Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Нещодавно інтернет-гігант Facebook заявив, що соціальна мережа через кілька років зуміє «друкувати» людські думки без допоміжних засобів на кшталт клавіатури. Утім, такі висловлювання слід сприймати обережно, адже людство вже не перше століття намагається розпізнати у людській природі паралелі з технічним механізмом і поки не має у цьому жодних успіхів

У розробників соціальної мережі Facebook амбіційний і водночас моторошний план — навчитися читати людські думки. Інтернет-гігант має намір побудувати безпосередній міст між мозком і комп’ютером. «Що якби ваші думки одразу з’являлися друком?», — риторично запитує Регіна Дуган, глава групи Building 8, яка у складі Facebook відповідає за розробку експериментального обладнання. Виступаючи на конференції розробників, вона продемонструвала відео, на якому жінка «друкує» вісім слів за хвилину безпосередньо зі сцени. За словами Дуган, за кілька років її команда сподівається представити систему, яка здатна буде беззвучно перетворювати на текст до ста слів за хвилину, пише редакція Gizmondo.

«Це у п’ять разів швидше, ніж ви можете друкувати на вашому смартфоні й записуватимуться безпосередньо ваші думки», — зазначила вона.

[blockquote_with_author content="Ваша мозкова діяльність містить більше інформації, ніж те, як звучить слово і як воно пишеться, але й семантичну інформацію про те, що це слово означає"]

Такого роду інтерфейси — не новина. Зазвичай ця технологія використовується для лікування психічних захворювань або відновлення пам’яті. Наприклад, так реабілітують солдатів, які пережили потрясіння під час війни. Але пропозиція Facebook може виявитися більш революційною — технологія, яка дозволяє не відволікатися на клавіатуру або слухавку, коли хочеться передати інформацію друзям. Схоже, наступний крок — це світ, у якому комунікація здійснюватиметься лише силою думки.

Крім того, під час конференції Дуган показала технологію, яка дозволяє «чути» і «бачити» за допомогою вібрацій на шкірі. Це щось на кшталт шрифту Брайля, який, однак, працює за допомогою системи сенсорів. Представниця Facebook показала відео, у якому жінка змогла точно ідентифікувати, які об’єкти обрані на тачскіні, ґрунтуючись на сигналах, які їй передав комп’ютер на спеціальний браслет.
<h4><strong>Поки лише мрії</strong></h4>
Однак візії про те, телепатія стане реальністю, поки що залишаються лише амбітними планами. Нині науковцям вдалося використати інтерфейс «мозок-комп'ютер», тобто побудувати функціонуючий безпосередній зв’язок, лише для того, щоб людина могла контролювати кінцівки-протези.

Стимулювати кору головного мозку технологічно набагато простіше, ніж «читати» людські думки й «перекладати» їх у код, який зможе «зрозуміти» комп’ютер. Кінцева мета цих планів — створити онлайн-світ, який у більшій мірі пов’язаний з реальністю. «Наш мозок створює стільки інформації, якої вистачить для того, щоб передавати онлайн 4 фільми у якості HD щосекунди. Проблема у тому, що спосіб, у який ми найкраще отримуємо інформацію — усна мова — може передавати такий обсяг інформації, як модем 1980х років», — зазначив глава компанії Facebook Марк Цукерберг.

[blockquote_with_author content="Ми працюємо над системою, яка дозволить вам друкувати ваші думки безпосередньо. Це у п’ять разів швидше, ніж ви можете сьогодні друкувати з телефона"]

Цукерберг також уточнив, що, імовірно, ця технологія буде впроваджена у формі аксесуару і вироблятиметься масово.
<h4><strong>Не все так просто</strong></h4>
Мета поєднати людський мозок з комп’ютером — доволі оптимістична і відкриває багато можливостей. Але не слід забувати, що все ж таки організм працює за зовсім іншими правилами. Його не можна «перемотати», «перезавантажити» чи «оновити». Утім, принцип роботи людського мозку передусім відрізняється тим, що він не «зберігає» інформації так, як це робить комп’ютер і неможливо просто переглянути інформацію, коли заманеться. Адже якби це було так, то можна було би без проблем пригадати, що ви їли на обід в конкретний день 20 років тому.

Власне біологічний механізм — людський мозок — функціонує набагато складніше, ніж добре налагоджений технічний механізм. Поки що наука не досягнула успіхів у тому, щоб винайти спосіб, як його контролювати чи вплинути на його роботу. Коли-небудь науковці сподіваються, що таки вдасться підключати електроди та таким чином допомогти побороти депресію. Впродовж десятиліть DAPRA інвестувала десятки мільйонів доларів на те, аби дослідити цю сфери. І нині досі невідомо навіть те, у які ділянки мозку потрібно «втрутитися» для того, щоби взятися за лікування депресії.

Тому інформацію про те, що Facbook за кілька років навчиться «читати» думки слід сприймати з долею скепсису. Крім того, слід пам’ятати, що спроба налагодити безпосередній зв’язок між техніком і людською свідомістю — далеко не новина. Навпаки, це доволі давня традиція. Ще в уявленні фізика й філософа Рене Декарта в VI столітті організм людини чи тварини був не машиною і людським механізмом. З його точки зору, сприйняття та пам’ять, думки й внутрішні прагнення «здійснюються в цій машині, як рух коліщат годинника». У XIX столітті математик Герман фон Гельмгольц порівняв мозок людини з телеграфом. Інший математик — Джон Нойманн у своїй книзі «Комп’ютер і мозок» зазначив, що людська нервова система «в першу чергу цифрова».

З часом технології змінюються, а разом з ними риторика й метафори. Утім, поки що наукові досягнення не зуміли спростувати тезу про те, що біологічний організм не функціонує за принципами складного механізму.

<p>У розробників соціальної мережі Facebook амбіційний і водночас моторошний план — навчитися читати людські думки. Інтернет-гігант має намір побудувати безпосередній міст між мозком і комп’ютером. «Що якби ваші думки одразу з’являлися друком?», — риторично запитує Регіна Дуган, глава групи Building 8, яка у складі Facebook відповідає за розробку експериментального обладнання. Виступаючи на конференції розробників, вона продемонструвала відео, на якому жінка «друкує» вісім слів за хвилину безпосередньо зі сцени. За словами Дуган, за кілька років її команда сподівається представити систему, яка здатна буде беззвучно перетворювати на текст до ста слів за хвилину, пише редакція Gizmondo.</p><p>«Це у п’ять разів швидше, ніж ви можете друкувати на вашому смартфоні й записуватимуться безпосередньо ваші думки», — зазначила вона.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ваша мозкова діяльність містить більше інформації, ніж те, як звучить слово і як воно пишеться, але й семантичну інформацію про те, що це слово означає</p>			</blockquote><p>Такого роду інтерфейси — не новина. Зазвичай ця технологія використовується для лікування психічних захворювань або відновлення пам’яті. Наприклад, так реабілітують солдатів, які пережили потрясіння під час війни. Але пропозиція Facebook може виявитися більш революційною — технологія, яка дозволяє не відволікатися на клавіатуру або слухавку, коли хочеться передати інформацію друзям. Схоже, наступний крок — це світ, у якому комунікація здійснюватиметься лише силою думки.</p><p>Крім того, під час конференції Дуган показала технологію, яка дозволяє «чути» і «бачити» за допомогою вібрацій на шкірі. Це щось на кшталт шрифту Брайля, який, однак, працює за допомогою системи сенсорів. Представниця Facebook показала відео, у якому жінка змогла точно ідентифікувати, які об’єкти обрані на тачскіні, ґрунтуючись на сигналах, які їй передав комп’ютер на спеціальний браслет.</p><h4><strong>Поки лише мрії</strong></h4><p>Однак візії про те, телепатія стане реальністю, поки що залишаються лише амбітними планами. Нині науковцям вдалося використати інтерфейс «мозок-комп&#8217;ютер», тобто побудувати функціонуючий безпосередній зв’язок, лише для того, щоб людина могла контролювати кінцівки-протези.</p><p>Стимулювати кору головного мозку технологічно набагато простіше, ніж «читати» людські думки й «перекладати» їх у код, який зможе «зрозуміти» комп’ютер. Кінцева мета цих планів — створити онлайн-світ, який у більшій мірі пов’язаний з реальністю. «Наш мозок створює стільки інформації, якої вистачить для того, щоб передавати онлайн 4 фільми у якості HD щосекунди. Проблема у тому, що спосіб, у який ми найкраще отримуємо інформацію — усна мова — може передавати такий обсяг інформації, як модем 1980х років», — зазначив глава компанії Facebook Марк Цукерберг.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми працюємо над системою, яка дозволить вам друкувати ваші думки безпосередньо. Це у п’ять разів швидше, ніж ви можете сьогодні друкувати з телефона</p>			</blockquote><p>Цукерберг також уточнив, що, імовірно, ця технологія буде впроваджена у формі аксесуару і вироблятиметься масово.</p><h4><strong>Не все так просто</strong></h4><p>Мета поєднати людський мозок з комп’ютером — доволі оптимістична і відкриває багато можливостей. Але не слід забувати, що все ж таки організм працює за зовсім іншими правилами. Його не можна «перемотати», «перезавантажити» чи «оновити». Утім, принцип роботи людського мозку передусім відрізняється тим, що він не «зберігає» інформації так, як це робить комп’ютер і неможливо просто переглянути інформацію, коли заманеться. Адже якби це було так, то можна було би без проблем пригадати, що ви їли на обід в конкретний день 20 років тому.</p><p>Власне біологічний механізм — людський мозок — функціонує набагато складніше, ніж добре налагоджений технічний механізм. Поки що наука не досягнула успіхів у тому, щоб винайти спосіб, як його контролювати чи вплинути на його роботу. Коли-небудь науковці сподіваються, що таки вдасться підключати електроди та таким чином допомогти побороти депресію. Впродовж десятиліть DAPRA інвестувала десятки мільйонів доларів на те, аби дослідити цю сфери. І нині досі невідомо навіть те, у які ділянки мозку потрібно «втрутитися» для того, щоби взятися за лікування депресії.</p><p>Тому інформацію про те, що Facbook за кілька років навчиться «читати» думки слід сприймати з долею скепсису. Крім того, слід пам’ятати, що спроба налагодити безпосередній зв’язок між техніком і людською свідомістю — далеко не новина. Навпаки, це доволі давня традиція. Ще в уявленні фізика й філософа Рене Декарта в VI столітті організм людини чи тварини був не машиною і людським механізмом. З його точки зору, сприйняття та пам’ять, думки й внутрішні прагнення «здійснюються в цій машині, як рух коліщат годинника». У XIX столітті математик Герман фон Гельмгольц порівняв мозок людини з телеграфом. Інший математик — Джон Нойманн у своїй книзі «Комп’ютер і мозок» зазначив, що людська нервова система «в першу чергу цифрова».</p><p>З часом технології змінюються, а разом з ними риторика й метафори. Утім, поки що наукові досягнення не зуміли спростувати тезу про те, що біологічний організм не функціонує за принципами складного механізму.</p>

Чи навчить Facebook читати думки

{:ua}Що пропонує Facebook для читання думок?{:}

Ми створюємо корисні спецпроєкти за підтримки українських та світових брендів. Перевірте, наскільки ви фінансово грамотний, дізнайтеся секрети облаштування інтер’єру та знайдіть актуальну інформацію про вступ за кордон. Усе це з класним дизайном та версткою. Заповнюйте рекламний бриф або пишіть <a href="vlada@nachasi.com">на пошту</a> керівниці відділу спецпроєктів Владиславі Шевченко.

Спецпроєкти

<b>Все почалося майже 2 тижні тому</b>, коли <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">було підписано</a> Указ Президента України №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року». Саме тоді користувачі найпопулярніших рішень для бухгалтерського та управлінського обліку дізналися про те, що санкції вплинуть на юросіб, які надавали комерційну підтримку цим програмним продуктам в Україні

Без санкцій — чи вдасться Oracle Apex замінити «1C»

{:ua}Як і чим можна замінити санкційні продукти бухгалтерського та управлінського обліку?{:}

<p>Ви напевно бачили потік новин про криптовалюти, їхній немаленький курс та постійне згадування незрозумілого слова «blockchain». Спробуємо розібратися, чому про це всі говорять і навіщо потрібна ця технологія.

[color_title title="Що таке blockchain (блокчейн, або ланцюжок транзакцій)?"]

Блок транзакцій — спеціальна структура для запису групи транзакцій. Транзакція при цьому здійснюється лише тоді, коли вважається підтвердженою. Це зручно і надійно, якщо йдеться про здійснення платежів чи передачу конфіденційних даних. Аби транзакція вважалася достовірною («підтвердженою»), її формат і підписи мають бути перевірені. Після цього групу транзакцій записують в спеціальну структуру  (так званий блок). В цих блоках інформацію можна швидко перевірити. А ще в кожному наступному зберігається інформація про попередній. При операціях із криптовалютами, наприклад, у ланцюжку блоків міститься інформація про всі вчинені коли-небудь операції з біткойнами.

В блок входять заголовок та список транзакцій. Заголовок блоку включає в себе свій геш, геш попереднього блоку, геши транзакцій та додаткову службову інформацію. Першою транзакцією в блоці завжди вказується отримання комісії, яка стане нагородою користувачеві за створений блок. Для проведення транзакцій в блоці використовують деревоподібне гешування, аналогічне формуванню геш-суми файлу в протоколі BitTorrent (тому самому, який використовується в роботі торент-трекерів). Транзакції, крім нарахування комісії за створення блоку, містять всередині атрибута input посилання на транзакцію, за якою на цей рахунок були отримані біткойни (або інші дані чи цифрові валюти). Комісійні операції можуть містити в атрибуті будь-яку інформацію (для них це поле носить назву Coinbase parameter), оскільки у них немає батьківських транзакцій. Створений блок буде прийнятий іншими користувачами, якщо числове значення гешу заголовка дорівнює або нижче певного числа, величина якого періодично коригується.

Оскільки результат гешування (функції SHA-256) непередбачуваний, немає алгоритму отримання бажаного результату, окрім випадкового перебору. Якщо геш не задовольняє умову, то довільно змінюється блок службової інформації в заголовку — і геш перераховується. Після співпадіння варіантів вузол розсилає отриманий блок іншим підключеним вузлам, які перевіряють блок. Якщо помилок немає, то блок вважається доданим в ланцюжок і наступний блок повинен включити в себе його геш. А тоді все починається спочатку.

[color_title title="Чи можливі зміни всередині блоку"]

Величина цільового числа, з яким порівнюється геш, коригується через кожні 2016 блоків. Заплановано, що вся мережа буде витрачати на генерацію одного блоку приблизно 10 хвилин, на 2016 блоків — близько двох тижнів. Якщо 2016 блоків сформовані швидше, то мета трохи зменшується і досягти її стає важче, в іншому випадку мета збільшується. Зміна складності обчислень не впливає на надійність <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/quickblocks-startup/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/hand-2308931_1280-300x200.jpg" />Український стартап посів друге місце на міжнародному blockchain-хакатоні</span></a> (наприклад, Bitcoin) і потрібна лише для того, щоб система генерувала блоки майже з постійною швидкістю незалежно від потужності.

Найчастіше умисна зміна інформації в будь-якій з копій бази або навіть в досить великій кількості копій не буде визнана істинною, оскільки не відповідатиме правилам. Деякі зміни можуть бути прийняті, якщо будуть внесені в усі копії бази (наприклад, видалення кількох останніх блоків через помилку в їхньому формуванні). Як бачите, такий підхід робить blockchain дуже захищеним способом генерування та передачі даних чи коштів через будь-які канали інтернет-з'єднання.

[color_title title="Що дає blockchain?"]

Основна «фішка» blockchain — можливість створювати на його базі не лише щось, пов’язане із криптовалютами, а будь-який сервіс, ця технологія лежатиме в його основі. Поки що виглядає blockchain на кшталт інтернету 1990-х. Штука крута, але місцями дуже «зелена» і незрозуміла для пересічної аудиторії. Щоби зрозуміти, як саме це працюватиме, наведу низку цікавих проектів, котрі не пов’язані з криптовалютами (привіт, Bitcoin) і про них за межами blockchain-тусовки не знають користувачі.

[color_title title="Чому ж тоді ми чуємо про blockchain саме у «зв’язці» із Bitcoin?"]

<a href="https://nachasi.com/2017/05/19/bitcoin-top/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Bitcoin<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bitcoin-2007769_1280-300x200.jpg" />Bitcoin встановив черговий рекорд вартості</span></a> — насправді лише один із проектів, а загалом їх сотні. Найпоширенішими стали численні «родичі» та «клони» біткоїнів — криптовалюти під різними брендами. Першим з’явилася саме технологія — «ланцюжок» blockchain — а тоді вже бренд та назва Bitcoin.

Зверніть увагу: <a href="https://coinmarketcap.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Coinmarketcap</a> — один із так званих агрегаторів проектів на блокчейні — найкраще місце для новачка, абе переглянути перелік основних blockchain-проектів та посилання на існуючі офіційні ресурси цих стартапів.

Також важливо пам’ятати: Кожен окремий blockchain — це спільнота чи певна екосистема, або публічна, або приватна. Найрозповсюдженішою є модель публічного blockchain.

[color_title title="Як змінювалася динаміка інтересу аудиторії до blockchain?"]

Глобально світ не знав про blockchain як технічне рішення до середини 2012-го — до того часу, поки не виникла критична маса зацікавлених у новій технології. Наприкінці 2013-го відбувається сплеск інтересу до Bitcoin — і тут же усі починають говорити і про blockchain. Саме у цей час відбувався потужний «інфошторм» на тему загальнодоступності криптовалют. Хоча вперше говорити про них почали у вузькому колі ще наприкінці 2008 року. В заключній декаді 2015 року відбувається експонентне зростання інтересу в інтернеті — і далі вже про цю технологію стабільно говорять.

Зв’язка із криптовалютами технології blockchain відобразилася і на коливаннях зацікавленості з боку інвестиційних фондів та компаній. Це чітко можна простежити на <a href="https://www.cbinsights.com/blog/financial-services-corporate-blockchain-investments/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">графіку</a> від CB Insights.

[caption id="attachment_4233" align="aligncenter" width="916"]<img class="size-full wp-image-4233" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/2017.02.13-Blockchain-Financial-Services-Map-v2.png" alt="" width="916" height="639"> Динаміка інтересу інвесторів[/caption]

На початку 2016 року відбувається «бум» інвестиційної активності. Хоча до того широкі маси користувачів та інвесторів нічого практично не знали про цю технологію. Перші інституційні інвестори почали заходити в нішу blockchain ще 2011-го. Пік активності припав на 2016 рік.

Ситуація, котра розгортається зараз довкола блокчейну, може бути описана класичним графіком проривних фундаментальних технологій, де різні стадії приваблюють різні сегменти аудиторії:

[caption id="attachment_4229" align="alignright" width="725"]<img class="size-full wp-image-4229" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-10.22.57-AM.png" alt="" width="725" height="422"> Розподіл інтересу до технології чи сервісу[/caption]

Blockchain подолав стадію «інноваторів», але ще не перейшов до «ранньої більшості».

[color_title title="Де може використовуватися blockchain"]

Один із актуальних для України прикладів — реєстр права власності. Якщо його побудувати із залученням публічного blockchain, отримаємо найстійкіший цифровий реєстр планети при низькій вартості реалізації. Більше того —  для забезпечення цілісності реєстру це є безальтернативним технічним рішенням. Це рішення доступне будь-кому і практично нічого не коштуватиме. І це — в той час як корпорації та держави вкидають мільярдні бюджети на забезпечення цілісності даних різного рівня.

Основна перевага крім вартості — непідконтрольність баз даних публічних блокчейнів жодній окремій організації, нації чи державі. Разом із цим активне впровадження blockchain знімає потребу в технічних посередниках та інституціях для регулювання. Перспектива значна, і недаремно Стенфорд, Гарвард, MIT почали вивчення можливостей blockchain із 2016 року.

[color_title title="Де можна побачити роботу блокчейну на практиці"]

<a href="https://proofofexistence.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Proofofexistence.com</a>  — cервіс, який дозволяє без будь-яких посередників (наприклад, нотаріуса) на 100% підтвердити, що оформлений договір в цифровому вигляді існував, а його текст та умовиповністю ідентичні оригіналові.

<img class="aligncenter size-full wp-image-4234" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-11.16.48-AM.png" alt="" width="1095" height="890"><a href="http://www.steemit.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Steemit.com</a> — блогерська мережа, де винагороду за контент отримує кожен автор, а цензури та блокувань контенту немає.

<img class="aligncenter size-full wp-image-4235" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-11.17.45-AM.png" alt="" width="1095" height="890"><a href="https://emercoin.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Emercoin.com</a> — багатофункціональна платформа, на якій можна повністю виключити реалізацію товарів-підробок чи обману покупців.

<img class="aligncenter size-full wp-image-4236" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-11.18.41-AM.png" alt="" width="1095" height="890"><a href="https://authorizer.io" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Authorizer.io</a> — послуга авторизації, схожа на логін за допомогою облікового запису у Facebook. ТІльки у цьому випадку цифровий ID забезпечений стійкістю бази даних blockchain, і ви (а не компанія Цукерберґа) контролюєте свої дані.

<img class="aligncenter size-full wp-image-4237" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-11.19.28-AM.png" alt="" width="1095" height="890">

[color_title title="Де можна поповнити теоретичні знання про цю технологію"]

Для тих, кого цікавить не лише практична, але й теоретична сторона питання, найбільш рекомендованим є <a href="https://www.coursera.org/learn/cryptocurrency" target="_blank" rel="noopener noreferrer">курс Принстонського університету</a> на платформі Coursera — він розпочнеться 12 червня 2017 року.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Що таке blockchain, як він працює і навіщо потрібна ця технологія — коротко і по суті

Ви напевно бачили потік новин про криптовалюти, їхній немаленький курс та постійне згадування незрозумілого слова «blockchain». Спробуємо розібратися, чому про це всі говорять і навіщо потрібна ця технологія.

[color_title title="Що таке blockchain (блокчейн, або ланцюжок транзакцій)?"]

