<p>23 травня автори популярного бестселера «Чоловіки про фемінізм» Майкл Кіммел та Майкл Кауфман особисто презентують український переклад своєї новинки на фестивалі «Книжковий Арсенал».

Книжка видана за спільної ініціативи видавництва #книголав та глобального руху солідарності HeForShe в Україні від ООН Жінки.

<img class="aligncenter wp-image-58569" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1.png" alt="" width="589" height="426"></p>
<h2><strong>? Що буде на заході</strong></h2>
Автори говоритимуть про популяризацію ґендерної рівності, її особливі відмінності в Україні та світі, тематичні дослідження та ставлення чоловіків до фемінізму.
<h2><strong>? Про авторів</strong></h2>
Майкл Кауфман – просвітник і автор, зосереджений у своїй діяльності на залученні чоловіків і хлопчиків до подолання ґендерної нерівності й насильства щодо жінок. Співзасновник руху «Білі стрічки» — найбільшої у світі чоловічої ініціативи, що спрямована проти насильства щодо жінок.

Майкл Кіммел — активіст, викладач і дослідник, який бачить свою місію в тому, щоб залучати чоловіків і хлопчиків до підтримки ґендерної рівності. Багато років був речником Національної організації чоловіків проти сексизму (National Organization for Men against Sexism).

<img class="aligncenter wp-image-58568" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela.png" alt="" width="901" height="540"><h2><strong>? Учасники</strong></h2>
До презентації також приєднаються:
<ul>
<li>Тамара Марценюк, дослідниця соціальної проблематики і ґендерної нерівності в сучасній Україні;</li>
 	<li>Роман Вінтонів, телеведучий;</li>
 	<li>Микола Ябченко, експерт з ґендерної політики та спеціаліст з комунікацій Українського жіночого фонду.</li>
</ul>
<strong>Коли:</strong> 23 травня о 19:00

<strong>Де:</strong> Мистецький арсенал, Лаврська, 10-12

Вхід на подію за спільними <a href="https://widget.kontramarka.ua/uk/widget11site11110/widget/index" target="_blank" rel="noopener">квитками</a> на фестиваль «Книжковий Арсенал».

[related_post id="57783"]

Також з нагоди виходу книжки «Чоловіки про фемінізм» видавництво #книголав та глобальний рух солідарності HeForShe в Україні від ООН Жінки підготували спеціальні стікери для месенджеру Telegram із ілюстраціями з книжки, які вже доступні до завантаження <a href="https://t.me/addstickers/GuideToFeminism" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

Найближчим часом з'явиться Telegram-бот, який пояснює цікаві факти про фемінізм.

Na chasi пропонує <a href="https://nachasi.com/2019/05/06/men-on-feminism/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">прочитати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-300x200.png" />«Чоловіки про фемінізм» — уривок з бестселера, що розбиває стереотипи</span></a> уривок книги «Чоловіки про фемінізм».

<p>23 травня автори популярного бестселера «Чоловіки про фемінізм» Майкл Кіммел та Майкл Кауфман особисто презентують український переклад своєї новинки на фестивалі «Книжковий Арсенал».</p><p>Книжка видана за спільної ініціативи видавництва #книголав та глобального руху солідарності HeForShe в Україні від ООН Жінки.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-58569" src="/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1.png" alt="" width="589" height="426" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1.png 810w, /wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1-300x217.png 300w, /wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1-768x557.png 768w, /wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1-650x471.png 650w" sizes="(max-width: 589px) 100vw, 589px" /></p><h2><strong>? Що буде на заході</strong></h2><p>Автори говоритимуть про популяризацію ґендерної рівності, її особливі відмінності в Україні та світі, тематичні дослідження та ставлення чоловіків до фемінізму.</p><h2><strong>? Про авторів</strong></h2><p>Майкл Кауфман – просвітник і автор, зосереджений у своїй діяльності на залученні чоловіків і хлопчиків до подолання ґендерної нерівності й насильства щодо жінок. Співзасновник руху «Білі стрічки» — найбільшої у світі чоловічої ініціативи, що спрямована проти насильства щодо жінок.</p><p>Майкл Кіммел — активіст, викладач і дослідник, який бачить свою місію в тому, щоб залучати чоловіків і хлопчиків до підтримки ґендерної рівності. Багато років був речником Національної організації чоловіків проти сексизму (National Organization for Men against Sexism).</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-58568" src="/wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela.png" alt="" width="901" height="540" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela.png 1500w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-300x180.png 300w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-768x461.png 768w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-1024x614.png 1024w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-650x390.png 650w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-1233x740.png 1233w" sizes="(max-width: 901px) 100vw, 901px" /></p><h2><strong>? Учасники</strong></h2><p>До презентації також приєднаються:</p><ul><li>Тамара Марценюк, дослідниця соціальної проблематики і ґендерної нерівності в сучасній Україні;</li><li>Роман Вінтонів, телеведучий;</li><li>Микола Ябченко, експерт з ґендерної політики та спеціаліст з комунікацій Українського жіночого фонду.</li></ul><p><strong>Коли:</strong> 23 травня о 19:00</p><p><strong>Де:</strong> Мистецький арсенал, Лаврська, 10-12</p><p>Вхід на подію за спільними <a href="https://widget.kontramarka.ua/uk/widget11site11110/widget/index" target="_blank" rel="noopener">квитками</a> на фестиваль «Книжковий Арсенал».</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2019/05/09/books-ukraine-2018/" class="link">📚Як українці читали книжки у 2018 — дослідження</a>	</div><p>Також з нагоди виходу книжки «Чоловіки про фемінізм» видавництво #книголав та глобальний рух солідарності HeForShe в Україні від ООН Жінки підготували спеціальні стікери для месенджеру Telegram із ілюстраціями з книжки, які вже доступні до завантаження <a href="https://t.me/addstickers/GuideToFeminism" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p>Найближчим часом з&#8217;явиться Telegram-бот, який пояснює цікаві факти про фемінізм.</p><p>Na chasi пропонує <a href="/2019/05/06/men-on-feminism/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">прочитати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-300x200.png" />«Чоловіки про фемінізм» — уривок з бестселера, що розбиває стереотипи</span></a> уривок книги «Чоловіки про фемінізм».</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

<span>На фестивалі «Книжковий Арсенал» Майкл Кіммел та Майкл Кауфман презентують український переклад книги «Чоловіки про фемінізм» та розкажуть про ґендерну рівність та її особливі відмінності в Україні та світі.</span>

23 травня автори популярного бестселера «Чоловіки про фемінізм» Майкл Кіммел та Майкл Кауфман особисто презентують український переклад своєї новинки на фестивалі «Книжковий Арсенал».

Книжка видана за спільної ініціативи видавництва #книголав та глобального руху солідарності HeForShe в Україні від ООН Жінки.

<img class="aligncenter wp-image-58569" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1.png" alt="" width="589" height="426" />
<h2><strong>? Що буде на заході</strong></h2>
Автори говоритимуть про популяризацію ґендерної рівності, її особливі відмінності в Україні та світі, тематичні дослідження та ставлення чоловіків до фемінізму.
<h2><strong>? Про авторів</strong></h2>
Майкл Кауфман – просвітник і автор, зосереджений у своїй діяльності на залученні чоловіків і хлопчиків до подолання ґендерної нерівності й насильства щодо жінок. Співзасновник руху «Білі стрічки» — найбільшої у світі чоловічої ініціативи, що спрямована проти насильства щодо жінок.

Майкл Кіммел — активіст, викладач і дослідник, який бачить свою місію в тому, щоб залучати чоловіків і хлопчиків до підтримки ґендерної рівності. Багато років був речником Національної організації чоловіків проти сексизму (National Organization for Men against Sexism).

