<span style="font-weight: 400;">У дружньому до навколишнього середовища магазині <a href="https://www.facebook.com/OzeroUA/" target="_blank" rel="noopener">Ozero</a> можна придбати екологічний товар: бамбукову зубну щітку і ватні палички, а найближчим часом – багаторазові пляшки та чашки, сумки й мішечки, люфу(мочалку з кабачка), які після використання не шкодитимуть природі.</span>


<h4><strong>Чи дорого коштують товари в такій крамничці </strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Приміром, бамбукова зубна щітка коштує 138 грн, а бамбукові вушні палички – 68 гривень. Принцип Zero waste передбачає використання поновлюваних матеріалів: паперу, металу, скла, які підлягають переробленню, і, як результат, зменшення викидів в атмосферу. Міжнародний альянс Zero Waste International закликає людей відмовитися від продуктів, які їм не потрібні й навчитися шукати альтернативу. Наприклад, не використовувати пластикові пакети в магазині, а брати з собою сумки.</span>

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що «зелену» крамницю <a href="https://nachasi.com/2018/02/19/zelenu-kramnytsyu-vidkryyut-na-zakarpatti/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відкриють<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/pexels-photo-165228-300x200.jpeg" />«Зелену крамницю» відкриють на Закарпатті</span></a> в Ужгороді. </span><span style="font-weight: 400;">У новому магазині на вагу можна буде придбати найкращі фермерські сири українського виробництва, понад 70 видів спецій, корисні сіль та цукор, горіхи та сухофрукти. Продаватимуть і мед, свіжі олії першого віджиму, крупи, муку цільнозернову різних видів, суперфуди, а також корисні солодощі без цукру, бездріждовий хліб, овочі та фрукти. Частина продукції має сертифікати про органічне походження – вони вирощені повністю без використання хімічних добрив на українській землі нашими землеробами. Покупці зможуть придбати фірмові багаторазові полотняні мішечки просто у крамниці та використовувати їх замість пластикових пакетів.</span>

<p><span style="font-weight: 400;">У дружньому до навколишнього середовища магазині <a href="https://www.facebook.com/OzeroUA/" target="_blank" rel="noopener">Ozero</a> можна придбати екологічний товар: бамбукову зубну щітку і ватні палички, а найближчим часом – багаторазові пляшки та чашки, сумки й мішечки, люфу(мочалку з кабачка), які після використання не шкодитимуть природі.</span></p><p></p><h4><strong>Чи дорого коштують товари в такій крамничці </strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Приміром, бамбукова зубна щітка коштує 138 грн, а бамбукові вушні палички – 68 гривень. Принцип Zero waste передбачає використання поновлюваних матеріалів: паперу, металу, скла, які підлягають переробленню, і, як результат, зменшення викидів в атмосферу. Міжнародний альянс Zero Waste International закликає людей відмовитися від продуктів, які їм не потрібні й навчитися шукати альтернативу. Наприклад, не використовувати пластикові пакети в магазині, а брати з собою сумки.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що «зелену» крамницю <a href="/2018/02/19/zelenu-kramnytsyu-vidkryyut-na-zakarpatti/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відкриють<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/pexels-photo-165228-300x200.jpeg" />«Зелену крамницю» відкриють на Закарпатті</span></a> в Ужгороді. </span><span style="font-weight: 400;">У новому магазині на вагу можна буде придбати найкращі фермерські сири українського виробництва, понад 70 видів спецій, корисні сіль та цукор, горіхи та сухофрукти. Продаватимуть і мед, свіжі олії першого віджиму, крупи, муку цільнозернову різних видів, суперфуди, а також корисні солодощі без цукру, бездріждовий хліб, овочі та фрукти. Частина продукції має сертифікати про органічне походження – вони вирощені повністю без використання хімічних добрив на українській землі нашими землеробами. Покупці зможуть придбати фірмові багаторазові полотняні мішечки просто у крамниці та використовувати їх замість пластикових пакетів.</span></p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

<span style="font-weight: 400">В Україні відкрили онлайн-магазин з виготовленими з природного матеріалу товарами, які біологічно розкладаються. Ресурс Ozero покликаний допомогти свідомим українцям жити за принципом «ZeroWaste» – нуль відходів</span>

<span style="font-weight: 400;">У дружньому до навколишнього середовища магазині <a href="https://www.facebook.com/OzeroUA/" target="_blank" rel="noopener">Ozero</a> можна придбати екологічний товар: бамбукову зубну щітку і ватні палички, а найближчим часом – багаторазові пляшки та чашки, сумки й мішечки, люфу(мочалку з кабачка), які після використання не шкодитимуть природі.</span>


<h4><strong>Чи дорого коштують товари в такій крамничці </strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Приміром, бамбукова зубна щітка коштує 138 грн, а бамбукові вушні палички – 68 гривень. Принцип Zero waste передбачає використання поновлюваних матеріалів: паперу, металу, скла, які підлягають переробленню, і, як результат, зменшення викидів в атмосферу. Міжнародний альянс Zero Waste International закликає людей відмовитися від продуктів, які їм не потрібні й навчитися шукати альтернативу. Наприклад, не використовувати пластикові пакети в магазині, а брати з собою сумки.</span>

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що «зелену» крамницю <a href="https://nachasi.com/2018/02/19/zelenu-kramnytsyu-vidkryyut-na-zakarpatti/" target="_blank" rel="noopener">відкриють</a> в Ужгороді. </span><span style="font-weight: 400;">У новому магазині на вагу можна буде придбати найкращі фермерські сири українського виробництва, понад 70 видів спецій, корисні сіль та цукор, горіхи та сухофрукти. Продаватимуть і мед, свіжі олії першого віджиму, крупи, муку цільнозернову різних видів, суперфуди, а також корисні солодощі без цукру, бездріждовий хліб, овочі та фрукти. Частина продукції має сертифікати про органічне походження – вони вирощені повністю без використання хімічних добрив на українській землі нашими землеробами. Покупці зможуть придбати фірмові багаторазові полотняні мішечки просто у крамниці та використовувати їх замість пластикових пакетів.</span>

<p><span style="font-weight: 400;">У дружньому до навколишнього середовища магазині <a href="https://www.facebook.com/OzeroUA/" target="_blank" rel="noopener">Ozero</a> можна придбати екологічний товар: бамбукову зубну щітку і ватні палички, а найближчим часом – багаторазові пляшки та чашки, сумки й мішечки, люфу(мочалку з кабачка), які після використання не шкодитимуть природі.</span></p><p></p><h4><strong>Чи дорого коштують товари в такій крамничці </strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Приміром, бамбукова зубна щітка коштує 138 грн, а бамбукові вушні палички – 68 гривень. Принцип Zero waste передбачає використання поновлюваних матеріалів: паперу, металу, скла, які підлягають переробленню, і, як результат, зменшення викидів в атмосферу. Міжнародний альянс Zero Waste International закликає людей відмовитися від продуктів, які їм не потрібні й навчитися шукати альтернативу. Наприклад, не використовувати пластикові пакети в магазині, а брати з собою сумки.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що «зелену» крамницю <a href="/2018/02/19/zelenu-kramnytsyu-vidkryyut-na-zakarpatti/" target="_blank" rel="noopener">відкриють</a> в Ужгороді. </span><span style="font-weight: 400;">У новому магазині на вагу можна буде придбати найкращі фермерські сири українського виробництва, понад 70 видів спецій, корисні сіль та цукор, горіхи та сухофрукти. Продаватимуть і мед, свіжі олії першого віджиму, крупи, муку цільнозернову різних видів, суперфуди, а також корисні солодощі без цукру, бездріждовий хліб, овочі та фрукти. Частина продукції має сертифікати про органічне походження – вони вирощені повністю без використання хімічних добрив на українській землі нашими землеробами. Покупці зможуть придбати фірмові багаторазові полотняні мішечки просто у крамниці та використовувати їх замість пластикових пакетів.</span></p>

В Україні відкрився «екологічний» онлайн-магазин

<p>Японський уряд надасть допомогу для створення систем утилізації та зберігання відходів. Як зазначив віце-прем'єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Мінрегіон співпрацюватиме із урядом Японії у рамках реалізації проектів поводження з відходами. На часі дізнатися більше про це.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Проект дозволить Києву за рахунок підтримки уряду Японії реалізувати низку проектів. Для робіт нададуть бюджет із залучених кредитних коштів, за рахунок державної підтримки через ДФРР і місцевого бюджету. Кінцева мета — реалізувати проекти щодо реконструкції другої черги каналізаційного колектору в місті, дюкерів через річку Дніпро. Планують також модернізувати Бортницьку станцію аерації. Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі підтвердив готовність уряду Японії надавати підтримку Україні через систему ООН.

У 2018 році Японія планує виділити $4 млн на реалізацію усіх згаданих вище ініціатив в Україні. Вони імплементовані ООН та відповідними агенціями. Фінансова допомога надаватиметься в рамках 7 проектів системи ООН в Україні:
<ul>
<li>Міжнародною організацією з міграції (МОМ),</li>
 	<li>Програмою розвитку ООН (ПРООН),</li>
 	<li>Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН),</li>
 	<li>Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ),</li>
 	<li>Управлінням ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ).</li>
</ul>
Нагадаємо, що Японія <a href="https://nachasi.com/2018/02/19/yaponiya-nadala-ukrayini-1-86-mlrd/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надала<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/japan-2218788_1920-300x200.jpg" />Японія надала Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги</span></a> Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги. Вона використовується на впровадження різних проектів, пов’язаних із інфраструктурою та соціальним забезпеченням.

<p>Японський уряд надасть допомогу для створення систем утилізації та зберігання відходів. Як зазначив віце-прем&#8217;єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Мінрегіон співпрацюватиме із урядом Японії у рамках реалізації проектів поводження з відходами. На часі дізнатися більше про це.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Проект дозволить Києву за рахунок підтримки уряду Японії реалізувати низку проектів. Для робіт нададуть бюджет із залучених кредитних коштів, за рахунок державної підтримки через ДФРР і місцевого бюджету. Кінцева мета — реалізувати проекти щодо реконструкції другої черги каналізаційного колектору в місті, дюкерів через річку Дніпро. Планують також модернізувати Бортницьку станцію аерації. Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі підтвердив готовність уряду Японії надавати підтримку Україні через систему ООН.</p><p>У 2018 році Японія планує виділити $4 млн на реалізацію усіх згаданих вище ініціатив в Україні. Вони імплементовані ООН та відповідними агенціями. Фінансова допомога надаватиметься в рамках 7 проектів системи ООН в Україні:</p><ul><li>Міжнародною організацією з міграції (МОМ),</li><li>Програмою розвитку ООН (ПРООН),</li><li>Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН),</li><li>Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ),</li><li>Управлінням ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) та Всесвітньою організацією охорони здоров&#8217;я (ВООЗ).</li></ul><p>Нагадаємо, що Японія <a href="/2018/02/19/yaponiya-nadala-ukrayini-1-86-mlrd/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надала<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/japan-2218788_1920-300x200.jpg" />Японія надала Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги</span></a> Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги. Вона використовується на впровадження різних проектів, пов’язаних із інфраструктурою та соціальним забезпеченням.</p>

Новини

Уряд Японії допоможе Києву, Дніпру і Харкову реалізувати проекти з поводження зі сміттям. З 21 лютого у трьох обласних центрах працюватиме місія Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA)

Японський уряд надасть допомогу для створення систем утилізації та зберігання відходів. Як зазначив віце-прем'єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Мінрегіон співпрацюватиме із урядом Японії у рамках реалізації проектів поводження з відходами. На часі дізнатися більше про це.


