Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Він з’явився на туристичній карті України 2011 року — і відтоді став одним із знакових об’єктів не лише Вінниці, але й усієї країни. Що варто знати про фонтан «Рошен»?

У Вінниці знаходиться найбільший в Україні та у Європі плавучий фонтан, але чи лише розмір робить його таким унікальним та відомим? Ми спробували розібратись у цьому.

Фонтан знаходиться у руслі річки Південний Буг біля острова Кемпа. Він — частина проекту з реконструкції набережної поблизу фабрики Roshen.
<h4><strong>Технологія</strong></h4>
Унікальність цієї споруди — в особливій, так званій «зимуючій технології», яка дозволяє опустити конструкцію під лід. Для втілення проекту в життя набережну було реконструйовано — а із річища Південного Бугу дістали 28 тис м³ ґрунту.

Інженером-розробником Фонтану «Roshen» став Ральф Доу, директор Emotion Media Factory GmbH. Ця компанія понад 30 років працює на світовому ринку — створює унікальні конструкції та складні лазерні шоу. Для роботи фонтану використовують лазерний проектор. Роль екрану відіграє суміш води та повітря, що розподілена по всій довжині фонтану. Це і  дозволяє демонструвати на поверхні фонтану відеозаписи у форматі 3D.
<h4><strong>Бюджет</strong></h4>
Загальна вартість проекту — 37 млн грн. Фонтан Roshen був збудований за кошти благодійного фонду Петра Порошенка.
<h4><strong>Фонтан зареєстровано як судно</strong></h4>
Для створення такого плавучого об'єкта враховувались  існуючі стандарти суднобудування. За класифікатором Реєстру судноплавства України цей об’єкт фігурує як стоянкове судно для зони плавання В3 і має навіть власний реєстраційний номер. Головний проектувальник плавучої платформи фонтану та розробник унікальної «зимуючої технології» — суднобудівельна компанія «АВВ-дизайн» із Києва.

<img class="aligncenter size-large wp-image-1262" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-02-at-4.19.14-PM-1024x577.png" alt="" width="1024" height="577" />
<h4><strong>Як працює світломузичний фонтан</strong></h4>
Фонтан має баласт та насосну систему. Баласт дозволяє платформі спливати для технічного огляду насосів. Насосна система складається з 67 насосів датської фірми «Грундфос», потужністю від 3 до 55 кВт кожен — вони забезпечують викид води та фонтанні ефекти. Ще 30 насосів обслуговують цистерни баласту — з їхньою допомогою цей об’єкт занурюється та зринає.

Фонтан використовує воду «живої» ріки. Насосну систему спроектовано відповідно до екстремально високих вимог до надійності. Всі насоси складаються із нержавіючої сталі, а важливі елементи продубльовані.
<h4><strong>Скільки елементів входять до конструкції</strong></h4>
Фонтан Roshen має 4 системи UFO з електроприводом, на кожну з яких змонтовано по 40 форсунок та 11 невеличких фонтанчиків, що обертаються навколо власної вісі. Плавність руху створюється перетворювачами частоти Hitachi. В основу роботи покладено науковий підхід: проектування силової мережі фонтану виконали у Вінницькому проектному інституті.
<h4><strong>Розміри та інші параметри</strong></h4>
Споруда має довжину 97 м, ширину 10 м; а висота центрального струменя сягає 63 м.

Розліт води по фронту — 140 м. Потужність водяних насосів — 780 кВт. Світло з-під поверхні води подають 560 ліхтарів. Все це базується на платформі, що плаває, завдовжки 93,8 м, завширшки 7,5 м із осадкою у 1,36 м. Загальна тоннажність конструкції — близько 170 т.
<h4><strong>Музика на додачу до води</strong></h4>
Фонтан не лише вражаюче виглядає завдяки відеошоу та роботі численних агрегатів — під час деяких денних та вечірніх шоу використовується музика. Спеціально створені добірки та тематичні аудіовізуальні шоу існують тут від моменту запуску у 2011 році. Програму постійно розширювали та доповнювали аж до 2015 року. Вінницький фонтан вміє «грати» і «Сорокову симфонію» Моцарта, і «Пори року» Вівальді, і навіть композиції Enya та добірки фольклорної музики. Новий сезон роботи розпочався 29 квітня 2017 року — розклад денних та вечірніх шоу можна дізнатися <a href="http://www.fountainroshen.com/ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті</a> туристичного об’єкту.