<img class="aligncenter wp-image-58568" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela.png" alt="" width="901" height="540" />
<h2><strong>? Учасники</strong></h2>
До презентації також приєднаються:
<ul>
 	<li>Тамара Марценюк, дослідниця соціальної проблематики і ґендерної нерівності в сучасній Україні;</li>
 	<li>Роман Вінтонів, телеведучий;</li>
 	<li>Микола Ябченко, експерт з ґендерної політики та спеціаліст з комунікацій Українського жіночого фонду.</li>
</ul>
<strong>Коли:</strong> 23 травня о 19:00

<strong>Де:</strong> Мистецький арсенал, Лаврська, 10-12

Вхід на подію за спільними <a href="https://widget.kontramarka.ua/uk/widget11site11110/widget/index" target="_blank" rel="noopener">квитками</a> на фестиваль «Книжковий Арсенал».

[related_post id="57783"]

Також з нагоди виходу книжки «Чоловіки про фемінізм» видавництво #книголав та глобальний рух солідарності HeForShe в Україні від ООН Жінки підготували спеціальні стікери для месенджеру Telegram із ілюстраціями з книжки, які вже доступні до завантаження <a href="https://t.me/addstickers/GuideToFeminism" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

Найближчим часом з'явиться Telegram-бот, який пояснює цікаві факти про фемінізм.

Na chasi пропонує <a href="https://nachasi.com/2019/05/06/men-on-feminism/" target="_blank" rel="noopener">прочитати</a> уривок книги «Чоловіки про фемінізм».

<p>23 травня автори популярного бестселера «Чоловіки про фемінізм» Майкл Кіммел та Майкл Кауфман особисто презентують український переклад своєї новинки на фестивалі «Книжковий Арсенал».</p><p>Книжка видана за спільної ініціативи видавництва #книголав та глобального руху солідарності HeForShe в Україні від ООН Жінки.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-58569" src="/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1.png" alt="" width="589" height="426" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1.png 810w, /wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1-300x217.png 300w, /wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1-768x557.png 768w, /wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2-1-650x471.png 650w" sizes="(max-width: 589px) 100vw, 589px" /></p><h2><strong>? Що буде на заході</strong></h2><p>Автори говоритимуть про популяризацію ґендерної рівності, її особливі відмінності в Україні та світі, тематичні дослідження та ставлення чоловіків до фемінізму.</p><h2><strong>? Про авторів</strong></h2><p>Майкл Кауфман – просвітник і автор, зосереджений у своїй діяльності на залученні чоловіків і хлопчиків до подолання ґендерної нерівності й насильства щодо жінок. Співзасновник руху «Білі стрічки» — найбільшої у світі чоловічої ініціативи, що спрямована проти насильства щодо жінок.</p><p>Майкл Кіммел — активіст, викладач і дослідник, який бачить свою місію в тому, щоб залучати чоловіків і хлопчиків до підтримки ґендерної рівності. Багато років був речником Національної організації чоловіків проти сексизму (National Organization for Men against Sexism).</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-58568" src="/wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela.png" alt="" width="901" height="540" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela.png 1500w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-300x180.png 300w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-768x461.png 768w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-1024x614.png 1024w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-650x390.png 650w, /wp-content/uploads/2019/05/Prezentatsiya-vid-Majkla-Kaufmana-ta-Majkla-Kimmela-1233x740.png 1233w" sizes="(max-width: 901px) 100vw, 901px" /></p><h2><strong>? Учасники</strong></h2><p>До презентації також приєднаються:</p><ul><li>Тамара Марценюк, дослідниця соціальної проблематики і ґендерної нерівності в сучасній Україні;</li><li>Роман Вінтонів, телеведучий;</li><li>Микола Ябченко, експерт з ґендерної політики та спеціаліст з комунікацій Українського жіночого фонду.</li></ul><p><strong>Коли:</strong> 23 травня о 19:00</p><p><strong>Де:</strong> Мистецький арсенал, Лаврська, 10-12</p><p>Вхід на подію за спільними <a href="https://widget.kontramarka.ua/uk/widget11site11110/widget/index" target="_blank" rel="noopener">квитками</a> на фестиваль «Книжковий Арсенал».</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2019/05/09/books-ukraine-2018/" class="link">📚Як українці читали книжки у 2018 — дослідження</a>	</div><p>Також з нагоди виходу книжки «Чоловіки про фемінізм» видавництво #книголав та глобальний рух солідарності HeForShe в Україні від ООН Жінки підготували спеціальні стікери для месенджеру Telegram із ілюстраціями з книжки, які вже доступні до завантаження <a href="https://t.me/addstickers/GuideToFeminism" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p>Найближчим часом з&#8217;явиться Telegram-бот, який пояснює цікаві факти про фемінізм.</p><p>Na chasi пропонує <a href="/2019/05/06/men-on-feminism/" target="_blank" rel="noopener">прочитати</a> уривок книги «Чоловіки про фемінізм».</p>

📗 У Києві автори бестселера «Чоловіки про фемінізм» презентують український переклад

На фестивалі «Книжковий Арсенал» Майкл Кіммел та Майкл Кауфман презентують український переклад книги «Чоловіки про фемінізм» та розкажуть про ґендерну рівність та її особливі відмінності в Україні та світі.

<p>За <a href="http://www.chytomo.com/knyhovydannia-2018-stop-kryza-j-pererozpodil-liderstva/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">даними</a> видання «Читомо», книжковий ринок в Україні переживає відродження та тектонічні зміни. Книжки українською мовою у 2018 році видали рекордною кількістю — 16 857 назв та понад 38 мільйонів примірників. Як часто, що саме читають українці і де беруть книжки? На це питання може відповісти дослідження.
</p>
<h2><strong>Хто і де купує книжки</strong></h2>
<img class="aligncenter size-full wp-image-57794" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-who-and-where.png" alt="книжки українською" width="480" height="279">

Як бачимо, за цими даними жінки купують книжки дещо більше, ніж чоловіки. Також в Україні бібліотеки не є популярним способом отримання книжок — лише 14% українців беруть книги в бібліотеках. Серед наших сусідів, <a href="http://www.eblida.org/activities/kic/public-libraries-statistics.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за даними EBLIDA</a>, найбільше до бібліотек ходять поляки — 23,4% населення. Найменше — словаки, 9%. Серед європейських країн., українці за цим показником найближчі до чехів, австрійців та угорців. Лідер рейтингу — Ісландія, де гостями бібліотек є майже половина населення, 40,96%.
<h2><strong>Нація, що багато читає?</strong></h2>
Чи вірний стереотип, що українці — одні з лідерів за обсягом читання?

[caption id="attachment_57800" align="aligncenter" width="480"]<a href="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-research-2.png" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><img class="wp-image-57800 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-research-most-read-2.png" alt="книжки українською" width="480" height="469"></a> Клікніть, щоб побачити повний рейтинг[/caption]

Серед 40 країн, що висвітлені у дослідженні, Україна знаходиться на 12 місці. 74% українців купили хоча б одну книгу — так само як у Великій Британії або Швейцарії. Наші польські сусіди знаходяться у хвості цього рейтингу — 57% поляків купували книги у 2018 році.

[blockquote_with_author name="Світлана Павелецька" position="співзасновниця видавництва #книголав" link="http://knigolove.com.ua/" content="Загалом, дійсність така, що українці насправді читають мало, але поступово починають звертати увагу на якісну літературу із гарним перекладом та цікавими обкладинками."]

<img class="aligncenter wp-image-57803 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-how-often.png" alt="книжки українською" width="480" height="174">

Якщо говорити більш конкретно, то більшість українців купує книги кілька разів на рік. Ентузіастів читання — небагато.
<h2><strong>Споживацька поведінка</strong></h2>
<img class="aligncenter size-full wp-image-57805" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-how-much.png" alt="книжки українською" width="480" height="193">

41% українців вважає, що ціни на книги — зависокі. За <a href="http://data.chytomo.com/chytannya-v-ukrayini/#header-12" target="_blank" rel="noopener noreferrer">даними</a> видання «Читомо», середня вартість книги у 2018 році склала 135₴, і лише 3% українців купували книжки вартістю більше 250₴. Ситуацію з цінами коментує співвласник видавництва «Наш формат» Антон Мартинов:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="Не можу погодитися, що ціни на книжки завеликі. Зважаючи на те, що людина може читати 1-2 книги на місяць, то при ціні 150-200₴, ця цифра навряд чи буде катастрофічною для бюджету середньостатистичного українця."]

