iPod (2001-2017) — на спомин про славні часи

Čytaty latynkoju
iPod (2001-2017) — на спомин про славні часи

Сумувати за всією лінійкою не варто — iPod Touch все ще живий: за $199 його можна придбати аж із 32 ГБ простору для музики, подкастів чи додатків. Проте цей «айпод з екраном» не має нічого спільного із епохою компактних iPod, які можна було кинути в кишеню і йти на прогулянку. Як не сумно це визнати, та сьогодні —  кінець епохи для Apple: епохи автономних музичних плеєрів.

Логічний фінал

Поколінню «нульових» та «десятих» здебільшого дивно буде чути про те, що колись люди купували окремі плеєри. Адже зараз уся музика є прямо у смартфоні, для її прослуховування не потрібен окремий плеєр. Це дійсно так. Минуло чимало років з часів, коли iPod продавався у величезних кількостях — Apple навіть припинила повідомляти про свої продажі окремо у річних та квартальних звітах, як робила це колись. Тепер айподи загубилися десь поміж навушниками-гарнітурами, фірмовими кабелями та стилусами Apple Pencil. Ще в 2014 році, оголосивши про припинення випуску iPod Classic, Тім Кук заявив про зменшення частки плеєрів загалом у подальших планах компанії. Тож так чи інакше цей день мав настати.

Символ покоління

У певному сенсі «смерть» класичних iPod — це переломний момент для цілого покоління. Хтось згадує про свої перші програвачі касет чи дисків. А я солідарний із журналістами WIRED, які згадують про свої шкільні айподи. Тільки мій було куплено вже після закінчення інституту. На ньому я слухав в основному подкасти, підсівши на тоді ще мало кому відомі у нас випуски Freakonomics Левітта та Дабнера. Це відчуття очікування, коли ти підключаєш плеєр до iTunes, чекаєш, поки свіжі випуски синхронізуються та завантажаться. Літературний подкаст «Кабінет», який відкрив для мене сучукрліт та постмодернізм української літератури — це теж завдяки айподу. Коліщатко, як крутиться та клікає. А уявіть, який ностальгійний сум сьогодні відчувають ті, хто застав ще епоху переходу від Napster до музики в ґаджетах Apple, де спочатку був маленький жорсткий диск. А ці навушники білого кольору — вони були іконою стилю, за ними можна було безпомилково упізнати «своїх» на вулиці, таких же «епломаніяків», як і ти.

Звісно, були в ті часи й інші популярні плеєри, не менш культові — як Sony Walkman із CD чи MiniDisc. Але вони були більш громіздкими, потребували більше натискань на різні кнопки і менше тримали заряд. Натомість із iPod, у вас була вся музика в кишені — куди би ви не йшли.

Наступний крок для компанії — і ще один для меломанів

iPod знищив саме поняття прослуховування музики альбомами, створюючи списки відтворення та використовуючи перемішування у режимі Shuffle Mode. Купівля альбомів перестала мати сенс — кому потрібно купувати 5 тис пісень? Музика від часів виходу першого iPod у 2001 році почала еволюціонувати настільки стрімко, наскільки це не відбувалося від часів виходу перших вінілів. Життя — іронічна річ. Музична галузь, яку Apple допомагала створити, остаточно перейшла на потокове відтворення, безлімітні передплати музичного контенту, розумні алгоритми. І в ній більше немає місця для офлайн-плеєрів на кшталт iPod.

Втім, якщо під час читання цієї статті вас охопила ностальгія — ще можна придбати плеєр старого покоління. Apple буде продавати останні з класичних айподів iPod у своїх фірмових магазинах принаймні деякий час, поки не закінчаться запаси. Ви також можете придбати сучасніший ґаджет, такий як Mighty для використання з Spotify, Apple Watch або навіть дочекатися кінця року і придбати розумну колонку HomePodВсі анонси та новинки WWDC 2017. Хоча швидше за все, ви будете просто користуватися своїм смартфоном для прослуховування музики. І лише інколи згадуватимете часи, коли плеєри не мали жодного підключення до інтернету. В такі хвилини згадайте iPod Nano, Classic або Shuffle. Це вони допомогли наповнити світ, який ми знаємо, зручною безкоштовною музикою, бо вона почалася із них.