<p>Завдяки створенню чотирьох інноваційних проєктів історія Голодомору стане доступнішою через різні форми взаємодії. Це допоможе комплексно комунікувати із зацікавленою аудиторією.
</p>
<h2><strong>Експедиція у пошуках свідків разом з Ukrainer: «Голодомор: мозаїка історії»</strong></h2>
Команда музею разом із <a href="https://ukrainer.net/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ukrainer</a> вирушила в експедицію до восьми областей України, щоб знайти останніх свідків Голодомору. У рамках проєкту записали невідомі історії про геноцид українців на відео та зафіксували місця масового поховання. Цей проєкт дозволить іноземцям дізнатися про один із найбільших злочинів XX століття. Також він сприятиме визнанню Голодомору геноцидом за кордоном. Експедиції — чи не останній шанс комплексно дослідити історію через спілкування зі свідками, яких майже не залишилося, та оцифрування їхніх історій.

<img class="aligncenter wp-image-82784" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1.png" alt="" width="700" height="587"><h2><strong>Мобільний додаток про історію Києва під час Голодомору: «Track Holodomor History»</strong></h2>
Мобільний додаток Track Holodomor History покаже сучасну столицю України через рідкісні старовинні фото будинків, відеохроніку життя Києва 30-х, історії очевидців, раніше не оцифровані документи, дослідження істориків та краєзнавців. Київ сотнями голосів розповість власну історію Голодомору. 77 локацій сучасного міста, які будуть супроводжуватися пояснювальними статтями, складуть картину Києва 1932-33 років.

<img class="aligncenter wp-image-82783" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF.png" alt="" width="700" height="587"><h2><strong>Освітня програма та адаптація екскурсії для незрячих: «Дотик на пам’ять»</strong></h2>
Незрячі відвідувачі музею вперше зможуть «побачити» архівні фото, зроблені у 1932-33 роках, прослухати унікальні свідчення очевидців Голодомору, ознайомитись з архівними документами та дослідити територію музею. Разом із ГО «Культурні географії» та тифлопедагогинею Ольгою Свєт музейники оволодіють навичками роботи з людьми з порушеннями зору. Одним із результатів програми стане перше інклюзивне доповнення до експозиції Музею Голодомору.

<img class="aligncenter wp-image-82785" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1.png" alt="" width="700" height="587"><h2><strong>Адаптація сайту: «Доступний сайт — доступний музей»</strong></h2>
Знайомство з музеєм починається з його вебсайту. Тому ще одним проєктом з інклюзії, який втілює Музей Голодомору за підтримки Українського культурного фонду, є адаптація офіційного сайту музею відповідно до міжнародних стандартів вебдоступності. Кожен охочий, в тому числі люди з інвалідністю та літні люди, матимуть комфортний доступ до інформації про музей, його тему, а також освітні заходи. До роботи над проєктом залучена команда ІТ-тестувальників з інвалідністю Inclusive IT, які є фахівцями з вебдоступності.

<img class="aligncenter size-full wp-image-82782" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF.jpg" alt="" width="1792" height="1000">

Читайте також про те, що в Україні <a href="https://nachasi.com/2020/08/06/science-platforma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/science-platforma-300x200.jpeg" />? В Україні запустили платформу «Науковий метод» з базою науковців та лікарів для коментарів</span></a> платформу «Науковий метод» з базою науковців та лікарів для коментарів.

<p>Завдяки створенню чотирьох інноваційних проєктів історія Голодомору стане доступнішою через різні форми взаємодії. Це допоможе комплексно комунікувати із зацікавленою аудиторією.</p><h2><strong>Експедиція у пошуках свідків разом з Ukrainer: «Голодомор: мозаїка історії»</strong></h2><p>Команда музею разом із <a href="https://ukrainer.net/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ukrainer</a> вирушила в експедицію до восьми областей України, щоб знайти останніх свідків Голодомору. У рамках проєкту записали невідомі історії про геноцид українців на відео та зафіксували місця масового поховання. Цей проєкт дозволить іноземцям дізнатися про один із найбільших злочинів XX століття. Також він сприятиме визнанню Голодомору геноцидом за кордоном. Експедиції — чи не останній шанс комплексно дослідити історію через спілкування зі свідками, яких майже не залишилося, та оцифрування їхніх історій.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-82784" src="/wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1.png" alt="" width="700" height="587" srcset="/wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1.png 940w, /wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1-300x251.png 300w, /wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1-768x644.png 768w, /wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1-650x545.png 650w, /wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1-883x740.png 883w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" /></p><h2><strong>Мобільний додаток про історію Києва під час Голодомору: «Track Holodomor History»</strong></h2><p>Мобільний додаток Track Holodomor History покаже сучасну столицю України через рідкісні старовинні фото будинків, відеохроніку життя Києва 30-х, історії очевидців, раніше не оцифровані документи, дослідження істориків та краєзнавців. Київ сотнями голосів розповість власну історію Голодомору. 77 локацій сучасного міста, які будуть супроводжуватися пояснювальними статтями, складуть картину Києва 1932-33 років.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-82783" src="/wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF.png" alt="" width="700" height="587" srcset="/wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF.png 940w, /wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF-300x251.png 300w, /wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF-768x644.png 768w, /wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF-650x545.png 650w, /wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF-883x740.png 883w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" /></p><h2><strong>Освітня програма та адаптація екскурсії для незрячих: «Дотик на пам’ять»</strong></h2><p>Незрячі відвідувачі музею вперше зможуть «побачити» архівні фото, зроблені у 1932-33 роках, прослухати унікальні свідчення очевидців Голодомору, ознайомитись з архівними документами та дослідити територію музею. Разом із ГО «Культурні географії» та тифлопедагогинею Ольгою Свєт музейники оволодіють навичками роботи з людьми з порушеннями зору. Одним із результатів програми стане перше інклюзивне доповнення до експозиції Музею Голодомору.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-82785" src="/wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1.png" alt="" width="700" height="587" srcset="/wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1.png 940w, /wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1-300x251.png 300w, /wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1-768x644.png 768w, /wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1-650x545.png 650w, /wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1-883x740.png 883w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" /></p><h2><strong>Адаптація сайту: «Доступний сайт — доступний музей»</strong></h2><p>Знайомство з музеєм починається з його вебсайту. Тому ще одним проєктом з інклюзії, який втілює Музей Голодомору за підтримки Українського культурного фонду, є адаптація офіційного сайту музею відповідно до міжнародних стандартів вебдоступності. Кожен охочий, в тому числі люди з інвалідністю та літні люди, матимуть комфортний доступ до інформації про музей, його тему, а також освітні заходи. До роботи над проєктом залучена команда ІТ-тестувальників з інвалідністю Inclusive IT, які є фахівцями з вебдоступності.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-82782" src="/wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF.jpg" alt="" width="1792" height="1000" srcset="/wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF.jpg 1792w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-300x167.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-1024x571.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-768x429.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-1536x857.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-650x363.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-1300x725.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1792px) 100vw, 1792px" /></p><p>Читайте також про те, що в Україні <a href="/2020/08/06/science-platforma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2020/08/science-platforma-300x200.jpeg" />? В Україні запустили платформу «Науковий метод» з базою науковців та лікарів для коментарів</span></a> платформу «Науковий метод» з базою науковців та лікарів для коментарів.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Музей Голодомору розпочав роботу над чотирма масштабними проєктами за підтримки Українського культурного фонду.

&nbsp;

Завдяки створенню чотирьох інноваційних проєктів історія Голодомору стане доступнішою через різні форми взаємодії. Це допоможе комплексно комунікувати із зацікавленою аудиторією.
<h2><strong>Експедиція у пошуках свідків разом з Ukrainer: «Голодомор: мозаїка історії»</strong></h2>
Команда музею разом із <a href="https://ukrainer.net/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ukrainer</a> вирушила в експедицію до восьми областей України, щоб знайти останніх свідків Голодомору. У рамках проєкту записали невідомі історії про геноцид українців на відео та зафіксували місця масового поховання. Цей проєкт дозволить іноземцям дізнатися про один із найбільших злочинів XX століття. Також він сприятиме визнанню Голодомору геноцидом за кордоном. Експедиції — чи не останній шанс комплексно дослідити історію через спілкування зі свідками, яких майже не залишилося, та оцифрування їхніх історій.

<img class="aligncenter wp-image-82784" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1.png" alt="" width="700" height="587" />
<h2><strong>Мобільний додаток про історію Києва під час Голодомору: «Track Holodomor History»</strong></h2>
Мобільний додаток Track Holodomor History покаже сучасну столицю України через рідкісні старовинні фото будинків, відеохроніку життя Києва 30-х, історії очевидців, раніше не оцифровані документи, дослідження істориків та краєзнавців. Київ сотнями голосів розповість власну історію Голодомору. 77 локацій сучасного міста, які будуть супроводжуватися пояснювальними статтями, складуть картину Києва 1932-33 років.

<img class="aligncenter wp-image-82783" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF.png" alt="" width="700" height="587" />
<h2><strong>Освітня програма та адаптація екскурсії для незрячих: «Дотик на пам’ять»</strong></h2>
Незрячі відвідувачі музею вперше зможуть «побачити» архівні фото, зроблені у 1932-33 роках, прослухати унікальні свідчення очевидців Голодомору, ознайомитись з архівними документами та дослідити територію музею. Разом із ГО «Культурні географії» та тифлопедагогинею Ольгою Свєт музейники оволодіють навичками роботи з людьми з порушеннями зору. Одним із результатів програми стане перше інклюзивне доповнення до експозиції Музею Голодомору.

<img class="aligncenter wp-image-82785" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1.png" alt="" width="700" height="587" />
<h2><strong>Адаптація сайту: «Доступний сайт — доступний музей»</strong></h2>
Знайомство з музеєм починається з його вебсайту. Тому ще одним проєктом з інклюзії, який втілює Музей Голодомору за підтримки Українського культурного фонду, є адаптація офіційного сайту музею відповідно до міжнародних стандартів вебдоступності. Кожен охочий, в тому числі люди з інвалідністю та літні люди, матимуть комфортний доступ до інформації про музей, його тему, а також освітні заходи. До роботи над проєктом залучена команда ІТ-тестувальників з інвалідністю Inclusive IT, які є фахівцями з вебдоступності.

<img class="aligncenter size-full wp-image-82782" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF.jpg" alt="" width="1792" height="1000" />

Читайте також про те, що в Україні <a href="https://nachasi.com/2020/08/06/science-platforma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">запустили</a> платформу «Науковий метод» з базою науковців та лікарів для коментарів.

