Олександр Мельник
Крок перший: Заощадження електроенергії
Чому це важливо для середовища
Теплоелектростанції — основне джерело отримання електроенергії. Атомна енергетика через сумний досвід ЧАЕС не настільки поширена, аби повністю перекривати потреби в електриці на території України. В основному для видобутку електроенергії витрачають вугілля, газ або нафту, що не поновлюються в природі. Внаслідок виробництва електроенергії утворюється велика кількість вуглекислого газу.
Як зберегти природу
Лампи розжарювання, які здебільшого використовуються у школах, вишах та офісних приміщеннях, споживають вп’ятеро більше електроенергії за люмінесцентні лампи і майже вдесятеро більше енергії за світлодіодні. Перший крок до зариблизно в десять разів більше, ніж світлодіодні. Через це електростанції витрачають ще більше палива. Поміняйте лампи розжарювання на люмінесцентні або світлодіодні.
Світлодіодні лампи кращі за люмінесцентні: у них не міститься ртуть. Відтак такі лампи простіше переробляти, вони безпечніші для середовища, а ще вони довше працюють — близько 50 тис годин замість 15 тис. Чим рідше виникає потреба у заміні ламп, тим меншим буде рівень витрат на переробку та кількість відходів.
Для того, аби лампи вмикалися лише тоді, коли це потрібно, слід обладнати приміщення датчиками руху та присутності людей. Додаткові кроки для енергоощадливості — запровадити на усіх комп’ютерах в аудиторіях чи офісі режим енергозбереження за 10-15 хвилин після того, як на комп’ютерах перестають робити будь що. Також незайвим стане встановлення табличок із нагадуваннями про потребу вимикати світло та мережеві фільтри живлення обладнання після завершення робочого дня.
Крок другий: Заощадження водних ресурсів
Чому це важливо
Запаси питної води на планеті виснажуються, рівень витрат на державному рівні на очищення води зростає щороку. Все більше країн стикаються з дефіцитом прісної води. В Україні нещодавно була навіть криза із наявними реагентами для знезараження води та її очищення. Нераціональне витрачання води — крок до посилення технологічної залежності від монополістів у сфері виробництва реагентів для цієї сфери.
Як раціонально користуватися водними ресурсами
Все починається з непомітних втрат. Десь починає поволі текти труба — і ось на це вже йдуть десятки літрів. За протіканням труб слід стежити і вчасно викликати майстрів, аби вони усували ці проблеми. Також варто встановити на крани водоощадні насадки та замінити по мірі можливостей крани на сенсорні (щоби вода текла лише тоді, коли людина підносить руки до крана, а не постійно). Для громадських місць варто також замінити звичайний злив у бачків на бачки з подвійним режимом зливу — 3 та 6 л за одне натискання кнопки. А замість твердого мила використовуйте у туалетних кімнатах диспенсери з рідким милом.
Використовуйте посудомийну машину в кухні для співробітників. Для пиття використовуйте кулери та воду з доставленням. Раз на три місяці варто робіть санітарну обробку кулерів і міняйте помпи — так ви уникнете проблем із появою бактерій.
Крок третій: Утилізація сміття
Чому це важливо
Тільки 2-3% сміття, яке вивозиться на звалища, можна переробити — в разі, якщо ніхто не сортує сміття. Несортоване сміття складніше переробляти навіть на сортувальних заводах. А між тим картон, папір, пластик та рештки металу мають перероблятися окремо. Почати в школі, офісі чи університеті просто — для цього слід виконати декілька кроків.
Як запровадити роздільне збирання сміття
Для початку почніть збирати папір окремо. Для цього поставте кошик для непотрібних паперів біля кожного робочого столу.
Щоби збирати скляну тару, пластикові пляшки та стаканчики, алюмінієві банки та інший непотріб, встановіть окремі контейнери в господарській зоні. Одноразового посуду застосовуйте поменше — в офісах та їдальнях із цим допоможе упоратися керамічний посуд та вироби із загартованого термостійкого скла. Використання пакетованого чаю та кави у стіках чи пакетиках — ще одне додаткове джерело сміття. Використовуйте листовий чай, мелену каву, кавомашину та систему очищення води — менше відходів і менше сміття.