З іншого боку, якщо така велика кількість споживачів вважає книжки задорогими, можливо, цю проблему треба вирішувати. У «Нашому форматі» розповідають, з чого складається вартість книги на полиці магазину, а також наголошують, що ціною зниження вартості стане погіршення якості:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="Якщо казати про собівартість, то вона на ⅔ складається із роботи людей - автора, перекладача, редактора, коректора, верстальника, і на ⅓ із вартості виробництва книжки. Знижувати вартість книжки можна лише коштом одного із цих елементів. Тобто або зменшувати гонорари перекладачів чи верстальників, або знижувати якість паперу. Жоден із цих варіантів не є прийнятним для нас. Книжка надрукована на газетному папері без залучення професійних перекладачів, редакторів, верстальників перетворюється просто на папір та набір слів. Це не про естетичні враження та інтелектуальний розвиток."]
<h2><strong>Як читають українці</strong></h2>
<img class="aligncenter size-full wp-image-57807" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-format.png" alt="книжки українською онлайн" width="480" height="258">

Більшість українських читачів надають перевагу старому-доброму друку: запах фарби та паперу — романтика. В сегменті електронних книжок ситуація неоднозначна. Попри те, що майже половина українців читає електронні книги, піратський сегмент цього ринку — у два рази більший за легальний.

[blockquote_with_author name="Світлана Павелецька" position="співзасновниця видавництва #книголав" link="http://knigolove.com.ua/" content="Наш споживач не звик платити за речі, до яких він не може доторкнутися. Це стосується не лише книжок, але і багатьох інших речей – це і телебачення, і кіно, і музика. Люди витрачають кошти на те, щоб виробити продукт, а інші – вважають, що можуть отримати це безкоштовно, і коли ти ставиш адекватну ціну, то деякі споживачі відноситься до цього з обуренням."]

Погоджується зі Світланою й Антон Мартинов:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="Непопулярним у нас поки залишається легальний контент. І тут є дві причини. Перша — це відсутність культури. А друга — не менш важлива — це відсутність сервісу. Понад рік тому ми почали фіксувати Телеграм-канали, де викладаються наші книжки. Наш електронний контент і раніше гуляв інтернетом, а Телеграм-канали ще більше спростили доступ до нього. Тоді ми почали розробку власного додатка для Apple та Android. "]

Піратство, відсутність інфраструктури та уваги глобальних гравців до України призводить до того, що видавцям необхідно додатково інвестувати у власні інструменти для розповсюдження продукції:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="В Україні немає таких гравців, як Kindle, Audible чи Spotify, iTunes та Google Books дуже пасивно працюють з українськими книжками. Тож ми вирішили покладатися на власні сили: ми захистили формат, зробили вбудовану читалку, плануємо пропонувати не лише наші книжки, але й книжки інших видавництв. Це і є наша спроба забезпечити зручний легальний сервіс."]

Окрім цього, електронний формат підходить не для всіх жанрів, зазначає Світлана Павелецька:

[blockquote_with_author name="Світлана Павелецька" position="співзасновниця видавництва #книголав" link="http://knigolove.com.ua/" content="В нас є певний досвід продажу електронних книжок. Наше ціноутворення неможливо порівнювати із ціноутворенням на інших ринках, тут наша маржа на електронні книжки наразі набагато менша, ніж на друковані. Що стосується дитячої літератури, яка є головним фокусом нашого видавництва, то вона взагалі дуже складно просувається в онлайні. А якщо говорити про художню літературу, все ж таки в Україні є традицією читати її у друкованому вигляді"]
<h2><strong>Аудіокниги</strong></h2>
Ще однією суттєвою відмінністю українського книжкового ринку є непопулярність аудіокниг. У США щонайменше 44% людей <a href="https://www.edisonresearch.com/infinite-dial-2018/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">послухали</a> хоча б одну аудіокнигу, а 15% американців слухають не менше, ніж 11 аудіокниг на рік. Схожу ситуацію можна спостерігати і <a href="https://goodereader.com/blog/digital-publishing/audiobook-trends-and-statistics-for-2017" target="_blank" rel="noopener noreferrer">в Європі</a>. Україну поки що цей тренд оминає — лише 2% українців обирають аудіокнижки онлайн або на CD. Світлана Павелецька погоджується з результатами дослідження, але додає, що сегмент аудіокниг «стрімко зростає».
<h2><strong>Нарешті, що читають українці</strong></h2>
<img class="aligncenter wp-image-57810 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-type.png" alt="книжки українською" width="480" height="234">

Майже всі українські читачі полюбляють художню літературу і приблизно третина купує книги про бізнес. Документальну прозу читають менше за все, це збігається і зі світовою тенденцією. Антон Мартинов зауважує:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="Тут не відображено дитячий сегмент літератури — а це близько третини всього ринку."]

За даними Picodi, українці — палкі поціновувачі класичної літератури, яка суттєво випереджає всі інші жанри за популярністю. І, попри стереотипи, детективи не ввійшли навіть у топ-5 жанрів, які полюбляють наші читачі.

<img class="aligncenter size-full wp-image-57811" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-genres.png" alt="" width="480" height="318">

Ключові відмінності українського ринку від решти світу — неочікувана популярність поезії, і навпаки — непопулярність пригод та фантастики і фентезі. Втім, Світлана Павелецька з видавництва #книголав зазначає:

[blockquote_with_author name="Світлана Павелецька" position="співзасновниця видавництва #книголав" link="http://knigolove.com.ua/" content="Один із найбільш популярних жанрів серед нашого асортименту – це трилери, що повністю збігається з картиною міжнародною, але трохи відрізняється від результатів цього дослідження."]

<img class="aligncenter size-large wp-image-57812" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-top-genres-world.png" alt="" width="480" height="153">

Ситуація на українському книжковому ринку покращується, але чи буде Україна помітним гравцем у глобальній книжковій індустрії, залежить не тільки від видавництв. Поки глобальний ринок електронних книжок <a href="https://www.statista.com/outlook/213/100/ebooks/worldwide" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зростає</a> і вже становить гігантські $13 мільярдів, третина українських читачів завантажує електронні книги нелегально. Цим ми не просто позбавляємо видавничий бізнес прибутку — ми позбавляємо себе можливості читати швидко якісні переклади актуальних книжок.

<em>Ми дякуємо компанії Picodi за надане дослідження, яке повністю можна прочитати <a href="https://www.picodi.com/ua/mozhna-deshevshe/knizhnyj-shopping-v-ukraine-i-mire" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у блозі компанії</a> (російською мовою). Також висловлюємо подяку співзасновниці видавництва <a href="http://knigolove.com.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">#книголав</a> Світлані Павелецькій та співвласнику видавництва «<a href="http://nashformat.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Наш формат</a>» Антону Мартинову за надані коментарі. </em>