<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Проект дозволить Києву за рахунок підтримки уряду Японії реалізувати низку проектів. Для робіт нададуть бюджет із залучених кредитних коштів, за рахунок державної підтримки через ДФРР і місцевого бюджету. Кінцева мета — реалізувати проекти щодо реконструкції другої черги каналізаційного колектору в місті, дюкерів через річку Дніпро. Планують також модернізувати Бортницьку станцію аерації. Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі підтвердив готовність уряду Японії надавати підтримку Україні через систему ООН.

У 2018 році Японія планує виділити $4 млн на реалізацію усіх згаданих вище ініціатив в Україні. Вони імплементовані ООН та відповідними агенціями. Фінансова допомога надаватиметься в рамках 7 проектів системи ООН в Україні:
<ul>
 	<li>Міжнародною організацією з міграції (МОМ),</li>
 	<li>Програмою розвитку ООН (ПРООН),</li>
 	<li>Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН),</li>
 	<li>Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ),</li>
 	<li>Управлінням ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ).</li>
</ul>
Нагадаємо, що Японія <a href="https://nachasi.com/2018/02/19/yaponiya-nadala-ukrayini-1-86-mlrd/" target="_blank" rel="noopener">надала</a> Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги. Вона використовується на впровадження різних проектів, пов’язаних із інфраструктурою та соціальним забезпеченням.

<p>Японський уряд надасть допомогу для створення систем утилізації та зберігання відходів. Як зазначив віце-прем&#8217;єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Мінрегіон співпрацюватиме із урядом Японії у рамках реалізації проектів поводження з відходами. На часі дізнатися більше про це.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Проект дозволить Києву за рахунок підтримки уряду Японії реалізувати низку проектів. Для робіт нададуть бюджет із залучених кредитних коштів, за рахунок державної підтримки через ДФРР і місцевого бюджету. Кінцева мета — реалізувати проекти щодо реконструкції другої черги каналізаційного колектору в місті, дюкерів через річку Дніпро. Планують також модернізувати Бортницьку станцію аерації. Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі підтвердив готовність уряду Японії надавати підтримку Україні через систему ООН.</p><p>У 2018 році Японія планує виділити $4 млн на реалізацію усіх згаданих вище ініціатив в Україні. Вони імплементовані ООН та відповідними агенціями. Фінансова допомога надаватиметься в рамках 7 проектів системи ООН в Україні:</p><ul><li>Міжнародною організацією з міграції (МОМ),</li><li>Програмою розвитку ООН (ПРООН),</li><li>Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН),</li><li>Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ),</li><li>Управлінням ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) та Всесвітньою організацією охорони здоров&#8217;я (ВООЗ).</li></ul><p>Нагадаємо, що Японія <a href="/2018/02/19/yaponiya-nadala-ukrayini-1-86-mlrd/" target="_blank" rel="noopener">надала</a> Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги. Вона використовується на впровадження різних проектів, пов’язаних із інфраструктурою та соціальним забезпеченням.</p>

Японія допоможе українським містам поводитися із відходами

{:ua}Японія розпочинає реалізацію кількох проектів у трьох містах України: йдеться про поводження із відходами. Скільки це коштуватиме?{:}

<p>Напередодні комунальники протестували електричні вакуумні пилососи Tenax Elektra, дизельні вакуумні пилососи RCM Patrol й дизельні газонокосарки Grillo. Саме вони тепер прибиратимуть вулиці столиці.


</p>
<h4><strong>Скільки одиниць електромобілів прибиратимуть вулиці столиці</strong></h4>
Поки що презентували 9 із 157 одиниць придбаної техніки. Серед неї: перший в Україні вантажний електромобіль ALKE ATX 230 для прибирання парків із запасом ходу понад 130 км. Аналогічні за характеристиками бензинові авто за рік споживають пального на понад 550 000 грн. Презентували і вакуумно-підмітальну машину RCM Patrol. Вона компактно працює в радіусі 2,35 м, збирає до 1000 кг сміття, підйомна передня заслінка збирає сміття великого розміру. Виїде на вулиці Києва і  трактор-газонокосарка VIKING MT 6127 ZL. Це унікальна сучасна газонокосарка з висотою скошення від 30 см до 110 см.

Нагадаємо, що із 1 січня <a href="https://nachasi.com/2018/01/02/mobiles-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочали діяти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/matt-henry-59403-300x200.jpg" />Із 1 січня почали діяти пільги на ввезення електромобілів в Україну</span></a> пільги на ввезення електромобілів в Україну. Згідно із цим законом, до кінця 2018 року звільняються від обкладення податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами. Також ці транспортні засоби звільняються від акцизного оподаткування.

<p>Напередодні комунальники протестували електричні вакуумні пилососи Tenax Elektra, дизельні вакуумні пилососи RCM Patrol й дизельні газонокосарки Grillo. Саме вони тепер прибиратимуть вулиці столиці.</p><p></p><h4><strong>Скільки одиниць електромобілів прибиратимуть вулиці столиці</strong></h4><p>Поки що презентували 9 із 157 одиниць придбаної техніки. Серед неї: перший в Україні вантажний електромобіль ALKE ATX 230 для прибирання парків із запасом ходу понад 130 км. Аналогічні за характеристиками бензинові авто за рік споживають пального на понад 550 000 грн. Презентували і вакуумно-підмітальну машину RCM Patrol. Вона компактно працює в радіусі 2,35 м, збирає до 1000 кг сміття, підйомна передня заслінка збирає сміття великого розміру. Виїде на вулиці Києва і  трактор-газонокосарка VIKING MT 6127 ZL. Це унікальна сучасна газонокосарка з висотою скошення від 30 см до 110 см.</p><p>Нагадаємо, що із 1 січня <a href="/2018/01/02/mobiles-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочали діяти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/matt-henry-59403-300x200.jpg" />Із 1 січня почали діяти пільги на ввезення електромобілів в Україну</span></a> пільги на ввезення електромобілів в Україну. Згідно із цим законом, до кінця 2018 року звільняються від обкладення податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами. Також ці транспортні засоби звільняються від акцизного оподаткування.</p><p> </p>

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Михайло Наконечний презентував нову сучасну екологічну техніку для прибирання парків

&nbsp;

Напередодні комунальники протестували електричні вакуумні пилососи Tenax Elektra, дизельні вакуумні пилососи RCM Patrol й дизельні газонокосарки Grillo. Саме вони тепер прибиратимуть вулиці столиці.


<h4><strong>Скільки одиниць електромобілів прибиратимуть вулиці столиці</strong></h4>
Поки що презентували 9 із 157 одиниць придбаної техніки. Серед неї: перший в Україні вантажний електромобіль ALKE ATX 230 для прибирання парків із запасом ходу понад 130 км. Аналогічні за характеристиками бензинові авто за рік споживають пального на понад 550 000 грн. Презентували і вакуумно-підмітальну машину RCM Patrol. Вона компактно працює в радіусі 2,35 м, збирає до 1000 кг сміття, підйомна передня заслінка збирає сміття великого розміру. Виїде на вулиці Києва і  трактор-газонокосарка VIKING MT 6127 ZL. Це унікальна сучасна газонокосарка з висотою скошення від 30 см до 110 см.

Нагадаємо, що із 1 січня <a href="https://nachasi.com/2018/01/02/mobiles-ukr/" target="_blank" rel="noopener">розпочали діяти</a> пільги на ввезення електромобілів в Україну. Згідно із цим законом, до кінця 2018 року звільняються від обкладення податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами. Також ці транспортні засоби звільняються від акцизного оподаткування.

&nbsp;

<p>Напередодні комунальники протестували електричні вакуумні пилососи Tenax Elektra, дизельні вакуумні пилососи RCM Patrol й дизельні газонокосарки Grillo. Саме вони тепер прибиратимуть вулиці столиці.</p><p></p><h4><strong>Скільки одиниць електромобілів прибиратимуть вулиці столиці</strong></h4><p>Поки що презентували 9 із 157 одиниць придбаної техніки. Серед неї: перший в Україні вантажний електромобіль ALKE ATX 230 для прибирання парків із запасом ходу понад 130 км. Аналогічні за характеристиками бензинові авто за рік споживають пального на понад 550 000 грн. Презентували і вакуумно-підмітальну машину RCM Patrol. Вона компактно працює в радіусі 2,35 м, збирає до 1000 кг сміття, підйомна передня заслінка збирає сміття великого розміру. Виїде на вулиці Києва і  трактор-газонокосарка VIKING MT 6127 ZL. Це унікальна сучасна газонокосарка з висотою скошення від 30 см до 110 см.</p><p>Нагадаємо, що із 1 січня <a href="/2018/01/02/mobiles-ukr/" target="_blank" rel="noopener">розпочали діяти</a> пільги на ввезення електромобілів в Україну. Згідно із цим законом, до кінця 2018 року звільняються від обкладення податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами. Також ці транспортні засоби звільняються від акцизного оподаткування.</p><p>&nbsp;</p>

У Києві вулиці прибиратимуть електромобілі

{:ua}Київська влада виводить на вулиці столиці екологічну техніку – тепер парки прибиратимуть електромобілі та інша «екологічна» техніка. {:}

<span style="font-weight: 400;">Продукція, яка продається на вагу завжди дешевша за упаковану. У її вартість не закладають витрати на тару, фасування та рекламу, за які платить споживач. Відтак, продукти на Закарпатті можна буде придбати дешевше. </span>


<h4><strong>Що продаватимуть у крамничці</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">У новому магазині на вагу можна буде придбати найкращі фермерські сири українського виробництва, понад 70 видів спецій, корисні сіль та цукор, горіхи та сухофрукти. Продаватимуть і мед, свіжі олії першого віджиму, крупи, муку цільнозернову різних видів, суперфуди, а також корисні солодощі без цукру, бездріждовий хліб, овочі та фрукти. Частина продукції має сертифікати про органічне походження – вони вирощені повністю без використання хімічних добрив на українській землі нашими землеробами. Покупці зможуть придбати фірмові багаторазові полотняні мішечки просто у крамниці та використовувати їх замість пластикових пакетів. </span>

 

[blockquote_with_author name="Тетяна Жовківська" position="Власниця «зеленої крамниці» " content="Ми не виготовлятимемо навіть пластикових карток на знижку, а дешевше продаватимемо продукти клієнтам, які приходитимуть з власними багаторазовими мішечками та еко-торбами, баночками для олій та меду. Таким чином заохочуватимемо людей менше використовувати одноразовий пластик."]

