fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni
Разом з Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні ми спростуємо міф про те, що креативні та культурні проєкти — це скоріше розваги, але ніяк не бізнес, який може стати джерелом економічного зростання країни.
Razom z Nacionaľnym bjuro programy JeS «Kreatyvna Jevropa» v Ukraїni my sprostujemo mif pro te, ščo kreatyvni ta kuľturni projekty — ce skoriše rozvagy, ale nijak ne biznes, jakyj može staty džerelom ekonomičnogo zrostannja kraїny.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  За підтримки Національного бюро програми ЄС Креативна Європа в Україні. Детальніше. У Європейському Союзі креативні індустрії створюють 8,3 млн робочих місць, забезпечуючи роботою вдвічі більше людей, аніж виробники автомобілів, які мають величезні заводи. Примітно також, що саме у креативних індустріях найбільше працює молоді. Таким чином, щороку ЄС отримує прибуток у €558 млрд завдяки культурі. Загалом, за даними ООН на креативні та культурні індустрії припадає 3% світового ВВП. Наприклад, у 2017 році Велика Британія заявила, що заробляє €11 млн щогодини на культурних та креативних проєктах. Дива тут немає, адже саме ці сектори сприяють розвитку туризму. Згадайте, як ми у дитинстві мріяли побувати у Британії, бо заслуховувалися рок-музикою (від Beatles до Coldplay), затримавши подих спостерігали за розслідуваннями Шерлока Холмса спочатку на сторінках книги, а згодом у серіалі на BBC, та, звичайно, мріяли прокататися на двоповерховому червоному автобусі. Щоб не сумніватися у можливостях культури та креативу, мандруємо далі світом та опиняємося у близькій для нас Естонії. У 15-тисячному місті Раквере уряд активно інвестував у культурні проєкти, перетворивши його на одне з найвідоміших міст Естонії. Так, наприклад, з міського фестивалю народної музики зробили панк-фестивль, залучивши багато туристів. Коли у Раквере дізналися, що виходець з їхнього міста став відомим сумоїстом, то вирішили провести світовий чемпіонат із сумо, який лише вдруге за історію відбувся не у Японії. Водночас, у столиці сусідньої Литви Вільнюсі відкрили новий музей сучасного мистецтва, який у перший рік роботи зазнав збитків лише у €200 тисяч, що цілком природньо, враховуючи молоду історію музею. Загалом, музей прагне стати місцем, де мистецтво зможуть вивчати протягом усього життя. Для цього в інтернеті викладають путівники для всіх охочих та проводять низку різних активностей. Музей також підтримує держава, але частка державного фінансування складає 16%, що зрозуміло, адже музей залучає до міста туристів, які витрачають гроші на проживання, їжу та розваги, наповнюючи таким чином місцеві бюджети. 🇺🇦 А що в Україні?. Доволі довго в Україні культура асоціювалася з відвідуваннями театру кілька разів на рік у кращому випадку, нудними та довгими екскурсіями у музеях або народними фестивалями. З боку економіки основний акцент робився на сільськогосподарстві та промисловому виробництві, а культура сприймалася як щось другорядне. Проте наразі світ змінюється, переміщуючи креативні індустрії на верхівку економіки. Такі ж процеси відбуваються і в Україні, де люди усвідомлюють, що культура — це не тільки потужний інструмент для просвіти громадян, а також джерело економічного зростання для країни. Так, останнім часом ми бачимо все більше українських фільмів у кінотеатрах, які водночас здобувають відзнаки міжнародних кінофествалів, одяг наших дизайнерів відкривають тижні моди, українські книжки представлені на міжнародних виставках, а креативні агенції здобувають Каннського лева та інші найкращі міжнародні премії світу. Наприклад, завдяки грантам від Креативної Європи, зявилися такі відомі українські фільми, як Земля блакитна, ніби апельсин української режисерки Ірини Цілик, Донбас Сергія Лозниці та багато інших. https://www.youtube.com/watch?v=fckhgAvxTE0&feature=emb_title Ще однією знаковою подією для розвитку креативних індустрій в Україні стало ухвалення закону Про культуру у 2019 році, у якому з’явилося нове поняття – креативні індустрії. Відтоді на законодавчому рівні затвердили, що це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) або креативне вираження. Це дозволило визначити їхній внесок у ВВП держави, частку осіб, зайнятих в цих сферах, кількість підприємств та їхній оборот. Так, у третьому кварталі 2019 року частка мистецтва, спорту, розваг і відпочинку зросла на 3,8% у порівнянні з 2018 роком, що доволі знаково, адже в цілому за цей час ВВП в Україні підвищився на 4,1%. Чому креативна та культурна індустрія важлива для розвитку держави ми розібралися, час перейти до більш наочного: як створити успішні проєкти в Україні. ✅ З чого почати?. Можна впевнено сказати, що якщо ваша ідея варта уваги, то ви скоріш за все знайдете гроші на реалізацію. Адже, наприклад, Європейський Союз підтримує та виділяє гроші на різноманітні культурні та креативні проєкти. Однією з їхніх програм є Креативна Європа, через яку протягом останніх семи років розподілили фінансування майже на €1,5 млрд. Програма покликана навчити культурні та креативні проєкти заробляти на себе самих. Проте, варто памятати, що завжди потрібно розраховувати на кілька джерел доходів, адже може статися криза, яка призведе до зменшення донейтів від людей, грант може скінчитися, а інвестори збанкрутіти. Тож пропонуємо кілька способів, як заробити на культурних та креативних проєктах. 