Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Як давно ви писали листа від руки? Чи витіснить клавіатура папір зі шкільних аудиторій? І чим стане писанння текстів — розвагою для естетів чи елементом ностальгії?

Минулими вихідними ви, цілком можливо, накидали список покупок на зворотному боці конверта або наліпили собі стікер із нагадуваннями від руки на робочому столі. Можливо, ви додали письмовий коментар у щоденнику свого сина чи дочки. А може, зробили декілька поміток у діловому щоденнику на робочій зустрічі. На цьому зазвичай всі наші досвіди із написанн тексту від руки закінчуються. Як давно ви писали по-справжньому довгий текст, лист чи статтю, використовуючи лише аркуш паперу та чорнило? Навички письма від руки відмирають чи не швидшими темпами, аніж поширюються клавіатури та планшети. Що відбувається і як клавіатура змінює наше життя?
<h4><strong>Наскільки клавіатура обійшла перо?</strong></h4>
Ніхто не може точно сказати, скільки людей вже не пишуть від руки. Та згідно із результатами дослідження, замовленого Docmail, кожен третій респондент нічого не написав від руки за попередні 6 місяців. В середньому вони не записували нічого від руки упродовж попередніх 41 днів. Пишуть люди, звісно, більше, аніж пам’ятають про сам випадок письма; та можна упевнено сказати: рукописи не горять, але зникають, на робочому місці вже ніхто не користуватиметься щоденно чорнилом та папером.

У Сполучених Штатах вже враховано цю тенденцію. З огляду на, що електронна пошта і текстові повідомлення замінили листування звичайною поштою, а студенти стали занотовувати лекції своїх ноутбуках, «скоропис» на папері — навичка занотовувати тексти без відриву пера від поверхні аркуша — вже виключено зі стандартного курсу шкільної програми. Із 2013 року американські діти почали в обов’язковому порядку вивчати друк на клавіатурі і перестали зубрити, як виводити заголовні літери на папері.
<h4><strong>Полеміка про друк і письмо у школах не вщухає</strong></h4>
Ця реформа спонукала жваву полеміку. У статті, опублікованій 4 вересня 2013, редакція «Лос-Анджелес Таймс» розцінила таку зміну як крок уперед, мовляв, держава і шкільна освіта не має триматися за ідею навчання скоропису на основі романтичної ідеї, що це — традиція, форма мистецтва або основний навик, «зникнення якого буде трагедією для національної культури».

У деяких штатах, таких як Індіана, вирішили залишити навчання скоропису у школах. Без цієї навички, твердять представники освітньої системи, молоді американці більше не будуть мати можливість читати вітальні листівки від своїх бабусь і дідусів, коментарі вчителів щодо виконаних домашніх завдань чи оригінальний рукопис тексту Конституції США та Декларації про незалежність. Стів Ґрем, професор освіти в Університеті штату Арізона, налаштований скептичніше за своїх колег із Інідіани: «Мушу сказати вам, що я не можу згадати останній раз, коли читав Конституцію».

Дискусія про зміни у звичках і традиціях письма — не перша і не остання. Від часів, коли десь 6 тисячоліть тому винайшли сучасний аналог письма (сталося це у Месопотамії), ця навичка пережила чимало технологічних трансформацій. Інструменти і засоби масової інформації, які використовуються для фіксування подій та фактів, змінилися багато разів: від шумерських табличок до фінікійського алфавіту першого тисячоліття до нашої ери; від винайдення паперу в Китаї близько тисячоліття тому до перших книг; від винаходу друкарства у XV-XVI столітті до появи кулькових ручок у 1940-х роках.

На перший погляд, боротьба між клавіатурою і ручкою — не більше, ніж останній поворот у дуже довгій історії інструментів письма. Важливо не те, як ми створюємо текст, а якої якості тексти виникають внаслідок цього письма.

<img class="aligncenter size-full wp-image-1614" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/miniature-2246563_1280.jpg" alt="Клавіатура проти пера — як технології змінили навички письма" width="1280" height="795" />
<h4><strong>Слово науковцям</strong></h4>
Але фахівці не згодні із надто оптимістичними оцінками і «непотрібністю» письма від руки. На їхню думку, писання ручкою та друк на клавіатурі задіюють різні когнітивні механізми нашої свідомості. «Писати від руки є складною операцією, яка вимагає різних навичок — відчуття ручки і паперу, переміщення інструменту письма та визначення напрямку руху руки відповідно до ваших думок,» — зауважує Едуард Ґентаз, професор психології в Університеті Женеви.

Робота з клавіатурою не ідентична написанню тексту від руки. ДІтям простіше навчитися друкувати, аніж писати. «перехід до автоматизованого письма за допомогою клавіатур — значна зміна,» — упевнений Ролан Жювен, очільник психіатричного відділу госпіталю для дорослих у Парижі. За його словами, почерк є результатом особливого руху тіла, набір текстів на клавіатурі відрізняється від цього.

Фахівці також зауважують, що ви можете змінити макет сторінки і перемкнути шрифти, але не можете придумати форму, не передбачену текстовим редактором, коли користуєтеся ноутбуком чи комп'ютером. Папір дозволяє набагато більшу графічну свободу: ви можете писати у різних напрямках, самостійно визначати поля, інтервали, писати зліва направо чи навпаки, спотворювати текст чи придумувати авторські розділові знаки. До того ж, усі примітки та сліди редагування не є наочними, як це відбувається на письмі.
<h4><strong>Зміни у письмі — зміни у читацьких звичках?</strong></h4>
Але чи може ця технологічна революція насправді змінити наше ставлення до читання та письма? Прихильники цифрових документів переконані в тому, що немає ніякої різниці: і шумери, і сучасні європейці хочуть одного — спростити собі роботу із фіксування знань чи фактів, довести все до автоматизму та ефективніше працювати над текстами, вивільнивши собі час, упевнена Енн Трабек, доцентка риторики у коледжі Оберлін в Огайо.

Деякі нейрофізіологи не так впевнені у тому, що друком можна замінити письмо від руки. Вони вважають, що відмова від почерку та письма від руки буде впливати на те, як майбутні покоління вчитимуться читати. Двоє дослідників коґнітивної лабораторії нейробіології провели дослідження 76 дітей у віці від 3 до 5 років. Група, яка навчилася писати листи від руки, краще розпізнавала тексти, аніж ті, хто навчився набирати їх на комп'ютері. Після повторення експерименту на дорослих результати були приблизно такі ж. Мовляв, причиною цього є «пам’ять тіла», коли мозок швидше запам’ятовує образи та символи, до яких вже був причетний шляхом створення цих же образів та символів за допомогою рук.

<img class="aligncenter size-full wp-image-1615" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/keyboard-886462_1280.jpg" alt="Клавіатура проти пера — як технології змінили навички письма" width="1280" height="720" />

Чи ми висловлюємося вільніше та якісніше із ручкою в руках, аніж з клавіатурою? Деякі дослідження припускають, що це дійсно може бути так. У статті журналу Psychological Science американські дослідники Пем Мюллер і Деніел Оппенгеймер стверджують, що для створення заміток за допомогою ручки та паперу, а не ноутбуку, дає студентам краще розуміння предмета. Такі висновки було отримано внаслідок дослідження більш ніж 300 студентів у Прінстоні та Каліфорнійському університеті у Лос-Анджелесі. Для вчених причина зрозуміла: ті, хто працює на папері, вміють перефразувати інформацію під час занотовування та робити швидкі узагальнення, на відміну від тих, хто працює на клавіатурі і дослівно занотовують зміст лекцій чи статей.
<h4><strong>Емоційна складова</strong></h4>
Поки науковці та освітяни сперечаються, естети зауважують: перехід виключно на клавіатури та відмова від писання текстів на папері спричиняє втрату тактильної естетичної складової, відмиранню цілого пласту культури листування — де було місце гармонії, малюванню, створенню візуальних форм та композицій, чимось співзвучних із тим, як створюється музика або танець.

У своїх книгах історик Філіп Артьерс змальовує, як лікарі та детективи наприкінці XIX століття виявляли ознаки девіації серед божевільних і злочинців, просто розглядаючи те, яким почерком вони писали свої листи. Графологи кажуть, що особливості інтелекту та емоційного стану відбиваються у рукописах, а за допомогою комп’ютера такі речі одразу не помітиш.

Зрештою, навіть в часи всеохоплюючих технологій, сенсорні екрани, стилуси та планшети для малювання продовжують привчати нас до навичок письма. У повсякденному житті ми продовжуємо щодня хоча би щось записувати від руки, хоч і не помічаємо цього. Навіть графіті та написання плакатів для демонстрацій — це теж частина сучасної культури рукописного писання текстів. Можливо, це — наша данина потребі писати від руки у часи повсюдного панування клавіатури? Хтозна.

