<p>Верховна Рада схвалила <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=7203&skl=10" target="_blank" rel="noopener">проєкт</a> закону про внесення змін до ст. 80 Конституції України, у якому йшлося про позбавлення народних депутатів недоторканності.

У другому читанні за проєкт проголосували 373 народних депутати (для ухвалення необхідно було мінімум 300 голосів).
</p>
<h2><strong>? Про закон</strong></h2>
Законопроєкт №7203 був внесений до Верховної Ради попереднього скликання ще п'ятим президентом України Петром Порошенком. Тоді він пройшов одне голосування та був направлений до Конституційного Суду України, який визнав проєкт конституційним. Але далі часу на голосування в депутатів не знайшлося.
<h2>
<b>✅ Депутатська недоторканність</b><b> – що це таке</b>
</h2>
Це юридична гарантія, яка убезпечує депутатів від притягнення до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності без згоди на це Верховної Ради України. На момент ухвалення поправки до Конституції про недоторканність вважалося, що вона сприятиме ефективній роботі депутатів та захистить їх від політичних переслідувань з боку виконавчої та судової гілок влади.

Наразі, щоб арештувати народного депутата, провести обшук його особистих речей або здійснити прослуховування, потрібна згода Верховної Ради.

<img class="aligncenter size-full wp-image-64276" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2.jpg" alt="Депутатська недоторканність" width="1023" height="683"><h2>
<b>❌ </b><b>Тобто, депутатів не карали</b>
</h2>
Існувала спеціальна процедура позбавлення недоторканності народного депутата. Для цього генпрокурор вносив подання до Верховної Ради. Після чого нардеп міг використати своє право на подання письмового пояснення у регламентний комітет, який надавав свій висновок. Згодом тільки питання виносилося на голосування парламентарями. На такі бюрократичні питання витрачалося багато часу.

За історію незалежності України всього 21 депутат був позбавлений недоторканності.
<h2><b>? Депутатська недоторканність скасована – що зміниться </b></h2>
[background_substrate_simple color="#ddaa5d" content="У ст.80 Конституції залишили лише одне положення про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до відповідальності за висловлювання у парламенті та його органах, окрім відповідальності за образу чи наклеп."]

Отже, з 1 січня 2020 року депутати стануть «доторканними» без згоди Верховної Ради та нестимуть кримінальну відповідальність за свої дії.
<h2><strong>❓ Чи можуть бути політичні переслідування</strong></h2>
У Конституції залишили пункт про те, що депутатів не можна буде притягнути до відповідальності за висловлювання та діяльність у парламенті та його органах.

Читайте також про те, що прем'єр-міністр Гончарук <a href="https://nachasi.com/2019/09/02/goncharuk-kabmin-goals/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">назвав<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-3-300x200.jpeg" />?? Гончарук назвав головні цілі уряду: зростання економіки на 40%, фокус на екологію та подолання рейдерства</span></a> головні цілі уряду на 5 років.

<p>Верховна Рада схвалила <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&#038;pf3516=7203&#038;skl=10" target="_blank" rel="noopener">проєкт</a> закону про внесення змін до ст. 80 Конституції України, у якому йшлося про позбавлення народних депутатів недоторканності.</p><p>У другому читанні за проєкт проголосували 373 народних депутати (для ухвалення необхідно було мінімум 300 голосів).</p><h2><strong>? Про закон</strong></h2><p>Законопроєкт №7203 був внесений до Верховної Ради попереднього скликання ще п&#8217;ятим президентом України Петром Порошенком. Тоді він пройшов одне голосування та був направлений до Конституційного Суду України, який визнав проєкт конституційним. Але далі часу на голосування в депутатів не знайшлося.</p><h2><b>✅ Депутатська недоторканність</b><b> – що це таке</b><br /></h2><p>Це юридична гарантія, яка убезпечує депутатів від притягнення до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності без згоди на це Верховної Ради України. На момент ухвалення поправки до Конституції про недоторканність вважалося, що вона сприятиме ефективній роботі депутатів та захистить їх від політичних переслідувань з боку виконавчої та судової гілок влади.</p><p>Наразі, щоб арештувати народного депутата, провести обшук його особистих речей або здійснити прослуховування, потрібна згода Верховної Ради.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64276" src="/wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2.jpg" alt="Депутатська недоторканність" width="1023" height="683" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2.jpg 1023w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-768x513.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1023px) 100vw, 1023px" /></p><h2><b>❌ </b><b>Тобто, депутатів не карали</b><br /></h2><p>Існувала спеціальна процедура позбавлення недоторканності народного депутата. Для цього генпрокурор вносив подання до Верховної Ради. Після чого нардеп міг використати своє право на подання письмового пояснення у регламентний комітет, який надавав свій висновок. Згодом тільки питання виносилося на голосування парламентарями. На такі бюрократичні питання витрачалося багато часу.</p><p>За історію незалежності України всього 21 депутат був позбавлений недоторканності.</p><h2><b>? Депутатська недоторканність скасована – що зміниться </b></h2>	<div class="note"  style="background-color:#ddaa5d">		<p>У ст.80 Конституції залишили лише одне положення про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до відповідальності за висловлювання у парламенті та його органах, окрім відповідальності за образу чи наклеп.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>Отже, з 1 січня 2020 року депутати стануть «доторканними» без згоди Верховної Ради та нестимуть кримінальну відповідальність за свої дії.</p><h2><strong>❓ Чи можуть бути політичні переслідування</strong></h2><p>У Конституції залишили пункт про те, що депутатів не можна буде притягнути до відповідальності за висловлювання та діяльність у парламенті та його органах.</p><p>Читайте також про те, що прем&#8217;єр-міністр Гончарук <a href="/2019/09/02/goncharuk-kabmin-goals/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">назвав<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-3-300x200.jpeg" />?? Гончарук назвав головні цілі уряду: зростання економіки на 40%, фокус на екологію та подолання рейдерства</span></a> головні цілі уряду на 5 років.</p>

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

З 1 січня 2020 року депутати стануть «доторканними» без згоди Верховної Ради та нестимуть кримінальну відповідальність за свої дії.

Верховна Рада схвалила <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&amp;pf3516=7203&amp;skl=10" target="_blank" rel="noopener">проєкт</a> закону про внесення змін до ст. 80 Конституції України, у якому йшлося про позбавлення народних депутатів недоторканності.

У другому читанні за проєкт проголосували 373 народних депутати (для ухвалення необхідно було мінімум 300 голосів).
<h2><strong>? Про закон</strong></h2>
Законопроєкт №7203 був внесений до Верховної Ради попереднього скликання ще п'ятим президентом України Петром Порошенком. Тоді він пройшов одне голосування та був направлений до Конституційного Суду України, який визнав проєкт конституційним. Але далі часу на голосування в депутатів не знайшлося.
<h2><b>✅ Депутатська недоторканність</b><b> – що це таке</b></h2>
Це юридична гарантія, яка убезпечує депутатів від притягнення до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності без згоди на це Верховної Ради України. На момент ухвалення поправки до Конституції про недоторканність вважалося, що вона сприятиме ефективній роботі депутатів та захистить їх від політичних переслідувань з боку виконавчої та судової гілок влади.

Наразі, щоб арештувати народного депутата, провести обшук його особистих речей або здійснити прослуховування, потрібна згода Верховної Ради.

<img class="aligncenter size-full wp-image-64276" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2.jpg" alt="Депутатська недоторканність" width="1023" height="683" />
<h2><b>❌ </b><b>Тобто, депутатів не карали</b></h2>
Існувала спеціальна процедура позбавлення недоторканності народного депутата. Для цього генпрокурор вносив подання до Верховної Ради. Після чого нардеп міг використати своє право на подання письмового пояснення у регламентний комітет, який надавав свій висновок. Згодом тільки питання виносилося на голосування парламентарями. На такі бюрократичні питання витрачалося багато часу.