Блок транзакцій — спеціальна структура для запису групи транзакцій. Транзакція при цьому здійснюється лише тоді, коли вважається підтвердженою. Це зручно і надійно, якщо йдеться про здійснення платежів чи передачу конфіденційних даних. Аби транзакція вважалася достовірною («підтвердженою»), її формат і підписи мають бути перевірені. Після цього групу транзакцій записують в спеціальну структуру  (так званий блок). В цих блоках інформацію можна швидко перевірити. А ще в кожному наступному зберігається інформація про попередній. При операціях із криптовалютами, наприклад, у ланцюжку блоків міститься інформація про всі вчинені коли-небудь операції з біткойнами.

В блок входять заголовок та список транзакцій. Заголовок блоку включає в себе свій геш, геш попереднього блоку, геши транзакцій та додаткову службову інформацію. Першою транзакцією в блоці завжди вказується отримання комісії, яка стане нагородою користувачеві за створений блок. Для проведення транзакцій в блоці використовують деревоподібне гешування, аналогічне формуванню геш-суми файлу в протоколі BitTorrent (тому самому, який використовується в роботі торент-трекерів). Транзакції, крім нарахування комісії за створення блоку, містять всередині атрибута input посилання на транзакцію, за якою на цей рахунок були отримані біткойни (або інші дані чи цифрові валюти). Комісійні операції можуть містити в атрибуті будь-яку інформацію (для них це поле носить назву Coinbase parameter), оскільки у них немає батьківських транзакцій. Створений блок буде прийнятий іншими користувачами, якщо числове значення гешу заголовка дорівнює або нижче певного числа, величина якого періодично коригується.

Оскільки результат гешування (функції SHA-256) непередбачуваний, немає алгоритму отримання бажаного результату, окрім випадкового перебору. Якщо геш не задовольняє умову, то довільно змінюється блок службової інформації в заголовку — і геш перераховується. Після співпадіння варіантів вузол розсилає отриманий блок іншим підключеним вузлам, які перевіряють блок. Якщо помилок немає, то блок вважається доданим в ланцюжок і наступний блок повинен включити в себе його геш. А тоді все починається спочатку.

[color_title title="Чи можливі зміни всередині блоку"]

Величина цільового числа, з яким порівнюється геш, коригується через кожні 2016 блоків. Заплановано, що вся мережа буде витрачати на генерацію одного блоку приблизно 10 хвилин, на 2016 блоків — близько двох тижнів. Якщо 2016 блоків сформовані швидше, то мета трохи зменшується і досягти її стає важче, в іншому випадку мета збільшується. Зміна складності обчислень не впливає на надійність <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/quickblocks-startup/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">криптовалют</a> (наприклад, Bitcoin) і потрібна лише для того, щоб система генерувала блоки майже з постійною швидкістю незалежно від потужності.

Найчастіше умисна зміна інформації в будь-якій з копій бази або навіть в досить великій кількості копій не буде визнана істинною, оскільки не відповідатиме правилам. Деякі зміни можуть бути прийняті, якщо будуть внесені в усі копії бази (наприклад, видалення кількох останніх блоків через помилку в їхньому формуванні). Як бачите, такий підхід робить blockchain дуже захищеним способом генерування та передачі даних чи коштів через будь-які канали інтернет-з'єднання.

[color_title title="Що дає blockchain?"]

Основна «фішка» blockchain — можливість створювати на його базі не лише щось, пов’язане із криптовалютами, а будь-який сервіс, ця технологія лежатиме в його основі. Поки що виглядає blockchain на кшталт інтернету 1990-х. Штука крута, але місцями дуже «зелена» і незрозуміла для пересічної аудиторії. Щоби зрозуміти, як саме це працюватиме, наведу низку цікавих проектів, котрі не пов’язані з криптовалютами (привіт, Bitcoin) і про них за межами blockchain-тусовки не знають користувачі.

[color_title title="Чому ж тоді ми чуємо про blockchain саме у «зв’язці» із Bitcoin?"]

<a href="https://nachasi.com/2017/05/19/bitcoin-top/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Bitcoin</a> — насправді лише один із проектів, а загалом їх сотні. Найпоширенішими стали численні «родичі» та «клони» біткоїнів — криптовалюти під різними брендами. Першим з’явилася саме технологія — «ланцюжок» blockchain — а тоді вже бренд та назва Bitcoin.

Зверніть увагу: <a href="https://coinmarketcap.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Coinmarketcap</a> — один із так званих агрегаторів проектів на блокчейні — найкраще місце для новачка, абе переглянути перелік основних blockchain-проектів та посилання на існуючі офіційні ресурси цих стартапів.

Також важливо пам’ятати: Кожен окремий blockchain — це спільнота чи певна екосистема, або публічна, або приватна. Найрозповсюдженішою є модель публічного blockchain.

[color_title title="Як змінювалася динаміка інтересу аудиторії до blockchain?"]

Глобально світ не знав про blockchain як технічне рішення до середини 2012-го — до того часу, поки не виникла критична маса зацікавлених у новій технології. Наприкінці 2013-го відбувається сплеск інтересу до Bitcoin — і тут же усі починають говорити і про blockchain. Саме у цей час відбувався потужний «інфошторм» на тему загальнодоступності криптовалют. Хоча вперше говорити про них почали у вузькому колі ще наприкінці 2008 року. В заключній декаді 2015 року відбувається експонентне зростання інтересу в інтернеті — і далі вже про цю технологію стабільно говорять.

Зв’язка із криптовалютами технології blockchain відобразилася і на коливаннях зацікавленості з боку інвестиційних фондів та компаній. Це чітко можна простежити на <a href="https://www.cbinsights.com/blog/financial-services-corporate-blockchain-investments/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">графіку</a> від CB Insights.

[caption id="attachment_4233" align="aligncenter" width="916"]<img class="size-full wp-image-4233" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/2017.02.13-Blockchain-Financial-Services-Map-v2.png" alt="" width="916" height="639" /> Динаміка інтересу інвесторів[/caption]

На початку 2016 року відбувається «бум» інвестиційної активності. Хоча до того широкі маси користувачів та інвесторів нічого практично не знали про цю технологію. Перші інституційні інвестори почали заходити в нішу blockchain ще 2011-го. Пік активності припав на 2016 рік.

Ситуація, котра розгортається зараз довкола блокчейну, може бути описана класичним графіком проривних фундаментальних технологій, де різні стадії приваблюють різні сегменти аудиторії:

[caption id="attachment_4229" align="alignright" width="725"]<img class="size-full wp-image-4229" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-10.22.57-AM.png" alt="" width="725" height="422" /> Розподіл інтересу до технології чи сервісу[/caption]

Blockchain подолав стадію «інноваторів», але ще не перейшов до «ранньої більшості».

[color_title title="Де може використовуватися blockchain"]

Один із актуальних для України прикладів — реєстр права власності. Якщо його побудувати із залученням публічного blockchain, отримаємо найстійкіший цифровий реєстр планети при низькій вартості реалізації. Більше того —  для забезпечення цілісності реєстру це є безальтернативним технічним рішенням. Це рішення доступне будь-кому і практично нічого не коштуватиме. І це — в той час як корпорації та держави вкидають мільярдні бюджети на забезпечення цілісності даних різного рівня.

Основна перевага крім вартості — непідконтрольність баз даних публічних блокчейнів жодній окремій організації, нації чи державі. Разом із цим активне впровадження blockchain знімає потребу в технічних посередниках та інституціях для регулювання. Перспектива значна, і недаремно Стенфорд, Гарвард, MIT почали вивчення можливостей blockchain із 2016 року.

[color_title title="Де можна побачити роботу блокчейну на практиці"]

<a href="https://proofofexistence.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Proofofexistence.com</a>  — cервіс, який дозволяє без будь-яких посередників (наприклад, нотаріуса) на 100% підтвердити, що оформлений договір в цифровому вигляді існував, а його текст та умовиповністю ідентичні оригіналові.

<img class="aligncenter size-full wp-image-4234" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-11.16.48-AM.png" alt="" width="1095" height="890" />

<a href="http://www.steemit.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Steemit.com</a> — блогерська мережа, де винагороду за контент отримує кожен автор, а цензури та блокувань контенту немає.

<img class="aligncenter size-full wp-image-4235" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-11.17.45-AM.png" alt="" width="1095" height="890" />

<a href="https://emercoin.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Emercoin.com</a> — багатофункціональна платформа, на якій можна повністю виключити реалізацію товарів-підробок чи обману покупців.

<img class="aligncenter size-full wp-image-4236" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-11.18.41-AM.png" alt="" width="1095" height="890" />

<a href="https://authorizer.io" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Authorizer.io</a> — послуга авторизації, схожа на логін за допомогою облікового запису у Facebook. ТІльки у цьому випадку цифровий ID забезпечений стійкістю бази даних blockchain, і ви (а не компанія Цукерберґа) контролюєте свої дані.

<img class="aligncenter size-full wp-image-4237" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-02-at-11.19.28-AM.png" alt="" width="1095" height="890" />

[color_title title="Де можна поповнити теоретичні знання про цю технологію"]

Для тих, кого цікавить не лише практична, але й теоретична сторона питання, найбільш рекомендованим є <a href="https://www.coursera.org/learn/cryptocurrency" target="_blank" rel="noopener noreferrer">курс Принстонського університету</a> на платформі Coursera — він розпочнеться 12 червня 2017 року.

Що таке blockchain і для чого він потрібен

{:ua}Як працює blockchain та де його можна застосовувати?{:}

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?
</p>
<h4><strong>Що сталося?</strong></h4>
Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом'якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.
<h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4>
Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/solar-panels-1794467_960_720-300x200.jpg" />У світовій сфері поновлювальної енергетики працюють вже 10 млн осіб</span></a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:

[blockquote_with_author content="Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків"]

Прем'єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов'язання, прописані в Паризькій угоді.
<h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4>
Паризька угода (фр. L'accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
<h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4>
Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Петро Порошенко<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.
<h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4>
Засновник Tesla і SpaceX <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілон Маск<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p>
— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I've resigned from the President's Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p>
— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Марка Цукерберґа<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18620824_10103748160328451_4582996853759431167_o-300x200.jpg" />CEO Facebook до випускників: «Настав час визначити новий соціальний контракт»</span></a>:

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4>
Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Statement on the US' withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p>
— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4>
Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.
<blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7">
<div style="padding: 8px;">
<div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div>
<p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been "hanging out" at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p>
<p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p>

</div>
</blockquote>
<script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4>
Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">стартапів із альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/e4069d4de17554937bf54017c666d7fe_original-300x200.jpg" />«Сонячні» жалюзі з України зібрали $50 тис на Kickstarter</span></a>, контролювати <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">рівень витрат тепла<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1-300x200.jpg" />5 українських стартапів, відомих в усьому світі</span></a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">електромобілем<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1209912_1280-300x200.jpg" />Коротка історія електромобілів у світі</span></a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?</p><h4><strong>Що сталося?</strong></h4><p>Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом&#8217;якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.</p><h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4><p>Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/solar-panels-1794467_960_720-300x200.jpg" />У світовій сфері поновлювальної енергетики працюють вже 10 млн осіб</span></a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків</p>			</blockquote><p>Прем&#8217;єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов&#8217;язання, прописані в Паризькій угоді.</p><h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4><p>Паризька угода (фр. L&#8217;accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов&#8217;язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.</p><h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4><p>Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Петро Порошенко<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.</p><h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4><p>Засновник Tesla і SpaceX <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілон Маск<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p><p>— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I&#8217;ve resigned from the President&#8217;s Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p><p>— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Марка Цукерберґа<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18620824_10103748160328451_4582996853759431167_o-300x200.jpg" />CEO Facebook до випускників: «Настав час визначити новий соціальний контракт»</span></a>:</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4><p>Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Statement on the US&#8217; withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p><p>— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4><p>Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.</p><blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7"><div style="padding: 8px;"><div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div><p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been &#8220;hanging out&#8221; at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p><p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p></div></blockquote><p><script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script></p><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4><p>Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">стартапів із альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/e4069d4de17554937bf54017c666d7fe_original-300x200.jpg" />«Сонячні» жалюзі з України зібрали $50 тис на Kickstarter</span></a>, контролювати <a href="/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">рівень витрат тепла<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1-300x200.jpg" />5 українських стартапів, відомих в усьому світі</span></a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">електромобілем<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1209912_1280-300x200.jpg" />Коротка історія електромобілів у світі</span></a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Вночі за київським часом президент Дональд Трамп оголосив про вихід США із умов Паризької угоди про зміни клімату від 2015 року. Чому ця заява викликала такий резонанс та що варто знати про те, як міжнародна спільнота намагається не занапастити планету через економічне зростання та розвиток промисловості — все це у нашому матеріалі

Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?
<h4><strong>Що сталося?</strong></h4>
Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом'якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.
<h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4>
Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">альтернативної енергетики</a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:

[blockquote_with_author content="Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків"]

Прем'єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов'язання, прописані в Паризькій угоді.
<h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4>
Паризька угода (фр. L'accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_угода_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
<h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4>
Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Петро Порошенко</a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.
<h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4>
Засновник Tesla і SpaceX <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілон Маск</a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p>
— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I've resigned from the President's Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p>
— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Марка Цукерберґа</a>:

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4>
Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Statement on the US' withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p>
— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>
<h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4>
Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.
<blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7">
<div style="padding: 8px;">
<div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div>
<p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been "hanging out" at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p>
<p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p>

</div></blockquote>
<script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script>
<h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4>
Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">стартапів із альтернативної енергетики</a>, контролювати <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">рівень витрат тепла</a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">електромобілем</a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?</p><h4><strong>Що сталося?</strong></h4><p>Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом&#8217;якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.</p><h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4><p>Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">альтернативної енергетики</a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків</p>			</blockquote><p>Прем&#8217;єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов&#8217;язання, прописані в Паризькій угоді.</p><h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4><p>Паризька угода (фр. L&#8217;accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_угода_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов&#8217;язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.</p><h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4><p>Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Петро Порошенко</a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.</p><h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4><p>Засновник Tesla і SpaceX <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілон Маск</a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p><p>— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I&#8217;ve resigned from the President&#8217;s Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p><p>— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Марка Цукерберґа</a>:</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4><p>Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Statement on the US&#8217; withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p><p>— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4><p>Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.</p><blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7"><div style="padding: 8px;"><div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div><p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been &#8220;hanging out&#8221; at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p><p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p></div></blockquote><p><script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script></p><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4><p>Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">стартапів із альтернативної енергетики</a>, контролювати <a href="/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">рівень витрат тепла</a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">електромобілем</a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.</p>

Паризька угода про клімат — чому про це всі говорять

{:ua}Головне, що варто знати про Паризьку угоду, США та зміни клімату{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Це історія про тих, хто не стоїть на місці. Про тип спеціалістів, яки постійно прокачують свої навички та розвиваються. Особливо — якщо це стосується маркетингу продуктів

Побутує популярна точка зору, що кожен має бути спеціалістом своєї справи. Але з плином часу з’явилась ціла низка креативних професій, котрі потребують знання та розуміння суміжних сфер. Так, дизайнери мають розуміти, як продається продукт. Маркетологи мають розуміти, як грамотно сформувати завдання дизайнерам, а також прокомунікувати це все з командою, яка відповідальна за продажі тощо.

Так виникло поняття <strong>T-shaped спеціалістів</strong>. Вертикальна смуга на Т представляє глибину володіння навичками і досвід в одній області. В той час як горизонтальна смуга показує базовий рівень розуміння в дотичних дисциплінах. Для прикладу, будучи дизайнером, я можу гарно розбиратись в копірайтингу, соціальних медіа та редагуванні відео. Але моєю основною експертизою все ж буде дизайн.


<h4><strong>Хто ж такі T-shaped маркетологи, і чому вони є найкращими в своїй справі?</strong></h4>
[caption id="attachment_4121" align="alignnone" width="1024"]<img class="wp-image-4121 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Buffer-T-shaped-marketer-diagram-1024x728.png" alt="Хто такі T-shaped маркетологи" width="1024" height="728" /> Схема від <a href="https://blog.bufferapp.com/t-shaped-marketer" target="blank">Buffer</a>[/caption]

Найкращі маркетологи не мають профільної «класичної» маркетинґ-освіти, але вони мають цінний досвід, який дозволяє стати кльовим маркетолом. Двома першими роботами «отця реклами» Девіда Оґілві були — кухар у ресторані паризького готелю Majestic, пізніше торговий агент з продажу домашнього печива компанії Aga. Далекий від кар’єри засновника еталонного рекламного та PR агенства досвід роботи, чи не так?
<h4><strong>Чому я не став системним адміністратором</strong></h4>
За освітою я мав займатись адмініструванням комп’ютерних мереж, але вчасно зрозумів, що спілкуватись з людьми мені подобається більше, ніж з комп’ютерними кабелями. Першою повноцінною роботою, де я відповідав за соціальні медіа та комунікацію зі стартапами, була команда організаторів <a href="http://idcee.org" target="_blank" rel="noopener noreferrer">IDCEE</a>, щорічної ТОП-5 конференції для інвесторів та стартапів в Центральній та Східній Європі. Там я усвідомив, що мені подобається керувати величезними потоками інформації, оформлювати її в правильні меседжі і позиціонувати їх на 15 різних ринків. Тоді моя робота включала координацію 150 стартапів, які фізично будуть присутні на конференції, а також формування правильних меседжів й запуск рекламних кампаній в соціальних медіа. Це було важко, вимотувало кожного дня. Але вже через кілька місяців я навчився правильно пріоритизувати задачі та розподіляти свій час.

Ця робота остаточно дала розуміння того, що не бути мені системним адміністратором і потрібно рости в сфері проектного менеджменту та комунікацій. Не хочеться переказувати історію життя, але правильно обраний напрямок привів мене до розуміння того, що я ідентифікую себе як маркетолог. Маркетолог, який в змозі зробити технічне завдання для розробників, дизайнерів, копірайтерів, і якщо потрібно, то й навіть для архітекторів.
<h4><strong>А що ж самі T-shaped маркетологи думають концепт «універсального» спеціаліста з маркетингу?</strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/ae38100c7cc2bb4f6c73094152a7132f-e1496313769506.jpg" align="right"]
<h4 style="text-align: center;"><b>Brian Peters</b>, Digital Marketing Strategist <a href="https://buffer.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Buffer</a></h4>
— Нам подобається концепція найму Т-shaped маркетологів, тому що це дає нам такий широкий спектр навичок і знань для роботи в невеликій, сфокусованій на зрості маркетинг команді. Коли одна й та сама людина може працювати на різних проекти в рамках одного дня, тижня чи місяця, це робить нас набагато більш гнучкими й адаптивними. Але варто завжди пам'ятати, що кожна людина має одну або дві області, де має глибоку експертизу. Це допомагає покращити рівень якості виконання роботи кожинм окремо взятим членом команди у відповідній професійній області.

[blockquote_with_author content="В поєднанні, у вас є команда маркетологів, які постійно голодні дізнаватись про нові механіки та стратегії, і робити значний вплив на відповідні процеси в компанії. Спостерігати за такими спеціалістами й працювати з ними — одне задоволення"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/12122569_920988854638189_8566870323393828329_n-e1496313797903.jpg" align="right"]
<h4 style="text-align: center;"><b>Руслан Назаренко</b>, Brand Ambassador at <a href="https://branch.io/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Branch.io</a></h4>
— Сьогодні все змінюється за час тривалістю із вашу обідню перерву. А маркетинг змінюється, щонайменше, раз на тиждень. Іноді — щодня. Ми працюємо з новими каналами й викидаємо старі. Ми використовуємо до біса багато даних в своїй роботі. Можливо це вже й є big big data.

Щоби ставати продуктивнішими в нашій роботі, потрібно розуміти дотичні до маркетингу дисципліни: дизайн, розробка, UX; підбирати потрібні канали для доставки потрібного повідомлення, які працюють прямо зараз. Не ті, які працювали вчора чи вранці, а прямо в цю секунду. Так працює T-shaped маркетолог. Якщо знати тільки один канал, навряд чи можна сподіватися, що він буде так само ефективно працювати, як інші в 100% випадків.
<h4><strong>Як збільшити прибутки</strong></h4>
В класичному сценарії, у вас є кілька способів отримання кращих результатів в контексті збільшення прибутків:
<ul>
 	<li><b>Заглибитись в один конкретний канал.</b> Ви знаєте таких хлопців, вони просто боги email або PPC маркетингу. Але якщо ви надумаєте піти цим шляхом, згадайте, скільки часу пройшло з тих пір, коли Snapchat увірвався в арсенал SMM спеціалістів. І подумайте, наскільки вигідно працювати тільки в одному каналі, який може померти через 5 років. Або через рік. Або завтра.</li>
 	<li><b>Знаходити різні канали</b>, які працюють в поєднанні, і регулярно знаходити такі поєднання. Кілька років поспіль всі шукають якийсь Грааль «Growth Hacking». Правда в тому, що для Growth Hacking вам треба знати як влаштований і працює весь маркетинг і дотичні області, а також як поєднати 2-3 каналу разом, щоб вони стали «пальним» для зростання.</li>
</ul>
Я впевнений, що є тільки одна річ, яку можна зробити сьогодні, щоб бути кваліфікованим (і добре оплачуваним) маркетологом. Це звичайно ж, мати чіткий фокус на тому, як принести більше цінності, грошей і зростання продукту/сервісу, над яким працюєте — поступово стаючи T-shaped Rockstar.
<h4><strong>Кожного дня ставайте кращою версією самого себе</strong></h4>
Незалежно від того, в якому напрямку буде рухатись ваша кар’єра, важливо постійно, і я серйозно кажу, постійно, вдосконалювати свої навички. Я проходжу нові курси з маркетингу майже щодня, оскільки знання можу застаріти на один тиждень. Діліться знаннями з колегами і влаштовуйте події з обміну досвідом.

