<h4><strong>Чому безпека транзакцій — це важливо?</strong></h4>
Безпека транзакцій – не просто ключова ланка в процесі прийому платежів, посилення якої є пріоритетом для будь-якої процесингової компанії. Це умова нормальної щоденної роботи таких компаній і фундамент довіри для партнерів.

Але активний розвиток галузі безготівкових платежів прямопропорціний розвитку методів шахрайства, з якими нам доводиться боротися. Особливо гостро це відчувають банки, що надають POS-термінали для безготівкової оплати у торгових точках (супермаркетах, магазинах одягу, заправках, метро – словом, там, де ви звикли прикладати картку та радіти PayPass).

Останнім часом серед міжнародних платіжних систем все більш актуальним і затребуваним є стандарт безпеки Point-to-Point Encryption (P2PE)
<h4><strong>Що таке P2PE?</strong></h4>
PCI P2PE — платіжне рішення, яке представляє собою сукупність комплектуючих, програмного забезпечення і процесів, які забезпечують шифрування даних платіжних карт користувачів. Особливістю рішення є шифрування і передача даних від т.зв. «точки взаємодії з користувачем» (point of interaction або POI) в середовища розшифрування.

Іншими словами, забезпечується шифрована передача даних між торговою точкою і банком-еквайром. В процесі цієї передачі відбувається наступне: під час оплати POI передає дані (за допомогою додатків, програмного забезпечення тощо). Процесинг банку розшифровує дані за допомогою програмного забезпечення та криптоключів, після чого робить підтвердження/відмову факту оплати використовуючи аналогічний канал передачі даних.

Сам провайдер P2PE може бути як банком, так і процесинговою компанією, послугами якої банк користується (якщо не має в своєму розпорядженні свого процесингу). Провайдер несе відповідальність за розробку і впровадження такого рішення і вже надає його своїм мерчантам.
<h4><strong>Що дає PCI P2PE?</strong></h4>
Point-to-Point Encryption корисний в двох питаннях:
<ul>
<li>Мерчанти скорочують область перевірки PCI DSS.</li>
 	<li>Зростає загальний рівень безпеки процесу обробки даних платіжних карт користувачів.</li>
</ul>
Саме тому ми можемо спостерігати загальносвітову тенденцію зростання кількості міжнародних платіжних систем, що використовують P2PE, тим самим підкреслюючи зростаючий в усьому світі акцент на безпеці даних. Справа не тільки у скандалі із витоком даних понад 80 млн користувачів Facebook до Cambridge Analytica, але і в ній теж. Всю серйозність питання можна вимірювати фінансово – пристрій управління зашифрованою інформацією коштує близько $100 тис. А до цього треба додати обслуговування, зарплатню персоналу та регулярні апдейти.
<h4><strong>Наскільки ця технологія є поширеною?</strong></h4>
За даними Ради стандартів безпеки платіжних карт (PCI SSC), на даний момент 202 платіжні системи системи по всьому світу сертифіковані відповідно до стандарту P2PE, який був представлений у 2011 році, щоб стати еталоном для систем шифрування.

Коли така технологія буде застосовуватися в Україні – сказати складно. Але подальша інтеграція зі світовим <a href="https://nachasi.com/2018/03/29/unit-fintech-forum-2018/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">fintech-ринком<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/event-1597531_1920-300x200.jpg" />Майбутнє банківської системи обговорять на UNIT Fintech Forum 2018</span></a> зобов'язує не тільки отримувати великі інвестиції та «спалювати» їх на маркетингові війни з конкурентами, а й працювати над тим, аби відповідати найвищим стандартам безпеки.

<h4><strong>Чому безпека транзакцій — це важливо?</strong></h4><p>Безпека транзакцій – не просто ключова ланка в процесі прийому платежів, посилення якої є пріоритетом для будь-якої процесингової компанії. Це умова нормальної щоденної роботи таких компаній і фундамент довіри для партнерів.</p><p>Але активний розвиток галузі безготівкових платежів прямопропорціний розвитку методів шахрайства, з якими нам доводиться боротися. Особливо гостро це відчувають банки, що надають POS-термінали для безготівкової оплати у торгових точках (супермаркетах, магазинах одягу, заправках, метро – словом, там, де ви звикли прикладати картку та радіти PayPass).</p><p>Останнім часом серед міжнародних платіжних систем все більш актуальним і затребуваним є стандарт безпеки Point-to-Point Encryption (P2PE)</p><h4><strong>Що таке P2PE?</strong></h4><p>PCI P2PE — платіжне рішення, яке представляє собою сукупність комплектуючих, програмного забезпечення і процесів, які забезпечують шифрування даних платіжних карт користувачів. Особливістю рішення є шифрування і передача даних від т.зв. «точки взаємодії з користувачем» (point of interaction або POI) в середовища розшифрування.</p><p>Іншими словами, забезпечується шифрована передача даних між торговою точкою і банком-еквайром. В процесі цієї передачі відбувається наступне: під час оплати POI передає дані (за допомогою додатків, програмного забезпечення тощо). Процесинг банку розшифровує дані за допомогою програмного забезпечення та криптоключів, після чого робить підтвердження/відмову факту оплати використовуючи аналогічний канал передачі даних.</p><p>Сам провайдер P2PE може бути як банком, так і процесинговою компанією, послугами якої банк користується (якщо не має в своєму розпорядженні свого процесингу). Провайдер несе відповідальність за розробку і впровадження такого рішення і вже надає його своїм мерчантам.</p><h4><strong>Що дає PCI P2PE?</strong></h4><p>Point-to-Point Encryption корисний в двох питаннях:</p><ul><li>Мерчанти скорочують область перевірки PCI DSS.</li><li>Зростає загальний рівень безпеки процесу обробки даних платіжних карт користувачів.</li></ul><p>Саме тому ми можемо спостерігати загальносвітову тенденцію зростання кількості міжнародних платіжних систем, що використовують P2PE, тим самим підкреслюючи зростаючий в усьому світі акцент на безпеці даних. Справа не тільки у скандалі із витоком даних понад 80 млн користувачів Facebook до Cambridge Analytica, але і в ній теж. Всю серйозність питання можна вимірювати фінансово – пристрій управління зашифрованою інформацією коштує близько $100 тис. А до цього треба додати обслуговування, зарплатню персоналу та регулярні апдейти.</p><h4><strong>Наскільки ця технологія є поширеною?</strong></h4><p>За даними Ради стандартів безпеки платіжних карт (PCI SSC), на даний момент 202 платіжні системи системи по всьому світу сертифіковані відповідно до стандарту P2PE, який був представлений у 2011 році, щоб стати еталоном для систем шифрування.</p><p>Коли така технологія буде застосовуватися в Україні – сказати складно. Але подальша інтеграція зі світовим <a href="/2018/03/29/unit-fintech-forum-2018/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">fintech-ринком<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/event-1597531_1920-300x200.jpg" />Майбутнє банківської системи обговорять на UNIT Fintech Forum 2018</span></a> зобов&#8217;язує не тільки отримувати великі інвестиції та «спалювати» їх на маркетингові війни з конкурентами, а й працювати над тим, аби відповідати найвищим стандартам безпеки.</p>

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

Про безпеку транзакцій у грошових безготівкових переказах доводиться дбати не лише банкам, але й процесинговим платформам. На часі дізнатися, яка технологія допомагає змінювати ринок цифрових платіжних послуг на краще

<h4><strong>Чому безпека транзакцій — це важливо?</strong></h4>
Безпека транзакцій – не просто ключова ланка в процесі прийому платежів, посилення якої є пріоритетом для будь-якої процесингової компанії. Це умова нормальної щоденної роботи таких компаній і фундамент довіри для партнерів.

Але активний розвиток галузі безготівкових платежів прямопропорціний розвитку методів шахрайства, з якими нам доводиться боротися. Особливо гостро це відчувають банки, що надають POS-термінали для безготівкової оплати у торгових точках (супермаркетах, магазинах одягу, заправках, метро – словом, там, де ви звикли прикладати картку та радіти PayPass).

Останнім часом серед міжнародних платіжних систем все більш актуальним і затребуваним є стандарт безпеки Point-to-Point Encryption (P2PE)
<h4><strong>Що таке P2PE?</strong></h4>
PCI P2PE — платіжне рішення, яке представляє собою сукупність комплектуючих, програмного забезпечення і процесів, які забезпечують шифрування даних платіжних карт користувачів. Особливістю рішення є шифрування і передача даних від т.зв. «точки взаємодії з користувачем» (point of interaction або POI) в середовища розшифрування.

Іншими словами, забезпечується шифрована передача даних між торговою точкою і банком-еквайром. В процесі цієї передачі відбувається наступне: під час оплати POI передає дані (за допомогою додатків, програмного забезпечення тощо). Процесинг банку розшифровує дані за допомогою програмного забезпечення та криптоключів, після чого робить підтвердження/відмову факту оплати використовуючи аналогічний канал передачі даних.

Сам провайдер P2PE може бути як банком, так і процесинговою компанією, послугами якої банк користується (якщо не має в своєму розпорядженні свого процесингу). Провайдер несе відповідальність за розробку і впровадження такого рішення і вже надає його своїм мерчантам.
<h4><strong>Що дає PCI P2PE?</strong></h4>
Point-to-Point Encryption корисний в двох питаннях:
<ul>
 	<li>Мерчанти скорочують область перевірки PCI DSS.</li>
 	<li>Зростає загальний рівень безпеки процесу обробки даних платіжних карт користувачів.</li>
</ul>
Саме тому ми можемо спостерігати загальносвітову тенденцію зростання кількості міжнародних платіжних систем, що використовують P2PE, тим самим підкреслюючи зростаючий в усьому світі акцент на безпеці даних. Справа не тільки у скандалі із витоком даних понад 80 млн користувачів Facebook до Cambridge Analytica, але і в ній теж. Всю серйозність питання можна вимірювати фінансово – пристрій управління зашифрованою інформацією коштує близько $100 тис. А до цього треба додати обслуговування, зарплатню персоналу та регулярні апдейти.
<h4><strong>Наскільки ця технологія є поширеною?</strong></h4>
За даними Ради стандартів безпеки платіжних карт (PCI SSC), на даний момент 202 платіжні системи системи по всьому світу сертифіковані відповідно до стандарту P2PE, який був представлений у 2011 році, щоб стати еталоном для систем шифрування.

Коли така технологія буде застосовуватися в Україні – сказати складно. Але подальша інтеграція зі світовим <a href="https://nachasi.com/2018/03/29/unit-fintech-forum-2018/" target="_blank" rel="noopener">fintech-ринком</a> зобов'язує не тільки отримувати великі інвестиції та «спалювати» їх на маркетингові війни з конкурентами, а й працювати над тим, аби відповідати найвищим стандартам безпеки.