<p>Минулими вихідними ви, цілком можливо, накидали список покупок на зворотному боці конверта або наліпили собі стікер із нагадуваннями від руки на робочому столі. Можливо, ви додали письмовий коментар у щоденнику свого сина чи дочки. А може, зробили декілька поміток у діловому щоденнику на робочій зустрічі. На цьому зазвичай всі наші досвіди із написанн тексту від руки закінчуються. Як давно ви писали по-справжньому довгий текст, лист чи статтю, використовуючи лише аркуш паперу та чорнило? Навички письма від руки відмирають чи не швидшими темпами, аніж поширюються клавіатури та планшети. Що відбувається і як клавіатура змінює наше життя?</p><h4><strong>Наскільки клавіатура обійшла перо?</strong></h4><p>Ніхто не може точно сказати, скільки людей вже не пишуть від руки. Та згідно із результатами дослідження, замовленого Docmail, кожен третій респондент нічого не написав від руки за попередні 6 місяців. В середньому вони не записували нічого від руки упродовж попередніх 41 днів. Пишуть люди, звісно, більше, аніж пам’ятають про сам випадок письма; та можна упевнено сказати: рукописи не горять, але зникають, на робочому місці вже ніхто не користуватиметься щоденно чорнилом та папером.</p><p>У Сполучених Штатах вже враховано цю тенденцію. З огляду на, що електронна пошта і текстові повідомлення замінили листування звичайною поштою, а студенти стали занотовувати лекції своїх ноутбуках, «скоропис» на папері — навичка занотовувати тексти без відриву пера від поверхні аркуша — вже виключено зі стандартного курсу шкільної програми. Із 2013 року американські діти почали в обов’язковому порядку вивчати друк на клавіатурі і перестали зубрити, як виводити заголовні літери на папері.</p><h4><strong>Полеміка про друк і письмо у школах не вщухає</strong></h4><p>Ця реформа спонукала жваву полеміку. У статті, опублікованій 4 вересня 2013, редакція «Лос-Анджелес Таймс» розцінила таку зміну як крок уперед, мовляв, держава і шкільна освіта не має триматися за ідею навчання скоропису на основі романтичної ідеї, що це — традиція, форма мистецтва або основний навик, «зникнення якого буде трагедією для національної культури».</p><p>У деяких штатах, таких як Індіана, вирішили залишити навчання скоропису у школах. Без цієї навички, твердять представники освітньої системи, молоді американці більше не будуть мати можливість читати вітальні листівки від своїх бабусь і дідусів, коментарі вчителів щодо виконаних домашніх завдань чи оригінальний рукопис тексту Конституції США та Декларації про незалежність. Стів Ґрем, професор освіти в Університеті штату Арізона, налаштований скептичніше за своїх колег із Інідіани: «Мушу сказати вам, що я не можу згадати останній раз, коли читав Конституцію».</p><p>Дискусія про зміни у звичках і традиціях письма — не перша і не остання. Від часів, коли десь 6 тисячоліть тому винайшли сучасний аналог письма (сталося це у Месопотамії), ця навичка пережила чимало технологічних трансформацій. Інструменти і засоби масової інформації, які використовуються для фіксування подій та фактів, змінилися багато разів: від шумерських табличок до фінікійського алфавіту першого тисячоліття до нашої ери; від винайдення паперу в Китаї близько тисячоліття тому до перших книг; від винаходу друкарства у XV-XVI столітті до появи кулькових ручок у 1940-х роках.</p><p>На перший погляд, боротьба між клавіатурою і ручкою — не більше, ніж останній поворот у дуже довгій історії інструментів письма. Важливо не те, як ми створюємо текст, а якої якості тексти виникають внаслідок цього письма.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-1614" src="/wp-content/uploads/2017/05/miniature-2246563_1280.jpg" alt="Клавіатура проти пера — як технології змінили навички письма" width="1280" height="795" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/miniature-2246563_1280.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/05/miniature-2246563_1280-300x186.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/miniature-2246563_1280-768x477.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/miniature-2246563_1280-1024x636.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/miniature-2246563_1280-650x404.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/miniature-2246563_1280-1191x740.jpg 1191w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><h4><strong>Слово науковцям</strong></h4><p>Але фахівці не згодні із надто оптимістичними оцінками і «непотрібністю» письма від руки. На їхню думку, писання ручкою та друк на клавіатурі задіюють різні когнітивні механізми нашої свідомості. «Писати від руки є складною операцією, яка вимагає різних навичок — відчуття ручки і паперу, переміщення інструменту письма та визначення напрямку руху руки відповідно до ваших думок,» — зауважує Едуард Ґентаз, професор психології в Університеті Женеви.</p><p>Робота з клавіатурою не ідентична написанню тексту від руки. ДІтям простіше навчитися друкувати, аніж писати. «перехід до автоматизованого письма за допомогою клавіатур — значна зміна,» — упевнений Ролан Жювен, очільник психіатричного відділу госпіталю для дорослих у Парижі. За його словами, почерк є результатом особливого руху тіла, набір текстів на клавіатурі відрізняється від цього.</p><p>Фахівці також зауважують, що ви можете змінити макет сторінки і перемкнути шрифти, але не можете придумати форму, не передбачену текстовим редактором, коли користуєтеся ноутбуком чи комп&#8217;ютером. Папір дозволяє набагато більшу графічну свободу: ви можете писати у різних напрямках, самостійно визначати поля, інтервали, писати зліва направо чи навпаки, спотворювати текст чи придумувати авторські розділові знаки. До того ж, усі примітки та сліди редагування не є наочними, як це відбувається на письмі.</p><h4><strong>Зміни у письмі — зміни у читацьких звичках?</strong></h4><p>Але чи може ця технологічна революція насправді змінити наше ставлення до читання та письма? Прихильники цифрових документів переконані в тому, що немає ніякої різниці: і шумери, і сучасні європейці хочуть одного — спростити собі роботу із фіксування знань чи фактів, довести все до автоматизму та ефективніше працювати над текстами, вивільнивши собі час, упевнена Енн Трабек, доцентка риторики у коледжі Оберлін в Огайо.</p><p>Деякі нейрофізіологи не так впевнені у тому, що друком можна замінити письмо від руки. Вони вважають, що відмова від почерку та письма від руки буде впливати на те, як майбутні покоління вчитимуться читати. Двоє дослідників коґнітивної лабораторії нейробіології провели дослідження 76 дітей у віці від 3 до 5 років. Група, яка навчилася писати листи від руки, краще розпізнавала тексти, аніж ті, хто навчився набирати їх на комп&#8217;ютері. Після повторення експерименту на дорослих результати були приблизно такі ж. Мовляв, причиною цього є «пам’ять тіла», коли мозок швидше запам’ятовує образи та символи, до яких вже був причетний шляхом створення цих же образів та символів за допомогою рук.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-1615" src="/wp-content/uploads/2017/05/keyboard-886462_1280.jpg" alt="Клавіатура проти пера — як технології змінили навички письма" width="1280" height="720" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/keyboard-886462_1280.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/05/keyboard-886462_1280-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/keyboard-886462_1280-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/keyboard-886462_1280-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/keyboard-886462_1280-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p>Чи ми висловлюємося вільніше та якісніше із ручкою в руках, аніж з клавіатурою? Деякі дослідження припускають, що це дійсно може бути так. У статті журналу Psychological Science американські дослідники Пем Мюллер і Деніел Оппенгеймер стверджують, що для створення заміток за допомогою ручки та паперу, а не ноутбуку, дає студентам краще розуміння предмета. Такі висновки було отримано внаслідок дослідження більш ніж 300 студентів у Прінстоні та Каліфорнійському університеті у Лос-Анджелесі. Для вчених причина зрозуміла: ті, хто працює на папері, вміють перефразувати інформацію під час занотовування та робити швидкі узагальнення, на відміну від тих, хто працює на клавіатурі і дослівно занотовують зміст лекцій чи статей.</p><h4><strong>Емоційна складова</strong></h4><p>Поки науковці та освітяни сперечаються, естети зауважують: перехід виключно на клавіатури та відмова від писання текстів на папері спричиняє втрату тактильної естетичної складової, відмиранню цілого пласту культури листування — де було місце гармонії, малюванню, створенню візуальних форм та композицій, чимось співзвучних із тим, як створюється музика або танець.</p><p>У своїх книгах історик Філіп Артьерс змальовує, як лікарі та детективи наприкінці XIX століття виявляли ознаки девіації серед божевільних і злочинців, просто розглядаючи те, яким почерком вони писали свої листи. Графологи кажуть, що особливості інтелекту та емоційного стану відбиваються у рукописах, а за допомогою комп’ютера такі речі одразу не помітиш.</p><p>Зрештою, навіть в часи всеохоплюючих технологій, сенсорні екрани, стилуси та планшети для малювання продовжують привчати нас до навичок письма. У повсякденному житті ми продовжуємо щодня хоча би щось записувати від руки, хоч і не помічаємо цього. Навіть графіті та написання плакатів для демонстрацій — це теж частина сучасної культури рукописного писання текстів. Можливо, це — наша данина потребі писати від руки у часи повсюдного панування клавіатури? Хтозна.</p>

