Альбіна Курбанова
За прогнозами консалтингових компаній, до 2020 року з’явиться ще 600 «розумних міст». Вони генеруватимуть 2/3 світового ВВП. Але не можна напевно сказати, що вдалими стали всі проекти смарт-міст. Масштабні експерименти іноді закінчуються провалом з точки зору окупності та заселення міст жителями. Саме тому більшість теперішніх «міст майбутнього» будують обережніше: з меншими бюджетами та помірними амбіціями.
Іньчуань, Китай
Невелике за китайськими мірками місто Іньчуань називають втіленням Smart City. Столиця провінції Нінся розташована на півночі Китаю. Тут проживає 1,6 млн людей. Це — єдине місто в світі, де взагалі не потрібна готівка. Замість цього працює технологія розпізнавання обличчя. З її допомогою можна оплачувати товари та послуги. В автобусі система сканує обличчя пасажира — і гроші списують з його рахунку автоматично. Те ж саме відбувається по всьому місту у всіх сферах життєдіяльності: розрахунок в магазинах та банках, у громадському транспорті та ресторанах. Людське обличчя — це і є банківська картка.
Технології використовують тут у першу чергу в домівках:
- душові кабіни, які заощаджують воду,
- енергоефективні освітлювальні прилади,
- роботи-пилососи,
- системи поливу в садах, які вмикаються автоматично лише за необхідності,
- «розумні» сміттєві баки, які трамбують сміття, збільшуючи ефективність утилізації вп’ятеро. Коли бак заповнений, в комунальну службу надходить сигнал про те, що сміття можна вивозити,
- датчиками світла та руху, що включають освітлення тротуарів тільки тоді, коли по ним проходить людина.
В Іньчуані ніхто не ходить по магазинах. Щоби заповнити вдома холодильник, потрібно вибрати продукти в додатку, зробити замовлення і отримати його на одній з точок видачі. Автоматичне сховище продуктів відсканує QR-код, згенерований в додатку, збере замовлення і видасть людині всі її продукти. Розраховуються за це також обличчям.
Все місто вкрите тисячами камер і датчиків, які в режимі реального часу стежать за безпекою міста і його жителів
Фудзісава, Японія
Це — спеціально збудоване екомістечко у передмісті Токіо. Станом на 2015 рік в місті нараховувалось 423 тис населення. Ідея створення екологічного та ефективного міста надійшла від компанії Panasonic, яка посприяла залученню інвестицій. Місто знаходиться в безпосередній близькості до Тихого океану. Кліматичні умови тут сприятливі для проживання. У місті панує помірна вологість та тепла погода: температура влітку не перевищує +28 градусів, а взимку не опускається нижче +11 градусів.
На території Фудзісави розташовані 600 котеджів. Електрика до них надходить від сонячних батарей. Уся побутова техніка тут енергоощадлива: приміром, пральна машина встановлює витрати порошку та об’єм води в залежності від ступеня забруднення білизни.
На вулицях міста встановлено сенсорні системи, тому освітлення працює тільки, коли вулицями ходять люди. У разі землетрусів місто саме протягом 3 діб може забезпечити жителів гарячою та холодною водою. Всіма об’єктами керують з комплексу Fujisawa SST Square на центральній міській площі.
Мілтон-Кінс, Великобританія
Це британське місто отримало статус Smart, коли Міністерство підприємництва, інновацій та ремесел Великобританії в 2010 році запустило тут програму Catapult Transport Systems.
Безпілотний транспорт — дуже важливий напрямок для перспектив британської економіки. Перші такі машини на вулицях Мілтон-Кінс для тесту в реальних умовах запустили у 2016 році. Всередині автівок встановлено датчики та камери. Батареї електромобіля вистачає на 64 км пробігу. Максимальну швидкість руху обмежено до 24 км/год. Місто стало основним центром Великобританії, де вивчають транспорт. Уряд запустив по всій країні Catapult Centres — лабораторії дослідження технологій в різних сферах, щоби потім використовувати їх у бізнесі.
Саме Мілтон-Кінсу віддали частину інноваційної програми розвитку транспорту. Крім безпілотних електромобілів, тут розробляють, наприклад, програму планування транспортних маршрутів — для скорочення затримок і економії палива. Також тут вивчають алгоритми, за якими можна скласти карту настроїв пасажирів поїзда в реальному часі, просто аналізуючи, про що пасажили в режимі реального часу пишуть в соцмережах дорогою додому чи на роботу.
Головним напрямком розвитку Мілтон-Кінсу став запуск проекту MK: Smart. Він збирає всі дані про місто в єдину систему:
- покази супутників, датчиків в грунті і системах енерго- і водоспоживання;
- інформацію з камер відеоспостереження з функцією розпізнавання;
- соціальні та економічні показники.
Таким чином, розробники дають громадянам шанс самостійно контролювати витрати енергії і води.
Сінгапур
Населення Сінгапуру — майже 6 млн осіб. Найвищі бали в рейтингах за ефективну систему пересування громадського транспорту і соціальну активність громадян отримала ця міні-держава Південно-Східної Азії.