<h4><strong>Чому безпека транзакцій — це важливо?</strong></h4><p>Безпека транзакцій – не просто ключова ланка в процесі прийому платежів, посилення якої є пріоритетом для будь-якої процесингової компанії. Це умова нормальної щоденної роботи таких компаній і фундамент довіри для партнерів.</p><p>Але активний розвиток галузі безготівкових платежів прямопропорціний розвитку методів шахрайства, з якими нам доводиться боротися. Особливо гостро це відчувають банки, що надають POS-термінали для безготівкової оплати у торгових точках (супермаркетах, магазинах одягу, заправках, метро – словом, там, де ви звикли прикладати картку та радіти PayPass).</p><p>Останнім часом серед міжнародних платіжних систем все більш актуальним і затребуваним є стандарт безпеки Point-to-Point Encryption (P2PE)</p><h4><strong>Що таке P2PE?</strong></h4><p>PCI P2PE — платіжне рішення, яке представляє собою сукупність комплектуючих, програмного забезпечення і процесів, які забезпечують шифрування даних платіжних карт користувачів. Особливістю рішення є шифрування і передача даних від т.зв. «точки взаємодії з користувачем» (point of interaction або POI) в середовища розшифрування.</p><p>Іншими словами, забезпечується шифрована передача даних між торговою точкою і банком-еквайром. В процесі цієї передачі відбувається наступне: під час оплати POI передає дані (за допомогою додатків, програмного забезпечення тощо). Процесинг банку розшифровує дані за допомогою програмного забезпечення та криптоключів, після чого робить підтвердження/відмову факту оплати використовуючи аналогічний канал передачі даних.</p><p>Сам провайдер P2PE може бути як банком, так і процесинговою компанією, послугами якої банк користується (якщо не має в своєму розпорядженні свого процесингу). Провайдер несе відповідальність за розробку і впровадження такого рішення і вже надає його своїм мерчантам.</p><h4><strong>Що дає PCI P2PE?</strong></h4><p>Point-to-Point Encryption корисний в двох питаннях:</p><ul><li>Мерчанти скорочують область перевірки PCI DSS.</li><li>Зростає загальний рівень безпеки процесу обробки даних платіжних карт користувачів.</li></ul><p>Саме тому ми можемо спостерігати загальносвітову тенденцію зростання кількості міжнародних платіжних систем, що використовують P2PE, тим самим підкреслюючи зростаючий в усьому світі акцент на безпеці даних. Справа не тільки у скандалі із витоком даних понад 80 млн користувачів Facebook до Cambridge Analytica, але і в ній теж. Всю серйозність питання можна вимірювати фінансово – пристрій управління зашифрованою інформацією коштує близько $100 тис. А до цього треба додати обслуговування, зарплатню персоналу та регулярні апдейти.</p><h4><strong>Наскільки ця технологія є поширеною?</strong></h4><p>За даними Ради стандартів безпеки платіжних карт (PCI SSC), на даний момент 202 платіжні системи системи по всьому світу сертифіковані відповідно до стандарту P2PE, який був представлений у 2011 році, щоб стати еталоном для систем шифрування.</p><p>Коли така технологія буде застосовуватися в Україні – сказати складно. Але подальша інтеграція зі світовим <a href="/2018/03/29/unit-fintech-forum-2018/" target="_blank" rel="noopener">fintech-ринком</a> зобов&#8217;язує не тільки отримувати великі інвестиції та «спалювати» їх на маркетингові війни з конкурентами, а й працювати над тим, аби відповідати найвищим стандартам безпеки.</p>

Як міжнародні платіжні системи посилюють безпеку транзакцій

У своїй <a href="https://nachasi.com/2018/03/20/yak-zminytsya-pryjom-platezhiv-u-najblyzhchi-roky/" target="_blank" rel="noopener">попередній публікації</a> я розповідала про важливість для бізнесу шукати нові підходи для «покоління Z» — digital-based молодих людей, які не уявляють свого життя без інтернету. Особливо актуальними ці вимоги до трансформації стали для банків

Банки — одні з найбільш консервативних фінансових інститутів, які, тим не менш, утримують стратегічні позиції у питанні роботи з грошовими коштами кінцевого споживача. <strong>Чи можна змінити цю сферу — і як вона вже трансформується?</strong>

[color_title title="Молодь та банки — як взаємодіяти далі"]

Тенденція актуальна як для Західної Європи і США, так і для України – молоді люди вважають за краще не мати справу з банками в більшості традиційно вигідних (для банків) питань. По-перше – <strong>молодь частіше за все не робить депозитних вкладів</strong>. По-друге, створює величезний суспільний запит не на фізичну взаємодію у відділеннях, а на онлайн-банкінг і оплату товарів і послуг в інтернеті (еквайринг).

Чимало банків тільки починають робити кроки зі створення user-friendly інфраструктури в онлайн-просторі. Однак левова частка затребуваних операцій вже навчилися робити fintech-компанії за допомогою своїх продуктів. Чим це буде для банків — проблемою або ж можливістю, — вирішувати тільки їм.

[color_title title="Банки — це не лише картки (хоча в це вірять не всі)"]

[related_post id="21740"]

В середньому, майже 12% населення Європи є «небанківським» або «недостатньо банківським». Статистику не можна назвати офіційною, відсоток відрізняється між країнами, але все ж. Ви можете хоча б на хвилину уявити, що у вас немає вашої банківської карти? Ви не можете оплатити проїзд в метро — доведеться стояти в черзі за жетоном. Не вийде сплатити за продукти в супермаркеті, якщо взяли недостатньо готівки. На етапі старту в Україні у вас не вийшло би навіть викликати Uber.

Для представника середнього класу українсього мегалопісу звучить як щось страшне. Але ми звикли оцінювати всю Україну за власним прикладом — і часто не замислюємося про те, що багато хто, навіть маючи банківську карту, використовують її лише як засіб отримання і подальшого переведення зарплати у готівку.

[color_title title="Недовіра, яку треба ламати"]

[related_post id="19759"]

Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти, що причина криється у недовірі. Про її причини і так написано занадто багато. Трастовість зростає, але не так швидко, як хотілося би. Але <strong>ситуацію змінюють зовсім не банки, а fintech-стартапи і вже зреалізовані проекти. Як саме?</strong>

По-перше, вони створюють нову якість платіжних послуг, в якій «прекрасно все»: від лояльніших тарифів на оплату при виборі методу, до дизайну і дрібних, але відчутних деталей: табуляція і копіювання номера картки у форму, оперативна підтримка користувачів послуг у месенджерах, бонусні програми лояльності, кешбек — ось це все. Це — електронні гаманці, мобільні банки в смартфонах, платіжні сервіси. Одним словом, <strong>все те, що робить повсякденні платежі не випробуванням нервової системи, а автоматизованими рутинними операціями</strong>.

Так, емісію електронних грошей в Україні (як і в багатьох інших країнах) здійснюють банки. Але найчастіше успішні продукти створюють саме компанії, що дають абстрактним електронним грошам ім'я і той рівень якості сервісу, який і виділяє їх серед інших.

[related_post id="23843"]

Мобільні банки, що працюють під «крилом» традиційних, електронні гаманці – це ті ж банківські рахунки, як і будь-які інші. Проте вони працюють в цифровому вигляді без фізичної присутності, що дозволяє <strong>знизити прибуток і знизити комісійні.</strong> У fintech-компаній, побудованих з нуля, майже немає тих «старих» проблем, які перешкоджають традиційним банкам.

І заради такої турботи про клієнта до них йдуть користувачі — навіть ті, хто був не готовий стати клієнтом банку-емітента електронних грошей. І я впевнена: багато хто з вас вже є серед користувачів їхніх послуг.

<p>Банки — одні з найбільш консервативних фінансових інститутів, які, тим не менш, утримують стратегічні позиції у питанні роботи з грошовими коштами кінцевого споживача. <strong>Чи можна змінити цю сферу — і як вона вже трансформується?</strong></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Молодь та банки — як взаємодіяти далі		</span>	</h3><p>Тенденція актуальна як для Західної Європи і США, так і для України – молоді люди вважають за краще не мати справу з банками в більшості традиційно вигідних (для банків) питань. По-перше – <strong>молодь частіше за все не робить депозитних вкладів</strong>. По-друге, створює величезний суспільний запит не на фізичну взаємодію у відділеннях, а на онлайн-банкінг і оплату товарів і послуг в інтернеті (еквайринг).</p><p>Чимало банків тільки починають робити кроки зі створення user-friendly інфраструктури в онлайн-просторі. Однак левова частка затребуваних операцій вже навчилися робити fintech-компанії за допомогою своїх продуктів. Чим це буде для банків — проблемою або ж можливістю, — вирішувати тільки їм.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Банки — це не лише картки (хоча в це вірять не всі)		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/11/27/uber-zminyv-taryfy-v-5-mistah-ukrayiny/" class="link">Uber змінив тарифи в 5 містах України</a>	</div><p>В середньому, майже 12% населення Європи є «небанківським» або «недостатньо банківським». Статистику не можна назвати офіційною, відсоток відрізняється між країнами, але все ж. Ви можете хоча б на хвилину уявити, що у вас немає вашої банківської карти? Ви не можете оплатити проїзд в метро — доведеться стояти в черзі за жетоном. Не вийде сплатити за продукти в супермаркеті, якщо взяли недостатньо готівки. На етапі старту в Україні у вас не вийшло би навіть викликати Uber.</p><p>Для представника середнього класу українсього мегалопісу звучить як щось страшне. Але ми звикли оцінювати всю Україну за власним прикладом — і часто не замислюємося про те, що багато хто, навіть маючи банківську карту, використовують її лише як засіб отримання і подальшого переведення зарплати у готівку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Недовіра, яку треба ламати		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/11/02/monobank-testdrive/" class="link">🤑 Як ми 7 днів тестували Monobank — і що з цього вийшло</a>	</div><p>Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти, що причина криється у недовірі. Про її причини і так написано занадто багато. Трастовість зростає, але не так швидко, як хотілося би. Але <strong>ситуацію змінюють зовсім не банки, а fintech-стартапи і вже зреалізовані проекти. Як саме?</strong></p><p>По-перше, вони створюють нову якість платіжних послуг, в якій «прекрасно все»: від лояльніших тарифів на оплату при виборі методу, до дизайну і дрібних, але відчутних деталей: табуляція і копіювання номера картки у форму, оперативна підтримка користувачів послуг у месенджерах, бонусні програми лояльності, кешбек — ось це все. Це — електронні гаманці, мобільні банки в смартфонах, платіжні сервіси. Одним словом, <strong>все те, що робить повсякденні платежі не випробуванням нервової системи, а автоматизованими рутинними операціями</strong>.</p><p>Так, емісію електронних грошей в Україні (як і в багатьох інших країнах) здійснюють банки. Але найчастіше успішні продукти створюють саме компанії, що дають абстрактним електронним грошам ім&#8217;я і той рівень якості сервісу, який і виділяє їх серед інших.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/12/21/zalyshaty-ne-mozhna-zaboronyty/" class="link">«Лишити не заборонити» — як центробанки світу оцінили криптовалюти у 2017-му</a>	</div><p>Мобільні банки, що працюють під «крилом» традиційних, електронні гаманці – це ті ж банківські рахунки, як і будь-які інші. Проте вони працюють в цифровому вигляді без фізичної присутності, що дозволяє <strong>знизити прибуток і знизити комісійні.</strong> У fintech-компаній, побудованих з нуля, майже немає тих «старих» проблем, які перешкоджають традиційним банкам.</p><p>І заради такої турботи про клієнта до них йдуть користувачі — навіть ті, хто був не готовий стати клієнтом банку-емітента електронних грошей. І я впевнена: багато хто з вас вже є серед користувачів їхніх послуг.</p>

Як fintech-проекти підвищують залученість населення до фінансової системи

<p>Як ми вже повідомляли, Financial Innovations Day <a href="https://nachasi.com/2018/02/09/financial-innovations-day/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбувся<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/rawpixel-com-310778-300x200.jpg" />У Києві проведуть фінал програми для fintech-стартапів</span></a> у Києві — і в рамках заключної частини програми було представлено низку проектів, які працюють над fintech-рішеннями для українського та міжнародного ринку. На часі дізнатися, який стартап може змінити платіжні, сервісні та комерційні звички українців вже у 2018-му.

