Новини

За даними Мінекономрозвитку України, за січень-вересень 2016 року ТОП-100 державних компаній отримали прибуток в 40 млрд грн

Якщо порівнювати період січень-вересень 2016 року та аналогічний період 2015 року, то у 2015 році державні компанії показали прибуток в 2 млрд грн. На часі дізнатися про результати провідних компаній України у державному секторі.
<h4><strong>Як змінювалась ситуація</strong></h4>
За 9 місяців 2016 структура портфеля ТОП-100 державних компаній у порівнянні з аналогічним періодом 2015 не змінилася. За перші 9 місяців 2016 показник EBITDA цих компаній виріс майже в 2,5 рази і досяг 86 млрд грн. Всі сектори портфеля, виключаючи хімічну і вугільну промисловості, продемонстрували позитивну динаміку чистого доходу. Загальна балансова вартість активів портфеля держкомпаній — 1351 млрд грн. Це на 14,9% більше, ніж на кінець 2015 року.
<h4><strong>Прибутки компаній України в державному секторі</strong></h4>
Чистий прибуток ПАТ «Центренерго» за 9 місяців 2016 року склав 1,2 млрд грн. Чистий прибуток «Укренерго» за цей період склав 1,7 млрд грн проти 793 млн грн за 9 місяців 2015 року. ПАТ «Укргідроенерго» отримало з 9 місяців 2016 року 2,09 млрд грн чистого прибутку, тоді як за аналогічний період 2015 року чистий прибуток компанії склав 974 млн грн. ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України «підвищило свій фінансовий результат майже в 60 разів, а ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» в 2 рази до 1 млрд грн в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року.

<p>Якщо порівнювати період січень-вересень 2016 року та аналогічний період 2015 року, то у 2015 році державні компанії показали прибуток в 2 млрд грн. На часі дізнатися про результати провідних компаній України у державному секторі.</p><h4><strong>Як змінювалась ситуація</strong></h4><p>За 9 місяців 2016 структура портфеля ТОП-100 державних компаній у порівнянні з аналогічним періодом 2015 не змінилася. За перші 9 місяців 2016 показник EBITDA цих компаній виріс майже в 2,5 рази і досяг 86 млрд грн. Всі сектори портфеля, виключаючи хімічну і вугільну промисловості, продемонстрували позитивну динаміку чистого доходу. Загальна балансова вартість активів портфеля держкомпаній — 1351 млрд грн. Це на 14,9% більше, ніж на кінець 2015 року.</p><h4><strong>Прибутки компаній України в державному секторі</strong></h4><p>Чистий прибуток ПАТ «Центренерго» за 9 місяців 2016 року склав 1,2 млрд грн. Чистий прибуток «Укренерго» за цей період склав 1,7 млрд грн проти 793 млн грн за 9 місяців 2015 року. ПАТ «Укргідроенерго» отримало з 9 місяців 2016 року 2,09 млрд грн чистого прибутку, тоді як за аналогічний період 2015 року чистий прибуток компанії склав 974 млн грн. ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України «підвищило свій фінансовий результат майже в 60 разів, а ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» в 2 рази до 1 млрд грн в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року.</p>

40 млрд грн заробили топові держкомпанії України

{:ua}Державні компанії отримали більше 40 млрд прибутку в Україні. Що варто знати про провідні компанії України та їхні фінансові результати?{:}

<p>Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку. Як уточнили в IFC, мова йде про Фонд зростання країн, що розвиваються (EEGF III).
</p>
<h4><strong>На які сфери орієнтований фонд</strong></h4>
Цільовий розмір фонду становить — $ 150 млн. Очікується, що він інвестує в 10-15 компаній з розміром транзакцій від $5 до $20 млн. Фонд буде зосереджений на інвестиціях в швидкозростаючі, орієнтовані на експорт компанії в сфері ІТ, легкої промисловості і агробізнесу. Інвестиції IFC допоможуть стимулювати додатковий приватний капітал для регіону, а також продемонструвати привабливі інвестиційні можливості України в секторах, орієнтованих на експорт.

Нагадаємо, що рівень інвестиційної привабливості України <a href="https://nachasi.com/2017/07/03/ukraine-invest/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">сягнув 6-річного максимуму<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_70144575_l-2015-300x200.jpg" />Україна сягнула 6-річного максимуму привабливості</span></a>. У числі позитивних факторів прискорення дерегуляції, відкритість державних даних і впровадження електронних сервісів, спрощення дозвільних процедур при будівництві, впровадження інституту приватних виконавців судових рішень та інше.

<p>Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку. Як уточнили в IFC, мова йде про Фонд зростання країн, що розвиваються (EEGF III).</p><h4><strong>На які сфери орієнтований фонд</strong></h4><p>Цільовий розмір фонду становить — $ 150 млн. Очікується, що він інвестує в 10-15 компаній з розміром транзакцій від $5 до $20 млн. Фонд буде зосереджений на інвестиціях в швидкозростаючі, орієнтовані на експорт компанії в сфері ІТ, легкої промисловості і агробізнесу. Інвестиції IFC допоможуть стимулювати додатковий приватний капітал для регіону, а також продемонструвати привабливі інвестиційні можливості України в секторах, орієнтованих на експорт.</p><p>Нагадаємо, що рівень інвестиційної привабливості України <a href="/2017/07/03/ukraine-invest/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">сягнув 6-річного максимуму<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_70144575_l-2015-300x200.jpg" />Україна сягнула 6-річного максимуму привабливості</span></a>. У числі позитивних факторів прискорення дерегуляції, відкритість державних даних і впровадження електронних сервісів, спрощення дозвільних процедур при будівництві, впровадження інституту приватних виконавців судових рішень та інше.</p>

Cпівінвесторами в фонді є Європейський банк реконструкції і розвитку, Німецький і Голландський банки розвитку і Західний підприємницький фонд NIS, який фінансується урядом США

Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку. Як уточнили в IFC, мова йде про Фонд зростання країн, що розвиваються (EEGF III).
<h4><strong>На які сфери орієнтований фонд</strong></h4>
Цільовий розмір фонду становить — $ 150 млн. Очікується, що він інвестує в 10-15 компаній з розміром транзакцій від $5 до $20 млн. Фонд буде зосереджений на інвестиціях в швидкозростаючі, орієнтовані на експорт компанії в сфері ІТ, легкої промисловості і агробізнесу. Інвестиції IFC допоможуть стимулювати додатковий приватний капітал для регіону, а також продемонструвати привабливі інвестиційні можливості України в секторах, орієнтованих на експорт.

Нагадаємо, що рівень інвестиційної привабливості України <a href="https://nachasi.com/2017/07/03/ukraine-invest/" target="_blank" rel="noopener">сягнув 6-річного максимуму</a>. У числі позитивних факторів прискорення дерегуляції, відкритість державних даних і впровадження електронних сервісів, спрощення дозвільних процедур при будівництві, впровадження інституту приватних виконавців судових рішень та інше.