<p>Завдяки створенню чотирьох інноваційних проєктів історія Голодомору стане доступнішою через різні форми взаємодії. Це допоможе комплексно комунікувати із зацікавленою аудиторією.</p><h2><strong>Експедиція у пошуках свідків разом з Ukrainer: «Голодомор: мозаїка історії»</strong></h2><p>Команда музею разом із <a href="https://ukrainer.net/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ukrainer</a> вирушила в експедицію до восьми областей України, щоб знайти останніх свідків Голодомору. У рамках проєкту записали невідомі історії про геноцид українців на відео та зафіксували місця масового поховання. Цей проєкт дозволить іноземцям дізнатися про один із найбільших злочинів XX століття. Також він сприятиме визнанню Голодомору геноцидом за кордоном. Експедиції — чи не останній шанс комплексно дослідити історію через спілкування зі свідками, яких майже не залишилося, та оцифрування їхніх історій.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-82784" src="/wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1.png" alt="" width="700" height="587" srcset="/wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1.png 940w, /wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1-300x251.png 300w, /wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1-768x644.png 768w, /wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1-650x545.png 650w, /wp-content/uploads/2020/08/Ekspedytsiya_UKF-1-883x740.png 883w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" /></p><h2><strong>Мобільний додаток про історію Києва під час Голодомору: «Track Holodomor History»</strong></h2><p>Мобільний додаток Track Holodomor History покаже сучасну столицю України через рідкісні старовинні фото будинків, відеохроніку життя Києва 30-х, історії очевидців, раніше не оцифровані документи, дослідження істориків та краєзнавців. Київ сотнями голосів розповість власну історію Голодомору. 77 локацій сучасного міста, які будуть супроводжуватися пояснювальними статтями, складуть картину Києва 1932-33 років.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-82783" src="/wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF.png" alt="" width="700" height="587" srcset="/wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF.png 940w, /wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF-300x251.png 300w, /wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF-768x644.png 768w, /wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF-650x545.png 650w, /wp-content/uploads/2020/08/Dodatok_UKF-883x740.png 883w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" /></p><h2><strong>Освітня програма та адаптація екскурсії для незрячих: «Дотик на пам’ять»</strong></h2><p>Незрячі відвідувачі музею вперше зможуть «побачити» архівні фото, зроблені у 1932-33 роках, прослухати унікальні свідчення очевидців Голодомору, ознайомитись з архівними документами та дослідити територію музею. Разом із ГО «Культурні географії» та тифлопедагогинею Ольгою Свєт музейники оволодіють навичками роботи з людьми з порушеннями зору. Одним із результатів програми стане перше інклюзивне доповнення до експозиції Музею Голодомору.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-82785" src="/wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1.png" alt="" width="700" height="587" srcset="/wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1.png 940w, /wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1-300x251.png 300w, /wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1-768x644.png 768w, /wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1-650x545.png 650w, /wp-content/uploads/2020/08/Dotyk_na_pam_yat_UKF-1-883x740.png 883w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" /></p><h2><strong>Адаптація сайту: «Доступний сайт — доступний музей»</strong></h2><p>Знайомство з музеєм починається з його вебсайту. Тому ще одним проєктом з інклюзії, який втілює Музей Голодомору за підтримки Українського культурного фонду, є адаптація офіційного сайту музею відповідно до міжнародних стандартів вебдоступності. Кожен охочий, в тому числі люди з інвалідністю та літні люди, матимуть комфортний доступ до інформації про музей, його тему, а також освітні заходи. До роботи над проєктом залучена команда ІТ-тестувальників з інвалідністю Inclusive IT, які є фахівцями з вебдоступності.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-82782" src="/wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF.jpg" alt="" width="1792" height="1000" srcset="/wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF.jpg 1792w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-300x167.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-1024x571.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-768x429.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-1536x857.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-650x363.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/08/Dostupnyj_sajt_UKF-1300x725.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1792px) 100vw, 1792px" /></p><p>Читайте також про те, що в Україні <a href="/2020/08/06/science-platforma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">запустили</a> платформу «Науковий метод» з базою науковців та лікарів для коментарів.</p>

🇺🇦 Експедиція із Ukrainer, застосунок про невідому історію Києва: чотири нових проєкти Музею Голодомору

<h2>Норвезький міст-музей</h2>
Twist Museum знаходиться у парку скульптур Кістефорс, що знаходиться на відстані 80 кілометрів від Осло. Про це повідомляє видання <a href="https://hmarochos.kiev.ua/2020/04/08/yak-vyglyadaye-mist-muzej-za-proyektom-big-posered-lisu-v-norvegiyi-foto/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Хмарочос</a>, з посиланням на сайт <a href="https://www.archdaily.com/937052/bigs-twist-museum-photographed-through-the-lens-of-jacob-due" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ArchDaily</a>.

Міст поєднує береги річки Рандсельва, що об'єднує маршрут парком скульптур.

<img class="alignnone wp-image-75358" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/04/2-1-300x196.jpg" alt="" width="600" height="393">

Площа музею складає понад 1000 м². Всього будівлю поділили на три зони:
<ul>
<li>Закрита зона. Це спеціальна галерея, де проводяться виставки.</li>
 	<li>Перекручена галерея. У цій частині будівлі галерея поєднується зі стінами, котрі плавно переходять на стелю, а сама будівля в цьому місці перевертається на 90°.</li>
 	<li>Панорамна галерея. Тут знаходиться велике вікно, котре дозволяє побачити чудовий краєвид на природу.</li>
</ul>
[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/04/5-1.jpg" img_id="75359" parallax="true"]

Міст виконали у мінімалістичному стилі, але його будівництво було трудомістким процесом. Спершу при будівництві конструкцію утримували спеціальні опори, але коли їх прибрали, споруда дуже сильно просіла, тому їх повернули.

[gallery type="rectangular" ids="75357,75360,75361"]

Twist Museum неодноразово номінували на різноманітні архітектурні преміх, серед яких були: ArchDaily, Designboom, Wallpaper, Dezeen, Architectural Digest та інші.

Також ми вже раніше <a href="https://nachasi.com/2020/03/06/kopenhagen-floating-parks/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">писали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/03/roy-tack-pIdqHDwqqyk-unsplash-1-300x200.jpg" />??‍♂️ Парк на воді: у Копенгаґені вигадали плавучі зони відпочинку</span></a>, як у Данії зробили парк на воді.
<h2>Парк в Копенгаґені</h2>
Магнус Маарбьерг та Маршал Блехер, автори проєкту, <a href="https://www.copenhagenislands.com/about" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зазначають</a>, що «паркіпелаги» зроблені для того, щоб збільшити загальну площу міст відпочинку Копенгаґена.

Ідея проєкту — звернути увагу спільноти на проблеми екології, оскільки збільшення рівню води майже унеможливлює покращення міського середовища Копенгаґена.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/04/ostriv2.jpg" img_id="75365"]

Сам концепт ідеї з’явився коли вони зустрілись в архітектурній школі, де і придумали проєкт «Острова Копенгагена», в рамках якого створили плавучий суспільний простір.

Острови будуть розташовані у відповідних місцях посеред гавані.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/04/ostriv3.jpg" img_id="75363"]

Цей проєкт переміг у номінації «Найкраща ініціатива» у Копенгаґені в 2019 році. Окрім того, в 2018 році його ще було номіновано на конкурсі Beazly Designs of the Year у Лондоні.
Раніше ми <a href="https://nachasi.com/2019/06/13/urbanistyka-za-15-hvylyn/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">пояснювали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/06/sylwia-bartyzel-213-unsplash-300x200.jpg" />? Урбаністика за 15 хвилин — чому в наших містах не так комфортно як у Європі</span></a>, чому в наших містах не так комфортно як у Європі — урбаністика за 15 хвилин.

Також ми <a href="https://nachasi.com/2017/11/09/najrozumnishe-misto-u-sviti-kopengagen/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">писали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/canal-2395818_1920-300x200.jpg" />«Найрозумнішим» серед міст світу став Копенгаген</span></a>, що Копенгаґен став «найрозумнішим» серед міст світу.

<h2>Норвезький міст-музей</h2><p>Twist Museum знаходиться у парку скульптур Кістефорс, що знаходиться на відстані 80 кілометрів від Осло. Про це повідомляє видання <a href="https://hmarochos.kiev.ua/2020/04/08/yak-vyglyadaye-mist-muzej-za-proyektom-big-posered-lisu-v-norvegiyi-foto/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Хмарочос</a>, з посиланням на сайт <a href="https://www.archdaily.com/937052/bigs-twist-museum-photographed-through-the-lens-of-jacob-due" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ArchDaily</a>.</p><p>Міст поєднує береги річки Рандсельва, що об&#8217;єднує маршрут парком скульптур.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-75358" src="/wp-content/uploads/2020/04/2-1-300x196.jpg" alt="" width="600" height="393" srcset="/wp-content/uploads/2020/04/2-1-300x196.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1-1024x670.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1-768x503.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1-650x425.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1-1131x740.jpg 1131w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1.jpg 1528w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></p><p>Площа музею складає понад 1000 м². Всього будівлю поділили на три зони:</p><ul><li>Закрита зона. Це спеціальна галерея, де проводяться виставки.</li><li>Перекручена галерея. У цій частині будівлі галерея поєднується зі стінами, котрі плавно переходять на стелю, а сама будівля в цьому місці перевертається на 90°.</li><li>Панорамна галерея. Тут знаходиться велике вікно, котре дозволяє побачити чудовий краєвид на природу.</li></ul>	<div class="wp-caption full-screen  content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2020/04/5-1.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2020/04/5-1.jpg">			</div><p>Міст виконали у мінімалістичному стилі, але його будівництво було трудомістким процесом. Спершу при будівництві конструкцію утримували спеціальні опори, але коли їх прибрали, споруда дуже сильно просіла, тому їх повернули.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/04/1-1.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/04/7-1.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/04/8.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>Twist Museum неодноразово номінували на різноманітні архітектурні преміх, серед яких були: ArchDaily, Designboom, Wallpaper, Dezeen, Architectural Digest та інші.</p><p>Також ми вже раніше <a href="/2020/03/06/kopenhagen-floating-parks/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">писали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2020/03/roy-tack-pIdqHDwqqyk-unsplash-1-300x200.jpg" />??‍♂️ Парк на воді: у Копенгаґені вигадали плавучі зони відпочинку</span></a>, як у Данії зробили парк на воді.</p><h2>Парк в Копенгаґені</h2><p>Магнус Маарбьерг та Маршал Блехер, автори проєкту, <a href="https://www.copenhagenislands.com/about" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зазначають</a>, що «паркіпелаги» зроблені для того, щоб збільшити загальну площу міст відпочинку Копенгаґена.</p><p>Ідея проєкту — звернути увагу спільноти на проблеми екології, оскільки збільшення рівню води майже унеможливлює покращення міського середовища Копенгаґена.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/04/ostriv2.jpg">			</div><p>Сам концепт ідеї з’явився коли вони зустрілись в архітектурній школі, де і придумали проєкт «Острова Копенгагена», в рамках якого створили плавучий суспільний простір.</p><p>Острови будуть розташовані у відповідних місцях посеред гавані.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/04/ostriv3.jpg">			</div><p>Цей проєкт переміг у номінації «Найкраща ініціатива» у Копенгаґені в 2019 році. Окрім того, в 2018 році його ще було номіновано на конкурсі Beazly Designs of the Year у Лондоні.<br />Раніше ми <a href="/2019/06/13/urbanistyka-za-15-hvylyn/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">пояснювали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/06/sylwia-bartyzel-213-unsplash-300x200.jpg" />? Урбаністика за 15 хвилин — чому в наших містах не так комфортно як у Європі</span></a>, чому в наших містах не так комфортно як у Європі — урбаністика за 15 хвилин.</p><p>Також ми <a href="/2017/11/09/najrozumnishe-misto-u-sviti-kopengagen/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">писали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/canal-2395818_1920-300x200.jpg" />«Найрозумнішим» серед міст світу став Копенгаген</span></a>, що Копенгаґен став «найрозумнішим» серед міст світу.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Побудували міст Twist Museum посеред лісу вдалечині від міст.