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, українці <a href="https://nachasi.com/2017/12/18/kilkist-mikotoksyniv-u-produktah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розробили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/14371860_1235302773181036_1542090394_n-300x200.jpg" />Українці розробили пристрій, який вимірює кількість токсинів у продуктах</span></a> пристрій, який вимірює кількість токсинів у продуктах. </span><span style="font-weight: 400;">Наразі тривають лабораторні експерименти у закритих і стерильних умовах. Смужки-тестери ще занадто дорогі для загального вжитку, адже одна обходиться приблизно у $10. Щоб приладом могли користуватися масово, потрібно здешевити все у рази і вийти за межі лабораторії в звичайний продуктовий магазин.</span>

<p><span style="font-weight: 400;">Продукція, яка продається на вагу завжди дешевша за упаковану. У її вартість не закладають витрати на тару, фасування та рекламу, за які платить споживач. Відтак, продукти на Закарпатті можна буде придбати дешевше. </span></p><p></p><h4><strong>Що продаватимуть у крамничці</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">У новому магазині на вагу можна буде придбати найкращі фермерські сири українського виробництва, понад 70 видів спецій, корисні сіль та цукор, горіхи та сухофрукти. Продаватимуть і мед, свіжі олії першого віджиму, крупи, муку цільнозернову різних видів, суперфуди, а також корисні солодощі без цукру, бездріждовий хліб, овочі та фрукти. Частина продукції має сертифікати про органічне походження – вони вирощені повністю без використання хімічних добрив на українській землі нашими землеробами. Покупці зможуть придбати фірмові багаторазові полотняні мішечки просто у крамниці та використовувати їх замість пластикових пакетів. </span></p><p> </p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми не виготовлятимемо навіть пластикових карток на знижку, а дешевше продаватимемо продукти клієнтам, які приходитимуть з власними багаторазовими мішечками та еко-торбами, баночками для олій та меду. Таким чином заохочуватимемо людей менше використовувати одноразовий пластик.</p>					<cite>									<span><strong>Тетяна Жовківська,</strong></span> Власниця «зеленої крамниці» 							</cite>			</blockquote><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, українці <a href="/2017/12/18/kilkist-mikotoksyniv-u-produktah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розробили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/14371860_1235302773181036_1542090394_n-300x200.jpg" />Українці розробили пристрій, який вимірює кількість токсинів у продуктах</span></a> пристрій, який вимірює кількість токсинів у продуктах. </span><span style="font-weight: 400;">Наразі тривають лабораторні експерименти у закритих і стерильних умовах. Смужки-тестери ще занадто дорогі для загального вжитку, адже одна обходиться приблизно у $10. Щоб приладом могли користуватися масово, потрібно здешевити все у рази і вийти за межі лабораторії в звичайний продуктовий магазин.</span></p>

<span style="font-weight: 400">В Ужгороді відкриють «зелену крамницю», в якій використовуватиметься лише паперова упаковка. Покупці зможуть приходити з власними багаторазовими мішечками, баночками та еко-торбами, передає Ungvar.info</span>

&nbsp;

<span style="font-weight: 400;">Продукція, яка продається на вагу завжди дешевша за упаковану. У її вартість не закладають витрати на тару, фасування та рекламу, за які платить споживач. Відтак, продукти на Закарпатті можна буде придбати дешевше. </span>


<h4><strong>Що продаватимуть у крамничці</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">У новому магазині на вагу можна буде придбати найкращі фермерські сири українського виробництва, понад 70 видів спецій, корисні сіль та цукор, горіхи та сухофрукти. Продаватимуть і мед, свіжі олії першого віджиму, крупи, муку цільнозернову різних видів, суперфуди, а також корисні солодощі без цукру, бездріждовий хліб, овочі та фрукти. Частина продукції має сертифікати про органічне походження – вони вирощені повністю без використання хімічних добрив на українській землі нашими землеробами. Покупці зможуть придбати фірмові багаторазові полотняні мішечки просто у крамниці та використовувати їх замість пластикових пакетів. </span>

&nbsp;

[blockquote_with_author name="Тетяна Жовківська" position="Власниця «зеленої крамниці» " content="Ми не виготовлятимемо навіть пластикових карток на знижку, а дешевше продаватимемо продукти клієнтам, які приходитимуть з власними багаторазовими мішечками та еко-торбами, баночками для олій та меду. Таким чином заохочуватимемо людей менше використовувати одноразовий пластик."]

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, українці <a href="https://nachasi.com/2017/12/18/kilkist-mikotoksyniv-u-produktah/" target="_blank" rel="noopener">розробили</a> пристрій, який вимірює кількість токсинів у продуктах. </span><span style="font-weight: 400;">Наразі тривають лабораторні експерименти у закритих і стерильних умовах. Смужки-тестери ще занадто дорогі для загального вжитку, адже одна обходиться приблизно у $10. Щоб приладом могли користуватися масово, потрібно здешевити все у рази і вийти за межі лабораторії в звичайний продуктовий магазин.</span>

<p><span style="font-weight: 400;">Продукція, яка продається на вагу завжди дешевша за упаковану. У її вартість не закладають витрати на тару, фасування та рекламу, за які платить споживач. Відтак, продукти на Закарпатті можна буде придбати дешевше. </span></p><p></p><h4><strong>Що продаватимуть у крамничці</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">У новому магазині на вагу можна буде придбати найкращі фермерські сири українського виробництва, понад 70 видів спецій, корисні сіль та цукор, горіхи та сухофрукти. Продаватимуть і мед, свіжі олії першого віджиму, крупи, муку цільнозернову різних видів, суперфуди, а також корисні солодощі без цукру, бездріждовий хліб, овочі та фрукти. Частина продукції має сертифікати про органічне походження – вони вирощені повністю без використання хімічних добрив на українській землі нашими землеробами. Покупці зможуть придбати фірмові багаторазові полотняні мішечки просто у крамниці та використовувати їх замість пластикових пакетів. </span></p><p>&nbsp;</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми не виготовлятимемо навіть пластикових карток на знижку, а дешевше продаватимемо продукти клієнтам, які приходитимуть з власними багаторазовими мішечками та еко-торбами, баночками для олій та меду. Таким чином заохочуватимемо людей менше використовувати одноразовий пластик.</p>					<cite>									<span><strong>Тетяна Жовківська,</strong></span> Власниця «зеленої крамниці» 							</cite>			</blockquote><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, українці <a href="/2017/12/18/kilkist-mikotoksyniv-u-produktah/" target="_blank" rel="noopener">розробили</a> пристрій, який вимірює кількість токсинів у продуктах. </span><span style="font-weight: 400;">Наразі тривають лабораторні експерименти у закритих і стерильних умовах. Смужки-тестери ще занадто дорогі для загального вжитку, адже одна обходиться приблизно у $10. Щоб приладом могли користуватися масово, потрібно здешевити все у рази і вийти за межі лабораторії в звичайний продуктовий магазин.</span></p>

«Зелену крамницю» відкриють на Закарпатті

{:ua}На Закарпатті відкривають «зелену крамничку», де продукти продаватимуть не у пластику та поліетилені, а в екологічних торбинах. {:}

<p>Засновники онлайн-проекту <a href="https://istivne.com/places" target="_blank" rel="noopener">Їstivne</a> створюють інтерактивну мапу. На ній будуть вказані місця, де в Україні можна наповнити пляшку води безкоштовно.


</p>
<h4><strong>Як долучитися до ініціативи</strong></h4>
Ініціатори запрошують долучитися до ініціативи «дружні» кафе, магазини, готелі та бізнес-установи, де була б можливість безкоштовно наповнити пляшку для води. Локації-учасники отримають наліпки, які зможуть повідомити перехожим, що саме в цьому закладі можна безкоштовно наповнити пляшку водою. Також всі охочі можуть додати до інтерактивної карти на сайті місця, де в столиці можна набрати воду вже зараз (бювети, питні фонтани). Триває розробка онлайн-платформи та мобільного додатку для ініціативи. Поки на мапу нанесено 6 локацій.

Нагадаємо, нещодавно українці <a href="https://nachasi.com/2017/12/01/ukrayintsi-predstavyly-prystrij-shho-vyroblyaye-vodu-z-povitrya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/drops-of-water-578897_1920-300x200.jpg" />Українці представили пристрій, що виробляє воду з повітря</span></a> пристрій, який виробляє воду із повітря. Пристрій можуть використовувати фермери. В середньому на полі розміром 1 га потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води.

<p>Засновники онлайн-проекту <a href="https://istivne.com/places" target="_blank" rel="noopener">Їstivne</a> створюють інтерактивну мапу. На ній будуть вказані місця, де в Україні можна наповнити пляшку води безкоштовно.</p><p></p><h4><strong>Як долучитися до ініціативи</strong></h4><p>Ініціатори запрошують долучитися до ініціативи «дружні» кафе, магазини, готелі та бізнес-установи, де була б можливість безкоштовно наповнити пляшку для води. Локації-учасники отримають наліпки, які зможуть повідомити перехожим, що саме в цьому закладі можна безкоштовно наповнити пляшку водою. Також всі охочі можуть додати до інтерактивної карти на сайті місця, де в столиці можна набрати воду вже зараз (бювети, питні фонтани). Триває розробка онлайн-платформи та мобільного додатку для ініціативи. Поки на мапу нанесено 6 локацій.</p><p>Нагадаємо, нещодавно українці <a href="/2017/12/01/ukrayintsi-predstavyly-prystrij-shho-vyroblyaye-vodu-z-povitrya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/drops-of-water-578897_1920-300x200.jpg" />Українці представили пристрій, що виробляє воду з повітря</span></a> пристрій, який виробляє воду із повітря. Пристрій можуть використовувати фермери. В середньому на полі розміром 1 га потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води.</p>

Ініціатива «Наповни знову!» закликає українців використовувати багаторазові пляшки для води. Мета: менше шкодити навколишньому середовищу

&nbsp;

Засновники онлайн-проекту <a href="https://istivne.com/places" target="_blank" rel="noopener">Їstivne</a> створюють інтерактивну мапу. На ній будуть вказані місця, де в Україні можна наповнити пляшку води безкоштовно.


<h4><strong>Як долучитися до ініціативи</strong></h4>
Ініціатори запрошують долучитися до ініціативи «дружні» кафе, магазини, готелі та бізнес-установи, де була б можливість безкоштовно наповнити пляшку для води. Локації-учасники отримають наліпки, які зможуть повідомити перехожим, що саме в цьому закладі можна безкоштовно наповнити пляшку водою. Також всі охочі можуть додати до інтерактивної карти на сайті місця, де в столиці можна набрати воду вже зараз (бювети, питні фонтани). Триває розробка онлайн-платформи та мобільного додатку для ініціативи. Поки на мапу нанесено 6 локацій.

Нагадаємо, нещодавно українці <a href="https://nachasi.com/2017/12/01/ukrayintsi-predstavyly-prystrij-shho-vyroblyaye-vodu-z-povitrya/" target="_blank" rel="noopener">презентували</a> пристрій, який виробляє воду із повітря. Пристрій можуть використовувати фермери. В середньому на полі розміром 1 га потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води.

<p>Засновники онлайн-проекту <a href="https://istivne.com/places" target="_blank" rel="noopener">Їstivne</a> створюють інтерактивну мапу. На ній будуть вказані місця, де в Україні можна наповнити пляшку води безкоштовно.</p><p></p><h4><strong>Як долучитися до ініціативи</strong></h4><p>Ініціатори запрошують долучитися до ініціативи «дружні» кафе, магазини, готелі та бізнес-установи, де була б можливість безкоштовно наповнити пляшку для води. Локації-учасники отримають наліпки, які зможуть повідомити перехожим, що саме в цьому закладі можна безкоштовно наповнити пляшку водою. Також всі охочі можуть додати до інтерактивної карти на сайті місця, де в столиці можна набрати воду вже зараз (бювети, питні фонтани). Триває розробка онлайн-платформи та мобільного додатку для ініціативи. Поки на мапу нанесено 6 локацій.</p><p>Нагадаємо, нещодавно українці <a href="/2017/12/01/ukrayintsi-predstavyly-prystrij-shho-vyroblyaye-vodu-z-povitrya/" target="_blank" rel="noopener">презентували</a> пристрій, який виробляє воду із повітря. Пристрій можуть використовувати фермери. В середньому на полі розміром 1 га потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води.</p>

Кияни створили онлайн-мапу місць із безкоштовною водою

{:ua}Інтерактивну мапу презентували київські ініціатори та запрошують заклади громадського харчування та всіх оточих приєднуватися до проекту – для чого цей проект?{:}

<p>Сьогодні на Ukrainian House Davos вже говорили про технології застосування цифрових валют, нові глобальні технічні осередки. А о 17:00 розпочалася панельна дискусія щодо Data Science. Цікаво, що спікером панелі «Як Blockchain вплине на формування і захист фінансової архітектури майбутнього?» стала робот Софія. Ukrainian House у Давосі бере участь у обговоренні конкретних кроків щодо того, як ми можемо разом створити кращий світ під загальним гаслом  «Творчість. Інновації. Можливості».
</p>
<h4><strong>Основне про сьогоднішні панельні дискусії</strong></h4>
В рамках Всесвітнього економічного форуму відбулася дискусійна панель Emerging Global Tech Hubs на тему інноваційних міст. Учасники зустрічі обговорили роль Києва, як нового ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.

