<span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span>


<h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span>

<span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span>

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/imgix-391813-300x200.jpg" />ЄС інвестує у створення мережі центрів із кібербезпеки</span></a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span>

<p><span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span></p><p></p><h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/imgix-391813-300x200.jpg" />ЄС інвестує у створення мережі центрів із кібербезпеки</span></a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span></p>

Новини

<span style="font-weight: 400">Єврокомісар з економіки та фінансів П'єр Московісі заявив про фактичне скасування банківської таємниці в Європі. Про це пише Прайм</span>

&nbsp;

<span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span>


<h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span>

<span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span>

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span>

<p><span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span></p><p></p><h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span></p>

У ЄС скасовують банківську таємницю

{:ua}У ЄС заявили про скасування банківської таємниці: як відбуватиметься обмін інформацією та як це вплине на роботу податкових?{:}

<p>Відомо, що криптовалюти виникли як своєрідний протест проти фіскального домінування держави і залежності від центральних банків. Дискусія навколо криптовалют та технології blockchain наразі нагадує кота Шредінгера: допоки «закрито» скриньку цієї технології для широкого загалу — незрозуміло, чи «жива вона», чи ні. Про токенізацію української економіки мова йде досить давно. І зараз у нашої держави є 2 шляхи розвитку подій: толерування криптобізнесу та криптотехнологій або ж конфлікт і заборона всього, що пов’язано з криптовалютами. Ми зібрали <strong>10 тез експертів конференції «Криптовалюти: Нові виклики для фінансових інститутів»</strong>, що відбулася минулого тижня у Києві.


[color_title title="Станіслав Подьячев, Blockchain Lab"]

— У нас в законі не написано, що ви маєте право займатися операціями з біткоїнами, але є публічне та приватне право. Публічне регулює відносини між органами держвлади і громадянами, а також органів між собою. Приватне право регулює відношення між фізичними особами, фізичними і юридичними, юридичними між собою. І тут діє принцип: «Все, що не заборонено — дозволено». Він дозволяє розвиватися бізнесам і суспільству. Зворотний принцип: «Все, що прямо не передбачено — заборонено». Він з публічного права і покликаний обмежити владу чиновникам. Відповідно, <strong>неправильно заганяти бізнес в рамки публічного права і щось йому забороняти</strong>. Я вважаю, що регулювання потрібне. Але якщо цим займаються правоохоронні органи, то вони шукають, як заборонити або обмежити криптовалюти. Нам же потрібно, спираючись на досвід Білорусі та Естонії, робити вирішальні кроки в цьому напрямку.

<img class="alignnone size-large wp-image-28450" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-15-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684">

[blockquote_with_author content="Три простих моменти, Перше — дати визначення основним поняттям, пов’язаним з криптотехнологіями. Друге — створити реєстр криптоактивів, в якому описати: «Ось Bitcoin, а це його протокол». Це дасть державним органам розуміння з чим працювати. Третій момент — необхідно на законодавчому рівні прийняти мораторій на регулювання і додаткове обмеження прав займатися цим бізнесом."]

[color_title title="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine"]

— Блокчейн — це підривна технологія, яка має дуже багато цікавих властивостей. Одночасно ці ж властивості є викликом для існуючих систем. Невизначений статус криптовалют і блокчейну тільки погіршує те, що відбувається. Центробанки впевнені, що існуюча система — це надійно і назавжди. Але разом з тим вони пробують експерементувати, щоби в разі чого не залишитися «за бортом».

За рік витрачається близько $1 млрд в якості комісії за перекази грошей всередині України. Інша проблема, що в нашій країні ще дуже багато процесів зав’язані на готівці — і є попит на ці платежі. Напевно, не дуже хочеться віддавати цю систему під відкритий і доступний реєстр. Банк Англії проводив дослідження, в якому з’ясувалося, що перехід готівки в цифрові гроші додасть 3% до ВВП просто за рахунок прискорення процесів роботи з грошима.

[blockquote_with_author content="Токенізація економіки скоротить витрати на «утримання» всієї цієї грошової маси і її контроль. Блокчейн також може бути застосовний для вирішення логістики грошової маси. Поки що роздуми з приводу токенізаціі можуть нас уповільнити, в порівнянні з країнами, які вже намагаються експериментувати."]

<img class="alignnone size-large wp-image-28451" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-113-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684">

 

[color_title title="Емал Бахтарі, НБУ"]

—  У серпні 2017 року НБУ випустив прес-реліз, де було сказано, що криптовалюти не підпадають під жодне визначення, яке описано в законодавстві. Відповідно, його не можна назвати нелегальним, — так само, як майнінг, <a href="https://nachasi.com/2018/01/09/rynok-ico-rezultaty-2017/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ICO<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/g-crescoli-364214-300x200.jpg" />Ринок ICO  — результати 2017-го та очікування від 2018 року</span></a>, токени тощо. Якщо раніше основним приводом відкривати кримінальну справу було те, що можна вчепитися за слово «грошовий сурогат», то зараз таких справ немає. Але завжди можна придумати інші причини — це вже не в нашій компетенції. Зі свого боку ми визначили позицію: НБУ не збирається нічого гальмувати, ні в правовому полі, ні в технічному. Ми дивимося на Євросоюз, на те як там приймають закони з приводу криптовалют.

[blockquote_with_author content="Наш підхід в тому, що гривня залишається єдиним платіжним засобом — незмінний. Розвиток криптехнологій не повинен заохочувати корупцію, відмивання грошей, фінансування протиправних дій. Весь світ бореться за прозорість транзакцій і ідентифікацію учасників операцій. Для нас важливо, щоби перекази здійснювалися прозоро. Тут питання стоїть і про володіння активами, і про декларування, і про сплату податків."]

<img class="alignnone size-large wp-image-28452" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-145-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684">

[color_title title="Руслан Чорний, Фінансовий клуб"]

—  Проблем дуже багато, але я не вірю, що все можна обійти завдяки віртуалізації, яка дозволить від'єднатися від держави. Ті, хто використовує криптовалюти для незаконних дій — перші хочуть абстрагуватися. Але навряд чи вийде уникнути регулювання. Якщо мова йде про серйозні гроші, то регулювання неминуче — і з цим доведеться працювати. По суті в Україні регуляція зараз виглядає, як «витрушування»: приходить СБУ, забирає цілком реальні матеріальні цінності.

[blockquote_with_author content="Я за те, щоб легалізувати відносини між фізичними і юридичними особами таким чином, щоб це можна було використовувати для інституціоналізації, коли юрособа зможе купувати легально криптоактиви і упаковувати це в продукти, які мають відношення до регульованих ринків. Приклади вже є: перший — це фонди, які мають можливість вкладати в криптовалюти, другий — деривативи."]

<img class="alignnone size-full wp-image-28326" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/27748276_1656176731109573_1546189275684885433_o.jpg" alt="" width="2000" height="1335">

[color_title title="Ерік Найман, Capital Times Investment Company"]

—  <strong>У blockchain як у технологію вірять практично всі.</strong> У моєму розумінні є реальна економіка, де один одного можна «помацати», але вже почала формуватися віртуальна економіка, в якій умовно роботи продають щось один одному. Для її розрахунків потрібні спеціальні віртуальні валюти.

Сьогоднішні криптовалюти, на мій погляд, не є підходящими, але будуть взяті на майбутнє як шаблон. Швидше за все, у тій же віртуальній економіці з’явитися тіньова складова, де будуть свої валюти і банки. Але визначення статусу криптовалют на сьогодні необхідне. Адже є частина людей, яка хоче займатися цією діяльністю прозоро.

[color_title title="Віталій Шапран, Українське товариство фінансових аналітиків"]

—  Я вважаю, що <strong>зараз проглядається 2 ймовірних рішення.</strong> Перше — формату британської влади, коли є публічна дискусія про регулювання. Другий сценарій — це Китай, де відбулася заборона криптовалют. В нашій країні заборона автоматично означає появу «чорного ринку».

Поки що я схиляюсь до того, що в нас буде перший варіант, або його якийсь сурогат. Практика нашої країни вказує на те, що без відсутності регулювання на ринку завжди з’являються якісь неприємні явища (наприклад, фінансові піраміди). Тому тривалий час без регуляції (може саморегулювання) просто призведе до загострення уваги силовиків на цьому сегменті ринку.

[color_title title="Вадим Груша, BlockSoftLab"]

[related_post id="27865"]

— Якщо говорити про перехід економіки на криптовалюти, то основна проблема в тому, що в цій системі дуже нестабільний курс. Ніде немає центрів впливу, тому курс непередбачуваний в глобальному сенсі. Технічно це можливо стабілізувати, якщо blockchain почнуть впроваджувати на загальнодержавному рівні.

Технологія стане ефективним ресурсом, який потребуватиме підтримки саме в криптовалютних розрахунках. В принципі за основу можна буде взяти криптовалютний протокол, в якому буде певна централізація, але обумовлена повна прозорість для всіх учасників процесу. Це буде набагато ефективніше, ніж існуюча система.

<img class="alignnone size-large wp-image-28453" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-180-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684">

[color_title title="Назар Поливка, Axon Partners"]

— Наразі письмове закріплення домовленостей сторін у форматі AML/KYC (ідентифікація і встановлення особи контрагента) — це важливий момент в проведенні ICO. Коли проекти ігнорують це і через деякий час приходять з фразою: «ми зібрали, тепер треба вийти в фіат», — то тут починаються шаманські танці в стилі «хто кого знає в якому банку». Токенізація вже давним-давно відбувається — і весь світ рухається в цьому напрямку. Прямої норми, що потрібно проводити AML/KYC в цьому напрямку немає.

Але кожного разу, коли ви прийдете в банк з заначкою крипти, вам скажуть: «а звідки це, що ви зібрали?». Тому хочемо ми цього чи ні, але ICO і криптовалюти рухаються в сторону прозорості.

[color_title title="Денис Довгополий, GrowthUP Group"]

— AML/KYC для івесторів — це зайва трата часу + розголошувати дані про себе не багато хто хоче. У Інтерполу вже є інструменти для відстеження гаманців замішаних в незаконних діях. До тебе спокійно можуть прийти із заявою: «У тебе є гроші від торговця наркотиками, якщо ти не покажеш власника цього гаманця, то вина за тобою».

[blockquote_with_author content="Давайте подивимося на формулювання «децентралізована система і регуляція». Це все одно, що видати закон, що в Києві дощ йтиме 60 днів в році, а решту часу буде сонце."]

<img class="alignnone size-large wp-image-28454" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-309-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684">

[color_title title="Євген Лоза, EXCAVO"]

— Як на мене, біткоїни — це або перехідний інструмент, або вже ті гроші для переходу економіки на криптовалюти. З власного досвіду можу розповісти, що купив свій телефон в Києві за біткоїни. І на даний момент — це хороший інструмент економічних взаємин між людьми.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Заглибившись у історію, легко прослідкувати еволюцію грошей. Економіка світу будувалася на тому, що були універсальні засоби обміну — спочатку оброблене каміння, потім металеві монети, згодом паперові гроші. Врешті люди почали користуватися пластиковими картками, але зараз особлива увага прикута й до криптовалют. Вони незалежні від кордонів, з великою швидкістю можуть переміщатися з гаманця в гаманець, при цьому маючи низькі транзакційні витрати

Відомо, що криптовалюти виникли як своєрідний протест проти фіскального домінування держави і залежності від центральних банків. Дискусія навколо криптовалют та технології blockchain наразі нагадує кота Шредінгера: допоки «закрито» скриньку цієї технології для широкого загалу — незрозуміло, чи «жива вона», чи ні. Про токенізацію української економіки мова йде досить давно. І зараз у нашої держави є 2 шляхи розвитку подій: толерування криптобізнесу та криптотехнологій або ж конфлікт і заборона всього, що пов’язано з криптовалютами. Ми зібрали <strong>10 тез експертів конференції «Криптовалюти: Нові виклики для фінансових інститутів»</strong>, що відбулася минулого тижня у Києві.


[color_title title="Станіслав Подьячев, Blockchain Lab"]

— У нас в законі не написано, що ви маєте право займатися операціями з біткоїнами, але є публічне та приватне право. Публічне регулює відносини між органами держвлади і громадянами, а також органів між собою. Приватне право регулює відношення між фізичними особами, фізичними і юридичними, юридичними між собою. І тут діє принцип: «Все, що не заборонено — дозволено». Він дозволяє розвиватися бізнесам і суспільству. Зворотний принцип: «Все, що прямо не передбачено — заборонено». Він з публічного права і покликаний обмежити владу чиновникам. Відповідно, <strong>неправильно заганяти бізнес в рамки публічного права і щось йому забороняти</strong>. Я вважаю, що регулювання потрібне. Але якщо цим займаються правоохоронні органи, то вони шукають, як заборонити або обмежити криптовалюти. Нам же потрібно, спираючись на досвід Білорусі та Естонії, робити вирішальні кроки в цьому напрямку.

<img class="alignnone size-large wp-image-28450" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-15-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684" />

[blockquote_with_author content="Три простих моменти, Перше — дати визначення основним поняттям, пов’язаним з криптотехнологіями. Друге — створити реєстр криптоактивів, в якому описати: «Ось Bitcoin, а це його протокол». Це дасть державним органам розуміння з чим працювати. Третій момент — необхідно на законодавчому рівні прийняти мораторій на регулювання і додаткове обмеження прав займатися цим бізнесом."]

[color_title title="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine"]

— Блокчейн — це підривна технологія, яка має дуже багато цікавих властивостей. Одночасно ці ж властивості є викликом для існуючих систем. Невизначений статус криптовалют і блокчейну тільки погіршує те, що відбувається. Центробанки впевнені, що існуюча система — це надійно і назавжди. Але разом з тим вони пробують експерементувати, щоби в разі чого не залишитися «за бортом».

За рік витрачається близько $1 млрд в якості комісії за перекази грошей всередині України. Інша проблема, що в нашій країні ще дуже багато процесів зав’язані на готівці — і є попит на ці платежі. Напевно, не дуже хочеться віддавати цю систему під відкритий і доступний реєстр. Банк Англії проводив дослідження, в якому з’ясувалося, що перехід готівки в цифрові гроші додасть 3% до ВВП просто за рахунок прискорення процесів роботи з грошима.

[blockquote_with_author content="Токенізація економіки скоротить витрати на «утримання» всієї цієї грошової маси і її контроль. Блокчейн також може бути застосовний для вирішення логістики грошової маси. Поки що роздуми з приводу токенізаціі можуть нас уповільнити, в порівнянні з країнами, які вже намагаються експериментувати."]

<img class="alignnone size-large wp-image-28451" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-113-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684" />

&nbsp;

[color_title title="Емал Бахтарі, НБУ"]

—  У серпні 2017 року НБУ випустив прес-реліз, де було сказано, що криптовалюти не підпадають під жодне визначення, яке описано в законодавстві. Відповідно, його не можна назвати нелегальним, — так само, як майнінг, <a href="https://nachasi.com/2018/01/09/rynok-ico-rezultaty-2017/" target="_blank" rel="noopener">ICO</a>, токени тощо. Якщо раніше основним приводом відкривати кримінальну справу було те, що можна вчепитися за слово «грошовий сурогат», то зараз таких справ немає. Але завжди можна придумати інші причини — це вже не в нашій компетенції. Зі свого боку ми визначили позицію: НБУ не збирається нічого гальмувати, ні в правовому полі, ні в технічному. Ми дивимося на Євросоюз, на те як там приймають закони з приводу криптовалют.

[blockquote_with_author content="Наш підхід в тому, що гривня залишається єдиним платіжним засобом — незмінний. Розвиток криптехнологій не повинен заохочувати корупцію, відмивання грошей, фінансування протиправних дій. Весь світ бореться за прозорість транзакцій і ідентифікацію учасників операцій. Для нас важливо, щоби перекази здійснювалися прозоро. Тут питання стоїть і про володіння активами, і про декларування, і про сплату податків."]

<img class="alignnone size-large wp-image-28452" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-145-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684" />

[color_title title="Руслан Чорний, Фінансовий клуб"]

—  Проблем дуже багато, але я не вірю, що все можна обійти завдяки віртуалізації, яка дозволить від'єднатися від держави. Ті, хто використовує криптовалюти для незаконних дій — перші хочуть абстрагуватися. Але навряд чи вийде уникнути регулювання. Якщо мова йде про серйозні гроші, то регулювання неминуче — і з цим доведеться працювати. По суті в Україні регуляція зараз виглядає, як «витрушування»: приходить СБУ, забирає цілком реальні матеріальні цінності.

[blockquote_with_author content="Я за те, щоб легалізувати відносини між фізичними і юридичними особами таким чином, щоб це можна було використовувати для інституціоналізації, коли юрособа зможе купувати легально криптоактиви і упаковувати це в продукти, які мають відношення до регульованих ринків. Приклади вже є: перший — це фонди, які мають можливість вкладати в криптовалюти, другий — деривативи."]

<img class="alignnone size-full wp-image-28326" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/27748276_1656176731109573_1546189275684885433_o.jpg" alt="" width="2000" height="1335" />

[color_title title="Ерік Найман, Capital Times Investment Company"]

—  <strong>У blockchain як у технологію вірять практично всі.</strong> У моєму розумінні є реальна економіка, де один одного можна «помацати», але вже почала формуватися віртуальна економіка, в якій умовно роботи продають щось один одному. Для її розрахунків потрібні спеціальні віртуальні валюти.

Сьогоднішні криптовалюти, на мій погляд, не є підходящими, але будуть взяті на майбутнє як шаблон. Швидше за все, у тій же віртуальній економіці з’явитися тіньова складова, де будуть свої валюти і банки. Але визначення статусу криптовалют на сьогодні необхідне. Адже є частина людей, яка хоче займатися цією діяльністю прозоро.

[color_title title="Віталій Шапран, Українське товариство фінансових аналітиків"]

—  Я вважаю, що <strong>зараз проглядається 2 ймовірних рішення.</strong> Перше — формату британської влади, коли є публічна дискусія про регулювання. Другий сценарій — це Китай, де відбулася заборона криптовалют. В нашій країні заборона автоматично означає появу «чорного ринку».

Поки що я схиляюсь до того, що в нас буде перший варіант, або його якийсь сурогат. Практика нашої країни вказує на те, що без відсутності регулювання на ринку завжди з’являються якісь неприємні явища (наприклад, фінансові піраміди). Тому тривалий час без регуляції (може саморегулювання) просто призведе до загострення уваги силовиків на цьому сегменті ринку.

[color_title title="Вадим Груша, BlockSoftLab"]

[related_post id="27865"]

— Якщо говорити про перехід економіки на криптовалюти, то основна проблема в тому, що в цій системі дуже нестабільний курс. Ніде немає центрів впливу, тому курс непередбачуваний в глобальному сенсі. Технічно це можливо стабілізувати, якщо blockchain почнуть впроваджувати на загальнодержавному рівні.

Технологія стане ефективним ресурсом, який потребуватиме підтримки саме в криптовалютних розрахунках. В принципі за основу можна буде взяти криптовалютний протокол, в якому буде певна централізація, але обумовлена повна прозорість для всіх учасників процесу. Це буде набагато ефективніше, ніж існуюча система.

<img class="alignnone size-large wp-image-28453" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-180-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684" />

[color_title title="Назар Поливка, Axon Partners"]

— Наразі письмове закріплення домовленостей сторін у форматі AML/KYC (ідентифікація і встановлення особи контрагента) — це важливий момент в проведенні ICO. Коли проекти ігнорують це і через деякий час приходять з фразою: «ми зібрали, тепер треба вийти в фіат», — то тут починаються шаманські танці в стилі «хто кого знає в якому банку». Токенізація вже давним-давно відбувається — і весь світ рухається в цьому напрямку. Прямої норми, що потрібно проводити AML/KYC в цьому напрямку немає.

Але кожного разу, коли ви прийдете в банк з заначкою крипти, вам скажуть: «а звідки це, що ви зібрали?». Тому хочемо ми цього чи ні, але ICO і криптовалюти рухаються в сторону прозорості.

[color_title title="Денис Довгополий, GrowthUP Group"]

— AML/KYC для івесторів — це зайва трата часу + розголошувати дані про себе не багато хто хоче. У Інтерполу вже є інструменти для відстеження гаманців замішаних в незаконних діях. До тебе спокійно можуть прийти із заявою: «У тебе є гроші від торговця наркотиками, якщо ти не покажеш власника цього гаманця, то вина за тобою».

[blockquote_with_author content="Давайте подивимося на формулювання «децентралізована система і регуляція». Це все одно, що видати закон, що в Києві дощ йтиме 60 днів в році, а решту часу буде сонце."]

<img class="alignnone size-large wp-image-28454" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/CryptoCon18-309-1024x684.jpg" alt="" width="1024" height="684" />

[color_title title="Євген Лоза, EXCAVO"]

— Як на мене, біткоїни — це або перехідний інструмент, або вже ті гроші для переходу економіки на криптовалюти. З власного досвіду можу розповісти, що купив свій телефон в Києві за біткоїни. І на даний момент — це хороший інструмент економічних взаємин між людьми.

10 експертів — про криптовалюти та токенізацію економіки

{:ua}Чи можуть криптовалюти функціонувати у сегменті традиційних фінансів? {:}

<p>В ході навчання студенти Школи отримають як обширні теоретичні знання, так і досвід практичної реалізації журналістських проектів. На школу може потрапити кожен – варто лише заповнити анкету.


</p>
<h4><strong>Коли стартує навчання </strong></h4>
Перший навчальний модуль цього курсу стартує у квітні (20-22 квітня). Стати студентами Школи можуть журналісти, які уже працюють або тільки хочуть спробувати себе в економічній журналістиці. Відбір конкурсний. Заявки приймаються до 18 березня 2018 року. Усім, хто бажає стати студентами другого курсу «Школи економічної журналістики», слід заповнити анкету <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdj2lPvAvfQ7FF-q3c2MDkPAxx9jmO5RYAqXYfjGyWNDmvJdg/viewform" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>. Курс складається з чотирьох модулів, кожен з яких охоплює трьохденний очний інтенсив у Києві та чотири тижні e-learning.
<h4><strong>Розклад модулів </strong></h4>
<ul>
<li>20-22 квітня. Модуль 1: як писати про економіку. Базові економічні знання;</li>
 	<li>18-20 травня. Модуль 2: як писати про бізнес. «Олігархознавство»;</li>
 	<li>22-24 червня. Модуль 3<b>: </b>як писати про державні фінанси, бюджет та податкову політику.</li>
 	<li>20-22 липня. Модуль 4: як писати на екононімічні теми, шукати та візуалізувати дані.</li>
</ul>
Нагадаємо, що data-аналітиків <a href="https://nachasi.com/2018/02/12/data-analityky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запрошують<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/mikael-kristenson-242070-300x200.jpg" />Data-аналітиків запрошують на змагання у Київ</span></a> на навчання у Київ. Учасники заходу  зможуть отримати практичний досвід роботи зі світовими лідерами IT-індустрії, які також завітають у Київ – Amazon Web Services. Призовий фонд Data Science Hackathon становить $2 250.

<p>В ході навчання студенти Школи отримають як обширні теоретичні знання, так і досвід практичної реалізації журналістських проектів. На школу може потрапити кожен – варто лише заповнити анкету.</p><p></p><h4><strong>Коли стартує навчання </strong></h4><p>Перший навчальний модуль цього курсу стартує у квітні (20-22 квітня). Стати студентами Школи можуть журналісти, які уже працюють або тільки хочуть спробувати себе в економічній журналістиці. Відбір конкурсний. Заявки приймаються до 18 березня 2018 року. Усім, хто бажає стати студентами другого курсу «Школи економічної журналістики», слід заповнити анкету <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdj2lPvAvfQ7FF-q3c2MDkPAxx9jmO5RYAqXYfjGyWNDmvJdg/viewform" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>. Курс складається з чотирьох модулів, кожен з яких охоплює трьохденний очний інтенсив у Києві та чотири тижні e-learning.</p><h4><strong>Розклад модулів </strong></h4><ul><li>20-22 квітня. Модуль 1: як писати про економіку. Базові економічні знання;</li><li>18-20 травня. Модуль 2: як писати про бізнес. «Олігархознавство»;</li><li>22-24 червня. Модуль 3<b>: </b>як писати про державні фінанси, бюджет та податкову політику.</li><li>20-22 липня. Модуль 4: як писати на екононімічні теми, шукати та візуалізувати дані.</li></ul><p>Нагадаємо, що data-аналітиків <a href="/2018/02/12/data-analityky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запрошують<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/mikael-kristenson-242070-300x200.jpg" />Data-аналітиків запрошують на змагання у Київ</span></a> на навчання у Київ. Учасники заходу  зможуть отримати практичний досвід роботи зі світовими лідерами IT-індустрії, які також завітають у Київ – Amazon Web Services. Призовий фонд Data Science Hackathon становить $2 250.</p>

«Українська правда» разом із Академією Deutsche Welle оголошують набір у другу «Школу економічної журналістики». Викладають у Школі провідні українські журналісти та експерти в галузі економіки. Підготовка тренерів відбулась за спеціальною методикою Академії DW

&nbsp;

В ході навчання студенти Школи отримають як обширні теоретичні знання, так і досвід практичної реалізації журналістських проектів. На школу може потрапити кожен – варто лише заповнити анкету.


<h4><strong>Коли стартує навчання </strong></h4>
Перший навчальний модуль цього курсу стартує у квітні (20-22 квітня). Стати студентами Школи можуть журналісти, які уже працюють або тільки хочуть спробувати себе в економічній журналістиці. Відбір конкурсний. Заявки приймаються до 18 березня 2018 року. Усім, хто бажає стати студентами другого курсу «Школи економічної журналістики», слід заповнити анкету <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdj2lPvAvfQ7FF-q3c2MDkPAxx9jmO5RYAqXYfjGyWNDmvJdg/viewform" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>. Курс складається з чотирьох модулів, кожен з яких охоплює трьохденний очний інтенсив у Києві та чотири тижні e-learning.
<h4><strong>Розклад модулів </strong></h4>
<ul>
 	<li>20-22 квітня. Модуль 1: як писати про економіку. Базові економічні знання;</li>
 	<li>18-20 травня. Модуль 2: як писати про бізнес. «Олігархознавство»;</li>
 	<li>22-24 червня. Модуль 3<b>: </b>як писати про державні фінанси, бюджет та податкову політику.</li>
 	<li>20-22 липня. Модуль 4: як писати на екононімічні теми, шукати та візуалізувати дані.</li>
</ul>
Нагадаємо, що data-аналітиків <a href="https://nachasi.com/2018/02/12/data-analityky/" target="_blank" rel="noopener">запрошують</a> на навчання у Київ. Учасники заходу  зможуть отримати практичний досвід роботи зі світовими лідерами IT-індустрії, які також завітають у Київ – Amazon Web Services. Призовий фонд Data Science Hackathon становить $2 250.

