<p>У Чехії створили псевдоінтернет-магазин під назвою «Подарунок Путіну», який переосмислює концепцію військової допомоги. Замість того, щоб робити пожертвування неурядовій організації або чекати, поки уряди домовляться про підтримку зброї, творці закликають прихильників допомогти українським військовим через онлайн-купівлю обладнання та зброї.

Веб-сайт <a href="https://www.zbraneproukrajinu.cz" target="_blank" rel="noopener">zbraneproukrajinu.cz</a> пропонує різноманітні товари, які можна придбати. Від медичного обладнання чи боєприпасів на сотні крон до вогнепальної зброї, що продається за тисячі крон, і танка з ціною 30 млн крон.

<img class="aligncenter size-full wp-image-161990" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/tanks.png" alt="" width="1440" height="680">

[blockquote_with_author name="Далібор Дедек" position="чеський підприємець, творець ініціативи" content="Є допомога з евакуацією, гуманітарними коридорами, але єдина надія українців — це українська армія, тому ми хочемо їх цим підтримати"]

Дедек уточнив, що електронний магазин скоріше призначений для того, щоб дати уявлення про те, наскільки дороге обладнання, ніж для того, щоб фактично дозволити людям натиснути та купити гранату чи гвинтівку. Через індивідуальні пропозиції донори можуть перераховувати гроші безпосередньо на рахунок посольства, яке у співпраці з Міноборони закупить справжню зброю відповідно до потреб української армії.

<img class="aligncenter size-full wp-image-161992" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/granates.png" alt="" width="1440" height="683">

Ініціатива також опублікувала короткий відеоролик у вівторок, щоб продемонструвати легкість, з якою можна робити пожертви. У ньому жінка слухає новини про війну в Україні та звірства російських солдатів. Сідаючи снідати, вона випадково купує бронежилет через свій мобільний.

https://www.facebook.com/martin.ondracek1/videos/502106771652489</p>

<p>У Чехії створили псевдоінтернет-магазин під назвою «Подарунок Путіну», який переосмислює концепцію військової допомоги. Замість того, щоб робити пожертвування неурядовій організації або чекати, поки уряди домовляться про підтримку зброї, творці закликають прихильників допомогти українським військовим через онлайн-купівлю обладнання та зброї.</p><p>Веб-сайт <a href="https://www.zbraneproukrajinu.cz" target="_blank" rel="noopener">zbraneproukrajinu.cz</a> пропонує різноманітні товари, які можна придбати. Від медичного обладнання чи боєприпасів на сотні крон до вогнепальної зброї, що продається за тисячі крон, і танка з ціною 30 млн крон.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-161990" src="/wp-content/uploads/2022/05/tanks.png" alt="" width="1440" height="680" srcset="/wp-content/uploads/2022/05/tanks.png 1440w, /wp-content/uploads/2022/05/tanks-300x142.png 300w, /wp-content/uploads/2022/05/tanks-1024x484.png 1024w, /wp-content/uploads/2022/05/tanks-768x363.png 768w, /wp-content/uploads/2022/05/tanks-650x307.png 650w" sizes="(max-width: 1440px) 100vw, 1440px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Є допомога з евакуацією, гуманітарними коридорами, але єдина надія українців — це українська армія, тому ми хочемо їх цим підтримати</p>					<cite>									<span><strong>Далібор Дедек,</strong></span> чеський підприємець, творець ініціативи							</cite>			</blockquote><p>Дедек уточнив, що електронний магазин скоріше призначений для того, щоб дати уявлення про те, наскільки дороге обладнання, ніж для того, щоб фактично дозволити людям натиснути та купити гранату чи гвинтівку. Через індивідуальні пропозиції донори можуть перераховувати гроші безпосередньо на рахунок посольства, яке у співпраці з Міноборони закупить справжню зброю відповідно до потреб української армії.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-161992" src="/wp-content/uploads/2022/05/granates.png" alt="" width="1440" height="683" srcset="/wp-content/uploads/2022/05/granates.png 1440w, /wp-content/uploads/2022/05/granates-300x142.png 300w, /wp-content/uploads/2022/05/granates-1024x486.png 1024w, /wp-content/uploads/2022/05/granates-768x364.png 768w, /wp-content/uploads/2022/05/granates-650x308.png 650w" sizes="(max-width: 1440px) 100vw, 1440px" /></p><p>Ініціатива також опублікувала короткий відеоролик у вівторок, щоб продемонструвати легкість, з якою можна робити пожертви. У ньому жінка слухає новини про війну в Україні та звірства російських солдатів. Сідаючи снідати, вона випадково купує бронежилет через свій мобільний.</p><div class="embedded-facebook"><div class="fb-post" data-href="https://www.facebook.com/martin.ondracek1/videos/502106771652489" data-width="500"/></div></div>

