За підтримки Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Детальніше

Що таке «Креативна Європа»?

Європейський Союз давно і послідовно фінансує мистецтво та креативні індустрії, допомагаючи народжуватися новим цікавим проєктам, які змінюють суспільство на краще. Протягом останніх 20 років існувало безліч різноманітних програм, за якими проєкти могли отримати фінансування. Проте, у 2013 році керівництво ЄС вирішило, що набагато ефективнішим буде об’єднати все це під єдиною «парасолькою». Так народилася «Креативна Європа» — масштабна рамкова програма, розрахована на 7 років (з 2014 до 2020 року), що охоплює всі культурні ініціативи.

Обсяг цієї ітерації програми — €1,46 мільярди. Вони розподілені таким чином:

  • Підпрограма «Культура» створена для живопису, театру, музики, збереження культурної спадщини тощо — 31%
  • Підпрограма «Медіа» фінансує аудіовізуальні проєкти: кіно, відеоігри, проєкти для телебачення та цифрових платформ тощо, на це спрямували 56% бюджету
  • І ще 13% пішло на фінансування міжсекторальних програм — в тому числі, на роботу Національних бюро програми, одне з яких є і в Україні

Програма “Креативна Європа” - з тих програм, що дають можливість реалізовувати довготривалі мистецькі проєкти та вибудовувати партнерства по всій Європі, що має можливість фінансування масштабних проєктів

Богдан Грицюк, проєктний менеджер Face to Faith

Головним викликом для програми є те, що культурний та креативний сектори недостатньо використовують потенціал єдиного ринку ЄС та сусідів. Європейський Союз має 24 офіційні мови, три абетки і близько 60 регіональних мов та мов меншин. Це дуже фрагментує ринок, що доводить і статистика — лише 13% європейців були на концерті артиста з іншої європейської країни і 4% — на виставі театру з іншої європейської країни.

Тож, найбільшу увагу «Креативна Європа» приділяє саме міжнародним проєктам та копродукції різних країн.

Програма дозволяє отримати досвід спільної реалізації проєктів із мінімум трьома партнерами з-за кордону, розширити професійну мережу, представити ідею для аудиторії кількох країн і, звичайно, забезпечує фінансову підтримку на декілька років. Та найголовніше — це можливість тривалого планування й розвитку менеджерських компетенцій для культурних проєктів.

Юлія Хомчин, проєкт Модернізм для майбутнього 360/365

Також важливим елементом є сталість результатів фінансування — тобто, щоб проєкти продовжували жити та чинити вплив на культурне життя Європи і після закінчення фінансування.

Для нас не існує життя до гранту і після гранту, тому що грант не є самоціллю. Кожен грант — це результат методичної фахової праці провідних експертів у певній галузі.

Єлизавета Мирошниченко, Реміснича палата України

Програма закінчується у 2020. А що потім?

Розпочнеться наступна ітерація програми 2021-2027, тож навіть якщо у вас не вийде податися на грант цього року, ви зможете спробувати в наступному.

Україна наразі не є членом ЄС. Чи можуть українці отримати фінансування?

До програми входять не лише країни ЄС, але й ті європейські країни, які тісно співпрацюють з Європейським Союзом — всього 41 країна, включно з Україною.

Українцям доступно не 100% обсягу програми, оскільки не все наше законодавство приведено у відповідність до європейських норм (зокрема, це стосується частини конкурсів підпрограми «Медіа», за якими українські заявники не можуть подаватись на грант напряму, проте можуть працювати у консорціумі, разом із міжнародними партнерами). Проте, в усіх інших ми можемо брати участь та отримувати фінансування на наші проєкти без перешкод.

Що потрібно, щоби отримати фінансування?

Кожен конкретний конкурс в рамках «Креативної Європи» має свої вимоги до аплікантів, але також є і загальні:

  • У вас має бути юридична особа — наразі індивідуальні гранти програмою не надаються
  • Ви мусите також зробити внесок у фінансування вашого проєкту — «Креативна Європа» не покриває 100% його вартості
  • Більшість конкурсів передбачають партнерство — ви мусите знайти партнерські організації (також юридичних осіб) з країн програми «Креативна Європа», аби отримати фінансування

А як шукати партнерів?

Якщо ви ведете діяльність давно та маєте напрацьовану мережу партнерів чи просто зв’язки у вашій сфері, цілком можливо, що хтось із уже знайомих організацій зацікавиться у спільній роботі в рамках гранту від «Креативної Європи».