<p>В ході навчання студенти Школи отримають як обширні теоретичні знання, так і досвід практичної реалізації журналістських проектів. На школу може потрапити кожен – варто лише заповнити анкету.</p><p></p><h4><strong>Коли стартує навчання </strong></h4><p>Перший навчальний модуль цього курсу стартує у квітні (20-22 квітня). Стати студентами Школи можуть журналісти, які уже працюють або тільки хочуть спробувати себе в економічній журналістиці. Відбір конкурсний. Заявки приймаються до 18 березня 2018 року. Усім, хто бажає стати студентами другого курсу «Школи економічної журналістики», слід заповнити анкету <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdj2lPvAvfQ7FF-q3c2MDkPAxx9jmO5RYAqXYfjGyWNDmvJdg/viewform" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>. Курс складається з чотирьох модулів, кожен з яких охоплює трьохденний очний інтенсив у Києві та чотири тижні e-learning.</p><h4><strong>Розклад модулів </strong></h4><ul><li>20-22 квітня. Модуль 1: як писати про економіку. Базові економічні знання;</li><li>18-20 травня. Модуль 2: як писати про бізнес. «Олігархознавство»;</li><li>22-24 червня. Модуль 3<b>: </b>як писати про державні фінанси, бюджет та податкову політику.</li><li>20-22 липня. Модуль 4: як писати на екононімічні теми, шукати та візуалізувати дані.</li></ul><p>Нагадаємо, що data-аналітиків <a href="/2018/02/12/data-analityky/" target="_blank" rel="noopener">запрошують</a> на навчання у Київ. Учасники заходу  зможуть отримати практичний досвід роботи зі світовими лідерами IT-індустрії, які також завітають у Київ – Amazon Web Services. Призовий фонд Data Science Hackathon становить $2 250.</p>

Оголошено набір до ІІ «Школи економічної журналістики»

{:ua}«Українська правда» та Deutsche Welle оголошують набір у другу «Школу економічної журналістики» – чого навчать майбутніх студентів?{:}

<h4><strong>Що відбувається на фондових ринках?</strong></h4>
Все почалося з того, що фондовий індекс Доу-Джонса в понеділок, 5 лютого 2018-го, впав на 1175 пунктів. Такого сильного падіння головного фондового індексу США за добу не було з часів, коли планетою почала крокувати фінансова криза 2008-го. Для тих наших читачів, хто забув чи був надто юним у ті часи, нагадаємо: 29 вересня 2008 року ключовий показник стану фондових бірж США, відомий нам як індекс Доу-Джонса впав на 777,68 пунктів. Тоді причиною падіння стала відмова Конгресу США схвалити надання $700 млрд державної допомоги банкам, які постраждали внаслідок краху інвестиційного банку Lehman Borthers.
<h4><strong>ОК, тоді через шахрайство одного банку постраждали інші. А тепер що сталося? Знову якесь шахрайство?</strong></h4>
Ні. Справа у тому, що минулої п’ятниці Міністерство зайнятості США випустило статистику, яка показала, що зарплати американців зросли більше, ніж передбачалося прогнозами. Чим вищі зарплати — тим вища інфляція (через так званий «ефект мультиплікатора»). Тому для протидії можливій інфляції американський центробанк має підняти відсоткові ставки за кредитами. Це лякає інвесторів, які очікували, що ключова ставка в США підніматиметься не частіше ніж двічі-тричі на рік. Тепер відбувається перегляд очікувань — а отже, компанії не можуть розраховувати на ті прибутки від інвестицій чи той рівень витрат, які вони собі встигли напланувати.
<h4><strong> Індекс упав, що далі?</strong></h4>
Слідом за Доу-Джонсом впали й інші американські фондові індекси: індекс S&P втратив 3,8%, а Nasdaq — 3,7%. Пошесть перекинулася на Лондонську біржу: FTSE 100 закрився на 1,46% нижче показників на час відкриття в понеділок. Із США все поширилося до фондових бірж Європи.

[caption id="attachment_27783" align="aligncenter" width="1080"]<img class="size-full wp-image-27783" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10.png" alt="Корекція курсу, кажете?" width="1080" height="1080"> Корекція курсу, кажете?[/caption]
<h4><strong>Чи обмежиться все «червоним понеділком»?</strong></h4>
На жаль, ні. У вівторок, 6 лютого, слідом за США впали котирування на азіатських фондових ринках. Оскільки відсоткові ставки Федеральної резервної системи та пов’язаних із нею банківських систем будуть переглянуті в бік збільшення, інвестори на інших ринках — включаючи Азію — почали позбуватися акцій в очікуванні зростання процентних ставок. Тому негативні наслідки коливань вже відчули Apple, Google, Amazon, капіталізація яких скоротилася за ці 2 доби через падіння курсів акцій.

Японський індекс Nikkei 225 до кінця ранкових торгів впав на 5,3%, а гонконзький Hang Seng — на 4,7%.
<h4><strong>Але ж індекси зростали — чому відбулося таке різке падіння?</strong></h4>
Дійсно, ще в січні 2018-го індекс Доу-Джонса показував швидке зростання: протягом місяця він подолав рубежі в 25 і 26 тис пунктів.

Але скидання акцій почалося минулого тижня після того, як показники зростання зайнятості в США посприяли прогнозам щодо зростання облікової ставки. Корекція ринку не через негативні новини, а через позитивні — парадокс, але часом таке теж буває.

Частково в усьому винен Дональд Трамп. Після свого вступу на посаду Президента США він вже декілька разів говорив про зростання фондових ринків. Останній твіт Трампа на цю тему датується 7 січня. Перегрів економіки через позитивні очікування — не новина. Саме тому вихваляння зростанням фондового ринку загрожує неприємностями, і більшість президентів цього уникають. Барак Обама, попередній президент США, вкрай рідко хвалився зростанням економіки.

Але Дональд Трамп став головним адвокатом скорочення податків і одночасно головним пропагандистом фондового зростання — але все це збіглося із негативним падінням індексів на біржі (у той же день, коли Трамп виступав перед Сенатом зі звітом про рекорди економічних успіхів). Оглядачі, яких <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/features-42956715?ocid=socialflow_twitter" target="_blank" rel="noopener">цитує</a> BBC, твердять: очільник Сполучених Штатів і далі буде доводити, що основні економічні показники, як і раніше, хороші. Зарплати зросли, рівень безробіття знизився. Можливо, це теж посприяло падінню на фондовому ринку. Проте наближаються внутріші вибори — а значить, корекція ринку зачепить не лише компанії, брокерів, фінансові установи та банки, але й ставки у передвиборчих перегонах для Республіканської та Демократичної партії США.
<h4><strong>Які ключові причини падіння ринків?</strong></h4>
Експерти називають ряд причин події, серед яких посилення монетарної політики ФРС США, а також «перегрітість» американського фондового ринку, який останнім часом показував практично безупинне зростання.
<h4><strong>Що відбувається із ринком криптовалют?</strong></h4>
Тут теж корекція курсу (як її називають криптоентузіасти) перейшла в стадію глибокого піке. Четвертий день в «червоній зоні» перебувають майже 100 криптовалют, рекордсменом із падіння курсу залишається Bitcoin. Про причини його падіння ми раніше вже писали — і рекомендуємо вам ще раз <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/bitcoin-downfall/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перечитати цей матеріал<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/carlos-irineu-da-costa-456879-300x200.jpg" />Чому падає Bitcoin</span></a>.

[caption id="attachment_27786" align="aligncenter" width="1080"]<img class="size-full wp-image-27786" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9.png" alt="Голос народу" width="1080" height="1080"> Голос народу[/caption]
<h4><strong>Чи призведе все це сукупно до фінансової кризи чи колапсу банківських систем?</strong></h4>
Швидше за все — ні. Проте не варто піддаватися паніці і «все продавати» (якщо тільки ви не вклалися в біткоїни <a href="https://nachasi.com/2018/01/09/rynok-ico-rezultaty-2017/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за $19 тис<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/g-crescoli-364214-300x200.jpg" />Ринок ICO  — результати 2017-го та очікування від 2018 року</span></a>). Довгостроковий ефект від скидання акцій та падіння індексів може стати помітним навесні — але про крах протягом 1-2 тижнів не йдеться. Зрозуміло, що негативні події на фінансових ринках, пов’язаних із фіатами та фіатними похідними інструментами, не найкращим чином відіб’ється й на криптовалютах. Опинившись у штормі, найкраща тактика — зупинитися і зачекати. Про новини довкола криптовалют радимо також перечитати нашу добірку <a href="https://nachasi.com/2018/02/06/post-cryptum-dobirka/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Post Cryptum<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/bitcoin-3132717_1920-300x200.jpg" />Post cryptum — що відбувалося з криптовалютами на початку лютого</span></a>.
<h4><strong>А чому тоді гривня до долара зміцнилася?</strong></h4>
Так, дійсно — на противагу закордонним новинам про обвал показників фондового та валютного ринку, Нацбанк України раптово <a href="https://bank.gov.ua/control/uk/allinfo" target="_blank" rel="noopener">зміцнив</a> курс гривні до 27,74 грн за $1. Причин може бути декілька — серед них чи не основною називають «заведення» на початку місяця великої кількості іноземної валюти на банківські рахунки тих, хто працює в сферах, пов’язаних із експортом товарів та послуг, а також валютними інтервенціями фінрегулятора на внутрішньому ринку. Зміцнення також може носити штучний характер напередодні чергових перемовин про транш МВФ, аби показати, що економіка та монетарна система України є стійкими. Найближчим часом наша редакція планує провести опитування стосовно того, як різні учасники банківського ринку оцінюють динаміку валютних курсів в Україні. Поки що відомо також, що завершилася тривала епопея із зміною очільника Нацбанку — кандидатуру <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Якова Смолія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25395956_10156121952440362_3791633120698972626_n-300x200.jpg" />Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ</span></a> парламент, швидше за все, затвердить.

 
<p style="text-align: left;"><em>Примітка: автор матеріалу володіє незначною кількістю криптовалюти Ethereum, що не впливає на його оцінку подій довкола курсів та правил регулювання обігу криптовалют в Україні.</em></p>

<h4><strong>Що відбувається на фондових ринках?</strong></h4><p>Все почалося з того, що фондовий індекс Доу-Джонса в понеділок, 5 лютого 2018-го, впав на 1175 пунктів. Такого сильного падіння головного фондового індексу США за добу не було з часів, коли планетою почала крокувати фінансова криза 2008-го. Для тих наших читачів, хто забув чи був надто юним у ті часи, нагадаємо: 29 вересня 2008 року ключовий показник стану фондових бірж США, відомий нам як індекс Доу-Джонса впав на 777,68 пунктів. Тоді причиною падіння стала відмова Конгресу США схвалити надання $700 млрд державної допомоги банкам, які постраждали внаслідок краху інвестиційного банку Lehman Borthers.</p><h4><strong>ОК, тоді через шахрайство одного банку постраждали інші. А тепер що сталося? Знову якесь шахрайство?</strong></h4><p>Ні. Справа у тому, що минулої п’ятниці Міністерство зайнятості США випустило статистику, яка показала, що зарплати американців зросли більше, ніж передбачалося прогнозами. Чим вищі зарплати — тим вища інфляція (через так званий «ефект мультиплікатора»). Тому для протидії можливій інфляції американський центробанк має підняти відсоткові ставки за кредитами. Це лякає інвесторів, які очікували, що ключова ставка в США підніматиметься не частіше ніж двічі-тричі на рік. Тепер відбувається перегляд очікувань — а отже, компанії не можуть розраховувати на ті прибутки від інвестицій чи той рівень витрат, які вони собі встигли напланувати.</p><h4><strong> Індекс упав, що далі?</strong></h4><p>Слідом за Доу-Джонсом впали й інші американські фондові індекси: індекс S&#038;P втратив 3,8%, а Nasdaq — 3,7%. Пошесть перекинулася на Лондонську біржу: FTSE 100 закрився на 1,46% нижче показників на час відкриття в понеділок. Із США все поширилося до фондових бірж Європи.</p><div id="attachment_27783" style="width: 1090px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-27783" loading="lazy" class="size-full wp-image-27783" src="/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10.png" alt="Корекція курсу, кажете?" width="1080" height="1080" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10.png 1080w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-150x150.png 150w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-300x300.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-768x768.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-1024x1024.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-650x650.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-740x740.png 740w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-90x90.png 90w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-180x180.png 180w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-600x600.png 600w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-160x160.png 160w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-320x320.png 320w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-152x152.png 152w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-304x304.png 304w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-280x280.png 280w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-560x560.png 560w" sizes="(max-width: 1080px) 100vw, 1080px" /><p id="caption-attachment-27783" class="wp-caption-text">Корекція курсу, кажете?</p></div><h4><strong>Чи обмежиться все «червоним понеділком»?</strong></h4><p>На жаль, ні. У вівторок, 6 лютого, слідом за США впали котирування на азіатських фондових ринках. Оскільки відсоткові ставки Федеральної резервної системи та пов’язаних із нею банківських систем будуть переглянуті в бік збільшення, інвестори на інших ринках — включаючи Азію — почали позбуватися акцій в очікуванні зростання процентних ставок. Тому негативні наслідки коливань вже відчули Apple, Google, Amazon, капіталізація яких скоротилася за ці 2 доби через падіння курсів акцій.</p><p>Японський індекс Nikkei 225 до кінця ранкових торгів впав на 5,3%, а гонконзький Hang Seng — на 4,7%.</p><h4><strong>Але ж індекси зростали — чому відбулося таке різке падіння?</strong></h4><p>Дійсно, ще в січні 2018-го індекс Доу-Джонса показував швидке зростання: протягом місяця він подолав рубежі в 25 і 26 тис пунктів.</p><p>Але скидання акцій почалося минулого тижня після того, як показники зростання зайнятості в США посприяли прогнозам щодо зростання облікової ставки. Корекція ринку не через негативні новини, а через позитивні — парадокс, але часом таке теж буває.</p><p>Частково в усьому винен Дональд Трамп. Після свого вступу на посаду Президента США він вже декілька разів говорив про зростання фондових ринків. Останній твіт Трампа на цю тему датується 7 січня. Перегрів економіки через позитивні очікування — не новина. Саме тому вихваляння зростанням фондового ринку загрожує неприємностями, і більшість президентів цього уникають. Барак Обама, попередній президент США, вкрай рідко хвалився зростанням економіки.</p><p>Але Дональд Трамп став головним адвокатом скорочення податків і одночасно головним пропагандистом фондового зростання — але все це збіглося із негативним падінням індексів на біржі (у той же день, коли Трамп виступав перед Сенатом зі звітом про рекорди економічних успіхів). Оглядачі, яких <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/features-42956715?ocid=socialflow_twitter" target="_blank" rel="noopener">цитує</a> BBC, твердять: очільник Сполучених Штатів і далі буде доводити, що основні економічні показники, як і раніше, хороші. Зарплати зросли, рівень безробіття знизився. Можливо, це теж посприяло падінню на фондовому ринку. Проте наближаються внутріші вибори — а значить, корекція ринку зачепить не лише компанії, брокерів, фінансові установи та банки, але й ставки у передвиборчих перегонах для Республіканської та Демократичної партії США.</p><h4><strong>Які ключові причини падіння ринків?</strong></h4><p>Експерти називають ряд причин події, серед яких посилення монетарної політики ФРС США, а також «перегрітість» американського фондового ринку, який останнім часом показував практично безупинне зростання.</p><h4><strong>Що відбувається із ринком криптовалют?</strong></h4><p>Тут теж корекція курсу (як її називають криптоентузіасти) перейшла в стадію глибокого піке. Четвертий день в «червоній зоні» перебувають майже 100 криптовалют, рекордсменом із падіння курсу залишається Bitcoin. Про причини його падіння ми раніше вже писали — і рекомендуємо вам ще раз <a href="/2018/02/02/bitcoin-downfall/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перечитати цей матеріал<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/carlos-irineu-da-costa-456879-300x200.jpg" />Чому падає Bitcoin</span></a>.</p><div id="attachment_27786" style="width: 1090px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-27786" loading="lazy" class="size-full wp-image-27786" src="/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9.png" alt="Голос народу" width="1080" height="1080" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9.png 1080w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-150x150.png 150w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-300x300.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-768x768.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-1024x1024.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-650x650.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-740x740.png 740w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-90x90.png 90w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-180x180.png 180w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-600x600.png 600w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-160x160.png 160w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-320x320.png 320w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-152x152.png 152w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-304x304.png 304w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-280x280.png 280w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-560x560.png 560w" sizes="(max-width: 1080px) 100vw, 1080px" /><p id="caption-attachment-27786" class="wp-caption-text">Голос народу</p></div><h4><strong>Чи призведе все це сукупно до фінансової кризи чи колапсу банківських систем?</strong></h4><p>Швидше за все — ні. Проте не варто піддаватися паніці і «все продавати» (якщо тільки ви не вклалися в біткоїни <a href="/2018/01/09/rynok-ico-rezultaty-2017/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за $19 тис<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/g-crescoli-364214-300x200.jpg" />Ринок ICO  — результати 2017-го та очікування від 2018 року</span></a>). Довгостроковий ефект від скидання акцій та падіння індексів може стати помітним навесні — але про крах протягом 1-2 тижнів не йдеться. Зрозуміло, що негативні події на фінансових ринках, пов’язаних із фіатами та фіатними похідними інструментами, не найкращим чином відіб’ється й на криптовалютах. Опинившись у штормі, найкраща тактика — зупинитися і зачекати. Про новини довкола криптовалют радимо також перечитати нашу добірку <a href="/2018/02/06/post-cryptum-dobirka/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Post Cryptum<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/bitcoin-3132717_1920-300x200.jpg" />Post cryptum — що відбувалося з криптовалютами на початку лютого</span></a>.</p><h4><strong>А чому тоді гривня до долара зміцнилася?</strong></h4><p>Так, дійсно — на противагу закордонним новинам про обвал показників фондового та валютного ринку, Нацбанк України раптово <a href="https://bank.gov.ua/control/uk/allinfo" target="_blank" rel="noopener">зміцнив</a> курс гривні до 27,74 грн за $1. Причин може бути декілька — серед них чи не основною називають «заведення» на початку місяця великої кількості іноземної валюти на банківські рахунки тих, хто працює в сферах, пов’язаних із експортом товарів та послуг, а також валютними інтервенціями фінрегулятора на внутрішньому ринку. Зміцнення також може носити штучний характер напередодні чергових перемовин про транш МВФ, аби показати, що економіка та монетарна система України є стійкими. Найближчим часом наша редакція планує провести опитування стосовно того, як різні учасники банківського ринку оцінюють динаміку валютних курсів в Україні. Поки що відомо також, що завершилася тривала епопея із зміною очільника Нацбанку — кандидатуру <a href="/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Якова Смолія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/25395956_10156121952440362_3791633120698972626_n-300x200.jpg" />Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ</span></a> парламент, швидше за все, затвердить.</p><p> </p><p style="text-align: left;"><em>Примітка: автор матеріалу володіє незначною кількістю криптовалюти Ethereum, що не впливає на його оцінку подій довкола курсів та правил регулювання обігу криптовалют в Україні.</em></p>

Так званий «червоний понеділок» (день, коли котирування акцій та індекси провідних фондових бірж разом із курсами основних криптовалют увійшли в зону різкого падіння) переріс у «червоний вівторок» — та чи варто нам очікувати найгіршого? На часі з’ясувати, що відбувається зі ринком капіталів

<h4><strong>Що відбувається на фондових ринках?</strong></h4>
Все почалося з того, що фондовий індекс Доу-Джонса в понеділок, 5 лютого 2018-го, впав на 1175 пунктів. Такого сильного падіння головного фондового індексу США за добу не було з часів, коли планетою почала крокувати фінансова криза 2008-го. Для тих наших читачів, хто забув чи був надто юним у ті часи, нагадаємо: 29 вересня 2008 року ключовий показник стану фондових бірж США, відомий нам як індекс Доу-Джонса впав на 777,68 пунктів. Тоді причиною падіння стала відмова Конгресу США схвалити надання $700 млрд державної допомоги банкам, які постраждали внаслідок краху інвестиційного банку Lehman Borthers.
<h4><strong>ОК, тоді через шахрайство одного банку постраждали інші. А тепер що сталося? Знову якесь шахрайство?</strong></h4>
Ні. Справа у тому, що минулої п’ятниці Міністерство зайнятості США випустило статистику, яка показала, що зарплати американців зросли більше, ніж передбачалося прогнозами. Чим вищі зарплати — тим вища інфляція (через так званий «ефект мультиплікатора»). Тому для протидії можливій інфляції американський центробанк має підняти відсоткові ставки за кредитами. Це лякає інвесторів, які очікували, що ключова ставка в США підніматиметься не частіше ніж двічі-тричі на рік. Тепер відбувається перегляд очікувань — а отже, компанії не можуть розраховувати на ті прибутки від інвестицій чи той рівень витрат, які вони собі встигли напланувати.
<h4><strong> Індекс упав, що далі?</strong></h4>
Слідом за Доу-Джонсом впали й інші американські фондові індекси: індекс S&amp;P втратив 3,8%, а Nasdaq — 3,7%. Пошесть перекинулася на Лондонську біржу: FTSE 100 закрився на 1,46% нижче показників на час відкриття в понеділок. Із США все поширилося до фондових бірж Європи.

[caption id="attachment_27783" align="aligncenter" width="1080"]<img class="size-full wp-image-27783" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10.png" alt="Корекція курсу, кажете?" width="1080" height="1080" /> Корекція курсу, кажете?[/caption]
<h4><strong>Чи обмежиться все «червоним понеділком»?</strong></h4>
На жаль, ні. У вівторок, 6 лютого, слідом за США впали котирування на азіатських фондових ринках. Оскільки відсоткові ставки Федеральної резервної системи та пов’язаних із нею банківських систем будуть переглянуті в бік збільшення, інвестори на інших ринках — включаючи Азію — почали позбуватися акцій в очікуванні зростання процентних ставок. Тому негативні наслідки коливань вже відчули Apple, Google, Amazon, капіталізація яких скоротилася за ці 2 доби через падіння курсів акцій.

Японський індекс Nikkei 225 до кінця ранкових торгів впав на 5,3%, а гонконзький Hang Seng — на 4,7%.
<h4><strong>Але ж індекси зростали — чому відбулося таке різке падіння?</strong></h4>
Дійсно, ще в січні 2018-го індекс Доу-Джонса показував швидке зростання: протягом місяця він подолав рубежі в 25 і 26 тис пунктів.

Але скидання акцій почалося минулого тижня після того, як показники зростання зайнятості в США посприяли прогнозам щодо зростання облікової ставки. Корекція ринку не через негативні новини, а через позитивні — парадокс, але часом таке теж буває.

Частково в усьому винен Дональд Трамп. Після свого вступу на посаду Президента США він вже декілька разів говорив про зростання фондових ринків. Останній твіт Трампа на цю тему датується 7 січня. Перегрів економіки через позитивні очікування — не новина. Саме тому вихваляння зростанням фондового ринку загрожує неприємностями, і більшість президентів цього уникають. Барак Обама, попередній президент США, вкрай рідко хвалився зростанням економіки.

Але Дональд Трамп став головним адвокатом скорочення податків і одночасно головним пропагандистом фондового зростання — але все це збіглося із негативним падінням індексів на біржі (у той же день, коли Трамп виступав перед Сенатом зі звітом про рекорди економічних успіхів). Оглядачі, яких <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/features-42956715?ocid=socialflow_twitter" target="_blank" rel="noopener">цитує</a> BBC, твердять: очільник Сполучених Штатів і далі буде доводити, що основні економічні показники, як і раніше, хороші. Зарплати зросли, рівень безробіття знизився. Можливо, це теж посприяло падінню на фондовому ринку. Проте наближаються внутріші вибори — а значить, корекція ринку зачепить не лише компанії, брокерів, фінансові установи та банки, але й ставки у передвиборчих перегонах для Республіканської та Демократичної партії США.
<h4><strong>Які ключові причини падіння ринків?</strong></h4>
Експерти називають ряд причин події, серед яких посилення монетарної політики ФРС США, а також «перегрітість» американського фондового ринку, який останнім часом показував практично безупинне зростання.
<h4><strong>Що відбувається із ринком криптовалют?</strong></h4>
Тут теж корекція курсу (як її називають криптоентузіасти) перейшла в стадію глибокого піке. Четвертий день в «червоній зоні» перебувають майже 100 криптовалют, рекордсменом із падіння курсу залишається Bitcoin. Про причини його падіння ми раніше вже писали — і рекомендуємо вам ще раз <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/bitcoin-downfall/" target="_blank" rel="noopener">перечитати цей матеріал</a>.

[caption id="attachment_27786" align="aligncenter" width="1080"]<img class="size-full wp-image-27786" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9.png" alt="Голос народу" width="1080" height="1080" /> Голос народу[/caption]
<h4><strong>Чи призведе все це сукупно до фінансової кризи чи колапсу банківських систем?</strong></h4>
Швидше за все — ні. Проте не варто піддаватися паніці і «все продавати» (якщо тільки ви не вклалися в біткоїни <a href="https://nachasi.com/2018/01/09/rynok-ico-rezultaty-2017/" target="_blank" rel="noopener">за $19 тис</a>). Довгостроковий ефект від скидання акцій та падіння індексів може стати помітним навесні — але про крах протягом 1-2 тижнів не йдеться. Зрозуміло, що негативні події на фінансових ринках, пов’язаних із фіатами та фіатними похідними інструментами, не найкращим чином відіб’ється й на криптовалютах. Опинившись у штормі, найкраща тактика — зупинитися і зачекати. Про новини довкола криптовалют радимо також перечитати нашу добірку <a href="https://nachasi.com/2018/02/06/post-cryptum-dobirka/" target="_blank" rel="noopener">Post Cryptum</a>.
<h4><strong>А чому тоді гривня до долара зміцнилася?</strong></h4>
Так, дійсно — на противагу закордонним новинам про обвал показників фондового та валютного ринку, Нацбанк України раптово <a href="https://bank.gov.ua/control/uk/allinfo" target="_blank" rel="noopener">зміцнив</a> курс гривні до 27,74 грн за $1. Причин може бути декілька — серед них чи не основною називають «заведення» на початку місяця великої кількості іноземної валюти на банківські рахунки тих, хто працює в сферах, пов’язаних із експортом товарів та послуг, а також валютними інтервенціями фінрегулятора на внутрішньому ринку. Зміцнення також може носити штучний характер напередодні чергових перемовин про транш МВФ, аби показати, що економіка та монетарна система України є стійкими. Найближчим часом наша редакція планує провести опитування стосовно того, як різні учасники банківського ринку оцінюють динаміку валютних курсів в Україні. Поки що відомо також, що завершилася тривала епопея із зміною очільника Нацбанку — кандидатуру <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener">Якова Смолія</a> парламент, швидше за все, затвердить.

