<p>За словами Владислава Чечоткіна, власника Rozetka, відкриття магазину з таким великим торговим залом — експеримент для компанії.
</p>
<h4><strong>Про новий магазин Rozetka</strong></h4>
Зал розділений на сегменти – в правій частині залу побутова техніка і електроніка, зліва знаходяться товари для будинку, одяг і взуття, в тому числі дитяча, і інші товари. Є зона примірочних і зона видачі кредитів. В глибині залу, вздовж всієї стіни, йде довга стійка видачі товару. Частина покупців уже отримала тут свої замовлення. Рітейлер пішов від фірмового зеленого кольору – стіни, підлога і колони пофарбовані в сірий колір, все обладнання чорного кольору, виконано в єдиному стилі в усіх відділах. Всі цінники в торговому залі – електронні.

Нагадаємо, раніше ми публікували дані про <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/retail-leaders/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">рітейлерів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/fashion-1031469_1280-300x200.jpg" />«Ашан», Billa та JYSK — серед лідерів українського рітейл-ринку</span></a> українського ринку.

<p>За словами Владислава Чечоткіна, власника Rozetka, відкриття магазину з таким великим торговим залом — експеримент для компанії.</p><h4><strong>Про новий магазин Rozetka</strong></h4><p>Зал розділений на сегменти – в правій частині залу побутова техніка і електроніка, зліва знаходяться товари для будинку, одяг і взуття, в тому числі дитяча, і інші товари. Є зона примірочних і зона видачі кредитів. В глибині залу, вздовж всієї стіни, йде довга стійка видачі товару. Частина покупців уже отримала тут свої замовлення. Рітейлер пішов від фірмового зеленого кольору – стіни, підлога і колони пофарбовані в сірий колір, все обладнання чорного кольору, виконано в єдиному стилі в усіх відділах. Всі цінники в торговому залі – електронні.</p><p>Нагадаємо, раніше ми публікували дані про <a href="/2017/04/23/retail-leaders/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">рітейлерів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/fashion-1031469_1280-300x200.jpg" />«Ашан», Billa та JYSK — серед лідерів українського рітейл-ринку</span></a> українського ринку.</p>

Новини

На Петрівці відкрився супермаркет найбільшого гравця українського e-commerce – офлайновий магазин Rozetka. Площа торгового залу нової точки – 4000 м². Вона розташовується на місці Мегамаркета, за адресою проспект Степана Бандери, 6

За словами Владислава Чечоткіна, власника Rozetka, відкриття магазину з таким великим торговим залом — експеримент для компанії.
<h4><strong>Про новий магазин Rozetka</strong></h4>
Зал розділений на сегменти – в правій частині залу побутова техніка і електроніка, зліва знаходяться товари для будинку, одяг і взуття, в тому числі дитяча, і інші товари. Є зона примірочних і зона видачі кредитів. В глибині залу, вздовж всієї стіни, йде довга стійка видачі товару. Частина покупців уже отримала тут свої замовлення. Рітейлер пішов від фірмового зеленого кольору – стіни, підлога і колони пофарбовані в сірий колір, все обладнання чорного кольору, виконано в єдиному стилі в усіх відділах. Всі цінники в торговому залі – електронні.

Нагадаємо, раніше ми публікували дані про <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/retail-leaders/" target="_blank" rel="noopener">рітейлерів</a> українського ринку.

<p>За словами Владислава Чечоткіна, власника Rozetka, відкриття магазину з таким великим торговим залом — експеримент для компанії.</p><h4><strong>Про новий магазин Rozetka</strong></h4><p>Зал розділений на сегменти – в правій частині залу побутова техніка і електроніка, зліва знаходяться товари для будинку, одяг і взуття, в тому числі дитяча, і інші товари. Є зона примірочних і зона видачі кредитів. В глибині залу, вздовж всієї стіни, йде довга стійка видачі товару. Частина покупців уже отримала тут свої замовлення. Рітейлер пішов від фірмового зеленого кольору – стіни, підлога і колони пофарбовані в сірий колір, все обладнання чорного кольору, виконано в єдиному стилі в усіх відділах. Всі цінники в торговому залі – електронні.</p><p>Нагадаємо, раніше ми публікували дані про <a href="/2017/04/23/retail-leaders/" target="_blank" rel="noopener">рітейлерів</a> українського ринку.</p>

У Києві відкрився офлайн-супермаркет Rozetka

{:ua}За словами Владислава Чечоткіна, власника Rozetka, відкриття магазину з таким великим торговим залом — експеримент для компанії{:}

Картки

Чому одну з п'ятниць року називають «чорною»? Звідки пішла традиція робити великі знижки? І чи варто ставати учасником розпродажів в Україні? На часі дізнатися відповіді на усі ці запитання

<h4><strong>Звідки з'явилися традиційні розпродажі</strong></h4>
Історія «Чорної П'ятниці» починається раніше, ніж ми звикли уявляти — і точно не пов'язана із інтернет-магазинами. У сиву давнину, коли ще не було жодного інтернету, айфонів та кур'єрської доставки за 2 години, наступний день за Днем подяки у США ставав початком святкових розпродажів. Торгівці та покупці таким чином відкривали сезон підготовки до Різдва (яке у західній традиції християнства відзначається 25 грудня). Президент США Лінкольн визначив, що День подяки слід офіційно святкувати в останній четвер листопада. В ті часи розпродажі наступної п'ятниці не мали ніякої окремої назви. А «чорною» п'ятницю називали зовсім іншу — 24 вересня 1869 року, коли спекуляції на ринку золота спричинили небувалий стрибок, а потім обвал цін.

А тепер, аби зрозуміти, звідки пішла традиція розпродажів, ненадовго перенесімося до Канади. 1905 року канадський супермаркет <a href="http://hssh.journals.yorku.ca/index.php/hssh/article/viewFile/38815/35223" target="_blank" rel="nofollow noopener" data-component="link" data-source="inlineLink" data-type="externalLink" data-ordinal="3">Eaton's почав проводити</a> паради на честь Дня подяки із Санта-Клаусом у фургоні, який їхав вулицями Торонто. 1913-го фургон замінили справжньою запрягою з оленів. А 1916-го додали цілу низку персонажів — помічників Санти. Приклад канадців надихнув 1924 року мережу магазинів Macy's  запустити власний парад до Дня подяки у Нью-Йорку. Парад відкривав сезон шопінґу — а знижки та пропозиції рітейлери притримували до цього дня, попередньо домовившись не розпочинати розпродажі до проведення святкового параду.

1939 року, у розпал Великої Депресії, День подяки випав на 5-й тиждень місяця. Великі постачальники та мережі магазинів написали колективного листа президентові США Рузвельту із проханням перенести День подяки з останнього тижня місяця на 4-й тиждень — інакше в очікуванні розпродажів вони усі просто збанкрутують, бо не матимуть змоги виплатити вчасно зарплати та борги і податки. Виникла плутанина — частина покупців пішли на «нову дату», частина — на »стару». Постанову Рузвельта виконали лише 32 штати, і багатьом компаніям довелося давати своїм співробітникам 2 додаткових вихідних замість одного.
<h4 id="billboard2-sticky_1-0" class="comp billboard2-sticky billboard-sticky is-lockable" data-height="600"><strong>Як і коли «Чорна п'ятниця» отримала остаточну дату проведення</strong></h4>
1941 року в цю справу втрутився <a href="https://www.archives.gov/legislative/features/thanksgiving" target="_blank" rel="noopener" data-component="link" data-source="inlineLink" data-type="externalLink" data-ordinal="7">Конгрес США</a>. Законодавчо було закріплено, що День подяки відзначають у 4-й четвер листопада, на яку би дату він не припадав. Із 1950-х люди почали у Штатах масово брати вихідний за власний кошт, скаржачись на недуги чи проблеми в родині після Дня подяки — таким чином отримуючи 4-денний робочий тиждень замість звичайного. Більшість крамниць у цей час були відчинені і саме починали активні продажі до Різдва — тож аби не з'ясовувати, кому слід урізати зарплатню за прогули, бізнеси почали просто стимулювати своїх співробітників до виходу в цей день у відпустку.
<h4><strong>Які міфи пов'язано з цією назвою</strong></h4>
Інтернет-міфологія — річ уперта. Постійно в цей період соцмережами поширюється міф про те, що мовляв п'ятницю назвали «чорною» бо колись торгівці рабами організовували в цей день аукціони із продажу «живого чорного золота». Проте це не так. Назва «Чорна п'ятниця» не була популярною аж до 1966 року. Під таким заголовком вийшла публікація про затори у Філадельфії через старт святкового сезону (більшість автомобілів тоді були чорного кольору), а також реклама в журналі The American Philatelist.
<h4><strong>Яка динаміка продажів у сучасній торгівлі завдяки цьому дню</strong></h4>
Історично майже половина усіх закупівель подарунків та товарів до Різдва й Нового року відбуваються в Північній Америці та Європі саме в цей день. Відстеження обсягів та динаміки продажів у США розпочалося офіційно з 1992 року. Перше падіння продажів сталося під час сезону економічної кризи у 2008-му — після того продажі постійно зростали. Вже 2011 року розпродажі у цей день склали в еквіваленті $12,3 млрд.
<div class="article-content-block-last">
<h4><strong>Що готує український рітейл до «Чорної п'ятниці»</strong></h4>
Українські рітейлери другий рік поспіль активно долучаються до розпродажів, хоча День подяки ніякого стосунку до України не має. Але Різдво католики та греко-католики в Україні відзначають 25 грудня — тому сезон підготувань стартує приблизно за місяць до цього дня.

Українські знижки не надто щедрі — більшість інтернет-крамниць та офлайн-магазинів пропонують знижки від 20% до 50%. Для порівняння: у США основна маса товарів продається зі знижками у 70-90%, аби звільнити склади від запасів. У випадку українського ринку також можна спостерігати підняття ціни на 30-40% на початку листопада, аби потім нібито «знизити» її на цю ж суму і продати товар за «новою»-старою ціною, подаючи це як знижку (найуважніші покупці українських інтернет-магазинів можуть простежити це на прикладі ґаджетів та аксесуарів Apple). Тому варто все-таки придивитися до асортименту закордонних інтернет-магазинів у ці дні.
<h4><strong>Хто на цьому заробляє</strong></h4>
Звісно, такий крок не є виявом благодійності. Ціни та знижки ділять між собою постачальники та представники роздрібної мережі продажів. Найбільшу націнку ставить рітейлер, тому для нього розпродажі навіть зі знижкою вигідні, бо дають змогу позбутися надлишку складських запасів, при цьому все одно збільшивши виручку.