У 2014 році в Сінгапурі запустили програму Smart Nation. Частина її — це впровадження розумних систем збору даних про жителів міста. «Розумні» системи охоплюють все місто та всі сфери його життя. Датчики збирають інформацію про те, що відбувається на вулицях і навіть в житлових будинках. Приміром, якщо людина похилого віку впала в своєму будинку, то система миттю відправить сигнал до лікарні.
Смарт-системи фіксують, скільки води споживає мешканець міста, і помічають навіть кинутий на тротуар недопалок. Лікар призначає лікування після відеоконференції, а водій знає, скільки авто стоять перед ним в дорожньому заторі. До речі, в 2016 році на вулицях міста запустили безпілотні автомобілі. До 2020 року всі автомобілісти тут будуть зобов’язані встановити спеціальну навігаційну систему. Вона дасть змогу відстежувати місцезнаходження автомобіля в реальному часі.
Ринкова економіка Сінгапуру на висоті. При цьому податкові ставки, навпаки, низькі. Це робить місто ідеальним для залучення інвесторів. Високе конкурентне середовище, провідні місця в рейтингах економічної свободи, високоосвічене і дисципліноване населення та високий рівень добробуту роблять Сінгапур найкомфортнішим місцем на землі.
Сонґдо (Songdo IBD), Південна Корея
Один з найбільших проектів розумних міст. Будівництво міжнародної економічної зони Сонґдо почалося ще 2003 року. Тут мешкають 100 тис людей. Діловий район знаходиться в 15 хвилинах від Міжнародного аеропорту Інчхон — найзавантаженішого в країні, — і входить до переліку так званих «аеротрополісів». Так називають населені пункти, що будуються навколо аеропорту.
Songdo IBD задуманий компанією Gale International як екологічно чисте місто. Це позначилося на плануванні проекту. Смарт-район побудовано таким чином, що всі офісні приміщення, зони відпочинку, медичні установи, школи та заклади роздрібної торгівлі розташовано поблизу житлових будинків. Це зменшує потребу в автомобілях.
Місто побудоване навколо центрального парку. Близько 40% його території знаходиться на зеленому просторі. Це — вдвічі більше, ніж, наприклад, у Нью-Йорку. В будь-яку точку цього міста можна доїхати на велосипеді за 15 хвилин.
Кожен житель Сонґдо має смарт-картку. Вона є особистим ключем до всього в місті: поїздок у метро, оплати паркувального місця, перегляду фільмів, прокату безкоштовного громадського велосипеда тощо. Картка також слугує ключом від квартири. Якщо вона раптом загубиться, код в замку квартири змінюється автоматично.
В кожному районі встановлені ємності для збору дощової води. Нею поливають газони і миють вулиці. Крім цього, у Сонґдо використовують пневматичну систему видалення відходів. У місті немає сміттєвих баків і сміттєвозів, а відходи потрапляють у труби, якими сміття під тиском переміщується до місць утилізації та переробки.
Масдар, Абу-Дабі, ОАЕ
Екомісто Масдар-сіті — це проект міста майбутнього, як його уявляють сучасні науковці. Цей об’єкт зводять за кілька кілометрів від Абу-Дабі — столиці однойменного емірату в ОАЕ.
Рішення про будівництво такого міста прийняла влада Абу-Дабі. Проект під назвою «Ініціатива Масдара» коштував понад $22 млрд. Його реалізація розпочалася в 2006 році і мала закінчитися через 8 років — у 2014-му. Проте чиновники відтермінували дату завершення будівництва до 2025 року. До того ж, проект зазнав невдач у розвитку. Однак численні інвестори і компанії бачать в цьому місті великий потенціал. Компанія Siemens, приміром, відкрила там свою штаб-квартиру. Массачусетський технологічний інститут (MIT) допоміг заснувати Масдарскій інститут науки і техніки в 2009 році.
Масдар-Сіті задумали як модель зеленого міського ландшафту та глобального центру для індустрії екологічно чистих технологій. Замість отримання енергії шляхом спалювання нафти, вугілля або газу Масдар отримує її від сонячних ферм. В містечку також розташовано завод, який використовує енергію сонця для охолодження води. Він виконує функцію 50-тонного кондиціонеру: система подає охолоджене повітря в будівлі по всьому місту. Також у Масдар-Сіті є вежа висотою понад 45 м. Вона спрямовує вітер від Перської затоки до міських кварталів, розпилюючи прохолодний туман на гарячим містом.
Масдар також відомий своєю системою безпілотного електричного транспорту під назвою Personal Rapid Transit. Там замість автомобілів чи автобусів їздять 13 автоматичних «капсул» CyberCabs. Вони курсують від околиць до центру міста.
CityNow, штат Колорадо, США
Ще один проект компанії Panasonic після будівництва «розумного міста» Фудзісава (Fujisawa Sustainable Smart Town). Ця корпорація нам відома як виробник споживчої електроніки. Проте вже декілька років тут експериментують із міським дизайном. Зараз Panasonic займається будівництвом інфраструктури «розумного міста» в штаті Колорадо неподалік від аеропорту Денвера. Цей проект закладає основу для високотехнологічних автомагістралей і автономних транспортних засобів у місті. Мета проекту — перетворити територію в «розумне місто» до 2026 року. Ініціатива є частиною більш масштабної програми Panasonic під назвою CityNow.