&nbsp;
<p style="text-align: left;"><em>Примітка: автор матеріалу володіє незначною кількістю криптовалюти Ethereum, що не впливає на його оцінку подій довкола курсів та правил регулювання обігу криптовалют в Україні.</em></p>

<h4><strong>Що відбувається на фондових ринках?</strong></h4><p>Все почалося з того, що фондовий індекс Доу-Джонса в понеділок, 5 лютого 2018-го, впав на 1175 пунктів. Такого сильного падіння головного фондового індексу США за добу не було з часів, коли планетою почала крокувати фінансова криза 2008-го. Для тих наших читачів, хто забув чи був надто юним у ті часи, нагадаємо: 29 вересня 2008 року ключовий показник стану фондових бірж США, відомий нам як індекс Доу-Джонса впав на 777,68 пунктів. Тоді причиною падіння стала відмова Конгресу США схвалити надання $700 млрд державної допомоги банкам, які постраждали внаслідок краху інвестиційного банку Lehman Borthers.</p><h4><strong>ОК, тоді через шахрайство одного банку постраждали інші. А тепер що сталося? Знову якесь шахрайство?</strong></h4><p>Ні. Справа у тому, що минулої п’ятниці Міністерство зайнятості США випустило статистику, яка показала, що зарплати американців зросли більше, ніж передбачалося прогнозами. Чим вищі зарплати — тим вища інфляція (через так званий «ефект мультиплікатора»). Тому для протидії можливій інфляції американський центробанк має підняти відсоткові ставки за кредитами. Це лякає інвесторів, які очікували, що ключова ставка в США підніматиметься не частіше ніж двічі-тричі на рік. Тепер відбувається перегляд очікувань — а отже, компанії не можуть розраховувати на ті прибутки від інвестицій чи той рівень витрат, які вони собі встигли напланувати.</p><h4><strong> Індекс упав, що далі?</strong></h4><p>Слідом за Доу-Джонсом впали й інші американські фондові індекси: індекс S&amp;P втратив 3,8%, а Nasdaq — 3,7%. Пошесть перекинулася на Лондонську біржу: FTSE 100 закрився на 1,46% нижче показників на час відкриття в понеділок. Із США все поширилося до фондових бірж Європи.</p><div id="attachment_27783" style="width: 1090px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-27783" loading="lazy" class="size-full wp-image-27783" src="/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10.png" alt="Корекція курсу, кажете?" width="1080" height="1080" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10.png 1080w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-150x150.png 150w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-300x300.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-768x768.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-1024x1024.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-650x650.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-740x740.png 740w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-90x90.png 90w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-180x180.png 180w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-600x600.png 600w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-160x160.png 160w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-320x320.png 320w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-152x152.png 152w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-304x304.png 304w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-280x280.png 280w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-10-560x560.png 560w" sizes="(max-width: 1080px) 100vw, 1080px" /><p id="caption-attachment-27783" class="wp-caption-text">Корекція курсу, кажете?</p></div><h4><strong>Чи обмежиться все «червоним понеділком»?</strong></h4><p>На жаль, ні. У вівторок, 6 лютого, слідом за США впали котирування на азіатських фондових ринках. Оскільки відсоткові ставки Федеральної резервної системи та пов’язаних із нею банківських систем будуть переглянуті в бік збільшення, інвестори на інших ринках — включаючи Азію — почали позбуватися акцій в очікуванні зростання процентних ставок. Тому негативні наслідки коливань вже відчули Apple, Google, Amazon, капіталізація яких скоротилася за ці 2 доби через падіння курсів акцій.</p><p>Японський індекс Nikkei 225 до кінця ранкових торгів впав на 5,3%, а гонконзький Hang Seng — на 4,7%.</p><h4><strong>Але ж індекси зростали — чому відбулося таке різке падіння?</strong></h4><p>Дійсно, ще в січні 2018-го індекс Доу-Джонса показував швидке зростання: протягом місяця він подолав рубежі в 25 і 26 тис пунктів.</p><p>Але скидання акцій почалося минулого тижня після того, як показники зростання зайнятості в США посприяли прогнозам щодо зростання облікової ставки. Корекція ринку не через негативні новини, а через позитивні — парадокс, але часом таке теж буває.</p><p>Частково в усьому винен Дональд Трамп. Після свого вступу на посаду Президента США він вже декілька разів говорив про зростання фондових ринків. Останній твіт Трампа на цю тему датується 7 січня. Перегрів економіки через позитивні очікування — не новина. Саме тому вихваляння зростанням фондового ринку загрожує неприємностями, і більшість президентів цього уникають. Барак Обама, попередній президент США, вкрай рідко хвалився зростанням економіки.</p><p>Але Дональд Трамп став головним адвокатом скорочення податків і одночасно головним пропагандистом фондового зростання — але все це збіглося із негативним падінням індексів на біржі (у той же день, коли Трамп виступав перед Сенатом зі звітом про рекорди економічних успіхів). Оглядачі, яких <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/features-42956715?ocid=socialflow_twitter" target="_blank" rel="noopener">цитує</a> BBC, твердять: очільник Сполучених Штатів і далі буде доводити, що основні економічні показники, як і раніше, хороші. Зарплати зросли, рівень безробіття знизився. Можливо, це теж посприяло падінню на фондовому ринку. Проте наближаються внутріші вибори — а значить, корекція ринку зачепить не лише компанії, брокерів, фінансові установи та банки, але й ставки у передвиборчих перегонах для Республіканської та Демократичної партії США.</p><h4><strong>Які ключові причини падіння ринків?</strong></h4><p>Експерти називають ряд причин події, серед яких посилення монетарної політики ФРС США, а також «перегрітість» американського фондового ринку, який останнім часом показував практично безупинне зростання.</p><h4><strong>Що відбувається із ринком криптовалют?</strong></h4><p>Тут теж корекція курсу (як її називають криптоентузіасти) перейшла в стадію глибокого піке. Четвертий день в «червоній зоні» перебувають майже 100 криптовалют, рекордсменом із падіння курсу залишається Bitcoin. Про причини його падіння ми раніше вже писали — і рекомендуємо вам ще раз <a href="/2018/02/02/bitcoin-downfall/" target="_blank" rel="noopener">перечитати цей матеріал</a>.</p><div id="attachment_27786" style="width: 1090px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-27786" loading="lazy" class="size-full wp-image-27786" src="/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9.png" alt="Голос народу" width="1080" height="1080" srcset="/wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9.png 1080w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-150x150.png 150w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-300x300.png 300w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-768x768.png 768w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-1024x1024.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-650x650.png 650w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-740x740.png 740w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-90x90.png 90w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-180x180.png 180w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-600x600.png 600w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-160x160.png 160w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-320x320.png 320w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-152x152.png 152w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-304x304.png 304w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-280x280.png 280w, /wp-content/uploads/2018/02/NACHASI-INSTA-9-560x560.png 560w" sizes="(max-width: 1080px) 100vw, 1080px" /><p id="caption-attachment-27786" class="wp-caption-text">Голос народу</p></div><h4><strong>Чи призведе все це сукупно до фінансової кризи чи колапсу банківських систем?</strong></h4><p>Швидше за все — ні. Проте не варто піддаватися паніці і «все продавати» (якщо тільки ви не вклалися в біткоїни <a href="/2018/01/09/rynok-ico-rezultaty-2017/" target="_blank" rel="noopener">за $19 тис</a>). Довгостроковий ефект від скидання акцій та падіння індексів може стати помітним навесні — але про крах протягом 1-2 тижнів не йдеться. Зрозуміло, що негативні події на фінансових ринках, пов’язаних із фіатами та фіатними похідними інструментами, не найкращим чином відіб’ється й на криптовалютах. Опинившись у штормі, найкраща тактика — зупинитися і зачекати. Про новини довкола криптовалют радимо також перечитати нашу добірку <a href="/2018/02/06/post-cryptum-dobirka/" target="_blank" rel="noopener">Post Cryptum</a>.</p><h4><strong>А чому тоді гривня до долара зміцнилася?</strong></h4><p>Так, дійсно — на противагу закордонним новинам про обвал показників фондового та валютного ринку, Нацбанк України раптово <a href="https://bank.gov.ua/control/uk/allinfo" target="_blank" rel="noopener">зміцнив</a> курс гривні до 27,74 грн за $1. Причин може бути декілька — серед них чи не основною називають «заведення» на початку місяця великої кількості іноземної валюти на банківські рахунки тих, хто працює в сферах, пов’язаних із експортом товарів та послуг, а також валютними інтервенціями фінрегулятора на внутрішньому ринку. Зміцнення також може носити штучний характер напередодні чергових перемовин про транш МВФ, аби показати, що економіка та монетарна система України є стійкими. Найближчим часом наша редакція планує провести опитування стосовно того, як різні учасники банківського ринку оцінюють динаміку валютних курсів в Україні. Поки що відомо також, що завершилася тривала епопея із зміною очільника Нацбанку — кандидатуру <a href="/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener">Якова Смолія</a> парламент, швидше за все, затвердить.</p><p>&nbsp;</p><p style="text-align: left;"><em>Примітка: автор матеріалу володіє незначною кількістю криптовалюти Ethereum, що не впливає на його оцінку подій довкола курсів та правил регулювання обігу криптовалют в Україні.</em></p>

«Червоний понеділок» — що варто знати про падіння фондових ринків

{:ua}Розбираємося, що призвело до падіння фондових індексів та курсів криптовалюти{:}

<p>[color_title title="Фінансування проектів в регіонах — хто, кому та скільки"]

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України закликає регіони подавати регіональні проекти для фінансування з Державного фонду регіонального розвитку у 2018 році. Пріоритетними напрямками для впровадження проектів є створення сучасних медичних амбулаторій, будівництво та реконструкція дитячих садків, шкіл, створення нового освітнього простору в українських школах, будівництво сучасних ЦНАПів та сервісів порятунку «Безпечно». У 2018 році фінансування проектів за рахунок Держфонду регіонального розвитку <a href="https://nachasi.com/2018/01/29/regionalni-proekty-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">передбачено<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/daria-shevtsova-57340-1-300x200.jpg" />Регіональні проекти в Україні профінансують на 6 млрд грн</span></a> у розмірі 6 млрд грн.

[color_title title="Українська вітроенергетика — і €300 млн інвестицій"]

Американська багатогалузева корпорація буде постачати інноваційні вітротурбіни для Приморської ВЕС в Запорізькій області. Згідно з домовленостями щодо інвестицій, підрозділ наземної вітроенергетики General Electric поставить в Україну 26 вітроустановок 3-мегаватного класу. Устаткування вироблене в Європі є однією з найбільш передових розробок General Electric. Так, вітротурбіна адаптується до напрямку і сили вітру. Установку і подальше обслуговування вітроенергетичного обладнання <a href="https://nachasi.com/2018/01/29/e300-mln-investytsij/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">буде здійснювати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/anna-jimenez-calaf-37305-300x200.jpg" />Запоріжжя отримає €300 млн інвестицій</span></a> підрозділ GE в Україні.

[color_title title="Найпопулярніші авіаперевізники за версією «Украероруху»"]

Перше місце посіла компанія МАУ, яка здійснила 57 205 польотів. Це на 16,4 % більше, ніж минулого року. На другому місці «Turkish Airlines» – 27 606 польотів, що на 20,4 % більше, ніж в 2016 році. Білоруська «Belavia» здійснила 14 537 польотів в Україну. На 13,6 % більше, ніж тогоріч, і третє місце. Четверту сходинку посіла «LOT Polish Airlines» – 12 756 польотів та плюс 28,8 %. <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/ukraeroruh-nazvav-najpopulyarnishi-aviakompaniyi-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Закриває<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/chris-leipelt-254045-300x200.jpg" />«Украерорух» назвав найпопулярніші авіакомпанії в Україні</span></a> п’ятірку лоукост «Wizz Air Hungary LLC» – 8 832 польоти, що на 57% більше.

[color_title title="Митне «єдине вікно» стане зручнішим"]

Український уряд прийняв рішення удосконалити механізм «єдиного вікна» на українських митницях напередодні введення обов'язкового використання системи з 1 лютого 2018 року. Постановою уряду продовжена на 1 рік можливість добровільного застосування системи «єдиного вікна» у випадках переміщення товарів транзитом, вивезення за межі України товарів морським, залізничним і авіаційним транспортом, а також ввезення товарів в поштових та міжнародних експрес-відправленнях. На 90 днів <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/udoskonaleno-robotu-yedynogo-vikna/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запроваджується<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/airport-687256_1920-300x200.jpg" />Удосконалено роботу «єдиного вікна» на митниці</span></a> перехідний період у вигляді добровільного застосування системи в кожному новому місці митного оформлення, в яких почнеться застосування цієї системи.

[color_title title="Незвичний український експорт — із крильцями"]

Напевно, ви й не підозрювали, але Україна експортує не лише зерно, продукти металургії, IT-розробки чи робочу силу — але й корисних комах. Їх активно використовують у веденні сільського господарства — а <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/bumblebee-hustle/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">продано було <span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/daniele-fantin-310138-300x200.jpg" />Незвичний експорт — Україна продала джмелів на $300 тис</span></a>аж 73 тонни джмелів.

[color_title title="Європейська оцінка для НБУ"]

Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) 30 січня оприлюднив Звіт <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/eksperty-otsinyly-robotu-nbu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за результатами<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/155531-300x200.jpg" />Європейські експерти оцінили роботу НБУ</span></a> п’ятого раунду оцінки України. Експерти підтвердили, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, яка не потребує спеціальних контрольних заходів з боку MONEYVAL та FATF.

[color_title title="Рейтинг найощадливіших за версією ProZorro"]

Система електронних державних закупівель <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/prozorro-najekonomnishi-oblasti/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">визначилася<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/piggy-bank-1510552_1920-300x200.jpg" />У Prozorro назвали найощадливіші області країни</span></a> з найекономнішими організаторами тендерів та регіонами, які заощаджують кошти. Лідером економії стало ПАТ «Укртрансгаз» – було зекономлено 3,8 млрд грн, здебільшого на закупівлях газу. ПАТ «Укргазвидобування» посіло другу сходинку, заощадивши державі 1,9 млрд грн. На третьому місці опинилась служба автомобільних доріг Львівської області, яка допомогла зберегти 550 млн грн.

[color_title title="20 тис дозволів на роботу в Чехії"]

Рішення, прийняте чеським кабміном, спрямоване на скорочення терміну розгляду відповідного клопотання. Як повідомив після засідання уряду глава чеського МЗС Мартін Стропніцький, більш активним стане і залучення трудових ресурсів з України для використання у сфері сільського господарства Чехії. Раніше встановлена на рік квота, яка становила 572 осіб, підвищиться до 1500 працівників. Тепер квоти для працівників з України <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/vdvichi-bilshe-dozvoliv-na-robotu-vid-chehii/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">збільшено<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/christin-hume-311288-300x200.jpg" />Українці отримають від Чехії вдвічі більше дозволів на роботу</span></a> з 9600 до 19600 щорічно.

[color_title title="Вдалі єробонди України"]

Розміщення Україною єврооблігацій на $3 млрд <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/rozmishhennya-v-ukrayini-yevroobligatsij/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">визнано<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/duangphorn-wiriya-474291-300x200.jpg" />Розміщення в Україні єврооблігацій визнали найкращою угодою року</span></a> найкращою транзакцією 2017 року в країнах Центральної Європи, Близького Сходу і Африки. Про це йдеться в щорічному огляді міжнародних ринків капіталу видання Global Capital.

[color_title title="Звіт Світового банку про інвестиції в українську економіку"]

На даний момент Україна <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/proektu-svitovoho-banku-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">впроваджує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/rob-bye-13759-1-300x200.jpg" />Скільки проектів впроваджує Світовий банк в Україні?</span></a> 7 спільних із Світовим банком проектів на загальну суму понад $2 млрд. Кошти Світового банку в Україні інвестують у транспорт, медицину, соціальну сферу та житлово-комунальне господарство нашої країни.

[color_title title="ФОП без довідки із ЖЕК — та інші переваги для іноземних підприємців"]

В Україні <a href="https://nachasi.com/2018/01/30/fop-dlya-inozemtsiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/brooke-lark-194253-300x200.jpg" />В Україні спростили реєстрацію ФОП для іноземців</span></a> реєстрацію ФОП для іноземців. Відтепер іноземці зможуть безперешкодно відкривати ФОП в Україні, що позитивно вплине на галузь, зробить країну більш відкритою для ведення бізнесу. Відтепер для реєстрації іноземцям не потрібна посвідка на проживання, а адреса місцезнаходження може бути підтверджена іншими документами. Це може бути, скажімо, договір оренди нерухомості, що знаходиться в Україні.

[color_title title="Їжа від Uber"]

Uber <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/uber-eats-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">готує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/kawin-harasai-277594-300x200.jpg" />Uber готує в Україні запуск свого сервісу доставки їжі</span></a> в Україні запуск свого сервісу доставки їжі. Наразі компанія шукає співробітника на позицію керівника проекту. Сервіс вже працює в інших країнах і зазвичай обіцяє доставку їжі протягом 30 хв.

[color_title title="Падіння Bitcoin та основних криптовалют"]

Триває піке низки популярних криптовалют. Попередній тиждень завершився курсом Менше $8700. Показники осені замість пікових значень кінця 2017 року — і судячи з трендів, на зростання у найближчі дні очікувати не варто. Що чекає на Bitcoin і чому курс став таким? Читайте в нашому <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/bitcoin-downfall/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спеціальному матеріалі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/carlos-irineu-da-costa-456879-300x200.jpg" />Чому падає Bitcoin</span></a>.</p>

<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Фінансування проектів в регіонах — хто, кому та скільки		</span>	</h3><p>Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України закликає регіони подавати регіональні проекти для фінансування з Державного фонду регіонального розвитку у 2018 році. Пріоритетними напрямками для впровадження проектів є створення сучасних медичних амбулаторій, будівництво та реконструкція дитячих садків, шкіл, створення нового освітнього простору в українських школах, будівництво сучасних ЦНАПів та сервісів порятунку «Безпечно». У 2018 році фінансування проектів за рахунок Держфонду регіонального розвитку <a href="/2018/01/29/regionalni-proekty-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">передбачено<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/daria-shevtsova-57340-1-300x200.jpg" />Регіональні проекти в Україні профінансують на 6 млрд грн</span></a> у розмірі 6 млрд грн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Українська вітроенергетика — і €300 млн інвестицій		</span>	</h3><p>Американська багатогалузева корпорація буде постачати інноваційні вітротурбіни для Приморської ВЕС в Запорізькій області. Згідно з домовленостями щодо інвестицій, підрозділ наземної вітроенергетики General Electric поставить в Україну 26 вітроустановок 3-мегаватного класу. Устаткування вироблене в Європі є однією з найбільш передових розробок General Electric. Так, вітротурбіна адаптується до напрямку і сили вітру. Установку і подальше обслуговування вітроенергетичного обладнання <a href="/2018/01/29/e300-mln-investytsij/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">буде здійснювати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/anna-jimenez-calaf-37305-300x200.jpg" />Запоріжжя отримає €300 млн інвестицій</span></a> підрозділ GE в Україні.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Найпопулярніші авіаперевізники за версією «Украероруху»		</span>	</h3><p>Перше місце посіла компанія МАУ, яка здійснила 57 205 польотів. Це на 16,4 % більше, ніж минулого року. На другому місці «Turkish Airlines» – 27 606 польотів, що на 20,4 % більше, ніж в 2016 році. Білоруська «Belavia» здійснила 14 537 польотів в Україну. На 13,6 % більше, ніж тогоріч, і третє місце. Четверту сходинку посіла «LOT Polish Airlines» – 12 756 польотів та плюс 28,8 %. <a href="/2018/02/01/ukraeroruh-nazvav-najpopulyarnishi-aviakompaniyi-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Закриває<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/chris-leipelt-254045-300x200.jpg" />«Украерорух» назвав найпопулярніші авіакомпанії в Україні</span></a> п’ятірку лоукост «Wizz Air Hungary LLC» – 8 832 польоти, що на 57% більше.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Митне «єдине вікно» стане зручнішим		</span>	</h3><p>Український уряд прийняв рішення удосконалити механізм «єдиного вікна» на українських митницях напередодні введення обов&#8217;язкового використання системи з 1 лютого 2018 року. Постановою уряду продовжена на 1 рік можливість добровільного застосування системи «єдиного вікна» у випадках переміщення товарів транзитом, вивезення за межі України товарів морським, залізничним і авіаційним транспортом, а також ввезення товарів в поштових та міжнародних експрес-відправленнях. На 90 днів <a href="/2018/02/02/udoskonaleno-robotu-yedynogo-vikna/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запроваджується<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/airport-687256_1920-300x200.jpg" />Удосконалено роботу «єдиного вікна» на митниці</span></a> перехідний період у вигляді добровільного застосування системи в кожному новому місці митного оформлення, в яких почнеться застосування цієї системи.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Незвичний український експорт — із крильцями		</span>	</h3><p>Напевно, ви й не підозрювали, але Україна експортує не лише зерно, продукти металургії, IT-розробки чи робочу силу — але й корисних комах. Їх активно використовують у веденні сільського господарства — а <a href="/2018/02/02/bumblebee-hustle/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">продано було <span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/daniele-fantin-310138-300x200.jpg" />Незвичний експорт — Україна продала джмелів на $300 тис</span></a>аж 73 тонни джмелів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Європейська оцінка для НБУ		</span>	</h3><p>Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) 30 січня оприлюднив Звіт <a href="/2018/02/02/eksperty-otsinyly-robotu-nbu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за результатами<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/155531-300x200.jpg" />Європейські експерти оцінили роботу НБУ</span></a> п’ятого раунду оцінки України. Експерти підтвердили, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, яка не потребує спеціальних контрольних заходів з боку MONEYVAL та FATF.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Рейтинг найощадливіших за версією ProZorro		</span>	</h3><p>Система електронних державних закупівель <a href="/2018/02/01/prozorro-najekonomnishi-oblasti/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">визначилася<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/piggy-bank-1510552_1920-300x200.jpg" />У Prozorro назвали найощадливіші області країни</span></a> з найекономнішими організаторами тендерів та регіонами, які заощаджують кошти. Лідером економії стало ПАТ «Укртрансгаз» – було зекономлено 3,8 млрд грн, здебільшого на закупівлях газу. ПАТ «Укргазвидобування» посіло другу сходинку, заощадивши державі 1,9 млрд грн. На третьому місці опинилась служба автомобільних доріг Львівської області, яка допомогла зберегти 550 млн грн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			20 тис дозволів на роботу в Чехії		</span>	</h3><p>Рішення, прийняте чеським кабміном, спрямоване на скорочення терміну розгляду відповідного клопотання. Як повідомив після засідання уряду глава чеського МЗС Мартін Стропніцький, більш активним стане і залучення трудових ресурсів з України для використання у сфері сільського господарства Чехії. Раніше встановлена на рік квота, яка становила 572 осіб, підвищиться до 1500 працівників. Тепер квоти для працівників з України <a href="/2018/02/01/vdvichi-bilshe-dozvoliv-na-robotu-vid-chehii/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">збільшено<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/christin-hume-311288-300x200.jpg" />Українці отримають від Чехії вдвічі більше дозволів на роботу</span></a> з 9600 до 19600 щорічно.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Вдалі єробонди України		</span>	</h3><p>Розміщення Україною єврооблігацій на $3 млрд <a href="/2018/01/31/rozmishhennya-v-ukrayini-yevroobligatsij/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">визнано<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/duangphorn-wiriya-474291-300x200.jpg" />Розміщення в Україні єврооблігацій визнали найкращою угодою року</span></a> найкращою транзакцією 2017 року в країнах Центральної Європи, Близького Сходу і Африки. Про це йдеться в щорічному огляді міжнародних ринків капіталу видання Global Capital.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Звіт Світового банку про інвестиції в українську економіку		</span>	</h3><p>На даний момент Україна <a href="/2018/01/31/proektu-svitovoho-banku-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">впроваджує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/rob-bye-13759-1-300x200.jpg" />Скільки проектів впроваджує Світовий банк в Україні?</span></a> 7 спільних із Світовим банком проектів на загальну суму понад $2 млрд. Кошти Світового банку в Україні інвестують у транспорт, медицину, соціальну сферу та житлово-комунальне господарство нашої країни.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			ФОП без довідки із ЖЕК — та інші переваги для іноземних підприємців		</span>	</h3><p>В Україні <a href="/2018/01/30/fop-dlya-inozemtsiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/brooke-lark-194253-300x200.jpg" />В Україні спростили реєстрацію ФОП для іноземців</span></a> реєстрацію ФОП для іноземців. Відтепер іноземці зможуть безперешкодно відкривати ФОП в Україні, що позитивно вплине на галузь, зробить країну більш відкритою для ведення бізнесу. Відтепер для реєстрації іноземцям не потрібна посвідка на проживання, а адреса місцезнаходження може бути підтверджена іншими документами. Це може бути, скажімо, договір оренди нерухомості, що знаходиться в Україні.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Їжа від Uber		</span>	</h3><p>Uber <a href="/2018/02/02/uber-eats-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">готує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/kawin-harasai-277594-300x200.jpg" />Uber готує в Україні запуск свого сервісу доставки їжі</span></a> в Україні запуск свого сервісу доставки їжі. Наразі компанія шукає співробітника на позицію керівника проекту. Сервіс вже працює в інших країнах і зазвичай обіцяє доставку їжі протягом 30 хв.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Падіння Bitcoin та основних криптовалют		</span>	</h3><p>Триває піке низки популярних криптовалют. Попередній тиждень завершився курсом Менше $8700. Показники осені замість пікових значень кінця 2017 року — і судячи з трендів, на зростання у найближчі дні очікувати не варто. Що чекає на Bitcoin і чому курс став таким? Читайте в нашому <a href="/2018/02/02/bitcoin-downfall/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спеціальному матеріалі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/carlos-irineu-da-costa-456879-300x200.jpg" />Чому падає Bitcoin</span></a>.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

На початку нового робочого тижня пригадуємо, якими були попередні 7 днів для бізнесу в Україні та світі. На часі згадати ключові показники та події

[color_title title="Фінансування проектів в регіонах — хто, кому та скільки"]

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України закликає регіони подавати регіональні проекти для фінансування з Державного фонду регіонального розвитку у 2018 році. Пріоритетними напрямками для впровадження проектів є створення сучасних медичних амбулаторій, будівництво та реконструкція дитячих садків, шкіл, створення нового освітнього простору в українських школах, будівництво сучасних ЦНАПів та сервісів порятунку «Безпечно». У 2018 році фінансування проектів за рахунок Держфонду регіонального розвитку <a href="https://nachasi.com/2018/01/29/regionalni-proekty-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">передбачено</a> у розмірі 6 млрд грн.

[color_title title="Українська вітроенергетика — і €300 млн інвестицій"]

Американська багатогалузева корпорація буде постачати інноваційні вітротурбіни для Приморської ВЕС в Запорізькій області. Згідно з домовленостями щодо інвестицій, підрозділ наземної вітроенергетики General Electric поставить в Україну 26 вітроустановок 3-мегаватного класу. Устаткування вироблене в Європі є однією з найбільш передових розробок General Electric. Так, вітротурбіна адаптується до напрямку і сили вітру. Установку і подальше обслуговування вітроенергетичного обладнання <a href="https://nachasi.com/2018/01/29/e300-mln-investytsij/" target="_blank" rel="noopener">буде здійснювати</a> підрозділ GE в Україні.

[color_title title="Найпопулярніші авіаперевізники за версією «Украероруху»"]

Перше місце посіла компанія МАУ, яка здійснила 57 205 польотів. Це на 16,4 % більше, ніж минулого року. На другому місці «Turkish Airlines» – 27 606 польотів, що на 20,4 % більше, ніж в 2016 році. Білоруська «Belavia» здійснила 14 537 польотів в Україну. На 13,6 % більше, ніж тогоріч, і третє місце. Четверту сходинку посіла «LOT Polish Airlines» – 12 756 польотів та плюс 28,8 %. <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/ukraeroruh-nazvav-najpopulyarnishi-aviakompaniyi-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">Закриває</a> п’ятірку лоукост «Wizz Air Hungary LLC» – 8 832 польоти, що на 57% більше.

[color_title title="Митне «єдине вікно» стане зручнішим"]

Український уряд прийняв рішення удосконалити механізм «єдиного вікна» на українських митницях напередодні введення обов'язкового використання системи з 1 лютого 2018 року. Постановою уряду продовжена на 1 рік можливість добровільного застосування системи «єдиного вікна» у випадках переміщення товарів транзитом, вивезення за межі України товарів морським, залізничним і авіаційним транспортом, а також ввезення товарів в поштових та міжнародних експрес-відправленнях. На 90 днів <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/udoskonaleno-robotu-yedynogo-vikna/" target="_blank" rel="noopener">запроваджується</a> перехідний період у вигляді добровільного застосування системи в кожному новому місці митного оформлення, в яких почнеться застосування цієї системи.

[color_title title="Незвичний український експорт — із крильцями"]

Напевно, ви й не підозрювали, але Україна експортує не лише зерно, продукти металургії, IT-розробки чи робочу силу — але й корисних комах. Їх активно використовують у веденні сільського господарства — а <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/bumblebee-hustle/" target="_blank" rel="noopener">продано було </a>аж 73 тонни джмелів.

[color_title title="Європейська оцінка для НБУ"]

Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) 30 січня оприлюднив Звіт <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/eksperty-otsinyly-robotu-nbu/" target="_blank" rel="noopener">за результатами</a> п’ятого раунду оцінки України. Експерти підтвердили, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, яка не потребує спеціальних контрольних заходів з боку MONEYVAL та FATF.

[color_title title="Рейтинг найощадливіших за версією ProZorro"]

Система електронних державних закупівель <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/prozorro-najekonomnishi-oblasti/" target="_blank" rel="noopener">визначилася</a> з найекономнішими організаторами тендерів та регіонами, які заощаджують кошти. Лідером економії стало ПАТ «Укртрансгаз» – було зекономлено 3,8 млрд грн, здебільшого на закупівлях газу. ПАТ «Укргазвидобування» посіло другу сходинку, заощадивши державі 1,9 млрд грн. На третьому місці опинилась служба автомобільних доріг Львівської області, яка допомогла зберегти 550 млн грн.

[color_title title="20 тис дозволів на роботу в Чехії"]

Рішення, прийняте чеським кабміном, спрямоване на скорочення терміну розгляду відповідного клопотання. Як повідомив після засідання уряду глава чеського МЗС Мартін Стропніцький, більш активним стане і залучення трудових ресурсів з України для використання у сфері сільського господарства Чехії. Раніше встановлена на рік квота, яка становила 572 осіб, підвищиться до 1500 працівників. Тепер квоти для працівників з України <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/vdvichi-bilshe-dozvoliv-na-robotu-vid-chehii/" target="_blank" rel="noopener">збільшено</a> з 9600 до 19600 щорічно.

[color_title title="Вдалі єробонди України"]

Розміщення Україною єврооблігацій на $3 млрд <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/rozmishhennya-v-ukrayini-yevroobligatsij/" target="_blank" rel="noopener">визнано</a> найкращою транзакцією 2017 року в країнах Центральної Європи, Близького Сходу і Африки. Про це йдеться в щорічному огляді міжнародних ринків капіталу видання Global Capital.

[color_title title="Звіт Світового банку про інвестиції в українську економіку"]

На даний момент Україна <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/proektu-svitovoho-banku-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">впроваджує</a> 7 спільних із Світовим банком проектів на загальну суму понад $2 млрд. Кошти Світового банку в Україні інвестують у транспорт, медицину, соціальну сферу та житлово-комунальне господарство нашої країни.

[color_title title="ФОП без довідки із ЖЕК — та інші переваги для іноземних підприємців"]

В Україні <a href="https://nachasi.com/2018/01/30/fop-dlya-inozemtsiv/" target="_blank" rel="noopener">спростили</a> реєстрацію ФОП для іноземців. Відтепер іноземці зможуть безперешкодно відкривати ФОП в Україні, що позитивно вплине на галузь, зробить країну більш відкритою для ведення бізнесу. Відтепер для реєстрації іноземцям не потрібна посвідка на проживання, а адреса місцезнаходження може бути підтверджена іншими документами. Це може бути, скажімо, договір оренди нерухомості, що знаходиться в Україні.

