Олександр Мельник
Коли звучить термін «візіонер», в нашій уяві зринають постаті Ілона Маска, Марка Цукерберґа або неймовірно талановитого музиканта will.i.am. Проте для редакції TNW на звання головного реформатора та людини, котра позитивно вплинула на розвиток технологій, претендує Комісар ЄС з питань конкуренції — Маргрете Вестаґер. Вона має величезний вплив на те, як великі технологічні компанії працюють в Європі та, цілком можливо, у всьому світі. Достатньо лише згадати монументальні справи, котрі були доведені до кінця за її участю. Взяти хоча би податковий штраф у розмірі €250 млн для Amazon і стягнення із Google Alphabet у €2,4 млрд за порушення антимонопольного законодавства.
Діяльності пані Вестаґер вистачить на те, аби написати цілу статтю, просто перераховуючи її досягнення на посаді регулятора. Проте варто зосередитися насамперед на її ідеях та ідеологічних засадах її роботи. Низка представників IT-ринку в Європі вважають Вестаґер держрегуляторкою, яка виснажує потенціал інновацій. Проте вона є героїнею, яка нам потрібна, щоби майбутній розвиток технологій набув конструктивного стійкого характеру, а не обернувся проти нас.
Новий «добрий злий» поліцейський
З моменту вступу її на посаду в 2014 році стало зрозуміло, що Вестаґер мав намір зайняти роль великого технократичного керівника. Вона принесла певну ретельність до офісу структури, якою керує, — і вона, як правило, сприймається куди рішучішою за свого попередника (особливо коли мова йде про регулювання впливових компаній). До другої половини 2017 року Вестаґер була головним чином стурбована податковою практикою великих технологічних компаній. Однак під кінець 2017-го вона зосередилася на питанні того, як IT-компанії та провайдери будуть збирати та використовувати особисті дані великої кількості європейців.
З огляду на прихильність пані Єврокомісара до цифрової конфіденційності новий напрямок її роботи не є сюрпризом. Її погляд та цілі й місія, яку вона вбачає у своїй роботі, були озвучені у її промові на конференції Web Summit у Португалії ще в листопаді 2017-го. Вона наголосила, що технологічним компаніям потрібно забезпечити стан речей, коли «суспільство послуговується технологією, а не навпаки».
З одного боку, це добре, що вона бореться за «маленьку людину», але вона свого роду «вбиває свободу» для технології, вважають скептики. Проте боротьба Вестаґер та очолюваних нею регуляторних структур у ЄС за те, щоб изберегти великі технології під контролем, є корисною для всіх — навіть для тих, хто проти будь-якої регуляції.
Чому перебування Вестаґер на посаді — це добрий знак для усієї Європи
Ніщо не вбиває інновації так, як недобросовісна конкуренція. Якщо у вас немає шансів конкурувати зі вже існуючими технологічними компаніями, то чи варто витрачати час, капітали та ресурси на впровадження інновацій? Правильно: не варто — і ви й не станете це робити. Якщо такі гіганти, як Google, не будуть дотримуватися регуляторної прив’язки до законів та правил конкуренції, поява та розвиток стартапів стане в принципі неможливим. Втілення максимальних можливостей не має відбуватися в умовах дистопічних технологічних мереж, де люди втрачають свободу та приватність.
Швидкість розвитку технологій зросла до надзвичайних показників. Ми стоїмо на порозі світу, де багатьма питаннями керуватиме штучний інтелект. Футурист Бен Хаммерслі на конференції TNW у 2017 році стверджував, що нормальний страх перед технологіями був, мабуть, одним з основних факторів для виникнення політичного феномену Трампа та помилкового рішення Великобританії щодо Brexit. Коли люди лякаються, вони реагують на загрози в непередбачуваний, часто деструктивний спосіб — хоча при цьому загрози від технологій лише стають ще страшнішими.
Такі представники регуляторів, як Вестаґер, намагаються переконатись, що кожен, незалежно від того, наскільки великий або важливий, діє відповідно до правил, які ми встановили як суспільство. Годі сподіватися стійкого розвитку, якщо дозволити компаніям розвивати технологію абсолютно непомітно і безконтрольно.Слід переконатися, що технологія побудована для обслуговуванні людей, і що компанії дбають за суспільні інтереси, а не лише свої власні. Ми не можемо проголосувати за зміну правил у Amazon, Google, Apple або інших технологічних гігантах. Проте європейці мають можливість голосувати за людей, які створюють правила, що їх повинні дотримуватися усі перераховані вище компанії.
Ентузіасти технологій дуже люблять наводити аналогію між технологіями та молотком: мовляв, ним можна побудувати будинок, а можна зламати пальці під час катувань чи необережного поводження. Проте у цій аналогії є хибний момент. На відміну від молотка чи іншого подібного інструменту, щодо таких технологій, як великі дані, пошук чи штучний інтелект досі бракує чітко прописаних правил та інструкцій — коли «бити» в стіну, а коли «не бити» по власних «пальцях». Цифрові інструменти — як свідчать події 2017 року в усьому світі — можуть завдавати набагато більших збитків та шкоди, аніж 1 хуліган із молотком. Проте ми досі не маємо чітких дієвих механізмів регулювання. Вестаґер — перша, хто намагається дати лад із цією «анархією» у ЄС, переконані у TNW.
Символічна каденція
Звичайно, Вестаґер — не чарівниця і не має якогось «туза в рукаві», який дасть змогу поставити на місце усіх, хто порушує цифрові стандарти. Вона має владу організацій та керівних органів, які їй підпорядковані — і в багатьох відношеннях вона є єдиною, яка запроваджує вже встановлені правила.
Символічність каденції пані Вестаґер, на думку журналістів TNW, полягає у тому, що вона перша, хто відкрито говорить про проблеми цифрового бізнесу у Європі. А ще вона — перша жінка на посаді в сфері, де традиційним є панування чоловіків. І попри увесь скептицизм відносно неї, вона намагається (і успішно) підтримувати технічну відповідальність через підзвітність — і це саме те, що нам потрібно. Якщо вам цікаво побачити, якими будуть подальші кроки пані Єврокомісара у 2018 році, варто підписатися на неї у Twitter, де вона часто ділиться проміжними результатами своєї роботи.