Реклама

(Не) мій президент: 20 тем, що допоможуть перевірити кандидата на посаду

Події 25-26 листопада 2018-го показали, що більшість вже задекларованих кандидатів (та кандидатка) в президенти України не переймаються проблемами та ризиками для держави, натомість активно вболівають за долю політичної реклами та можливості для самопіару. Що робити, коли всі кандидати на виборах здаються вам сортами міських божевільних, а за 4 місяці — голосування? Спробуємо пошукати відповіді
Čytaty latynkoju
(Не) мій президент: 20 тем, що допоможуть перевірити кандидата на посаду
  1. Головна
  2. Історії
  3. (Не) мій президент: 20 тем, що допоможуть перевірити кандидата на посаду
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Події 25-26 листопада 2018-го показали, що більшість вже задекларованих кандидатів (та кандидатка) в президенти України не переймаються проблемами та ризиками для держави, натомість активно вболівають за долю політичної реклами та можливості для самопіару. Що робити, коли всі кандидати на виборах здаються вам сортами міських божевільних, а за 4 місяці — голосування? Спробуємо пошукати відповіді

Поки що переважна більшість кандидатів, які вже заявили про свої президентські амбіції, змагається в обіцянках зарплат, пенсій та встановлення миру на Сході України. Здається, навіть найбільш недалекому виборцеві зрозуміло, що жодна з цих тез не буде дотримана. Тому спробуємо скласти «чекліст» для перевірки кандидатів на адекватність — і якщо хоча би хтось один (на ваш погляд) проходить бодай половину пунктів, можете підтримувати саме цього кандидата. Якщо ж ні — не ведіться на красиві борди та ролики в інтернеті, які не мають жодних відповідей на ці питання.

Джерела фінансування

У телевізійних ефірах кандидати наввипередки декларують прозорість та чесність, але насправді майже усі не приховують, що беруть гроші у великого бізнесу чи «партнерів». Питання лише в тому, хто цими партнерами є і чим «пахнуть» політичні амбіції, які просувають «чесні й непідкупні наступні».

Питання, які тут слід поставити:

  • Хто фінансує кампанію кандидата?
  • Чи було вже оприлюднено джерела надходжень через сайт або звіти Комітету виборців України?
  • Чи не надходили при цьому «внески від громадян» у великій кількості абсолютно ідентичними сумами?
  • Хто з бізнесменів та впливових олігархів чи великих підприємців входить до партійного списку кандидата або до його оточення (згідно з даними ЗМІ та журналістських розслідувань)?
Читайте також: Наталія Яресько, екс-міністр фінансів — про війну, корупцію та перспективи України

Тривожними сигналами для вас мають бути:

  • Нерозкриття джерел або наявність великої кількості внесків однаковими сумами — це свідчить про корумпованість кампанії та її приховане фінансування одним-двома людьми, які діють через підставних осіб.
  • Відкрита співпраця з олігархами або власниками великого бізнесу з так званої «команди Януковича» чи інших одіозних особистостей, які зіграли негативну роль у подіях 2013—2018 років (Євромайдан, Революція Гідності, початок війни на Сході, провокації та теракти в українських містах у 2014-2015 роках).
  • Відсутність регулярної фінансової звітності від партії (згідно із оновленим законодавством про партії в Україні, політичні сили мають регулярно публічно звітувати про те, де й звідки щороку беруть кошти на публічну діяльність).

Хабарництво і корупція

І МВФ, і ЄБРР, Єврокомісія сходяться в одному: корупція залишається однією з головних загроз для державності України. Навіть ті номінальні кроки щодо арешту, слідства чи допитів корупціонерів, які вже були зроблені, навіть на чверть не долають проблеми зі схильністю до корупції як політиків та чиновників, так і виборців.