[color_title title="Їжа від Uber"]

Uber <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/uber-eats-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">готує</a> в Україні запуск свого сервісу доставки їжі. Наразі компанія шукає співробітника на позицію керівника проекту. Сервіс вже працює в інших країнах і зазвичай обіцяє доставку їжі протягом 30 хв.

[color_title title="Падіння Bitcoin та основних криптовалют"]

Триває піке низки популярних криптовалют. Попередній тиждень завершився курсом Менше $8700. Показники осені замість пікових значень кінця 2017 року — і судячи з трендів, на зростання у найближчі дні очікувати не варто. Що чекає на Bitcoin і чому курс став таким? Читайте в нашому <a href="https://nachasi.com/2018/02/02/bitcoin-downfall/" target="_blank" rel="noopener">спеціальному матеріалі</a>.

<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Фінансування проектів в регіонах — хто, кому та скільки		</span>	</h3><p>Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України закликає регіони подавати регіональні проекти для фінансування з Державного фонду регіонального розвитку у 2018 році. Пріоритетними напрямками для впровадження проектів є створення сучасних медичних амбулаторій, будівництво та реконструкція дитячих садків, шкіл, створення нового освітнього простору в українських школах, будівництво сучасних ЦНАПів та сервісів порятунку «Безпечно». У 2018 році фінансування проектів за рахунок Держфонду регіонального розвитку <a href="/2018/01/29/regionalni-proekty-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">передбачено</a> у розмірі 6 млрд грн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Українська вітроенергетика — і €300 млн інвестицій		</span>	</h3><p>Американська багатогалузева корпорація буде постачати інноваційні вітротурбіни для Приморської ВЕС в Запорізькій області. Згідно з домовленостями щодо інвестицій, підрозділ наземної вітроенергетики General Electric поставить в Україну 26 вітроустановок 3-мегаватного класу. Устаткування вироблене в Європі є однією з найбільш передових розробок General Electric. Так, вітротурбіна адаптується до напрямку і сили вітру. Установку і подальше обслуговування вітроенергетичного обладнання <a href="/2018/01/29/e300-mln-investytsij/" target="_blank" rel="noopener">буде здійснювати</a> підрозділ GE в Україні.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Найпопулярніші авіаперевізники за версією «Украероруху»		</span>	</h3><p>Перше місце посіла компанія МАУ, яка здійснила 57 205 польотів. Це на 16,4 % більше, ніж минулого року. На другому місці «Turkish Airlines» – 27 606 польотів, що на 20,4 % більше, ніж в 2016 році. Білоруська «Belavia» здійснила 14 537 польотів в Україну. На 13,6 % більше, ніж тогоріч, і третє місце. Четверту сходинку посіла «LOT Polish Airlines» – 12 756 польотів та плюс 28,8 %. <a href="/2018/02/01/ukraeroruh-nazvav-najpopulyarnishi-aviakompaniyi-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">Закриває</a> п’ятірку лоукост «Wizz Air Hungary LLC» – 8 832 польоти, що на 57% більше.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Митне «єдине вікно» стане зручнішим		</span>	</h3><p>Український уряд прийняв рішення удосконалити механізм «єдиного вікна» на українських митницях напередодні введення обов&#8217;язкового використання системи з 1 лютого 2018 року. Постановою уряду продовжена на 1 рік можливість добровільного застосування системи «єдиного вікна» у випадках переміщення товарів транзитом, вивезення за межі України товарів морським, залізничним і авіаційним транспортом, а також ввезення товарів в поштових та міжнародних експрес-відправленнях. На 90 днів <a href="/2018/02/02/udoskonaleno-robotu-yedynogo-vikna/" target="_blank" rel="noopener">запроваджується</a> перехідний період у вигляді добровільного застосування системи в кожному новому місці митного оформлення, в яких почнеться застосування цієї системи.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Незвичний український експорт — із крильцями		</span>	</h3><p>Напевно, ви й не підозрювали, але Україна експортує не лише зерно, продукти металургії, IT-розробки чи робочу силу — але й корисних комах. Їх активно використовують у веденні сільського господарства — а <a href="/2018/02/02/bumblebee-hustle/" target="_blank" rel="noopener">продано було </a>аж 73 тонни джмелів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Європейська оцінка для НБУ		</span>	</h3><p>Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) 30 січня оприлюднив Звіт <a href="/2018/02/02/eksperty-otsinyly-robotu-nbu/" target="_blank" rel="noopener">за результатами</a> п’ятого раунду оцінки України. Експерти підтвердили, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, яка не потребує спеціальних контрольних заходів з боку MONEYVAL та FATF.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Рейтинг найощадливіших за версією ProZorro		</span>	</h3><p>Система електронних державних закупівель <a href="/2018/02/01/prozorro-najekonomnishi-oblasti/" target="_blank" rel="noopener">визначилася</a> з найекономнішими організаторами тендерів та регіонами, які заощаджують кошти. Лідером економії стало ПАТ «Укртрансгаз» – було зекономлено 3,8 млрд грн, здебільшого на закупівлях газу. ПАТ «Укргазвидобування» посіло другу сходинку, заощадивши державі 1,9 млрд грн. На третьому місці опинилась служба автомобільних доріг Львівської області, яка допомогла зберегти 550 млн грн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			20 тис дозволів на роботу в Чехії		</span>	</h3><p>Рішення, прийняте чеським кабміном, спрямоване на скорочення терміну розгляду відповідного клопотання. Як повідомив після засідання уряду глава чеського МЗС Мартін Стропніцький, більш активним стане і залучення трудових ресурсів з України для використання у сфері сільського господарства Чехії. Раніше встановлена на рік квота, яка становила 572 осіб, підвищиться до 1500 працівників. Тепер квоти для працівників з України <a href="/2018/02/01/vdvichi-bilshe-dozvoliv-na-robotu-vid-chehii/" target="_blank" rel="noopener">збільшено</a> з 9600 до 19600 щорічно.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Вдалі єробонди України		</span>	</h3><p>Розміщення Україною єврооблігацій на $3 млрд <a href="/2018/01/31/rozmishhennya-v-ukrayini-yevroobligatsij/" target="_blank" rel="noopener">визнано</a> найкращою транзакцією 2017 року в країнах Центральної Європи, Близького Сходу і Африки. Про це йдеться в щорічному огляді міжнародних ринків капіталу видання Global Capital.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Звіт Світового банку про інвестиції в українську економіку		</span>	</h3><p>На даний момент Україна <a href="/2018/01/31/proektu-svitovoho-banku-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">впроваджує</a> 7 спільних із Світовим банком проектів на загальну суму понад $2 млрд. Кошти Світового банку в Україні інвестують у транспорт, медицину, соціальну сферу та житлово-комунальне господарство нашої країни.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			ФОП без довідки із ЖЕК — та інші переваги для іноземних підприємців		</span>	</h3><p>В Україні <a href="/2018/01/30/fop-dlya-inozemtsiv/" target="_blank" rel="noopener">спростили</a> реєстрацію ФОП для іноземців. Відтепер іноземці зможуть безперешкодно відкривати ФОП в Україні, що позитивно вплине на галузь, зробить країну більш відкритою для ведення бізнесу. Відтепер для реєстрації іноземцям не потрібна посвідка на проживання, а адреса місцезнаходження може бути підтверджена іншими документами. Це може бути, скажімо, договір оренди нерухомості, що знаходиться в Україні.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Їжа від Uber		</span>	</h3><p>Uber <a href="/2018/02/02/uber-eats-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">готує</a> в Україні запуск свого сервісу доставки їжі. Наразі компанія шукає співробітника на позицію керівника проекту. Сервіс вже працює в інших країнах і зазвичай обіцяє доставку їжі протягом 30 хв.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Падіння Bitcoin та основних криптовалют		</span>	</h3><p>Триває піке низки популярних криптовалют. Попередній тиждень завершився курсом Менше $8700. Показники осені замість пікових значень кінця 2017 року — і судячи з трендів, на зростання у найближчі дні очікувати не варто. Що чекає на Bitcoin і чому курс став таким? Читайте в нашому <a href="/2018/02/02/bitcoin-downfall/" target="_blank" rel="noopener">спеціальному матеріалі</a>.</p>

Головні бізнес-теми попередніх 7 днів

{:ua}Все про бізнес за підсумками минулого тижня{:}

<p>Система визначилася і з найекономнішими організаторами. Лідером економії стало ПАТ «Укртрансгаз» – було зекономлено 3,8 млрд грн, здебільшого на закупівлях газу. ПАТ «Укргазвидобування» посіло другу сходинку, зекономивши 1,9 млрд грн. На третьому місці опинилась служба автомобільних доріг Львівської області, яка зекономила 550 млн.


</p>
<h4><strong>Як економили області</strong></h4>
Лідером економії стала Київська область. Регіон зекономив 10,7 млрд грн. На 2 сходинці розташувалась Дніпропетровська область з економією в 1,4 млрд грн. На 3 сходинці – Львівська область, економія в 1,3 млрд грн. Також до п’ятірки потрапила Одеська область (економія 1 млрд) та Харківська область (економія 900 млн). Найбільше на тендерах ProZorro заробило ПАТ «НК «Нафтогаз України» – аж 24,3 млрд грн. ТОВ «Автомагістраль – Південь» розташувалась на другій позиції з 11,3 млрд грн, а «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» – на третій позиції з 5,4 млрд грн.

Додамо, що систему Prozorro <a href="https://nachasi.com/2018/01/24/obladnayut-ryzyk-indykatoramy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обладнають<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/internet-1952019_1920-300x200.jpg" />Платформа ProZorro матиме ризик-індикатори закупівель</span></a> ризик-індикаторами закупівель. Новий закон зобов’язує замовників реагувати на рекомендації і зауваження Державній аудиторській службі в обов’язковому порядку. Технічно це буде втілено завдяки інтеграції ProZorro з системою ризик-індикаторів, які автоматично шукатимуть підозрілі тендери, виділятимуть їх і відразу відправлятимуть на перевірку ДАСУ.

<p>Система визначилася і з найекономнішими організаторами. Лідером економії стало ПАТ «Укртрансгаз» – було зекономлено 3,8 млрд грн, здебільшого на закупівлях газу. ПАТ «Укргазвидобування» посіло другу сходинку, зекономивши 1,9 млрд грн. На третьому місці опинилась служба автомобільних доріг Львівської області, яка зекономила 550 млн.</p><p></p><h4><strong>Як економили області</strong></h4><p>Лідером економії стала Київська область. Регіон зекономив 10,7 млрд грн. На 2 сходинці розташувалась Дніпропетровська область з економією в 1,4 млрд грн. На 3 сходинці – Львівська область, економія в 1,3 млрд грн. Також до п’ятірки потрапила Одеська область (економія 1 млрд) та Харківська область (економія 900 млн). Найбільше на тендерах ProZorro заробило ПАТ «НК «Нафтогаз України» – аж 24,3 млрд грн. ТОВ «Автомагістраль – Південь» розташувалась на другій позиції з 11,3 млрд грн, а «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» – на третій позиції з 5,4 млрд грн.</p><p>Додамо, що систему Prozorro <a href="/2018/01/24/obladnayut-ryzyk-indykatoramy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обладнають<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/internet-1952019_1920-300x200.jpg" />Платформа ProZorro матиме ризик-індикатори закупівель</span></a> ризик-індикаторами закупівель. Новий закон зобов’язує замовників реагувати на рекомендації і зауваження Державній аудиторській службі в обов’язковому порядку. Технічно це буде втілено завдяки інтеграції ProZorro з системою ризик-індикаторів, які автоматично шукатимуть підозрілі тендери, виділятимуть їх і відразу відправлятимуть на перевірку ДАСУ.</p>

За минулий рік у системі державних публічних закупівель було проведено майже 250 тис тендерів. Сума економії при цьому склала 21 млрд 991 млн 243 тис 971 гривню

&nbsp;

Система визначилася і з найекономнішими організаторами. Лідером економії стало ПАТ «Укртрансгаз» – було зекономлено 3,8 млрд грн, здебільшого на закупівлях газу. ПАТ «Укргазвидобування» посіло другу сходинку, зекономивши 1,9 млрд грн. На третьому місці опинилась служба автомобільних доріг Львівської області, яка зекономила 550 млн.


<h4><strong>Як економили області</strong></h4>
Лідером економії стала Київська область. Регіон зекономив 10,7 млрд грн. На 2 сходинці розташувалась Дніпропетровська область з економією в 1,4 млрд грн. На 3 сходинці – Львівська область, економія в 1,3 млрд грн. Також до п’ятірки потрапила Одеська область (економія 1 млрд) та Харківська область (економія 900 млн). Найбільше на тендерах ProZorro заробило ПАТ «НК «Нафтогаз України» – аж 24,3 млрд грн. ТОВ «Автомагістраль – Південь» розташувалась на другій позиції з 11,3 млрд грн, а «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» – на третій позиції з 5,4 млрд грн.

Додамо, що систему Prozorro <a href="https://nachasi.com/2018/01/24/obladnayut-ryzyk-indykatoramy/" target="_blank" rel="noopener">обладнають</a> ризик-індикаторами закупівель. Новий закон зобов’язує замовників реагувати на рекомендації і зауваження Державній аудиторській службі в обов’язковому порядку. Технічно це буде втілено завдяки інтеграції ProZorro з системою ризик-індикаторів, які автоматично шукатимуть підозрілі тендери, виділятимуть їх і відразу відправлятимуть на перевірку ДАСУ.

<p>Система визначилася і з найекономнішими організаторами. Лідером економії стало ПАТ «Укртрансгаз» – було зекономлено 3,8 млрд грн, здебільшого на закупівлях газу. ПАТ «Укргазвидобування» посіло другу сходинку, зекономивши 1,9 млрд грн. На третьому місці опинилась служба автомобільних доріг Львівської області, яка зекономила 550 млн.</p><p></p><h4><strong>Як економили області</strong></h4><p>Лідером економії стала Київська область. Регіон зекономив 10,7 млрд грн. На 2 сходинці розташувалась Дніпропетровська область з економією в 1,4 млрд грн. На 3 сходинці – Львівська область, економія в 1,3 млрд грн. Також до п’ятірки потрапила Одеська область (економія 1 млрд) та Харківська область (економія 900 млн). Найбільше на тендерах ProZorro заробило ПАТ «НК «Нафтогаз України» – аж 24,3 млрд грн. ТОВ «Автомагістраль – Південь» розташувалась на другій позиції з 11,3 млрд грн, а «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» – на третій позиції з 5,4 млрд грн.</p><p>Додамо, що систему Prozorro <a href="/2018/01/24/obladnayut-ryzyk-indykatoramy/" target="_blank" rel="noopener">обладнають</a> ризик-індикаторами закупівель. Новий закон зобов’язує замовників реагувати на рекомендації і зауваження Державній аудиторській службі в обов’язковому порядку. Технічно це буде втілено завдяки інтеграції ProZorro з системою ризик-індикаторів, які автоматично шукатимуть підозрілі тендери, виділятимуть їх і відразу відправлятимуть на перевірку ДАСУ.</p>

У Prozorro назвали найощадливіші області країни

{:ua}Три найекономніші області визначили у системі публічних закупівель Prozorro. Хто ці регіони та скільки вдалося заощадити?{:}

<p>Операція з розміщення $3 млрд під 7,375% із залученням BNP Paribas, Goldman Sachs і JP Morgan визнана найкращою угодою в категорії «Суверенна угода року».


</p>
<h4><strong>Про що йдеться у міжнародному звіті </strong></h4>
В огляді ринку цінних паперів Global Capital йдеться про те, що у вересні Україна вперше повернулася на міжнародні ринки. Це сталося після реструктуризації боргу розміром $15 млрд в листопаді 2015 року. Після початку збройного конфлікту на Сході України нашій державі довелося залучити $8,75 млрд кредиту під різні цілі. Була випущена амортизаційна облігація на $3 млрд, середня тривалість якої становить 14,25 року. Представники Україні 11-15 вересня провели представлення євробондів. Зустрічі з інвесторами пройшли в Великобританії і США. Організаторами цих зустрічей були обрані BNP Paribas, Goldman Sachs і J.P. Morgan.
<h4><strong>Що відомо про євробонди</strong></h4>
Євробонди – це облігації, випущені в іноземній валюті, що розміщуються серед зарубіжних інвесторів.В основному позичальниками, що випускають євробонди, виступають уряди, корпорації, міжнародні організації, зацікавлені в одержанні коштів на тривалий термін (від 7 до 40 років). Розміщуються євробонди інвестиційними та комерційними банками. Вони є одним з найнадійніших фінансових інструментів. Тому основними їхніми покупцями є інституційні інвестори: страхові та пенсійні фонди, інвестиційні компанії.

Нагадаємо, Світовий банк <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/proektu-svitovoho-banku-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">впроваджує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/rob-bye-13759-1-300x200.jpg" />Скільки проектів впроваджує Світовий банк в Україні?</span></a> в Україні 7 проектів, даючи на них значну позику у розмірі понад $2 млрд.

<p>Операція з розміщення $3 млрд під 7,375% із залученням BNP Paribas, Goldman Sachs і JP Morgan визнана найкращою угодою в категорії «Суверенна угода року».</p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у міжнародному звіті </strong></h4><p>В огляді ринку цінних паперів Global Capital йдеться про те, що у вересні Україна вперше повернулася на міжнародні ринки. Це сталося після реструктуризації боргу розміром $15 млрд в листопаді 2015 року. Після початку збройного конфлікту на Сході України нашій державі довелося залучити $8,75 млрд кредиту під різні цілі. Була випущена амортизаційна облігація на $3 млрд, середня тривалість якої становить 14,25 року. Представники Україні 11-15 вересня провели представлення євробондів. Зустрічі з інвесторами пройшли в Великобританії і США. Організаторами цих зустрічей були обрані BNP Paribas, Goldman Sachs і J.P. Morgan.</p><h4><strong>Що відомо про євробонди</strong></h4><p>Євробонди – це облігації, випущені в іноземній валюті, що розміщуються серед зарубіжних інвесторів.В основному позичальниками, що випускають євробонди, виступають уряди, корпорації, міжнародні організації, зацікавлені в одержанні коштів на тривалий термін (від 7 до 40 років). Розміщуються євробонди інвестиційними та комерційними банками. Вони є одним з найнадійніших фінансових інструментів. Тому основними їхніми покупцями є інституційні інвестори: страхові та пенсійні фонди, інвестиційні компанії.</p><p>Нагадаємо, Світовий банк <a href="/2018/01/31/proektu-svitovoho-banku-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">впроваджує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/rob-bye-13759-1-300x200.jpg" />Скільки проектів впроваджує Світовий банк в Україні?</span></a> в Україні 7 проектів, даючи на них значну позику у розмірі понад $2 млрд.</p>

Розміщення Україною єврооблігацій на $3 млрд визнано найкращою транзакцією 2017 року в країнах Центральної Європи, Близького Сходу і Африки. Про це йдеться в щорічному огляді міжнародних ринків капіталу видання Global Capital

&nbsp;

Операція з розміщення $3 млрд під 7,375% із залученням BNP Paribas, Goldman Sachs і JP Morgan визнана найкращою угодою в категорії «Суверенна угода року».


<h4><strong>Про що йдеться у міжнародному звіті </strong></h4>
В огляді ринку цінних паперів Global Capital йдеться про те, що у вересні Україна вперше повернулася на міжнародні ринки. Це сталося після реструктуризації боргу розміром $15 млрд в листопаді 2015 року. Після початку збройного конфлікту на Сході України нашій державі довелося залучити $8,75 млрд кредиту під різні цілі. Була випущена амортизаційна облігація на $3 млрд, середня тривалість якої становить 14,25 року. Представники Україні 11-15 вересня провели представлення євробондів. Зустрічі з інвесторами пройшли в Великобританії і США. Організаторами цих зустрічей були обрані BNP Paribas, Goldman Sachs і J.P. Morgan.
<h4><strong>Що відомо про євробонди</strong></h4>
Євробонди – це облігації, випущені в іноземній валюті, що розміщуються серед зарубіжних інвесторів.В основному позичальниками, що випускають євробонди, виступають уряди, корпорації, міжнародні організації, зацікавлені в одержанні коштів на тривалий термін (від 7 до 40 років). Розміщуються євробонди інвестиційними та комерційними банками. Вони є одним з найнадійніших фінансових інструментів. Тому основними їхніми покупцями є інституційні інвестори: страхові та пенсійні фонди, інвестиційні компанії.

Нагадаємо, Світовий банк <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/proektu-svitovoho-banku-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">впроваджує</a> в Україні 7 проектів, даючи на них значну позику у розмірі понад $2 млрд.

<p>Операція з розміщення $3 млрд під 7,375% із залученням BNP Paribas, Goldman Sachs і JP Morgan визнана найкращою угодою в категорії «Суверенна угода року».</p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у міжнародному звіті </strong></h4><p>В огляді ринку цінних паперів Global Capital йдеться про те, що у вересні Україна вперше повернулася на міжнародні ринки. Це сталося після реструктуризації боргу розміром $15 млрд в листопаді 2015 року. Після початку збройного конфлікту на Сході України нашій державі довелося залучити $8,75 млрд кредиту під різні цілі. Була випущена амортизаційна облігація на $3 млрд, середня тривалість якої становить 14,25 року. Представники Україні 11-15 вересня провели представлення євробондів. Зустрічі з інвесторами пройшли в Великобританії і США. Організаторами цих зустрічей були обрані BNP Paribas, Goldman Sachs і J.P. Morgan.</p><h4><strong>Що відомо про євробонди</strong></h4><p>Євробонди – це облігації, випущені в іноземній валюті, що розміщуються серед зарубіжних інвесторів.В основному позичальниками, що випускають євробонди, виступають уряди, корпорації, міжнародні організації, зацікавлені в одержанні коштів на тривалий термін (від 7 до 40 років). Розміщуються євробонди інвестиційними та комерційними банками. Вони є одним з найнадійніших фінансових інструментів. Тому основними їхніми покупцями є інституційні інвестори: страхові та пенсійні фонди, інвестиційні компанії.</p><p>Нагадаємо, Світовий банк <a href="/2018/01/31/proektu-svitovoho-banku-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">впроваджує</a> в Україні 7 проектів, даючи на них значну позику у розмірі понад $2 млрд.</p>

Розміщення в Україні єврооблігацій визнали найкращою угодою року

{:ua}Україна зі своєю угодою щодо євробондів потрапила до щорічного огляду міжнародних ринків капіталу видання Global Capital – про що йдеться? {:}

<p>До проблем додамо до цього масове віртуальне піратство й низьку технологічну освіченість серед населення — і отримаємо трохи невтішний прогноз. Ефективність впровадження рішень на кшталт e-governance чи повноцінного 4G поки залишається на папері. Отже, постає слушне питання — які в нас перспективи?

[color_title title="Дайджест діджитилізації: заяви, угоди та спільні плани"]

У середині січня 2018 року Кабінет Міністрів України <a href="https://nachasi.com/2018/01/17/kontseptsiya-rozvytku-tsyfrovoyi-ekonomiky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ухвалив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/student-849826_1920-300x200.jpg" />Україна отримала концепцію розвитку цифрової економіки до 2020 року</span></a> «цифрову стратегію» на найближчі роки. Відтак український медійний простір сколихнули матеріали про <a href="https://nachasi.com/2017/07/12/digital-by-default-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">цифрову економіку<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_126090906_m-2015-300x200.jpg" />Digital by Default — принципи цифрової економіки</span></a>, електронний бізнес та перспективи впровадження віртуальних технологій. Але оминають увагою той факт, що ухвалі Кабміну передувала низка подій, знакових для розвитку цифрової економіки в Європі та в Україні зокрема. Ось <strong>короткий календар подій діджитилізації:</strong>
</p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;">
<strong>29 вересня 2017 року</strong> відбувся Цифровий <a href="https://nachasi.com/2017/09/28/samit-tsyfrovyh-tehnologij/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">саміт у Талліні<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/nik-macmillan-280300-300x200.jpg" />В Естонії відбудеться саміт цифрових технологій</span></a> (Естонія), де очільники найвпливовіших держав Європи обговорили перспективи співпраці у питанні діджитилізації європейського економічного та політичного простору.</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<strong>19-20 жовтня 2017 року:</strong> Європейська Рада визнала пріоритетними розробку стратегії спільного цифрового ринку, зміцнення кібербезпеки, створення ефективної системи оподаткування цифрових компаній, <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">усунення плати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/woman-690036_1280-300x200.jpg" />ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства</span></a> за роумінг.</li>
 	<li style="font-weight: 400;">У <strong>листопаді 2017 року</strong> на Брюсельському саміті «Східного партнерства» Президент України Петро Порошенко вкотре підтвердив європейські прагнення України, оголосивши про наміри поступової інтеграції в цифровий ринок ЄС. Результатом саміту стала спільна декларація, де погодилися співпрацювати «для поширення переваг Цифрового єдиного ринку на партнерські країни».</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<strong>Після саміту</strong> голова Європейської Ради Дональд Туск назвав кібератаки та <a href="https://nachasi.com/2017/12/20/informatsijni-vijny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">гібридну війну<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/fake-2355686_1920-300x200.jpg" />Що означатиме інформаційна війна для 2018-го — і як її виграти</span></a> головними проблемами країн Східного партнерства, отже, Україні належить розвивати цифрову економіку й IT-технології.</li>
 	<li style="font-weight: 400;">І нарешті <strong>на початку 2018-го</strong> Кабмін схвалив Стратегію розвитку цифрової економіки України до 2020 року і затвердив план заходів для реалізації цієї ініціативи.</li>
</ol>
Усі ці події: декларації про наміри, заяви, угоди задають політичний тренд на найближчі десятки років. І, що важливо, Україна прагне брати в цих процесах активну участь. Так що ж таке цифрова економіка?

[color_title title="Трохи теорії: цифрова економіка та як вона пов’язана з пересічним споживачем?"]

Поняття“digital economy належить бізнес-аналітику Дону Тапскоту. Ще наприкінці ХХ століття він у доступній формі намагався пояснити підприємцям, як пов’язані кардинальні зміни в світі технологій зі змінами в бізнесі. На  численних прикладах він демонструє, як <strong>пара «технології та бізнес» поступово трансформуватиметься</strong> в технологічний бізнес.

Звернімо увагу на визначення, що дає Тапскот:

[blockquote_with_author content="Цифрова економіка — це економічна діяльність, яка, на відміну від традиційної економіки, визначається мережевою свідомістю (networked intelligence) та залежністю від віртуальних технологій."]

Можна перефразувати це визначення ще простіше: <strong>цифрова економіка </strong><strong>— це економіка віртуальних світів. </strong>У світлі загрозливих заяв <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> та Стівена Хокінґа щодо <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/human-ai/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«живих технологій»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/bb-8-1185956_1280-300x200.jpg" />Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект</span></a> ідея технологічної свідомості звучить обнадійливо, місцями навіть доволі гуманістично. Спробуємо розібратися чому.

<strong>Масовий доступ до інтернету змінив механізми ведення бізнесу.</strong> Комунікація між підприємцем та споживачем пришвидшилася в рази, а розширення можливостей для вибору в мережі передало владу (цей вибір) в руки покупця. Бізнес орієнтується на людину і враховує її навіть найменш помітні інтереси (для прикладу, декоративні контактні лінзи для котів чи замінник м’яса для канібалів). Звісно ж, тут існує значна вигода для виробника послуг та товарів. Часто можна почути замість<i> цифрова економіка </i>— <i>економіка на вимогу</i> (on-demand economy).