[color_title title="Go To-U"]
</p>
<h4>Додаток для пошуку й бронювання зарядних станцій для електромобілів</h4>
Стартап <a href="https://go-tou.com" target="_blank" rel="noopener">Go To-U</a> вирішує величезну проблему, яка спіткає водії електромобілів: де знайти найближче місце для зарядки електромобіля, коли попереду ще довгий шлях? Він також дозволяє використовувати навігацію для планування поїздки. А система бронювання, яка взаємодіє з пристроєм контролера самої зарядної станції, дозволяє водіям забронювати станцію заряджання в найзручніший час.

Партнери можуть контролювати процес заряджання та додатково рекламувати послуги або продукти для електромобілей за допомогою персоналізованого бек-офісу, який згодом надає важливу статистику щодо користувачів.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29702" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-12.54.30-PM.png" alt="Стартапи" width="1217" height="821">

[color_title title="YouScore від YouControl"]
<h4>Скорингова модель для експрес-аналізу благонадійності компаній на основі відкритих даних.</h4>
Серед переваг платформи YouControl — консолідована інформація з різних джерел, подана з аналізом даних. У творців з’явилася думка реалізувати автоматизований фінансовий скоринг, який би дозволив спростити оцінку надійності компанії. Під час інкубатору команда створила сервіс <a href="https://youscore.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">YouScore</a>. Це АРІ-сервіс, котрий складається з багатьох модулів, які розкривають благонадійність контрагента з різних сторін та передають цю інформацію одразу в систему, якою ви звикли користуватись. Для розрахування індексу фінансової стійкості FinScore аналітик компанії Роман Корнилюк провів дослідження 20 тис. українських підприємств за останні 7 років. Дослідження, врешті-решт, вивело саме ті показники, які найбільш точно свідчать про
фінансову стійкість компанії на українському ринку. FinScore оцінює компанії за шкалою від найбільш фінансово стійких, тобто A, до порівняно менш фінансово стійких, тобто D. Як показав бек-тестінг, компанії з групи D банкрутували приблизно у десять разів частіше, ніж компанії з групи А.

<img class="alignnone size-full wp-image-31627" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/image-1.png" alt="" width="1366" height="632">

[color_title title="Alfa Protection"]
<h4>Система автоматичного захисту від платіжного шахрайства, що працює на основі нейронної мережі</h4>
Стартап з’явився внаслідок регулярних атак шахраїв на американський інтернет-магазин, яким тоді володів засновник <a href="https://alfaprotection.com" target="_blank" rel="noopener">Alfa Protection</a> Віталій. Можна було, звісно, звернутися до вже існуючих інструментів, але це було надто дорого.

Тоді Віталій зібрав команду, яка розробила спеціальний скрипт, що збирає інформацію про пристрій, на якому відкривають сторінку магазину. Скрипт аналізує дані, отримує device fingerpring (відбиток ґаджету), який перевіряє історію цього пристрою в базі. Ті транзакції, які система вважатиме підозрілими, зупинятимуться.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29704" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-12.57.44-PM.png" alt="Стартапи" width="1245" height="849">

[color_title title="InCust"]
<h4>Платформа для створення програм лояльності й управління ними</h4>
Це — хмарне рішення, яке містить три інгрідієнта: по-перше, номер телефону покупця – це його універсальна цифрова карта. Щоби покупець міг скористатися своїми бонусами, достатньо лише назвати в торговій точці свій номер телефону. По-друге, <a href="https://incust.com/ua/" target="_blank" rel="noopener">InCust</a> — єдиний простір спілкування покупця і бізнесу. По-третє, легкість запуску: ви можете зробити свою програму лояльності протягом лічених хвилин на сайті.

[related_post id="12467"]

Компанія допомагає бізнесу утримувати і повертати покупців, завдяки програмам лояльності та каналам спілкування з покупцями. Таким чином зникає потреба у спеціальних фірмових картках.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29705" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-12.59.27-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849">

[color_title title="bNesis"]
<h4>Платформа для інтеграції зовнішніх даних про позичальника</h4>
Стартап <a href="https://bnesis.com" target="_blank" rel="noopener">bNesis</a> покращує інтеграцію API та вчить банки «спілкуватися» з іншими банківськими установами та системами нарахування балів. Це — маркетплейс, API і інструмент для розробника, що дозволяє інтегрувати безпосередньо з власним додатком, програмою або онлайн-сервісом:
<ul>
<li>хмари, соціальні мережі,</li>
 	<li>платіжні системи, CRM,</li>
 	<li>маркетинг, аналітичні та подібні їм сервіси в будь-яких кількостях і в будь-яких комбінаціях.</li>
</ul>
Все це підключається буквально протягом декількох годин. Інтегруються ці сервіси одночасно, що дозволяє розробникам економити час і ресурси на наймання досвідчених фахівців. Замість того, щоб підключати необхідні системи окремо, витрачаючи багато часу і грошей на кожного з них, клієнтам потрібно лише підключити bNesis.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29706" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.01.26-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849">

[color_title title="MOСash"]
<h4>Платформа для p2p кредитування малого бізнесу в Україні за моделлю краудфандингу</h4>
З її допомогою фізична особа може отримати кредит на бізнес від 50 тис до 500 тис грн безпосередньо від інших фізичних осіб за схемою P2P. Ставки кредиту наближені до банківських, але з важливим нюансом: без застави. А на розгляд проекту платформа декларує 3 дні замість 3-6 місяців, як в банку.

Стартап <a href="https://mo.cash" target="_blank" rel="noopener">MОCash</a> попередньо перевіряє позичальників за європейською програмою оцінки ризиків і власної скорингової системи. Причому, перевірку проходять і підприємства, і фізособи. Потенційні інвестори самі вибирають проект, який їм цікавий. Для них вигода міститься у відсотку, який вдвічі вище, ніж банківський депозитний. Є можливість повністю застрахувати фінансові ризики інвесторів. Договори укладаються та підписуються електронним цифровим підписом.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29707" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.02.38-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849">

[color_title title="PayCore.io "]
<h4>Оптимізатор онлайн-платежів для бізнесу</h4>
Це — SaaS-платформа для обробки платежів та інтеграції з процессами та платіжними системами. Ядро продукту — це інтеграція фінансових веб-сервісів в єдиний хаб і автоматизація процесів їх використання. За допомогою <a href="https://paycore.io" target="_blank" rel="noopener">PayCore.io</a> компанії можуть істотно скорочувати витрати на проведення платежів, знижувати комісії для клієнтів, дієво працювати з онлайн-валютами і отримувати розгорнуту аналітику про свої транзакції. Окрім прийому платежів, ця система відправляє платежі в інші системи і обмінює валюти.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29708" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.04.05-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849">

[color_title title="SkyService Fin"]
<h4>Каси «в хмарі» для малого й середнього бізнесу, які допоможуть враховувати всі дані з відкритих джерел в процесі плануванні розвитку</h4>
SkyService — це хмаркові каси для малого і середнього бізнесу. Працює це так: смартфон перетворюється на POS термінал з бізнес аналітиком. Облікова система з можливістю інтеграції модулів для управління бізнес процесами. Продукт адаптовано під специфіку сфери бізнесу, передбачені конструктори звітності, вбудовані можливість інтеграції з платіжними рішеннями (hard і soft) та інструменти комунікації з клієнтами. Основна перевага SkyService - це те, що команда реагує на потреби клієнта швидко та гнучко. І це вже закладено в архітектурі рішення. Навіть тоді, коли є проблеми з  інтернетом — SkyService продовжує працювати, а при відновленні зв’язку дані будуть оновлені в хмарі.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29709" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.05.28-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849">

[color_title title="Sureberry"]
<h4>Додаток для підбору й продажу страхових полісів</h4>
<a href="https://sureberry.com" target="_blank" rel="noopener">Sureberry</a> робить онлайн-сервіси страхування "під ключ" для їх цільової аудиторії – інтернет-порталів та блоґерів, що працюють за такими напрямками: автомобілі, туризм, нерухомість та медицина. Стартап вирішуватиме проблему створення власного сервісу з продажу страховок, який самостійно зробити складно, а у страхових компаній різні по функціоналу API. На переговори щодо їх використання, узгодження, спілкування зі службою технічної підтримки йде багато часу і сил, а сам сервіс необхідно постійно підтримувати в актуальному і робочому стані. Sureberry дозволяє швидко підключити готовий сервіс страхування, почати заробляти і не думати про його обслуговування.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29710" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.07.19-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849">

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

9 команд презентували свої рішення за різними напрямами фінтеху: сервіс та торгівля, платіжні платформи, страхування, управління фінансами, захист від фроду, краудінвестинг та розрахунок кредитного рейтингу. На часі дізнатися, що цікавого придумали стартапери для українського ринку і як всі ці розробки працюватимуть.

Як ми вже повідомляли, Financial Innovations Day <a href="https://nachasi.com/2018/02/09/financial-innovations-day/" target="_blank" rel="noopener">відбувся</a> у Києві — і в рамках заключної частини програми було представлено низку проектів, які працюють над fintech-рішеннями для українського та міжнародного ринку. На часі дізнатися, який стартап може змінити платіжні, сервісні та комерційні звички українців вже у 2018-му.

[color_title title="Go To-U"]
<h4>Додаток для пошуку й бронювання зарядних станцій для електромобілів</h4>
Стартап <a href="https://go-tou.com" target="_blank" rel="noopener">Go To-U</a> вирішує величезну проблему, яка спіткає водії електромобілів: де знайти найближче місце для зарядки електромобіля, коли попереду ще довгий шлях? Він також дозволяє використовувати навігацію для планування поїздки. А система бронювання, яка взаємодіє з пристроєм контролера самої зарядної станції, дозволяє водіям забронювати станцію заряджання в найзручніший час.

Партнери можуть контролювати процес заряджання та додатково рекламувати послуги або продукти для електромобілей за допомогою персоналізованого бек-офісу, який згодом надає важливу статистику щодо користувачів.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29702" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-12.54.30-PM.png" alt="Стартапи" width="1217" height="821" />

[color_title title="YouScore від YouControl"]
<h4>Скорингова модель для експрес-аналізу благонадійності компаній на основі відкритих даних.</h4>
Серед переваг платформи YouControl — консолідована інформація з різних джерел, подана з аналізом даних. У творців з’явилася думка реалізувати автоматизований фінансовий скоринг, який би дозволив спростити оцінку надійності компанії. Під час інкубатору команда створила сервіс <a href="https://youscore.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">YouScore</a>. Це АРІ-сервіс, котрий складається з багатьох модулів, які розкривають благонадійність контрагента з різних сторін та передають цю інформацію одразу в систему, якою ви звикли користуватись. Для розрахування індексу фінансової стійкості FinScore аналітик компанії Роман Корнилюк провів дослідження 20 тис. українських підприємств за останні 7 років. Дослідження, врешті-решт, вивело саме ті показники, які найбільш точно свідчать про
фінансову стійкість компанії на українському ринку. FinScore оцінює компанії за шкалою від найбільш фінансово стійких, тобто A, до порівняно менш фінансово стійких, тобто D. Як показав бек-тестінг, компанії з групи D банкрутували приблизно у десять разів частіше, ніж компанії з групи А.

