Чи варто регулювати криптовалюти в Україні?

До усіх учасників цього матеріалу ми прийшли із простим запитанням: «Чи варто регулювати обіг та використання криптовалют в Україні? І якщо так — то як держава може це зробити?». Думки виявилися різними — проте більшість опитаних кажуть, що інструменти регулювання ринку поки що недосконалі, а представники силових струактур та державних інституцій в Україні радше вбачають у криптовалютах загрозу, аніж можливість — а даремно. Слово нашим експертам.

Олександр Рябцев, Startup.In.UA, засновник проекту CryptoGuru.in.ua

В Україні склалася доволі неоднозначна та складно прогнозована ситуація, зауважує Олександр. У 2017 році український уряд, з одного боку, намагався продемонструвати свою інноваційність і запустив один з перших блокчейн-аукціонів СЕТАМКоманда OpenMarket: «Зараз ми йдемо до електронної децентралізації» за підтримки компанії BitFuryBitFury досягнула $93 млн виручки. Водночас наприкінці 2017 року почастішали заяви з боку можновладців про необхідність жорсткого регулювання криптовалют і заборони того, що неможливо зробити регульованим. До того ж силовики зробили декілька рейдів, якими завдавали збитки майнерам — прикриваючись стандартними заявами про «боротьбу з терористами» та «відмивання коштів», наголошує Рябцев.

При цьому Україна втрачає унікальний шанс стати центром розвитку криптовалют у Центральній та Східній Європі, створюючи зручні умови, як для майнінґу, так і для торгівлі, додає експерт: «За методологією Bloomberg щодо технічних умов для видобутку криптовалют (зокрема, швидкість інтернету та вартість електроенергії) наша країна впевнено входить до п’ятірки лідерів. Проте головним фактором ризику для криптопідприємців залишається невизначеність на законодавчому рівні діяльності та прискіплива увага з боку силових структур». Олександр Рябцев підкреслює, що регулювання у «ручному режимі» нічого доброго не принесе і також зауважує:

— Розвиток інноваційних технологій в Україні може вивести її з розряду бідних країн третього світу і дозволить посісти своє місце серед розвинених країн на Землі. Проте для досягнення цієї мети необхідне виконання декількох пов’язаних факторів. Серед них — визнання криптовалют нерегульованим активом; реальне зниження податкового навантаження на рівень не вище Сингапуру (0-20%); сприяння розвитку культури технологічного підприємництва.

Станіслав Под'ячев, керуючий партнер Blockchain Lab

За його словами, зараз у Верховній Раді зареєстровано 4 законопроекти відносно регулювання ринку віртуальних валют. Станіслав зауважує: три з них лобістські, написані під конкретні бізнес-адміністративні групи, які хочуть створити для себе зручні умови для контролю за ринком.

Четвертий проект Под’ячев називає машинним перекладом білоруського декрету №8, який лібералізує ринок для резидентів Парку Високих Технологій у Білорусі.

За словами керуючого партнера Blockchain Lab, усі тексти законопроектів не витримують жодної критики, тому вони були негативно сприйняті учасниками ринку. Він каже, що саме тому не цікаво створювати черговий законопроект «під себе»:

— Тому ми розробляємо і плануємо запропонувати суспільству політику (policy) відносно технології блокчейн. Ті, хто розділяє принципи і думки, що викладені в документі — policy paper — зможуть підтримати публічно чи в інший спосіб, цей рух. Наразі текст документу ще в процесі розробки, але ми можемо озвучити деякі постулати, які ймовірно увійдуть до тексту.

Серед основних складових цього законопроекту Под’ячев називає декілька завдань. По-перше, потрібно дати визначення 5 основних термінів: блокчейн, токен, віртуальна валюта, майнінґЯк еволюціонувало обладнання для майнінгу криптовалют, смарт-контрактСергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні.

По-друге, слід створити реєстр віртуальних активів, в який кожен громадянин України зможе вносити дані про той чи інший криптоактив і його характеристики: централізована емісія чи ні, акий алгоритм використовується для обробки транзакцій, яким криптографічним алгоритмом захищено блокчейн тощо. Міністерство юстиції може протягом місяця скасувати внесений запис, якщо криптоактив має явні ознаки фінансової піраміди.