Клавіатура проти пера — як технології змінили навички письма

{:ua}Що відбувається із культурою писання текстів під впливом технологій — і як клавіатура все змінює{:}

<p>Чільне місце посідає штучний інтелект. Про це свідчать дані дослідження Digital IQ, підготованого аналітичної компанією PwC.
</p>
<h4><strong>В які ключові технології мають намір інвестувати керівники фінансових компаній?</strong></h4>
Згідно із отриманими результатами, майже 70% із 2216 опитаних мають намір інвестувати у штучний інтелект (AI) та технології інтернету речей (IoT). <a href="https://nachasi.com/2017/04/21/future-talks/" class=" with_hint_js">Блокчейн<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/iforum-2016_061-300x200.jpg" />7 тез про майбутнє — до чого ми йдемо</span></a>, дрони та рішення для віртуальної реальності виявилися не настільки популярними. На них припадає лише 15% чи менше від загального числа опитаних. Загальний обсяг інвестицій у такі технології зберігає сталий рівень упродовж десятиліття.

<img class="aligncenter size-full wp-image-1674" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM.png" alt="" width="712" height="513">

Як твердять аналітики PwC, попри те, що минуло вже 10 років, сума капіталовкладень у новітні технології незначно відрізняється сьогодні від попередніх значень. 2007 року середній обсяг інвестицій у новітні технології складав до 16,8% від загального бюджету компанії на технології. Зараз цей показник складає 17,9%. Великий бізнес та його керівники радше надають перевагу інвестиціям у хмарні технології та розширення технологічних можливостей робочого середовища, аніж інвестують у експерименти із технологіями на кшталт дронів чи штучного інтелекту.
<h4><strong>Кого охоплює це дослідження</strong></h4>
В рамках Digital IQ було опитано 2216 представників бізнесу та IT-менеджерів, включно із 322 представниками фінансової та банківської сфери. Респондентів розділили на групи. 62% опитаних входять до складу компаній та організацій із рівнем виручки від $1 млрд і більше, а 38% працюють у компаніях із рівнем виручки між $500 млн та $1 млрд.

<p>Чільне місце посідає штучний інтелект. Про це свідчать дані дослідження Digital IQ, підготованого аналітичної компанією PwC.</p><h4><strong>В які ключові технології мають намір інвестувати керівники фінансових компаній?</strong></h4><p>Згідно із отриманими результатами, майже 70% із 2216 опитаних мають намір інвестувати у штучний інтелект (AI) та технології інтернету речей (IoT). <a href="/2017/04/21/future-talks/" class=" with_hint_js">Блокчейн<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/iforum-2016_061-300x200.jpg" />7 тез про майбутнє — до чого ми йдемо</span></a>, дрони та рішення для віртуальної реальності виявилися не настільки популярними. На них припадає лише 15% чи менше від загального числа опитаних. Загальний обсяг інвестицій у такі технології зберігає сталий рівень упродовж десятиліття.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-1674" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM.png" alt="" width="712" height="513" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM.png 712w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM-300x216.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM-650x468.png 650w" sizes="(max-width: 712px) 100vw, 712px" /></p><p>Як твердять аналітики PwC, попри те, що минуло вже 10 років, сума капіталовкладень у новітні технології незначно відрізняється сьогодні від попередніх значень. 2007 року середній обсяг інвестицій у новітні технології складав до 16,8% від загального бюджету компанії на технології. Зараз цей показник складає 17,9%. Великий бізнес та його керівники радше надають перевагу інвестиціям у хмарні технології та розширення технологічних можливостей робочого середовища, аніж інвестують у експерименти із технологіями на кшталт дронів чи штучного інтелекту.</p><h4><strong>Кого охоплює це дослідження</strong></h4><p>В рамках Digital IQ було опитано 2216 представників бізнесу та IT-менеджерів, включно із 322 представниками фінансової та банківської сфери. Респондентів розділили на групи. 62% опитаних входять до складу компаній та організацій із рівнем виручки від $1 млрд і більше, а 38% працюють у компаніях із рівнем виручки між $500 млн та $1 млрд.</p>

Новини

Хвиля нових технологій докотилася і до банківської та фінансової сфери — дослідження PwC свідчить: упродовж наступних трьох років нас чекає хвиля інвестицій у штучний інтелект, криптовалюти та інтернет речей

Чільне місце посідає штучний інтелект. Про це свідчать дані дослідження Digital IQ, підготованого аналітичної компанією PwC.
<h4><strong>В які ключові технології мають намір інвестувати керівники фінансових компаній?</strong></h4>
Згідно із отриманими результатами, майже 70% із 2216 опитаних мають намір інвестувати у штучний інтелект (AI) та технології інтернету речей (IoT). <a href="https://nachasi.com/2017/04/21/future-talks/">Блокчейн</a>, дрони та рішення для віртуальної реальності виявилися не настільки популярними. На них припадає лише 15% чи менше від загального числа опитаних. Загальний обсяг інвестицій у такі технології зберігає сталий рівень упродовж десятиліття.

<img class="aligncenter size-full wp-image-1674" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM.png" alt="" width="712" height="513" />

Як твердять аналітики PwC, попри те, що минуло вже 10 років, сума капіталовкладень у новітні технології незначно відрізняється сьогодні від попередніх значень. 2007 року середній обсяг інвестицій у новітні технології складав до 16,8% від загального бюджету компанії на технології. Зараз цей показник складає 17,9%. Великий бізнес та його керівники радше надають перевагу інвестиціям у хмарні технології та розширення технологічних можливостей робочого середовища, аніж інвестують у експерименти із технологіями на кшталт дронів чи штучного інтелекту.
<h4><strong>Кого охоплює це дослідження</strong></h4>
В рамках Digital IQ було опитано 2216 представників бізнесу та IT-менеджерів, включно із 322 представниками фінансової та банківської сфери. Респондентів розділили на групи. 62% опитаних входять до складу компаній та організацій із рівнем виручки від $1 млрд і більше, а 38% працюють у компаніях із рівнем виручки між $500 млн та $1 млрд.

<p>Чільне місце посідає штучний інтелект. Про це свідчать дані дослідження Digital IQ, підготованого аналітичної компанією PwC.</p><h4><strong>В які ключові технології мають намір інвестувати керівники фінансових компаній?</strong></h4><p>Згідно із отриманими результатами, майже 70% із 2216 опитаних мають намір інвестувати у штучний інтелект (AI) та технології інтернету речей (IoT). <a href="/2017/04/21/future-talks/">Блокчейн</a>, дрони та рішення для віртуальної реальності виявилися не настільки популярними. На них припадає лише 15% чи менше від загального числа опитаних. Загальний обсяг інвестицій у такі технології зберігає сталий рівень упродовж десятиліття.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-1674" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM.png" alt="" width="712" height="513" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM.png 712w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM-300x216.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-08-at-12.47.00-PM-650x468.png 650w" sizes="(max-width: 712px) 100vw, 712px" /></p><p>Як твердять аналітики PwC, попри те, що минуло вже 10 років, сума капіталовкладень у новітні технології незначно відрізняється сьогодні від попередніх значень. 2007 року середній обсяг інвестицій у новітні технології складав до 16,8% від загального бюджету компанії на технології. Зараз цей показник складає 17,9%. Великий бізнес та його керівники радше надають перевагу інвестиціям у хмарні технології та розширення технологічних можливостей робочого середовища, аніж інвестують у експерименти із технологіями на кшталт дронів чи штучного інтелекту.</p><h4><strong>Кого охоплює це дослідження</strong></h4><p>В рамках Digital IQ було опитано 2216 представників бізнесу та IT-менеджерів, включно із 322 представниками фінансової та банківської сфери. Респондентів розділили на групи. 62% опитаних входять до складу компаній та організацій із рівнем виручки від $1 млрд і більше, а 38% працюють у компаніях із рівнем виручки між $500 млн та $1 млрд.</p>

70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC

{:ua}Які технології цікавлять топ-менеджерів?{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Ми звикли сприймати США та Кремнієву Долину в якості беззаперечного лідера на ринку інновацій — та чи відповідає цей стереотип дійсності? Спробуємо розібратися разом із журналістами TheNextWeb та CEO Startup Genome

Дані аналітичного звіту Global Startup Ecosystem Report 2017 свідчать: магія Долини вичерпалася, інновації, гроші та «мізки» почали перетікати в інші географічні локації, де створюють не менш (а дуже часто й більш) конкурентні проекти та прибуткові IT-бізнеси. Які регіони виокремилися на ринку — і чим це може загрожувати домінуванню Кремнієвої Долини?
<h4><strong>США в IT — це не лише Долина</strong></h4>
Найбільша новина для самих американців, напевно, полягає у тому, що США втрачає панівне становище під наступом міст-конкурентів з Європи та Азії. Лос-Анджелес і Чикаго, наприклад, зазнали найбільшого падіння у рейтингу 20 кращих міст. Хоча за Штатами, як і раніше, — 7 міст із 20 світових.