</div>

<h4><strong>Звідки з&#8217;явилися традиційні розпродажі</strong></h4><p>Історія «Чорної П&#8217;ятниці» починається раніше, ніж ми звикли уявляти — і точно не пов&#8217;язана із інтернет-магазинами. У сиву давнину, коли ще не було жодного інтернету, айфонів та кур&#8217;єрської доставки за 2 години, наступний день за Днем подяки у США ставав початком святкових розпродажів. Торгівці та покупці таким чином відкривали сезон підготовки до Різдва (яке у західній традиції християнства відзначається 25 грудня). Президент США Лінкольн визначив, що День подяки слід офіційно святкувати в останній четвер листопада. В ті часи розпродажі наступної п&#8217;ятниці не мали ніякої окремої назви. А «чорною» п&#8217;ятницю називали зовсім іншу — 24 вересня 1869 року, коли спекуляції на ринку золота спричинили небувалий стрибок, а потім обвал цін.</p><p>А тепер, аби зрозуміти, звідки пішла традиція розпродажів, ненадовго перенесімося до Канади. 1905 року канадський супермаркет <a href="http://hssh.journals.yorku.ca/index.php/hssh/article/viewFile/38815/35223" target="_blank" rel="nofollow noopener" data-component="link" data-source="inlineLink" data-type="externalLink" data-ordinal="3">Eaton&#8217;s почав проводити</a> паради на честь Дня подяки із Санта-Клаусом у фургоні, який їхав вулицями Торонто. 1913-го фургон замінили справжньою запрягою з оленів. А 1916-го додали цілу низку персонажів — помічників Санти. Приклад канадців надихнув 1924 року мережу магазинів Macy&#8217;s  запустити власний парад до Дня подяки у Нью-Йорку. Парад відкривав сезон шопінґу — а знижки та пропозиції рітейлери притримували до цього дня, попередньо домовившись не розпочинати розпродажі до проведення святкового параду.</p><p>1939 року, у розпал Великої Депресії, День подяки випав на 5-й тиждень місяця. Великі постачальники та мережі магазинів написали колективного листа президентові США Рузвельту із проханням перенести День подяки з останнього тижня місяця на 4-й тиждень — інакше в очікуванні розпродажів вони усі просто збанкрутують, бо не матимуть змоги виплатити вчасно зарплати та борги і податки. Виникла плутанина — частина покупців пішли на «нову дату», частина — на »стару». Постанову Рузвельта виконали лише 32 штати, і багатьом компаніям довелося давати своїм співробітникам 2 додаткових вихідних замість одного.</p><h4 id="billboard2-sticky_1-0" class="comp billboard2-sticky billboard-sticky is-lockable" data-height="600"><strong>Як і коли «Чорна п&#8217;ятниця» отримала остаточну дату проведення</strong></h4><p>1941 року в цю справу втрутився <a href="https://www.archives.gov/legislative/features/thanksgiving" target="_blank" rel="noopener" data-component="link" data-source="inlineLink" data-type="externalLink" data-ordinal="7">Конгрес США</a>. Законодавчо було закріплено, що День подяки відзначають у 4-й четвер листопада, на яку би дату він не припадав. Із 1950-х люди почали у Штатах масово брати вихідний за власний кошт, скаржачись на недуги чи проблеми в родині після Дня подяки — таким чином отримуючи 4-денний робочий тиждень замість звичайного. Більшість крамниць у цей час були відчинені і саме починали активні продажі до Різдва — тож аби не з&#8217;ясовувати, кому слід урізати зарплатню за прогули, бізнеси почали просто стимулювати своїх співробітників до виходу в цей день у відпустку.</p><h4><strong>Які міфи пов&#8217;язано з цією назвою</strong></h4><p>Інтернет-міфологія — річ уперта. Постійно в цей період соцмережами поширюється міф про те, що мовляв п&#8217;ятницю назвали «чорною» бо колись торгівці рабами організовували в цей день аукціони із продажу «живого чорного золота». Проте це не так. Назва «Чорна п&#8217;ятниця» не була популярною аж до 1966 року. Під таким заголовком вийшла публікація про затори у Філадельфії через старт святкового сезону (більшість автомобілів тоді були чорного кольору), а також реклама в журналі The American Philatelist.</p><h4><strong>Яка динаміка продажів у сучасній торгівлі завдяки цьому дню</strong></h4><p>Історично майже половина усіх закупівель подарунків та товарів до Різдва й Нового року відбуваються в Північній Америці та Європі саме в цей день. Відстеження обсягів та динаміки продажів у США розпочалося офіційно з 1992 року. Перше падіння продажів сталося під час сезону економічної кризи у 2008-му — після того продажі постійно зростали. Вже 2011 року розпродажі у цей день склали в еквіваленті $12,3 млрд.</p><div class="article-content-block-last"><h4><strong>Що готує український рітейл до «Чорної п&#8217;ятниці»</strong></h4><p>Українські рітейлери другий рік поспіль активно долучаються до розпродажів, хоча День подяки ніякого стосунку до України не має. Але Різдво католики та греко-католики в Україні відзначають 25 грудня — тому сезон підготувань стартує приблизно за місяць до цього дня.</p><p>Українські знижки не надто щедрі — більшість інтернет-крамниць та офлайн-магазинів пропонують знижки від 20% до 50%. Для порівняння: у США основна маса товарів продається зі знижками у 70-90%, аби звільнити склади від запасів. У випадку українського ринку також можна спостерігати підняття ціни на 30-40% на початку листопада, аби потім нібито «знизити» її на цю ж суму і продати товар за «новою»-старою ціною, подаючи це як знижку (найуважніші покупці українських інтернет-магазинів можуть простежити це на прикладі ґаджетів та аксесуарів Apple). Тому варто все-таки придивитися до асортименту закордонних інтернет-магазинів у ці дні.</p><h4><strong>Хто на цьому заробляє</strong></h4><p>Звісно, такий крок не є виявом благодійності. Ціни та знижки ділять між собою постачальники та представники роздрібної мережі продажів. Найбільшу націнку ставить рітейлер, тому для нього розпродажі навіть зі знижкою вигідні, бо дають змогу позбутися надлишку складських запасів, при цьому все одно збільшивши виручку.</p></div>

Що таке «Чорна П’ятниця»

{:ua}Як п'ятниця стала Чорною і до чого тут День подяки, Санта-Клаус та інтернет-магазини{:}

<p>Нині Shafa — це майданчик для продажу жіночих і дитячих одягу, взуття та аксесуарів. Тут ви можете придбати щось або ж продати власні речі. Варто лише перейти в каталог і вибрати цікаву для вас рубрику. На «Шафі» немає кнопки «Придбати» — усі покупки відбуваються під час електронного діалогу продавця з покупцем. У ньому можна поставити запитання безпосередньо щодо товару й обговорити всі умови покупки та доставки. Ідея створення маркетплейсу виникла у 2013 році. Його засновники розмірковували про життєвий цикл речей і те що відбувається з одягом після покупки. Вони побачили, що є <a href="https://nachasi.com/2017/10/18/online-business-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">простір в онлайні<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/alex-knight-199368-300x200.jpg" />Онлайн-бізнес та покупці в Україні — від можливостей до викликів</span></a> на вторинному ринку речей і так почали тестувати цю тему.

[color_title title="У яких регіонах найбільше продають/купують речі та гендерні аспекти продажів"]

— Shafa — це більше жіночий маркетплейс, тому чоловічих речей поки що немає. Планується запуск цього розділу, оскільки користувачі самі просять про розширення. Що стосується регіонів, то не секрет, що найактивніше одяг, взуття та аксесуари купують саме у великих містах. Цікаво, що у Харкові, Одесі та Хмельницькому більше речей продають, ніж замовляють. Це пов’язано з тим, що в цих регіонах базуються великі ринки з одягом. А ось у таких містах як Дніпро або Запоріжжя навпаки – більше купують, ніж продають. На маркетплейсі також є сезонний попит на речі, притаманний для офлайну. Зараз, восени, купують светри, верхній одяг і взуття. А якщо взяти дані за весь рік, то найбільший попит мають сукні й аксесуари.

[color_title title="Як відбувається убезпечення від шахраїв"]

— Служба підтримки й 2 адміністратори на «Шафі» відповідають за те, аби знайти шахрая і його знешкодити. Коли ж ми з’ясовуємо, що користувач — несумлінний, одразу блокуємо його. Якщо він коли-небудь спробує прийти на «Шафу», йому це просто не вдасться. Поки що ми не співпрацюємо з банками, але є ідея підключити Bank ID й ідентифікувати користувачів із його допомогою. Тим самим ще більше убезпечити наш ресурс.

<img class="size-full wp-image-21277" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_.jpg" alt="" width="3000" height="2000">

[color_title title="Хто і як відповідає за інтернет-маркетинг"]

— Загалом над підтримкою та розвитком маркетплейсу працюють 20 осіб. Десять із них модерують оголошення, тобто перевіряють їхню відповідність стандартам якості ресурсу. Зараз сезон покупок, тож українки щодня додають по 20 тис. товарів на «Шафу». Здебільшого всі люди, які у нас працюють, — безпосередні користувачі сервісу. Вони самі зацікавлені, щоб сайт був наповнений гарно оформленими оголошеннями з якісними речами. Якби ми не стежили за цим, то у користувачів напевно не було б такого інтересу до ресурсу, й вони проводили би значно менше часу на сайті. Що стосується просування, ми переважно робимо акцент на: а) email-маркетингу (розсилки із знижками, підбірками рекомендованих товарів); б) SEO-оптимізацію сайту. Зараз також активно рухаємося в напрямі паблік рілейшнз та запровадження персоналізованої видачі (плануємо формувати каталог на основі уподобань користувачів).

[color_title title="Як щодо конкуренції"]

— Конкуренція є, як і в будь-яких нішах, де є попит. І у нас позиція така — робимо хороший продукт і сервіс, активно працюємо з аудиторією і стежимо за якістю взаємодії продавців із покупцями. Користувачі бачать, що тут із ним добре співпрацюють, і повертаються. Насправді, нині 80% аудиторії — це ті, хто вже хоча б один раз купував або продавав щось на сайті. Я думаю так: чим кращим буде сервіс на «Шафі», тим більше людей приходитимуть на маркетплейс. Зокрема, є речі, якими ми відрізняємося від наших колег у ніші. Наприклад, у нас можна залишити відгук як про покупця, так і про продавця. Також є команда модераторів, яка ретельно перевіряє всі характеристики і відповідність фото та товару, а також відсутність нецензурних слів. Ось такі речі допомагають конкурувати.

<img class="alignnone size-full wp-image-21272" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda.jpg" alt="" width="3000" height="2000">

[color_title title="Чи є у вас регуляція ціни на товари?"]

— Людина може ставити будь-яку ціну, але вона повинна розуміти, що за цю ціну і потрібно продати річ. Якщо на користувача будуть скарги через те, що він не продає за тією ціною, що вказана, то ми його знову ж блокуємо. У нас як на ринку — всі ціни відповідно саморегулюються.

[color_title title="Що із закордонними ринками"]

— Тут є 2 напрямки:
</p>
<ul>
<li>запускати там аналогічний проект;</li>
 	<li>продавати на інші ринки.</li>
</ul>
Запускати аналогічний проект за кордоном поки що не плануємо, оскільки найперше хочемо зробити сервіс більш якісним для української аудиторії. У транскордонній торгівлі продавців із «Шафи» я просто не бачу сенсу. Якщо вони будуть надсилати товари закордон, то у підсумку із доставкою речі будуть обходитись покупцеві дорожчими, аніж у його рідній країні.

[color_title title="Що буде покращуватися в наступному році"]

— Наше завдання — розвивати культуру свідомого споживання речей в Україні. Ми прагнемо, аби люди не просто викидали або відвозили на дачу непотрібні речі, а продавали їх і за виручені гроші купували щось нове. Ми періодично робимо розсилки з опитуваннями, і нещодавно отримали близько 5 тисяч відповідей про те, що можна поліпшити на «Шафі». Багацько пропозицій були конструктивними, тому ми взяли їх до уваги та включили до списку «To do». Серед основного:
<ul>
<li>
<strong>Безпека</strong>. На жаль, трапляються недобросовісні користувачі. Тому в нас є вже ідеї, як працювати в цьому напрямку.</li>
 	<li>
<strong>Mobile</strong>. Ми вже розробляємо мобільний додаток і віримо в те, що за допомогою цього інструменту можна більше залучити людей до платформи.</li>
 	<li>
<strong>Масштабування</strong>. Плануємо збільшити впізнаваність, оскільки хочемо стати топовим ресурсом для покупки/продажу речей.</li>
 	<li>
<strong>Чоловічий розділ</strong>. Як не дивно, під час опитування більше 70% жінок попросили цей розділ. Ми плануємо в I півріччі 2018-го опрацювати це питання.</li>
</ul>

<p>Нині Shafa — це майданчик для продажу жіночих і дитячих одягу, взуття та аксесуарів. Тут ви можете придбати щось або ж продати власні речі. Варто лише перейти в каталог і вибрати цікаву для вас рубрику. На «Шафі» немає кнопки «Придбати» — усі покупки відбуваються під час електронного діалогу продавця з покупцем. У ньому можна поставити запитання безпосередньо щодо товару й обговорити всі умови покупки та доставки. Ідея створення маркетплейсу виникла у 2013 році. Його засновники розмірковували про життєвий цикл речей і те що відбувається з одягом після покупки. Вони побачили, що є <a href="/2017/10/18/online-business-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">простір в онлайні<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/alex-knight-199368-300x200.jpg" />Онлайн-бізнес та покупці в Україні — від можливостей до викликів</span></a> на вторинному ринку речей і так почали тестувати цю тему.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			У яких регіонах найбільше продають/купують речі та гендерні аспекти продажів		</span>	</h3><p>— Shafa — це більше жіночий маркетплейс, тому чоловічих речей поки що немає. Планується запуск цього розділу, оскільки користувачі самі просять про розширення. Що стосується регіонів, то не секрет, що найактивніше одяг, взуття та аксесуари купують саме у великих містах. Цікаво, що у Харкові, Одесі та Хмельницькому більше речей продають, ніж замовляють. Це пов’язано з тим, що в цих регіонах базуються великі ринки з одягом. А ось у таких містах як Дніпро або Запоріжжя навпаки – більше купують, ніж продають. На маркетплейсі також є сезонний попит на речі, притаманний для офлайну. Зараз, восени, купують светри, верхній одяг і взуття. А якщо взяти дані за весь рік, то найбільший попит мають сукні й аксесуари.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як відбувається убезпечення від шахраїв		</span>	</h3><p>— Служба підтримки й 2 адміністратори на «Шафі» відповідають за те, аби знайти шахрая і його знешкодити. Коли ж ми з’ясовуємо, що користувач — несумлінний, одразу блокуємо його. Якщо він коли-небудь спробує прийти на «Шафу», йому це просто не вдасться. Поки що ми не співпрацюємо з банками, але є ідея підключити Bank ID й ідентифікувати користувачів із його допомогою. Тим самим ще більше убезпечити наш ресурс.</p><p><img loading="lazy" class="size-full wp-image-21277" src="/wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_.jpg" alt="" width="3000" height="2000" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_.jpg 3000w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 3000px) 100vw, 3000px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто і як відповідає за інтернет-маркетинг		</span>	</h3><p>— Загалом над підтримкою та розвитком маркетплейсу працюють 20 осіб. Десять із них модерують оголошення, тобто перевіряють їхню відповідність стандартам якості ресурсу. Зараз сезон покупок, тож українки щодня додають по 20 тис. товарів на «Шафу». Здебільшого всі люди, які у нас працюють, — безпосередні користувачі сервісу. Вони самі зацікавлені, щоб сайт був наповнений гарно оформленими оголошеннями з якісними речами. Якби ми не стежили за цим, то у користувачів напевно не було б такого інтересу до ресурсу, й вони проводили би значно менше часу на сайті. Що стосується просування, ми переважно робимо акцент на: а) email-маркетингу (розсилки із знижками, підбірками рекомендованих товарів); б) SEO-оптимізацію сайту. Зараз також активно рухаємося в напрямі паблік рілейшнз та запровадження персоналізованої видачі (плануємо формувати каталог на основі уподобань користувачів).</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як щодо конкуренції		</span>	</h3><p>— Конкуренція є, як і в будь-яких нішах, де є попит. І у нас позиція така — робимо хороший продукт і сервіс, активно працюємо з аудиторією і стежимо за якістю взаємодії продавців із покупцями. Користувачі бачать, що тут із ним добре співпрацюють, і повертаються. Насправді, нині 80% аудиторії — це ті, хто вже хоча б один раз купував або продавав щось на сайті. Я думаю так: чим кращим буде сервіс на «Шафі», тим більше людей приходитимуть на маркетплейс. Зокрема, є речі, якими ми відрізняємося від наших колег у ніші. Наприклад, у нас можна залишити відгук як про покупця, так і про продавця. Також є команда модераторів, яка ретельно перевіряє всі характеристики і відповідність фото та товару, а також відсутність нецензурних слів. Ось такі речі допомагають конкурувати.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-21272" src="/wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda.jpg" alt="" width="3000" height="2000" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda.jpg 3000w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 3000px) 100vw, 3000px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи є у вас регуляція ціни на товари?		</span>	</h3><p>— Людина може ставити будь-яку ціну, але вона повинна розуміти, що за цю ціну і потрібно продати річ. Якщо на користувача будуть скарги через те, що він не продає за тією ціною, що вказана, то ми його знову ж блокуємо. У нас як на ринку — всі ціни відповідно саморегулюються.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що із закордонними ринками		</span>	</h3><p>— Тут є 2 напрямки:</p><ul><li>запускати там аналогічний проект;</li><li>продавати на інші ринки.</li></ul><p>Запускати аналогічний проект за кордоном поки що не плануємо, оскільки найперше хочемо зробити сервіс більш якісним для української аудиторії. У транскордонній торгівлі продавців із «Шафи» я просто не бачу сенсу. Якщо вони будуть надсилати товари закордон, то у підсумку із доставкою речі будуть обходитись покупцеві дорожчими, аніж у його рідній країні.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що буде покращуватися в наступному році		</span>	</h3><p>— Наше завдання — розвивати культуру свідомого споживання речей в Україні. Ми прагнемо, аби люди не просто викидали або відвозили на дачу непотрібні речі, а продавали їх і за виручені гроші купували щось нове. Ми періодично робимо розсилки з опитуваннями, і нещодавно отримали близько 5 тисяч відповідей про те, що можна поліпшити на «Шафі». Багацько пропозицій були конструктивними, тому ми взяли їх до уваги та включили до списку «To do». Серед основного:</p><ul><li><strong>Безпека</strong>. На жаль, трапляються недобросовісні користувачі. Тому в нас є вже ідеї, як працювати в цьому напрямку.</li><li><strong>Mobile</strong>. Ми вже розробляємо мобільний додаток і віримо в те, що за допомогою цього інструменту можна більше залучити людей до платформи.</li><li><strong>Масштабування</strong>. Плануємо збільшити впізнаваність, оскільки хочемо стати топовим ресурсом для покупки/продажу речей.</li><li><strong>Чоловічий розділ</strong>. Як не дивно, під час опитування більше 70% жінок попросили цей розділ. Ми плануємо в I півріччі 2018-го опрацювати це питання.</li></ul>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Продовжуючи тему можливостей та викликів ведення онлайн-бізнесу в Україні, пропонуємо дізнатися про засади ощадливої економіки та просування вторинного ринку речей. Ми поспілкувалися з керівником маркетплейсу <a href="https://shafa.ua/" target="_blank" rel="noopener">Shafa.ua</a> Олександром Роєнком про тенденції на ринку онлайн-продажів вживаних речей, потенціал такої сфери та майбутнє електронної комерції

