s:318:"a:1:{i:0;a:2:{s:5:"title";s:33:"Наталія Заболотна";s:4:"text";s:229:"Президентка форуму Ukrainian ID, колишня генеральна директорка комплексу «Мистецький арсенал». Заслужений діяч мистецтв України.";}}";

ПЕРСОНА

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

<span>7-8 червня у Каневі, що в Черкаській області, пройде Міжнародний економіко-гуманітарний форум <a href="https://ukr-id.com/uk/" target="_blank" rel="noopener">Ukrainian ID</a>, який вже називають «українським Давосом» через велику кількість впливових експертів та гостей. Темою форуму стане «Конституція цінностей». Про неї, культурний розвиток країни, а також перспективи Канева і малих міст України ми поговорили з президенткою форуму, одною з найвпливовіших жінок України Наталією Заболотною.</span>

💼 «Бізнес повинен використовувати будь-яку можливість вкласти в культуру», — Наталія Заболотна, Ukrainian ID

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

Вже 25 квітня у UNIT.City відбудеться <a href="https://42.unit.city/42-investment-summit" target="_blank" rel="noopener">42 Investment Summit: SaaS Universe</a> — велика інвестконференція для SaaS–бізнесів та інвесторів — <span>бізнес-моделі, що докорінно змінює підходи до сучасного підприємництва. Одним із спікерів буде CEO PromoRepublic Макс Печерський.</span>

Макс Печерський, PromoRepublic: «Все можна робити з України в 10 разів дешевше, ніж в Америці»

<p>Республіка Корея. Які ви маєте перші асоціації? Економічне диво 1960-х років, бездоганна якість товарів, стрімкий розвиток технологій. Samsung, LG, Hyundai, KIA і Daewoo. K-pop, глобальний хіт Gangnam Style і гурти BLACKPINK та BTS.

Південна Корея — це також одна з найсильніших і найбільш успішних економік світу, що займає 13-е місце за ВВП ($1,5 трильйони, згідно даних Світового банку), країна з низьким безробіттям (3,7%), а також річним припливом іноземних інвестицій в розмірі більш ніж $17 мільярдів.

Крім цього, Південна Корея займає <a href="https://8allocate.com/article/how-ukrainian-tech-talent-helps-south-korea-implement-its-ambitious-ai-strategy/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">п'яте місце в світі</a> за витратами на R&D — $73,2 мільярда (з часткою ринку в 4,1%) і перше місце в світі по витратах на R&D у відсотках від ВВП (4,3 %). Для нас — досвід цієї країни може бути безцінним, а хороші економічні стосунки — життєво важливими для відродження економіки.

[color_title title="Пане Лі, як би ви оцінили сьогоднішні відносини між Україною і Республікою Корея за п'ятибальною шкалою?"]

Я б оцінив на тверду трійку.

[color_title title="Два роки тому Україна і Південна Корея визначили для себе сфери співробітництва і вибрали десять пілотних проектів для реалізації. Чи були вони реалізовані?"]

Перш за все, це проект будівництва нового зернового терміналу в порту Миколаєва, в якому бере безпосередню участь корейська компанія Posco Daewoo. Раніше в цьому році був підписаний договір, згідно з яким Posco Daewoo придбала частку в терміналі в розмірі 75%. Це дуже важливий і перспективний проект для взаємовигідного співробітництва між нашими країнами. Я впевнений, що він дасть сигнал іншим південнокорейським компаніям, що їх чекають в Україні і тут можна робити хороший бізнес. Корейські виробники агротехніки також вже активно працюють в Україні.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/56821265_349064392384851_4695137430557163520_n.jpg" align="right"]

На сьогоднішній день найбільш перспективною галуззю співпраці є смарт-фермерство. Україна має дуже сильну IT-галузь, а також хороший досвід в створенні тепличного комплексу для вирощування різних культур і овочів. Це створює нові шляхи для перспективного співробітництва.

В рамках ініціативи з будівництва Smart City в Україні, південнокорейські компанії зацікавлені в участі в інфраструктурних проектах, таких як інноваційний еко-технопарк на Трухановому острові. Але поки це все лише ідеї.

Крім цього, повільно, але впевнено реалізовуються спільні проекти в таких сферах як розробка програмного забезпечення, медицина, біомедицина, R&D. Південнокорейські біокомпаніі мають контракти з українськими медичними університетами та інститутами з пошуку і створення ліків від раку.

Розвивається співпраця в IT, особливо в блокчейні. Велика південнокорейська IT-група Dasan Networks зараз виходить на ринок України і активно займається відкриттям офісу в Києві. Президент цієї групи вже побував в Україні і високо оцінив технологічні перспективи країни, а також ваших IT-фахівців.

Ще одна сфера співпраці — це стартапи. Нещодавно адміністрація Львова приймала південнокорейську делегацію, яка зацікавилася Школою Стартапів при Львівському політехнічному університеті.

[color_title title="Говорячи про співпрацю в сфері стартапів, що саме цікавить Південну Корею в Україні?"]

Перш за все, це цікаві інноваційні та технологічні рішення та ідеї. Є дуже сильні українські стартапи і Південна Корея зацікавлена в їхньому розвитку і виведенні на міжнародну арену.

[color_title title="Великим бар'єром на шляху стрімкого розвитку технологій є нестача висококваліфікованих ресурсів. Чи є ця проблема в Південній Кореї?"]

Так, звичайно. Знайти хороших програмістів — це завжди складно. У Кореї молодь не сильно рветься в IT-професії, а попит на таких фахівців величезний. Президент Dasan Networks саме назвав брак місцевих фахівців і ресурсів серед основних причин підвищеного інтересу до України і вашої IT-сфері.

[color_title title="Чи підтримує Південна Корея професійну імміграцію? Наскільки охоче вона приймає і надає дозволи на роботу іноземним фахівцям?"]

Так, хороші фахівці завжди на вагу золота і ми з задоволенням даємо їм можливість приїхати і попрацювати в нашій країні. Зараз в Кореї працює майже два мільйони висококваліфікованих іноземців. Чим вище ваша кваліфікація і професіоналізм, тим більше шансів знайти роботу в Кореї.

[color_title title="Як південнокорейська освіта вирішує цю проблему? Чи є якісь ініціативи по залученню більшої кількості студентів на технологічні спеціальності?"]

Уряд намагається зробити IT-професії привабливими для корейської молоді різними способами. Надають субсидії на навчання, заохочують колаборації між стартапами і університетами та науковими лабораторіями тощо. Університети є вкрай важливими, позаяк саме вони врешті постачатимуть нове покоління фахівців, які й забезпечать більш ефективне партнерство між нашими країнами в майбутньому.

[background_substrate title="Чеболі" color="#93a9bf" content="У корейському бізнес-середовищі існує поняття чеболів — кланових корпорацій. Це величезні конгломерати, що складаються з багатьох менших за розміром фірм. Вони зазвичай контролюються однією родиною. Яскравими прикладами таких корпорацій є Samsung, LG та Hyundai.Чеболі  є більш привабливими для технічних фахівців, аніж стартапи — пропонують більше грошей та стабільність."]

[color_title title="Як ви вважаєте, чеболі більше гальмують або все ж допомагають розвитку місцевої стартап-екосистеми?"]

Так, вони дійсно є більш привабливими для багатьох фахівців. Проте, вони ж і допомагають стартапам в рамках корпоративної соціальної відповідальності (CSR). Вони виділяють величезні бюджети на навчання підприємництву та бізнес коучинг, інвестують в стартапи, надають їм ресурси для R&D, співпрацюють з IT-організаціями, влаштовують конкурси та хакатони тощо. Стартапи, які виграють у конкурсах, отримують величезні привілеї і інвестиції, а студенти — стипендії та можливість працювати в таких гігантах, як Samsung. Одним словом, чеболи прямо або побічно підтримують молодих підприємців. Це позитивно позначається на їх іміджі та репутації як всередині Кореї, так і за її межами.

Навіть той факт, що південнокорейські компанії мають R&D і центри розробки в Україні, позитивно позначається на їх репутації соціально-відповідального бізнесу.

[color_title title="Зважаючи на наші культурні відмінності, як ви вважаєте, наскільки корейським компаніям комфортно працювати з українськими колегами з точки зору робочої етики?"]

У нас не так вже й багато відмінностей насправді. Це не тільки моя думка, я чув про це і від інших корейців. Як колеги, українці дуже лояльні, на них завжди можна покластися. Багато південнокорейських компаній працюють динамічно і самовіддано, зі складними графіками, понаднормово і на вихідних. Українці не бачать в цьому великих проблем і завжди готові працювати в нашому темпі. Це добре!