<p>Побутує популярна точка зору, що кожен має бути спеціалістом своєї справи. Але з плином часу з’явилась ціла низка креативних професій, котрі потребують знання та розуміння суміжних сфер. Так, дизайнери мають розуміти, як продається продукт. Маркетологи мають розуміти, як грамотно сформувати завдання дизайнерам, а також прокомунікувати це все з командою, яка відповідальна за продажі тощо.</p><p>Так виникло поняття <strong>T-shaped спеціалістів</strong>. Вертикальна смуга на Т представляє глибину володіння навичками і досвід в одній області. В той час як горизонтальна смуга показує базовий рівень розуміння в дотичних дисциплінах. Для прикладу, будучи дизайнером, я можу гарно розбиратись в копірайтингу, соціальних медіа та редагуванні відео. Але моєю основною експертизою все ж буде дизайн.</p><p></p><h4><strong>Хто ж такі T-shaped маркетологи, і чому вони є найкращими в своїй справі?</strong></h4><div id="attachment_4121" style="width: 1034px" class="wp-caption alignnone"><img aria-describedby="caption-attachment-4121" loading="lazy" class="wp-image-4121 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/06/Buffer-T-shaped-marketer-diagram-1024x728.png" alt="Хто такі T-shaped маркетологи" width="1024" height="728" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Buffer-T-shaped-marketer-diagram-1024x728.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Buffer-T-shaped-marketer-diagram-300x213.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Buffer-T-shaped-marketer-diagram-768x546.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Buffer-T-shaped-marketer-diagram-650x462.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Buffer-T-shaped-marketer-diagram-1041x740.png 1041w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p id="caption-attachment-4121" class="wp-caption-text">Схема від <a href="https://blog.bufferapp.com/t-shaped-marketer" target="blank">Buffer</a></p></div><p>Найкращі маркетологи не мають профільної «класичної» маркетинґ-освіти, але вони мають цінний досвід, який дозволяє стати кльовим маркетолом. Двома першими роботами «отця реклами» Девіда Оґілві були — кухар у ресторані паризького готелю Majestic, пізніше торговий агент з продажу домашнього печива компанії Aga. Далекий від кар’єри засновника еталонного рекламного та PR агенства досвід роботи, чи не так?</p><h4><strong>Чому я не став системним адміністратором</strong></h4><p>За освітою я мав займатись адмініструванням комп’ютерних мереж, але вчасно зрозумів, що спілкуватись з людьми мені подобається більше, ніж з комп’ютерними кабелями. Першою повноцінною роботою, де я відповідав за соціальні медіа та комунікацію зі стартапами, була команда організаторів <a href="http://idcee.org" target="_blank" rel="noopener noreferrer">IDCEE</a>, щорічної ТОП-5 конференції для інвесторів та стартапів в Центральній та Східній Європі. Там я усвідомив, що мені подобається керувати величезними потоками інформації, оформлювати її в правильні меседжі і позиціонувати їх на 15 різних ринків. Тоді моя робота включала координацію 150 стартапів, які фізично будуть присутні на конференції, а також формування правильних меседжів й запуск рекламних кампаній в соціальних медіа. Це було важко, вимотувало кожного дня. Але вже через кілька місяців я навчився правильно пріоритизувати задачі та розподіляти свій час.</p><p>Ця робота остаточно дала розуміння того, що не бути мені системним адміністратором і потрібно рости в сфері проектного менеджменту та комунікацій. Не хочеться переказувати історію життя, але правильно обраний напрямок привів мене до розуміння того, що я ідентифікую себе як маркетолог. Маркетолог, який в змозі зробити технічне завдання для розробників, дизайнерів, копірайтерів, і якщо потрібно, то й навіть для архітекторів.</p><h4><strong>А що ж самі T-shaped маркетологи думають концепт «універсального» спеціаліста з маркетингу?</strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/06/ae38100c7cc2bb4f6c73094152a7132f-e1496313769506.jpg" alt="">			</figure><h4 style="text-align: center;"><b>Brian Peters</b>, Digital Marketing Strategist <a href="https://buffer.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Buffer</a></h4><p>— Нам подобається концепція найму Т-shaped маркетологів, тому що це дає нам такий широкий спектр навичок і знань для роботи в невеликій, сфокусованій на зрості маркетинг команді. Коли одна й та сама людина може працювати на різних проекти в рамках одного дня, тижня чи місяця, це робить нас набагато більш гнучкими й адаптивними. Але варто завжди пам&#8217;ятати, що кожна людина має одну або дві області, де має глибоку експертизу. Це допомагає покращити рівень якості виконання роботи кожинм окремо взятим членом команди у відповідній професійній області.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>В поєднанні, у вас є команда маркетологів, які постійно голодні дізнаватись про нові механіки та стратегії, і робити значний вплив на відповідні процеси в компанії. Спостерігати за такими спеціалістами й працювати з ними — одне задоволення</p>			</blockquote>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/06/12122569_920988854638189_8566870323393828329_n-e1496313797903.jpg" alt="">			</figure><h4 style="text-align: center;"><b>Руслан Назаренко</b>, Brand Ambassador at <a href="https://branch.io/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Branch.io</a></h4><p>— Сьогодні все змінюється за час тривалістю із вашу обідню перерву. А маркетинг змінюється, щонайменше, раз на тиждень. Іноді — щодня. Ми працюємо з новими каналами й викидаємо старі. Ми використовуємо до біса багато даних в своїй роботі. Можливо це вже й є big big data.</p><p>Щоби ставати продуктивнішими в нашій роботі, потрібно розуміти дотичні до маркетингу дисципліни: дизайн, розробка, UX; підбирати потрібні канали для доставки потрібного повідомлення, які працюють прямо зараз. Не ті, які працювали вчора чи вранці, а прямо в цю секунду. Так працює T-shaped маркетолог. Якщо знати тільки один канал, навряд чи можна сподіватися, що він буде так само ефективно працювати, як інші в 100% випадків.</p><h4><strong>Як збільшити прибутки</strong></h4><p>В класичному сценарії, у вас є кілька способів отримання кращих результатів в контексті збільшення прибутків:</p><ul><li><b>Заглибитись в один конкретний канал.</b> Ви знаєте таких хлопців, вони просто боги email або PPC маркетингу. Але якщо ви надумаєте піти цим шляхом, згадайте, скільки часу пройшло з тих пір, коли Snapchat увірвався в арсенал SMM спеціалістів. І подумайте, наскільки вигідно працювати тільки в одному каналі, який може померти через 5 років. Або через рік. Або завтра.</li><li><b>Знаходити різні канали</b>, які працюють в поєднанні, і регулярно знаходити такі поєднання. Кілька років поспіль всі шукають якийсь Грааль «Growth Hacking». Правда в тому, що для Growth Hacking вам треба знати як влаштований і працює весь маркетинг і дотичні області, а також як поєднати 2-3 каналу разом, щоб вони стали «пальним» для зростання.</li></ul><p>Я впевнений, що є тільки одна річ, яку можна зробити сьогодні, щоб бути кваліфікованим (і добре оплачуваним) маркетологом. Це звичайно ж, мати чіткий фокус на тому, як принести більше цінності, грошей і зростання продукту/сервісу, над яким працюєте — поступово стаючи T-shaped Rockstar.</p><h4><strong>Кожного дня ставайте кращою версією самого себе</strong></h4><p>Незалежно від того, в якому напрямку буде рухатись ваша кар’єра, важливо постійно, і я серйозно кажу, постійно, вдосконалювати свої навички. Я проходжу нові курси з маркетингу майже щодня, оскільки знання можу застаріти на один тиждень. Діліться знаннями з колегами і влаштовуйте події з обміну досвідом.</p>

Хто такі T-shaped маркетологи

{:ua}Сучасні маркетологи — якими вони мають бути?{:}

<span style="font-weight: 400;">EGAP Challenge має вирішити проблеми українських громадян за допомогою IT-рішень.Усі ці проекти змінюватимуть життя  в країні, а взаємодію між державними органами і громадянами зроблять більш ефективною. Усього в ньому було задіяно 4 області — Вінницька, Волинська, Дніпровська та Одеська.</span>


<h3 style="text-align: center;"><strong>Хто і навіщо це організовував</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">Метою <a href="http://egap.in.ua/komponent-3-e-demokratiya/egap-challenge-framework/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a> є запровадження нових інструментів електронної демократії, що допоможуть громадянам отримувати нові якісні сервіси, ефективно взаємодіяти та безпосередньо впливати на владу, а владі – досягти нового рівня прозорості та ефективності.</span>

<span style="font-weight: 400;">EGAP Challenge є спільною ініціативою Державного агентства з питань електронного урядування та Фонду Східна Європа в рамках реалізації Програми EGAP (e-Government for accountability and participation), що фінансується Швейцарською Конфедерацією.</span>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Переможці 2017 року</strong></h3>
<h4 style="text-align: left;"><strong>Інфраструктура</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/SmartTicketsUa/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Smarttickets</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-сервіс єдиного квитка, дозволяє прокласти маршрут з різними видами транспорту і отримати електронний квиток;</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/SafeWayUA/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">SafeWay UA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — система контролю безпеки пасажирських перевезень;</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: Розумна країна (100 тис грн) — сервіс контролю якості надання послуг державними підприємствами (CaaS)</span>
<h4 style="text-align: left;"><strong>Освіта</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">I місце: </span><span style="font-weight: 400;"><a href="https://www.facebook.com/casersorg/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer">CASERS.org</a> — сервіс взаємодії освітньо-наукових ініціатив і бізнесу, який вирішує проблему практичності знань;</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/Fractal.tools/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Fractal Tools</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — освітня платформа технологічної творчості для не-професіоналів;</span>

<span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/bookvik/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Буквик</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.facebook.com/ilearn.educationonline/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">iLearn</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.facebook.com/emovaua/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Є-Мова</span></a><span style="font-weight: 400;"> (по 100 тис грн)</span>
<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"> Є-мова — платформа вивчення української мови, яка працює з російськомовними українцями в прифронтовій зоні та з іноземцями;</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">iLearn — безкоштовна онлайн-платформа для підготовки до ЗНО;</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Буквик</span><span style="font-weight: 400;"> — програма навчання для дошкільнят, яка містить живий зошит і мобільний додаток;</span>
</li>
</ul>
[gallery type="rectangular" ids="4052,4053,4054,4055,4056,4057,4058,4059,4060"]
<h4 style="text-align: left;"><strong>Екологія</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/EcoInfo.pro/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">EcoInfo</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-платформа моніторингу атмосферного повітря в точці перебування (MaaS);</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/animal.id.info/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Animal-id.info UA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — міжнародна база ідентифікації тварин, яка об'єднує національні і локальні бази ідентифікованих тварин, а також працює з реєстром тварин, які знаходяться в неволі;</span>

<span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/preciousplasticukraine/?fref=mentions"><span style="font-weight: 400;">Дорогоцінний пластик</span></a><span style="font-weight: 400;"> — соціальна платформа з переробки пластику на корисні речі, яка має на меті створення банку пластика через краудфандингову платформу і пункти збору.</span>
<h4 style="text-align: left;"><strong>Агропромисловість</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/Znaydeno/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Znaydeno</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-сервіс візуалізації для моніторингу і контролю використання земель, вирубки лісів, несанкціонованої утилізації сміття (MaaS);</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/agroyard/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">АгроЯрд</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — маркетплейс для аграріїв з можливістю укладати електронні контракти;</span>

<span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/GrainMixAnalyzer/?fref=mentions"><span style="font-weight: 400;">G.MIAN</span></a><span style="font-weight: 400;"> — система автоматичних пробовідбірників для аналізу якості зерносумішей.</span>

[gallery type="rectangular" ids="4040,4041,4042,4043,4044,4045,4046,4047,4048,4049,4050,4051"]
<h4><strong>Слово координатору</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Нам вдалось поспілкуватись з <strong>В’ячеславом Маякіним</strong>, національним координатором конкурсу </span><span style="font-weight: 400;"><a href="https://nachasi.com/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">EGAP Challenge<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/iforum-2016_072-300x200.jpg" />Конкурс e-демократії EGAP проведе фінал на iForum</span></a> та дізнатись про перебіг конкурсу, спостереження та висновки.</span>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Про ключові цифри та результати програми EGAP для України</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">— Другий цикл програми зростив проект у тричі, і по напрямках, і по аудиторії, і по зареєстрованих учасниках, і по проектах, які пройшли. У нас були найбільші ідеатони і хакатони, тобто ми мали у першому циклі 150-170 заявок, то тут ми мали майже 400 людей, які просто захотіли щось робити і прийшли з ідеями. Більше 500 людей було на ідеатонах, хакатонах.</span>

[blockquote_with_author content="За другий цикл у нас була аудиторія в соцмережах понад 500 тис — це реально круто. Щодо результатів, можна сказати, що ми провели круту інкубацію, було понад 50 зустрічей з потенційними клієнтами, а потенційні клієнти це, зазвичай, органи влади або державні підприємства, державні компанії. Ми провели 8-10 зустрічей з міністерствами і понад 10 зустрічей з органами влади для проектів для їх інтеграції. <span style="font-weight: 400;">Запущено десь 12 пілотних проектів для команд, деякі команди покрили навіть 3 регіони"]</span>
<h3 style="text-align: center;">
<span style="font-weight: 400;">
</span><strong>Про найбільше досягнення і найбільші труднощі у роботі зі стартапами</strong>
</h3>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18836679_445114515847538_5425439071671355611_o-e1496244588954.jpg" bold="В’ячеслав Маякін" align="right"]

<span style="font-weight: 400;">— Найбільша складність у тому, що люди, які роблять проекти, вони не завжди професіонали в менеджменті, не завжди професіонали у роботі з фінансами, з документами. У нас надавалось фінансування і для багатьох команд, надавати документи, чеки, рахунки — це було дивно і незвично. Серед них не всі бізнесмени — хтось працює в соціальній сфері, хтось в офісі, і він не стикався з бухгалтерією.</span>

<span style="font-weight: 400;"> Складнощі є в тому, що не вистачає знань, досвіду і навичок деяким проектам. З точки зору роботи по Україні інколи буває спротив на місцевому рівні, на рівні органів влади, ненадання інформації, але це завжди є проблемою, це стосується не тільки цього проекту.</span>
<h3 style="text-align: center;">
<span style="font-weight: 400;">[blockquote_with_author content="Нам вдається знайти спільну мову, особливо з містами на місцевому рівні"]
</span><span style="font-weight: 400;">
</span><strong>Про найбільш перспективні технологічні напрямки в Україні</strong>
</h3>
<span style="font-weight: 400;">— Зараз ми бачимо, що перемогли круті технології, де є віртуальна реальність, перемогли проекти із дронами, великими даними, робота з фотознімками, нейронні сітки, штучний інтелект. Це — світові тренди, тому це абсолютно нормально, це зараз застосовується в реальному житті і в міністерствах і в соціальних проектах також. Це штучний інтелект, VR — це ті технології, які в нас перемогли і IoT-проекти (платформи для налаштування датчиків). Можна працювати ще у сфері освіти. Ті платформи, які вони запустили, вони прикольні, — але ще по ed-tech немає таких сильних проектів. Якщо вони будуть поєднувати в собі якісь нові теми на кшталт VR — ми далі будемо шукати, бо просто зробити портал з відео... це вже робили і інші проекти, які ми і так знаємо. Треба йти далі, треба робити все більш технологічним для людини.</span>

<span style="font-weight: 400;">[blockquote_with_author content="«Копати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше, як ми у цьому циклі, працювати над імплементацією проекту"]</span>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Про потенціал міст поза межами столиці</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">— У нас майже всі працювали поза межами столиці, тому що це було 4 регіони. У Києві немає прямої інкубації, там більше контактна база, зустрічі з міністерствами, експертами або менторами. Майже всі проекти були орієнтовані одразу на всю країну, і в принципі багатьом це вдалось. Дуже сильне місто Дніпро, дуже сильне місто Одеса, дуже добре у Вінниці поставлена робота з місцевою владою, там влада дуже дотична і дуже цікава до інновацій, легко все впроваджують. Трохи гірше в Луцьку, тому що це маленьке місто, в них немає такої великої інфраструктури, щоб щось впроваджувати, тому їх можна зрозуміти.  </span><span style="font-weight: 400;">
</span>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Про головні уроки із другого циклу програми EGAP</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">— Супер-урок, який ми бачимо — зростає попит, зростає аудиторія і  екосистема таких стартапів побудована, це 100%. Те, що було погано і що треба змінити: треба працювати над більш конкретними проблемами і проекти мають закривати конкретні питання. Це не має бути «щось з освіти, щось з арго і давайте щось ще». «Щось» вже є — і таких схожих конкурсів, проектів  реально багато, а треба працювати з конкретними проблемами. Варто брати від міністерства або аудиторії, або міста, або громадян, те що їх цікавить, те що їх болить — і виносити на хакатон з проханням «зробіть проект».  </span>

<p><span style="font-weight: 400;">EGAP Challenge має вирішити проблеми українських громадян за допомогою IT-рішень.Усі ці проекти змінюватимуть життя  в країні, а взаємодію між державними органами і громадянами зроблять більш ефективною. Усього в ньому було задіяно 4 області — Вінницька, Волинська, Дніпровська та Одеська.</span></p><p></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Хто і навіщо це організовував</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">Метою <a href="http://egap.in.ua/komponent-3-e-demokratiya/egap-challenge-framework/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a> є запровадження нових інструментів електронної демократії, що допоможуть громадянам отримувати нові якісні сервіси, ефективно взаємодіяти та безпосередньо впливати на владу, а владі – досягти нового рівня прозорості та ефективності.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">EGAP Challenge є спільною ініціативою Державного агентства з питань електронного урядування та Фонду Східна Європа в рамках реалізації Програми EGAP (e-Government for accountability and participation), що фінансується Швейцарською Конфедерацією.</span></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Переможці 2017 року</strong></h3><h4 style="text-align: left;"><strong>Інфраструктура</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/SmartTicketsUa/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Smarttickets</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-сервіс єдиного квитка, дозволяє прокласти маршрут з різними видами транспорту і отримати електронний квиток;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/SafeWayUA/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">SafeWay UA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — система контролю безпеки пасажирських перевезень;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: Розумна країна (100 тис грн) — сервіс контролю якості надання послуг державними підприємствами (CaaS)</span></p><h4 style="text-align: left;"><strong>Освіта</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">I місце: </span><span style="font-weight: 400;"><a href="https://www.facebook.com/casersorg/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer">CASERS.org</a> — сервіс взаємодії освітньо-наукових ініціатив і бізнесу, який вирішує проблему практичності знань;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/Fractal.tools/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Fractal Tools</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — освітня платформа технологічної творчості для не-професіоналів;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/bookvik/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Буквик</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.facebook.com/ilearn.educationonline/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">iLearn</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.facebook.com/emovaua/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Є-Мова</span></a><span style="font-weight: 400;"> (по 100 тис грн)</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"> Є-мова — платформа вивчення української мови, яка працює з російськомовними українцями в прифронтовій зоні та з іноземцями;</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">iLearn — безкоштовна онлайн-платформа для підготовки до ЗНО;</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Буквик</span><span style="font-weight: 400;"> — програма навчання для дошкільнят, яка містить живий зошит і мобільний додаток;</span></li></ul><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738468_445116512514005_5946646691210432115_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738628_445116429180680_969238065302385629_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18766837_445116085847381_6305304371976082955_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738629_445116092514047_2754826704970927501_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18766631_445115262514130_6093207090903342227_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18766363_445115179180805_5462036407877205206_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738594_445115109180812_7177073060579225814_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18815038_445115175847472_7564872200708710496_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738446_445115015847488_7233158929847796921_o.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4 style="text-align: left;"><strong>Екологія</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/EcoInfo.pro/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">EcoInfo</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-платформа моніторингу атмосферного повітря в точці перебування (MaaS);</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/animal.id.info/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Animal-id.info UA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — міжнародна база ідентифікації тварин, яка об&#8217;єднує національні і локальні бази ідентифікованих тварин, а також працює з реєстром тварин, які знаходяться в неволі;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/preciousplasticukraine/?fref=mentions"><span style="font-weight: 400;">Дорогоцінний пластик</span></a><span style="font-weight: 400;"> — соціальна платформа з переробки пластику на корисні речі, яка має на меті створення банку пластика через краудфандингову платформу і пункти збору.</span></p><h4 style="text-align: left;"><strong>Агропромисловість</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/Znaydeno/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Znaydeno</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-сервіс візуалізації для моніторингу і контролю використання земель, вирубки лісів, несанкціонованої утилізації сміття (MaaS);</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/agroyard/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">АгроЯрд</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — маркетплейс для аграріїв з можливістю укладати електронні контракти;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/GrainMixAnalyzer/?fref=mentions"><span style="font-weight: 400;">G.MIAN</span></a><span style="font-weight: 400;"> — система автоматичних пробовідбірників для аналізу якості зерносумішей.</span></p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18739174_445125772513079_5379605465814464390_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700649_445125382513118_5827453035533700646_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700622_445125039179819_1648445730171634913_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18836684_445124812513175_910870988481957089_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738629_445123282513328_8447851951111175295_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700751_445122092513447_6540305446450706580_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18814614_445117422513914_8771991243705264939_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18815034_445117419180581_4322735889707712863_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738853_445117515847238_6447978724406400001_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700503_445117495847240_2855842195785465954_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700385_445116682513988_3819672403606533459_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18768571_445116515847338_3983462175435604966_o.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4><strong>Слово координатору</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Нам вдалось поспілкуватись з <strong>В’ячеславом Маякіним</strong>, національним координатором конкурсу </span><span style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">EGAP Challenge<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/iforum-2016_072-300x200.jpg" />Конкурс e-демократії EGAP проведе фінал на iForum</span></a> та дізнатись про перебіг конкурсу, спостереження та висновки.</span></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Про ключові цифри та результати програми EGAP для України</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">— Другий цикл програми зростив проект у тричі, і по напрямках, і по аудиторії, і по зареєстрованих учасниках, і по проектах, які пройшли. У нас були найбільші ідеатони і хакатони, тобто ми мали у першому циклі 150-170 заявок, то тут ми мали майже 400 людей, які просто захотіли щось робити і прийшли з ідеями. Більше 500 людей було на ідеатонах, хакатонах.</span></p><p></span></p><h3 style="text-align: center;"><span style="font-weight: 400;"><br /></span><strong>Про найбільше досягнення і найбільші труднощі у роботі зі стартапами</strong><br /></h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/18836679_445114515847538_5425439071671355611_o-e1496244588954.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>В’ячеслав Маякін</strong> 			</figcaption>			</figure><p><span style="font-weight: 400;">— Найбільша складність у тому, що люди, які роблять проекти, вони не завжди професіонали в менеджменті, не завжди професіонали у роботі з фінансами, з документами. У нас надавалось фінансування і для багатьох команд, надавати документи, чеки, рахунки — це було дивно і незвично. Серед них не всі бізнесмени — хтось працює в соціальній сфері, хтось в офісі, і він не стикався з бухгалтерією.</span></p><p><span style="font-weight: 400;"> Складнощі є в тому, що не вистачає знань, досвіду і навичок деяким проектам. З точки зору роботи по Україні інколи буває спротив на місцевому рівні, на рівні органів влади, ненадання інформації, але це завжди є проблемою, це стосується не тільки цього проекту.</span></p><h3 style="text-align: center;"><span style="font-weight: 400;">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Нам вдається знайти спільну мову, особливо з містами на місцевому рівні</p>			</blockquote><br /></span><span style="font-weight: 400;"><br /></span><strong>Про найбільш перспективні технологічні напрямки в Україні</strong><br /></h3><p><span style="font-weight: 400;">— Зараз ми бачимо, що перемогли круті технології, де є віртуальна реальність, перемогли проекти із дронами, великими даними, робота з фотознімками, нейронні сітки, штучний інтелект. Це — світові тренди, тому це абсолютно нормально, це зараз застосовується в реальному житті і в міністерствах і в соціальних проектах також. Це штучний інтелект, VR — це ті технології, які в нас перемогли і IoT-проекти (платформи для налаштування датчиків). Можна працювати ще у сфері освіти. Ті платформи, які вони запустили, вони прикольні, — але ще по ed-tech немає таких сильних проектів. Якщо вони будуть поєднувати в собі якісь нові теми на кшталт VR — ми далі будемо шукати, бо просто зробити портал з відео&#8230; це вже робили і інші проекти, які ми і так знаємо. Треба йти далі, треба робити все більш технологічним для людини.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Копати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше, як ми у цьому циклі, працювати над імплементацією проекту</p>			</blockquote></span></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Про потенціал міст поза межами столиці</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">— У нас майже всі працювали поза межами столиці, тому що це було 4 регіони. У Києві немає прямої інкубації, там більше контактна база, зустрічі з міністерствами, експертами або менторами. Майже всі проекти були орієнтовані одразу на всю країну, і в принципі багатьом це вдалось. Дуже сильне місто Дніпро, дуже сильне місто Одеса, дуже добре у Вінниці поставлена робота з місцевою владою, там влада дуже дотична і дуже цікава до інновацій, легко все впроваджують. Трохи гірше в Луцьку, тому що це маленьке місто, в них немає такої великої інфраструктури, щоб щось впроваджувати, тому їх можна зрозуміти.  </span><span style="font-weight: 400;"><br /></span></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Про головні уроки із другого циклу програми EGAP</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">— Супер-урок, який ми бачимо — зростає попит, зростає аудиторія і  екосистема таких стартапів побудована, це 100%. Те, що було погано і що треба змінити: треба працювати над більш конкретними проблемами і проекти мають закривати конкретні питання. Це не має бути «щось з освіти, щось з арго і давайте щось ще». «Щось» вже є — і таких схожих конкурсів, проектів  реально багато, а треба працювати з конкретними проблемами. Варто брати від міністерства або аудиторії, або міста, або громадян, те що їх цікавить, те що їх болить — і виносити на хакатон з проханням «зробіть проект».  </span></p>

