Навіщо це все
— Наші цілі охоплюють:
- просування інтересів приватних компаній, які мають бажання виробляти продукцію для космічної галузі;
- налагодження міжнародних зв’язків з космічними агентствами та компаніями;
- допомогу в наданні консультацій для вітчизняних компаній, що прагнуть приєднатися до нових та існуючих проектів космічного сектора.
Про приватні компанії з України, які зараз виробляють продукцію для космічної галузі
— На превеликий жаль, таких компаній немає. Коли я почав займатися цим питанням, мене це дуже здивувало. Причина дуже проста — повна монополія держави на виробництво, проектування і експлуатацію двигунів, супутників, ракетоносіїв. Тому, в першу чергу потрібно змінювати законодавчу базу.
У той час, як ми почали займатися цим питанням, першим позитивним зрушенням був законопроект, який внесла команда Андрія Тетерука. У ньому йдеться про зміни в Законі про підприємництво, де при прийнятті законопроекту приватним компаніям дозволяється займатися проектуванням, виробництвом і експлуатацією усього, що має відношення до космічної індустрії — тим, що на сьогоднішній день робити заборонено законом. Ми цей законопроект повністю підтримуємо. Наші юристи його вивчили і ми будемо сподіватися, що депутати будуть далекоглядними і підтримають його.
Про можливий «космічний» приватний експорт з України
— Українські компанії цим не займаються, тому що таких просто немає. Якби такі були — вони б порушували законодавство України. Є компанії, які зареєстровані не на території України, але виробничі потужності знаходяться тут. Це тема для зовсім іншої розмови, тому що не зовсім зрозумілі їхні цілі та завдання. Але саме українських компаній немає.
Про налагодження міжнародних зв’язків
— Space Logistics Ukraine вже займається кількома проектами. Наш головний фокус — тема побудови космопорту на території України. Ми хочемо дізнатися, чи можливо його будівництво в принципі у нас в країні і де територіально він може перебувати.
На сьогоднішній день ми придивляємося до можливого партнерства з іноземними космічними агентствами. У нашій команді є низка людей, які підтримують контакт з іноземними компаніями. Тісніше співробітництво почнеться після отримання експертизи з будівництва космопорту. Але на сьогоднішній день на законодавчому рівні приватним компаніям заборонено вести діяльність в цьому напрямку.
Зараз ми знаходимося на рівні переймання досвіду та інтересу, які процеси і де відбуваються. До прикладу, країни Європи і Сполучені Штати Америки — ми бачимо, як там все інтенсивно розвивається. Новини приходять кожен день такі, що очі округлюються. Космічній галузі в Україні належить пройти ще складний шлях. Без необхідної законодавчої бази ця галузь незабаром перестане існувати.
Ви усіляко просуваєте ідею побудови космодрому в Україні. Розкажіть, чому ця ідея важлива не лише для компаній космічної галузі та інвесторів, а й для пересічного українця?
— Дуже часто задають питання про те, чим це може бути цікаво для українців. Це — колосальний ривок для нашої країни з багатьох питань. Переворот в технологіях, просування в науці, нові робочі місця, припинення відтоку найрозумніших людей з території України за кордон. Такі випадки є, і їх багато. Найбільше дивує те, що часто молоді хлопці та дівчата приходять працювати проектувальниками в КБП (Конструкторське бюро «Південне» — прим.ред.). Для фахівця серйозного рівня зарплати там дуже маленькі, але їх платять. Проблема в тому, що якби молодий проектувальник туди прийшов і відчував, що потрібен своїй країні, може за ці гроші і працював би. Якщо йдуть якісь замовлення, ставляться завдання — якщо виробництво функціонує, то і працювати хотілося б.
Але завдання не ставляться і замовлення не надходять. А якщо прорахунки якісь робляться — то далі «малюнків» не йдуть. У своїх колах працівники навіть називають один одного «художниками». Чому? В ідеалі, якщо надходить замовлення на прорахунок, проектувальник не просто «проектує». Він повинен підготувати проектну документацію, по ній виробляють те, що спроектовано, випробовується і запускається. І все це відбувається під контролем проектувальника. Проте в цей час проектна документація залишається на папері. Відтак молодь залишає свою країну, навіть не дивлячись на те, що дуже хотіли б тут працювати. Якби вони бачили, що країна дійсно їх потребує, залишилися б тут і працювали не за такі гроші, як у країнах Європи і Америці, але все одно за гідну оплату праці. Коли люди не потрібні — вони їдуть. Такі фахівці — дуже важливий для нашої країни ресурс, і коли вони залишають країну — це сумно.
Ще один плюс, якщо країна отримає свій вихід в космос — на геополітичній арені ми будемо розмовляти зовсім по-іншому. Це буде серйозним поштовхом для розвитку економіки, науки, нових технологій. Вікно в космос — відправна точка для технологічного прориву. Я здивований, що дане питання в нашій країні сприймається настільки критично. Особливо, коли по сусідству хваляться черговою місією дослідження галактики або виведення супутників на орбіту. Розумієте, якщо в найближчі 2–3 роки Україна не «застрибне» в цей уже відїжджаючий потяг — потім нам, швидше за все, не наздогнати його ніколи.