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/sunyu-kim-779643-unsplash.jpg" img_id="56594" title="Країна ранкової свіжості" parallax="true" title_on_img="true"]

[color_title title="У своєму інтерв'ю два роки тому ви говорили, що корейські компанії бояться приходити до нас, оскільки вважають нас країною ризикованою для ведення бізнесу. Чи змінилося це ставлення і репутація України за цей час?"]

Наразі присутність корейських компаній в Україні невисока. Багато компаній у Кореї все ще асоціює вашу країну з категорією країн, що мають підвищені ризики ведення бізнесу.

[color_title title="Якби Україна стала членом ЄС або НАТО, це б допомогло нам поліпшити репутацію в Кореї?"]

Безсумнівно, це зіграло б велику роль у популяризації вашої країни. Коли я рекламую Україну, то завжди кажу про те, що вже набрав чинності договір про вільну торгівлю з ЄС, і що у вас вже безвізовий режим з ними. Такі речі підвищують статус України в очах південнокорейських партнерів.

[color_title title="А є шанс, що у нас коли-небудь буде угода про вільну торгівлю з Республікою Корея?"]

Точно не найближчим часом. Для того, щоб укласти договір про вільну торгівлю, необхідно щонайменше мати суттєвий товарообіг між країнами. Наш товарообіг зараз сягає приблизно 800 мільйонів доларів, раніше він був у три рази більшим. До речі, була спроба укласти таку угоду ще 15 років тому, але потім обсяг економічного співробітництва знизився, і ця ініціатива відійшла на задній план.

Однак, з огляду на спільні проекти і співпраці останніх років, обсяг економічних відносин між нашими країнами має неодмінно вирости через кілька років.

[color_title title="Український уряд визначив IT і сільське господарство як дві приоритетні області промисловості. Як ви вважаєте, чи варто Україні влаштувати цим сферам податкові канікули (як це було в Індії з IT)?"]

Так, це було б непогано. Припустимо, кажучи про сільське господарство і смарт-фермерство, податкові канікули могли б стати хорошим стимулом для залучення більшої кількості корейських партнерів в сфері AgTech і біотехнологій. Це було б вигідно для обох наших країн.

[color_title title="Пане Лі, якщо українська компанія хоче знайти собі бізнес-партнера в Республіці Корея, як їй найкраще вчинити — шукати партнерів самостійно або заходити через місцевих партнерів і асоціації?"]

Необхідно мобілізувати всі зусилля і використовувати мультиканальність, постійно генерувати попит — тоді все вийде.

[color_title title="І останнє питання — чи любите ви українську кухню і якщо так, то яка ваша улюблена страва?"]

Українська кухня різноманітна, оскільки Україну населяє багато народів, і у вас є багато ресурсів, моря, річки. Я люблю борщ, хоча здебільшого їм корейську кухню. До речі, борщ дуже схожий на один корейський суп. Ще у нас дуже смачна локшина.

[color_title title="Та кімчі!"]

До речі, позавчора у нас була делегація з Республіки Корея з ініціативи НДО. Ми обговорювали розвиток сіл у Чорнобильській зоні. І ми знайшли кілька цікавих ідей, однією з яких є кімчі. Адже тут можна було б відкрити заводи з виробництва кімчі. Корейська сторона надавала б рецептуру і спеції, а українська займалася б виробництвом і експортом. Це могло б стати ще одним перспективним напрямком співпраці між нашими країнами.</p>