<p>За <a href="http://www.chytomo.com/knyhovydannia-2018-stop-kryza-j-pererozpodil-liderstva/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">даними</a> видання «Читомо», книжковий ринок в Україні переживає відродження та тектонічні зміни. Книжки українською мовою у 2018 році видали рекордною кількістю — 16 857 назв та понад 38 мільйонів примірників. Як часто, що саме читають українці і де беруть книжки? На це питання може відповісти дослідження.</p><h2><strong>Хто і де купує книжки</strong></h2><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-57794" src="/wp-content/uploads/2019/05/books-who-and-where.png" alt="книжки українською" width="480" height="279" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/books-who-and-where.png 480w, /wp-content/uploads/2019/05/books-who-and-where-300x174.png 300w" sizes="(max-width: 480px) 100vw, 480px" /></p><p>Як бачимо, за цими даними жінки купують книжки дещо більше, ніж чоловіки. Також в Україні бібліотеки не є популярним способом отримання книжок — лише 14% українців беруть книги в бібліотеках. Серед наших сусідів, <a href="http://www.eblida.org/activities/kic/public-libraries-statistics.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за даними EBLIDA</a>, найбільше до бібліотек ходять поляки — 23,4% населення. Найменше — словаки, 9%. Серед європейських країн., українці за цим показником найближчі до чехів, австрійців та угорців. Лідер рейтингу — Ісландія, де гостями бібліотек є майже половина населення, 40,96%.</p><h2><strong>Нація, що багато читає?</strong></h2><p>Чи вірний стереотип, що українці — одні з лідерів за обсягом читання?</p><div id="attachment_57800" style="width: 490px" class="wp-caption aligncenter"><a href="/wp-content/uploads/2019/05/books-research-2.png" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><img aria-describedby="caption-attachment-57800" loading="lazy" class="wp-image-57800 size-full" src="/wp-content/uploads/2019/05/books-research-most-read-2.png" alt="книжки українською" width="480" height="469" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/books-research-most-read-2.png 480w, /wp-content/uploads/2019/05/books-research-most-read-2-300x293.png 300w, /wp-content/uploads/2019/05/books-research-most-read-2-65x65.png 65w" sizes="(max-width: 480px) 100vw, 480px" /></a><p id="caption-attachment-57800" class="wp-caption-text">Клікніть, щоб побачити повний рейтинг</p></div><p>Серед 40 країн, що висвітлені у дослідженні, Україна знаходиться на 12 місці. 74% українців купили хоча б одну книгу — так само як у Великій Британії або Швейцарії. Наші польські сусіди знаходяться у хвості цього рейтингу — 57% поляків купували книги у 2018 році.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Загалом, дійсність така, що українці насправді читають мало, але поступово починають звертати увагу на якісну літературу із гарним перекладом та цікавими обкладинками.</p>					<cite>									<a href="http://knigolove.com.ua/"><strong>Світлана Павелецька,</strong></a> співзасновниця видавництва #книголав							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57803 size-full" src="/wp-content/uploads/2019/05/books-how-often.png" alt="книжки українською" width="480" height="174" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/books-how-often.png 480w, /wp-content/uploads/2019/05/books-how-often-300x109.png 300w" sizes="(max-width: 480px) 100vw, 480px" /></p><p>Якщо говорити більш конкретно, то більшість українців купує книги кілька разів на рік. Ентузіастів читання — небагато.</p><h2><strong>Споживацька поведінка</strong></h2><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-57805" src="/wp-content/uploads/2019/05/books-how-much.png" alt="книжки українською" width="480" height="193" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/books-how-much.png 480w, /wp-content/uploads/2019/05/books-how-much-300x121.png 300w" sizes="(max-width: 480px) 100vw, 480px" /></p><p>41% українців вважає, що ціни на книги — зависокі. За <a href="http://data.chytomo.com/chytannya-v-ukrayini/#header-12" target="_blank" rel="noopener noreferrer">даними</a> видання «Читомо», середня вартість книги у 2018 році склала 135₴, і лише 3% українців купували книжки вартістю більше 250₴. Ситуацію з цінами коментує співвласник видавництва «Наш формат» Антон Мартинов:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Не можу погодитися, що ціни на книжки завеликі. Зважаючи на те, що людина може читати 1-2 книги на місяць, то при ціні 150-200₴, ця цифра навряд чи буде катастрофічною для бюджету середньостатистичного українця.</p>					<cite>									<a href="http://nashformat.ua"><strong>Антон Мартинов,</strong></a> співвласник видавництва «Наш формат»							</cite>			</blockquote><p>З іншого боку, якщо така велика кількість споживачів вважає книжки задорогими, можливо, цю проблему треба вирішувати. У «Нашому форматі» розповідають, з чого складається вартість книги на полиці магазину, а також наголошують, що ціною зниження вартості стане погіршення якості:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Якщо казати про собівартість, то вона на ⅔ складається із роботи людей - автора, перекладача, редактора, коректора, верстальника, і на ⅓ із вартості виробництва книжки. Знижувати вартість книжки можна лише коштом одного із цих елементів. Тобто або зменшувати гонорари перекладачів чи верстальників, або знижувати якість паперу. Жоден із цих варіантів не є прийнятним для нас. Книжка надрукована на газетному папері без залучення професійних перекладачів, редакторів, верстальників перетворюється просто на папір та набір слів. Це не про естетичні враження та інтелектуальний розвиток.</p>					<cite>									<a href="http://nashformat.ua"><strong>Антон Мартинов,</strong></a> співвласник видавництва «Наш формат»							</cite>			</blockquote><h2><strong>Як читають українці</strong></h2><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-57807" src="/wp-content/uploads/2019/05/books-format.png" alt="книжки українською онлайн" width="480" height="258" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/books-format.png 480w, /wp-content/uploads/2019/05/books-format-300x161.png 300w" sizes="(max-width: 480px) 100vw, 480px" /></p><p>Більшість українських читачів надають перевагу старому-доброму друку: запах фарби та паперу — романтика. В сегменті електронних книжок ситуація неоднозначна. Попри те, що майже половина українців читає електронні книги, піратський сегмент цього ринку — у два рази більший за легальний.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наш споживач не звик платити за речі, до яких він не може доторкнутися. Це стосується не лише книжок, але і багатьох інших речей – це і телебачення, і кіно, і музика. Люди витрачають кошти на те, щоб виробити продукт, а інші – вважають, що можуть отримати це безкоштовно, і коли ти ставиш адекватну ціну, то деякі споживачі відноситься до цього з обуренням.</p>					<cite>									<a href="http://knigolove.com.ua/"><strong>Світлана Павелецька,</strong></a> співзасновниця видавництва #книголав							</cite>			</blockquote><p>Погоджується зі Світланою й Антон Мартинов:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Непопулярним у нас поки залишається легальний контент. І тут є дві причини. Перша — це відсутність культури. А друга — не менш важлива — це відсутність сервісу. Понад рік тому ми почали фіксувати Телеграм-канали, де викладаються наші книжки. Наш електронний контент і раніше гуляв інтернетом, а Телеграм-канали ще більше спростили доступ до нього. Тоді ми почали розробку власного додатка для Apple та Android. </p>					<cite>									<a href="http://nashformat.ua"><strong>Антон Мартинов,</strong></a> співвласник видавництва «Наш формат»							</cite>			</blockquote><p>Піратство, відсутність інфраструктури та уваги глобальних гравців до України призводить до того, що видавцям необхідно додатково інвестувати у власні інструменти для розповсюдження продукції:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>В Україні немає таких гравців, як Kindle, Audible чи Spotify, iTunes та Google Books дуже пасивно працюють з українськими книжками. Тож ми вирішили покладатися на власні сили: ми захистили формат, зробили вбудовану читалку, плануємо пропонувати не лише наші книжки, але й книжки інших видавництв. Це і є наша спроба забезпечити зручний легальний сервіс.</p>					<cite>									<a href="http://nashformat.ua"><strong>Антон Мартинов,</strong></a> співвласник видавництва «Наш формат»							</cite>			</blockquote><p>Окрім цього, електронний формат підходить не для всіх жанрів, зазначає Світлана Павелецька:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>В нас є певний досвід продажу електронних книжок. Наше ціноутворення неможливо порівнювати із ціноутворенням на інших ринках, тут наша маржа на електронні книжки наразі набагато менша, ніж на друковані. Що стосується дитячої літератури, яка є головним фокусом нашого видавництва, то вона взагалі дуже складно просувається в онлайні. А якщо говорити про художню літературу, все ж таки в Україні є традицією читати її у друкованому вигляді</p>					<cite>									<a href="http://knigolove.com.ua/"><strong>Світлана Павелецька,</strong></a> співзасновниця видавництва #книголав							</cite>			</blockquote><h2><strong>Аудіокниги</strong></h2><p>Ще однією суттєвою відмінністю українського книжкового ринку є непопулярність аудіокниг. У США щонайменше 44% людей <a href="https://www.edisonresearch.com/infinite-dial-2018/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">послухали</a> хоча б одну аудіокнигу, а 15% американців слухають не менше, ніж 11 аудіокниг на рік. Схожу ситуацію можна спостерігати і <a href="https://goodereader.com/blog/digital-publishing/audiobook-trends-and-statistics-for-2017" target="_blank" rel="noopener noreferrer">в Європі</a>. Україну поки що цей тренд оминає — лише 2% українців обирають аудіокнижки онлайн або на CD. Світлана Павелецька погоджується з результатами дослідження, але додає, що сегмент аудіокниг «стрімко зростає».</p><h2><strong>Нарешті, що читають українці</strong></h2><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57810 size-full" src="/wp-content/uploads/2019/05/books-type.png" alt="книжки українською" width="480" height="234" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/books-type.png 480w, /wp-content/uploads/2019/05/books-type-300x146.png 300w" sizes="(max-width: 480px) 100vw, 480px" /></p><p>Майже всі українські читачі полюбляють художню літературу і приблизно третина купує книги про бізнес. Документальну прозу читають менше за все, це збігається і зі світовою тенденцією. Антон Мартинов зауважує:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Тут не відображено дитячий сегмент літератури — а це близько третини всього ринку.</p>					<cite>									<a href="http://nashformat.ua"><strong>Антон Мартинов,</strong></a> співвласник видавництва «Наш формат»							</cite>			</blockquote><p>За даними Picodi, українці — палкі поціновувачі класичної літератури, яка суттєво випереджає всі інші жанри за популярністю. І, попри стереотипи, детективи не ввійшли навіть у топ-5 жанрів, які полюбляють наші читачі.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-57811" src="/wp-content/uploads/2019/05/books-genres.png" alt="" width="480" height="318" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/books-genres.png 480w, /wp-content/uploads/2019/05/books-genres-300x200.png 300w" sizes="(max-width: 480px) 100vw, 480px" /></p><p>Ключові відмінності українського ринку від решти світу — неочікувана популярність поезії, і навпаки — непопулярність пригод та фантастики і фентезі. Втім, Світлана Павелецька з видавництва #книголав зазначає:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Один із найбільш популярних жанрів серед нашого асортименту – це трилери, що повністю збігається з картиною міжнародною, але трохи відрізняється від результатів цього дослідження.</p>					<cite>									<a href="http://knigolove.com.ua/"><strong>Світлана Павелецька,</strong></a> співзасновниця видавництва #книголав							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-57812" src="/wp-content/uploads/2019/05/books-top-genres-world.png" alt="" width="480" height="153" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/books-top-genres-world.png 480w, /wp-content/uploads/2019/05/books-top-genres-world-300x96.png 300w" sizes="(max-width: 480px) 100vw, 480px" /></p><p>Ситуація на українському книжковому ринку покращується, але чи буде Україна помітним гравцем у глобальній книжковій індустрії, залежить не тільки від видавництв. Поки глобальний ринок електронних книжок <a href="https://www.statista.com/outlook/213/100/ebooks/worldwide" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зростає</a> і вже становить гігантські $13 мільярдів, третина українських читачів завантажує електронні книги нелегально. Цим ми не просто позбавляємо видавничий бізнес прибутку — ми позбавляємо себе можливості читати швидко якісні переклади актуальних книжок.</p><p><em>Ми дякуємо компанії Picodi за надане дослідження, яке повністю можна прочитати <a href="https://www.picodi.com/ua/mozhna-deshevshe/knizhnyj-shopping-v-ukraine-i-mire" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у блозі компанії</a> (російською мовою). Також висловлюємо подяку співзасновниці видавництва <a href="http://knigolove.com.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">#книголав</a> Світлані Павелецькій та співвласнику видавництва «<a href="http://nashformat.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Наш формат</a>» Антону Мартинову за надані коментарі. </em></p>

