Олександр Мельник
Соцмережі рівно рік тому розділилися на меншість, яка галасувала про цензуруу, і більшість, яка вітала обмеження доступу до найбільших майданчиків поширення окупаційної пропаганди. Указом Президента України 16 травня 2017 року «ВКонтакті», «Однокласнікі», «Яндекс» та Mail.ru заблокували
VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки в Україні на 3 роки. Це була складова пакету економічних санкцій проти IT-сектору та великих компаній і холдингів країни-окупанта. На часі подивитися, як змінилася аудиторія та що відбувається із інфопростором.
Для тих, хто забув, що відбулося
Президент України Петро Порошенко ввів в дію рішення РНБО від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Відповідний указ опублікований 15 травня на сайті очільника держави. Також оприлюднено список фізичних та юридичних осіб, проти яких застосовані санкції. У переліку значаться 1228 фізичних осіб та 468 — юридичних. Строк санкцій — три календарних роки. Під санкції потрапилиVK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки не лише телеком- та IT-компанії, але й банки, авіаперевізники, комерційні установи, фінансові організації.
Рішення спричинило в україномовному сегменті інтернету жваву дискусію. Частина користувачів та лідерів суспільної думки обурювалися і називали це проявом цензури. Інші наполягали на тому, що найпопулярніший майданчик для поширення «піратського» контенту, інформаційної антиукраїнської пропаганди та порно має бути заблоковано вже давно — а не лише на четвертому році війни.
І поки сторони цих баталій усіляко наближали прихід закону Ґодвіна у коментарях, санкції почали діяти. Про припинення діяльності та закриття офісів практично того ж тижня оголосили українські «дочки» «ВКонтакті» та «Яндекса». Співробітникам цих компаній в Україні було запропоновано перейти на роботу в головні офіси, розташовані у РФ (наскільки знаємо, погодилася меншість). Дещо іншою була ситуація з «1С» — там формально оголосили про те, що санкції на підтримку вже придбаних та активованих програмних продуктів не вплинуть жодним чином. Журналісти, експерти, економісти, чинні та колишні топ-менеджери в IT-секторі тим часом почали наполягати на щонайменше трьох твердженнях, які усі — як доводять минулі 12 місяців — виявилися міфами.
Міф №1: «Усі вийдуть на вулиці»
Першим і найбільш поширеним міфом у перші півтора місяці після оголошення указу Президента України стало те, що начебто молодь вийде на вулиці, протестуючи проти «цензури». Наймасовішими подібні декілька акцій стали у Києві, Одесі та ще декількох містах на Півдні та Сході України. Зважаючи на переважно російськомовну та часто не дуже повнолітню аудиторію цих «виступів» та те, що організатори не надто хотіли розкривати, які організації чи рухи вони представляють, можна констатувати: «цифровий Майдан», яким залякували аудиторію телеканалів, не відбувся. Протести підлітків не носили масового характеру від самого початку, а тепер, за рік після указу, про це нагадує хіба що низка відеороликів у YouTube:
Міф №2: «Економіка втратить значні кошти та робочі місця через закриття офісів та блокування малого бізнесу» та «Це технічно неможливо»
Доросліша аудиторія апелювала до того, що офіси українських «дочок» компаній, котрі опинилися під санкціями, давали роботу низці фахівців в Україні та сплачували податки в український бюджет. Мовляв, закриття одразу низки таких офісів призведе до значних скорочень податкових надходжень. А інтернет-магазини та спільноти, котрі продавали товари та послуги через VK.com, будуть змушені мігрувати на інші майданчики, втратять аудиторію та зазнають економічних збитків — а деякі бізнеси навіть будуть змушені припинити свою роботу.