Нині Shafa — це майданчик для продажу жіночих і дитячих одягу, взуття та аксесуарів. Тут ви можете придбати щось або ж продати власні речі. Варто лише перейти в каталог і вибрати цікаву для вас рубрику. На «Шафі» немає кнопки «Придбати» — усі покупки відбуваються під час електронного діалогу продавця з покупцем. У ньому можна поставити запитання безпосередньо щодо товару й обговорити всі умови покупки та доставки. Ідея створення маркетплейсу виникла у 2013 році. Його засновники розмірковували про життєвий цикл речей і те що відбувається з одягом після покупки. Вони побачили, що є <a href="https://nachasi.com/2017/10/18/online-business-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">простір в онлайні</a> на вторинному ринку речей і так почали тестувати цю тему.

[color_title title="У яких регіонах найбільше продають/купують речі та гендерні аспекти продажів"]

— Shafa — це більше жіночий маркетплейс, тому чоловічих речей поки що немає. Планується запуск цього розділу, оскільки користувачі самі просять про розширення. Що стосується регіонів, то не секрет, що найактивніше одяг, взуття та аксесуари купують саме у великих містах. Цікаво, що у Харкові, Одесі та Хмельницькому більше речей продають, ніж замовляють. Це пов’язано з тим, що в цих регіонах базуються великі ринки з одягом. А ось у таких містах як Дніпро або Запоріжжя навпаки – більше купують, ніж продають. На маркетплейсі також є сезонний попит на речі, притаманний для офлайну. Зараз, восени, купують светри, верхній одяг і взуття. А якщо взяти дані за весь рік, то найбільший попит мають сукні й аксесуари.

[color_title title="Як відбувається убезпечення від шахраїв"]

— Служба підтримки й 2 адміністратори на «Шафі» відповідають за те, аби знайти шахрая і його знешкодити. Коли ж ми з’ясовуємо, що користувач — несумлінний, одразу блокуємо його. Якщо він коли-небудь спробує прийти на «Шафу», йому це просто не вдасться. Поки що ми не співпрацюємо з банками, але є ідея підключити Bank ID й ідентифікувати користувачів із його допомогою. Тим самим ще більше убезпечити наш ресурс.

<img class="size-full wp-image-21277" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_.jpg" alt="" width="3000" height="2000" />

[color_title title="Хто і як відповідає за інтернет-маркетинг"]

— Загалом над підтримкою та розвитком маркетплейсу працюють 20 осіб. Десять із них модерують оголошення, тобто перевіряють їхню відповідність стандартам якості ресурсу. Зараз сезон покупок, тож українки щодня додають по 20 тис. товарів на «Шафу». Здебільшого всі люди, які у нас працюють, — безпосередні користувачі сервісу. Вони самі зацікавлені, щоб сайт був наповнений гарно оформленими оголошеннями з якісними речами. Якби ми не стежили за цим, то у користувачів напевно не було б такого інтересу до ресурсу, й вони проводили би значно менше часу на сайті. Що стосується просування, ми переважно робимо акцент на: а) email-маркетингу (розсилки із знижками, підбірками рекомендованих товарів); б) SEO-оптимізацію сайту. Зараз також активно рухаємося в напрямі паблік рілейшнз та запровадження персоналізованої видачі (плануємо формувати каталог на основі уподобань користувачів).

[color_title title="Як щодо конкуренції"]

— Конкуренція є, як і в будь-яких нішах, де є попит. І у нас позиція така — робимо хороший продукт і сервіс, активно працюємо з аудиторією і стежимо за якістю взаємодії продавців із покупцями. Користувачі бачать, що тут із ним добре співпрацюють, і повертаються. Насправді, нині 80% аудиторії — це ті, хто вже хоча б один раз купував або продавав щось на сайті. Я думаю так: чим кращим буде сервіс на «Шафі», тим більше людей приходитимуть на маркетплейс. Зокрема, є речі, якими ми відрізняємося від наших колег у ніші. Наприклад, у нас можна залишити відгук як про покупця, так і про продавця. Також є команда модераторів, яка ретельно перевіряє всі характеристики і відповідність фото та товару, а також відсутність нецензурних слів. Ось такі речі допомагають конкурувати.

<img class="alignnone size-full wp-image-21272" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda.jpg" alt="" width="3000" height="2000" />

[color_title title="Чи є у вас регуляція ціни на товари?"]

— Людина може ставити будь-яку ціну, але вона повинна розуміти, що за цю ціну і потрібно продати річ. Якщо на користувача будуть скарги через те, що він не продає за тією ціною, що вказана, то ми його знову ж блокуємо. У нас як на ринку — всі ціни відповідно саморегулюються.

[color_title title="Що із закордонними ринками"]

— Тут є 2 напрямки:
<ul>
 	<li>запускати там аналогічний проект;</li>
 	<li>продавати на інші ринки.</li>
</ul>
Запускати аналогічний проект за кордоном поки що не плануємо, оскільки найперше хочемо зробити сервіс більш якісним для української аудиторії. У транскордонній торгівлі продавців із «Шафи» я просто не бачу сенсу. Якщо вони будуть надсилати товари закордон, то у підсумку із доставкою речі будуть обходитись покупцеві дорожчими, аніж у його рідній країні.

[color_title title="Що буде покращуватися в наступному році"]

— Наше завдання — розвивати культуру свідомого споживання речей в Україні. Ми прагнемо, аби люди не просто викидали або відвозили на дачу непотрібні речі, а продавали їх і за виручені гроші купували щось нове. Ми періодично робимо розсилки з опитуваннями, і нещодавно отримали близько 5 тисяч відповідей про те, що можна поліпшити на «Шафі». Багацько пропозицій були конструктивними, тому ми взяли їх до уваги та включили до списку «To do». Серед основного:
<ul>
 	<li><strong>Безпека</strong>. На жаль, трапляються недобросовісні користувачі. Тому в нас є вже ідеї, як працювати в цьому напрямку.</li>
 	<li><strong>Mobile</strong>. Ми вже розробляємо мобільний додаток і віримо в те, що за допомогою цього інструменту можна більше залучити людей до платформи.</li>
 	<li><strong>Масштабування</strong>. Плануємо збільшити впізнаваність, оскільки хочемо стати топовим ресурсом для покупки/продажу речей.</li>
 	<li><strong>Чоловічий розділ</strong>. Як не дивно, під час опитування більше 70% жінок попросили цей розділ. Ми плануємо в I півріччі 2018-го опрацювати це питання.</li>
</ul>

<p>Нині Shafa — це майданчик для продажу жіночих і дитячих одягу, взуття та аксесуарів. Тут ви можете придбати щось або ж продати власні речі. Варто лише перейти в каталог і вибрати цікаву для вас рубрику. На «Шафі» немає кнопки «Придбати» — усі покупки відбуваються під час електронного діалогу продавця з покупцем. У ньому можна поставити запитання безпосередньо щодо товару й обговорити всі умови покупки та доставки. Ідея створення маркетплейсу виникла у 2013 році. Його засновники розмірковували про життєвий цикл речей і те що відбувається з одягом після покупки. Вони побачили, що є <a href="/2017/10/18/online-business-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">простір в онлайні</a> на вторинному ринку речей і так почали тестувати цю тему.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			У яких регіонах найбільше продають/купують речі та гендерні аспекти продажів		</span>	</h3><p>— Shafa — це більше жіночий маркетплейс, тому чоловічих речей поки що немає. Планується запуск цього розділу, оскільки користувачі самі просять про розширення. Що стосується регіонів, то не секрет, що найактивніше одяг, взуття та аксесуари купують саме у великих містах. Цікаво, що у Харкові, Одесі та Хмельницькому більше речей продають, ніж замовляють. Це пов’язано з тим, що в цих регіонах базуються великі ринки з одягом. А ось у таких містах як Дніпро або Запоріжжя навпаки – більше купують, ніж продають. На маркетплейсі також є сезонний попит на речі, притаманний для офлайну. Зараз, восени, купують светри, верхній одяг і взуття. А якщо взяти дані за весь рік, то найбільший попит мають сукні й аксесуари.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як відбувається убезпечення від шахраїв		</span>	</h3><p>— Служба підтримки й 2 адміністратори на «Шафі» відповідають за те, аби знайти шахрая і його знешкодити. Коли ж ми з’ясовуємо, що користувач — несумлінний, одразу блокуємо його. Якщо він коли-небудь спробує прийти на «Шафу», йому це просто не вдасться. Поки що ми не співпрацюємо з банками, але є ідея підключити Bank ID й ідентифікувати користувачів із його допомогою. Тим самим ще більше убезпечити наш ресурс.</p><p><img loading="lazy" class="size-full wp-image-21277" src="/wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_.jpg" alt="" width="3000" height="2000" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_.jpg 3000w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2017/11/Produktovaya-komanda-Shafa.ua_-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 3000px) 100vw, 3000px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто і як відповідає за інтернет-маркетинг		</span>	</h3><p>— Загалом над підтримкою та розвитком маркетплейсу працюють 20 осіб. Десять із них модерують оголошення, тобто перевіряють їхню відповідність стандартам якості ресурсу. Зараз сезон покупок, тож українки щодня додають по 20 тис. товарів на «Шафу». Здебільшого всі люди, які у нас працюють, — безпосередні користувачі сервісу. Вони самі зацікавлені, щоб сайт був наповнений гарно оформленими оголошеннями з якісними речами. Якби ми не стежили за цим, то у користувачів напевно не було б такого інтересу до ресурсу, й вони проводили би значно менше часу на сайті. Що стосується просування, ми переважно робимо акцент на: а) email-маркетингу (розсилки із знижками, підбірками рекомендованих товарів); б) SEO-оптимізацію сайту. Зараз також активно рухаємося в напрямі паблік рілейшнз та запровадження персоналізованої видачі (плануємо формувати каталог на основі уподобань користувачів).</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як щодо конкуренції		</span>	</h3><p>— Конкуренція є, як і в будь-яких нішах, де є попит. І у нас позиція така — робимо хороший продукт і сервіс, активно працюємо з аудиторією і стежимо за якістю взаємодії продавців із покупцями. Користувачі бачать, що тут із ним добре співпрацюють, і повертаються. Насправді, нині 80% аудиторії — це ті, хто вже хоча б один раз купував або продавав щось на сайті. Я думаю так: чим кращим буде сервіс на «Шафі», тим більше людей приходитимуть на маркетплейс. Зокрема, є речі, якими ми відрізняємося від наших колег у ніші. Наприклад, у нас можна залишити відгук як про покупця, так і про продавця. Також є команда модераторів, яка ретельно перевіряє всі характеристики і відповідність фото та товару, а також відсутність нецензурних слів. Ось такі речі допомагають конкурувати.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-21272" src="/wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda.jpg" alt="" width="3000" height="2000" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda.jpg 3000w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2017/11/SHafa_komanda-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 3000px) 100vw, 3000px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи є у вас регуляція ціни на товари?		</span>	</h3><p>— Людина може ставити будь-яку ціну, але вона повинна розуміти, що за цю ціну і потрібно продати річ. Якщо на користувача будуть скарги через те, що він не продає за тією ціною, що вказана, то ми його знову ж блокуємо. У нас як на ринку — всі ціни відповідно саморегулюються.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що із закордонними ринками		</span>	</h3><p>— Тут є 2 напрямки:</p><ul><li>запускати там аналогічний проект;</li><li>продавати на інші ринки.</li></ul><p>Запускати аналогічний проект за кордоном поки що не плануємо, оскільки найперше хочемо зробити сервіс більш якісним для української аудиторії. У транскордонній торгівлі продавців із «Шафи» я просто не бачу сенсу. Якщо вони будуть надсилати товари закордон, то у підсумку із доставкою речі будуть обходитись покупцеві дорожчими, аніж у його рідній країні.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що буде покращуватися в наступному році		</span>	</h3><p>— Наше завдання — розвивати культуру свідомого споживання речей в Україні. Ми прагнемо, аби люди не просто викидали або відвозили на дачу непотрібні речі, а продавали їх і за виручені гроші купували щось нове. Ми періодично робимо розсилки з опитуваннями, і нещодавно отримали близько 5 тисяч відповідей про те, що можна поліпшити на «Шафі». Багацько пропозицій були конструктивними, тому ми взяли їх до уваги та включили до списку «To do». Серед основного:</p><ul><li><strong>Безпека</strong>. На жаль, трапляються недобросовісні користувачі. Тому в нас є вже ідеї, як працювати в цьому напрямку.</li><li><strong>Mobile</strong>. Ми вже розробляємо мобільний додаток і віримо в те, що за допомогою цього інструменту можна більше залучити людей до платформи.</li><li><strong>Масштабування</strong>. Плануємо збільшити впізнаваність, оскільки хочемо стати топовим ресурсом для покупки/продажу речей.</li><li><strong>Чоловічий розділ</strong>. Як не дивно, під час опитування більше 70% жінок попросили цей розділ. Ми плануємо в I півріччі 2018-го опрацювати це питання.</li></ul>