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/damian-zaleski-843.jpg" img_id="26986" title="Навряд би вам вистачило сили просидіти весь день у магазині, обираючи собі мобільний телефон. А от перед комп’ютером це можна робити тижнями." parallax="true" title_on_img="true"]

[color_title title="Запорука успіху — розвиток цифрової інфраструктури"]

Запровадження цифрової економіки в Україні фактично звужується до розвитку комунікаційних та інформаційних мереж. Це не стане для когось новиною —<strong> цифрова інфраструктура в Україні зовсім нерозвинена</strong>. Про це свідчать цифри — за даними ресурсу <i>Speedtest.net</i> позиції України в світі за показниками якості Інтернет-з’єднання неймовірно низькі: <strong>114 місце за якістю мобільного інтернету та 45-те — за якістю широкосмугового інтернету.</strong>

[related_post id="8396"]

Цифрова економіка — це також цифровий ринок. Якщо українські IT-компанії можуть дозволити собі найсучасніше обладнання, то малий та середній бізнес, потенційні покупці їх товарів та послуг в Україні, обмежені як у техніці, так і у фінансах. Це стосується й середньостатистичного споживача, якому, з тих же причин, не доступні сучасні цифрові блага (наприклад, «розумне житло», автоматизовані пересувні магазини чи навіть найпримітивніші каси самообслуговування). Тут діє проста формула: <strong>більше доступної функціональності товарів та послуг </strong><strong>— більший оборот грошей, більше робочих місць.</strong>

Але технологічна затримка, якби сумнівно це не звучало, є наразі нашим економічним козирем. Складна геополітична ситуація і, як наслідок, ослаблена економіка вимагає масштабних рішень — діджитилізація може стати причиною економічного стрибка. Кабмін прогнозує зростання ВВП на 5% у результаті вдалих цифрових реформ. І, погляньмо правді у вічі, у нас немає вибору —<strong> цифрова інфраструктура буде розвиватися в будь-якому разі,</strong> з підтримки держави або за сукупністю локальних бізнес-ініціатив. Поступовий перехід на електронний облік й електронне управління, долучення до міжнародного онлайн-бізнесу — це не вибір, а необхідність. Якщо хтось каже, що це неможливо зробити за 5 чи 10 років —<a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js"> погляньте на Естонію<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, яка  низкою послідовних законодавчих рішень буквально за десять років стала однією з найбільш успішних країн Європи в галузі цифрових технологій.

[color_title title="Деякі технологічні рішення сучасних українських реформаторів"]

Віддамо належне деяким сучасним реформам (скоріше навіть реформаторам) в Україні. Нещодавно прийнята <a href="https://nachasi.com/2018/01/02/medreforma-faq-2018/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">медична реформа<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/piron-guillaume-361682-300x200.jpg" />Набула чинності медреформа — що варто знати пацієнтам</span></a> містить в собі заклик до розвитку телемедицини в регіонах, недосяжних для оперативного доступу (здебільшого йде мова про сільську місцевість). У світі, де доступ до мобільного зв’язку випереджає доступ до електроенергії та води, телемедицина — це ініціатива, яка може й має відновити місток між пацієнтом і лікарем.

Для містян, які також не розніжені технологічними рішеннями, нарешті доступні опції надсилання результатів аналізів чи консультацій з лікарем через <i>Viber </i>чи <i>Gmail</i>: більше не потрібно годинами сидіти в черзі заради кількох хвилин у медичному кабінеті.

Найбільші зміни стосуються сфери освіти. Проект Prometheus <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/prometheus-founder/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Івана Примаченка<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/15288680_1122017584519142_8353089120167529996_o-e1495634980480-300x200.jpg" />10 тез про освіту від Івана Примаченка, Prometheus</span></a> та Олексія Молчановського — яскравий приклад того, як за умови розумного управління лише за кілька років можна створити потужну й незалежну від держави платформу систематичної просвіти громадян. <strong>Діджиталізація процесу навчання відбувається чи не найшвидше</strong> (окрім, звичайно, бізнесу): масові онлайн-курси, вебінари, онлайн-конференції та інтернет-тестування — всі ці формати вже стали невід’ємною частиною самовдосконалення українців.

Ці приклади — лише кілька локальних рішень, що намагаються передчути тенденції майбутньої цифрової революції. Але основним тестом для нашої держави на шляху до успішного завтра буде запровадження системи електронного управління. Бо тотальна бюрократія і корупція — це основі вороги цифрової економіки, адже вони забирають не лише гроші, але й <i>найбільш цінний ресурс сучасності </i><i>—</i><i> час.</i>

<p>До проблем додамо до цього масове віртуальне піратство й низьку технологічну освіченість серед населення — і отримаємо трохи невтішний прогноз. Ефективність впровадження рішень на кшталт e-governance чи повноцінного 4G поки залишається на папері. Отже, постає слушне питання — які в нас перспективи?</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Дайджест діджитилізації: заяви, угоди та спільні плани		</span>	</h3><p>У середині січня 2018 року Кабінет Міністрів України <a href="/2018/01/17/kontseptsiya-rozvytku-tsyfrovoyi-ekonomiky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ухвалив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/student-849826_1920-300x200.jpg" />Україна отримала концепцію розвитку цифрової економіки до 2020 року</span></a> «цифрову стратегію» на найближчі роки. Відтак український медійний простір сколихнули матеріали про <a href="/2017/07/12/digital-by-default-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">цифрову економіку<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_126090906_m-2015-300x200.jpg" />Digital by Default — принципи цифрової економіки</span></a>, електронний бізнес та перспективи впровадження віртуальних технологій. Але оминають увагою той факт, що ухвалі Кабміну передувала низка подій, знакових для розвитку цифрової економіки в Європі та в Україні зокрема. Ось <strong>короткий календар подій діджитилізації:</strong></p><ol><li style="font-weight: 400;"><strong>29 вересня 2017 року</strong> відбувся Цифровий <a href="/2017/09/28/samit-tsyfrovyh-tehnologij/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">саміт у Талліні<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/nik-macmillan-280300-300x200.jpg" />В Естонії відбудеться саміт цифрових технологій</span></a> (Естонія), де очільники найвпливовіших держав Європи обговорили перспективи співпраці у питанні діджитилізації європейського економічного та політичного простору.</li><li style="font-weight: 400;"><strong>19-20 жовтня 2017 року:</strong> Європейська Рада визнала пріоритетними розробку стратегії спільного цифрового ринку, зміцнення кібербезпеки, створення ефективної системи оподаткування цифрових компаній, <a href="/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">усунення плати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/woman-690036_1280-300x200.jpg" />ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства</span></a> за роумінг.</li><li style="font-weight: 400;">У <strong>листопаді 2017 року</strong> на Брюсельському саміті «Східного партнерства» Президент України Петро Порошенко вкотре підтвердив європейські прагнення України, оголосивши про наміри поступової інтеграції в цифровий ринок ЄС. Результатом саміту стала спільна декларація, де погодилися співпрацювати «для поширення переваг Цифрового єдиного ринку на партнерські країни».</li><li style="font-weight: 400;"><strong>Після саміту</strong> голова Європейської Ради Дональд Туск назвав кібератаки та <a href="/2017/12/20/informatsijni-vijny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">гібридну війну<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/fake-2355686_1920-300x200.jpg" />Що означатиме інформаційна війна для 2018-го — і як її виграти</span></a> головними проблемами країн Східного партнерства, отже, Україні належить розвивати цифрову економіку й IT-технології.</li><li style="font-weight: 400;">І нарешті <strong>на початку 2018-го</strong> Кабмін схвалив Стратегію розвитку цифрової економіки України до 2020 року і затвердив план заходів для реалізації цієї ініціативи.</li></ol><p>Усі ці події: декларації про наміри, заяви, угоди задають політичний тренд на найближчі десятки років. І, що важливо, Україна прагне брати в цих процесах активну участь. Так що ж таке цифрова економіка?</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Трохи теорії: цифрова економіка та як вона пов’язана з пересічним споживачем?		</span>	</h3><p>Поняття“digital economy належить бізнес-аналітику Дону Тапскоту. Ще наприкінці ХХ століття він у доступній формі намагався пояснити підприємцям, як пов’язані кардинальні зміни в світі технологій зі змінами в бізнесі. На  численних прикладах він демонструє, як <strong>пара «технології та бізнес» поступово трансформуватиметься</strong> в технологічний бізнес.</p><p>Звернімо увагу на визначення, що дає Тапскот:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Цифрова економіка — це економічна діяльність, яка, на відміну від традиційної економіки, визначається мережевою свідомістю (networked intelligence) та залежністю від віртуальних технологій.</p>			</blockquote><p>Можна перефразувати це визначення ще простіше: <strong>цифрова економіка </strong><strong>— це економіка віртуальних світів. </strong>У світлі загрозливих заяв <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> та Стівена Хокінґа щодо <a href="/2017/06/15/human-ai/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«живих технологій»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/bb-8-1185956_1280-300x200.jpg" />Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект</span></a> ідея технологічної свідомості звучить обнадійливо, місцями навіть доволі гуманістично. Спробуємо розібратися чому.</p><p><strong>Масовий доступ до інтернету змінив механізми ведення бізнесу.</strong> Комунікація між підприємцем та споживачем пришвидшилася в рази, а розширення можливостей для вибору в мережі передало владу (цей вибір) в руки покупця. Бізнес орієнтується на людину і враховує її навіть найменш помітні інтереси (для прикладу, декоративні контактні лінзи для котів чи замінник м’яса для канібалів). Звісно ж, тут існує значна вигода для виробника послуг та товарів. Часто можна почути замість<i> цифрова економіка </i>— <i>економіка на вимогу</i> (on-demand economy).</p>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2018/01/damian-zaleski-843.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2018/01/damian-zaleski-843.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">Навряд би вам вистачило сили просидіти весь день у магазині, обираючи собі мобільний телефон. А от перед комп’ютером це можна робити тижнями.</b>					</div>										</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Запорука успіху — розвиток цифрової інфраструктури		</span>	</h3><p>Запровадження цифрової економіки в Україні фактично звужується до розвитку комунікаційних та інформаційних мереж. Це не стане для когось новиною —<strong> цифрова інфраструктура в Україні зовсім нерозвинена</strong>. Про це свідчать цифри — за даними ресурсу <i>Speedtest.net</i> позиції України в світі за показниками якості Інтернет-з’єднання неймовірно низькі: <strong>114 місце за якістю мобільного інтернету та 45-те — за якістю широкосмугового інтернету.</strong></p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/07/12/rozumnyj-dim-u-shkoli/" class="link">«Розумний дім» у школі збудують на Осокорках</a>	</div><p>Цифрова економіка — це також цифровий ринок. Якщо українські IT-компанії можуть дозволити собі найсучасніше обладнання, то малий та середній бізнес, потенційні покупці їх товарів та послуг в Україні, обмежені як у техніці, так і у фінансах. Це стосується й середньостатистичного споживача, якому, з тих же причин, не доступні сучасні цифрові блага (наприклад, «розумне житло», автоматизовані пересувні магазини чи навіть найпримітивніші каси самообслуговування). Тут діє проста формула: <strong>більше доступної функціональності товарів та послуг </strong><strong>— більший оборот грошей, більше робочих місць.</strong></p><p>Але технологічна затримка, якби сумнівно це не звучало, є наразі нашим економічним козирем. Складна геополітична ситуація і, як наслідок, ослаблена економіка вимагає масштабних рішень — діджитилізація може стати причиною економічного стрибка. Кабмін прогнозує зростання ВВП на 5% у результаті вдалих цифрових реформ. І, погляньмо правді у вічі, у нас немає вибору —<strong> цифрова інфраструктура буде розвиватися в будь-якому разі,</strong> з підтримки держави або за сукупністю локальних бізнес-ініціатив. Поступовий перехід на електронний облік й електронне управління, долучення до міжнародного онлайн-бізнесу — це не вибір, а необхідність. Якщо хтось каже, що це неможливо зробити за 5 чи 10 років —<a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js"> погляньте на Естонію<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, яка  низкою послідовних законодавчих рішень буквально за десять років стала однією з найбільш успішних країн Європи в галузі цифрових технологій.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Деякі технологічні рішення сучасних українських реформаторів		</span>	</h3><p>Віддамо належне деяким сучасним реформам (скоріше навіть реформаторам) в Україні. Нещодавно прийнята <a href="/2018/01/02/medreforma-faq-2018/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">медична реформа<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/piron-guillaume-361682-300x200.jpg" />Набула чинності медреформа — що варто знати пацієнтам</span></a> містить в собі заклик до розвитку телемедицини в регіонах, недосяжних для оперативного доступу (здебільшого йде мова про сільську місцевість). У світі, де доступ до мобільного зв’язку випереджає доступ до електроенергії та води, телемедицина — це ініціатива, яка може й має відновити місток між пацієнтом і лікарем.</p><p>Для містян, які також не розніжені технологічними рішеннями, нарешті доступні опції надсилання результатів аналізів чи консультацій з лікарем через <i>Viber </i>чи <i>Gmail</i>: більше не потрібно годинами сидіти в черзі заради кількох хвилин у медичному кабінеті.</p><p>Найбільші зміни стосуються сфери освіти. Проект Prometheus <a href="/2017/05/24/prometheus-founder/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Івана Примаченка<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/15288680_1122017584519142_8353089120167529996_o-e1495634980480-300x200.jpg" />10 тез про освіту від Івана Примаченка, Prometheus</span></a> та Олексія Молчановського — яскравий приклад того, як за умови розумного управління лише за кілька років можна створити потужну й незалежну від держави платформу систематичної просвіти громадян. <strong>Діджиталізація процесу навчання відбувається чи не найшвидше</strong> (окрім, звичайно, бізнесу): масові онлайн-курси, вебінари, онлайн-конференції та інтернет-тестування — всі ці формати вже стали невід’ємною частиною самовдосконалення українців.</p><p>Ці приклади — лише кілька локальних рішень, що намагаються передчути тенденції майбутньої цифрової революції. Але основним тестом для нашої держави на шляху до успішного завтра буде запровадження системи електронного управління. Бо тотальна бюрократія і корупція — це основі вороги цифрової економіки, адже вони забирають не лише гроші, але й <i>найбільш цінний ресурс сучасності </i><i>—</i><i> час.</i></p><p> </p>

Українські айтішники входять в п’ятірку найкращих спеціалістів галузі в світі, українські IT-компанії справедливо асоціюються з міжнародним простором інновацій. Водночас в Україні існує ряд фундаментальних стоперів: нерозвинена інфраструктура та загальний синдром «застарілих технологій». Що робити далі?

До проблем додамо до цього масове віртуальне піратство й низьку технологічну освіченість серед населення — і отримаємо трохи невтішний прогноз. Ефективність впровадження рішень на кшталт e-governance чи повноцінного 4G поки залишається на папері. Отже, постає слушне питання — які в нас перспективи?

[color_title title="Дайджест діджитилізації: заяви, угоди та спільні плани"]

У середині січня 2018 року Кабінет Міністрів України <a href="https://nachasi.com/2018/01/17/kontseptsiya-rozvytku-tsyfrovoyi-ekonomiky/" target="_blank" rel="noopener">ухвалив</a> «цифрову стратегію» на найближчі роки. Відтак український медійний простір сколихнули матеріали про <a href="https://nachasi.com/2017/07/12/digital-by-default-ukr/" target="_blank" rel="noopener">цифрову економіку</a>, електронний бізнес та перспективи впровадження віртуальних технологій. Але оминають увагою той факт, що ухвалі Кабміну передувала низка подій, знакових для розвитку цифрової економіки в Європі та в Україні зокрема. Ось <strong>короткий календар подій діджитилізації:</strong>
<ol>
 	<li style="font-weight: 400;"><strong>29 вересня 2017 року</strong> відбувся Цифровий <a href="https://nachasi.com/2017/09/28/samit-tsyfrovyh-tehnologij/" target="_blank" rel="noopener">саміт у Талліні</a> (Естонія), де очільники найвпливовіших держав Європи обговорили перспективи співпраці у питанні діджитилізації європейського економічного та політичного простору.</li>
 	<li style="font-weight: 400;"><strong>19-20 жовтня 2017 року:</strong> Європейська Рада визнала пріоритетними розробку стратегії спільного цифрового ринку, зміцнення кібербезпеки, створення ефективної системи оподаткування цифрових компаній, <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener">усунення плати</a> за роумінг.</li>
 	<li style="font-weight: 400;">У <strong>листопаді 2017 року</strong> на Брюсельському саміті «Східного партнерства» Президент України Петро Порошенко вкотре підтвердив європейські прагнення України, оголосивши про наміри поступової інтеграції в цифровий ринок ЄС. Результатом саміту стала спільна декларація, де погодилися співпрацювати «для поширення переваг Цифрового єдиного ринку на партнерські країни».</li>
 	<li style="font-weight: 400;"><strong>Після саміту</strong> голова Європейської Ради Дональд Туск назвав кібератаки та <a href="https://nachasi.com/2017/12/20/informatsijni-vijny/" target="_blank" rel="noopener">гібридну війну</a> головними проблемами країн Східного партнерства, отже, Україні належить розвивати цифрову економіку й IT-технології.</li>
 	<li style="font-weight: 400;">І нарешті <strong>на початку 2018-го</strong> Кабмін схвалив Стратегію розвитку цифрової економіки України до 2020 року і затвердив план заходів для реалізації цієї ініціативи.</li>
</ol>
Усі ці події: декларації про наміри, заяви, угоди задають політичний тренд на найближчі десятки років. І, що важливо, Україна прагне брати в цих процесах активну участь. Так що ж таке цифрова економіка?

[color_title title="Трохи теорії: цифрова економіка та як вона пов’язана з пересічним споживачем?"]

Поняття“digital economy належить бізнес-аналітику Дону Тапскоту. Ще наприкінці ХХ століття він у доступній формі намагався пояснити підприємцям, як пов’язані кардинальні зміни в світі технологій зі змінами в бізнесі. На  численних прикладах він демонструє, як <strong>пара «технології та бізнес» поступово трансформуватиметься</strong> в технологічний бізнес.

Звернімо увагу на визначення, що дає Тапскот:

[blockquote_with_author content="Цифрова економіка — це економічна діяльність, яка, на відміну від традиційної економіки, визначається мережевою свідомістю (networked intelligence) та залежністю від віртуальних технологій."]

Можна перефразувати це визначення ще простіше: <strong>цифрова економіка </strong><strong>— це економіка віртуальних світів. </strong>У світлі загрозливих заяв <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener">Ілона Маска</a> та Стівена Хокінґа щодо <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/human-ai/" target="_blank" rel="noopener">«живих технологій»</a> ідея технологічної свідомості звучить обнадійливо, місцями навіть доволі гуманістично. Спробуємо розібратися чому.

<strong>Масовий доступ до інтернету змінив механізми ведення бізнесу.</strong> Комунікація між підприємцем та споживачем пришвидшилася в рази, а розширення можливостей для вибору в мережі передало владу (цей вибір) в руки покупця. Бізнес орієнтується на людину і враховує її навіть найменш помітні інтереси (для прикладу, декоративні контактні лінзи для котів чи замінник м’яса для канібалів). Звісно ж, тут існує значна вигода для виробника послуг та товарів. Часто можна почути замість<i> цифрова економіка </i>— <i>економіка на вимогу</i> (on-demand economy).

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/damian-zaleski-843.jpg" img_id="26986" title="Навряд би вам вистачило сили просидіти весь день у магазині, обираючи собі мобільний телефон. А от перед комп’ютером це можна робити тижнями." parallax="true" title_on_img="true"]

[color_title title="Запорука успіху — розвиток цифрової інфраструктури"]

Запровадження цифрової економіки в Україні фактично звужується до розвитку комунікаційних та інформаційних мереж. Це не стане для когось новиною —<strong> цифрова інфраструктура в Україні зовсім нерозвинена</strong>. Про це свідчать цифри — за даними ресурсу <i>Speedtest.net</i> позиції України в світі за показниками якості Інтернет-з’єднання неймовірно низькі: <strong>114 місце за якістю мобільного інтернету та 45-те — за якістю широкосмугового інтернету.</strong>

[related_post id="8396"]

Цифрова економіка — це також цифровий ринок. Якщо українські IT-компанії можуть дозволити собі найсучасніше обладнання, то малий та середній бізнес, потенційні покупці їх товарів та послуг в Україні, обмежені як у техніці, так і у фінансах. Це стосується й середньостатистичного споживача, якому, з тих же причин, не доступні сучасні цифрові блага (наприклад, «розумне житло», автоматизовані пересувні магазини чи навіть найпримітивніші каси самообслуговування). Тут діє проста формула: <strong>більше доступної функціональності товарів та послуг </strong><strong>— більший оборот грошей, більше робочих місць.</strong>

Але технологічна затримка, якби сумнівно це не звучало, є наразі нашим економічним козирем. Складна геополітична ситуація і, як наслідок, ослаблена економіка вимагає масштабних рішень — діджитилізація може стати причиною економічного стрибка. Кабмін прогнозує зростання ВВП на 5% у результаті вдалих цифрових реформ. І, погляньмо правді у вічі, у нас немає вибору —<strong> цифрова інфраструктура буде розвиватися в будь-якому разі,</strong> з підтримки держави або за сукупністю локальних бізнес-ініціатив. Поступовий перехід на електронний облік й електронне управління, долучення до міжнародного онлайн-бізнесу — це не вибір, а необхідність. Якщо хтось каже, що це неможливо зробити за 5 чи 10 років —<a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener"> погляньте на Естонію</a>, яка  низкою послідовних законодавчих рішень буквально за десять років стала однією з найбільш успішних країн Європи в галузі цифрових технологій.

[color_title title="Деякі технологічні рішення сучасних українських реформаторів"]

Віддамо належне деяким сучасним реформам (скоріше навіть реформаторам) в Україні. Нещодавно прийнята <a href="https://nachasi.com/2018/01/02/medreforma-faq-2018/" target="_blank" rel="noopener">медична реформа</a> містить в собі заклик до розвитку телемедицини в регіонах, недосяжних для оперативного доступу (здебільшого йде мова про сільську місцевість). У світі, де доступ до мобільного зв’язку випереджає доступ до електроенергії та води, телемедицина — це ініціатива, яка може й має відновити місток між пацієнтом і лікарем.

Для містян, які також не розніжені технологічними рішеннями, нарешті доступні опції надсилання результатів аналізів чи консультацій з лікарем через <i>Viber </i>чи <i>Gmail</i>: більше не потрібно годинами сидіти в черзі заради кількох хвилин у медичному кабінеті.

Найбільші зміни стосуються сфери освіти. Проект Prometheus <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/prometheus-founder/" target="_blank" rel="noopener">Івана Примаченка</a> та Олексія Молчановського — яскравий приклад того, як за умови розумного управління лише за кілька років можна створити потужну й незалежну від держави платформу систематичної просвіти громадян. <strong>Діджиталізація процесу навчання відбувається чи не найшвидше</strong> (окрім, звичайно, бізнесу): масові онлайн-курси, вебінари, онлайн-конференції та інтернет-тестування — всі ці формати вже стали невід’ємною частиною самовдосконалення українців.

Ці приклади — лише кілька локальних рішень, що намагаються передчути тенденції майбутньої цифрової революції. Але основним тестом для нашої держави на шляху до успішного завтра буде запровадження системи електронного управління. Бо тотальна бюрократія і корупція — це основі вороги цифрової економіки, адже вони забирають не лише гроші, але й <i>найбільш цінний ресурс сучасності </i><i>—</i><i> час.</i>

&nbsp;

<p>До проблем додамо до цього масове віртуальне піратство й низьку технологічну освіченість серед населення — і отримаємо трохи невтішний прогноз. Ефективність впровадження рішень на кшталт e-governance чи повноцінного 4G поки залишається на папері. Отже, постає слушне питання — які в нас перспективи?</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Дайджест діджитилізації: заяви, угоди та спільні плани		</span>	</h3><p>У середині січня 2018 року Кабінет Міністрів України <a href="/2018/01/17/kontseptsiya-rozvytku-tsyfrovoyi-ekonomiky/" target="_blank" rel="noopener">ухвалив</a> «цифрову стратегію» на найближчі роки. Відтак український медійний простір сколихнули матеріали про <a href="/2017/07/12/digital-by-default-ukr/" target="_blank" rel="noopener">цифрову економіку</a>, електронний бізнес та перспективи впровадження віртуальних технологій. Але оминають увагою той факт, що ухвалі Кабміну передувала низка подій, знакових для розвитку цифрової економіки в Європі та в Україні зокрема. Ось <strong>короткий календар подій діджитилізації:</strong></p><ol><li style="font-weight: 400;"><strong>29 вересня 2017 року</strong> відбувся Цифровий <a href="/2017/09/28/samit-tsyfrovyh-tehnologij/" target="_blank" rel="noopener">саміт у Талліні</a> (Естонія), де очільники найвпливовіших держав Європи обговорили перспективи співпраці у питанні діджитилізації європейського економічного та політичного простору.</li><li style="font-weight: 400;"><strong>19-20 жовтня 2017 року:</strong> Європейська Рада визнала пріоритетними розробку стратегії спільного цифрового ринку, зміцнення кібербезпеки, створення ефективної системи оподаткування цифрових компаній, <a href="/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener">усунення плати</a> за роумінг.</li><li style="font-weight: 400;">У <strong>листопаді 2017 року</strong> на Брюсельському саміті «Східного партнерства» Президент України Петро Порошенко вкотре підтвердив європейські прагнення України, оголосивши про наміри поступової інтеграції в цифровий ринок ЄС. Результатом саміту стала спільна декларація, де погодилися співпрацювати «для поширення переваг Цифрового єдиного ринку на партнерські країни».</li><li style="font-weight: 400;"><strong>Після саміту</strong> голова Європейської Ради Дональд Туск назвав кібератаки та <a href="/2017/12/20/informatsijni-vijny/" target="_blank" rel="noopener">гібридну війну</a> головними проблемами країн Східного партнерства, отже, Україні належить розвивати цифрову економіку й IT-технології.</li><li style="font-weight: 400;">І нарешті <strong>на початку 2018-го</strong> Кабмін схвалив Стратегію розвитку цифрової економіки України до 2020 року і затвердив план заходів для реалізації цієї ініціативи.</li></ol><p>Усі ці події: декларації про наміри, заяви, угоди задають політичний тренд на найближчі десятки років. І, що важливо, Україна прагне брати в цих процесах активну участь. Так що ж таке цифрова економіка?</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Трохи теорії: цифрова економіка та як вона пов’язана з пересічним споживачем?		</span>	</h3><p>Поняття“digital economy належить бізнес-аналітику Дону Тапскоту. Ще наприкінці ХХ століття він у доступній формі намагався пояснити підприємцям, як пов’язані кардинальні зміни в світі технологій зі змінами в бізнесі. На  численних прикладах він демонструє, як <strong>пара «технології та бізнес» поступово трансформуватиметься</strong> в технологічний бізнес.</p><p>Звернімо увагу на визначення, що дає Тапскот:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Цифрова економіка — це економічна діяльність, яка, на відміну від традиційної економіки, визначається мережевою свідомістю (networked intelligence) та залежністю від віртуальних технологій.</p>			</blockquote><p>Можна перефразувати це визначення ще простіше: <strong>цифрова економіка </strong><strong>— це економіка віртуальних світів. </strong>У світлі загрозливих заяв <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener">Ілона Маска</a> та Стівена Хокінґа щодо <a href="/2017/06/15/human-ai/" target="_blank" rel="noopener">«живих технологій»</a> ідея технологічної свідомості звучить обнадійливо, місцями навіть доволі гуманістично. Спробуємо розібратися чому.</p><p><strong>Масовий доступ до інтернету змінив механізми ведення бізнесу.</strong> Комунікація між підприємцем та споживачем пришвидшилася в рази, а розширення можливостей для вибору в мережі передало владу (цей вибір) в руки покупця. Бізнес орієнтується на людину і враховує її навіть найменш помітні інтереси (для прикладу, декоративні контактні лінзи для котів чи замінник м’яса для канібалів). Звісно ж, тут існує значна вигода для виробника послуг та товарів. Часто можна почути замість<i> цифрова економіка </i>— <i>економіка на вимогу</i> (on-demand economy).</p>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2018/01/damian-zaleski-843.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2018/01/damian-zaleski-843.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">Навряд би вам вистачило сили просидіти весь день у магазині, обираючи собі мобільний телефон. А от перед комп’ютером це можна робити тижнями.</b>					</div>										</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Запорука успіху — розвиток цифрової інфраструктури		</span>	</h3><p>Запровадження цифрової економіки в Україні фактично звужується до розвитку комунікаційних та інформаційних мереж. Це не стане для когось новиною —<strong> цифрова інфраструктура в Україні зовсім нерозвинена</strong>. Про це свідчать цифри — за даними ресурсу <i>Speedtest.net</i> позиції України в світі за показниками якості Інтернет-з’єднання неймовірно низькі: <strong>114 місце за якістю мобільного інтернету та 45-те — за якістю широкосмугового інтернету.</strong></p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/07/12/rozumnyj-dim-u-shkoli/" class="link">«Розумний дім» у школі збудують на Осокорках</a>	</div><p>Цифрова економіка — це також цифровий ринок. Якщо українські IT-компанії можуть дозволити собі найсучасніше обладнання, то малий та середній бізнес, потенційні покупці їх товарів та послуг в Україні, обмежені як у техніці, так і у фінансах. Це стосується й середньостатистичного споживача, якому, з тих же причин, не доступні сучасні цифрові блага (наприклад, «розумне житло», автоматизовані пересувні магазини чи навіть найпримітивніші каси самообслуговування). Тут діє проста формула: <strong>більше доступної функціональності товарів та послуг </strong><strong>— більший оборот грошей, більше робочих місць.</strong></p><p>Але технологічна затримка, якби сумнівно це не звучало, є наразі нашим економічним козирем. Складна геополітична ситуація і, як наслідок, ослаблена економіка вимагає масштабних рішень — діджитилізація може стати причиною економічного стрибка. Кабмін прогнозує зростання ВВП на 5% у результаті вдалих цифрових реформ. І, погляньмо правді у вічі, у нас немає вибору —<strong> цифрова інфраструктура буде розвиватися в будь-якому разі,</strong> з підтримки держави або за сукупністю локальних бізнес-ініціатив. Поступовий перехід на електронний облік й електронне управління, долучення до міжнародного онлайн-бізнесу — це не вибір, а необхідність. Якщо хтось каже, що це неможливо зробити за 5 чи 10 років —<a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener"> погляньте на Естонію</a>, яка  низкою послідовних законодавчих рішень буквально за десять років стала однією з найбільш успішних країн Європи в галузі цифрових технологій.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Деякі технологічні рішення сучасних українських реформаторів		</span>	</h3><p>Віддамо належне деяким сучасним реформам (скоріше навіть реформаторам) в Україні. Нещодавно прийнята <a href="/2018/01/02/medreforma-faq-2018/" target="_blank" rel="noopener">медична реформа</a> містить в собі заклик до розвитку телемедицини в регіонах, недосяжних для оперативного доступу (здебільшого йде мова про сільську місцевість). У світі, де доступ до мобільного зв’язку випереджає доступ до електроенергії та води, телемедицина — це ініціатива, яка може й має відновити місток між пацієнтом і лікарем.</p><p>Для містян, які також не розніжені технологічними рішеннями, нарешті доступні опції надсилання результатів аналізів чи консультацій з лікарем через <i>Viber </i>чи <i>Gmail</i>: більше не потрібно годинами сидіти в черзі заради кількох хвилин у медичному кабінеті.</p><p>Найбільші зміни стосуються сфери освіти. Проект Prometheus <a href="/2017/05/24/prometheus-founder/" target="_blank" rel="noopener">Івана Примаченка</a> та Олексія Молчановського — яскравий приклад того, як за умови розумного управління лише за кілька років можна створити потужну й незалежну від держави платформу систематичної просвіти громадян. <strong>Діджиталізація процесу навчання відбувається чи не найшвидше</strong> (окрім, звичайно, бізнесу): масові онлайн-курси, вебінари, онлайн-конференції та інтернет-тестування — всі ці формати вже стали невід’ємною частиною самовдосконалення українців.</p><p>Ці приклади — лише кілька локальних рішень, що намагаються передчути тенденції майбутньої цифрової революції. Але основним тестом для нашої держави на шляху до успішного завтра буде запровадження системи електронного управління. Бо тотальна бюрократія і корупція — це основі вороги цифрової економіки, адже вони забирають не лише гроші, але й <i>найбільш цінний ресурс сучасності </i><i>—</i><i> час.</i></p><p>&nbsp;</p>