👨‍👩‍👧‍👦 Культурні та креативні хаби. Культура — це чудове поле для того, щоб обмінюватися ідеями. Наприклад, ви можете поєднати приємне з корисним та створити культурний або креативний хаб, у яких ділитиметеся секретами розвитку, масштабування, ведення переговорів та співпраці з міжнародними партнерами. Наприклад, фонд Ізоляція, який отримав грант від Креативної Європи на проєкт мобільності для митців та працівників культури, прагне стимулювати системні зміни в українському суспільстві через культурні проєкти. Крім фонду, Ізоляція створила креативну спільноту та простір IZONE. Якщо Ізоляція втілює культурні та креативні проєкти, то IZONE веде комерційну діяльність, прибутки від якого покривають оренду приміщення та реалізацію проєктів Ізоляції. IZONE — це креативний хаб, який займає чотири поверхи будівлі неподалік метро Тараса Шевченка. У хабі постійно проводять культурні та освітні проєкти: від лекцій та воркшопів до фестивалів і виставок сучасного мистецтва. Якщо ж ваші навички потребують індивідуального підходу для вивчення або займають багато часу, то замість лекцій можна практикувати коучинг або індивідуальні консультації. Це чудова ідея, аби не виходити за рамки креативності та творчості, але водночас підвищити доходи, допомагаючи іншим цінними порадами. 💸 Краудфандинг та донейти. Ще однією можливістю для проєктів є підтримка з боку людей. Для цього необхідно будувати комюніті навколо власного проєкту, створюючи потужний та сильний бренд, у якому люди відчують потребу. Щодо платформи, то доцільно використовувати Patreon, який співпрацює з проєктами фотографів, режисерів, дизайнерів, музикантів, розробників ігор тощо. На сервісі автор пропонує одну з бізнес-моделей, на яку підписуються прихильники, які також можуть залишати відгуки, допомагаючи проєктам стати ще краще. Наприклад, медіапроєкт Телебачення Торонто щомісяця отримує донейтів на суму понад $7 тисяч. Стосовно краудфандингу, то в Україні існує власний аналог відомого Kickstarter — Спільнокошт. На платформі можна знайти стартовий капітал для соціального бізнесу, гроші на розробку винаходу, зйомку фільму, випуску книги тощо. Цьогоріч вже 51 проєкт став успішним на Спільнокошті, тобто це означає, що він зібрав всю необхідну суму за визначений час. Серед них: нова книжка Сергія Жадана у співпраці з Павлом Маковим, проєкт Аудіоказки Українською для дітей та навіть секс-освітній календар на сім днів. Також радимо подати заявку на грант від програми ЄС Креативна Європа, яка покликана навчити команди заробляти на культурних та креативних проєктах. До того ж програма передбачає співпрацю з міжнародними партнерами, що допоможе вашим проєктам вийти на світову площину. 🤝 Шукайте партнерів для сумісних проєктів. Щоб збільшити присутність у медіапросторі, гучніше заявити про себе та долучити більшу кількість партнерів, можна спробувати організувати фестиваль. Наприклад, ГО Тустань, яка отримала грант від Креативної Європи на створення арт-резиденції Територія натхнення, проводить один з наймасштабніших реконструкторських заходів в Україні та Східній Європі Ту Стань!, що залучає щороку понад 10 тисяч туристів. Загалом, минулого року скелі Тустані відвідали понад 100 тисяч туристів (за останні 3 роки кількість туристів зросла у 2,5 рази). У 2017 році Тустань розпочала партнерство з IT-компанією SoftServe, яка розробила застосунок з доповненою реальністю Tustan AR, що демонструє, як виглядала середньовічна наскельна дерев’яна фортеця ІХ—ХVІ сторіччя Тустань. Минулого року у місті також запрацювала локація віртуальної реальності Тустань VR, за допомогою якою можна уявно політати на дельтаплані, аби побачити зруйновану фортецю. На жаль, споруду неможливо відновити через високу ймовірність руйнації, тому доповнена та віртуальна реальність — найкращий спосіб привабити туристів та показати їм, якою була Тустань. 