<img class="aligncenter size-full wp-image-1467" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/HeatMap.png" alt="" width="788" height="578" />

Кремнієва Долина як і раніше лідирує в більшості категорій; проте звання «Мекки технологій» змістилося до Сингапуру, якщо йдеться про кадри. Високі зарплати — один з головних чинників, чому Долина втратила перше місце. Не на користь грає ще й низка труднощів для стартапів на ранній стадії та складнощі для пошуку досвічених фахівців на висококонкурентному ринку.

Втім, за межами Штатів є чимало цікавих стартап-екосистем, на які варто поглянути. Зокрема Торонто перемістилось на 16 місце у рейтингу. Попри наявні труднощі, резиденти стартап-середовища у Торонто позитивно відгукуються про перспективи міста, Так Салім Тея, виконавчий віце-президент MARS Discovery, вважає, що екосистема тут значно «подорослішала» і зараз знаходиться на піку можливостей для стартапів. Канадський венчурний капітал істотно зріс — міжнародні інвестори та експерти у сфері інновацій називають Торонто серед міст, де є усі передумови для лідерства у сфері штучного інтелекту, фінансових стартапів та сфери захисту здоров’я. Окремим пунктом ідуть місцеві кадри, яких високо оцінюють на ринку технологій.  Тея також вказує на значну базу талановитих випускників різних вишів як запоруку для розбудови стартапів. Університет Торонто і Університет Ватерлоо — два із найкращих у сфері підготовки інженерів та підприємців на канадських теренах.
<h4><strong>Європа — час міст-новачків</strong></h4>
Європа має шість представників у списку ТОП-20 — серед них опинилися Лондон, Тель-Авів, Берлін, Париж, Стокгольм й Амстердам. І хоча певне сум’яття у перспективи ринку вніс Brexit, потенціал Лондона від цього не надто постраждав. Це місто як і раніше залишається столицею стартап-Європи — тут базується 5,9 тис стартапів, і Лондон посідає четверте місце за темпами запуску нових IT-компаній у світі.

Стартап-екосистема Лондона швидко зростає протягом минулих кількох років, і за темпами він обійшов навіть Пекін. Однак найбільшою сенсацією серед європейських міст можна вважати не британську столицю, а Стокгольм. За словами експертів, стрибок цього міста до «великої 20-ки» справді вражає за темпами, з огляду ще й на невеликий розмір локальної стартап-екосистеми. Скандинавські країни мають давні традиції наполегливої праці, і це відобаражється й у їхньому ставленні до розвитку стартапів. Одна з найсильніших сторін Стокгольма — спрямованість на зовнішній ринок від самого початку існування стартапів у цьому місті. Це — вимога здорового ґлузду: ніхто не захоче обмежуватися тільки внутрішнім ринком, якщо населення тут складає менше 10 млн осіб.

Далекоглядність шведів окупилася тим, що екосистема стартапів у Стокгольмі знаходиться в десятці підкатегорій глобальної пов’язаності із іншими компаніями та ринками — а серед відомих вихідців зі Швеції опинилися Spotify та автори Candy Crush Saga.

<img class="aligncenter size-large wp-image-1472" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1024x682.jpg" alt="" width="1024" height="682" />
<h4><strong>Азійсько-Тихоокеанський регіон — ваш вихід, маестро Китаю</strong></h4>
Азія і Європа наздоганяють США, коли мова йде про розквіт стартапів. Тут чимало урядових структур встановили чіткі програми підтримки й розбудови інноваційної екосистеми на загальнодержавному рівні, в той час як у США все ще довіряють це питання виключно приватному секторові економіки.

Сингапур став одним із тих місць, де уряд став активним учасником у створенні стартап-середовища. Інноваційні підходи до економіки, закладені у 1990-х, нарешті окупилися потраплянням цього міста-держави до списку світових стартап-центрів.

Китай також робить успіхи в розбудові економіки, орієнтованої на стартапи. Приголомшлива продуктивність Пекіна в створенні великомасштабного «вікна можливостей» та промислових зон, прив’язаних до випуску гаджетів та комплектуючих для стартапів, справді вражає. Наздоганяє його Шанхай — окремий економічний та технологічний регіон на карті азійського світу.
<h4><strong>Африка — непогано, та є ще куди зростати</strong></h4>
На жаль, жодне африканське місто — хоч яким великим не є цей континент — не сягнуло жодної із позицій у ТОП-20. Проте це не означає, що тут немає своєї стартап-сцени і не розвиваються технології. У доповіді щодо світової стартап-екосистеми фігурують одразу три міста з Африки: Лагос у Нігерії, Кейптаун і Йоганнесбурґ — у Південній Африці.

Екосистема стартапів у Лагосі перебуває на невисокому рівні, якщо порівнювати із загальносвітовою картиною, проте тут є $2 млрд ресурсів та брак кадрів. Місто має значну перспективу через низьку порівняльну вартість інженерних кадрів та великий попит на людей, котрі володіють англійською.

Лідером на континенті залишається Кейптаун — тут кількість стартапів зросла із 700 до 1200. Це місто також має невисокий рейтинг у глобальному індексі привабливості для стартапів, але має високі бали в регіональному контексті, коли йдеться про темпи фінансування та вартість інженерних і розробницьких кадрів. Тож про ці 2 міста у Африці ми ще почуємо не раз у майбутньому.

