<p>В IT як окремій галузі нині працюють 72% чоловіків та 28% жінок в Україні. Згідно з даними дослідження, їхній середній вік становить 30 років, а середня зарплата сягає $1,6 тис. ці показники надалі мають тенденцію до зростання.


</p>
<h4><strong>Скільки зараз в Україні ІТ-фахівців </strong></h4>
Нині в Україні понад 116 тис осіб працюють у технологічно-інформаційній індустрії. Автори дослідження очікують, що за 8 років цих спеціалістів стане вдвічі більше. Найбільшу кількість представників цієї сфери готує столичний виш, Київський політехнічний інститут. З його стін виходить майже 17% фахівців цього напрямку. Серед обов'язкових умов зростання галузі дослідники називають стабільність податкової політики, відсутність нових регуляторних бар’єрів. Також позитивний вплив матиме розвиток IT-освіти та кадрів і активне просування бренду України на міжнародному ринку. Експерти очікують, що 2018 року експорт технологічної продукції з України зросте до $4,5 млрд. А вже у 2025-му — майже вдвічі. Очікуваний обсяг експорту IT-продуктів на той час має скласти $8,4 млрд.

Нагадаємо, за прогнозами експертів, <a href="https://nachasi.com/2018/01/04/fahivtsi-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">не зменшиться<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/programming-593312_1920-300x200.jpg" />У 2018 році фахівці з кібербезпеки будуть затребувані</span></a> потреба у фахівцях із кібербезпеки. Торік втрати від кібератак різного ступеня складності сягнули десятків мільярдів гривень. Під загрозою повторення подібних нападів залишаються інфраструктура, енергетика та фінанси – оскільки ці сфери діяльності в Україні захищені вони найслабше. Після кібератак у 2017 році держава та український бізнес готові ретельніше дбати про власну кібергігієну.

<p>В IT як окремій галузі нині працюють 72% чоловіків та 28% жінок в Україні. Згідно з даними дослідження, їхній середній вік становить 30 років, а середня зарплата сягає $1,6 тис. ці показники надалі мають тенденцію до зростання.</p><p></p><h4><strong>Скільки зараз в Україні ІТ-фахівців </strong></h4><p>Нині в Україні понад 116 тис осіб працюють у технологічно-інформаційній індустрії. Автори дослідження очікують, що за 8 років цих спеціалістів стане вдвічі більше. Найбільшу кількість представників цієї сфери готує столичний виш, Київський політехнічний інститут. З його стін виходить майже 17% фахівців цього напрямку. Серед обов&#8217;язкових умов зростання галузі дослідники називають стабільність податкової політики, відсутність нових регуляторних бар’єрів. Також позитивний вплив матиме розвиток IT-освіти та кадрів і активне просування бренду України на міжнародному ринку. Експерти очікують, що 2018 року експорт технологічної продукції з України зросте до $4,5 млрд. А вже у 2025-му — майже вдвічі. Очікуваний обсяг експорту IT-продуктів на той час має скласти $8,4 млрд.</p><p>Нагадаємо, за прогнозами експертів, <a href="/2018/01/04/fahivtsi-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">не зменшиться<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/programming-593312_1920-300x200.jpg" />У 2018 році фахівці з кібербезпеки будуть затребувані</span></a> потреба у фахівцях із кібербезпеки. Торік втрати від кібератак різного ступеня складності сягнули десятків мільярдів гривень. Під загрозою повторення подібних нападів залишаються інфраструктура, енергетика та фінанси – оскільки ці сфери діяльності в Україні захищені вони найслабше. Після кібератак у 2017 році держава та український бізнес готові ретельніше дбати про власну кібергігієну.</p>

Новини

У 2017 році експорт українських IT-послуг становив $3,6 млрд. Це на $600 млн більше, ніж позаторік

В IT як окремій галузі нині працюють 72% чоловіків та 28% жінок в Україні. Згідно з даними дослідження, їхній середній вік становить 30 років, а середня зарплата сягає $1,6 тис. ці показники надалі мають тенденцію до зростання.


<h4><strong>Скільки зараз в Україні ІТ-фахівців </strong></h4>
Нині в Україні понад 116 тис осіб працюють у технологічно-інформаційній індустрії. Автори дослідження очікують, що за 8 років цих спеціалістів стане вдвічі більше. Найбільшу кількість представників цієї сфери готує столичний виш, Київський політехнічний інститут. З його стін виходить майже 17% фахівців цього напрямку. Серед обов'язкових умов зростання галузі дослідники називають стабільність податкової політики, відсутність нових регуляторних бар’єрів. Також позитивний вплив матиме розвиток IT-освіти та кадрів і активне просування бренду України на міжнародному ринку. Експерти очікують, що 2018 року експорт технологічної продукції з України зросте до $4,5 млрд. А вже у 2025-му — майже вдвічі. Очікуваний обсяг експорту IT-продуктів на той час має скласти $8,4 млрд.

Нагадаємо, за прогнозами експертів, <a href="https://nachasi.com/2018/01/04/fahivtsi-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">не зменшиться</a> потреба у фахівцях із кібербезпеки. Торік втрати від кібератак різного ступеня складності сягнули десятків мільярдів гривень. Під загрозою повторення подібних нападів залишаються інфраструктура, енергетика та фінанси – оскільки ці сфери діяльності в Україні захищені вони найслабше. Після кібератак у 2017 році держава та український бізнес готові ретельніше дбати про власну кібергігієну.

<p>В IT як окремій галузі нині працюють 72% чоловіків та 28% жінок в Україні. Згідно з даними дослідження, їхній середній вік становить 30 років, а середня зарплата сягає $1,6 тис. ці показники надалі мають тенденцію до зростання.</p><p></p><h4><strong>Скільки зараз в Україні ІТ-фахівців </strong></h4><p>Нині в Україні понад 116 тис осіб працюють у технологічно-інформаційній індустрії. Автори дослідження очікують, що за 8 років цих спеціалістів стане вдвічі більше. Найбільшу кількість представників цієї сфери готує столичний виш, Київський політехнічний інститут. З його стін виходить майже 17% фахівців цього напрямку. Серед обов&#8217;язкових умов зростання галузі дослідники називають стабільність податкової політики, відсутність нових регуляторних бар’єрів. Також позитивний вплив матиме розвиток IT-освіти та кадрів і активне просування бренду України на міжнародному ринку. Експерти очікують, що 2018 року експорт технологічної продукції з України зросте до $4,5 млрд. А вже у 2025-му — майже вдвічі. Очікуваний обсяг експорту IT-продуктів на той час має скласти $8,4 млрд.</p><p>Нагадаємо, за прогнозами експертів, <a href="/2018/01/04/fahivtsi-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">не зменшиться</a> потреба у фахівцях із кібербезпеки. Торік втрати від кібератак різного ступеня складності сягнули десятків мільярдів гривень. Під загрозою повторення подібних нападів залишаються інфраструктура, енергетика та фінанси – оскільки ці сфери діяльності в Україні захищені вони найслабше. Після кібератак у 2017 році держава та український бізнес готові ретельніше дбати про власну кібергігієну.</p>

Експорт української ІТ-продукції зріс на 20%

{:ua}Українська ІТ-індустрія у 2017-му зросла, експорт ІТ-продукції зріс на 20%, але чого очікувати від 2018 року у цій галузі?{:}

<p>Україну звикли сприймати як експортера сировини та кадрового ресурсу до інших країн світу. Втім, виявляється, у нас виробляють значну частку так званого «святкового експорту», який добре знають і люблять дорослі й малі. Йдеться про постачання на ринок країн Європейського Союзу ялинкових прикрас. Експорт ялинкових прикрас до країн світу з України суттєво зріс за показниками 2017 року. Розширилась географія поставок українських новорічно-різдвяних виробів. На сьогодні наші ялинкові іграшки присутні на ринках 28 країн світу. На часі дізнатися більше про це.