Олександр Роєнко, Shafa.ua: «Наше завдання — розвивати культуру свідомого споживання речей»

{:ua}Shafa — це майданчик для продажу жіночих і дитячих речей та аксесуарів. Тут ви можете поспілкуватися безпосередньо з продавцем або ж продати власні речі.{:}

<p>Найчастіше українці купують в інтернеті косметику, товари для догляду за будинком і дитячі товари. Купівля продуктів харчування через онлайн-магазини поки не має особливого попиту.

</p>
<h4><strong>Які товари найчастіше купують</strong></h4>

Купівля в інтернеті свіжих продуктів — явище настільки рідкісне, що, як показують дані опитування споживачів в 2016 році, всього 11% в світі купують онлайн свіжі <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/online-food/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">продукти харчування<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/grocery-store-2119702_1280-300x200.jpg" />Їжа інтернетом — реалії онлайн-продажу в українських FMCG-мережах</span></a>. 35% світових споживачів заявляють, що купують товари для догляду за собою, 18% — для догляду за будинком. На третьому місці в списку категорій знаходяться упаковані продукти харчування. Їх онлайн замовляють 17% споживачів на світовому ринку.
<h4><strong>Що входить в український віртуальний кошик</strong></h4>
В Україні ситуація з шопінґом в інтернеті виглядає абсолютно інакше. 42% українських споживачів заявили, що купують онлайн косметику і речі для догляду за собою. 21% споживачів витрачають онлайн гроші на купівлю товарів для догляду за будинком і для дітей. В український віртуальний кошик продукти харчування не потрапляють зовсім. 6% споживачів запевняють, що в інтернеті купують упаковані продукти харчування і 4% – свіжі продукти. 

Для порівняння: лише у Великобританії і Південній Кореї частка споживачів, які купують свіжі продукти онлайн, найвища в списку серед 64 країн, де проводилося дослідження. Там таких покупців 37%, що свідчить про значний потенціал зростання для рітейлу в інших країнах.

<p>Найчастіше українці купують в інтернеті косметику, товари для догляду за будинком і дитячі товари. Купівля продуктів харчування через онлайн-магазини поки не має особливого попиту.</p><h4><strong>Які товари найчастіше купують</strong></h4><p>Купівля в інтернеті свіжих продуктів — явище настільки рідкісне, що, як показують дані опитування споживачів в 2016 році, всього 11% в світі купують онлайн свіжі <a href="/2017/07/17/online-food/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">продукти харчування<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/grocery-store-2119702_1280-300x200.jpg" />Їжа інтернетом — реалії онлайн-продажу в українських FMCG-мережах</span></a>. 35% світових споживачів заявляють, що купують товари для догляду за собою, 18% — для догляду за будинком. На третьому місці в списку категорій знаходяться упаковані продукти харчування. Їх онлайн замовляють 17% споживачів на світовому ринку.</p><h4><strong>Що входить в український віртуальний кошик</strong></h4><p>В Україні ситуація з шопінґом в інтернеті виглядає абсолютно інакше. 42% українських споживачів заявили, що купують онлайн косметику і речі для догляду за собою. 21% споживачів витрачають онлайн гроші на купівлю товарів для догляду за будинком і для дітей. В український віртуальний кошик продукти харчування не потрапляють зовсім. 6% споживачів запевняють, що в інтернеті купують упаковані продукти харчування і 4% – свіжі продукти. </p><p>Для порівняння: лише у Великобританії і Південній Кореї частка споживачів, які купують свіжі продукти онлайн, найвища в списку серед 64 країн, де проводилося дослідження. Там таких покупців 37%, що свідчить про значний потенціал зростання для рітейлу в інших країнах.</p>

За даними звіту Nielsen «What’s Next in E-commerce», продукти харчування поки що не входять в звичний віртуальний споживчий кошик практично в жодній країні світу

Найчастіше українці купують в інтернеті косметику, товари для догляду за будинком і дитячі товари. Купівля продуктів харчування через онлайн-магазини поки не має особливого попиту.

<h4><strong>Які товари найчастіше купують</strong></h4>

Купівля в інтернеті свіжих продуктів — явище настільки рідкісне, що, як показують дані опитування споживачів в 2016 році, всього 11% в світі купують онлайн свіжі <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/online-food/" target="_blank" rel="noopener">продукти харчування</a>. 35% світових споживачів заявляють, що купують товари для догляду за собою, 18% — для догляду за будинком. На третьому місці в списку категорій знаходяться упаковані продукти харчування. Їх онлайн замовляють 17% споживачів на світовому ринку.
<h4><strong>Що входить в український віртуальний кошик</strong></h4>
В Україні ситуація з шопінґом в інтернеті виглядає абсолютно інакше. 42% українських споживачів заявили, що купують онлайн косметику і речі для догляду за собою. 21% споживачів витрачають онлайн гроші на купівлю товарів для догляду за будинком і для дітей. В український віртуальний кошик продукти харчування не потрапляють зовсім. 6% споживачів запевняють, що в інтернеті купують упаковані продукти харчування і 4% – свіжі продукти. 

Для порівняння: лише у Великобританії і Південній Кореї частка споживачів, які купують свіжі продукти онлайн, найвища в списку серед 64 країн, де проводилося дослідження. Там таких покупців 37%, що свідчить про значний потенціал зростання для рітейлу в інших країнах.

<p>Найчастіше українці купують в інтернеті косметику, товари для догляду за будинком і дитячі товари. Купівля продуктів харчування через онлайн-магазини поки не має особливого попиту.</p><h4><strong>Які товари найчастіше купують</strong></h4><p>Купівля в інтернеті свіжих продуктів — явище настільки рідкісне, що, як показують дані опитування споживачів в 2016 році, всього 11% в світі купують онлайн свіжі <a href="/2017/07/17/online-food/" target="_blank" rel="noopener">продукти харчування</a>. 35% світових споживачів заявляють, що купують товари для догляду за собою, 18% — для догляду за будинком. На третьому місці в списку категорій знаходяться упаковані продукти харчування. Їх онлайн замовляють 17% споживачів на світовому ринку.</p><h4><strong>Що входить в український віртуальний кошик</strong></h4><p>В Україні ситуація з шопінґом в інтернеті виглядає абсолютно інакше. 42% українських споживачів заявили, що купують онлайн косметику і речі для догляду за собою. 21% споживачів витрачають онлайн гроші на купівлю товарів для догляду за будинком і для дітей. В український віртуальний кошик продукти харчування не потрапляють зовсім. 6% споживачів запевняють, що в інтернеті купують упаковані продукти харчування і 4% – свіжі продукти. </p><p>Для порівняння: лише у Великобританії і Південній Кореї частка споживачів, які купують свіжі продукти онлайн, найвища в списку серед 64 країн, де проводилося дослідження. Там таких покупців 37%, що свідчить про значний потенціал зростання для рітейлу в інших країнах.</p>

Nielsen проаналізувала, які товари українці купують онлайн

{:ua}42% українських споживачів заявили, що купують онлайн косметику і товари для догляду за собою{:}

Україна нарощує експорт своїх товарів та послуг за кордон. Окрім традиційного ринку Європейського Союзу, за останні 8 місяців у трійку лідерів потрапили Індія, США, Туреччина

Торговий представник України Наталія Микольська <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10159578247380360&amp;set=a.10150229058345360.465579.509635359&amp;type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">повідомила</a>, що експорт товарів з України в Євросоюз за 8 місяців поточного року виріс на $4,8 млрд. Експорт товарів за вісім місяців 2017 склав $27,5 млрд і збільшився на $4,8 млрд у порівнянні з вісьмома місяцями 2016 року.

<h4><strong>Які галузі стали провідними</strong></h4>
<strong>В структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція аграрного сектора і харчової промисловості</strong> (41,2%), продукція металургійного комплексу (23,2%), продукція машинобудування (11,5%) і мінеральні продукти (9,4%).

Експорт металургійної продукції склав $6,4 млрд зі збільшенням на 17,9% в порівнянні з торішнім періодом. В експорті товарів зростання обсягів поставок спостерігалося майже за всіма галузями промисловості, за винятком продукції з деревини та паперової маси, експорт якої скоротився на 1,6%.
<h4><strong>Обсяг експорту в ЄС</strong></h4>
Обсяг експорту в Європейський Союз склав більше половини експорту області — 55,2%. Найбільше в експорті товарів за вісім місяців зросли поставки: олії соняшникової (на $666,6 млн), Кукурудзи (на $634,1 млн), Руд і концентратів залізних (на $613,5 млн), Прокату плоского гарячекатаного (на $317,3 млн), феросплавів (на $259,4 млн), насіння ріпаку (на $166,4 млн), цукру (на $149,4 млн), проводів ізольованих, кабелів (на $130,5 млн), соєвих бобів (на $110,6 млн), прокату плоского холоднокатаного (на $108,1 млн), чавуну ($106,4 млн).

Експорт товарів до країн ЄС продовжував демонструвати позитивну динаміку. Так, обсяг українського експорту товарів до країн ЄС за підсумками 8 місяців 2017 року щодо аналогічного періоду 2016 року зріс на $2,4 млрд (на 27,9%) — це найбільше зростання обсягів експорту товарів серед усіх торговельних партнерів України.

<img class="aligncenter size-full wp-image-19060" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png" alt="" width="1318" height="975" />

В експорті товарів до країн ЄС спостерігалося зростання обсягів поставок по всіх галузях промисловості. Серед товарів найбільше зросли поставки з України в країни ЄС: руди і концентратів залізних — на $431,5 млн; кукурудзи — на $405,9 млн; феросплавів — на $162,7 млн; олії соняшникової — на $155,7 млн; ізольованих дротів  — на $129,4 млн.
<h4><strong>Які регіони перебувають серед лідерів</strong></h4>
Локомотивами зростання експорту за 8 місяців стали вісім регіонів України: Київ, Дніпропетровська,  Запорізька, Одеська, Полтавська, Миколаївська і Вінницька області. Сумарний позитивний внесок зазначених регіонів склав 16,8 процентних пунктів, що склало 79,6% загального приросту експорту товарів. Основним торговим партнером України в експорті товарів за 8 місяців 2017 року залишилось Європейський Союз (40%).

<img class="aligncenter size-full wp-image-19061" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png" alt="" width="940" height="692" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-19062" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png" alt="" width="931" height="694" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-19063" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png" alt="" width="1308" height="969" />

&nbsp;
<h4><strong>Освоєння нових ринків</strong></h4>
Крім країн ЄС, основними торговими партнерами, куди більше експортувати українські товари за 8 місяців 2017 року були: Індія (на $396,2 млн), США ($275,9 млн), Туреччина ($ 221, 2 млн), Білорусь ($169,4 млн), Іран (на $165,0 млн), Алжир (на $159,2 млн), Молдова ($123,5 млн), Ірак ($79,6 млн), Ізраїль ($79, 5 млн).