<p>Дані аналітичного звіту Global Startup Ecosystem Report 2017 свідчать: магія Долини вичерпалася, інновації, гроші та «мізки» почали перетікати в інші географічні локації, де створюють не менш (а дуже часто й більш) конкурентні проекти та прибуткові IT-бізнеси. Які регіони виокремилися на ринку — і чим це може загрожувати домінуванню Кремнієвої Долини?</p><h4><strong>США в IT — це не лише Долина</strong></h4><p>Найбільша новина для самих американців, напевно, полягає у тому, що США втрачає панівне становище під наступом міст-конкурентів з Європи та Азії. Лос-Анджелес і Чикаго, наприклад, зазнали найбільшого падіння у рейтингу 20 кращих міст. Хоча за Штатами, як і раніше, — 7 міст із 20 світових.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-1467" src="/wp-content/uploads/2017/05/HeatMap.png" alt="" width="788" height="578" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/HeatMap.png 788w, /wp-content/uploads/2017/05/HeatMap-300x220.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/HeatMap-768x563.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/HeatMap-650x477.png 650w" sizes="(max-width: 788px) 100vw, 788px" /></p><p>Кремнієва Долина як і раніше лідирує в більшості категорій; проте звання «Мекки технологій» змістилося до Сингапуру, якщо йдеться про кадри. Високі зарплати — один з головних чинників, чому Долина втратила перше місце. Не на користь грає ще й низка труднощів для стартапів на ранній стадії та складнощі для пошуку досвічених фахівців на висококонкурентному ринку.</p><p>Втім, за межами Штатів є чимало цікавих стартап-екосистем, на які варто поглянути. Зокрема Торонто перемістилось на 16 місце у рейтингу. Попри наявні труднощі, резиденти стартап-середовища у Торонто позитивно відгукуються про перспективи міста, Так Салім Тея, виконавчий віце-президент MARS Discovery, вважає, що екосистема тут значно «подорослішала» і зараз знаходиться на піку можливостей для стартапів. Канадський венчурний капітал істотно зріс — міжнародні інвестори та експерти у сфері інновацій називають Торонто серед міст, де є усі передумови для лідерства у сфері штучного інтелекту, фінансових стартапів та сфери захисту здоров’я. Окремим пунктом ідуть місцеві кадри, яких високо оцінюють на ринку технологій.  Тея також вказує на значну базу талановитих випускників різних вишів як запоруку для розбудови стартапів. Університет Торонто і Університет Ватерлоо — два із найкращих у сфері підготовки інженерів та підприємців на канадських теренах.</p><h4><strong>Європа — час міст-новачків</strong></h4><p>Європа має шість представників у списку ТОП-20 — серед них опинилися Лондон, Тель-Авів, Берлін, Париж, Стокгольм й Амстердам. І хоча певне сум’яття у перспективи ринку вніс Brexit, потенціал Лондона від цього не надто постраждав. Це місто як і раніше залишається столицею стартап-Європи — тут базується 5,9 тис стартапів, і Лондон посідає четверте місце за темпами запуску нових IT-компаній у світі.</p><p>Стартап-екосистема Лондона швидко зростає протягом минулих кількох років, і за темпами він обійшов навіть Пекін. Однак найбільшою сенсацією серед європейських міст можна вважати не британську столицю, а Стокгольм. За словами експертів, стрибок цього міста до «великої 20-ки» справді вражає за темпами, з огляду ще й на невеликий розмір локальної стартап-екосистеми. Скандинавські країни мають давні традиції наполегливої праці, і це відобаражється й у їхньому ставленні до розвитку стартапів. Одна з найсильніших сторін Стокгольма — спрямованість на зовнішній ринок від самого початку існування стартапів у цьому місті. Це — вимога здорового ґлузду: ніхто не захоче обмежуватися тільки внутрішнім ринком, якщо населення тут складає менше 10 млн осіб.</p><p>Далекоглядність шведів окупилася тим, що екосистема стартапів у Стокгольмі знаходиться в десятці підкатегорій глобальної пов’язаності із іншими компаніями та ринками — а серед відомих вихідців зі Швеції опинилися Spotify та автори Candy Crush Saga.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1472" src="/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1024x682.jpg" alt="" width="1024" height="682" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Азійсько-Тихоокеанський регіон — ваш вихід, маестро Китаю</strong></h4><p>Азія і Європа наздоганяють США, коли мова йде про розквіт стартапів. Тут чимало урядових структур встановили чіткі програми підтримки й розбудови інноваційної екосистеми на загальнодержавному рівні, в той час як у США все ще довіряють це питання виключно приватному секторові економіки.</p><p>Сингапур став одним із тих місць, де уряд став активним учасником у створенні стартап-середовища. Інноваційні підходи до економіки, закладені у 1990-х, нарешті окупилися потраплянням цього міста-держави до списку світових стартап-центрів.</p><p>Китай також робить успіхи в розбудові економіки, орієнтованої на стартапи. Приголомшлива продуктивність Пекіна в створенні великомасштабного «вікна можливостей» та промислових зон, прив’язаних до випуску гаджетів та комплектуючих для стартапів, справді вражає. Наздоганяє його Шанхай — окремий економічний та технологічний регіон на карті азійського світу.</p><h4><strong>Африка — непогано, та є ще куди зростати</strong></h4><p>На жаль, жодне африканське місто — хоч яким великим не є цей континент — не сягнуло жодної із позицій у ТОП-20. Проте це не означає, що тут немає своєї стартап-сцени і не розвиваються технології. У доповіді щодо світової стартап-екосистеми фігурують одразу три міста з Африки: Лагос у Нігерії, Кейптаун і Йоганнесбурґ — у Південній Африці.</p><p>Екосистема стартапів у Лагосі перебуває на невисокому рівні, якщо порівнювати із загальносвітовою картиною, проте тут є $2 млрд ресурсів та брак кадрів. Місто має значну перспективу через низьку порівняльну вартість інженерних кадрів та великий попит на людей, котрі володіють англійською.</p><p>Лідером на континенті залишається Кейптаун — тут кількість стартапів зросла із 700 до 1200. Це місто також має невисокий рейтинг у глобальному індексі привабливості для стартапів, але має високі бали в регіональному контексті, коли йдеться про темпи фінансування та вартість інженерних і розробницьких кадрів. Тож про ці 2 міста у Африці ми ще почуємо не раз у майбутньому.</p>

За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу

{:ua}В якій країні варто запускати стартап?{:}

<p>У 2016 році Україна  посіла 24 місце за рівнем розвитку відкритості даних. Про такий показник нашої країни свідчать дані дослідження Global Open Data Index. Таким чином наша держава піднялася на 30 позицій у загальному рейтингу відкритості інформації в електроних джерелах.

<img class="aligncenter wp-image-1360 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-1024x577.jpg" alt="" width="1024" height="577"></p>
<h4><strong>Про що свідчить покращення рейтингу</strong></h4>
Минулого року Україна вперше отримала рейтинг Global Open Data Index. Приводом стало відкриття таких порталів як «Є-Data» та активний розвиток платформи <a href="https://nachasi.com/2017/05/01/kyiv-tram/" class=" with_hint_js">ProZorro<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/tram-711792_960_720-300x200.jpg" />40 за 2 млрд — головне про закупівлю київських трамваїв</span></a>.  Крім того, за минулий рік було відкрито більшість базових реєстрів, підписано міжнародну хартію відкритих даних та затверджено відповідну дорожню карту розвитку щодо такої інформації. Наразі показник України складає 49%. Керівник проекту <a href="http://spending.gov.ua" target="_blank" rel="noopener">«Є-Дата»</a> (електронні дані про публічні фінанси України) Олександр Щелоков переконаний, що результати останнього року та покращення рейтингу вже вказують на динаміку та потенціал України:

[blockquote_with_author content="Питання відкритих даних уряд, громадськість та бізнес зрушили з місця. Втім, говорити про якість реформ чи змін дуже рано. Потрібна активна участь чиновників та керівників державних підприємств. Але все буде гаразд"]
<h4><strong>Лідери відкритості даних — Австралія і Тайвань</strong></h4>
Всього у дослідження залучено 94 країни. Найбільшого рівня розвитку відкритості даних зуміли досягнути австралійці та тайванці з показником 79%. За ними йдуть Франція — у них 73%, Велика Британія — також 73% та Канада — 69%. Поруч з Україною розташувалися в цьому рейтингу Гонконг — 50%, Польща — 47%, Австрія та Словенія — по 49%.

<p>У 2016 році Україна  посіла 24 місце за рівнем розвитку відкритості даних. Про такий показник нашої країни свідчать дані дослідження Global Open Data Index. Таким чином наша держава піднялася на 30 позицій у загальному рейтингу відкритості інформації в електроних джерелах.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1360 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-1024x577.jpg" alt="" width="1024" height="577" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-1024x577.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-768x433.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-650x366.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025.jpg 1200w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Про що свідчить покращення рейтингу</strong></h4><p>Минулого року Україна вперше отримала рейтинг Global Open Data Index. Приводом стало відкриття таких порталів як «Є-Data» та активний розвиток платформи <a href="/2017/05/01/kyiv-tram/" class=" with_hint_js">ProZorro<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/tram-711792_960_720-300x200.jpg" />40 за 2 млрд — головне про закупівлю київських трамваїв</span></a>.  Крім того, за минулий рік було відкрито більшість базових реєстрів, підписано міжнародну хартію відкритих даних та затверджено відповідну дорожню карту розвитку щодо такої інформації. Наразі показник України складає 49%. Керівник проекту <a href="http://spending.gov.ua" target="_blank" rel="noopener">«Є-Дата»</a> (електронні дані про публічні фінанси України) Олександр Щелоков переконаний, що результати останнього року та покращення рейтингу вже вказують на динаміку та потенціал України:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Питання відкритих даних уряд, громадськість та бізнес зрушили з місця. Втім, говорити про якість реформ чи змін дуже рано. Потрібна активна участь чиновників та керівників державних підприємств. Але все буде гаразд</p>			</blockquote><h4><strong>Лідери відкритості даних — Австралія і Тайвань</strong></h4><p>Всього у дослідження залучено 94 країни. Найбільшого рівня розвитку відкритості даних зуміли досягнути австралійці та тайванці з показником 79%. За ними йдуть Франція — у них 73%, Велика Британія — також 73% та Канада — 69%. Поруч з Україною розташувалися в цьому рейтингу Гонконг — 50%, Польща — 47%, Австрія та Словенія — по 49%.</p>

Україна піднялася одразу на 30 позицій у рейтингу відкритості даних

У 2016 році Україна  посіла 24 місце за рівнем розвитку відкритості даних. Про такий показник нашої країни свідчать дані дослідження Global Open Data Index. Таким чином наша держава піднялася на 30 позицій у загальному рейтингу відкритості інформації в електроних джерелах.