</p>
<h4><strong>Куди Україна здійснює експорт новорічних прикрас</strong></h4>
Експортуються новорічні товари українського виробника в основному до країн Європейського Союзу. Протягом 10 місяців 2017 року Україна експортувала 58,2% загального обсягу ялинкових прикрас для цих ринків. Серед 5 найбільших ринків споживання українських новорічних іграшок три країни є членами ЄС — це Нідерланди, Німеччина та Польща. Як повідомила Торговий представник України Наталія Микольська, наші новорічні іграшки експортуються також до таких країн, як США, Ізраїль, Мальдіви, Грузія, Великобританія. За підсумками 2017 року також з’явилися нові країни-імпортери українських виробів. Це — Австрія, Вірменія та Румунія.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли вам, що в цілому експорт українських товарів у 2017 році <a href="https://nachasi.com/2017/12/30/eksport-tovariv-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зріс<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/guillaume-bolduc-259596-300x200.jpg" />Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд</span></a> на понад 20%. Показник експорту збільшився на $6,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Збільшення обсягів відбулося за всіма товарними групами.

<p>Україну звикли сприймати як експортера сировини та кадрового ресурсу до інших країн світу. Втім, виявляється, у нас виробляють значну частку так званого «святкового експорту», який добре знають і люблять дорослі й малі. Йдеться про постачання на ринок країн Європейського Союзу ялинкових прикрас. Експорт ялинкових прикрас до країн світу з України суттєво зріс за показниками 2017 року. Розширилась географія поставок українських новорічно-різдвяних виробів. На сьогодні наші ялинкові іграшки присутні на ринках 28 країн світу. На часі дізнатися більше про це.</p><p></p><h4><strong>Куди Україна здійснює експорт новорічних прикрас</strong></h4><p>Експортуються новорічні товари українського виробника в основному до країн Європейського Союзу. Протягом 10 місяців 2017 року Україна експортувала 58,2% загального обсягу ялинкових прикрас для цих ринків. Серед 5 найбільших ринків споживання українських новорічних іграшок три країни є членами ЄС — це Нідерланди, Німеччина та Польща. Як повідомила Торговий представник України Наталія Микольська, наші новорічні іграшки експортуються також до таких країн, як США, Ізраїль, Мальдіви, Грузія, Великобританія. За підсумками 2017 року також з’явилися нові країни-імпортери українських виробів. Це — Австрія, Вірменія та Румунія.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли вам, що в цілому експорт українських товарів у 2017 році <a href="/2017/12/30/eksport-tovariv-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зріс<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/guillaume-bolduc-259596-300x200.jpg" />Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд</span></a> на понад 20%. Показник експорту збільшився на $6,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Збільшення обсягів відбулося за всіма товарними групами.</p>

Експорт ялинкових прикрас із України зріс на третину. За 10 місяців 2017 року еквівалент експорту виробів для новорiчних і рiздвяних свят склав $6,1 млн

Україну звикли сприймати як експортера сировини та кадрового ресурсу до інших країн світу. Втім, виявляється, у нас виробляють значну частку так званого «святкового експорту», який добре знають і люблять дорослі й малі. Йдеться про постачання на ринок країн Європейського Союзу ялинкових прикрас. Експорт ялинкових прикрас до країн світу з України суттєво зріс за показниками 2017 року. Розширилась географія поставок українських новорічно-різдвяних виробів. На сьогодні наші ялинкові іграшки присутні на ринках 28 країн світу. На часі дізнатися більше про це.


<h4><strong>Куди Україна здійснює експорт новорічних прикрас</strong></h4>
Експортуються новорічні товари українського виробника в основному до країн Європейського Союзу. Протягом 10 місяців 2017 року Україна експортувала 58,2% загального обсягу ялинкових прикрас для цих ринків. Серед 5 найбільших ринків споживання українських новорічних іграшок три країни є членами ЄС — це Нідерланди, Німеччина та Польща. Як повідомила Торговий представник України Наталія Микольська, наші новорічні іграшки експортуються також до таких країн, як США, Ізраїль, Мальдіви, Грузія, Великобританія. За підсумками 2017 року також з’явилися нові країни-імпортери українських виробів. Це — Австрія, Вірменія та Румунія.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли вам, що в цілому експорт українських товарів у 2017 році <a href="https://nachasi.com/2017/12/30/eksport-tovariv-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">зріс</a> на понад 20%. Показник експорту збільшився на $6,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Збільшення обсягів відбулося за всіма товарними групами.

<p>Україну звикли сприймати як експортера сировини та кадрового ресурсу до інших країн світу. Втім, виявляється, у нас виробляють значну частку так званого «святкового експорту», який добре знають і люблять дорослі й малі. Йдеться про постачання на ринок країн Європейського Союзу ялинкових прикрас. Експорт ялинкових прикрас до країн світу з України суттєво зріс за показниками 2017 року. Розширилась географія поставок українських новорічно-різдвяних виробів. На сьогодні наші ялинкові іграшки присутні на ринках 28 країн світу. На часі дізнатися більше про це.</p><p></p><h4><strong>Куди Україна здійснює експорт новорічних прикрас</strong></h4><p>Експортуються новорічні товари українського виробника в основному до країн Європейського Союзу. Протягом 10 місяців 2017 року Україна експортувала 58,2% загального обсягу ялинкових прикрас для цих ринків. Серед 5 найбільших ринків споживання українських новорічних іграшок три країни є членами ЄС — це Нідерланди, Німеччина та Польща. Як повідомила Торговий представник України Наталія Микольська, наші новорічні іграшки експортуються також до таких країн, як США, Ізраїль, Мальдіви, Грузія, Великобританія. За підсумками 2017 року також з’явилися нові країни-імпортери українських виробів. Це — Австрія, Вірменія та Румунія.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли вам, що в цілому експорт українських товарів у 2017 році <a href="/2017/12/30/eksport-tovariv-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">зріс</a> на понад 20%. Показник експорту збільшився на $6,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Збільшення обсягів відбулося за всіма товарними групами.</p>

Різдвяний експорт — Україна продала 1/2 європейських іграшок

{:ua}Що варто знати про незвичний український експорт?{:}

<p>Показник експорту збільшився на $6,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Такі дані оприлюднили у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Збільшення обсягів експорту товарів відбулось за всіма товарними групами.
</p>
<h4><strong>В яких галузях експорт зріс найбільше</strong></h4>
Серед галузей, що лідирують за темпами зростання, опинився експорт продукції АПК та харчової промисловості(на $2,7 млрд), продукції металургійного комплексу (на $1,2), мінеральних продуктів (+$1,2 млрд), продукції машинобудування (+$481,7 млн) та різних промислових товарів (+$252,6 млн).

Протягом десяти місяців 2017 року зросли поставки українських товарів до Австралії та Океанії (на 288,1%); Америки (на 62,0%); Європи (на 30,6%). Серед основних торговельних партнерів України в експорті товарів у січні-жовтні 2017 року опинилися країни Європейського Союзу з питомою вагою 40,2% у загальному обсязі експорту товарів, Туреччина — 5,7%, Індія — 5,2%, Китай — 4,6%. Зовнішньоторговельний оборот товарів з країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 26,1% (або на $6,4 млрд) у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Експорт товарів до країн ЄС склав $14,2 млрд і зріс на 30,3% (або на $3,3 млрд).

Основними торговельними партнерами України також залишаються Китай, Туреччина та США. На їх долю припадає відповідно 8,2%, 3,9% та 3,7% зовнішньоторговельного обороту товарів у січні-жовтні 2017 року. Детальніші показники представлено на інфографіці:

<img class="aligncenter size-full wp-image-24791" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM.png" alt="Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд" width="1427" height="1051"><img class="aligncenter size-full wp-image-24792" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM.png" alt="Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд" width="1423" height="1052">

Нагадаємо, раніше ми склали <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/golovne-za-2017-j-biznes-ta-pidpryyemnytstvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підсумки ділового 2017 року<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/beard-2286440_1920-300x200.jpg" />Головне за 2017-й — бізнес та підприємництво в Україні</span></a> для України та Європи у 2017 році, де зокрема йшлося про розширення торгівлі та можливості безвізового режиму з ЄС для України.

