📵 Законопроект 1083. SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів [ОНОВЛЕНО: Проект відкликали]

Čytaty latynkoju
📵 Законопроект 1083. SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів [ОНОВЛЕНО: Проект відкликали]

Законопроект 1083 відкликано авторами на доопрацювання. Деталі:

Законопроект 1083 про блокування по IMEI та SIM-карти за паспортами відкликають автори

Блокування IMEI

Мова йде про блокування телефонів, що ввезені в Україну нелегально — так званих «сірих» телефонів. Норму, яка б це дозволяла, неодноразово намагалися внести в законодавство України. Останньою спробою був законопроект №1888, який Верховна Рада відмовилася підтримувати, попри лобіювання операторами мобільного зв’язку, УДЦР та особисто президентом Порошенком.

У Проекті Закону «Про електронні комунікації» №1083, який є рамковим законом, що покриває стаціонарний та мобільний телефонний зв’язок, інтернет та інші види електронних комунікацій, така норма знову є, і цього разу шанси на її ухвалення в рамках цього закону — найбільші за історію, оскільки запропонована вона партією влади та новоспеченим міністром.

Стаття 25, пункти 11 та 12

11. Використання термінального обладнання, код ІМЕІ якого не внесено в Систему контролю кодів ІМЕІ - заборонено в Україні. Постачальники послуг електронних комунікацій зобов’язані здійснювати постійний обмін даними з Системою контролю кодів ІМЕІ в онлайн режимі та інформувати споживачів електронних комунікаційних послуг мобільного зв’язку про відсутність кодів ІМЕІ їх термінального обладнання в Системі контролю кодів ІМЕІ, при підключенні їх термінального обладнання до електронної комунікаційної мережі.

12. Споживачі, які отримали відповідне повідомлення від постачальника електронних комунікаційних послуг, зобов’язані внести код ІМЕІ термінального обладнання, що ними використовується, у Систему контролю кодів ІМЕІ у порядку визначеному національним регулятором. Відсутність в Системі контролю кодів ІМЕІ оригінального (такого що не повторюється) коду ІМЕІ термінального обладнання є підставою для блокування постачальником електронних комунікаційних послуг доступу до електронної комунікаційної мережі такого термінального обладнання.

Отже, що це все означає?

Кожен телефон має свій унікальний номер — IMEI. Всі телефони, які імпортують в Україну, вносяться до національного реєстру IMEI — він існує вже доволі давно. Якщо IMEI у реєстрі немає, такий телефон ввезений нелегально. Після набрання чинності цим законом оператори отримують право блокувати використання таких телефонів. Тобто, якщо ви вставите SIM-карту українського оператора, вона у вас працювати не буде та мобільний зв’язок ви не отримаєте.

Я знаю, що вже купив «сірий» телефон. Що з ним станеться?

Закон у разі ухвалення набере чинності лише 1 липня 2020 року. Всі телефони, які зареєстровані в українських мобільних мережах до цієї дати, будуть занесені до реєстру. Тобто, зараз все працюватиме.

Також закон передбачає самостійне введення IMEI абонентом до бази, а щоб полегшити вам життя, оператор спочатку попереджатиме, що вашого телефону там немає. Як саме ця процедура працюватиме, визначить регулятор. Отже, не все так страшно, як здається. Принаймні, поки що.

SIM-карти за паспортами

Ще одна суперечлива норма, яку багато років намагалися ввести в українське законодавство. Спроби робили у 2012 році, така норма існувала в «диктаторських законах» 16 січня 2014 року, а також — у 2015 та 2017 роках. На сьогодні, реєстрація SIM-карти за вашим іменем є добровільною і вона дійсно спрощує життя в деяких аспектах користування мобільним зв’язком. Зокрема, якщо ваша сімка іменна, її складніше перевипустити для шахрайських дій.

Проте, новий закон передбачає договір у письмовій формі або обов’язкову реєстрацію абонента, якщо письмовий договір ви не підписували.

Стаття 56, частина 2, пункт 1

укладення договору між постачальником і абонентом відповідно до основних вимог до договору про надання електронних комунікаційних послуг. Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається у письмовій формі або у будь-якій іншій формі. У разі укладення такого договору у будь-якій іншій формі, ніж письмова, здійснюється обов'язкова реєстрація абонента у постачальника електронних комунікаційних послуг з наданням постачальнику відповідно до закону персональних даних абонентів – фізичних осіб;

У нас сімок більше, ніж людей в країні. Як можна зареєструвати стільки людей?

Закон дуже лояльний до термінів реєстрації. Всі абоненти мають право отримувати послуги без реєстрації аж до 1 січня 2024 року. За п’ять років зареєструватися встигнуть всі. Також, скоріше за все, оператори в разі ухвалення закону поступово самі переведуть продаж SIM-карт новим абонентам на формат з обов’язковою реєстрацією.

Проте, з 1 січня 2024 року всі оператори зобов’язані призупинити надання послуг незареєстрованим абонентам. Далі дається два місяці на реєстрацію, і якщо цього не зроблено, надання послуг припиняється повністю.

Маршрутизація трафіка — заборона VPN?

У Статті 40 цього закону, де описані права операторів, є пункт, який дозволяє:

10) відключення обладнання, що використовувалось для зміни встановленого порядку маршрутизації трафіку, та тимчасове у зв'язку з цим припинення надання електронних комунікаційних послуг споживачу;

Він може означати якщо не фактичну заборону VPN-сервісів в Україні, то досить вільне трактування провайдерами своїх прав.

Інші новації

Боротьба зі спамом

Закон офіційно дозволяє операторам та провайдерам відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно використовується для розсилання повідомлень, що має комерційний та рекламний характер.

Кеш-провайдери

Для того, щоб сайти працювали швидше, використовується кешування. Це зберігання копії деяких даних сайту у місцях, що є ближчими до споживача в мережі.

Враховуючи, що кешування використовується також і на сайтах з піратським або іншого роду незаконним контентом, і кеш-провайдери не мають можливості це контролювати, існувала несправедливість, коли кеш-провайдер міг понести відповідальність за зберігання такого контенту.

У законопроекті вперше вказується, що кеш-провайдер такої відповідальності не несе, але зобов’язаний своєчасно видалити такий контент. Це може ставити під загрозу діяльність Google Cache в Україні, але дочекаємося коментарів юристів.