style="font-weight: 400;">Джаннальберто Бендацці </span><span style="font-weight: 400;">добре структурує книгу та дає інформацію, яку не знайти в інших підручниках по історії анімації. </span>

[color_title title="🎥 «Живе кіно» — Френсіс Форд Коппола"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/FB709028Y_Live-Cinema_cover_3D.png" img_id="117919"]

<span style="font-weight: 400;">Вперше українською мовою виходить книга режисера, та ще й того самого, який зняв «Хрещеного батька», «Апокаліпсис сьогодні» та «Розмову». Коппола ділиться своїм досвідом на сторінках нон-фікшену, розповідає про методи та прийоми роботи не в знуджених інтонаціях, а з вайбом адреналінщика, який власноруч відтворив В’єтнамську війну. </span>

<span style="font-weight: 400;">Помітно, як автору не вдається структурувати думки, але натомість він дарує багато інсайдів зі знімального майданчика. </span>

[/journal]

<span style="font-weight: 400;">Мій улюблений — треба спільна вечеря, щоб команда фільму подружилася. Цю настанову також вважав за необхідне Федеріко Фелліні: не можна знімати, якщо поряд немає хорошого італійського ресторану. </span>

[color_title title="🧐 «ВУФКУ. Lost &amp; found» — Довженко-центр"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/Vufku.jpg" img_id="117922" revert="true"]

<span style="font-weight: 400;">Каталог дослідницького проєкту Довженко-центру складає враження епохальної літератури. У книзі зібрана інформація про Всеукраїнське фотокіноуправління, яке працювало у 1920-х та розповсюджувало творчість Олександра Довженка, Дзиґи Вертова та Леся Курбаса. </span>

<span style="font-weight: 400;">Шість письменників/ць (Олександр Ірванець, Тетяна Малярчук, Олексій Нікітін Антон Санченко, Наталка Сняданко та Ірина Цілик) відтворили художні тексти за мотивами сюжетів фільмів ВУФКУ. </span>

[/journal]

<span style="font-weight: 400;">Вам точно не знайти кращої енциклопедії про проєкти державної організації, яка вплинула на світовий кінематограф.</span>

[color_title title="🍿 «Ця ідея ніколи не спрацює! Неймовірна історія заснування Netflix» — Марк Рендольф"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/netflix-cja-ideja-nikoli-nespracjue-1.jpg" img_id="117976"]

<span style="font-weight: 400;">В Україні є безліч книг про Netflix, але лише одна — унікальна, адже її написав співзасновник стрімінгового сервісу Марк Рендольф. У його ідею фільмів онлайн ніхто не вірив, а зараз з цією людиною веде комунікацію Квентін Тарантіно, Мартін Скорсезе та Альфонсо Куарон. Але треба зважати, що Рендольф покинув Netflix у 2003 році, тому це лише історія про старт, а не швидкий розвиток. Попри те, що книгу класифікують як бізнес-літературу, вона легко читається. Тому якщо боїтеся запускати стартап, це хороша психологічна допомога для початку. </span>

[/journal]

[background_substrate title="📚 Про «Книжковий Арсенал»" color="#ba916c"]

<strong>Цьогоріч на фестивалі відбудеться 261 подія й протягом п'яти днів на «Книжковому Арсеналі» презентують тисячі книжок.</strong>

<strong>Захід відбудеться з дотриманням карантинних норм. Квитки доступні лише подобово: звичайний на день — 100₴, пільговий — 50₴. Придбати їх можна <a href="https://book.artarsenal.in.ua/prodazh-kvytkiv-vidkryto/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">за посиланням</a>. Програма фестивалю доступна <a href="https://book.artarsenal.in.ua/programa/rozklad-podij-2021/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">тут</a>. </strong>

[/background_substrate]