На занедбаній ділянці землі 4046 м² біля аеропорту Денвера компанія побудувала безкоштовні мережі Wi-Fi, розмістила світлодіодні вуличні ліхтарі, датчики забруднення повітря, енергетичні мікромережі і камери відеоспостереження.
Енергетичні мікромережі, що живляться частково від енергії сонця, здатні протягом 72 годин забезпечувати район електрикою в разі аварійного припинення енергопостачання. Panasonic також готує цю територію до використання безпілотного транспорту. На ділянці шосе довжиною 24 км буде розгорнута високотехнологічна система Road X. Вона буде обмінюватися даними з безпілотними автівками. Серед можливостей — підказки з побудови оптимальних маршрутів для руху транспорту.
Сіно-Сінгапур Тяньцзинь, Китай
Екомісто Сіно-Сінгапур Тяньцзинь (Sino-Singapore Tianjin Eco-city) — спільний проект Китаю та Сінгапуру. Його зводять із 2007 року за 40 км від третього за величиною міста в Китаї Тяньцзинь і за 150 км від центру Пекіна. Станом на 2009 рік в місті проживало трохи більше 14 млн осіб.
Tianjin Eco-city є таким собі тестовим майданчиком для багатьох розумних та зелених технологій. Вони мають на меті перетворити місто на населений пункт із моделлю сталого розвитку. Наприклад, General Motors використовує Тяньцзинь як платформу для перевірки роботи безпілотних електромобілів у традиційній системі руху, тобто з непередбачуваними водіями, пішоходами та велосипедистами. Інший технологічний гігант Philips встановлює в цьому незвичному містіі сучасні системи освітлення. Вони споживають незначну кількість енергії.
В Tianjin Eco-city пейзаж прикрашають установки для виробництва відновлюваної енергії. Тут використовують вітряні вежі та багато сонячних панелей вздовж доріг і на дахах багатоповерхівок. Міська влада розробляє план, за яким отримання відновлюваної енергії на місці забезпечуватиме близько 20% від енергетичних потреб Eco-city. У майбутньому сонячна енергія стане основним джерелом підігріву води в житлових будинках та освітлення вулиць. Енергію вітрових установок натомість використають для отримання електрики для помешкань та офісів.
Опріснення морської води та повторне використання відпрацьованих та дощових вод в майбутньому мають забезпечити половину водопостачання у місті. Також триває розробка сучасних систем опланення приміщень та їхнього кондиціонування, а також переробки твердих побутових відходів.
Фото: Sino-Singapore Tianjin eco-city administrative committee . Сіно-Сінгапур у 2008 році
Cіно-Сінгапур через 10 років (2018)
Сайберджайя, Куала-Лумпур, Малайзія
Як пише видання K750, у 1996 році уряд Малайзії запустив Програму мультимедійного суперкоридору (MSC). Це символізувало перший крок до побудови інноваційної країни. Одним із пунктів цієї стратегії був план Малайзії подарувати світові свою «Кремнієву Долину». Так 20 років тому на 2,8 тис га неосвоєних земель за 40 км на південь від Куала-Лумпура запустили абсолютно нове місто — «Сайберджайя».
Сьогодні у сучасних офісних приміщеннях IT-кластеру «Сайберджайя» працює близько 500 глобальних компаній. Серед них багато відомих брендів – Dell, HP, DHL, Satyam, Wipro, HSBC, Ericsson, Motorola, BMW, Shell IT тощо. Місто також стало домівкою більше, ніж для 100 тис мешканців, третина з яких – студенти (в т.ч. з інших країн світу).
Будівництво лінії метро до технопарку має збільшити населення малайзійського смарт-міста до 210 тис мешканців вже до 2020 року. Втім, попри амбітні плани Сайберджайі поки що не вдалося стати технологічним центром Азії (як задумали його засновники). Більшість компаній, що базуються у «кібермісті», розмістили тут не свої дослідницькі департаменти, а колл-центри. За 20 років існування проект «Сайберджайя» став одним з головних в Азії осередків глобального спільного обслуговування та аутсорсингу.
Однак розробники Сайберджайі не вважають ці роки даремними. Вони продовжують розвивати проект, вносячи деякі корективи у стратегію розвитку. За даними азійських медіа, «Сайберджайя» продовжуватиме надавати компаніям податкові пільги та дешеві офісні приміщення, доступ до фінансування новому бізнесу. Тут також продовжать організовувати програми навчання для підприємців і програму акселерації для місцевих та іноземних стартапів.
Одним із найважливіших заходів спрямованих на розвиток смарт-екосистеми Сайберджайі стало розгортання широкосмугової мережевої технології для «Інтернету речей» – Lo-Ra. Розробники також збираються запустити платформу Fabrick на базі Lo-Ra. Вже зараз ця мережа є основою для збору даних із датчиків, які вимірюють індекс забруднення повітря, індекс якості повітря, а також температуру та вологість у 10 точках «розумного» малайзійського міста.