<p>Торговий представник України Наталія Микольська <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10159578247380360&amp;set=a.10150229058345360.465579.509635359&amp;type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">повідомила</a>, що експорт товарів з України в Євросоюз за 8 місяців поточного року виріс на $4,8 млрд. Експорт товарів за вісім місяців 2017 склав $27,5 млрд і збільшився на $4,8 млрд у порівнянні з вісьмома місяцями 2016 року.<br /></p><h4><strong>Які галузі стали провідними</strong></h4><p><strong>В структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція аграрного сектора і харчової промисловості</strong> (41,2%), продукція металургійного комплексу (23,2%), продукція машинобудування (11,5%) і мінеральні продукти (9,4%).</p><p>Експорт металургійної продукції склав $6,4 млрд зі збільшенням на 17,9% в порівнянні з торішнім періодом. В експорті товарів зростання обсягів поставок спостерігалося майже за всіма галузями промисловості, за винятком продукції з деревини та паперової маси, експорт якої скоротився на 1,6%.</p><h4><strong>Обсяг експорту в ЄС</strong></h4><p>Обсяг експорту в Європейський Союз склав більше половини експорту області — 55,2%. Найбільше в експорті товарів за вісім місяців зросли поставки: олії соняшникової (на $666,6 млн), Кукурудзи (на $634,1 млн), Руд і концентратів залізних (на $613,5 млн), Прокату плоского гарячекатаного (на $317,3 млн), феросплавів (на $259,4 млн), насіння ріпаку (на $166,4 млн), цукру (на $149,4 млн), проводів ізольованих, кабелів (на $130,5 млн), соєвих бобів (на $110,6 млн), прокату плоского холоднокатаного (на $108,1 млн), чавуну ($106,4 млн).</p><p>Експорт товарів до країн ЄС продовжував демонструвати позитивну динаміку. Так, обсяг українського експорту товарів до країн ЄС за підсумками 8 місяців 2017 року щодо аналогічного періоду 2016 року зріс на $2,4 млрд (на 27,9%) — це найбільше зростання обсягів експорту товарів серед усіх торговельних партнерів України.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19060" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png" alt="" width="1318" height="975" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png 1318w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-300x222.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-768x568.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-1024x758.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-650x481.png 650w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-1000x740.png 1000w" sizes="(max-width: 1318px) 100vw, 1318px" /></p><p>В експорті товарів до країн ЄС спостерігалося зростання обсягів поставок по всіх галузях промисловості. Серед товарів найбільше зросли поставки з України в країни ЄС: руди і концентратів залізних — на $431,5 млн; кукурудзи — на $405,9 млн; феросплавів — на $162,7 млн; олії соняшникової — на $155,7 млн; ізольованих дротів  — на $129,4 млн.</p><h4><strong>Які регіони перебувають серед лідерів</strong></h4><p>Локомотивами зростання експорту за 8 місяців стали вісім регіонів України: Київ, Дніпропетровська,  Запорізька, Одеська, Полтавська, Миколаївська і Вінницька області. Сумарний позитивний внесок зазначених регіонів склав 16,8 процентних пунктів, що склало 79,6% загального приросту експорту товарів. Основним торговим партнером України в експорті товарів за 8 місяців 2017 року залишилось Європейський Союз (40%).</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19061" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png" alt="" width="940" height="692" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png 940w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-300x221.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-768x565.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-650x479.png 650w" sizes="(max-width: 940px) 100vw, 940px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19062" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png" alt="" width="931" height="694" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png 931w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-300x224.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-768x572.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-650x485.png 650w" sizes="(max-width: 931px) 100vw, 931px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19063" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png" alt="" width="1308" height="969" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png 1308w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-300x222.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-768x569.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-1024x759.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-650x482.png 650w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-999x740.png 999w" sizes="(max-width: 1308px) 100vw, 1308px" /></p><p>&nbsp;</p><h4><strong>Освоєння нових ринків</strong></h4><p>Крім країн ЄС, основними торговими партнерами, куди більше експортувати українські товари за 8 місяців 2017 року були: Індія (на $396,2 млн), США ($275,9 млн), Туреччина ($ 221, 2 млн), Білорусь ($169,4 млн), Іран (на $165,0 млн), Алжир (на $159,2 млн), Молдова ($123,5 млн), Ірак ($79,6 млн), Ізраїль ($79, 5 млн).</p>

Український експорт до ЄС встановив новий рекорд

{:ua}Україна стрімко збільшує свій експорт за закордон. Дізнавайтесь куди та яких обсягах{:}

<p>Перші торги <a href="https://kme.net.ua/" target="_blank" rel="noopener">на біржі</a> пройшли ще на початку жовтня. Поки що сервіс проходить фінальну стадію налагодження – відбувається тестування веб-платформи і додавання нових функцій та алгоритмів того, як працює біржа.
</p>
<h4><strong>Детальніше про те, як працює проект</strong></h4>
Серед послуг, які біржа буде пропонувати своїм клієнтам: електронний документообіг для учасників торгів, можливість проведення торгів з використанням центрального контрагента, послуга з укладення договорів в електронній формі, а також можливість реєстрації позабіржових договорів на різних ринках. Процес розгортання інфраструктури буде проходити в кілька етапів, зі збільшенням функціональності, ринків і послуг. Таким чином вперше в нашій країні запуститься сучасний онлайн-майданчик для торгівлі нафтопродуктами, а також продуктами сільського господарства та хімічної промисловості.

Нагадаємо, раніше ми розповідали вам про те, <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/blockchain-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">що таке blockchain<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/board-453758_1280-300x200.jpg" />Що таке blockchain і для чого він потрібен</span></a> та для чого він потрібен.

<p>Перші торги <a href="https://kme.net.ua/" target="_blank" rel="noopener">на біржі</a> пройшли ще на початку жовтня. Поки що сервіс проходить фінальну стадію налагодження – відбувається тестування веб-платформи і додавання нових функцій та алгоритмів того, як працює біржа.</p><h4><strong>Детальніше про те, як працює проект</strong></h4><p>Серед послуг, які біржа буде пропонувати своїм клієнтам: електронний документообіг для учасників торгів, можливість проведення торгів з використанням центрального контрагента, послуга з укладення договорів в електронній формі, а також можливість реєстрації позабіржових договорів на різних ринках. Процес розгортання інфраструктури буде проходити в кілька етапів, зі збільшенням функціональності, ринків і послуг. Таким чином вперше в нашій країні запуститься сучасний онлайн-майданчик для торгівлі нафтопродуктами, а також продуктами сільського господарства та хімічної промисловості.</p><p>Нагадаємо, раніше ми розповідали вам про те, <a href="/2017/06/02/blockchain-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">що таке blockchain<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/board-453758_1280-300x200.jpg" />Що таке blockchain і для чого він потрібен</span></a> та для чого він потрібен.</p>

В Україні почала роботу товарна онлайн-біржа «Київ меркентайл ексчендж» (КМЕ), у створенні якої використовувалася технологія блокчейн

Перші торги <a href="https://kme.net.ua/" target="_blank" rel="noopener">на біржі</a> пройшли ще на початку жовтня. Поки що сервіс проходить фінальну стадію налагодження – відбувається тестування веб-платформи і додавання нових функцій та алгоритмів того, як працює біржа.
<h4><strong>Детальніше про те, як працює проект</strong></h4>
Серед послуг, які біржа буде пропонувати своїм клієнтам: електронний документообіг для учасників торгів, можливість проведення торгів з використанням центрального контрагента, послуга з укладення договорів в електронній формі, а також можливість реєстрації позабіржових договорів на різних ринках. Процес розгортання інфраструктури буде проходити в кілька етапів, зі збільшенням функціональності, ринків і послуг. Таким чином вперше в нашій країні запуститься сучасний онлайн-майданчик для торгівлі нафтопродуктами, а також продуктами сільського господарства та хімічної промисловості.

Нагадаємо, раніше ми розповідали вам про те, <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/blockchain-faq/" target="_blank" rel="noopener">що таке blockchain</a> та для чого він потрібен.

<p>Перші торги <a href="https://kme.net.ua/" target="_blank" rel="noopener">на біржі</a> пройшли ще на початку жовтня. Поки що сервіс проходить фінальну стадію налагодження – відбувається тестування веб-платформи і додавання нових функцій та алгоритмів того, як працює біржа.</p><h4><strong>Детальніше про те, як працює проект</strong></h4><p>Серед послуг, які біржа буде пропонувати своїм клієнтам: електронний документообіг для учасників торгів, можливість проведення торгів з використанням центрального контрагента, послуга з укладення договорів в електронній формі, а також можливість реєстрації позабіржових договорів на різних ринках. Процес розгортання інфраструктури буде проходити в кілька етапів, зі збільшенням функціональності, ринків і послуг. Таким чином вперше в нашій країні запуститься сучасний онлайн-майданчик для торгівлі нафтопродуктами, а також продуктами сільського господарства та хімічної промисловості.</p><p>Нагадаємо, раніше ми розповідали вам про те, <a href="/2017/06/02/blockchain-faq/" target="_blank" rel="noopener">що таке blockchain</a> та для чого він потрібен.</p>

З’явилася українська товарна біржа на blockchain

{:ua}Біржа буде проводити торги на ринку нафтопродуктів, сільськогосподарської та хімічної продукці{:}

<p>Середньостатистичний українець проводить в Мережі близько 6 годин щодоби. Це не може не відбиватися на онлайн-активності українських користувачів, яка корелює з економічними показниками країни. За даними, які навела Анна Шахдинарян — керівниця проекту інтернет-досліджень CMeter, — у 2017 році стабілізувався рівень добробуту українців. Також значно виріс індекс споживчих настроїв, що засвідчує бажання і можливість людей витратити більше грошей на покупки.
</p>
<h4>[color_title title=" Між статистикою та реальністю"]</h4>
Що роблять люди в інтернеті? В усіх країнах, незалежно від інтересів і віку, люди шукають інформацію, сидять в соцмережах. Останні допомагають побудувати впізнаваний бренд, адже там найпростіше знайти і прочитати відгуки про товар чи продукт. 74% користувачів визнають, що взагалі не можуть відмовитися від інтернету. Саме тому ключові питання, які повинні турбувати онлайн-бізнес — це «хто моя аудиторія», «що вона робить в інтернеті» і якими каналами ця аудиторія користується. Основою <a href="https://nachasi.com/2017/10/17/20-tools/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">онлайн-маркетингу<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/lukas-blazek-367945-300x200.jpg" />20 корисних інструментів для онлайн-маркетолога</span></a> є ціна, зручність і безкоштовна доставка.

Серед бар'єрів: неможливість доторкнутися до товару, фінансові та організаційні ризики, тривалий час доставки. На цьому тлі зростає конкуренція між офлайн- та онлайн-магазинами, адже люди все ще хочуть побачити товар перед купівлею:

[blockquote_with_author name="Анна Шахдинарян" position="керівник проекту інтернет-досліджень CMeter" content="Зростання інтернет-продажів йде в ногу зі зростанням міст і розвитком, зокрема, мобільного зв'язку. Треба зважати на те, що інтернет-аудиторія молода, освічена і заможна."]
<h4>[color_title title="Тренди електронної комерції"]</h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/anna_s-e1508323043232.jpg" bold="Анна Шахдинарян" align="right"]

В Україні на цей момент 3% продажів припадає на онлайн-торгівлю. Для світового ринку цей показник сягає майже 10-15%. При цьому українська динаміка зростання перевищує світову. Також в Україні все досить добре з логістикою, а великі міста потужно комунікують один з одним. До речі, Київ, Львів та Вінниця <a href="https://nachasi.com/2017/05/11/invest-cities/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">стали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/kiev-1234249_960_720-300x200.jpg" />Київ, Львів та Вінниця стали містами-лідерами в інвестиційній ефективності</span></a> містами-лідерами в інвестиційній ефективності. Як зазначила Нателла Озова — очільниця напрямку комунікації торгівельної платформи Prom.ua, — зараз компанія «Укрпошта» досить добре сприяє роботі підприємців. Хороша співпраця служби доставки з бізнесом — це основа спілкування з покупцями. Якщо говорити про боротьбу між офлайном та онлайном, то трендовим аналогом супермаркету в інтернеті є маркетплейс, де об’єднуються підприємці. Google — це також своєрідний маркетплейс, що розробив систему онлайн-послуг. Нині дуже важливою є комбінація офлайн- та онлайн-інструментів і майданчиків. Слід пам'ятати, що інтернет-покупець не готовий довго чекати — і в ідеалі доставка повинна відбуватися протягом години.

[blockquote_with_author name="Нателла Озова" position="керівник напрямку комунікації Prom.ua" content="Наприклад, зараз ми не можемо уявити, що можна купувати кефір в інтернеті. Але цей канал точно варто використовувати, тому що в найближчому майбутньому ним будуть користуватися. Слід  пам'ятати, що люди звикають швидко до хорошого, тому варто працювати над сервісом."]
<h4>[color_title title="Виклики та цілі для онлайн-бізнесу — як визначитися"]</h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/0dca7d8acd14611d4255fb0e8f14c77d85279f5b.jpeg" bold="Олег Дурицький" align="right"]

На відміну від медійного просування в офлайн-просторі, в Мережі можна оцінити що краще працює. На сайті встановлюються лічильники, котрі «знають» і про кількість користувачів, і про канали, і про ключові слова в пошуку та найпопулярніші покупки. Таким чином можна планувати бюджет компанії на просування, маркетинг та комунікацію. Знову повертаємося до розрізнення офлайн- та онлайн-стратегій для бізнесу. Олег Дурицький, менеджер проектів WebPromo, переконаний, що ця межа вже практично стерлася:

[blockquote_with_author content="Люди йдуть в магазин, слухають консультантів, дивляться товари, але після повернення додому, все-одно шукають додаткові відомості в інтернеті. Часто тут є альтернатива за якістю або вартістю. Найчастіше, якщо людина не знаходить бренду в інтернеті, вона може вважати це тривожним сигналом."]