За історію незалежності України всього 21 депутат був позбавлений недоторканності.
<h2><b>? Депутатська недоторканність скасована – що зміниться </b></h2>
[background_substrate_simple color="#ddaa5d" content="У ст.80 Конституції залишили лише одне положення про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до відповідальності за висловлювання у парламенті та його органах, окрім відповідальності за образу чи наклеп."]

Отже, з 1 січня 2020 року депутати стануть «доторканними» без згоди Верховної Ради та нестимуть кримінальну відповідальність за свої дії.
<h2><strong>❓ Чи можуть бути політичні переслідування</strong></h2>
У Конституції залишили пункт про те, що депутатів не можна буде притягнути до відповідальності за висловлювання та діяльність у парламенті та його органах.

Читайте також про те, що прем'єр-міністр Гончарук <a href="https://nachasi.com/2019/09/02/goncharuk-kabmin-goals/" target="_blank" rel="noopener">назвав</a> головні цілі уряду на 5 років.

<p>Верховна Рада схвалила <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&amp;pf3516=7203&amp;skl=10" target="_blank" rel="noopener">проєкт</a> закону про внесення змін до ст. 80 Конституції України, у якому йшлося про позбавлення народних депутатів недоторканності.</p><p>У другому читанні за проєкт проголосували 373 народних депутати (для ухвалення необхідно було мінімум 300 голосів).</p><h2><strong>? Про закон</strong></h2><p>Законопроєкт №7203 був внесений до Верховної Ради попереднього скликання ще п&#8217;ятим президентом України Петром Порошенком. Тоді він пройшов одне голосування та був направлений до Конституційного Суду України, який визнав проєкт конституційним. Але далі часу на голосування в депутатів не знайшлося.</p><h2><b>✅ Депутатська недоторканність</b><b> – що це таке</b></h2><p>Це юридична гарантія, яка убезпечує депутатів від притягнення до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності без згоди на це Верховної Ради України. На момент ухвалення поправки до Конституції про недоторканність вважалося, що вона сприятиме ефективній роботі депутатів та захистить їх від політичних переслідувань з боку виконавчої та судової гілок влади.</p><p>Наразі, щоб арештувати народного депутата, провести обшук його особистих речей або здійснити прослуховування, потрібна згода Верховної Ради.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64276" src="/wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2.jpg" alt="Депутатська недоторканність" width="1023" height="683" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2.jpg 1023w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-768x513.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/09/verhovna-rada-deputatska-nedotorkannist-2-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1023px) 100vw, 1023px" /></p><h2><b>❌ </b><b>Тобто, депутатів не карали</b></h2><p>Існувала спеціальна процедура позбавлення недоторканності народного депутата. Для цього генпрокурор вносив подання до Верховної Ради. Після чого нардеп міг використати своє право на подання письмового пояснення у регламентний комітет, який надавав свій висновок. Згодом тільки питання виносилося на голосування парламентарями. На такі бюрократичні питання витрачалося багато часу.</p><p>За історію незалежності України всього 21 депутат був позбавлений недоторканності.</p><h2><b>? Депутатська недоторканність скасована – що зміниться </b></h2>	<div class="note"  style="background-color:#ddaa5d">		<p>У ст.80 Конституції залишили лише одне положення про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до відповідальності за висловлювання у парламенті та його органах, окрім відповідальності за образу чи наклеп.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>Отже, з 1 січня 2020 року депутати стануть «доторканними» без згоди Верховної Ради та нестимуть кримінальну відповідальність за свої дії.</p><h2><strong>❓ Чи можуть бути політичні переслідування</strong></h2><p>У Конституції залишили пункт про те, що депутатів не можна буде притягнути до відповідальності за висловлювання та діяльність у парламенті та його органах.</p><p>Читайте також про те, що прем&#8217;єр-міністр Гончарук <a href="/2019/09/02/goncharuk-kabmin-goals/" target="_blank" rel="noopener">назвав</a> головні цілі уряду на 5 років.</p>

⚡ Депутатська недоторканність скасована Верховною Радою у другому читанні – що це змінить

З 1 січня 2020 року депутатська недоторканність скасована. Депутати можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності без згоди ВР.

<p>Новопризначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук <a href="https://www.youtube.com/watch?v=76n6VhC3p8A" target="_blank" rel="noopener">розповів</a> про основні завдання та пріоритети уряду на найближчі 5 років під час наради президента з представниками парламенту уряду та силових структур.
</p>
<h2><strong>? Зростання економіки на 40%</strong></h2>
За словами прем'єр-міністра, команда в міністерстві економіки вже почала працювати над цим реалістичним завданням. На їхню думку, це призведе до появи близько мільйона нових робочих місць.
<h2><strong>?️ Розвиток інфраструктури і зв'язку, ремонт доріг та аеропортів. </strong></h2>
«24 тисячі кілометрів доріг потрібно буде привести до нормального стану, щоб їх можна було експлуатувати. Також запустити внутрішні водні шляхи та покрити всю країну швидкісним інтернетом», – Олексій Гончарук.

<img class="aligncenter size-full wp-image-64241" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu.jpg" alt="" width="960" height="640"><h2><strong>? Фокус на екологію</strong></h2>
[blockquote_with_author name="Олексій Гончарук" position="прем'єр-міністр України" content="Кроки уряду в наступні 5 років мають бути спрямовані на суттєве зменшення шкідливих викидів. Через поганий стан екології хворіють люди. Почнемо з моніторингу, бо нормальної системи моніторингу в країні досі немає"]

<img class="aligncenter size-full wp-image-64240" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2.jpg" alt="" width="960" height="540"><h2><strong>❓ Які ще завдання</strong></h2>
<ul>
<li>термінові: співпраця з МВФ, новий договір стосовно транзиту газу, підготовка бюджету, приватизація, стимулювання енергоефективності;</li>
 	<li>збереження курсу на Євроатлантичну інтеграцію;</li>
 	<li>збільшення прожиткового мінімуму</li>
 	<li>подолання рейдерства;</li>
 	<li>заборона паперового документообігу;</li>
 	<li>сприяння позитивної демографічної динаміки;</li>
 	<li>ефективна «держава у смартфоні»;</li>
 	<li>інвентаризація країни;</li>
 	<li>повна лібералізація: валютна, ринку праці та землі;</li>
 	<li>податкова реформа;</li>
 	<li>реформа правоохоронних органів, створення служби фінрозслідувань;</li>
 	<li>переформатування засідання уряду.</li>
</ul>
Читайте також про законопроект 1083. Правляча партія <a href="https://nachasi.com/2019/08/31/electrocommunications/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">пропонує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/sander-weeteling-4I41IQtmSs0-unsplash-300x200.jpg" />? Законопроект 1083. SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів [ОНОВЛЕНО: Проект відкликали]</span></a> SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів.