Щоби дізнатися, що, як і коли читають українці, ми звернулися до компанії <a href="https://picodi.com" target="_blank" rel="noopener">Picodi</a>, яка провела своє дослідження українського ринку книжок, а також попросили прокоментувати результати дослідження керівників видавництв «<a href="https://nashformat.ua/" target="_blank" rel="noopener">Наш формат</a>» та <a href="http://knigolove.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">#книголав</a>.

За <a href="http://www.chytomo.com/knyhovydannia-2018-stop-kryza-j-pererozpodil-liderstva/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">даними</a> видання «Читомо», книжковий ринок в Україні переживає відродження та тектонічні зміни. Книжки українською мовою у 2018 році видали рекордною кількістю — 16 857 назв та понад 38 мільйонів примірників. Як часто, що саме читають українці і де беруть книжки? На це питання може відповісти дослідження.
<h2><strong>Хто і де купує книжки</strong></h2>
<img class="aligncenter size-full wp-image-57794" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-who-and-where.png" alt="книжки українською" width="480" height="279" />

Як бачимо, за цими даними жінки купують книжки дещо більше, ніж чоловіки. Також в Україні бібліотеки не є популярним способом отримання книжок — лише 14% українців беруть книги в бібліотеках. Серед наших сусідів, <a href="http://www.eblida.org/activities/kic/public-libraries-statistics.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за даними EBLIDA</a>, найбільше до бібліотек ходять поляки — 23,4% населення. Найменше — словаки, 9%. Серед європейських країн., українці за цим показником найближчі до чехів, австрійців та угорців. Лідер рейтингу — Ісландія, де гостями бібліотек є майже половина населення, 40,96%.
<h2><strong>Нація, що багато читає?</strong></h2>
Чи вірний стереотип, що українці — одні з лідерів за обсягом читання?

[caption id="attachment_57800" align="aligncenter" width="480"]<a href="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-research-2.png" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><img class="wp-image-57800 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-research-most-read-2.png" alt="книжки українською" width="480" height="469" /></a> Клікніть, щоб побачити повний рейтинг[/caption]

Серед 40 країн, що висвітлені у дослідженні, Україна знаходиться на 12 місці. 74% українців купили хоча б одну книгу — так само як у Великій Британії або Швейцарії. Наші польські сусіди знаходяться у хвості цього рейтингу — 57% поляків купували книги у 2018 році.

[blockquote_with_author name="Світлана Павелецька" position="співзасновниця видавництва #книголав" link="http://knigolove.com.ua/" content="Загалом, дійсність така, що українці насправді читають мало, але поступово починають звертати увагу на якісну літературу із гарним перекладом та цікавими обкладинками."]

<img class="aligncenter wp-image-57803 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-how-often.png" alt="книжки українською" width="480" height="174" />

Якщо говорити більш конкретно, то більшість українців купує книги кілька разів на рік. Ентузіастів читання — небагато.
<h2><strong>Споживацька поведінка</strong></h2>
<img class="aligncenter size-full wp-image-57805" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-how-much.png" alt="книжки українською" width="480" height="193" />

41% українців вважає, що ціни на книги — зависокі. За <a href="http://data.chytomo.com/chytannya-v-ukrayini/#header-12" target="_blank" rel="noopener noreferrer">даними</a> видання «Читомо», середня вартість книги у 2018 році склала 135₴, і лише 3% українців купували книжки вартістю більше 250₴. Ситуацію з цінами коментує співвласник видавництва «Наш формат» Антон Мартинов:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="Не можу погодитися, що ціни на книжки завеликі. Зважаючи на те, що людина може читати 1-2 книги на місяць, то при ціні 150-200₴, ця цифра навряд чи буде катастрофічною для бюджету середньостатистичного українця."]