У той же час, коли покупець приходить додому, вводить вашу фірму в пошук і бачить розширений опис бренду — це стає додатковим стимулом для здійснення покупки. За умов належної оптимізації ви можете досягти видачі в першому екрані пошукових результатів, відзначив Дурицький. При цьому пошукова оптимізація поділяється на внутрішню і зовнішню (робота пов’язана з інформацією в інтернеті, але не безпосередньо з вашим ресурсом). Сюди входить технічна (сайт повинен справно і швидко працювати) і тематична оптимізація. SEO не дає результат одразу «за 1 день» — а для довгострокових кампаній необхідно як мінімум визначити ключові слова для пошуку. Якщо стоїть мета швидко привернути клієнтів — тут допоможе контекстна реклама. Також можна запустити кампанію ремаркетингу, яка буде нагадувати користувачам про переглянуті товари. Дурицький також наголошує: не всі тематики підходять під просування за допомогою контекстної реклами. Так, ризиковано продавати через контекст лікарські засоби, біноклі чи написання рецензій (або дипломних робіт).
<h4>[color_title title="Що варто знати про вплив SEO"]</h4>
SEO — це не панацея для бізнесу і якщо десь є проблема на рівні комунікації, то жодне онлайн-просування не допоможе. Представники бізнесу, звертаючись до цифрових агенцій, вважають, що інтернет-маркетинг буде працювати окремо, а продуктивність залежить від фінансових вкладень у роботу компанії. Якість сайту — це важливий фактор для його просування, а SEO — це стратегічний інструмент, що допомагає просувати бренд в мережі, зазначив Олександр Плуток із компанії Netpeak:

[blockquote_with_author name="Олександр Плуток" position="Head of SMB Sales, Netpeak" content="Немає такої історії, коли ви заплатили, і сайт автоматично вийшов в ТОП. Зараз актуально підкдлючати SEO ще на рівні розробки. Це не зекономить гроші, але заощадить час. SEO дуже важливе для аналізу результатів. У питанні кінцевої мети необхідно орієнтуватися на цю аналітику."]
<p style="text-align: right;"><em>Коментарі та відповіді спікерів занотовані під час Бізнес-форуму з онлайн-підприємництва, що відбувся у першій половині жовтня 2017-го у Вінниці</em></p>

<p>Середньостатистичний українець проводить в Мережі близько 6 годин щодоби. Це не може не відбиватися на онлайн-активності українських користувачів, яка корелює з економічними показниками країни. За даними, які навела Анна Шахдинарян — керівниця проекту інтернет-досліджень CMeter, — у 2017 році стабілізувався рівень добробуту українців. Також значно виріс індекс споживчих настроїв, що засвідчує бажання і можливість людей витратити більше грошей на покупки.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			 Між статистикою та реальністю		</span>	</h3></h4><p>Що роблять люди в інтернеті? В усіх країнах, незалежно від інтересів і віку, люди шукають інформацію, сидять в соцмережах. Останні допомагають побудувати впізнаваний бренд, адже там найпростіше знайти і прочитати відгуки про товар чи продукт. 74% користувачів визнають, що взагалі не можуть відмовитися від інтернету. Саме тому ключові питання, які повинні турбувати онлайн-бізнес — це «хто моя аудиторія», «що вона робить в інтернеті» і якими каналами ця аудиторія користується. Основою <a href="/2017/10/17/20-tools/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">онлайн-маркетингу<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/lukas-blazek-367945-300x200.jpg" />20 корисних інструментів для онлайн-маркетолога</span></a> є ціна, зручність і безкоштовна доставка.</p><p>Серед бар&#8217;єрів: неможливість доторкнутися до товару, фінансові та організаційні ризики, тривалий час доставки. На цьому тлі зростає конкуренція між офлайн- та онлайн-магазинами, адже люди все ще хочуть побачити товар перед купівлею:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Зростання інтернет-продажів йде в ногу зі зростанням міст і розвитком, зокрема, мобільного зв'язку. Треба зважати на те, що інтернет-аудиторія молода, освічена і заможна.</p>					<cite>									<span><strong>Анна Шахдинарян,</strong></span> керівник проекту інтернет-досліджень CMeter							</cite>			</blockquote><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Тренди електронної комерції		</span>	</h3></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/10/anna_s-e1508323043232.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Анна Шахдинарян</strong> 			</figcaption>			</figure><p>В Україні на цей момент 3% продажів припадає на онлайн-торгівлю. Для світового ринку цей показник сягає майже 10-15%. При цьому українська динаміка зростання перевищує світову. Також в Україні все досить добре з логістикою, а великі міста потужно комунікують один з одним. До речі, Київ, Львів та Вінниця <a href="/2017/05/11/invest-cities/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">стали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/kiev-1234249_960_720-300x200.jpg" />Київ, Львів та Вінниця стали містами-лідерами в інвестиційній ефективності</span></a> містами-лідерами в інвестиційній ефективності. Як зазначила Нателла Озова — очільниця напрямку комунікації торгівельної платформи Prom.ua, — зараз компанія «Укрпошта» досить добре сприяє роботі підприємців. Хороша співпраця служби доставки з бізнесом — це основа спілкування з покупцями. Якщо говорити про боротьбу між офлайном та онлайном, то трендовим аналогом супермаркету в інтернеті є маркетплейс, де об’єднуються підприємці. Google — це також своєрідний маркетплейс, що розробив систему онлайн-послуг. Нині дуже важливою є комбінація офлайн- та онлайн-інструментів і майданчиків. Слід пам&#8217;ятати, що інтернет-покупець не готовий довго чекати — і в ідеалі доставка повинна відбуватися протягом години.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наприклад, зараз ми не можемо уявити, що можна купувати кефір в інтернеті. Але цей канал точно варто використовувати, тому що в найближчому майбутньому ним будуть користуватися. Слід  пам'ятати, що люди звикають швидко до хорошого, тому варто працювати над сервісом.</p>					<cite>									<span><strong>Нателла Озова,</strong></span> керівник напрямку комунікації Prom.ua							</cite>			</blockquote><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Виклики та цілі для онлайн-бізнесу — як визначитися		</span>	</h3></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/10/0dca7d8acd14611d4255fb0e8f14c77d85279f5b.jpeg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Олег Дурицький</strong> 			</figcaption>			</figure><p>На відміну від медійного просування в офлайн-просторі, в Мережі можна оцінити що краще працює. На сайті встановлюються лічильники, котрі «знають» і про кількість користувачів, і про канали, і про ключові слова в пошуку та найпопулярніші покупки. Таким чином можна планувати бюджет компанії на просування, маркетинг та комунікацію. Знову повертаємося до розрізнення офлайн- та онлайн-стратегій для бізнесу. Олег Дурицький, менеджер проектів WebPromo, переконаний, що ця межа вже практично стерлася:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Люди йдуть в магазин, слухають консультантів, дивляться товари, але після повернення додому, все-одно шукають додаткові відомості в інтернеті. Часто тут є альтернатива за якістю або вартістю. Найчастіше, якщо людина не знаходить бренду в інтернеті, вона може вважати це тривожним сигналом.</p>			</blockquote><p>У той же час, коли покупець приходить додому, вводить вашу фірму в пошук і бачить розширений опис бренду — це стає додатковим стимулом для здійснення покупки. За умов належної оптимізації ви можете досягти видачі в першому екрані пошукових результатів, відзначив Дурицький. При цьому пошукова оптимізація поділяється на внутрішню і зовнішню (робота пов’язана з інформацією в інтернеті, але не безпосередньо з вашим ресурсом). Сюди входить технічна (сайт повинен справно і швидко працювати) і тематична оптимізація. SEO не дає результат одразу «за 1 день» — а для довгострокових кампаній необхідно як мінімум визначити ключові слова для пошуку. Якщо стоїть мета швидко привернути клієнтів — тут допоможе контекстна реклама. Також можна запустити кампанію ремаркетингу, яка буде нагадувати користувачам про переглянуті товари. Дурицький також наголошує: не всі тематики підходять під просування за допомогою контекстної реклами. Так, ризиковано продавати через контекст лікарські засоби, біноклі чи написання рецензій (або дипломних робіт).</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що варто знати про вплив SEO		</span>	</h3></h4><p>SEO — це не панацея для бізнесу і якщо десь є проблема на рівні комунікації, то жодне онлайн-просування не допоможе. Представники бізнесу, звертаючись до цифрових агенцій, вважають, що інтернет-маркетинг буде працювати окремо, а продуктивність залежить від фінансових вкладень у роботу компанії. Якість сайту — це важливий фактор для його просування, а SEO — це стратегічний інструмент, що допомагає просувати бренд в мережі, зазначив Олександр Плуток із компанії Netpeak:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Немає такої історії, коли ви заплатили, і сайт автоматично вийшов в ТОП. Зараз актуально підкдлючати SEO ще на рівні розробки. Це не зекономить гроші, але заощадить час. SEO дуже важливе для аналізу результатів. У питанні кінцевої мети необхідно орієнтуватися на цю аналітику.</p>					<cite>									<span><strong>Олександр Плуток,</strong></span> Head of SMB Sales, Netpeak							</cite>			</blockquote><p style="text-align: right;"><em>Коментарі та відповіді спікерів занотовані під час Бізнес-форуму з онлайн-підприємництва, що відбувся у першій половині жовтня 2017-го у Вінниці</em></p>

63% людей в Україні стабільно користуються інтернетом. Цей показник засвідчує, що якщо ви маєте бізнес і про нього не можна дізнатися з мережі — це може стати прямою загрозою успішності. Що шукають українці в інтернеті і як стати успішним онлайн-підприємцем?

Середньостатистичний українець проводить в Мережі близько 6 годин щодоби. Це не може не відбиватися на онлайн-активності українських користувачів, яка корелює з економічними показниками країни. За даними, які навела Анна Шахдинарян — керівниця проекту інтернет-досліджень CMeter, — у 2017 році стабілізувався рівень добробуту українців. Також значно виріс індекс споживчих настроїв, що засвідчує бажання і можливість людей витратити більше грошей на покупки.
<h4>[color_title title=" Між статистикою та реальністю"]</h4>
Що роблять люди в інтернеті? В усіх країнах, незалежно від інтересів і віку, люди шукають інформацію, сидять в соцмережах. Останні допомагають побудувати впізнаваний бренд, адже там найпростіше знайти і прочитати відгуки про товар чи продукт. 74% користувачів визнають, що взагалі не можуть відмовитися від інтернету. Саме тому ключові питання, які повинні турбувати онлайн-бізнес — це «хто моя аудиторія», «що вона робить в інтернеті» і якими каналами ця аудиторія користується. Основою <a href="https://nachasi.com/2017/10/17/20-tools/" target="_blank" rel="noopener">онлайн-маркетингу</a> є ціна, зручність і безкоштовна доставка.

Серед бар'єрів: неможливість доторкнутися до товару, фінансові та організаційні ризики, тривалий час доставки. На цьому тлі зростає конкуренція між офлайн- та онлайн-магазинами, адже люди все ще хочуть побачити товар перед купівлею:

[blockquote_with_author name="Анна Шахдинарян" position="керівник проекту інтернет-досліджень CMeter" content="Зростання інтернет-продажів йде в ногу зі зростанням міст і розвитком, зокрема, мобільного зв'язку. Треба зважати на те, що інтернет-аудиторія молода, освічена і заможна."]
<h4>[color_title title="Тренди електронної комерції"]</h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/anna_s-e1508323043232.jpg" bold="Анна Шахдинарян" align="right"]

В Україні на цей момент 3% продажів припадає на онлайн-торгівлю. Для світового ринку цей показник сягає майже 10-15%. При цьому українська динаміка зростання перевищує світову. Також в Україні все досить добре з логістикою, а великі міста потужно комунікують один з одним. До речі, Київ, Львів та Вінниця <a href="https://nachasi.com/2017/05/11/invest-cities/" target="_blank" rel="noopener">стали</a> містами-лідерами в інвестиційній ефективності. Як зазначила Нателла Озова — очільниця напрямку комунікації торгівельної платформи Prom.ua, — зараз компанія «Укрпошта» досить добре сприяє роботі підприємців. Хороша співпраця служби доставки з бізнесом — це основа спілкування з покупцями. Якщо говорити про боротьбу між офлайном та онлайном, то трендовим аналогом супермаркету в інтернеті є маркетплейс, де об’єднуються підприємці. Google — це також своєрідний маркетплейс, що розробив систему онлайн-послуг. Нині дуже важливою є комбінація офлайн- та онлайн-інструментів і майданчиків. Слід пам'ятати, що інтернет-покупець не готовий довго чекати — і в ідеалі доставка повинна відбуватися протягом години.

[blockquote_with_author name="Нателла Озова" position="керівник напрямку комунікації Prom.ua" content="Наприклад, зараз ми не можемо уявити, що можна купувати кефір в інтернеті. Але цей канал точно варто використовувати, тому що в найближчому майбутньому ним будуть користуватися. Слід  пам'ятати, що люди звикають швидко до хорошого, тому варто працювати над сервісом."]
<h4>[color_title title="Виклики та цілі для онлайн-бізнесу — як визначитися"]</h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/0dca7d8acd14611d4255fb0e8f14c77d85279f5b.jpeg" bold="Олег Дурицький" align="right"]

На відміну від медійного просування в офлайн-просторі, в Мережі можна оцінити що краще працює. На сайті встановлюються лічильники, котрі «знають» і про кількість користувачів, і про канали, і про ключові слова в пошуку та найпопулярніші покупки. Таким чином можна планувати бюджет компанії на просування, маркетинг та комунікацію. Знову повертаємося до розрізнення офлайн- та онлайн-стратегій для бізнесу. Олег Дурицький, менеджер проектів WebPromo, переконаний, що ця межа вже практично стерлася:

[blockquote_with_author content="Люди йдуть в магазин, слухають консультантів, дивляться товари, але після повернення додому, все-одно шукають додаткові відомості в інтернеті. Часто тут є альтернатива за якістю або вартістю. Найчастіше, якщо людина не знаходить бренду в інтернеті, вона може вважати це тривожним сигналом."]