<p><span style="font-weight: 400;">Українські видавництва все ще рідко замовляють переклади на іноземні книги про кіно. І мова йде не лише про розкішні арт-буки, присвячені Весу Андерсону, але й хіти продажів за кордоном. Поки що у сегменті кіновиробництва найкраще представлений нон-фікшн про індустрію, зокрема про Netflix та Pixar. Подеколи на поличках магазинів можна зустріти книги про «Твін Пікс» або авторські підбірки фільмів.</span></p>	<div class="note"  style="background-color:#ba916c">		<p><strong>На «Книжковому Арсеналі», що відбудеться з 23 по 27 червня у київському Мистецькому арсеналі, можна вполювати кілька примірників якісної літератури, тому ми зібрали п&#8217;ять книг, які не варто пропускати.</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			🤓 «Кіношно». Графічна мандрівка світом кіно — Едвард Росс		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;">Літературознавиця Ірина Ніколайчук адаптувала українською блискучу оповідь у коміксах про кіно. Автор Едвард Росс наслідує Скотта Макклауда і сам перетворюється на комікс-персонажа, який веде глядача історією кінематографу.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Головна перевага над подібними книгами – розважливість, що допомагає згадати стрічки або заохотити до перегляду. Навряд чи «Кіношно» може запропонувати глибоке дослідження теми, але автор чудово жартує про класику та Новий Голлівуд.</span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/q-kvk-25398-01-u-kinoshno-1500x2250-1.png" alt="">			</div></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			😲 «Світова історія анімації. Книга перша» — Джаннальберто Бендацці 		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;"><a href="https://www.arthuss.com.ua/shop/svitova-istoriya-animatsiyi-knyha-1" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">«Світова історія анімації»</a> — це ґрунтовне занурення у вир мальованих історій, яке розпочинається від фактичної появи кінематографу до Золотої доби, що тривала до 1950-х. Том поділений на країни, де знайшлося місце не лише США та Європі, але й азійським та африканським країнам. Є розділ і про Україну, яка не могла на той час похвалитися помітним результатом. </span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/OAAqJaxcqyO0Z_Jb_4jd2w.png" alt="">			</div></div><p><span style="font-weight: 400;">Втім, автор згадує прояви українських кінематографістів у науч-попі. </span><span style="font-weight: 400;">Джаннальберто Бендацці </span><span style="font-weight: 400;">добре структурує книгу та дає інформацію, яку не знайти в інших підручниках по історії анімації. </span></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			🎥 «Живе кіно» — Френсіс Форд Коппола		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;">Вперше українською мовою виходить книга режисера, та ще й того самого, який зняв «Хрещеного батька», «Апокаліпсис сьогодні» та «Розмову». Коппола ділиться своїм досвідом на сторінках нон-фікшену, розповідає про методи та прийоми роботи не в знуджених інтонаціях, а з вайбом адреналінщика, який власноруч відтворив В’єтнамську війну. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Помітно, як автору не вдається структурувати думки, але натомість він дарує багато інсайдів зі знімального майданчика. </span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/FB709028Y_Live-Cinema_cover_3D.png" alt="">			</div></div><p><span style="font-weight: 400;">Мій улюблений — треба спільна вечеря, щоб команда фільму подружилася. Цю настанову також вважав за необхідне Федеріко Фелліні: не можна знімати, якщо поряд немає хорошого італійського ресторану. </span></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			🧐 «ВУФКУ. Lost &amp; found» — Довженко-центр		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;">Каталог дослідницького проєкту Довженко-центру складає враження епохальної літератури. У книзі зібрана інформація про Всеукраїнське фотокіноуправління, яке працювало у 1920-х та розповсюджувало творчість Олександра Довженка, Дзиґи Вертова та Леся Курбаса. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Шість письменників/ць (Олександр Ірванець, Тетяна Малярчук, Олексій Нікітін Антон Санченко, Наталка Сняданко та Ірина Цілик) відтворили художні тексти за мотивами сюжетів фільмів ВУФКУ. </span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/Vufku.jpg" alt="">			</div></div><p><span style="font-weight: 400;">Вам точно не знайти кращої енциклопедії про проєкти державної організації, яка вплинула на світовий кінематограф.</span></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			🍿 «Ця ідея ніколи не спрацює! Неймовірна історія заснування Netflix» — Марк Рендольф		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><span style="font-weight: 400;">В Україні є безліч книг про Netflix, але лише одна — унікальна, адже її написав співзасновник стрімінгового сервісу Марк Рендольф. У його ідею фільмів онлайн ніхто не вірив, а зараз з цією людиною веде комунікацію Квентін Тарантіно, Мартін Скорсезе та Альфонсо Куарон. Але треба зважати, що Рендольф покинув Netflix у 2003 році, тому це лише історія про старт, а не швидкий розвиток. Попри те, що книгу класифікують як бізнес-літературу, вона легко читається. Тому якщо боїтеся запускати стартап, це хороша психологічна допомога для початку. </span></p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/06/netflix-cja-ideja-nikoli-nespracjue-1.jpg" alt="">			</div></div>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#ba916c">		<div class="content-wrap">							<h3>📚 Про «Книжковий Арсенал»</h3>						<p><strong>Цьогоріч на фестивалі відбудеться 261 подія й протягом п&#8217;яти днів на «Книжковому Арсеналі» презентують тисячі книжок.</strong></p><p><strong>Захід відбудеться з дотриманням карантинних норм. Квитки доступні лише подобово: звичайний на день — 100₴, пільговий — 50₴. Придбати їх можна <a href="https://book.artarsenal.in.ua/prodazh-kvytkiv-vidkryto/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">за посиланням</a>. Програма фестивалю доступна <a href="https://book.artarsenal.in.ua/programa/rozklad-podij-2021/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">тут</a>. </strong></p>		</div>	</div>

🤓 5 книг про кіно на «Книжковому Арсеналі» 2021

🤓 Книги про кіно на Книжковому Арсеналі 2021

<p>Видавництво коміксів Dark Horse <a href="http://venturebeat.com" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">відкрило</a> новий підрозділ, який вироблятиме ігри за коміксами. Очікується, що ігри робитимуть на всі основні платформи — ПК, консолі та для смартфонів.