<img class="alignnone size-full wp-image-31627" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/image-1.png" alt="" width="1366" height="632" />

[color_title title="Alfa Protection"]
<h4>Система автоматичного захисту від платіжного шахрайства, що працює на основі нейронної мережі</h4>
Стартап з’явився внаслідок регулярних атак шахраїв на американський інтернет-магазин, яким тоді володів засновник <a href="https://alfaprotection.com" target="_blank" rel="noopener">Alfa Protection</a> Віталій. Можна було, звісно, звернутися до вже існуючих інструментів, але це було надто дорого.

Тоді Віталій зібрав команду, яка розробила спеціальний скрипт, що збирає інформацію про пристрій, на якому відкривають сторінку магазину. Скрипт аналізує дані, отримує device fingerpring (відбиток ґаджету), який перевіряє історію цього пристрою в базі. Ті транзакції, які система вважатиме підозрілими, зупинятимуться.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29704" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-12.57.44-PM.png" alt="Стартапи" width="1245" height="849" />

[color_title title="InCust"]
<h4>Платформа для створення програм лояльності й управління ними</h4>
Це — хмарне рішення, яке містить три інгрідієнта: по-перше, номер телефону покупця – це його універсальна цифрова карта. Щоби покупець міг скористатися своїми бонусами, достатньо лише назвати в торговій точці свій номер телефону. По-друге, <a href="https://incust.com/ua/" target="_blank" rel="noopener">InCust</a> — єдиний простір спілкування покупця і бізнесу. По-третє, легкість запуску: ви можете зробити свою програму лояльності протягом лічених хвилин на сайті.

[related_post id="12467"]

Компанія допомагає бізнесу утримувати і повертати покупців, завдяки програмам лояльності та каналам спілкування з покупцями. Таким чином зникає потреба у спеціальних фірмових картках.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29705" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-12.59.27-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849" />

[color_title title="bNesis"]
<h4>Платформа для інтеграції зовнішніх даних про позичальника</h4>
Стартап <a href="https://bnesis.com" target="_blank" rel="noopener">bNesis</a> покращує інтеграцію API та вчить банки «спілкуватися» з іншими банківськими установами та системами нарахування балів. Це — маркетплейс, API і інструмент для розробника, що дозволяє інтегрувати безпосередньо з власним додатком, програмою або онлайн-сервісом:
<ul>
 	<li>хмари, соціальні мережі,</li>
 	<li>платіжні системи, CRM,</li>
 	<li>маркетинг, аналітичні та подібні їм сервіси в будь-яких кількостях і в будь-яких комбінаціях.</li>
</ul>
Все це підключається буквально протягом декількох годин. Інтегруються ці сервіси одночасно, що дозволяє розробникам економити час і ресурси на наймання досвідчених фахівців. Замість того, щоб підключати необхідні системи окремо, витрачаючи багато часу і грошей на кожного з них, клієнтам потрібно лише підключити bNesis.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29706" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.01.26-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849" />

[color_title title="MOСash"]
<h4>Платформа для p2p кредитування малого бізнесу в Україні за моделлю краудфандингу</h4>
З її допомогою фізична особа може отримати кредит на бізнес від 50 тис до 500 тис грн безпосередньо від інших фізичних осіб за схемою P2P. Ставки кредиту наближені до банківських, але з важливим нюансом: без застави. А на розгляд проекту платформа декларує 3 дні замість 3-6 місяців, як в банку.

Стартап <a href="https://mo.cash" target="_blank" rel="noopener">MОCash</a> попередньо перевіряє позичальників за європейською програмою оцінки ризиків і власної скорингової системи. Причому, перевірку проходять і підприємства, і фізособи. Потенційні інвестори самі вибирають проект, який їм цікавий. Для них вигода міститься у відсотку, який вдвічі вище, ніж банківський депозитний. Є можливість повністю застрахувати фінансові ризики інвесторів. Договори укладаються та підписуються електронним цифровим підписом.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29707" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.02.38-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849" />

[color_title title="PayCore.io "]
<h4>Оптимізатор онлайн-платежів для бізнесу</h4>
Це — SaaS-платформа для обробки платежів та інтеграції з процессами та платіжними системами. Ядро продукту — це інтеграція фінансових веб-сервісів в єдиний хаб і автоматизація процесів їх використання. За допомогою <a href="https://paycore.io" target="_blank" rel="noopener">PayCore.io</a> компанії можуть істотно скорочувати витрати на проведення платежів, знижувати комісії для клієнтів, дієво працювати з онлайн-валютами і отримувати розгорнуту аналітику про свої транзакції. Окрім прийому платежів, ця система відправляє платежі в інші системи і обмінює валюти.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29708" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.04.05-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849" />

[color_title title="SkyService Fin"]
<h4>Каси «в хмарі» для малого й середнього бізнесу, які допоможуть враховувати всі дані з відкритих джерел в процесі плануванні розвитку</h4>
SkyService — це хмаркові каси для малого і середнього бізнесу. Працює це так: смартфон перетворюється на POS термінал з бізнес аналітиком. Облікова система з можливістю інтеграції модулів для управління бізнес процесами. Продукт адаптовано під специфіку сфери бізнесу, передбачені конструктори звітності, вбудовані можливість інтеграції з платіжними рішеннями (hard і soft) та інструменти комунікації з клієнтами. Основна перевага SkyService - це те, що команда реагує на потреби клієнта швидко та гнучко. І це вже закладено в архітектурі рішення. Навіть тоді, коли є проблеми з  інтернетом — SkyService продовжує працювати, а при відновленні зв’язку дані будуть оновлені в хмарі.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29709" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.05.28-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849" />

[color_title title="Sureberry"]
<h4>Додаток для підбору й продажу страхових полісів</h4>
<a href="https://sureberry.com" target="_blank" rel="noopener">Sureberry</a> робить онлайн-сервіси страхування "під ключ" для їх цільової аудиторії – інтернет-порталів та блоґерів, що працюють за такими напрямками: автомобілі, туризм, нерухомість та медицина. Стартап вирішуватиме проблему створення власного сервісу з продажу страховок, який самостійно зробити складно, а у страхових компаній різні по функціоналу API. На переговори щодо їх використання, узгодження, спілкування зі службою технічної підтримки йде багато часу і сил, а сам сервіс необхідно постійно підтримувати в актуальному і робочому стані. Sureberry дозволяє швидко підключити готовий сервіс страхування, почати заробляти і не думати про його обслуговування.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29710" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-27-at-1.07.19-PM.png" alt="Стартапи" width="1316" height="849" />

9 українських fintech-розробок з Financial Innovations Day

{:ua}Знайдіть цікавий вам fintech-стартап у цій добірці{:}

<p>Українська компанія Fintech Band була заснована командою вихідців із колишнього менеджменту «ПриватБанку». Після дебюту зі своїм мобільним продуктом <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> вони планують тепер підкорити європейський ринок мобільних банківських послуг. Експансію розпочнуть із Великобританії. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Запуск нового бренду та послуг для британців очікується восени 2018-го.


</p>
<h4><strong>Що відомо про плани розробників </strong></h4>
Дмитро Дубілет наголошує, що є наміри створити глобальний fintech-стартап з капіталізацією під $1 млрд вже через декілька років. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Робота над проектом триває кілька місяців, у планах – відкриття офісів у Лондоні та отримання відповідних ліцензій. За словами топ-менеджера, запуск мобільного банківського продукту в цій країні трохи складніший, бо має свої обмеження на P2P-платежі.

Поки що не відомо, як буде називатися проект у Великобританії. Наразі Fintech Band перебуває у процесі формування стратегії власного бренду. Українцям у цьому допомагатиме місцеве агентство. Запуск бета-версії планують вже восени 2018 року.

Про те, як Дмитро Дубілет запускав <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> та які його основні переваги – можна дізнатися <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/monobank-is-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням.<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/monobank-Photo-02-300x200.jpg" />Другий без відділень — Дубілет запускає Monobank</span></a>

А ще команда Na chasi тестувала <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> протягом тижня: що із цього вийшло та чи задоволеним залишився наш головний редактор – читайте <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/monobank-testdrive/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">в окремому огляді<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/DSC05508-300x200.jpg" />? Як ми 7 днів тестували Monobank — і що з цього вийшло</span></a>.

<p>Українська компанія Fintech Band була заснована командою вихідців із колишнього менеджменту «ПриватБанку». Після дебюту зі своїм мобільним продуктом <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> вони планують тепер підкорити європейський ринок мобільних банківських послуг. Експансію розпочнуть із Великобританії. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Запуск нового бренду та послуг для британців очікується восени 2018-го.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про плани розробників </strong></h4><p>Дмитро Дубілет наголошує, що є наміри створити глобальний fintech-стартап з капіталізацією під $1 млрд вже через декілька років. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Робота над проектом триває кілька місяців, у планах – відкриття офісів у Лондоні та отримання відповідних ліцензій. За словами топ-менеджера, запуск мобільного банківського продукту в цій країні трохи складніший, бо має свої обмеження на P2P-платежі.</p><p>Поки що не відомо, як буде називатися проект у Великобританії. Наразі Fintech Band перебуває у процесі формування стратегії власного бренду. Українцям у цьому допомагатиме місцеве агентство. Запуск бета-версії планують вже восени 2018 року.</p><p>Про те, як Дмитро Дубілет запускав <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> та які його основні переваги – можна дізнатися <a href="/2017/07/24/monobank-is-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням.<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/monobank-Photo-02-300x200.jpg" />Другий без відділень — Дубілет запускає Monobank</span></a></p><p>А ще команда Na chasi тестувала <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> протягом тижня: що із цього вийшло та чи задоволеним залишився наш головний редактор – читайте <a href="/2017/11/02/monobank-testdrive/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">в окремому огляді<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/DSC05508-300x200.jpg" />? Як ми 7 днів тестували Monobank — і що з цього вийшло</span></a>.</p>

Новини

Команда Fintech Band планує запустити банк, схожий на Monobank, в Великобританії і потім в Європі. Про це на своїй сторінці в Facebook написав співзасновник проекту Дмитро Дубілет

Українська компанія Fintech Band була заснована командою вихідців із колишнього менеджменту «ПриватБанку». Після дебюту зі своїм мобільним продуктом <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> вони планують тепер підкорити європейський ринок мобільних банківських послуг. Експансію розпочнуть із Великобританії. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Запуск нового бренду та послуг для британців очікується восени 2018-го.