<img class="aligncenter wp-image-1360 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-1024x577.jpg" alt="" width="1024" height="577" />
<h4><strong>Про що свідчить покращення рейтингу</strong></h4>
Минулого року Україна вперше отримала рейтинг Global Open Data Index. Приводом стало відкриття таких порталів як «Є-Data» та активний розвиток платформи <a href="https://nachasi.com/2017/05/01/kyiv-tram/">ProZorro</a>.  Крім того, за минулий рік було відкрито більшість базових реєстрів, підписано міжнародну хартію відкритих даних та затверджено відповідну дорожню карту розвитку щодо такої інформації. Наразі показник України складає 49%. Керівник проекту <a href="http://spending.gov.ua" target="_blank" rel="noopener">«Є-Дата»</a> (електронні дані про публічні фінанси України) Олександр Щелоков переконаний, що результати останнього року та покращення рейтингу вже вказують на динаміку та потенціал України:

[blockquote_with_author content="Питання відкритих даних уряд, громадськість та бізнес зрушили з місця. Втім, говорити про якість реформ чи змін дуже рано. Потрібна активна участь чиновників та керівників державних підприємств. Але все буде гаразд"]
<h4><strong>Лідери відкритості даних — Австралія і Тайвань</strong></h4>
Всього у дослідження залучено 94 країни. Найбільшого рівня розвитку відкритості даних зуміли досягнути австралійці та тайванці з показником 79%. За ними йдуть Франція — у них 73%, Велика Британія — також 73% та Канада — 69%. Поруч з Україною розташувалися в цьому рейтингу Гонконг — 50%, Польща — 47%, Австрія та Словенія — по 49%.

<p>У 2016 році Україна  посіла 24 місце за рівнем розвитку відкритості даних. Про такий показник нашої країни свідчать дані дослідження Global Open Data Index. Таким чином наша держава піднялася на 30 позицій у загальному рейтингу відкритості інформації в електроних джерелах.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1360 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-1024x577.jpg" alt="" width="1024" height="577" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-1024x577.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-768x433.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025-650x366.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/1493754433-2025.jpg 1200w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Про що свідчить покращення рейтингу</strong></h4><p>Минулого року Україна вперше отримала рейтинг Global Open Data Index. Приводом стало відкриття таких порталів як «Є-Data» та активний розвиток платформи <a href="/2017/05/01/kyiv-tram/">ProZorro</a>.  Крім того, за минулий рік було відкрито більшість базових реєстрів, підписано міжнародну хартію відкритих даних та затверджено відповідну дорожню карту розвитку щодо такої інформації. Наразі показник України складає 49%. Керівник проекту <a href="http://spending.gov.ua" target="_blank" rel="noopener">«Є-Дата»</a> (електронні дані про публічні фінанси України) Олександр Щелоков переконаний, що результати останнього року та покращення рейтингу вже вказують на динаміку та потенціал України:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Питання відкритих даних уряд, громадськість та бізнес зрушили з місця. Втім, говорити про якість реформ чи змін дуже рано. Потрібна активна участь чиновників та керівників державних підприємств. Але все буде гаразд</p>			</blockquote><h4><strong>Лідери відкритості даних — Австралія і Тайвань</strong></h4><p>Всього у дослідження залучено 94 країни. Найбільшого рівня розвитку відкритості даних зуміли досягнути австралійці та тайванці з показником 79%. За ними йдуть Франція — у них 73%, Велика Британія — також 73% та Канада — 69%. Поруч з Україною розташувалися в цьому рейтингу Гонконг — 50%, Польща — 47%, Австрія та Словенія — по 49%.</p>

Україна посіла 24 місце за рівнем розвитку відкритості даних

{:ua}Які країни вибилися в лідери, який прогрес зробила Україна в сфері даних?{:}

Найменш безпечним обласним центром виявилось Запоріжжя. Рейтинг формували на основі кількості правопорушень та опитування городян.

Експерти Міжнародного Республіканського Інституту (ІRI) сформували рейтинг безпечності обласних центрів України. За результатами опитування мешканців та даних по кількості кримінальних правопорушень, <strong>найбезпечнішим містом визнано Хмельницький.</strong> Натомість у Запоріжжі городяни почувають себе найменш захищеними. Такі дані оприлюднили в Інституті суспільно-економічних досліджень.

<img class="aligncenter wp-image-1237 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/b8310d7-bezpechni-mista-ukraini.jpg" alt="" width="755" height="434" />
<h4><strong>Що впливало на позицію міста в рейтингу</strong></h4>
Експертка з макроекономічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Крістіна Аврамченко розповіла, що було проведено опитування, яке співставили з кількістю зафіксованих правопорушень на 10 тисяч осіб. Громадяни можуть суб'єктивно сприймати стан безпеки в місті, що не співпадає з даними правоохоронних органів. Для прикладу, в Івано-Франківську, Вінниці та Херсоні кількість правопорушень приблизно однакова, але жителі оцінюють стан безпеки по-різному.

[blockquote_with_author content="На сприйняття впливає низка чинників, серед яких — рівень освітлення на вулицях, присутність даних про заходи безпеки або правопорушення, оцінка роботи правоохоронних органів"]
<h4><strong>Де українці почувають себе найзахищенішими</strong></h4>
Під час опитування визначили, що Хмельницький, Тернопіль, Чернівці, Чернігів та Івано-Франківськ відзначаються достатнім рівнем безпеки. За результатами опитування, 73% мешканців Хмельницького спокійно йдуть додому ввечері. А також в місті найменше кримінальних правопорушень — лише 2 на 10 тис осіб.

Цікава тенденція, що в тих містах, де мешканці довіряють поліції, вони відчувають себе безпечніше. Наприклад, у Львові було зафіксовано більше 200 кримінальних правопорушень на 10 тис населення, але 65% городян почувають себе безпечно. А от у Маріуполі злочинність чи не найнижча в Україні — 32 на 10 тис населення, але лише 41% жителів почуває себе безпечно.

<p>Експерти Міжнародного Республіканського Інституту (ІRI) сформували рейтинг безпечності обласних центрів України. За результатами опитування мешканців та даних по кількості кримінальних правопорушень, <strong>найбезпечнішим містом визнано Хмельницький.</strong> Натомість у Запоріжжі городяни почувають себе найменш захищеними. Такі дані оприлюднили в Інституті суспільно-економічних досліджень.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1237 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/b8310d7-bezpechni-mista-ukraini.jpg" alt="" width="755" height="434" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/b8310d7-bezpechni-mista-ukraini.jpg 755w, /wp-content/uploads/2017/05/b8310d7-bezpechni-mista-ukraini-300x172.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/b8310d7-bezpechni-mista-ukraini-650x374.jpg 650w" sizes="(max-width: 755px) 100vw, 755px" /></p><h4><strong>Що впливало на позицію міста в рейтингу</strong></h4><p>Експертка з макроекономічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Крістіна Аврамченко розповіла, що було проведено опитування, яке співставили з кількістю зафіксованих правопорушень на 10 тисяч осіб. Громадяни можуть суб&#8217;єктивно сприймати стан безпеки в місті, що не співпадає з даними правоохоронних органів. Для прикладу, в Івано-Франківську, Вінниці та Херсоні кількість правопорушень приблизно однакова, але жителі оцінюють стан безпеки по-різному.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>На сприйняття впливає низка чинників, серед яких — рівень освітлення на вулицях, присутність даних про заходи безпеки або правопорушення, оцінка роботи правоохоронних органів</p>			</blockquote><h4><strong>Де українці почувають себе найзахищенішими</strong></h4><p>Під час опитування визначили, що Хмельницький, Тернопіль, Чернівці, Чернігів та Івано-Франківськ відзначаються достатнім рівнем безпеки. За результатами опитування, 73% мешканців Хмельницького спокійно йдуть додому ввечері. А також в місті найменше кримінальних правопорушень — лише 2 на 10 тис осіб.</p><p>Цікава тенденція, що в тих містах, де мешканці довіряють поліції, вони відчувають себе безпечніше. Наприклад, у Львові було зафіксовано більше 200 кримінальних правопорушень на 10 тис населення, але 65% городян почувають себе безпечно. А от у Маріуполі злочинність чи не найнижча в Україні — 32 на 10 тис населення, але лише 41% жителів почуває себе безпечно.</p>

Хмельницький очолив рейтинг безпечності обласних центрів України

{:ua}Які міста України стали ще найбільш захищеними в Україні, а які — найменш? {:}

Результати експерименту свідчать: зародження життя відбулося на основі неорганічних речовин та сполук

Нещодавнє дослідження та низка експериментів чеських учених підтвердили результати експеримента Міллера — Юрі 1953 року, згідно із яким є усі підстави вважати, що життя на Землі виникло із неорганічних речовин.
<h4><strong>Що це за експеримент і чому він важливий</strong></h4>
В лабораторних умовах ще 1953 року було симульовану активне середовище із низкою неорганічних речовин та атмосферними факторами впливу. Внаслідок цього дослідження було виявлено, що в піддослідному розчину утворюються сполуки, серед яких — формамід; це — похідна мурашиної кислоти, що містить амідну групу. На основі формаміду може виникати гуанін. Він представляє собою азотисту основу зі складу нуклеотидів ДНК і РНК — ключових елементів органічного життя та спадковості на Землі. Крім того, в ході експерименту виявлено було окремо гуанін, а також урацил, цитозин, аденін, сечовину і амінокислоту гліцин.