Третя складова — законодавчо закріпити 5-річний мораторій на додаткове регулювання, обмеження чи створення контролюючих органів або надання додаткових повноважень існуючим.

І четверта позиція по законопроекту щодо регулювання криптовалют — встановити нульову ставку ПДВ на майнінґ та всі операції із криптоактивами.

Олександр Сітухо, Асоціація Захисту Активів

Регламентація покладає на державу відповідальність за забезпечення прав своїх громадян, що беруть участь в обороті криптовалют, відпрацювання і прийняття нормативної бази, навчання правоохоронців, суддів, створення нових регуляторів, вважає Олександр Сітухо. А на все це потрібні не тільки бюджетні кошти, а й знання і досвід, яких сьогодні у держслужбовців немає, додає він.

Сітухо також зауважує: українська держава переживає трансформаційну кризу, і вкрай болісно сприймає будь-які спроби розширити його відповідальність в частині захисту своїх громадян. Є аргументи і проти легалізації. Будь-який бізнес припиняється там, де починається державне регулювання, каже експерт:

— Державне регулювання значно послабить привабливість криптовалюти для заробітку — це в кращому випадку. У гіршому — може вибудувати систему, аналогічну контролю за обігом наркотиків.

Цей сценарій, за словами експерта, сподобається корумпованим правоохоронним органам, представники яких і сьогодні «не проти» влаштувати наліт на майнінґову ферму. Загалом, додає Сітухо, сьогодні в Україні є низка протиріч, які не дозволять в найближчій перспективі легалізувати ринок криптовалют. Тому, на його погляд, українського держава буде займати вичікувальну позицію до тих пір, поки не з’явиться усталена практика або поки західні партнери не заявлять відповідні вимоги.

Ярослав Шакула, засновник і CEO проекту NAU.io

Все, що стосується криптовалют і майнінгу, вже чудово відрегульовано існуючим законодавством, вважає Ярослав Шакула. На його думку, криптовалюти — це звичайний цифровий актив, використання якого цілком вкладається у процеси, описані Цивільним кодексом України. Оподаткування криптовалюти Ярослав називає нонсенсом, оскільки оподаткуванню підлягають доходи, які фактично з’являються в момент обміну криптовалютного активу на гроші. Можливі зловживання при цьому ідентичні тим, які зараз є незаконними і без використання криптовалют. Шакула також зауважує:

— Для нинішнього стану економіки України, на мій погляд, будь-які заборони і додаткові регуляторні бар'єри — очевидне зло. Ще навесні 2017 року була чудова можливість одними з перших на європейському просторі реалізувати прозору екосистему для криптовалютних підприємців, трейдерів, ICO-проектів. Це — багатомільярдна індустрія, яка б з радістю сплачувала адекватні податки і збори за можливість вести легальну регульовану діяльність.

Роман Корнилюк, кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl

Регулювання ринку криптовалют він називає новим викликом для регуляторів багатьох країн світу, що вимагає насамперед координації інтелектуальних зусиль на базі міжнародного майданчику з широким представництвом, таких як Рада фінансової стабільності, Базельський комітет чи Міжнародний валютний фонд. Експерт зауважує: локальні дії окремих національних регуляторів у відриві від спільної глобальної політики в цій сфері приречені на невдачу з огляду на саму природу криптовалют, для яких кордони не мають жодного критичного значення.

Разом з тим існує низка потенційних ризиків, про які нагадує Роман Корнилюк:

• високі операційні ризики ринку приватних цифрових валют, зокрема технологічних збоїв, шахрайства, відмивання брудних коштів і фінансування тероризму можуть становити загрозу економічній безпеці та системам оподаткування національних економік, особливо малих за потужністю;
• висока волатильність (стрибки) курсу криптовалют до фіатних грошових одиниць наражає учасників на ринковий ризик, який теоретично може поширитись на традиційні ринки фінансових і товарних активів, в той час як регулятори нині не мають жодної можливості підтримати ліквідність крипторинків, ставши кредитором останньої інстанції.