<p>Новопризначений прем&#8217;єр-міністр Олексій Гончарук <a href="https://www.youtube.com/watch?v=76n6VhC3p8A" target="_blank" rel="noopener">розповів</a> про основні завдання та пріоритети уряду на найближчі 5 років під час наради президента з представниками парламенту уряду та силових структур.</p><h2><strong>? Зростання економіки на 40%</strong></h2><p>За словами прем&#8217;єр-міністра, команда в міністерстві економіки вже почала працювати над цим реалістичним завданням. На їхню думку, це призведе до появи близько мільйона нових робочих місць.</p><h2><strong>?️ Розвиток інфраструктури і зв&#8217;язку, ремонт доріг та аеропортів. </strong></h2><p>«24 тисячі кілометрів доріг потрібно буде привести до нормального стану, щоб їх можна було експлуатувати. Також запустити внутрішні водні шляхи та покрити всю країну швидкісним інтернетом», – Олексій Гончарук.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64241" src="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu.jpg" alt="" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu.jpg 960w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p><h2><strong>? Фокус на екологію</strong></h2>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Кроки уряду в наступні 5 років мають бути спрямовані на суттєве зменшення шкідливих викидів. Через поганий стан екології хворіють люди. Почнемо з моніторингу, бо нормальної системи моніторингу в країні досі немає</p>					<cite>									<span><strong>Олексій Гончарук,</strong></span> прем'єр-міністр України							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64240" src="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2.jpg" alt="" width="960" height="540" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2.jpg 960w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p><h2><strong>❓ Які ще завдання</strong></h2><ul><li>термінові: співпраця з МВФ, новий договір стосовно транзиту газу, підготовка бюджету, приватизація, стимулювання енергоефективності;</li><li>збереження курсу на Євроатлантичну інтеграцію;</li><li>збільшення прожиткового мінімуму</li><li>подолання рейдерства;</li><li>заборона паперового документообігу;</li><li>сприяння позитивної демографічної динаміки;</li><li>ефективна «держава у смартфоні»;</li><li>інвентаризація країни;</li><li>повна лібералізація: валютна, ринку праці та землі;</li><li>податкова реформа;</li><li>реформа правоохоронних органів, створення служби фінрозслідувань;</li><li>переформатування засідання уряду.</li></ul><p>Читайте також про законопроект 1083. Правляча партія <a href="/2019/08/31/electrocommunications/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">пропонує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/08/sander-weeteling-4I41IQtmSs0-unsplash-300x200.jpg" />? Законопроект 1083. SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів [ОНОВЛЕНО: Проект відкликали]</span></a> SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів.</p>

Чого очікувати українцям у найближчі 5 років? Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук озвучив основні цілі уряду.

Новопризначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук <a href="https://www.youtube.com/watch?v=76n6VhC3p8A" target="_blank" rel="noopener">розповів</a> про основні завдання та пріоритети уряду на найближчі 5 років під час наради президента з представниками парламенту уряду та силових структур.
<h2><strong>? Зростання економіки на 40%</strong></h2>
За словами прем'єр-міністра, команда в міністерстві економіки вже почала працювати над цим реалістичним завданням. На їхню думку, це призведе до появи близько мільйона нових робочих місць.
<h2><strong>?️ Розвиток інфраструктури і зв'язку, ремонт доріг та аеропортів. </strong></h2>
«24 тисячі кілометрів доріг потрібно буде привести до нормального стану, щоб їх можна було експлуатувати. Також запустити внутрішні водні шляхи та покрити всю країну швидкісним інтернетом», – Олексій Гончарук.

<img class="aligncenter size-full wp-image-64241" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu.jpg" alt="" width="960" height="640" />
<h2><strong>? Фокус на екологію</strong></h2>
[blockquote_with_author name="Олексій Гончарук" position="прем'єр-міністр України" content="Кроки уряду в наступні 5 років мають бути спрямовані на суттєве зменшення шкідливих викидів. Через поганий стан екології хворіють люди. Почнемо з моніторингу, бо нормальної системи моніторингу в країні досі немає"]

<img class="aligncenter size-full wp-image-64240" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2.jpg" alt="" width="960" height="540" />
<h2><strong>❓ Які ще завдання</strong></h2>
<ul>
 	<li>термінові: співпраця з МВФ, новий договір стосовно транзиту газу, підготовка бюджету, приватизація, стимулювання енергоефективності;</li>
 	<li>збереження курсу на Євроатлантичну інтеграцію;</li>
 	<li>збільшення прожиткового мінімуму</li>
 	<li>подолання рейдерства;</li>
 	<li>заборона паперового документообігу;</li>
 	<li>сприяння позитивної демографічної динаміки;</li>
 	<li>ефективна «держава у смартфоні»;</li>
 	<li>інвентаризація країни;</li>
 	<li>повна лібералізація: валютна, ринку праці та землі;</li>
 	<li>податкова реформа;</li>
 	<li>реформа правоохоронних органів, створення служби фінрозслідувань;</li>
 	<li>переформатування засідання уряду.</li>
</ul>
Читайте також про законопроект 1083. Правляча партія <a href="https://nachasi.com/2019/08/31/electrocommunications/" target="_blank" rel="noopener">пропонує</a> SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів.

<p>Новопризначений прем&#8217;єр-міністр Олексій Гончарук <a href="https://www.youtube.com/watch?v=76n6VhC3p8A" target="_blank" rel="noopener">розповів</a> про основні завдання та пріоритети уряду на найближчі 5 років під час наради президента з представниками парламенту уряду та силових структур.</p><h2><strong>? Зростання економіки на 40%</strong></h2><p>За словами прем&#8217;єр-міністра, команда в міністерстві економіки вже почала працювати над цим реалістичним завданням. На їхню думку, це призведе до появи близько мільйона нових робочих місць.</p><h2><strong>?️ Розвиток інфраструктури і зв&#8217;язку, ремонт доріг та аеропортів. </strong></h2><p>«24 тисячі кілометрів доріг потрібно буде привести до нормального стану, щоб їх можна було експлуатувати. Також запустити внутрішні водні шляхи та покрити всю країну швидкісним інтернетом», – Олексій Гончарук.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64241" src="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu.jpg" alt="" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu.jpg 960w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p><h2><strong>? Фокус на екологію</strong></h2>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Кроки уряду в наступні 5 років мають бути спрямовані на суттєве зменшення шкідливих викидів. Через поганий стан екології хворіють люди. Почнемо з моніторингу, бо нормальної системи моніторингу в країні досі немає</p>					<cite>									<span><strong>Олексій Гончарук,</strong></span> прем'єр-міністр України							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64240" src="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2.jpg" alt="" width="960" height="540" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2.jpg 960w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/goncharuk-osnovni-tsili-uryadu-2-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p><h2><strong>❓ Які ще завдання</strong></h2><ul><li>термінові: співпраця з МВФ, новий договір стосовно транзиту газу, підготовка бюджету, приватизація, стимулювання енергоефективності;</li><li>збереження курсу на Євроатлантичну інтеграцію;</li><li>збільшення прожиткового мінімуму</li><li>подолання рейдерства;</li><li>заборона паперового документообігу;</li><li>сприяння позитивної демографічної динаміки;</li><li>ефективна «держава у смартфоні»;</li><li>інвентаризація країни;</li><li>повна лібералізація: валютна, ринку праці та землі;</li><li>податкова реформа;</li><li>реформа правоохоронних органів, створення служби фінрозслідувань;</li><li>переформатування засідання уряду.</li></ul><p>Читайте також про законопроект 1083. Правляча партія <a href="/2019/08/31/electrocommunications/" target="_blank" rel="noopener">пропонує</a> SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів.</p>

🇺🇦 Гончарук назвав головні цілі уряду: зростання економіки на 40%, фокус на екологію та подолання рейдерства

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Проект Закону «Про електронні комунікації» №1083 внесли депутати від партії «Слуга народу» на чолі з Михайлом Федоровим, якого згодом призначили міністром цифрової трансформації України. Ми розібралися у головних новаціях, які пропонують народні депутати.

Законопроект 1083 відкликано авторами на доопрацювання. Деталі:

https://nachasi.com/2019/09/03/zakonoproekt-1083-canceled/

[color_title title="Блокування IMEI"]

Мова йде про блокування телефонів, що ввезені в Україну нелегально — так званих «сірих» телефонів. Норму, яка б це дозволяла, неодноразово намагалися внести в законодавство України. Останньою спробою був законопроект №1888, який Верховна Рада відмовилася підтримувати, попри лобіювання операторами мобільного зв'язку, УДЦР та особисто президентом Порошенком.

У <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66311" target="_blank" rel="noopener">Проекті Закону «Про електронні комунікації» №1083</a>, який є рамковим законом, що покриває стаціонарний та мобільний телефонний зв'язок, інтернет та інші види електронних комунікацій, така норма знову є, і цього разу шанси на її ухвалення в рамках цього закону — найбільші за історію, оскільки запропонована вона партією влади та новоспеченим міністром.