[blockquote_with_author name="Макс Яковер" position="CEO та керуючий партнер UNIT.City" content="Місія ІТ-індустрії вже давно глобальна й відкриття Українського Дому спільними зусиллями багатьох компаній та організацій – закономірний крок у просуванні країни і галузі."]

[color_title title="Міста та технології в Україні"]

Учасники зустрічі обговорили роль Києва як нового ІТ-хаба в Центральній та Східній Європі. В обговоренні приймали участь мер столиці Віталій Кличко, CEO UFuture Investment Group Ніколас Тимощук, керівник стратегічних комунікацій Web Summit Майк Харві та СЕО Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн. Зустріч відбулася в Ukraine House Davos – першому українському павільйоні в історії Всесвітнього економічного форуму за підтримки інноваційного парку UNIT.City.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Funit.city%2Fvideos%2F1258559820954109%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

«Ми активно взялися за створення smart-інфраструктури Києва та продовжуємо робити столицю розумною. За 2 роки Київ зробив стільки, скільки інші міста роблять за 20 років», – заявив Віталій Кличко. – «Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Це унікальний шанс долучитися до технологічного та інноваційного розвитку української столиці. Нам потрібні технології, сучасна техніка та обладнання, нові ідеї. І ми запрошуємо інвесторів до співпраці та гарантуємо їм всебічну підтримку. Я не експерт в ІТ, але готовий бути охоронцем для ІТ-індустрії та всіх інноваторів».

[related_post id="19027"]

Також учасники дискусії приділили особливу увагу розвитку ІТ-інфраструктури міста та її ключового елементу – UNIT.City. Ніколас Тимощук розповів про важливу роль UNIT.City в розвитку України як ІТ-хаба Східної і Центральної Європи: «Це перший проект подібного масштабу в Україні. Проект має на меті на міжнародній арені – стати точкою входу в Україні для іноземних інвесторів, партнерів, клієнтів і нових технологій».

«Я не бачила нічого подібного майже ніде в світі. Це складно зрозуміти, якщо ви там ще не були. Для мене буде честю спостерігати як цей проект розвивається та стає лідируючим ІТ-хабом для Європи й світу», – зазначила Карін Рубінштейн, яка вже побувала в UNIT.City восени 2017 року.

Нагадаємо, що тема Українського Дому у Давосі – «Україна: креативність, інновації, можливості». Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund і Фондом Віктора Пінчука. Партнерами Українського дому також виступила компанія Ciklum і Асоціація IT України.

[color_title title="Україна та криптовалюти"]

Крім того, вдень відбулася панельна дискусія Where Is The Next Сryptohaven. Її модератором виступив Михайло Чобанян, засновник Blockchain Hub Kyiv. Гостями дискусійної панелі стали Дон Тепскотт (CEO The Tapscott Group Inc.), Джон Гакер (президент Swiss Finance + Technology Association), інвестор Марк Бернеґер.

<iframe width="1920" height="1080" src="https://www.youtube.com/embed/SE_BxesAQlM" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

На початку Михайло Чобанян розповів про свій досвід підприємництва та розвитку ініціатив щодо <a href="https://nachasi.com/2018/01/19/cryptowallet-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/lemur-357465-300x200.jpg" />Як захистити свій гаманець із криптовалютами — 8 порад</span></a> та пов’язаних із ними технологій в Україні. Потім передав слово спікерам дискусії. Важливим нюансом криптовалют учасники розмови назвали той факт, що вони дають змогу долучитися до інвестування та фінансових операцій не лише тим, у кого багаторічний досвід роботи на банківському та фінансовому ринку — але й тим, хто цікавиться технологіями, та не має значного фінансового досвіду.

Крім того, банки навіть таких розвинених країн, як Канада, зараз не завжди чітко розуміють, як використати потенціал криптовалюти. А в таких країнах, як Україна, фінрегулятори взагалі дуже <a href="https://nachasi.com/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">з пересторогою ставляться<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/bitcoin-1813503_1280-300x200.jpg" />Чи законне використання Bitcoin в Україні</span></a> до усього незнайомого, що стосується операцій із використанням цифрових грошей. Проте якщо українська влада говорить про цифрову трансформацію економіки, на часі визнати та легалізувати й такі її складові, як криптовалюта та смарт-контракти. Крім того, присутні на дискусії дійшли згоди, що blockchain має стати однією із ключових складових у реформуванні державних сервісів та онлайн-платформ. Перші кроки в цьому напрямку <a href="https://nachasi.com/2018/01/15/big-data-ta-blockchain-in-gov/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вже зроблено<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/samuel-zeller-360588-300x200.jpg" />Big data та blockchain в державних установах України — бути чи не бути</span></a> — проте попереду ще багато роботи.

[color_title title="Аграрні технології та українська перспектива"]

Говорили на Давосському форумі й про агротехнології — та їхній потенціал для України. Дискусійна панель за участю Юрія Косюка (CEO «МХП»), Майкла Горша (Horsch Machines), Юлії Порошенко (засновниці та CEO AgroHub) під модерацією Алекса Ліссітси, президента Українського Агробізнес-Клубу. Увага до панелі була неабиякою: імідж європейського агрозабу наша країна може здобути лише за умов впровадження найсучасніших технологій — і про це говорили усі учасники дискусії:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/vPonFp0_Cxo" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Не обійшлося без новітньої енергетики"]

Відновлювальна енергетика та роль країн у побудові новітньої світової електроенергетичної інфраструктури та системи стали темою ще однієї сьогоднішньої дискусійної панелі. Серед її спікерів була Ольга Белькова, народна депутатка Верховної Ради, яка опікується питаннями технологій.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/jKDR0i3SDAQ" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>Сьогодні на Ukrainian House Davos вже говорили про технології застосування цифрових валют, нові глобальні технічні осередки. А о 17:00 розпочалася панельна дискусія щодо Data Science. Цікаво, що спікером панелі «Як Blockchain вплине на формування і захист фінансової архітектури майбутнього?» стала робот Софія. Ukrainian House у Давосі бере участь у обговоренні конкретних кроків щодо того, як ми можемо разом створити кращий світ під загальним гаслом  «Творчість. Інновації. Можливості».</p><h4><strong>Основне про сьогоднішні панельні дискусії</strong></h4><p>В рамках Всесвітнього економічного форуму відбулася дискусійна панель Emerging Global Tech Hubs на тему інноваційних міст. Учасники зустрічі обговорили роль Києва, як нового ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Місія ІТ-індустрії вже давно глобальна й відкриття Українського Дому спільними зусиллями багатьох компаній та організацій – закономірний крок у просуванні країни і галузі.</p>					<cite>									<span><strong>Макс Яковер,</strong></span> CEO та керуючий партнер UNIT.City							</cite>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Міста та технології в Україні		</span>	</h3><p>Учасники зустрічі обговорили роль Києва як нового ІТ-хаба в Центральній та Східній Європі. В обговоренні приймали участь мер столиці Віталій Кличко, CEO UFuture Investment Group Ніколас Тимощук, керівник стратегічних комунікацій Web Summit Майк Харві та СЕО Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн. Зустріч відбулася в Ukraine House Davos – першому українському павільйоні в історії Всесвітнього економічного форуму за підтримки інноваційного парку UNIT.City.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Funit.city%2Fvideos%2F1258559820954109%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>«Ми активно взялися за створення smart-інфраструктури Києва та продовжуємо робити столицю розумною. За 2 роки Київ зробив стільки, скільки інші міста роблять за 20 років», – заявив Віталій Кличко. – «Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Це унікальний шанс долучитися до технологічного та інноваційного розвитку української столиці. Нам потрібні технології, сучасна техніка та обладнання, нові ідеї. І ми запрошуємо інвесторів до співпраці та гарантуємо їм всебічну підтримку. Я не експерт в ІТ, але готовий бути охоронцем для ІТ-індустрії та всіх інноваторів».</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/10/26/unit-city-plans/" class="link">Як оновлена команда розвиватиме UNIT.City</a>	</div><p>Також учасники дискусії приділили особливу увагу розвитку ІТ-інфраструктури міста та її ключового елементу – UNIT.City. Ніколас Тимощук розповів про важливу роль UNIT.City в розвитку України як ІТ-хаба Східної і Центральної Європи: «Це перший проект подібного масштабу в Україні. Проект має на меті на міжнародній арені – стати точкою входу в Україні для іноземних інвесторів, партнерів, клієнтів і нових технологій».</p><p>«Я не бачила нічого подібного майже ніде в світі. Це складно зрозуміти, якщо ви там ще не були. Для мене буде честю спостерігати як цей проект розвивається та стає лідируючим ІТ-хабом для Європи й світу», – зазначила Карін Рубінштейн, яка вже побувала в UNIT.City восени 2017 року.</p><p>Нагадаємо, що тема Українського Дому у Давосі – «Україна: креативність, інновації, можливості». Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund і Фондом Віктора Пінчука. Партнерами Українського дому також виступила компанія Ciklum і Асоціація IT України.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна та криптовалюти		</span>	</h3><p>Крім того, вдень відбулася панельна дискусія Where Is The Next Сryptohaven. Її модератором виступив Михайло Чобанян, засновник Blockchain Hub Kyiv. Гостями дискусійної панелі стали Дон Тепскотт (CEO The Tapscott Group Inc.), Джон Гакер (президент Swiss Finance + Technology Association), інвестор Марк Бернеґер.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1920" height="1080" src="https://www.youtube.com/embed/SE_BxesAQlM" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>На початку Михайло Чобанян розповів про свій досвід підприємництва та розвитку ініціатив щодо <a href="/2018/01/19/cryptowallet-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/lemur-357465-300x200.jpg" />Як захистити свій гаманець із криптовалютами — 8 порад</span></a> та пов’язаних із ними технологій в Україні. Потім передав слово спікерам дискусії. Важливим нюансом криптовалют учасники розмови назвали той факт, що вони дають змогу долучитися до інвестування та фінансових операцій не лише тим, у кого багаторічний досвід роботи на банківському та фінансовому ринку — але й тим, хто цікавиться технологіями, та не має значного фінансового досвіду.</p><p>Крім того, банки навіть таких розвинених країн, як Канада, зараз не завжди чітко розуміють, як використати потенціал криптовалюти. А в таких країнах, як Україна, фінрегулятори взагалі дуже <a href="/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">з пересторогою ставляться<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/bitcoin-1813503_1280-300x200.jpg" />Чи законне використання Bitcoin в Україні</span></a> до усього незнайомого, що стосується операцій із використанням цифрових грошей. Проте якщо українська влада говорить про цифрову трансформацію економіки, на часі визнати та легалізувати й такі її складові, як криптовалюта та смарт-контракти. Крім того, присутні на дискусії дійшли згоди, що blockchain має стати однією із ключових складових у реформуванні державних сервісів та онлайн-платформ. Перші кроки в цьому напрямку <a href="/2018/01/15/big-data-ta-blockchain-in-gov/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вже зроблено<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/samuel-zeller-360588-300x200.jpg" />Big data та blockchain в державних установах України — бути чи не бути</span></a> — проте попереду ще багато роботи.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Аграрні технології та українська перспектива		</span>	</h3><p>Говорили на Давосському форумі й про агротехнології — та їхній потенціал для України. Дискусійна панель за участю Юрія Косюка (CEO «МХП»), Майкла Горша (Horsch Machines), Юлії Порошенко (засновниці та CEO AgroHub) під модерацією Алекса Ліссітси, президента Українського Агробізнес-Клубу. Увага до панелі була неабиякою: імідж європейського агрозабу наша країна може здобути лише за умов впровадження найсучасніших технологій — і про це говорили усі учасники дискусії:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/vPonFp0_Cxo" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Не обійшлося без новітньої енергетики		</span>	</h3><p>Відновлювальна енергетика та роль країн у побудові новітньої світової електроенергетичної інфраструктури та системи стали темою ще однієї сьогоднішньої дискусійної панелі. Серед її спікерів була Ольга Белькова, народна депутатка Верховної Ради, яка опікується питаннями технологій.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/jKDR0i3SDAQ" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

У швейцарському Давосі розпочалася 48-я сесія щорічного Всесвітнього економічного форуму. Одними з основних тем на WEF цьогоріч сталиґ питання загрози застосування зброї масового ураження та проблема глобального потепління. Проте українська делегація прибула туди поговорити не лише про проблеми, а й про перспективи та можливості для нашої держави

Сьогодні на Ukrainian House Davos вже говорили про технології застосування цифрових валют, нові глобальні технічні осередки. А о 17:00 розпочалася панельна дискусія щодо Data Science. Цікаво, що спікером панелі «Як Blockchain вплине на формування і захист фінансової архітектури майбутнього?» стала робот Софія. Ukrainian House у Давосі бере участь у обговоренні конкретних кроків щодо того, як ми можемо разом створити кращий світ під загальним гаслом  «Творчість. Інновації. Можливості».
<h4><strong>Основне про сьогоднішні панельні дискусії</strong></h4>
В рамках Всесвітнього економічного форуму відбулася дискусійна панель Emerging Global Tech Hubs на тему інноваційних міст. Учасники зустрічі обговорили роль Києва, як нового ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.