<p>Показник експорту збільшився на $6,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Такі дані оприлюднили у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Збільшення обсягів експорту товарів відбулось за всіма товарними групами.</p><h4><strong>В яких галузях експорт зріс найбільше</strong></h4><p>Серед галузей, що лідирують за темпами зростання, опинився експорт продукції АПК та харчової промисловості(на $2,7 млрд), продукції металургійного комплексу (на $1,2), мінеральних продуктів (+$1,2 млрд), продукції машинобудування (+$481,7 млн) та різних промислових товарів (+$252,6 млн).</p><p>Протягом десяти місяців 2017 року зросли поставки українських товарів до Австралії та Океанії (на 288,1%); Америки (на 62,0%); Європи (на 30,6%). Серед основних торговельних партнерів України в експорті товарів у січні-жовтні 2017 року опинилися країни Європейського Союзу з питомою вагою 40,2% у загальному обсязі експорту товарів, Туреччина — 5,7%, Індія — 5,2%, Китай — 4,6%. Зовнішньоторговельний оборот товарів з країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 26,1% (або на $6,4 млрд) у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Експорт товарів до країн ЄС склав $14,2 млрд і зріс на 30,3% (або на $3,3 млрд).</p><p>Основними торговельними партнерами України також залишаються Китай, Туреччина та США. На їх долю припадає відповідно 8,2%, 3,9% та 3,7% зовнішньоторговельного обороту товарів у січні-жовтні 2017 року. Детальніші показники представлено на інфографіці:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24791" src="/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM.png" alt="Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд" width="1427" height="1051" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM.png 1427w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-300x221.png 300w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-768x566.png 768w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-1024x754.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-650x479.png 650w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-1005x740.png 1005w" sizes="(max-width: 1427px) 100vw, 1427px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24792" src="/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM.png" alt="Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд" width="1423" height="1052" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM.png 1423w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-300x222.png 300w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-768x568.png 768w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-1024x757.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-650x481.png 650w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-1001x740.png 1001w" sizes="(max-width: 1423px) 100vw, 1423px" /></p><p>Нагадаємо, раніше ми склали <a href="/2017/12/26/golovne-za-2017-j-biznes-ta-pidpryyemnytstvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підсумки ділового 2017 року<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/beard-2286440_1920-300x200.jpg" />Головне за 2017-й — бізнес та підприємництво в Україні</span></a> для України та Європи у 2017 році, де зокрема йшлося про розширення торгівлі та можливості безвізового режиму з ЄС для України.</p>

За підсумками 10 місяців 2017 року експорт товарів склав $35,2 млрд, встановивши нове рекордне значення для економіки

Показник експорту збільшився на $6,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Такі дані оприлюднили у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Збільшення обсягів експорту товарів відбулось за всіма товарними групами.
<h4><strong>В яких галузях експорт зріс найбільше</strong></h4>
Серед галузей, що лідирують за темпами зростання, опинився експорт продукції АПК та харчової промисловості(на $2,7 млрд), продукції металургійного комплексу (на $1,2), мінеральних продуктів (+$1,2 млрд), продукції машинобудування (+$481,7 млн) та різних промислових товарів (+$252,6 млн).

Протягом десяти місяців 2017 року зросли поставки українських товарів до Австралії та Океанії (на 288,1%); Америки (на 62,0%); Європи (на 30,6%). Серед основних торговельних партнерів України в експорті товарів у січні-жовтні 2017 року опинилися країни Європейського Союзу з питомою вагою 40,2% у загальному обсязі експорту товарів, Туреччина — 5,7%, Індія — 5,2%, Китай — 4,6%. Зовнішньоторговельний оборот товарів з країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 26,1% (або на $6,4 млрд) у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Експорт товарів до країн ЄС склав $14,2 млрд і зріс на 30,3% (або на $3,3 млрд).

Основними торговельними партнерами України також залишаються Китай, Туреччина та США. На їх долю припадає відповідно 8,2%, 3,9% та 3,7% зовнішньоторговельного обороту товарів у січні-жовтні 2017 року. Детальніші показники представлено на інфографіці:

<img class="aligncenter size-full wp-image-24791" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM.png" alt="Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд" width="1427" height="1051" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-24792" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM.png" alt="Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд" width="1423" height="1052" />

Нагадаємо, раніше ми склали <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/golovne-za-2017-j-biznes-ta-pidpryyemnytstvo/" target="_blank" rel="noopener">підсумки ділового 2017 року</a> для України та Європи у 2017 році, де зокрема йшлося про розширення торгівлі та можливості безвізового режиму з ЄС для України.

<p>Показник експорту збільшився на $6,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Такі дані оприлюднили у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Збільшення обсягів експорту товарів відбулось за всіма товарними групами.</p><h4><strong>В яких галузях експорт зріс найбільше</strong></h4><p>Серед галузей, що лідирують за темпами зростання, опинився експорт продукції АПК та харчової промисловості(на $2,7 млрд), продукції металургійного комплексу (на $1,2), мінеральних продуктів (+$1,2 млрд), продукції машинобудування (+$481,7 млн) та різних промислових товарів (+$252,6 млн).</p><p>Протягом десяти місяців 2017 року зросли поставки українських товарів до Австралії та Океанії (на 288,1%); Америки (на 62,0%); Європи (на 30,6%). Серед основних торговельних партнерів України в експорті товарів у січні-жовтні 2017 року опинилися країни Європейського Союзу з питомою вагою 40,2% у загальному обсязі експорту товарів, Туреччина — 5,7%, Індія — 5,2%, Китай — 4,6%. Зовнішньоторговельний оборот товарів з країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 26,1% (або на $6,4 млрд) у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Експорт товарів до країн ЄС склав $14,2 млрд і зріс на 30,3% (або на $3,3 млрд).</p><p>Основними торговельними партнерами України також залишаються Китай, Туреччина та США. На їх долю припадає відповідно 8,2%, 3,9% та 3,7% зовнішньоторговельного обороту товарів у січні-жовтні 2017 року. Детальніші показники представлено на інфографіці:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24791" src="/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM.png" alt="Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд" width="1427" height="1051" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM.png 1427w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-300x221.png 300w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-768x566.png 768w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-1024x754.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-650x479.png 650w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.05-PM-1005x740.png 1005w" sizes="(max-width: 1427px) 100vw, 1427px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24792" src="/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM.png" alt="Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд" width="1423" height="1052" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM.png 1423w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-300x222.png 300w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-768x568.png 768w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-1024x757.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-650x481.png 650w, /wp-content/uploads/2017/12/Screen-Shot-2017-12-30-at-12.05.19-PM-1001x740.png 1001w" sizes="(max-width: 1423px) 100vw, 1423px" /></p><p>Нагадаємо, раніше ми склали <a href="/2017/12/26/golovne-za-2017-j-biznes-ta-pidpryyemnytstvo/" target="_blank" rel="noopener">підсумки ділового 2017 року</a> для України та Європи у 2017 році, де зокрема йшлося про розширення торгівлі та можливості безвізового режиму з ЄС для України.</p>

Експорт українських товарів зріс на 20,9% і встановив новий рекорд

{:ua}В яких галузях експорт у 2017-му був максимальним?{:}

<p>Розвиток товарообігу між українськими регіонами та європейськими країнами триває. Що найцікавіше — в лідери за показниками промислового експорту виходять навіть ті області, де через військову агресію північносхідного «сусіда» стан справ із промисловістю та виробництвом погіршився порівняно із довоєнним рівнем. Згідно із даними Донецької торгово-промислової палати, сума реалізації товарів на 24,1% більша за показники у січні-вересні 2016 року. На часі дізнатися більше про ті країни світу, які отримують товари з Донецької області.