<p>Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку. Як уточнили в IFC, мова йде про Фонд зростання країн, що розвиваються (EEGF III).</p><h4><strong>На які сфери орієнтований фонд</strong></h4><p>Цільовий розмір фонду становить — $ 150 млн. Очікується, що він інвестує в 10-15 компаній з розміром транзакцій від $5 до $20 млн. Фонд буде зосереджений на інвестиціях в швидкозростаючі, орієнтовані на експорт компанії в сфері ІТ, легкої промисловості і агробізнесу. Інвестиції IFC допоможуть стимулювати додатковий приватний капітал для регіону, а також продемонструвати привабливі інвестиційні можливості України в секторах, орієнтованих на експорт.</p><p>Нагадаємо, що рівень інвестиційної привабливості України <a href="/2017/07/03/ukraine-invest/" target="_blank" rel="noopener">сягнув 6-річного максимуму</a>. У числі позитивних факторів прискорення дерегуляції, відкритість державних даних і впровадження електронних сервісів, спрощення дозвільних процедур при будівництві, впровадження інституту приватних виконавців судових рішень та інше.</p>

Фонд IFC інвестує $15 млн для бізнесу в Україні

{:ua}Фонд буде зосереджений на інвестиціях в швидкозростаючі, орієнтовані на експорт компанії в сфері ІТ, легкої промисловості і агробізнесу{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Люксембурзька компанія <a href="http://www.mangrove.vc" target="_blank" rel="noopener">Mangrove Capital Partners</a> — одна з провідних у сфері венчурного капіталу в Європі — заснувала фонд. Він буде використовуватися для інвестицій в Європу та Ізраїль

Mangrove з 2000 року інвестувала в більш ніж 130 проектів і є однію з найбільш успішних венчурних компаній в Європі. В цей час компанія має більш ніж $1 млрд, інвестуючи в WalkMe, Lesara, JobToday, FreedomPOP, Wallapop, Kang і Happify. Партнер Mangrove Майкл Джексон, раніше займав посаду головного операційного директора в Skype, а також був частиною команди AXA і Blockchain.  Що варто ще знати про новий фонд?
<h4><strong>Плани, які має фонд Mangrove</strong></h4>
Mangrove вклала $8 млн у Welden, і врешті це стало найбільшим технологічним IPO, що вийшло з Ізраїлю. Також компанія відома тим, що стала першим інвестором в Skype, перетворивши інвестиції в розмірі $2 млн в $200.

Нинішню суму вдалося зібрати за два місяці, причому 90% вкладень — це кошти попередніх інвесторів Mangrove. Марк Тлужч (Mark Tluszcz), співзасновник і головний виконавчий директор, сказав, що компанія надаватиме перевагу інвестуванню в інноваційні або незвичні технології. В компанії також зазначили, що вони вибрали невеликий фонд для того, щоб максимізувати продуктивність.

[blockquote_with_author content="Менший розмір фонду означає менші інвестиції, але потенційно великі прибутки, якщо стартап добре запрацює."]

<p>Mangrove з 2000 року інвестувала в більш ніж 130 проектів і є однію з найбільш успішних венчурних компаній в Європі. В цей час компанія має більш ніж $1 млрд, інвестуючи в WalkMe, Lesara, JobToday, FreedomPOP, Wallapop, Kang і Happify. Партнер Mangrove Майкл Джексон, раніше займав посаду головного операційного директора в Skype, а також був частиною команди AXA і Blockchain.  Що варто ще знати про новий фонд?</p><h4><strong>Плани, які має фонд Mangrove</strong></h4><p>Mangrove вклала $8 млн у Welden, і врешті це стало найбільшим технологічним IPO, що вийшло з Ізраїлю. Також компанія відома тим, що стала першим інвестором в Skype, перетворивши інвестиції в розмірі $2 млн в $200.</p><p>Нинішню суму вдалося зібрати за два місяці, причому 90% вкладень — це кошти попередніх інвесторів Mangrove. Марк Тлужч (Mark Tluszcz), співзасновник і головний виконавчий директор, сказав, що компанія надаватиме перевагу інвестуванню в інноваційні або незвичні технології. В компанії також зазначили, що вони вибрали невеликий фонд для того, щоб максимізувати продуктивність.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Менший розмір фонду означає менші інвестиції, але потенційно великі прибутки, якщо стартап добре запрацює.</p>			</blockquote>

Фонд для європейських стартапів залучив $170 млн

{:ua}Нинішню суму вдалося зібрати за два місяці, причому 90% вкладень — це кошти попередніх інвесторів Mangrove. Що варто знати про новий фонд?{:}

<p>Частка НАЕК Енергоатом в загальній структурі виготовлення електроенергії в Україні в першому півріччі 2017 року склала 58,4%. Про це повідомили у прес-службі компанії. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року виробництво збільшилося на 5,4 млрд кВт/год. На часі дізнатися про показники АЕС у цій сфері.
</p>
<h4><strong>Про що говорить така статистика показників АЕС</strong></h4>
Коефіцієнт використання встановленої потужності за перше півріччя 2017 року склав 75,9%. За аналогічний період 2016 р коефіцієнт використання склав 66,5%. Коефіцієнт готовності несення номінального електричного навантаження за перше півріччя 2017 року склав 81,9% в порівнянні з 71,8% за аналогічний період 2016 року.

За перше півріччя 2017 року на атомних станціях України виконано 4 планово-попереджувальних ремонти, один плановий і чотири позапланових поточних ремонти.

Нагадаємо, що уряд затвердив проект будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій. Централізоване сховище буде розташовано між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка в зоні відчуження в Київській області. Ємність бази для зберігання відпрацьованого ядерного палива становить 458 контейнерів на 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок.

Ми також повідомляли <a href="https://nachasi.com/2018/01/11/persha-sonyachna-elektrostantsiya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про плани<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/chernobyl-2315044_1920-300x200.jpg" />Першу сонячну електростанцію запустять на території ЧАЕС</span></a> запустити перші сонячні електростанції у зоні відчуження довкола Чорнобильської атомної електростанції. Компанія витратила €1 млн на установку 3800 фотоелектричних панелей, розміщених на площі 1,6 га, і сподівається, що інвестиції окупляться протягом семи років. Голова українсько-німецької компанії Solar Chernobyl Євген Варягін розповів, що сонячна електростанція може задовольнити потреби селища середнього розміру. Це – близько 2000 квартир. Також Варягін додав, що кількість сонячного світла у Чаорнобилі така ж, як і на півдні Німеччини.

<p>Частка НАЕК Енергоатом в загальній структурі виготовлення електроенергії в Україні в першому півріччі 2017 року склала 58,4%. Про це повідомили у прес-службі компанії. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року виробництво збільшилося на 5,4 млрд кВт/год. На часі дізнатися про показники АЕС у цій сфері.</p><h4><strong>Про що говорить така статистика показників АЕС</strong></h4><p>Коефіцієнт використання встановленої потужності за перше півріччя 2017 року склав 75,9%. За аналогічний період 2016 р коефіцієнт використання склав 66,5%. Коефіцієнт готовності несення номінального електричного навантаження за перше півріччя 2017 року склав 81,9% в порівнянні з 71,8% за аналогічний період 2016 року.</p><p>За перше півріччя 2017 року на атомних станціях України виконано 4 планово-попереджувальних ремонти, один плановий і чотири позапланових поточних ремонти.</p><p>Нагадаємо, що уряд затвердив проект будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій. Централізоване сховище буде розташовано між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка в зоні відчуження в Київській області. Ємність бази для зберігання відпрацьованого ядерного палива становить 458 контейнерів на 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок.</p><p>Ми також повідомляли <a href="/2018/01/11/persha-sonyachna-elektrostantsiya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про плани<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/chernobyl-2315044_1920-300x200.jpg" />Першу сонячну електростанцію запустять на території ЧАЕС</span></a> запустити перші сонячні електростанції у зоні відчуження довкола Чорнобильської атомної електростанції. Компанія витратила €1 млн на установку 3800 фотоелектричних панелей, розміщених на площі 1,6 га, і сподівається, що інвестиції окупляться протягом семи років. Голова українсько-німецької компанії Solar Chernobyl Євген Варягін розповів, що сонячна електростанція може задовольнити потреби селища середнього розміру. Це – близько 2000 квартир. Також Варягін додав, що кількість сонячного світла у Чаорнобилі така ж, як і на півдні Німеччини.</p>

У січні-червні 2017 року Енергоатом виготовив 45,73 млрд квт/год електроенергії, що більше планового показника на 2,41 млрд і на 5,4 млрд кВт/год більше за аналогічний період 2016-го

Частка НАЕК Енергоатом в загальній структурі виготовлення електроенергії в Україні в першому півріччі 2017 року склала 58,4%. Про це повідомили у прес-службі компанії. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року виробництво збільшилося на 5,4 млрд кВт/год. На часі дізнатися про показники АЕС у цій сфері.
<h4><strong>Про що говорить така статистика показників АЕС</strong></h4>
Коефіцієнт використання встановленої потужності за перше півріччя 2017 року склав 75,9%. За аналогічний період 2016 р коефіцієнт використання склав 66,5%. Коефіцієнт готовності несення номінального електричного навантаження за перше півріччя 2017 року склав 81,9% в порівнянні з 71,8% за аналогічний період 2016 року.