Фінал конкурсу стартапів EGAP Challenge DemoDay відбувся <a href="https://nachasi.com/2017/05/31/iforum-quotes/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">в рамках iForum</a> 25 травня. У фінальному пітчингу взяло участь 14 найкращих проектів за 4 напрямками: освіта, екологія, інфраструктура і агропромисловість. Усі проекти впродовж 2 циклу, що тривав 8 місяців, взяли участь у навчанні, консультаціях та пілотних запусках в регіонах

<span style="font-weight: 400;">EGAP Challenge має вирішити проблеми українських громадян за допомогою IT-рішень.Усі ці проекти змінюватимуть життя  в країні, а взаємодію між державними органами і громадянами зроблять більш ефективною. Усього в ньому було задіяно 4 області — Вінницька, Волинська, Дніпровська та Одеська.</span>


<h3 style="text-align: center;"><strong>Хто і навіщо це організовував</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">Метою <a href="http://egap.in.ua/komponent-3-e-demokratiya/egap-challenge-framework/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a> є запровадження нових інструментів електронної демократії, що допоможуть громадянам отримувати нові якісні сервіси, ефективно взаємодіяти та безпосередньо впливати на владу, а владі – досягти нового рівня прозорості та ефективності.</span>

<span style="font-weight: 400;">EGAP Challenge є спільною ініціативою Державного агентства з питань електронного урядування та Фонду Східна Європа в рамках реалізації Програми EGAP (e-Government for accountability and participation), що фінансується Швейцарською Конфедерацією.</span>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Переможці 2017 року</strong></h3>
<h4 style="text-align: left;"><strong>Інфраструктура</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/SmartTicketsUa/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Smarttickets</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-сервіс єдиного квитка, дозволяє прокласти маршрут з різними видами транспорту і отримати електронний квиток;</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/SafeWayUA/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">SafeWay UA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — система контролю безпеки пасажирських перевезень;</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: Розумна країна (100 тис грн) — сервіс контролю якості надання послуг державними підприємствами (CaaS)</span>
<h4 style="text-align: left;"><strong>Освіта</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">I місце: </span><span style="font-weight: 400;"><a href="https://www.facebook.com/casersorg/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer">CASERS.org</a> — сервіс взаємодії освітньо-наукових ініціатив і бізнесу, який вирішує проблему практичності знань;</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/Fractal.tools/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Fractal Tools</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — освітня платформа технологічної творчості для не-професіоналів;</span>

<span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/bookvik/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Буквик</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.facebook.com/ilearn.educationonline/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">iLearn</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.facebook.com/emovaua/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Є-Мова</span></a><span style="font-weight: 400;"> (по 100 тис грн)</span>
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"> Є-мова — платформа вивчення української мови, яка працює з російськомовними українцями в прифронтовій зоні та з іноземцями;</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">iLearn — безкоштовна онлайн-платформа для підготовки до ЗНО;</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Буквик</span><span style="font-weight: 400;"> — програма навчання для дошкільнят, яка містить живий зошит і мобільний додаток;</span></li>
</ul>
[gallery type="rectangular" ids="4052,4053,4054,4055,4056,4057,4058,4059,4060"]
<h4 style="text-align: left;"><strong>Екологія</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/EcoInfo.pro/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">EcoInfo</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-платформа моніторингу атмосферного повітря в точці перебування (MaaS);</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/animal.id.info/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Animal-id.info UA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — міжнародна база ідентифікації тварин, яка об'єднує національні і локальні бази ідентифікованих тварин, а також працює з реєстром тварин, які знаходяться в неволі;</span>

<span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/preciousplasticukraine/?fref=mentions"><span style="font-weight: 400;">Дорогоцінний пластик</span></a><span style="font-weight: 400;"> — соціальна платформа з переробки пластику на корисні речі, яка має на меті створення банку пластика через краудфандингову платформу і пункти збору.</span>
<h4 style="text-align: left;"><strong>Агропромисловість</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/Znaydeno/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Znaydeno</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-сервіс візуалізації для моніторингу і контролю використання земель, вирубки лісів, несанкціонованої утилізації сміття (MaaS);</span>

<span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/agroyard/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">АгроЯрд</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — маркетплейс для аграріїв з можливістю укладати електронні контракти;</span>

<span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/GrainMixAnalyzer/?fref=mentions"><span style="font-weight: 400;">G.MIAN</span></a><span style="font-weight: 400;"> — система автоматичних пробовідбірників для аналізу якості зерносумішей.</span>

[gallery type="rectangular" ids="4040,4041,4042,4043,4044,4045,4046,4047,4048,4049,4050,4051"]
<h4><strong>Слово координатору</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Нам вдалось поспілкуватись з <strong>В’ячеславом Маякіним</strong>, національним координатором конкурсу </span><span style="font-weight: 400;"><a href="https://nachasi.com/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a> та дізнатись про перебіг конкурсу, спостереження та висновки.</span>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Про ключові цифри та результати програми EGAP для України</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">— Другий цикл програми зростив проект у тричі, і по напрямках, і по аудиторії, і по зареєстрованих учасниках, і по проектах, які пройшли. У нас були найбільші ідеатони і хакатони, тобто ми мали у першому циклі 150-170 заявок, то тут ми мали майже 400 людей, які просто захотіли щось робити і прийшли з ідеями. Більше 500 людей було на ідеатонах, хакатонах.</span>

[blockquote_with_author content="За другий цикл у нас була аудиторія в соцмережах понад 500 тис — це реально круто. Щодо результатів, можна сказати, що ми провели круту інкубацію, було понад 50 зустрічей з потенційними клієнтами, а потенційні клієнти це, зазвичай, органи влади або державні підприємства, державні компанії. Ми провели 8-10 зустрічей з міністерствами і понад 10 зустрічей з органами влади для проектів для їх інтеграції. <span style="font-weight: 400;">Запущено десь 12 пілотних проектів для команд, деякі команди покрили навіть 3 регіони"]</span>
<h3 style="text-align: center;"><span style="font-weight: 400;">
</span><strong>Про найбільше досягнення і найбільші труднощі у роботі зі стартапами</strong></h3>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18836679_445114515847538_5425439071671355611_o-e1496244588954.jpg" bold="В’ячеслав Маякін" align="right"]

<span style="font-weight: 400;">— Найбільша складність у тому, що люди, які роблять проекти, вони не завжди професіонали в менеджменті, не завжди професіонали у роботі з фінансами, з документами. У нас надавалось фінансування і для багатьох команд, надавати документи, чеки, рахунки — це було дивно і незвично. Серед них не всі бізнесмени — хтось працює в соціальній сфері, хтось в офісі, і він не стикався з бухгалтерією.</span>

<span style="font-weight: 400;"> Складнощі є в тому, що не вистачає знань, досвіду і навичок деяким проектам. З точки зору роботи по Україні інколи буває спротив на місцевому рівні, на рівні органів влади, ненадання інформації, але це завжди є проблемою, це стосується не тільки цього проекту.</span>
<h3 style="text-align: center;"><span style="font-weight: 400;">[blockquote_with_author content="Нам вдається знайти спільну мову, особливо з містами на місцевому рівні"]
</span><span style="font-weight: 400;">
</span><strong>Про найбільш перспективні технологічні напрямки в Україні</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">— Зараз ми бачимо, що перемогли круті технології, де є віртуальна реальність, перемогли проекти із дронами, великими даними, робота з фотознімками, нейронні сітки, штучний інтелект. Це — світові тренди, тому це абсолютно нормально, це зараз застосовується в реальному житті і в міністерствах і в соціальних проектах також. Це штучний інтелект, VR — це ті технології, які в нас перемогли і IoT-проекти (платформи для налаштування датчиків). Можна працювати ще у сфері освіти. Ті платформи, які вони запустили, вони прикольні, — але ще по ed-tech немає таких сильних проектів. Якщо вони будуть поєднувати в собі якісь нові теми на кшталт VR — ми далі будемо шукати, бо просто зробити портал з відео... це вже робили і інші проекти, які ми і так знаємо. Треба йти далі, треба робити все більш технологічним для людини.</span>

<span style="font-weight: 400;">[blockquote_with_author content="«Копати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше, як ми у цьому циклі, працювати над імплементацією проекту"]</span>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Про потенціал міст поза межами столиці</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">— У нас майже всі працювали поза межами столиці, тому що це було 4 регіони. У Києві немає прямої інкубації, там більше контактна база, зустрічі з міністерствами, експертами або менторами. Майже всі проекти були орієнтовані одразу на всю країну, і в принципі багатьом це вдалось. Дуже сильне місто Дніпро, дуже сильне місто Одеса, дуже добре у Вінниці поставлена робота з місцевою владою, там влада дуже дотична і дуже цікава до інновацій, легко все впроваджують. Трохи гірше в Луцьку, тому що це маленьке місто, в них немає такої великої інфраструктури, щоб щось впроваджувати, тому їх можна зрозуміти.  </span><span style="font-weight: 400;">
</span>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Про головні уроки із другого циклу програми EGAP</strong></h3>
<span style="font-weight: 400;">— Супер-урок, який ми бачимо — зростає попит, зростає аудиторія і  екосистема таких стартапів побудована, це 100%. Те, що було погано і що треба змінити: треба працювати над більш конкретними проблемами і проекти мають закривати конкретні питання. Це не має бути «щось з освіти, щось з арго і давайте щось ще». «Щось» вже є — і таких схожих конкурсів, проектів  реально багато, а треба працювати з конкретними проблемами. Варто брати від міністерства або аудиторії, або міста, або громадян, те що їх цікавить, те що їх болить — і виносити на хакатон з проханням «зробіть проект».  </span>

<p><span style="font-weight: 400;">EGAP Challenge має вирішити проблеми українських громадян за допомогою IT-рішень.Усі ці проекти змінюватимуть життя  в країні, а взаємодію між державними органами і громадянами зроблять більш ефективною. Усього в ньому було задіяно 4 області — Вінницька, Волинська, Дніпровська та Одеська.</span></p><p></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Хто і навіщо це організовував</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">Метою <a href="http://egap.in.ua/komponent-3-e-demokratiya/egap-challenge-framework/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a> є запровадження нових інструментів електронної демократії, що допоможуть громадянам отримувати нові якісні сервіси, ефективно взаємодіяти та безпосередньо впливати на владу, а владі – досягти нового рівня прозорості та ефективності.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">EGAP Challenge є спільною ініціативою Державного агентства з питань електронного урядування та Фонду Східна Європа в рамках реалізації Програми EGAP (e-Government for accountability and participation), що фінансується Швейцарською Конфедерацією.</span></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Переможці 2017 року</strong></h3><h4 style="text-align: left;"><strong>Інфраструктура</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/SmartTicketsUa/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Smarttickets</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-сервіс єдиного квитка, дозволяє прокласти маршрут з різними видами транспорту і отримати електронний квиток;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/SafeWayUA/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">SafeWay UA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — система контролю безпеки пасажирських перевезень;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: Розумна країна (100 тис грн) — сервіс контролю якості надання послуг державними підприємствами (CaaS)</span></p><h4 style="text-align: left;"><strong>Освіта</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">I місце: </span><span style="font-weight: 400;"><a href="https://www.facebook.com/casersorg/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer">CASERS.org</a> — сервіс взаємодії освітньо-наукових ініціатив і бізнесу, який вирішує проблему практичності знань;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/Fractal.tools/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Fractal Tools</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — освітня платформа технологічної творчості для не-професіоналів;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/bookvik/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Буквик</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.facebook.com/ilearn.educationonline/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">iLearn</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.facebook.com/emovaua/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Є-Мова</span></a><span style="font-weight: 400;"> (по 100 тис грн)</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"> Є-мова — платформа вивчення української мови, яка працює з російськомовними українцями в прифронтовій зоні та з іноземцями;</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">iLearn — безкоштовна онлайн-платформа для підготовки до ЗНО;</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Буквик</span><span style="font-weight: 400;"> — програма навчання для дошкільнят, яка містить живий зошит і мобільний додаток;</span></li></ul><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738468_445116512514005_5946646691210432115_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738628_445116429180680_969238065302385629_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18766837_445116085847381_6305304371976082955_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738629_445116092514047_2754826704970927501_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18766631_445115262514130_6093207090903342227_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18766363_445115179180805_5462036407877205206_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738594_445115109180812_7177073060579225814_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18815038_445115175847472_7564872200708710496_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738446_445115015847488_7233158929847796921_o.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4 style="text-align: left;"><strong>Екологія</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/EcoInfo.pro/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">EcoInfo</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-платформа моніторингу атмосферного повітря в точці перебування (MaaS);</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/animal.id.info/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Animal-id.info UA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — міжнародна база ідентифікації тварин, яка об&#8217;єднує національні і локальні бази ідентифікованих тварин, а також працює з реєстром тварин, які знаходяться в неволі;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/preciousplasticukraine/?fref=mentions"><span style="font-weight: 400;">Дорогоцінний пластик</span></a><span style="font-weight: 400;"> — соціальна платформа з переробки пластику на корисні речі, яка має на меті створення банку пластика через краудфандингову платформу і пункти збору.</span></p><h4 style="text-align: left;"><strong>Агропромисловість</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">I місце: </span><a href="https://www.facebook.com/Znaydeno/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">Znaydeno</span></a><span style="font-weight: 400;"> (250 тис грн) — е-сервіс візуалізації для моніторингу і контролю використання земель, вирубки лісів, несанкціонованої утилізації сміття (MaaS);</span></p><p><span style="font-weight: 400;">II місце: </span><a href="https://www.facebook.com/agroyard/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="font-weight: 400;">АгроЯрд</span></a><span style="font-weight: 400;"> (150 тис грн) — маркетплейс для аграріїв з можливістю укладати електронні контракти;</span></p><p><span style="font-weight: 400;">III місце: </span><a href="https://www.facebook.com/GrainMixAnalyzer/?fref=mentions"><span style="font-weight: 400;">G.MIAN</span></a><span style="font-weight: 400;"> — система автоматичних пробовідбірників для аналізу якості зерносумішей.</span></p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18739174_445125772513079_5379605465814464390_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700649_445125382513118_5827453035533700646_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700622_445125039179819_1648445730171634913_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18836684_445124812513175_910870988481957089_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738629_445123282513328_8447851951111175295_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700751_445122092513447_6540305446450706580_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18814614_445117422513914_8771991243705264939_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18815034_445117419180581_4322735889707712863_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18738853_445117515847238_6447978724406400001_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700503_445117495847240_2855842195785465954_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18700385_445116682513988_3819672403606533459_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18768571_445116515847338_3983462175435604966_o.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4><strong>Слово координатору</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Нам вдалось поспілкуватись з <strong>В’ячеславом Маякіним</strong>, національним координатором конкурсу </span><span style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a> та дізнатись про перебіг конкурсу, спостереження та висновки.</span></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Про ключові цифри та результати програми EGAP для України</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">— Другий цикл програми зростив проект у тричі, і по напрямках, і по аудиторії, і по зареєстрованих учасниках, і по проектах, які пройшли. У нас були найбільші ідеатони і хакатони, тобто ми мали у першому циклі 150-170 заявок, то тут ми мали майже 400 людей, які просто захотіли щось робити і прийшли з ідеями. Більше 500 людей було на ідеатонах, хакатонах.</span></p><p></span></p><h3 style="text-align: center;"><span style="font-weight: 400;"><br /></span><strong>Про найбільше досягнення і найбільші труднощі у роботі зі стартапами</strong></h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/18836679_445114515847538_5425439071671355611_o-e1496244588954.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>В’ячеслав Маякін</strong> 			</figcaption>			</figure><p><span style="font-weight: 400;">— Найбільша складність у тому, що люди, які роблять проекти, вони не завжди професіонали в менеджменті, не завжди професіонали у роботі з фінансами, з документами. У нас надавалось фінансування і для багатьох команд, надавати документи, чеки, рахунки — це було дивно і незвично. Серед них не всі бізнесмени — хтось працює в соціальній сфері, хтось в офісі, і він не стикався з бухгалтерією.</span></p><p><span style="font-weight: 400;"> Складнощі є в тому, що не вистачає знань, досвіду і навичок деяким проектам. З точки зору роботи по Україні інколи буває спротив на місцевому рівні, на рівні органів влади, ненадання інформації, але це завжди є проблемою, це стосується не тільки цього проекту.</span></p><h3 style="text-align: center;"><span style="font-weight: 400;">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Нам вдається знайти спільну мову, особливо з містами на місцевому рівні</p>			</blockquote><br /></span><span style="font-weight: 400;"><br /></span><strong>Про найбільш перспективні технологічні напрямки в Україні</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">— Зараз ми бачимо, що перемогли круті технології, де є віртуальна реальність, перемогли проекти із дронами, великими даними, робота з фотознімками, нейронні сітки, штучний інтелект. Це — світові тренди, тому це абсолютно нормально, це зараз застосовується в реальному житті і в міністерствах і в соціальних проектах також. Це штучний інтелект, VR — це ті технології, які в нас перемогли і IoT-проекти (платформи для налаштування датчиків). Можна працювати ще у сфері освіти. Ті платформи, які вони запустили, вони прикольні, — але ще по ed-tech немає таких сильних проектів. Якщо вони будуть поєднувати в собі якісь нові теми на кшталт VR — ми далі будемо шукати, бо просто зробити портал з відео&#8230; це вже робили і інші проекти, які ми і так знаємо. Треба йти далі, треба робити все більш технологічним для людини.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Копати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше, як ми у цьому циклі, працювати над імплементацією проекту</p>			</blockquote></span></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Про потенціал міст поза межами столиці</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">— У нас майже всі працювали поза межами столиці, тому що це було 4 регіони. У Києві немає прямої інкубації, там більше контактна база, зустрічі з міністерствами, експертами або менторами. Майже всі проекти були орієнтовані одразу на всю країну, і в принципі багатьом це вдалось. Дуже сильне місто Дніпро, дуже сильне місто Одеса, дуже добре у Вінниці поставлена робота з місцевою владою, там влада дуже дотична і дуже цікава до інновацій, легко все впроваджують. Трохи гірше в Луцьку, тому що це маленьке місто, в них немає такої великої інфраструктури, щоб щось впроваджувати, тому їх можна зрозуміти.  </span><span style="font-weight: 400;"><br /></span></p><h3 style="text-align: center;"><strong>Про головні уроки із другого циклу програми EGAP</strong></h3><p><span style="font-weight: 400;">— Супер-урок, який ми бачимо — зростає попит, зростає аудиторія і  екосистема таких стартапів побудована, це 100%. Те, що було погано і що треба змінити: треба працювати над більш конкретними проблемами і проекти мають закривати конкретні питання. Це не має бути «щось з освіти, щось з арго і давайте щось ще». «Щось» вже є — і таких схожих конкурсів, проектів  реально багато, а треба працювати з конкретними проблемами. Варто брати від міністерства або аудиторії, або міста, або громадян, те що їх цікавить, те що їх болить — і виносити на хакатон з проханням «зробіть проект».  </span></p>

EGAP Challenge DemoDay — хто змінить Україну

{:ua}Все про EGAP Challenge 2017 у цифрах та фактах{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

BBC — найнадійніше британське (та й світове) джерело новин. Але не лише цим (та своїм легендарними стандартами журналістики) відома медіакорпорація — але й незвичними підходами до інтерактиву. 5 медіапроектів свідчать про це якнайкраще

Це — приголомшлива серія експериментальних сайтів. Їх об’єднує ідея взяти дані і представити їх людям так, аби вони змогли освоїти нові способи взаємодії з ними. Від знання свого тіла краще до інтерактивних експериментів з хімії — дивіться далі самі.