<h2>Норвезький міст-музей</h2>
Twist Museum знаходиться у парку скульптур Кістефорс, що знаходиться на відстані 80 кілометрів від Осло. Про це повідомляє видання <a href="https://hmarochos.kiev.ua/2020/04/08/yak-vyglyadaye-mist-muzej-za-proyektom-big-posered-lisu-v-norvegiyi-foto/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Хмарочос</a>, з посиланням на сайт <a href="https://www.archdaily.com/937052/bigs-twist-museum-photographed-through-the-lens-of-jacob-due" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ArchDaily</a>.

Міст поєднує береги річки Рандсельва, що об'єднує маршрут парком скульптур.

<img class="alignnone wp-image-75358" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/04/2-1-300x196.jpg" alt="" width="600" height="393" />

Площа музею складає понад 1000 м². Всього будівлю поділили на три зони:
<ul>
 	<li>Закрита зона. Це спеціальна галерея, де проводяться виставки.</li>
 	<li>Перекручена галерея. У цій частині будівлі галерея поєднується зі стінами, котрі плавно переходять на стелю, а сама будівля в цьому місці перевертається на 90°.</li>
 	<li>Панорамна галерея. Тут знаходиться велике вікно, котре дозволяє побачити чудовий краєвид на природу.</li>
</ul>
[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/04/5-1.jpg" img_id="75359" parallax="true"]

Міст виконали у мінімалістичному стилі, але його будівництво було трудомістким процесом. Спершу при будівництві конструкцію утримували спеціальні опори, але коли їх прибрали, споруда дуже сильно просіла, тому їх повернули.

[gallery type="rectangular" ids="75357,75360,75361"]

Twist Museum неодноразово номінували на різноманітні архітектурні преміх, серед яких були: ArchDaily, Designboom, Wallpaper, Dezeen, Architectural Digest та інші.

Також ми вже раніше <a href="https://nachasi.com/2020/03/06/kopenhagen-floating-parks/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">писали</a>, як у Данії зробили парк на воді.
<h2>Парк в Копенгаґені</h2>
Магнус Маарбьерг та Маршал Блехер, автори проєкту, <a href="https://www.copenhagenislands.com/about" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зазначають</a>, що «паркіпелаги» зроблені для того, щоб збільшити загальну площу міст відпочинку Копенгаґена.

Ідея проєкту — звернути увагу спільноти на проблеми екології, оскільки збільшення рівню води майже унеможливлює покращення міського середовища Копенгаґена.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/04/ostriv2.jpg" img_id="75365"]

Сам концепт ідеї з’явився коли вони зустрілись в архітектурній школі, де і придумали проєкт «Острова Копенгагена», в рамках якого створили плавучий суспільний простір.

Острови будуть розташовані у відповідних місцях посеред гавані.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/04/ostriv3.jpg" img_id="75363"]

Цей проєкт переміг у номінації «Найкраща ініціатива» у Копенгаґені в 2019 році. Окрім того, в 2018 році його ще було номіновано на конкурсі Beazly Designs of the Year у Лондоні.
Раніше ми <a href="https://nachasi.com/2019/06/13/urbanistyka-za-15-hvylyn/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">пояснювали</a>, чому в наших містах не так комфортно як у Європі — урбаністика за 15 хвилин.

Також ми <a href="https://nachasi.com/2017/11/09/najrozumnishe-misto-u-sviti-kopengagen/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">писали</a>, що Копенгаґен став «найрозумнішим» серед міст світу.

<h2>Норвезький міст-музей</h2><p>Twist Museum знаходиться у парку скульптур Кістефорс, що знаходиться на відстані 80 кілометрів від Осло. Про це повідомляє видання <a href="https://hmarochos.kiev.ua/2020/04/08/yak-vyglyadaye-mist-muzej-za-proyektom-big-posered-lisu-v-norvegiyi-foto/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Хмарочос</a>, з посиланням на сайт <a href="https://www.archdaily.com/937052/bigs-twist-museum-photographed-through-the-lens-of-jacob-due" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ArchDaily</a>.</p><p>Міст поєднує береги річки Рандсельва, що об&#8217;єднує маршрут парком скульптур.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-75358" src="/wp-content/uploads/2020/04/2-1-300x196.jpg" alt="" width="600" height="393" srcset="/wp-content/uploads/2020/04/2-1-300x196.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1-1024x670.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1-768x503.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1-650x425.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1-1131x740.jpg 1131w, /wp-content/uploads/2020/04/2-1.jpg 1528w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></p><p>Площа музею складає понад 1000 м². Всього будівлю поділили на три зони:</p><ul><li>Закрита зона. Це спеціальна галерея, де проводяться виставки.</li><li>Перекручена галерея. У цій частині будівлі галерея поєднується зі стінами, котрі плавно переходять на стелю, а сама будівля в цьому місці перевертається на 90°.</li><li>Панорамна галерея. Тут знаходиться велике вікно, котре дозволяє побачити чудовий краєвид на природу.</li></ul>	<div class="wp-caption full-screen  content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2020/04/5-1.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2020/04/5-1.jpg">			</div><p>Міст виконали у мінімалістичному стилі, але його будівництво було трудомістким процесом. Спершу при будівництві конструкцію утримували спеціальні опори, але коли їх прибрали, споруда дуже сильно просіла, тому їх повернули.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/04/1-1.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/04/7-1.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/04/8.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>Twist Museum неодноразово номінували на різноманітні архітектурні преміх, серед яких були: ArchDaily, Designboom, Wallpaper, Dezeen, Architectural Digest та інші.</p><p>Також ми вже раніше <a href="/2020/03/06/kopenhagen-floating-parks/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">писали</a>, як у Данії зробили парк на воді.</p><h2>Парк в Копенгаґені</h2><p>Магнус Маарбьерг та Маршал Блехер, автори проєкту, <a href="https://www.copenhagenislands.com/about" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зазначають</a>, що «паркіпелаги» зроблені для того, щоб збільшити загальну площу міст відпочинку Копенгаґена.</p><p>Ідея проєкту — звернути увагу спільноти на проблеми екології, оскільки збільшення рівню води майже унеможливлює покращення міського середовища Копенгаґена.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/04/ostriv2.jpg">			</div><p>Сам концепт ідеї з’явився коли вони зустрілись в архітектурній школі, де і придумали проєкт «Острова Копенгагена», в рамках якого створили плавучий суспільний простір.</p><p>Острови будуть розташовані у відповідних місцях посеред гавані.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/04/ostriv3.jpg">			</div><p>Цей проєкт переміг у номінації «Найкраща ініціатива» у Копенгаґені в 2019 році. Окрім того, в 2018 році його ще було номіновано на конкурсі Beazly Designs of the Year у Лондоні.<br />Раніше ми <a href="/2019/06/13/urbanistyka-za-15-hvylyn/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">пояснювали</a>, чому в наших містах не так комфортно як у Європі — урбаністика за 15 хвилин.</p><p>Також ми <a href="/2017/11/09/najrozumnishe-misto-u-sviti-kopengagen/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">писали</a>, що Копенгаґен став «найрозумнішим» серед міст світу.</p>

🇳🇴 У Норвегії побудували унікальний міст-музей

<h2 class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут запустив онлайн-платформу</span></h2>
<p class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут <a href="https://www.smithsonianmag.com/smithsonian-institution/smithsonian-releases-28-million-images-public-domain-180974263/" target="_blank" rel="noopener">опублікував</a> на своїй онлайн-платформі 2,8 мільйона двовимірних і тривимірних зображень і зробив їх суспільним надбанням. </span></p>
<p class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут <span class="s2">—</span> це науково-дослідний та освітній інститут в США, що включає великий комплекс музеїв. Інститут зібрав матеріал зі своїх підпорядкованих структур, в які входить 19 музеїв, 9 дослідних центрів та безлічі бібліотек, архівів і навіть Національний зоопарк.</span></p>
https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=B5vC2kweCNk&feature=emb_logo
<h2>Що є на платформі</h2>
<p class="p5"><span class="s1">Будь-який користувач може їх <a href="https://www.si.edu/openaccess" target="_blank" rel="noopener">переглядати</a>, завантажувати до себе і використовувати в будь-яких цілях, «будь то дизайн листівки, кухля пива або штанів», пишуть на сайті інститутського журналу.</span></p>
Наприклад, за запитом "Ukraine", доступно 955 зображень — здебільшого, це фото зразків рослин та мінералів, які можна знайти на території нашої країни.

<img class="alignnone size-full wp-image-72241" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images.jpg" alt="" width="1400" height="726"><p class="p5"><span class="s1">Ця ініціатива — лише початок. Протягом цього року інститут випустить ще близько 200 000 зображень, а в майбутньому планує оцифрувати всю свою колекцію, яка налічує понад 155 мільйонів зображень.</span></p>


[caption id="attachment_72164" align="aligncenter" width="600"]<img class="wp-image-72164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-300x225.jpeg" alt="" width="600" height="450"> Іллюстрація Jon Scieszka та Steven Weinberg з книги «How to Make a Collagasaurus»[/caption]
<h2>Інші подібні ініціативи</h2>
<p class="p1"><span class="s1">Це не перший випадок, коли музей віддає колекції до суспільного надбання. </span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Так, оцифрували та помістили у відкритий доступ свої експонати Державний музей в Амстердамі, музей «Метрополітен» у Нью-Йорку, Інститут мистецтв Чикаго і майже 200 інших установ по всьому світу.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Однак «подарунок» колекції Смітсонівського інституту є найбільшим у світі на даний момент. </span></p>
<p class="p1"><span class="s1">В інституті вважають, що зможуть залучити нову аудиторію до культури і мистецтва, зробивши колекцію більш доступною. Раніше установа дозволяла використовувати зображення тільки після запиту і тільки в особистих або освітніх цілях — передбачалося, що передача прав на них може призвести до негативної експлуатації творів, підробок або підриву репутації внаслідок надмірного зловживання ними. </span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Однак в інституті вирішили, що вигода від публікації колекції перевищить можливі негативні наслідки.</span></p>
Читайте також про сервіс пошуку зображень CC Search — <a href="https://nachasi.com/2019/05/11/poisk-cc-search/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">доступно<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/ocean1-300x200.jpg" />? Сервіс пошуку зображень CC Search – доступно 300 млн файлів</span></a> понад 300 мільйонів картинок та фото безкоштовно (за ліцензію Creative Commons).

