Олександр Мельник
Комп’ютер, планшет, геопозиціонування, субатомні частки, Великий адронний колайдер, стартапи, мобільний зв’язок, польоти до меж галактики та потенційне безсмертя завдяки реплікації та пересадці донорських та штучно створених органів. Це — лише мала частка того, за що ще років 150-200 тому католицька церква цілком могла би винести винахідникам анафему, відлучення, а в деяких країнах — навіть засудити до ув’язнення. Нині святим отцям доводиться винаходити способи, як потрактувати вірянам, котрі в будь-якій тіні чи відбиткові здатні побачити «руку Бога», чому інтернет, пересадка органів чи 3D-друк не є винаходом диявола. І варто визнати, їм це непогано вдається.
Ватиканська Долина
Раніше ми вже розповідали про те, як провід католицької церкви намагається навіть опанувати
Папська справа — як працює стартап-акселератор Ватикану ринок стартапів. Винаходи, звісно, мають сприяти духовному розвиткові та зміцненню впливу однієї із найбільш впливових, старовинних та найконсервативніших релігійних структур планети (згадаймо лише позиції проводу цієї церкви стосовно клонування, штучного продовження життя, абортів, евтаназії чи одностатевих шлюбів). Навіть попри те, що з одного боку кардинали курують розробку стартапів та сприяють інвестиціям у новітні технології, з іншого боку вони не забувають наголошувати, що науки та технологій недостатньо, аби дати відповідь на всі запитання. Думками про це Папа Римський Франциск поділився з учасниками Пленарної Асамблеї Папської Ради в справах культури 18 листопада 2017 року.
Папська курія обговорювала питання, пов’язані із майбутнім людства. Не знаємо, чи є у Ватикані власні футурологи, але точно зрозуміло: класичне богослів’я все важче справляється із пошуком відповідей на те, що таке штучний інтелект, чи можна пересаджувати штучно створені внутрішні органи нескінченну кількість разів і що робити із прогнозами футурологів на кшталт Курцвейла (котрі обіцяють, що після 2030 року питання безсмертя та нескінченного життя із теоретичної площини перейде в реальність).
Медицина та генетика розвиваються, і можна сказати, що теоретики та ревнителі католицизму вже визнали цей факт як доконаний. Папа Римський визнав, що «ми перебуваємо в особливому моменті історії людства, мало що не на світанку нової ери й народження нової людської істоти, вищої від тієї, яку ми знали досі». Досить цікаво спостерігати, як при цьому очільник католицизму робить спроби все ж додати до цього, що все це є «задумом Господнім». Безумовно, офіційна позиція церкви не зміниться — як і ставлення до теорії створення світу. Однак вже те, що найсучасніші наукові досягнення визнаються тими, хто ще років 60 тому не хотів навіть чути про польоти у космос — це вже надзвичайний прогрес.
Зіткнення двох світів
З одного боку, католицизм — як і більшість християнських течій — стоїть на засадах креаціонізму та традиціоналізму, які навряд чи встигатимуть за поступом сучасної науки та динамікою змін у суспільстві під впливом технологічного прогресу. З іншого боку, ще від часів Айнштайна та Оппенгеймера навіть найбільш контроверсійні науковці вважали себе людьми, схильними до визнання «вищого енергетичного начала» чи чогось, що наука досі не може пояснити чи вивчити. Філософи та теоретики науки стали свого роду «проповідниками» нової ери. В цьому питанні вони є не лише конкурентами традиційних церков, а свого роду їхніми правонаступниками (чи заступниками). Єдине, що поєднує цих агностиків, атеїстів та віруючих — це гуманізм, хоча й трактують вони усі це по-різному.
Влітку провідники католиків спробували навіть обговорити, що церкві робити далі зі штучним інтелектом. У липні 2017-го при Святому Престолі було проведено конференцію «Штучний інтелект: етичний виклик?». Цікаво, що тези про ризики, які проголошував на цьому заході очільник Папської Ради з питань культури Джанфранко Равазі, майже цілком збігаються із тими застереженнями, які неодноразово цьогоріч озвучували
Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект Стівен Гокінґ та Ілон Маск (обох вкрай важко запідозрити у зайвій релігійності чи ревному віруванні у божественні доктрини). З іншого боку, Марк Цукерберґ, який дотримується традиційних свят іудаїзму (не менш консервативного за католицизм), неодноразово проголошував, що не бачить у штучному інтелектові жодних загроз.
Що на нас точно чекає у найближче десятиліття — так це діалог. Спроба пошуку співіснування та відсутності протистояння між науковцями, технологічними компаніями, стартапами та тими, хто вірить, що світ було створено за 6 днів, Ісус вознісся, а людина має залишатися смертною, аби мати шанс на потрапляння до раю. З огляду на любов до категоричних імперативів обох сторін цього діалогу, на нас чекатиме непересічна дискусія. Головне — аби від неї виграла не якась одна зі сторін, а усі ті, хто покладається на прогрес нашої планети.