<h4><strong>Інтерактивні хімічні експерименти Biggest Bangs</strong></h4>
Це не перше інтерактивне відео на YouTube, яке ви побачите, але воно — одне із найкращих. Глядачів запрошують до лабораторії BBC, щоби створити власні експерименти, намагаючись зробити найбільший вибух.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/wvblSXIdf3A" width="660" height="377" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Вас дають вісім елементів: водень, натрій, сірка, азот, хлор, кисень, йод і алюміній. Виберіть будь-які два, щоби їх змішувати, і подивіться експеримент на YouTube. Оповідач пояснює те, що відбувається, з типовим почуттям гумору BBC. Повторіть експерименти з такою кількістю елементів, з якою забажаєте — і знайдіть той, який вибухає найгучніше.
<h4><strong><a href="http://www.bbc.com/future/bespoke/story/20150306-journey-to-the-centre-of-earth/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Journey to the Center of the Earth</a></strong></h4>
Припустимо, ви отримали два нових транспортних засоби. Одним з них є бурильна машина, що може пройти кору Землі наскрізь, діставшись до ядра. Інший засіб для пересування — це підводний човен, здатний дістатись до глибин океанів, де ніхто ніколи не був. Що ви побачите там за допомогою кожної із цих машин?

<img class="alignnone wp-image-3996 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth.png" alt="" width="670" height="341" />

Подорожі до центру Землі можна здійснити в будь-якому браузері. Прокрутіть вниз, щоби переглянути, як рухатимуться 2 транспортних засоби, з кожним кліком опускаючись все глибше. Сайт покаже вам цікаві факти на шляху до Земного ядра. Це — захоплюючий погляд на речі, які лежать під нами, але на які ми ніколи не звертаємо багато уваги. А ще — прекрасний спосіб навчити ваших дітей науковим фактам у повсякденному житті.
<h4><strong><a href="http://www.bbc.com/future/bespoke/20140304-how-big-is-space-interactive/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">How Big Is Space?</a></strong></h4>
Тут у вас є можливість зануритись в глибини нашої планети або ж навпаки відправитись досліджувати простори космосу. Цей інтерактивний сайт працює аналогічно до попереднього, але замість того, щоби спостерігати за бурильною машиною та підводним човном, ви можете «полетіти» ракетою.

<img class="alignnone wp-image-3999 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space.png" alt="" width="670" height="321" />

З кожним кліком ви будете йти далі в космос, спостерігаючи як колір навколишнього простору змінюється по мірі вашого руху. Дізнайтеся, яку відстань мав подолати Юрій Гагарін, щоби стати першою людиною в космосі, або зможете наочно побачити відстань між Землею і Сонцем.
<h4><strong><a href="http://www.bbc.com/earth/story/the-making-of-me-and-you" target="_blank" rel="noopener noreferrer">How Much of Your Body Is You?</a></strong></h4>
Людське тіло є неймовірно складним механізмом. Якщо ви зупинитеся і подумайте про це, то здивуєтеся тому, як багато речей та процесів функціонують одночасно так ефективно всередині вас. Хочете дізнатися, що з чого насправді складається ваше тіло?

<img class="alignnone wp-image-4003 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body.png" alt="" width="670" height="448" />

Цей сайт попросить вас вказати дату народження, вік, стать, зріст і вагу. Потім він викладає 4 діаграми даних: вміст тіла, калькулятор ваги, розмір тіла і з чого ви складаєтеся. Ви дізнаєтесь  скільки у вашому тілі кисню, низку інших складових та показників. Також можна дізнатись, скільки даних зберігаються у вашій ДНК, або яка частина вашого тіла складається з води. Це — захоплюючий погляд на все, що відбувається всередині вас і з вами просто зараз.
<h4><strong><a href="http://www.bbc.co.uk/programmes/articles/1kWsQcfTPFjfz9sdxfTGFhC/our-world-war-interactive-episode" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Our World War: Can You Survive World War I?</a></strong></h4>
Ви ніколи не бачили нічого подібного — найповніший ресурс, який може вам знадобитись для вивчення подій Першої Світової війни. Перед вами будуть інтерактивні епізоди, де ви зможете стати учасником (чи учасницею) подій.

<img class="alignnone wp-image-4006 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war.png" alt="" width="670" height="448" />

Інтерактивний епізод змушує вас спробувати себе в ролі командира під час бою. Приймати рішення доведеться виважено, адже на часі — зберегти життя своє та своїх солдатів. На кожному етапі, ви отримаєте невелику оцінку ваших навичок. Це як грати в гру, тільки набагато краще, тому що епізоди засновані на подіях із реального минулого: хоча персонажі вигадані, ситуація і рішення походять від реальних історій, розказаних ветеранами Першої Світової.

<p>Це — приголомшлива серія експериментальних сайтів. Їх об’єднує ідея взяти дані і представити їх людям так, аби вони змогли освоїти нові способи взаємодії з ними. Від знання свого тіла краще до інтерактивних експериментів з хімії — дивіться далі самі.</p><p></p><h4><strong>Інтерактивні хімічні експерименти Biggest Bangs</strong></h4><p>Це не перше інтерактивне відео на YouTube, яке ви побачите, але воно — одне із найкращих. Глядачів запрошують до лабораторії BBC, щоби створити власні експерименти, намагаючись зробити найбільший вибух.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/wvblSXIdf3A" width="660" height="377" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Вас дають вісім елементів: водень, натрій, сірка, азот, хлор, кисень, йод і алюміній. Виберіть будь-які два, щоби їх змішувати, і подивіться експеримент на YouTube. Оповідач пояснює те, що відбувається, з типовим почуттям гумору BBC. Повторіть експерименти з такою кількістю елементів, з якою забажаєте — і знайдіть той, який вибухає найгучніше.</p><h4><strong><a href="http://www.bbc.com/future/bespoke/story/20150306-journey-to-the-centre-of-earth/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Journey to the Center of the Earth</a></strong></h4><p>Припустимо, ви отримали два нових транспортних засоби. Одним з них є бурильна машина, що може пройти кору Землі наскрізь, діставшись до ядра. Інший засіб для пересування — це підводний човен, здатний дістатись до глибин океанів, де ніхто ніколи не був. Що ви побачите там за допомогою кожної із цих машин?</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-3996 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth.png" alt="" width="670" height="341" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth.png 670w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth-300x153.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth-650x331.png 650w" sizes="(max-width: 670px) 100vw, 670px" /></p><p>Подорожі до центру Землі можна здійснити в будь-якому браузері. Прокрутіть вниз, щоби переглянути, як рухатимуться 2 транспортних засоби, з кожним кліком опускаючись все глибше. Сайт покаже вам цікаві факти на шляху до Земного ядра. Це — захоплюючий погляд на речі, які лежать під нами, але на які ми ніколи не звертаємо багато уваги. А ще — прекрасний спосіб навчити ваших дітей науковим фактам у повсякденному житті.</p><h4><strong><a href="http://www.bbc.com/future/bespoke/20140304-how-big-is-space-interactive/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">How Big Is Space?</a></strong></h4><p>Тут у вас є можливість зануритись в глибини нашої планети або ж навпаки відправитись досліджувати простори космосу. Цей інтерактивний сайт працює аналогічно до попереднього, але замість того, щоби спостерігати за бурильною машиною та підводним човном, ви можете «полетіти» ракетою.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-3999 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space.png" alt="" width="670" height="321" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space.png 670w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space-300x144.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space-650x311.png 650w" sizes="(max-width: 670px) 100vw, 670px" /></p><p>З кожним кліком ви будете йти далі в космос, спостерігаючи як колір навколишнього простору змінюється по мірі вашого руху. Дізнайтеся, яку відстань мав подолати Юрій Гагарін, щоби стати першою людиною в космосі, або зможете наочно побачити відстань між Землею і Сонцем.</p><h4><strong><a href="http://www.bbc.com/earth/story/the-making-of-me-and-you" target="_blank" rel="noopener noreferrer">How Much of Your Body Is You?</a></strong></h4><p>Людське тіло є неймовірно складним механізмом. Якщо ви зупинитеся і подумайте про це, то здивуєтеся тому, як багато речей та процесів функціонують одночасно так ефективно всередині вас. Хочете дізнатися, що з чого насправді складається ваше тіло?</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-4003 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body.png" alt="" width="670" height="448" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body.png 670w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body-300x200.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body-650x435.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body-600x400.png 600w" sizes="(max-width: 670px) 100vw, 670px" /></p><p>Цей сайт попросить вас вказати дату народження, вік, стать, зріст і вагу. Потім він викладає 4 діаграми даних: вміст тіла, калькулятор ваги, розмір тіла і з чого ви складаєтеся. Ви дізнаєтесь  скільки у вашому тілі кисню, низку інших складових та показників. Також можна дізнатись, скільки даних зберігаються у вашій ДНК, або яка частина вашого тіла складається з води. Це — захоплюючий погляд на все, що відбувається всередині вас і з вами просто зараз.</p><h4><strong><a href="http://www.bbc.co.uk/programmes/articles/1kWsQcfTPFjfz9sdxfTGFhC/our-world-war-interactive-episode" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Our World War: Can You Survive World War I?</a></strong></h4><p>Ви ніколи не бачили нічого подібного — найповніший ресурс, який може вам знадобитись для вивчення подій Першої Світової війни. Перед вами будуть інтерактивні епізоди, де ви зможете стати учасником (чи учасницею) подій.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-4006 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war.png" alt="" width="670" height="448" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war.png 670w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war-300x200.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war-650x435.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war-600x400.png 600w" sizes="(max-width: 670px) 100vw, 670px" /></p><p>Інтерактивний епізод змушує вас спробувати себе в ролі командира під час бою. Приймати рішення доведеться виважено, адже на часі — зберегти життя своє та своїх солдатів. На кожному етапі, ви отримаєте невелику оцінку ваших навичок. Це як грати в гру, тільки набагато краще, тому що епізоди засновані на подіях із реального минулого: хоча персонажі вигадані, ситуація і рішення походять від реальних історій, розказаних ветеранами Першої Світової.</p>

5 незвичайних інтерактивних міні-сайтів від BBC

{:ua}Які незвичні сайти пропонує BBC інтернет-користувачам?{:}

<p>Місце сили — iForum — форум IT-діячів, котрий цьогоріч зібрав до 9 тис учасників, близько сотні спікерів та мав 5 тематичних потоків і 2 секції.
</p>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Якими були основні тематичні потоки</strong></h3>
У програмі iForum відвідувачі могли потрапити на одну із доповідей за такими тематичними напрямками:
<ul>
<li>потік «Інновації» (ведучий Ігор Новіков, Singularity University);</li>
 	<li>потік «Кіберспорт і Відеоблоги» (ведучий Денис Довгополий);</li>
 	<li>потік «Інтернет-бізнес / Стартапи» (Олексій Мась та Денис Довгополий);</li>
 	<li>потік «Інтернет-реклама і просування» (Євген Шевченко);</li>
 	<li>потік «Інтернет-технології» (Сергій Корж);</li>
 	<li>секція «CRM і Лояльність: Як утримати клієнта?» (Арсеній Фінберг);</li>
 	<li>секція «Освітні технології майбутнього» (Олексій Молчановский).</li>
</ul>
[caption id="attachment_3949" align="aligncenter" width="1000"]<img class="wp-image-3949 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg" alt="" width="1000" height="499"> Загальна панорама в МВЦ[/caption]
<h3 style="text-align: center;"><strong>Ключові цитати iForum-2017</strong></h3>
<h4><strong>Олександр Ольшанський, президент Internet Invest Group, співзасновник <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/iforum-bots/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">iForum<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_48410237_m-2015-300x200.jpg" />Для відвідувачів iForum пропонують одразу 2 Telegram-боти</span></a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Ринок стартапів набув певної зрілості. «Лушпиння» відвалилася. За 2016 рік з'явилося з десяток перспективних команд, які далі будуть «гребти» по-справжньому."]
<h4><strong>Ігор Широкий, керівник відділу аналітики Wargaming</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Що ж далі, коли гравець награвся в турніри, чи покидає він проект? Моя відповідь така: він не покидає наш продукт, він залишається у цьому всесвіті, хоча й — можливо — переходить до чогось нового."]
<h4><strong>Марія Бочева, аналітик та менеджер проектів OWOX</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Воронки стають все складнішими, інструментів для маркетингу та продажів стає все більше. Всі вони збирають дані в своїх системах, зі своєю швидкістю, в своїх форматах. І якщо намагатись все це об’єднати, це можу бути складним і незручним для IT-відділу.  Що потрібно: завантажувати файли в одну систему, слідкувати, щоб у вас правильно збирались дані в аналітиці, і чи збираються дані про витрати."]
<h4><strong>Артем Бородатюк, засновник агентства Netpeak</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Лідерами завжди стають кастомні рішення. Кастомні рішення — це завжди шлях через помилки. Ми задалися питанням: а чи може взагалі веб-аналітика бути точною? Адже критерій точності задаєте ви самі. Тому ми використовуємо фразу «максимально об'єктивна модель». Більшість бізнесів використовують одну з двох моделей атрибуції — first click і last click."]

[caption id="attachment_3950" align="aligncenter" width="1000"]<img class="wp-image-3950 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg" alt="" width="1000" height="688"> Гості на стендах[/caption]
<h4><strong>Іван Данишевський, ESM.one, досвід в кіберспорті налічує понад 5 років</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Мені хотілось би, щоби із кіберспортом люди знайомилися по-іншому. І моє уявлення про кіберспорт сильно відрізняється від корпоративного уявлення. Я — не корпоративна складова кіберспорту, я сам граю. Мені здається, що кіберспорту потрібен зовсім новий дух, потрібні фахівці, які розуміються на чомусь ще: на розробці певних маркетингових іструментів, і зрештою ті люди, яких є просто голова на плечах, які самі ґеймери. Зараз кіберспорту не вистачає професіоналів — і це також впливає на інвестиції."]
<h4><strong>Максим Бахматов, співзасновник UNIT.city</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Коли ми написали великий концепт розвитку Unit.city, виявилося, що в законодавчому полі реалізувати це неможливо. ВДНГ можна або вкрасти, або чекати коли зміняться закони. Оскільки ми занадто молоді, щоби чекати, ми зрозуміли, що почнемо реалізовувати наші плани не на державному рівні, а на приватному. Це — величезний інноваційний центр в центрі Києва. Це був завод, який не працює вже 10 років. На його місці ми будуємо початковий рівень Кремнієвої Долини для України. Звичайно, нам ще рости і рости."]
<h4><strong>Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Сьогодні ми занепокоєні проблемами екосистеми і рішеннями, що стоять перед нашими стартапами. Ми намагаємось їх вирішувати, в тому числі — і за допомогою держави. Я не вірю в те, що з’явиться політична воля до великої кількості змін на краще. Я вірю в те, що процес реформування кожної галузі в нашій країні потрібно максимально винести із державного сектору.  Тільки зовнішні оператори на конкурентній основі, які взаємодіють з державними інституціями, здатні щось змінити."]

[caption id="attachment_3951" align="aligncenter" width="1000"]<img class="size-full wp-image-3951" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg" alt="" width="1000" height="649"> Виступи під час секцій[/caption]
<h4><strong>Олександр Нестеренко, засновник конструкторсько-винахідницького бюрок <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/hushme-kickstarter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">ARTKB<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Hushme_Header_1489596319-300x200.jpg" />Український стартап Hushme запустив кампанію на Kickstarter</span></a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Інколи швидкість прийняття рішення набагато важливіша за саме рішення, тому що чи правильне рішення ви прийняли в кожному конкретному випадку, ви дізнаєтесь трошки раніше ніж ніколи. Інший важливий момент — непередбачуваність. Що стається із вашою командою, якщо ваші колеги заздалегідь знають вашу думку з того чи іншого питання? А стається те, що вони перестають ставити вам питання, перестають з вами радитись. Дуже важливо вміти йди на компроміси, йти на них достатньо швидко та розуміти свою кінцеву мету."]
<h4><strong>Дмитро Сєргєєв, топ-менеджер <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Depositphotos<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_33193273_m-2015-300x200.jpg" />Na chasi — наш перший місяць після запуску</span></a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Зараз ми переробляємо сайт, адаптуємо всю систему метаданих для зображень усіма мовами. Це — дуже глобальна масштабна внутрішня робота, впровадження якої не має жодного сенсу на початковому етапі — але ефект буде видно згодом. І ми робимо усі можливі впровадження та рекомендації Google. Перший крок на Захід починається завжди з першої локалізації, з копіювання якогось дуже розумного починання і його покращення. Якщо у вас все розумно влаштовано, якщо ви маєте хорошу ідею, якщо у вас класна команда, то все вийде."]
<h4><strong>В'ячеслав Маякін, національний координатор конкурсу <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">EGAP Challenge<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/iforum-2016_072-300x200.jpg" />Конкурс e-демократії EGAP проведе фінал на iForum</span></a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="«Викопувати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше працювати над імплементацією проектів"]

<p>Місце сили — iForum — форум IT-діячів, котрий цьогоріч зібрав до 9 тис учасників, близько сотні спікерів та мав 5 тематичних потоків і 2 секції.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Якими були основні тематичні потоки</strong></h3><p>У програмі iForum відвідувачі могли потрапити на одну із доповідей за такими тематичними напрямками:</p><ul><li>потік «Інновації» (ведучий Ігор Новіков, Singularity University);</li><li>потік «Кіберспорт і Відеоблоги» (ведучий Денис Довгополий);</li><li>потік «Інтернет-бізнес / Стартапи» (Олексій Мась та Денис Довгополий);</li><li>потік «Інтернет-реклама і просування» (Євген Шевченко);</li><li>потік «Інтернет-технології» (Сергій Корж);</li><li>секція «CRM і Лояльність: Як утримати клієнта?» (Арсеній Фінберг);</li><li>секція «Освітні технології майбутнього» (Олексій Молчановский).</li></ul><div id="attachment_3949" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3949" loading="lazy" class="wp-image-3949 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg" alt="" width="1000" height="499" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-300x150.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-768x383.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-650x324.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3949" class="wp-caption-text">Загальна панорама в МВЦ</p></div><h3 style="text-align: center;"><strong>Ключові цитати iForum-2017</strong></h3><h4><strong>Олександр Ольшанський, президент Internet Invest Group, співзасновник <a href="/2017/05/25/iforum-bots/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">iForum<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_48410237_m-2015-300x200.jpg" />Для відвідувачів iForum пропонують одразу 2 Telegram-боти</span></a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ринок стартапів набув певної зрілості. «Лушпиння» відвалилася. За 2016 рік з'явилося з десяток перспективних команд, які далі будуть «гребти» по-справжньому.</p>			</blockquote><h4><strong>Ігор Широкий, керівник відділу аналітики Wargaming</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що ж далі, коли гравець награвся в турніри, чи покидає він проект? Моя відповідь така: він не покидає наш продукт, він залишається у цьому всесвіті, хоча й — можливо — переходить до чогось нового.</p>			</blockquote><h4><strong>Марія Бочева, аналітик та менеджер проектів OWOX</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Воронки стають все складнішими, інструментів для маркетингу та продажів стає все більше. Всі вони збирають дані в своїх системах, зі своєю швидкістю, в своїх форматах. І якщо намагатись все це об’єднати, це можу бути складним і незручним для IT-відділу.  Що потрібно: завантажувати файли в одну систему, слідкувати, щоб у вас правильно збирались дані в аналітиці, і чи збираються дані про витрати.</p>			</blockquote><h4><strong>Артем Бородатюк, засновник агентства Netpeak</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Лідерами завжди стають кастомні рішення. Кастомні рішення — це завжди шлях через помилки. Ми задалися питанням: а чи може взагалі веб-аналітика бути точною? Адже критерій точності задаєте ви самі. Тому ми використовуємо фразу «максимально об'єктивна модель». Більшість бізнесів використовують одну з двох моделей атрибуції — first click і last click.</p>			</blockquote><div id="attachment_3950" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3950" loading="lazy" class="wp-image-3950 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg" alt="" width="1000" height="688" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-300x206.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-768x528.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-650x447.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3950" class="wp-caption-text">Гості на стендах</p></div><h4><strong>Іван Данишевський, ESM.one, досвід в кіберспорті налічує понад 5 років</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Мені хотілось би, щоби із кіберспортом люди знайомилися по-іншому. І моє уявлення про кіберспорт сильно відрізняється від корпоративного уявлення. Я — не корпоративна складова кіберспорту, я сам граю. Мені здається, що кіберспорту потрібен зовсім новий дух, потрібні фахівці, які розуміються на чомусь ще: на розробці певних маркетингових іструментів, і зрештою ті люди, яких є просто голова на плечах, які самі ґеймери. Зараз кіберспорту не вистачає професіоналів — і це також впливає на інвестиції.</p>			</blockquote><h4><strong>Максим Бахматов, співзасновник UNIT.city</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Коли ми написали великий концепт розвитку Unit.city, виявилося, що в законодавчому полі реалізувати це неможливо. ВДНГ можна або вкрасти, або чекати коли зміняться закони. Оскільки ми занадто молоді, щоби чекати, ми зрозуміли, що почнемо реалізовувати наші плани не на державному рівні, а на приватному. Це — величезний інноваційний центр в центрі Києва. Це був завод, який не працює вже 10 років. На його місці ми будуємо початковий рівень Кремнієвої Долини для України. Звичайно, нам ще рости і рости.</p>			</blockquote><h4><strong>Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Сьогодні ми занепокоєні проблемами екосистеми і рішеннями, що стоять перед нашими стартапами. Ми намагаємось їх вирішувати, в тому числі — і за допомогою держави. Я не вірю в те, що з’явиться політична воля до великої кількості змін на краще. Я вірю в те, що процес реформування кожної галузі в нашій країні потрібно максимально винести із державного сектору.  Тільки зовнішні оператори на конкурентній основі, які взаємодіють з державними інституціями, здатні щось змінити.</p>			</blockquote><div id="attachment_3951" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3951" loading="lazy" class="size-full wp-image-3951" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg" alt="" width="1000" height="649" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-300x195.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-768x498.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-650x422.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3951" class="wp-caption-text">Виступи під час секцій</p></div><h4><strong>Олександр Нестеренко, засновник конструкторсько-винахідницького бюрок <a href="/2017/05/10/hushme-kickstarter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">ARTKB<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Hushme_Header_1489596319-300x200.jpg" />Український стартап Hushme запустив кампанію на Kickstarter</span></a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Інколи швидкість прийняття рішення набагато важливіша за саме рішення, тому що чи правильне рішення ви прийняли в кожному конкретному випадку, ви дізнаєтесь трошки раніше ніж ніколи. Інший важливий момент — непередбачуваність. Що стається із вашою командою, якщо ваші колеги заздалегідь знають вашу думку з того чи іншого питання? А стається те, що вони перестають ставити вам питання, перестають з вами радитись. Дуже важливо вміти йди на компроміси, йти на них достатньо швидко та розуміти свою кінцеву мету.</p>			</blockquote><h4><strong>Дмитро Сєргєєв, топ-менеджер <a href="/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Depositphotos<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_33193273_m-2015-300x200.jpg" />Na chasi — наш перший місяць після запуску</span></a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Зараз ми переробляємо сайт, адаптуємо всю систему метаданих для зображень усіма мовами. Це — дуже глобальна масштабна внутрішня робота, впровадження якої не має жодного сенсу на початковому етапі — але ефект буде видно згодом. І ми робимо усі можливі впровадження та рекомендації Google. Перший крок на Захід починається завжди з першої локалізації, з копіювання якогось дуже розумного починання і його покращення. Якщо у вас все розумно влаштовано, якщо ви маєте хорошу ідею, якщо у вас класна команда, то все вийде.</p>			</blockquote><h4><strong>В&#8217;ячеслав Маякін, національний координатор конкурсу <a href="/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">EGAP Challenge<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/iforum-2016_072-300x200.jpg" />Конкурс e-демократії EGAP проведе фінал на iForum</span></a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Викопувати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше працювати над імплементацією проектів</p>			</blockquote>