<h2 class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут запустив онлайн-платформу</span></h2><p class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут <a href="https://www.smithsonianmag.com/smithsonian-institution/smithsonian-releases-28-million-images-public-domain-180974263/" target="_blank" rel="noopener">опублікував</a> на своїй онлайн-платформі 2,8 мільйона двовимірних і тривимірних зображень і зробив їх суспільним надбанням. </span></p><p class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут <span class="s2">—</span> це науково-дослідний та освітній інститут в США, що включає великий комплекс музеїв. Інститут зібрав матеріал зі своїх підпорядкованих структур, в які входить 19 музеїв, 9 дослідних центрів та безлічі бібліотек, архівів і навіть Національний зоопарк.</span></p><p><iframe loading="lazy" title="Smithsonian Open Access: 2.8 Million Images Are Yours to Use" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/B5vC2kweCNk?start=2&#038;feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe></p><h2>Що є на платформі</h2><p class="p5"><span class="s1">Будь-який користувач може їх <a href="https://www.si.edu/openaccess" target="_blank" rel="noopener">переглядати</a>, завантажувати до себе і використовувати в будь-яких цілях, «будь то дизайн листівки, кухля пива або штанів», пишуть на сайті інститутського журналу.</span></p><p>Наприклад, за запитом &#8220;Ukraine&#8221;, доступно 955 зображень — здебільшого, це фото зразків рослин та мінералів, які можна знайти на території нашої країни.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-72241" src="/wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images.jpg" alt="" width="1400" height="726" srcset="/wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images.jpg 1400w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-300x156.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-768x398.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-1024x531.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-650x337.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-1300x674.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1400px) 100vw, 1400px" /></p><p class="p5"><span class="s1">Ця ініціатива — лише початок. Протягом цього року інститут випустить ще близько 200 000 зображень, а в майбутньому планує оцифрувати всю свою колекцію, яка налічує понад 155 мільйонів зображень.</span></p><div id="attachment_72164" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-72164" loading="lazy" class="wp-image-72164" src="/wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-300x225.jpeg" alt="" width="600" height="450" srcset="/wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-300x225.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-768x576.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-650x488.jpeg 650w, /wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662.jpeg 800w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /><p id="caption-attachment-72164" class="wp-caption-text">Іллюстрація Jon Scieszka та Steven Weinberg з книги «How to Make a Collagasaurus»</p></div><h2>Інші подібні ініціативи</h2><p class="p1"><span class="s1">Це не перший випадок, коли музей віддає колекції до суспільного надбання. </span></p><p class="p1"><span class="s1">Так, оцифрували та помістили у відкритий доступ свої експонати Державний музей в Амстердамі, музей «Метрополітен» у Нью-Йорку, Інститут мистецтв Чикаго і майже 200 інших установ по всьому світу.</span></p><p class="p1"><span class="s1">Однак «подарунок» колекції Смітсонівського інституту є найбільшим у світі на даний момент. </span></p><p class="p1"><span class="s1">В інституті вважають, що зможуть залучити нову аудиторію до культури і мистецтва, зробивши колекцію більш доступною. Раніше установа дозволяла використовувати зображення тільки після запиту і тільки в особистих або освітніх цілях — передбачалося, що передача прав на них може призвести до негативної експлуатації творів, підробок або підриву репутації внаслідок надмірного зловживання ними. </span></p><p class="p1"><span class="s1">Однак в інституті вирішили, що вигода від публікації колекції перевищить можливі негативні наслідки.</span></p><p>Читайте також про сервіс пошуку зображень CC Search — <a href="/2019/05/11/poisk-cc-search/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">доступно<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/05/ocean1-300x200.jpg" />? Сервіс пошуку зображень CC Search – доступно 300 млн файлів</span></a> понад 300 мільйонів картинок та фото безкоштовно (за ліцензію Creative Commons).</p>

Зображення можна використовувати без обмежень.

<h2 class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут запустив онлайн-платформу</span></h2>
<p class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут <a href="https://www.smithsonianmag.com/smithsonian-institution/smithsonian-releases-28-million-images-public-domain-180974263/" target="_blank" rel="noopener">опублікував</a> на своїй онлайн-платформі 2,8 мільйона двовимірних і тривимірних зображень і зробив їх суспільним надбанням. </span></p>
<p class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут <span class="s2">—</span> це науково-дослідний та освітній інститут в США, що включає великий комплекс музеїв. Інститут зібрав матеріал зі своїх підпорядкованих структур, в які входить 19 музеїв, 9 дослідних центрів та безлічі бібліотек, архівів і навіть Національний зоопарк.</span></p>
https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&amp;v=B5vC2kweCNk&amp;feature=emb_logo
<h2>Що є на платформі</h2>
<p class="p5"><span class="s1">Будь-який користувач може їх <a href="https://www.si.edu/openaccess" target="_blank" rel="noopener">переглядати</a>, завантажувати до себе і використовувати в будь-яких цілях, «будь то дизайн листівки, кухля пива або штанів», пишуть на сайті інститутського журналу.</span></p>
Наприклад, за запитом "Ukraine", доступно 955 зображень — здебільшого, це фото зразків рослин та мінералів, які можна знайти на території нашої країни.

<img class="alignnone size-full wp-image-72241" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images.jpg" alt="" width="1400" height="726" />
<p class="p5"><span class="s1">Ця ініціатива — лише початок. Протягом цього року інститут випустить ще близько 200 000 зображень, а в майбутньому планує оцифрувати всю свою колекцію, яка налічує понад 155 мільйонів зображень.</span></p>


[caption id="attachment_72164" align="aligncenter" width="600"]<img class="wp-image-72164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-300x225.jpeg" alt="" width="600" height="450" /> Іллюстрація Jon Scieszka та Steven Weinberg з книги «How to Make a Collagasaurus»[/caption]
<h2>Інші подібні ініціативи</h2>
<p class="p1"><span class="s1">Це не перший випадок, коли музей віддає колекції до суспільного надбання. </span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Так, оцифрували та помістили у відкритий доступ свої експонати Державний музей в Амстердамі, музей «Метрополітен» у Нью-Йорку, Інститут мистецтв Чикаго і майже 200 інших установ по всьому світу.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Однак «подарунок» колекції Смітсонівського інституту є найбільшим у світі на даний момент. </span></p>
<p class="p1"><span class="s1">В інституті вважають, що зможуть залучити нову аудиторію до культури і мистецтва, зробивши колекцію більш доступною. Раніше установа дозволяла використовувати зображення тільки після запиту і тільки в особистих або освітніх цілях — передбачалося, що передача прав на них може призвести до негативної експлуатації творів, підробок або підриву репутації внаслідок надмірного зловживання ними. </span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Однак в інституті вирішили, що вигода від публікації колекції перевищить можливі негативні наслідки.</span></p>
Читайте також про сервіс пошуку зображень CC Search — <a href="https://nachasi.com/2019/05/11/poisk-cc-search/" target="_blank" rel="noopener">доступно</a> понад 300 мільйонів картинок та фото безкоштовно (за ліцензію Creative Commons).

<h2 class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут запустив онлайн-платформу</span></h2><p class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут <a href="https://www.smithsonianmag.com/smithsonian-institution/smithsonian-releases-28-million-images-public-domain-180974263/" target="_blank" rel="noopener">опублікував</a> на своїй онлайн-платформі 2,8 мільйона двовимірних і тривимірних зображень і зробив їх суспільним надбанням. </span></p><p class="p5"><span class="s1">Смітсонівський інститут <span class="s2">—</span> це науково-дослідний та освітній інститут в США, що включає великий комплекс музеїв. Інститут зібрав матеріал зі своїх підпорядкованих структур, в які входить 19 музеїв, 9 дослідних центрів та безлічі бібліотек, архівів і навіть Національний зоопарк.</span></p><p><iframe loading="lazy" title="Smithsonian Open Access: 2.8 Million Images Are Yours to Use" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/B5vC2kweCNk?start=2&#038;feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe></p><h2>Що є на платформі</h2><p class="p5"><span class="s1">Будь-який користувач може їх <a href="https://www.si.edu/openaccess" target="_blank" rel="noopener">переглядати</a>, завантажувати до себе і використовувати в будь-яких цілях, «будь то дизайн листівки, кухля пива або штанів», пишуть на сайті інститутського журналу.</span></p><p>Наприклад, за запитом &#8220;Ukraine&#8221;, доступно 955 зображень — здебільшого, це фото зразків рослин та мінералів, які можна знайти на території нашої країни.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-72241" src="/wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images.jpg" alt="" width="1400" height="726" srcset="/wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images.jpg 1400w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-300x156.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-768x398.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-1024x531.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-650x337.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/02/smithsonian-images-1300x674.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1400px) 100vw, 1400px" /></p><p class="p5"><span class="s1">Ця ініціатива — лише початок. Протягом цього року інститут випустить ще близько 200 000 зображень, а в майбутньому планує оцифрувати всю свою колекцію, яка налічує понад 155 мільйонів зображень.</span></p><div id="attachment_72164" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-72164" loading="lazy" class="wp-image-72164" src="/wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-300x225.jpeg" alt="" width="600" height="450" srcset="/wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-300x225.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-768x576.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662-650x488.jpeg 650w, /wp-content/uploads/2020/02/42957515-894d-3175-537d-6eb41a334662.jpeg 800w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /><p id="caption-attachment-72164" class="wp-caption-text">Іллюстрація Jon Scieszka та Steven Weinberg з книги «How to Make a Collagasaurus»</p></div><h2>Інші подібні ініціативи</h2><p class="p1"><span class="s1">Це не перший випадок, коли музей віддає колекції до суспільного надбання. </span></p><p class="p1"><span class="s1">Так, оцифрували та помістили у відкритий доступ свої експонати Державний музей в Амстердамі, музей «Метрополітен» у Нью-Йорку, Інститут мистецтв Чикаго і майже 200 інших установ по всьому світу.</span></p><p class="p1"><span class="s1">Однак «подарунок» колекції Смітсонівського інституту є найбільшим у світі на даний момент. </span></p><p class="p1"><span class="s1">В інституті вважають, що зможуть залучити нову аудиторію до культури і мистецтва, зробивши колекцію більш доступною. Раніше установа дозволяла використовувати зображення тільки після запиту і тільки в особистих або освітніх цілях — передбачалося, що передача прав на них може призвести до негативної експлуатації творів, підробок або підриву репутації внаслідок надмірного зловживання ними. </span></p><p class="p1"><span class="s1">Однак в інституті вирішили, що вигода від публікації колекції перевищить можливі негативні наслідки.</span></p><p>Читайте також про сервіс пошуку зображень CC Search — <a href="/2019/05/11/poisk-cc-search/" target="_blank" rel="noopener">доступно</a> понад 300 мільйонів картинок та фото безкоштовно (за ліцензію Creative Commons).</p>

🖼 Смітсонівський інститут виклав понад 3 мільйони зображень у відкритий доступ

<p>Меценати передадуть Національному художньому музеї України цінну колекцію графіки видатного українського художника Федора Кричевського.
</p>
<h2><strong>Про художника</strong></h2>
Федір Кричевський (1879-1947) — перший ректор Української академії мистецтв, один з найважливіших українських художників ХХ століття. У фондах NAMU знаходяться 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського.

<img class="aligncenter size-full wp-image-70079" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu.jpg" alt="NAMU" width="1366" height="483"><h2><strong>Про збірку</strong></h2>
Завдяки меценатам збірка музею поповниться ще 222 графічними роботами майстра з приватної колекції Ольги Гершуні, чия родина отримала архів художника від його вдови, Наталії Павлівни Кричевської. Вперше в українській практиці меценати не просто передають музею один, кілька чи кільканадцять творів, а також дбають про подальше життя колекції, її дослідження, видання монографії за результатами дослідження.

<img class="aligncenter wp-image-70080" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu.jpg" alt="NAMU" width="350" height="505">

Передача відбудеться 1 лютого о 16:00 у Національному художньому музеї України.

Читайте також про те, що на «Такфлікс» <a href="https://nachasi.com/2020/01/29/takflix-ukrainian-films/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вийде<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/01/Heat-Singers-still-10-takfliks-300x200.jpg" />? На «Такфлікс» вийде фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» Надії Парфан</span></a> фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» Надії Парфан.

