Марія Галелюка
Здійснено важливий крок на шляху до реформування сфери соціального забезпечення — 14 листопада 2018 року Урядом схвалено проект Закону щодо удосконалення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, підвищення якості адміністрування та дисципліни сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Збільшення порогу нарахування ЄСВ
Ключове нововведення законопроекту — це збільшення максимальної величини бази нарахування ЄСВ з 15 до 25 мінімальних зарплат. Подібний крок викликаний тим, що в Україні станом на грудень 2018 року велика частина нарахувань ЄСВ здійснюються саме з мінімальних заробітних плат. Працівники, які отримують зарплату у межах 15 мінімальних зарплат (на сьогодні 55,8 тис грн, відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, яка закладена у бюджет 2018 року, а саме 3,72 тис грн) сплачують ЄСВ у повному обсязі. А для працівників, заробітна плата яких виходить за ці межі, сплата ЄСВ розраховується лише з пороговою частини, тобто 55,8 тис грн.
За підрахунками Міністерства соціальної політики місячний заробіток близько 4 млн українців не перевищує 4 тис грн. За вересень 2018 року загальна сума їхніх заробітних плат становила 11,7 млрд грн. Водночас, середня зарплата 51 тис працівників становить 131 тис грн. Загальна сума їхнього заробітку склала 6,7 млрд грн. Виходить, що люди, фактично, з мінімальною зарплатою заплатили ЄСВ з усієї суми заробітку, а 51 тис людей з високими зарплатами заплатила ЄСВ приблизно з 40% заробітку. Власне тому і прийняте рішення про збільшення порогу нарахування ЄСВ до 25 мінімальних зарплат. Це становить 104,32 тис грн, у відповідності до прогнозованого розміру мінімальної заробітної плати з січня 2019 року.
Регресивна шкала ЄСВ для надпорогових доходів
Окрім збільшення порогу нарахування ЄСВ, законотворці пропонують встановити регресивну шкалу розміру сплати ЄСВ зарплати (доходу), яка перевищує порогову відмітку в 25 мінімальних заробітних плат. Подібний крок має стимулювати громадян легалізувати власні доходи. Ставка ЄСВ для надпорогових доходів установлюється у відсотках від суми доходу застрахованої особи на місяць, яка перевищує цю величину і може зменшуватися до 5% на суму, якщо вона перевищує відмітку у 270 розмірів мінімальних зарплат. Всього пропонується запровадити 6 ставок зменшення ЄСВ.
У такому випадку, якщо працівник отримує, наприклад, 650 тис грн, то його ставка ЄСВ буде становити 15%, а для доходів більше 1,13 млн грн ЄСВ складатиме вже 5%. Одночасно загальна ставка ЄСВ залишається у межах 22%
Нові вимоги до підприємств
Значна увага зосереджена на детінізації доходів керівників підприємств. Для них встановлюється вимога сплачувати ЄСВ з розрахунку 2 мінімальних заробітних плат. На думку очільника однієї із держструктур, керівники підприємств живуть не на мінімальну зарплату, а подібні заходи зможуть принести додаткові доходи до українського бюджету. Водночас, будь-які побоювання з приводу переходу підприємств у тінь не мають підстав, бо керівники підприємств повинні підписувати платіжні документи.
Також пропонується встановити у законодавстві про працю вимогу застосовувати на підприємствах принципи диференціації заробітних плат, в залежності від складності, кваліфікації і відповідальності роботи. Ефект від впровадження такої законодавчої ініціативи становитиме 3,4 млрд грн на рік. А от за несплату ЄСВ пропонується виключати боржників з реєстрації підприємців і до погашення боргу встановити тимчасові обмеження у правах: наприклад, виїжджати за межі України, керувати транспортними засобами тощо.
За допомогою подібних змін Уряд намагається збільшити надходження до бюджету і Пенсійного фонду зокрема. Всього планується додатково отримати за 2019 рік близько 10 млрд грн
Для платників же ЄСВ залишається тримати руку на пульсі майбутніх змін і обирати найбільш зручні та вигідні для себе, за таких обставин, механізми сплати внесків.