Питання, які тут слід поставити:

  • Чи були діючі члени партії, від якої висувають кандидата, замішані у корупційних скандалах або чи перебувають вони під слідством / арештом на основі справ щодо корупції й хабарництва?
  • Чи є в програмі кандидата тези та кроки, які передбачають дієве (а не декларативне) подолання корупції?
  • Яка публічна позиція кандидата щодо вже розпочатих розслідувань корупції, діяльності Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури? Чи не збирається він / вона скасувати або призупинити діяльність цих структур в разі перемоги на виборах президента?
Читайте також: Боротьба з корупцією приносить країні $6 млрд щорічно

Вас має насторожувати, якщо:

  • У кандидатів немає чітко задекларованих позицій з цих питань.
  • Більше 3 членів партії з чільного списку в цей час перебувають під слідством чи мають оголошену підозру щодо корупційних дій та зловживань службовими можливостями.

Ідеологія

Головнокомандувач, який у час ведення війни виступає «за все хороше і проти всього поганого» — поганий головнокомандувач. Голуби миру та порозуміння будуть потрібні нам тоді, коли окупаційні війска зникнуть зі Сходу України. А поки що там щодня гинуть люди, і риторика про «сісти за стіл і поговорити» видається знущанням над пам’яттю тих майже 4 тис військових і майже 10 тис цивільних, які віддали своє життя за наше право обирати собі керівника країни вільно та неупереджено.

Питання, які тут слід поставити:

  • Якою є ідеологія кандидата, що його / її / їх ви хочете підтримати? Вони є лівими, правими, правоцентристами, лібералами, демократами, консерваторами?
  • Чи є чіткі ідеологічні установки у програмі кандидата — або маркери, які дозволяють ці установки визначити?
  • Як кандидати характеризують свою поточну діяльність з ідеологічної точки зору?
  • Чи говорить кандидат (-ка) про «братські народи», «спільне коріння», «спільну історію», «необхідність діалогу з Росією»?

В жодному разі не варто підтримувати:

  • Людей, які виступають з позиції лівих ідеологій (соціалізм, комунізм).
  • Людей, які наполягають на «спільних коренях» із РФ як з політико-суспільною формацією.
  • Людей, що виступають проти ринкових відносин, капіталістичної моделі економіки та недоторканності права власності на майно, землю та матеріальні активи.

Співпраця із силовими структурами

Події зими та весни-літа 2014 року показали: силові структури в Україні за відсутності чітко прописаних повноважень або раптового їх розширення указами чи директивами президента схильні доволі швидко переходити до злочинних дій, зловживання владою та масових репресій. Щоби не повторити цей досвід, слід максимально обережно ставитися до тих, хто виступає за «сильну руку» та розширенні можливості застосування поліції та спецслужб для керування громадянами.

Питання, які тут слід поставити:

  • Чи голосував кандидат за закони 16 січня 2014 року, які спричинили зростання протестів та загибель мирних громадян?
  • Чи був кандидат активним учасником силових структур або збройних формувань різного роду за період між 2012 та 2018 роками?
  • Чи спонсорував кандидат відкрито громадянські збройні формування без чітко визначеного правового статусу?
  • Чи виступає кандидат (або його оточення чи представники політичної сили) за посилення ролі поліції та силових структур у «впорядкуванні» громадських зібрань, водіїв на дорогах, бізнесу в його діяльності?

Що вас має насторожувати:

  • Активна підтримка і просування ідей «сильної руки» та розширення повноважень поліції чи інших силових структур у мирний час.

Зброя

Громадські організації та міжнародні спостерігачі застерігають: в Україні за минулих 4 роки в обіг потрапило — за різними оцінками — до 1,5 млн одиниць вогнепальної зброї, і далеко не завжди її власники реєструють «стволи» належним чином. З іншого боку, держава усіляко намагається наполягати на тому, що український варіант «другої поправки» поки не на часі, і говорити про вільне володіння зброєю можна буде «колись, але не зараз». Події зими 2014 року в Києві та весни того ж року в Одесі й Донецьку та Луганську доводять: в разі наявності у населення засобів самозахисту ситуація на Майдані під час свавілля гібридних силових підрозділів та в ОРДЛО могла бути зовсім іншою.

Питання, які тут слід поставити:

Що вас має насторожувати:

  • Кандидат категорично за заборону зброї усіх видів для населення.
  • Кандидат не бачить можливості легалізувати вже наявну у населення короткоствольну зброю, окрім як здатися з нею до поліції.
  • Кандидат спекулює «жахалками» на тему стрілянини в школах, свавілля на дорогах чи «усі усіх перестріляють на другий день».