? Читайте Na chasi у <a href="https://www.facebook.com/nachasi/">Facebook</a> і <a href="https://twitter.com/na_chasi">Twitter</a>, підписуйтесь на канал у <a href="https://t.me/nachasi_com">Telegram</a>.

<p>Меценати передадуть Національному художньому музеї України цінну колекцію графіки видатного українського художника Федора Кричевського.</p><h2><strong>Про художника</strong></h2><p>Федір Кричевський (1879-1947) — перший ректор Української академії мистецтв, один з найважливіших українських художників ХХ століття. У фондах NAMU знаходяться 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-70079" src="/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu.jpg" alt="NAMU" width="1366" height="483" srcset="/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu.jpg 1366w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-300x106.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-768x272.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-1024x362.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-650x230.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-1300x460.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1366px) 100vw, 1366px" /></p><h2><strong>Про збірку</strong></h2><p>Завдяки меценатам збірка музею поповниться ще 222 графічними роботами майстра з приватної колекції Ольги Гершуні, чия родина отримала архів художника від його вдови, Наталії Павлівни Кричевської. Вперше в українській практиці меценати не просто передають музею один, кілька чи кільканадцять творів, а також дбають про подальше життя колекції, її дослідження, видання монографії за результатами дослідження.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-70080" src="/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu.jpg" alt="NAMU" width="350" height="505" srcset="/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu.jpg 532w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu-208x300.jpg 208w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu-450x650.jpg 450w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu-513x740.jpg 513w" sizes="(max-width: 350px) 100vw, 350px" /></p><p>Передача відбудеться 1 лютого о 16:00 у Національному художньому музеї України.</p><p>Читайте також про те, що на «Такфлікс» <a href="/2020/01/29/takflix-ukrainian-films/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вийде<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2020/01/Heat-Singers-still-10-takfliks-300x200.jpg" />? На «Такфлікс» вийде фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» Надії Парфан</span></a> фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» Надії Парфан.</p><p>? Читайте Na chasi у <a href="https://www.facebook.com/nachasi/">Facebook</a> і <a href="https://twitter.com/na_chasi">Twitter</a>, підписуйтесь на канал у <a href="https://t.me/nachasi_com">Telegram</a>.</p>

У фондах NAMU наразі знаходяться 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського.

Меценати передадуть Національному художньому музеї України цінну колекцію графіки видатного українського художника Федора Кричевського.
<h2><strong>Про художника</strong></h2>
Федір Кричевський (1879-1947) — перший ректор Української академії мистецтв, один з найважливіших українських художників ХХ століття. У фондах NAMU знаходяться 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського.

<img class="aligncenter size-full wp-image-70079" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu.jpg" alt="NAMU" width="1366" height="483" />
<h2><strong>Про збірку</strong></h2>
Завдяки меценатам збірка музею поповниться ще 222 графічними роботами майстра з приватної колекції Ольги Гершуні, чия родина отримала архів художника від його вдови, Наталії Павлівни Кричевської. Вперше в українській практиці меценати не просто передають музею один, кілька чи кільканадцять творів, а також дбають про подальше життя колекції, її дослідження, видання монографії за результатами дослідження.

<img class="aligncenter wp-image-70080" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu.jpg" alt="NAMU" width="350" height="505" />

Передача відбудеться 1 лютого о 16:00 у Національному художньому музеї України.

Читайте також про те, що на «Такфлікс» <a href="https://nachasi.com/2020/01/29/takflix-ukrainian-films/" target="_blank" rel="noopener">вийде</a> фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» Надії Парфан.

? Читайте Na chasi у <a href="https://www.facebook.com/nachasi/">Facebook</a> і <a href="https://twitter.com/na_chasi">Twitter</a>, підписуйтесь на канал у <a href="https://t.me/nachasi_com">Telegram</a>.

<p>Меценати передадуть Національному художньому музеї України цінну колекцію графіки видатного українського художника Федора Кричевського.</p><h2><strong>Про художника</strong></h2><p>Федір Кричевський (1879-1947) — перший ректор Української академії мистецтв, один з найважливіших українських художників ХХ століття. У фондах NAMU знаходяться 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-70079" src="/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu.jpg" alt="NAMU" width="1366" height="483" srcset="/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu.jpg 1366w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-300x106.jpg 300w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-768x272.jpg 768w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-1024x362.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-650x230.jpg 650w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-do-kartyny-Pastushka-namu-1300x460.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1366px) 100vw, 1366px" /></p><h2><strong>Про збірку</strong></h2><p>Завдяки меценатам збірка музею поповниться ще 222 графічними роботами майстра з приватної колекції Ольги Гершуні, чия родина отримала архів художника від його вдови, Наталії Павлівни Кричевської. Вперше в українській практиці меценати не просто передають музею один, кілька чи кільканадцять творів, а також дбають про подальше життя колекції, її дослідження, видання монографії за результатами дослідження.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-70080" src="/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu.jpg" alt="NAMU" width="350" height="505" srcset="/wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu.jpg 532w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu-208x300.jpg 208w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu-450x650.jpg 450w, /wp-content/uploads/2020/01/Eskiz-kostyuma.-Zaporozhets-namu-513x740.jpg 513w" sizes="(max-width: 350px) 100vw, 350px" /></p><p>Передача відбудеться 1 лютого о 16:00 у Національному художньому музеї України.</p><p>Читайте також про те, що на «Такфлікс» <a href="/2020/01/29/takflix-ukrainian-films/" target="_blank" rel="noopener">вийде</a> фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» Надії Парфан.</p><p>? Читайте Na chasi у <a href="https://www.facebook.com/nachasi/">Facebook</a> і <a href="https://twitter.com/na_chasi">Twitter</a>, підписуйтесь на канал у <a href="https://t.me/nachasi_com">Telegram</a>.</p>

🎨 Меценати подарують NAMU 222 роботи Федора Кричевського

<h2><strong>VR/AR-додатки для музеїв</strong></h2>
У рамках курсу Sensorama Academy студенти <a href="https://www.youtube.com/watch?v=7jH9JAVtTM0&t=3s" target="_blank" rel="noopener">розробили</a> додатки з віртуальною та доповненою реальністю для чотирьох музеїв Києва: НАМУ, музею «Чорнобиль», музею історії України у Другій світовій війні та відкритого архіву медіа-арту.

Досі багато людей вважають музеї занадто нудними. Впровадження сучасних технологій допоможе музеям відкрити двері для більшої аудиторії та знайти друге дихання. Сьогодні музеї можуть бути захопливим атракціоном для дорослих та дітей, а не просто сховищем витворів мистецтва.

<img class="aligncenter size-full wp-image-66429" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum.jpg" alt="" width="1152" height="768">

Наприклад, Лувр пропонує відвідувачам аудіовізуальний гід від розробників Nintendo з 3D-зображеннями, розповіддю про експонати, а також інтерактивною картою, яка допоможе прокласти цікавий маршрут від Мони Лізи до картин Караваджо.

Та вже найближчим часом VR/AR-додатки запрацюють і в київських музеях, продемонструвавши відвідувачам, яким може бути музей майбутнього.
<h2><strong>Що таке VR та AR</strong></h2>
Віртуальна реальність (VR) – це штучний цифровий світ, який повністю замінює реальний. У ньому користувачі можуть чути штучні звуки, бачити віртуальні об'єкти та взаємодіяти з ними.

Доповнена реальність (AR) – це накладання додаткового цифрового контента на реальний світ. Це можуть бути зображення, відео або інтерактивні фігури.

<img class="aligncenter size-full wp-image-66430" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum.jpg" alt="" width="1152" height="768"><h2><strong>AR-екскурсія для Національного художнього музею України</strong></h2>
NAMU (НХМУ) ховає у своїх стінах понад 40 тисяч експонатів українського живопису, скульптури та графіки всіх часів.

Подорож з доповненою реальністю розкриє відвідувачам історію найцінніших шедеврів колекції. Також у додатку доступний 3D-план музею з позначеними експонатами та коротким описом кожної кімна<span class="text_exposed_show">ти.</span>
<div class="text_exposed_show">

Головна особливість додатку – можливість побачити та почути екскурсію людям із порушеннями зору або слуху. Наразі додаток працює тільки з операційною системою iOS, але найближчим часом творці обіцять підтримку Android.

https://www.youtube.com/watch?v=7jH9JAVtTM0

</div>
<h2><strong>AR-додаток для Національного музею «Чорнобиль»</strong></h2>
Сьогодні тема Чорнобильської катастрофи як ніколи актуальна та важлива. Минуло понад 30 років з часів трагедії, люди починають забувати про наслідки та не завжди володіють правильною інформацією про базові поняття, на кшталт, що таке радіація.

Ігровий AR-додаток про ліквідацію Чорнобильської катастрофи пояснить, що таке радіація, як вона впливає на навколишнє середовище та що робити в разі катастрофи на АЕС. У додатку гравець евакуюватиме людей, знешкоджуватиме наслідки аварії та керуватиме технікою ліквіда<span class="text_exposed_show">торів. </span>
<div class="text_exposed_show">

https://www.youtube.com/watch?v=tK7laGNhPgI
<h2><strong>AR-додаток для Національного музею історії України у Другій світовій війні.</strong></h2>
Відвідувачі музею історії України у Другій світовій війні стикаються з різноманітними складностями: важко зрозуміти музей без гіда та відтворення хронології подій або відсутність інформації про деякі експонати у мережі. Це часто перешкоджає зануренню в історію та події тих часів.
<div class="text_exposed_show">

Щоб допомогти осягнути масштаби інформації, команда створила освітній AR-додаток з інтерактивними слайдами конкретних етапів війни:
<ul>
<li>Оборонні битви за Україну;</li>
 	<li>Визвольні битви за Україну;</li>
 	<li>Нацистська окупація;</li>
 	<li>Рух опору — національно визвольний рух та діяльність УПА;</li>
 	<li>Сталінський режим.</li>
</ul>
https://www.youtube.com/watch?v=uRyYIt0Idq8

</div>
</div>
<h2><strong>VR-екскурсія Open Archive of Ukrainian Media Art</strong></h2>
Додатком команда хоче привернути увагу до медіа-арту як виду мистецтва. Загалом створення взаємодії користувача з архівом у віртуальній реальності – великий крок для збереження української культурної спадщини.

В основі додатку — формування колекцій у хронологічній послідовності. Корис<span class="text_exposed_show">тувач, що не має досвіду знайомства з темою українського медіа-арту зможе переглянути декілька заздалегідь створених тематичних колекцій, а надалі – створити власні. </span>
<div class="text_exposed_show">

https://www.youtube.com/watch?v=ZDtJ_iP7HDQ

Читайте також про те, що станцію «Дуга» у Чорнобилі <a href="https://nachasi.com/2019/10/25/chornobyl-laser/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перетворили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/10/chornobyl-duga-3-300x200.jpg" />☢️ Чорнобиль – станцію «Дуга» перетворили на найбільшу лазерну інсталяцію «Чорнобильське сяйво»</span></a> на найбільшу лазерну інсталяцію «Чорнобильське сяйво».