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

У Чехії створили псевдоінтернет-магазин під назвою «Подарунок Путіну», який переосмислює концепцію військової допомоги. Замість того, щоб робити пожертвування неурядовій організації або чекати, поки уряди домовляться про підтримку зброї, творці закликають прихильників допомогти українським військовим через онлайн-купівлю обладнання та зброї.

Веб-сайт <a href="https://www.zbraneproukrajinu.cz" target="_blank" rel="noopener">zbraneproukrajinu.cz</a> пропонує різноманітні товари, які можна придбати. Від медичного обладнання чи боєприпасів на сотні крон до вогнепальної зброї, що продається за тисячі крон, і танка з ціною 30 млн крон.

<img class="aligncenter size-full wp-image-161990" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/tanks.png" alt="" width="1440" height="680" />

[blockquote_with_author name="Далібор Дедек" position="чеський підприємець, творець ініціативи" content="Є допомога з евакуацією, гуманітарними коридорами, але єдина надія українців — це українська армія, тому ми хочемо їх цим підтримати"]

Дедек уточнив, що електронний магазин скоріше призначений для того, щоб дати уявлення про те, наскільки дороге обладнання, ніж для того, щоб фактично дозволити людям натиснути та купити гранату чи гвинтівку. Через індивідуальні пропозиції донори можуть перераховувати гроші безпосередньо на рахунок посольства, яке у співпраці з Міноборони закупить справжню зброю відповідно до потреб української армії.

<img class="aligncenter size-full wp-image-161992" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/granates.png" alt="" width="1440" height="683" />

Ініціатива також опублікувала короткий відеоролик у вівторок, щоб продемонструвати легкість, з якою можна робити пожертви. У ньому жінка слухає новини про війну в Україні та звірства російських солдатів. Сідаючи снідати, вона випадково купує бронежилет через свій мобільний.

https://www.facebook.com/martin.ondracek1/videos/502106771652489

🔥 «Подарунок Путіну»: чеський інтернет-магазин продає танки та гранати на підтримку української армії

<p>CSR Ukraine, експертна організація Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в партнерстві з Львівською бізнес-школою УКУ за фінансової підтримки Міністерства економічного розвитку Нідерландів запрошує представників бізнес-шкіл, акселераторів, інкубаторів та хабів долучитися 23-27 березня 2020 року до першого Crash Course у Львові.

Все більше світових та українських компаній переосмислюють свої бізнес-моделі: товари та послуги стають соціально-орієнтованими, а добробут населення переважає над власними інтересами компаній.
</p>
<h2>Що відомо</h2>
Попри очевидну привабливість, впровадження практик КСВ досі залишається найбільшим викликом для стартапів, і малого та середнього бізнесу.

Це 5-ти денний інтенсивний тренінг, спрямований на вдосконалення бізнес-моделі бізнес-шкіл та хабів, підвищення їх конкурентоспроможності та довгострокової сталості.

<img class="aligncenter size-full wp-image-71195" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n.jpg" alt="" width="2048" height="1223"><h2>Чому навчатимуть</h2>
Центральними темами курсу будуть: глобальні КСВ тенденції та нові технології, дизайн-мислення, Теорія U, стале мислення, Цілі сталого розвитку (SDG), стійкі інновації, бізнес-моделі та фінальна презентація перших кроків учасників до імплементації сталого мислення у свою діяльність.

