EGAP Challenge DemoDay — хто змінить Україну

EGAP Challenge має вирішити проблеми українських громадян за допомогою IT-рішень.Усі ці проекти змінюватимуть життя  в країні, а взаємодію між державними органами і громадянами зроблять більш ефективною. Усього в ньому було задіяно 4 області — Вінницька, Волинська, Дніпровська та Одеська.

Хто і навіщо це організовував

Метою EGAP Challenge є запровадження нових інструментів електронної демократії, що допоможуть громадянам отримувати нові якісні сервіси, ефективно взаємодіяти та безпосередньо впливати на владу, а владі – досягти нового рівня прозорості та ефективності.

EGAP Challenge є спільною ініціативою Державного агентства з питань електронного урядування та Фонду Східна Європа в рамках реалізації Програми EGAP (e-Government for accountability and participation), що фінансується Швейцарською Конфедерацією.

Переможці 2017 року

Інфраструктура

I місце: Smarttickets (250 тис грн) — е-сервіс єдиного квитка, дозволяє прокласти маршрут з різними видами транспорту і отримати електронний квиток;

II місце: SafeWay UA (150 тис грн) — система контролю безпеки пасажирських перевезень;

II місце: Розумна країна (100 тис грн) — сервіс контролю якості надання послуг державними підприємствами (CaaS)

Освіта

I місце: CASERS.org — сервіс взаємодії освітньо-наукових ініціатив і бізнесу, який вирішує проблему практичності знань;

II місце: Fractal Tools (150 тис грн) — освітня платформа технологічної творчості для не-професіоналів;

III місце: Буквик, iLearn, Є-Мова (по 100 тис грн)

• Є-мова — платформа вивчення української мови, яка працює з російськомовними українцями в прифронтовій зоні та з іноземцями;
• iLearn — безкоштовна онлайн-платформа для підготовки до ЗНО;
• Буквик — програма навчання для дошкільнят, яка містить живий зошит і мобільний додаток;

Екологія

I місце: EcoInfo (250 тис грн) — е-платформа моніторингу атмосферного повітря в точці перебування (MaaS);

II місце: Animal-id.info UA (150 тис грн) — міжнародна база ідентифікації тварин, яка об’єднує національні і локальні бази ідентифікованих тварин, а також працює з реєстром тварин, які знаходяться в неволі;

III місце: Дорогоцінний пластик — соціальна платформа з переробки пластику на корисні речі, яка має на меті створення банку пластика через краудфандингову платформу і пункти збору.

Агропромисловість

I місце: Znaydeno (250 тис грн) — е-сервіс візуалізації для моніторингу і контролю використання земель, вирубки лісів, несанкціонованої утилізації сміття (MaaS);

II місце: АгроЯрд (150 тис грн) — маркетплейс для аграріїв з можливістю укладати електронні контракти;

III місце: G.MIAN — система автоматичних пробовідбірників для аналізу якості зерносумішей.

Слово координатору

Нам вдалось поспілкуватись з В’ячеславом Маякіним, національним координатором конкурсу EGAP ChallengeКонкурс e-демократії EGAP проведе фінал на iForum та дізнатись про перебіг конкурсу, спостереження та висновки.

Про ключові цифри та результати програми EGAP для України

— Другий цикл програми зростив проект у тричі, і по напрямках, і по аудиторії, і по зареєстрованих учасниках, і по проектах, які пройшли. У нас були найбільші ідеатони і хакатони, тобто ми мали у першому циклі 150-170 заявок, то тут ми мали майже 400 людей, які просто захотіли щось робити і прийшли з ідеями. Більше 500 людей було на ідеатонах, хакатонах.

Про найбільше досягнення і найбільші труднощі у роботі зі стартапами

— Найбільша складність у тому, що люди, які роблять проекти, вони не завжди професіонали в менеджменті, не завжди професіонали у роботі з фінансами, з документами. У нас надавалось фінансування і для багатьох команд, надавати документи, чеки, рахунки — це було дивно і незвично. Серед них не всі бізнесмени — хтось працює в соціальній сфері, хтось в офісі, і він не стикався з бухгалтерією.

Складнощі є в тому, що не вистачає знань, досвіду і навичок деяким проектам. З точки зору роботи по Україні інколи буває спротив на місцевому рівні, на рівні органів влади, ненадання інформації, але це завжди є проблемою, це стосується не тільки цього проекту.

Нам вдається знайти спільну мову, особливо з містами на місцевому рівні

Про найбільш перспективні технологічні напрямки в Україні

— Зараз ми бачимо, що перемогли круті технології, де є віртуальна реальність, перемогли проекти із дронами, великими даними, робота з фотознімками, нейронні сітки, штучний інтелект. Це — світові тренди, тому це абсолютно нормально, це зараз застосовується в реальному житті і в міністерствах і в соціальних проектах також. Це штучний інтелект, VR — це ті технології, які в нас перемогли і IoT-проекти (платформи для налаштування датчиків). Можна працювати ще у сфері освіти. Ті платформи, які вони запустили, вони прикольні, — але ще по ed-tech немає таких сильних проектів. Якщо вони будуть поєднувати в собі якісь нові теми на кшталт VR — ми далі будемо шукати, бо просто зробити портал з відео… це вже робили і інші проекти, які ми і так знаємо. Треба йти далі, треба робити все більш технологічним для людини.

«Копати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше, як ми у цьому циклі, працювати над імплементацією проекту

Про потенціал міст поза межами столиці

— У нас майже всі працювали поза межами столиці, тому що це було 4 регіони. У Києві немає прямої інкубації, там більше контактна база, зустрічі з міністерствами, експертами або менторами. Майже всі проекти були орієнтовані одразу на всю країну, і в принципі багатьом це вдалось. Дуже сильне місто Дніпро, дуже сильне місто Одеса, дуже добре у Вінниці поставлена робота з місцевою владою, там влада дуже дотична і дуже цікава до інновацій, легко все впроваджують. Трохи гірше в Луцьку, тому що це маленьке місто, в них немає такої великої інфраструктури, щоб щось впроваджувати, тому їх можна зрозуміти.  

Про головні уроки із другого циклу програми EGAP

— Супер-урок, який ми бачимо — зростає попит, зростає аудиторія і  екосистема таких стартапів побудована, це 100%. Те, що було погано і що треба змінити: треба працювати над більш конкретними проблемами і проекти мають закривати конкретні питання. Це не має бути «щось з освіти, щось з арго і давайте щось ще». «Щось» вже є — і таких схожих конкурсів, проектів  реально багато, а треба працювати з конкретними проблемами. Варто брати від міністерства або аудиторії, або міста, або громадян, те що їх цікавить, те що їх болить — і виносити на хакатон з проханням «зробіть проект».