Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини

Čytaty latynkoju
Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини

Пітер Тіль, один із провідних венчурних інвесторів Кремнієвої Долини та співзасновник PayPal, свого часу скаржився, що вкладаючи в інновації, люди очікували на появу літаючих автівок. Натомість отримали «140 символів тексту» — прозоро натякаючи на TwitterА тепер усе інакше: Twitter представив зміни в інтерфейсі та оновив iOS-додаток та інші соцмережі. Втім, йому та тим, хто скептично ставиться до здатності інноваційних компаній вирішувати справжні проблеми, слід завітати до Братислави. Адже цілком ймовірно, що нова Долина вже формується тут.

«Сан-Франциско на Дунаї»

Столиця Словаччини із середньовічними церквами та традиційною архітектурою зараз намагається стати чимось на кшталт Сан-Франциско, тільки у Європі — таким собі центральноєвропейським варіантом Долини. Для своїх технологічних спроб та проектів вони навіть придумали визначення «Дунайська Долина» (The Danube Valley). Економіка цієї країни значною мірою залежить від автомобільної індустрії. Адже майже половина промисловості тут — це виробництво автівок. Volkswagen, Kia, Peugeot і навіть Jaguar Land Rover — всі вони володіють заводами у цій країні.

За декілька минулих років стартапи намагаються «перевести» економіку Словаччини «на інші рейки» і позбавити її жорсткої залежності від важкої промисловості. Якщо Тіль шукав літаючу машину, йому час завітати сюди. Юрай Вакулік (Juraj Vaculik), очільник Aeromobil, може прозповісти йому все про літаючі автомобілі. Адже саме цим він і займається. Будучи одним зі студентських лідерів «оксамитової революції» 1989-го, яка звільнила колишню Чехословаччину від комуністичної диктатури, він досяг успіху у маркетинґовій сфері. Аж допоки 2010 року його друг не запропонував йому ідею створення літаючої автівки. В Долині чимось подібним займається стартап Kitty Hawk, який підтримує співзасновник Google Ларрі Пейдж.

Словаччина — батьківщина глобальних стартапів

Є й інші приклади успішних інноваційних компаній у цій країні. Eset, розробник програмного забезпечення для кіберзахисту, розпочав свою роботу в Братиславі на початку 1990-х, а зараз є постачальником однієї із найбільших антивірусних системЩо слід знати про загальноєвропейську епідемію вірусу WannaCryptor у світі. Sygic розробляє популярні навігаційні додатки, якими на планеті користуються 200 млн осіб. Словацький розробник ігор Pixel Federation створює такі хіти соцмереж, як Train Station та Diggy’s Adventure.

Основна перевага, якою користуються словаки у своїх стартапах, — це нижчі витрати, аніж у конкуруючих сусідніх економіках. Тут в достатньому обсязі можна знайти випускників технічних вишів — а ринок є доволі обмеженим, і чимало підприємців змушені одразу запускати свої проекти із орієнтацією на міжнародні продажі, тому доводиться одразу запускати такий проект, який зможе виграти на глобальному ринку, зауважує Міхал Штенкл (Michal Stencl), засновник Sygic.

Показники та напрямки прямих іноземних інвестицій у Європі

Молоді та амбітні проти «системи»

Молодше покоління засновників стартапів не відстає від старших підприємців. Стартап Photoneo, наприклад, створив 3D-камеру, здатну розпізнавати об’єкти на високій швидкості — так роботи, наприклад, зможуть ефективно працювати на заводах під час збирання автомобілів чи устаткування. Інший стартап, GA Drilling, оприлюднив технологію використання електроплазми для ефективного буріння та видобутку нафти й газу. Низка інтернет-компаній, таких як Slido, додаток для взаємодії із аудиторією, закріпилися на ринках США та Великобританії зі своїми послугами.

Петер Колесар (Peter Kolesar), очільник інноваційної консалтингової аґенції Neulogy, зауважує, що за минулі декілька років екосистема інновацій в країні зросла та зміцніла. Є низка прикладів, які надихають на продовження роботи — а також з’явилися успішні інвестори. До Словаччини надійшов потік інвестицій з ЄС на інновації та дослідження — загальний розмір капіталовкладень сягнув позначки в €4 млрд від часів приєднання країни до ЄС 13 років тому. Але залучення приватного капіталу все ще лишається низьким, і це — критично важливо для стартапів на стадії зростання. Основний виклик, який зараз стоїть перед словаками — це створення такої екосистеми інвестування та розвитку інновацій, яка дала би змогу забезпечити масштабування проектів та їхнє подальше зростання.

Позиція країн Центральної та Східної Європи у Глобальному рейтингу інновацій

Вплив різних факторів все ще сильний

І хоча стартапи можуть отримати вигоду від капіталовкладень в рамках урядових програм підтримки бізнесу, законодавче та податкове регулювання часто слугують механізмами стримування інновацій. Все ще податкові преференції надаються в бік більшого бізнесу; все ще пільгова ставка податку надається в першу чергу тим, хто «заводить» в країну виробництво та пов’язані із ним робочі місця, а не просто невеличкі інноваційні компанії.

Інша проблема — нестача кваліфікованих кадрів із відковідним бізнесовим досвідом та фаховими навичками в технічній сфері. Хоча чимало експатів зі Словаччини могли би принести у свою рідну країну цінний досвід ведення бізнесу з інших країн, політичний клімат країни у поєднанні із корупційними скандалами навряд чи може слугувати заохоченням для масштабного притоку кадрів та ідей. І з цією проблемою країні ще належить боротися у подальшому.

Дехто із підприємців вже перетворюють такі обмеження на можливості. Ініціативи щодо подолання корупції, переведення громадських сервісів у цифровий формат та розвитку сучасної шкільної освіти та створення програм заохочення словацьких громадян до повернення у рідну країну вже набули доволі помітних масштабів — їх підтримують чи фінансують власним коштом успішні підприємці. Також словаки охоче долучаються до нашлядових рад у стартапах або стають «бізнес-янголами». Для словаків це — не лише спосіб розвивати локальне підприємництво, але також і зробити свою країною кращим місцем для життя і розвитку.