Після 5-ти денного інтенсиву, бізнес-школи та хаби отримають чотири години коучингу від спеціалізованого тренера на кожну організацію.
<h2>Як стати учасником</h2>
Кожна організація може делегувати двох представників з управлінських та освітніх організацій, щоб подати одну заявку на Crash Course. Для участі необхідно <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfYjE2-3LovpKSC3zguTMAGzHDEcIUZ5HJ3kSIlMu3jFE3fQg/viewform?usp=send_form" target="_blank" rel="noopener">заповнити</a> реєстраційну форму англійською мовою до 20 лютого 2020 року включно.

Участь — безкоштовна. Організатори не забезпечують покривати вартість проїзду та проживання.

Читайте також про CO2, глобальне потепління та буряки: як ціла компанія <a href="https://nachasi.com/2020/02/11/beetroot/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">може<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/02/beetroot-cover-300x200.jpg" />? CO2, глобальне потепління та буряки: як ціла компанія може стати eco-friendly</span></a> стати eco-friendly

<p>CSR Ukraine, експертна організація Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в партнерстві з Львівською бізнес-школою УКУ за фінансової підтримки Міністерства економічного розвитку Нідерландів запрошує представників бізнес-шкіл, акселераторів, інкубаторів та хабів долучитися 23-27 березня 2020 року до першого Crash Course у Львові.</p><p>Все більше світових та українських компаній переосмислюють свої бізнес-моделі: товари та послуги стають соціально-орієнтованими, а добробут населення переважає над власними інтересами компаній.</p><h2>Що відомо</h2><p>Попри очевидну привабливість, впровадження практик КСВ досі залишається найбільшим викликом для стартапів, і малого та середнього бізнесу.</p><p>Це 5-ти денний інтенсивний тренінг, спрямований на вдосконалення бізнес-моделі бізнес-шкіл та хабів, підвищення їх конкурентоспроможності та довгострокової сталості.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-71195" src="/wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n.jpg" alt="" width="2048" height="1223" srcset="/wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-300x179.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-768x459.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-1024x612.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-650x388.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-1239x740.jpg 1239w" sizes="(max-width: 2048px) 100vw, 2048px" /></p><h2>Чому навчатимуть</h2><p>Центральними темами курсу будуть: глобальні КСВ тенденції та нові технології, дизайн-мислення, Теорія U, стале мислення, Цілі сталого розвитку (SDG), стійкі інновації, бізнес-моделі та фінальна презентація перших кроків учасників до імплементації сталого мислення у свою діяльність.</p><p>Після 5-ти денного інтенсиву, бізнес-школи та хаби отримають чотири години коучингу від спеціалізованого тренера на кожну організацію.</p><h2>Як стати учасником</h2><p>Кожна організація може делегувати двох представників з управлінських та освітніх організацій, щоб подати одну заявку на Crash Course. Для участі необхідно <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfYjE2-3LovpKSC3zguTMAGzHDEcIUZ5HJ3kSIlMu3jFE3fQg/viewform?usp=send_form" target="_blank" rel="noopener">заповнити</a> реєстраційну форму англійською мовою до 20 лютого 2020 року включно.</p><p>Участь — безкоштовна. Організатори не забезпечують покривати вартість проїзду та проживання.</p><p>Читайте також про CO2, глобальне потепління та буряки: як ціла компанія <a href="/2020/02/11/beetroot/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">може<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2020/02/beetroot-cover-300x200.jpg" />? CO2, глобальне потепління та буряки: як ціла компанія може стати eco-friendly</span></a> стати eco-friendly</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Центральними темами інтенсиву будуть: глобальні КСВ тенденції та нові технології, дизайн-мислення, Теорія U, стале мислення

CSR Ukraine, експертна організація Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в партнерстві з Львівською бізнес-школою УКУ за фінансової підтримки Міністерства економічного розвитку Нідерландів запрошує представників бізнес-шкіл, акселераторів, інкубаторів та хабів долучитися 23-27 березня 2020 року до першого Crash Course у Львові.