Окремо слід зупинитися на відпрацьованих батарейках та акумуляторах. Достатньо викинути у звичайний смітник 1 батарейку — і важкі метали заражуватимуть 400 л ґрунтових вод. Окреме збирання батарейок та передача їх на утилізацію окремо — правильний крок.
А вологі харчові відходи теж можна зменшити. Для цього слід встановити у офісний чи університетській кухні подрібнювач відходів. Він перетворює великі рештки на дрібні частки, які безпечно можна зливати одразу до каналізації не викидати до смітника.
Крок четвертий: Відмова від агресивних хімічних засобів
Чому це важливо
Традиційні засоби мас-маркету для миття, прибирання та догляду за речами, меблями та тілом містять фосфати і фосфонати. Коли частинки цих речовин потрапляють у повітря, суттєво зростає рівень алергічних реакцій, ризик серцевих захворювань і захворювань дихальних шляхів. А ще зростають ризики шкірних захворювань та погіршення стану здоров’я загалом.
Як це реалізувати на практиці
Варто перейти на екологічно безпечні засоби, котрі можна цілком змити водою, на основі натуральних компонентів. Такі засоби для прибирання максимально безпечно розкладаються в навколишньому середовищі. Крім того, після них не залишається агресивного «хімічного» запаху у вбиральнях чи офісних приміщеннях або аудиторіях.
Екологічні миючі засоби відзначені спеціальними маркуваннями. На ринку є низка компаній-сертификаторів. Вони входять до складу глобальної мережі екомаркування, – Green Seal, Ecolabel, EcoLogo і Nordic Swan. У них менш суворі вимоги до миючих засобів, але вони обов’язково включають відсутність хлору та фосфатів у складі засобів для миття та прибирання.
Крок п'ятий: Відмовтеся від паперу там, де це можливо
Чому це важливо
Споживання паперу у великій кількості — це шлях до вирубування лісів, збільшення витрат електроенергії на випуск паперу, додаткові витрати води та скорочення кількості кисню на планеті. Чим більше паперу довокла —тим більше з’являється сміття для утилізації.
Як перейти до заощадження паперу
Скоротіть витрати паперу: встановіть двосторонній друк на принтері, використовуйте чернетки і електронний документообіг, відмовтеся від візиток. 25 дерев щороку — це 400 стандартних упаковок паперу формату А4. Майже тонну паперу витрачає невеликий офіс — а школи та університети ще більше. Подумайте над цим.
Вторинна сировина може використовуватися і для паперу в офісних справах, і для туалетного паперу. Також варто звернути увагу на купівлю паперу з тегом FSC. У ньому не використовують хлор для відбілювання аркушів. Підтримати виробництво із вторинної сировини можна, збираючи та здаючи макулатуру. Крім того, все, що в офісі можна перевести у безпаперову форму, використовуючи цифровий підпис чи передачу онлайн-документів, слід зробити безпаперовим.
Крок шостий: Врегулюйте використання витратних матеріалів
Чому це важливо
Копіювання та «розмноження» і роздрук документів — найчастіший вид «офісних» робіт не лише в офісі, але й у школі, а особливо — в університеті. Дуже часто в українській практиці «заощаджують» на оригінальних витратних матеріалах. Можна придбати китайські «ноунейми», які «підходять» — от тільки такі картриджі мають приховану небезпеку. Вони часто протікають та виводять обладнання з ладу. Крім того, невідомо, скільки енергії та хімікатів насправді витрачають для випуску подібних витратних офісних матеріалів. Протікання чи викиди порошкового тонеру призводять до потрапляння важких металів та невідомих хімічних сполук у повітря; Відтак те, що мало стати «економією», насправді несе у собі приховані збитки та додаткові витрати.
Як це реалізувати на практиці
Щоби ваші колеги, абітуріенти чи учні були в безпеці, слід не лише закуповувати виключно оригінальні витратні матеріали (а не китайські «аналоги»), але й перейти до встановлення копіювальних апаратів та принтерів за межами аудиторій чи загальний опен-спейсів. Для такого встановлення підійдуть окремі невеликі приміщення із гарним рівнем постійної вентиляції.