🌍 Локальність та вихід на нові ринки. Якщо основним принципам можна навчитися, споглядаючи за західними проєктами або співпрацюючи із західними партнерами, то застосовувати їх потрібно з урахуванням місцевих особливостей. Ми не маємо розвивати всі напрямки креативної економіки, як у Британії, водночас їх варто замінювати локальними історіями. Україна здавна славиться своїми ремеслами, які варто розвивати та посилювати, адже надзвичайно важливо зберегти ідентичність кожної країни та водночас досягти спільної мети — наростити потужність сектору. Знайти покупців для виробів з натуральних товарів простіше за все на українських маркетах та ярмарках. Щороку у Києві проходить маркет Сучасне Етно від проєкту Всі.Свої, де майстри, ремісники, мануфактури, які працюють з натуральними матеріалами, збираються в одному місці. Також придивіться до міжнародного ринку, адже попит серед іноземців на такі вироби досить високий. Наприклад, 15% продажів українського бренду кераміки SaGa Pottery припадає на іноземців, які знаходять вироби бренду саме на виставках та маркетах. Протягом 12 років існує організація Реміснича палата в Україні, яка є амбасадором ремісничих майстерень та крафтових виробництв в Україні, а також входить до складу багатьох європейських та світових організацій. Креативність та ремісництво – це нероздільні економічні категорії та фундаментальні поняття в контексті творчості, виробничого процесу та підприємництва. Єлизавета Мирошниченко. Генеральний Секретар ВГО Реміснича Палата України. Минулого року, за підтримки Креативної Європи, створили проєкт Crafting Europe, який об’єднав девять експертних організацій зі всієї Європи, серед них і Реміснича палата України. Мета проєкту — показати важливість ремісничого сектору у світі та необхідність усвідомлення ролі ремесла у культурній, соціальній та економічній сферах. Проєкт спрямований на залучення майбутніх поколінь кваліфікованих спеціалістів у галузі сучасних ремесел. 👕 Створюйте мерч, книги або інші продукти. Якщо безпосередньо від вашого проєкту складно отримати прибуток, бо він, наприклад, спрямований на мистецьку просвіту, як виставка Квантовий стрибок Шевченка ілюстратора Олександра Грехова, то подумайте про те, щоб перетворити ваш культурний проєкт у продукт. Розробіть власний мерч, зацікавте людей ним та продавайте. Згадайте, як часто ми бачимо у центрі Києва молодь у футболках зі зображенням Шевченка у різних образах або прикольні шкарпетки з цими ілюстраціями у метро на ескалаторі. Якщо у вас є власний сайт проєкту, то створіть на ньому сторінку з інтернет-магазином. Так зробив український проєкт про дослідження країни Ukraїner, який продає безліч мерчу: від різноманітного одягу та аксесуарів до листівок та власної книги. До речі, випуск книги — це ще один гарний спосіб монетизації, якщо ваш проєкт спрямований на дослідження якоїсь області та відкриває нові факти для читачів. 🆕 Знаходьте нові формати. Цьогоріч багато планів зруйнувала пандемія коронавірусу, тож культурним проєктам теж завжди варто бути готовими до несподіванок та вміти переналаштовувати процеси та знаходити нові формати проведення. Наприклад, Одеський міжнародний кінофестиваль вперше за свою історію відбуватиметься онлайн. Думаю, найкраща порада у такій ситуації — намагатися адаптуватися до реалій, знайти у них можливість для розвитку та використати її. Витрати на підготовку ОМКФ розбиті на увесь рік по процесам та етапам. Найбільші припадають на період, який починається за три місяці до дати проведення, коли починається бронювання готелів для гостей, купуються авіаквитки, сплачується оренда локацій та обладнання. Тоді вже почали вживати обмежувальні заходи, тому ми не витрачали на цей бюджет. Завдяки цьому суттєвих збитків вдалось уникнути. Юлія Сінькевич. Генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю. Схожої думки дотримується і програмний директор кінофестивалю Молодість, який перенесли на серпень та проводитимуть у реальному форматі із залученням власної онлайн-платформи. Головне для нас зараз – не панікувати, а швидко реагувати на ситуацію і з оптимізмом ставитися до реалізації проекту. За результатами проведення ми зможемо зробити висновки для себе і, можливо, сформулювати практичні поради для організаторів культурних подій. Ігор Шестопалов. програмний директор кінофестивалю Молодість. ❓ Як отримати фінансування. Детально ви зможете це прочитати у нашому матеріалі про програму Креативна Європа, але наведемо основні тези: У рамках спецпроекту з Національним бюро програми ЄС Креативна Європа ми підготували серію матеріалів про можливості для креативних та культурних проєктів в Україні. ➡️ 💰 5 міфів про грантові програми: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте ➡️ 💶 €1,5 мільярди на креатив: що таке програма ЄС Креативна Європа та як скористатися її перевагами ➡️ 🏰 Культурна столиця Європи: як мистецтво дає містам нове життя ➡️ 💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні ➡️ 🇪🇺 8 найяскравіших проєктів, профінансованих програмою ЄС Креативна Європа: як стати одним з них
💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 1

