📈 Як розвивати культурні проєкти під час кризи — 5 практичних порад

0. Усвідомте, що життя змінилося назавжди

Хоча сьогодні всі розмови — про кризу, що викликана пандемією COVID-19, насправді будь-яка глобальна криза безповоротно змінює світ, і мистецтво та культура в цілому відчуває на собі ці зміни найпершими. Люди змінюють свої звички та світогляд, стають більш обережними та водночас можуть пробувати те, на що раніше б не наважилися.

Ця криза для кінофестивальної індустрії – великий удар. Зараз ми бачимо, що Карловарський, Каннський кінофестивалі перенеслися на наступний рік, сподіваймося, що Венеційський фестиваль все ж пройде наживо за сприяння міського самоврядування; Оскар перенесено на квітень, Бафта перенеслася на лютий (на дати Оскара) але ніхто не знає, що буде далі

Ігор Шестопалов, міжнародний кінофестиваль «Молодість»

Найкраще, що ви можете зробити для своїх поточних проєктів або навіть всієї інституції — ухвалювати антикризові рішення з думкою про те, що з тактичної реакції на карантин вони можуть перетворитися на нову норму. Як це вже сталося з носінням масок у людних місцях та повсюдною наявністю антисептиків.

Карантинний досвід змушує нас, діячів культури і мистецтва, думати про можливості, недоліки й переваги онлайну, про важливість бути гнучкими й адаптуватися до змінних реалій та кризових ситуацій, а водночас про те, як попри зміни та виклики все-таки робити якісні культурні продукти і належно комунікувати з аудиторією.

Юлія Хомчин, , директорка Інституту стратегії культури (м. Львів), культурна менеджерка

З іншого боку, людство у часи зневіри та випробувань зверталося до мистецтва, що робить його роль для суспільства ще більш значущою. Саме тому ця порада пронумерована нульовою — вона має стати фундаментом будь-яких рішень, які ви будете ухвалювати протягом цієї кризи.

Часто кажуть, що творчість та фінанси не можуть бути пов’язаними одне з одним. Проте це не так. І найяскравіший тому доказ — Нью-Йоркський Музей Сучасного Мистецтва MoMA, який був змушений зменшити видатки на $45 мільйонів, скоротивши 17% персоналу. Все, що ви робите, коштує грошей — навіть якщо це чисте мистецтво.

Втім, майже будь-який культурний проєкт здатен знайти спосіб якщо не отримати прибутки, то хоча б покрити частину витрат на реалізацію. Більш детально про те, як заробити на культурі, ми розповімо вам трохи згодом, а зараз — лише кілька невеликих порад.

• Шукайте партнерів серед бізнесу. Так, у часи кризи це важче, але можливо. Тим більше, коли мова йде не про пряму грошову допомогу, а про інші формати — на кшталт, приміщення або послуг. На ринку знайдуться етичні компанії, які погодяться допомогти вашій ініціативі за скромну згадку під час заходу чи в будь-якому іншому форматі.
• Розробіть та продавайте сувенірну продукцію. Багато людей хочуть відчути та продемонструвати свою причетність до тих питань, що підіймає ваш проєкт чи інституція. Дайте їм таку можливість, і водночас зможете покращити своє фінансове становище. До того ж, це працюватиме як додаткове промо вашої ініціативи. Якщо ви не думали про це раніше, зараз — саме час. 
• Попросіть про допомогу в аудиторії. Ваш проєкт в будь-якому разі має відгук у серцях багатьох людей. Спільнокошти, підписки та інші форми краудфандингу цьогоріч набрали особливої популярності — це може стати рішенням і для вас. 

Раніше ви думали, що впораєтеся і без грантів. Можливо, ви навіть вважали, що це — занадто складно, нудно та не для вас. Як кажуть у TikTok, загніть палець, якщо ви думаєте про гранти так:

• Гранти — це «для своїх»
• Отримати грант — складно
• Не може бути, щоб гроші не треба було повертати
• Дуже складно звітувати по гранту
• Гранти дають лише на комерційні проєкти

Все це — популярні міфи, які ми детально розібрали в одному з попередніх матеріалів?‍? 5 міфів про грантові програми: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте. Правда в тому, що грант — чудовий інструмент для того, щоби втілити в життя найрізноманітніші проєкти. А сьогодні будь-яка така можливість — на вагу золота.

Багато держав та міжнародних інститутів розробили грантові програми спеціально для подолання наслідків COVID-19. Разом з тим, продовжують працювати програми, не пов’язані з пандемією. Одна із таких програм — «Креативна Європа». Конкурси в рамках цієї програми тривають постійно.