[background_substrate_simple color="#6997bf" content="Стаття 25, пункти 11 та 12

11. Використання термінального обладнання, код ІМЕІ якого не внесено в Систему контролю кодів ІМЕІ - заборонено в Україні. Постачальники послуг електронних комунікацій зобов’язані здійснювати постійний обмін даними з Системою контролю кодів ІМЕІ в онлайн режимі та інформувати споживачів електронних комунікаційних послуг мобільного зв’язку про відсутність кодів ІМЕІ їх термінального обладнання в Системі контролю кодів ІМЕІ, при підключенні їх термінального обладнання до електронної комунікаційної мережі.

12. Споживачі, які отримали відповідне повідомлення від постачальника електронних комунікаційних послуг, зобов’язані внести код ІМЕІ термінального обладнання, що ними використовується, у Систему контролю кодів ІМЕІ у порядку визначеному національним регулятором. Відсутність в Системі контролю кодів ІМЕІ оригінального (такого що не повторюється) коду ІМЕІ термінального обладнання є підставою для блокування постачальником електронних комунікаційних послуг доступу до електронної комунікаційної мережі такого термінального обладнання. "]
<h3><strong>Отже, що це все означає?</strong></h3>
Кожен телефон має свій унікальний номер — IMEI. Всі телефони, які імпортують в Україну, вносяться до національного реєстру IMEI — він існує вже доволі давно. Якщо IMEI у реєстрі немає, такий телефон ввезений нелегально. Після набрання чинності цим законом оператори отримують право блокувати використання таких телефонів. Тобто, якщо ви вставите SIM-карту українського оператора, вона у вас працювати не буде та мобільний зв'язок ви не отримаєте.
<h3><strong>Я знаю, що вже купив «сірий» телефон. Що з ним станеться?</strong></h3>
Закон у разі ухвалення набере чинності лише 1 липня 2020 року. Всі телефони, які зареєстровані в українських мобільних мережах до цієї дати, будуть занесені до реєстру. Тобто, зараз все працюватиме.

Також закон передбачає самостійне введення IMEI абонентом до бази, а щоб полегшити вам життя, оператор спочатку попереджатиме, що вашого телефону там немає. Як саме ця процедура працюватиме, визначить регулятор. Отже, не все так страшно, як здається. Принаймні, поки що.
<p class="p1">[color_title title="SIM-карти за паспортами"]</p>
Ще одна суперечлива норма, яку багато років намагалися ввести в українське законодавство. Спроби робили у 2012 році, така норма існувала в «диктаторських законах» 16 січня 2014 року, а також — у 2015 та 2017 роках. На сьогодні, реєстрація SIM-карти за вашим іменем є добровільною і вона дійсно спрощує життя в деяких аспектах користування мобільним зв'язком. Зокрема, якщо ваша сімка іменна, її складніше перевипустити для шахрайських дій.

Проте, новий закон передбачає договір у письмовій формі або обов'язкову реєстрацію абонента, якщо письмовий договір ви не підписували.

[background_substrate_simple color="#6997bf" content="Стаття 56, частина 2, пункт 1

укладення договору між постачальником і абонентом відповідно до основних вимог до договору про надання електронних комунікаційних послуг. Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається у письмовій формі або у будь-якій іншій формі. У разі укладення такого договору у будь-якій іншій формі, ніж письмова, здійснюється обов'язкова реєстрація абонента у постачальника електронних комунікаційних послуг з наданням постачальнику відповідно до закону персональних даних абонентів – фізичних осіб; "]
<h3><strong>У нас сімок більше, ніж людей в країні. Як можна зареєструвати стільки людей?</strong></h3>
Закон дуже лояльний до термінів реєстрації. Всі абоненти мають право отримувати послуги без реєстрації аж до 1 січня 2024 року. За п'ять років зареєструватися встигнуть всі. Також, скоріше за все, оператори в разі ухвалення закону поступово самі переведуть продаж SIM-карт новим абонентам на формат з обов'язковою реєстрацією.

Проте, <strong>з 1 січня 2024 року всі оператори зобов'язані призупинити надання послуг незареєстрованим абонентам</strong>. Далі дається два місяці на реєстрацію, і якщо цього не зроблено, надання послуг припиняється повністю.

[color_title title="Маршрутизація трафіка — заборона VPN?"]

У Статті 40 цього закону, де описані права операторів, є пункт, який дозволяє:
<p class="p1">[background_substrate_simple color="#6997bf" content="10) відключення обладнання, що використовувалось для зміни встановленого порядку маршрутизації трафіку, та тимчасове у зв'язку з цим припинення надання електронних комунікаційних послуг споживачу;"]</p>
Він може означати якщо не фактичну заборону VPN-сервісів в Україні, то досить вільне трактування провайдерами своїх прав.
<p class="p1">[color_title title="Інші новації"]</p>

<h3><strong>Боротьба зі спамом</strong></h3>
Закон офіційно дозволяє операторам та провайдерам відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно використовується для розсилання повідомлень, що має комерційний та рекламний характер.
<h3 class="p1"><strong>Кеш-провайдери</strong></h3>
Для того, щоб сайти працювали швидше, використовується кешування. Це зберігання копії деяких даних сайту у місцях, що є ближчими до споживача в мережі.

Враховуючи, що кешування використовується також і на сайтах з піратським або іншого роду незаконним контентом, і кеш-провайдери не мають можливості це контролювати, існувала несправедливість, коли кеш-провайдер міг понести відповідальність за зберігання такого контенту.

У законопроекті вперше вказується, що кеш-провайдер такої відповідальності не несе, але зобов'язаний своєчасно видалити такий контент. Це може ставити під загрозу діяльність Google Cache в Україні, але дочекаємося коментарів юристів.