<p>У Вінниці знаходиться найбільший в Україні та у Європі плавучий фонтан, але чи лише розмір робить його таким унікальним та відомим? Ми спробували розібратись у цьому.</p><p>Фонтан знаходиться у руслі річки Південний Буг біля острова Кемпа. Він — частина проекту з реконструкції набережної поблизу фабрики Roshen.</p><h4><strong>Технологія</strong></h4><p>Унікальність цієї споруди — в особливій, так званій «зимуючій технології», яка дозволяє опустити конструкцію під лід. Для втілення проекту в життя набережну було реконструйовано — а із річища Південного Бугу дістали 28 тис м³ ґрунту.</p><p>Інженером-розробником Фонтану «Roshen» став Ральф Доу, директор Emotion Media Factory GmbH. Ця компанія понад 30 років працює на світовому ринку — створює унікальні конструкції та складні лазерні шоу. Для роботи фонтану використовують лазерний проектор. Роль екрану відіграє суміш води та повітря, що розподілена по всій довжині фонтану. Це і  дозволяє демонструвати на поверхні фонтану відеозаписи у форматі 3D.</p><h4><strong>Бюджет</strong></h4><p>Загальна вартість проекту — 37 млн грн. Фонтан Roshen був збудований за кошти благодійного фонду Петра Порошенка.</p><h4><strong>Фонтан зареєстровано як судно</strong></h4><p>Для створення такого плавучого об&#8217;єкта враховувались  існуючі стандарти суднобудування. За класифікатором Реєстру судноплавства України цей об’єкт фігурує як стоянкове судно для зони плавання В3 і має навіть власний реєстраційний номер. Головний проектувальник плавучої платформи фонтану та розробник унікальної «зимуючої технології» — суднобудівельна компанія «АВВ-дизайн» із Києва.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1262" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-02-at-4.19.14-PM-1024x577.png" alt="" width="1024" height="577" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-02-at-4.19.14-PM-1024x577.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-02-at-4.19.14-PM-300x169.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-02-at-4.19.14-PM-768x433.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-02-at-4.19.14-PM-650x367.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-02-at-4.19.14-PM.png 1165w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Як працює світломузичний фонтан</strong></h4><p>Фонтан має баласт та насосну систему. Баласт дозволяє платформі спливати для технічного огляду насосів. Насосна система складається з 67 насосів датської фірми «Грундфос», потужністю від 3 до 55 кВт кожен — вони забезпечують викид води та фонтанні ефекти. Ще 30 насосів обслуговують цистерни баласту — з їхньою допомогою цей об’єкт занурюється та зринає.</p><p>Фонтан використовує воду «живої» ріки. Насосну систему спроектовано відповідно до екстремально високих вимог до надійності. Всі насоси складаються із нержавіючої сталі, а важливі елементи продубльовані.</p><h4><strong>Скільки елементів входять до конструкції</strong></h4><p>Фонтан Roshen має 4 системи UFO з електроприводом, на кожну з яких змонтовано по 40 форсунок та 11 невеличких фонтанчиків, що обертаються навколо власної вісі. Плавність руху створюється перетворювачами частоти Hitachi. В основу роботи покладено науковий підхід: проектування силової мережі фонтану виконали у Вінницькому проектному інституті.</p><h4><strong>Розміри та інші параметри</strong></h4><p>Споруда має довжину 97 м, ширину 10 м; а висота центрального струменя сягає 63 м.</p><p>Розліт води по фронту — 140 м. Потужність водяних насосів — 780 кВт. Світло з-під поверхні води подають 560 ліхтарів. Все це базується на платформі, що плаває, завдовжки 93,8 м, завширшки 7,5 м із осадкою у 1,36 м. Загальна тоннажність конструкції — близько 170 т.</p><h4><strong>Музика на додачу до води</strong></h4><p>Фонтан не лише вражаюче виглядає завдяки відеошоу та роботі численних агрегатів — під час деяких денних та вечірніх шоу використовується музика. Спеціально створені добірки та тематичні аудіовізуальні шоу існують тут від моменту запуску у 2011 році. Програму постійно розширювали та доповнювали аж до 2015 року. Вінницький фонтан вміє «грати» і «Сорокову симфонію» Моцарта, і «Пори року» Вівальді, і навіть композиції Enya та добірки фольклорної музики. Новий сезон роботи розпочався 29 квітня 2017 року — розклад денних та вечірніх шоу можна дізнатися <a href="http://www.fountainroshen.com/ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті</a> туристичного об’єкту.</p>