З іншого боку, якщо така велика кількість споживачів вважає книжки задорогими, можливо, цю проблему треба вирішувати. У «Нашому форматі» розповідають, з чого складається вартість книги на полиці магазину, а також наголошують, що ціною зниження вартості стане погіршення якості:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="Якщо казати про собівартість, то вона на ⅔ складається із роботи людей - автора, перекладача, редактора, коректора, верстальника, і на ⅓ із вартості виробництва книжки. Знижувати вартість книжки можна лише коштом одного із цих елементів. Тобто або зменшувати гонорари перекладачів чи верстальників, або знижувати якість паперу. Жоден із цих варіантів не є прийнятним для нас. Книжка надрукована на газетному папері без залучення професійних перекладачів, редакторів, верстальників перетворюється просто на папір та набір слів. Це не про естетичні враження та інтелектуальний розвиток."]
<h2><strong>Як читають українці</strong></h2>
<img class="aligncenter size-full wp-image-57807" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-format.png" alt="книжки українською онлайн" width="480" height="258" />

Більшість українських читачів надають перевагу старому-доброму друку: запах фарби та паперу — романтика. В сегменті електронних книжок ситуація неоднозначна. Попри те, що майже половина українців читає електронні книги, піратський сегмент цього ринку — у два рази більший за легальний.

[blockquote_with_author name="Світлана Павелецька" position="співзасновниця видавництва #книголав" link="http://knigolove.com.ua/" content="Наш споживач не звик платити за речі, до яких він не може доторкнутися. Це стосується не лише книжок, але і багатьох інших речей – це і телебачення, і кіно, і музика. Люди витрачають кошти на те, щоб виробити продукт, а інші – вважають, що можуть отримати це безкоштовно, і коли ти ставиш адекватну ціну, то деякі споживачі відноситься до цього з обуренням."]

Погоджується зі Світланою й Антон Мартинов:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="Непопулярним у нас поки залишається легальний контент. І тут є дві причини. Перша — це відсутність культури. А друга — не менш важлива — це відсутність сервісу. Понад рік тому ми почали фіксувати Телеграм-канали, де викладаються наші книжки. Наш електронний контент і раніше гуляв інтернетом, а Телеграм-канали ще більше спростили доступ до нього. Тоді ми почали розробку власного додатка для Apple та Android. "]

Піратство, відсутність інфраструктури та уваги глобальних гравців до України призводить до того, що видавцям необхідно додатково інвестувати у власні інструменти для розповсюдження продукції:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="В Україні немає таких гравців, як Kindle, Audible чи Spotify, iTunes та Google Books дуже пасивно працюють з українськими книжками. Тож ми вирішили покладатися на власні сили: ми захистили формат, зробили вбудовану читалку, плануємо пропонувати не лише наші книжки, але й книжки інших видавництв. Це і є наша спроба забезпечити зручний легальний сервіс."]

Окрім цього, електронний формат підходить не для всіх жанрів, зазначає Світлана Павелецька:

[blockquote_with_author name="Світлана Павелецька" position="співзасновниця видавництва #книголав" link="http://knigolove.com.ua/" content="В нас є певний досвід продажу електронних книжок. Наше ціноутворення неможливо порівнювати із ціноутворенням на інших ринках, тут наша маржа на електронні книжки наразі набагато менша, ніж на друковані. Що стосується дитячої літератури, яка є головним фокусом нашого видавництва, то вона взагалі дуже складно просувається в онлайні. А якщо говорити про художню літературу, все ж таки в Україні є традицією читати її у друкованому вигляді"]
<h2><strong>Аудіокниги</strong></h2>
Ще однією суттєвою відмінністю українського книжкового ринку є непопулярність аудіокниг. У США щонайменше 44% людей <a href="https://www.edisonresearch.com/infinite-dial-2018/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">послухали</a> хоча б одну аудіокнигу, а 15% американців слухають не менше, ніж 11 аудіокниг на рік. Схожу ситуацію можна спостерігати і <a href="https://goodereader.com/blog/digital-publishing/audiobook-trends-and-statistics-for-2017" target="_blank" rel="noopener noreferrer">в Європі</a>. Україну поки що цей тренд оминає — лише 2% українців обирають аудіокнижки онлайн або на CD. Світлана Павелецька погоджується з результатами дослідження, але додає, що сегмент аудіокниг «стрімко зростає».
<h2><strong>Нарешті, що читають українці</strong></h2>
<img class="aligncenter wp-image-57810 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-type.png" alt="книжки українською" width="480" height="234" />

Майже всі українські читачі полюбляють художню літературу і приблизно третина купує книги про бізнес. Документальну прозу читають менше за все, це збігається і зі світовою тенденцією. Антон Мартинов зауважує:

[blockquote_with_author name="Антон Мартинов" position="співвласник видавництва «Наш формат»" link="http://nashformat.ua" content="Тут не відображено дитячий сегмент літератури — а це близько третини всього ринку."]

За даними Picodi, українці — палкі поціновувачі класичної літератури, яка суттєво випереджає всі інші жанри за популярністю. І, попри стереотипи, детективи не ввійшли навіть у топ-5 жанрів, які полюбляють наші читачі.

<img class="aligncenter size-full wp-image-57811" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-genres.png" alt="" width="480" height="318" />

Ключові відмінності українського ринку від решти світу — неочікувана популярність поезії, і навпаки — непопулярність пригод та фантастики і фентезі. Втім, Світлана Павелецька з видавництва #книголав зазначає:

[blockquote_with_author name="Світлана Павелецька" position="співзасновниця видавництва #книголав" link="http://knigolove.com.ua/" content="Один із найбільш популярних жанрів серед нашого асортименту – це трилери, що повністю збігається з картиною міжнародною, але трохи відрізняється від результатів цього дослідження."]

<img class="aligncenter size-large wp-image-57812" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/books-top-genres-world.png" alt="" width="480" height="153" />

Ситуація на українському книжковому ринку покращується, але чи буде Україна помітним гравцем у глобальній книжковій індустрії, залежить не тільки від видавництв. Поки глобальний ринок електронних книжок <a href="https://www.statista.com/outlook/213/100/ebooks/worldwide" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зростає</a> і вже становить гігантські $13 мільярдів, третина українських читачів завантажує електронні книги нелегально. Цим ми не просто позбавляємо видавничий бізнес прибутку — ми позбавляємо себе можливості читати швидко якісні переклади актуальних книжок.

<em>Ми дякуємо компанії Picodi за надане дослідження, яке повністю можна прочитати <a href="https://www.picodi.com/ua/mozhna-deshevshe/knizhnyj-shopping-v-ukraine-i-mire" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у блозі компанії</a> (російською мовою). Також висловлюємо подяку співзасновниці видавництва <a href="http://knigolove.com.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">#книголав</a> Світлані Павелецькій та співвласнику видавництва «<a href="http://nashformat.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Наш формат</a>» Антону Мартинову за надані коментарі. </em>

📚Як українці читали книжки у 2018 — дослідження

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

У травні зі спільної ініціативи видавництва <a href="http://knigolove.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">#книголав</a> та глобального руху <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/HeForShe" target="_blank" rel="noopener">HeForShe</a> українською мовою вийде бестселер «Чоловіки про фемінізм» Майкла Кауфмана та Майкла Кіммела. Публікуємо уривок з видання, що розкаже основи та принципи фемінізму та змінить чимало поглядів на вже сформовані стереотипи.

«Для багатьох українців слово «фемінізм» є чимось страшним і незрозумілим, у той час у світі це поняття є нормою та звичайною частиною життя. Тисячі жінок підіймають питання «фемінізму», але коли це зробили чоловіки, ще й у такій зрозумілій та гумористичній подачі, шансів не видати цю книжку було мало. Буденні ситуації та легкість тексту дозволяють змінити погляд на чимало речей, що пов`язані із рівністю та правами», – розповідає Світлана Павелецька, співзасновниця видавництва <a href="http://knigolove.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">#книголав</a>.

Майкл Кауфман – просвітник і автор, зосереджений у своїй діяльності на залученні чоловіків і хлопчиків до подолання ґендерної нерівності й насильства щодо жінок. Працював у сорока п’яти країнах, широко співпрацював з ООН, а також численними громадськими й державними інституціями. Співзасновник руху «Білі стрічки» — найбільшої у світі чоловічої ініціативи, що спрямована проти насильства щодо жінок.