У той же час, коли покупець приходить додому, вводить вашу фірму в пошук і бачить розширений опис бренду — це стає додатковим стимулом для здійснення покупки. За умов належної оптимізації ви можете досягти видачі в першому екрані пошукових результатів, відзначив Дурицький. При цьому пошукова оптимізація поділяється на внутрішню і зовнішню (робота пов’язана з інформацією в інтернеті, але не безпосередньо з вашим ресурсом). Сюди входить технічна (сайт повинен справно і швидко працювати) і тематична оптимізація. SEO не дає результат одразу «за 1 день» — а для довгострокових кампаній необхідно як мінімум визначити ключові слова для пошуку. Якщо стоїть мета швидко привернути клієнтів — тут допоможе контекстна реклама. Також можна запустити кампанію ремаркетингу, яка буде нагадувати користувачам про переглянуті товари. Дурицький також наголошує: не всі тематики підходять під просування за допомогою контекстної реклами. Так, ризиковано продавати через контекст лікарські засоби, біноклі чи написання рецензій (або дипломних робіт).
<h4>[color_title title="Що варто знати про вплив SEO"]</h4>
SEO — це не панацея для бізнесу і якщо десь є проблема на рівні комунікації, то жодне онлайн-просування не допоможе. Представники бізнесу, звертаючись до цифрових агенцій, вважають, що інтернет-маркетинг буде працювати окремо, а продуктивність залежить від фінансових вкладень у роботу компанії. Якість сайту — це важливий фактор для його просування, а SEO — це стратегічний інструмент, що допомагає просувати бренд в мережі, зазначив Олександр Плуток із компанії Netpeak:

[blockquote_with_author name="Олександр Плуток" position="Head of SMB Sales, Netpeak" content="Немає такої історії, коли ви заплатили, і сайт автоматично вийшов в ТОП. Зараз актуально підкдлючати SEO ще на рівні розробки. Це не зекономить гроші, але заощадить час. SEO дуже важливе для аналізу результатів. У питанні кінцевої мети необхідно орієнтуватися на цю аналітику."]
<p style="text-align: right;"><em>Коментарі та відповіді спікерів занотовані під час Бізнес-форуму з онлайн-підприємництва, що відбувся у першій половині жовтня 2017-го у Вінниці</em></p>

<p>Середньостатистичний українець проводить в Мережі близько 6 годин щодоби. Це не може не відбиватися на онлайн-активності українських користувачів, яка корелює з економічними показниками країни. За даними, які навела Анна Шахдинарян — керівниця проекту інтернет-досліджень CMeter, — у 2017 році стабілізувався рівень добробуту українців. Також значно виріс індекс споживчих настроїв, що засвідчує бажання і можливість людей витратити більше грошей на покупки.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			 Між статистикою та реальністю		</span>	</h3></h4><p>Що роблять люди в інтернеті? В усіх країнах, незалежно від інтересів і віку, люди шукають інформацію, сидять в соцмережах. Останні допомагають побудувати впізнаваний бренд, адже там найпростіше знайти і прочитати відгуки про товар чи продукт. 74% користувачів визнають, що взагалі не можуть відмовитися від інтернету. Саме тому ключові питання, які повинні турбувати онлайн-бізнес — це «хто моя аудиторія», «що вона робить в інтернеті» і якими каналами ця аудиторія користується. Основою <a href="/2017/10/17/20-tools/" target="_blank" rel="noopener">онлайн-маркетингу</a> є ціна, зручність і безкоштовна доставка.</p><p>Серед бар&#8217;єрів: неможливість доторкнутися до товару, фінансові та організаційні ризики, тривалий час доставки. На цьому тлі зростає конкуренція між офлайн- та онлайн-магазинами, адже люди все ще хочуть побачити товар перед купівлею:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Зростання інтернет-продажів йде в ногу зі зростанням міст і розвитком, зокрема, мобільного зв'язку. Треба зважати на те, що інтернет-аудиторія молода, освічена і заможна.</p>					<cite>									<span><strong>Анна Шахдинарян,</strong></span> керівник проекту інтернет-досліджень CMeter							</cite>			</blockquote><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Тренди електронної комерції		</span>	</h3></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/10/anna_s-e1508323043232.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Анна Шахдинарян</strong> 			</figcaption>			</figure><p>В Україні на цей момент 3% продажів припадає на онлайн-торгівлю. Для світового ринку цей показник сягає майже 10-15%. При цьому українська динаміка зростання перевищує світову. Також в Україні все досить добре з логістикою, а великі міста потужно комунікують один з одним. До речі, Київ, Львів та Вінниця <a href="/2017/05/11/invest-cities/" target="_blank" rel="noopener">стали</a> містами-лідерами в інвестиційній ефективності. Як зазначила Нателла Озова — очільниця напрямку комунікації торгівельної платформи Prom.ua, — зараз компанія «Укрпошта» досить добре сприяє роботі підприємців. Хороша співпраця служби доставки з бізнесом — це основа спілкування з покупцями. Якщо говорити про боротьбу між офлайном та онлайном, то трендовим аналогом супермаркету в інтернеті є маркетплейс, де об’єднуються підприємці. Google — це також своєрідний маркетплейс, що розробив систему онлайн-послуг. Нині дуже важливою є комбінація офлайн- та онлайн-інструментів і майданчиків. Слід пам&#8217;ятати, що інтернет-покупець не готовий довго чекати — і в ідеалі доставка повинна відбуватися протягом години.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наприклад, зараз ми не можемо уявити, що можна купувати кефір в інтернеті. Але цей канал точно варто використовувати, тому що в найближчому майбутньому ним будуть користуватися. Слід  пам'ятати, що люди звикають швидко до хорошого, тому варто працювати над сервісом.</p>					<cite>									<span><strong>Нателла Озова,</strong></span> керівник напрямку комунікації Prom.ua							</cite>			</blockquote><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Виклики та цілі для онлайн-бізнесу — як визначитися		</span>	</h3></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/10/0dca7d8acd14611d4255fb0e8f14c77d85279f5b.jpeg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Олег Дурицький</strong> 			</figcaption>			</figure><p>На відміну від медійного просування в офлайн-просторі, в Мережі можна оцінити що краще працює. На сайті встановлюються лічильники, котрі «знають» і про кількість користувачів, і про канали, і про ключові слова в пошуку та найпопулярніші покупки. Таким чином можна планувати бюджет компанії на просування, маркетинг та комунікацію. Знову повертаємося до розрізнення офлайн- та онлайн-стратегій для бізнесу. Олег Дурицький, менеджер проектів WebPromo, переконаний, що ця межа вже практично стерлася:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Люди йдуть в магазин, слухають консультантів, дивляться товари, але після повернення додому, все-одно шукають додаткові відомості в інтернеті. Часто тут є альтернатива за якістю або вартістю. Найчастіше, якщо людина не знаходить бренду в інтернеті, вона може вважати це тривожним сигналом.</p>			</blockquote><p>У той же час, коли покупець приходить додому, вводить вашу фірму в пошук і бачить розширений опис бренду — це стає додатковим стимулом для здійснення покупки. За умов належної оптимізації ви можете досягти видачі в першому екрані пошукових результатів, відзначив Дурицький. При цьому пошукова оптимізація поділяється на внутрішню і зовнішню (робота пов’язана з інформацією в інтернеті, але не безпосередньо з вашим ресурсом). Сюди входить технічна (сайт повинен справно і швидко працювати) і тематична оптимізація. SEO не дає результат одразу «за 1 день» — а для довгострокових кампаній необхідно як мінімум визначити ключові слова для пошуку. Якщо стоїть мета швидко привернути клієнтів — тут допоможе контекстна реклама. Також можна запустити кампанію ремаркетингу, яка буде нагадувати користувачам про переглянуті товари. Дурицький також наголошує: не всі тематики підходять під просування за допомогою контекстної реклами. Так, ризиковано продавати через контекст лікарські засоби, біноклі чи написання рецензій (або дипломних робіт).</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що варто знати про вплив SEO		</span>	</h3></h4><p>SEO — це не панацея для бізнесу і якщо десь є проблема на рівні комунікації, то жодне онлайн-просування не допоможе. Представники бізнесу, звертаючись до цифрових агенцій, вважають, що інтернет-маркетинг буде працювати окремо, а продуктивність залежить від фінансових вкладень у роботу компанії. Якість сайту — це важливий фактор для його просування, а SEO — це стратегічний інструмент, що допомагає просувати бренд в мережі, зазначив Олександр Плуток із компанії Netpeak:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Немає такої історії, коли ви заплатили, і сайт автоматично вийшов в ТОП. Зараз актуально підкдлючати SEO ще на рівні розробки. Це не зекономить гроші, але заощадить час. SEO дуже важливе для аналізу результатів. У питанні кінцевої мети необхідно орієнтуватися на цю аналітику.</p>					<cite>									<span><strong>Олександр Плуток,</strong></span> Head of SMB Sales, Netpeak							</cite>			</blockquote><p style="text-align: right;"><em>Коментарі та відповіді спікерів занотовані під час Бізнес-форуму з онлайн-підприємництва, що відбувся у першій половині жовтня 2017-го у Вінниці</em></p>

Онлайн-бізнес та покупці в Україні — від можливостей до викликів

{:ua}Чим відрізняється оффлайн і онлайн-бізнес в Україні? Хто є основою інтернет-аудиторії, що ці люди шукають в мережі і якими каналами користується? {:}

<p>На думку Мінфіну, це створює сприятливі умови для інвесторів України й Великої Британії. Також зміни стимулюють ділову ініціативу підприємців, врегулюють питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами.
</p>
<h4><strong>Які зміни до оподаткування прийняли</strong></h4>
У  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом підписали протокол про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії. Підписання протоколу спрямовано на запобігання подвійному оподаткуванню доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною й Великою Британією залежно від місця їх виникнення, так і шляхом урахування в податкових зобов'язаннях платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.

Нагадаємо, що Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів <a href="https://nachasi.com/2017/10/10/ukrayina-turechchyna-ugody/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підписали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/turkey-2221451_1920-300x200.jpg" />Україна і Туреччина підписали низку економічних угод</span></a> двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування.

<p>На думку Мінфіну, це створює сприятливі умови для інвесторів України й Великої Британії. Також зміни стимулюють ділову ініціативу підприємців, врегулюють питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами.</p><h4><strong>Які зміни до оподаткування прийняли</strong></h4><p>У  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом підписали протокол про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії. Підписання протоколу спрямовано на запобігання подвійному оподаткуванню доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною й Великою Британією залежно від місця їх виникнення, так і шляхом урахування в податкових зобов&#8217;язаннях платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.</p><p>Нагадаємо, що Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів <a href="/2017/10/10/ukrayina-turechchyna-ugody/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підписали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/turkey-2221451_1920-300x200.jpg" />Україна і Туреччина підписали низку економічних угод</span></a> двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Україна й Велика Британія внесли зміни до договору про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії

На думку Мінфіну, це створює сприятливі умови для інвесторів України й Великої Британії. Також зміни стимулюють ділову ініціативу підприємців, врегулюють питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами.
<h4><strong>Які зміни до оподаткування прийняли</strong></h4>
У  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом підписали протокол про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії. Підписання протоколу спрямовано на запобігання подвійному оподаткуванню доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною й Великою Британією залежно від місця їх виникнення, так і шляхом урахування в податкових зобов'язаннях платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.

Нагадаємо, що Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів <a href="https://nachasi.com/2017/10/10/ukrayina-turechchyna-ugody/" target="_blank" rel="noopener">підписали</a> двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування.

<p>На думку Мінфіну, це створює сприятливі умови для інвесторів України й Великої Британії. Також зміни стимулюють ділову ініціативу підприємців, врегулюють питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами.</p><h4><strong>Які зміни до оподаткування прийняли</strong></h4><p>У  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом підписали протокол про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії. Підписання протоколу спрямовано на запобігання подвійному оподаткуванню доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною й Великою Британією залежно від місця їх виникнення, так і шляхом урахування в податкових зобов&#8217;язаннях платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.</p><p>Нагадаємо, що Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів <a href="/2017/10/10/ukrayina-turechchyna-ugody/" target="_blank" rel="noopener">підписали</a> двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування.</p>

Україна і Британія скасували подвійне оподаткування

{:ua}Україна й Велика Британія внесли зміни до договору про запобігання подвійного оподаткування{:}

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.
</p>
<h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4>
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:
<ul>
<li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li>
 	<li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li>
 	<li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li>
 	<li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li>
</ul>
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="https://nachasi.com/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">приєднається<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/euro-1660456_1920-300x200.jpg" />Конвенції Пан-Євро-Мед дали «зелене світло»</span></a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.</p><h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4><p>Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:</p><ul><li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li><li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li><li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li><li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li></ul><p>Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">приєднається<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/euro-1660456_1920-300x200.jpg" />Конвенції Пан-Євро-Мед дали «зелене світло»</span></a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.</p>

13 вересня у Європейському парламенті було підписано рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій. 1 вони жовтня набули чинності

Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.
<h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4>
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:
<ul>
 	<li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li>
 	<li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li>
 	<li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li>
 	<li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li>
</ul>
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="https://nachasi.com/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener">приєднається</a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.</p><h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4><p>Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:</p><ul><li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li><li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li><li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li><li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li></ul><p>Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener">приєднається</a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.</p>

Набули чинності торговельні преференції ЄС для України

{:ua}Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі{:}

Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами. Учасниками Конвенції є країни ЄС та Європейська асоціація вільної торгівлі

Україна приєднається до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, торговий представник України Наталія Микольська на своїй сторінці у <a href="https://www.facebook.com/nataliya.mykolska/posts/10159448260595360?pnref=story" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>. На часі дізнатися більше про цмови новітнього договору.
<h4><strong>Переваги конвенції для України</strong></h4>
Товари, які отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження. Це, відповідно, збільшує товарообіг між сторонами та дозволяє експортувати за преференційними митними тарифами. За словами Микольської, у майбутньому можна закуповувати сировину та комплектуючі в країнах-учасницях Пан-Євро-Мед, з якими Україна уклала угоду про здійснення вільної торгівлі. Вже готову продукцію можна експортувати до інших членів Кoнвенції, використовуючи ефект діагонального накопичення. Відповідно, й українські матеріали та комплектуючі можуть використовуватись у виробництві в країнах-учасницях Кoнвенції.