<img class="aligncenter size-full wp-image-839" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580.png" alt="" width="750" height="600" />
<h4><strong>Як чеські науковці видозмінили експеримент Міллера-Юрі</strong></h4>
Дослідники зуміли вдосконалити експериментальну систему, яка дозволяла працювати із середовищем, що генерувало 22 різні амінокислоти. Система на основі низки скляних колб заповнювалася сумішшю метану, аміаку, водню і окису вуглецю. Потім туди додавали водяну пару й імітували блискавку за допомогою електричних розрядів. Чехи використали для цього лазери — вони симулювали появу плазми внаслідок зіткнення поверхні із передумовами для життя із астероїдами.
<h4><strong>Які наслідки це може мати для фундаментальних досліджень</strong></h4>
Повторне підвердження за майже півстоліття результатів експерименту свідчить про те, що є достовірною гіпотеза так званого РНК-світу — про те, що неорганічні сполуки, котрі існували до появи органічних форм життя, були здатні копіюватися, розмножуватися та видозмінюватися у окремих ланцюгах, і саме із таких сполук постали перші клітини, що лягли в основу органічних форм.

<p>Нещодавнє дослідження та низка експериментів чеських учених підтвердили результати експеримента Міллера — Юрі 1953 року, згідно із яким є усі підстави вважати, що життя на Землі виникло із неорганічних речовин.</p><h4><strong>Що це за експеримент і чому він важливий</strong></h4><p>В лабораторних умовах ще 1953 року було симульовану активне середовище із низкою неорганічних речовин та атмосферними факторами впливу. Внаслідок цього дослідження було виявлено, що в піддослідному розчину утворюються сполуки, серед яких — формамід; це — похідна мурашиної кислоти, що містить амідну групу. На основі формаміду може виникати гуанін. Він представляє собою азотисту основу зі складу нуклеотидів ДНК і РНК — ключових елементів органічного життя та спадковості на Землі. Крім того, в ході експерименту виявлено було окремо гуанін, а також урацил, цитозин, аденін, сечовину і амінокислоту гліцин.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-839" src="/wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580.png" alt="" width="750" height="600" srcset="/wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580.png 750w, /wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580-300x240.png 300w, /wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580-650x520.png 650w" sizes="(max-width: 750px) 100vw, 750px" /></p><h4><strong>Як чеські науковці видозмінили експеримент Міллера-Юрі</strong></h4><p>Дослідники зуміли вдосконалити експериментальну систему, яка дозволяла працювати із середовищем, що генерувало 22 різні амінокислоти. Система на основі низки скляних колб заповнювалася сумішшю метану, аміаку, водню і окису вуглецю. Потім туди додавали водяну пару й імітували блискавку за допомогою електричних розрядів. Чехи використали для цього лазери — вони симулювали появу плазми внаслідок зіткнення поверхні із передумовами для життя із астероїдами.</p><h4><strong>Які наслідки це може мати для фундаментальних досліджень</strong></h4><p>Повторне підвердження за майже півстоліття результатів експерименту свідчить про те, що є достовірною гіпотеза так званого РНК-світу — про те, що неорганічні сполуки, котрі існували до появи органічних форм життя, були здатні копіюватися, розмножуватися та видозмінюватися у окремих ланцюгах, і саме із таких сполук постали перші клітини, що лягли в основу органічних форм.</p>

Чеські вчені зуміли повторити штучне генерування основ життя

{:ua}Нещодавнє дослідження чеських учених підтвердило експеримент Міллера — Юрі 1953 року: життя на Землі виникло із неорганічних речовин{:}

Тепер пристрої можуть легко підключатися до інтернету в мільйонах публічних точок доступу по всьому світу — тож недивно, що рейтинг найдоступнішого Wi-Fi у громадських місцях має значення в масштабах цілих країн

За різними оцінками, рівень споживання бездротового інтернету у світі може зрости увосьмеро — до 300 млн хотспотів в усіх країнах світу вже у 2018 році. Чимало компаній, які забезпечують інтернет-доступ для більшої частини планети, розташовані у США. Та це не робить Штати лідером зі швидкості громадського Wi-Fi. Країна займає лише 19 місце, згідно із даними RottenWifi. А п’ятірка світових лідерів виглядає наступним чином.&lt;! - більше -&gt;
<h4><strong>Литва</strong></h4>
Очолює список найшвидших громадського Wi-Fi Литва — із середньою швидкістю завантаження 16,6 Mbps. Це — майже вдвічі швидше за США. Ця невелика прибалтійська країна — хороший варіант для створення стартапу і пошуку інвестицій. Вкладені в країну кошти йдуть у тому числі і на розбудову бездротових мереж у громадських місцях та просторах.
<h4><strong>Сингапур</strong></h4>
Сингапур перемістився до списку лідерів в останні роки, коли став одним із ключових осередків фінансово-ділової та технологічної активності. Сингапурський уряд створив програму, яка пропонує безкоштовний громадський Wi-Fi доступ через тисячі хотспотів по всьому місту-державі під назвою «Wireless @ SG.» У минулому році місцевий уряд оголосив, що модернізує точки доступу, додасть їм швидкості і подвоїть їхнє число до 20 тис по всій країні до 2018 року.
<h4><strong>Швейцарія</strong></h4>
Ця країна серйозно ставиться до громадського Wi-Fi. Місцеві жителі і гості можуть отримати доступ в інтернет в громадських місцях, таких як парки, пляжі, музеї, сквери та на інших відкритих майданчиках. Країна також відома своїми лижними курортами. Курорт поблизу Давосу нещодавно відкрив новий підйомник, оснащений датчиками, які регулюють висоту сидіння лижника, має підігрів сидінь та надає безкоштовний Wi-Fi доступ упродовж 8 хвилин, поки ви їдете до вершини спуску.
<h4><strong>Данія</strong></h4>
Тут ще у 2014 році було оголошено про довгостроковий переобладнати стовпи вуличного освітлення таким чином, щоби окрім адаптації освітленості до часу доби, вони ще й роздавали безкоштовний бездротовий доступ в інтернет. Програма розробляється у Копенгагені в поєднанні із зусиллями корпорації Cisco в рамках ініціативи «розумних міст».
<h4><strong>Великобританія</strong></h4>
В цій країні компанії-партнери працюють, щоби встановити сотні пристроїв в громадських місцях на базі ліхтарних стовпів по усьому Лондону до кінця 2017 року. Ці хотспоти підтримуватимуть швидкість підключення до 1 Гбіт — це майже у 100 разів швидше за середню швидкість підключення у країні в цілому.

<p>За різними оцінками, рівень споживання бездротового інтернету у світі може зрости увосьмеро — до 300 млн хотспотів в усіх країнах світу вже у 2018 році. Чимало компаній, які забезпечують інтернет-доступ для більшої частини планети, розташовані у США. Та це не робить Штати лідером зі швидкості громадського Wi-Fi. Країна займає лише 19 місце, згідно із даними RottenWifi. А п’ятірка світових лідерів виглядає наступним чином.<! - більше -></p><h4><strong>Литва</strong></h4><p>Очолює список найшвидших громадського Wi-Fi Литва — із середньою швидкістю завантаження 16,6 Mbps. Це — майже вдвічі швидше за США. Ця невелика прибалтійська країна — хороший варіант для створення стартапу і пошуку інвестицій. Вкладені в країну кошти йдуть у тому числі і на розбудову бездротових мереж у громадських місцях та просторах.</p><h4><strong>Сингапур</strong></h4><p>Сингапур перемістився до списку лідерів в останні роки, коли став одним із ключових осередків фінансово-ділової та технологічної активності. Сингапурський уряд створив програму, яка пропонує безкоштовний громадський Wi-Fi доступ через тисячі хотспотів по всьому місту-державі під назвою «Wireless @ SG.» У минулому році місцевий уряд оголосив, що модернізує точки доступу, додасть їм швидкості і подвоїть їхнє число до 20 тис по всій країні до 2018 року.</p><h4><strong>Швейцарія</strong></h4><p>Ця країна серйозно ставиться до громадського Wi-Fi. Місцеві жителі і гості можуть отримати доступ в інтернет в громадських місцях, таких як парки, пляжі, музеї, сквери та на інших відкритих майданчиках. Країна також відома своїми лижними курортами. Курорт поблизу Давосу нещодавно відкрив новий підйомник, оснащений датчиками, які регулюють висоту сидіння лижника, має підігрів сидінь та надає безкоштовний Wi-Fi доступ упродовж 8 хвилин, поки ви їдете до вершини спуску.</p><h4><strong>Данія</strong></h4><p>Тут ще у 2014 році було оголошено про довгостроковий переобладнати стовпи вуличного освітлення таким чином, щоби окрім адаптації освітленості до часу доби, вони ще й роздавали безкоштовний бездротовий доступ в інтернет. Програма розробляється у Копенгагені в поєднанні із зусиллями корпорації Cisco в рамках ініціативи «розумних міст».</p><h4><strong>Великобританія</strong></h4><p>В цій країні компанії-партнери працюють, щоби встановити сотні пристроїв в громадських місцях на базі ліхтарних стовпів по усьому Лондону до кінця 2017 року. Ці хотспоти підтримуватимуть швидкість підключення до 1 Гбіт — це майже у 100 разів швидше за середню швидкість підключення у країні в цілому.</p>