[blockquote_with_author name="Макс Яковер" position="CEO та керуючий партнер UNIT.City" content="Місія ІТ-індустрії вже давно глобальна й відкриття Українського Дому спільними зусиллями багатьох компаній та організацій – закономірний крок у просуванні країни і галузі."]

[color_title title="Міста та технології в Україні"]

Учасники зустрічі обговорили роль Києва як нового ІТ-хаба в Центральній та Східній Європі. В обговоренні приймали участь мер столиці Віталій Кличко, CEO UFuture Investment Group Ніколас Тимощук, керівник стратегічних комунікацій Web Summit Майк Харві та СЕО Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн. Зустріч відбулася в Ukraine House Davos – першому українському павільйоні в історії Всесвітнього економічного форуму за підтримки інноваційного парку UNIT.City.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Funit.city%2Fvideos%2F1258559820954109%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

«Ми активно взялися за створення smart-інфраструктури Києва та продовжуємо робити столицю розумною. За 2 роки Київ зробив стільки, скільки інші міста роблять за 20 років», – заявив Віталій Кличко. – «Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Це унікальний шанс долучитися до технологічного та інноваційного розвитку української столиці. Нам потрібні технології, сучасна техніка та обладнання, нові ідеї. І ми запрошуємо інвесторів до співпраці та гарантуємо їм всебічну підтримку. Я не експерт в ІТ, але готовий бути охоронцем для ІТ-індустрії та всіх інноваторів».

[related_post id="19027"]

Також учасники дискусії приділили особливу увагу розвитку ІТ-інфраструктури міста та її ключового елементу – UNIT.City. Ніколас Тимощук розповів про важливу роль UNIT.City в розвитку України як ІТ-хаба Східної і Центральної Європи: «Це перший проект подібного масштабу в Україні. Проект має на меті на міжнародній арені – стати точкою входу в Україні для іноземних інвесторів, партнерів, клієнтів і нових технологій».

«Я не бачила нічого подібного майже ніде в світі. Це складно зрозуміти, якщо ви там ще не були. Для мене буде честю спостерігати як цей проект розвивається та стає лідируючим ІТ-хабом для Європи й світу», – зазначила Карін Рубінштейн, яка вже побувала в UNIT.City восени 2017 року.

Нагадаємо, що тема Українського Дому у Давосі – «Україна: креативність, інновації, можливості». Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund і Фондом Віктора Пінчука. Партнерами Українського дому також виступила компанія Ciklum і Асоціація IT України.

[color_title title="Україна та криптовалюти"]

Крім того, вдень відбулася панельна дискусія Where Is The Next Сryptohaven. Її модератором виступив Михайло Чобанян, засновник Blockchain Hub Kyiv. Гостями дискусійної панелі стали Дон Тепскотт (CEO The Tapscott Group Inc.), Джон Гакер (президент Swiss Finance + Technology Association), інвестор Марк Бернеґер.

<iframe width="1920" height="1080" src="https://www.youtube.com/embed/SE_BxesAQlM" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

На початку Михайло Чобанян розповів про свій досвід підприємництва та розвитку ініціатив щодо <a href="https://nachasi.com/2018/01/19/cryptowallet-faq/" target="_blank" rel="noopener">криптовалют</a> та пов’язаних із ними технологій в Україні. Потім передав слово спікерам дискусії. Важливим нюансом криптовалют учасники розмови назвали той факт, що вони дають змогу долучитися до інвестування та фінансових операцій не лише тим, у кого багаторічний досвід роботи на банківському та фінансовому ринку — але й тим, хто цікавиться технологіями, та не має значного фінансового досвіду.

Крім того, банки навіть таких розвинених країн, як Канада, зараз не завжди чітко розуміють, як використати потенціал криптовалюти. А в таких країнах, як Україна, фінрегулятори взагалі дуже <a href="https://nachasi.com/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener">з пересторогою ставляться</a> до усього незнайомого, що стосується операцій із використанням цифрових грошей. Проте якщо українська влада говорить про цифрову трансформацію економіки, на часі визнати та легалізувати й такі її складові, як криптовалюта та смарт-контракти. Крім того, присутні на дискусії дійшли згоди, що blockchain має стати однією із ключових складових у реформуванні державних сервісів та онлайн-платформ. Перші кроки в цьому напрямку <a href="https://nachasi.com/2018/01/15/big-data-ta-blockchain-in-gov/" target="_blank" rel="noopener">вже зроблено</a> — проте попереду ще багато роботи.

[color_title title="Аграрні технології та українська перспектива"]

Говорили на Давосському форумі й про агротехнології — та їхній потенціал для України. Дискусійна панель за участю Юрія Косюка (CEO «МХП»), Майкла Горша (Horsch Machines), Юлії Порошенко (засновниці та CEO AgroHub) під модерацією Алекса Ліссітси, президента Українського Агробізнес-Клубу. Увага до панелі була неабиякою: імідж європейського агрозабу наша країна може здобути лише за умов впровадження найсучасніших технологій — і про це говорили усі учасники дискусії:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/vPonFp0_Cxo" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Не обійшлося без новітньої енергетики"]

Відновлювальна енергетика та роль країн у побудові новітньої світової електроенергетичної інфраструктури та системи стали темою ще однієї сьогоднішньої дискусійної панелі. Серед її спікерів була Ольга Белькова, народна депутатка Верховної Ради, яка опікується питаннями технологій.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/jKDR0i3SDAQ" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>Сьогодні на Ukrainian House Davos вже говорили про технології застосування цифрових валют, нові глобальні технічні осередки. А о 17:00 розпочалася панельна дискусія щодо Data Science. Цікаво, що спікером панелі «Як Blockchain вплине на формування і захист фінансової архітектури майбутнього?» стала робот Софія. Ukrainian House у Давосі бере участь у обговоренні конкретних кроків щодо того, як ми можемо разом створити кращий світ під загальним гаслом  «Творчість. Інновації. Можливості».</p><h4><strong>Основне про сьогоднішні панельні дискусії</strong></h4><p>В рамках Всесвітнього економічного форуму відбулася дискусійна панель Emerging Global Tech Hubs на тему інноваційних міст. Учасники зустрічі обговорили роль Києва, як нового ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Місія ІТ-індустрії вже давно глобальна й відкриття Українського Дому спільними зусиллями багатьох компаній та організацій – закономірний крок у просуванні країни і галузі.</p>					<cite>									<span><strong>Макс Яковер,</strong></span> CEO та керуючий партнер UNIT.City							</cite>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Міста та технології в Україні		</span>	</h3><p>Учасники зустрічі обговорили роль Києва як нового ІТ-хаба в Центральній та Східній Європі. В обговоренні приймали участь мер столиці Віталій Кличко, CEO UFuture Investment Group Ніколас Тимощук, керівник стратегічних комунікацій Web Summit Майк Харві та СЕО Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн. Зустріч відбулася в Ukraine House Davos – першому українському павільйоні в історії Всесвітнього економічного форуму за підтримки інноваційного парку UNIT.City.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Funit.city%2Fvideos%2F1258559820954109%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>«Ми активно взялися за створення smart-інфраструктури Києва та продовжуємо робити столицю розумною. За 2 роки Київ зробив стільки, скільки інші міста роблять за 20 років», – заявив Віталій Кличко. – «Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Це унікальний шанс долучитися до технологічного та інноваційного розвитку української столиці. Нам потрібні технології, сучасна техніка та обладнання, нові ідеї. І ми запрошуємо інвесторів до співпраці та гарантуємо їм всебічну підтримку. Я не експерт в ІТ, але готовий бути охоронцем для ІТ-індустрії та всіх інноваторів».</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/10/26/unit-city-plans/" class="link">Як оновлена команда розвиватиме UNIT.City</a>	</div><p>Також учасники дискусії приділили особливу увагу розвитку ІТ-інфраструктури міста та її ключового елементу – UNIT.City. Ніколас Тимощук розповів про важливу роль UNIT.City в розвитку України як ІТ-хаба Східної і Центральної Європи: «Це перший проект подібного масштабу в Україні. Проект має на меті на міжнародній арені – стати точкою входу в Україні для іноземних інвесторів, партнерів, клієнтів і нових технологій».</p><p>«Я не бачила нічого подібного майже ніде в світі. Це складно зрозуміти, якщо ви там ще не були. Для мене буде честю спостерігати як цей проект розвивається та стає лідируючим ІТ-хабом для Європи й світу», – зазначила Карін Рубінштейн, яка вже побувала в UNIT.City восени 2017 року.</p><p>Нагадаємо, що тема Українського Дому у Давосі – «Україна: креативність, інновації, можливості». Організатором проекту виступає Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) в партнерстві з Western NIS Enterprise Fund і Фондом Віктора Пінчука. Партнерами Українського дому також виступила компанія Ciklum і Асоціація IT України.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна та криптовалюти		</span>	</h3><p>Крім того, вдень відбулася панельна дискусія Where Is The Next Сryptohaven. Її модератором виступив Михайло Чобанян, засновник Blockchain Hub Kyiv. Гостями дискусійної панелі стали Дон Тепскотт (CEO The Tapscott Group Inc.), Джон Гакер (президент Swiss Finance + Technology Association), інвестор Марк Бернеґер.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1920" height="1080" src="https://www.youtube.com/embed/SE_BxesAQlM" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>На початку Михайло Чобанян розповів про свій досвід підприємництва та розвитку ініціатив щодо <a href="/2018/01/19/cryptowallet-faq/" target="_blank" rel="noopener">криптовалют</a> та пов’язаних із ними технологій в Україні. Потім передав слово спікерам дискусії. Важливим нюансом криптовалют учасники розмови назвали той факт, що вони дають змогу долучитися до інвестування та фінансових операцій не лише тим, у кого багаторічний досвід роботи на банківському та фінансовому ринку — але й тим, хто цікавиться технологіями, та не має значного фінансового досвіду.</p><p>Крім того, банки навіть таких розвинених країн, як Канада, зараз не завжди чітко розуміють, як використати потенціал криптовалюти. А в таких країнах, як Україна, фінрегулятори взагалі дуже <a href="/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener">з пересторогою ставляться</a> до усього незнайомого, що стосується операцій із використанням цифрових грошей. Проте якщо українська влада говорить про цифрову трансформацію економіки, на часі визнати та легалізувати й такі її складові, як криптовалюта та смарт-контракти. Крім того, присутні на дискусії дійшли згоди, що blockchain має стати однією із ключових складових у реформуванні державних сервісів та онлайн-платформ. Перші кроки в цьому напрямку <a href="/2018/01/15/big-data-ta-blockchain-in-gov/" target="_blank" rel="noopener">вже зроблено</a> — проте попереду ще багато роботи.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Аграрні технології та українська перспектива		</span>	</h3><p>Говорили на Давосському форумі й про агротехнології — та їхній потенціал для України. Дискусійна панель за участю Юрія Косюка (CEO «МХП»), Майкла Горша (Horsch Machines), Юлії Порошенко (засновниці та CEO AgroHub) під модерацією Алекса Ліссітси, президента Українського Агробізнес-Клубу. Увага до панелі була неабиякою: імідж європейського агрозабу наша країна може здобути лише за умов впровадження найсучасніших технологій — і про це говорили усі учасники дискусії:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/vPonFp0_Cxo" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Не обійшлося без новітньої енергетики		</span>	</h3><p>Відновлювальна енергетика та роль країн у побудові новітньої світової електроенергетичної інфраструктури та системи стали темою ще однієї сьогоднішньої дискусійної панелі. Серед її спікерів була Ольга Белькова, народна депутатка Верховної Ради, яка опікується питаннями технологій.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/jKDR0i3SDAQ" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

4 корисних дискусії у Давосі — хроніки WEF

{:ua}Про що говорили на кожній дискусійній панелі у Давосі сьогодні?{:}

<p>Один такий контейнер коштує 8 тис грн. Такі еко-бокси абсолютно безпечні: всередині вони мають герметичне покриття, що не дозволить отруйним речовинам потрапити на зовні.