Все більше світових та українських компаній переосмислюють свої бізнес-моделі: товари та послуги стають соціально-орієнтованими, а добробут населення переважає над власними інтересами компаній.
<h2>Що відомо</h2>
Попри очевидну привабливість, впровадження практик КСВ досі залишається найбільшим викликом для стартапів, і малого та середнього бізнесу.

Це 5-ти денний інтенсивний тренінг, спрямований на вдосконалення бізнес-моделі бізнес-шкіл та хабів, підвищення їх конкурентоспроможності та довгострокової сталості.

<img class="aligncenter size-full wp-image-71195" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n.jpg" alt="" width="2048" height="1223" />
<h2>Чому навчатимуть</h2>
Центральними темами курсу будуть: глобальні КСВ тенденції та нові технології, дизайн-мислення, Теорія U, стале мислення, Цілі сталого розвитку (SDG), стійкі інновації, бізнес-моделі та фінальна презентація перших кроків учасників до імплементації сталого мислення у свою діяльність.

Після 5-ти денного інтенсиву, бізнес-школи та хаби отримають чотири години коучингу від спеціалізованого тренера на кожну організацію.
<h2>Як стати учасником</h2>
Кожна організація може делегувати двох представників з управлінських та освітніх організацій, щоб подати одну заявку на Crash Course. Для участі необхідно <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfYjE2-3LovpKSC3zguTMAGzHDEcIUZ5HJ3kSIlMu3jFE3fQg/viewform?usp=send_form" target="_blank" rel="noopener">заповнити</a> реєстраційну форму англійською мовою до 20 лютого 2020 року включно.

Участь — безкоштовна. Організатори не забезпечують покривати вартість проїзду та проживання.

Читайте також про CO2, глобальне потепління та буряки: як ціла компанія <a href="https://nachasi.com/2020/02/11/beetroot/" target="_blank" rel="noopener">може</a> стати eco-friendly

<p>CSR Ukraine, експертна організація Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в партнерстві з Львівською бізнес-школою УКУ за фінансової підтримки Міністерства економічного розвитку Нідерландів запрошує представників бізнес-шкіл, акселераторів, інкубаторів та хабів долучитися 23-27 березня 2020 року до першого Crash Course у Львові.</p><p>Все більше світових та українських компаній переосмислюють свої бізнес-моделі: товари та послуги стають соціально-орієнтованими, а добробут населення переважає над власними інтересами компаній.</p><h2>Що відомо</h2><p>Попри очевидну привабливість, впровадження практик КСВ досі залишається найбільшим викликом для стартапів, і малого та середнього бізнесу.</p><p>Це 5-ти денний інтенсивний тренінг, спрямований на вдосконалення бізнес-моделі бізнес-шкіл та хабів, підвищення їх конкурентоспроможності та довгострокової сталості.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-71195" src="/wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n.jpg" alt="" width="2048" height="1223" srcset="/wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-300x179.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-768x459.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-1024x612.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-650x388.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/02/85017542_474602723447951_8962622085528551424_n-1239x740.jpg 1239w" sizes="(max-width: 2048px) 100vw, 2048px" /></p><h2>Чому навчатимуть</h2><p>Центральними темами курсу будуть: глобальні КСВ тенденції та нові технології, дизайн-мислення, Теорія U, стале мислення, Цілі сталого розвитку (SDG), стійкі інновації, бізнес-моделі та фінальна презентація перших кроків учасників до імплементації сталого мислення у свою діяльність.</p><p>Після 5-ти денного інтенсиву, бізнес-школи та хаби отримають чотири години коучингу від спеціалізованого тренера на кожну організацію.</p><h2>Як стати учасником</h2><p>Кожна організація може делегувати двох представників з управлінських та освітніх організацій, щоб подати одну заявку на Crash Course. Для участі необхідно <a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfYjE2-3LovpKSC3zguTMAGzHDEcIUZ5HJ3kSIlMu3jFE3fQg/viewform?usp=send_form" target="_blank" rel="noopener">заповнити</a> реєстраційну форму англійською мовою до 20 лютого 2020 року включно.</p><p>Участь — безкоштовна. Організатори не забезпечують покривати вартість проїзду та проживання.</p><p>Читайте також про CO2, глобальне потепління та буряки: як ціла компанія <a href="/2020/02/11/beetroot/" target="_blank" rel="noopener">може</a> стати eco-friendly</p>