<h4><strong>Що відомо про плани розробників </strong></h4>
Дмитро Дубілет наголошує, що є наміри створити глобальний fintech-стартап з капіталізацією під $1 млрд вже через декілька років. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Робота над проектом триває кілька місяців, у планах – відкриття офісів у Лондоні та отримання відповідних ліцензій. За словами топ-менеджера, запуск мобільного банківського продукту в цій країні трохи складніший, бо має свої обмеження на P2P-платежі.

Поки що не відомо, як буде називатися проект у Великобританії. Наразі Fintech Band перебуває у процесі формування стратегії власного бренду. Українцям у цьому допомагатиме місцеве агентство. Запуск бета-версії планують вже восени 2018 року.

Про те, як Дмитро Дубілет запускав <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> та які його основні переваги – можна дізнатися <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/monobank-is-coming/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a>

А ще команда Na chasi тестувала <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> протягом тижня: що із цього вийшло та чи задоволеним залишився наш головний редактор – читайте <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/monobank-testdrive/" target="_blank" rel="noopener">в окремому огляді</a>.

<p>Українська компанія Fintech Band була заснована командою вихідців із колишнього менеджменту «ПриватБанку». Після дебюту зі своїм мобільним продуктом <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> вони планують тепер підкорити європейський ринок мобільних банківських послуг. Експансію розпочнуть із Великобританії. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Запуск нового бренду та послуг для британців очікується восени 2018-го.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про плани розробників </strong></h4><p>Дмитро Дубілет наголошує, що є наміри створити глобальний fintech-стартап з капіталізацією під $1 млрд вже через декілька років. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Робота над проектом триває кілька місяців, у планах – відкриття офісів у Лондоні та отримання відповідних ліцензій. За словами топ-менеджера, запуск мобільного банківського продукту в цій країні трохи складніший, бо має свої обмеження на P2P-платежі.</p><p>Поки що не відомо, як буде називатися проект у Великобританії. Наразі Fintech Band перебуває у процесі формування стратегії власного бренду. Українцям у цьому допомагатиме місцеве агентство. Запуск бета-версії планують вже восени 2018 року.</p><p>Про те, як Дмитро Дубілет запускав <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> та які його основні переваги – можна дізнатися <a href="/2017/07/24/monobank-is-coming/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a></p><p>А ще команда Na chasi тестувала <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> протягом тижня: що із цього вийшло та чи задоволеним залишився наш головний редактор – читайте <a href="/2017/11/02/monobank-testdrive/" target="_blank" rel="noopener">в окремому огляді</a>.</p>

Творці Monobank планують запуск fintech-проекту у Великобританії

{:ua}Очікується запуск нового проекту від Monobank: що відомо про задуми розробників, коли очікувати бета-версію продукту та які плани на майбутнє?{:}

<p>В Україні fintech-сектор перебуває на етапі зародження та налічуєпонад 60 компаній з різним ступенем зрілості. Про те, які компанії, стартапи та сервіси водять до цього сегменту ринку, говорили на презентації 22 лютого в Києві у UNIT.City. На часі дізнатися більше подробиць про характеристики ринку.

[color_title title="Fintech—еволюція"]

В Україні, як і в усьому світі, еволюція fintech-сегменту відбувалася спочатку у відповідь на банківську кризу 2008-2009 років, а потім — як результат кризи 2013-2014 років. Як зазначають автори дослідження, за цей період відбулася низка змін:
</p>
<ul>
<li>Близько 20 європейських банків, які працювали на ринку України, призупинили кредитування та зменшили свою присутність на локальному ринку через фінансову кризу 2008 року.</li>
 	<li>Зменшення кількості та консолідація банків зі 175 у січні 2008 року до 88 у листопаді 2017 року.</li>
 	<li>Втрата населенням довіри до традиційного банківського сектору.</li>
</ul>
Разом із фінансовою кризою 2008-2009 року в Україні почали з’являтися перші гравці серед fintech-стартапів. Здебільшого, ці проекти створювалися у напрямку платежів та переказів. Переважна більшість такиз проектів (58%) з’явилися, починаючи з 2015 року. Якщо під час кризи 2008-2009 років держава не надто опікувалася інноваціями, то тепер ситуація виглядає інакше. Розвиток fintech активно підтримується низкою різноманітних ініціатив та заходів Національного банку України. Зокрема, НБУ затвердив комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Вже зараз чимало створених в Україні подібних стартапів націлені на загальний європейський ринок. Відбувається експорт інтелектуального ресурсу до інших країн. Але, в позитивному плані, формується інфраструктура, необхідна для розвитку стартап-середовища, у вигляді акселераторів та інкубаторів.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29354" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1351" height="956"><img class="aligncenter size-full wp-image-29355" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1401" height="939">

[color_title title="Яким буде подальший шлях українського fintech-сектору"]

Під час презентації «ФінТех в Україні: тенденції, огляд ринку та каталог», яку було проведено Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» та інноваційним парком UNIT.City, йшлося не лише про минуле та сучасне цього ринку, але й про перспективу. .Серед завдань цього каталогу – збільшення інтересу інвесторів, як іноземних, так і українських, до цих молодих українських fintech-стартапів та сприяння розвитку їхніх стратегічних ділових партнерських відносин.

«Наша мета – сприяння фінансовій інклюзивності та більш широкому доступу до фінансових послуг для всіх українців. Подальший розвиток fintech-сектору за рахунок покращення регулювання, вдосконалення продуктів, збільшення інвестицій та встановлення стратегічного партнерства з традиційними гравцями фінансового сектору стане важливим внеском в досягнення цієї мети», – підкреслив Роберт Бонд, керівник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Зараз потреба в інвестиціях українського fintech оцінюється самими гравцями ринку в $40-75 млн.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29356" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1405" height="960">

«Ми віримо, що наше дослідження допоможе банкам знайти інноваційні рішення для свого бізнесу, стартапам отримати допомогу у розвитку, а інвесторам знайти потенційних партнерів та клієнтів», – переконаний <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/maks-yakover-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Макс Яковер<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/DSC_0562-300x200.jpg" />Макс Яковер, UNIT.City: «Може, спочатку побудуємо парк, а потім економіка налагодиться?»</span></a>, СЕО та керуючий партнер UNIT.City. – «Синергія та співробітництво здатні створити набагато більше, ніж нам здається. Саме така місія закладена в наше ДНК – посилювати бізнеси, ініціативи та екосистему в цілому».

<p>В Україні fintech-сектор перебуває на етапі зародження та налічуєпонад 60 компаній з різним ступенем зрілості. Про те, які компанії, стартапи та сервіси водять до цього сегменту ринку, говорили на презентації 22 лютого в Києві у UNIT.City. На часі дізнатися більше подробиць про характеристики ринку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Fintech—еволюція		</span>	</h3><p>В Україні, як і в усьому світі, еволюція fintech-сегменту відбувалася спочатку у відповідь на банківську кризу 2008-2009 років, а потім — як результат кризи 2013-2014 років. Як зазначають автори дослідження, за цей період відбулася низка змін:</p><ul><li>Близько 20 європейських банків, які працювали на ринку України, призупинили кредитування та зменшили свою присутність на локальному ринку через фінансову кризу 2008 року.</li><li>Зменшення кількості та консолідація банків зі 175 у січні 2008 року до 88 у листопаді 2017 року.</li><li>Втрата населенням довіри до традиційного банківського сектору.</li></ul><p>Разом із фінансовою кризою 2008-2009 року в Україні почали з’являтися перші гравці серед fintech-стартапів. Здебільшого, ці проекти створювалися у напрямку платежів та переказів. Переважна більшість такиз проектів (58%) з’явилися, починаючи з 2015 року. Якщо під час кризи 2008-2009 років держава не надто опікувалася інноваціями, то тепер ситуація виглядає інакше. Розвиток fintech активно підтримується низкою різноманітних ініціатив та заходів Національного банку України. Зокрема, НБУ затвердив комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Вже зараз чимало створених в Україні подібних стартапів націлені на загальний європейський ринок. Відбувається експорт інтелектуального ресурсу до інших країн. Але, в позитивному плані, формується інфраструктура, необхідна для розвитку стартап-середовища, у вигляді акселераторів та інкубаторів.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-29354" src="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1351" height="956" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM.png 1351w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-300x212.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-768x543.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-1024x725.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-650x460.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-1046x740.png 1046w" sizes="(max-width: 1351px) 100vw, 1351px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-29355" src="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1401" height="939" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM.png 1401w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-300x200.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-768x515.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-1024x686.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-650x436.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-1104x740.png 1104w" sizes="(max-width: 1401px) 100vw, 1401px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Яким буде подальший шлях українського fintech-сектору		</span>	</h3><p>Під час презентації «ФінТех в Україні: тенденції, огляд ринку та каталог», яку було проведено Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» та інноваційним парком UNIT.City, йшлося не лише про минуле та сучасне цього ринку, але й про перспективу. .Серед завдань цього каталогу – збільшення інтересу інвесторів, як іноземних, так і українських, до цих молодих українських fintech-стартапів та сприяння розвитку їхніх стратегічних ділових партнерських відносин.</p><p>«Наша мета – сприяння фінансовій інклюзивності та більш широкому доступу до фінансових послуг для всіх українців. Подальший розвиток fintech-сектору за рахунок покращення регулювання, вдосконалення продуктів, збільшення інвестицій та встановлення стратегічного партнерства з традиційними гравцями фінансового сектору стане важливим внеском в досягнення цієї мети», – підкреслив Роберт Бонд, керівник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Зараз потреба в інвестиціях українського fintech оцінюється самими гравцями ринку в $40-75 млн.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-29356" src="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1405" height="960" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM.png 1405w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-300x205.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-768x525.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-1024x700.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-650x444.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-1083x740.png 1083w" sizes="(max-width: 1405px) 100vw, 1405px" /></p><p>«Ми віримо, що наше дослідження допоможе банкам знайти інноваційні рішення для свого бізнесу, стартапам отримати допомогу у розвитку, а інвесторам знайти потенційних партнерів та клієнтів», – переконаний <a href="/2018/01/31/maks-yakover-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Макс Яковер<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/DSC_0562-300x200.jpg" />Макс Яковер, UNIT.City: «Може, спочатку побудуємо парк, а потім економіка налагодиться?»</span></a>, СЕО та керуючий партнер UNIT.City. – «Синергія та співробітництво здатні створити набагато більше, ніж нам здається. Саме така місія закладена в наше ДНК – посилювати бізнеси, ініціативи та екосистему в цілому».</p>

Понад 80 українських компаній активно розробляють інноваційні продукти, які застосовують технологічні рішення до фінансового сектору (fintech). Близько 60% цих компаній почали працювати за минулі три роки, а близько 80% з них вже надають послуги ринку — про це і багато іншого розповідали сьогодні на презентації в UNIT.City

В Україні fintech-сектор перебуває на етапі зародження та налічуєпонад 60 компаній з різним ступенем зрілості. Про те, які компанії, стартапи та сервіси водять до цього сегменту ринку, говорили на презентації 22 лютого в Києві у UNIT.City. На часі дізнатися більше подробиць про характеристики ринку.