</p>
<h4><strong>Куди йшли товари на експорт із Донеччини </strong></h4>
Італія, Німеччина, Польща та Сполучені Штати Америки є лідерами із імпортування товарів у цьому році із Донецької області. Найбільше товарів відправили до Італії. Показник експортування продукції до цієї європейської країни склав 24%. У інші країни Європейського Союзу надано 36% виробленої продукції. Додамо, що у 2017 році Донецька торгово-промислова палата України уклала ще 2 міжнародні договори співпраці. Вони передбачають рзширення економічних зв'язків із Албанією та Канадою. Відтак для цього українського регіону чинними є понад 50 угод із зарубіжними партнерами. Попри складну ситуацію у регіоні, Донеччина посідає ІІІ місце в Україні за об’ємом експортного потенціалу, наголошують представники влади області.

Нагадаємо, ми інформували вас, що вчора було <a href="https://nachasi.com/2017/12/27/export-2021/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ухвалено<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/container-2568201_1920-300x200.jpg" />Ухвалено Стратегію українського експорту до 2021 року</span></a> експортну стратегію до 2021 року. Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України та експорту зокрема для наступних 4 років.

<p>Розвиток товарообігу між українськими регіонами та європейськими країнами триває. Що найцікавіше — в лідери за показниками промислового експорту виходять навіть ті області, де через військову агресію північносхідного «сусіда» стан справ із промисловістю та виробництвом погіршився порівняно із довоєнним рівнем. Згідно із даними Донецької торгово-промислової палати, сума реалізації товарів на 24,1% більша за показники у січні-вересні 2016 року. На часі дізнатися більше про ті країни світу, які отримують товари з Донецької області.</p><p></p><h4><strong>Куди йшли товари на експорт із Донеччини </strong></h4><p>Італія, Німеччина, Польща та Сполучені Штати Америки є лідерами із імпортування товарів у цьому році із Донецької області. Найбільше товарів відправили до Італії. Показник експортування продукції до цієї європейської країни склав 24%. У інші країни Європейського Союзу надано 36% виробленої продукції. Додамо, що у 2017 році Донецька торгово-промислова палата України уклала ще 2 міжнародні договори співпраці. Вони передбачають рзширення економічних зв&#8217;язків із Албанією та Канадою. Відтак для цього українського регіону чинними є понад 50 угод із зарубіжними партнерами. Попри складну ситуацію у регіоні, Донеччина посідає ІІІ місце в Україні за об’ємом експортного потенціалу, наголошують представники влади області.</p><p>Нагадаємо, ми інформували вас, що вчора було <a href="/2017/12/27/export-2021/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ухвалено<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/container-2568201_1920-300x200.jpg" />Ухвалено Стратегію українського експорту до 2021 року</span></a> експортну стратегію до 2021 року. Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України та експорту зокрема для наступних 4 років.</p>

У 2017 році середній бізнес Донеччини торгував із 102 країнами світу. За 9 місяців експорт товарів за кордон склав $3 млрд 146,9 млн

&nbsp;

Розвиток товарообігу між українськими регіонами та європейськими країнами триває. Що найцікавіше — в лідери за показниками промислового експорту виходять навіть ті області, де через військову агресію північносхідного «сусіда» стан справ із промисловістю та виробництвом погіршився порівняно із довоєнним рівнем. Згідно із даними Донецької торгово-промислової палати, сума реалізації товарів на 24,1% більша за показники у січні-вересні 2016 року. На часі дізнатися більше про ті країни світу, які отримують товари з Донецької області.


<h4><strong>Куди йшли товари на експорт із Донеччини </strong></h4>
Італія, Німеччина, Польща та Сполучені Штати Америки є лідерами із імпортування товарів у цьому році із Донецької області. Найбільше товарів відправили до Італії. Показник експортування продукції до цієї європейської країни склав 24%. У інші країни Європейського Союзу надано 36% виробленої продукції. Додамо, що у 2017 році Донецька торгово-промислова палата України уклала ще 2 міжнародні договори співпраці. Вони передбачають рзширення економічних зв'язків із Албанією та Канадою. Відтак для цього українського регіону чинними є понад 50 угод із зарубіжними партнерами. Попри складну ситуацію у регіоні, Донеччина посідає ІІІ місце в Україні за об’ємом експортного потенціалу, наголошують представники влади області.

Нагадаємо, ми інформували вас, що вчора було <a href="https://nachasi.com/2017/12/27/export-2021/" target="_blank" rel="noopener">ухвалено</a> експортну стратегію до 2021 року. Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України та експорту зокрема для наступних 4 років.

<p>Розвиток товарообігу між українськими регіонами та європейськими країнами триває. Що найцікавіше — в лідери за показниками промислового експорту виходять навіть ті області, де через військову агресію північносхідного «сусіда» стан справ із промисловістю та виробництвом погіршився порівняно із довоєнним рівнем. Згідно із даними Донецької торгово-промислової палати, сума реалізації товарів на 24,1% більша за показники у січні-вересні 2016 року. На часі дізнатися більше про ті країни світу, які отримують товари з Донецької області.</p><p></p><h4><strong>Куди йшли товари на експорт із Донеччини </strong></h4><p>Італія, Німеччина, Польща та Сполучені Штати Америки є лідерами із імпортування товарів у цьому році із Донецької області. Найбільше товарів відправили до Італії. Показник експортування продукції до цієї європейської країни склав 24%. У інші країни Європейського Союзу надано 36% виробленої продукції. Додамо, що у 2017 році Донецька торгово-промислова палата України уклала ще 2 міжнародні договори співпраці. Вони передбачають рзширення економічних зв&#8217;язків із Албанією та Канадою. Відтак для цього українського регіону чинними є понад 50 угод із зарубіжними партнерами. Попри складну ситуацію у регіоні, Донеччина посідає ІІІ місце в Україні за об’ємом експортного потенціалу, наголошують представники влади області.</p><p>Нагадаємо, ми інформували вас, що вчора було <a href="/2017/12/27/export-2021/" target="_blank" rel="noopener">ухвалено</a> експортну стратегію до 2021 року. Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України та експорту зокрема для наступних 4 років.</p>

ЄС став головним отримувачем товарів на експорт із Донеччини

{:ua}У Донецькій області назвали країни, які стали основними імпортерами станом на грудень 2017 року{:}

<p>Розвиток зовнішньої торгівлі у найближчі роки буде визначений спеціальним окремим документом, який ухвалили профільні відомства в Україні. Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України та експорту зокрема на наступні 4 роки.


</p>
<h4><strong>Про що йдеться у стратегії</strong></h4>
Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Зокрема, йдеться про створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій. Все це – для диверсифікації експорту українських товарів та послуг. Також у рамках цієї стратегії навчатимуть підприємства новим знанням та навичкам. Також у рамках Експортної Стратегії затвердили перелік нових ринків. Вони зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Було визначено топ-20 держав, які здатні показати гарні результати у співпраці із Україною. Серед цих країн, крім країн ЄС:
<ul>
<li>Єгипет та Індія;</li>
 	<li>Білорусь, Грузія та Молдова;</li>
 	<li>Іран та Саудівська Аравія;</li>
 	<li>Китай та Японія;</li>
 	<li>США та Канада;</li>
 	<li>Швейцарія;</li>
 	<li>Бангладеш.</li>
</ul>
Кінцевою метою та основним завданням Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції. Також йдеться про сталий розвиток та успіх України на світових ринках, зазначають автори документу.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли вам, що ІТ-сфера <a href="https://nachasi.com/2017/09/29/it-sfera-posila-3-tye-mistse-u-strukturi-ukrayinskogo-eksportu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">посіла<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/christopher-gower-291240-300x200.jpg" />IT-сфера посіла III місце у структурі українського експорту</span></a> ІІІ місце у структурі українського експорту. За 6 місяців 2017 року експорт зріс на 18,3% — до 1,256 млрд грн — порівняно з аналогічним періодом 2016 року.