👔 В Україні стартує набір на інтенсив зі сталого розвитку для хабів та бізнес-шкіл

<p>КСВ (корпоративна соціальна відповідальність) покликана покращувати соціальну екосистему навколо виробництв компанії. Якщо раніше її вважали благодійністю, то зараз це системне корпоративне волонтерство та відповідальне ставлення компанії до споживачів, працівників, партнерів та навколишнього середовища.
</p>
<h2><b>Що сталося</b></h2>
Платформа змістовних партнерств Pro Bono Club Ukraine презентувала перший в Україні <a href="https://drive.google.com/drive/folders/1lafg7FX7EzK0WlMKNq0janlH3XUrKhCK" target="_blank" rel="noopener">каталог</a> КСВ-ініціатив та огляд ринку.

За 2018-2019 роки 31 компанія витратила понад 411 млн грн на соціальні проєкти. Значний стрибок зростання громадської активності бізнесу спостерігався в 2015-2016 рр.

<img class="aligncenter size-full wp-image-65375" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19.png" alt="" width="802" height="397">

[blockquote_with_author name="Анна Мазур" position="кураторка Pro Bono Club Ukraine" content="За минулий рік про проєкти з корпоративною соціальною відповідальністю дізналися 33 млн людей. При цьому половина компаній запустила свої програми за останні 4 роки. Ми віримо, що таке партнерство бізнесу та громадського сектору – ключ до вирішення безліч соціальних проблем. Тому цю взаємодію важливо не просто підтримувати, а й підсилювати"]

У дослідженні взяло участь 56 компаній: 33 міжнародні (з офісом в Україні) та 23 національні.
<h2><b>Чим займаються</b></h2>
Більшість компаній (89%) роблять освітні проєкти та працюють над поліпшенням умов праці та розвитком персоналу (71%). 62,5% займаються ініціативами в сфері екології. 91% співпрацюють з громадськими організаціями та благодійними фондами.

Серед реалізованих проєктів – Енергоефективні школи для дітей старшого шкільного віку від ДТЕК, платформа для молодих підприємців від Axon Partners та Recycling School від Pepsico.

<img class="aligncenter size-full wp-image-65374" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32.png" alt="" width="798" height="397"><h2><b>Хто цим займається</b></h2>
У 86% компаній відсутній окремий відділ, який займався б соціальними акціями. Більш того, у 38% компаній людина, що займається КСВ працює <span class="soloveiko-hidden-suggestion" id="soloveiko-2306:1" data-soloveiko_check='EUPHONY_PREP_V_U---#---1---#---Перед нейотованими голосними варто писати в: "в"---#---в---#---у---#---http://vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/11.html'>у</span> інших відділах. Це означає відсутність принаймні одного фултайм-співробітника на компанію. Але навіть за таких умов, 59% компаній не планують збільшувати кількість КСВ-фахівців в майбутньому.

До 62% функцій КСВ бере на себе PR-відділ, що може пояснюватися іміджевою цінністю соціальної відповідальності. За минулий фінансовий рік понад 20 тисяч співробітників (в середньому 140 на компанію) не з відділу КСВ були залучені до різного роду соціальних активностей.

Читайте також інтерв'ю з Анною Мазур про <a href="https://nachasi.com/2019/09/13/pro-bono-european-summit/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інтелектуальне волонтерство<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/pro-bono-summit-300x200.jpg" />?«Інтелектуальне волонтерство. Як врятувати планету з робочого місця», – Анна Мазур, Pro Bono Club Ukraine</span></a> та як врятувати планету з робочого місця.