[color_title title="Fintech—еволюція"]

В Україні, як і в усьому світі, еволюція fintech-сегменту відбувалася спочатку у відповідь на банківську кризу 2008-2009 років, а потім — як результат кризи 2013-2014 років. Як зазначають автори дослідження, за цей період відбулася низка змін:
<ul>
 	<li>Близько 20 європейських банків, які працювали на ринку України, призупинили кредитування та зменшили свою присутність на локальному ринку через фінансову кризу 2008 року.</li>
 	<li>Зменшення кількості та консолідація банків зі 175 у січні 2008 року до 88 у листопаді 2017 року.</li>
 	<li>Втрата населенням довіри до традиційного банківського сектору.</li>
</ul>
Разом із фінансовою кризою 2008-2009 року в Україні почали з’являтися перші гравці серед fintech-стартапів. Здебільшого, ці проекти створювалися у напрямку платежів та переказів. Переважна більшість такиз проектів (58%) з’явилися, починаючи з 2015 року. Якщо під час кризи 2008-2009 років держава не надто опікувалася інноваціями, то тепер ситуація виглядає інакше. Розвиток fintech активно підтримується низкою різноманітних ініціатив та заходів Національного банку України. Зокрема, НБУ затвердив комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Вже зараз чимало створених в Україні подібних стартапів націлені на загальний європейський ринок. Відбувається експорт інтелектуального ресурсу до інших країн. Але, в позитивному плані, формується інфраструктура, необхідна для розвитку стартап-середовища, у вигляді акселераторів та інкубаторів.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29354" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1351" height="956" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-29355" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1401" height="939" />

[color_title title="Яким буде подальший шлях українського fintech-сектору"]

Під час презентації «ФінТех в Україні: тенденції, огляд ринку та каталог», яку було проведено Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» та інноваційним парком UNIT.City, йшлося не лише про минуле та сучасне цього ринку, але й про перспективу. .Серед завдань цього каталогу – збільшення інтересу інвесторів, як іноземних, так і українських, до цих молодих українських fintech-стартапів та сприяння розвитку їхніх стратегічних ділових партнерських відносин.

«Наша мета – сприяння фінансовій інклюзивності та більш широкому доступу до фінансових послуг для всіх українців. Подальший розвиток fintech-сектору за рахунок покращення регулювання, вдосконалення продуктів, збільшення інвестицій та встановлення стратегічного партнерства з традиційними гравцями фінансового сектору стане важливим внеском в досягнення цієї мети», – підкреслив Роберт Бонд, керівник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Зараз потреба в інвестиціях українського fintech оцінюється самими гравцями ринку в $40-75 млн.

<img class="aligncenter size-full wp-image-29356" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1405" height="960" />

«Ми віримо, що наше дослідження допоможе банкам знайти інноваційні рішення для свого бізнесу, стартапам отримати допомогу у розвитку, а інвесторам знайти потенційних партнерів та клієнтів», – переконаний <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/maks-yakover-talk/" target="_blank" rel="noopener">Макс Яковер</a>, СЕО та керуючий партнер UNIT.City. – «Синергія та співробітництво здатні створити набагато більше, ніж нам здається. Саме така місія закладена в наше ДНК – посилювати бізнеси, ініціативи та екосистему в цілому».

<p>В Україні fintech-сектор перебуває на етапі зародження та налічуєпонад 60 компаній з різним ступенем зрілості. Про те, які компанії, стартапи та сервіси водять до цього сегменту ринку, говорили на презентації 22 лютого в Києві у UNIT.City. На часі дізнатися більше подробиць про характеристики ринку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Fintech—еволюція		</span>	</h3><p>В Україні, як і в усьому світі, еволюція fintech-сегменту відбувалася спочатку у відповідь на банківську кризу 2008-2009 років, а потім — як результат кризи 2013-2014 років. Як зазначають автори дослідження, за цей період відбулася низка змін:</p><ul><li>Близько 20 європейських банків, які працювали на ринку України, призупинили кредитування та зменшили свою присутність на локальному ринку через фінансову кризу 2008 року.</li><li>Зменшення кількості та консолідація банків зі 175 у січні 2008 року до 88 у листопаді 2017 року.</li><li>Втрата населенням довіри до традиційного банківського сектору.</li></ul><p>Разом із фінансовою кризою 2008-2009 року в Україні почали з’являтися перші гравці серед fintech-стартапів. Здебільшого, ці проекти створювалися у напрямку платежів та переказів. Переважна більшість такиз проектів (58%) з’явилися, починаючи з 2015 року. Якщо під час кризи 2008-2009 років держава не надто опікувалася інноваціями, то тепер ситуація виглядає інакше. Розвиток fintech активно підтримується низкою різноманітних ініціатив та заходів Національного банку України. Зокрема, НБУ затвердив комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Вже зараз чимало створених в Україні подібних стартапів націлені на загальний європейський ринок. Відбувається експорт інтелектуального ресурсу до інших країн. Але, в позитивному плані, формується інфраструктура, необхідна для розвитку стартап-середовища, у вигляді акселераторів та інкубаторів.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-29354" src="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1351" height="956" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM.png 1351w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-300x212.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-768x543.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-1024x725.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-650x460.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.02.21-PM-1046x740.png 1046w" sizes="(max-width: 1351px) 100vw, 1351px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-29355" src="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1401" height="939" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM.png 1401w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-300x200.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-768x515.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-1024x686.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-650x436.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.58-PM-1104x740.png 1104w" sizes="(max-width: 1401px) 100vw, 1401px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Яким буде подальший шлях українського fintech-сектору		</span>	</h3><p>Під час презентації «ФінТех в Україні: тенденції, огляд ринку та каталог», яку було проведено Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» та інноваційним парком UNIT.City, йшлося не лише про минуле та сучасне цього ринку, але й про перспективу. .Серед завдань цього каталогу – збільшення інтересу інвесторів, як іноземних, так і українських, до цих молодих українських fintech-стартапів та сприяння розвитку їхніх стратегічних ділових партнерських відносин.</p><p>«Наша мета – сприяння фінансовій інклюзивності та більш широкому доступу до фінансових послуг для всіх українців. Подальший розвиток fintech-сектору за рахунок покращення регулювання, вдосконалення продуктів, збільшення інвестицій та встановлення стратегічного партнерства з традиційними гравцями фінансового сектору стане важливим внеском в досягнення цієї мети», – підкреслив Роберт Бонд, керівник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Зараз потреба в інвестиціях українського fintech оцінюється самими гравцями ринку в $40-75 млн.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-29356" src="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM.png" alt="Структура fintech в Україні" width="1405" height="960" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM.png 1405w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-300x205.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-768x525.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-1024x700.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-650x444.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/Screen-Shot-2018-02-22-at-8.01.14-PM-1083x740.png 1083w" sizes="(max-width: 1405px) 100vw, 1405px" /></p><p>«Ми віримо, що наше дослідження допоможе банкам знайти інноваційні рішення для свого бізнесу, стартапам отримати допомогу у розвитку, а інвесторам знайти потенційних партнерів та клієнтів», – переконаний <a href="/2018/01/31/maks-yakover-talk/" target="_blank" rel="noopener">Макс Яковер</a>, СЕО та керуючий партнер UNIT.City. – «Синергія та співробітництво здатні створити набагато більше, ніж нам здається. Саме така місія закладена в наше ДНК – посилювати бізнеси, ініціативи та екосистему в цілому».</p>

Український fintech — як UNIT.City та USAID бачать локальний ринок фінансових стартапів

{:ua}Як еволюціонує fintech-сектор в Україні{:}

<p>Серед учасників конференції будуть міжнародні експерти в сфері fintech. Також на захід запрошено представників українського уряду та Національного банку України, Незалежної асоціації банків України, комерційних банків, небанківських фінансових установ. Будуть присутніми й представники асоціацій фінансового ринку та засобів масової інформації.
</p>
<h4><strong>Про презентацію</strong></h4>
Метою створення першого в Україні fintech-каталогу є сприяння зростанню та розвитку індустрії. У каталозі представлено інформацію про учасників екосистеми фінансових стартапів та онлайн-сервісів, котрі працюють на українському ринку. За словами представників UNIT.CIty, подібна ініціатива дозволить залучати інвестиції в українські стартапи, пов1язані із фінансами та технологічними сервісами. Мапа проектів також сприятиме розвитку пар<span class="text_exposed_show">тнерських відносин між стартапами та традиційними учасниками фінансового сектору. Загалом каталог відображає те, як нові учасники галузі допомагають покращити ефективність фінансових послуг та сприяють фінансовій інклюзивності, кажуть організатори. Кожен учасник та представник компанії з каталогу зможе отримати свій примірник та карту. </span>

<span class="text_exposed_show">Долучитися до презентації можуть компанії відповідної галузі, представники банків, фінансових установ та стартапів. Захід відбудеться 22 лютого з 9:30 за адресою вул. Дорогожицька, 1, UNIT.City, простір UNIT.Core.</span>

Раніше ми розповідали про <a href="https://nachasi.com/2017/10/26/unit-city-plans/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">плани команди<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/UNIT.City-TEAM5-300x200.jpg" />Як оновлена команда розвиватиме UNIT.City</span></a> UNIT.City щодо розвитку стартап-екосистеми в українській столиці.

<p>Серед учасників конференції будуть міжнародні експерти в сфері fintech. Також на захід запрошено представників українського уряду та Національного банку України, Незалежної асоціації банків України, комерційних банків, небанківських фінансових установ. Будуть присутніми й представники асоціацій фінансового ринку та засобів масової інформації.</p><h4><strong>Про презентацію</strong></h4><p>Метою створення першого в Україні fintech-каталогу є сприяння зростанню та розвитку індустрії. У каталозі представлено інформацію про учасників екосистеми фінансових стартапів та онлайн-сервісів, котрі працюють на українському ринку. За словами представників UNIT.CIty, подібна ініціатива дозволить залучати інвестиції в українські стартапи, пов1язані із фінансами та технологічними сервісами. Мапа проектів також сприятиме розвитку пар<span class="text_exposed_show">тнерських відносин між стартапами та традиційними учасниками фінансового сектору. Загалом каталог відображає те, як нові учасники галузі допомагають покращити ефективність фінансових послуг та сприяють фінансовій інклюзивності, кажуть організатори. Кожен учасник та представник компанії з каталогу зможе отримати свій примірник та карту. </span></p><p><span class="text_exposed_show">Долучитися до презентації можуть компанії відповідної галузі, представники банків, фінансових установ та стартапів. Захід відбудеться 22 лютого з 9:30 за адресою вул. Дорогожицька, 1, UNIT.City, простір UNIT.Core.</span></p><p>Раніше ми розповідали про <a href="/2017/10/26/unit-city-plans/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">плани команди<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/UNIT.City-TEAM5-300x200.jpg" />Як оновлена команда розвиватиме UNIT.City</span></a> UNIT.City щодо розвитку стартап-екосистеми в українській столиці.</p>

22 лютого USAID та UNIT.City анонсують перший в Україні каталог fintech-компаній із оглядом ринку фінансових інновацій в Україні станом на початок 2018 року та картою зростання ринку

Серед учасників конференції будуть міжнародні експерти в сфері fintech. Також на захід запрошено представників українського уряду та Національного банку України, Незалежної асоціації банків України, комерційних банків, небанківських фінансових установ. Будуть присутніми й представники асоціацій фінансового ринку та засобів масової інформації.
<h4><strong>Про презентацію</strong></h4>
Метою створення першого в Україні fintech-каталогу є сприяння зростанню та розвитку індустрії. У каталозі представлено інформацію про учасників екосистеми фінансових стартапів та онлайн-сервісів, котрі працюють на українському ринку. За словами представників UNIT.CIty, подібна ініціатива дозволить залучати інвестиції в українські стартапи, пов1язані із фінансами та технологічними сервісами. Мапа проектів також сприятиме розвитку пар<span class="text_exposed_show">тнерських відносин між стартапами та традиційними учасниками фінансового сектору. Загалом каталог відображає те, як нові учасники галузі допомагають покращити ефективність фінансових послуг та сприяють фінансовій інклюзивності, кажуть організатори. Кожен учасник та представник компанії з каталогу зможе отримати свій примірник та карту. </span>

<span class="text_exposed_show">Долучитися до презентації можуть компанії відповідної галузі, представники банків, фінансових установ та стартапів. Захід відбудеться 22 лютого з 9:30 за адресою вул. Дорогожицька, 1, UNIT.City, простір UNIT.Core.</span>

Раніше ми розповідали про <a href="https://nachasi.com/2017/10/26/unit-city-plans/" target="_blank" rel="noopener">плани команди</a> UNIT.City щодо розвитку стартап-екосистеми в українській столиці.