Наприкінці минулого тижня у столиці України пройшла найбільша інтернет-конференція iForum — вкотре фахівці із технологій, інтернет-підприємці, кіберспортсмени та представники IT-компаній з’їхалися до Києва, щоби поділитися досвідом та послухати доповіді провідних експертів. Ми пропонуємо вам 10 ключових тез, які прозвучали зі сцени та під час прес-конференції організаторів цієї події

Місце сили — iForum — форум IT-діячів, котрий цьогоріч зібрав до 9 тис учасників, близько сотні спікерів та мав 5 тематичних потоків і 2 секції.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Якими були основні тематичні потоки</strong></h3>
У програмі iForum відвідувачі могли потрапити на одну із доповідей за такими тематичними напрямками:
<ul>
 	<li>потік «Інновації» (ведучий Ігор Новіков, Singularity University);</li>
 	<li>потік «Кіберспорт і Відеоблоги» (ведучий Денис Довгополий);</li>
 	<li>потік «Інтернет-бізнес / Стартапи» (Олексій Мась та Денис Довгополий);</li>
 	<li>потік «Інтернет-реклама і просування» (Євген Шевченко);</li>
 	<li>потік «Інтернет-технології» (Сергій Корж);</li>
 	<li>секція «CRM і Лояльність: Як утримати клієнта?» (Арсеній Фінберг);</li>
 	<li>секція «Освітні технології майбутнього» (Олексій Молчановский).</li>
</ul>
[caption id="attachment_3949" align="aligncenter" width="1000"]<img class="wp-image-3949 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg" alt="" width="1000" height="499" /> Загальна панорама в МВЦ[/caption]
<h3 style="text-align: center;"><strong>Ключові цитати iForum-2017</strong></h3>
<h4><strong>Олександр Ольшанський, президент Internet Invest Group, співзасновник <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/iforum-bots/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">iForum</a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Ринок стартапів набув певної зрілості. «Лушпиння» відвалилася. За 2016 рік з'явилося з десяток перспективних команд, які далі будуть «гребти» по-справжньому."]
<h4><strong>Ігор Широкий, керівник відділу аналітики Wargaming</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Що ж далі, коли гравець награвся в турніри, чи покидає він проект? Моя відповідь така: він не покидає наш продукт, він залишається у цьому всесвіті, хоча й — можливо — переходить до чогось нового."]
<h4><strong>Марія Бочева, аналітик та менеджер проектів OWOX</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Воронки стають все складнішими, інструментів для маркетингу та продажів стає все більше. Всі вони збирають дані в своїх системах, зі своєю швидкістю, в своїх форматах. І якщо намагатись все це об’єднати, це можу бути складним і незручним для IT-відділу.  Що потрібно: завантажувати файли в одну систему, слідкувати, щоб у вас правильно збирались дані в аналітиці, і чи збираються дані про витрати."]
<h4><strong>Артем Бородатюк, засновник агентства Netpeak</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Лідерами завжди стають кастомні рішення. Кастомні рішення — це завжди шлях через помилки. Ми задалися питанням: а чи може взагалі веб-аналітика бути точною? Адже критерій точності задаєте ви самі. Тому ми використовуємо фразу «максимально об'єктивна модель». Більшість бізнесів використовують одну з двох моделей атрибуції — first click і last click."]

[caption id="attachment_3950" align="aligncenter" width="1000"]<img class="wp-image-3950 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg" alt="" width="1000" height="688" /> Гості на стендах[/caption]
<h4><strong>Іван Данишевський, ESM.one, досвід в кіберспорті налічує понад 5 років</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Мені хотілось би, щоби із кіберспортом люди знайомилися по-іншому. І моє уявлення про кіберспорт сильно відрізняється від корпоративного уявлення. Я — не корпоративна складова кіберспорту, я сам граю. Мені здається, що кіберспорту потрібен зовсім новий дух, потрібні фахівці, які розуміються на чомусь ще: на розробці певних маркетингових іструментів, і зрештою ті люди, яких є просто голова на плечах, які самі ґеймери. Зараз кіберспорту не вистачає професіоналів — і це також впливає на інвестиції."]
<h4><strong>Максим Бахматов, співзасновник UNIT.city</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Коли ми написали великий концепт розвитку Unit.city, виявилося, що в законодавчому полі реалізувати це неможливо. ВДНГ можна або вкрасти, або чекати коли зміняться закони. Оскільки ми занадто молоді, щоби чекати, ми зрозуміли, що почнемо реалізовувати наші плани не на державному рівні, а на приватному. Це — величезний інноваційний центр в центрі Києва. Це був завод, який не працює вже 10 років. На його місці ми будуємо початковий рівень Кремнієвої Долини для України. Звичайно, нам ще рости і рости."]
<h4><strong>Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Сьогодні ми занепокоєні проблемами екосистеми і рішеннями, що стоять перед нашими стартапами. Ми намагаємось їх вирішувати, в тому числі — і за допомогою держави. Я не вірю в те, що з’явиться політична воля до великої кількості змін на краще. Я вірю в те, що процес реформування кожної галузі в нашій країні потрібно максимально винести із державного сектору.  Тільки зовнішні оператори на конкурентній основі, які взаємодіють з державними інституціями, здатні щось змінити."]

[caption id="attachment_3951" align="aligncenter" width="1000"]<img class="size-full wp-image-3951" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg" alt="" width="1000" height="649" /> Виступи під час секцій[/caption]
<h4><strong>Олександр Нестеренко, засновник конструкторсько-винахідницького бюрок <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/hushme-kickstarter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ARTKB</a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Інколи швидкість прийняття рішення набагато важливіша за саме рішення, тому що чи правильне рішення ви прийняли в кожному конкретному випадку, ви дізнаєтесь трошки раніше ніж ніколи. Інший важливий момент — непередбачуваність. Що стається із вашою командою, якщо ваші колеги заздалегідь знають вашу думку з того чи іншого питання? А стається те, що вони перестають ставити вам питання, перестають з вами радитись. Дуже важливо вміти йди на компроміси, йти на них достатньо швидко та розуміти свою кінцеву мету."]
<h4><strong>Дмитро Сєргєєв, топ-менеджер <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Зараз ми переробляємо сайт, адаптуємо всю систему метаданих для зображень усіма мовами. Це — дуже глобальна масштабна внутрішня робота, впровадження якої не має жодного сенсу на початковому етапі — але ефект буде видно згодом. І ми робимо усі можливі впровадження та рекомендації Google. Перший крок на Захід починається завжди з першої локалізації, з копіювання якогось дуже розумного починання і його покращення. Якщо у вас все розумно влаштовано, якщо ви маєте хорошу ідею, якщо у вас класна команда, то все вийде."]
<h4><strong>В'ячеслав Маякін, національний координатор конкурсу <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="«Викопувати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше працювати над імплементацією проектів"]

<p>Місце сили — iForum — форум IT-діячів, котрий цьогоріч зібрав до 9 тис учасників, близько сотні спікерів та мав 5 тематичних потоків і 2 секції.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Якими були основні тематичні потоки</strong></h3><p>У програмі iForum відвідувачі могли потрапити на одну із доповідей за такими тематичними напрямками:</p><ul><li>потік «Інновації» (ведучий Ігор Новіков, Singularity University);</li><li>потік «Кіберспорт і Відеоблоги» (ведучий Денис Довгополий);</li><li>потік «Інтернет-бізнес / Стартапи» (Олексій Мась та Денис Довгополий);</li><li>потік «Інтернет-реклама і просування» (Євген Шевченко);</li><li>потік «Інтернет-технології» (Сергій Корж);</li><li>секція «CRM і Лояльність: Як утримати клієнта?» (Арсеній Фінберг);</li><li>секція «Освітні технології майбутнього» (Олексій Молчановский).</li></ul><div id="attachment_3949" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3949" loading="lazy" class="wp-image-3949 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg" alt="" width="1000" height="499" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-300x150.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-768x383.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-650x324.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3949" class="wp-caption-text">Загальна панорама в МВЦ</p></div><h3 style="text-align: center;"><strong>Ключові цитати iForum-2017</strong></h3><h4><strong>Олександр Ольшанський, президент Internet Invest Group, співзасновник <a href="/2017/05/25/iforum-bots/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">iForum</a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ринок стартапів набув певної зрілості. «Лушпиння» відвалилася. За 2016 рік з'явилося з десяток перспективних команд, які далі будуть «гребти» по-справжньому.</p>			</blockquote><h4><strong>Ігор Широкий, керівник відділу аналітики Wargaming</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що ж далі, коли гравець награвся в турніри, чи покидає він проект? Моя відповідь така: він не покидає наш продукт, він залишається у цьому всесвіті, хоча й — можливо — переходить до чогось нового.</p>			</blockquote><h4><strong>Марія Бочева, аналітик та менеджер проектів OWOX</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Воронки стають все складнішими, інструментів для маркетингу та продажів стає все більше. Всі вони збирають дані в своїх системах, зі своєю швидкістю, в своїх форматах. І якщо намагатись все це об’єднати, це можу бути складним і незручним для IT-відділу.  Що потрібно: завантажувати файли в одну систему, слідкувати, щоб у вас правильно збирались дані в аналітиці, і чи збираються дані про витрати.</p>			</blockquote><h4><strong>Артем Бородатюк, засновник агентства Netpeak</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Лідерами завжди стають кастомні рішення. Кастомні рішення — це завжди шлях через помилки. Ми задалися питанням: а чи може взагалі веб-аналітика бути точною? Адже критерій точності задаєте ви самі. Тому ми використовуємо фразу «максимально об'єктивна модель». Більшість бізнесів використовують одну з двох моделей атрибуції — first click і last click.</p>			</blockquote><div id="attachment_3950" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3950" loading="lazy" class="wp-image-3950 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg" alt="" width="1000" height="688" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-300x206.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-768x528.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-650x447.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3950" class="wp-caption-text">Гості на стендах</p></div><h4><strong>Іван Данишевський, ESM.one, досвід в кіберспорті налічує понад 5 років</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Мені хотілось би, щоби із кіберспортом люди знайомилися по-іншому. І моє уявлення про кіберспорт сильно відрізняється від корпоративного уявлення. Я — не корпоративна складова кіберспорту, я сам граю. Мені здається, що кіберспорту потрібен зовсім новий дух, потрібні фахівці, які розуміються на чомусь ще: на розробці певних маркетингових іструментів, і зрештою ті люди, яких є просто голова на плечах, які самі ґеймери. Зараз кіберспорту не вистачає професіоналів — і це також впливає на інвестиції.</p>			</blockquote><h4><strong>Максим Бахматов, співзасновник UNIT.city</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Коли ми написали великий концепт розвитку Unit.city, виявилося, що в законодавчому полі реалізувати це неможливо. ВДНГ можна або вкрасти, або чекати коли зміняться закони. Оскільки ми занадто молоді, щоби чекати, ми зрозуміли, що почнемо реалізовувати наші плани не на державному рівні, а на приватному. Це — величезний інноваційний центр в центрі Києва. Це був завод, який не працює вже 10 років. На його місці ми будуємо початковий рівень Кремнієвої Долини для України. Звичайно, нам ще рости і рости.</p>			</blockquote><h4><strong>Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Сьогодні ми занепокоєні проблемами екосистеми і рішеннями, що стоять перед нашими стартапами. Ми намагаємось їх вирішувати, в тому числі — і за допомогою держави. Я не вірю в те, що з’явиться політична воля до великої кількості змін на краще. Я вірю в те, що процес реформування кожної галузі в нашій країні потрібно максимально винести із державного сектору.  Тільки зовнішні оператори на конкурентній основі, які взаємодіють з державними інституціями, здатні щось змінити.</p>			</blockquote><div id="attachment_3951" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3951" loading="lazy" class="size-full wp-image-3951" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg" alt="" width="1000" height="649" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-300x195.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-768x498.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-650x422.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3951" class="wp-caption-text">Виступи під час секцій</p></div><h4><strong>Олександр Нестеренко, засновник конструкторсько-винахідницького бюрок <a href="/2017/05/10/hushme-kickstarter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ARTKB</a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Інколи швидкість прийняття рішення набагато важливіша за саме рішення, тому що чи правильне рішення ви прийняли в кожному конкретному випадку, ви дізнаєтесь трошки раніше ніж ніколи. Інший важливий момент — непередбачуваність. Що стається із вашою командою, якщо ваші колеги заздалегідь знають вашу думку з того чи іншого питання? А стається те, що вони перестають ставити вам питання, перестають з вами радитись. Дуже важливо вміти йди на компроміси, йти на них достатньо швидко та розуміти свою кінцеву мету.</p>			</blockquote><h4><strong>Дмитро Сєргєєв, топ-менеджер <a href="/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Зараз ми переробляємо сайт, адаптуємо всю систему метаданих для зображень усіма мовами. Це — дуже глобальна масштабна внутрішня робота, впровадження якої не має жодного сенсу на початковому етапі — але ефект буде видно згодом. І ми робимо усі можливі впровадження та рекомендації Google. Перший крок на Захід починається завжди з першої локалізації, з копіювання якогось дуже розумного починання і його покращення. Якщо у вас все розумно влаштовано, якщо ви маєте хорошу ідею, якщо у вас класна команда, то все вийде.</p>			</blockquote><h4><strong>В&#8217;ячеслав Маякін, національний координатор конкурсу <a href="/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Викопувати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше працювати над імплементацією проектів</p>			</blockquote>

10 тез про технології та бізнес від спікерів iForum-2017

{:ua}Про що говорили доповідачі цьогорічного iForum?{:}

1-4 червня у Палаці Мистецтв (Львів, вул. Коперника, 17) відбудеться X Дитячий Форум – одна з найбільших в Україні подій для розвитку та радості дітей. Що очікує на малих та дорослих гостей цієї масштабної події?

На Форумі організатори прагнуть показати дітям, що читання це цікаво і що для того, щоб стати справжнім творцем у будь-якій галузі необхідно вміти включити уяву.
<h4><strong>Головне, що варто знати про Дитячий Форум</strong></h4>
<strong>12 тис</strong> відвідувачів (очікувана кількість) — дітей від 3 до 13 років, батьків, вчителів, вихователів, бібліотекарів, переможців Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія» з 21 області України, Львова та Києва, а також районів Львівської області:
<ul>
 	<li><strong>800</strong> – заходів у програмі Дитячого Форуму,</li>
 	<li><strong>436</strong>  учасників Дитячого Форуму,</li>
 	<li><strong>164</strong> організацій та <strong>35</strong> видавництв,</li>
 	<li><strong>11</strong> музеїв та <strong>7</strong> бібліотек,</li>
 	<li><strong>6</strong> театрів,</li>
 	<li><strong>103</strong> майстри,</li>
 	<li><strong>38</strong> авторів та <strong>35</strong> художників,</li>
 	<li><strong>35</strong> науковців та <strong>15</strong> керівників культурних та освітніх організацій,</li>
 	<li><strong>15</strong> спортсменів та <strong>12</strong> культурних менеджерів,</li>
 	<li><strong>11</strong> бібліотекарів.</li>
</ul>
<h4><strong>Велика гра «Космовізія: супергерої та книжкова туманність»</strong></h4>
За легендою  одну з Галактик заполонило космічне сміття, врятувати Всесвіт можуть діти, які здобудуть 9 суперсил, а для цього їм потрібно відвідати 9 планет, мешканці кожної з яких володіють лиш однією з суперсил. Тільки ті, хто здобудуть 3, 6 або 9 суперсил можуть стати Косморейнджерами, Космогероями і Супергероями та врятувати Всесвіт.

<strong>Планети і суперсили</strong>
<ul>
 	<li><strong>Іван Сила</strong>, Енергійна Суперсила, 130 заходів,</li>
 	<li><strong>Земля світлячків,</strong> Допитлива Суперсила, 102 заходи,</li>
 	<li><strong>Джури козака Швайки</strong>, Перевтілювальна Суперсила,  60 заходів;</li>
 	<li><strong>Країна Недоладія</strong>, Мандрівна Суперсила,  80 заходів;</li>
 	<li><strong>Чудове Чудовисько</strong>, Творча Суперсила, 115 заходів;</li>
 	<li><strong>Бузиновий цар</strong>, Природолюбна Суперсила,  100 заходів;</li>
 	<li><strong>Маленький принц</strong>, Пам’ятлива Суперсила,  64 заходів;</li>
 	<li><strong>Тореадори з Васюківки</strong>, Винахідлива Суперсила, 310 заходів;</li>
 	<li><strong>Петрик П’яточкін</strong>, Кмітлива Суперсила, 300 ігрових батлів;</li>
 	<li><strong>Інклюзія,</strong> 31 захід, 9 виставок;</li>
 	<li>Для найменших, які ще не можуть вирушити в самостійну подорож,  є  <strong>Плато Космомацьоп</strong>: 136 заходів.</li>
</ul>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/e9ZDqOyUl1g" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Якою буде літературна програма</strong></h4>
<strong>Відбудуться заходи і автограф-сесії  відомих  дитячих письменників, перекладачів та ілюстраторів:</strong> Вікторія Амеліна, Володимир Арєнєв, Андрій Бачинський, Іван Андрусяк, Галина Вдовиченко, Сергій Гридін, Василь Шкляр, Мар’яна Савка, Катерина Міхаліцина, Галка Крук, Кузько Кузякін, Мар’яна Прохасько, Наталка Гайда, Тарас Кеб та багато інших. Деталі — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDMmZD1rOHA0YTls.aSVRW4nZtjq4CSdIKjz1Izjhor4HlCP08VqO3bNb3mc" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068743">за посиланням.</a>
<h4><strong>Що чекає на шанувальникі мейкерства</strong></h4>
Для дітей різних вікових категорій покажуть видовищні наукові експерименти, проведуть заняття з робототехніки і влаштують перегони міні-роботів, навчать, як спаювати плати і створювати ракети чи роботів ВОЛЛІ-Е, продемонструють роботу 3D-принтера та розкажуть про Всесвіт, сонячну систему та дослідження космосу і не тільки. Більше інформації — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDUmZD1oOGszbTJq.fVCBkdMKfTF7fRFXvonCTzTXwbKaiCfPx-Kt5DhperQ" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068745">за посиланням.</a>
<h4><strong>Що чекатиме на шанувальників мистецьких проектів</strong></h4>
У цьому просторі діти зможуть намалювати картину, чи створити ілюстрації до книжки, зліпити улюбленого книжкового героя, виготовити листівку чи іграшку, відвідати заняття з дизайну монограм, гратографії, авторського розпису тканин, каліграфічного письма широким пером, побувати на майстер-класі із створення витинанки чи графічного коміксу і ще чимало інших подій. Детальніше — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDcmZD1vNm45aTBm.WgAlHYtQXtll0Zwp6cWgHSsyodH2091y-oCxWQqc2dc" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068747">за посиланням.</a>
<h4><strong>Діти та спорт</strong></h4>
У програмі: 150 спортивних заходів – зарядка з олімпійцями, катання на поні, тренінги з дитячої йоги, підйом на скеледром, заняття з Таеквон-До, бойового гопака, а також історичне фехтування та стрільба з лука. Детальніше — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NTEmZD1rM2w1bTVq.ipkSGYfqvucGsanTskSrRDvJzx_BIdF2uDymPGclYFg" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068751">за посиланням.</a>
<h4><strong>Музика, кіно, театр</strong></h4>
У програмі: майстер-класи з гри на саксофоні, гітарі, контрабасі, фортепіано, а також зі співу та джазової імпровізації, уроки ораторського мистецтва, вистави, покази фільмів та створення мультика з пластиліну і не тільки. Деталі — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NTMmZD1jM2I3dzN6.KaFuQg2-MdTBmW4QJi4ADKm_GQLD0k6E1-j_rVPra6Q" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068753">за посиланням.</a>
<h4><strong>Де і як придбати квитки</strong></h4>
Квитки продаються на сайті  та у касах <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NjkmZD1oM2UxZzVo.WOHx8_X9IiPIHt71zwN4l7KuhpR2bO7bO3Mmj9dapyw" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068769">Gastroli.ua</a>. Вартість  вхідних квитків — від 50 грн для дітей та від 20 грн для дорослих

<strong>Вхід безкоштовний для: </strong>особливих дітей, вихованців дитячих будинків та інтернатів, дітей з багатодітних і малозабезпечених родин,  дітей переселенців,  дітей  учасників АТО і героїв Майдану, дітей віком 0-4 роки.