7 фактів про найбільший плавучий фонтан Європи

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Як виникли профспілки в Україні і як змінювалася їхня діяльність у різні історичні періоди XX століття?

Якою була історія становлення профспілок у світі на самому початку і в Україні зокрема? Про це — у 7 фактах.
<h4><strong>Поява профспілок</strong></h4>
Вперше виникають профспілки в країнах Західної Європи і в США наприкінці XVIII ст., а в Україну цей рух дістається в заключній чверті XIX. Лідером стає Східна Галичина, що на той час була у складі Австро-Угорської імперії. Передумовою появи профспілок тут стало традиційне цехове виробництво та звичка цехових майстрів захищати свої інтереси. 1867 року тут легалізують профспілковий рух. А з 1870 року — дозволяють членам профспілок страйкувати в боротьбі за права. Однако недовго протривала ця вольниця, зумовлена синдикалістським рухом. Вже у 1880-х роках страйки та синдикалістські профспілки масово придушує влада Австро-Угорщини — і так виникають профспілки на основі християнської взаємодопомоги. Інтеліґенція приходить на допомогу робітникам. У перші десятиліття XX ст. утворюються вчительські профспілки на території Східної Галичини(«Взаємна поміч українського вчительства»; із 1905 року). Згодом — об’єднання службовців кооперативних установ («Супруга»; із 1914 року). Найбільший вплив українці в той час мали в інтернаціональних профспілках тютюнників та залізничників. Відбувається стрімкий розвиток профспілкового руху. Якщо 1892 року галицькі профспілки мали 856 учасників, то вже 1904 — 5912 членів. Втім, це була крапля у морі: до 1914 до профспілок у західноукраїнських землях вступили менше 10% найманих працівників. Перша Світова війна негативно вплинула на рух профспілок у Східній Галичині.

Що стосується Закарпаття та українських земель Центру, Півдня та Сходу, то тут профспілки виникли на порубіжжі XIX та XX століть. На території, яка контролювалася царським імперським урядом, сам уряд частково і заохочував утворення профспілок. Так намагалися контролювати діяльність найманих працівників. Основними осередками утворення профспілок ставали товариства взаємодопомоги, ради цехових уповноважених, союзи робітничих ремісників та страйкові комітети.
<h4><strong>Як події 1905—1907 років вплинули на профспілковий рух</strong></h4>
Масовий «спалах» профспілкового руху — це період політичної та економічної революції 1906—1907 років. Саме тоді формуються договірні взаємини між працівником та працедавцем. Починається формування профспілок на основі представницьких органів із робітничого середовища. Такі органи відповідали за обстоювання інтересів колективу при укладанні сезонних та постійних угод із роботодавцями. В цей період виникають спочатку різні комісії — як правило, на заводах та фабриках, на великому виробництві. Упродовж 1905 року на українських землях, підконтрольних царському урядові, виникло 30 першопочаткових профспілок нового типу. Перші з них формувалися на підприємствах гірничої справи, металургійного комплексу та машинобудівної сфери. До кінця того ж року було сформовано 107 профспілок:
<ul>
 	<li>30 — в Одесі,</li>
 	<li>18 — у Києві,</li>
 	<li>13 — у Харкові,</li>
 	<li>11 — у Дніпрі,</li>
 	<li>8 — у Миколаєві,</li>
 	<li>27 — у Полтаві.</li>
</ul>
Загальна політична нестабільність того часу впливає і на характер діяльності профспілок. Окрім економічних цілей та обстоювання справедливої зарплатні, профспілкові комітети починають протестувати проти свавілля царської поліції, виступають проти репресій та заявляють про бажання висувати своїх делегатів.