<p>Серед учасників конференції будуть міжнародні експерти в сфері fintech. Також на захід запрошено представників українського уряду та Національного банку України, Незалежної асоціації банків України, комерційних банків, небанківських фінансових установ. Будуть присутніми й представники асоціацій фінансового ринку та засобів масової інформації.</p><h4><strong>Про презентацію</strong></h4><p>Метою створення першого в Україні fintech-каталогу є сприяння зростанню та розвитку індустрії. У каталозі представлено інформацію про учасників екосистеми фінансових стартапів та онлайн-сервісів, котрі працюють на українському ринку. За словами представників UNIT.CIty, подібна ініціатива дозволить залучати інвестиції в українські стартапи, пов1язані із фінансами та технологічними сервісами. Мапа проектів також сприятиме розвитку пар<span class="text_exposed_show">тнерських відносин між стартапами та традиційними учасниками фінансового сектору. Загалом каталог відображає те, як нові учасники галузі допомагають покращити ефективність фінансових послуг та сприяють фінансовій інклюзивності, кажуть організатори. Кожен учасник та представник компанії з каталогу зможе отримати свій примірник та карту. </span></p><p><span class="text_exposed_show">Долучитися до презентації можуть компанії відповідної галузі, представники банків, фінансових установ та стартапів. Захід відбудеться 22 лютого з 9:30 за адресою вул. Дорогожицька, 1, UNIT.City, простір UNIT.Core.</span></p><p>Раніше ми розповідали про <a href="/2017/10/26/unit-city-plans/" target="_blank" rel="noopener">плани команди</a> UNIT.City щодо розвитку стартап-екосистеми в українській столиці.</p>

У Києві відбудеться презентація першої в Україні карти fintech-ринку

{:ua}Звіт про український fintech створено спільними зусиллями USAID проекту «Трансформація фінансового сектору» та інноваційного парку UNIT.City{:}

2017 рік був багато у чому проривним для європейської fintech-сфери. Серед рекордів — поглинання платіжного стартапу WorldPay за £9,1 млрд, $100 млн у раунді F для проекту Funding Circle, рекордні венчурні капіталовкладення та нечуване зростання ринку онлайн-позик. І все це — на тлі жорстких регуляторних заходів та неспокійного ринку

Європейський fintech-сектор у 2017-му — цифри та факти

{:ua}Яким був 2017 рік для fintech-сектору в країнах ЄС — ретроспективний погляд та корисні графіки{:}

В Києві пройшов дводенний хакатон 1991 Open Data Incubator, що мав на меті відібрати fintech-стартапи до програми Open Banking Lab. Наступні 3 місяці учасники програми працюватимуть над проектами, використовуючи відкриті дані ОТП Банку та НБУ

Під час дводенного хакатону журі відібрало найкращі команди для участі в Open Banking Lab. Це — інкубаційна програма для fintech-стартапів. Умовами програми передбачено надання учасникам-переможцям нагород із призового фонду у розмірі $10 тис. На часі дізнатися більше про учасників та переможців циклу та їхні подальші напрямки роботи.
<h4><strong>Переможці хакатону</strong></h4>
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;">bNnesis — рішення, що допомагає банкам розуміти позичальників;</li>
 	<li style="font-weight: 400;">ChurnAI (Artificial Intelligence Routing by CML team) — рішення, що прогнозує та допомагає попередити відтік клієнтів банків;</li>
 	<li style="font-weight: 400;">Future Agro finance (Agro RSI) — платформа, що з’єдную агросектор та фінансові організації;</li>
 	<li style="font-weight: 400;">CoinyPay — платіжне рішення для користувачів смартфонів та банківських послуг;</li>
 	<li style="font-weight: 400;">FinScore — інструмент аналізу фінансової стійкості компанії;</li>
 	<li style="font-weight: 400;">SkyService Fin — хмарні каси, контроль роботи торгової точки 24/7;</li>
 	<li style="font-weight: 400;">CyberDataVizor — рішення в області кібербезпеки онлайн-банкінгу;</li>
 	<li style="font-weight: 400;">MarketBOX — єдиний кабінет для продавця, що дозволяє управляти всіма товарами і замовленнями на різних торгових онлайн-майданчиках.</li>
</ul>
Протягом наступних 3 місяців учасники Open Banking Lab працюватимуть над своїми проектами та їхнім подальшим покращенням. Вони отримають доступ до відкритих даних та API ОТП Банку, а також доступ до відкритих даних Національного банку України. Варто зазначити, що українські комерційні банки виступають партнерами програми. У березні відбудеться Demo Day Open Banking Lab. Хакатон проходив на базі київського iHUB, одного з партнерів заходу, який активно підтримує українські стартапи та їхні розвиток у різних сферах діяльності.

<p>Під час дводенного хакатону журі відібрало найкращі команди для участі в Open Banking Lab. Це — інкубаційна програма для fintech-стартапів. Умовами програми передбачено надання учасникам-переможцям нагород із призового фонду у розмірі $10 тис. На часі дізнатися більше про учасників та переможців циклу та їхні подальші напрямки роботи.</p><h4><strong>Переможці хакатону</strong></h4><ul><li style="font-weight: 400;">bNnesis — рішення, що допомагає банкам розуміти позичальників;</li><li style="font-weight: 400;">ChurnAI (Artificial Intelligence Routing by CML team) — рішення, що прогнозує та допомагає попередити відтік клієнтів банків;</li><li style="font-weight: 400;">Future Agro finance (Agro RSI) — платформа, що з’єдную агросектор та фінансові організації;</li><li style="font-weight: 400;">CoinyPay — платіжне рішення для користувачів смартфонів та банківських послуг;</li><li style="font-weight: 400;">FinScore — інструмент аналізу фінансової стійкості компанії;</li><li style="font-weight: 400;">SkyService Fin — хмарні каси, контроль роботи торгової точки 24/7;</li><li style="font-weight: 400;">CyberDataVizor — рішення в області кібербезпеки онлайн-банкінгу;</li><li style="font-weight: 400;">MarketBOX — єдиний кабінет для продавця, що дозволяє управляти всіма товарами і замовленнями на різних торгових онлайн-майданчиках.</li></ul><p>Протягом наступних 3 місяців учасники Open Banking Lab працюватимуть над своїми проектами та їхнім подальшим покращенням. Вони отримають доступ до відкритих даних та API ОТП Банку, а також доступ до відкритих даних Національного банку України. Варто зазначити, що українські комерційні банки виступають партнерами програми. У березні відбудеться Demo Day Open Banking Lab. Хакатон проходив на базі київського iHUB, одного з партнерів заходу, який активно підтримує українські стартапи та їхні розвиток у різних сферах діяльності.</p>

1991 Open Data Incubator назвав переможців fintech-хакатону

{:ua}Під час дводенного хакатону журі відібрало найкращі команди для участі в Open Banking Lab — інкубаційній програмі для fintech-стартапів{:}

2 грудня в київському iHUB пройде хакатон від 1991 Open Data Incubator. 20 fintech-команд поборються за участь в програмі Open Banking Lab з призовим фондом в $10 тис. Партнерами в Open Banking Lab виступають ОТП Банк і НБУ

20 стартапів представлять інноваційні fintech-рішення на хакатоні 1991 Open Data Incubator. У другий день хакатону, відбудеться відкрита презентація продуктів, на яку організатори запрошують представників медіа і всіх бажаючих.
<h4><strong>Деталі fintech-хакатону</strong></h4>
Перший день буде присвячено технічній розробці, тестуванню середовища банку і API. У другий день команди представлять проекти та маркетингову стратегію на фінальній презентації — в форматі 3-хвилинних пітчів. Після цього журі оголосить переможців: ті 10 команд, які візьмуть участь у програмі Open Banking Lab і поборються за грошові винагороди. Загальний призовий фонд програми складе $10 тисяч.
<h4><strong>Учасники конкурсу</strong></h4>
<ul>
 	<li>Платформа-агрегатор кредитних продуктів Creditpay,</li>
 	<li>платформи p2p-кредитування Mo Cash і Consumer credit for 5 minutes on a fingerprint,</li>
 	<li>платформа кредитного скорингу bNesis,</li>
 	<li>платіжний шлюз Artificial Intelligence Routing від CML team,</li>
 	<li>рішення для фінансового прогнозування Finance Controlling і SkyService Fin,</li>
 	<li>рішення для скорингу контрагентів і корпоративних позичальників FinScore від YouControl,</li>
 	<li>інтеграційний формат для кредитного скорингу IntelScoring,</li>
 	<li>платформа кредитного скорингу Yes/No credit risk threshold for individual loans,</li>
 	<li>онлайн-система податкової звітності Smart-tax,</li>
 	<li>платформа онлайн-трейдингу BGFBO Signals, платіжна система MoneyTag,</li>
 	<li>платформа для створення програм лояльності корпорацій і банків inCust,</li>
 	<li>платформа споживацького кредитування Oki,</li>
 	<li>платіжне рішення CoinyPay,</li>
 	<li>рішення для вимірювання продажів Smart country,</li>
 	<li>маркетплейс-менеджер MarketBOX,</li>
 	<li>рішення для агрокультурного страхування Agro RSI,</li>
 	<li>рішення в області кібербезпеки онлайн-банкінгу CyberDataVizor.</li>
</ul>
До складу журі входять Деніел Колладо-Руїз (Nestholma), Денис Гурський (1991 Open Data Incubator), Тамаш Хак-Ковач і Володимир Мудрий (ОТП Банк), Михайло Відякін і Любов Сергєєва (НБУ), Павло Сидєлов (SDK.finance).