паралеьно до дискусії підключилися представники провайдерів та технічних компаній, які наполягали на тому, що швидко забезпечити блокування доступу для абонентів не вийде — і на це знадобляться колосальні фінансові витрати та перебудова інфраструктури:
Проте вже за 3 місяці ці дискусії в теле-, радіоефірі та онлайн-ресурсах раптово кудись зникли. Доступ до ресурсів відключили навіть мобільні оператори, не кажучи вже про інтернет-провайдерів. Дрібний бізнес, котрий продавав одяг, сувенірку та товари для мам і дітей, повністю переніс увагу на Instagram, Pinterest та Etsy і групи у Facebook. Медіаресурси «заморозили» або автоматизували публікацію матеріалів для своїх ВК-сторінок, а кнопки цієї соцмережі поступово стали зникати — і зараз вже практично не знайдеш сайту чи онлайн-видання, де були би піктограми «Вконтакті» чи кнопки для поширення контенту в цю соцмережу.
Міф №3: «Однаково усі будуть сидіти у VK»
Як наслідок, чимала кількість користувачів перекочувала у Facebook (який різко зріс, як і витрати брендів на рекламу у ньому) — а частина навчилася користуватися VPN. Обходити блокування для низки провайдерів виявилося нескладно — а популярність додатків, які дають VPN-доступ, зросла. Проте після перших 3-4 місяців ажіотажу, коли ТОП-переліки мобільних застосунків та найпопулярніших сайтів окупували запити про «скачати VPN безкоштовно», відбулося коригування уподобань аудиторії. За результатами квітня 2018 року, які фіксує Kantar TNS, головний російський пошуковик та 2 соцмережі «випали» з чільної десятки інтернет-ресурсів серед української аудиторії:
Тренд цей спостерігається вже не перший місяць, тому можна говорити про незворотні втрати аудиторії для підсанкційних ресурсів.
«Щуку кинули у річку» — блокування, та не повне
За деякий час після оголошеного «тотального» блокування у низці міст знову відновив роботу сервіс «Яндекс.Навігатор». Крім того, навіть у мобільних провайдерів з України блокування VK.com станом на початок травня 2018 року блокування доступу обходиться звичайними додатками на кшталт TunnelBear чи HMA VPN. Говорити про те, що доступ «повністю відрізано», ми не можемо. так, доступ ускладнили і не усі VPN-сервіси підходять для подолання блокувань. Так, за якісні додатки для розблокування треба платити щомісячну передплату. І так, на ринку є низка фішингових програм та сайтів, котрі збирають дані користувачів чи встановлюють на їхні комп’ютери приховані скрипти-майнери для видобутку криптовалют, маскуючись під безкоштовний VPN-сервіс.
Економічну діяльність низки російських юридичних осіб внаслідок санкцій в Україні припинено. Проте ніщо не забороняє їм переносити свої офіси до сусідніх країн чи реєструвати в офшорах — і потім надавати частково послуги тій же українській аудиторії, лише під іншою «вивіскою». Удосконалення законодавства для повного й остаточного блокування, швидше за все, відбудеться уже після чергових виборів президента та парламенту, котрі мають пройти у 2019 році.
Вплив «сусідів» послабився, проте в низці аспектів незначно
Якщо говорити про протидію інформаційній війні та антиукраїнській пропаганді, блокування відіграло свою позитивну роль для зниження «градусу впливу» відверто фейкових чи проросійських троль-спільнот та бот-мереж, які заводили в основному у соцмережі «ВКонтакті». Проте інформаційна та культурна «повістка» від північно-східних «сусідів» нікуди не зникла. Достатньо переглянути чарти та тренди YouTube, iTunes, Google Music, лайнапи українських популярних фестивалів, котрі пройдуть у Києві влітку, щоби зрозуміти, що ситуація все ще далека від нормальної.
Російські треш-репери, російські поп-виконавці, російські відеоблоґери та «селебрітіз» продовжують формувати інформаційну атмосферу та культурний «фон» для покоління українців віком 16-26 років. І якщо блокування соцмереж трохи послабило цей вплив, то відеоконтент у YouTube та Instagram як і раніше цупко тримає нас щупальцями «руського міра». Додаються сюди й Telegram-канали, найпопулярніші з яких або походять з РФ, або створюють контент російською мовою. Тому від питання санкцій та блокувань напевно слід перейти до питання загальної культури та виховання смаків — але це вже зовсім інша історія.