Серед основних кроків щодо регулювання не лише в Україні, але й у світі, Корнилюк називає такі:

• Посилити фінансовий моніторинг: складність застосування на крипторинках принципів фінансового моніторингу, зокрема KYC («знай свого клієнта») and AML («боротьба з відмиванням коштів») має відображатись у більш посиленій увазі органів фінмоніторингу до банків і фінансових посередників, які стали активними торговцями криптовалютою.
• Зміцнити монетарну політику: оскільки приватні цифрові гроші гіпотетично можуть послабити ефективність монетарних регуляторів як кредиторів останньої інстанції, варто задуматись або над спільними міжнародними санкціями відносно криптовалют, або ж над формуванням резервів в окремих цифрових валютах, якщо вони все-таки набудуть значного впливу;
• Посилити фінансову стабільність: ринок цифрових приватних грошей перебуває поза межами банківського регулювання, таким чином його гравці не захищені від процесів поширення паніки, втрати ліквідності і банкрутств. Це вимагає нових підходів до нагляду і регулювання, направлених на підтримку ліквідності банків, депозити і готівка яких може стати джерелом поповнення ресурсів крипторинків, наражаючи вкладників на їхній дестабілізуючий вплив;
• Очолити процес використання блокчейну: центральним банкам варто слідкувати за досвідом «Ріксбанку» Швеції з емісії централізованих електронних грошей (e-krona), які можуть заради зручності користування використовувати елементи технології блокчейн, втім не є децентралізованими під час випуску і позбавлені ризиків приватних грошей.

Олег Долинний, провідний юрист «Константа ЮрГруп»

Юрист зауважує, що Україна займає одне із провідних місць серед країн, де майнінг набув найбільших масштабів.

Перша реакція  у більшості колег, з якими обговорював криптовалюту, була асоціація із пірамідою МММ Сергія Мавроді, каже Олег Долинний. Він зауважує, що реакція влади на обіг криптовалюти в Україні також неоднозначна. Нацбанк вирішив не поспішати із правовим статусом біткоїна, мотивуючи це тим, що у світі теж єдиного підходу поки немає:

— У травні 2017 року я брав участь у всеукраїнському круглому столі, де юристи, економісти та представники IT обговорювали правовий статус біткоїна. Дійшли до того, що правове поле начебто є, щоб визнати криптовалюту фінансовим активом, але прямої вказівки держави, який закон для цього застосовувати — немає. Як немає роз’яснень від фіскальних органів. Тому наступний крок — за державою.

Оксана Продан, народна депутатка, голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця»

Вона впевнена, що криптовалюти в майбутньому будуть розвиватись та широко використовуватись. Прикладом цьому є й нещодавній продаж в Києві за одну з криптовалют квартири. Пані депутатка додає: «Питанням усього світу є необхідність і форма регулювання криптовалют з метою мінімізації їхнього використання в кримінальному світі, для легалізації операцій з криптовалютами».

Як зауважує Оксана Продан, очільниця МВФ Крістін Лагард бачить у криптовалютах потенціал, однак закликає відповісти на ризики, пов’язані з можливістю їх використання для відмивання грошей, фінансування тероризму і т.д. Японія пропонує країнам G20 посилити заходи для попередження відмивання грошей за допомогою криптовалют. Google із червня 2018 року забороняє розміщення реклами криптовалют. Як бачимо, єдиної відповіді щодо регулювання немає.

У цій ситуації Україна не зможе ігнорувати чи й забороняти криптовалюти, бо це просто нереально, каже Продан і додає: потрібно вирішити питання про оподаткування операцій з криптовалютами, прийняти рішення про їхній майнінґ, обмін на інші валюти, роботу бірж. Також вона наголошує:

— Важливо не забувати й про те, що криптовалюти є тільки частиною блокчейнів, які ми повинні запроваджувати в облік державних баз даних з метою захисту права власності та їхньої прозорості.