<p>20 стартапів представлять інноваційні fintech-рішення на хакатоні 1991 Open Data Incubator. У другий день хакатону, відбудеться відкрита презентація продуктів, на яку організатори запрошують представників медіа і всіх бажаючих.</p><h4><strong>Деталі fintech-хакатону</strong></h4><p>Перший день буде присвячено технічній розробці, тестуванню середовища банку і API. У другий день команди представлять проекти та маркетингову стратегію на фінальній презентації — в форматі 3-хвилинних пітчів. Після цього журі оголосить переможців: ті 10 команд, які візьмуть участь у програмі Open Banking Lab і поборються за грошові винагороди. Загальний призовий фонд програми складе $10 тисяч.</p><h4><strong>Учасники конкурсу</strong></h4><ul><li>Платформа-агрегатор кредитних продуктів Creditpay,</li><li>платформи p2p-кредитування Mo Cash і Consumer credit for 5 minutes on a fingerprint,</li><li>платформа кредитного скорингу bNesis,</li><li>платіжний шлюз Artificial Intelligence Routing від CML team,</li><li>рішення для фінансового прогнозування Finance Controlling і SkyService Fin,</li><li>рішення для скорингу контрагентів і корпоративних позичальників FinScore від YouControl,</li><li>інтеграційний формат для кредитного скорингу IntelScoring,</li><li>платформа кредитного скорингу Yes/No credit risk threshold for individual loans,</li><li>онлайн-система податкової звітності Smart-tax,</li><li>платформа онлайн-трейдингу BGFBO Signals, платіжна система MoneyTag,</li><li>платформа для створення програм лояльності корпорацій і банків inCust,</li><li>платформа споживацького кредитування Oki,</li><li>платіжне рішення CoinyPay,</li><li>рішення для вимірювання продажів Smart country,</li><li>маркетплейс-менеджер MarketBOX,</li><li>рішення для агрокультурного страхування Agro RSI,</li><li>рішення в області кібербезпеки онлайн-банкінгу CyberDataVizor.</li></ul><p>До складу журі входять Деніел Колладо-Руїз (Nestholma), Денис Гурський (1991 Open Data Incubator), Тамаш Хак-Ковач і Володимир Мудрий (ОТП Банк), Михайло Відякін і Любов Сергєєва (НБУ), Павло Сидєлов (SDK.finance).</p>

1991 Open Data Incubator проведе дводенний fintech-хакатон 

{:ua}20 стартапів представлять інноваційні fintech-рішення на хакатоні 1991 Open Data Incubator, ОТП Банк і НБУ{:}

<p>За словами представників організаторів, ця програма зосереджена на вирішенні національних викликів для банківської сфери та користувачів банківських послуг. Стартапи, що стануть учасниками програми, мають вирішувати fintech-завдання, використовуючи корпоративну інфраструктуру банку, АРІ НБУ та OTP Bank, а також відкриті корпоративні дані.
</p>
<h4><strong>Що пропонують організатори</strong></h4>
Кожен проект має можливість отримати $10 тис на розробку. Останній термін подачі проектів — 12 листопада 2017 року. Далі на відібрані стартапи чекатиме 3-місячна інкубаційна програма з урахуванням індивідуальних потреб стартапу-учасника. Командам надаються:
<ul>
<li>Офісна інфраструктура</li>
 	<li>Безкоштовна участь</li>
 	<li>Доступ до банківської мережі, профільних експертів та інвесторів</li>
 	<li>Перші інвестиції для розробки продукту</li>
 	<li>Використання АРІ «ОТП Банку» та Національного Банку України</li>
</ul>
<h4><strong>За якими напрямками можна подавати проекти</strong></h4>
До розгляду приймуть такі ідеї:
<ul>
<li>Рішення у сфері банкінгу для МСБ</li>
 	<li>Цифрове кредитування, управління готівкою, виставлення рахунків, факторінг</li>
 	<li>Big Data й аналітика</li>
 	<li>Кредитний рейтинг, прогнози та поведінкова аналітика, безпека даних і конфіденційність</li>
 	<li>RegTech</li>
 	<li>Послуги перевірки клієнтів (KYC), боротьба з відмиванням коштів, оптичне розпізнавання символів</li>
 	<li>Платежі та транзакції: peer to peer платежі, обробка транзакцій, біометрія</li>
 	<li>Технології інвестування та торгових операцій (в т.ч. із використанням штучного інтелекту).</li>
</ul>
Детальніше про умови участі та критерії відбору можна дізнатися <a href="http://1991.vc/otp/" target="_blank" rel="noopener">на офіційному сайті</a> інкубаційної програми. Нагадаємо, раніше ми розповідали <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про проекти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/GATE_-0186-1-300x200.jpg" />Як брати Гурські популяризують відкриті дані в Україні</span></a> 1991 Open Data Incubator.

<p>За словами представників організаторів, ця програма зосереджена на вирішенні національних викликів для банківської сфери та користувачів банківських послуг. Стартапи, що стануть учасниками програми, мають вирішувати fintech-завдання, використовуючи корпоративну інфраструктуру банку, АРІ НБУ та OTP Bank, а також відкриті корпоративні дані.</p><h4><strong>Що пропонують організатори</strong></h4><p>Кожен проект має можливість отримати $10 тис на розробку. Останній термін подачі проектів — 12 листопада 2017 року. Далі на відібрані стартапи чекатиме 3-місячна інкубаційна програма з урахуванням індивідуальних потреб стартапу-учасника. Командам надаються:</p><ul><li>Офісна інфраструктура</li><li>Безкоштовна участь</li><li>Доступ до банківської мережі, профільних експертів та інвесторів</li><li>Перші інвестиції для розробки продукту</li><li>Використання АРІ «ОТП Банку» та Національного Банку України</li></ul><h4><strong>За якими напрямками можна подавати проекти</strong></h4><p>До розгляду приймуть такі ідеї:</p><ul><li>Рішення у сфері банкінгу для МСБ</li><li>Цифрове кредитування, управління готівкою, виставлення рахунків, факторінг</li><li>Big Data й аналітика</li><li>Кредитний рейтинг, прогнози та поведінкова аналітика, безпека даних і конфіденційність</li><li>RegTech</li><li>Послуги перевірки клієнтів (KYC), боротьба з відмиванням коштів, оптичне розпізнавання символів</li><li>Платежі та транзакції: peer to peer платежі, обробка транзакцій, біометрія</li><li>Технології інвестування та торгових операцій (в т.ч. із використанням штучного інтелекту).</li></ul><p>Детальніше про умови участі та критерії відбору можна дізнатися <a href="http://1991.vc/otp/" target="_blank" rel="noopener">на офіційному сайті</a> інкубаційної програми. Нагадаємо, раніше ми розповідали <a href="/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про проекти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/GATE_-0186-1-300x200.jpg" />Як брати Гурські популяризують відкриті дані в Україні</span></a> 1991 Open Data Incubator.</p>

Програма наставництва під назвою OPEN BANKING LAB організована за участі Нацбанку України та OTP Bank. Головним завданням стане пошук та підтримка стартапів, що працюють у сфері розширення можливостей та онлайн-обслуговування для клієнтів фінансових установ

За словами представників організаторів, ця програма зосереджена на вирішенні національних викликів для банківської сфери та користувачів банківських послуг. Стартапи, що стануть учасниками програми, мають вирішувати fintech-завдання, використовуючи корпоративну інфраструктуру банку, АРІ НБУ та OTP Bank, а також відкриті корпоративні дані.
<h4><strong>Що пропонують організатори</strong></h4>
Кожен проект має можливість отримати $10 тис на розробку. Останній термін подачі проектів — 12 листопада 2017 року. Далі на відібрані стартапи чекатиме 3-місячна інкубаційна програма з урахуванням індивідуальних потреб стартапу-учасника. Командам надаються:
<ul>
 	<li>Офісна інфраструктура</li>
 	<li>Безкоштовна участь</li>
 	<li>Доступ до банківської мережі, профільних експертів та інвесторів</li>
 	<li>Перші інвестиції для розробки продукту</li>
 	<li>Використання АРІ «ОТП Банку» та Національного Банку України</li>
</ul>
<h4><strong>За якими напрямками можна подавати проекти</strong></h4>
До розгляду приймуть такі ідеї:
<ul>
 	<li>Рішення у сфері банкінгу для МСБ</li>
 	<li>Цифрове кредитування, управління готівкою, виставлення рахунків, факторінг</li>
 	<li>Big Data й аналітика</li>
 	<li>Кредитний рейтинг, прогнози та поведінкова аналітика, безпека даних і конфіденційність</li>
 	<li>RegTech</li>
 	<li>Послуги перевірки клієнтів (KYC), боротьба з відмиванням коштів, оптичне розпізнавання символів</li>
 	<li>Платежі та транзакції: peer to peer платежі, обробка транзакцій, біометрія</li>
 	<li>Технології інвестування та торгових операцій (в т.ч. із використанням штучного інтелекту).</li>
</ul>
Детальніше про умови участі та критерії відбору можна дізнатися <a href="http://1991.vc/otp/" target="_blank" rel="noopener">на офіційному сайті</a> інкубаційної програми. Нагадаємо, раніше ми розповідали <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener">про проекти</a> 1991 Open Data Incubator.

<p>За словами представників організаторів, ця програма зосереджена на вирішенні національних викликів для банківської сфери та користувачів банківських послуг. Стартапи, що стануть учасниками програми, мають вирішувати fintech-завдання, використовуючи корпоративну інфраструктуру банку, АРІ НБУ та OTP Bank, а також відкриті корпоративні дані.</p><h4><strong>Що пропонують організатори</strong></h4><p>Кожен проект має можливість отримати $10 тис на розробку. Останній термін подачі проектів — 12 листопада 2017 року. Далі на відібрані стартапи чекатиме 3-місячна інкубаційна програма з урахуванням індивідуальних потреб стартапу-учасника. Командам надаються:</p><ul><li>Офісна інфраструктура</li><li>Безкоштовна участь</li><li>Доступ до банківської мережі, профільних експертів та інвесторів</li><li>Перші інвестиції для розробки продукту</li><li>Використання АРІ «ОТП Банку» та Національного Банку України</li></ul><h4><strong>За якими напрямками можна подавати проекти</strong></h4><p>До розгляду приймуть такі ідеї:</p><ul><li>Рішення у сфері банкінгу для МСБ</li><li>Цифрове кредитування, управління готівкою, виставлення рахунків, факторінг</li><li>Big Data й аналітика</li><li>Кредитний рейтинг, прогнози та поведінкова аналітика, безпека даних і конфіденційність</li><li>RegTech</li><li>Послуги перевірки клієнтів (KYC), боротьба з відмиванням коштів, оптичне розпізнавання символів</li><li>Платежі та транзакції: peer to peer платежі, обробка транзакцій, біометрія</li><li>Технології інвестування та торгових операцій (в т.ч. із використанням штучного інтелекту).</li></ul><p>Детальніше про умови участі та критерії відбору можна дізнатися <a href="http://1991.vc/otp/" target="_blank" rel="noopener">на офіційному сайті</a> інкубаційної програми. Нагадаємо, раніше ми розповідали <a href="/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener">про проекти</a> 1991 Open Data Incubator.</p>

OTP Bank та НБУ — підтримка для банківських стартапів

{:ua}Що пропонують стартапам, які працюють у сфері банківських послуг?{:}

#fintech

Головне у сфері fintech<br> і розробок для фінансової<br> та банківської сфери