<p>Розвиток зовнішньої торгівлі у найближчі роки буде визначений спеціальним окремим документом, який ухвалили профільні відомства в Україні. Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України та експорту зокрема на наступні 4 роки.</p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у стратегії</strong></h4><p>Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Зокрема, йдеться про створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій. Все це – для диверсифікації експорту українських товарів та послуг. Також у рамках цієї стратегії навчатимуть підприємства новим знанням та навичкам. Також у рамках Експортної Стратегії затвердили перелік нових ринків. Вони зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Було визначено топ-20 держав, які здатні показати гарні результати у співпраці із Україною. Серед цих країн, крім країн ЄС:</p><ul><li>Єгипет та Індія;</li><li>Білорусь, Грузія та Молдова;</li><li>Іран та Саудівська Аравія;</li><li>Китай та Японія;</li><li>США та Канада;</li><li>Швейцарія;</li><li>Бангладеш.</li></ul><p>Кінцевою метою та основним завданням Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції. Також йдеться про сталий розвиток та успіх України на світових ринках, зазначають автори документу.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли вам, що ІТ-сфера <a href="/2017/09/29/it-sfera-posila-3-tye-mistse-u-strukturi-ukrayinskogo-eksportu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">посіла<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/christopher-gower-291240-300x200.jpg" />IT-сфера посіла III місце у структурі українського експорту</span></a> ІІІ місце у структурі українського експорту. За 6 місяців 2017 року експорт зріс на 18,3% — до 1,256 млрд грн — порівняно з аналогічним періодом 2016 року.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Уряд нині затвердив Дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років. Вона була розроблена Мінекономрозвитку за участі бізнесу та експертного середовища

Розвиток зовнішньої торгівлі у найближчі роки буде визначений спеціальним окремим документом, який ухвалили профільні відомства в Україні. Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України та експорту зокрема на наступні 4 роки.


<h4><strong>Про що йдеться у стратегії</strong></h4>
Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Зокрема, йдеться про створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій. Все це – для диверсифікації експорту українських товарів та послуг. Також у рамках цієї стратегії навчатимуть підприємства новим знанням та навичкам. Також у рамках Експортної Стратегії затвердили перелік нових ринків. Вони зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Було визначено топ-20 держав, які здатні показати гарні результати у співпраці із Україною. Серед цих країн, крім країн ЄС:
<ul>
 	<li>Єгипет та Індія;</li>
 	<li>Білорусь, Грузія та Молдова;</li>
 	<li>Іран та Саудівська Аравія;</li>
 	<li>Китай та Японія;</li>
 	<li>США та Канада;</li>
 	<li>Швейцарія;</li>
 	<li>Бангладеш.</li>
</ul>
Кінцевою метою та основним завданням Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції. Також йдеться про сталий розвиток та успіх України на світових ринках, зазначають автори документу.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли вам, що ІТ-сфера <a href="https://nachasi.com/2017/09/29/it-sfera-posila-3-tye-mistse-u-strukturi-ukrayinskogo-eksportu/" target="_blank" rel="noopener">посіла</a> ІІІ місце у структурі українського експорту. За 6 місяців 2017 року експорт зріс на 18,3% — до 1,256 млрд грн — порівняно з аналогічним періодом 2016 року.

<p>Розвиток зовнішньої торгівлі у найближчі роки буде визначений спеціальним окремим документом, який ухвалили профільні відомства в Україні. Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України та експорту зокрема на наступні 4 роки.</p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у стратегії</strong></h4><p>Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Зокрема, йдеться про створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій. Все це – для диверсифікації експорту українських товарів та послуг. Також у рамках цієї стратегії навчатимуть підприємства новим знанням та навичкам. Також у рамках Експортної Стратегії затвердили перелік нових ринків. Вони зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Було визначено топ-20 держав, які здатні показати гарні результати у співпраці із Україною. Серед цих країн, крім країн ЄС:</p><ul><li>Єгипет та Індія;</li><li>Білорусь, Грузія та Молдова;</li><li>Іран та Саудівська Аравія;</li><li>Китай та Японія;</li><li>США та Канада;</li><li>Швейцарія;</li><li>Бангладеш.</li></ul><p>Кінцевою метою та основним завданням Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції. Також йдеться про сталий розвиток та успіх України на світових ринках, зазначають автори документу.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли вам, що ІТ-сфера <a href="/2017/09/29/it-sfera-posila-3-tye-mistse-u-strukturi-ukrayinskogo-eksportu/" target="_blank" rel="noopener">посіла</a> ІІІ місце у структурі українського експорту. За 6 місяців 2017 року експорт зріс на 18,3% — до 1,256 млрд грн — порівняно з аналогічним періодом 2016 року.</p>

Ухвалено Стратегію українського експорту до 2021 року

{:ua}Україна робить стратегічний крок на розвиток експорту, нині ухвалено Експортну стратегію на найближчі чотири роки – що передбачає документ?{:}

Україна нарощує експорт своїх товарів та послуг за кордон. Окрім традиційного ринку Європейського Союзу, за останні 8 місяців у трійку лідерів потрапили Індія, США, Туреччина

Торговий представник України Наталія Микольська <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10159578247380360&amp;set=a.10150229058345360.465579.509635359&amp;type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">повідомила</a>, що експорт товарів з України в Євросоюз за 8 місяців поточного року виріс на $4,8 млрд. Експорт товарів за вісім місяців 2017 склав $27,5 млрд і збільшився на $4,8 млрд у порівнянні з вісьмома місяцями 2016 року.

<h4><strong>Які галузі стали провідними</strong></h4>
<strong>В структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція аграрного сектора і харчової промисловості</strong> (41,2%), продукція металургійного комплексу (23,2%), продукція машинобудування (11,5%) і мінеральні продукти (9,4%).

Експорт металургійної продукції склав $6,4 млрд зі збільшенням на 17,9% в порівнянні з торішнім періодом. В експорті товарів зростання обсягів поставок спостерігалося майже за всіма галузями промисловості, за винятком продукції з деревини та паперової маси, експорт якої скоротився на 1,6%.
<h4><strong>Обсяг експорту в ЄС</strong></h4>
Обсяг експорту в Європейський Союз склав більше половини експорту області — 55,2%. Найбільше в експорті товарів за вісім місяців зросли поставки: олії соняшникової (на $666,6 млн), Кукурудзи (на $634,1 млн), Руд і концентратів залізних (на $613,5 млн), Прокату плоского гарячекатаного (на $317,3 млн), феросплавів (на $259,4 млн), насіння ріпаку (на $166,4 млн), цукру (на $149,4 млн), проводів ізольованих, кабелів (на $130,5 млн), соєвих бобів (на $110,6 млн), прокату плоского холоднокатаного (на $108,1 млн), чавуну ($106,4 млн).

Експорт товарів до країн ЄС продовжував демонструвати позитивну динаміку. Так, обсяг українського експорту товарів до країн ЄС за підсумками 8 місяців 2017 року щодо аналогічного періоду 2016 року зріс на $2,4 млрд (на 27,9%) — це найбільше зростання обсягів експорту товарів серед усіх торговельних партнерів України.

<img class="aligncenter size-full wp-image-19060" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png" alt="" width="1318" height="975" />

В експорті товарів до країн ЄС спостерігалося зростання обсягів поставок по всіх галузях промисловості. Серед товарів найбільше зросли поставки з України в країни ЄС: руди і концентратів залізних — на $431,5 млн; кукурудзи — на $405,9 млн; феросплавів — на $162,7 млн; олії соняшникової — на $155,7 млн; ізольованих дротів  — на $129,4 млн.
<h4><strong>Які регіони перебувають серед лідерів</strong></h4>
Локомотивами зростання експорту за 8 місяців стали вісім регіонів України: Київ, Дніпропетровська,  Запорізька, Одеська, Полтавська, Миколаївська і Вінницька області. Сумарний позитивний внесок зазначених регіонів склав 16,8 процентних пунктів, що склало 79,6% загального приросту експорту товарів. Основним торговим партнером України в експорті товарів за 8 місяців 2017 року залишилось Європейський Союз (40%).