<p>Республіка Корея. Які ви маєте перші асоціації? Економічне диво 1960-х років, бездоганна якість товарів, стрімкий розвиток технологій. Samsung, LG, Hyundai, KIA і Daewoo. K-pop, глобальний хіт Gangnam Style і гурти BLACKPINK та BTS.</p><p>Південна Корея — це також одна з найсильніших і найбільш успішних економік світу, що займає 13-е місце за ВВП ($1,5 трильйони, згідно даних Світового банку), країна з низьким безробіттям (3,7%), а також річним припливом іноземних інвестицій в розмірі більш ніж $17 мільярдів.</p><p>Крім цього, Південна Корея займає <a href="https://8allocate.com/article/how-ukrainian-tech-talent-helps-south-korea-implement-its-ambitious-ai-strategy/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">п&#8217;яте місце в світі</a> за витратами на R&#038;D — $73,2 мільярда (з часткою ринку в 4,1%) і перше місце в світі по витратах на R&#038;D у відсотках від ВВП (4,3 %). Для нас — досвід цієї країни може бути безцінним, а хороші економічні стосунки — життєво важливими для відродження економіки.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Пане Лі, як би ви оцінили сьогоднішні відносини між Україною і Республікою Корея за п'ятибальною шкалою?		</span>	</h3><p>Я б оцінив на тверду трійку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Два роки тому Україна і Південна Корея визначили для себе сфери співробітництва і вибрали десять пілотних проектів для реалізації. Чи були вони реалізовані?		</span>	</h3><p>Перш за все, це проект будівництва нового зернового терміналу в порту Миколаєва, в якому бере безпосередню участь корейська компанія Posco Daewoo. Раніше в цьому році був підписаний договір, згідно з яким Posco Daewoo придбала частку в терміналі в розмірі 75%. Це дуже важливий і перспективний проект для взаємовигідного співробітництва між нашими країнами. Я впевнений, що він дасть сигнал іншим південнокорейським компаніям, що їх чекають в Україні і тут можна робити хороший бізнес. Корейські виробники агротехніки також вже активно працюють в Україні.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2019/04/56821265_349064392384851_4695137430557163520_n.jpg" alt="">			</figure><p>На сьогоднішній день найбільш перспективною галуззю співпраці є смарт-фермерство. Україна має дуже сильну IT-галузь, а також хороший досвід в створенні тепличного комплексу для вирощування різних культур і овочів. Це створює нові шляхи для перспективного співробітництва.</p><p>В рамках ініціативи з будівництва Smart City в Україні, південнокорейські компанії зацікавлені в участі в інфраструктурних проектах, таких як інноваційний еко-технопарк на Трухановому острові. Але поки це все лише ідеї.</p><p>Крім цього, повільно, але впевнено реалізовуються спільні проекти в таких сферах як розробка програмного забезпечення, медицина, біомедицина, R&#038;D. Південнокорейські біокомпаніі мають контракти з українськими медичними університетами та інститутами з пошуку і створення ліків від раку.</p><p>Розвивається співпраця в IT, особливо в блокчейні. Велика південнокорейська IT-група Dasan Networks зараз виходить на ринок України і активно займається відкриттям офісу в Києві. Президент цієї групи вже побував в Україні і високо оцінив технологічні перспективи країни, а також ваших IT-фахівців.</p><p>Ще одна сфера співпраці — це стартапи. Нещодавно адміністрація Львова приймала південнокорейську делегацію, яка зацікавилася Школою Стартапів при Львівському політехнічному університеті.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Говорячи про співпрацю в сфері стартапів, що саме цікавить Південну Корею в Україні?		</span>	</h3><p>Перш за все, це цікаві інноваційні та технологічні рішення та ідеї. Є дуже сильні українські стартапи і Південна Корея зацікавлена в їхньому розвитку і виведенні на міжнародну арену.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Великим бар'єром на шляху стрімкого розвитку технологій є нестача висококваліфікованих ресурсів. Чи є ця проблема в Південній Кореї?		</span>	</h3><p>Так, звичайно. Знайти хороших програмістів — це завжди складно. У Кореї молодь не сильно рветься в IT-професії, а попит на таких фахівців величезний. Президент Dasan Networks саме назвав брак місцевих фахівців і ресурсів серед основних причин підвищеного інтересу до України і вашої IT-сфері.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи підтримує Південна Корея професійну імміграцію? Наскільки охоче вона приймає і надає дозволи на роботу іноземним фахівцям?		</span>	</h3><p>Так, хороші фахівці завжди на вагу золота і ми з задоволенням даємо їм можливість приїхати і попрацювати в нашій країні. Зараз в Кореї працює майже два мільйони висококваліфікованих іноземців. Чим вище ваша кваліфікація і професіоналізм, тим більше шансів знайти роботу в Кореї.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як південнокорейська освіта вирішує цю проблему? Чи є якісь ініціативи по залученню більшої кількості студентів на технологічні спеціальності?		</span>	</h3><p>Уряд намагається зробити IT-професії привабливими для корейської молоді різними способами. Надають субсидії на навчання, заохочують колаборації між стартапами і університетами та науковими лабораторіями тощо. Університети є вкрай важливими, позаяк саме вони врешті постачатимуть нове покоління фахівців, які й забезпечать більш ефективне партнерство між нашими країнами в майбутньому.</p>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#93a9bf">		<div class="content-wrap">							<h3>Чеболі</h3>						<p>У корейському бізнес-середовищі існує поняття чеболів — кланових корпорацій. Це величезні конгломерати, що складаються з багатьох менших за розміром фірм. Вони зазвичай контролюються однією родиною. Яскравими прикладами таких корпорацій є Samsung, LG та Hyundai.Чеболі  є більш привабливими для технічних фахівців, аніж стартапи — пропонують більше грошей та стабільність.</p>		</div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як ви вважаєте, чеболі більше гальмують або все ж допомагають розвитку місцевої стартап-екосистеми?		</span>	</h3><p>Так, вони дійсно є більш привабливими для багатьох фахівців. Проте, вони ж і допомагають стартапам в рамках корпоративної соціальної відповідальності (CSR). Вони виділяють величезні бюджети на навчання підприємництву та бізнес коучинг, інвестують в стартапи, надають їм ресурси для R&#038;D, співпрацюють з IT-організаціями, влаштовують конкурси та хакатони тощо. Стартапи, які виграють у конкурсах, отримують величезні привілеї і інвестиції, а студенти — стипендії та можливість працювати в таких гігантах, як Samsung. Одним словом, чеболи прямо або побічно підтримують молодих підприємців. Це позитивно позначається на їх іміджі та репутації як всередині Кореї, так і за її межами.</p><p>Навіть той факт, що південнокорейські компанії мають R&#038;D і центри розробки в Україні, позитивно позначається на їх репутації соціально-відповідального бізнесу.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Зважаючи на наші культурні відмінності, як ви вважаєте, наскільки корейським компаніям комфортно працювати з українськими колегами з точки зору робочої етики?		</span>	</h3><p>У нас не так вже й багато відмінностей насправді. Це не тільки моя думка, я чув про це і від інших корейців. Як колеги, українці дуже лояльні, на них завжди можна покластися. Багато південнокорейських компаній працюють динамічно і самовіддано, зі складними графіками, понаднормово і на вихідних. Українці не бачать в цьому великих проблем і завжди готові працювати в нашому темпі. Це добре!</p>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2019/04/sunyu-kim-779643-unsplash.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2019/04/sunyu-kim-779643-unsplash.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">Країна ранкової свіжості</b>					</div>										</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			У своєму інтерв'ю два роки тому ви говорили, що корейські компанії бояться приходити до нас, оскільки вважають нас країною ризикованою для ведення бізнесу. Чи змінилося це ставлення і репутація України за цей час?		</span>	</h3><p>Наразі присутність корейських компаній в Україні невисока. Багато компаній у Кореї все ще асоціює вашу країну з категорією країн, що мають підвищені ризики ведення бізнесу.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Якби Україна стала членом ЄС або НАТО, це б допомогло нам поліпшити репутацію в Кореї?		</span>	</h3><p>Безсумнівно, це зіграло б велику роль у популяризації вашої країни. Коли я рекламую Україну, то завжди кажу про те, що вже набрав чинності договір про вільну торгівлю з ЄС, і що у вас вже безвізовий режим з ними. Такі речі підвищують статус України в очах південнокорейських партнерів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			А є шанс, що у нас коли-небудь буде угода про вільну торгівлю з Республікою Корея?		</span>	</h3><p>Точно не найближчим часом. Для того, щоб укласти договір про вільну торгівлю, необхідно щонайменше мати суттєвий товарообіг між країнами. Наш товарообіг зараз сягає приблизно 800 мільйонів доларів, раніше він був у три рази більшим. До речі, була спроба укласти таку угоду ще 15 років тому, але потім обсяг економічного співробітництва знизився, і ця ініціатива відійшла на задній план.</p><p>Однак, з огляду на спільні проекти і співпраці останніх років, обсяг економічних відносин між нашими країнами має неодмінно вирости через кілька років.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Український уряд визначив IT і сільське господарство як дві приоритетні області промисловості. Як ви вважаєте, чи варто Україні влаштувати цим сферам податкові канікули (як це було в Індії з IT)?		</span>	</h3><p>Так, це було б непогано. Припустимо, кажучи про сільське господарство і смарт-фермерство, податкові канікули могли б стати хорошим стимулом для залучення більшої кількості корейських партнерів в сфері AgTech і біотехнологій. Це було б вигідно для обох наших країн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Пане Лі, якщо українська компанія хоче знайти собі бізнес-партнера в Республіці Корея, як їй найкраще вчинити — шукати партнерів самостійно або заходити через місцевих партнерів і асоціації?		</span>	</h3><p>Необхідно мобілізувати всі зусилля і використовувати мультиканальність, постійно генерувати попит — тоді все вийде.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			І останнє питання — чи любите ви українську кухню і якщо так, то яка ваша улюблена страва?		</span>	</h3><p>Українська кухня різноманітна, оскільки Україну населяє багато народів, і у вас є багато ресурсів, моря, річки. Я люблю борщ, хоча здебільшого їм корейську кухню. До речі, борщ дуже схожий на один корейський суп. Ще у нас дуже смачна локшина.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Та кімчі!		</span>	</h3><p>До речі, позавчора у нас була делегація з Республіки Корея з ініціативи НДО. Ми обговорювали розвиток сіл у Чорнобильській зоні. І ми знайшли кілька цікавих ідей, однією з яких є кімчі. Адже тут можна було б відкрити заводи з виробництва кімчі. Корейська сторона надавала б рецептуру і спеції, а українська займалася б виробництвом і експортом. Це могло б стати ще одним перспективним напрямком співпраці між нашими країнами.</p>

Наскільки цікаві корейським компаніям українські IT індустрія і ресурси, які спільні проекти вже ведуться і які заплановані — про це, а також кімчі наш колумніст Віктор Богданов поговорив із послом Республіки Корея в Україні, паном Лі Янг Гу.

Республіка Корея. Які ви маєте перші асоціації? Економічне диво 1960-х років, бездоганна якість товарів, стрімкий розвиток технологій. Samsung, LG, Hyundai, KIA і Daewoo. K-pop, глобальний хіт Gangnam Style і гурти BLACKPINK та BTS.

Південна Корея — це також одна з найсильніших і найбільш успішних економік світу, що займає 13-е місце за ВВП ($1,5 трильйони, згідно даних Світового банку), країна з низьким безробіттям (3,7%), а також річним припливом іноземних інвестицій в розмірі більш ніж $17 мільярдів.

Крім цього, Південна Корея займає <a href="https://8allocate.com/article/how-ukrainian-tech-talent-helps-south-korea-implement-its-ambitious-ai-strategy/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">п'яте місце в світі</a> за витратами на R&amp;D — $73,2 мільярда (з часткою ринку в 4,1%) і перше місце в світі по витратах на R&amp;D у відсотках від ВВП (4,3 %). Для нас — досвід цієї країни може бути безцінним, а хороші економічні стосунки — життєво важливими для відродження економіки.

[color_title title="Пане Лі, як би ви оцінили сьогоднішні відносини між Україною і Республікою Корея за п'ятибальною шкалою?"]

Я б оцінив на тверду трійку.

[color_title title="Два роки тому Україна і Південна Корея визначили для себе сфери співробітництва і вибрали десять пілотних проектів для реалізації. Чи були вони реалізовані?"]

Перш за все, це проект будівництва нового зернового терміналу в порту Миколаєва, в якому бере безпосередню участь корейська компанія Posco Daewoo. Раніше в цьому році був підписаний договір, згідно з яким Posco Daewoo придбала частку в терміналі в розмірі 75%. Це дуже важливий і перспективний проект для взаємовигідного співробітництва між нашими країнами. Я впевнений, що він дасть сигнал іншим південнокорейським компаніям, що їх чекають в Україні і тут можна робити хороший бізнес. Корейські виробники агротехніки також вже активно працюють в Україні.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/56821265_349064392384851_4695137430557163520_n.jpg" align="right"]

На сьогоднішній день найбільш перспективною галуззю співпраці є смарт-фермерство. Україна має дуже сильну IT-галузь, а також хороший досвід в створенні тепличного комплексу для вирощування різних культур і овочів. Це створює нові шляхи для перспективного співробітництва.

В рамках ініціативи з будівництва Smart City в Україні, південнокорейські компанії зацікавлені в участі в інфраструктурних проектах, таких як інноваційний еко-технопарк на Трухановому острові. Але поки це все лише ідеї.