За перше півріччя 2017 року на атомних станціях України виконано 4 планово-попереджувальних ремонти, один плановий і чотири позапланових поточних ремонти.

Нагадаємо, що уряд затвердив проект будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій. Централізоване сховище буде розташовано між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка в зоні відчуження в Київській області. Ємність бази для зберігання відпрацьованого ядерного палива становить 458 контейнерів на 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок.

Ми також повідомляли <a href="https://nachasi.com/2018/01/11/persha-sonyachna-elektrostantsiya/" target="_blank" rel="noopener">про плани</a> запустити перші сонячні електростанції у зоні відчуження довкола Чорнобильської атомної електростанції. Компанія витратила €1 млн на установку 3800 фотоелектричних панелей, розміщених на площі 1,6 га, і сподівається, що інвестиції окупляться протягом семи років. Голова українсько-німецької компанії Solar Chernobyl Євген Варягін розповів, що сонячна електростанція може задовольнити потреби селища середнього розміру. Це – близько 2000 квартир. Також Варягін додав, що кількість сонячного світла у Чаорнобилі така ж, як і на півдні Німеччини.

<p>Частка НАЕК Енергоатом в загальній структурі виготовлення електроенергії в Україні в першому півріччі 2017 року склала 58,4%. Про це повідомили у прес-службі компанії. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року виробництво збільшилося на 5,4 млрд кВт/год. На часі дізнатися про показники АЕС у цій сфері.</p><h4><strong>Про що говорить така статистика показників АЕС</strong></h4><p>Коефіцієнт використання встановленої потужності за перше півріччя 2017 року склав 75,9%. За аналогічний період 2016 р коефіцієнт використання склав 66,5%. Коефіцієнт готовності несення номінального електричного навантаження за перше півріччя 2017 року склав 81,9% в порівнянні з 71,8% за аналогічний період 2016 року.</p><p>За перше півріччя 2017 року на атомних станціях України виконано 4 планово-попереджувальних ремонти, один плановий і чотири позапланових поточних ремонти.</p><p>Нагадаємо, що уряд затвердив проект будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій. Централізоване сховище буде розташовано між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка в зоні відчуження в Київській області. Ємність бази для зберігання відпрацьованого ядерного палива становить 458 контейнерів на 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок.</p><p>Ми також повідомляли <a href="/2018/01/11/persha-sonyachna-elektrostantsiya/" target="_blank" rel="noopener">про плани</a> запустити перші сонячні електростанції у зоні відчуження довкола Чорнобильської атомної електростанції. Компанія витратила €1 млн на установку 3800 фотоелектричних панелей, розміщених на площі 1,6 га, і сподівається, що інвестиції окупляться протягом семи років. Голова українсько-німецької компанії Solar Chernobyl Євген Варягін розповів, що сонячна електростанція може задовольнити потреби селища середнього розміру. Це – близько 2000 квартир. Також Варягін додав, що кількість сонячного світла у Чаорнобилі така ж, як і на півдні Німеччини.</p>

Стало відомо, скільки електроенергії виробляють українські АЕС

{:ua}У січні-червні 2017 року Енергоатом виготовив 45,73 млрд квт/год електроенергії, чималу кількість — завдяки АЕС{:}

Бета-версія продукту Kitcast з'явилася в минулому році, проте тепер він був викладений в публічний доступ. Стартап обслуговує клієнтів з 60 країн світу, однак 90% споживачів знаходиться в США

Фонд SMRK, заснований CEO MacPaw Олександром Косованом і підприємцем Андрієм Довженком, інвестував в стартап <a href="https://www.facebook.com/kitcastapp/?ref=ts&amp;fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Kitcast</a>, який розробляє рішення в сфері цифрових вивісок з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей стартап.
<h4><strong>Чим особлива розробка</strong></h4>
Компанія має 2 офіси — в Києві та Каліфорнії. За словами Єгора Бєлєнкова, CEO стартапу, головна відмінність софта, що розробляється компанією — наявність системи самонавчання. Контент, який бачать відвідувачі, підбирається на основі ряду факторів, включаючи дані з камер спостереження і платіжних терміналів. На даний момент софт використовує платформу Apple TV, але незабаром буде додана підтримка Android і SmartTV.

Як зазначив керуючий партнер фонду Андрій Довженко, на ринку цифрових вивісок спостерігається хороша динаміка — 25% в рік. Тому незабаром дисплеї, оснащені штучним інтелектом і здатні безпосередньо взаємодіяти з клієнтом, стануть повсякденною реальністю в сфері послуг.

[embed]https://twitter.com/KitcastApp/status/885164019140644864[/embed]

<p>Фонд SMRK, заснований CEO MacPaw Олександром Косованом і підприємцем Андрієм Довженком, інвестував в стартап <a href="https://www.facebook.com/kitcastapp/?ref=ts&amp;fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Kitcast</a>, який розробляє рішення в сфері цифрових вивісок з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей стартап.</p><h4><strong>Чим особлива розробка</strong></h4><p>Компанія має 2 офіси — в Києві та Каліфорнії. За словами Єгора Бєлєнкова, CEO стартапу, головна відмінність софта, що розробляється компанією — наявність системи самонавчання. Контент, який бачать відвідувачі, підбирається на основі ряду факторів, включаючи дані з камер спостереження і платіжних терміналів. На даний момент софт використовує платформу Apple TV, але незабаром буде додана підтримка Android і SmartTV.</p><p>Як зазначив керуючий партнер фонду Андрій Довженко, на ринку цифрових вивісок спостерігається хороша динаміка — 25% в рік. Тому незабаром дисплеї, оснащені штучним інтелектом і здатні безпосередньо взаємодіяти з клієнтом, стануть повсякденною реальністю в сфері послуг.</p><p><a href="">&lt;div class=&quot;embedded-twitter&quot;&gt;&lt;blockquote class=&quot;twitter-tweet&quot;&gt;&lt;p lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;&lt;a href=&quot;https://twitter.com/Interior/status/885164019140644864&quot;&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;/blockquote&gt;&lt;/div&gt;</a></p>

Стартап Kitcast залучив $500 тис від фонду SMRK

{:ua}Стартап Kitcast розробляє рішення в сфері digital signage (цифрових вивісок) з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей проект{:}

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.
</p>
<h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4>
Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.
<h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4>
У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">закон про скасування<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.

Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.</p><h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4><p>Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.</p><h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4><p>У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">закон про скасування<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.</p><p>Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.</p>

Європейський Союз має намір впровадити безкоштовний роумінг для країн програми Східного партнерства. Про це заявив керівник служби зовнішніх дій ЄС Борис Ярошевич

Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.
<h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4>
Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.
<h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4>
У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener">закон про скасування</a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.

Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.</p><h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4><p>Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.</p><h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4><p>У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener">закон про скасування</a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.</p><p>Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.</p>

ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства

{:ua}Жителі Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдови, Білорусії та України будучи у ЄС зможуть користуватися телефонними номерами, не підключаючись до роумінгу{:}

13 липня Верховна Рада України прийняла проект внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік». Документ передбачає збільшення розміру державного фінансування першочергових потреб органів місцевого самоврядування

Зміни до Закону передбачають перерозподіл 24 млрд грн від перевиконання державного бюджету за доходами. Крім того, передбачено збільшення та перерозподіл видатків розвитку за діючими і новими бюджетними програмами. Йдеться про фінансування програм, спрямованих на сприяння місцевому самоврядуванню. На часі дізнатися, як розподілять державний бюджет.
<h4><strong>На які сфери підуть кошти</strong></h4>
Збільшується, зокрема, загальний обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню. Їх спрямують на оплату житлово-комунальних послуг на 14,1 млрд грн. Крім того, передбачено збільшення та перерозподіл видатків розвитку за діючими і новими бюджетними програмами.
<h4><strong>Передбачені видатки, які закладено у бюджет:</strong></h4>
<ul>
 	<li>«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості» у сумі 4 млрд грн;</li>
 	<li> «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» у сумі 17 млн грн.</li>
 	<li>«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»<strong> </strong>до 2,5 млрд грн;</li>
 	<li>«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво/ ремонт/реконструкцію малих групових будинків, будинків підтриманого проживання, будівництво/придбання житла для дитячих будинків сімейного типу, соціального житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування» на 200 млн грн, до 277,7 млн грн., які розподілено між областями.</li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Володимир Гройсман" position="Прем’єр-міністр України" content="Це зміни до бюджету на 2017 рік, які подані до Верховної Ради України Урядом, що передбачають фінансування низки важливих програм, починаючи від пільг і субсидій, закінчуючи розширенням програм безкоштовних ліків, а також лікування важкохворих за кордоном, багато інших різних соціальних програм"]

<p>Зміни до Закону передбачають перерозподіл 24 млрд грн від перевиконання державного бюджету за доходами. Крім того, передбачено збільшення та перерозподіл видатків розвитку за діючими і новими бюджетними програмами. Йдеться про фінансування програм, спрямованих на сприяння місцевому самоврядуванню. На часі дізнатися, як розподілять державний бюджет.</p><h4><strong>На які сфери підуть кошти</strong></h4><p>Збільшується, зокрема, загальний обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню. Їх спрямують на оплату житлово-комунальних послуг на 14,1 млрд грн. Крім того, передбачено збільшення та перерозподіл видатків розвитку за діючими і новими бюджетними програмами.</p><h4><strong>Передбачені видатки, які закладено у бюджет:</strong></h4><ul><li>«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров&#8217;я у сільській місцевості» у сумі 4 млрд грн;</li><li> «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» у сумі 17 млн грн.</li><li>«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»<strong> </strong>до 2,5 млрд грн;</li><li>«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво/ ремонт/реконструкцію малих групових будинків, будинків підтриманого проживання, будівництво/придбання житла для дитячих будинків сімейного типу, соціального житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування» на 200 млн грн, до 277,7 млн грн., які розподілено між областями.</li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Це зміни до бюджету на 2017 рік, які подані до Верховної Ради України Урядом, що передбачають фінансування низки важливих програм, починаючи від пільг і субсидій, закінчуючи розширенням програм безкоштовних ліків, а також лікування важкохворих за кордоном, багато інших різних соціальних програм</p>					<cite>									<span><strong>Володимир Гройсман,</strong></span> Прем’єр-міністр України							</cite>			</blockquote>

Державний бюджет на самоврядування виділяє 24 млрд грн

{:ua}Зміни до Закону про Державний бюджет України передбачають перерозподіл 24 млрд грн від перевиконання державного бюджету за доходами{:}

Земельна ділянка розташована неподалік від місцевого полігону твердих побутових відходів. Щодоби на звалище вивозять 2300 м³ сміття

Наразі ведуться перемовини з власником приватної ділянки про її продаж за комерційною ціною, оскільки земля відповідає вимогам віддаленості від житлових будівель. На часі дізнатися більше про цей завод.
<h4><strong>Що відомо про завод</strong></h4>
Хмельницький міський полігон твердих побутових відходів заснований у 1956 році як відкрите звалище на місці глиняного кар'єру площею 8,88 га. Досі невідома його глибина, при цьому висота насипу відходів сягає 50 метрів над рівнем ґрунту. Кількість відходів на полігоні на кінець 2014 року становила більше 4,25 млн тонн, а щодоби на звалище вивозять 2300 м³ сміття.

Повідомляється, що у середньому сотка землі обійдеться у $500-600. Повноцінний сміттєпереробний завод повинен з'явитися у Хмельницькому до 2020 року.

[blockquote_with_author name="Володимир Гончарук" position="Заступник мера Хмельницького" content="Ми сьогодні зосередились на концепції заводу, суть якого полягає у тому, що все сміття проходить через подрібнювачі та заходить у спеціальні автоклави, де проходить термічну обробку, отримуємо суху біомасу, котру можна спалювати в звичайних твердопаливних котлах."

<p>Наразі ведуться перемовини з власником приватної ділянки про її продаж за комерційною ціною, оскільки земля відповідає вимогам віддаленості від житлових будівель. На часі дізнатися більше про цей завод.</p><h4><strong>Що відомо про завод</strong></h4><p>Хмельницький міський полігон твердих побутових відходів заснований у 1956 році як відкрите звалище на місці глиняного кар&#8217;єру площею 8,88 га. Досі невідома його глибина, при цьому висота насипу відходів сягає 50 метрів над рівнем ґрунту. Кількість відходів на полігоні на кінець 2014 року становила більше 4,25 млн тонн, а щодоби на звалище вивозять 2300 м³ сміття.</p><p>Повідомляється, що у середньому сотка землі обійдеться у $500-600. Повноцінний сміттєпереробний завод повинен з&#8217;явитися у Хмельницькому до 2020 року.</p><p>[blockquote_with_author name=&#8221;Володимир Гончарук&#8221; position=&#8221;Заступник мера Хмельницького&#8221; content=&#8221;Ми сьогодні зосередились на концепції заводу, суть якого полягає у тому, що все сміття проходить через подрібнювачі та заходить у спеціальні автоклави, де проходить термічну обробку, отримуємо суху біомасу, котру можна спалювати в звичайних твердопаливних котлах.&#8221;</p>

У Хмельницькому побудують сміттєпереробний завод

{:ua}Хмельницька мерія готова викупити 5 га для побудови повноцінного сміттєпереробного заводу. Що варто знати про новітній завод?{:}

<p>Всього планується здійснити 767 проектів за кошти Фонду регіонального розвитку. Таким чином держбюджет підтримує реалізацію конкретних ідей на місцевому рівні. На часі дізнатися більше про проекти, в які мають намір інвестувати державні кошти згідно із наміченим планом.
</p>
<h4><strong>Напрями підтримки, яку отримають проекти</strong></h4>
За словами прем’єра Володимира Гройсмана, 294 профінансованих починання будуть реалізовані у сфері освіти, 148 — в медичній сфері, 85 — для поліпшення житлово-комунальної інфраструктури, 77 — для покращення дорожньої інфраструктури. При цьому сумарний обсяг фінансування через Держфонд регіонального розвитку в цьому році становитиме 3,5 мільярда гривень.