За підтримки Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Детальніше

У Європейському Союзі креативні індустрії створюють 8,3 млн робочих місць, забезпечуючи роботою вдвічі більше людей, аніж виробники автомобілів, які мають величезні заводи. Примітно також, що саме у креативних індустріях найбільше працює молоді. Таким чином, щороку ЄС отримує прибуток у €558 млрд завдяки культурі. Загалом, за даними ООН на креативні та культурні індустрії припадає 3% світового ВВП.

Наприклад, у 2017 році Велика Британія заявила, що заробляє €11 млн щогодини на культурних та креативних проєктах. Дива тут немає, адже саме ці сектори сприяють розвитку туризму. Згадайте, як ми у дитинстві мріяли побувати у Британії, бо заслуховувалися рок-музикою (від Beatles до Coldplay), затримавши подих спостерігали за розслідуваннями Шерлока Холмса спочатку на сторінках книги, а згодом у серіалі на BBC, та, звичайно, мріяли прокататися на двоповерховому червоному автобусі.

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 2

Unsplash, Aron Van de Pol

Щоб не сумніватися у можливостях культури та креативу, мандруємо далі світом та опиняємося у близькій для нас Естонії. У 15-тисячному місті Раквере уряд активно інвестував у культурні проєкти, перетворивши його на одне з найвідоміших міст Естонії. Так, наприклад, з міського фестивалю народної музики зробили панк-фестивль, залучивши багато туристів. Коли у Раквере дізналися, що виходець з їхнього міста став відомим сумоїстом, то вирішили провести світовий чемпіонат із сумо, який лише вдруге за історію відбувся не у Японії.

Водночас, у столиці сусідньої Литви Вільнюсі відкрили новий музей сучасного мистецтва, який у перший рік роботи зазнав збитків лише у €200 тисяч, що цілком природньо, враховуючи молоду історію музею. Загалом, музей прагне стати місцем, де мистецтво зможуть вивчати протягом усього життя. Для цього в інтернеті викладають путівники для всіх охочих та проводять низку різних активностей. Музей також підтримує держава, але частка державного фінансування складає 16%, що зрозуміло, адже музей залучає до міста туристів, які витрачають гроші на проживання, їжу та розваги, наповнюючи таким чином місцеві бюджети.

🇺🇦 А що в Україні?

Доволі довго в Україні культура асоціювалася з відвідуваннями театру кілька разів на рік у кращому випадку, нудними та довгими екскурсіями у музеях або народними фестивалями. З боку економіки основний акцент робився на сільськогосподарстві та промисловому виробництві, а культура сприймалася як щось другорядне. Проте наразі світ змінюється, переміщуючи креативні індустрії на верхівку економіки. Такі ж процеси відбуваються і в Україні, де люди усвідомлюють, що культура — це не тільки потужний інструмент для просвіти громадян, а також джерело економічного зростання для країни.