Майкл Кіммел — активіст, викладач і дослідник, який бачить свою місію в тому, щоб залучати чоловіків і хлопчиків до підтримки ґендерної рівності. Професор соціології в Університеті штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук, лауреат премій у галузі освіти. Автор численних книжок і статей. Багато років був речником Національної організації чоловіків проти сексизму (National Organization for Men against Sexism).

Книга вийде наприкінці травня та вже доступна для передзамовлення.

[advertising_strip img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/Logotyp_knygolav.jpg" button_text="Передзамовити книгу" link="https://www.yakaboo.ua/ua/choloviki-pro-feminizm.html" content="«Чоловіки про фемінізм»"]

[color_title title="Жарти"]

[background_substrate color="#ddc7c7" content="ЗАПИТАННЯ: Скільки треба феміністок, щоби вкрутити лампочку?

ВІДПОВІДЬ: Це не смішно."]

Що ми весь час чуємо про феміністок? У них немає почуття гумору. Вони постійно сердяться на жарти про жінок. Чого б їм не попуститися трохи?

На роботі, в школі, у дружньому товаристві ми жартуємо з кількох причин: буває, нам хочеться налагодити контакт з іншими чи, можливо, почуватися впевненіше, якщо ми відчуваємо конкуренцію, або просто через те, що люди люблять посміятися. За допомогою гумору ми розряджаємо напругу, розслабляємося, налаштовуємось на товариський лад.

Але хто стає об’єктами наших жартів? Справді, іноді ми кепкуємо з тих, хто має вищий статус у суспільстві. Але значно частіше жартуємо з тих, кого суспільство не цінує — тобто з тих, кого піддають утискам, дискримінують, стигматизують, як-от жінок, геїв, лесбійок, представників расових, етнічних і релігійних меншин.

Можна сказати, що цей другий тип гумору допомагає нам запевнити самих себе, що ми кращі за інших. І такі жарти лише зміцнюють забобони й упереджене ставлення, навіть якщо ми не маємо цього на меті.

[blockquote_with_author name="Майкл Кауфман та Майкл Кіммел" position="«Чоловіки про фемінізм»" content="Атмосфера небезпеки заважає нам розкривати свій потенціал уповні."]

Жарти виникають не у вакуумі. Саме тому, коли жінки зневажливо жартують про чоловіків, це завдає об’єктам жартів менше шкоди, ніж коли чоловіки насміхаються з жінок. Те саме з жартами про гомо- та гетеросексуалів. Чи жартами про світлошкірих і тих, у кого колір шкіри інший. Чи жартами між представниками однієї соціальної групи.

[related_post id="56684"]

Є ще одна проблема з жартами. Те, як ви жартуєте в колі друзів, можна вважати вашою приватною справою, але ті самі жарти в публічному просторі, наприклад, у школі чи на роботі, мають геть інший ефект. Там діють інші правила. Деякі жарти неприпустимі в публічному просторі — насамперед через те, що всі ми маємо право почуватися в безпеці й відчувати повагу до себе, а не боятися, що нас принизять чи погрожуватимуть нам, виправдовуючись, ніби «це всього лише жарт». Атмосфера небезпеки заважає нам розкривати свій потенціал уповні, й через невдалі жарти атмосфера на робочому місці сприймається як ворожа — таким чином нібито безневинний жарт незалежно від мотивів жартівника перетворюється на переслідування, залякування чи настирливе залицяння.

Подібно до чоловіків, жінки, які вірять у рівноправ’я, можуть кепкувати і вдало, і невдало. Але вони усвідомлюють, що жарт, який принижує жінку, тримається на давній традиції принижень — як-от у часи, коли жарти про зґвалтування й побиття дружин у певних колах вважалися смішними.
Гадаємо, варто нам розділ про жарти підсумувати дотепом. Отже:

[background_substrate color="#ddc7c7" content="ЗАПИТАННЯ: Скільком чоловікам треба долучитися до жінок, щоб досягти рівноправ’я?

ВІДПОВІДЬ: Побачимо!"]

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2.png" img_id="57533" title="Здоров'я" parallax="true" title_on_img="true"]
<p style="text-align: right;"><em>Авторка ілюстрації: Марія Кінович</em></p>
Іноді корисно подумати про речі, які ви звикли сприймати як належне. Можливо, ви вважаєте, що оскільки жінки становлять половину людства, сучасна медицина приділятиме їм і проблемам їхнього здоров’я половину своєї уваги.

Та насправді знадобився фемінізм, щоби привернути увагу до жіночого здоров’я.

Наприклад, донедавна в медичні дослідження залучали переважно чоловіків. Це призвело до страшних результатів: у 1950-х народжувалася величезна кількість немовлят із недорозвиненими кінцівками, бо їхнім матерям під час вагітності прописували заспокійливий препарат талідомід, який ніколи клінічно не випробовували на жінках чи хоча б самицях тварин.

[related_post id="55135"]

У жінок є специфічні проблеми, пов’язані зі здоров’ям, які треба вирішувати. Жінка, яку побив чоловік, може звернутися по невідкладну допомогу, але навіть нині більшість лікарів не навчені, як з’ясувати, чи ушкодження, з якими вона звернулася, є результатом насильства, а не нещасного випадку. Дівчина, яка помирає від голоду в спробах схуднути, — це нездорово. Молоді спортсменки й танцівниці, у яких припиняється менструація або не настає статеве дозрівання через зморення на тренуваннях чи виснажливі дієти, — це нездорово. Жінки у певних культурах, які можуть харчуватися лише тим, що не доїли чоловіки й діти, не будуть здоровими. Жінки, які живуть у постійному страху насильства, не можуть бути ані психічно, ані фізіологічно здоровими. Коли жінки змушені приймати ліки через те, що незадоволені життям, — це теж погано.

Нині, у двадцять першому столітті, медицина називає вагітність і пологи «станами, які потребують медичного втручання». Пологи перестали бути відповідальністю повитух і стали медичною маніпуляцією. Завдяки цьому вдалося врятувати багато життів, однак це також призвело до того, що значно більший відсоток жінок піддають кесаревому розтину чи іншим формам медичного втручання, ніж це справді необхідно. Жінки (часто за підтримки своїх партнерів-чоловіків) боролися за право контролювати свою вагітність і процес пологів завдяки новим програмам підготовки акушерів, службам підтримки для вагітних та постійному тискові на медичну спільноту.

Ми прагнемо, щоб жінки жили довгим і здоровим життям. Фемінізм бореться, серед іншого, й за це.

[advertising_strip img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/Logotyp_knygolav.jpg" button_text="Передзамовити книгу" link="https://www.yakaboo.ua/ua/choloviki-pro-feminizm.html" content="«Чоловіки про фемінізм»"]