Нагадаємо також, що у Києві почали реалізовувати другий етап <a href="https://nachasi.com/2017/06/01/2-miljony-dlya-proektiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">громадського бюджету<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/14963106355555_18700141_468909826774873_4330359543322854968_n_59f68c9857b78ab2564dda6787aa47ae-300x200.png" />Киянам виділяють 2 млн грн для проектів громадського бюджету</span></a>. Запропонувати проект до цього переліку можна до 15 липня поточного року. Цього разу Київська міська державна адміністрація збільшила фінансування до 100 млн грн. Максимальний розмір суми проекту складає 2 млн, а також запроваджуються малі внески та бюджети — до 400 тис грн. У кожному районі столиці вже <a href="https://kievcity.gov.ua/content/byudzhet-uchasti-u-misti-kyievi.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">створено пункти</a> супроводу Громадського бюджету. Кияни повинні пройти консультації до офіційної реєстрації, щоб добре підготуватися: зібрати необхідні листи підтримки від партнерів, спланувати свою рекламну кампанію, організацію роботи команд. Деталі можна <a href="https://static.gb.kievcity.gov.ua/files/documents/1487143047468_polozhennja_pro_gromadskij_bjudzhet.docx" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дізнатися у Положенні</a> про громадський бюджет у Києві. Також можна звернутися за досвідом до <a href="https://www.facebook.com/groups/public.budget.Kyiv.SPILNO" target="_blank" rel="noopener noreferrer">учасників першого Громадського Бюджету</a>, які вже успішно реалізували 5 проектів на теренах української столиці.

<p>Всього планується здійснити 767 проектів за кошти Фонду регіонального розвитку. Таким чином держбюджет підтримує реалізацію конкретних ідей на місцевому рівні. На часі дізнатися більше про проекти, в які мають намір інвестувати державні кошти згідно із наміченим планом.</p><h4><strong>Напрями підтримки, яку отримають проекти</strong></h4><p>За словами прем’єра Володимира Гройсмана, 294 профінансованих починання будуть реалізовані у сфері освіти, 148 — в медичній сфері, 85 — для поліпшення житлово-комунальної інфраструктури, 77 — для покращення дорожньої інфраструктури. При цьому сумарний обсяг фінансування через Держфонд регіонального розвитку в цьому році становитиме 3,5 мільярда гривень.</p><p>Нагадаємо також, що у Києві почали реалізовувати другий етап <a href="/2017/06/01/2-miljony-dlya-proektiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">громадського бюджету<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/14963106355555_18700141_468909826774873_4330359543322854968_n_59f68c9857b78ab2564dda6787aa47ae-300x200.png" />Киянам виділяють 2 млн грн для проектів громадського бюджету</span></a>. Запропонувати проект до цього переліку можна до 15 липня поточного року. Цього разу Київська міська державна адміністрація збільшила фінансування до 100 млн грн. Максимальний розмір суми проекту складає 2 млн, а також запроваджуються малі внески та бюджети — до 400 тис грн. У кожному районі столиці вже <a href="https://kievcity.gov.ua/content/byudzhet-uchasti-u-misti-kyievi.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">створено пункти</a> супроводу Громадського бюджету. Кияни повинні пройти консультації до офіційної реєстрації, щоб добре підготуватися: зібрати необхідні листи підтримки від партнерів, спланувати свою рекламну кампанію, організацію роботи команд. Деталі можна <a href="https://static.gb.kievcity.gov.ua/files/documents/1487143047468_polozhennja_pro_gromadskij_bjudzhet.docx" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дізнатися у Положенні</a> про громадський бюджет у Києві. Також можна звернутися за досвідом до <a href="https://www.facebook.com/groups/public.budget.Kyiv.SPILNO" target="_blank" rel="noopener noreferrer">учасників першого Громадського Бюджету</a>, які вже успішно реалізували 5 проектів на теренах української столиці.</p>

Кабмін України виділив транш на реалізацію проектів в освіті, медицині, дорожній інфраструктурі та ЖКГ

Всього планується здійснити 767 проектів за кошти Фонду регіонального розвитку. Таким чином держбюджет підтримує реалізацію конкретних ідей на місцевому рівні. На часі дізнатися більше про проекти, в які мають намір інвестувати державні кошти згідно із наміченим планом.
<h4><strong>Напрями підтримки, яку отримають проекти</strong></h4>
За словами прем’єра Володимира Гройсмана, 294 профінансованих починання будуть реалізовані у сфері освіти, 148 — в медичній сфері, 85 — для поліпшення житлово-комунальної інфраструктури, 77 — для покращення дорожньої інфраструктури. При цьому сумарний обсяг фінансування через Держфонд регіонального розвитку в цьому році становитиме 3,5 мільярда гривень.

Нагадаємо також, що у Києві почали реалізовувати другий етап <a href="https://nachasi.com/2017/06/01/2-miljony-dlya-proektiv/" target="_blank" rel="noopener">громадського бюджету</a>. Запропонувати проект до цього переліку можна до 15 липня поточного року. Цього разу Київська міська державна адміністрація збільшила фінансування до 100 млн грн. Максимальний розмір суми проекту складає 2 млн, а також запроваджуються малі внески та бюджети — до 400 тис грн. У кожному районі столиці вже <a href="https://kievcity.gov.ua/content/byudzhet-uchasti-u-misti-kyievi.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">створено пункти</a> супроводу Громадського бюджету. Кияни повинні пройти консультації до офіційної реєстрації, щоб добре підготуватися: зібрати необхідні листи підтримки від партнерів, спланувати свою рекламну кампанію, організацію роботи команд. Деталі можна <a href="https://static.gb.kievcity.gov.ua/files/documents/1487143047468_polozhennja_pro_gromadskij_bjudzhet.docx" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дізнатися у Положенні</a> про громадський бюджет у Києві. Також можна звернутися за досвідом до <a href="https://www.facebook.com/groups/public.budget.Kyiv.SPILNO" target="_blank" rel="noopener noreferrer">учасників першого Громадського Бюджету</a>, які вже успішно реалізували 5 проектів на теренах української столиці.

<p>Всього планується здійснити 767 проектів за кошти Фонду регіонального розвитку. Таким чином держбюджет підтримує реалізацію конкретних ідей на місцевому рівні. На часі дізнатися більше про проекти, в які мають намір інвестувати державні кошти згідно із наміченим планом.</p><h4><strong>Напрями підтримки, яку отримають проекти</strong></h4><p>За словами прем’єра Володимира Гройсмана, 294 профінансованих починання будуть реалізовані у сфері освіти, 148 — в медичній сфері, 85 — для поліпшення житлово-комунальної інфраструктури, 77 — для покращення дорожньої інфраструктури. При цьому сумарний обсяг фінансування через Держфонд регіонального розвитку в цьому році становитиме 3,5 мільярда гривень.</p><p>Нагадаємо також, що у Києві почали реалізовувати другий етап <a href="/2017/06/01/2-miljony-dlya-proektiv/" target="_blank" rel="noopener">громадського бюджету</a>. Запропонувати проект до цього переліку можна до 15 липня поточного року. Цього разу Київська міська державна адміністрація збільшила фінансування до 100 млн грн. Максимальний розмір суми проекту складає 2 млн, а також запроваджуються малі внески та бюджети — до 400 тис грн. У кожному районі столиці вже <a href="https://kievcity.gov.ua/content/byudzhet-uchasti-u-misti-kyievi.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">створено пункти</a> супроводу Громадського бюджету. Кияни повинні пройти консультації до офіційної реєстрації, щоб добре підготуватися: зібрати необхідні листи підтримки від партнерів, спланувати свою рекламну кампанію, організацію роботи команд. Деталі можна <a href="https://static.gb.kievcity.gov.ua/files/documents/1487143047468_polozhennja_pro_gromadskij_bjudzhet.docx" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дізнатися у Положенні</a> про громадський бюджет у Києві. Також можна звернутися за досвідом до <a href="https://www.facebook.com/groups/public.budget.Kyiv.SPILNO" target="_blank" rel="noopener noreferrer">учасників першого Громадського Бюджету</a>, які вже успішно реалізували 5 проектів на теренах української столиці.</p>

Український уряд виділив 2,6 млрд грн на регіональні проекти

{:ua}За ці кошти планується реалізувати проекти в освіті, медицині, дорожній інфраструктурі та ЖКГ{:}

<p>Hyperloop — це система, що складається з труби великого діаметра між точками маршруту. Всередині них на повітряній подушці переміщуються вакуумні вагони на 28 посадочних місць. Інтервал руху поїзда становить від 30 секунд до 2 хвилин, що в рази швидше, ніж традиційний наземний транспорт.
</p>
<h4><strong>Hyperloop у Європі</strong></h4>
Європейські країни інвестують у впровадження високотехнологічного транспорту  у своїх країнах. Hyperloop One в рамках конкурсу Global Challenge вже відібрала дев'ять маршрутів в Європі. Найкоротший з представлених маршрутів з'єднує Естонію та Фінляндію, який завдовжки 90 км. Найдовша гілка Hyperloop розташована в Німеччині та Великобританії – 1991 км і 2271 км відповідно. У результаті оголошено дату для <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розгортання перших маршрутів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/18765962_780182325493444_5739859692079816314_n-300x200.jpg" />Hyperloop почне перші тестові запуски</span></a> Hyperloop – 2021 рік.