</div>

<h2><strong>VR/AR-додатки для музеїв</strong></h2><p>У рамках курсу Sensorama Academy студенти <a href="<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/7jH9JAVtTM0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>&#038;t=3s&#8221; target=&#8221;_blank&#8221; rel=&#8221;noopener&#8221;>розробили</a> додатки з віртуальною та доповненою реальністю для чотирьох музеїв Києва: НАМУ, музею «Чорнобиль», музею історії України у Другій світовій війні та відкритого архіву медіа-арту.</p><p>Досі багато людей вважають музеї занадто нудними. Впровадження сучасних технологій допоможе музеям відкрити двері для більшої аудиторії та знайти друге дихання. Сьогодні музеї можуть бути захопливим атракціоном для дорослих та дітей, а не просто сховищем витворів мистецтва.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-66429" src="/wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum.jpg" alt="" width="1152" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum.jpg 1152w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1152px) 100vw, 1152px" /></p><p>Наприклад, Лувр пропонує відвідувачам аудіовізуальний гід від розробників Nintendo з 3D-зображеннями, розповіддю про експонати, а також інтерактивною картою, яка допоможе прокласти цікавий маршрут від Мони Лізи до картин Караваджо.</p><p>Та вже найближчим часом VR/AR-додатки запрацюють і в київських музеях, продемонструвавши відвідувачам, яким може бути музей майбутнього.</p><h2><strong>Що таке VR та AR</strong></h2><p>Віртуальна реальність (VR) – це штучний цифровий світ, який повністю замінює реальний. У ньому користувачі можуть чути штучні звуки, бачити віртуальні об&#8217;єкти та взаємодіяти з ними.</p><p>Доповнена реальність (AR) – це накладання додаткового цифрового контента на реальний світ. Це можуть бути зображення, відео або інтерактивні фігури.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-66430" src="/wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum.jpg" alt="" width="1152" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum.jpg 1152w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1152px) 100vw, 1152px" /></p><h2><strong>AR-екскурсія для Національного художнього музею України</strong></h2><p>NAMU (НХМУ) ховає у своїх стінах понад 40 тисяч експонатів українського живопису, скульптури та графіки всіх часів.</p><p>Подорож з доповненою реальністю розкриє відвідувачам історію найцінніших шедеврів колекції. Також у додатку доступний 3D-план музею з позначеними експонатами та коротким описом кожної кімна<span class="text_exposed_show">ти.</span></p><div class="text_exposed_show"><p>Головна особливість додатку – можливість побачити та почути екскурсію людям із порушеннями зору або слуху. Наразі додаток працює тільки з операційною системою iOS, але найближчим часом творці обіцять підтримку Android.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/7jH9JAVtTM0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div></div><h2><strong>AR-додаток для Національного музею «Чорнобиль»</strong></h2><p>Сьогодні тема Чорнобильської катастрофи як ніколи актуальна та важлива. Минуло понад 30 років з часів трагедії, люди починають забувати про наслідки та не завжди володіють правильною інформацією про базові поняття, на кшталт, що таке радіація.</p><p>Ігровий AR-додаток про ліквідацію Чорнобильської катастрофи пояснить, що таке радіація, як вона впливає на навколишнє середовище та що робити в разі катастрофи на АЕС. У додатку гравець евакуюватиме людей, знешкоджуватиме наслідки аварії та керуватиме технікою ліквіда<span class="text_exposed_show">торів. </span></p><div class="text_exposed_show"><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/tK7laGNhPgI"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>AR-додаток для Національного музею історії України у Другій світовій війні.</strong></h2><p>Відвідувачі музею історії України у Другій світовій війні стикаються з різноманітними складностями: важко зрозуміти музей без гіда та відтворення хронології подій або відсутність інформації про деякі експонати у мережі. Це часто перешкоджає зануренню в історію та події тих часів.</p><div class="text_exposed_show"><p>Щоб допомогти осягнути масштаби інформації, команда створила освітній AR-додаток з інтерактивними слайдами конкретних етапів війни:</p><ul><li>Оборонні битви за Україну;</li><li>Визвольні битви за Україну;</li><li>Нацистська окупація;</li><li>Рух опору — національно визвольний рух та діяльність УПА;</li><li>Сталінський режим.</li></ul><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/uRyYIt0Idq8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div></div></div><h2><strong>VR-екскурсія Open Archive of Ukrainian Media Art</strong></h2><p>Додатком команда хоче привернути увагу до медіа-арту як виду мистецтва. Загалом створення взаємодії користувача з архівом у віртуальній реальності – великий крок для збереження української культурної спадщини.</p><p>В основі додатку — формування колекцій у хронологічній послідовності. Корис<span class="text_exposed_show">тувач, що не має досвіду знайомства з темою українського медіа-арту зможе переглянути декілька заздалегідь створених тематичних колекцій, а надалі – створити власні. </span></p><div class="text_exposed_show"><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/ZDtJ_iP7HDQ"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Читайте також про те, що станцію «Дуга» у Чорнобилі <a href="/2019/10/25/chornobyl-laser/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перетворили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/10/chornobyl-duga-3-300x200.jpg" />☢️ Чорнобиль – станцію «Дуга» перетворили на найбільшу лазерну інсталяцію «Чорнобильське сяйво»</span></a> на найбільшу лазерну інсталяцію «Чорнобильське сяйво».</p></div>

Додатки з доповненою та віртуальною реальністю відкриють відвідувачам світ музеїв майбутнього. Чому вони не менш цікаві за кіно або відеоігри та як пізнавати історію та культуру за допомогою 3D-графіки, VR-окулярів та власного смартфона з AR-додатком, показуємо на прикладі українських музеїв.

<h2><strong>VR/AR-додатки для музеїв</strong></h2>
У рамках курсу Sensorama Academy студенти <a href="https://www.youtube.com/watch?v=7jH9JAVtTM0&amp;t=3s" target="_blank" rel="noopener">розробили</a> додатки з віртуальною та доповненою реальністю для чотирьох музеїв Києва: НАМУ, музею «Чорнобиль», музею історії України у Другій світовій війні та відкритого архіву медіа-арту.

Досі багато людей вважають музеї занадто нудними. Впровадження сучасних технологій допоможе музеям відкрити двері для більшої аудиторії та знайти друге дихання. Сьогодні музеї можуть бути захопливим атракціоном для дорослих та дітей, а не просто сховищем витворів мистецтва.

<img class="aligncenter size-full wp-image-66429" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum.jpg" alt="" width="1152" height="768" />

Наприклад, Лувр пропонує відвідувачам аудіовізуальний гід від розробників Nintendo з 3D-зображеннями, розповіддю про експонати, а також інтерактивною картою, яка допоможе прокласти цікавий маршрут від Мони Лізи до картин Караваджо.

Та вже найближчим часом VR/AR-додатки запрацюють і в київських музеях, продемонструвавши відвідувачам, яким може бути музей майбутнього.
<h2><strong>Що таке VR та AR</strong></h2>
Віртуальна реальність (VR) – це штучний цифровий світ, який повністю замінює реальний. У ньому користувачі можуть чути штучні звуки, бачити віртуальні об'єкти та взаємодіяти з ними.

Доповнена реальність (AR) – це накладання додаткового цифрового контента на реальний світ. Це можуть бути зображення, відео або інтерактивні фігури.

<img class="aligncenter size-full wp-image-66430" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum.jpg" alt="" width="1152" height="768" />
<h2><strong>AR-екскурсія для Національного художнього музею України</strong></h2>
NAMU (НХМУ) ховає у своїх стінах понад 40 тисяч експонатів українського живопису, скульптури та графіки всіх часів.

Подорож з доповненою реальністю розкриє відвідувачам історію найцінніших шедеврів колекції. Також у додатку доступний 3D-план музею з позначеними експонатами та коротким описом кожної кімна<span class="text_exposed_show">ти.</span>
<div class="text_exposed_show">

Головна особливість додатку – можливість побачити та почути екскурсію людям із порушеннями зору або слуху. Наразі додаток працює тільки з операційною системою iOS, але найближчим часом творці обіцять підтримку Android.

https://www.youtube.com/watch?v=7jH9JAVtTM0

</div>
<h2><strong>AR-додаток для Національного музею «Чорнобиль»</strong></h2>
Сьогодні тема Чорнобильської катастрофи як ніколи актуальна та важлива. Минуло понад 30 років з часів трагедії, люди починають забувати про наслідки та не завжди володіють правильною інформацією про базові поняття, на кшталт, що таке радіація.

Ігровий AR-додаток про ліквідацію Чорнобильської катастрофи пояснить, що таке радіація, як вона впливає на навколишнє середовище та що робити в разі катастрофи на АЕС. У додатку гравець евакуюватиме людей, знешкоджуватиме наслідки аварії та керуватиме технікою ліквіда<span class="text_exposed_show">торів. </span>
<div class="text_exposed_show">

https://www.youtube.com/watch?v=tK7laGNhPgI
<h2><strong>AR-додаток для Національного музею історії України у Другій світовій війні.</strong></h2>
Відвідувачі музею історії України у Другій світовій війні стикаються з різноманітними складностями: важко зрозуміти музей без гіда та відтворення хронології подій або відсутність інформації про деякі експонати у мережі. Це часто перешкоджає зануренню в історію та події тих часів.
<div class="text_exposed_show">

Щоб допомогти осягнути масштаби інформації, команда створила освітній AR-додаток з інтерактивними слайдами конкретних етапів війни:
<ul>
 	<li>Оборонні битви за Україну;</li>
 	<li>Визвольні битви за Україну;</li>
 	<li>Нацистська окупація;</li>
 	<li>Рух опору — національно визвольний рух та діяльність УПА;</li>
 	<li>Сталінський режим.</li>
</ul>
https://www.youtube.com/watch?v=uRyYIt0Idq8

</div>
</div>
<h2><strong>VR-екскурсія Open Archive of Ukrainian Media Art</strong></h2>
Додатком команда хоче привернути увагу до медіа-арту як виду мистецтва. Загалом створення взаємодії користувача з архівом у віртуальній реальності – великий крок для збереження української культурної спадщини.

В основі додатку — формування колекцій у хронологічній послідовності. Корис<span class="text_exposed_show">тувач, що не має досвіду знайомства з темою українського медіа-арту зможе переглянути декілька заздалегідь створених тематичних колекцій, а надалі – створити власні. </span>
<div class="text_exposed_show">

https://www.youtube.com/watch?v=ZDtJ_iP7HDQ

Читайте також про те, що станцію «Дуга» у Чорнобилі <a href="https://nachasi.com/2019/10/25/chornobyl-laser/" target="_blank" rel="noopener">перетворили</a> на найбільшу лазерну інсталяцію «Чорнобильське сяйво».