Становище профспілок в Україні на той час було легалізоване законом про «Тимчасові правила про товариства і спілки» від 4 березня 1906 року — щоправда, лише тих, хто вів мирні виступи за захист економічних прав і не мав політичних закликів та гасел. Відтак відбувається розділення профспілкового руху на легально визнаний та підпільний.До середини 1907 на українських землях діяло 230 легальних та 60 нелегальних профспілок. Загалом до їхнього складу входили 60 тис працівників різних заводів, компаній та фабрик. Окремі були політизованими, але в переважній більшості профспілки того часу функціонували як каси взаємодопомоги чи добровольчі робітничі товариства.
<h4><strong>Страйковий рух та причини його виникнення на українських теренах</strong></h4>
У роки економічної кризи та політчної реакції (1907—1910) страйоквий рух переважно очолювали нелегальні профспілки, в той час як легалізовані продовжували мирне обстоювання економічних вимог. Вони часто надавали матеріальну допомогу тим, хто був звільнений чи відсторонений від роботи через участь у нелегальній профспілці чи політичних страйках. Страйковий рух в цей час переважно носить економічний характер, бо пов’язаний із ускладненням ситуації на ринку праці в тогочасній Україні. Ключовим напрямком соціальної діяльності профспілок стає створення кас лікарняної допомоги. Травматизм на виробництві у ті часи в Україні був надзвичайно високим, а медичну допомогу власники підприємств як правило не оплачували. Тоді ж з’являються спроби робітничих профспілок співпрацювати із соціал-демократами та обирати делегатів до парламенту. Це робили, щоби захистити права працівників підприємств шляхом напрацювання відповідного законодавства.

<img class="aligncenter size-large wp-image-1208" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280-1024x682.jpg" alt="7 фактів із історії профспілок в Україні" width="1024" height="682" />
<h4><strong>Коли в українські профспілки приходить політика</strong></h4>
Політичні вимоги в діяльності українських профспілок виникають в період першої Світової. До економічних причин страйків додаються ще й суспільні:
<ul>
 	<li>припинення війни (у лаві війська переважно служили представники міського населення, серед яких значну частину складали робітники),</li>
 	<li>демократизацію суспільного ладу,</li>
 	<li>гарантування свободи слова, преси, зібрань.</li>
</ul>
Новий поштовх розвиткові профспілкового руху надала Лютнева революція 1917 року. Тимчасовий уряд ухвалив закон про свободу коаліцій, місцеві комісаріати праці. В цей час виникають фабрично-заводські комітети.  Згодом до процесу підкорення профспілок підключаються одразу низка партій. Боротися за інтереси працівників обіцяють меншовики, есери, більшовики та партії єврейського (Бунд) і українського пролетаріату (УСДП, УПСР). Українські партії очолили профспілки вчителів, залізничників, робітників цукроварної промисловості та деяких підприємств обробної й видобувної промисловості. Страйковий рух плюс впливовість політичних рухів дають змогу робітникам отримати практику колективних угод, встановити на заводах та фабриках 8-годинний робочий день та право на страхування на випадок хвороби.
<h4><strong>Профспілки в часи УНР та визвольних змагань</strong></h4>
У добу Української Народної Республіки профспілки домоглися від Української Центральної Ради права на представництво в органах влади, дозволу на страйки та безпосередню участь у формуванні місцевих органів і бірж праці. На західноукраїнських землях у добу Західноукраїнської Народної Республіки делегати профспілок засідали в Українській національній раді ЗУНР і обіймали посади в Державному секретаріаті Західноукраїнської Народної Республіки. А організація залізничників створила загальний курінь під проводом І.Сіяка.

У Західній Україні за декретом уряду Польщі «Про уніфікацію і централізацію профспілкового руху» від 8 лютого 1919 всі профспілки були зобов’язані вступити до загальнопольського Союзу профспілок Польщі. До кінця 1921 року до Союзу профспілок Польщі увійшли 18 профспілок Львівського, Станіславського, Тарнопільського і Волинського воєводств. Їхнє об’єднання очолила Окружна профспілкова комісія у Львові.