<p>Законопроект 1083 відкликано авторами на доопрацювання. Деталі:</p><blockquote class="wp-embedded-content" data-secret="3haZ6SDbkc"><p><a href="/2019/09/03/zakonoproekt-1083-canceled/">Законопроект 1083 про блокування по IMEI та SIM-карти за паспортами відкликають автори</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Блокування IMEI		</span>	</h3><p>Мова йде про блокування телефонів, що ввезені в Україну нелегально — так званих «сірих» телефонів. Норму, яка б це дозволяла, неодноразово намагалися внести в законодавство України. Останньою спробою був законопроект №1888, який Верховна Рада відмовилася підтримувати, попри лобіювання операторами мобільного зв&#8217;язку, УДЦР та особисто президентом Порошенком.</p><p>У <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66311" target="_blank" rel="noopener">Проекті Закону «Про електронні комунікації» №1083</a>, який є рамковим законом, що покриває стаціонарний та мобільний телефонний зв&#8217;язок, інтернет та інші види електронних комунікацій, така норма знову є, і цього разу шанси на її ухвалення в рамках цього закону — найбільші за історію, оскільки запропонована вона партією влади та новоспеченим міністром.</p>	<div class="note"  style="background-color:#6997bf">		<p>Стаття 25, пункти 11 та 12</p><p>11. Використання термінального обладнання, код ІМЕІ якого не внесено в Систему контролю кодів ІМЕІ - заборонено в Україні. Постачальники послуг електронних комунікацій зобов’язані здійснювати постійний обмін даними з Системою контролю кодів ІМЕІ в онлайн режимі та інформувати споживачів електронних комунікаційних послуг мобільного зв’язку про відсутність кодів ІМЕІ їх термінального обладнання в Системі контролю кодів ІМЕІ, при підключенні їх термінального обладнання до електронної комунікаційної мережі.</p><p>12. Споживачі, які отримали відповідне повідомлення від постачальника електронних комунікаційних послуг, зобов’язані внести код ІМЕІ термінального обладнання, що ними використовується, у Систему контролю кодів ІМЕІ у порядку визначеному національним регулятором. Відсутність в Системі контролю кодів ІМЕІ оригінального (такого що не повторюється) коду ІМЕІ термінального обладнання є підставою для блокування постачальником електронних комунікаційних послуг доступу до електронної комунікаційної мережі такого термінального обладнання. </p>		<div class="corner"></div>	</div><h3><strong>Отже, що це все означає?</strong></h3><p>Кожен телефон має свій унікальний номер — IMEI. Всі телефони, які імпортують в Україну, вносяться до національного реєстру IMEI — він існує вже доволі давно. Якщо IMEI у реєстрі немає, такий телефон ввезений нелегально. Після набрання чинності цим законом оператори отримують право блокувати використання таких телефонів. Тобто, якщо ви вставите SIM-карту українського оператора, вона у вас працювати не буде та мобільний зв&#8217;язок ви не отримаєте.</p><h3><strong>Я знаю, що вже купив «сірий» телефон. Що з ним станеться?</strong></h3><p>Закон у разі ухвалення набере чинності лише 1 липня 2020 року. Всі телефони, які зареєстровані в українських мобільних мережах до цієї дати, будуть занесені до реєстру. Тобто, зараз все працюватиме.</p><p>Також закон передбачає самостійне введення IMEI абонентом до бази, а щоб полегшити вам життя, оператор спочатку попереджатиме, що вашого телефону там немає. Як саме ця процедура працюватиме, визначить регулятор. Отже, не все так страшно, як здається. Принаймні, поки що.</p><p class="p1">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			SIM-карти за паспортами		</span>	</h3></p><p>Ще одна суперечлива норма, яку багато років намагалися ввести в українське законодавство. Спроби робили у 2012 році, така норма існувала в «диктаторських законах» 16 січня 2014 року, а також — у 2015 та 2017 роках. На сьогодні, реєстрація SIM-карти за вашим іменем є добровільною і вона дійсно спрощує життя в деяких аспектах користування мобільним зв&#8217;язком. Зокрема, якщо ваша сімка іменна, її складніше перевипустити для шахрайських дій.</p><p>Проте, новий закон передбачає договір у письмовій формі або обов&#8217;язкову реєстрацію абонента, якщо письмовий договір ви не підписували.</p>	<div class="note"  style="background-color:#6997bf">		<p>Стаття 56, частина 2, пункт 1</p><p>укладення договору між постачальником і абонентом відповідно до основних вимог до договору про надання електронних комунікаційних послуг. Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається у письмовій формі або у будь-якій іншій формі. У разі укладення такого договору у будь-якій іншій формі, ніж письмова, здійснюється обов'язкова реєстрація абонента у постачальника електронних комунікаційних послуг з наданням постачальнику відповідно до закону персональних даних абонентів – фізичних осіб; </p>		<div class="corner"></div>	</div><h3><strong>У нас сімок більше, ніж людей в країні. Як можна зареєструвати стільки людей?</strong></h3><p>Закон дуже лояльний до термінів реєстрації. Всі абоненти мають право отримувати послуги без реєстрації аж до 1 січня 2024 року. За п&#8217;ять років зареєструватися встигнуть всі. Також, скоріше за все, оператори в разі ухвалення закону поступово самі переведуть продаж SIM-карт новим абонентам на формат з обов&#8217;язковою реєстрацією.</p><p>Проте, <strong>з 1 січня 2024 року всі оператори зобов&#8217;язані призупинити надання послуг незареєстрованим абонентам</strong>. Далі дається два місяці на реєстрацію, і якщо цього не зроблено, надання послуг припиняється повністю.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Маршрутизація трафіка — заборона VPN?		</span>	</h3><p>У Статті 40 цього закону, де описані права операторів, є пункт, який дозволяє:</p><p class="p1">	<div class="note"  style="background-color:#6997bf">		<p>10) відключення обладнання, що використовувалось для зміни встановленого порядку маршрутизації трафіку, та тимчасове у зв'язку з цим припинення надання електронних комунікаційних послуг споживачу;</p>		<div class="corner"></div>	</div></p><p>Він може означати якщо не фактичну заборону VPN-сервісів в Україні, то досить вільне трактування провайдерами своїх прав.</p><p class="p1">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Інші новації		</span>	</h3></p><h3><strong>Боротьба зі спамом</strong></h3><p>Закон офіційно дозволяє операторам та провайдерам відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно використовується для розсилання повідомлень, що має комерційний та рекламний характер.</p><h3 class="p1"><strong>Кеш-провайдери</strong></h3><p>Для того, щоб сайти працювали швидше, використовується кешування. Це зберігання копії деяких даних сайту у місцях, що є ближчими до споживача в мережі.</p><p>Враховуючи, що кешування використовується також і на сайтах з піратським або іншого роду незаконним контентом, і кеш-провайдери не мають можливості це контролювати, існувала несправедливість, коли кеш-провайдер міг понести відповідальність за зберігання такого контенту.</p><p>У законопроекті вперше вказується, що кеш-провайдер такої відповідальності не несе, але зобов&#8217;язаний своєчасно видалити такий контент. Це може ставити під загрозу діяльність Google Cache в Україні, але дочекаємося коментарів юристів.</p>

📵 Законопроект 1083. SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів [ОНОВЛЕНО: Проект відкликали]

Верховна Рада проголосувала за склад нового Кабінету Міністрів. Туди ввійшли урядові довгожителі, відомі суспільні діячі та деякі неочікувані особи. Деякі міністерства прибрали, деякі — створили.

<h3><strong>Нова конфігурація уряду</strong></h3>
У новому уряді з'явиться посада віце-прем'єра з питань цифрової трансформації. Судячи з усього, цей чиновник займатиметься тою самою «державою в смартфоні», про яку багато говорять в Офісі Президента.

Міністерства економіки та аграрнопромислового комплексу об'єднають в одне. Так само зроблять ще з низкою міністерств: Міненерго та Мінекології, Мінветеранів і Міністерства тимчасово окупованих територій, а ще Мінкультури і Мінмолодьспорту.

Міністерство інформаційної політики ліквідують.
<h3><strong>Склад уряду</strong></h3>
<img class="aligncenter size-medium wp-image-64144" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-300x300.jpg" alt="уряд" width="300" height="300" />

Прем'єр-міністр — <strong>Олексій Гончарук</strong>, колишній заступник Керівника Офісу Президента Зеленського, голова незалежного експертно-аналітичного центру BRDO.

Віце-прем'єр з питань євроінтеграції — <strong>Дмитро Кулеба</strong>, відомий український дипломат, колишній постійний представник України при Раді Європи.

? Віце-прем'єр з питань цифрової трансформації — <strong>Михайло Федоров</strong>, підприємець, куратор діджитал-напрямку передвиборчої кампанії Президента Зеленського.

Міністр внутрішніх справ України — <strong>Арсен Аваков</strong>, чинний міністр

? Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — <strong>Тимофій Милованов</strong>, почесний президент Київської Школи Економіки, заступник Голови Ради Нацбанку України.