</div>

<h2><strong>VR/AR-додатки для музеїв</strong></h2><p>У рамках курсу Sensorama Academy студенти <a href="<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/7jH9JAVtTM0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>&amp;t=3s&#8221; target=&#8221;_blank&#8221; rel=&#8221;noopener&#8221;>розробили</a> додатки з віртуальною та доповненою реальністю для чотирьох музеїв Києва: НАМУ, музею «Чорнобиль», музею історії України у Другій світовій війні та відкритого архіву медіа-арту.</p><p>Досі багато людей вважають музеї занадто нудними. Впровадження сучасних технологій допоможе музеям відкрити двері для більшої аудиторії та знайти друге дихання. Сьогодні музеї можуть бути захопливим атракціоном для дорослих та дітей, а не просто сховищем витворів мистецтва.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-66429" src="/wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum.jpg" alt="" width="1152" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum.jpg 1152w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/10/namu-vr-ar-museum-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1152px) 100vw, 1152px" /></p><p>Наприклад, Лувр пропонує відвідувачам аудіовізуальний гід від розробників Nintendo з 3D-зображеннями, розповіддю про експонати, а також інтерактивною картою, яка допоможе прокласти цікавий маршрут від Мони Лізи до картин Караваджо.</p><p>Та вже найближчим часом VR/AR-додатки запрацюють і в київських музеях, продемонструвавши відвідувачам, яким може бути музей майбутнього.</p><h2><strong>Що таке VR та AR</strong></h2><p>Віртуальна реальність (VR) – це штучний цифровий світ, який повністю замінює реальний. У ньому користувачі можуть чути штучні звуки, бачити віртуальні об&#8217;єкти та взаємодіяти з ними.</p><p>Доповнена реальність (AR) – це накладання додаткового цифрового контента на реальний світ. Це можуть бути зображення, відео або інтерактивні фігури.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-66430" src="/wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum.jpg" alt="" width="1152" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum.jpg 1152w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/10/sensorama-vr-ar-museum-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1152px) 100vw, 1152px" /></p><h2><strong>AR-екскурсія для Національного художнього музею України</strong></h2><p>NAMU (НХМУ) ховає у своїх стінах понад 40 тисяч експонатів українського живопису, скульптури та графіки всіх часів.</p><p>Подорож з доповненою реальністю розкриє відвідувачам історію найцінніших шедеврів колекції. Також у додатку доступний 3D-план музею з позначеними експонатами та коротким описом кожної кімна<span class="text_exposed_show">ти.</span></p><div class="text_exposed_show"><p>Головна особливість додатку – можливість побачити та почути екскурсію людям із порушеннями зору або слуху. Наразі додаток працює тільки з операційною системою iOS, але найближчим часом творці обіцять підтримку Android.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/7jH9JAVtTM0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div></div><h2><strong>AR-додаток для Національного музею «Чорнобиль»</strong></h2><p>Сьогодні тема Чорнобильської катастрофи як ніколи актуальна та важлива. Минуло понад 30 років з часів трагедії, люди починають забувати про наслідки та не завжди володіють правильною інформацією про базові поняття, на кшталт, що таке радіація.</p><p>Ігровий AR-додаток про ліквідацію Чорнобильської катастрофи пояснить, що таке радіація, як вона впливає на навколишнє середовище та що робити в разі катастрофи на АЕС. У додатку гравець евакуюватиме людей, знешкоджуватиме наслідки аварії та керуватиме технікою ліквіда<span class="text_exposed_show">торів. </span></p><div class="text_exposed_show"><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/tK7laGNhPgI"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>AR-додаток для Національного музею історії України у Другій світовій війні.</strong></h2><p>Відвідувачі музею історії України у Другій світовій війні стикаються з різноманітними складностями: важко зрозуміти музей без гіда та відтворення хронології подій або відсутність інформації про деякі експонати у мережі. Це часто перешкоджає зануренню в історію та події тих часів.</p><div class="text_exposed_show"><p>Щоб допомогти осягнути масштаби інформації, команда створила освітній AR-додаток з інтерактивними слайдами конкретних етапів війни:</p><ul><li>Оборонні битви за Україну;</li><li>Визвольні битви за Україну;</li><li>Нацистська окупація;</li><li>Рух опору — національно визвольний рух та діяльність УПА;</li><li>Сталінський режим.</li></ul><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/uRyYIt0Idq8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div></div></div><h2><strong>VR-екскурсія Open Archive of Ukrainian Media Art</strong></h2><p>Додатком команда хоче привернути увагу до медіа-арту як виду мистецтва. Загалом створення взаємодії користувача з архівом у віртуальній реальності – великий крок для збереження української культурної спадщини.</p><p>В основі додатку — формування колекцій у хронологічній послідовності. Корис<span class="text_exposed_show">тувач, що не має досвіду знайомства з темою українського медіа-арту зможе переглянути декілька заздалегідь створених тематичних колекцій, а надалі – створити власні. </span></p><div class="text_exposed_show"><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/ZDtJ_iP7HDQ"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Читайте також про те, що станцію «Дуга» у Чорнобилі <a href="/2019/10/25/chornobyl-laser/" target="_blank" rel="noopener">перетворили</a> на найбільшу лазерну інсталяцію «Чорнобильське сяйво».</p></div>

🤳 Музеї майбутнього: у Києві створили VR/AR-додатки для НАМУ, музею «Чорнобиль» та архіву медіа-арту

VR/AR-додатки відкриють відвідувачам світ музеїв майбутнього. Чому вони не менш цікаві за кіно або комп'ютерні ігри та як пізнавати історію та культуру за допомогою власного смартфона.

<strong>Музей Становлення української нації</strong> пропонує відвідувачам <strong>100 фігур</strong> видатних українців, зроблених не просто з воску, а з новітнього матеріалу – <strong>кібершкіри</strong>. Разом з історичними постатями та відомими українцями можна <strong>мандрувати Україною з часів скіфів і до отримання Томосу</strong>. Кожен на власні очі побачить <strong>Богдана Хмельницького, Івана Котляревського, Данила Галицького, Михайла Грушевського</strong> та інших.

Якщо ви ще не завітали до нового музею, то саме для вас <strong>Na chasi</strong> підготував фоторепортаж з невеликою розповіддю про кожну сюжетну лінію експозиції.
<h2><strong>? Фоторепортаж</strong></h2>
?️ Розпочинається експозиція зі <strong>свічки</strong>, віск для якої збирали з усієї країни. <strong>Спіраль ДНК</strong> на ній символізує розвиток життя на території <strong>України</strong>. Запалений вогонь підкреслює неперервність нашої країни ще з давніх часів.

<img class="aligncenter wp-image-63254" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/muzej-stanovlennya-ukrayinskoyi-natsiyi.jpg" alt="" width="450" height="600">

 

? <strong>Сюжетні композиції</strong> розвиваються за часовою стрілкою, починаючи з давніх-давен. Ми можемо бачити, як зародилося життя на території <strong>України</strong>, доки Європи ще навіть не було на мапі.

Пам'ятайте, що <strong>центр слов'янських держав</strong> знаходиться у Києві. Щоб зацікавити відвідувачів будь-якого віку додали інтерактивності: наприклад, чутно, як співають пташки співають та б'ють сокири. У майбутньому буде ще пахнути зрізаною липою.

[gallery type="rectangular" ids="63256,63257,63255"]

? У цій сюжетній композиції зображені <strong>князь Ігор та княгиня Ольга</strong> зі своєю ключницею <strong>Малушою</strong>.

[gallery type="rectangular" ids="63260,63259,63258"]

⛪ Сцена <strong>Хрещення Русі</strong> та <strong>Володимир Великий</strong>, який промовляє «Ти хрещений?». Незабаром також з'явиться запах скошеної трави, бо на <strong>Почайній</strong>, де хрестили Русь, у той час скосили траву.

[gallery type="rectangular" ids="63262,63261"]

? <strong>Ярослава Мудрого</strong> прозвали <strong>«тестем» Європи</strong> через те, що його діти були дружинами та чоловіками найвпливовіших королівських родин. Дружина <strong>короля Угорщини, короля Англії, короля Франції, короля Норвегії</strong> та чоловік <strong>принцеси Баварської</strong>. Від цих п'яти дітей пішло 60% королівських сімей всієї Європи.

Тут можна почути літургію та відчути запахи миро та ладану.

[gallery type="rectangular" ids="63264,63263"]

⚔️ <strong>Данило Галицький</strong> — одна із найвидатніших постатей в історії Української держави. <strong>Князь Галичини та Волині</strong> закарбував своє ім’я як мудрий правитель і талановитий полководець.

[gallery type="rectangular" ids="63266,63265"]

? А ще завітаймо до кабінету <strong>Костянтина Острозького</strong>, найбільшого магната Європи на той час. Син великого гетьмана литовського князя заснував <strong>Острозьку академію</strong>, друкував книжки та об'єднав багато народів

[caption id="attachment_63267" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-63267" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/IMG_4305-1.jpg" alt="Костянтин Острозький" width="1200" height="900"> Костянтин Острозький[/caption]

⛵ Одна з найатмосферніших композицій музею – це колоритна ілюстрація про переможні походи князя-воїна <strong>Святослава Хороброго</strong> у період творення <strong>держави Русі</strong>.

[caption id="attachment_63268" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-63268" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/IMG_4076-1.jpg" alt="Святослав Хоробрий" width="1200" height="900"> Святослав Хоробрий[/caption]

?️ <strong>Богдан Хмельницький</strong> і посли <strong>Московії, Речі Посполитої та Османської імперії</strong>, які зображені з характерними рисами для своєї нації. <strong>Хмельницький</strong> згодом буде повертати очі, а <strong>козак</strong>, що стоїть поруч з ним, вже підморгує відвідувачам.

[gallery type="rectangular" ids="63270,63269"]

☕ <strong>Юрій Кульчицький</strong>, відомий не тільки кавою, але й тим, що врятував Відень від облоги. Він вийшов за оточення міста та покликав на допомогу короля Речі Посполитої <strong>Яна Собеського</strong> та гетьмана <strong>Стефана Куницького</strong>. Останнього за віддану допомогу <strong>Собеський</strong> посвячує у лицарі. Так, австрійське, польське та українське військо не пустило <strong>Османів</strong> завоювати <strong>Європу</strong>.

[gallery type="rectangular" ids="63273,63272,63271"]

? <strong>Іван Мазепа</strong> був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років.

[gallery type="rectangular" ids="63275,63274"]

? Посередині можна споглядати за відео з <strong>54 замками</strong> зі всієї України. Для наочності ліворуч та праворуч зробили <strong>шість моделей-копій</strong> найбільших замків.

[gallery type="rectangular" ids="63278,63276,63277"]

?? <strong>Мапа України</strong>, кожна область якої має прапорець з назвою та гербом. На них насипана <strong>земля з їхньої території</strong>, що легко побачити, бо вони відрізняються навіть за кольором.

Позаду мапи знаходяться екрани з хронікою <strong>Майдану</strong>: кожні 1,5 хвилини показують події <strong>онлайн, 2004 та 2013 року</strong>, що відбувалися у центрі Києва. На колонах поблизу них розповідають про всі <strong>Майдани</strong>, а на останній колоні написано: «<strong>Боротьба не закінчилась, від нас залежить, що напишуть пращури</strong>».

[gallery type="rectangular" ids="63280,63279"]

✍️ Духовні творці України: <strong>Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Григорій Сковорода</strong> та <strong>Петро Могила</strong>.

[gallery type="rectangular" ids="63283,63281,63282"]

?? <strong>Степан Бандера</strong>, який сидить за одним столом з <strong>Андрієм Мельником</strong>. А ще <strong>Бандера</strong> промовляє «<strong>Слава Україні</strong>», коли проходиш повз сюжетну композицію.

[gallery type="rectangular" ids="63285,63284"]

?? Переміщуємося до Берліна. Позаду можна побачити <strong>Бранденбурзькі ворота</strong> з <strong>Лідією Співак</strong>, фото якої з переможного Берліна облетіло весь світ. Також знаходиться фігура <strong>Кузьми Деревянка</strong>, який підписав Акт капітуляції Японії.

[gallery type="rectangular" ids="63287,63286"]

?? І переходимо до <strong>сучасної України</strong>.