Виходячи з того, що Україна всюди позиціонує себе як космічна держава, не хочеться говорити про те, що у цієї держави немає жодного супутника, який би на сьогоднішній день знаходився на орбіті Землі
Про команду
— Компанія створена влітку 2018 року. На сьогоднішній день у Space Logistics Ukraine є юридичний відділ, прес-служба, фундація, що відповідає за освітні проекти, консультант і радник зі Швеції Валентин Гаденов — він у нас, як цілий відділ (сміється) і за науку відповідає, і за освіту молоді в питаннях космосу. Ми співпрацюємо з групою інженерів як в Україні, так і за кордоном. У мене немає вакуумів в питанні отримання інформації або спілкування з тими людьми, які потрібні на тому чи іншому етапі нашої роботи.
Давайте дочекаємося моменту, коли будуть перші результати по експертизі. Ми готуємо досить серйозний документ з важливими підписантами і не менш серйозними рецензентами під цією проектною документацією. Про проектувальників ми будемо говорити, коли вже з’явиться конкретика.
Про космодром та можливі складності з втіленням цього проекту
— Для початку ми повинні відповісти на питання: можемо ми або не можемо побудувати космопорт на території України, а якщо можемо — то де? Вже є досить багато інформації від фахівців про те, де він може бути розташований і які ракетоносії можуть з нього запускатися. На даний момент це не так важливо. Цікаво стане тоді, коли це будуть не просто розмови, а конкретика з цифрами і точними деталями. У будь-якій проектній документації найважливіше — правильна підготовка технічного завдання. Наскільки точно ви окреслите питання проектувальникам, настільки ж детальну відповідь на нього отримаєте.
Всім дуже цікавий наш проект: проектувальникам і особливо людям, які скептично до нього ставляться. І всі сходяться до відповіді, що побудувати космопорт на території України можна. Питання, потрібен він чи ні знову ділить думки на «за» і «проти». Хоча я думаю, що освічена людина розуміє, що якщо немає майданчика, звідки ми можемо запускати ракети, то який сенс їх будувати.
Усі фахівці говорять, що це архіважливо — мати власне вікно в космос. Але в той же час люди дуже бояться великої вартості і складності даного проекту. Вони спираються на ті знання, які були 10–20 років тому
Перше питання, яке вже навіть неактуальне для галузі — близькість до екватора. Але коли говориш, що Байконур знаходиться на широті України, то бачиш здивування на обличчях. Звичайно, якщо є можливість побудувати космодром на екваторі — більший вантаж буде вивести простіше, використовуючи при цьому меншу кількість палива. Ми ж знаходимося не на екваторі, але є приклади космодромів набагато північніше і південніше, ніж ми.
Друга перепона — озонові діри. Це аргумент людей, які зовсім не хочуть розбиратися в даному питанні. Жодних озонових дір від запуску ракет у космос не виникає.
Питання ціни — наступне. З останніх джерел ми знаємо, що Ілон Маск«Бог у машині» — 7 культурних символів, які Ілон Маск використав для Falcon Heavy в Техасі зараз будує свій перший приватний космодром і його офіційна ціна — $110-115 млн. Про жодні захмарні мільярди мови не йде. Це більш-менш доступна і підйомна ціна для такої держави як Україна. Якщо змінити законодавство — сюди прийдуть приватні інвестиції.
Забруднення: «Байконур — це поле, де навколо все випалено. Запуск ракет — токсичний процес для навколишнього середовища». На сьогоднішній день використовуються умовно безпечні для навколишнього середовища види палива. Гептил — дійсно небезпечне для довкілля паливо, і його вже не використовують при запуску ракет. Сьогодні це гас — паливо, на якому літають літаки. Вони забруднюють територію України? Звісно так. І машини, і заводи забруднюють. Якщо ракетоносій виводити в космос — він забруднює середовище сильніше, ніж один літак. Але ми ж бачимо, яка кількість їх літає? Так що цей аргумент не надто переконливий.
Про основні ризики та виклики у втілення «комічної мрії» на теренах України
— Складнощів особливо немає. Ми намагаємося розділити проектну документацію на кілька частин. У першій частині найголовніше — отримати відповідь на питання: «Чи можливе розташування космопорту на території України? І де це теоретично можливо зробити?»
Я вам скажу, що цей етап досить ємнісний, і на цей момент йде питання переговорного плану. Проектувальники — люди творчі, а з творчими людьми досить непросто знайти спільні знаменники з деяких питань. Незважаючи на те, що він трохи затягнувся, ми виходимо на фінішну пряму. Особливих складнощів немає, це просто процес, який потрібно пройти.
На завершення хотілося сказати, що нам дуже важлива громадська підтримка в цьому питанні, тому що якщо люди будуть до кінця розуміти наші цілі, завдання і те, наскільки проривним цей проект є для України, нам буде легше всім разом розвивати космічну галузь. Ми ділимося усіма кроками, які робимо і вже зробили. Ми повністю відкриті і хочемо, щоб люди бачили як, що, навіщо і для чого ми робимо.