У профспілковому русі Галичини домінували загальнопольські профспілкові об’єднання — як проурядові тред-юніоністські, так і революційні. 1933 року із Союзом профспілок Польщі об’єдналися християнські профспілки. До 1939 року та окупації Польщі активність зберегли лише «Взаємна поміч українського вчительства» та «Спілка українських приватних урядовців». На Закарпатті за чеської влади і угорської окупації та в Буковині Північній під Румунією український профспілковий рух не розвивався через брак кадрового складу, фінансування та фактори внутрішньої конкуренції різних громадських сил.
<h4><strong>Профспілки та відновлення української незалежності</strong></h4>
1992 року із відновленням Незалежності розпочалася консолідація профспілкових об’єднань. Станом на 1998 рік вже було 10 національних міжгалузевих об’єднань і 14 галузевих профспілок, що не ввійшли до складу міжгалузевих центрів. Найчисленнішою серед них була Федерація профспілок України, котра об’єднувала 17,7 млн осіб. Усього до профспілок України входило 23,5 млн осіб. Законодавство, що визначало засади їхньої діяльності, було ухвалене наприкінці 1990-х.
<h4><strong>Чи дієвими є профспілки сьогодні</strong></h4>
На жаль, мусимо констатувати, що в сучасній Україні профспілкові організації та об’єднання найчастіше використовуються у політичних процесах, аніж у розробці реально дієвого законодавства для захисту прав ґендерно чутливих груп, молоді чи пенсіонерів. На часі — реформування профспілкового руху та оновлення кадрового складу керівних органів більшості профспілок в Україні. Також профспілку потребують формування теоретичної та практичної бази їхньої діяльності за європейським зразком.

