Наталія Соколовська
У розробників соціальної мережі Facebook амбіційний і водночас моторошний план — навчитися читати людські думки. Інтернет-гігант має намір побудувати безпосередній міст між мозком і комп’ютером. «Що якби ваші думки одразу з’являлися друком?», — риторично запитує Регіна Дуган, глава групи Building 8, яка у складі Facebook відповідає за розробку експериментального обладнання. Виступаючи на конференції розробників, вона продемонструвала відео, на якому жінка «друкує» вісім слів за хвилину безпосередньо зі сцени. За словами Дуган, за кілька років її команда сподівається представити систему, яка здатна буде беззвучно перетворювати на текст до ста слів за хвилину, пише редакція Gizmondo.
«Це у п’ять разів швидше, ніж ви можете друкувати на вашому смартфоні й записуватимуться безпосередньо ваші думки», — зазначила вона.
Ваша мозкова діяльність містить більше інформації, ніж те, як звучить слово і як воно пишеться, але й семантичну інформацію про те, що це слово означає
Такого роду інтерфейси — не новина. Зазвичай ця технологія використовується для лікування психічних захворювань або відновлення пам’яті. Наприклад, так реабілітують солдатів, які пережили потрясіння під час війни. Але пропозиція Facebook може виявитися більш революційною — технологія, яка дозволяє не відволікатися на клавіатуру або слухавку, коли хочеться передати інформацію друзям. Схоже, наступний крок — це світ, у якому комунікація здійснюватиметься лише силою думки.
Крім того, під час конференції Дуган показала технологію, яка дозволяє «чути» і «бачити» за допомогою вібрацій на шкірі. Це щось на кшталт шрифту Брайля, який, однак, працює за допомогою системи сенсорів. Представниця Facebook показала відео, у якому жінка змогла точно ідентифікувати, які об’єкти обрані на тачскіні, ґрунтуючись на сигналах, які їй передав комп’ютер на спеціальний браслет.
Поки лише мрії
Однак візії про те, телепатія стане реальністю, поки що залишаються лише амбітними планами. Нині науковцям вдалося використати інтерфейс «мозок-комп’ютер», тобто побудувати функціонуючий безпосередній зв’язок, лише для того, щоб людина могла контролювати кінцівки-протези.
Стимулювати кору головного мозку технологічно набагато простіше, ніж «читати» людські думки й «перекладати» їх у код, який зможе «зрозуміти» комп’ютер. Кінцева мета цих планів — створити онлайн-світ, який у більшій мірі пов’язаний з реальністю. «Наш мозок створює стільки інформації, якої вистачить для того, щоб передавати онлайн 4 фільми у якості HD щосекунди. Проблема у тому, що спосіб, у який ми найкраще отримуємо інформацію — усна мова — може передавати такий обсяг інформації, як модем 1980х років», — зазначив глава компанії Facebook Марк Цукерберг.
Ми працюємо над системою, яка дозволить вам друкувати ваші думки безпосередньо. Це у п’ять разів швидше, ніж ви можете сьогодні друкувати з телефона
Цукерберг також уточнив, що, імовірно, ця технологія буде впроваджена у формі аксесуару і вироблятиметься масово.
Не все так просто
Мета поєднати людський мозок з комп’ютером — доволі оптимістична і відкриває багато можливостей. Але не слід забувати, що все ж таки організм працює за зовсім іншими правилами. Його не можна «перемотати», «перезавантажити» чи «оновити». Утім, принцип роботи людського мозку передусім відрізняється тим, що він не «зберігає» інформації так, як це робить комп’ютер і неможливо просто переглянути інформацію, коли заманеться. Адже якби це було так, то можна було би без проблем пригадати, що ви їли на обід в конкретний день 20 років тому.
Власне біологічний механізм — людський мозок — функціонує набагато складніше, ніж добре налагоджений технічний механізм. Поки що наука не досягнула успіхів у тому, щоб винайти спосіб, як його контролювати чи вплинути на його роботу. Коли-небудь науковці сподіваються, що таки вдасться підключати електроди та таким чином допомогти побороти депресію. Впродовж десятиліть DAPRA інвестувала десятки мільйонів доларів на те, аби дослідити цю сфери. І нині досі невідомо навіть те, у які ділянки мозку потрібно «втрутитися» для того, щоби взятися за лікування депресії.
Тому інформацію про те, що Facbook за кілька років навчиться «читати» думки слід сприймати з долею скепсису. Крім того, слід пам’ятати, що спроба налагодити безпосередній зв’язок між техніком і людською свідомістю — далеко не новина. Навпаки, це доволі давня традиція. Ще в уявленні фізика й філософа Рене Декарта в VI столітті організм людини чи тварини був не машиною і людським механізмом. З його точки зору, сприйняття та пам’ять, думки й внутрішні прагнення «здійснюються в цій машині, як рух коліщат годинника». У XIX столітті математик Герман фон Гельмгольц порівняв мозок людини з телеграфом. Інший математик — Джон Нойманн у своїй книзі «Комп’ютер і мозок» зазначив, що людська нервова система «в першу чергу цифрова».
З часом технології змінюються, а разом з ними риторика й метафори. Утім, поки що наукові досягнення не зуміли спростувати тезу про те, що біологічний організм не функціонує за принципами складного механізму.