<p>На Форумі організатори прагнуть показати дітям, що читання це цікаво і що для того, щоб стати справжнім творцем у будь-якій галузі необхідно вміти включити уяву.</p><h4><strong>Головне, що варто знати про Дитячий Форум</strong></h4><p><strong>12 тис</strong> відвідувачів (очікувана кількість) — дітей від 3 до 13 років, батьків, вчителів, вихователів, бібліотекарів, переможців Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія» з 21 області України, Львова та Києва, а також районів Львівської області:</p><ul><li><strong>800</strong> – заходів у програмі Дитячого Форуму,</li><li><strong>436</strong>  учасників Дитячого Форуму,</li><li><strong>164</strong> організацій та <strong>35</strong> видавництв,</li><li><strong>11</strong> музеїв та <strong>7</strong> бібліотек,</li><li><strong>6</strong> театрів,</li><li><strong>103</strong> майстри,</li><li><strong>38</strong> авторів та <strong>35</strong> художників,</li><li><strong>35</strong> науковців та <strong>15</strong> керівників культурних та освітніх організацій,</li><li><strong>15</strong> спортсменів та <strong>12</strong> культурних менеджерів,</li><li><strong>11</strong> бібліотекарів.</li></ul><h4><strong>Велика гра «Космовізія: супергерої та книжкова туманність»</strong></h4><p>За легендою  одну з Галактик заполонило космічне сміття, врятувати Всесвіт можуть діти, які здобудуть 9 суперсил, а для цього їм потрібно відвідати 9 планет, мешканці кожної з яких володіють лиш однією з суперсил. Тільки ті, хто здобудуть 3, 6 або 9 суперсил можуть стати Косморейнджерами, Космогероями і Супергероями та врятувати Всесвіт.</p><p><strong>Планети і суперсили</strong></p><ul><li><strong>Іван Сила</strong>, Енергійна Суперсила, 130 заходів,</li><li><strong>Земля світлячків,</strong> Допитлива Суперсила, 102 заходи,</li><li><strong>Джури козака Швайки</strong>, Перевтілювальна Суперсила,  60 заходів;</li><li><strong>Країна Недоладія</strong>, Мандрівна Суперсила,  80 заходів;</li><li><strong>Чудове Чудовисько</strong>, Творча Суперсила, 115 заходів;</li><li><strong>Бузиновий цар</strong>, Природолюбна Суперсила,  100 заходів;</li><li><strong>Маленький принц</strong>, Пам’ятлива Суперсила,  64 заходів;</li><li><strong>Тореадори з Васюківки</strong>, Винахідлива Суперсила, 310 заходів;</li><li><strong>Петрик П’яточкін</strong>, Кмітлива Суперсила, 300 ігрових батлів;</li><li><strong>Інклюзія,</strong> 31 захід, 9 виставок;</li><li>Для найменших, які ще не можуть вирушити в самостійну подорож,  є  <strong>Плато Космомацьоп</strong>: 136 заходів.</li></ul><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/e9ZDqOyUl1g" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Якою буде літературна програма</strong></h4><p><strong>Відбудуться заходи і автограф-сесії  відомих  дитячих письменників, перекладачів та ілюстраторів:</strong> Вікторія Амеліна, Володимир Арєнєв, Андрій Бачинський, Іван Андрусяк, Галина Вдовиченко, Сергій Гридін, Василь Шкляр, Мар’яна Савка, Катерина Міхаліцина, Галка Крук, Кузько Кузякін, Мар’яна Прохасько, Наталка Гайда, Тарас Кеб та багато інших. Деталі — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDMmZD1rOHA0YTls.aSVRW4nZtjq4CSdIKjz1Izjhor4HlCP08VqO3bNb3mc" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068743">за посиланням.</a></p><h4><strong>Що чекає на шанувальникі мейкерства</strong></h4><p>Для дітей різних вікових категорій покажуть видовищні наукові експерименти, проведуть заняття з робототехніки і влаштують перегони міні-роботів, навчать, як спаювати плати і створювати ракети чи роботів ВОЛЛІ-Е, продемонструють роботу 3D-принтера та розкажуть про Всесвіт, сонячну систему та дослідження космосу і не тільки. Більше інформації — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDUmZD1oOGszbTJq.fVCBkdMKfTF7fRFXvonCTzTXwbKaiCfPx-Kt5DhperQ" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068745">за посиланням.</a></p><h4><strong>Що чекатиме на шанувальників мистецьких проектів</strong></h4><p>У цьому просторі діти зможуть намалювати картину, чи створити ілюстрації до книжки, зліпити улюбленого книжкового героя, виготовити листівку чи іграшку, відвідати заняття з дизайну монограм, гратографії, авторського розпису тканин, каліграфічного письма широким пером, побувати на майстер-класі із створення витинанки чи графічного коміксу і ще чимало інших подій. Детальніше — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDcmZD1vNm45aTBm.WgAlHYtQXtll0Zwp6cWgHSsyodH2091y-oCxWQqc2dc" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068747">за посиланням.</a></p><h4><strong>Діти та спорт</strong></h4><p>У програмі: 150 спортивних заходів – зарядка з олімпійцями, катання на поні, тренінги з дитячої йоги, підйом на скеледром, заняття з Таеквон-До, бойового гопака, а також історичне фехтування та стрільба з лука. Детальніше — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NTEmZD1rM2w1bTVq.ipkSGYfqvucGsanTskSrRDvJzx_BIdF2uDymPGclYFg" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068751">за посиланням.</a></p><h4><strong>Музика, кіно, театр</strong></h4><p>У програмі: майстер-класи з гри на саксофоні, гітарі, контрабасі, фортепіано, а також зі співу та джазової імпровізації, уроки ораторського мистецтва, вистави, покази фільмів та створення мультика з пластиліну і не тільки. Деталі — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NTMmZD1jM2I3dzN6.KaFuQg2-MdTBmW4QJi4ADKm_GQLD0k6E1-j_rVPra6Q" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068753">за посиланням.</a></p><h4><strong>Де і як придбати квитки</strong></h4><p>Квитки продаються на сайті  та у касах <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NjkmZD1oM2UxZzVo.WOHx8_X9IiPIHt71zwN4l7KuhpR2bO7bO3Mmj9dapyw" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068769">Gastroli.ua</a>. Вартість  вхідних квитків — від 50 грн для дітей та від 20 грн для дорослих</p><p><strong>Вхід безкоштовний для: </strong>особливих дітей, вихованців дитячих будинків та інтернатів, дітей з багатодітних і малозабезпечених родин,  дітей переселенців,  дітей  учасників АТО і героїв Майдану, дітей віком 0-4 роки.</p>

10 фактів про ювілейний Дитячий форум у Львові

{:ua}Головне, що варто знати про Дитячий Форум у Львові{:}

<p>Перед вами — спроба скласти власний рейтинг із 5 серіалів про «технарів» та їхні проблеми. Було декілька критеріїв, за якими обирали серіали:
</p>
<ul>
<li>сюжет, історія якого базується на житті IT;</li>
 	<li>дата виходу: чим він новіший — тим цікавіший;</li>
 	<li>коментарі та відгуки спільноти — необ'єктивно судити про щось лише за власними оцінками.</li>
</ul>


[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/hacks-mr-robot-elliot-fsociety-made-their-hack-evil-corp-untraceable.1280x600.jpg" img_id="3870"]
<h4><strong>«Містер Робот» (2015) </strong></h4>
Історія відлюдькуватого хакера побачила світ уперше 17 березня 2015 року. Сюжет досить специфічний. Історія молодого хлопця-програміста(соціофоба), який прагне до спілкування з людьми, але вирішує, що найкращий спосіб цього досягти — стати хакером. Надалі обійдемося без спойлерів.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/kDqdM7wLVns" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Окрім хакерських штук та реальності життя «технарів», тут є трохи похмурості; Ще головний персонаж —  гік-соціофоб, проте він легко вступає в конфлікти, сперечається, а потім опускає очі перед іншими людьми. Дивно, чи не так? Ось і думки глядачів розділилися. Одні запевняють, що серіал дійсно «топовий», він передає всі реалії життя програмістів. Інші не розуміють такої дивної побудови сценарію. Це — більше історія однієї людини, її бачення життя, аніж висвітлення проблем IT чи технологій у цілому.
<h4><strong>«Комп’ютерники» (2006)</strong></h4>
Поціновувачі справжнього британського гумору відразу полюблять цей серіал. Історія про справжніх «хакерів» та їхні «секретики». Проте якщо ви — справжній фанатик своєї справи, то він не для вас. Адже в серіалі ви знайдете дуже багато розбіжностей між тим, що знаєте про технології, та тим, що зображають сценаристи.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/WO1ebXqUFDw" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Відгуки різняться, але більшість запевняє, що «плюс» серіалу — в його простому сюжеті. Якщо ви хочете відпочити або ж просто посміятися, то він вартий вашої уваги. Недаремно його історію розтягнули аж на 8 років.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/halt-and-catch-fire.jpg" img_id="3871"]
<h4><strong>«Зупинись і гори» (2014)</strong></h4>
Бронзу заслужено віддаємо серіалу «Зупинись і гори». Пілотний епізод його вийшов 1 червня 2014 року. Події розвиваються навколо програміста 1980-х та його команди — і спроби започаткувати власну нову компанію та не «прогоріти».

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/pWrioRji60A" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Перед вами — історія про нестандартні часи, коли комп’ютерні технології були новинкою і чимось незрозумілим для більшості менеджерів та споживачів.
<h4><strong>«Кремнієва Долина» (2014)</strong></h4>
6 квітня 2014 року відбувся прем’єрний показ серіалу «Кремнієва Долина». Сюжет базується на житті групи IT-фахівців, які вирішили запустити свій стартап у високотехнологічному центрі, але живуть у будинку мільярдера. Будьте готові: крім безлічі смішних ситуацій тут чимало розбіжностей із реальним програмуванням.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/iko4s3CfBi0" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Єдиним «мінусом» є те, що сценаристам потрібно було змінити сюжет другого сезону після смерті актора.
<h4><strong>«Чорне дзеркало» (2011) </strong></h4>
Серіал вийшов 6 грудня 2011. Режисери продовжили його на декілька сезонів. Головна особливість — жорстка безкомпромісність у висвітленні того, як технології зуміли так швидко заполонити нашу буденність. Надто вразливим перегляд не рекомендовано. Сцени із першого ж епізоду можуть вас відверто шокувати.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/jDiYGjp5iFg" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

І пам’ятайте: серіали про технології варті уваги навіть тих, хто не надто цим захоплюється. Навіть якщо ви нічого не тямите у IT, це не означає, що програми та додатки вже не зацікавилися вами (пам’ятаєте <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">про штучний інтелект<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/money-1428594_1280-300x200.jpg" />70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC</span></a>, еге ж?)

<p>Перед вами — спроба скласти власний рейтинг із 5 серіалів про «технарів» та їхні проблеми. Було декілька критеріїв, за якими обирали серіали:</p><ul><li>сюжет, історія якого базується на житті IT;</li><li>дата виходу: чим він новіший — тим цікавіший;</li><li>коментарі та відгуки спільноти — необ&#8217;єктивно судити про щось лише за власними оцінками.</li></ul><p></p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/hacks-mr-robot-elliot-fsociety-made-their-hack-evil-corp-untraceable.1280x600.jpg">			</div><h4><strong>«Містер Робот» (2015) </strong></h4><p>Історія відлюдькуватого хакера побачила світ уперше 17 березня 2015 року. Сюжет досить специфічний. Історія молодого хлопця-програміста(соціофоба), який прагне до спілкування з людьми, але вирішує, що найкращий спосіб цього досягти — стати хакером. Надалі обійдемося без спойлерів.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/kDqdM7wLVns" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Окрім хакерських штук та реальності життя «технарів», тут є трохи похмурості; Ще головний персонаж —  гік-соціофоб, проте він легко вступає в конфлікти, сперечається, а потім опускає очі перед іншими людьми. Дивно, чи не так? Ось і думки глядачів розділилися. Одні запевняють, що серіал дійсно «топовий», він передає всі реалії життя програмістів. Інші не розуміють такої дивної побудови сценарію. Це — більше історія однієї людини, її бачення життя, аніж висвітлення проблем IT чи технологій у цілому.</p><h4><strong>«Комп’ютерники» (2006)</strong></h4><p>Поціновувачі справжнього британського гумору відразу полюблять цей серіал. Історія про справжніх «хакерів» та їхні «секретики». Проте якщо ви — справжній фанатик своєї справи, то він не для вас. Адже в серіалі ви знайдете дуже багато розбіжностей між тим, що знаєте про технології, та тим, що зображають сценаристи.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/WO1ebXqUFDw" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Відгуки різняться, але більшість запевняє, що «плюс» серіалу — в його простому сюжеті. Якщо ви хочете відпочити або ж просто посміятися, то він вартий вашої уваги. Недаремно його історію розтягнули аж на 8 років.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/halt-and-catch-fire.jpg">			</div><h4><strong>«Зупинись і гори» (2014)</strong></h4><p>Бронзу заслужено віддаємо серіалу «Зупинись і гори». Пілотний епізод його вийшов 1 червня 2014 року. Події розвиваються навколо програміста 1980-х та його команди — і спроби започаткувати власну нову компанію та не «прогоріти».</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/pWrioRji60A" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Перед вами — історія про нестандартні часи, коли комп’ютерні технології були новинкою і чимось незрозумілим для більшості менеджерів та споживачів.</p><h4><strong>«Кремнієва Долина» (2014)</strong></h4><p>6 квітня 2014 року відбувся прем’єрний показ серіалу «Кремнієва Долина». Сюжет базується на житті групи IT-фахівців, які вирішили запустити свій стартап у високотехнологічному центрі, але живуть у будинку мільярдера. Будьте готові: крім безлічі смішних ситуацій тут чимало розбіжностей із реальним програмуванням.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/iko4s3CfBi0" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Єдиним «мінусом» є те, що сценаристам потрібно було змінити сюжет другого сезону після смерті актора.</p><h4><strong>«Чорне дзеркало» (2011) </strong></h4><p>Серіал вийшов 6 грудня 2011. Режисери продовжили його на декілька сезонів. Головна особливість — жорстка безкомпромісність у висвітленні того, як технології зуміли так швидко заполонити нашу буденність. Надто вразливим перегляд не рекомендовано. Сцени із першого ж епізоду можуть вас відверто шокувати.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/jDiYGjp5iFg" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>І пам’ятайте: серіали про технології варті уваги навіть тих, хто не надто цим захоплюється. Навіть якщо ви нічого не тямите у IT, це не означає, що програми та додатки вже не зацікавилися вами (пам’ятаєте <a href="/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">про штучний інтелект<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/money-1428594_1280-300x200.jpg" />70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC</span></a>, еге ж?)</p>

Серіали про технології — гадаєте, їх небагато? Ми зібрали у цій добірці лише 5 із них, хоча вибір був непростим: пошук через IMDB чи Netflix пропонує чимало потенційних варіантів для перегляду. Тож коротко розкажемо, чому саме із цих серіалів варто почати

Перед вами — спроба скласти власний рейтинг із 5 серіалів про «технарів» та їхні проблеми. Було декілька критеріїв, за якими обирали серіали:
<ul>
 	<li>сюжет, історія якого базується на житті IT;</li>
 	<li>дата виходу: чим він новіший — тим цікавіший;</li>
 	<li>коментарі та відгуки спільноти — необ'єктивно судити про щось лише за власними оцінками.</li>
</ul>


[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/hacks-mr-robot-elliot-fsociety-made-their-hack-evil-corp-untraceable.1280x600.jpg" img_id="3870"]
<h4><strong>«Містер Робот» (2015) </strong></h4>
Історія відлюдькуватого хакера побачила світ уперше 17 березня 2015 року. Сюжет досить специфічний. Історія молодого хлопця-програміста(соціофоба), який прагне до спілкування з людьми, але вирішує, що найкращий спосіб цього досягти — стати хакером. Надалі обійдемося без спойлерів.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/kDqdM7wLVns" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Окрім хакерських штук та реальності життя «технарів», тут є трохи похмурості; Ще головний персонаж —  гік-соціофоб, проте він легко вступає в конфлікти, сперечається, а потім опускає очі перед іншими людьми. Дивно, чи не так? Ось і думки глядачів розділилися. Одні запевняють, що серіал дійсно «топовий», він передає всі реалії життя програмістів. Інші не розуміють такої дивної побудови сценарію. Це — більше історія однієї людини, її бачення життя, аніж висвітлення проблем IT чи технологій у цілому.
<h4><strong>«Комп’ютерники» (2006)</strong></h4>
Поціновувачі справжнього британського гумору відразу полюблять цей серіал. Історія про справжніх «хакерів» та їхні «секретики». Проте якщо ви — справжній фанатик своєї справи, то він не для вас. Адже в серіалі ви знайдете дуже багато розбіжностей між тим, що знаєте про технології, та тим, що зображають сценаристи.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/WO1ebXqUFDw" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Відгуки різняться, але більшість запевняє, що «плюс» серіалу — в його простому сюжеті. Якщо ви хочете відпочити або ж просто посміятися, то він вартий вашої уваги. Недаремно його історію розтягнули аж на 8 років.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/halt-and-catch-fire.jpg" img_id="3871"]
<h4><strong>«Зупинись і гори» (2014)</strong></h4>
Бронзу заслужено віддаємо серіалу «Зупинись і гори». Пілотний епізод його вийшов 1 червня 2014 року. Події розвиваються навколо програміста 1980-х та його команди — і спроби започаткувати власну нову компанію та не «прогоріти».

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/pWrioRji60A" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Перед вами — історія про нестандартні часи, коли комп’ютерні технології були новинкою і чимось незрозумілим для більшості менеджерів та споживачів.
<h4><strong>«Кремнієва Долина» (2014)</strong></h4>
6 квітня 2014 року відбувся прем’єрний показ серіалу «Кремнієва Долина». Сюжет базується на житті групи IT-фахівців, які вирішили запустити свій стартап у високотехнологічному центрі, але живуть у будинку мільярдера. Будьте готові: крім безлічі смішних ситуацій тут чимало розбіжностей із реальним програмуванням.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/iko4s3CfBi0" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Єдиним «мінусом» є те, що сценаристам потрібно було змінити сюжет другого сезону після смерті актора.
<h4><strong>«Чорне дзеркало» (2011) </strong></h4>
Серіал вийшов 6 грудня 2011. Режисери продовжили його на декілька сезонів. Головна особливість — жорстка безкомпромісність у висвітленні того, як технології зуміли так швидко заполонити нашу буденність. Надто вразливим перегляд не рекомендовано. Сцени із першого ж епізоду можуть вас відверто шокувати.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/jDiYGjp5iFg" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

І пам’ятайте: серіали про технології варті уваги навіть тих, хто не надто цим захоплюється. Навіть якщо ви нічого не тямите у IT, це не означає, що програми та додатки вже не зацікавилися вами (пам’ятаєте <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">про штучний інтелект</a>, еге ж?)

<p>Перед вами — спроба скласти власний рейтинг із 5 серіалів про «технарів» та їхні проблеми. Було декілька критеріїв, за якими обирали серіали:</p><ul><li>сюжет, історія якого базується на житті IT;</li><li>дата виходу: чим він новіший — тим цікавіший;</li><li>коментарі та відгуки спільноти — необ&#8217;єктивно судити про щось лише за власними оцінками.</li></ul><p></p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/hacks-mr-robot-elliot-fsociety-made-their-hack-evil-corp-untraceable.1280x600.jpg">			</div><h4><strong>«Містер Робот» (2015) </strong></h4><p>Історія відлюдькуватого хакера побачила світ уперше 17 березня 2015 року. Сюжет досить специфічний. Історія молодого хлопця-програміста(соціофоба), який прагне до спілкування з людьми, але вирішує, що найкращий спосіб цього досягти — стати хакером. Надалі обійдемося без спойлерів.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/kDqdM7wLVns" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Окрім хакерських штук та реальності життя «технарів», тут є трохи похмурості; Ще головний персонаж —  гік-соціофоб, проте він легко вступає в конфлікти, сперечається, а потім опускає очі перед іншими людьми. Дивно, чи не так? Ось і думки глядачів розділилися. Одні запевняють, що серіал дійсно «топовий», він передає всі реалії життя програмістів. Інші не розуміють такої дивної побудови сценарію. Це — більше історія однієї людини, її бачення життя, аніж висвітлення проблем IT чи технологій у цілому.</p><h4><strong>«Комп’ютерники» (2006)</strong></h4><p>Поціновувачі справжнього британського гумору відразу полюблять цей серіал. Історія про справжніх «хакерів» та їхні «секретики». Проте якщо ви — справжній фанатик своєї справи, то він не для вас. Адже в серіалі ви знайдете дуже багато розбіжностей між тим, що знаєте про технології, та тим, що зображають сценаристи.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/WO1ebXqUFDw" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Відгуки різняться, але більшість запевняє, що «плюс» серіалу — в його простому сюжеті. Якщо ви хочете відпочити або ж просто посміятися, то він вартий вашої уваги. Недаремно його історію розтягнули аж на 8 років.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/halt-and-catch-fire.jpg">			</div><h4><strong>«Зупинись і гори» (2014)</strong></h4><p>Бронзу заслужено віддаємо серіалу «Зупинись і гори». Пілотний епізод його вийшов 1 червня 2014 року. Події розвиваються навколо програміста 1980-х та його команди — і спроби започаткувати власну нову компанію та не «прогоріти».</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/pWrioRji60A" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Перед вами — історія про нестандартні часи, коли комп’ютерні технології були новинкою і чимось незрозумілим для більшості менеджерів та споживачів.</p><h4><strong>«Кремнієва Долина» (2014)</strong></h4><p>6 квітня 2014 року відбувся прем’єрний показ серіалу «Кремнієва Долина». Сюжет базується на житті групи IT-фахівців, які вирішили запустити свій стартап у високотехнологічному центрі, але живуть у будинку мільярдера. Будьте готові: крім безлічі смішних ситуацій тут чимало розбіжностей із реальним програмуванням.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/iko4s3CfBi0" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Єдиним «мінусом» є те, що сценаристам потрібно було змінити сюжет другого сезону після смерті актора.</p><h4><strong>«Чорне дзеркало» (2011) </strong></h4><p>Серіал вийшов 6 грудня 2011. Режисери продовжили його на декілька сезонів. Головна особливість — жорстка безкомпромісність у висвітленні того, як технології зуміли так швидко заполонити нашу буденність. Надто вразливим перегляд не рекомендовано. Сцени із першого ж епізоду можуть вас відверто шокувати.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/jDiYGjp5iFg" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>І пам’ятайте: серіали про технології варті уваги навіть тих, хто не надто цим захоплюється. Навіть якщо ви нічого не тямите у IT, це не означає, що програми та додатки вже не зацікавилися вами (пам’ятаєте <a href="/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">про штучний інтелект</a>, еге ж?)</p>

5 серіалів про технології, які вам варто подивитися

{:ua}Які серіали про IT варто подивится?{:}

<p>Музичний контент став невід’ємною частиною життя багатьох людей. Гарною новиною є те, що достатньо ресурсів, які дозволяють придбати або просто послухати легальну музику — і для цього не треба порушувати закон. Отож, ходімо на пошуки альтернативи? Обираємо зручний для себе музичний сервіс. 
</p><h4><strong><b>Google Play</b></strong></h4>
Сервіc досить легкий у використанні — перші три місяці <a href="https://play.google.com/store/music" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Google Play</a> дає нагоду слухати музику безкоштовно. Після того можна передплатити доступ до каталогу музики за 59 грн щомісяця.