<p>Якою була історія становлення профспілок у світі на самому початку і в Україні зокрема? Про це — у 7 фактах.</p><h4><strong>Поява профспілок</strong></h4><p>Вперше виникають профспілки в країнах Західної Європи і в США наприкінці XVIII ст., а в Україну цей рух дістається в заключній чверті XIX. Лідером стає Східна Галичина, що на той час була у складі Австро-Угорської імперії. Передумовою появи профспілок тут стало традиційне цехове виробництво та звичка цехових майстрів захищати свої інтереси. 1867 року тут легалізують профспілковий рух. А з 1870 року — дозволяють членам профспілок страйкувати в боротьбі за права. Однако недовго протривала ця вольниця, зумовлена синдикалістським рухом. Вже у 1880-х роках страйки та синдикалістські профспілки масово придушує влада Австро-Угорщини — і так виникають профспілки на основі християнської взаємодопомоги. Інтеліґенція приходить на допомогу робітникам. У перші десятиліття XX ст. утворюються вчительські профспілки на території Східної Галичини(«Взаємна поміч українського вчительства»; із 1905 року). Згодом — об’єднання службовців кооперативних установ («Супруга»; із 1914 року). Найбільший вплив українці в той час мали в інтернаціональних профспілках тютюнників та залізничників. Відбувається стрімкий розвиток профспілкового руху. Якщо 1892 року галицькі профспілки мали 856 учасників, то вже 1904 — 5912 членів. Втім, це була крапля у морі: до 1914 до профспілок у західноукраїнських землях вступили менше 10% найманих працівників. Перша Світова війна негативно вплинула на рух профспілок у Східній Галичині.</p><p>Що стосується Закарпаття та українських земель Центру, Півдня та Сходу, то тут профспілки виникли на порубіжжі XIX та XX століть. На території, яка контролювалася царським імперським урядом, сам уряд частково і заохочував утворення профспілок. Так намагалися контролювати діяльність найманих працівників. Основними осередками утворення профспілок ставали товариства взаємодопомоги, ради цехових уповноважених, союзи робітничих ремісників та страйкові комітети.</p><h4><strong>Як події 1905—1907 років вплинули на профспілковий рух</strong></h4><p>Масовий «спалах» профспілкового руху — це період політичної та економічної революції 1906—1907 років. Саме тоді формуються договірні взаємини між працівником та працедавцем. Починається формування профспілок на основі представницьких органів із робітничого середовища. Такі органи відповідали за обстоювання інтересів колективу при укладанні сезонних та постійних угод із роботодавцями. В цей період виникають спочатку різні комісії — як правило, на заводах та фабриках, на великому виробництві. Упродовж 1905 року на українських землях, підконтрольних царському урядові, виникло 30 першопочаткових профспілок нового типу. Перші з них формувалися на підприємствах гірничої справи, металургійного комплексу та машинобудівної сфери. До кінця того ж року було сформовано 107 профспілок:</p><ul><li>30 — в Одесі,</li><li>18 — у Києві,</li><li>13 — у Харкові,</li><li>11 — у Дніпрі,</li><li>8 — у Миколаєві,</li><li>27 — у Полтаві.</li></ul><p>Загальна політична нестабільність того часу впливає і на характер діяльності профспілок. Окрім економічних цілей та обстоювання справедливої зарплатні, профспілкові комітети починають протестувати проти свавілля царської поліції, виступають проти репресій та заявляють про бажання висувати своїх делегатів.</p><p>Становище профспілок в Україні на той час було легалізоване законом про «Тимчасові правила про товариства і спілки» від 4 березня 1906 року — щоправда, лише тих, хто вів мирні виступи за захист економічних прав і не мав політичних закликів та гасел. Відтак відбувається розділення профспілкового руху на легально визнаний та підпільний.До середини 1907 на українських землях діяло 230 легальних та 60 нелегальних профспілок. Загалом до їхнього складу входили 60 тис працівників різних заводів, компаній та фабрик. Окремі були політизованими, але в переважній більшості профспілки того часу функціонували як каси взаємодопомоги чи добровольчі робітничі товариства.</p><h4><strong>Страйковий рух та причини його виникнення на українських теренах</strong></h4><p>У роки економічної кризи та політчної реакції (1907—1910) страйоквий рух переважно очолювали нелегальні профспілки, в той час як легалізовані продовжували мирне обстоювання економічних вимог. Вони часто надавали матеріальну допомогу тим, хто був звільнений чи відсторонений від роботи через участь у нелегальній профспілці чи політичних страйках. Страйковий рух в цей час переважно носить економічний характер, бо пов’язаний із ускладненням ситуації на ринку праці в тогочасній Україні. Ключовим напрямком соціальної діяльності профспілок стає створення кас лікарняної допомоги. Травматизм на виробництві у ті часи в Україні був надзвичайно високим, а медичну допомогу власники підприємств як правило не оплачували. Тоді ж з’являються спроби робітничих профспілок співпрацювати із соціал-демократами та обирати делегатів до парламенту. Це робили, щоби захистити права працівників підприємств шляхом напрацювання відповідного законодавства.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1208" src="/wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280-1024x682.jpg" alt="7 фактів із історії профспілок в Україні" width="1024" height="682" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/adult-1867771_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Коли в українські профспілки приходить політика</strong></h4><p>Політичні вимоги в діяльності українських профспілок виникають в період першої Світової. До економічних причин страйків додаються ще й суспільні:</p><ul><li>припинення війни (у лаві війська переважно служили представники міського населення, серед яких значну частину складали робітники),</li><li>демократизацію суспільного ладу,</li><li>гарантування свободи слова, преси, зібрань.</li></ul><p>Новий поштовх розвиткові профспілкового руху надала Лютнева революція 1917 року. Тимчасовий уряд ухвалив закон про свободу коаліцій, місцеві комісаріати праці. В цей час виникають фабрично-заводські комітети.  Згодом до процесу підкорення профспілок підключаються одразу низка партій. Боротися за інтереси працівників обіцяють меншовики, есери, більшовики та партії єврейського (Бунд) і українського пролетаріату (УСДП, УПСР). Українські партії очолили профспілки вчителів, залізничників, робітників цукроварної промисловості та деяких підприємств обробної й видобувної промисловості. Страйковий рух плюс впливовість політичних рухів дають змогу робітникам отримати практику колективних угод, встановити на заводах та фабриках 8-годинний робочий день та право на страхування на випадок хвороби.</p><h4><strong>Профспілки в часи УНР та визвольних змагань</strong></h4><p>У добу Української Народної Республіки профспілки домоглися від Української Центральної Ради права на представництво в органах влади, дозволу на страйки та безпосередню участь у формуванні місцевих органів і бірж праці. На західноукраїнських землях у добу Західноукраїнської Народної Республіки делегати профспілок засідали в Українській національній раді ЗУНР і обіймали посади в Державному секретаріаті Західноукраїнської Народної Республіки. А організація залізничників створила загальний курінь під проводом І.Сіяка.</p><p>У Західній Україні за декретом уряду Польщі «Про уніфікацію і централізацію профспілкового руху» від 8 лютого 1919 всі профспілки були зобов’язані вступити до загальнопольського Союзу профспілок Польщі. До кінця 1921 року до Союзу профспілок Польщі увійшли 18 профспілок Львівського, Станіславського, Тарнопільського і Волинського воєводств. Їхнє об’єднання очолила Окружна профспілкова комісія у Львові.</p><p>У профспілковому русі Галичини домінували загальнопольські профспілкові об’єднання — як проурядові тред-юніоністські, так і революційні. 1933 року із Союзом профспілок Польщі об’єдналися християнські профспілки. До 1939 року та окупації Польщі активність зберегли лише «Взаємна поміч українського вчительства» та «Спілка українських приватних урядовців». На Закарпатті за чеської влади і угорської окупації та в Буковині Північній під Румунією український профспілковий рух не розвивався через брак кадрового складу, фінансування та фактори внутрішньої конкуренції різних громадських сил.</p><h4><strong>Профспілки та відновлення української незалежності</strong></h4><p>1992 року із відновленням Незалежності розпочалася консолідація профспілкових об’єднань. Станом на 1998 рік вже було 10 національних міжгалузевих об’єднань і 14 галузевих профспілок, що не ввійшли до складу міжгалузевих центрів. Найчисленнішою серед них була Федерація профспілок України, котра об’єднувала 17,7 млн осіб. Усього до профспілок України входило 23,5 млн осіб. Законодавство, що визначало засади їхньої діяльності, було ухвалене наприкінці 1990-х.</p><h4><strong>Чи дієвими є профспілки сьогодні</strong></h4><p>На жаль, мусимо констатувати, що в сучасній Україні профспілкові організації та об’єднання найчастіше використовуються у політичних процесах, аніж у розробці реально дієвого законодавства для захисту прав ґендерно чутливих груп, молоді чи пенсіонерів. На часі — реформування профспілкового руху та оновлення кадрового складу керівних органів більшості профспілок в Україні. Також профспілку потребують формування теоретичної та практичної бази їхньої діяльності за європейським зразком.</p>

