Олександр Мельник
Високий темп розвитку технологій та попит на подібні стартапи збільшує й потребу їхнього правового регулювання. Поки в Україні це питання на етапі законодавчих чернеток та дискусій експертів, у США розвивається галузь legal tech та збільшується попит на blockchain-юристів. Американська адвокат Елізабет Ренеріс, експертка у сферах блокчейну та криптовалют, розповіла про особливості законодавчого регулювання blockchain-проектів на мітапі з українськими юристами у рамках DAppDEV Ethereum Conference у Києві.
Випускниця Гарвардського університету та Лондонської школи економіки і політичних наук консультує команди, які розробляють рішення на блокчейні чи випускають токени. У тому числі і проекти компанії ConsenSys — світового лідера з розробки децентралізованих додатків на базі Ethereum.
Які є переваги та ризики у blockchain-проектів
Найбільшими перевагами використання blockchain є:
- високий рівень захищенності та безпеки операцій,
- усунення посередника (що знижує витрати),
- надійність та незмінність даних,
- прозорість транзакцій.
Як приклад таких переваг — смарт-контракти на blockchain.
«Смарт-контракти — це програма, яка при настанні певних умов автоматично запускає укладений раніше сторонами договір. Наприклад, при прибутті судна в порт спеціальний датчик звіряє інформацію з датчиком на кораблі, і, за умови збігу даних, відбувається автоматичне перерахування грошей відправнику товару, — розповіла Елізабет Ренеріс. — «Також «розумні контракти» можуть бути підтвердженням якості товару».
Експертка навела приклади, як ще можна використати смарт-контракти. «Наприклад, імплементація їх у фармакології сприяє дотриманню норм перевезення і зберігання ліків, містить дані щодо дати та країни їхнього виготовлення. Особливо це актуально для транспортування вакцини», — пояснює Павло Макаров, засновник студії DApp DEV Consulting, яка також займається створенням smart-контрактів.
Попри значні переваги, з огляду на свою новизну ця галузь містить чимало ризиків, особливого для підприємців в Україні.
«Ті компанії та проекти, що розробляють свої продукти та сервіси, повязані з криптоекономікою, мають усвідомлювати практичні ризики:
- вилучення посадовцями апаратних гаманців,
- вилучення пристроїв для зберігання приватних ключів.
Регулятори зі свого боку повинні мінімізувати ці ризики, у тому числі в Україні», — зазначає юристка Елізабет Ренеріс.
Що таке GDPR і чому це важливо
Ще одним ризиком, який постає у реалізації проектів із цією технологією, є набуття чинності з 25 травня 2018 року GDPR. Це – постанова ЄС щодо загального регламенту із захисту даних.
GDPR створювалася ще до появи blockchain-технологій і передбачає «право на забуття». Таку назву має процедура видалення персональних даних за бажанням користувача. Але особливість blockchain у тому, що змінити дані у публічному блокчейні неможливо. Цей документ діятиме екстериторіально і поширюватиметься й на українські компанії, якщо персональні дані європейців будуть «замішані» у створенні їхнього продукту.
Такі компанії у разі витоку інформацію ризикують натрапити на великі штрафи — до 20 млн євро (або до 4% від річного обороту компанії).
«Під час розробки продуктів на blockchain слід зосередитися на створенні конфіденційності як функції, тобто privacy by design. Це допоможе з майбутніми нормами, такими як GDPR та ePR», — порекомендувала українським юристам Елізабет Ренеріс.
Про IPO та ІСО
Як для американської, так і для української практики найчастіше питання законодавчого регулювання блокчейну та криптовалют постає саме під час наміру компанії провести ІСО
Міжнародний венчурний фонд вперше вклав гроші в ICO української компанії (первинний випуск монет).
У США така процедура вже врегульована, і кошти збираються, як при IPO (первинне публічне розміщення — продаж акцій широкому колу інвесторів). Токени — монети ІСО, у Штатах можуть прирівнюватися до цінних паперів чи товарів. Cукупна вартість інвестицій в ICO-проекти всього світу за I квартал 2018 року склала $5,8 млрд. В Україні цей процес перебуває на стадії законодавчого регулювання. І хоча криптовалюти не визнані платіжним засобом, проте майнинг має вже свій власний КВЕД — 63.11.
ІСО може відбуватися в будь-якій країні, але якщо до нього залучені громадяни США, то орган США має право вимагати відповідної поведінки учасників від них.
Більш того, якщо проводити ІСО в Україні, але серед інвесторів будуть громадяни Штатів, то така кампанія теж підлягає регулюванню зі сторони американських органів.
Як працюють американські регулятори
За словами Елізабет Ренейріс, якщо створювати проект з використанням blockchain-технологій чи проводити ІСО у Сполучених Штатах, слід бути готовим пройти до 11 державних регуляторів — процедура не настільки проста, як здається на перший погляд.
Серед них:
- Commodity Futures Trading Commission (CFTC),
- CFPB — Consumer Financial Protection Bureau,
- IRS — Internal Revenue Service,
- FTC — Federal Trade Commission,
- FinCEN — Bureau of the U.S. Department of the Treasury,
- FCC — Federal Communications Commission,
- SEC — U.S. Securities and Exchange Commission,
- OCC — Office of the Comptroller of the Currency,
- Department of Justice (DOJ),
- Office of Foreign Assets Control (OFAC).
«У США є 4 категорії, які підлягають законодавчому регулюванню:
- криптовалюти;
- utility token — монета, за яку можна купити продукт компанії;
- security token — інвестиція з метою отримання прибутку в майбутньому;
- гібрид, який поєднує utility та security токени», — розповідає криптоадвокат.
Чи складно побудувати легальний крипторай
Поки українці законодавці ведуть дискусії щодо законопроектів про криптовалюту, північний сусід України створив «крипто-рай» для своїх громадян.
Особливі умови для розвитку отримали у кінці 2017 року ІСО та криптопроекти у Білорусі, яка прийняла закони щодо їхнього регулювання. Відсутність податків, правові норми для проведення ІСО, створення смарт-контрактів — а ще там токени не підлягають декларуванню, а власники криптовалюти мають право відкривати іноземні рахунки без доведення до відома Центробанку.
Редакція вдячна Анні Макоті за сприяння у підготовці матеріалу.