Литва увійшла до ТОП-5 країн із найшвидшим громадським Wi-Fi

{:ua}Які ще країни потрапили до списку лідерів із громадського Wi-Fi доступу?{:}

Що потрібно знати про «Раундап» і до чого тут бізнес

Високотехнологічним сьогодні є не лише виробництво комп'ютерів чи гаджетів, але й створення засобів захисту рослин (ЗЗР). Наука, техніка, багаторічні дослідження та праця хіміків — це лише частина того, на чому базується агробізнес в усьому світі. Тож недивно, що коли виявляється низка проблем у одного із найбільших постачальників ЗЗР — варто розібратися у тому, що чекає на споживачів. Тим більше, що компанія Monsanto — а йдеться про неї — є добре відомою в Україні.
<h4><strong>Що саме трапилося із гербіцидами популярного виробника</strong></h4>
Roundup («Раундап») — один із найпопулярніших засобів для боротьби із бур'янами у сільському господарстві. Всі напевно знають, як важко подолати дику рослинність на городі чи присадибній ділянці. А тепер уявіть собі поле в десятки, а то й сотні разів більше за вашу дачу. Хімічні засоби мають бути дуже ефективними, але при цьому не шкодити людям. З приховуванням фактів — те саме.

Саме приховування фактів сталося із виробником «Раундапу». У березні 2017 року федеральний суд Каліфорнії оприлюднив низку документів. Корпорація Monsanto фальсифікувала дослідження щодо безпечності свого головного гербіциду — Roundup. Замовні дослідження були згодом оприлюднені від імені відомих науковців, аби легітимізувати висновки про безпечність гербіциду.
<h4><strong>Навіщо великій світовій корпорації інспірувати наукові матеріали?</strong></h4>
За минулі 20 років Monsanto щедро інвестувала у Roundup, а також у створення генетично модифікованих сої, кукурузи та бавовни, які можна обробляти за допомогою цього гербіциду. На якомусь етапі виникла потреба у доведенні того, що «Раундап» не викликає раку чи інших захворювань, раз вже він так повсюдно використовується. Є 2 способи це зробити: дочекатися результатів тривалих досліджень — або написати власні, потрібні результати. Другий шлях незаконний, зате 20 років інвестицій не підуть на пси.
<h4><strong>Йдеться про пряму підробку?</strong></h4>
Ні, справа не в тому, що дослідження було на 100% фіктивним. У змові із представниками відповідних федеральних структур США корпорація оприлюднила на ринку лише свої власні дослідження, але перешкодила появі альтерантивних досліджень чи інших точок зору.
<h4><strong>Чому скандал, який спалахнув у березні в США, має значення і для України?</strong></h4>
По-перше, це — вже не перший скандал; раніше корпорацію вже спіткали санкції через недостовірні дослідження щодо ГМО та пов'язані із цим штрафи. «Раундап» широко використовувався і використовується в Україні, і якщо безпека його використання — під питанням на міжнародному рівні, слід взяти це до уваги при подальшому використанні на присадибних ділянках чи при польових роботах, а також у роботі дилерів із продажу засобів захисту рослин.
<h4><strong>Що буде далі?</strong></h4>
Подано судовий позов до суду у США щодо змови між адміністрацією EPA та представниками агрокорпорації, які знали про ризики використання «Раундапу» та появу не-Ходжкінської лімфоми внаслідок використання цього гербіциду. Якщо позивачі доведуть свою правоту у суді, це означатиме, що урядова організація у США свідомо ризикувала і ризикує життям та здоров'ям мільйонів (якщо не мільярдів) людей на планеті через інтереси великої корпорації. У такому випадку можна очікувати низку нових судових позовів та збільшення збитків виробника гербіцидів.

<p>Високотехнологічним сьогодні є не лише виробництво комп&#8217;ютерів чи гаджетів, але й створення засобів захисту рослин (ЗЗР). Наука, техніка, багаторічні дослідження та праця хіміків — це лише частина того, на чому базується агробізнес в усьому світі. Тож недивно, що коли виявляється низка проблем у одного із найбільших постачальників ЗЗР — варто розібратися у тому, що чекає на споживачів. Тим більше, що компанія Monsanto — а йдеться про неї — є добре відомою в Україні.</p><h4><strong>Що саме трапилося із гербіцидами популярного виробника</strong></h4><p>Roundup («Раундап») — один із найпопулярніших засобів для боротьби із бур&#8217;янами у сільському господарстві. Всі напевно знають, як важко подолати дику рослинність на городі чи присадибній ділянці. А тепер уявіть собі поле в десятки, а то й сотні разів більше за вашу дачу. Хімічні засоби мають бути дуже ефективними, але при цьому не шкодити людям. З приховуванням фактів — те саме.</p><p>Саме приховування фактів сталося із виробником «Раундапу». У березні 2017 року федеральний суд Каліфорнії оприлюднив низку документів. Корпорація Monsanto фальсифікувала дослідження щодо безпечності свого головного гербіциду — Roundup. Замовні дослідження були згодом оприлюднені від імені відомих науковців, аби легітимізувати висновки про безпечність гербіциду.</p><h4><strong>Навіщо великій світовій корпорації інспірувати наукові матеріали?</strong></h4><p>За минулі 20 років Monsanto щедро інвестувала у Roundup, а також у створення генетично модифікованих сої, кукурузи та бавовни, які можна обробляти за допомогою цього гербіциду. На якомусь етапі виникла потреба у доведенні того, що «Раундап» не викликає раку чи інших захворювань, раз вже він так повсюдно використовується. Є 2 способи це зробити: дочекатися результатів тривалих досліджень — або написати власні, потрібні результати. Другий шлях незаконний, зате 20 років інвестицій не підуть на пси.</p><h4><strong>Йдеться про пряму підробку?</strong></h4><p>Ні, справа не в тому, що дослідження було на 100% фіктивним. У змові із представниками відповідних федеральних структур США корпорація оприлюднила на ринку лише свої власні дослідження, але перешкодила появі альтерантивних досліджень чи інших точок зору.</p><h4><strong>Чому скандал, який спалахнув у березні в США, має значення і для України?</strong></h4><p>По-перше, це — вже не перший скандал; раніше корпорацію вже спіткали санкції через недостовірні дослідження щодо ГМО та пов&#8217;язані із цим штрафи. «Раундап» широко використовувався і використовується в Україні, і якщо безпека його використання — під питанням на міжнародному рівні, слід взяти це до уваги при подальшому використанні на присадибних ділянках чи при польових роботах, а також у роботі дилерів із продажу засобів захисту рослин.</p><h4><strong>Що буде далі?</strong></h4><p>Подано судовий позов до суду у США щодо змови між адміністрацією EPA та представниками агрокорпорації, які знали про ризики використання «Раундапу» та появу не-Ходжкінської лімфоми внаслідок використання цього гербіциду. Якщо позивачі доведуть свою правоту у суді, це означатиме, що урядова організація у США свідомо ризикувала і ризикує життям та здоров&#8217;ям мільйонів (якщо не мільярдів) людей на планеті через інтереси великої корпорації. У такому випадку можна очікувати низку нових судових позовів та збільшення збитків виробника гербіцидів.</p>

Буряки рядочками — як Monsanto наплутала з гербіцидами

Що варто знати про один із найпопулярніших в Україні гербіцидів

#дослідження

Актуальні дані <br>про ринки та тренди