7 фактів із історії профспілок в Україні

{:ua}Як виникли профспілки в Україні і як змінювалася їхня діяльність у різні історичні періоди XX століття?{:}

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній. У якому стані об’єкт зараз і коли остаточно розпочне роботу новий об’єкт укриття для зруйнованого енергоблоку?

26 квітня — чергові роковини техногенної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, котра сталася вночі в цей день у 1986 році. Про наслідки, причини та перебіг подій 26-28 квітня 31 рік тому вже знято, сказано та написано чимало — ми ж пропонуємо вам ключові цифри та дані стосовно об’єкту укриття — так званого конфайнменту — який захищатиме оточення від загрози радіоактивного забруднення у подальшому, на період близько 100 років.
<h4><strong>1. Листопад 2017 року</strong></h4>
Президент України Петро Порошенко сьогодні повідомив про план запустити арку нового конфайнменту у експлуатацію саме в цей місяць.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/RC29FRfJDRs?rel=0" width="853" height="480" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>2. 2016 рік</strong></h4>
Один із найбільш амбіційний інженерних проектів Європи почав завершення робіт та насування арки у листопаді 2016-го. Всі підготовчі та монтажні роботи до того часу було завершено.
<h4><strong>3. 165 / 110 метрів</strong></h4>
Це — довжина та висота новітнього арочного накриття для зруйнованого реактора Чорнобильської атомної електростанції. Такі пропорції роблять арку найбільшою із будь-коли споруджених наземних рухомих конструкцій. Вага арки — понад 36 тис т.
<h4><strong>4. 224 домкрати</strong></h4>
Стільки пристроїв на гідравлічній основі рухає арку та насуває її на об’єкт укриття — за 1 цикл споруда долає відстань у 60 см.
<h4><strong>5. 327 метрів</strong></h4>
Такий шлях має здолати арка накриття, допоки не займе штатне розташування над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС.