Цензура та свобода слова

Від 2004 року проблема свободи слова була надзвичайно гострим питанням — і більшість кандидатів, стаючи президентами, не могли утриматися від спокуси критики чи заборони телеканалів чи ЗМІ, які не подобалися їм особисто. Питання, які тут слід поставити:

  • Чи має кандидат у власності / чи є інвестором діючих українських ЗМІ?
  • Як оцінює ситуацію зі свободою слова в Україні?
  • Чи проскакують у виступах та інтерв’ю кандитата терміни «продажні ЗМІ», «куплені владою журналісти», «порохоботи» тощо?
Читайте також: Чи можна перевести усі державні вибори на blockchain

Що вас має застерегти від голосування за кандидата:

  • Чи не був пов’язаний кандидат або його політична сила із партіями, що голосували 16 січня 2014 року за так званий «закон про 5 авто та відключення інтернету»?
  • Кандидат володіє акціями в телеканалах, радіостанціях чи медіахолдингах.

Вступ до НАТО

Нейтралітет дорого коштував Україні: втрата контролю над частиною суходолу, анексія Кримського півострова та провал Будапештського меморандуму. Проте й досі низка кандидатів йдуть на вибори з тезами про позаблоковий статус та особливий третій шлях. Питання, які тут слід поставити:

  • Чи підтримує кандидат вступ до НАТО як кінцеву мету України та вже прийняті в першому читанні зміни до Конституції з цього приводу?
  • Якою бачить роль України в НАТО — асоційованого члена, партнера, повноправної учасниці?

Ставтесь упереджено до кандидатів, які:

  • Не можуть покинути мантру про позаблоковість та нейтралітет (ця теза вже коштувала нам майже 4 тис життів військових та 10 тис життів цивільного населення).
  • Говорять про категоричну відмову від курсу на НАТО.
  • Залякують населення ескалацією взаємин з РФ через курс на НАТО (війна проти РФ триває вже п’ятий рік, а до вступу до Північно-Атлантичного Альянсу нам поки доволі далеко).

Податки

Одні пропонують все скасувати і спростити, інші прагнуть збирати з бізнесу якомога більше. Ставтесь обережно до кандидатів, які:

  • Виступають проти податку на капітал.
  • Не можуть пояснити свого ставлення до ПДВ.
  • Не схвалюють явище податкових канікул для новоствореного малого бізнесу.
  • Наполягають на жорсткому адмініструванні податків.

Пільги та виплати

Поки одні прикривалися соціал-демократією та рівними можливостями, інші збудували олігархат та соціальний популізм. Вибори 2019 року можуть стати переломним моментом для подолання обох негативних явищ. Питання, які тут слід поставити:

  • Яка програма кандидата в частині індексації пенсій та соціальних виплат?
  • Кому крім військових та поліції, бюджетників (медики, вихователі, працівники держустанов), кандидат ввадає за потрібне перераховувати пенсії у найближчі 5 років?
  • Як кандидат (-ка) ставиться до скасування безкоштовного проїзду в громадському транспорті та переходу до монетизації пільг?
  • Як кадидати ставляться до можливості відбирати виплати та пільги у тих, хто позбавлений батьківських прав і перебуває під слідством за знущання над неповнолітніми дітьми, за збут та розповсюдження важких наркотиків, вбивство дитини чи доведення її до самогубства?
Читайте також: Як зміни в електронних закупівлях в Україні здатні створити можливості для бізнесу

Малий та середній бізнес

Насправді, питань тут вистачило би на пару десятків пунктів, але зосередимося на ключових:

  • Ставлення до податкових канікул для малого бізнесу.
  • Ставлення до зменшення / зростання ставок податків.
  • Три дієвих (а не декларативних) принципи детінізації малого бізнесу в програмі кандидата (якщо вони там взагалі є).
  • Чи бачить кандидат, яким чином можна підтримати розвиток бізнесу, не вдаючись до створення чергових фондів чи програм, які лише допомагають ефективно «пиляти» державні кошти певному колу осіб та організацій як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях?
  • Чи виступає кандидат або члени його партії за скасування спрощеної системи оподаткування для ФОП?