</p>
<h4><strong>Де знайти еко-бокси</strong></h4>
Встановлена також система скочування, яка не дасть лампі розбитися. Спеціальні контейнери з’явились у приміщеннях міської ради, центрах надання адміністративних послуг, а також будівлях колишньої Шевченківської і Першотравневої районних рад та у приміщеннях комунальних підприємств. Використані люмінесцентні лампи краще викидати в упаковках, щоби вони не билися. У майбутньому у Чернівцях планують встановлювати дещо простіші контейнери. У приміщеннях ЖКГ хочуть ставити еко-бокси вартістю по 2 тис грн кожен. У житлових будинках їх монтувати поки не будуть.

Нагадаємо, що у Києві <a href="https://nachasi.com/2017/12/13/kontejnery-dlya-utylizatsiyi-batarejok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановлять<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/wheelie-bin-2270582_1280-300x200.jpg" />У столиці встановлять контейнери для батарейок</span></a> контейнери для утилізації батарейок та ламп. Комунальники вже узгодили місця в Києві, де розташовуватимуться контейнери для небезпечних відходів. За словами представника комунального підприємства «Київкомунсервіс» Ігоря Мороза, для вивезення небезпечного сміття вже також придбали спеціальне авто. Реалізують проект вже на початку 2018 року.

<p>Один такий контейнер коштує 8 тис грн. Такі еко-бокси абсолютно безпечні: всередині вони мають герметичне покриття, що не дозволить отруйним речовинам потрапити на зовні.</p><p></p><h4><strong>Де знайти еко-бокси</strong></h4><p>Встановлена також система скочування, яка не дасть лампі розбитися. Спеціальні контейнери з’явились у приміщеннях міської ради, центрах надання адміністративних послуг, а також будівлях колишньої Шевченківської і Першотравневої районних рад та у приміщеннях комунальних підприємств. Використані люмінесцентні лампи краще викидати в упаковках, щоби вони не билися. У майбутньому у Чернівцях планують встановлювати дещо простіші контейнери. У приміщеннях ЖКГ хочуть ставити еко-бокси вартістю по 2 тис грн кожен. У житлових будинках їх монтувати поки не будуть.</p><p>Нагадаємо, що у Києві <a href="/2017/12/13/kontejnery-dlya-utylizatsiyi-batarejok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановлять<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/wheelie-bin-2270582_1280-300x200.jpg" />У столиці встановлять контейнери для батарейок</span></a> контейнери для утилізації батарейок та ламп. Комунальники вже узгодили місця в Києві, де розташовуватимуться контейнери для небезпечних відходів. За словами представника комунального підприємства «Київкомунсервіс» Ігоря Мороза, для вивезення небезпечного сміття вже також придбали спеціальне авто. Реалізують проект вже на початку 2018 року.</p>

У Чернівцях встановили 13 еко-боксів для збирання і зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп та елементів живлення

&nbsp;

Один такий контейнер коштує 8 тис грн. Такі еко-бокси абсолютно безпечні: всередині вони мають герметичне покриття, що не дозволить отруйним речовинам потрапити на зовні.


<h4><strong>Де знайти еко-бокси</strong></h4>
Встановлена також система скочування, яка не дасть лампі розбитися. Спеціальні контейнери з’явились у приміщеннях міської ради, центрах надання адміністративних послуг, а також будівлях колишньої Шевченківської і Першотравневої районних рад та у приміщеннях комунальних підприємств. Використані люмінесцентні лампи краще викидати в упаковках, щоби вони не билися. У майбутньому у Чернівцях планують встановлювати дещо простіші контейнери. У приміщеннях ЖКГ хочуть ставити еко-бокси вартістю по 2 тис грн кожен. У житлових будинках їх монтувати поки не будуть.

Нагадаємо, що у Києві <a href="https://nachasi.com/2017/12/13/kontejnery-dlya-utylizatsiyi-batarejok/" target="_blank" rel="noopener">встановлять</a> контейнери для утилізації батарейок та ламп. Комунальники вже узгодили місця в Києві, де розташовуватимуться контейнери для небезпечних відходів. За словами представника комунального підприємства «Київкомунсервіс» Ігоря Мороза, для вивезення небезпечного сміття вже також придбали спеціальне авто. Реалізують проект вже на початку 2018 року.

<p>Один такий контейнер коштує 8 тис грн. Такі еко-бокси абсолютно безпечні: всередині вони мають герметичне покриття, що не дозволить отруйним речовинам потрапити на зовні.</p><p></p><h4><strong>Де знайти еко-бокси</strong></h4><p>Встановлена також система скочування, яка не дасть лампі розбитися. Спеціальні контейнери з’явились у приміщеннях міської ради, центрах надання адміністративних послуг, а також будівлях колишньої Шевченківської і Першотравневої районних рад та у приміщеннях комунальних підприємств. Використані люмінесцентні лампи краще викидати в упаковках, щоби вони не билися. У майбутньому у Чернівцях планують встановлювати дещо простіші контейнери. У приміщеннях ЖКГ хочуть ставити еко-бокси вартістю по 2 тис грн кожен. У житлових будинках їх монтувати поки не будуть.</p><p>Нагадаємо, що у Києві <a href="/2017/12/13/kontejnery-dlya-utylizatsiyi-batarejok/" target="_blank" rel="noopener">встановлять</a> контейнери для утилізації батарейок та ламп. Комунальники вже узгодили місця в Києві, де розташовуватимуться контейнери для небезпечних відходів. За словами представника комунального підприємства «Київкомунсервіс» Ігоря Мороза, для вивезення небезпечного сміття вже також придбали спеціальне авто. Реалізують проект вже на початку 2018 року.</p>

У Чернівцях встановили еко-бокси для використаних батарейок

{:ua}Нові еко-бокси встановили у Чернівцях: туди містяни зможуть приносити використані лампи та батарейки. Де саме розташовуються бокси?{:}

<p>Також у місті планують розширити мережу зарядних станцій для електромобілів. Відповідну концепцію своїм рішенням <a href="https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/DBFCBE00101E49FCC225820C00361C5F?OpenDocument" target="_blank" rel="noopener">ухвалив</a> виконком Львівської міської ради у п’ятницю, 5 січня.


</p>
<h4><strong>Що передбачає концепція</strong></h4>
У мерії Львова планують до 2025 року значно збільшити відсоток електротранспорту в місті. Так, кількість електромобілів збільшать до 20%, громадського електротранспорту загалом – до 40%, а комунального – до 50%. Для цього в місті розширять мережу зарядних станцій для електромобілів так, щоб вони були розташовані у межах 15-хвилинної пішої доступності від будь-якої точки міста. Мерія обіцяє також проводити промоційні заходи та виставки для популяризації використання електромобілів. Планується, що таке збільшення відсотку електромобілів дозволить покращити стан повітря та знизити шумове навантаження в місті та підвищить енергоефективність міста, зменшивши споживання пального.

Нагадаємо, що із 1 січня <a href="https://nachasi.com/2018/01/02/mobiles-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/matt-henry-59403-300x200.jpg" />Із 1 січня почали діяти пільги на ввезення електромобілів в Україну</span></a> діяти пільги на ввезення електромобілів в Україну. До кінця 2018 року звільняються від обкладення податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами. Також ці транспортні засоби звільняються від акцизного оподаткування.

<p>Також у місті планують розширити мережу зарядних станцій для електромобілів. Відповідну концепцію своїм рішенням <a href="https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/DBFCBE00101E49FCC225820C00361C5F?OpenDocument" target="_blank" rel="noopener">ухвалив</a> виконком Львівської міської ради у п’ятницю, 5 січня.</p><p></p><h4><strong>Що передбачає концепція</strong></h4><p>У мерії Львова планують до 2025 року значно збільшити відсоток електротранспорту в місті. Так, кількість електромобілів збільшать до 20%, громадського електротранспорту загалом – до 40%, а комунального – до 50%. Для цього в місті розширять мережу зарядних станцій для електромобілів так, щоб вони були розташовані у межах 15-хвилинної пішої доступності від будь-якої точки міста. Мерія обіцяє також проводити промоційні заходи та виставки для популяризації використання електромобілів. Планується, що таке збільшення відсотку електромобілів дозволить покращити стан повітря та знизити шумове навантаження в місті та підвищить енергоефективність міста, зменшивши споживання пального.</p><p>Нагадаємо, що із 1 січня <a href="/2018/01/02/mobiles-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/matt-henry-59403-300x200.jpg" />Із 1 січня почали діяти пільги на ввезення електромобілів в Україну</span></a> діяти пільги на ввезення електромобілів в Україну. До кінця 2018 року звільняються від обкладення податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами. Також ці транспортні засоби звільняються від акцизного оподаткування.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Концепція передбачає збільшення до 2025 року кількості електромобілів до 20% від загальної кількості зареєстрованих у Львові автомобілів

&nbsp;

Також у місті планують розширити мережу зарядних станцій для електромобілів. Відповідну концепцію своїм рішенням <a href="https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/DBFCBE00101E49FCC225820C00361C5F?OpenDocument" target="_blank" rel="noopener">ухвалив</a> виконком Львівської міської ради у п’ятницю, 5 січня.


<h4><strong>Що передбачає концепція</strong></h4>
У мерії Львова планують до 2025 року значно збільшити відсоток електротранспорту в місті. Так, кількість електромобілів збільшать до 20%, громадського електротранспорту загалом – до 40%, а комунального – до 50%. Для цього в місті розширять мережу зарядних станцій для електромобілів так, щоб вони були розташовані у межах 15-хвилинної пішої доступності від будь-якої точки міста. Мерія обіцяє також проводити промоційні заходи та виставки для популяризації використання електромобілів. Планується, що таке збільшення відсотку електромобілів дозволить покращити стан повітря та знизити шумове навантаження в місті та підвищить енергоефективність міста, зменшивши споживання пального.

Нагадаємо, що із 1 січня <a href="https://nachasi.com/2018/01/02/mobiles-ukr/" target="_blank" rel="noopener">розпочали</a> діяти пільги на ввезення електромобілів в Україну. До кінця 2018 року звільняються від обкладення податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами. Також ці транспортні засоби звільняються від акцизного оподаткування.