Із колегами з Каунаса та Брно ще до підготовки заявки ми обговорювали поточні проєкти і виявилося, що тема архітектурної спадщини міжвоєнного модернізму та міські резиденції є актуальними для кожного з міст. Тоді колеги з Каунаса запропонували підготувати спільний проєкт на конкурс «Креативної Європи» та запросити також колег із Кортрейка

Юлія Хомчин, проєкт Модернізм для майбутнього 360/365

Якщо ваша організація — нова і ви ще не встигли напрацювати достатньо зв’язків, знайти партнера для реалізації проєкту можна онлайн. В першу чергу, рекомендуємо ознайомитись із тисячами вже підтриманих проєктів. Можливо, хтось саме із них захоче в майбутньому попрацювати над вашою ідеєю разом. Наприклад, скористайтеся сайтом Національного бюро в Україні, де є такі інструменти для пошуку партнерів:

  • Каталог організацій, що відкриті для партнерства
  • Посилання на спеціалізовані сайти, де можна знайти організації сектору культури

Або ви можете залишити заявку на пошук партнера, і Національне бюро допоможе вам у цьому процесі.

Все зрозуміло. Як подавати заявку?

Всі учасники програми сходяться в одному — подати заявку неможливо за день до дедлайну. Разом із тим, жодних надприродних вимог програма не виставляє, адже більшість з того, що ви готуватимете для отримання гранту, знадобиться вам і в процесі реалізації проєкту.

Детальне планування, закладене умовами самої програми, дозволяє уникати надмірного поспіху, розділити, власне, організаційну та мериторичну частини проєкту — і це дуже цінно для сфери культури.

Юлія Хомчин, проєкт Модернізм для майбутнього 360/365

Отже, припустимо, що ви придумали проєкт, маєте повне уявлення про те, як його реалізувати, і навіть знайшли партнерів. Як, власне, податися на фінансування? Відповідаємо.

В рамках програми «Креативна Європа» проходить багато конкурсів для проєктів у різних форматах. Знайдіть потрібний на сайті Національного бюро програми в Україні та чекайте на старт прийому заявок. Далі вам потрібно:

  1. Зареєструвати організацію на спеціалізованому порталі Єврокомісії, через який і приймаються заявки
  2. Подати заявку, що складається з двох частин — адміністративної та опису активностей

Ми постійно проводили онлайн-дискусії, готували документи та «вичитували» форму, шукали локальних партнерів для співфінансування тощо. Заявку не напишеш «за ніч»

Оксана Полівчак, «Наші візії», жіноча благодійна організація

Загалом, перед, власне, самим процесом подачі заявки вам потрібно вже мати всі дані за вашим проєктом. Якщо ви вже маєте історію реалізації проєктів — на гранти чи без них — також зберіть всю доступну інформацію про них. Це дуже допоможе вашій заявці.

Певно найважливіше і основне — готувати свою заявку заздалегідь. Необхідно зібрати всю статистику свого заходу і мати можливість її підтвердити. Крім того, важливо радитись з українським бюро, вивчати вже підтримані проєкти і слідкувати за змінами пріоритетів програми.

Юлія Сінькевич, генеральна продюсерка ОМКФ

Українською мовою доступний спеціальний посібник з подачі заявки — завдяки детальному опису процесу, ви точно не схибите.

Які відомі проєкти отримували фінансування від «Креативної Європи»?

«Креативна Європа» має неабиякий вплив на культурний ландшафт континенту. Існує безліч проєктів, реалізованих за допомогою фінансування програми, і ви точно чули про якісь із них, але не знали, що вони стали можливими саме завдяки «Креативній Європі».

«Відьмак. Кров і вино»

Національна гордість Польщі, відеогра «Відьмак. Дикий гін», у 2016 році отримала доповнення під назвою «Кров і вино». У сюжеті доповнення розповідається про подорож відьмака Ґеральта до квітучого герцогства Туссент, прообразом якої стали виноробні регіони Франції та Італії.

Обсяг контенту у доповненні можна порівняти з деякими повноцінними іграми — настільки воно велике. На його виробництво студія CD Projekt RED отримала від «Креативної Європи» €150 000 — це близько 7% загального бюджету розробки. Продажі гри разом із доповненнями за останніми даними сягнули 50 мільйонів копій, а CD Projekt RED у 2020 році стала найдорожчою компанією розробки відеоігор у Європі.

Європейські кіноклуби

В рамках підпрограми «Медіа» Європейська Комісія фондувала створення та розвиток шістьох пілотних проєктів кіноклубів для школярів у європейських країнах — Іспанії, Румунії, Кіпру, Литві, Латвії та Грузії. У проєкті взяли участь 364 школи та 434 вчителі. Понад 8000 студентів подивилися майже 4,5 тисячі європейських фільмів.

Результати теж виявилися позитивними. Близько 80% учнів у різних країнах зазначили, що перегляди допомогли їм з вивченням мистецтва, історії та етики, також більшість учасників зазначила, що підтягнула іноземні мови завдяки цьому проєкту. Близько 70% вчителів також задоволені результатами.

Більшість кіноклубів продовжує працювати і після фінансування «Креативної Європи», а проведенням подібних ініціатив зацікавилися і в багатьох інших країнах, серед яких є і Україна.

