Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Робочі місця<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</a> будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілона Маска<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</a>, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.

<h4>Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту</h4>
1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко.
2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок).
3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ.
4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку.
5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.
<h4>Що ж відбувається насправді?</h4>
1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу.
2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде.
3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями.
4. Ресурси інтелекту не безкінечні.
5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми

[blockquote_with_author content="Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку."]

По-перше, на думку Кевіна Келлі, чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов'язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.

По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.

По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп'ютеризації, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».

По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту. Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.

По-п'яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми зможемо вирішити чимало проблем. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/freedom-of-speech/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">кількість ризиків та загроз<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/facebook-app-login-splash-screen-on-iphone-picjumbo-com-300x200.jpg" />Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти</a>, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.

Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Робочі місця<img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</a> будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілона Маска<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</a>, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.<h4>Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту</h4>1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко. 2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок). 3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ. 4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку. 5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.<h4>Що ж відбувається насправді?</h4>1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу. 2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде. 3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями. 4. Ресурси інтелекту не безкінечні. 5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку.			</blockquote>По-перше, на думку Кевіна Келлі, чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов&#8217;язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп&#8217;ютеризації, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту. Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.По-п&#8217;яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми зможемо вирішити чимало проблем. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і <a href="/2017/05/13/freedom-of-speech/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">кількість ризиків та загроз<img src="/wp-content/uploads/2017/05/facebook-app-login-splash-screen-on-iphone-picjumbo-com-300x200.jpg" />Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти</a>, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Коли спостерігаєш за дискусіями у медіа, стає моторошно — невдовзі <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">штучний інтелект</a> повністю зможе замінити людину і виконувати її функції швидше і якісніше. Втім, не все так просто і це не станеться одразу, застерігають у редакції Backchannel. Далі — філософські роздуми про те, що криється у розмовах про штучний інтелект

Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Робочі місця</a> будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілона Маска</a>, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.
<h4>Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту</h4>
1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко.
2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок).
3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ.
4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку.
5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.
<h4>Що ж відбувається насправді?</h4>
1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу.
2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде.
3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями.
4. Ресурси інтелекту не безкінечні.
5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми

[blockquote_with_author content="Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку."]

По-перше, на думку Кевіна Келлі, чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов'язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.

По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.

По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп'ютеризації, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».

По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту. Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.

По-п'яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми зможемо вирішити чимало проблем. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/freedom-of-speech/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">кількість ризиків та загроз</a>, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.

Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Робочі місця</a> будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілона Маска</a>, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.<h4>Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту</h4>1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко. 2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок). 3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ. 4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку. 5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.<h4>Що ж відбувається насправді?</h4>1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу. 2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде. 3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями. 4. Ресурси інтелекту не безкінечні. 5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку.			</blockquote>По-перше, на думку Кевіна Келлі, чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов&#8217;язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп&#8217;ютеризації, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту. Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.По-п&#8217;яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми зможемо вирішити чимало проблем. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і <a href="/2017/05/13/freedom-of-speech/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">кількість ризиків та загроз</a>, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.

Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект

{:ua}Як штучний інтелект зможе змінити життя людства і що станеться далі?{:}

Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).

Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.

<h4>Головне, що варто знати про нову програму</h4>
В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.
<h4>Що таке штучний інтелект</h4>
Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп'ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).

Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">оголосив про створення стартапу Neuralink<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</a>.

Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.<h4>Головне, що варто знати про нову програму</h4>В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.<h4>Що таке штучний інтелект</h4>Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп&#8217;ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">оголосив про створення стартапу Neuralink<img src="/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</a>.

Новини

Відтепер для вивчення штучного інтелекту достатньо буде з’їздити до міста Лева

Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).

Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.
<h4>Головне, що варто знати про нову програму</h4>
В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.
<h4>Що таке штучний інтелект</h4>
Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп'ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).

Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/">оголосив про створення стартапу Neuralink</a>.

Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.<h4>Головне, що варто знати про нову програму</h4>В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.<h4>Що таке штучний інтелект</h4>Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп&#8217;ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="/2017/04/23/neuralink-future/">оголосив про створення стартапу Neuralink</a>.

У Львові навчатимуть роботі зі штучним інтелектом

{:ua}У Львові запускається курс із навчання технологіям штучного інтелекту на базі «Політехніки»{:}

#штучний інтелект

Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект

У Львові навчатимуть роботі зі штучним інтелектом