Спорудження арки та інфраструктури для неї розпочалося 2012 року після виконання масштабних підготовчих робіт та низки інженерних розрахунків. Розміри конструкції настільки великі, що об’єкт укриття побудовано із двох окремих частин, які 2015 року підняли кранами та зяєднали. Всередині цієї аркової конструкції знаходиться монтажний кран для того, щоби розібрати залишки старого бетонного укриття, відомого як «саркофаг» четвертого енергоблоку ЧАЕС, а також прибрати залишки і руїни стін споруди, де знаходився реактор.
<h4><strong>6. 100 років</strong></h4>
Стільки років наземна конструкція укриття має пропрацювати після остаточного запуску. Потім вона потребуватиме заміни або оновлення.
<h4><strong>7. 1,5 млрд</strong></h4>
Це — бюджет у євро за весь час спорудження проекту від країн-донорів та партнерів.

Якою є ЧАЕС сьогодні, можна переглянути у біографічній документальній короткометражці про Прип’ять від української музичної виконавиці ONUKA:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/-ZfdMRXtaVk?rel=0" width="853" height="480" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>26 квітня — чергові роковини техногенної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, котра сталася вночі в цей день у 1986 році. Про наслідки, причини та перебіг подій 26-28 квітня 31 рік тому вже знято, сказано та написано чимало — ми ж пропонуємо вам ключові цифри та дані стосовно об’єкту укриття — так званого конфайнменту — який захищатиме оточення від загрози радіоактивного забруднення у подальшому, на період близько 100 років.</p><h4><strong>1. Листопад 2017 року</strong></h4><p>Президент України Петро Порошенко сьогодні повідомив про план запустити арку нового конфайнменту у експлуатацію саме в цей місяць.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/RC29FRfJDRs?rel=0" width="853" height="480" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>2. 2016 рік</strong></h4><p>Один із найбільш амбіційний інженерних проектів Європи почав завершення робіт та насування арки у листопаді 2016-го. Всі підготовчі та монтажні роботи до того часу було завершено.</p><h4><strong>3. 165 / 110 метрів</strong></h4><p>Це — довжина та висота новітнього арочного накриття для зруйнованого реактора Чорнобильської атомної електростанції. Такі пропорції роблять арку найбільшою із будь-коли споруджених наземних рухомих конструкцій. Вага арки — понад 36 тис т.</p><h4><strong>4. 224 домкрати</strong></h4><p>Стільки пристроїв на гідравлічній основі рухає арку та насуває її на об’єкт укриття — за 1 цикл споруда долає відстань у 60 см.</p><h4><strong>5. 327 метрів</strong></h4><p>Такий шлях має здолати арка накриття, допоки не займе штатне розташування над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС.</p><p>Спорудження арки та інфраструктури для неї розпочалося 2012 року після виконання масштабних підготовчих робіт та низки інженерних розрахунків. Розміри конструкції настільки великі, що об’єкт укриття побудовано із двох окремих частин, які 2015 року підняли кранами та зяєднали. Всередині цієї аркової конструкції знаходиться монтажний кран для того, щоби розібрати залишки старого бетонного укриття, відомого як «саркофаг» четвертого енергоблоку ЧАЕС, а також прибрати залишки і руїни стін споруди, де знаходився реактор.</p><h4><strong>6. 100 років</strong></h4><p>Стільки років наземна конструкція укриття має пропрацювати після остаточного запуску. Потім вона потребуватиме заміни або оновлення.</p><h4><strong>7. 1,5 млрд</strong></h4><p>Це — бюджет у євро за весь час спорудження проекту від країн-донорів та партнерів.</p><p>Якою є ЧАЕС сьогодні, можна переглянути у біографічній документальній короткометражці про Прип’ять від української музичної виконавиці ONUKA:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/-ZfdMRXtaVk?rel=0" width="853" height="480" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

7 цифр, які варто знати про об’єкт укриття на ЧАЕС

{:ua}В річницю аварії на ЧАЕС — про нову арку об’єкту укриття{:}

#добірки

Добірки, які надихають чи змінюють життя

7 фактів про найбільший плавучий фонтан Європи

7 фактів із історії профспілок в Україні

7 цифр, які варто знати про об’єкт укриття на ЧАЕС