🤓 Дослідження: які культурні потреби міської молоді в Україні

Культурні потреби міської молоді

У цьому дослідженні Cedos звернув увагу на дозвілля та культурні потреби молодих людей, які живуть у Херсоні, Івано-Франківську та Хмельницькому, а також працюють у сфері послуг, інформаційних технологій, культури та креативності.

Серед усіх витрат зі свого бюджету молодь найбільше схильна економити на витратах на дозвілля (73%), відпустки й подорожі (71%).

Найбільше молоді у великих містах проводять позаробочий час за пасивним відпочинком: хоча б раз на тиждень використовують інтернет (82%), слухають музику (67%), переглядають відео (55%) і телебачення (50%). Порівняно набагато менше молоді принаймні раз на місяць відвідують кінотеатри (14%), концерти, театри й художні виставки (по 5%).

Вільний час

Молоді чоловіки та жінки мають різну кількість вільного часу. Аналіз кількісних даних продемонстрував суттєву різницю між чоловіками та жінками у способах проведення вільного часу. 78% молодих жінок займаються турботою про житло після роботи. Водночас схожі обов’язки виконують лише 38% молодих чоловіків.

На дозвілля людей впливають різні фактори: сфера зайнятості та умови праці, кількість вільного часу, рівень доходу, гендер, вік, місце проживання, наявність і доступність інфраструктури для відпочинку і дозвілля.

• Для молодих людей характерними є тенденції до нестабільної зайнятості, стирання меж між роботою і вільним часом.
• Люди, які працюють віддалено або на фрілансі, частіше проводять дозвілля вдома, адже в будь-який момент можуть отримати нове робоче завдання.
• Молоді люди, які працюють у сфері культури та креативності, інколи ототожнюють роботу і дозвілля. Попри прекарні умови праці, вони схильні романтизувати свою роботу і сприймати її як покликання, яке приносить задоволення.
• Люди, які працюють у сфері послуг, вказували на брак вільного часу та неможливість відвідувати публічні міські заходи, бо вони часто працюють у вихідні та святкові дні.

Молоді люди з різних сфер зайнятості потребують альтернативної до наявної культури. Державні заклади культури асоціюються у молоді з масовою культурою, яка доступна широким групам населення. Крім того, багато хто травмовані нав’язливим відвідування театрів і музеїв під час навчання у школі.

Під час розробки культурних або молодіжних політик органи влади орієнтуються на «молодь» загалом і не виокремлюють інших підкатегорій. Крім того, виключеними залишаються деякі вразливі категорії населення.

Детальніше ознайомитись зі звітом можна за посиланням.