Перспективи та перешкоди цифрової економіки в Україні

{:ua}Що Україні слід змінити, аби цифрова компонента сучасної економіки стала повсюдною?{:}

<h4><strong>Рекорди українського експорту — в сфері технологій</strong></h4>
У 2017 році експорт українських IT-послуг <a href="https://nachasi.com/2018/01/16/eksport-it-produktsiyi-2/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">становив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/entrepreneur-593371_1920-300x200.jpg" />Експорт української ІТ-продукції зріс на 20%</span></a> $3,6 млрд. Це на $600 млн більше, ніж позаторік. Результати дослідження було оприлюднено у січні 2018 року.
<h4><strong>Гості столиці — хто, звідки й за скільки</strong></h4>
Серед іноземців найбільше тих, хто їде до Києва з Європи (52,6%) й Азії (32,5%). З Америки до столиці України прибуло 8,2% від загальної кількості мандрівників, з Африки – 3,3%, Австралії та Нової Зеландії – 0,3%. Також <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/inozemni-turysty-u-kyyevi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за результатами соціологічного дослідження<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/annie-spratt-196010-300x200.jpg" />Стало відомо, скільки витрачають іноземні туристи у Києві</span></a>, яке наводить «Укрінформ», іноземці витрачають у середньому $150 на добу, українці близько $50. Для проживання більшість іноземців (54,1%) обирають готелі, орендовану квартиру – 18,2%, у родичів і друзів зупиняються 15,7%. Натомість лише 16,7% внутрішніх туристів живуть у готелях.
<h4><strong>Світові інвестиції в «зелену» енергетику зростають</strong></h4>
$1 трлн інвестицій у екологічну чисту енергію — про такий показник <a href="https://nachasi.com/2018/01/16/u-zelenu-energetyku-investuvaly/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">свідчать дані<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/pinwheel-2222471_1920-300x200.jpg" />Оприлюдено розмір інвестицій у світову «зелену енергетику» за минулі 5 років</span></a> Міжнародного агентства із відновлювальних джерел енергії IRENA. Їх озвучили на черговій сесії Асамблеї організації в Абу-Дабі.
<h4><strong>80% біткойнів вже видобуто, залишилося небагато часу</strong></h4>
Майнінґ переходить на завершальну стадію. 13 січня 2018 року <a href="https://nachasi.com/2018/01/15/bitcoins-going/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">стало відомо про нові показники<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/thomas-kvistholt-191153-300x200.jpg" />У світі видобуто 80% усіх можливих Bitcoin</span></a> видобутку найвідомішої криптовалюти світу. Станом на січень 2018 року за 1 видобутий блок майнери отримують винагороду в розмірі 12,5 BTC. Проте blockchain працює так, що щочотири роки нагорода скорочується вдвічі. Наступне скорочення очікується у червні 2020 року.
<h4><strong>Уряд відзвітував про витрати на молодіжне житло, закладені на 2018-й</strong></h4>
Програма фінансуватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів та статутного капіталу Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Про розмір фінансування дізнавайтеся <a href="https://nachasi.com/2018/01/15/zhytlo-dlya-molodi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/men-2424928_1920-300x200.jpg" />На житло для молоді у 2018-му виділено 30 млн грн</span></a>.
<h4><strong>Оприлюднено основні напрямки витрат Міноборони на 2018 рік</strong></h4>
Витрати на керівництво та військове управління Збройними Силами України складають майже 500 млн грн. На забезпечення діяльності ЗСУ та підготовку військ дадуть 59,8 млрд грн. На медичне лікування та реабілітацію особового складу ЗСУ та інших категорій бюджетом передбачено 2,4 млрд грн. На будівництво і придбання житла для військовослужбовців виділено 857,6 млн грн. Решту статей витрат та сум від профільного міністерства можна переглянути <a href="https://nachasi.com/2018/01/05/na-ozbroyennya-16-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/36858690343_1df63ca0eb_o-300x200.jpg" />Оприлюднено бюджет України на озброєння у 2018 році</span></a>.
<h4><strong>Держказначейство України прозвітувало про виконання бюджету за 2017 рік</strong></h4>
Згідно <a href="https://nachasi.com/2018/01/04/budget-level/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">з отриманими даними<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/volkan-olmez-73767-300x200.jpg" />Доходи українського держбюджету на 221,6 млн грн перевищили очікування</span></a>, в порівнянні з 2016 роком доходи зросли на 192,187 млрд грн — або на 32%. Українське Держказначейство також повідомляє, що в грудні-2017 доходи держбюджету склали 69,092 млрд грн в порівнянні з 77,004 млрд грн в листопаді та 61,669 млрд грн – в жовтні 2017 року. Податкові надходження в 2017 році зросли на 84,829 млрд грн в порівнянні з показником 2016 року. У відсотковому співвідношенні це +23%, а в абсолютній величині — 448,941 млрд грн. Митні надходження збільшилися на 71 млрд грн, або на 30,8% до показників 2016 року. Митниця принесла у скарбницю країни 303,305 млрд грн. Тимчасовий план з митних надходжень перевиконано на 31,262 млрд грн, або на 11,5%.
<h4><strong>Оприлюднено показники різдвяно-новорічних витрат на мобільні застосунки</strong></h4>
За <a href="https://nachasi.com/2018/01/03/xmas-apps/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">даними Sensor Tower<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/elyssa-zornes-391291-300x200.jpg" />Користувачі витратили $200 млн на застосунки під час Різдва</span></a>, користувачі витратили $196 млн на застосунки, купівлю контенту в них та підписки на Різдво 2017-го в магазинах App Store та Google Play. Показник, за винятком доходів від Android в Китаї, становить на 12,3% більше, ніж минулорічні витрати близько $174 млн.
<h4><strong>Стали відомі підсумки 2017-го для індустрії дата-центрів</strong></h4>
Дослідження провідних технологічних компаній світу виявило впродовж 2017 року стрибок у кількості відкритих дата-центрів та спеціалізований майданчиків із надзвичайними обчислювальними потужностями. Компанія Synergy повідомила, що <a href="https://nachasi.com/2018/01/03/data-hyperscale/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">2017 рік завершився<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/imgix-391813-300x200.jpg" />У 2017 році кількість найбільших дата-центрів встановила новий рекорд</span></a> із понад 390 центрами обробки даних у масштабах інтернету по всьому світу. Google був особливо активним. Китайські компанії Tencent та Baidu також створили гіперцентри для обробки даних упродовж 2017 року. Переважна більшість таких дата-центрів перебуває у США — 44% від загальної кількості. Другий щабель рейтингу посідає Китай (8%). Далі йдуть Японія та Великобританія (по 6%), а далі — Австралія та Німеччина (по 5% кожна).
<h4><strong>Новорічний експорт з України встановив рекорд</strong></h4>
І завершує добірку відгомін Різдва та Нового року. Експорт ялинкових прикрас із України <a href="https://nachasi.com/2018/01/03/xmas-tree-export/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зріс на третину<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/toy-1769788_1920-300x200.jpg" />Різдвяний експорт — Україна продала 1/2 європейських іграшок</span></a>. За 10 місяців 2017 року еквівалент експорту виробів для новорiчних і рiздвяних свят склав $6,1 млн.
<p style="text-align: right;"><em>Більше показників та аналітики шукайте у нашому <a href="https://nachasi.com/tag/tsyfra-dnya/" target="_blank" rel="noopener">розділі «Цифра дня»</a>.</em></p>

<h4><strong>Рекорди українського експорту — в сфері технологій</strong></h4><p>У 2017 році експорт українських IT-послуг <a href="/2018/01/16/eksport-it-produktsiyi-2/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">становив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/entrepreneur-593371_1920-300x200.jpg" />Експорт української ІТ-продукції зріс на 20%</span></a> $3,6 млрд. Це на $600 млн більше, ніж позаторік. Результати дослідження було оприлюднено у січні 2018 року.</p><h4><strong>Гості столиці — хто, звідки й за скільки</strong></h4><p>Серед іноземців найбільше тих, хто їде до Києва з Європи (52,6%) й Азії (32,5%). З Америки до столиці України прибуло 8,2% від загальної кількості мандрівників, з Африки – 3,3%, Австралії та Нової Зеландії – 0,3%. Також <a href="/2018/01/25/inozemni-turysty-u-kyyevi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за результатами соціологічного дослідження<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/annie-spratt-196010-300x200.jpg" />Стало відомо, скільки витрачають іноземні туристи у Києві</span></a>, яке наводить «Укрінформ», іноземці витрачають у середньому $150 на добу, українці близько $50. Для проживання більшість іноземців (54,1%) обирають готелі, орендовану квартиру – 18,2%, у родичів і друзів зупиняються 15,7%. Натомість лише 16,7% внутрішніх туристів живуть у готелях.</p><h4><strong>Світові інвестиції в «зелену» енергетику зростають</strong></h4><p>$1 трлн інвестицій у екологічну чисту енергію — про такий показник <a href="/2018/01/16/u-zelenu-energetyku-investuvaly/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">свідчать дані<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/pinwheel-2222471_1920-300x200.jpg" />Оприлюдено розмір інвестицій у світову «зелену енергетику» за минулі 5 років</span></a> Міжнародного агентства із відновлювальних джерел енергії IRENA. Їх озвучили на черговій сесії Асамблеї організації в Абу-Дабі.</p><h4><strong>80% біткойнів вже видобуто, залишилося небагато часу</strong></h4><p>Майнінґ переходить на завершальну стадію. 13 січня 2018 року <a href="/2018/01/15/bitcoins-going/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">стало відомо про нові показники<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/thomas-kvistholt-191153-300x200.jpg" />У світі видобуто 80% усіх можливих Bitcoin</span></a> видобутку найвідомішої криптовалюти світу. Станом на січень 2018 року за 1 видобутий блок майнери отримують винагороду в розмірі 12,5 BTC. Проте blockchain працює так, що щочотири роки нагорода скорочується вдвічі. Наступне скорочення очікується у червні 2020 року.</p><h4><strong>Уряд відзвітував про витрати на молодіжне житло, закладені на 2018-й</strong></h4><p>Програма фінансуватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів та статутного капіталу Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Про розмір фінансування дізнавайтеся <a href="/2018/01/15/zhytlo-dlya-molodi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/men-2424928_1920-300x200.jpg" />На житло для молоді у 2018-му виділено 30 млн грн</span></a>.</p><h4><strong>Оприлюднено основні напрямки витрат Міноборони на 2018 рік</strong></h4><p>Витрати на керівництво та військове управління Збройними Силами України складають майже 500 млн грн. На забезпечення діяльності ЗСУ та підготовку військ дадуть 59,8 млрд грн. На медичне лікування та реабілітацію особового складу ЗСУ та інших категорій бюджетом передбачено 2,4 млрд грн. На будівництво і придбання житла для військовослужбовців виділено 857,6 млн грн. Решту статей витрат та сум від профільного міністерства можна переглянути <a href="/2018/01/05/na-ozbroyennya-16-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/36858690343_1df63ca0eb_o-300x200.jpg" />Оприлюднено бюджет України на озброєння у 2018 році</span></a>.</p><h4><strong>Держказначейство України прозвітувало про виконання бюджету за 2017 рік</strong></h4><p>Згідно <a href="/2018/01/04/budget-level/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">з отриманими даними<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/volkan-olmez-73767-300x200.jpg" />Доходи українського держбюджету на 221,6 млн грн перевищили очікування</span></a>, в порівнянні з 2016 роком доходи зросли на 192,187 млрд грн — або на 32%. Українське Держказначейство також повідомляє, що в грудні-2017 доходи держбюджету склали 69,092 млрд грн в порівнянні з 77,004 млрд грн в листопаді та 61,669 млрд грн – в жовтні 2017 року. Податкові надходження в 2017 році зросли на 84,829 млрд грн в порівнянні з показником 2016 року. У відсотковому співвідношенні це +23%, а в абсолютній величині — 448,941 млрд грн. Митні надходження збільшилися на 71 млрд грн, або на 30,8% до показників 2016 року. Митниця принесла у скарбницю країни 303,305 млрд грн. Тимчасовий план з митних надходжень перевиконано на 31,262 млрд грн, або на 11,5%.</p><h4><strong>Оприлюднено показники різдвяно-новорічних витрат на мобільні застосунки</strong></h4><p>За <a href="/2018/01/03/xmas-apps/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">даними Sensor Tower<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/elyssa-zornes-391291-300x200.jpg" />Користувачі витратили $200 млн на застосунки під час Різдва</span></a>, користувачі витратили $196 млн на застосунки, купівлю контенту в них та підписки на Різдво 2017-го в магазинах App Store та Google Play. Показник, за винятком доходів від Android в Китаї, становить на 12,3% більше, ніж минулорічні витрати близько $174 млн.</p><h4><strong>Стали відомі підсумки 2017-го для індустрії дата-центрів</strong></h4><p>Дослідження провідних технологічних компаній світу виявило впродовж 2017 року стрибок у кількості відкритих дата-центрів та спеціалізований майданчиків із надзвичайними обчислювальними потужностями. Компанія Synergy повідомила, що <a href="/2018/01/03/data-hyperscale/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">2017 рік завершився<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/imgix-391813-300x200.jpg" />У 2017 році кількість найбільших дата-центрів встановила новий рекорд</span></a> із понад 390 центрами обробки даних у масштабах інтернету по всьому світу. Google був особливо активним. Китайські компанії Tencent та Baidu також створили гіперцентри для обробки даних упродовж 2017 року. Переважна більшість таких дата-центрів перебуває у США — 44% від загальної кількості. Другий щабель рейтингу посідає Китай (8%). Далі йдуть Японія та Великобританія (по 6%), а далі — Австралія та Німеччина (по 5% кожна).</p><h4><strong>Новорічний експорт з України встановив рекорд</strong></h4><p>І завершує добірку відгомін Різдва та Нового року. Експорт ялинкових прикрас із України <a href="/2018/01/03/xmas-tree-export/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зріс на третину<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/toy-1769788_1920-300x200.jpg" />Різдвяний експорт — Україна продала 1/2 європейських іграшок</span></a>. За 10 місяців 2017 року еквівалент експорту виробів для новорiчних і рiздвяних свят склав $6,1 млн.</p><p style="text-align: right;"><em>Більше показників та аналітики шукайте у нашому <a href="/tag/tsyfra-dnya/" target="_blank" rel="noopener">розділі «Цифра дня»</a>.</em></p>

Завершується перший місяць 2018 року — на часі поглянути, якими були найцікавіші його показники в українській та світовій економіці

<h4><strong>Рекорди українського експорту — в сфері технологій</strong></h4>
У 2017 році експорт українських IT-послуг <a href="https://nachasi.com/2018/01/16/eksport-it-produktsiyi-2/" target="_blank" rel="noopener">становив</a> $3,6 млрд. Це на $600 млн більше, ніж позаторік. Результати дослідження було оприлюднено у січні 2018 року.
<h4><strong>Гості столиці — хто, звідки й за скільки</strong></h4>
Серед іноземців найбільше тих, хто їде до Києва з Європи (52,6%) й Азії (32,5%). З Америки до столиці України прибуло 8,2% від загальної кількості мандрівників, з Африки – 3,3%, Австралії та Нової Зеландії – 0,3%. Також <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/inozemni-turysty-u-kyyevi/" target="_blank" rel="noopener">за результатами соціологічного дослідження</a>, яке наводить «Укрінформ», іноземці витрачають у середньому $150 на добу, українці близько $50. Для проживання більшість іноземців (54,1%) обирають готелі, орендовану квартиру – 18,2%, у родичів і друзів зупиняються 15,7%. Натомість лише 16,7% внутрішніх туристів живуть у готелях.
<h4><strong>Світові інвестиції в «зелену» енергетику зростають</strong></h4>
$1 трлн інвестицій у екологічну чисту енергію — про такий показник <a href="https://nachasi.com/2018/01/16/u-zelenu-energetyku-investuvaly/" target="_blank" rel="noopener">свідчать дані</a> Міжнародного агентства із відновлювальних джерел енергії IRENA. Їх озвучили на черговій сесії Асамблеї організації в Абу-Дабі.
<h4><strong>80% біткойнів вже видобуто, залишилося небагато часу</strong></h4>
Майнінґ переходить на завершальну стадію. 13 січня 2018 року <a href="https://nachasi.com/2018/01/15/bitcoins-going/" target="_blank" rel="noopener">стало відомо про нові показники</a> видобутку найвідомішої криптовалюти світу. Станом на січень 2018 року за 1 видобутий блок майнери отримують винагороду в розмірі 12,5 BTC. Проте blockchain працює так, що щочотири роки нагорода скорочується вдвічі. Наступне скорочення очікується у червні 2020 року.
<h4><strong>Уряд відзвітував про витрати на молодіжне житло, закладені на 2018-й</strong></h4>
Програма фінансуватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів та статутного капіталу Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Про розмір фінансування дізнавайтеся <a href="https://nachasi.com/2018/01/15/zhytlo-dlya-molodi/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.
<h4><strong>Оприлюднено основні напрямки витрат Міноборони на 2018 рік</strong></h4>
Витрати на керівництво та військове управління Збройними Силами України складають майже 500 млн грн. На забезпечення діяльності ЗСУ та підготовку військ дадуть 59,8 млрд грн. На медичне лікування та реабілітацію особового складу ЗСУ та інших категорій бюджетом передбачено 2,4 млрд грн. На будівництво і придбання житла для військовослужбовців виділено 857,6 млн грн. Решту статей витрат та сум від профільного міністерства можна переглянути <a href="https://nachasi.com/2018/01/05/na-ozbroyennya-16-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.
<h4><strong>Держказначейство України прозвітувало про виконання бюджету за 2017 рік</strong></h4>
Згідно <a href="https://nachasi.com/2018/01/04/budget-level/" target="_blank" rel="noopener">з отриманими даними</a>, в порівнянні з 2016 роком доходи зросли на 192,187 млрд грн — або на 32%. Українське Держказначейство також повідомляє, що в грудні-2017 доходи держбюджету склали 69,092 млрд грн в порівнянні з 77,004 млрд грн в листопаді та 61,669 млрд грн – в жовтні 2017 року. Податкові надходження в 2017 році зросли на 84,829 млрд грн в порівнянні з показником 2016 року. У відсотковому співвідношенні це +23%, а в абсолютній величині — 448,941 млрд грн. Митні надходження збільшилися на 71 млрд грн, або на 30,8% до показників 2016 року. Митниця принесла у скарбницю країни 303,305 млрд грн. Тимчасовий план з митних надходжень перевиконано на 31,262 млрд грн, або на 11,5%.
<h4><strong>Оприлюднено показники різдвяно-новорічних витрат на мобільні застосунки</strong></h4>
За <a href="https://nachasi.com/2018/01/03/xmas-apps/" target="_blank" rel="noopener">даними Sensor Tower</a>, користувачі витратили $196 млн на застосунки, купівлю контенту в них та підписки на Різдво 2017-го в магазинах App Store та Google Play. Показник, за винятком доходів від Android в Китаї, становить на 12,3% більше, ніж минулорічні витрати близько $174 млн.
<h4><strong>Стали відомі підсумки 2017-го для індустрії дата-центрів</strong></h4>
Дослідження провідних технологічних компаній світу виявило впродовж 2017 року стрибок у кількості відкритих дата-центрів та спеціалізований майданчиків із надзвичайними обчислювальними потужностями. Компанія Synergy повідомила, що <a href="https://nachasi.com/2018/01/03/data-hyperscale/" target="_blank" rel="noopener">2017 рік завершився</a> із понад 390 центрами обробки даних у масштабах інтернету по всьому світу. Google був особливо активним. Китайські компанії Tencent та Baidu також створили гіперцентри для обробки даних упродовж 2017 року. Переважна більшість таких дата-центрів перебуває у США — 44% від загальної кількості. Другий щабель рейтингу посідає Китай (8%). Далі йдуть Японія та Великобританія (по 6%), а далі — Австралія та Німеччина (по 5% кожна).
<h4><strong>Новорічний експорт з України встановив рекорд</strong></h4>
І завершує добірку відгомін Різдва та Нового року. Експорт ялинкових прикрас із України <a href="https://nachasi.com/2018/01/03/xmas-tree-export/" target="_blank" rel="noopener">зріс на третину</a>. За 10 місяців 2017 року еквівалент експорту виробів для новорiчних і рiздвяних свят склав $6,1 млн.
<p style="text-align: right;"><em>Більше показників та аналітики шукайте у нашому <a href="https://nachasi.com/tag/tsyfra-dnya/" target="_blank" rel="noopener">розділі «Цифра дня»</a>.</em></p>

<h4><strong>Рекорди українського експорту — в сфері технологій</strong></h4><p>У 2017 році експорт українських IT-послуг <a href="/2018/01/16/eksport-it-produktsiyi-2/" target="_blank" rel="noopener">становив</a> $3,6 млрд. Це на $600 млн більше, ніж позаторік. Результати дослідження було оприлюднено у січні 2018 року.</p><h4><strong>Гості столиці — хто, звідки й за скільки</strong></h4><p>Серед іноземців найбільше тих, хто їде до Києва з Європи (52,6%) й Азії (32,5%). З Америки до столиці України прибуло 8,2% від загальної кількості мандрівників, з Африки – 3,3%, Австралії та Нової Зеландії – 0,3%. Також <a href="/2018/01/25/inozemni-turysty-u-kyyevi/" target="_blank" rel="noopener">за результатами соціологічного дослідження</a>, яке наводить «Укрінформ», іноземці витрачають у середньому $150 на добу, українці близько $50. Для проживання більшість іноземців (54,1%) обирають готелі, орендовану квартиру – 18,2%, у родичів і друзів зупиняються 15,7%. Натомість лише 16,7% внутрішніх туристів живуть у готелях.</p><h4><strong>Світові інвестиції в «зелену» енергетику зростають</strong></h4><p>$1 трлн інвестицій у екологічну чисту енергію — про такий показник <a href="/2018/01/16/u-zelenu-energetyku-investuvaly/" target="_blank" rel="noopener">свідчать дані</a> Міжнародного агентства із відновлювальних джерел енергії IRENA. Їх озвучили на черговій сесії Асамблеї організації в Абу-Дабі.</p><h4><strong>80% біткойнів вже видобуто, залишилося небагато часу</strong></h4><p>Майнінґ переходить на завершальну стадію. 13 січня 2018 року <a href="/2018/01/15/bitcoins-going/" target="_blank" rel="noopener">стало відомо про нові показники</a> видобутку найвідомішої криптовалюти світу. Станом на січень 2018 року за 1 видобутий блок майнери отримують винагороду в розмірі 12,5 BTC. Проте blockchain працює так, що щочотири роки нагорода скорочується вдвічі. Наступне скорочення очікується у червні 2020 року.</p><h4><strong>Уряд відзвітував про витрати на молодіжне житло, закладені на 2018-й</strong></h4><p>Програма фінансуватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів та статутного капіталу Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Про розмір фінансування дізнавайтеся <a href="/2018/01/15/zhytlo-dlya-molodi/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><h4><strong>Оприлюднено основні напрямки витрат Міноборони на 2018 рік</strong></h4><p>Витрати на керівництво та військове управління Збройними Силами України складають майже 500 млн грн. На забезпечення діяльності ЗСУ та підготовку військ дадуть 59,8 млрд грн. На медичне лікування та реабілітацію особового складу ЗСУ та інших категорій бюджетом передбачено 2,4 млрд грн. На будівництво і придбання житла для військовослужбовців виділено 857,6 млн грн. Решту статей витрат та сум від профільного міністерства можна переглянути <a href="/2018/01/05/na-ozbroyennya-16-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><h4><strong>Держказначейство України прозвітувало про виконання бюджету за 2017 рік</strong></h4><p>Згідно <a href="/2018/01/04/budget-level/" target="_blank" rel="noopener">з отриманими даними</a>, в порівнянні з 2016 роком доходи зросли на 192,187 млрд грн — або на 32%. Українське Держказначейство також повідомляє, що в грудні-2017 доходи держбюджету склали 69,092 млрд грн в порівнянні з 77,004 млрд грн в листопаді та 61,669 млрд грн – в жовтні 2017 року. Податкові надходження в 2017 році зросли на 84,829 млрд грн в порівнянні з показником 2016 року. У відсотковому співвідношенні це +23%, а в абсолютній величині — 448,941 млрд грн. Митні надходження збільшилися на 71 млрд грн, або на 30,8% до показників 2016 року. Митниця принесла у скарбницю країни 303,305 млрд грн. Тимчасовий план з митних надходжень перевиконано на 31,262 млрд грн, або на 11,5%.</p><h4><strong>Оприлюднено показники різдвяно-новорічних витрат на мобільні застосунки</strong></h4><p>За <a href="/2018/01/03/xmas-apps/" target="_blank" rel="noopener">даними Sensor Tower</a>, користувачі витратили $196 млн на застосунки, купівлю контенту в них та підписки на Різдво 2017-го в магазинах App Store та Google Play. Показник, за винятком доходів від Android в Китаї, становить на 12,3% більше, ніж минулорічні витрати близько $174 млн.</p><h4><strong>Стали відомі підсумки 2017-го для індустрії дата-центрів</strong></h4><p>Дослідження провідних технологічних компаній світу виявило впродовж 2017 року стрибок у кількості відкритих дата-центрів та спеціалізований майданчиків із надзвичайними обчислювальними потужностями. Компанія Synergy повідомила, що <a href="/2018/01/03/data-hyperscale/" target="_blank" rel="noopener">2017 рік завершився</a> із понад 390 центрами обробки даних у масштабах інтернету по всьому світу. Google був особливо активним. Китайські компанії Tencent та Baidu також створили гіперцентри для обробки даних упродовж 2017 року. Переважна більшість таких дата-центрів перебуває у США — 44% від загальної кількості. Другий щабель рейтингу посідає Китай (8%). Далі йдуть Японія та Великобританія (по 6%), а далі — Австралія та Німеччина (по 5% кожна).</p><h4><strong>Новорічний експорт з України встановив рекорд</strong></h4><p>І завершує добірку відгомін Різдва та Нового року. Експорт ялинкових прикрас із України <a href="/2018/01/03/xmas-tree-export/" target="_blank" rel="noopener">зріс на третину</a>. За 10 місяців 2017 року еквівалент експорту виробів для новорiчних і рiздвяних свят склав $6,1 млн.</p><p style="text-align: right;"><em>Більше показників та аналітики шукайте у нашому <a href="/tag/tsyfra-dnya/" target="_blank" rel="noopener">розділі «Цифра дня»</a>.</em></p>