<img class="aligncenter size-full wp-image-19061" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png" alt="" width="940" height="692" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-19062" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png" alt="" width="931" height="694" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-19063" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png" alt="" width="1308" height="969" />

&nbsp;
<h4><strong>Освоєння нових ринків</strong></h4>
Крім країн ЄС, основними торговими партнерами, куди більше експортувати українські товари за 8 місяців 2017 року були: Індія (на $396,2 млн), США ($275,9 млн), Туреччина ($ 221, 2 млн), Білорусь ($169,4 млн), Іран (на $165,0 млн), Алжир (на $159,2 млн), Молдова ($123,5 млн), Ірак ($79,6 млн), Ізраїль ($79, 5 млн).

<p>Торговий представник України Наталія Микольська <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10159578247380360&amp;set=a.10150229058345360.465579.509635359&amp;type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">повідомила</a>, що експорт товарів з України в Євросоюз за 8 місяців поточного року виріс на $4,8 млрд. Експорт товарів за вісім місяців 2017 склав $27,5 млрд і збільшився на $4,8 млрд у порівнянні з вісьмома місяцями 2016 року.<br /></p><h4><strong>Які галузі стали провідними</strong></h4><p><strong>В структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція аграрного сектора і харчової промисловості</strong> (41,2%), продукція металургійного комплексу (23,2%), продукція машинобудування (11,5%) і мінеральні продукти (9,4%).</p><p>Експорт металургійної продукції склав $6,4 млрд зі збільшенням на 17,9% в порівнянні з торішнім періодом. В експорті товарів зростання обсягів поставок спостерігалося майже за всіма галузями промисловості, за винятком продукції з деревини та паперової маси, експорт якої скоротився на 1,6%.</p><h4><strong>Обсяг експорту в ЄС</strong></h4><p>Обсяг експорту в Європейський Союз склав більше половини експорту області — 55,2%. Найбільше в експорті товарів за вісім місяців зросли поставки: олії соняшникової (на $666,6 млн), Кукурудзи (на $634,1 млн), Руд і концентратів залізних (на $613,5 млн), Прокату плоского гарячекатаного (на $317,3 млн), феросплавів (на $259,4 млн), насіння ріпаку (на $166,4 млн), цукру (на $149,4 млн), проводів ізольованих, кабелів (на $130,5 млн), соєвих бобів (на $110,6 млн), прокату плоского холоднокатаного (на $108,1 млн), чавуну ($106,4 млн).</p><p>Експорт товарів до країн ЄС продовжував демонструвати позитивну динаміку. Так, обсяг українського експорту товарів до країн ЄС за підсумками 8 місяців 2017 року щодо аналогічного періоду 2016 року зріс на $2,4 млрд (на 27,9%) — це найбільше зростання обсягів експорту товарів серед усіх торговельних партнерів України.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19060" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png" alt="" width="1318" height="975" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png 1318w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-300x222.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-768x568.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-1024x758.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-650x481.png 650w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-1000x740.png 1000w" sizes="(max-width: 1318px) 100vw, 1318px" /></p><p>В експорті товарів до країн ЄС спостерігалося зростання обсягів поставок по всіх галузях промисловості. Серед товарів найбільше зросли поставки з України в країни ЄС: руди і концентратів залізних — на $431,5 млн; кукурудзи — на $405,9 млн; феросплавів — на $162,7 млн; олії соняшникової — на $155,7 млн; ізольованих дротів  — на $129,4 млн.</p><h4><strong>Які регіони перебувають серед лідерів</strong></h4><p>Локомотивами зростання експорту за 8 місяців стали вісім регіонів України: Київ, Дніпропетровська,  Запорізька, Одеська, Полтавська, Миколаївська і Вінницька області. Сумарний позитивний внесок зазначених регіонів склав 16,8 процентних пунктів, що склало 79,6% загального приросту експорту товарів. Основним торговим партнером України в експорті товарів за 8 місяців 2017 року залишилось Європейський Союз (40%).</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19061" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png" alt="" width="940" height="692" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png 940w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-300x221.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-768x565.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-650x479.png 650w" sizes="(max-width: 940px) 100vw, 940px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19062" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png" alt="" width="931" height="694" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png 931w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-300x224.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-768x572.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-650x485.png 650w" sizes="(max-width: 931px) 100vw, 931px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19063" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png" alt="" width="1308" height="969" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png 1308w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-300x222.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-768x569.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-1024x759.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-650x482.png 650w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-999x740.png 999w" sizes="(max-width: 1308px) 100vw, 1308px" /></p><p>&nbsp;</p><h4><strong>Освоєння нових ринків</strong></h4><p>Крім країн ЄС, основними торговими партнерами, куди більше експортувати українські товари за 8 місяців 2017 року були: Індія (на $396,2 млн), США ($275,9 млн), Туреччина ($ 221, 2 млн), Білорусь ($169,4 млн), Іран (на $165,0 млн), Алжир (на $159,2 млн), Молдова ($123,5 млн), Ірак ($79,6 млн), Ізраїль ($79, 5 млн).</p>

Український експорт до ЄС встановив новий рекорд

{:ua}Україна стрімко збільшує свій експорт за закордон. Дізнавайтесь куди та яких обсягах{:}

Щоб допомогти українському бізнесу в пошуку інформації, необхідної для виходу на канадський ринок, Міністерство економічного розвитку та торгівлі спільно з Канадсько-українським проектом з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та Офісом з просування експорту, презентують освітні посібники для бізнесу

Тож 20 жовтня презентують практичні посібники з експорту до Канади для українських малих та середніх підприємств «I CAN EXPORT», розроблений в рамках проекту CUTIS. А також гайд «Публічні закупівлі Канади: з чого почати», розроблений проектом GPAinUA Офісу з просування експорту.
<h4><strong>Де презентуватимуть посібники</strong></h4>
Презентація відбудеться 20 жовтня о 15:00 у Києві в бізнес-центрі «Леонардо» (вулиця Богдана Хмельницького, 19-21), 2-й поверх, конференц-зал «Леонардо хол». У заході візьмуть участь Посол Канади в Україні Роман Ващук, заступниця Міністра економічного розвитку та торгівлі, торгова представниця України Наталія Микольська. Також будуть присутні представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі, експерти проекту CUTIS та Офісу з просування експорту. Всі учасники заходу отримають друкований примірник посібника «I CAN EXPORT». В програмі передбачена сесія питань та відповідей, а також можливість для нетворкінгу та неформального спілкування.

Акредитація відкрита за <a href="https://goo.gl/forms/zoSHIlWeYOCYKfC83" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.

<p>Тож 20 жовтня презентують практичні посібники з експорту до Канади для українських малих та середніх підприємств «I CAN EXPORT», розроблений в рамках проекту CUTIS. А також гайд «Публічні закупівлі Канади: з чого почати», розроблений проектом GPAinUA Офісу з просування експорту.</p><h4><strong>Де презентуватимуть посібники</strong></h4><p>Презентація відбудеться 20 жовтня о 15:00 у Києві в бізнес-центрі «Леонардо» (вулиця Богдана Хмельницького, 19-21), 2-й поверх, конференц-зал «Леонардо хол». У заході візьмуть участь Посол Канади в Україні Роман Ващук, заступниця Міністра економічного розвитку та торгівлі, торгова представниця України Наталія Микольська. Також будуть присутні представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі, експерти проекту CUTIS та Офісу з просування експорту. Всі учасники заходу отримають друкований примірник посібника «I CAN EXPORT». В програмі передбачена сесія питань та відповідей, а також можливість для нетворкінгу та неформального спілкування.</p><p>Акредитація відкрита за <a href="https://goo.gl/forms/zoSHIlWeYOCYKfC83" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.</p>

Посібники з експорту до Канади покажуть у Києві

{:ua}Посібники презентуватимуть 20 жовтня о 15:00 в бізнес-центрі «Леонардо». На часі дізнатися більше про це за посиланням — і долучитися до зустрічі{:}

<p>На думку Мінфіну, це створює сприятливі умови для інвесторів України й Великої Британії. Також зміни стимулюють ділову ініціативу підприємців, врегулюють питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами.
</p>
<h4><strong>Які зміни до оподаткування прийняли</strong></h4>
У  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом підписали протокол про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії. Підписання протоколу спрямовано на запобігання подвійному оподаткуванню доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною й Великою Британією залежно від місця їх виникнення, так і шляхом урахування в податкових зобов'язаннях платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.