<p>КСВ (корпоративна соціальна відповідальність) покликана покращувати соціальну екосистему навколо виробництв компанії. Якщо раніше її вважали благодійністю, то зараз це системне корпоративне волонтерство та відповідальне ставлення компанії до споживачів, працівників, партнерів та навколишнього середовища.</p><h2><b>Що сталося</b></h2><p>Платформа змістовних партнерств Pro Bono Club Ukraine презентувала перший в Україні <a href="https://drive.google.com/drive/folders/1lafg7FX7EzK0WlMKNq0janlH3XUrKhCK" target="_blank" rel="noopener">каталог</a> КСВ-ініціатив та огляд ринку.</p><p>За 2018-2019 роки 31 компанія витратила понад 411 млн грн на соціальні проєкти. Значний стрибок зростання громадської активності бізнесу спостерігався в 2015-2016 рр.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-65375" src="/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19.png" alt="" width="802" height="397" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19.png 802w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19-300x149.png 300w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19-768x380.png 768w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19-650x322.png 650w" sizes="(max-width: 802px) 100vw, 802px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>За минулий рік про проєкти з корпоративною соціальною відповідальністю дізналися 33 млн людей. При цьому половина компаній запустила свої програми за останні 4 роки. Ми віримо, що таке партнерство бізнесу та громадського сектору – ключ до вирішення безліч соціальних проблем. Тому цю взаємодію важливо не просто підтримувати, а й підсилювати</p>					<cite>									<span><strong>Анна Мазур,</strong></span> кураторка Pro Bono Club Ukraine							</cite>			</blockquote><p>У дослідженні взяло участь 56 компаній: 33 міжнародні (з офісом в Україні) та 23 національні.</p><h2><b>Чим займаються</b></h2><p>Більшість компаній (89%) роблять освітні проєкти та працюють над поліпшенням умов праці та розвитком персоналу (71%). 62,5% займаються ініціативами в сфері екології. 91% співпрацюють з громадськими організаціями та благодійними фондами.</p><p>Серед реалізованих проєктів – Енергоефективні школи для дітей старшого шкільного віку від ДТЕК, платформа для молодих підприємців від Axon Partners та Recycling School від Pepsico.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-65374" src="/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32.png" alt="" width="798" height="397" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32.png 798w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32-300x149.png 300w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32-768x382.png 768w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32-650x323.png 650w" sizes="(max-width: 798px) 100vw, 798px" /></p><h2><b>Хто цим займається</b></h2><p>У 86% компаній відсутній окремий відділ, який займався б соціальними акціями. Більш того, у 38% компаній людина, що займається КСВ працює <span class="soloveiko-hidden-suggestion" id="soloveiko-2306:1" data-soloveiko_check='EUPHONY_PREP_V_U---#---1---#---Перед нейотованими голосними варто писати в: "в"---#---в---#---у---#---http://vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/11.html'>у</span> інших відділах. Це означає відсутність принаймні одного фултайм-співробітника на компанію. Але навіть за таких умов, 59% компаній не планують збільшувати кількість КСВ-фахівців в майбутньому.</p><p>До 62% функцій КСВ бере на себе PR-відділ, що може пояснюватися іміджевою цінністю соціальної відповідальності. За минулий фінансовий рік понад 20 тисяч співробітників (в середньому 140 на компанію) не з відділу КСВ були залучені до різного роду соціальних активностей.</p><p>Читайте також інтерв&#8217;ю з Анною Мазур про <a href="/2019/09/13/pro-bono-european-summit/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інтелектуальне волонтерство<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/09/pro-bono-summit-300x200.jpg" />?«Інтелектуальне волонтерство. Як врятувати планету з робочого місця», – Анна Мазур, Pro Bono Club Ukraine</span></a> та як врятувати планету з робочого місця.</p>

<span>У 86% компаній відсутній окремий відділ, який займався б соціальними акціями. Більш того, у 38% компаній людина, що займається КСВ працює у інших відділах. Це означає відсутність принаймні одного фултайм-співробітника на компанію. Але навіть за таких умов, 59% компаній не планують збільшувати кількість КСВ-фахівців в майбутньому.</span>

КСВ (корпоративна соціальна відповідальність) покликана покращувати соціальну екосистему навколо виробництв компанії. Якщо раніше її вважали благодійністю, то зараз це системне корпоративне волонтерство та відповідальне ставлення компанії до споживачів, працівників, партнерів та навколишнього середовища.
<h2><b>Що сталося</b></h2>
Платформа змістовних партнерств Pro Bono Club Ukraine презентувала перший в Україні <a href="https://drive.google.com/drive/folders/1lafg7FX7EzK0WlMKNq0janlH3XUrKhCK" target="_blank" rel="noopener">каталог</a> КСВ-ініціатив та огляд ринку.