10 найцікавіших показників січня

{:ua}10 показників, які варто знати для об’єктивного уявлення про стан справ в економіці{:}

<h4><strong>Google дозволив користувачам контролювати кількість та формат реклами</strong></h4>
Компанія Google представила нові інструменти, які покликані зробити онлайн-рекламу менш надокучливою. Зокрема, функції Ad Settings і Mute This Ad отримали оновлення, які дають користувачам більше можливостей для контролю перегляду рекламних оголошень. Тепер Google дозволяє користувачам відключати такі рекламні оголошення. Для цього потрібно увійти у свій обліковий запис і зробити низку дій, <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/google-nadala-kontrol-nad-reklamoyu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">описаних за посиланням<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/bar-local-cong-ireland-38286-300x200.jpeg" />Google надала користувачам контроль над рекламою</span></a>.
<h4><strong>Netflix відзначив другу річницю роботи в Україні — глядачів поки вистачає на 1 райцентр</strong></h4>
За 2 роки роботи онлайн-кінотеатру Netflix в Україні кількість користувачів не наблизилася поки навіть до 100 тис глядачів. Аналітики компанії Nakono очікують на суттєве зростання аудиторії у 2018—2020 роках. Докладніший графік зростання та показники сервісу можна дізнатися <a href="https://nachasi.com/2018/01/27/netflix-in-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/image_10-300x200.jpg" />Стала відома кількість користувачів Netflix в Україні за підсумками 2017 року</span></a>.
<h4><strong>Паливні трейдери та виробники тютютну очолили список найбільших платників податків в Україні</strong></h4>
В Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби України визначили ТОП-100 найбільших платників. Протягом 2017 року в Офісі великих платників обслуговувалося 2506 ВПП, при цьому 100 з них перерахували до зведеного бюджету 258,3 млрд грн – понад 70% усіх надходжень Офісу. Лідерами — як не дивно — стали не IT-компанії. Інфографіку та суми податкових виплат шукайте <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/100-platnykiv-podatkiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за цим посиланням<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/man-871960_1920-300x200.jpg" />В Україні визначили 100 найбільших платників податків</span></a>.
<h4><strong>Показники Telegram оприлюднено в очікуванні ICO</strong></h4>
Команда ресурсу Teleblog оприлюднила результати агрегованого дослідження на основі відкритих джерел стосовно показників месенджера Telegram у різних країнах та в цілому. Є серед наведених даних й інформація про український сегмент аудиторії месенджера. Згідно із даними дослідників каналу aboutSMM, серед українських користувачів месенджера 65% складають чоловіки. 52% аудиторії — це люди віком 18-24 роки, а користувачів у віці 25-34 роки нараховується 29%. Подробиці — <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/telegram-stats/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/gaelle-marcel-156147-300x200.jpg" />Оприлюднено показники Telegram для України станом на січень 2018 року</span></a>.
<h4><strong>Україна потрапила до переліку blockchain-лідерів</strong></h4>
Під час економічного форуму у Давосі представили світову мапу blockchain-технологій з 14 країнами-лідерами із їхнього впровадження. До списку увійшла й Україна. Більше подробиць <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/ukrayina-blockchain-lidery/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">шукайте тут<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/world-1264062_1920-1-300x200.jpg" />Україна опинилася серед світових blockchain-лідерів</span></a>.
<h4><strong>Microsoft навчила програму перетворювати ескізи в mockup-код</strong></h4>
Microsoft представила прототип додатку Ink to Code. Застосунок допоможе скоротити терміни розробки від ескіза до етапу вже готового продукту. Про це <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/microsoft-predstavyla-dodatok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">йдеться у блозі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/bench-accounting-49022-300x200.jpg" />Microsoft представила додаток, який перетворює ескізи у робочий код</span></a> компанії.
<h4><strong>Вперше український телеканал здобув «Золоту кнопку» від найпопулярнішого відеохостингу планети</strong></h4>
«Новий канал» <a href="https://nachasi.com/2018/01/27/golden-button-novy-channel/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">став першим<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/thomas-william-250918-300x200.jpg" />В Україні вперше телеканал отримав «Золоту кнопку» від YouTube</span></a> українським телеканалом, який отримав від YouTube «Золоту кнопку». Низка українських телепроектів раніше отримували лише «Срібні кнопки» (за 100 тис підписників).
<h4><strong>Жодних обов’язкових платіжних терміналів не буде — Мінекономрозвитку</strong></h4>
Міністерство економічного розвитку та торгівлі надало роз’яснення щодо безготівкових розрахунків. Вимогу щодо платіжних терміналів некоректно протрактували, <a href="https://nachasi.com/2018/01/22/no-terminals/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">наголошують у відомстві<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/P4280663-300x200.jpg" />Мінекономіки не вимагатиме від ФОП встановлення платіжних терміналів — роз'яснення</span></a>.
<h4><strong>Українська короткометражка зібрала низку американських нагород</strong></h4>
Короткометражний фільм «5 хвилин» <a href="https://nachasi.com/2018/01/22/ukrayinska-korotkometrazhka/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відзначений трьома нагородами<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/avel-chuklanov-509630-300x200.jpg" />Українська короткометражка здобула 3 нагороди у США</span></a> міжнародного фестивалю миру і кіно «International Peace & Film Festival», який пройшов в американському місті Орландо.
<h4><strong>У столиці планують розвивати міське городництво</strong></h4>
Ентузіасти запрошують усіх охочих до участі у перетворенні міського простору Києва. Громадська організація «Місцева економіка» оголошує конкурс на участь в Курсі з міського фермерства. Заявки приймають <a href="https://nachasi.com/2018/01/23/kyyan-zaproshuyut-garden-crawling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">до кінця лютого<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/igor-ovsyannykov-248183-300x200.jpg" />Киян вчитимуть міському фермерству</span></a>.

<h4><strong>Google дозволив користувачам контролювати кількість та формат реклами</strong></h4><p>Компанія Google представила нові інструменти, які покликані зробити онлайн-рекламу менш надокучливою. Зокрема, функції Ad Settings і Mute This Ad отримали оновлення, які дають користувачам більше можливостей для контролю перегляду рекламних оголошень. Тепер Google дозволяє користувачам відключати такі рекламні оголошення. Для цього потрібно увійти у свій обліковий запис і зробити низку дій, <a href="/2018/01/26/google-nadala-kontrol-nad-reklamoyu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">описаних за посиланням<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/bar-local-cong-ireland-38286-300x200.jpeg" />Google надала користувачам контроль над рекламою</span></a>.</p><h4><strong>Netflix відзначив другу річницю роботи в Україні — глядачів поки вистачає на 1 райцентр</strong></h4><p>За 2 роки роботи онлайн-кінотеатру Netflix в Україні кількість користувачів не наблизилася поки навіть до 100 тис глядачів. Аналітики компанії Nakono очікують на суттєве зростання аудиторії у 2018—2020 роках. Докладніший графік зростання та показники сервісу можна дізнатися <a href="/2018/01/27/netflix-in-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/image_10-300x200.jpg" />Стала відома кількість користувачів Netflix в Україні за підсумками 2017 року</span></a>.</p><h4><strong>Паливні трейдери та виробники тютютну очолили список найбільших платників податків в Україні</strong></h4><p>В Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби України визначили ТОП-100 найбільших платників. Протягом 2017 року в Офісі великих платників обслуговувалося 2506 ВПП, при цьому 100 з них перерахували до зведеного бюджету 258,3 млрд грн – понад 70% усіх надходжень Офісу. Лідерами — як не дивно — стали не IT-компанії. Інфографіку та суми податкових виплат шукайте <a href="/2018/01/26/100-platnykiv-podatkiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за цим посиланням<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/man-871960_1920-300x200.jpg" />В Україні визначили 100 найбільших платників податків</span></a>.</p><h4><strong>Показники Telegram оприлюднено в очікуванні ICO</strong></h4><p>Команда ресурсу Teleblog оприлюднила результати агрегованого дослідження на основі відкритих джерел стосовно показників месенджера Telegram у різних країнах та в цілому. Є серед наведених даних й інформація про український сегмент аудиторії месенджера. Згідно із даними дослідників каналу aboutSMM, серед українських користувачів месенджера 65% складають чоловіки. 52% аудиторії — це люди віком 18-24 роки, а користувачів у віці 25-34 роки нараховується 29%. Подробиці — <a href="/2018/01/25/telegram-stats/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/gaelle-marcel-156147-300x200.jpg" />Оприлюднено показники Telegram для України станом на січень 2018 року</span></a>.</p><h4><strong>Україна потрапила до переліку blockchain-лідерів</strong></h4><p>Під час економічного форуму у Давосі представили світову мапу blockchain-технологій з 14 країнами-лідерами із їхнього впровадження. До списку увійшла й Україна. Більше подробиць <a href="/2018/01/26/ukrayina-blockchain-lidery/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">шукайте тут<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/world-1264062_1920-1-300x200.jpg" />Україна опинилася серед світових blockchain-лідерів</span></a>.</p><h4><strong>Microsoft навчила програму перетворювати ескізи в mockup-код</strong></h4><p>Microsoft представила прототип додатку Ink to Code. Застосунок допоможе скоротити терміни розробки від ескіза до етапу вже готового продукту. Про це <a href="/2018/01/26/microsoft-predstavyla-dodatok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">йдеться у блозі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/bench-accounting-49022-300x200.jpg" />Microsoft представила додаток, який перетворює ескізи у робочий код</span></a> компанії.</p><h4><strong>Вперше український телеканал здобув «Золоту кнопку» від найпопулярнішого відеохостингу планети</strong></h4><p>«Новий канал» <a href="/2018/01/27/golden-button-novy-channel/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">став першим<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/thomas-william-250918-300x200.jpg" />В Україні вперше телеканал отримав «Золоту кнопку» від YouTube</span></a> українським телеканалом, який отримав від YouTube «Золоту кнопку». Низка українських телепроектів раніше отримували лише «Срібні кнопки» (за 100 тис підписників).</p><h4><strong>Жодних обов’язкових платіжних терміналів не буде — Мінекономрозвитку</strong></h4><p>Міністерство економічного розвитку та торгівлі надало роз’яснення щодо безготівкових розрахунків. Вимогу щодо платіжних терміналів некоректно протрактували, <a href="/2018/01/22/no-terminals/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">наголошують у відомстві<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/P4280663-300x200.jpg" />Мінекономіки не вимагатиме від ФОП встановлення платіжних терміналів — роз&#8217;яснення</span></a>.</p><h4><strong>Українська короткометражка зібрала низку американських нагород</strong></h4><p>Короткометражний фільм «5 хвилин» <a href="/2018/01/22/ukrayinska-korotkometrazhka/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відзначений трьома нагородами<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/avel-chuklanov-509630-300x200.jpg" />Українська короткометражка здобула 3 нагороди у США</span></a> міжнародного фестивалю миру і кіно «International Peace &#038; Film Festival», який пройшов в американському місті Орландо.</p><h4><strong>У столиці планують розвивати міське городництво</strong></h4><p>Ентузіасти запрошують усіх охочих до участі у перетворенні міського простору Києва. Громадська організація «Місцева економіка» оголошує конкурс на участь в Курсі з міського фермерства. Заявки приймають <a href="/2018/01/23/kyyan-zaproshuyut-garden-crawling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">до кінця лютого<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/igor-ovsyannykov-248183-300x200.jpg" />Киян вчитимуть міському фермерству</span></a>.</p>

На завершення цього тижня пропонуємо вам пригадати новини, котрі здобули найбільшу кількість переглядів серед наших читачів — а серед тем були і технологічні винаходи, і blockchain-проекти, і програмування, і навіть Netflix та YouTube

<h4><strong>Google дозволив користувачам контролювати кількість та формат реклами</strong></h4>
Компанія Google представила нові інструменти, які покликані зробити онлайн-рекламу менш надокучливою. Зокрема, функції Ad Settings і Mute This Ad отримали оновлення, які дають користувачам більше можливостей для контролю перегляду рекламних оголошень. Тепер Google дозволяє користувачам відключати такі рекламні оголошення. Для цього потрібно увійти у свій обліковий запис і зробити низку дій, <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/google-nadala-kontrol-nad-reklamoyu/" target="_blank" rel="noopener">описаних за посиланням</a>.
<h4><strong>Netflix відзначив другу річницю роботи в Україні — глядачів поки вистачає на 1 райцентр</strong></h4>
За 2 роки роботи онлайн-кінотеатру Netflix в Україні кількість користувачів не наблизилася поки навіть до 100 тис глядачів. Аналітики компанії Nakono очікують на суттєве зростання аудиторії у 2018—2020 роках. Докладніший графік зростання та показники сервісу можна дізнатися <a href="https://nachasi.com/2018/01/27/netflix-in-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.
<h4><strong>Паливні трейдери та виробники тютютну очолили список найбільших платників податків в Україні</strong></h4>
В Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби України визначили ТОП-100 найбільших платників. Протягом 2017 року в Офісі великих платників обслуговувалося 2506 ВПП, при цьому 100 з них перерахували до зведеного бюджету 258,3 млрд грн – понад 70% усіх надходжень Офісу. Лідерами — як не дивно — стали не IT-компанії. Інфографіку та суми податкових виплат шукайте <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/100-platnykiv-podatkiv/" target="_blank" rel="noopener">за цим посиланням</a>.
<h4><strong>Показники Telegram оприлюднено в очікуванні ICO</strong></h4>
Команда ресурсу Teleblog оприлюднила результати агрегованого дослідження на основі відкритих джерел стосовно показників месенджера Telegram у різних країнах та в цілому. Є серед наведених даних й інформація про український сегмент аудиторії месенджера. Згідно із даними дослідників каналу aboutSMM, серед українських користувачів месенджера 65% складають чоловіки. 52% аудиторії — це люди віком 18-24 роки, а користувачів у віці 25-34 роки нараховується 29%. Подробиці — <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/telegram-stats/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.
<h4><strong>Україна потрапила до переліку blockchain-лідерів</strong></h4>
Під час економічного форуму у Давосі представили світову мапу blockchain-технологій з 14 країнами-лідерами із їхнього впровадження. До списку увійшла й Україна. Більше подробиць <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/ukrayina-blockchain-lidery/" target="_blank" rel="noopener">шукайте тут</a>.
<h4><strong>Microsoft навчила програму перетворювати ескізи в mockup-код</strong></h4>
Microsoft представила прототип додатку Ink to Code. Застосунок допоможе скоротити терміни розробки від ескіза до етапу вже готового продукту. Про це <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/microsoft-predstavyla-dodatok/" target="_blank" rel="noopener">йдеться у блозі</a> компанії.
<h4><strong>Вперше український телеканал здобув «Золоту кнопку» від найпопулярнішого відеохостингу планети</strong></h4>
«Новий канал» <a href="https://nachasi.com/2018/01/27/golden-button-novy-channel/" target="_blank" rel="noopener">став першим</a> українським телеканалом, який отримав від YouTube «Золоту кнопку». Низка українських телепроектів раніше отримували лише «Срібні кнопки» (за 100 тис підписників).
<h4><strong>Жодних обов’язкових платіжних терміналів не буде — Мінекономрозвитку</strong></h4>
Міністерство економічного розвитку та торгівлі надало роз’яснення щодо безготівкових розрахунків. Вимогу щодо платіжних терміналів некоректно протрактували, <a href="https://nachasi.com/2018/01/22/no-terminals/" target="_blank" rel="noopener">наголошують у відомстві</a>.
<h4><strong>Українська короткометражка зібрала низку американських нагород</strong></h4>
Короткометражний фільм «5 хвилин» <a href="https://nachasi.com/2018/01/22/ukrayinska-korotkometrazhka/" target="_blank" rel="noopener">відзначений трьома нагородами</a> міжнародного фестивалю миру і кіно «International Peace &amp; Film Festival», який пройшов в американському місті Орландо.
<h4><strong>У столиці планують розвивати міське городництво</strong></h4>
Ентузіасти запрошують усіх охочих до участі у перетворенні міського простору Києва. Громадська організація «Місцева економіка» оголошує конкурс на участь в Курсі з міського фермерства. Заявки приймають <a href="https://nachasi.com/2018/01/23/kyyan-zaproshuyut-garden-crawling/" target="_blank" rel="noopener">до кінця лютого</a>.

<h4><strong>Google дозволив користувачам контролювати кількість та формат реклами</strong></h4><p>Компанія Google представила нові інструменти, які покликані зробити онлайн-рекламу менш надокучливою. Зокрема, функції Ad Settings і Mute This Ad отримали оновлення, які дають користувачам більше можливостей для контролю перегляду рекламних оголошень. Тепер Google дозволяє користувачам відключати такі рекламні оголошення. Для цього потрібно увійти у свій обліковий запис і зробити низку дій, <a href="/2018/01/26/google-nadala-kontrol-nad-reklamoyu/" target="_blank" rel="noopener">описаних за посиланням</a>.</p><h4><strong>Netflix відзначив другу річницю роботи в Україні — глядачів поки вистачає на 1 райцентр</strong></h4><p>За 2 роки роботи онлайн-кінотеатру Netflix в Україні кількість користувачів не наблизилася поки навіть до 100 тис глядачів. Аналітики компанії Nakono очікують на суттєве зростання аудиторії у 2018—2020 роках. Докладніший графік зростання та показники сервісу можна дізнатися <a href="/2018/01/27/netflix-in-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><h4><strong>Паливні трейдери та виробники тютютну очолили список найбільших платників податків в Україні</strong></h4><p>В Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби України визначили ТОП-100 найбільших платників. Протягом 2017 року в Офісі великих платників обслуговувалося 2506 ВПП, при цьому 100 з них перерахували до зведеного бюджету 258,3 млрд грн – понад 70% усіх надходжень Офісу. Лідерами — як не дивно — стали не IT-компанії. Інфографіку та суми податкових виплат шукайте <a href="/2018/01/26/100-platnykiv-podatkiv/" target="_blank" rel="noopener">за цим посиланням</a>.</p><h4><strong>Показники Telegram оприлюднено в очікуванні ICO</strong></h4><p>Команда ресурсу Teleblog оприлюднила результати агрегованого дослідження на основі відкритих джерел стосовно показників месенджера Telegram у різних країнах та в цілому. Є серед наведених даних й інформація про український сегмент аудиторії месенджера. Згідно із даними дослідників каналу aboutSMM, серед українських користувачів месенджера 65% складають чоловіки. 52% аудиторії — це люди віком 18-24 роки, а користувачів у віці 25-34 роки нараховується 29%. Подробиці — <a href="/2018/01/25/telegram-stats/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><h4><strong>Україна потрапила до переліку blockchain-лідерів</strong></h4><p>Під час економічного форуму у Давосі представили світову мапу blockchain-технологій з 14 країнами-лідерами із їхнього впровадження. До списку увійшла й Україна. Більше подробиць <a href="/2018/01/26/ukrayina-blockchain-lidery/" target="_blank" rel="noopener">шукайте тут</a>.</p><h4><strong>Microsoft навчила програму перетворювати ескізи в mockup-код</strong></h4><p>Microsoft представила прототип додатку Ink to Code. Застосунок допоможе скоротити терміни розробки від ескіза до етапу вже готового продукту. Про це <a href="/2018/01/26/microsoft-predstavyla-dodatok/" target="_blank" rel="noopener">йдеться у блозі</a> компанії.</p><h4><strong>Вперше український телеканал здобув «Золоту кнопку» від найпопулярнішого відеохостингу планети</strong></h4><p>«Новий канал» <a href="/2018/01/27/golden-button-novy-channel/" target="_blank" rel="noopener">став першим</a> українським телеканалом, який отримав від YouTube «Золоту кнопку». Низка українських телепроектів раніше отримували лише «Срібні кнопки» (за 100 тис підписників).</p><h4><strong>Жодних обов’язкових платіжних терміналів не буде — Мінекономрозвитку</strong></h4><p>Міністерство економічного розвитку та торгівлі надало роз’яснення щодо безготівкових розрахунків. Вимогу щодо платіжних терміналів некоректно протрактували, <a href="/2018/01/22/no-terminals/" target="_blank" rel="noopener">наголошують у відомстві</a>.</p><h4><strong>Українська короткометражка зібрала низку американських нагород</strong></h4><p>Короткометражний фільм «5 хвилин» <a href="/2018/01/22/ukrayinska-korotkometrazhka/" target="_blank" rel="noopener">відзначений трьома нагородами</a> міжнародного фестивалю миру і кіно «International Peace &amp; Film Festival», який пройшов в американському місті Орландо.</p><h4><strong>У столиці планують розвивати міське городництво</strong></h4><p>Ентузіасти запрошують усіх охочих до участі у перетворенні міського простору Києва. Громадська організація «Місцева економіка» оголошує конкурс на участь в Курсі з міського фермерства. Заявки приймають <a href="/2018/01/23/kyyan-zaproshuyut-garden-crawling/" target="_blank" rel="noopener">до кінця лютого</a>.</p>

10 найпопулярніших новин тижня

{:ua}Найпопулярніше за тиждень серед тем та новин, що читали наші підписники{:}

<p>Сьогодні на Ukrainian House Davos вже говорили про технології застосування цифрових валют, нові глобальні технічні осередки. А о 17:00 розпочалася панельна дискусія щодо Data Science. Цікаво, що спікером панелі «Як Blockchain вплине на формування і захист фінансової архітектури майбутнього?» стала робот Софія. Ukrainian House у Давосі бере участь у обговоренні конкретних кроків щодо того, як ми можемо разом створити кращий світ під загальним гаслом  «Творчість. Інновації. Можливості».
</p>
<h4><strong>Основне про сьогоднішні панельні дискусії</strong></h4>
В рамках Всесвітнього економічного форуму відбулася дискусійна панель Emerging Global Tech Hubs на тему інноваційних міст. Учасники зустрічі обговорили роль Києва, як нового ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.

[blockquote_with_author name="Макс Яковер" position="CEO та керуючий партнер UNIT.City" content="Місія ІТ-індустрії вже давно глобальна й відкриття Українського Дому спільними зусиллями багатьох компаній та організацій – закономірний крок у просуванні країни і галузі."]

[color_title title="Міста та технології в Україні"]

Учасники зустрічі обговорили роль Києва як нового ІТ-хаба в Центральній та Східній Європі. В обговоренні приймали участь мер столиці Віталій Кличко, CEO UFuture Investment Group Ніколас Тимощук, керівник стратегічних комунікацій Web Summit Майк Харві та СЕО Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн. Зустріч відбулася в Ukraine House Davos – першому українському павільйоні в історії Всесвітнього економічного форуму за підтримки інноваційного парку UNIT.City.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Funit.city%2Fvideos%2F1258559820954109%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

«Ми активно взялися за створення smart-інфраструктури Києва та продовжуємо робити столицю розумною. За 2 роки Київ зробив стільки, скільки інші міста роблять за 20 років», – заявив Віталій Кличко. – «Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Це унікальний шанс долучитися до технологічного та інноваційного розвитку української столиці. Нам потрібні технології, сучасна техніка та обладнання, нові ідеї. І ми запрошуємо інвесторів до співпраці та гарантуємо їм всебічну підтримку. Я не експерт в ІТ, але готовий бути охоронцем для ІТ-індустрії та всіх інноваторів».

[related_post id="19027"]

Також учасники дискусії приділили особливу увагу розвитку ІТ-інфраструктури міста та її ключового елементу – UNIT.City. Ніколас Тимощук розповів про важливу роль UNIT.City в розвитку України як ІТ-хаба Східної і Центральної Європи: «Це перший проект подібного масштабу в Україні. Проект має на меті на міжнародній арені – стати точкою входу в Україні для іноземних інвесторів, партнерів, клієнтів і нових технологій».

«Я не бачила нічого подібного майже ніде в світі. Це складно зрозуміти, якщо ви там ще не були. Для мене буде честю спостерігати як цей проект розвивається та стає лідируючим ІТ-хабом для Європи й світу», – зазначила Карін Рубінштейн, яка вже побувала в UNIT.City восени 2017 року.

Нагадаємо, що тема Українського Дому у Давосі – «Україна: креативність, інновації, можливості». Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund і Фондом Віктора Пінчука. Партнерами Українського дому також виступила компанія Ciklum і Асоціація IT України.

[color_title title="Україна та криптовалюти"]

Крім того, вдень відбулася панельна дискусія Where Is The Next Сryptohaven. Її модератором виступив Михайло Чобанян, засновник Blockchain Hub Kyiv. Гостями дискусійної панелі стали Дон Тепскотт (CEO The Tapscott Group Inc.), Джон Гакер (президент Swiss Finance + Technology Association), інвестор Марк Бернеґер.

<iframe width="1920" height="1080" src="https://www.youtube.com/embed/SE_BxesAQlM" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

На початку Михайло Чобанян розповів про свій досвід підприємництва та розвитку ініціатив щодо <a href="https://nachasi.com/2018/01/19/cryptowallet-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/lemur-357465-300x200.jpg" />Як захистити свій гаманець із криптовалютами — 8 порад</span></a> та пов’язаних із ними технологій в Україні. Потім передав слово спікерам дискусії. Важливим нюансом криптовалют учасники розмови назвали той факт, що вони дають змогу долучитися до інвестування та фінансових операцій не лише тим, у кого багаторічний досвід роботи на банківському та фінансовому ринку — але й тим, хто цікавиться технологіями, та не має значного фінансового досвіду.

Крім того, банки навіть таких розвинених країн, як Канада, зараз не завжди чітко розуміють, як використати потенціал криптовалюти. А в таких країнах, як Україна, фінрегулятори взагалі дуже <a href="https://nachasi.com/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">з пересторогою ставляться<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/bitcoin-1813503_1280-300x200.jpg" />Чи законне використання Bitcoin в Україні</span></a> до усього незнайомого, що стосується операцій із використанням цифрових грошей. Проте якщо українська влада говорить про цифрову трансформацію економіки, на часі визнати та легалізувати й такі її складові, як криптовалюта та смарт-контракти. Крім того, присутні на дискусії дійшли згоди, що blockchain має стати однією із ключових складових у реформуванні державних сервісів та онлайн-платформ. Перші кроки в цьому напрямку <a href="https://nachasi.com/2018/01/15/big-data-ta-blockchain-in-gov/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вже зроблено<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/samuel-zeller-360588-300x200.jpg" />Big data та blockchain в державних установах України — бути чи не бути</span></a> — проте попереду ще багато роботи.