Крім цього, повільно, але впевнено реалізовуються спільні проекти в таких сферах як розробка програмного забезпечення, медицина, біомедицина, R&amp;D. Південнокорейські біокомпаніі мають контракти з українськими медичними університетами та інститутами з пошуку і створення ліків від раку.

Розвивається співпраця в IT, особливо в блокчейні. Велика південнокорейська IT-група Dasan Networks зараз виходить на ринок України і активно займається відкриттям офісу в Києві. Президент цієї групи вже побував в Україні і високо оцінив технологічні перспективи країни, а також ваших IT-фахівців.

Ще одна сфера співпраці — це стартапи. Нещодавно адміністрація Львова приймала південнокорейську делегацію, яка зацікавилася Школою Стартапів при Львівському політехнічному університеті.

[color_title title="Говорячи про співпрацю в сфері стартапів, що саме цікавить Південну Корею в Україні?"]

Перш за все, це цікаві інноваційні та технологічні рішення та ідеї. Є дуже сильні українські стартапи і Південна Корея зацікавлена в їхньому розвитку і виведенні на міжнародну арену.

[color_title title="Великим бар'єром на шляху стрімкого розвитку технологій є нестача висококваліфікованих ресурсів. Чи є ця проблема в Південній Кореї?"]

Так, звичайно. Знайти хороших програмістів — це завжди складно. У Кореї молодь не сильно рветься в IT-професії, а попит на таких фахівців величезний. Президент Dasan Networks саме назвав брак місцевих фахівців і ресурсів серед основних причин підвищеного інтересу до України і вашої IT-сфері.

[color_title title="Чи підтримує Південна Корея професійну імміграцію? Наскільки охоче вона приймає і надає дозволи на роботу іноземним фахівцям?"]

Так, хороші фахівці завжди на вагу золота і ми з задоволенням даємо їм можливість приїхати і попрацювати в нашій країні. Зараз в Кореї працює майже два мільйони висококваліфікованих іноземців. Чим вище ваша кваліфікація і професіоналізм, тим більше шансів знайти роботу в Кореї.

[color_title title="Як південнокорейська освіта вирішує цю проблему? Чи є якісь ініціативи по залученню більшої кількості студентів на технологічні спеціальності?"]

Уряд намагається зробити IT-професії привабливими для корейської молоді різними способами. Надають субсидії на навчання, заохочують колаборації між стартапами і університетами та науковими лабораторіями тощо. Університети є вкрай важливими, позаяк саме вони врешті постачатимуть нове покоління фахівців, які й забезпечать більш ефективне партнерство між нашими країнами в майбутньому.

[background_substrate title="Чеболі" color="#93a9bf" content="У корейському бізнес-середовищі існує поняття чеболів — кланових корпорацій. Це величезні конгломерати, що складаються з багатьох менших за розміром фірм. Вони зазвичай контролюються однією родиною. Яскравими прикладами таких корпорацій є Samsung, LG та Hyundai.Чеболі  є більш привабливими для технічних фахівців, аніж стартапи — пропонують більше грошей та стабільність."]

[color_title title="Як ви вважаєте, чеболі більше гальмують або все ж допомагають розвитку місцевої стартап-екосистеми?"]

Так, вони дійсно є більш привабливими для багатьох фахівців. Проте, вони ж і допомагають стартапам в рамках корпоративної соціальної відповідальності (CSR). Вони виділяють величезні бюджети на навчання підприємництву та бізнес коучинг, інвестують в стартапи, надають їм ресурси для R&amp;D, співпрацюють з IT-організаціями, влаштовують конкурси та хакатони тощо. Стартапи, які виграють у конкурсах, отримують величезні привілеї і інвестиції, а студенти — стипендії та можливість працювати в таких гігантах, як Samsung. Одним словом, чеболи прямо або побічно підтримують молодих підприємців. Це позитивно позначається на їх іміджі та репутації як всередині Кореї, так і за її межами.

Навіть той факт, що південнокорейські компанії мають R&amp;D і центри розробки в Україні, позитивно позначається на їх репутації соціально-відповідального бізнесу.

[color_title title="Зважаючи на наші культурні відмінності, як ви вважаєте, наскільки корейським компаніям комфортно працювати з українськими колегами з точки зору робочої етики?"]

У нас не так вже й багато відмінностей насправді. Це не тільки моя думка, я чув про це і від інших корейців. Як колеги, українці дуже лояльні, на них завжди можна покластися. Багато південнокорейських компаній працюють динамічно і самовіддано, зі складними графіками, понаднормово і на вихідних. Українці не бачать в цьому великих проблем і завжди готові працювати в нашому темпі. Це добре!

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/sunyu-kim-779643-unsplash.jpg" img_id="56594" title="Країна ранкової свіжості" parallax="true" title_on_img="true"]

[color_title title="У своєму інтерв'ю два роки тому ви говорили, що корейські компанії бояться приходити до нас, оскільки вважають нас країною ризикованою для ведення бізнесу. Чи змінилося це ставлення і репутація України за цей час?"]

Наразі присутність корейських компаній в Україні невисока. Багато компаній у Кореї все ще асоціює вашу країну з категорією країн, що мають підвищені ризики ведення бізнесу.

[color_title title="Якби Україна стала членом ЄС або НАТО, це б допомогло нам поліпшити репутацію в Кореї?"]

Безсумнівно, це зіграло б велику роль у популяризації вашої країни. Коли я рекламую Україну, то завжди кажу про те, що вже набрав чинності договір про вільну торгівлю з ЄС, і що у вас вже безвізовий режим з ними. Такі речі підвищують статус України в очах південнокорейських партнерів.

[color_title title="А є шанс, що у нас коли-небудь буде угода про вільну торгівлю з Республікою Корея?"]

Точно не найближчим часом. Для того, щоб укласти договір про вільну торгівлю, необхідно щонайменше мати суттєвий товарообіг між країнами. Наш товарообіг зараз сягає приблизно 800 мільйонів доларів, раніше він був у три рази більшим. До речі, була спроба укласти таку угоду ще 15 років тому, але потім обсяг економічного співробітництва знизився, і ця ініціатива відійшла на задній план.

Однак, з огляду на спільні проекти і співпраці останніх років, обсяг економічних відносин між нашими країнами має неодмінно вирости через кілька років.

[color_title title="Український уряд визначив IT і сільське господарство як дві приоритетні області промисловості. Як ви вважаєте, чи варто Україні влаштувати цим сферам податкові канікули (як це було в Індії з IT)?"]

Так, це було б непогано. Припустимо, кажучи про сільське господарство і смарт-фермерство, податкові канікули могли б стати хорошим стимулом для залучення більшої кількості корейських партнерів в сфері AgTech і біотехнологій. Це було б вигідно для обох наших країн.

[color_title title="Пане Лі, якщо українська компанія хоче знайти собі бізнес-партнера в Республіці Корея, як їй найкраще вчинити — шукати партнерів самостійно або заходити через місцевих партнерів і асоціації?"]

Необхідно мобілізувати всі зусилля і використовувати мультиканальність, постійно генерувати попит — тоді все вийде.

[color_title title="І останнє питання — чи любите ви українську кухню і якщо так, то яка ваша улюблена страва?"]

Українська кухня різноманітна, оскільки Україну населяє багато народів, і у вас є багато ресурсів, моря, річки. Я люблю борщ, хоча здебільшого їм корейську кухню. До речі, борщ дуже схожий на один корейський суп. Ще у нас дуже смачна локшина.

[color_title title="Та кімчі!"]

До речі, позавчора у нас була делегація з Республіки Корея з ініціативи НДО. Ми обговорювали розвиток сіл у Чорнобильській зоні. І ми знайшли кілька цікавих ідей, однією з яких є кімчі. Адже тут можна було б відкрити заводи з виробництва кімчі. Корейська сторона надавала б рецептуру і спеції, а українська займалася б виробництвом і експортом. Це могло б стати ще одним перспективним напрямком співпраці між нашими країнами.