<img class="alignnone wp-image-8390 " src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP1.jpg" alt="" width="527" height="312"><h4><strong>Скільки може коштувати Hyperloop Україні</strong></h4>
У 2013 році команда проекту Hyperloop оцінила будівництво в $10,56 млн за км. У 2016 році сума підвищилася до $16‐18 млн за км., без урахування придбання земельної ділянки. Майже повністю підводний маршрут з Гельсінкі до Стокгольма HT оцінює вартість у $39,81 млн за км. У свою чергу, у Європі станом на 2017 р. вартість будівництва високошвидкісних залізничних колій становить $26,7 млн за км., у США, наприклад, для порівняння – $39-402 млн за км.

Також до вартості варто додавати витрати на інженерні послуги (розробку маршруту, урахування природних умов місцевості при будівництві), витрати на екологічне планування та на придбання землі. В ході аналізу тарифів на пасажирські перевезення Ukrainian Institute for the Future визначає, що у порівнянні з іншими видами високошвидкісних технологій, Hyperloop є найдешевшою.

<img class="alignnone wp-image-8389 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP2.jpg" alt="" width="1022" height="390">

 

Також Ukrainian Institute for the Future сформуваи карту можливих маршрутів Hyperloop в Україні і вивели час, який знадобився б на переміщення з точки А в точку Б. Наприклад, з Києва до Одеси можна було б доїхати за 31 хвилину, а зі столиці до Львова дістатися за 35 хвилин.

<img class="alignnone wp-image-8395 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP6.jpg" alt="" width="1043" height="593">

Експерти сформували оцінку вартості будівництва Hyperloop за маршрутом «Київ-Одеса» (488,4 км.)

<img class="alignnone wp-image-8392 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP3.jpg" alt="" width="901" height="462">

За розрахунками UIF, для покриття тільки експлуатаційних витрат вартість квитка «Київ-Одеса» буде $19,9  або 518 грн. (таку модель також використовують у проекті Лос-Анджелес – Сан-Франциско). За іншим підходом, щоб проект був окупним через 30 років, ціна квитка повинна бути не меншою ніж 4 384 грн.

<img class="alignnone wp-image-8393 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP4.jpg" alt="" width="1097" height="334">

Для порівняння: у червень 2017 року квиток на потяг «Інтерсіті» коштує (час подорожі 6 годин) – 324 грн, на літак – 2970 грн (час поїздки – 1 година). При вартості в 518 грн (підхід 1) та 4 384 грн (підхід 2) розрахунковий час поїздки Київ-Одеса буде складати 31 хв.

<img class="alignnone wp-image-8394 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP5.jpg" alt="" width="1068" height="320">

<p>Hyperloop — це система, що складається з труби великого діаметра між точками маршруту. Всередині них на повітряній подушці переміщуються вакуумні вагони на 28 посадочних місць. Інтервал руху поїзда становить від 30 секунд до 2 хвилин, що в рази швидше, ніж традиційний наземний транспорт.</p><h4><strong>Hyperloop у Європі</strong></h4><p>Європейські країни інвестують у впровадження високотехнологічного транспорту  у своїх країнах. Hyperloop One в рамках конкурсу Global Challenge вже відібрала дев&#8217;ять маршрутів в Європі. Найкоротший з представлених маршрутів з&#8217;єднує Естонію та Фінляндію, який завдовжки 90 км. Найдовша гілка Hyperloop розташована в Німеччині та Великобританії – 1991 км і 2271 км відповідно. У результаті оголошено дату для <a href="/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розгортання перших маршрутів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/18765962_780182325493444_5739859692079816314_n-300x200.jpg" />Hyperloop почне перші тестові запуски</span></a> Hyperloop – 2021 рік.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8390 " src="/wp-content/uploads/2017/07/HP1.jpg" alt="" width="527" height="312" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP1.jpg 1027w, /wp-content/uploads/2017/07/HP1-300x177.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP1-768x454.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP1-1024x605.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/HP1-650x384.jpg 650w" sizes="(max-width: 527px) 100vw, 527px" /></p><h4><strong>Скільки може коштувати Hyperloop Україні</strong></h4><p>У 2013 році команда проекту Hyperloop оцінила будівництво в $10,56 млн за км. У 2016 році сума підвищилася до $16‐18 млн за км., без урахування придбання земельної ділянки. Майже повністю підводний маршрут з Гельсінкі до Стокгольма HT оцінює вартість у $39,81 млн за км. У свою чергу, у Європі станом на 2017 р. вартість будівництва високошвидкісних залізничних колій становить $26,7 млн за км., у США, наприклад, для порівняння – $39-402 млн за км.</p><p>Також до вартості варто додавати витрати на інженерні послуги (розробку маршруту, урахування природних умов місцевості при будівництві), витрати на екологічне планування та на придбання землі. В ході аналізу тарифів на пасажирські перевезення Ukrainian Institute for the Future визначає, що у порівнянні з іншими видами високошвидкісних технологій, Hyperloop є найдешевшою.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8389 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP2.jpg" alt="" width="1022" height="390" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP2.jpg 1022w, /wp-content/uploads/2017/07/HP2-300x114.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP2-768x293.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP2-650x248.jpg 650w" sizes="(max-width: 1022px) 100vw, 1022px" /></p><p> </p><p>Також Ukrainian Institute for the Future сформуваи карту можливих маршрутів Hyperloop в Україні і вивели час, який знадобився б на переміщення з точки А в точку Б. Наприклад, з Києва до Одеси можна було б доїхати за 31 хвилину, а зі столиці до Львова дістатися за 35 хвилин.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8395 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP6.jpg" alt="" width="1043" height="593" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP6.jpg 1043w, /wp-content/uploads/2017/07/HP6-300x171.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP6-768x437.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP6-1024x582.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/HP6-650x370.jpg 650w" sizes="(max-width: 1043px) 100vw, 1043px" /></p><p>Експерти сформували оцінку вартості будівництва Hyperloop за маршрутом «Київ-Одеса» (488,4 км.)</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8392 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP3.jpg" alt="" width="901" height="462" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP3.jpg 901w, /wp-content/uploads/2017/07/HP3-300x154.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP3-768x394.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP3-650x333.jpg 650w" sizes="(max-width: 901px) 100vw, 901px" /></p><p>За розрахунками UIF, для покриття тільки експлуатаційних витрат вартість квитка «Київ-Одеса» буде $19,9  або 518 грн. (таку модель також використовують у проекті Лос-Анджелес – Сан-Франциско). За іншим підходом, щоб проект був окупним через 30 років, ціна квитка повинна бути не меншою ніж 4 384 грн.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8393 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP4.jpg" alt="" width="1097" height="334" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP4.jpg 1097w, /wp-content/uploads/2017/07/HP4-300x91.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP4-768x234.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP4-1024x312.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/HP4-650x198.jpg 650w" sizes="(max-width: 1097px) 100vw, 1097px" /></p><p>Для порівняння: у червень 2017 року квиток на потяг «Інтерсіті» коштує (час подорожі 6 годин) – 324 грн, на літак – 2970 грн (час поїздки – 1 година). При вартості в 518 грн (підхід 1) та 4 384 грн (підхід 2) розрахунковий час поїздки Київ-Одеса буде складати 31 хв.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8394 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP5.jpg" alt="" width="1068" height="320" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP5.jpg 1068w, /wp-content/uploads/2017/07/HP5-300x90.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP5-768x230.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP5-1024x307.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/HP5-650x195.jpg 650w" sizes="(max-width: 1068px) 100vw, 1068px" /></p><p> </p><p> </p>