<p>Також у місті планують розширити мережу зарядних станцій для електромобілів. Відповідну концепцію своїм рішенням <a href="https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/DBFCBE00101E49FCC225820C00361C5F?OpenDocument" target="_blank" rel="noopener">ухвалив</a> виконком Львівської міської ради у п’ятницю, 5 січня.</p><p></p><h4><strong>Що передбачає концепція</strong></h4><p>У мерії Львова планують до 2025 року значно збільшити відсоток електротранспорту в місті. Так, кількість електромобілів збільшать до 20%, громадського електротранспорту загалом – до 40%, а комунального – до 50%. Для цього в місті розширять мережу зарядних станцій для електромобілів так, щоб вони були розташовані у межах 15-хвилинної пішої доступності від будь-якої точки міста. Мерія обіцяє також проводити промоційні заходи та виставки для популяризації використання електромобілів. Планується, що таке збільшення відсотку електромобілів дозволить покращити стан повітря та знизити шумове навантаження в місті та підвищить енергоефективність міста, зменшивши споживання пального.</p><p>Нагадаємо, що із 1 січня <a href="/2018/01/02/mobiles-ukr/" target="_blank" rel="noopener">розпочали</a> діяти пільги на ввезення електромобілів в Україну. До кінця 2018 року звільняються від обкладення податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митну територію України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами. Також ці транспортні засоби звільняються від акцизного оподаткування.</p>

У Львові затвердили концепцію «електромобільності»

{:ua}Концепцію «електромобільності» тепер має Львів: що передбачає документ, коли ухвалили та яка користь Львову від більшої кількості електромобілів?{:}

<p>Розробник впевнений, що поверхня океану може набагато швидше «очистити себе» від сміття. Він пропонує використовувати силу течій для вирішення цього завдання.


</p>
<h4><strong>Як працює механізм очищення океану</strong></h4>
Ідея полягає в тому, аби розмістити в океані величезні «плавучі пастки». Вони мають форму літери U. Автономні «пастки» для збору сміття довжиною в 1-2 км мають бути прив’язані до якорів, що розташовані на глибині 600 м. Ці споруди діють як пересувна берегова лінія для «відлову» сміття, яке приносить океанічна течія. Така «лінія» здатна перехоплювати сміття завдяки потужним течіям. Одночасно надводні поплавки завдяки якірному кріпленню рухаються повільніше, ніж пластикові відходи на поверхні океанів. Вантажні човни зможуть регулярно відвозити сміття, що скупчилося у таких пастках, на берег. Там «виловлені» відходи можна буде утилізувати або сортувати та відправляти на переробку на спеціальних заводах.

На реалізацію проекту вже зібрано понад €20 млн. ідею очистити океани світу завдяки такому технологічному рішенню також підтримали низка великих компаній, підприємців та представники уряду Нідерландів.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про сингапурський стартап, котрий <a href="https://nachasi.com/2017/12/04/selo-na-vodi-u-2020-rotsi-pobuduye-singapurskyj-startap/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/img1-300x200.jpg" />Сингапурський стартап до 2020 року побудує село в океані</span></a> плавуче село поблизу Таїті. Поселення буде розташовуватися просто посеред океану. Заплановано, що у селі на воді житиме приблизно 300 мешканців. До берега від штучно створеного поселення буде відстань у 1 км. Розташовуватиметься це незвичне плавуче село на кораловому рифі.

<p>Розробник впевнений, що поверхня океану може набагато швидше «очистити себе» від сміття. Він пропонує використовувати силу течій для вирішення цього завдання.</p><p></p><h4><strong>Як працює механізм очищення океану</strong></h4><p>Ідея полягає в тому, аби розмістити в океані величезні «плавучі пастки». Вони мають форму літери U. Автономні «пастки» для збору сміття довжиною в 1-2 км мають бути прив’язані до якорів, що розташовані на глибині 600 м. Ці споруди діють як пересувна берегова лінія для «відлову» сміття, яке приносить океанічна течія. Така «лінія» здатна перехоплювати сміття завдяки потужним течіям. Одночасно надводні поплавки завдяки якірному кріпленню рухаються повільніше, ніж пластикові відходи на поверхні океанів. Вантажні човни зможуть регулярно відвозити сміття, що скупчилося у таких пастках, на берег. Там «виловлені» відходи можна буде утилізувати або сортувати та відправляти на переробку на спеціальних заводах.</p><p>На реалізацію проекту вже зібрано понад €20 млн. ідею очистити океани світу завдяки такому технологічному рішенню також підтримали низка великих компаній, підприємців та представники уряду Нідерландів.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли про сингапурський стартап, котрий <a href="/2017/12/04/selo-na-vodi-u-2020-rotsi-pobuduye-singapurskyj-startap/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/img1-300x200.jpg" />Сингапурський стартап до 2020 року побудує село в океані</span></a> плавуче село поблизу Таїті. Поселення буде розташовуватися просто посеред океану. Заплановано, що у селі на воді житиме приблизно 300 мешканців. До берега від штучно створеного поселення буде відстань у 1 км. Розташовуватиметься це незвичне плавуче село на кораловому рифі.</p>

23-річний Боян Слат із Нідерландів презентував новаторський план із очищення океану від сміття. Проект має назву Ocean Cleanup. Раніше ця розробка потрапила до 25 найкращих винаходів за версією журналу Time

Розробник впевнений, що поверхня океану може набагато швидше «очистити себе» від сміття. Він пропонує використовувати силу течій для вирішення цього завдання.


<h4><strong>Як працює механізм очищення океану</strong></h4>
Ідея полягає в тому, аби розмістити в океані величезні «плавучі пастки». Вони мають форму літери U. Автономні «пастки» для збору сміття довжиною в 1-2 км мають бути прив’язані до якорів, що розташовані на глибині 600 м. Ці споруди діють як пересувна берегова лінія для «відлову» сміття, яке приносить океанічна течія. Така «лінія» здатна перехоплювати сміття завдяки потужним течіям. Одночасно надводні поплавки завдяки якірному кріпленню рухаються повільніше, ніж пластикові відходи на поверхні океанів. Вантажні човни зможуть регулярно відвозити сміття, що скупчилося у таких пастках, на берег. Там «виловлені» відходи можна буде утилізувати або сортувати та відправляти на переробку на спеціальних заводах.

На реалізацію проекту вже зібрано понад €20 млн. ідею очистити океани світу завдяки такому технологічному рішенню також підтримали низка великих компаній, підприємців та представники уряду Нідерландів.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про сингапурський стартап, котрий <a href="https://nachasi.com/2017/12/04/selo-na-vodi-u-2020-rotsi-pobuduye-singapurskyj-startap/" target="_blank" rel="noopener">побудує</a> плавуче село поблизу Таїті. Поселення буде розташовуватися просто посеред океану. Заплановано, що у селі на воді житиме приблизно 300 мешканців. До берега від штучно створеного поселення буде відстань у 1 км. Розташовуватиметься це незвичне плавуче село на кораловому рифі.

<p>Розробник впевнений, що поверхня океану може набагато швидше «очистити себе» від сміття. Він пропонує використовувати силу течій для вирішення цього завдання.</p><p></p><h4><strong>Як працює механізм очищення океану</strong></h4><p>Ідея полягає в тому, аби розмістити в океані величезні «плавучі пастки». Вони мають форму літери U. Автономні «пастки» для збору сміття довжиною в 1-2 км мають бути прив’язані до якорів, що розташовані на глибині 600 м. Ці споруди діють як пересувна берегова лінія для «відлову» сміття, яке приносить океанічна течія. Така «лінія» здатна перехоплювати сміття завдяки потужним течіям. Одночасно надводні поплавки завдяки якірному кріпленню рухаються повільніше, ніж пластикові відходи на поверхні океанів. Вантажні човни зможуть регулярно відвозити сміття, що скупчилося у таких пастках, на берег. Там «виловлені» відходи можна буде утилізувати або сортувати та відправляти на переробку на спеціальних заводах.</p><p>На реалізацію проекту вже зібрано понад €20 млн. ідею очистити океани світу завдяки такому технологічному рішенню також підтримали низка великих компаній, підприємців та представники уряду Нідерландів.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли про сингапурський стартап, котрий <a href="/2017/12/04/selo-na-vodi-u-2020-rotsi-pobuduye-singapurskyj-startap/" target="_blank" rel="noopener">побудує</a> плавуче село поблизу Таїті. Поселення буде розташовуватися просто посеред океану. Заплановано, що у селі на воді житиме приблизно 300 мешканців. До берега від штучно створеного поселення буде відстань у 1 км. Розташовуватиметься це незвичне плавуче село на кораловому рифі.</p>

У Нідерландах запропоновано систему очищення океану

{:ua}Нідерландський розробник представив свій підхід до того, як можна зробити простори океану чистими{:}

<p>Переробка сміття — одне із ключвових завдань для українських міст. Особливо це стосується мегаполісів. Американській інвестор має намір допомогти із запровадженням нових сміттєпереробних технологій поблизу Києва. Завод протягом року зможе опрацювати 100 тис тонн сміття. На часі дізнатися більше про цей проект.


</p>
<h4><strong>Скільки коштів інвестують у завод та коли запускатимуть</strong></h4>
Орієнтовна вартість будівництва заводу, в який вкладе кошти інвестор із Сполучених Штатів, складає $200 млн. За попереднім прогнозом, запуск підприємства відбудеться до 2020 року. Сміття на новий завод буде звозитися із сусідніх районів Київської області — Баришівського, Березанського, — а також із самої столиці. Тверді відходи будуть спалювати при температурі 800-1200°. Потім цю енергію переводитимуть в електрику. Таким чином переробка сміття матиме ще й позитивний ефект для української енергетичної системи.

Вироблену таким чином електроенергію продаватимуть для споживачів за так званим «зеленим тарифом». Затрати на процес переробки сміття на зводі фінансуватимуться американським інвестором із його власної ініціативи, кажуть сторони угоди.

Нагадаємо, раніше ми інформували вас, що у 2017 році стало відомо про намір уряду <a href="https://nachasi.com/2017/11/15/v-ukrayini-pobuduyut-800-smittyepererobnyh-zavodiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудувати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/igor-ovsyannykov-252351-300x200.jpg" />В Україні побудують 800 сміттєпереробних заводів</span></a> 800 сміттєпереробних заводів на території нашої держави. Нові потужності перероблятимуть вторинну сировину, утилізуватимуть та компостуватимуть біологічні відходи.

<p>Переробка сміття — одне із ключвових завдань для українських міст. Особливо це стосується мегаполісів. Американській інвестор має намір допомогти із запровадженням нових сміттєпереробних технологій поблизу Києва. Завод протягом року зможе опрацювати 100 тис тонн сміття. На часі дізнатися більше про цей проект.</p><p></p><h4><strong>Скільки коштів інвестують у завод та коли запускатимуть</strong></h4><p>Орієнтовна вартість будівництва заводу, в який вкладе кошти інвестор із Сполучених Штатів, складає $200 млн. За попереднім прогнозом, запуск підприємства відбудеться до 2020 року. Сміття на новий завод буде звозитися із сусідніх районів Київської області — Баришівського, Березанського, — а також із самої столиці. Тверді відходи будуть спалювати при температурі 800-1200°. Потім цю енергію переводитимуть в електрику. Таким чином переробка сміття матиме ще й позитивний ефект для української енергетичної системи.</p><p>Вироблену таким чином електроенергію продаватимуть для споживачів за так званим «зеленим тарифом». Затрати на процес переробки сміття на зводі фінансуватимуться американським інвестором із його власної ініціативи, кажуть сторони угоди.</p><p>Нагадаємо, раніше ми інформували вас, що у 2017 році стало відомо про намір уряду <a href="/2017/11/15/v-ukrayini-pobuduyut-800-smittyepererobnyh-zavodiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудувати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/igor-ovsyannykov-252351-300x200.jpg" />В Україні побудують 800 сміттєпереробних заводів</span></a> 800 сміттєпереробних заводів на території нашої держави. Нові потужності перероблятимуть вторинну сировину, утилізуватимуть та компостуватимуть біологічні відходи.</p>

Міська влада Борисполя уклала меморандум із американським інвестором щодо будівництва сміттєпереробного заводу

&nbsp;

Переробка сміття — одне із ключвових завдань для українських міст. Особливо це стосується мегаполісів. Американській інвестор має намір допомогти із запровадженням нових сміттєпереробних технологій поблизу Києва. Завод протягом року зможе опрацювати 100 тис тонн сміття. На часі дізнатися більше про цей проект.