Так, останнім часом ми бачимо все більше українських фільмів у кінотеатрах, які водночас здобувають відзнаки міжнародних кінофествалів, одяг наших дизайнерів відкривають тижні моди, українські книжки представлені на міжнародних виставках, а креативні агенції здобувають «Каннського лева» та інші найкращі міжнародні премії світу.

Наприклад, завдяки грантам від «Креативної Європи», з’явилися такі відомі українські фільми, як «Земля блакитна, ніби апельсин» української режисерки Ірини Цілик, «Донбас» Сергія Лозниці та багато інших.

Ще однією знаковою подією для розвитку креативних індустрій в Україні стало ухвалення закону «Про культуру» у 2019 році, у якому з’явилося💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 3Кабмін затвердив список креативних індустрій: програмування, дизайн та реклама нове поняття – «креативні індустрії». Відтоді на законодавчому рівні затвердили, що це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) або креативне вираження.

Це дозволило визначити їхній внесок у ВВП держави, частку осіб, зайнятих в цих сферах, кількість підприємств та їхній оборот. Так, у третьому кварталі 2019 року частка мистецтва, спорту, розваг і відпочинку зросла на 3,8% у порівнянні з 2018 роком, що доволі знаково, адже в цілому за цей час ВВП в Україні підвищився на 4,1%.

Чому креативна та культурна індустрія важлива для розвитку держави ми розібралися, час перейти до більш наочного: як створити успішні проєкти в Україні.

✅ З чого почати?

Можна впевнено сказати, що якщо ваша ідея варта уваги, то ви скоріш за все знайдете гроші на реалізацію. Адже, наприклад, Європейський Союз підтримує та виділяє гроші на різноманітні культурні та креативні проєкти. Однією з їхніх програм є «Креативна Європа», через яку протягом останніх семи років розподілили фінансування майже на €1,5 млрд. Програма покликана навчити культурні та креативні проєкти заробляти на себе самих.

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 4

Проте, варто пам’ятати, що завжди потрібно розраховувати на кілька джерел доходів, адже може статися криза, яка призведе до зменшення донейтів від людей, грант може скінчитися, а інвестори збанкрутіти. Тож пропонуємо кілька способів, як заробити на культурних та креативних проєктах.

👨‍👩‍👧‍👦 Культурні та креативні хаби

Культура — це чудове поле для того, щоб обмінюватися ідеями. Наприклад, ви можете поєднати приємне з корисним та створити культурний або креативний хаб, у яких ділитиметеся секретами розвитку, масштабування, ведення переговорів та співпраці з міжнародними партнерами.

Наприклад, фонд «Ізоляція», який отримав грант від «Креативної Європи» на проєкт мобільності для митців та працівників культури, прагне стимулювати системні зміни в українському суспільстві через культурні проєкти. Крім фонду, «Ізоляція» створила креативну спільноту та простір IZONE. Якщо «Ізоляція» втілює культурні та креативні проєкти, то IZONE веде комерційну діяльність, прибутки від якого покривають оренду приміщення та реалізацію проєктів «Ізоляції». IZONE — це креативний хаб, який займає чотири поверхи будівлі неподалік метро Тараса Шевченка. У хабі постійно проводять культурні та освітні проєкти: від лекцій та воркшопів до фестивалів і виставок сучасного мистецтва.

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 5

izone.ua

Якщо ж ваші навички потребують індивідуального підходу для вивчення або займають багато часу, то замість лекцій можна практикувати коучинг або індивідуальні консультації. Це чудова ідея, аби не виходити за рамки креативності та творчості, але водночас підвищити доходи, допомагаючи іншим цінними порадами.

💸 Краудфандинг та донейти

Ще однією можливістю для проєктів є підтримка з боку людей. Для цього необхідно будувати ком’юніті навколо власного проєкту, створюючи потужний та сильний бренд, у якому люди відчують потребу. Щодо платформи, то доцільно використовувати Patreon, який співпрацює з проєктами фотографів, режисерів, дизайнерів, музикантів, розробників ігор тощо. На сервісі автор пропонує одну з бізнес-моделей, на яку підписуються прихильники, які також можуть залишати відгуки, допомагаючи проєктам стати ще краще. Наприклад, медіапроєкт «Телебачення Торонто» щомісяця отримує донейтів на суму понад $7 тисяч.