<p>Республіка Корея. Які ви маєте перші асоціації? Економічне диво 1960-х років, бездоганна якість товарів, стрімкий розвиток технологій. Samsung, LG, Hyundai, KIA і Daewoo. K-pop, глобальний хіт Gangnam Style і гурти BLACKPINK та BTS.</p><p>Південна Корея — це також одна з найсильніших і найбільш успішних економік світу, що займає 13-е місце за ВВП ($1,5 трильйони, згідно даних Світового банку), країна з низьким безробіттям (3,7%), а також річним припливом іноземних інвестицій в розмірі більш ніж $17 мільярдів.</p><p>Крім цього, Південна Корея займає <a href="https://8allocate.com/article/how-ukrainian-tech-talent-helps-south-korea-implement-its-ambitious-ai-strategy/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">п&#8217;яте місце в світі</a> за витратами на R&amp;D — $73,2 мільярда (з часткою ринку в 4,1%) і перше місце в світі по витратах на R&amp;D у відсотках від ВВП (4,3 %). Для нас — досвід цієї країни може бути безцінним, а хороші економічні стосунки — життєво важливими для відродження економіки.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Пане Лі, як би ви оцінили сьогоднішні відносини між Україною і Республікою Корея за п'ятибальною шкалою?		</span>	</h3><p>Я б оцінив на тверду трійку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Два роки тому Україна і Південна Корея визначили для себе сфери співробітництва і вибрали десять пілотних проектів для реалізації. Чи були вони реалізовані?		</span>	</h3><p>Перш за все, це проект будівництва нового зернового терміналу в порту Миколаєва, в якому бере безпосередню участь корейська компанія Posco Daewoo. Раніше в цьому році був підписаний договір, згідно з яким Posco Daewoo придбала частку в терміналі в розмірі 75%. Це дуже важливий і перспективний проект для взаємовигідного співробітництва між нашими країнами. Я впевнений, що він дасть сигнал іншим південнокорейським компаніям, що їх чекають в Україні і тут можна робити хороший бізнес. Корейські виробники агротехніки також вже активно працюють в Україні.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2019/04/56821265_349064392384851_4695137430557163520_n.jpg" alt="">			</figure><p>На сьогоднішній день найбільш перспективною галуззю співпраці є смарт-фермерство. Україна має дуже сильну IT-галузь, а також хороший досвід в створенні тепличного комплексу для вирощування різних культур і овочів. Це створює нові шляхи для перспективного співробітництва.</p><p>В рамках ініціативи з будівництва Smart City в Україні, південнокорейські компанії зацікавлені в участі в інфраструктурних проектах, таких як інноваційний еко-технопарк на Трухановому острові. Але поки це все лише ідеї.</p><p>Крім цього, повільно, але впевнено реалізовуються спільні проекти в таких сферах як розробка програмного забезпечення, медицина, біомедицина, R&amp;D. Південнокорейські біокомпаніі мають контракти з українськими медичними університетами та інститутами з пошуку і створення ліків від раку.</p><p>Розвивається співпраця в IT, особливо в блокчейні. Велика південнокорейська IT-група Dasan Networks зараз виходить на ринок України і активно займається відкриттям офісу в Києві. Президент цієї групи вже побував в Україні і високо оцінив технологічні перспективи країни, а також ваших IT-фахівців.</p><p>Ще одна сфера співпраці — це стартапи. Нещодавно адміністрація Львова приймала південнокорейську делегацію, яка зацікавилася Школою Стартапів при Львівському політехнічному університеті.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Говорячи про співпрацю в сфері стартапів, що саме цікавить Південну Корею в Україні?		</span>	</h3><p>Перш за все, це цікаві інноваційні та технологічні рішення та ідеї. Є дуже сильні українські стартапи і Південна Корея зацікавлена в їхньому розвитку і виведенні на міжнародну арену.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Великим бар'єром на шляху стрімкого розвитку технологій є нестача висококваліфікованих ресурсів. Чи є ця проблема в Південній Кореї?		</span>	</h3><p>Так, звичайно. Знайти хороших програмістів — це завжди складно. У Кореї молодь не сильно рветься в IT-професії, а попит на таких фахівців величезний. Президент Dasan Networks саме назвав брак місцевих фахівців і ресурсів серед основних причин підвищеного інтересу до України і вашої IT-сфері.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи підтримує Південна Корея професійну імміграцію? Наскільки охоче вона приймає і надає дозволи на роботу іноземним фахівцям?		</span>	</h3><p>Так, хороші фахівці завжди на вагу золота і ми з задоволенням даємо їм можливість приїхати і попрацювати в нашій країні. Зараз в Кореї працює майже два мільйони висококваліфікованих іноземців. Чим вище ваша кваліфікація і професіоналізм, тим більше шансів знайти роботу в Кореї.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як південнокорейська освіта вирішує цю проблему? Чи є якісь ініціативи по залученню більшої кількості студентів на технологічні спеціальності?		</span>	</h3><p>Уряд намагається зробити IT-професії привабливими для корейської молоді різними способами. Надають субсидії на навчання, заохочують колаборації між стартапами і університетами та науковими лабораторіями тощо. Університети є вкрай важливими, позаяк саме вони врешті постачатимуть нове покоління фахівців, які й забезпечать більш ефективне партнерство між нашими країнами в майбутньому.</p>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#93a9bf">		<div class="content-wrap">							<h3>Чеболі</h3>						<p>У корейському бізнес-середовищі існує поняття чеболів — кланових корпорацій. Це величезні конгломерати, що складаються з багатьох менших за розміром фірм. Вони зазвичай контролюються однією родиною. Яскравими прикладами таких корпорацій є Samsung, LG та Hyundai.Чеболі  є більш привабливими для технічних фахівців, аніж стартапи — пропонують більше грошей та стабільність.</p>		</div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як ви вважаєте, чеболі більше гальмують або все ж допомагають розвитку місцевої стартап-екосистеми?		</span>	</h3><p>Так, вони дійсно є більш привабливими для багатьох фахівців. Проте, вони ж і допомагають стартапам в рамках корпоративної соціальної відповідальності (CSR). Вони виділяють величезні бюджети на навчання підприємництву та бізнес коучинг, інвестують в стартапи, надають їм ресурси для R&amp;D, співпрацюють з IT-організаціями, влаштовують конкурси та хакатони тощо. Стартапи, які виграють у конкурсах, отримують величезні привілеї і інвестиції, а студенти — стипендії та можливість працювати в таких гігантах, як Samsung. Одним словом, чеболи прямо або побічно підтримують молодих підприємців. Це позитивно позначається на їх іміджі та репутації як всередині Кореї, так і за її межами.</p><p>Навіть той факт, що південнокорейські компанії мають R&amp;D і центри розробки в Україні, позитивно позначається на їх репутації соціально-відповідального бізнесу.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Зважаючи на наші культурні відмінності, як ви вважаєте, наскільки корейським компаніям комфортно працювати з українськими колегами з точки зору робочої етики?		</span>	</h3><p>У нас не так вже й багато відмінностей насправді. Це не тільки моя думка, я чув про це і від інших корейців. Як колеги, українці дуже лояльні, на них завжди можна покластися. Багато південнокорейських компаній працюють динамічно і самовіддано, зі складними графіками, понаднормово і на вихідних. Українці не бачать в цьому великих проблем і завжди готові працювати в нашому темпі. Це добре!</p>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2019/04/sunyu-kim-779643-unsplash.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2019/04/sunyu-kim-779643-unsplash.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">Країна ранкової свіжості</b>					</div>										</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			У своєму інтерв'ю два роки тому ви говорили, що корейські компанії бояться приходити до нас, оскільки вважають нас країною ризикованою для ведення бізнесу. Чи змінилося це ставлення і репутація України за цей час?		</span>	</h3><p>Наразі присутність корейських компаній в Україні невисока. Багато компаній у Кореї все ще асоціює вашу країну з категорією країн, що мають підвищені ризики ведення бізнесу.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Якби Україна стала членом ЄС або НАТО, це б допомогло нам поліпшити репутацію в Кореї?		</span>	</h3><p>Безсумнівно, це зіграло б велику роль у популяризації вашої країни. Коли я рекламую Україну, то завжди кажу про те, що вже набрав чинності договір про вільну торгівлю з ЄС, і що у вас вже безвізовий режим з ними. Такі речі підвищують статус України в очах південнокорейських партнерів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			А є шанс, що у нас коли-небудь буде угода про вільну торгівлю з Республікою Корея?		</span>	</h3><p>Точно не найближчим часом. Для того, щоб укласти договір про вільну торгівлю, необхідно щонайменше мати суттєвий товарообіг між країнами. Наш товарообіг зараз сягає приблизно 800 мільйонів доларів, раніше він був у три рази більшим. До речі, була спроба укласти таку угоду ще 15 років тому, але потім обсяг економічного співробітництва знизився, і ця ініціатива відійшла на задній план.</p><p>Однак, з огляду на спільні проекти і співпраці останніх років, обсяг економічних відносин між нашими країнами має неодмінно вирости через кілька років.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Український уряд визначив IT і сільське господарство як дві приоритетні області промисловості. Як ви вважаєте, чи варто Україні влаштувати цим сферам податкові канікули (як це було в Індії з IT)?		</span>	</h3><p>Так, це було б непогано. Припустимо, кажучи про сільське господарство і смарт-фермерство, податкові канікули могли б стати хорошим стимулом для залучення більшої кількості корейських партнерів в сфері AgTech і біотехнологій. Це було б вигідно для обох наших країн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Пане Лі, якщо українська компанія хоче знайти собі бізнес-партнера в Республіці Корея, як їй найкраще вчинити — шукати партнерів самостійно або заходити через місцевих партнерів і асоціації?		</span>	</h3><p>Необхідно мобілізувати всі зусилля і використовувати мультиканальність, постійно генерувати попит — тоді все вийде.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			І останнє питання — чи любите ви українську кухню і якщо так, то яка ваша улюблена страва?		</span>	</h3><p>Українська кухня різноманітна, оскільки Україну населяє багато народів, і у вас є багато ресурсів, моря, річки. Я люблю борщ, хоча здебільшого їм корейську кухню. До речі, борщ дуже схожий на один корейський суп. Ще у нас дуже смачна локшина.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Та кімчі!		</span>	</h3><p>До речі, позавчора у нас була делегація з Республіки Корея з ініціативи НДО. Ми обговорювали розвиток сіл у Чорнобильській зоні. І ми знайшли кілька цікавих ідей, однією з яких є кімчі. Адже тут можна було б відкрити заводи з виробництва кімчі. Корейська сторона надавала б рецептуру і спеції, а українська займалася б виробництвом і експортом. Це могло б стати ще одним перспективним напрямком співпраці між нашими країнами.</p>