<img class="alignnone wp-image-14858" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n.jpg" alt="" width="599" height="450" />

<img class="alignnone size-full wp-image-14859" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n.jpg" alt="" width="960" height="720" />

<p>Україна приєднається до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, торговий представник України Наталія Микольська на своїй сторінці у <a href="https://www.facebook.com/nataliya.mykolska/posts/10159448260595360?pnref=story" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>. На часі дізнатися більше про цмови новітнього договору.</p><h4><strong>Переваги конвенції для України</strong></h4><p>Товари, які отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження. Це, відповідно, збільшує товарообіг між сторонами та дозволяє експортувати за преференційними митними тарифами. За словами Микольської, у майбутньому можна закуповувати сировину та комплектуючі в країнах-учасницях Пан-Євро-Мед, з якими Україна уклала угоду про здійснення вільної торгівлі. Вже готову продукцію можна експортувати до інших членів Кoнвенції, використовуючи ефект діагонального накопичення. Відповідно, й українські матеріали та комплектуючі можуть використовуватись у виробництві в країнах-учасницях Кoнвенції.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-14858" src="/wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n.jpg" alt="" width="599" height="450" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n-768x576.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n-650x488.jpg 650w" sizes="(max-width: 599px) 100vw, 599px" /></p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-14859" src="/wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n.jpg" alt="" width="960" height="720" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n-768x576.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n-650x488.jpg 650w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p>

Конвенції Пан-Євро-Мед дали «зелене світло»

{:ua}20 вересня уряд підтримав законопроект про приєднання України до Регіональної Конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження{:}

<p>Питання розміщення виробництва IKEA у Львівській області почався близько року тому і відтоді переговори не припинялися. На часі дізнатися більше про ймовірний запуск та місце розташування виробничих потужностей.
</p>
<h4><strong>Про що домовилися львів'яни з IKЕA</strong></h4>
Начальник управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації Роман Матис на своїй сторінці у Facebook <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10211773491305177&set=a.1324622828068.2046950.1005807599&type=3&theater" target="_blank" rel="noopener">написав</a>:

[blockquote_with_author content="Після сьогоднішньої моєї зустрічі за участю EBA Lviv-Western Ukrainian Office of The European Business Association з менеджментом компанії вдалося досягти домовленості про наступний предметний контакт з питання розміщення виробництв компанії на території Львівщини."]

<img class="alignnone wp-image-13900" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/21433061_10211773491305177_6771223182272629194_n.jpg" alt="" width="530" height="397">

Нагадаємо, що шведський виробник меблів та аксесуарів для дому <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/ikea-is-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">приглядається<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/ikea-1376853_960_720-300x200.jpg" />IKEA приглядається до нового київського ТРЦ</span></a> до нового київського ТРЦ, відкриття якого планується в кінці 2017 року. Представники IKEA приїжджали на зустріч та озвучили наміри прийти на український ринок.

<p>Питання розміщення виробництва IKEA у Львівській області почався близько року тому і відтоді переговори не припинялися. На часі дізнатися більше про ймовірний запуск та місце розташування виробничих потужностей.</p><h4><strong>Про що домовилися львів&#8217;яни з IKЕA</strong></h4><p>Начальник управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації Роман Матис на своїй сторінці у Facebook <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10211773491305177&#038;set=a.1324622828068.2046950.1005807599&#038;type=3&#038;theater" target="_blank" rel="noopener">написав</a>:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Після сьогоднішньої моєї зустрічі за участю EBA Lviv-Western Ukrainian Office of The European Business Association з менеджментом компанії вдалося досягти домовленості про наступний предметний контакт з питання розміщення виробництв компанії на території Львівщини.</p>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-13900" src="/wp-content/uploads/2017/09/21433061_10211773491305177_6771223182272629194_n.jpg" alt="" width="530" height="397" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/21433061_10211773491305177_6771223182272629194_n.jpg 526w, /wp-content/uploads/2017/09/21433061_10211773491305177_6771223182272629194_n-300x225.jpg 300w" sizes="(max-width: 530px) 100vw, 530px" /></p><p>Нагадаємо, що шведський виробник меблів та аксесуарів для дому <a href="/2017/05/30/ikea-is-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">приглядається<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/ikea-1376853_960_720-300x200.jpg" />IKEA приглядається до нового київського ТРЦ</span></a> до нового київського ТРЦ, відкриття якого планується в кінці 2017 року. Представники IKEA приїжджали на зустріч та озвучили наміри прийти на український ринок.</p>

IKEA — транснаціональна корпорація, одна з найбільших у світі торговельних мереж з продажу меблів і товарів для дому. Шведська торгова мережа веде переговори про розміщення виробничих потужностей на території Львівської області

Питання розміщення виробництва IKEA у Львівській області почався близько року тому і відтоді переговори не припинялися. На часі дізнатися більше про ймовірний запуск та місце розташування виробничих потужностей.
<h4><strong>Про що домовилися львів'яни з IKЕA</strong></h4>
Начальник управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації Роман Матис на своїй сторінці у Facebook <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10211773491305177&amp;set=a.1324622828068.2046950.1005807599&amp;type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">написав</a>:

[blockquote_with_author content="Після сьогоднішньої моєї зустрічі за участю EBA Lviv-Western Ukrainian Office of The European Business Association з менеджментом компанії вдалося досягти домовленості про наступний предметний контакт з питання розміщення виробництв компанії на території Львівщини."]

<img class="alignnone wp-image-13900" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/21433061_10211773491305177_6771223182272629194_n.jpg" alt="" width="530" height="397" />

Нагадаємо, що шведський виробник меблів та аксесуарів для дому <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/ikea-is-coming/" target="_blank" rel="noopener">приглядається</a> до нового київського ТРЦ, відкриття якого планується в кінці 2017 року. Представники IKEA приїжджали на зустріч та озвучили наміри прийти на український ринок.

<p>Питання розміщення виробництва IKEA у Львівській області почався близько року тому і відтоді переговори не припинялися. На часі дізнатися більше про ймовірний запуск та місце розташування виробничих потужностей.</p><h4><strong>Про що домовилися львів&#8217;яни з IKЕA</strong></h4><p>Начальник управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації Роман Матис на своїй сторінці у Facebook <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10211773491305177&amp;set=a.1324622828068.2046950.1005807599&amp;type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">написав</a>:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Після сьогоднішньої моєї зустрічі за участю EBA Lviv-Western Ukrainian Office of The European Business Association з менеджментом компанії вдалося досягти домовленості про наступний предметний контакт з питання розміщення виробництв компанії на території Львівщини.</p>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-13900" src="/wp-content/uploads/2017/09/21433061_10211773491305177_6771223182272629194_n.jpg" alt="" width="530" height="397" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/21433061_10211773491305177_6771223182272629194_n.jpg 526w, /wp-content/uploads/2017/09/21433061_10211773491305177_6771223182272629194_n-300x225.jpg 300w" sizes="(max-width: 530px) 100vw, 530px" /></p><p>Нагадаємо, що шведський виробник меблів та аксесуарів для дому <a href="/2017/05/30/ikea-is-coming/" target="_blank" rel="noopener">приглядається</a> до нового київського ТРЦ, відкриття якого планується в кінці 2017 року. Представники IKEA приїжджали на зустріч та озвучили наміри прийти на український ринок.</p>

IKEA планує розміщення виробництва на Львівщині

{:ua}Питання розміщення виробництва IKEA у Львівській області почався близько року тому і відтоді переговори не припинялися. Де готують запуск нового виробництва?{:}

<p>Україна і Литва погодили план дій регіонального співробітництва, який буде спільно реалізовуватися найближчим часом, не зважаючи на те, що товарообіг між країнами і так є значним.

</p>
<h4><strong>Як зараз співпрацюють Україна і Литва та до чого тут товарообіг</strong></h4>
Литовський Сейм ініціює так званий «<a href="https://nachasi.com/2017/08/22/sejm-lytvy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">план Маршалла<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/rawpixel-com-315189-300x200.jpg" />Сейм Литви ініціює виділення фіндопомоги Україні</span></a>» для України, який передбачає виділення щонайменше €5 млрд щорічно для економічного зростання та розвитку.  Це будуть кошти на малий та середній бізнес та інфраструктурні проекти. Цю програму мають на меті профінансувати країни «великої сімки» та ЄС.

Також нагадаємо, що ЄС виділить Україні €100 млн для <a href="https://nachasi.com/2017/08/31/biometrychni-pasporty-ukraina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Фонду<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/1491477539-5371-300x200.jpg" />Українці отримали близько 770 тис біометричних паспортів</span></a> енергоефективності. Завдання Фонду — не тільки розробка продуктів, але і моніторинг реформи та її результатів.

<p>Україна і Литва погодили план дій регіонального співробітництва, який буде спільно реалізовуватися найближчим часом, не зважаючи на те, що товарообіг між країнами і так є значним.<br /></p><h4><strong>Як зараз співпрацюють Україна і Литва та до чого тут товарообіг</strong></h4><p>Литовський Сейм ініціює так званий «<a href="/2017/08/22/sejm-lytvy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">план Маршалла<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/rawpixel-com-315189-300x200.jpg" />Сейм Литви ініціює виділення фіндопомоги Україні</span></a>» для України, який передбачає виділення щонайменше €5 млрд щорічно для економічного зростання та розвитку.  Це будуть кошти на малий та середній бізнес та інфраструктурні проекти. Цю програму мають на меті профінансувати країни «великої сімки» та ЄС.</p><p>Також нагадаємо, що ЄС виділить Україні €100 млн для <a href="/2017/08/31/biometrychni-pasporty-ukraina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Фонду<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/1491477539-5371-300x200.jpg" />Українці отримали близько 770 тис біометричних паспортів</span></a> енергоефективності. Завдання Фонду — не тільки розробка продуктів, але і моніторинг реформи та її результатів.</p>

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час зустрічі зі спікером Сейму Литви Вікторасом Пранцкетісом зауважив, що поточний рівень товарообігу потрібно збільшити до $1 млрд

Україна і Литва погодили план дій регіонального співробітництва, який буде спільно реалізовуватися найближчим часом, не зважаючи на те, що товарообіг між країнами і так є значним.

<h4><strong>Як зараз співпрацюють Україна і Литва та до чого тут товарообіг</strong></h4>
Литовський Сейм ініціює так званий «<a href="https://nachasi.com/2017/08/22/sejm-lytvy/" target="_blank" rel="noopener">план Маршалла</a>» для України, який передбачає виділення щонайменше €5 млрд щорічно для економічного зростання та розвитку.  Це будуть кошти на малий та середній бізнес та інфраструктурні проекти. Цю програму мають на меті профінансувати країни «великої сімки» та ЄС.

Також нагадаємо, що ЄС виділить Україні €100 млн для <a href="https://nachasi.com/2017/08/31/biometrychni-pasporty-ukraina/" target="_blank" rel="noopener">Фонду</a> енергоефективності. Завдання Фонду — не тільки розробка продуктів, але і моніторинг реформи та її результатів.

<p>Україна і Литва погодили план дій регіонального співробітництва, який буде спільно реалізовуватися найближчим часом, не зважаючи на те, що товарообіг між країнами і так є значним.<br /></p><h4><strong>Як зараз співпрацюють Україна і Литва та до чого тут товарообіг</strong></h4><p>Литовський Сейм ініціює так званий «<a href="/2017/08/22/sejm-lytvy/" target="_blank" rel="noopener">план Маршалла</a>» для України, який передбачає виділення щонайменше €5 млрд щорічно для економічного зростання та розвитку.  Це будуть кошти на малий та середній бізнес та інфраструктурні проекти. Цю програму мають на меті профінансувати країни «великої сімки» та ЄС.</p><p>Також нагадаємо, що ЄС виділить Україні €100 млн для <a href="/2017/08/31/biometrychni-pasporty-ukraina/" target="_blank" rel="noopener">Фонду</a> енергоефективності. Завдання Фонду — не тільки розробка продуктів, але і моніторинг реформи та її результатів.</p>

Товарообіг України та Литви зросте до $1 млрд

{:ua}Не зважаючи на те, що теперішній товарообіг між країнами є значним, прем'єр-міністр Володимир Гройсман запланував збільшити його до $1 млрд{:}

#торгівля