Незалежний аналітичний центр Ukrainian Institute for the Future (UIF) підрахував, який економічний ефект справив би Hyperloop в Україні. За оцінками UIF, якби маршрут Hyperloop, наприклад, проклали зі столиці України до Одеси, час у дорозі зайняло б 31 хв. Однак з інвестиційної точки зору проект, на жаль, не доцільний для реалізації в нашій країні

Hyperloop — це система, що складається з труби великого діаметра між точками маршруту. Всередині них на повітряній подушці переміщуються вакуумні вагони на 28 посадочних місць. Інтервал руху поїзда становить від 30 секунд до 2 хвилин, що в рази швидше, ніж традиційний наземний транспорт.
<h4><strong>Hyperloop у Європі</strong></h4>
Європейські країни інвестують у впровадження високотехнологічного транспорту  у своїх країнах. Hyperloop One в рамках конкурсу Global Challenge вже відібрала дев'ять маршрутів в Європі. Найкоротший з представлених маршрутів з'єднує Естонію та Фінляндію, який завдовжки 90 км. Найдовша гілка Hyperloop розташована в Німеччині та Великобританії – 1991 км і 2271 км відповідно. У результаті оголошено дату для <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener">розгортання перших маршрутів</a> Hyperloop – 2021 рік.

<img class="alignnone wp-image-8390 " src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP1.jpg" alt="" width="527" height="312" />
<h4><strong>Скільки може коштувати Hyperloop Україні</strong></h4>
У 2013 році команда проекту Hyperloop оцінила будівництво в $10,56 млн за км. У 2016 році сума підвищилася до $16‐18 млн за км., без урахування придбання земельної ділянки. Майже повністю підводний маршрут з Гельсінкі до Стокгольма HT оцінює вартість у $39,81 млн за км. У свою чергу, у Європі станом на 2017 р. вартість будівництва високошвидкісних залізничних колій становить $26,7 млн за км., у США, наприклад, для порівняння – $39-402 млн за км.

Також до вартості варто додавати витрати на інженерні послуги (розробку маршруту, урахування природних умов місцевості при будівництві), витрати на екологічне планування та на придбання землі. В ході аналізу тарифів на пасажирські перевезення Ukrainian Institute for the Future визначає, що у порівнянні з іншими видами високошвидкісних технологій, Hyperloop є найдешевшою.

<img class="alignnone wp-image-8389 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP2.jpg" alt="" width="1022" height="390" />

&nbsp;

Також Ukrainian Institute for the Future сформуваи карту можливих маршрутів Hyperloop в Україні і вивели час, який знадобився б на переміщення з точки А в точку Б. Наприклад, з Києва до Одеси можна було б доїхати за 31 хвилину, а зі столиці до Львова дістатися за 35 хвилин.

<img class="alignnone wp-image-8395 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP6.jpg" alt="" width="1043" height="593" />

Експерти сформували оцінку вартості будівництва Hyperloop за маршрутом «Київ-Одеса» (488,4 км.)

<img class="alignnone wp-image-8392 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP3.jpg" alt="" width="901" height="462" />

За розрахунками UIF, для покриття тільки експлуатаційних витрат вартість квитка «Київ-Одеса» буде $19,9  або 518 грн. (таку модель також використовують у проекті Лос-Анджелес – Сан-Франциско). За іншим підходом, щоб проект був окупним через 30 років, ціна квитка повинна бути не меншою ніж 4 384 грн.

<img class="alignnone wp-image-8393 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP4.jpg" alt="" width="1097" height="334" />

Для порівняння: у червень 2017 року квиток на потяг «Інтерсіті» коштує (час подорожі 6 годин) – 324 грн, на літак – 2970 грн (час поїздки – 1 година). При вартості в 518 грн (підхід 1) та 4 384 грн (підхід 2) розрахунковий час поїздки Київ-Одеса буде складати 31 хв.

<img class="alignnone wp-image-8394 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/HP5.jpg" alt="" width="1068" height="320" />

&nbsp;

&nbsp;

<p>Hyperloop — це система, що складається з труби великого діаметра між точками маршруту. Всередині них на повітряній подушці переміщуються вакуумні вагони на 28 посадочних місць. Інтервал руху поїзда становить від 30 секунд до 2 хвилин, що в рази швидше, ніж традиційний наземний транспорт.</p><h4><strong>Hyperloop у Європі</strong></h4><p>Європейські країни інвестують у впровадження високотехнологічного транспорту  у своїх країнах. Hyperloop One в рамках конкурсу Global Challenge вже відібрала дев&#8217;ять маршрутів в Європі. Найкоротший з представлених маршрутів з&#8217;єднує Естонію та Фінляндію, який завдовжки 90 км. Найдовша гілка Hyperloop розташована в Німеччині та Великобританії – 1991 км і 2271 км відповідно. У результаті оголошено дату для <a href="/2017/06/02/vakuumna-transportna-liniya/" target="_blank" rel="noopener">розгортання перших маршрутів</a> Hyperloop – 2021 рік.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8390 " src="/wp-content/uploads/2017/07/HP1.jpg" alt="" width="527" height="312" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP1.jpg 1027w, /wp-content/uploads/2017/07/HP1-300x177.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP1-768x454.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP1-1024x605.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/HP1-650x384.jpg 650w" sizes="(max-width: 527px) 100vw, 527px" /></p><h4><strong>Скільки може коштувати Hyperloop Україні</strong></h4><p>У 2013 році команда проекту Hyperloop оцінила будівництво в $10,56 млн за км. У 2016 році сума підвищилася до $16‐18 млн за км., без урахування придбання земельної ділянки. Майже повністю підводний маршрут з Гельсінкі до Стокгольма HT оцінює вартість у $39,81 млн за км. У свою чергу, у Європі станом на 2017 р. вартість будівництва високошвидкісних залізничних колій становить $26,7 млн за км., у США, наприклад, для порівняння – $39-402 млн за км.</p><p>Також до вартості варто додавати витрати на інженерні послуги (розробку маршруту, урахування природних умов місцевості при будівництві), витрати на екологічне планування та на придбання землі. В ході аналізу тарифів на пасажирські перевезення Ukrainian Institute for the Future визначає, що у порівнянні з іншими видами високошвидкісних технологій, Hyperloop є найдешевшою.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8389 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP2.jpg" alt="" width="1022" height="390" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP2.jpg 1022w, /wp-content/uploads/2017/07/HP2-300x114.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP2-768x293.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP2-650x248.jpg 650w" sizes="(max-width: 1022px) 100vw, 1022px" /></p><p>&nbsp;</p><p>Також Ukrainian Institute for the Future сформуваи карту можливих маршрутів Hyperloop в Україні і вивели час, який знадобився б на переміщення з точки А в точку Б. Наприклад, з Києва до Одеси можна було б доїхати за 31 хвилину, а зі столиці до Львова дістатися за 35 хвилин.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8395 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP6.jpg" alt="" width="1043" height="593" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP6.jpg 1043w, /wp-content/uploads/2017/07/HP6-300x171.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP6-768x437.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP6-1024x582.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/HP6-650x370.jpg 650w" sizes="(max-width: 1043px) 100vw, 1043px" /></p><p>Експерти сформували оцінку вартості будівництва Hyperloop за маршрутом «Київ-Одеса» (488,4 км.)</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8392 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP3.jpg" alt="" width="901" height="462" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP3.jpg 901w, /wp-content/uploads/2017/07/HP3-300x154.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP3-768x394.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP3-650x333.jpg 650w" sizes="(max-width: 901px) 100vw, 901px" /></p><p>За розрахунками UIF, для покриття тільки експлуатаційних витрат вартість квитка «Київ-Одеса» буде $19,9  або 518 грн. (таку модель також використовують у проекті Лос-Анджелес – Сан-Франциско). За іншим підходом, щоб проект був окупним через 30 років, ціна квитка повинна бути не меншою ніж 4 384 грн.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8393 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP4.jpg" alt="" width="1097" height="334" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP4.jpg 1097w, /wp-content/uploads/2017/07/HP4-300x91.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP4-768x234.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP4-1024x312.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/HP4-650x198.jpg 650w" sizes="(max-width: 1097px) 100vw, 1097px" /></p><p>Для порівняння: у червень 2017 року квиток на потяг «Інтерсіті» коштує (час подорожі 6 годин) – 324 грн, на літак – 2970 грн (час поїздки – 1 година). При вартості в 518 грн (підхід 1) та 4 384 грн (підхід 2) розрахунковий час поїздки Київ-Одеса буде складати 31 хв.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-8394 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/HP5.jpg" alt="" width="1068" height="320" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/HP5.jpg 1068w, /wp-content/uploads/2017/07/HP5-300x90.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/HP5-768x230.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/HP5-1024x307.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/HP5-650x195.jpg 650w" sizes="(max-width: 1068px) 100vw, 1068px" /></p><p>&nbsp;</p><p>&nbsp;</p>