Лі Янг Гу, посол Республіки Корея в Україні: «У нас не так вже й багато відмінностей»

На київському ВДНГ підбили підсумки зимового сезону — вже кілька років поспіль центр проводить у себе масштабний захід «<a href="https://nachasi.com/2018/11/16/vdng-zymova-krayina/" target="_blank" rel="noopener">Зимова країна</a>». Про це, реформи на держпідприємстві, музеї та плани на майбутнє ми поговорили з генеральним директором ВДНГ Євгеном Мушкіним.

Євген Мушкін, генеральний директор ВДНГ: «Для відпусток — немає часу!»

Познайомтеся з людьми, що перетворюють народну творчість на музику для рейвів, відкриваючи її новій аудиторії.

Фольк-рейв і жодної «шароварщини»: як YUKO створюють нову українську музику

s:392:"a:1:{i:0;a:2:{s:5:"title";s:35:"Олексій Бондаренко";s:4:"text";s:301:"Народився і живе у Києві. Був редактором в 1+1 media, AIN.UA та Телекритиці. Також працював заступником головреда на Karabas LIVE. Співзасновник і головний редактор LiRoom з 2012 року.";}}";

ПРОФІЛЬ

Нещодавно музичному блогу <a href="https://liroom.com.ua" target="_blank" rel="noopener">LiRoom</a> виповнилося 7 років. Ми вирішили дізнатися в головного редактора видання Олексія Бондаренка як все починалося, чи реально заробляти на музичному медіа та про нові проекти і плани.

[color_title title="У 2012 році країна переживала найбільший наступ на все українське за сучасну історію. Чому ви в таких умовах все ж вирішили почати цей проект?"]

Від початку цей проект взагалі не задумувався як щось велике. Я до того створив пару невеличких персональних блогів, у які писав про музику, яку слухав. Намагався почати писати для великого медіа, але не вийшло. Тоді ми з другом вирішили просто писати про ті гурти, на концертах яких ми часто бували. А ми дійсно багато ходили на виступи у Диван та 44 <em>(відомі на той час київські клуби – ред.)</em>. До того ж, я трошки знався на веб-дизайні та якихось банальних інтернет-технологіях. Цих знань було достатньо, щоб запустити <a href="https://liroom.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">LiRoom</a> без бюджету. Довгий час проект існував як хобі. Кілька років ми поступово і доволі повільно набирали аудиторію і в якийсь момент стало зрозуміло, що, схоже, це комусь потрібно. Тоді ж з’явилися перші фінансові перспективи. І от, зараз це моє основне місце роботи, і ми вже входимо в топ видань про музику в країні.

[footnote][color_title title="Є думка, що запуск нового медіа потребує багато ресурсів та великого стартового капіталу. Як із цим було у вас?"]

Стартовий капітал був близько 700₴ – на домен і хостинг. Стипендії вистачило. Проте, проект запускався без великих амбіцій і на чистому ентузіазмі. Якщо ж робити одразу медіа «з претензією» і розраховувати на велику кількість читачів та переглядів у найближчі місяці, це зовсім інша маркетингова та фінансова задача. Загалом, медіа – це довго. Вони набирають вагу та аудиторію набагато довше, ніж проекти в багатьох інших сферах.

[color_title title="Якою командою ви запускали проект? Чи змінилася вона, і чому якщо так?"]

Нас було двоє, одногрупники Паша Красномовець та я. Згодом приєдналася Женя Люлько, яка почала фотографувати концерти та писати тексти. Потім Паша вийшов з проекту і довгий час ми з Женею працювали удвох. Вона й досі дуже часто фотографує для нас. Десь у той час для нас почав потроху писати Артем Рісухін. Були ще кілька журналістів з якими ми працювали на непостійній основі.

Коли вдалося знайти першого партнера-спонсора <em>(сервіс продажу квитків Karabas.com – ред.)</em>, з’явилася можливість розширювати редакцію. Прийшла Катя Ятель, яка починала як SMM-ник, а наразі є випусковою редакторкою. Артем продовжує писати. Також минулого року приєдналася Лєра Пірус, яка взяла на себе наповнення <a href="https://liroom.com.ua/albums/" target="_blank" rel="noopener">Бази українських альбомів</a>, а також періодично рецензує музику.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/02/IMG_8650.jpg" img_id="53521" parallax="true"]

[color_title title="У 2016 році квитковий оператор Karabas.com оголосив, що спонсоруватиме кілька музичних медіа, серед яких був і LiRoom. Чи продовжуєте ви це співробітництво, задоволені ним?"]

Karabas.com дав нам неймовірний поштовх. Завдяки цій співпраці ми вийшли на принципово новий рівень. Я дуже задоволений роботою, яку ми зробили. Вони виконали все про, що ми домовлялися, і ми в свою чергу намагалися не відставати. Перед нами стояла лише одна ціль – постійно рости. Зараз ми не співпрацюємо, хоча продовжуємо підтримувати дружні стосунки. Можливо в майбутньому ще будемо запускати спільні проекти.

[color_title title="Одне з джерел фінансування медіа – гранти та програми фінансування від різних організацій та країн. Чи брали ви участь в таких програмах?"]

На жаль, ні. Причина проста – мені надзвичайно важко дається робота із юридичними документами, а знайти людину, яка взяла б це на себе, мені поки не вдалося.

[background_substrate title="Бум музичних медіа" color="#2591ea" content="Слід за відродженням української музики розпочався тренд музичних медіа. У 2016 році той таки квитковий сервіс Karabas.com запустив своє видання. Нещодавно інший квитковий оператор concert.ua відкрив свій СЛУХ. А головний редактор bit.ua почав займатися ПОТОПом – телеграм-каналом, який тепер переростає в повноцінне видання."]

[color_title title="Чи не забагато медіа для нашого ринку, як ти вважаєш?"]

Медіа багато не буває. Буває мало грошей. А їх на цьому ринку поки що мало. Тому й аудиторія в цих медіа доволі сильно переплітається. Ну, і досі усі текстові онлайн-медіа не мають такого рівня впливу як радіо та телебачення. А значить є куди рости.

[color_title title="У своєму пості до 7-річчя проекту ти сказав, що LiRoom – одне з найпопулярніших музичних медіа в країні, і щойно повторив цю тезу. Якщо не секрет, скільки треба мати відвідувачів, щоб зробити таку заяву?"]

Я порівнюю інформацію по Similarweb. Це, звісно, не стовідсоткове джерело, але воно дає уявлення про розподіл сил на ринку. Ми мали близько 70 тисяч відвідувань наприкінці минулого року. Це майже збігається з даними в Google Analytics, хоча по аналітиці все ж таки трохи менше. Схожі цифри демонструє <a href="http://slukh.media/" target="_blank" rel="noopener">СЛУХ</a>. Трохи менше у <a href="http://comma.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">Comma</a>. Більше – у <a href="https://karabas.live/" target="_blank" rel="noopener">Karabas LIVE</a> та <a href="https://www.neformat.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">Neformat</a>.

[color_title title="Існує поширена думка, що зайняття музикою і тим більше музичним медіа про жанрову музику можна назвати хіба що хобі. На цьому ринку сьогодні реально заробляти? У вас виходить?"]

