Наталія Соколовська
Десять років тому географ Найджел Сріфт стверджував, що капіталізм стає «розумнішим» і дедалі більше орієнтується на інформацію про клієнтів, яку отримує з різних онлайн-джерел. Так, нові форми аналітики — свідчення того, що капіталізм починав «знати» більше про нас і краще нас розуміти. З появою нових даних і появи нових форматів для їхнього аналізу з’являється і нова форма «політики знань». Спілкування у соціальних мережах та за допомогою мобільних пристроїв означає, що ці якість і кількість цих даних постійно зростає. Нині, зважаючи на те, скільки інформації про себе розкривають користувачі інтернету, з легкістю можна дізнатися про наші політичні погляди. Як це впливає на можливості виборців під час політичних перегонів?
Чому це небезпечно
Загалом, ідея полягає у тому, що дані про нас і наші політичні вподобання можуть бути використані для того, щоби сформувати політичну кампанію та точно підлаштувати контент під особливості аудиторії. Цим, наприклад, активно скористався Дональд Трамп. Над його президентською кампанією у США працювали спеціалісти з Cambridge Analytics. Кількість інформації, яку піарщикам і аналітикам в середньому вдається зафіксувати про виборця вражає — близько 5 тис пунктів на 1 особу. Ця інформація, за їхніми словами, дозволяє зрозуміти «найглибші емоції», звички, вподобання та відповідно розповідати під час кампанії те, що хоче почути виборець. Мається на увазі, що нині той, хто має можливість та вміє збирати дані, зможе формувати поведінку великих груп населення у майбутньому.
Немає сенсу нагадувати, що в такому океані даних політикові не доведеться навіть вдавати, шо він каже правду. Достатньо лише обрати цільову аудиторію — і підлаштувати всі програми, гасла та обіцянки під її очікування. Дотримання їх після того, як буде оголошено переможця — вже зовсім інша справа. Але в отриманні результату тут відкривається широке поле для маніпуляцій.
Як це впливає на перебіг виборчих кампаній
Потрібно усвідомлювати, що сам принцип політичних дебатів змінюється під впливом таких реалій. Ба більше — можливість знати про нас все відкриває безліч можливостей для маніпуляцій. Так можна навмисне створювати «ехо-кімнати», коли користувачі в мережі не бачать нічого, крім поглядів, що схожі на їхні. Відповідно, з часом радикальні погляди стають більш радикальними. Якщо виходити з таких міркувань, то використання Big Data у передвиборчій боротьбі становить загрозу для основ демократичного суспільства. Адже громадян можуть фактично позбавити можливості отримувати широкий спектр інформації про політичні рухи. Відповідно, порушується процес формування думки, громадянської позиції й неможливо зробити свідомий вибір.
Інший аспект, який видається проблематичним у цьому контексті — захист даних. Власне, чимало інформації про себе ми залишаємо в інтернеті несвідомо, не знаючи, що її можуть використати пізніше проти нас. Наприклад, з часом, використовуючи дані з мобільних пристроїв, можна буде відстежити траєкторію пересування громадян. Тобто визначати, де купують продукти, проводять дозвілля ті, хто дотримуються певних поглядів і відповідним чином організовувати політичну кампанію. А якщо така інформація потрапить в руки радикальних політичних рухів чи угруповань, що опонують такому кандидатові — наслідки можуть бути непередбачуваними.
Чи є бодай якісь позитивні наслідки такої прозорості даних про виборців
Власне, ефект від такого роду технологічно прогресу не лише негативний. Адже попри ризики, з часом, знаючи більше про виборців, кампанії можна буде організовувати більш свідомо. У найкращому разі політики краще розумітимуть проблеми і потреби населення, а відповідно й підлаштовуватимуть свою політичну діяльність ближче до потреб народу. Важливим залишається лише питання етики.