Hyperloop в Україні коштував би $3,6 млрд — дані UIF

{:ua}Які економічні наслідки може мати для України запуск подібного транспорту? Дізнавайтеся більше про Hyperloop та його можливості{:}

Apple у 2019 році планує відкрити другий європейський найбільший дата-центр — на території Данії, і навіть відправить туди фахівців для розвитку технічної інфраструктури

Перше сервісне сховище буде відкрите у місті Віборг восени 2017-го, а друге запускатимуть у 2019 році. На часі дізнатися більше про плани Apple.
<h4><strong>В чому особливість нового дата-центру</strong></h4>
Новий дата-центр буде цілком працювати на відновлюваних джерелах енергії та обслуговувати інтернет-сервіси компанії (iTunes Store, Siri, iMessage, «Карти») по всій Європі. Його відкриють в іншому місті Данії — Обенро, неподалік кордону із Німеччиною.

Орієнтовна вартість проекту — майже $1 млрд, при цьому підтримку корпорації надає влада Данії.
<h4><strong>Коли розпочалася програма розширення Apple</strong></h4>
У 2015 році стало відомо, що компанія, заснована Стівом Джобсом, хоче відкрити дата-центр в Ірландії, однак через судові позови проект було заморожено — тепер корпорація хоче будувати дата-центри в інших країнах.

<p>Перше сервісне сховище буде відкрите у місті Віборг восени 2017-го, а друге запускатимуть у 2019 році. На часі дізнатися більше про плани Apple.</p><h4><strong>В чому особливість нового дата-центру</strong></h4><p>Новий дата-центр буде цілком працювати на відновлюваних джерелах енергії та обслуговувати інтернет-сервіси компанії (iTunes Store, Siri, iMessage, «Карти») по всій Європі. Його відкриють в іншому місті Данії — Обенро, неподалік кордону із Німеччиною.</p><p>Орієнтовна вартість проекту — майже $1 млрд, при цьому підтримку корпорації надає влада Данії.</p><h4><strong>Коли розпочалася програма розширення Apple</strong></h4><p>У 2015 році стало відомо, що компанія, заснована Стівом Джобсом, хоче відкрити дата-центр в Ірландії, однак через судові позови проект було заморожено — тепер корпорація хоче будувати дата-центри в інших країнах.</p>

Apple інвестує $925 млн в дата-центри в Данії

{:ua}Apple готується до експансії в Європі — і запускає новий дата-центр за значні кошти. Читайте в матеріалі за посиланням, як усе це буде відбуватися{:}

Міжнародний фонд «Відродження» оголосив конкурс «Розвиток комунікації у об’єднаних територіальних громадах через використання інструментів місцевої демократії» — в рамках відбору найкращим ініціативам запропонують гранти на суму 300 тис грн кожен

<h4><strong>Хто може бути учасниками</strong></h4>
Кошти виділять громадам, що вже об'єдналися, на ведення цільових проектів. До участі запрошують:
<ul>
 	<li>представників мережі регіональних / місцевих ресурсних центрів із розвитку місцевої демократії, яка функціонує за підтримки фонду,</li>
 	<li>інші громадські організації,</li>
 	<li>громадські спілки,</li>
 	<li>органи самоорганізації населення та благодійні фонди.</li>
</ul>
<h4><strong>Яка мета конкурсу і що пропонують громадам</strong></h4>
Головним завданням організатори називають посилення спроможності членів територіальних громад, що проживають переважно на території периферійних населених пунктів через запровадження місцевих комунікаційних ініціатив та проектів. На здійснення цих проектів передбачено загальний бюджет у <strong>3,2 млн грн,</strong> розмір одного ґранту складає <strong>300 тис грн.</strong>
<h4><strong>Куди та як подавати заявки</strong></h4>
<ul>
 	<li>Кінцевий термін подання пропозицій: <strong>20 липня 2017 </strong></li>
 	<li>Оголошення результатів конкурсу:  <strong>05 вересня 2017</strong></li>
 	<li><strong>Детальна інформація</strong>, контакти організаторів та бланки необхідних документів - <u><a href="http://www.irf.ua/grants/contests/konkurs_rozvitok_komunikatsii_u_obednanikh_teritorialnikh_gromadakh_cherez_vikoristannya_instrumentiv_mistsevoi_demokratii/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a></u>.</li>
</ul>

<h4><strong>Хто може бути учасниками</strong></h4><p>Кошти виділять громадам, що вже об&#8217;єдналися, на ведення цільових проектів. До участі запрошують:</p><ul><li>представників мережі регіональних / місцевих ресурсних центрів із розвитку місцевої демократії, яка функціонує за підтримки фонду,</li><li>інші громадські організації,</li><li>громадські спілки,</li><li>органи самоорганізації населення та благодійні фонди.</li></ul><h4><strong>Яка мета конкурсу і що пропонують громадам</strong></h4><p>Головним завданням організатори називають посилення спроможності членів територіальних громад, що проживають переважно на території периферійних населених пунктів через запровадження місцевих комунікаційних ініціатив та проектів. На здійснення цих проектів передбачено загальний бюджет у <strong>3,2 млн грн,</strong> розмір одного ґранту складає <strong>300 тис грн.</strong></p><h4><strong>Куди та як подавати заявки</strong></h4><ul><li>Кінцевий термін подання пропозицій: <strong>20 липня 2017 </strong></li><li>Оголошення результатів конкурсу:  <strong>05 вересня 2017</strong></li><li><strong>Детальна інформація</strong>, контакти організаторів та бланки необхідних документів &#8211; <u><a href="http://www.irf.ua/grants/contests/konkurs_rozvitok_komunikatsii_u_obednanikh_teritorialnikh_gromadakh_cherez_vikoristannya_instrumentiv_mistsevoi_demokratii/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a></u>.</li></ul>

Громадам пропонують 3,2 млн грн на комунікації

{:ua}Скільки та кому надаватимуть ґрантів в рамках проекту? На часі дізнатися, як нові модливості допоможуть громадам, котрі об'єдналися{:}

#цифра дня