Нагадаємо, що Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів <a href="https://nachasi.com/2017/10/10/ukrayina-turechchyna-ugody/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підписали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/turkey-2221451_1920-300x200.jpg" />Україна і Туреччина підписали низку економічних угод</span></a> двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування.

<p>На думку Мінфіну, це створює сприятливі умови для інвесторів України й Великої Британії. Також зміни стимулюють ділову ініціативу підприємців, врегулюють питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами.</p><h4><strong>Які зміни до оподаткування прийняли</strong></h4><p>У  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом підписали протокол про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії. Підписання протоколу спрямовано на запобігання подвійному оподаткуванню доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною й Великою Британією залежно від місця їх виникнення, так і шляхом урахування в податкових зобов&#8217;язаннях платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.</p><p>Нагадаємо, що Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів <a href="/2017/10/10/ukrayina-turechchyna-ugody/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підписали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/turkey-2221451_1920-300x200.jpg" />Україна і Туреччина підписали низку економічних угод</span></a> двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування.</p>

Україна й Велика Британія внесли зміни до договору про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії

На думку Мінфіну, це створює сприятливі умови для інвесторів України й Великої Британії. Також зміни стимулюють ділову ініціативу підприємців, врегулюють питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами.
<h4><strong>Які зміни до оподаткування прийняли</strong></h4>
У  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом підписали протокол про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії. Підписання протоколу спрямовано на запобігання подвійному оподаткуванню доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною й Великою Британією залежно від місця їх виникнення, так і шляхом урахування в податкових зобов'язаннях платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.

Нагадаємо, що Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів <a href="https://nachasi.com/2017/10/10/ukrayina-turechchyna-ugody/" target="_blank" rel="noopener">підписали</a> двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування.

<p>На думку Мінфіну, це створює сприятливі умови для інвесторів України й Великої Британії. Також зміни стимулюють ділову ініціативу підприємців, врегулюють питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами.</p><h4><strong>Які зміни до оподаткування прийняли</strong></h4><p>У  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом підписали протокол про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії. Підписання протоколу спрямовано на запобігання подвійному оподаткуванню доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною й Великою Британією залежно від місця їх виникнення, так і шляхом урахування в податкових зобов&#8217;язаннях платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.</p><p>Нагадаємо, що Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів <a href="/2017/10/10/ukrayina-turechchyna-ugody/" target="_blank" rel="noopener">підписали</a> двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування.</p>

Україна і Британія скасували подвійне оподаткування

{:ua}Україна й Велика Британія внесли зміни до договору про запобігання подвійного оподаткування{:}

<p>У ході переговорів було відзначено важливість підтримки регулярного політичного діалогу між двома державами. Також підкреслили важливість активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва в сфері енергетики та сільського господарства. На часі дізнатися більше про те, що пропонує Катар.
</p>
<h4><strong>Як співпрацюватиме Україна і Катар</strong></h4>
Згідно з інформацією прес-служби, Клімкін висловив вдячність катарської сторони за послідовну позицію і підтримку міжнародних ініціатив України, спрямованих на захист її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності. Також Клімкін зустрівся з членом правлячої родини Катару, головою Ради директорів катарської будівельно-девелоперської компанії «Аамаль», заступником головою правління «Фейсал Холдингу» шейхом Мухаммедом бін Фейсалом бін Касем Аль Тані. Відтак, були обговорені перспективи залучення катарського приватного капіталу для інвестування в такі сектори української економіки як нерухомість, медико-рекреаційний туризм і готельний бізнес. Відзначимо, що з 2002 року діє угода про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядами України та Катару. За результатами 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Катаром значно перевищив показники минулого року і склав $38 млн 718 тис.

Нагадаємо, що Катар <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/katar-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/westbay-2337262_1920-300x200.jpg" />Катар спростив візовий режим для громадян України</span></a> візовий режим для громадян України.

<p>У ході переговорів було відзначено важливість підтримки регулярного політичного діалогу між двома державами. Також підкреслили важливість активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва в сфері енергетики та сільського господарства. На часі дізнатися більше про те, що пропонує Катар.</p><h4><strong>Як співпрацюватиме Україна і Катар</strong></h4><p>Згідно з інформацією прес-служби, Клімкін висловив вдячність катарської сторони за послідовну позицію і підтримку міжнародних ініціатив України, спрямованих на захист її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності. Також Клімкін зустрівся з членом правлячої родини Катару, головою Ради директорів катарської будівельно-девелоперської компанії «Аамаль», заступником головою правління «Фейсал Холдингу» шейхом Мухаммедом бін Фейсалом бін Касем Аль Тані. Відтак, були обговорені перспективи залучення катарського приватного капіталу для інвестування в такі сектори української економіки як нерухомість, медико-рекреаційний туризм і готельний бізнес. Відзначимо, що з 2002 року діє угода про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядами України та Катару. За результатами 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Катаром значно перевищив показники минулого року і склав $38 млн 718 тис.</p><p>Нагадаємо, що Катар <a href="/2017/08/09/katar-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/westbay-2337262_1920-300x200.jpg" />Катар спростив візовий режим для громадян України</span></a> візовий режим для громадян України.</p>

Україна і Катар зацікавлені в активізації двостороннього співробітництва в торговельно-економічній сфері. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Міністерства закордонних справ за підсумками візиту міністра закордонних справ Павла Клімкіна в Катар

У ході переговорів було відзначено важливість підтримки регулярного політичного діалогу між двома державами. Також підкреслили важливість активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва в сфері енергетики та сільського господарства. На часі дізнатися більше про те, що пропонує Катар.
<h4><strong>Як співпрацюватиме Україна і Катар</strong></h4>
Згідно з інформацією прес-служби, Клімкін висловив вдячність катарської сторони за послідовну позицію і підтримку міжнародних ініціатив України, спрямованих на захист її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності. Також Клімкін зустрівся з членом правлячої родини Катару, головою Ради директорів катарської будівельно-девелоперської компанії «Аамаль», заступником головою правління «Фейсал Холдингу» шейхом Мухаммедом бін Фейсалом бін Касем Аль Тані. Відтак, були обговорені перспективи залучення катарського приватного капіталу для інвестування в такі сектори української економіки як нерухомість, медико-рекреаційний туризм і готельний бізнес. Відзначимо, що з 2002 року діє угода про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядами України та Катару. За результатами 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Катаром значно перевищив показники минулого року і склав $38 млн 718 тис.

Нагадаємо, що Катар <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/katar-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> візовий режим для громадян України.