За 2018-2019 роки 31 компанія витратила понад 411 млн грн на соціальні проєкти. Значний стрибок зростання громадської активності бізнесу спостерігався в 2015-2016 рр.

<img class="aligncenter size-full wp-image-65375" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19.png" alt="" width="802" height="397" />

[blockquote_with_author name="Анна Мазур" position="кураторка Pro Bono Club Ukraine" content="За минулий рік про проєкти з корпоративною соціальною відповідальністю дізналися 33 млн людей. При цьому половина компаній запустила свої програми за останні 4 роки. Ми віримо, що таке партнерство бізнесу та громадського сектору – ключ до вирішення безліч соціальних проблем. Тому цю взаємодію важливо не просто підтримувати, а й підсилювати"]

У дослідженні взяло участь 56 компаній: 33 міжнародні (з офісом в Україні) та 23 національні.
<h2><b>Чим займаються</b></h2>
Більшість компаній (89%) роблять освітні проєкти та працюють над поліпшенням умов праці та розвитком персоналу (71%). 62,5% займаються ініціативами в сфері екології. 91% співпрацюють з громадськими організаціями та благодійними фондами.

Серед реалізованих проєктів – Енергоефективні школи для дітей старшого шкільного віку від ДТЕК, платформа для молодих підприємців від Axon Partners та Recycling School від Pepsico.

<img class="aligncenter size-full wp-image-65374" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32.png" alt="" width="798" height="397" />
<h2><b>Хто цим займається</b></h2>
У 86% компаній відсутній окремий відділ, який займався б соціальними акціями. Більш того, у 38% компаній людина, що займається КСВ працює <span class="soloveiko-hidden-suggestion" id="soloveiko-2306:1" data-soloveiko_check="EUPHONY_PREP_V_U---#---1---#---Перед нейотованими голосними варто писати в: &quot;в&quot;---#---в---#---у---#---http://vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/11.html">у</span> інших відділах. Це означає відсутність принаймні одного фултайм-співробітника на компанію. Але навіть за таких умов, 59% компаній не планують збільшувати кількість КСВ-фахівців в майбутньому.

До 62% функцій КСВ бере на себе PR-відділ, що може пояснюватися іміджевою цінністю соціальної відповідальності. За минулий фінансовий рік понад 20 тисяч співробітників (в середньому 140 на компанію) не з відділу КСВ були залучені до різного роду соціальних активностей.

Читайте також інтерв'ю з Анною Мазур про <a href="https://nachasi.com/2019/09/13/pro-bono-european-summit/" target="_blank" rel="noopener">інтелектуальне волонтерство</a> та як врятувати планету з робочого місця.