Міністр охорони здоров'я України — <strong>Зоряна Скалецька</strong>, експертка «Реанімаційного пакету реформ»

<span class="s1"></span>Міністр фінансів — <strong>Оксана Маркарова</strong>, чинна міністерка

? Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України — <strong>Олексій Оржель</strong>, Голова Української асоціації відновлювальної енергії, учасник BRDO

Міністр інфраструктури — <strong>Владислав Криклій</strong>, керівник Головного сервісного центру МВС

? Міністр розвитку громад і територій України — <strong>Альона Бабак</strong>, народна депутатка восьмого скликання від фракції «Самопоміч»

Міністр оборони — <strong>Андрій Загороднюк</strong>, член Наглядової ради концерну «Укроборонпром», волонтер

Міністр закордонних справ — <strong>Вадим Пристайко</strong>, Голова Місії України при НАТО

Міністр освіти і науки — <strong>Анна Новосад</strong>, гендиректорка директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти та науки

Міністр соціальної політики України — <strong>Юлія Соколовська</strong>, радниця Міністра фінансів

Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України — <strong>Оксана Коляда</strong>, заступниця Міністра у справах ветеранів

? Міністр культури, молоді та спорту України — <strong>Володимир Бородянський</strong>, медіадіяч, керівник телеканалу «СТБ»

Міністр Кабінету Міністрів України — <strong>Дмитро Дубілет</strong>, співзасновник компанії monobank

Міністр юстиції — <strong>Денис Малюська</strong>, Голова правління BRDO

<h3><strong>Нова конфігурація уряду</strong></h3><p>У новому уряді з&#8217;явиться посада віце-прем&#8217;єра з питань цифрової трансформації. Судячи з усього, цей чиновник займатиметься тою самою «державою в смартфоні», про яку багато говорять в Офісі Президента.</p><p>Міністерства економіки та аграрнопромислового комплексу об&#8217;єднають в одне. Так само зроблять ще з низкою міністерств: Міненерго та Мінекології, Мінветеранів і Міністерства тимчасово окупованих територій, а ще Мінкультури і Мінмолодьспорту.</p><p>Міністерство інформаційної політики ліквідують.</p><h3><strong>Склад уряду</strong></h3><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-medium wp-image-64144" src="/wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-300x300.jpg" alt="уряд" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-100x100.jpg 100w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-200x200.jpg 200w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-65x65.jpg 65w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n-130x130.jpg 130w, /wp-content/uploads/2019/08/61587141_1978093308962833_5230838908861808640_n.jpg 312w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p><p>Прем&#8217;єр-міністр — <strong>Олексій Гончарук</strong>, колишній заступник Керівника Офісу Президента Зеленського, голова незалежного експертно-аналітичного центру BRDO.</p><p>Віце-прем&#8217;єр з питань євроінтеграції — <strong>Дмитро Кулеба</strong>, відомий український дипломат, колишній постійний представник України при Раді Європи.</p><p>? Віце-прем&#8217;єр з питань цифрової трансформації — <strong>Михайло Федоров</strong>, підприємець, куратор діджитал-напрямку передвиборчої кампанії Президента Зеленського.</p><p>Міністр внутрішніх справ України — <strong>Арсен Аваков</strong>, чинний міністр</p><p>? Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — <strong>Тимофій Милованов</strong>, почесний президент Київської Школи Економіки, заступник Голови Ради Нацбанку України.</p><p>Міністр охорони здоров&#8217;я України — <strong>Зоряна Скалецька</strong>, експертка «Реанімаційного пакету реформ»</p><p><span class="s1"></span>Міністр фінансів — <strong>Оксана Маркарова</strong>, чинна міністерка</p><p>? Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України — <strong>Олексій Оржель</strong>, Голова Української асоціації відновлювальної енергії, учасник BRDO</p><p>Міністр інфраструктури — <strong>Владислав Криклій</strong>, керівник Головного сервісного центру МВС</p><p>? Міністр розвитку громад і територій України — <strong>Альона Бабак</strong>, народна депутатка восьмого скликання від фракції «Самопоміч»</p><p>Міністр оборони — <strong>Андрій Загороднюк</strong>, член Наглядової ради концерну «Укроборонпром», волонтер</p><p>Міністр закордонних справ — <strong>Вадим Пристайко</strong>, Голова Місії України при НАТО</p><p>Міністр освіти і науки — <strong>Анна Новосад</strong>, гендиректорка директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти та науки</p><p>Міністр соціальної політики України — <strong>Юлія Соколовська</strong>, радниця Міністра фінансів</p><p>Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України — <strong>Оксана Коляда</strong>, заступниця Міністра у справах ветеранів</p><p>? Міністр культури, молоді та спорту України — <strong>Володимир Бородянський</strong>, медіадіяч, керівник телеканалу «СТБ»</p><p>Міністр Кабінету Міністрів України — <strong>Дмитро Дубілет</strong>, співзасновник компанії monobank</p><p>Міністр юстиції — <strong>Денис Малюська</strong>, Голова правління BRDO</p>

🏢 Новий Уряд: прем’єр Гончарук, довгожитель Аваков та співзасновник monobank у Кабміні

<h3><strong>Які фракції утворили в парламенті</strong></h3>
Обрані партії створили свої фракції — «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Голос», «Опозиційна платформа за життя» та «Батьківщина». Крім того, низка народних депутатів створила об'єднання «За майбутнє» зі співголовами Віктором Бондарем та Тарасом Батенком.

Фракція «Європейська солідарність» заявила про перехід в опозицію.
<h3><strong>Нове керівництво парламенту</strong></h3>
<img class="aligncenter size-medium wp-image-64134" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300">

Головою Верховної Ради України призначено <strong>Дмитра Разумкова</strong>, голову партії «Слуга народу» — за це проголосували 382 народні депутати.

<img class="aligncenter size-medium wp-image-64135" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300">

Першим заступником Голови Верховної Ради депутати обрали <strong>Руслана Стефанчука</strong>, радника Президента України Володимира Зеленського, його представника у Раді попереднього скликання. Стефанчук — член партії «Слуга народу», за його кандидатуру проголосувало 330 народних депутатів.

<img class="aligncenter size-medium wp-image-64136" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300">

Заступницею Голови Верховної ради 318 голосами «за» призначили <strong>Олену Кондратюк</strong> від фракції «Батьківщина». Крім неї, були виставлені кандидатури Мустафи Джемілєва від фракції «Європейська Солідарність», Нестора Шуфрича від «Опозиційної платформи за життя» та Ірини Костанкевич від депутатської групи «За майбутнє».
<h3><strong>Що далі</strong></h3>
Сьогодні також планують призначити новий Кабінет Міністрів. Як і передбачає Конституція, попередній уряд склав свої повноваження.

Пройдіть також <a href="https://nachasi.com/2019/06/28/test-constitution/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">тест на знання Конституції України<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/06/den-konstytucii-zelenskyi-1-300x200.jpg" />⚖️ Як добре ви знаєте Конституцію України — тест на 10 запитань</span></a>, щоб згадати, хто за що в українській владі відповідає.

<h3><strong>Які фракції утворили в парламенті</strong></h3><p>Обрані партії створили свої фракції — «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Голос», «Опозиційна платформа за життя» та «Батьківщина». Крім того, низка народних депутатів створила об&#8217;єднання «За майбутнє» зі співголовами Віктором Бондарем та Тарасом Батенком.</p><p>Фракція «Європейська солідарність» заявила про перехід в опозицію.</p><h3><strong>Нове керівництво парламенту</strong></h3><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-medium wp-image-64134" src="/wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-768x767.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-650x650.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-741x740.jpg 741w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-600x600.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-560x560.jpg 560w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-100x100.jpg 100w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-200x200.jpg 200w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-65x65.jpg 65w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-130x130.jpg 130w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n.jpg 960w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p><p>Головою Верховної Ради України призначено <strong>Дмитра Разумкова</strong>, голову партії «Слуга народу» — за це проголосували 382 народні депутати.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-medium wp-image-64135" src="/wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-560x560.jpg 560w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-100x100.jpg 100w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-200x200.jpg 200w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-65x65.jpg 65w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-130x130.jpg 130w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n.jpg 595w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p><p>Першим заступником Голови Верховної Ради депутати обрали <strong>Руслана Стефанчука</strong>, радника Президента України Володимира Зеленського, його представника у Раді попереднього скликання. Стефанчук — член партії «Слуга народу», за його кандидатуру проголосувало 330 народних депутатів.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-medium wp-image-64136" src="/wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-650x650.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-600x600.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-560x560.jpg 560w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-100x100.jpg 100w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-200x200.jpg 200w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-65x65.jpg 65w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-130x130.jpg 130w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n.jpg 736w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p><p>Заступницею Голови Верховної ради 318 голосами «за» призначили <strong>Олену Кондратюк</strong> від фракції «Батьківщина». Крім неї, були виставлені кандидатури Мустафи Джемілєва від фракції «Європейська Солідарність», Нестора Шуфрича від «Опозиційної платформи за життя» та Ірини Костанкевич від депутатської групи «За майбутнє».</p><h3><strong>Що далі</strong></h3><p>Сьогодні також планують призначити новий Кабінет Міністрів. Як і передбачає Конституція, попередній уряд склав свої повноваження.</p><p>Пройдіть також <a href="/2019/06/28/test-constitution/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">тест на знання Конституції України<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/06/den-konstytucii-zelenskyi-1-300x200.jpg" />⚖️ Як добре ви знаєте Конституцію України — тест на 10 запитань</span></a>, щоб згадати, хто за що в українській владі відповідає.</p>

Сьогодні, в перший день своєї роботи, парламент зробив перші кадрові призначення.