[gallery type="rectangular" ids="63290,63291,63288,63289"]

☎️ Найемоційніша сюжетна лінія у музеї присвячена захисникам на <strong>Сході України</strong>. <strong>Савур-могила</strong>, захист аеропорту <strong>Кіборгами</strong> та бліндажі — експозиції показують, як живуть воїни. Можна почути <strong>телефонні розмови</strong> з зони бойових дій.

[gallery type="rectangular" ids="63293,63292"]
<h2><strong>❓ Музей Становлення української нації – що ще цікавого</strong></h2>
[gallery type="rectangular" ids="63295,63294"]

? <strong>Інтерактивні панелі</strong> з інформацією про всю історію гетьманства. Всі сюжетні композиції також доповнені детальною <strong>друкованою інформацією</strong>. Серед цікавинок — також таблиця з порівнянням <strong>язичницьких та християнських свят</strong>.

<img class="aligncenter size-full wp-image-63297" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/IMG_4304-1.jpg" alt="Музей Становлення української нації" width="1200" height="900">

? На згадку про музей можна взяти <strong>паспорт УНР</strong> та поставити на ньому <strong>відбиток печаткою</strong>.

<img class="aligncenter size-full wp-image-63298" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/IMG_4263-1.jpg" alt="Музей Становлення української нації" width="1200" height="900">

?️ Музей Становлення української нації <strong>працює 9:00 до 20:00</strong> без вихідних. Вхід коштує 220₴ для дорослих та 160₴ для дітей від 6 до 16 років. Вхід дітям до 6 років безкоштовний. Оплатити можна безконтактно за допомогою NFC — смартфоном, розумним годинником або карткою з підтримкою безконтактних платежів.

Детальна інформація на сторінці у <a href="https://www.facebook.com/MuseumMakingofUkrainianNation/" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>.

Читайте також про те, що фортеця «ТуСтань!» <a href="https://nachasi.com/2019/07/15/tustan-vr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/07/Tustan_2-virtualna-realnist-vr-300x200.jpg" />? Фортеця Тустань презентує локацію віртуальної реальності: як VR відтворює середньовіччя</span></a> локацію віртуальної реальності.

<div class="newsHeading">У Києві відкрився Музей Становлення української нації. 100 фігур видатних українців та 25 сюжетних композицій. Якщо ви ще не завітали до нового музею, то саме для вас Na chasi підготував фоторепортаж з невеликою розповіддю про кожну сюжетну лінію експозиції.<span></span></div>

<strong>Музей Становлення української нації</strong> пропонує відвідувачам <strong>100 фігур</strong> видатних українців, зроблених не просто з воску, а з новітнього матеріалу – <strong>кібершкіри</strong>. Разом з історичними постатями та відомими українцями можна <strong>мандрувати Україною з часів скіфів і до отримання Томосу</strong>. Кожен на власні очі побачить <strong>Богдана Хмельницького, Івана Котляревського, Данила Галицького, Михайла Грушевського</strong> та інших.

Якщо ви ще не завітали до нового музею, то саме для вас <strong>Na chasi</strong> підготував фоторепортаж з невеликою розповіддю про кожну сюжетну лінію експозиції.
<h2><strong>? Фоторепортаж</strong></h2>
?️ Розпочинається експозиція зі <strong>свічки</strong>, віск для якої збирали з усієї країни. <strong>Спіраль ДНК</strong> на ній символізує розвиток життя на території <strong>України</strong>. Запалений вогонь підкреслює неперервність нашої країни ще з давніх часів.

<img class="aligncenter wp-image-63254" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/muzej-stanovlennya-ukrayinskoyi-natsiyi.jpg" alt="" width="450" height="600" />

&nbsp;

? <strong>Сюжетні композиції</strong> розвиваються за часовою стрілкою, починаючи з давніх-давен. Ми можемо бачити, як зародилося життя на території <strong>України</strong>, доки Європи ще навіть не було на мапі.

Пам'ятайте, що <strong>центр слов'янських держав</strong> знаходиться у Києві. Щоб зацікавити відвідувачів будь-якого віку додали інтерактивності: наприклад, чутно, як співають пташки співають та б'ють сокири. У майбутньому буде ще пахнути зрізаною липою.

[gallery type="rectangular" ids="63256,63257,63255"]

? У цій сюжетній композиції зображені <strong>князь Ігор та княгиня Ольга</strong> зі своєю ключницею <strong>Малушою</strong>.

[gallery type="rectangular" ids="63260,63259,63258"]

⛪ Сцена <strong>Хрещення Русі</strong> та <strong>Володимир Великий</strong>, який промовляє «Ти хрещений?». Незабаром також з'явиться запах скошеної трави, бо на <strong>Почайній</strong>, де хрестили Русь, у той час скосили траву.

[gallery type="rectangular" ids="63262,63261"]

? <strong>Ярослава Мудрого</strong> прозвали <strong>«тестем» Європи</strong> через те, що його діти були дружинами та чоловіками найвпливовіших королівських родин. Дружина <strong>короля Угорщини, короля Англії, короля Франції, короля Норвегії</strong> та чоловік <strong>принцеси Баварської</strong>. Від цих п'яти дітей пішло 60% королівських сімей всієї Європи.

Тут можна почути літургію та відчути запахи миро та ладану.

[gallery type="rectangular" ids="63264,63263"]

⚔️ <strong>Данило Галицький</strong> — одна із найвидатніших постатей в історії Української держави. <strong>Князь Галичини та Волині</strong> закарбував своє ім’я як мудрий правитель і талановитий полководець.

[gallery type="rectangular" ids="63266,63265"]

? А ще завітаймо до кабінету <strong>Костянтина Острозького</strong>, найбільшого магната Європи на той час. Син великого гетьмана литовського князя заснував <strong>Острозьку академію</strong>, друкував книжки та об'єднав багато народів

[caption id="attachment_63267" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-63267" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/IMG_4305-1.jpg" alt="Костянтин Острозький" width="1200" height="900" /> Костянтин Острозький[/caption]

⛵ Одна з найатмосферніших композицій музею – це колоритна ілюстрація про переможні походи князя-воїна <strong>Святослава Хороброго</strong> у період творення <strong>держави Русі</strong>.

[caption id="attachment_63268" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-63268" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/IMG_4076-1.jpg" alt="Святослав Хоробрий" width="1200" height="900" /> Святослав Хоробрий[/caption]

?️ <strong>Богдан Хмельницький</strong> і посли <strong>Московії, Речі Посполитої та Османської імперії</strong>, які зображені з характерними рисами для своєї нації. <strong>Хмельницький</strong> згодом буде повертати очі, а <strong>козак</strong>, що стоїть поруч з ним, вже підморгує відвідувачам.

[gallery type="rectangular" ids="63270,63269"]

☕ <strong>Юрій Кульчицький</strong>, відомий не тільки кавою, але й тим, що врятував Відень від облоги. Він вийшов за оточення міста та покликав на допомогу короля Речі Посполитої <strong>Яна Собеського</strong> та гетьмана <strong>Стефана Куницького</strong>. Останнього за віддану допомогу <strong>Собеський</strong> посвячує у лицарі. Так, австрійське, польське та українське військо не пустило <strong>Османів</strong> завоювати <strong>Європу</strong>.

[gallery type="rectangular" ids="63273,63272,63271"]

? <strong>Іван Мазепа</strong> був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років.

[gallery type="rectangular" ids="63275,63274"]

? Посередині можна споглядати за відео з <strong>54 замками</strong> зі всієї України. Для наочності ліворуч та праворуч зробили <strong>шість моделей-копій</strong> найбільших замків.

[gallery type="rectangular" ids="63278,63276,63277"]

?? <strong>Мапа України</strong>, кожна область якої має прапорець з назвою та гербом. На них насипана <strong>земля з їхньої території</strong>, що легко побачити, бо вони відрізняються навіть за кольором.

Позаду мапи знаходяться екрани з хронікою <strong>Майдану</strong>: кожні 1,5 хвилини показують події <strong>онлайн, 2004 та 2013 року</strong>, що відбувалися у центрі Києва. На колонах поблизу них розповідають про всі <strong>Майдани</strong>, а на останній колоні написано: «<strong>Боротьба не закінчилась, від нас залежить, що напишуть пращури</strong>».

[gallery type="rectangular" ids="63280,63279"]

✍️ Духовні творці України: <strong>Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Григорій Сковорода</strong> та <strong>Петро Могила</strong>.

[gallery type="rectangular" ids="63283,63281,63282"]

?? <strong>Степан Бандера</strong>, який сидить за одним столом з <strong>Андрієм Мельником</strong>. А ще <strong>Бандера</strong> промовляє «<strong>Слава Україні</strong>», коли проходиш повз сюжетну композицію.

[gallery type="rectangular" ids="63285,63284"]

?? Переміщуємося до Берліна. Позаду можна побачити <strong>Бранденбурзькі ворота</strong> з <strong>Лідією Співак</strong>, фото якої з переможного Берліна облетіло весь світ. Також знаходиться фігура <strong>Кузьми Деревянка</strong>, який підписав Акт капітуляції Японії.

[gallery type="rectangular" ids="63287,63286"]

?? І переходимо до <strong>сучасної України</strong>.

[gallery type="rectangular" ids="63290,63291,63288,63289"]

☎️ Найемоційніша сюжетна лінія у музеї присвячена захисникам на <strong>Сході України</strong>. <strong>Савур-могила</strong>, захист аеропорту <strong>Кіборгами</strong> та бліндажі — експозиції показують, як живуть воїни. Можна почути <strong>телефонні розмови</strong> з зони бойових дій.

[gallery type="rectangular" ids="63293,63292"]
<h2><strong>❓ Музей Становлення української нації – що ще цікавого</strong></h2>
[gallery type="rectangular" ids="63295,63294"]

? <strong>Інтерактивні панелі</strong> з інформацією про всю історію гетьманства. Всі сюжетні композиції також доповнені детальною <strong>друкованою інформацією</strong>. Серед цікавинок — також таблиця з порівнянням <strong>язичницьких та християнських свят</strong>.

<img class="aligncenter size-full wp-image-63297" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/IMG_4304-1.jpg" alt="Музей Становлення української нації" width="1200" height="900" />

? На згадку про музей можна взяти <strong>паспорт УНР</strong> та поставити на ньому <strong>відбиток печаткою</strong>.

<img class="aligncenter size-full wp-image-63298" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/IMG_4263-1.jpg" alt="Музей Становлення української нації" width="1200" height="900" />

?️ Музей Становлення української нації <strong>працює 9:00 до 20:00</strong> без вихідних. Вхід коштує 220₴ для дорослих та 160₴ для дітей від 6 до 16 років. Вхід дітям до 6 років безкоштовний. Оплатити можна безконтактно за допомогою NFC — смартфоном, розумним годинником або карткою з підтримкою безконтактних платежів.

Детальна інформація на сторінці у <a href="https://www.facebook.com/MuseumMakingofUkrainianNation/" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>.

Читайте також про те, що фортеця «ТуСтань!» <a href="https://nachasi.com/2019/07/15/tustan-vr/" target="_blank" rel="noopener">презентує</a> локацію віртуальної реальності.

🇺🇦 Музей Становлення української нації: від княгині Ольги до воїнів на Сході — фоторепортаж

У Києві відкрився Музей Становлення української нації. 100 фігур видатних українців та 25 сюжетних композицій. Якщо ви ще не завітали до нового музею, то Na chasi підготував фоторепортаж з невеликою розповіддю про кожну сюжетну лінію експозиції.

#музей