У нас виходить, хоча це й не дуже просто. Гроші приносить не журналістика, а робота з рекламою. Проблема в тому, що бути водночас і журналістом, і менеджером проекту, і продажником доволі важко через банальний брак часу та здібностей. Проте, якщо вам пощастило потрапити в проект, керівники якого вміють заробляти, або ж мають достатній бюджет, то заробити можна. Щоправда, ось тут вже можна сказати, що ринок тісний.

[color_title title="Як змінився український музичний ринок за 7 років існування LiRoom?"]

Чесно кажучи, не можу сказати, що я сильно знався на українському музичному ринку на початку проекту. Ми просто писали про те, що бачили та що нам подобалося. Цілеспрямовано досліджувати ситуацію ми почали з 2014 року. Тоді ж почався сплеск цікавості до всього українського, в тому числі музики. З основного, що можу зазначити: шлях між «підвалом» і великою сценою став коротшим. Музичних медіа стало набагато більше. Історифікація української музики йде по всіх фронтах. Нещодавно я шукав інформацію про українські альбоми 2009 року, і це виявилося доволі важко. Зараз же одразу близько 5 медіа роблять свої топи альбомів, і там навіть не всі альбоми повторюються! На мою думку, це показник постійного зростання індустрії.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/02/photo_2019-02-18_11-39-31.jpg" img_id="53534" parallax="true"]

[color_title title="Ще одна проблема, з якою стикається дуже багато людей – хочеться щось робити в улюбленій сфері, але не зрозуміло як туди потрапити. Тож, якщо людина хоче писати для вас або про музику в цілому, що їй потрібно зробити?"]

Тут все просто. Потрібно писати. Мені періодично пишуть люди, які хочуть щось робити для LiRoom. Я завжди їм радий. Але дуже часто співпраця закінчується або ж на першій критиці, або ж на першому редакторському завданні. Проте, людей, які добре пишуть, постійно не вистачає. А щоб добре писати, потрібно постійно практикуватися. Ніякої магії. На цю тему дуже раджу почитати <a href="https://vertigo.com.ua/about-3-years-vertigo/" target="_blank" rel="noopener">колонку Vertigo</a> про те, як вони всередині редакції вчилися писати рецензії. Дуже актуально і життєво.

[color_title title="Минулого року ви запустили базу українських альбомів і пісень. Як це вплинуло на LiRoom? Які плани з розвитку цього продукту?"]

Це додало нам, як мінімум, одну людину в команду та велику ціль. Ми б хотіли зібрати <a href="https://liroom.com.ua/albums/" target="_blank" rel="noopener">Базу всієї української музики</a>. Втім, поки добре, що збираємо актуальне. Ми зараз розробили ще одну функціональність до Бази, яку запустимо цього місяця.

[background_substrate title="Співпраця LiRoom і Uklon" color="#eded38" content="У січні український онлайн-сервіс таксі Uklon і LiRoom оголосили про партнерство. За підтримки Uklon виходитиме відео, де редактор видання Артем Рісухін братиме інтерв'ю у відомих українських виконавців та гравців індустрії. Також редакція в повному складі стане амбасадорами бренду і віднині викликатимуть машини лише з Uklon."]

[color_title title="Розкажи більше про спецпроект з Уклоном. Хто був ініціатором?"]

Ми постійно шукаємо українські бренди, з якими було б цікаво попрацювати. Так вийшло, що моя добра знайома в якийсь момент почала працювати в Уклоні і я подумав, чом би не вигадати щось під цей бренд. Запропонував спецпроект, вирішили робити відео. Прийшов на зустріч, і Уклону дуже сподобалася ідея. При цьому, найприємніше, що бренд у цьому випадку більше зацікавлений у створенні реально крутого продукту та розвитку індустрії, ніж у нав’язливому промо самих себе. Це поки що єдиний випадок на моїй пам’яті, коли рекламодавець на фразу «А от тут можемо ще додати ваше лого» каже: «Та ні, не треба, і так видно, що ми тут є. Головне зробіть класне відео».

[color_title title="Ви раніше не випускали відео. Наскільки важко було поринати в абсолютно новий формат?"]

На щастя, у нас є Ніка Прохорчук, яка довгий час працює у Rozetka та є відеоблогером. Я звернувся до неї, і вона погодилася взяти продюсування на себе. Від нас залишалася контентна частина, а це те, чим ми займаємося всі ці роки. Тому все пройшло набагато легше, ніж я очікував, але лише завдяки допомозі та навичкам Ніки. Вона дуже крута.

[embed]https://youtu.be/VgBilyqFDVs[/embed]

[color_title title="Наостанок, про плани. Ти писав про запуск спецпроектів та ще одного сервісу цього року. Можеш зробити невеликий анонс, що читачам LiRoom можна очікувати від вас найближчим часом?"]

Цього місяця запускаємо ще один сервіс, який буде працювати разом із Базою українських альбомів. Також плануємо ще кілька відео-форматів. Ну, і редизайн би зробити, вже час.