Освіта

Питання, які тут слід поставити:

  • Чи підтримує кандидат перехід освіти повністю на платну основу за винятком стипендій для обдарованих дітей, соціально вразливих верств та здобувачів іменних стипендій?
  • Якою він (вона) бачить систему української освіти за 5 років?
  • Чи виступає кандидат за повну переатестацію вчителів та викладачів і люстрацію кадрів, які не є фахово придатними або притягувалися до дисциплінарної відповідальності (догани, попередження, відсторонення від роботи) через насильство над учнями, порушення викладацької етики та законів України (в частині ксенофобії, сепаратизму тощо)?
  • Чи схвалює кандидат розширення можливостей дистанційної та електронної освіти в Україні?
Читайте також: 10 тез про освіту від Івана Примаченка, Prometheus

Технології

Що має вас застерегти від підтримки кандидата:

  • Кандидат (-ка) зовсім не володіють нішевою термінологією, але дуже хочуть сподобатися умовному «стартаперському» електорату, тому активно вчать слова «блокчейн», «стартап», «півот», «посівні інвестиції» — і вживають їх постійно, доречно це чи ні.
  • Кандидати вважають, що можна в кожному місті, де є політехнічний університет, побудувати Кремнієву Долину шляхом підписання постанови, указу чи просто зустрічі мера з місцевими айтішниками.
  • Кандидат виступає за збільшення податкового навантаження на IT-бізнес, «адже там крутяться великі гроші, а податки потрібні для пенсій та доріг». Запевняємо: пенсій і доріг не буде — буде лише спроба злупити з однієї вівці 2 шкури  і змусити її відростити третю.

Страхова медицина

Будьте обережні, якщо:

  • Кандидати пропонують залишити «державну безкоштовну» медицину.
  • Виступають за «систему Семашко».
  • Не готові відповісти на питання, яким чином буде впрядковано ринок медичного страхування та страхових полісів в Україні після приходу кандидата до влади.

Пенсії

Зверніть увагу і не голосуйте, якщо:

  • Кандидати не можуть відповісти, як вони ставляться до пенсійної реформи.
  • Не мають чіткого плану переходу на пенсійне накопичувальне страхування.
  • Виступають виключно за державні пенсії та поняття трудового (а не страхового) стажу — за «галочки» в трудових книжках, а не системність та достатність відрахувань та внесків.
Читайте також: Digital by Default — принципи цифрової економіки

Економічна доктрина

Ставтеся з обережністю до кандидата, якщо:

  • Він (чи вона) говорять постійно про «соціальну державу», не вміючи розшифрувати, що саме криється за цим поняттям.
  • Наполягають на економічній автаркії і на тому, що ми самі можемо створювати що завгодно, просто треба не красти (один із виявів популістської риторики).
  • Пропагують соціалізм та «народне господарство».
  • Наполягають на тому, що запустити ринок землі у найближчі 5 років неможливо та / чи небезпечно.
  • Виступають проти приватної власності на землю та великих власників нерухомості чи промисловості.
  • Однією з тез вкотре проголошують реприватизацію та націоналізацію заводів чи компаній.

«Сірий» імпорт

Інтернет-магазини та держава вже четвертий рік воюють між собою стосовно поняття «сірого імпорту». З одного боку, мотивація зрозуміла: недоотримання митних платежів та невідповідність контрафакту очікуванням покупців. З іншого — побудова непрозорих схем та ініціативи на кшталт «закону про 2 євро» від АПІТУ руйнують довіру до борців із «сірим імпортом». Що вас має насторожувати:

  • Кандидат та його партія виступають за жорсткі обмеження щодо безмитного замовлення громадянами товарів із закордонних інтернет-магазинів.
  • Кандидат декларує необхідність збільшити мито для продавців електроніки та побутової техніки.
  • Претендент на найвищу державну посаду не дуже розуміється в термінології та чинному законодавстві щодо розмитнення та обмежень на ввезення товарів.