[color_title title="Аграрні технології та українська перспектива"]

Говорили на Давосському форумі й про агротехнології — та їхній потенціал для України. Дискусійна панель за участю Юрія Косюка (CEO «МХП»), Майкла Горша (Horsch Machines), Юлії Порошенко (засновниці та CEO AgroHub) під модерацією Алекса Ліссітси, президента Українського Агробізнес-Клубу. Увага до панелі була неабиякою: імідж європейського агрозабу наша країна може здобути лише за умов впровадження найсучасніших технологій — і про це говорили усі учасники дискусії:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/vPonFp0_Cxo" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Не обійшлося без новітньої енергетики"]

Відновлювальна енергетика та роль країн у побудові новітньої світової електроенергетичної інфраструктури та системи стали темою ще однієї сьогоднішньої дискусійної панелі. Серед її спікерів була Ольга Белькова, народна депутатка Верховної Ради, яка опікується питаннями технологій.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/jKDR0i3SDAQ" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>Сьогодні на Ukrainian House Davos вже говорили про технології застосування цифрових валют, нові глобальні технічні осередки. А о 17:00 розпочалася панельна дискусія щодо Data Science. Цікаво, що спікером панелі «Як Blockchain вплине на формування і захист фінансової архітектури майбутнього?» стала робот Софія. Ukrainian House у Давосі бере участь у обговоренні конкретних кроків щодо того, як ми можемо разом створити кращий світ під загальним гаслом  «Творчість. Інновації. Можливості».</p><h4><strong>Основне про сьогоднішні панельні дискусії</strong></h4><p>В рамках Всесвітнього економічного форуму відбулася дискусійна панель Emerging Global Tech Hubs на тему інноваційних міст. Учасники зустрічі обговорили роль Києва, як нового ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Місія ІТ-індустрії вже давно глобальна й відкриття Українського Дому спільними зусиллями багатьох компаній та організацій – закономірний крок у просуванні країни і галузі.</p>					<cite>									<span><strong>Макс Яковер,</strong></span> CEO та керуючий партнер UNIT.City							</cite>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Міста та технології в Україні		</span>	</h3><p>Учасники зустрічі обговорили роль Києва як нового ІТ-хаба в Центральній та Східній Європі. В обговоренні приймали участь мер столиці Віталій Кличко, CEO UFuture Investment Group Ніколас Тимощук, керівник стратегічних комунікацій Web Summit Майк Харві та СЕО Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн. Зустріч відбулася в Ukraine House Davos – першому українському павільйоні в історії Всесвітнього економічного форуму за підтримки інноваційного парку UNIT.City.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Funit.city%2Fvideos%2F1258559820954109%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>«Ми активно взялися за створення smart-інфраструктури Києва та продовжуємо робити столицю розумною. За 2 роки Київ зробив стільки, скільки інші міста роблять за 20 років», – заявив Віталій Кличко. – «Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Це унікальний шанс долучитися до технологічного та інноваційного розвитку української столиці. Нам потрібні технології, сучасна техніка та обладнання, нові ідеї. І ми запрошуємо інвесторів до співпраці та гарантуємо їм всебічну підтримку. Я не експерт в ІТ, але готовий бути охоронцем для ІТ-індустрії та всіх інноваторів».</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/10/26/unit-city-plans/" class="link">Як оновлена команда розвиватиме UNIT.City</a>	</div><p>Також учасники дискусії приділили особливу увагу розвитку ІТ-інфраструктури міста та її ключового елементу – UNIT.City. Ніколас Тимощук розповів про важливу роль UNIT.City в розвитку України як ІТ-хаба Східної і Центральної Європи: «Це перший проект подібного масштабу в Україні. Проект має на меті на міжнародній арені – стати точкою входу в Україні для іноземних інвесторів, партнерів, клієнтів і нових технологій».</p><p>«Я не бачила нічого подібного майже ніде в світі. Це складно зрозуміти, якщо ви там ще не були. Для мене буде честю спостерігати як цей проект розвивається та стає лідируючим ІТ-хабом для Європи й світу», – зазначила Карін Рубінштейн, яка вже побувала в UNIT.City восени 2017 року.</p><p>Нагадаємо, що тема Українського Дому у Давосі – «Україна: креативність, інновації, можливості». Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund і Фондом Віктора Пінчука. Партнерами Українського дому також виступила компанія Ciklum і Асоціація IT України.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна та криптовалюти		</span>	</h3><p>Крім того, вдень відбулася панельна дискусія Where Is The Next Сryptohaven. Її модератором виступив Михайло Чобанян, засновник Blockchain Hub Kyiv. Гостями дискусійної панелі стали Дон Тепскотт (CEO The Tapscott Group Inc.), Джон Гакер (президент Swiss Finance + Technology Association), інвестор Марк Бернеґер.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1920" height="1080" src="https://www.youtube.com/embed/SE_BxesAQlM" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>На початку Михайло Чобанян розповів про свій досвід підприємництва та розвитку ініціатив щодо <a href="/2018/01/19/cryptowallet-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/lemur-357465-300x200.jpg" />Як захистити свій гаманець із криптовалютами — 8 порад</span></a> та пов’язаних із ними технологій в Україні. Потім передав слово спікерам дискусії. Важливим нюансом криптовалют учасники розмови назвали той факт, що вони дають змогу долучитися до інвестування та фінансових операцій не лише тим, у кого багаторічний досвід роботи на банківському та фінансовому ринку — але й тим, хто цікавиться технологіями, та не має значного фінансового досвіду.</p><p>Крім того, банки навіть таких розвинених країн, як Канада, зараз не завжди чітко розуміють, як використати потенціал криптовалюти. А в таких країнах, як Україна, фінрегулятори взагалі дуже <a href="/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">з пересторогою ставляться<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/bitcoin-1813503_1280-300x200.jpg" />Чи законне використання Bitcoin в Україні</span></a> до усього незнайомого, що стосується операцій із використанням цифрових грошей. Проте якщо українська влада говорить про цифрову трансформацію економіки, на часі визнати та легалізувати й такі її складові, як криптовалюта та смарт-контракти. Крім того, присутні на дискусії дійшли згоди, що blockchain має стати однією із ключових складових у реформуванні державних сервісів та онлайн-платформ. Перші кроки в цьому напрямку <a href="/2018/01/15/big-data-ta-blockchain-in-gov/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вже зроблено<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/samuel-zeller-360588-300x200.jpg" />Big data та blockchain в державних установах України — бути чи не бути</span></a> — проте попереду ще багато роботи.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Аграрні технології та українська перспектива		</span>	</h3><p>Говорили на Давосському форумі й про агротехнології — та їхній потенціал для України. Дискусійна панель за участю Юрія Косюка (CEO «МХП»), Майкла Горша (Horsch Machines), Юлії Порошенко (засновниці та CEO AgroHub) під модерацією Алекса Ліссітси, президента Українського Агробізнес-Клубу. Увага до панелі була неабиякою: імідж європейського агрозабу наша країна може здобути лише за умов впровадження найсучасніших технологій — і про це говорили усі учасники дискусії:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/vPonFp0_Cxo" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Не обійшлося без новітньої енергетики		</span>	</h3><p>Відновлювальна енергетика та роль країн у побудові новітньої світової електроенергетичної інфраструктури та системи стали темою ще однієї сьогоднішньої дискусійної панелі. Серед її спікерів була Ольга Белькова, народна депутатка Верховної Ради, яка опікується питаннями технологій.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/jKDR0i3SDAQ" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

У швейцарському Давосі розпочалася 48-я сесія щорічного Всесвітнього економічного форуму. Одними з основних тем на WEF цьогоріч сталиґ питання загрози застосування зброї масового ураження та проблема глобального потепління. Проте українська делегація прибула туди поговорити не лише про проблеми, а й про перспективи та можливості для нашої держави

Сьогодні на Ukrainian House Davos вже говорили про технології застосування цифрових валют, нові глобальні технічні осередки. А о 17:00 розпочалася панельна дискусія щодо Data Science. Цікаво, що спікером панелі «Як Blockchain вплине на формування і захист фінансової архітектури майбутнього?» стала робот Софія. Ukrainian House у Давосі бере участь у обговоренні конкретних кроків щодо того, як ми можемо разом створити кращий світ під загальним гаслом  «Творчість. Інновації. Можливості».
<h4><strong>Основне про сьогоднішні панельні дискусії</strong></h4>
В рамках Всесвітнього економічного форуму відбулася дискусійна панель Emerging Global Tech Hubs на тему інноваційних міст. Учасники зустрічі обговорили роль Києва, як нового ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.

[blockquote_with_author name="Макс Яковер" position="CEO та керуючий партнер UNIT.City" content="Місія ІТ-індустрії вже давно глобальна й відкриття Українського Дому спільними зусиллями багатьох компаній та організацій – закономірний крок у просуванні країни і галузі."]

[color_title title="Міста та технології в Україні"]

Учасники зустрічі обговорили роль Києва як нового ІТ-хаба в Центральній та Східній Європі. В обговоренні приймали участь мер столиці Віталій Кличко, CEO UFuture Investment Group Ніколас Тимощук, керівник стратегічних комунікацій Web Summit Майк Харві та СЕО Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн. Зустріч відбулася в Ukraine House Davos – першому українському павільйоні в історії Всесвітнього економічного форуму за підтримки інноваційного парку UNIT.City.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Funit.city%2Fvideos%2F1258559820954109%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

«Ми активно взялися за створення smart-інфраструктури Києва та продовжуємо робити столицю розумною. За 2 роки Київ зробив стільки, скільки інші міста роблять за 20 років», – заявив Віталій Кличко. – «Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Це унікальний шанс долучитися до технологічного та інноваційного розвитку української столиці. Нам потрібні технології, сучасна техніка та обладнання, нові ідеї. І ми запрошуємо інвесторів до співпраці та гарантуємо їм всебічну підтримку. Я не експерт в ІТ, але готовий бути охоронцем для ІТ-індустрії та всіх інноваторів».

[related_post id="19027"]

Також учасники дискусії приділили особливу увагу розвитку ІТ-інфраструктури міста та її ключового елементу – UNIT.City. Ніколас Тимощук розповів про важливу роль UNIT.City в розвитку України як ІТ-хаба Східної і Центральної Європи: «Це перший проект подібного масштабу в Україні. Проект має на меті на міжнародній арені – стати точкою входу в Україні для іноземних інвесторів, партнерів, клієнтів і нових технологій».

«Я не бачила нічого подібного майже ніде в світі. Це складно зрозуміти, якщо ви там ще не були. Для мене буде честю спостерігати як цей проект розвивається та стає лідируючим ІТ-хабом для Європи й світу», – зазначила Карін Рубінштейн, яка вже побувала в UNIT.City восени 2017 року.

Нагадаємо, що тема Українського Дому у Давосі – «Україна: креативність, інновації, можливості». Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund і Фондом Віктора Пінчука. Партнерами Українського дому також виступила компанія Ciklum і Асоціація IT України.

[color_title title="Україна та криптовалюти"]

Крім того, вдень відбулася панельна дискусія Where Is The Next Сryptohaven. Її модератором виступив Михайло Чобанян, засновник Blockchain Hub Kyiv. Гостями дискусійної панелі стали Дон Тепскотт (CEO The Tapscott Group Inc.), Джон Гакер (президент Swiss Finance + Technology Association), інвестор Марк Бернеґер.

<iframe width="1920" height="1080" src="https://www.youtube.com/embed/SE_BxesAQlM" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

На початку Михайло Чобанян розповів про свій досвід підприємництва та розвитку ініціатив щодо <a href="https://nachasi.com/2018/01/19/cryptowallet-faq/" target="_blank" rel="noopener">криптовалют</a> та пов’язаних із ними технологій в Україні. Потім передав слово спікерам дискусії. Важливим нюансом криптовалют учасники розмови назвали той факт, що вони дають змогу долучитися до інвестування та фінансових операцій не лише тим, у кого багаторічний досвід роботи на банківському та фінансовому ринку — але й тим, хто цікавиться технологіями, та не має значного фінансового досвіду.

Крім того, банки навіть таких розвинених країн, як Канада, зараз не завжди чітко розуміють, як використати потенціал криптовалюти. А в таких країнах, як Україна, фінрегулятори взагалі дуже <a href="https://nachasi.com/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener">з пересторогою ставляться</a> до усього незнайомого, що стосується операцій із використанням цифрових грошей. Проте якщо українська влада говорить про цифрову трансформацію економіки, на часі визнати та легалізувати й такі її складові, як криптовалюта та смарт-контракти. Крім того, присутні на дискусії дійшли згоди, що blockchain має стати однією із ключових складових у реформуванні державних сервісів та онлайн-платформ. Перші кроки в цьому напрямку <a href="https://nachasi.com/2018/01/15/big-data-ta-blockchain-in-gov/" target="_blank" rel="noopener">вже зроблено</a> — проте попереду ще багато роботи.

[color_title title="Аграрні технології та українська перспектива"]

Говорили на Давосському форумі й про агротехнології — та їхній потенціал для України. Дискусійна панель за участю Юрія Косюка (CEO «МХП»), Майкла Горша (Horsch Machines), Юлії Порошенко (засновниці та CEO AgroHub) під модерацією Алекса Ліссітси, президента Українського Агробізнес-Клубу. Увага до панелі була неабиякою: імідж європейського агрозабу наша країна може здобути лише за умов впровадження найсучасніших технологій — і про це говорили усі учасники дискусії:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/vPonFp0_Cxo" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Не обійшлося без новітньої енергетики"]

Відновлювальна енергетика та роль країн у побудові новітньої світової електроенергетичної інфраструктури та системи стали темою ще однієї сьогоднішньої дискусійної панелі. Серед її спікерів була Ольга Белькова, народна депутатка Верховної Ради, яка опікується питаннями технологій.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/jKDR0i3SDAQ" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>Сьогодні на Ukrainian House Davos вже говорили про технології застосування цифрових валют, нові глобальні технічні осередки. А о 17:00 розпочалася панельна дискусія щодо Data Science. Цікаво, що спікером панелі «Як Blockchain вплине на формування і захист фінансової архітектури майбутнього?» стала робот Софія. Ukrainian House у Давосі бере участь у обговоренні конкретних кроків щодо того, як ми можемо разом створити кращий світ під загальним гаслом  «Творчість. Інновації. Можливості».</p><h4><strong>Основне про сьогоднішні панельні дискусії</strong></h4><p>В рамках Всесвітнього економічного форуму відбулася дискусійна панель Emerging Global Tech Hubs на тему інноваційних міст. Учасники зустрічі обговорили роль Києва, як нового ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Місія ІТ-індустрії вже давно глобальна й відкриття Українського Дому спільними зусиллями багатьох компаній та організацій – закономірний крок у просуванні країни і галузі.</p>					<cite>									<span><strong>Макс Яковер,</strong></span> CEO та керуючий партнер UNIT.City							</cite>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Міста та технології в Україні		</span>	</h3><p>Учасники зустрічі обговорили роль Києва як нового ІТ-хаба в Центральній та Східній Європі. В обговоренні приймали участь мер столиці Віталій Кличко, CEO UFuture Investment Group Ніколас Тимощук, керівник стратегічних комунікацій Web Summit Майк Харві та СЕО Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн. Зустріч відбулася в Ukraine House Davos – першому українському павільйоні в історії Всесвітнього економічного форуму за підтримки інноваційного парку UNIT.City.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Funit.city%2Fvideos%2F1258559820954109%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>«Ми активно взялися за створення smart-інфраструктури Києва та продовжуємо робити столицю розумною. За 2 роки Київ зробив стільки, скільки інші міста роблять за 20 років», – заявив Віталій Кличко. – «Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Це унікальний шанс долучитися до технологічного та інноваційного розвитку української столиці. Нам потрібні технології, сучасна техніка та обладнання, нові ідеї. І ми запрошуємо інвесторів до співпраці та гарантуємо їм всебічну підтримку. Я не експерт в ІТ, але готовий бути охоронцем для ІТ-індустрії та всіх інноваторів».</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/10/26/unit-city-plans/" class="link">Як оновлена команда розвиватиме UNIT.City</a>	</div><p>Також учасники дискусії приділили особливу увагу розвитку ІТ-інфраструктури міста та її ключового елементу – UNIT.City. Ніколас Тимощук розповів про важливу роль UNIT.City в розвитку України як ІТ-хаба Східної і Центральної Європи: «Це перший проект подібного масштабу в Україні. Проект має на меті на міжнародній арені – стати точкою входу в Україні для іноземних інвесторів, партнерів, клієнтів і нових технологій».</p><p>«Я не бачила нічого подібного майже ніде в світі. Це складно зрозуміти, якщо ви там ще не були. Для мене буде честю спостерігати як цей проект розвивається та стає лідируючим ІТ-хабом для Європи й світу», – зазначила Карін Рубінштейн, яка вже побувала в UNIT.City восени 2017 року.</p><p>Нагадаємо, що тема Українського Дому у Давосі – «Україна: креативність, інновації, можливості». Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund і Фондом Віктора Пінчука. Партнерами Українського дому також виступила компанія Ciklum і Асоціація IT України.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна та криптовалюти		</span>	</h3><p>Крім того, вдень відбулася панельна дискусія Where Is The Next Сryptohaven. Її модератором виступив Михайло Чобанян, засновник Blockchain Hub Kyiv. Гостями дискусійної панелі стали Дон Тепскотт (CEO The Tapscott Group Inc.), Джон Гакер (президент Swiss Finance + Technology Association), інвестор Марк Бернеґер.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1920" height="1080" src="https://www.youtube.com/embed/SE_BxesAQlM" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>На початку Михайло Чобанян розповів про свій досвід підприємництва та розвитку ініціатив щодо <a href="/2018/01/19/cryptowallet-faq/" target="_blank" rel="noopener">криптовалют</a> та пов’язаних із ними технологій в Україні. Потім передав слово спікерам дискусії. Важливим нюансом криптовалют учасники розмови назвали той факт, що вони дають змогу долучитися до інвестування та фінансових операцій не лише тим, у кого багаторічний досвід роботи на банківському та фінансовому ринку — але й тим, хто цікавиться технологіями, та не має значного фінансового досвіду.</p><p>Крім того, банки навіть таких розвинених країн, як Канада, зараз не завжди чітко розуміють, як використати потенціал криптовалюти. А в таких країнах, як Україна, фінрегулятори взагалі дуже <a href="/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener">з пересторогою ставляться</a> до усього незнайомого, що стосується операцій із використанням цифрових грошей. Проте якщо українська влада говорить про цифрову трансформацію економіки, на часі визнати та легалізувати й такі її складові, як криптовалюта та смарт-контракти. Крім того, присутні на дискусії дійшли згоди, що blockchain має стати однією із ключових складових у реформуванні державних сервісів та онлайн-платформ. Перші кроки в цьому напрямку <a href="/2018/01/15/big-data-ta-blockchain-in-gov/" target="_blank" rel="noopener">вже зроблено</a> — проте попереду ще багато роботи.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Аграрні технології та українська перспектива		</span>	</h3><p>Говорили на Давосському форумі й про агротехнології — та їхній потенціал для України. Дискусійна панель за участю Юрія Косюка (CEO «МХП»), Майкла Горша (Horsch Machines), Юлії Порошенко (засновниці та CEO AgroHub) під модерацією Алекса Ліссітси, президента Українського Агробізнес-Клубу. Увага до панелі була неабиякою: імідж європейського агрозабу наша країна може здобути лише за умов впровадження найсучасніших технологій — і про це говорили усі учасники дискусії:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/vPonFp0_Cxo" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Не обійшлося без новітньої енергетики		</span>	</h3><p>Відновлювальна енергетика та роль країн у побудові новітньої світової електроенергетичної інфраструктури та системи стали темою ще однієї сьогоднішньої дискусійної панелі. Серед її спікерів була Ольга Белькова, народна депутатка Верховної Ради, яка опікується питаннями технологій.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/jKDR0i3SDAQ" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

4 корисних дискусії у Давосі — хроніки WEF

{:ua}Про що говорили на кожній дискусійній панелі у Давосі сьогодні?{:}

<p>Тематичні дискусійні панелі у Давосі будуть транслюватися на <a href="https://www.facebook.com/ukrainehousedavos/" target="_blank" rel="noopener" data-toggle="tooltip">Facebook-сторінці</a> Українського Дому.
</p>
<h4><strong>Які дискусії у Давосі транслюватимуть наживо</strong></h4>
<strong>24 січня о 18:00 за київським часом</strong>, в рамках Українського Дому в Давосі, який працюватиме під час Всесвітнього економічного форуму, відбудеться дискусійна <strong>панель «</strong><strong>Data</strong><strong>Science</strong><strong>: Забезпечуючи контроль людини над даними». </strong>Під час цього заходу українські та міжнародні експерти обговорять проблеми розвитку штучного інтелекту та потенціал України у якості світового центру з Data Science.
<h4><strong>Головні теми обговорення</strong></h4>
<ul>
<li>Як розвиток технологій, які засновані на Data Science, впливає на вимоги до технічних фахівців?</li>
 	<li>Чи станемо ми свідками гострої конкуренції між штучним інтелектом та людиною?</li>
 	<li>Що потрібно зробити для того, щоб підприємства та уряди мали достатні професійні кадрові можливості для роботи з даними?</li>
</ul>
<strong>Серед учасників — </strong>Фаедра Крусос, Chief Innovation Officer, Libra Group; Алекс Фрідлянд, керуючий директор з питань приватного капіталу Soros Fund Management; Борис Працюк, Head of R&D,Ciklum; Олексій Скрипник, народний депутат України; засновник ELEKS.

Виконавчий директор Асоціації «ІТ України» Олександр Кубраков підкреслив, що цінність і потенціал українського IT-сектору полягають не лише у розвитку економіки України, але й у вирішенні глобальних технологічних викликів, які зараз постають перед усіма нами. Про це й говоритимуть під час панельної дискусії.

Український Дім працюватиме з 22 по 26 січня 2018 року. Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (<a href="https://nachasi.com/2017/12/28/ukr-it-in-davos/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">UVCA<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/rawpixel-com-267075-300x200.jpg" />Український IT-сектор вперше їде на Всесвітній форум у Давосі</span></a>) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund та Фондом Віктора Пінчука.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в рамках Давосського форуму <a href="https://nachasi.com/2018/01/23/na-forumi-u-davosi-ukrayintsi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">буде обговорюватися<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/tim-gouw-79563-300x200.jpg" />На форумі у Давосі українці дискутуватимуть про технології в суспільстві</span></a> вплив технологій на громадянські активності в Україні.

<p>Тематичні дискусійні панелі у Давосі будуть транслюватися на <a href="https://www.facebook.com/ukrainehousedavos/" target="_blank" rel="noopener" data-toggle="tooltip">Facebook-сторінці</a> Українського Дому.</p><h4><strong>Які дискусії у Давосі транслюватимуть наживо</strong></h4><p><strong>24 січня о 18:00 за київським часом</strong>, в рамках Українського Дому в Давосі, який працюватиме під час Всесвітнього економічного форуму, відбудеться дискусійна <strong>панель «</strong><strong>Data</strong><strong>Science</strong><strong>: Забезпечуючи контроль людини над даними». </strong>Під час цього заходу українські та міжнародні експерти обговорять проблеми розвитку штучного інтелекту та потенціал України у якості світового центру з Data Science.</p><h4><strong>Головні теми обговорення</strong></h4><ul><li>Як розвиток технологій, які засновані на Data Science, впливає на вимоги до технічних фахівців?</li><li>Чи станемо ми свідками гострої конкуренції між штучним інтелектом та людиною?</li><li>Що потрібно зробити для того, щоб підприємства та уряди мали достатні професійні кадрові можливості для роботи з даними?</li></ul><p><strong>Серед учасників — </strong>Фаедра Крусос, Chief Innovation Officer, Libra Group; Алекс Фрідлянд, керуючий директор з питань приватного капіталу Soros Fund Management; Борис Працюк, Head of R&#038;D,Ciklum; Олексій Скрипник, народний депутат України; засновник ELEKS.</p><p>Виконавчий директор Асоціації «ІТ України» Олександр Кубраков підкреслив, що цінність і потенціал українського IT-сектору полягають не лише у розвитку економіки України, але й у вирішенні глобальних технологічних викликів, які зараз постають перед усіма нами. Про це й говоритимуть під час панельної дискусії.</p><p>Український Дім працюватиме з 22 по 26 січня 2018 року. Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (<a href="/2017/12/28/ukr-it-in-davos/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">UVCA<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/rawpixel-com-267075-300x200.jpg" />Український IT-сектор вперше їде на Всесвітній форум у Давосі</span></a>) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund та Фондом Віктора Пінчука.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в рамках Давосського форуму <a href="/2018/01/23/na-forumi-u-davosi-ukrayintsi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">буде обговорюватися<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/tim-gouw-79563-300x200.jpg" />На форумі у Давосі українці дискутуватимуть про технології в суспільстві</span></a> вплив технологій на громадянські активності в Україні.</p>

Як ми вже писали, українська делегація інноваторів та бізнесменів цими днями <a href="https://nachasi.com/2018/01/22/ukraine-house-na-davosskomu-forumi/" target="_blank" rel="noopener">прибула</a> до Давосу, аби стати учасниками Світового економічного Форуму. А спостерігати за дискусіями можна буде наживо — у Facebook проводимуться низка трансляцій наживо

Тематичні дискусійні панелі у Давосі будуть транслюватися на <a href="https://www.facebook.com/ukrainehousedavos/" target="_blank" rel="noopener" data-toggle="tooltip">Facebook-сторінці</a> Українського Дому.
<h4><strong>Які дискусії у Давосі транслюватимуть наживо</strong></h4>
<strong>24 січня о 18:00 за київським часом</strong>, в рамках Українського Дому в Давосі, який працюватиме під час Всесвітнього економічного форуму, відбудеться дискусійна <strong>панель «</strong><strong>Data</strong><strong>Science</strong><strong>: Забезпечуючи контроль людини над даними». </strong>Під час цього заходу українські та міжнародні експерти обговорять проблеми розвитку штучного інтелекту та потенціал України у якості світового центру з Data Science.
<h4><strong>Головні теми обговорення</strong></h4>
<ul>
 	<li>Як розвиток технологій, які засновані на Data Science, впливає на вимоги до технічних фахівців?</li>
 	<li>Чи станемо ми свідками гострої конкуренції між штучним інтелектом та людиною?</li>
 	<li>Що потрібно зробити для того, щоб підприємства та уряди мали достатні професійні кадрові можливості для роботи з даними?</li>
</ul>
<strong>Серед учасників — </strong>Фаедра Крусос, Chief Innovation Officer, Libra Group; Алекс Фрідлянд, керуючий директор з питань приватного капіталу Soros Fund Management; Борис Працюк, Head of R&amp;D,Ciklum; Олексій Скрипник, народний депутат України; засновник ELEKS.

Виконавчий директор Асоціації «ІТ України» Олександр Кубраков підкреслив, що цінність і потенціал українського IT-сектору полягають не лише у розвитку економіки України, але й у вирішенні глобальних технологічних викликів, які зараз постають перед усіма нами. Про це й говоритимуть під час панельної дискусії.

Український Дім працюватиме з 22 по 26 січня 2018 року. Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (<a href="https://nachasi.com/2017/12/28/ukr-it-in-davos/" target="_blank" rel="noopener">UVCA</a>) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund та Фондом Віктора Пінчука.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в рамках Давосського форуму <a href="https://nachasi.com/2018/01/23/na-forumi-u-davosi-ukrayintsi/" target="_blank" rel="noopener">буде обговорюватися</a> вплив технологій на громадянські активності в Україні.

<p>Тематичні дискусійні панелі у Давосі будуть транслюватися на <a href="https://www.facebook.com/ukrainehousedavos/" target="_blank" rel="noopener" data-toggle="tooltip">Facebook-сторінці</a> Українського Дому.</p><h4><strong>Які дискусії у Давосі транслюватимуть наживо</strong></h4><p><strong>24 січня о 18:00 за київським часом</strong>, в рамках Українського Дому в Давосі, який працюватиме під час Всесвітнього економічного форуму, відбудеться дискусійна <strong>панель «</strong><strong>Data</strong><strong>Science</strong><strong>: Забезпечуючи контроль людини над даними». </strong>Під час цього заходу українські та міжнародні експерти обговорять проблеми розвитку штучного інтелекту та потенціал України у якості світового центру з Data Science.</p><h4><strong>Головні теми обговорення</strong></h4><ul><li>Як розвиток технологій, які засновані на Data Science, впливає на вимоги до технічних фахівців?</li><li>Чи станемо ми свідками гострої конкуренції між штучним інтелектом та людиною?</li><li>Що потрібно зробити для того, щоб підприємства та уряди мали достатні професійні кадрові можливості для роботи з даними?</li></ul><p><strong>Серед учасників — </strong>Фаедра Крусос, Chief Innovation Officer, Libra Group; Алекс Фрідлянд, керуючий директор з питань приватного капіталу Soros Fund Management; Борис Працюк, Head of R&amp;D,Ciklum; Олексій Скрипник, народний депутат України; засновник ELEKS.</p><p>Виконавчий директор Асоціації «ІТ України» Олександр Кубраков підкреслив, що цінність і потенціал українського IT-сектору полягають не лише у розвитку економіки України, але й у вирішенні глобальних технологічних викликів, які зараз постають перед усіма нами. Про це й говоритимуть під час панельної дискусії.</p><p>Український Дім працюватиме з 22 по 26 січня 2018 року. Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (<a href="/2017/12/28/ukr-it-in-davos/" target="_blank" rel="noopener">UVCA</a>) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund та Фондом Віктора Пінчука.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в рамках Давосського форуму <a href="/2018/01/23/na-forumi-u-davosi-ukrayintsi/" target="_blank" rel="noopener">буде обговорюватися</a> вплив технологій на громадянські активності в Україні.</p>

Український Дім у Давосі транслюватиме Форум у Facebook

{:ua}Про що говоритимуть у Давосі сьогодні на панельній дискусії, присвяченій Data Science{:}

#економіка