<p>У ході переговорів було відзначено важливість підтримки регулярного політичного діалогу між двома державами. Також підкреслили важливість активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва в сфері енергетики та сільського господарства. На часі дізнатися більше про те, що пропонує Катар.</p><h4><strong>Як співпрацюватиме Україна і Катар</strong></h4><p>Згідно з інформацією прес-служби, Клімкін висловив вдячність катарської сторони за послідовну позицію і підтримку міжнародних ініціатив України, спрямованих на захист її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності. Також Клімкін зустрівся з членом правлячої родини Катару, головою Ради директорів катарської будівельно-девелоперської компанії «Аамаль», заступником головою правління «Фейсал Холдингу» шейхом Мухаммедом бін Фейсалом бін Касем Аль Тані. Відтак, були обговорені перспективи залучення катарського приватного капіталу для інвестування в такі сектори української економіки як нерухомість, медико-рекреаційний туризм і готельний бізнес. Відзначимо, що з 2002 року діє угода про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядами України та Катару. За результатами 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Катаром значно перевищив показники минулого року і склав $38 млн 718 тис.</p><p>Нагадаємо, що Катар <a href="/2017/08/09/katar-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> візовий режим для громадян України.</p>

Катар співпрацюватиме з Україною в економіці

{:ua}Україна і Катар зацікавлені у активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва, повідомили у Міністерстві закордонних справ{:}

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.
</p>
<h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4>
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:
<ul>
<li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li>
 	<li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li>
 	<li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li>
 	<li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li>
</ul>
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="https://nachasi.com/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">приєднається<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/euro-1660456_1920-300x200.jpg" />Конвенції Пан-Євро-Мед дали «зелене світло»</span></a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.</p><h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4><p>Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:</p><ul><li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li><li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li><li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li><li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li></ul><p>Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">приєднається<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/euro-1660456_1920-300x200.jpg" />Конвенції Пан-Євро-Мед дали «зелене світло»</span></a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.</p>

13 вересня у Європейському парламенті було підписано рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій. 1 вони жовтня набули чинності

Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.
<h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4>
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:
<ul>
 	<li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li>
 	<li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li>
 	<li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li>
 	<li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li>
</ul>
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="https://nachasi.com/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener">приєднається</a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.</p><h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4><p>Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:</p><ul><li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li><li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li><li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li><li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li></ul><p>Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener">приєднається</a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.</p>

Набули чинності торговельні преференції ЄС для України

{:ua}Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі{:}

У селі Водяне Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області відкрилася перша в Україні пакувальна свіжа платформа, робота якої спрямована на експорт свіжих овочів та фруктів

Ринок збуту — актуальне питання для жителів цього регіону. За офіційними даними у Кам’янсько-Дніпровському районі більше 2 тис га землі зайняті теплицями. Вони виробляють близько 500 тис тонн огірків та помідорів на рік. На часі дізнатися про нюанси роботи платформи.
<h4><strong>Детальніше про платформу</strong></h4>
Ідея створення пакувальної свіжої платформи належить керівнику компанії «Агрокоін» Андрію Чорному, який багато років займається вирощуванням овочів закритого ґрунту та має великий досвід торгівлі. Рік тому він підготував бізнес-план, який схвалили і підтримали менеджери Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, що працює на півдні України за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади та Менонітської Асоціації Економічного Розвитку (MEDA). З травня 2017 року, в рамках реалізації програми зустрічних грантів UHBDP, «Агрокоін» почав будівництво й оснащення платформи. На будівельні роботи по реконструкції старого АТП пішло трохи більше 4 місяців. Приміщення переобладнане та оснащене сучасним холодильним, ваговим і вантажним устаткуванням, системою кондиціонування та системою озонування для дезінфекції приміщень. Пакувальна платформа є першою чергою Логістичного центру по агрегації плодоовочевої продукції, яка зараз здатна приймати та обробляти до 80 тонн овочів на добу. Зібрані тепличні овочі будуть сортувати, упаковувати, палетувати і головне — швидко охолоджувати до температури 5˚С. Це зберігає необхідну для вимог ринку (зокрема експорту) якість свіжої плодоовочевої продукції, подовжити термін її реалізації та транспортувати без втрат. Обсяг однієї товарної партії — 18,5 тонн. Об’єкт дозволить фермерам з Кам’янсько-Дніпровського району експортувати свою продукцію в інші країни.

<p>Ринок збуту — актуальне питання для жителів цього регіону. За офіційними даними у Кам’янсько-Дніпровському районі більше 2 тис га землі зайняті теплицями. Вони виробляють близько 500 тис тонн огірків та помідорів на рік. На часі дізнатися про нюанси роботи платформи.</p><h4><strong>Детальніше про платформу</strong></h4><p>Ідея створення пакувальної свіжої платформи належить керівнику компанії «Агрокоін» Андрію Чорному, який багато років займається вирощуванням овочів закритого ґрунту та має великий досвід торгівлі. Рік тому він підготував бізнес-план, який схвалили і підтримали менеджери Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, що працює на півдні України за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади та Менонітської Асоціації Економічного Розвитку (MEDA). З травня 2017 року, в рамках реалізації програми зустрічних грантів UHBDP, «Агрокоін» почав будівництво й оснащення платформи. На будівельні роботи по реконструкції старого АТП пішло трохи більше 4 місяців. Приміщення переобладнане та оснащене сучасним холодильним, ваговим і вантажним устаткуванням, системою кондиціонування та системою озонування для дезінфекції приміщень. Пакувальна платформа є першою чергою Логістичного центру по агрегації плодоовочевої продукції, яка зараз здатна приймати та обробляти до 80 тонн овочів на добу. Зібрані тепличні овочі будуть сортувати, упаковувати, палетувати і головне — швидко охолоджувати до температури 5˚С. Це зберігає необхідну для вимог ринку (зокрема експорту) якість свіжої плодоовочевої продукції, подовжити термін її реалізації та транспортувати без втрат. Обсяг однієї товарної партії — 18,5 тонн. Об’єкт дозволить фермерам з Кам’янсько-Дніпровського району експортувати свою продукцію в інші країни.</p>

У Запорізькій області відбувся запуск аграрної онлайн-платформи

{:ua}Ідея платформи для пакування овочів та фруктів прийшла керівнику компанії «Агрокоін» Андріюй Чорний{:}

Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами. Учасниками Конвенції є країни ЄС та Європейська асоціація вільної торгівлі

Україна приєднається до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, торговий представник України Наталія Микольська на своїй сторінці у <a href="https://www.facebook.com/nataliya.mykolska/posts/10159448260595360?pnref=story" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>. На часі дізнатися більше про цмови новітнього договору.
<h4><strong>Переваги конвенції для України</strong></h4>
Товари, які отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження. Це, відповідно, збільшує товарообіг між сторонами та дозволяє експортувати за преференційними митними тарифами. За словами Микольської, у майбутньому можна закуповувати сировину та комплектуючі в країнах-учасницях Пан-Євро-Мед, з якими Україна уклала угоду про здійснення вільної торгівлі. Вже готову продукцію можна експортувати до інших членів Кoнвенції, використовуючи ефект діагонального накопичення. Відповідно, й українські матеріали та комплектуючі можуть використовуватись у виробництві в країнах-учасницях Кoнвенції.

<img class="alignnone wp-image-14858" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n.jpg" alt="" width="599" height="450" />

<img class="alignnone size-full wp-image-14859" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n.jpg" alt="" width="960" height="720" />

<p>Україна приєднається до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, торговий представник України Наталія Микольська на своїй сторінці у <a href="https://www.facebook.com/nataliya.mykolska/posts/10159448260595360?pnref=story" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>. На часі дізнатися більше про цмови новітнього договору.</p><h4><strong>Переваги конвенції для України</strong></h4><p>Товари, які отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження. Це, відповідно, збільшує товарообіг між сторонами та дозволяє експортувати за преференційними митними тарифами. За словами Микольської, у майбутньому можна закуповувати сировину та комплектуючі в країнах-учасницях Пан-Євро-Мед, з якими Україна уклала угоду про здійснення вільної торгівлі. Вже готову продукцію можна експортувати до інших членів Кoнвенції, використовуючи ефект діагонального накопичення. Відповідно, й українські матеріали та комплектуючі можуть використовуватись у виробництві в країнах-учасницях Кoнвенції.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-14858" src="/wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n.jpg" alt="" width="599" height="450" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n-768x576.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/21617739_10159448247125360_908745220943549309_n-650x488.jpg 650w" sizes="(max-width: 599px) 100vw, 599px" /></p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-14859" src="/wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n.jpg" alt="" width="960" height="720" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n-768x576.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/21617526_10159448246770360_1846206442641501851_n-650x488.jpg 650w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p>

Конвенції Пан-Євро-Мед дали «зелене світло»

{:ua}20 вересня уряд підтримав законопроект про приєднання України до Регіональної Конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження{:}

#експорт