<h3><strong>Які фракції утворили в парламенті</strong></h3>
Обрані партії створили свої фракції — «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Голос», «Опозиційна платформа за життя» та «Батьківщина». Крім того, низка народних депутатів створила об'єднання «За майбутнє» зі співголовами Віктором Бондарем та Тарасом Батенком.

Фракція «Європейська солідарність» заявила про перехід в опозицію.
<h3><strong>Нове керівництво парламенту</strong></h3>
<img class="aligncenter size-medium wp-image-64134" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" />

Головою Верховної Ради України призначено <strong>Дмитра Разумкова</strong>, голову партії «Слуга народу» — за це проголосували 382 народні депутати.

<img class="aligncenter size-medium wp-image-64135" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" />

Першим заступником Голови Верховної Ради депутати обрали <strong>Руслана Стефанчука</strong>, радника Президента України Володимира Зеленського, його представника у Раді попереднього скликання. Стефанчук — член партії «Слуга народу», за його кандидатуру проголосувало 330 народних депутатів.

<img class="aligncenter size-medium wp-image-64136" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" />

Заступницею Голови Верховної ради 318 голосами «за» призначили <strong>Олену Кондратюк</strong> від фракції «Батьківщина». Крім неї, були виставлені кандидатури Мустафи Джемілєва від фракції «Європейська Солідарність», Нестора Шуфрича від «Опозиційної платформи за життя» та Ірини Костанкевич від депутатської групи «За майбутнє».
<h3><strong>Що далі</strong></h3>
Сьогодні також планують призначити новий Кабінет Міністрів. Як і передбачає Конституція, попередній уряд склав свої повноваження.

Пройдіть також <a href="https://nachasi.com/2019/06/28/test-constitution/" target="_blank" rel="noopener">тест на знання Конституції України</a>, щоб згадати, хто за що в українській владі відповідає.

<h3><strong>Які фракції утворили в парламенті</strong></h3><p>Обрані партії створили свої фракції — «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Голос», «Опозиційна платформа за життя» та «Батьківщина». Крім того, низка народних депутатів створила об&#8217;єднання «За майбутнє» зі співголовами Віктором Бондарем та Тарасом Батенком.</p><p>Фракція «Європейська солідарність» заявила про перехід в опозицію.</p><h3><strong>Нове керівництво парламенту</strong></h3><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-medium wp-image-64134" src="/wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-768x767.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-650x650.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-741x740.jpg 741w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-600x600.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-560x560.jpg 560w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-100x100.jpg 100w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-200x200.jpg 200w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-65x65.jpg 65w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n-130x130.jpg 130w, /wp-content/uploads/2019/08/16427261_624682541073073_1308440297176384944_n.jpg 960w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p><p>Головою Верховної Ради України призначено <strong>Дмитра Разумкова</strong>, голову партії «Слуга народу» — за це проголосували 382 народні депутати.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-medium wp-image-64135" src="/wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-560x560.jpg 560w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-100x100.jpg 100w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-200x200.jpg 200w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-65x65.jpg 65w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n-130x130.jpg 130w, /wp-content/uploads/2019/08/67383451_10219862861981829_7864069639913865216_n.jpg 595w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p><p>Першим заступником Голови Верховної Ради депутати обрали <strong>Руслана Стефанчука</strong>, радника Президента України Володимира Зеленського, його представника у Раді попереднього скликання. Стефанчук — член партії «Слуга народу», за його кандидатуру проголосувало 330 народних депутатів.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-medium wp-image-64136" src="/wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-300x300.jpg" alt="верховна рада" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-650x650.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-600x600.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-560x560.jpg 560w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-100x100.jpg 100w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-200x200.jpg 200w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-65x65.jpg 65w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n-130x130.jpg 130w, /wp-content/uploads/2019/08/65729902_2556131537751530_238932475240251392_n.jpg 736w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p><p>Заступницею Голови Верховної ради 318 голосами «за» призначили <strong>Олену Кондратюк</strong> від фракції «Батьківщина». Крім неї, були виставлені кандидатури Мустафи Джемілєва від фракції «Європейська Солідарність», Нестора Шуфрича від «Опозиційної платформи за життя» та Ірини Костанкевич від депутатської групи «За майбутнє».</p><h3><strong>Що далі</strong></h3><p>Сьогодні також планують призначити новий Кабінет Міністрів. Як і передбачає Конституція, попередній уряд склав свої повноваження.</p><p>Пройдіть також <a href="/2019/06/28/test-constitution/" target="_blank" rel="noopener">тест на знання Конституції України</a>, щоб згадати, хто за що в українській владі відповідає.</p>

🏛️ Верховна Рада обрала своє керівництво — спікером став Дмитро Разумков

<h2><strong>Електронні послуги в Україні</strong></h2>
У 2019 році планують впровадити понад 30 електронних послуг. Про це на своїй сторінці у Facebook <a href="https://www.facebook.com/profile.php?id=100006511476840&__tn__=%2CdlC-R-R&eid=ARDeCwyQzV753eazAZa8rdjbrJkgjqmH1KkAHlVTuZtyahm_nHnHB12ncOjh2sO12zRjD3ONuv3WxT2i&hc_ref=ARQIb63a8pKT9cRO0xTl0QoKyPu1LlJwpXnwrgYLfw9vvbG_B1KGxq1WxQ1kk10R-Wc" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> Олексій Вискуб, заступник голови Держагентства з питань електронного врядування.

«Проводимо зустрічі з Мін’юстом та ДФС, також до кінця тижня з ПФУ, Держгеокадастром, МВС для того, щоб забезпечити можливість українцям отримувати через е-кабінет доступ до своїх даних в базових реєстрах – майно, бізнес, земля, транспорт, податки, РАГС тощо», – розповів Вискуб.

<img class="aligncenter size-full wp-image-63807" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4.jpg" alt="Електронні послуги" width="2048" height="1152"><h2><strong>Безпека</strong></h2>
Він також прокоментував повідомлення про те, обмін між реєстрами призведе до неконтрольованого доступу до персональних даних.

«На жаль, це було раніше і є наразі. У системі Трембіта, яка запроваджує єдині підходи та правила до е-взаємодії, реалізовано ключовий принцип ЄС – громадянин має право знати хто і на якій підставі запитував інформацію з реєстру про нього», – запевнив заступник голови Держагентства.

<img class="aligncenter wp-image-63806" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina.jpg" alt="Електронні послуги" width="1226" height="867"><h2><strong>Які саме е-послуги</strong></h2>
Вискуб нагадав, що указ президента передбачає завдання з розвитку е-послуг (портал, е-кабінет, мобдодаток, е-оплата, пріоритетні е-послуги), е-ідентифікації (демографічний реєстр, верифікація даних про громадян, єдиний ідентифікатор) та аудиту державних реєстрів.

Читайте також про те, що ВВП України <a href="https://nachasi.com/2019/08/15/vvp-ukraine-up/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">виріс<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/vvp-ukrayiny-zrostannya-6-300x200.jpg" />? ВВП України виріс на 1,6% у порівнянні з попереднім кварталом</span></a> на 1,6% у порівнянні з попереднім кварталом.