Фільм за книгою «Брітт-Марі була тут»

Шведський письменник Фредрік Бакман сьогодні є одним із найзатребуваніших авторів у світі. Його книги розійшлися мільйонними тиражами і за ними буквально полюють кіношники та телевізійники, аби екранізувати його твори. Наприклад, вже цього року має вийти (якщо не завадить пандемія) екранізація книжки «Чоловік на ім’я Уве», яка свого часу була проривною для письменника. Головну роль зіграє Том Генкс.

Іншу ж книгу, «Брітт-Марі була тут» екранізували у Швеції за допомогою фінансування від програми «Креативна Європа» у 2019 році.

Екранізація вийшла вдалою та отримала позитивні відгуки від критиків — видання The New York Times оцінило фільм у 70/100, а на сайті легендарного кінокритика Роджера Еберта опублікована рецензія з 3/4 зірками.

***

Крім того, «Креативна Європа» профінансувала сотні кінофестивалів по всій Європі, навчальні програми у найрізноманітніших областях — від кіно до музики та 3D-анімації, програми зі збереження культурних та природних пам’яток і ще понад 3000 різних проєктів, одним із яких може стати і ваш.

А українські серед всіх цих проєктів є?

Так!

Допомогою «Креативної Європи» скористалися одразу два великих українських кінофестивалі — київська «Молодість» у 2019 році, та Одеський Міжнародний Кінофестиваль, який перенесли на осінь 2020 року.

На гроші гранту від «Креативної Європи» видавництво «Астролябія» переклало кількадесят книг європейських авторів — класичних та сучасних — українською мовою. Крім того, фінансування «Креативної Європи» пішло і на переклад книг українських авторів на різні європейські мови. Зокрема, Сергія Жадана перекладали на латиську, італійську, нідерландську та болгарську мови, Тараса Прохаська — на угорську, а Любко Дереша на румунську.

Жіноча благодійна організація «Наші візії» за допомогою «Креативної Європи» та ще трьома партнерськими організаціями організувала Міжнародний дитячий мистецький фестиваль Brave kids, що має на меті об’єднати дітей з усього світу та різного соціального середовища в атмосфері дружби та поваги до інших культур, щоб поділитися своїми мистецькими досягненнями та культурологічним досвідом.

Ще одна ініціатива називається Face to Faith. Це масштабний чотирирічний театральний проєкт, що використовує різні освітні та культурні практики для творення театральної постановки. Учасниками є сім країн, включно з Україною, які презентуватимуть вистави, на одну тему і в спільній канві.

Завдяки «Креативній Європі», світ побачило близько десятка нових українських фільмів. Серед них «Земля блакитна, ніби апельсин» української режисерки Ірини Цілик, «Ціна правди» Агнєшки Голланд та навіть «Донбас» Сергія Лозниці.

ГО «Тустань», що опікується однойменним містом-фортецею у Львівський області, створило на своїй території арт-резиденцію «Територія натхнення». Цей проєкт був обраний серед більш ніж 400 заявок та профінансований на 60% від загального бюджету у 320 000 євро. Проєкт об’єднав п’ять країн, а головним ініціатором була словацька організація Machaon International.

На території арт-резиденції створені найбільш сприятливі умови для митців зі всієї Європи — проводять пленери, симпозіуми, фестивалі, що в свою чергу підвищує і туристичну привабливість регіону.

У мене залишилися питання. Де я можу отримати консультацію?

В Україні працює Національне бюро програми Європейського Союзу «Креативна Європа», яке радо допоможе всім потенційним аплікантам з будь-якими питаннями, пошуком партнерів та оформленням заявки.

Проте, зважайте на те, що Національне бюро не розглядає заявки учасників та не впливає на ухвалення рішення щодо надання фінансування.

У рамках спецпроекту з Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» ми підготували серію матеріалів про можливості для креативних та культурних проєктів в Україні.

➡️ 💰 5 міфів про грантові програми👨‍💼 5 міфів про грантові програми: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте

➡️ 💶 €1,5 мільярди на креатив: що таке програма ЄС «Креативна Європа»💶 €1,5 мільярди на креатив: що таке програма ЄС «Креативна Європа» та як скористатися її перевагами та як скористатися її перевагами

➡️ 🏰 Культурна столиця Європи🏰 Культурна столиця Європи: як мистецтво дає містам нове життя: як мистецтво дає містам нове життя

➡️ 💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні: досвід інших країн та чи можливо в Україні

➡️ 🇪🇺 8 найяскравіших проєктів, профінансованих програмою ЄС «Креативна Європа»🇪🇺 8 найяскравіших проєктів, профінансованих програмою ЄС «Креативна Європа»: як стати одним з них: як стати одним з них

📱 Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.

Цей матеріал виготовлено та розміщено на комерційній основі.