	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			У 2012 році країна переживала найбільший наступ на все українське за сучасну історію. Чому ви в таких умовах все ж вирішили почати цей проект?		</span>	</h3><p>Від початку цей проект взагалі не задумувався як щось велике. Я до того створив пару невеличких персональних блогів, у які писав про музику, яку слухав. Намагався почати писати для великого медіа, але не вийшло. Тоді ми з другом вирішили просто писати про ті гурти, на концертах яких ми часто бували. А ми дійсно багато ходили на виступи у Диван та 44 <em>(відомі на той час київські клуби – ред.)</em>. До того ж, я трошки знався на веб-дизайні та якихось банальних інтернет-технологіях. Цих знань було достатньо, щоб запустити <a href="https://liroom.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">LiRoom</a> без бюджету. Довгий час проект існував як хобі. Кілька років ми поступово і доволі повільно набирали аудиторію і в якийсь момент стало зрозуміло, що, схоже, це комусь потрібно. Тоді ж з’явилися перші фінансові перспективи. І от, зараз це моє основне місце роботи, і ми вже входимо в топ видань про музику в країні.</p><p>	<aside class="profile-aside">					<span class="profile-aside-title">ПРОФІЛЬ</span>							<img src="/wp-content/uploads/2019/02/d495aeacf24135866290e94f680f86e7-280x280.jpg" alt="">							<div class="content">							</div>			</aside>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Є думка, що запуск нового медіа потребує багато ресурсів та великого стартового капіталу. Як із цим було у вас?		</span>	</h3></p><p>Стартовий капітал був близько 700₴ – на домен і хостинг. Стипендії вистачило. Проте, проект запускався без великих амбіцій і на чистому ентузіазмі. Якщо ж робити одразу медіа «з претензією» і розраховувати на велику кількість читачів та переглядів у найближчі місяці, це зовсім інша маркетингова та фінансова задача. Загалом, медіа – це довго. Вони набирають вагу та аудиторію набагато довше, ніж проекти в багатьох інших сферах.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Якою командою ви запускали проект? Чи змінилася вона, і чому якщо так?		</span>	</h3><p>Нас було двоє, одногрупники Паша Красномовець та я. Згодом приєдналася Женя Люлько, яка почала фотографувати концерти та писати тексти. Потім Паша вийшов з проекту і довгий час ми з Женею працювали удвох. Вона й досі дуже часто фотографує для нас. Десь у той час для нас почав потроху писати Артем Рісухін. Були ще кілька журналістів з якими ми працювали на непостійній основі.</p><p>Коли вдалося знайти першого партнера-спонсора <em>(сервіс продажу квитків Karabas.com – ред.)</em>, з’явилася можливість розширювати редакцію. Прийшла Катя Ятель, яка починала як SMM-ник, а наразі є випусковою редакторкою. Артем продовжує писати. Також минулого року приєдналася Лєра Пірус, яка взяла на себе наповнення <a href="https://liroom.com.ua/albums/" target="_blank" rel="noopener">Бази українських альбомів</a>, а також періодично рецензує музику.</p>	<div class="wp-caption full-screen  content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2019/02/IMG_8650.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2019/02/IMG_8650.jpg">			</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			У 2016 році квитковий оператор Karabas.com оголосив, що спонсоруватиме кілька музичних медіа, серед яких був і LiRoom. Чи продовжуєте ви це співробітництво, задоволені ним?		</span>	</h3><p>Karabas.com дав нам неймовірний поштовх. Завдяки цій співпраці ми вийшли на принципово новий рівень. Я дуже задоволений роботою, яку ми зробили. Вони виконали все про, що ми домовлялися, і ми в свою чергу намагалися не відставати. Перед нами стояла лише одна ціль – постійно рости. Зараз ми не співпрацюємо, хоча продовжуємо підтримувати дружні стосунки. Можливо в майбутньому ще будемо запускати спільні проекти.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Одне з джерел фінансування медіа – гранти та програми фінансування від різних організацій та країн. Чи брали ви участь в таких програмах?		</span>	</h3><p>На жаль, ні. Причина проста – мені надзвичайно важко дається робота із юридичними документами, а знайти людину, яка взяла б це на себе, мені поки не вдалося.</p>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#2591ea">		<div class="content-wrap">							<h3>Бум музичних медіа</h3>						<p>Слід за відродженням української музики розпочався тренд музичних медіа. У 2016 році той таки квитковий сервіс Karabas.com запустив своє видання. Нещодавно інший квитковий оператор concert.ua відкрив свій СЛУХ. А головний редактор bit.ua почав займатися ПОТОПом – телеграм-каналом, який тепер переростає в повноцінне видання.</p>		</div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи не забагато медіа для нашого ринку, як ти вважаєш?		</span>	</h3><p>Медіа багато не буває. Буває мало грошей. А їх на цьому ринку поки що мало. Тому й аудиторія в цих медіа доволі сильно переплітається. Ну, і досі усі текстові онлайн-медіа не мають такого рівня впливу як радіо та телебачення. А значить є куди рости.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			У своєму пості до 7-річчя проекту ти сказав, що LiRoom – одне з найпопулярніших музичних медіа в країні, і щойно повторив цю тезу. Якщо не секрет, скільки треба мати відвідувачів, щоб зробити таку заяву?		</span>	</h3><p>Я порівнюю інформацію по Similarweb. Це, звісно, не стовідсоткове джерело, але воно дає уявлення про розподіл сил на ринку. Ми мали близько 70 тисяч відвідувань наприкінці минулого року. Це майже збігається з даними в Google Analytics, хоча по аналітиці все ж таки трохи менше. Схожі цифри демонструє <a href="http://slukh.media/" target="_blank" rel="noopener">СЛУХ</a>. Трохи менше у <a href="http://comma.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">Comma</a>. Більше – у <a href="https://karabas.live/" target="_blank" rel="noopener">Karabas LIVE</a> та <a href="https://www.neformat.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">Neformat</a>.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Існує поширена думка, що зайняття музикою і тим більше музичним медіа про жанрову музику можна назвати хіба що хобі. На цьому ринку сьогодні реально заробляти? У вас виходить?		</span>	</h3><p>У нас виходить, хоча це й не дуже просто. Гроші приносить не журналістика, а робота з рекламою. Проблема в тому, що бути водночас і журналістом, і менеджером проекту, і продажником доволі важко через банальний брак часу та здібностей. Проте, якщо вам пощастило потрапити в проект, керівники якого вміють заробляти, або ж мають достатній бюджет, то заробити можна. Щоправда, ось тут вже можна сказати, що ринок тісний.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як змінився український музичний ринок за 7 років існування LiRoom?		</span>	</h3><p>Чесно кажучи, не можу сказати, що я сильно знався на українському музичному ринку на початку проекту. Ми просто писали про те, що бачили та що нам подобалося. Цілеспрямовано досліджувати ситуацію ми почали з 2014 року. Тоді ж почався сплеск цікавості до всього українського, в тому числі музики. З основного, що можу зазначити: шлях між «підвалом» і великою сценою став коротшим. Музичних медіа стало набагато більше. Історифікація української музики йде по всіх фронтах. Нещодавно я шукав інформацію про українські альбоми 2009 року, і це виявилося доволі важко. Зараз же одразу близько 5 медіа роблять свої топи альбомів, і там навіть не всі альбоми повторюються! На мою думку, це показник постійного зростання індустрії.</p>	<div class="wp-caption full-screen  content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2019/02/photo_2019-02-18_11-39-31.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2019/02/photo_2019-02-18_11-39-31.jpg">			</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ще одна проблема, з якою стикається дуже багато людей – хочеться щось робити в улюбленій сфері, але не зрозуміло як туди потрапити. Тож, якщо людина хоче писати для вас або про музику в цілому, що їй потрібно зробити?		</span>	</h3><p>Тут все просто. Потрібно писати. Мені періодично пишуть люди, які хочуть щось робити для LiRoom. Я завжди їм радий. Але дуже часто співпраця закінчується або ж на першій критиці, або ж на першому редакторському завданні. Проте, людей, які добре пишуть, постійно не вистачає. А щоб добре писати, потрібно постійно практикуватися. Ніякої магії. На цю тему дуже раджу почитати <a href="https://vertigo.com.ua/about-3-years-vertigo/" target="_blank" rel="noopener">колонку Vertigo</a> про те, як вони всередині редакції вчилися писати рецензії. Дуже актуально і життєво.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Минулого року ви запустили базу українських альбомів і пісень. Як це вплинуло на LiRoom? Які плани з розвитку цього продукту?		</span>	</h3><p>Це додало нам, як мінімум, одну людину в команду та велику ціль. Ми б хотіли зібрати <a href="https://liroom.com.ua/albums/" target="_blank" rel="noopener">Базу всієї української музики</a>. Втім, поки добре, що збираємо актуальне. Ми зараз розробили ще одну функціональність до Бази, яку запустимо цього місяця.</p>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#eded38">		<div class="content-wrap">							<h3>Співпраця LiRoom і Uklon</h3>						<p>У січні український онлайн-сервіс таксі Uklon і LiRoom оголосили про партнерство. За підтримки Uklon виходитиме відео, де редактор видання Артем Рісухін братиме інтерв'ю у відомих українських виконавців та гравців індустрії. Також редакція в повному складі стане амбасадорами бренду і віднині викликатимуть машини лише з Uklon.</p>		</div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Розкажи більше про спецпроект з Уклоном. Хто був ініціатором?		</span>	</h3><p>Ми постійно шукаємо українські бренди, з якими було б цікаво попрацювати. Так вийшло, що моя добра знайома в якийсь момент почала працювати в Уклоні і я подумав, чом би не вигадати щось під цей бренд. Запропонував спецпроект, вирішили робити відео. Прийшов на зустріч, і Уклону дуже сподобалася ідея. При цьому, найприємніше, що бренд у цьому випадку більше зацікавлений у створенні реально крутого продукту та розвитку індустрії, ніж у нав’язливому промо самих себе. Це поки що єдиний випадок на моїй пам’яті, коли рекламодавець на фразу «А от тут можемо ще додати ваше лого» каже: «Та ні, не треба, і так видно, що ми тут є. Головне зробіть класне відео».</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ви раніше не випускали відео. Наскільки важко було поринати в абсолютно новий формат?		</span>	</h3><p>На щастя, у нас є Ніка Прохорчук, яка довгий час працює у Rozetka та є відеоблогером. Я звернувся до неї, і вона погодилася взяти продюсування на себе. Від нас залишалася контентна частина, а це те, чим ми займаємося всі ці роки. Тому все пройшло набагато легше, ніж я очікував, але лише завдяки допомозі та навичкам Ніки. Вона дуже крута.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/VgBilyqFDVs[/embed]"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Наостанок, про плани. Ти писав про запуск спецпроектів та ще одного сервісу цього року. Можеш зробити невеликий анонс, що читачам LiRoom можна очікувати від вас найближчим часом?		</span>	</h3><p>Цього місяця запускаємо ще один сервіс, який буде працювати разом із Базою українських альбомів. Також плануємо ще кілька відео-форматів. Ну, і редизайн би зробити, вже час.</p>

«Гроші приносить не журналістика, а робота з рекламою», – Олексій Бондаренко, LiRoom

інтерв'ю

%title% %count(title)%

%sep% %sitename%

%name%, %sitename% %page%

%date% %page% %sep% %sitename%

%sitename% %page% %sep% %sitedesc%

%title% %page% %sep% %sitename%

%pt_plural% Archive %page% %sep% %sitename%

%title% %sep% %sitename%

%searchphrase% %page% %sep% %sitename%

%term% %page% %sep% %sitename%

%term% %sep% %sitename%

За кожною інновацією, кожним відкриттям, бізнесом, витвором мистецтва чи заходом стоять люди. Ми знаходимо людей з історіями успіху та досвідом поразок і розповідаємо про них вам.

Люди

interv'ju

Za kožnoju innovacijeju, kožnym vidkryttjam, biznesom, vytvorom mystectva čy zahodom stojať ljudy. My znahodymo ljudej z istorijamy uspihu ta dosvidom porazok i rozpovidajemo pro nyh vam.

#інтерв'ю