Більше ви можете дізнатися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

Подобається це вам чи ні, але це відбувається.

Музеї по всьому світу поспішають зробити свої експозиції доступними онлайн: як у форматі звичайних фотогалерей, так і в рамках масштабних проєктів у віртуальній реальності. А деякі робили це і до пандемії — серед таких є і українські проєкти такі як місто-фортеця Тустань та Музей Ханенків.

Театри та цирки показують наживо свої вистави — до тренду приєднуються і такі гранди як Цирк Дюсолей. Лекції, дискусії та конференції проводять у Zoom, YouTube та Facebook.

Навіть кінофестивалі, які вирішили не скасовувати, опановують новий формат взаємодії з аудиторією. Українські — в тому числі. У 2020 році онлайн вже відбулися чи скоро розпочнуться такі фестивалі як «Молодість», «Тиждень швейцарського кіно», DOCUDAYS, Одеський міжнародний кінофестиваль та безліч інших.

Переважна більшість фізичних подій буде транслюватися і онлайн. Тобто, ті люди, які не можуть приїхати до Києва, або вийти на майданчики подивитися кіно, можуть зробити це онлайн. Є розуміння абсолютне, як це реалізувати, але ми ще знаходимось в пошуку золотого балансу між цими форматами.

Ігор Шестопалов, міжнародний кінофестиваль «Молодість»

Ще вчора онлайн-присутність була новацією, сьогодні вона бажана, а завтра стане обов’язковим елементом — навіть якщо карантинні обмеження врешті знімуть повністю, звичка залишиться сформованою. Споживач культурного продукту очікуватиме від творця, що він буде доступний онлайн в тому чи іншому форматі.

Сприймайте це не лише як виклик, тягар та вимушений захід, але як можливість розширити свою аудиторію.

Попри дистанційний формат нам вдалося не лише продовжувати поточні робочі процеси, а й реалізувати низку ідей. Це щотижнева карантинна добірка онлайн-подій від інституцій та закладів культури у Львові «Культура вдома», відеопроєкти — консультації юриста щодо різних правових аспектів діяльності в галузі культури, рекомендації психолога, як пережити карантин, а також домашні відео від митців «Що зупинила епідемія…»

Юлія Хомчин, , директорка Інституту стратегії культури (м. Львів), культурна менеджерка

Готуючи свій проєкт, ви, напевно, розумієте, ким буде його споживач. Скільки йому років, чим він займається, який світогляд чи навіть політичні вподобання має. Проте, раптом хтось у далекому Китає з’їдає кажана — і все ваше розуміння летить шкереберть, адже тепер не ясно, чи взагалі ваш проєкт відбудеться та як споживач зможе його знайти.

Ми ще не знаємо, яким стане для нас онлайн. Це точно буде непросто, адже в онлайн-форматі складніше передбачити поведінку глядача

Ігор Шестопалов, міжнародний кінофестиваль «Молодість»

Частина найвідданішої аудиторії залишиться з вами попри всі негаразди та перепони, але когось ви на цьому шляху неодмінно втратите, і цю втрату необхідно швидко відновити. Ось коротко, що для цього можна зробити:

• Вести соцмережі. Звісно, розповідайте підписникам про проєкт, але не варто обмежуватися лише цим. Пости на суміжні теми, онлайн-трансляції, опитування та інші інтерактивні заходи. Безліч українських культурних проєктів нехтують супроводженням у соцмережах — і дарма
• Працювати з медіа. Якщо ваш проєкт є дійсно цікавим, про вас напишуть. В гіршому випадку, ні. То що втрачати? Якщо ж серйозно, то медіа якраз дають доступ до нової аудиторії, яка раніше не була знайома з вашою тематикою — і це дуже цінно, якщо ви дійсно переймаєтеся долею меседжа, що його намагаєтеся донести
• Замовляти рекламу. Це не соромно. Нативна реклама у медіа чи контекстна у соцмережах — це все про збільшення контактів з потенційною аудиторією.

Якщо вам удасться захопити широку аудиторію, можливо, ваша історія є більш універсальною, ніж ви собі спочатку уявляли. А хіба це не є великою насолодою для митця?

Завершити варто, напевно, найважливішою порадою з усіх. Завжди пам’ятайте, що найголовніше — аби те, чим ви займаєтеся, приносило вам щастя. Тож, не забувайте про власне самопочуття у непрості часи.

Носіть маску, дезинфікуйте руки і поверхні, уникайте великих скупчень людей та пильнуйте інші карантинні обмеження.

Водночас, більше спілкуйтеся з близькими та звертайтеся по допомогу за необхідності. Нам ще з вами українську культуру ставити на ноги.