<p>«Для багатьох українців слово «фемінізм» є чимось страшним і незрозумілим, у той час у світі це поняття є нормою та звичайною частиною життя. Тисячі жінок підіймають питання «фемінізму», але коли це зробили чоловіки, ще й у такій зрозумілій та гумористичній подачі, шансів не видати цю книжку було мало. Буденні ситуації та легкість тексту дозволяють змінити погляд на чимало речей, що пов`язані із рівністю та правами», – розповідає Світлана Павелецька, співзасновниця видавництва <a href="http://knigolove.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">#книголав</a>.</p><p>Майкл Кауфман – просвітник і автор, зосереджений у своїй діяльності на залученні чоловіків і хлопчиків до подолання ґендерної нерівності й насильства щодо жінок. Працював у сорока п’яти країнах, широко співпрацював з ООН, а також численними громадськими й державними інституціями. Співзасновник руху «Білі стрічки» — найбільшої у світі чоловічої ініціативи, що спрямована проти насильства щодо жінок.</p><p>Майкл Кіммел — активіст, викладач і дослідник, який бачить свою місію в тому, щоб залучати чоловіків і хлопчиків до підтримки ґендерної рівності. Професор соціології в Університеті штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук, лауреат премій у галузі освіти. Автор численних книжок і статей. Багато років був речником Національної організації чоловіків проти сексизму (National Organization for Men against Sexism).</p><p>Книга вийде наприкінці травня та вже доступна для передзамовлення.</p>	<div class="adv__container">					<a href="https://www.yakaboo.ua/ua/choloviki-pro-feminizm.html" target="_blank"			   class="adv adv--line adv--mistape animate-block animate-block--before animate-block--delay-25">				<div class="adv--line__container">											<div class="adv__img">							<img class="adv--image" src="/wp-content/uploads/2019/05/Logotyp_knygolav.jpg"/>						</div>										<div class="adv__description">						«Чоловіки про фемінізм»					</div>											<div class="adv__link">							<span class="btn-view-more icon-arr-right-2 icon icon-arrow-circle">								Передзамовити книгу							</span>						</div>									</div>			</a>			</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Жарти		</span>	</h3>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#ddc7c7">		<div class="content-wrap">						<p>ЗАПИТАННЯ: Скільки треба феміністок, щоби вкрутити лампочку?</p><p>ВІДПОВІДЬ: Це не смішно.</p>		</div>	</div><p>Що ми весь час чуємо про феміністок? У них немає почуття гумору. Вони постійно сердяться на жарти про жінок. Чого б їм не попуститися трохи?</p><p>На роботі, в школі, у дружньому товаристві ми жартуємо з кількох причин: буває, нам хочеться налагодити контакт з іншими чи, можливо, почуватися впевненіше, якщо ми відчуваємо конкуренцію, або просто через те, що люди люблять посміятися. За допомогою гумору ми розряджаємо напругу, розслабляємося, налаштовуємось на товариський лад.</p><p>Але хто стає об’єктами наших жартів? Справді, іноді ми кепкуємо з тих, хто має вищий статус у суспільстві. Але значно частіше жартуємо з тих, кого суспільство не цінує — тобто з тих, кого піддають утискам, дискримінують, стигматизують, як-от жінок, геїв, лесбійок, представників расових, етнічних і релігійних меншин.</p><p>Можна сказати, що цей другий тип гумору допомагає нам запевнити самих себе, що ми кращі за інших. І такі жарти лише зміцнюють забобони й упереджене ставлення, навіть якщо ми не маємо цього на меті.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Атмосфера небезпеки заважає нам розкривати свій потенціал уповні.</p>					<cite>									<span><strong>Майкл Кауфман та Майкл Кіммел,</strong></span> «Чоловіки про фемінізм»							</cite>			</blockquote><p>Жарти виникають не у вакуумі. Саме тому, коли жінки зневажливо жартують про чоловіків, це завдає об’єктам жартів менше шкоди, ніж коли чоловіки насміхаються з жінок. Те саме з жартами про гомо- та гетеросексуалів. Чи жартами про світлошкірих і тих, у кого колір шкіри інший. Чи жартами між представниками однієї соціальної групи.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2019/04/19/franklin-biography-isaacson/" class="link">«Бенджамін Франклін» — уривок з біографії отця-засновника США від Волтера Айзексона</a>	</div><p>Є ще одна проблема з жартами. Те, як ви жартуєте в колі друзів, можна вважати вашою приватною справою, але ті самі жарти в публічному просторі, наприклад, у школі чи на роботі, мають геть інший ефект. Там діють інші правила. Деякі жарти неприпустимі в публічному просторі — насамперед через те, що всі ми маємо право почуватися в безпеці й відчувати повагу до себе, а не боятися, що нас принизять чи погрожуватимуть нам, виправдовуючись, ніби «це всього лише жарт». Атмосфера небезпеки заважає нам розкривати свій потенціал уповні, й через невдалі жарти атмосфера на робочому місці сприймається як ворожа — таким чином нібито безневинний жарт незалежно від мотивів жартівника перетворюється на переслідування, залякування чи настирливе залицяння.</p><p>Подібно до чоловіків, жінки, які вірять у рівноправ’я, можуть кепкувати і вдало, і невдало. Але вони усвідомлюють, що жарт, який принижує жінку, тримається на давній традиції принижень — як-от у часи, коли жарти про зґвалтування й побиття дружин у певних колах вважалися смішними.<br />Гадаємо, варто нам розділ про жарти підсумувати дотепом. Отже:</p>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#ddc7c7">		<div class="content-wrap">						<p>ЗАПИТАННЯ: Скільком чоловікам треба долучитися до жінок, щоб досягти рівноправ’я?</p><p>ВІДПОВІДЬ: Побачимо!</p>		</div>	</div>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2.png)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2019/05/men-on-feminism-2.png">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">Здоров'я</b>					</div>										</div><p style="text-align: right;"><em>Авторка ілюстрації: Марія Кінович</em></p><p>Іноді корисно подумати про речі, які ви звикли сприймати як належне. Можливо, ви вважаєте, що оскільки жінки становлять половину людства, сучасна медицина приділятиме їм і проблемам їхнього здоров’я половину своєї уваги.</p><p>Та насправді знадобився фемінізм, щоби привернути увагу до жіночого здоров’я.</p><p>Наприклад, донедавна в медичні дослідження залучали переважно чоловіків. Це призвело до страшних результатів: у 1950-х народжувалася величезна кількість немовлят із недорозвиненими кінцівками, бо їхнім матерям під час вагітності прописували заспокійливий препарат талідомід, який ніколи клінічно не випробовували на жінках чи хоча б самицях тварин.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2019/03/22/12-rules-peterson/" class="link">«12 правил життя. Як перемогти хаос» — уривок з бестселеру Джордана Пітерсона</a>	</div><p>У жінок є специфічні проблеми, пов’язані зі здоров’ям, які треба вирішувати. Жінка, яку побив чоловік, може звернутися по невідкладну допомогу, але навіть нині більшість лікарів не навчені, як з’ясувати, чи ушкодження, з якими вона звернулася, є результатом насильства, а не нещасного випадку. Дівчина, яка помирає від голоду в спробах схуднути, — це нездорово. Молоді спортсменки й танцівниці, у яких припиняється менструація або не настає статеве дозрівання через зморення на тренуваннях чи виснажливі дієти, — це нездорово. Жінки у певних культурах, які можуть харчуватися лише тим, що не доїли чоловіки й діти, не будуть здоровими. Жінки, які живуть у постійному страху насильства, не можуть бути ані психічно, ані фізіологічно здоровими. Коли жінки змушені приймати ліки через те, що незадоволені життям, — це теж погано.</p><p>Нині, у двадцять першому столітті, медицина називає вагітність і пологи «станами, які потребують медичного втручання». Пологи перестали бути відповідальністю повитух і стали медичною маніпуляцією. Завдяки цьому вдалося врятувати багато життів, однак це також призвело до того, що значно більший відсоток жінок піддають кесаревому розтину чи іншим формам медичного втручання, ніж це справді необхідно. Жінки (часто за підтримки своїх партнерів-чоловіків) боролися за право контролювати свою вагітність і процес пологів завдяки новим програмам підготовки акушерів, службам підтримки для вагітних та постійному тискові на медичну спільноту.</p><p>Ми прагнемо, щоб жінки жили довгим і здоровим життям. Фемінізм бореться, серед іншого, й за це.</p>	<div class="adv__container">					<a href="https://www.yakaboo.ua/ua/choloviki-pro-feminizm.html" target="_blank"			   class="adv adv--line adv--mistape animate-block animate-block--before animate-block--delay-25">				<div class="adv--line__container">											<div class="adv__img">							<img class="adv--image" src="/wp-content/uploads/2019/05/Logotyp_knygolav.jpg"/>						</div>										<div class="adv__description">						«Чоловіки про фемінізм»					</div>											<div class="adv__link">							<span class="btn-view-more icon-arr-right-2 icon icon-arrow-circle">								Передзамовити книгу							</span>						</div>									</div>			</a>			</div>