<p>КСВ (корпоративна соціальна відповідальність) покликана покращувати соціальну екосистему навколо виробництв компанії. Якщо раніше її вважали благодійністю, то зараз це системне корпоративне волонтерство та відповідальне ставлення компанії до споживачів, працівників, партнерів та навколишнього середовища.</p><h2><b>Що сталося</b></h2><p>Платформа змістовних партнерств Pro Bono Club Ukraine презентувала перший в Україні <a href="https://drive.google.com/drive/folders/1lafg7FX7EzK0WlMKNq0janlH3XUrKhCK" target="_blank" rel="noopener">каталог</a> КСВ-ініціатив та огляд ринку.</p><p>За 2018-2019 роки 31 компанія витратила понад 411 млн грн на соціальні проєкти. Значний стрибок зростання громадської активності бізнесу спостерігався в 2015-2016 рр.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-65375" src="/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19.png" alt="" width="802" height="397" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19.png 802w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19-300x149.png 300w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19-768x380.png 768w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.19-650x322.png 650w" sizes="(max-width: 802px) 100vw, 802px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>За минулий рік про проєкти з корпоративною соціальною відповідальністю дізналися 33 млн людей. При цьому половина компаній запустила свої програми за останні 4 роки. Ми віримо, що таке партнерство бізнесу та громадського сектору – ключ до вирішення безліч соціальних проблем. Тому цю взаємодію важливо не просто підтримувати, а й підсилювати</p>					<cite>									<span><strong>Анна Мазур,</strong></span> кураторка Pro Bono Club Ukraine							</cite>			</blockquote><p>У дослідженні взяло участь 56 компаній: 33 міжнародні (з офісом в Україні) та 23 національні.</p><h2><b>Чим займаються</b></h2><p>Більшість компаній (89%) роблять освітні проєкти та працюють над поліпшенням умов праці та розвитком персоналу (71%). 62,5% займаються ініціативами в сфері екології. 91% співпрацюють з громадськими організаціями та благодійними фондами.</p><p>Серед реалізованих проєктів – Енергоефективні школи для дітей старшого шкільного віку від ДТЕК, платформа для молодих підприємців від Axon Partners та Recycling School від Pepsico.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-65374" src="/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32.png" alt="" width="798" height="397" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32.png 798w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32-300x149.png 300w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32-768x382.png 768w, /wp-content/uploads/2019/09/Znimok-ekrana-2019-09-26-o-16.38.32-650x323.png 650w" sizes="(max-width: 798px) 100vw, 798px" /></p><h2><b>Хто цим займається</b></h2><p>У 86% компаній відсутній окремий відділ, який займався б соціальними акціями. Більш того, у 38% компаній людина, що займається КСВ працює <span class="soloveiko-hidden-suggestion" id="soloveiko-2306:1" data-soloveiko_check="EUPHONY_PREP_V_U---#---1---#---Перед нейотованими голосними варто писати в: &quot;в&quot;---#---в---#---у---#---http://vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/11.html">у</span> інших відділах. Це означає відсутність принаймні одного фултайм-співробітника на компанію. Але навіть за таких умов, 59% компаній не планують збільшувати кількість КСВ-фахівців в майбутньому.</p><p>До 62% функцій КСВ бере на себе PR-відділ, що може пояснюватися іміджевою цінністю соціальної відповідальності. За минулий фінансовий рік понад 20 тисяч співробітників (в середньому 140 на компанію) не з відділу КСВ були залучені до різного роду соціальних активностей.</p><p>Читайте також інтерв&#8217;ю з Анною Мазур про <a href="/2019/09/13/pro-bono-european-summit/" target="_blank" rel="noopener">інтелектуальне волонтерство</a> та як врятувати планету з робочого місця.</p>

👔 Бізнес витратив на соціальні проєкти 411 млн грн – дослідження українського ринку КСВ

<span>26 вересня у Києві відбудеться міжнародна подія <a href="https://probonosummit.eu/">European Pro Bono Summit</a>, присвячена темі pro bono та інтелектуального волонтерства. Міжнародні та українські фахівці розкажуть, наскільки ефективним та впливовим може бути інтелектуальне волонтерство для країни та суспільства. </span>

📌«Інтелектуальне волонтерство. Як врятувати планету з робочого місця», – Анна Мазур, Pro Bono Club Ukraine

26 вересня у Києві відбудеться міжнародна подія European Pro Bono Summit, присвячена темі pro bono та інтелектуального волонтерства

#волонтерство

🔥 «Подарунок Путіну»: чеський інтернет-магазин продає танки та гранати на підтримку української армії

👔 В Україні стартує набір на інтенсив зі сталого розвитку для хабів та бізнес-шкіл

👔 Бізнес витратив на соціальні проєкти 411 млн грн – дослідження українського ринку КСВ

📌«Інтелектуальне волонтерство. Як врятувати планету з робочого місця», – Анна Мазур, Pro Bono Club Ukraine