Соціальний популізм

Накручування виплат, безкоштовний проїзд для внуків чорнобильців і ветеранів Другої битви за Гоґвортс (ще не було, але ми не здивуємося, якщо й таке буде) — чим тільки не намагаються підкупити виборця кандидати. І до справи також береться Її величність Гречка та продуктові пакети. Зверніть увагу на тривожні сигнали:

  • Кандидат та його представники партії на місцях активно роздають безкоштовну «допомогу» у вигляді продуктових пакетів із символікою партії та прізвищем кандидата.
  • Кандидат здійснює поїздки до регіонів, і ці відвідини активно супроводжують «благочинні обіди» та «благодійні заходи».
  • Кандидат розсилає вітальні листівки виборцям пенсійного віку до Нового року / Різдва / Дня народження Зайчика-Побігайчика і будь-яких інших приводів нагадати про себе.

Легалізація марихуани

Читайте також: Засновниця DevoHome — про те, як побудувати в Україні бізнес на коноплі

Найпоширеніший спосіб заробити першу «ходку» для молоді віком від 16 років — підкинута «травичка» при обшуку дядями поліцейськими, яким ви чомусь не сподобалися. На жаль, ми можемо ігнорувати цю проблему скільки завгодно, але від цього вона не зникне. Спираючись на соціальний популізм та намагання здобути лояльність у старшого покоління виборців, українські кандидати в президенти усіляко уникають теми легалізації марихуани та декриміналізації статей про споживання та зберігання без дистрибуції. Вас має насторожувати, якщо кандидат:

  • Виступає за подальшу криміналізацію володіння та споживання марихуани і закликає посилити умови кримінальної відповідальності за цей різновид наркотиків.
  • Не визнає проблему зловживання поліцією умовами, на яких затримують людей із марихуаною в кількості, явно недостатній для комерційного збуту.
  • Відмовляється дискутувати, якщо опоненти пропонують порівняти в Україні за рік кількість ДТП та злочинів з летальними наслідками, спричинених дією легального алкоголю (який виробляє та пропагує бізнес, підтримуваний державою), та тих же правопорушень під впливом марихуани.

Права меншин

Патріархат, неофашизм, мізандрія, неоконсерватизм та повне середньовіччя включно із закликами до фізичного нищення — основні відтінки риторики кандидатів, як тільки в повітрі прозвучало сакральне слово «геї» (при слові «лесбійки» кандидати чомусь так не збуджуються). Останнім часом геїв замінили роми, місцями знаходиться місце і для інших меншин за іншими ознаками. Питання психологічних витоків цього феномену серед виборців та претендентів на головне крісло держави залишимо послідовникам Фрейда та Юнга — а самі зосередимося на темах, які свідчать про ризики для суспільства.

Читайте також: Що таке фемінітиви і для чого вони потрібні?

Тривожні маркери:

  • Кандидат прямо чи опосередковано закликає до знищення національних чи сексуальних меншин.
  • Кандидат чи члени його партії активно критикують міжрасові шлюби та закликають залишатися «справжніми українцями / українками» і дбати про «чистоту крові».
  • Кандидат проголошує, що «ніколи» не надасть повних громадянських прав одностатевим парам.
  • Кандидат спекулює тезами про потребу «виселити всіх москалів / циган / угорців / поляків за Збруч / Дон — і тоді буде порядок».

Передісторія та біографія

Дехто вбачає в Помаранчевій революції 2004 року битву політтехнологів — але для середньостатистичного українця основним мотивом вийти на вулицю була теза: «не буде нами керувати зек». 2 судимості за розбій та спробу зґвалтування коштували Вікторові Януковичу посади — а тодішній владі лояльності виборців. Саме тому й на цих виборах слід уважніше придивитися до кандидатів у президенти.

В жодному разі не можна підтримувати людей, які:

  • Сиділи хоча би раз у тюрмі (хай навіть і мають погашену судимість).
  • Мають у найближчому оточенні людей, яких судили та дали термін (навіть умовний) за корупцію, розбій, убивство, зґвалтування, замах на життя іншої людини, викрадення.
  • Не можуть пояснити прогалини в офіційній біографії за певні періоди свого життя, які стали доступні ЗМІ та громадськості.

Кицька Марсі нашої менеджерки проектів стала важливою частиною цього контрольного списку — за це ми їй вдячні. Жодна кицька та жоден кандидат у процесі підготовки матеріалу не постраждали.

Share
Написати коментар
loading...