Як зазначив керівник підрозділу Dark Horse Games Джонні Лі, видавництво також співпрацюватиме з іншими розробниками — як і з великими компаніями, так і з незалежними проєктами.

[blockquote_with_author name="Джонні Лі" position="керівник Dark Horse Games" content="Перемовини з декількома компаніями вже на заключному етапі. І якщо все буде добре, то ви побачите персонажів Dark Horse Comics в великих іграх-сервісах не пізніше першого кварталу наступного року"]

Цілком імовірно, що перші ігри будуть на базі найвідоміших коміксів видавництва — «Геллбой», «Хижак», «Термінатор», «Чужі», «Індіана Джонс» чи інші проєкти.

Також у планах Dark Horse Games працювати над різноманітними мультимедійними шоу для стрімінгових сервісів та телебачення.

[background_substrate_simple color="#a52e27"]

<a href="https://nachasi.com/videogames/2021/05/28/horizon-forbidden-west-gameplay/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали про перший показ геймплею Horizon Forbidden West. </a>

[/background_substrate_simple]</p>

<p>Видавництво коміксів Dark Horse <a href="http://venturebeat.com" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">відкрило</a> новий підрозділ, який вироблятиме ігри за коміксами. Очікується, що ігри робитимуть на всі основні платформи — ПК, консолі та для смартфонів.</p><p>Як зазначив керівник підрозділу Dark Horse Games Джонні Лі, видавництво також співпрацюватиме з іншими розробниками — як і з великими компаніями, так і з незалежними проєктами.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Перемовини з декількома компаніями вже на заключному етапі. І якщо все буде добре, то ви побачите персонажів Dark Horse Comics в великих іграх-сервісах не пізніше першого кварталу наступного року</p>					<cite>									<span><strong>Джонні Лі,</strong></span> керівник Dark Horse Games							</cite>			</blockquote><p>Цілком імовірно, що перші ігри будуть на базі найвідоміших коміксів видавництва — «Геллбой», «Хижак», «Термінатор», «Чужі», «Індіана Джонс» чи інші проєкти.</p><p>Також у планах Dark Horse Games працювати над різноманітними мультимедійними шоу для стрімінгових сервісів та телебачення.</p>	<div class="note"  style="background-color:#a52e27">		<p><a href="/videogames/2021/05/28/horizon-forbidden-west-gameplay/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали про перший показ геймплею Horizon Forbidden West. </a></p>		<div class="corner"></div>	</div>

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ігри

Першу гру з персонажами коміксів видавництва можна очікувати у першому кварталі наступного року.

Видавництво коміксів Dark Horse <a href="http://venturebeat.com" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">відкрило</a> новий підрозділ, який вироблятиме ігри за коміксами. Очікується, що ігри робитимуть на всі основні платформи — ПК, консолі та для смартфонів.

Як зазначив керівник підрозділу Dark Horse Games Джонні Лі, видавництво також співпрацюватиме з іншими розробниками — як і з великими компаніями, так і з незалежними проєктами.

[blockquote_with_author name="Джонні Лі" position="керівник Dark Horse Games" content="Перемовини з декількома компаніями вже на заключному етапі. І якщо все буде добре, то ви побачите персонажів Dark Horse Comics в великих іграх-сервісах не пізніше першого кварталу наступного року"]

Цілком імовірно, що перші ігри будуть на базі найвідоміших коміксів видавництва — «Геллбой», «Хижак», «Термінатор», «Чужі», «Індіана Джонс» чи інші проєкти.

Також у планах Dark Horse Games працювати над різноманітними мультимедійними шоу для стрімінгових сервісів та телебачення.

[background_substrate_simple color="#a52e27"]

<a href="https://nachasi.com/videogames/2021/05/28/horizon-forbidden-west-gameplay/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали про перший показ геймплею Horizon Forbidden West. </a>

[/background_substrate_simple]

#комікси

🏳️‍🌈 Локі став першим бісексуальним персонажем Marvel на екрані

🤡 Disney видалив фото користувача, через те що він схожий на Локі

🤓 5 книг про кіно на «Книжковому Арсеналі» 2021

😈 Видавництво Dark Horse вироблятиме власні ігри за коміксами