<h2><strong>Електронні послуги в Україні</strong></h2><p>У 2019 році планують впровадити понад 30 електронних послуг. Про це на своїй сторінці у Facebook <a href="https://www.facebook.com/profile.php?id=100006511476840&#038;__tn__=%2CdlC-R-R&#038;eid=ARDeCwyQzV753eazAZa8rdjbrJkgjqmH1KkAHlVTuZtyahm_nHnHB12ncOjh2sO12zRjD3ONuv3WxT2i&#038;hc_ref=ARQIb63a8pKT9cRO0xTl0QoKyPu1LlJwpXnwrgYLfw9vvbG_B1KGxq1WxQ1kk10R-Wc" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> Олексій Вискуб, заступник голови Держагентства з питань електронного врядування.</p><p>«Проводимо зустрічі з Мін’юстом та ДФС, також до кінця тижня з ПФУ, Держгеокадастром, МВС для того, щоб забезпечити можливість українцям отримувати через е-кабінет доступ до своїх даних в базових реєстрах – майно, бізнес, земля, транспорт, податки, РАГС тощо», – розповів Вискуб.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-63807" src="/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4.jpg" alt="Електронні послуги" width="2048" height="1152" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-650x366.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-1300x731.jpg 1300w" sizes="(max-width: 2048px) 100vw, 2048px" /></p><h2><strong>Безпека</strong></h2><p>Він також прокоментував повідомлення про те, обмін між реєстрами призведе до неконтрольованого доступу до персональних даних.</p><p>«На жаль, це було раніше і є наразі. У системі Трембіта, яка запроваджує єдині підходи та правила до е-взаємодії, реалізовано ключовий принцип ЄС – громадянин має право знати хто і на якій підставі запитував інформацію з реєстру про нього», – запевнив заступник голови Держагентства.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-63806" src="/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina.jpg" alt="Електронні послуги" width="1226" height="867" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina.jpg 960w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-300x212.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-768x542.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-650x459.jpg 650w" sizes="(max-width: 1226px) 100vw, 1226px" /></p><h2><strong>Які саме е-послуги</strong></h2><p>Вискуб нагадав, що указ президента передбачає завдання з розвитку е-послуг (портал, е-кабінет, мобдодаток, е-оплата, пріоритетні е-послуги), е-ідентифікації (демографічний реєстр, верифікація даних про громадян, єдиний ідентифікатор) та аудиту державних реєстрів.</p><p>Читайте також про те, що ВВП України <a href="/2019/08/15/vvp-ukraine-up/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">виріс<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/08/vvp-ukrayiny-zrostannya-6-300x200.jpg" />? ВВП України виріс на 1,6% у порівнянні з попереднім кварталом</span></a> на 1,6% у порівнянні з попереднім кварталом.</p>

Указ президента передбачає завдання з розвитку е-послуг, е-ідентифікації та аудиту державних реєстрів.

<h2><strong>Електронні послуги в Україні</strong></h2>
У 2019 році планують впровадити понад 30 електронних послуг. Про це на своїй сторінці у Facebook <a href="https://www.facebook.com/profile.php?id=100006511476840&amp;__tn__=%2CdlC-R-R&amp;eid=ARDeCwyQzV753eazAZa8rdjbrJkgjqmH1KkAHlVTuZtyahm_nHnHB12ncOjh2sO12zRjD3ONuv3WxT2i&amp;hc_ref=ARQIb63a8pKT9cRO0xTl0QoKyPu1LlJwpXnwrgYLfw9vvbG_B1KGxq1WxQ1kk10R-Wc" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> Олексій Вискуб, заступник голови Держагентства з питань електронного врядування.

«Проводимо зустрічі з Мін’юстом та ДФС, також до кінця тижня з ПФУ, Держгеокадастром, МВС для того, щоб забезпечити можливість українцям отримувати через е-кабінет доступ до своїх даних в базових реєстрах – майно, бізнес, земля, транспорт, податки, РАГС тощо», – розповів Вискуб.

<img class="aligncenter size-full wp-image-63807" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4.jpg" alt="Електронні послуги" width="2048" height="1152" />
<h2><strong>Безпека</strong></h2>
Він також прокоментував повідомлення про те, обмін між реєстрами призведе до неконтрольованого доступу до персональних даних.

«На жаль, це було раніше і є наразі. У системі Трембіта, яка запроваджує єдині підходи та правила до е-взаємодії, реалізовано ключовий принцип ЄС – громадянин має право знати хто і на якій підставі запитував інформацію з реєстру про нього», – запевнив заступник голови Держагентства.

<img class="aligncenter wp-image-63806" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina.jpg" alt="Електронні послуги" width="1226" height="867" />
<h2><strong>Які саме е-послуги</strong></h2>
Вискуб нагадав, що указ президента передбачає завдання з розвитку е-послуг (портал, е-кабінет, мобдодаток, е-оплата, пріоритетні е-послуги), е-ідентифікації (демографічний реєстр, верифікація даних про громадян, єдиний ідентифікатор) та аудиту державних реєстрів.

Читайте також про те, що ВВП України <a href="https://nachasi.com/2019/08/15/vvp-ukraine-up/" target="_blank" rel="noopener">виріс</a> на 1,6% у порівнянні з попереднім кварталом.

<h2><strong>Електронні послуги в Україні</strong></h2><p>У 2019 році планують впровадити понад 30 електронних послуг. Про це на своїй сторінці у Facebook <a href="https://www.facebook.com/profile.php?id=100006511476840&amp;__tn__=%2CdlC-R-R&amp;eid=ARDeCwyQzV753eazAZa8rdjbrJkgjqmH1KkAHlVTuZtyahm_nHnHB12ncOjh2sO12zRjD3ONuv3WxT2i&amp;hc_ref=ARQIb63a8pKT9cRO0xTl0QoKyPu1LlJwpXnwrgYLfw9vvbG_B1KGxq1WxQ1kk10R-Wc" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> Олексій Вискуб, заступник голови Держагентства з питань електронного врядування.</p><p>«Проводимо зустрічі з Мін’юстом та ДФС, також до кінця тижня з ПФУ, Держгеокадастром, МВС для того, щоб забезпечити можливість українцям отримувати через е-кабінет доступ до своїх даних в базових реєстрах – майно, бізнес, земля, транспорт, податки, РАГС тощо», – розповів Вискуб.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-63807" src="/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4.jpg" alt="Електронні послуги" width="2048" height="1152" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-650x366.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-4-1300x731.jpg 1300w" sizes="(max-width: 2048px) 100vw, 2048px" /></p><h2><strong>Безпека</strong></h2><p>Він також прокоментував повідомлення про те, обмін між реєстрами призведе до неконтрольованого доступу до персональних даних.</p><p>«На жаль, це було раніше і є наразі. У системі Трембіта, яка запроваджує єдині підходи та правила до е-взаємодії, реалізовано ключовий принцип ЄС – громадянин має право знати хто і на якій підставі запитував інформацію з реєстру про нього», – запевнив заступник голови Держагентства.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-63806" src="/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina.jpg" alt="Електронні послуги" width="1226" height="867" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina.jpg 960w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-300x212.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-768x542.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/08/elektronni-poslugy-ukrayina-650x459.jpg 650w" sizes="(max-width: 1226px) 100vw, 1226px" /></p><h2><strong>Які саме е-послуги</strong></h2><p>Вискуб нагадав, що указ президента передбачає завдання з розвитку е-послуг (портал, е-кабінет, мобдодаток, е-оплата, пріоритетні е-послуги), е-ідентифікації (демографічний реєстр, верифікація даних про громадян, єдиний ідентифікатор) та аудиту державних реєстрів.</p><p>Читайте також про те, що ВВП України <a href="/2019/08/15/vvp-ukraine-up/" target="_blank" rel="noopener">виріс</a> на 1,6% у порівнянні з попереднім кварталом.</p>

📱 Електронні послуги в Україні: до кінця року планують запровадити понад 30 е-послуг

Указ президента передбачає завдання з розвитку е-послуг, е-ідентифікації та аудиту державних реєстрів. 