Стосовно краудфандингу, то в Україні існує власний аналог відомого Kickstarter — Спільнокошт. На платформі можна знайти стартовий капітал для соціального бізнесу, гроші на розробку винаходу, зйомку фільму, випуску книги тощо. Цьогоріч вже 51 проєкт став успішним на Спільнокошті, тобто це означає, що він зібрав всю необхідну суму за визначений час. Серед них: нова книжка Сергія Жадана у співпраці з Павлом Маковим, проєкт «Аудіоказки Українською» для дітей та навіть секс-освітній календар на сім днів.

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 6

Biggggidea.com

Також радимо подати заявку на грант від програми ЄС «Креативна Європа», яка покликана навчити команди заробляти на культурних та креативних проєктах. До того ж програма передбачає співпрацю з міжнародними партнерами, що допоможе вашим проєктам вийти на світову площину.

Як податися на грант від «Креативної Європи»?

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні покликане надавати всю інформацію про програму, а також консультувати потенційних учасників програми з усіх питань, пов’язаних з участю.

Багато інформації можна знайти на сайті Національного бюро. Звідти ж можна сконтактувати з представниками бюро та записатися на відповідну консультацію.

А також читайте наш матеріал про те, що таке програма «Креативна Європа» та як скористатися її перевагами.

🤝 Шукайте партнерів для сумісних проєктів

Щоб збільшити присутність у медіапросторі, гучніше заявити про себе та долучити більшу кількість партнерів, можна спробувати організувати фестиваль. Наприклад, ГО «Тустань», яка отримала грант від «Креативної Європи» на створення арт-резиденції «Територія натхнення», проводить один з наймасштабніших реконструкторських заходів в Україні та Східній Європі «Ту Стань!», що залучає щороку понад 10 тисяч туристів. Загалом, минулого року скелі Тустані відвідали понад 100 тисяч туристів (за останні 3 роки кількість туристів зросла у 2,5 рази).

У 2017 році «Тустань» розпочала партнерство з IT-компанією SoftServe, яка розробила застосунок з доповненою реальністю Tustan AR, що демонструє, як виглядала середньовічна наскельна дерев’яна фортеця ІХ—ХVІ сторіччя Тустань. Минулого року у місті також запрацювала локація віртуальної реальності Тустань VR, за допомогою якою можна уявно політати на дельтаплані, аби побачити зруйновану фортецю.

На жаль, споруду неможливо відновити через високу ймовірність руйнації, тому доповнена та віртуальна реальність — найкращий спосіб привабити туристів та показати їм, якою була Тустань.

01/ 03

🌍 Локальність та вихід на нові ринки

Якщо основним принципам можна навчитися, споглядаючи за західними проєктами або співпрацюючи із західними партнерами, то застосовувати їх потрібно з урахуванням місцевих особливостей. Ми не маємо розвивати всі напрямки креативної економіки, як у Британії, водночас їх варто замінювати локальними історіями. Україна здавна славиться своїми ремеслами, які варто розвивати та посилювати, адже надзвичайно важливо зберегти ідентичність кожної країни та водночас досягти спільної мети — наростити потужність сектору.

Знайти покупців для виробів з натуральних товарів простіше за все на українських маркетах та ярмарках. Щороку у Києві проходить маркет «Сучасне Етно» від проєкту «Всі.Свої», де майстри, ремісники, мануфактури, які працюють з натуральними матеріалами, збираються в одному місці. Також придивіться до міжнародного ринку, адже попит серед іноземців на такі вироби досить високий. Наприклад, 15% продажів українського бренду кераміки SaGa Pottery припадає на іноземців, які знаходять вироби бренду саме на виставках та маркетах.

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 7Протягом 12 років існує організація «Реміснича палата в Україні», яка є амбасадором ремісничих майстерень та крафтових виробництв в Україні, а також входить до складу багатьох європейських та світових організацій.

Креативність та ремісництво – це нероздільні економічні категорії та фундаментальні поняття в контексті творчості, виробничого процесу та підприємництва

Єлизавета Мирошниченко, Генеральний Секретар ВГО «Реміснича Палата України»

Минулого року, за підтримки «Креативної Європи», створили проєкт «Crafting Europe», який об’єднав дев’ять експертних організацій зі всієї Європи, серед них і Реміснича палата України. Мета проєкту — показати важливість ремісничого сектору у світі та необхідність усвідомлення ролі ремесла у культурній, соціальній та економічній сферах. Проєкт спрямований на залучення майбутніх поколінь кваліфікованих спеціалістів у галузі сучасних ремесел.