На Google Play можна легко знайти альбоми та пісні українських виконавців. Слухати можна як і у браузері, так і за допомогою нативних мобільних додатків для iOS та Android.
<h4><strong><b>SoundCloud</b></strong></h4>
Одна з найвідоміших та безкоштовних платформ — це <a href="https://soundcloud.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Soundcloud</a><b>. </b>Вона дає можливість не тільки прослуховувати музику, але й слідкувати за музичними смаками знаменитостей. Крім того, цю платформу зручно використовувати, якщо ви випускаєте власні подкасти чи мікстейпи.

Сайт також дозволяє репостити музику на інші сайти, адже побудована за принципом соціальної мережі. Це є «плюсом» для сучасних молодих виконавців, адже вони можуть поширювати свою творчість. Крім безкоштовної функціональності, у Soundcloud є також платні послуги:
<ul>
 	<li>створення трек-листів</li>
 	<li>збільшення об’єму завантажених композицій</li>
 	<li>розподілення треків по групам і користувачам.</li>
</ul>
<h4><strong><b>Deezer</b></strong></h4>
Цей сервіс дає багато безкоштовних функцій. Музичні композиції на <a href="https://www.deezer.com/us/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Deezer</a> можна слухати у потоковому форматі. Також тут можна відшукати чимало альбомів українських виконавців. Загалом у бібліотеці Deezer понад 40 млн ліцензованих треків, 2+ млн альбомів і більше 30 тис тематичних радіостанцій.

<img class="aligncenter wp-image-3863 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280.jpg" alt="" width="1280" height="960">

Перший місяць користування цим сайтом безкоштовний, а далі вводиться передплата у 7 євро. За регулярну плату ви зможете слухати музику не лише онлайн, але й у режимі офлайн, без реклами та із доступом до повної бази треків.
<h4><strong><b>Napster</b></strong></h4>
Досить давня файлообмінна система, що стала широко вживаною ще 20 років тому. <a href="http://us.napster.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Napster</a> дозволяла легко обмінюватися музикою, але це стало проблемою, бо порушувало авторські права. 2008 року платформу було викуплено — і вона стала платним сервісом. Перші 30 днів використання цього сервісу надаються безкоштовно. Далі треба активувати передплату, яка коштує $5. У пакет входить прослуховування радіо та завантаження 25 треків. Для тих, хто не хоче жодних обмежень, пропонують інший тариф — у цей пакет входять $10 платні за можливість завантажувати необмежену кількість пісень.
<h4><strong><b>Zvooq</b></strong></h4>
Це — легальна безкоштовна платформа, у якій можна слухати музику без обмежень. Після встановлення додатку <a href="https://zvooq.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Zvooq</a> на телефон, можна прослуховувати композиції без доступу до інтернету. Додатково передбачено преміум-підписку, яка є безкоштовною у перші 30 днів. Вона дає можливість скачувати будь- яку музику на телефон, відключити рекламу, перемикати треки.

І пам’ятайте: хорошої музики багато не буває, а правильно підібраний музичний сервіс допоможе насолоджуватися нею сповна.
<p class="p1">[background_substrate_simple color="#00c4ac"]</p>
<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p>
<p class="p1">[/background_substrate_simple]</p>
<p class="p1">[wp_quiz_pro id="129750"]</p>

<p>Музичний контент став невід’ємною частиною життя багатьох людей. Гарною новиною є те, що достатньо ресурсів, які дозволяють придбати або просто послухати легальну музику — і для цього не треба порушувати закон. Отож, ходімо на пошуки альтернативи? Обираємо зручний для себе музичний сервіс. </p><h4><strong><b>Google Play</b></strong></h4><p>Сервіc досить легкий у використанні — перші три місяці <a href="https://play.google.com/store/music" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Google Play</a> дає нагоду слухати музику безкоштовно. Після того можна передплатити доступ до каталогу музики за 59 грн щомісяця.</p><p>На Google Play можна легко знайти альбоми та пісні українських виконавців. Слухати можна як і у браузері, так і за допомогою нативних мобільних додатків для iOS та Android.</p><h4><strong><b>SoundCloud</b></strong></h4><p>Одна з найвідоміших та безкоштовних платформ — це <a href="https://soundcloud.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Soundcloud</a><b>. </b>Вона дає можливість не тільки прослуховувати музику, але й слідкувати за музичними смаками знаменитостей. Крім того, цю платформу зручно використовувати, якщо ви випускаєте власні подкасти чи мікстейпи.</p><p>Сайт також дозволяє репостити музику на інші сайти, адже побудована за принципом соціальної мережі. Це є «плюсом» для сучасних молодих виконавців, адже вони можуть поширювати свою творчість. Крім безкоштовної функціональності, у Soundcloud є також платні послуги:</p><ul><li>створення трек-листів</li><li>збільшення об’єму завантажених композицій</li><li>розподілення треків по групам і користувачам.</li></ul><h4><strong><b>Deezer</b></strong></h4><p>Цей сервіс дає багато безкоштовних функцій. Музичні композиції на <a href="https://www.deezer.com/us/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Deezer</a> можна слухати у потоковому форматі. Також тут можна відшукати чимало альбомів українських виконавців. Загалом у бібліотеці Deezer понад 40 млн ліцензованих треків, 2+ млн альбомів і більше 30 тис тематичних радіостанцій.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-3863 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280.jpg" alt="" width="1280" height="960" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280-768x576.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280-1024x768.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280-650x488.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280-987x740.jpg 987w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p>Перший місяць користування цим сайтом безкоштовний, а далі вводиться передплата у 7 євро. За регулярну плату ви зможете слухати музику не лише онлайн, але й у режимі офлайн, без реклами та із доступом до повної бази треків.</p><h4><strong><b>Napster</b></strong></h4><p>Досить давня файлообмінна система, що стала широко вживаною ще 20 років тому. <a href="http://us.napster.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Napster</a> дозволяла легко обмінюватися музикою, але це стало проблемою, бо порушувало авторські права. 2008 року платформу було викуплено — і вона стала платним сервісом. Перші 30 днів використання цього сервісу надаються безкоштовно. Далі треба активувати передплату, яка коштує $5. У пакет входить прослуховування радіо та завантаження 25 треків. Для тих, хто не хоче жодних обмежень, пропонують інший тариф — у цей пакет входять $10 платні за можливість завантажувати необмежену кількість пісень.</p><h4><strong><b>Zvooq</b></strong></h4><p>Це — легальна безкоштовна платформа, у якій можна слухати музику без обмежень. Після встановлення додатку <a href="https://zvooq.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Zvooq</a> на телефон, можна прослуховувати композиції без доступу до інтернету. Додатково передбачено преміум-підписку, яка є безкоштовною у перші 30 днів. Вона дає можливість скачувати будь- яку музику на телефон, відключити рекламу, перемикати треки.</p><p>І пам’ятайте: хорошої музики багато не буває, а правильно підібраний музичний сервіс допоможе насолоджуватися нею сповна.</p><p class="p1">	<div class="note"  style="background-color:#00c4ac">		<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p><p class="p1">		<div class="corner"></div>	</div></p><p class="p1"><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129750" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Як відомо, влада України <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blocking-sites/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ввела санкції</a> щодо низки онлайн-сервісів, включно із прослуховуванням музики за допомогою «ВКонтакті» та «Яндекс.Музики». Користувачі соціальних мереж обурюються, але насправді українцям доступні легальні альтернативи — на часі про них згадати

Музичний контент став невід’ємною частиною життя багатьох людей. Гарною новиною є те, що достатньо ресурсів, які дозволяють придбати або просто послухати легальну музику — і для цього не треба порушувати закон. Отож, ходімо на пошуки альтернативи? Обираємо зручний для себе музичний сервіс. 
<h4><strong><b>Google Play</b></strong></h4>
Сервіc досить легкий у використанні — перші три місяці <a href="https://play.google.com/store/music" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Google Play</a> дає нагоду слухати музику безкоштовно. Після того можна передплатити доступ до каталогу музики за 59 грн щомісяця.

На Google Play можна легко знайти альбоми та пісні українських виконавців. Слухати можна як і у браузері, так і за допомогою нативних мобільних додатків для iOS та Android.
<h4><strong><b>SoundCloud</b></strong></h4>
Одна з найвідоміших та безкоштовних платформ — це <a href="https://soundcloud.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Soundcloud</a><b>. </b>Вона дає можливість не тільки прослуховувати музику, але й слідкувати за музичними смаками знаменитостей. Крім того, цю платформу зручно використовувати, якщо ви випускаєте власні подкасти чи мікстейпи.

Сайт також дозволяє репостити музику на інші сайти, адже побудована за принципом соціальної мережі. Це є «плюсом» для сучасних молодих виконавців, адже вони можуть поширювати свою творчість. Крім безкоштовної функціональності, у Soundcloud є також платні послуги:
<ul>
 	<li>створення трек-листів</li>
 	<li>збільшення об’єму завантажених композицій</li>
 	<li>розподілення треків по групам і користувачам.</li>
</ul>
<h4><strong><b>Deezer</b></strong></h4>
Цей сервіс дає багато безкоштовних функцій. Музичні композиції на <a href="https://www.deezer.com/us/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Deezer</a> можна слухати у потоковому форматі. Також тут можна відшукати чимало альбомів українських виконавців. Загалом у бібліотеці Deezer понад 40 млн ліцензованих треків, 2+ млн альбомів і більше 30 тис тематичних радіостанцій.

<img class="aligncenter wp-image-3863 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/music-1874621_1280.jpg" alt="" width="1280" height="960" />

Перший місяць користування цим сайтом безкоштовний, а далі вводиться передплата у 7 євро. За регулярну плату ви зможете слухати музику не лише онлайн, але й у режимі офлайн, без реклами та із доступом до повної бази треків.
<h4><strong><b>Napster</b></strong></h4>
Досить давня файлообмінна система, що стала широко вживаною ще 20 років тому. <a href="http://us.napster.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Napster</a> дозволяла легко обмінюватися музикою, але це стало проблемою, бо порушувало авторські права. 2008 року платформу було викуплено — і вона стала платним сервісом. Перші 30 днів використання цього сервісу надаються безкоштовно. Далі треба активувати передплату, яка коштує $5. У пакет входить прослуховування радіо та завантаження 25 треків. Для тих, хто не хоче жодних обмежень, пропонують інший тариф — у цей пакет входять $10 платні за можливість завантажувати необмежену кількість пісень.
<h4><strong><b>Zvooq</b></strong></h4>
Це — легальна безкоштовна платформа, у якій можна слухати музику без обмежень. Після встановлення додатку <a href="https://zvooq.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Zvooq</a> на телефон, можна прослуховувати композиції без доступу до інтернету. Додатково передбачено преміум-підписку, яка є безкоштовною у перші 30 днів. Вона дає можливість скачувати будь- яку музику на телефон, відключити рекламу, перемикати треки.

І пам’ятайте: хорошої музики багато не буває, а правильно підібраний музичний сервіс допоможе насолоджуватися нею сповна.
<p class="p1">[background_substrate_simple color="#00c4ac"]</p>
<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p>
<p class="p1">[/background_substrate_simple]</p>
<p class="p1">[wp_quiz_pro id="129750"]</p>

5 легальних музичних сервісів, які доступні українцям

{:ua}Добірка сервісів, якими вартом користуватися справжнім меломанам. Який музичний сервіс подобається вам?{:}

Марк Кьольбрюґґе (Marc Köhlbrugge), засновник BetaList, дає поради командам, які хочуть отримати вчасний та якісний відгук про свої продукти чи послуги від цільової аудиторії та покращити завдяки цьому взаємодію із клієнтами та відповідність очікуванням користувачів

За його словами, від початку запуску BetaList він постійно стикався із необхідністю надавати свої відгуки, думки чи пропозиції іншим засновникам — і все це формулювалося у вигляді запитань на кшталт «Яка твоя думка?», «Як гадаєш, це добре чи не дуже?». Марк переконаний: для отримання справді вартісного фідбеку про ваш продукт подібні питання — найгірший спосіб взаємодії із користувачами. Ось що він радить зробити.
<h4><strong>1. Бути конкретними щодо того, які саме відгуки і про що ви збираєте</strong></h4>
Вам слід пояснити користувачам, чому і навіщо ви збираєте відгуки про свій продукт чи пакет послуг. Чи вперлася ваша команда у «глухий кут» або «скляну стелю»? Чи ви непевні стосовно низки нововведень і хочете побачити реакцію на них з боку споживачів? Це слід пояснити тим, чий фідбек ви намагаєтесь отримати. Також не завадить роз’яснити мету дослідження: відгуки вам потрібні, аби створити щось нове, покращити вже існуюче, змінити дизайн, взаємодію, концепцію, конкретну складову продукту — чи просто виявити помилки в роботі сайту чи коду й усунути їх? Така конкретика дасть змогу отримати максимально релевантні відповіді та чіткість у спілкуванні із користувачами.
<h4><strong>2. Чітко роз’яснити користувачам, про що вам НЕ потрібні відгуки (які опції, складові чи параметри ви НЕ будете обговорювати у дослідженні)</strong></h4>
Наприклад, під час розробки додатку чи його бета-тестування варто зазначити, що саме ви хочете обговорити — бо інакше користувачі почнуть надавати вам поради стосовно коду чи нестабільності окремих складових, хоча не це вас цікавить, бо проблеми із стабільністю роботи ви усуватимете самостійно. Тож зазначте це, аби відгуки були релевантні вашим очікуванням, а користувачі не марнували свій час .
<h4><strong>3. Запитувати тільки ту групу користувачів, яка відповідає параметрам фідбеку</strong></h4>
Головне — запитувати «правильних» людей про «правильні» речі, зауважує засновник BetaList. Дуже часто підприємці-початківці починають в першу чергу збирати відгуки та враження колег, партнерів чи підлеглих, бо із ними можна найшвидше встановити контакт. Натомість варто звернути увагу на думку потенційний та наявних користувачів, а не тих, хто більше «занурений» у проект. Навіть продукт, орієнтований суто на підприємців, однаково потребує цільової групи, а не абстрактного середньостатистичного підприємця. Якщо йдеться про такі складові вашого бізнесу, як стратегування чи винаймання нових працівників, однаково тут варто дослухатися не лише до колег чи партнерів. Перш ніж збирати фідбек, визначтеся із тими, хто найбільш повно відповідає критеріям оцінки та компетенціям, які потрібні для надання відгуків за складовими, що вас цікавлять.
<h4><strong>4. Бути готовими до жорсткої критики і навіть розгрому</strong></h4>
За словами Марка, найкращими є відгуки, які одразу переходять до суті проблеми — і загортати їх у «цукеркову обгортку» необов’зяково. Краще одразу сказати, в чому полягає відверта лажа, аби команда могла це усунути одразу, замість втрачати час, гроші та користувачів, незадоволених нестабільністю чи незручністю продукту. Будьте готові, що будуть і нещадні критики, які дощенту рознесуть те, що ви створили. Перш ніж просити групу користувачів чи окремих людей про фідбек, зазначте, наскільки безжальними вони можуть бути у своїй критиці і наскільки докладний / скептичний / критичний фідбек ви від них очікуєте.
<h4><strong>5. Максимально спростити процедуру надання відгуків та оцінок</strong></h4>
Отримати відгуки про свої розробки можна у різний спосіб. Десь допоможуть персональна комунікація, зустрічі та розмови. Десь варто застосувати форми для відгуків, кнопки зворотнього зв’язку чи можливість залишати коментарі (у випадку роботи із додатками чи сайтами). Якщо йдеться про роботу над книгою чи текстом, можна використати інструментарій приміток в Medium чи Google Docs. Якщо йдеться про дизайн чи макетування інтерфейсів — систему коментування чи створення версій в InVision. Одним словом, можливостей та інструментів безліч, варто лише обрати правильний, той, який відповідає вашим очікуванням та очікуванням аудиторії.

<p>За його словами, від початку запуску BetaList він постійно стикався із необхідністю надавати свої відгуки, думки чи пропозиції іншим засновникам — і все це формулювалося у вигляді запитань на кшталт «Яка твоя думка?», «Як гадаєш, це добре чи не дуже?». Марк переконаний: для отримання справді вартісного фідбеку про ваш продукт подібні питання — найгірший спосіб взаємодії із користувачами. Ось що він радить зробити.</p><h4><strong>1. Бути конкретними щодо того, які саме відгуки і про що ви збираєте</strong></h4><p>Вам слід пояснити користувачам, чому і навіщо ви збираєте відгуки про свій продукт чи пакет послуг. Чи вперлася ваша команда у «глухий кут» або «скляну стелю»? Чи ви непевні стосовно низки нововведень і хочете побачити реакцію на них з боку споживачів? Це слід пояснити тим, чий фідбек ви намагаєтесь отримати. Також не завадить роз’яснити мету дослідження: відгуки вам потрібні, аби створити щось нове, покращити вже існуюче, змінити дизайн, взаємодію, концепцію, конкретну складову продукту — чи просто виявити помилки в роботі сайту чи коду й усунути їх? Така конкретика дасть змогу отримати максимально релевантні відповіді та чіткість у спілкуванні із користувачами.</p><h4><strong>2. Чітко роз’яснити користувачам, про що вам НЕ потрібні відгуки (які опції, складові чи параметри ви НЕ будете обговорювати у дослідженні)</strong></h4><p>Наприклад, під час розробки додатку чи його бета-тестування варто зазначити, що саме ви хочете обговорити — бо інакше користувачі почнуть надавати вам поради стосовно коду чи нестабільності окремих складових, хоча не це вас цікавить, бо проблеми із стабільністю роботи ви усуватимете самостійно. Тож зазначте це, аби відгуки були релевантні вашим очікуванням, а користувачі не марнували свій час .</p><h4><strong>3. Запитувати тільки ту групу користувачів, яка відповідає параметрам фідбеку</strong></h4><p>Головне — запитувати «правильних» людей про «правильні» речі, зауважує засновник BetaList. Дуже часто підприємці-початківці починають в першу чергу збирати відгуки та враження колег, партнерів чи підлеглих, бо із ними можна найшвидше встановити контакт. Натомість варто звернути увагу на думку потенційний та наявних користувачів, а не тих, хто більше «занурений» у проект. Навіть продукт, орієнтований суто на підприємців, однаково потребує цільової групи, а не абстрактного середньостатистичного підприємця. Якщо йдеться про такі складові вашого бізнесу, як стратегування чи винаймання нових працівників, однаково тут варто дослухатися не лише до колег чи партнерів. Перш ніж збирати фідбек, визначтеся із тими, хто найбільш повно відповідає критеріям оцінки та компетенціям, які потрібні для надання відгуків за складовими, що вас цікавлять.</p><h4><strong>4. Бути готовими до жорсткої критики і навіть розгрому</strong></h4><p>За словами Марка, найкращими є відгуки, які одразу переходять до суті проблеми — і загортати їх у «цукеркову обгортку» необов’зяково. Краще одразу сказати, в чому полягає відверта лажа, аби команда могла це усунути одразу, замість втрачати час, гроші та користувачів, незадоволених нестабільністю чи незручністю продукту. Будьте готові, що будуть і нещадні критики, які дощенту рознесуть те, що ви створили. Перш ніж просити групу користувачів чи окремих людей про фідбек, зазначте, наскільки безжальними вони можуть бути у своїй критиці і наскільки докладний / скептичний / критичний фідбек ви від них очікуєте.</p><h4><strong>5. Максимально спростити процедуру надання відгуків та оцінок</strong></h4><p>Отримати відгуки про свої розробки можна у різний спосіб. Десь допоможуть персональна комунікація, зустрічі та розмови. Десь варто застосувати форми для відгуків, кнопки зворотнього зв’язку чи можливість залишати коментарі (у випадку роботи із додатками чи сайтами). Якщо йдеться про роботу над книгою чи текстом, можна використати інструментарій приміток в Medium чи Google Docs. Якщо йдеться про дизайн чи макетування інтерфейсів — систему коментування чи створення версій в InVision. Одним словом, можливостей та інструментів безліч, варто лише обрати правильний, той, який відповідає вашим очікуванням та очікуванням аудиторії.</p>

Як правильно просити ваших користувачів про відгуки

{:ua}Що потрібно враховувати та як запитувати у користувачів про фідбек?{:}

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Лонґріди