<h4><strong>Скільки коштів інвестують у завод та коли запускатимуть</strong></h4>
Орієнтовна вартість будівництва заводу, в який вкладе кошти інвестор із Сполучених Штатів, складає $200 млн. За попереднім прогнозом, запуск підприємства відбудеться до 2020 року. Сміття на новий завод буде звозитися із сусідніх районів Київської області — Баришівського, Березанського, — а також із самої столиці. Тверді відходи будуть спалювати при температурі 800-1200°. Потім цю енергію переводитимуть в електрику. Таким чином переробка сміття матиме ще й позитивний ефект для української енергетичної системи.

Вироблену таким чином електроенергію продаватимуть для споживачів за так званим «зеленим тарифом». Затрати на процес переробки сміття на зводі фінансуватимуться американським інвестором із його власної ініціативи, кажуть сторони угоди.

Нагадаємо, раніше ми інформували вас, що у 2017 році стало відомо про намір уряду <a href="https://nachasi.com/2017/11/15/v-ukrayini-pobuduyut-800-smittyepererobnyh-zavodiv/" target="_blank" rel="noopener">побудувати</a> 800 сміттєпереробних заводів на території нашої держави. Нові потужності перероблятимуть вторинну сировину, утилізуватимуть та компостуватимуть біологічні відходи.

<p>Переробка сміття — одне із ключвових завдань для українських міст. Особливо це стосується мегаполісів. Американській інвестор має намір допомогти із запровадженням нових сміттєпереробних технологій поблизу Києва. Завод протягом року зможе опрацювати 100 тис тонн сміття. На часі дізнатися більше про цей проект.</p><p></p><h4><strong>Скільки коштів інвестують у завод та коли запускатимуть</strong></h4><p>Орієнтовна вартість будівництва заводу, в який вкладе кошти інвестор із Сполучених Штатів, складає $200 млн. За попереднім прогнозом, запуск підприємства відбудеться до 2020 року. Сміття на новий завод буде звозитися із сусідніх районів Київської області — Баришівського, Березанського, — а також із самої столиці. Тверді відходи будуть спалювати при температурі 800-1200°. Потім цю енергію переводитимуть в електрику. Таким чином переробка сміття матиме ще й позитивний ефект для української енергетичної системи.</p><p>Вироблену таким чином електроенергію продаватимуть для споживачів за так званим «зеленим тарифом». Затрати на процес переробки сміття на зводі фінансуватимуться американським інвестором із його власної ініціативи, кажуть сторони угоди.</p><p>Нагадаємо, раніше ми інформували вас, що у 2017 році стало відомо про намір уряду <a href="/2017/11/15/v-ukrayini-pobuduyut-800-smittyepererobnyh-zavodiv/" target="_blank" rel="noopener">побудувати</a> 800 сміттєпереробних заводів на території нашої держави. Нові потужності перероблятимуть вторинну сировину, утилізуватимуть та компостуватимуть біологічні відходи.</p>

США інвестують у сміттєпереробний завод у Борисполі

{:ua}Сміттєпереробний завод у Борисполі: хто фінансує, якою буде потужність новоствореного підприємства та що відбуватиметься зі сміттям на заводі?{:}

<p>Програмою Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна буде забезпечено запуск низки нових спільних починань. Наразі підписано три перші угоди про додаткове фінансування з євросоюзної програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Всього має бути три проекти. На часі дізнатися більше про них.


</p>
<h4><strong>Який бюджет міжнародного співробітництва </strong></h4>
Загальний бюджет євросоюзної програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна складає €183 млн. Нею користуються 4 польських воєводства, 4 білоруські та 6 українських областей. За ці кошти реалізуватимуть три проекти. Один із них носить назву «Природа без кордонів». Він отримає на свою реалізацію €0,5 млн. У його рамках йтиметься про збереження спільної природної спадщини в українському районі Добромиль та у польській ґміні Загір’я. Проект передбачає, наприклад, побудову каналізаційної системи. З польського боку побудують 27 км санітарної каналізаційної мережі, а з українського – модернізують колектор очищення стічних вод і збудують 4 км санітарної каналізації.

Другий проект реалізують ґміна Соліна та українське село Свидниця. Він передбачає охорону води в Солінському озері та лікувальної води на українському курорті. Третій проект, який отримає додаткове фінансування, сприяє проведенню проекологічних заходів і надасть кошти на створення центрів роботи з молоддю у польському місті П’ястів та у містечку Сколе.

Нагадаємо, що на українсько-білоруському кордоні готуються <a href="https://nachasi.com/2017/09/26/kordon-videokonrol/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановити<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/camera-2323373_1920-300x200.jpg" />На українсько-білоруському кордоні встановлять відеоконтроль</span></a> відеоконтроль. Обладнають відеокамерами міжнародний автомобільний пункт пропуску «Нова Гута – Нові Яриловичі». Це має зробити перетин кордону на цій ділянці безпечнішим та зручнішим для учасників транскордонного руху.

<p>Програмою Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна буде забезпечено запуск низки нових спільних починань. Наразі підписано три перші угоди про додаткове фінансування з євросоюзної програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Всього має бути три проекти. На часі дізнатися більше про них.</p><p></p><h4><strong>Який бюджет міжнародного співробітництва </strong></h4><p>Загальний бюджет євросоюзної програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна складає €183 млн. Нею користуються 4 польських воєводства, 4 білоруські та 6 українських областей. За ці кошти реалізуватимуть три проекти. Один із них носить назву «Природа без кордонів». Він отримає на свою реалізацію €0,5 млн. У його рамках йтиметься про збереження спільної природної спадщини в українському районі Добромиль та у польській ґміні Загір’я. Проект передбачає, наприклад, побудову каналізаційної системи. З польського боку побудують 27 км санітарної каналізаційної мережі, а з українського – модернізують колектор очищення стічних вод і збудують 4 км санітарної каналізації.</p><p>Другий проект реалізують ґміна Соліна та українське село Свидниця. Він передбачає охорону води в Солінському озері та лікувальної води на українському курорті. Третій проект, який отримає додаткове фінансування, сприяє проведенню проекологічних заходів і надасть кошти на створення центрів роботи з молоддю у польському місті П’ястів та у містечку Сколе.</p><p>Нагадаємо, що на українсько-білоруському кордоні готуються <a href="/2017/09/26/kordon-videokonrol/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановити<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/camera-2323373_1920-300x200.jpg" />На українсько-білоруському кордоні встановлять відеоконтроль</span></a> відеоконтроль. Обладнають відеокамерами міжнародний автомобільний пункт пропуску «Нова Гута – Нові Яриловичі». Це має зробити перетин кордону на цій ділянці безпечнішим та зручнішим для учасників транскордонного руху.</p>

Програмою Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна користуються 4 польських воєводства, 4 білоруські та 6 українських областей

&nbsp;

Програмою Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна буде забезпечено запуск низки нових спільних починань. Наразі підписано три перші угоди про додаткове фінансування з євросоюзної програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Всього має бути три проекти. На часі дізнатися більше про них.


<h4><strong>Який бюджет міжнародного співробітництва </strong></h4>
Загальний бюджет євросоюзної програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна складає €183 млн. Нею користуються 4 польських воєводства, 4 білоруські та 6 українських областей. За ці кошти реалізуватимуть три проекти. Один із них носить назву «Природа без кордонів». Він отримає на свою реалізацію €0,5 млн. У його рамках йтиметься про збереження спільної природної спадщини в українському районі Добромиль та у польській ґміні Загір’я. Проект передбачає, наприклад, побудову каналізаційної системи. З польського боку побудують 27 км санітарної каналізаційної мережі, а з українського – модернізують колектор очищення стічних вод і збудують 4 км санітарної каналізації.

Другий проект реалізують ґміна Соліна та українське село Свидниця. Він передбачає охорону води в Солінському озері та лікувальної води на українському курорті. Третій проект, який отримає додаткове фінансування, сприяє проведенню проекологічних заходів і надасть кошти на створення центрів роботи з молоддю у польському місті П’ястів та у містечку Сколе.

Нагадаємо, що на українсько-білоруському кордоні готуються <a href="https://nachasi.com/2017/09/26/kordon-videokonrol/" target="_blank" rel="noopener">встановити</a> відеоконтроль. Обладнають відеокамерами міжнародний автомобільний пункт пропуску «Нова Гута – Нові Яриловичі». Це має зробити перетин кордону на цій ділянці безпечнішим та зручнішим для учасників транскордонного руху.

<p>Програмою Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна буде забезпечено запуск низки нових спільних починань. Наразі підписано три перші угоди про додаткове фінансування з євросоюзної програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Всього має бути три проекти. На часі дізнатися більше про них.</p><p></p><h4><strong>Який бюджет міжнародного співробітництва </strong></h4><p>Загальний бюджет євросоюзної програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна складає €183 млн. Нею користуються 4 польських воєводства, 4 білоруські та 6 українських областей. За ці кошти реалізуватимуть три проекти. Один із них носить назву «Природа без кордонів». Він отримає на свою реалізацію €0,5 млн. У його рамках йтиметься про збереження спільної природної спадщини в українському районі Добромиль та у польській ґміні Загір’я. Проект передбачає, наприклад, побудову каналізаційної системи. З польського боку побудують 27 км санітарної каналізаційної мережі, а з українського – модернізують колектор очищення стічних вод і збудують 4 км санітарної каналізації.</p><p>Другий проект реалізують ґміна Соліна та українське село Свидниця. Він передбачає охорону води в Солінському озері та лікувальної води на українському курорті. Третій проект, який отримає додаткове фінансування, сприяє проведенню проекологічних заходів і надасть кошти на створення центрів роботи з молоддю у польському місті П’ястів та у містечку Сколе.</p><p>Нагадаємо, що на українсько-білоруському кордоні готуються <a href="/2017/09/26/kordon-videokonrol/" target="_blank" rel="noopener">встановити</a> відеоконтроль. Обладнають відеокамерами міжнародний автомобільний пункт пропуску «Нова Гута – Нові Яриловичі». Це має зробити перетин кордону на цій ділянці безпечнішим та зручнішим для учасників транскордонного руху.</p>

Україна, Польща та Білорусь починають транскордонні проекти

{:ua}Створено євросоюзну програму Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна: що передбачає міжнародна співпраця та які проекти реалізовуватимуть у її рамках?{:}

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».


</p>
<h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4>
Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.

Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відмовитися<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/tomato-934921_1280-300x200.jpg" />Київ відмовиться від поліетиленових пакетів</span></a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».</p><p></p><h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4><p>Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.</p><p>Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відмовитися<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/tomato-934921_1280-300x200.jpg" />Київ відмовиться від поліетиленових пакетів</span></a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.</p>

Вчора депутати Київської міської ради підтримали заходи на 2017-2025 роки у сфері поводження з відходами

&nbsp;

Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».


<h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4>
Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.

Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener">відмовитися</a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».</p><p></p><h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4><p>Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.</p><p>Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener">відмовитися</a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.</p>

У Києві побудують ще 4 центри переробки сміття

{:ua}Київська міська рада вирішує будувати ще 4 центри для переробки сміття{:}

#екологія