👕 Створюйте мерч, книги або інші продукти

Якщо безпосередньо від вашого проєкту складно отримати прибуток, бо він, наприклад, спрямований на мистецьку просвіту, як виставка «Квантовий стрибок Шевченка» ілюстратора Олександра Грехова, то подумайте про те, щоб перетворити ваш культурний проєкт у продукт. Розробіть власний мерч, зацікавте людей ним та продавайте. Згадайте, як часто ми бачимо у центрі Києва молодь у футболках зі зображенням Шевченка у різних образах або прикольні шкарпетки з цими ілюстраціями у метро на ескалаторі.

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 8

Якщо у вас є власний сайт проєкту, то створіть на ньому сторінку з інтернет-магазином. Так зробив український проєкт про дослідження країни Ukraїner, який продає безліч мерчу: від різноманітного одягу та аксесуарів до листівок та власної книги. До речі, випуск книги — це ще один гарний спосіб монетизації, якщо ваш проєкт спрямований на дослідження якоїсь області та відкриває нові факти для читачів.

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 9

🆕 Знаходьте нові формати

Цьогоріч багато планів зруйнувала пандемія коронавірусу, тож культурним проєктам теж завжди варто бути готовими до несподіванок та вміти переналаштовувати процеси та знаходити нові формати проведення. Наприклад, Одеський міжнародний кінофестиваль вперше за свою історію відбуватиметься онлайн.

Думаю, найкраща порада у такій ситуації — намагатися адаптуватися до реалій, знайти у них можливість для розвитку та використати її. Витрати на підготовку ОМКФ розбиті на увесь рік по процесам та етапам. Найбільші припадають на період, який починається за три місяці до дати проведення, коли починається бронювання готелів для гостей, купуються авіаквитки, сплачується оренда локацій та обладнання. Тоді вже почали вживати обмежувальні заходи, тому ми не витрачали на цей бюджет. Завдяки цьому суттєвих збитків вдалось уникнути

Юлія Сінькевич, Генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 10

Схожої думки дотримується і програмний директор кінофестивалю «Молодість», який перенесли на серпень та проводитимуть у реальному форматі із залученням власної онлайн-платформи.

Головне для нас зараз – не панікувати, а швидко реагувати на ситуацію і з оптимізмом ставитися до реалізації проекту. За результатами проведення ми зможемо зробити висновки для себе і, можливо, сформулювати практичні поради для організаторів культурних подій

Ігор Шестопалов, програмний директор кінофестивалю «Молодість»

❓ Як отримати фінансування

Детально ви зможете це прочитати у нашому матеріалі про програму «Креативна Європа», але наведемо основні тези:

Кожен конкретний конкурс в рамках «Креативної Європи» має свої вимоги до аплікантів, але також є і загальні:

* У вас має бути юридична особа — наразі індивідуальні гранти програмою не надаються

* Ви мусите також зробити внесок у фінансування вашого проєкту — «Креативна Європа» не покриває 100% вартості

* Більшість конкурсів передбачають партнерство — ви мусите знайти співорганізаторів з інших європейських країн, аби отримати фінансування

У рамках спецпроекту з Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» ми підготували серію матеріалів про можливості для креативних та культурних проєктів в Україні.

➡️ 💰 5 міфів про грантові програми💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 11👨‍💼 5 міфів про грантові програми: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте

➡️ 💶 €1,5 мільярди на креатив: що таке програма ЄС «Креативна Європа»💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 12💶 €1,5 мільярди на креатив: що таке програма ЄС «Креативна Європа» та як скористатися її перевагами та як скористатися її перевагами

➡️ 🏰 Культурна столиця Європи💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 13🏰 Культурна столиця Європи: як мистецтво дає містам нове життя: як мистецтво дає містам нове життя

➡️ 💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 14💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні: досвід інших країн та чи можливо в Україні

➡️ 🇪🇺 8 найяскравіших проєктів, профінансованих програмою ЄС «Креативна Європа»💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні 15🇪🇺 8 найяскравіших проєктів, профінансованих програмою ЄС «Креативна Європа»: як стати одним з них: як стати одним з них

📱 Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.

Цей матеріал виготовлено та розміщено на комерційній основі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: