Новини

<span>У Міністерстві економічного розвитку цей проект назвали своєрідним Amazon для державних закупівель. Основою для пілотного проекту будуть медичні препарати і вироби.</span>

В Україні система ProZorro <a href="https://www.facebook.com/mineconomdev/posts/2330976096960025">представила </a>пілотний проект електронних каталогів. Новий інструмент дозволить підвищити ефективність публічних закупівель.

[color_title title="Український Amazon"]

Він буде схожий на закупівлі через Amazon, коли замовник переглядатиме цінові пропозиції та обиратиме товар, який йому найбільше підходить, а постачальник буде його надсилати.

<img class="aligncenter wp-image-57161" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/foto.jpg" alt="" width="590" height="395" />

«Це своєрідний Amazon для державних закупівель. Ліки, шприци, бинти та інші медичні вироби та ліки можна буде замовити онлайн – за адекватною ціною та перевіреною якістю», – розповіла очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун.

[color_title title="Що за е-каталоги"]

Система дозволить закуповувати невеликі партії типових товарів, як у звичайному інтернет-магазині.

Державні замовники зможуть обирати товар і замовити його. ProZorro автоматично сформує звіт про укладений договір.

[gallery type="slideshow" size="full" ids="57162,57163,57164"]

В інтернет-магазині ProZorro можна буде придбати медикаменти до 200 тисяч гривень.

[color_title title="Які товари можна купити"]

Основою для пілотного проекту будуть медичні препарати та вироби. Це суттєво вплине на перебіг реформи публічних закупівель та на систему охорони здоров’я.

<img class="aligncenter wp-image-57167" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2.jpg" alt="" width="900" height="600" />

[related_post id="56823"]

Також будуть закуповуватись найпопулярніші серед державних замовників товари – папір, товари для друку та комп’ютерне обладнання.

У межах пілотного проекту постачання відбуватиметься лише для київських замовників. Після тестування та аналізу роботи нового інструменту каталоги будуть доопрацьовані, а перелік товарів та географія замовників – розширені.

<p>В Україні система ProZorro <a href="https://www.facebook.com/mineconomdev/posts/2330976096960025">представила </a>пілотний проект електронних каталогів. Новий інструмент дозволить підвищити ефективність публічних закупівель.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Український Amazon		</span>	</h3><p>Він буде схожий на закупівлі через Amazon, коли замовник переглядатиме цінові пропозиції та обиратиме товар, який йому найбільше підходить, а постачальник буде його надсилати.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57161" src="/wp-content/uploads/2019/04/foto.jpg" alt="" width="590" height="395" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/foto.jpg 1196w, /wp-content/uploads/2019/04/foto-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/04/foto-768x514.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/04/foto-1024x685.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/04/foto-650x435.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/04/foto-1106x740.jpg 1106w" sizes="(max-width: 590px) 100vw, 590px" /></p><p>«Це своєрідний Amazon для державних закупівель. Ліки, шприци, бинти та інші медичні вироби та ліки можна буде замовити онлайн – за адекватною ціною та перевіреною якістю», – розповіла очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що за е-каталоги		</span>	</h3><p>Система дозволить закуповувати невеликі партії типових товарів, як у звичайному інтернет-магазині.</p><p>Державні замовники зможуть обирати товар і замовити його. ProZorro автоматично сформує звіт про укладений договір.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2019/04/image-1.png",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2019/04/M_UpeOllSGGrs2I4RRsnXw.png",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2019/04/e-catalog_category.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>В інтернет-магазині ProZorro можна буде придбати медикаменти до 200 тисяч гривень.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Які товари можна купити		</span>	</h3><p>Основою для пілотного проекту будуть медичні препарати та вироби. Це суттєво вплине на перебіг реформи публічних закупівель та на систему охорони здоров’я.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57167" src="/wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2.jpg" alt="" width="900" height="600" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2.jpg 3831w, /wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2019/04/medicina-budushhego_2-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2019/04/23/osnovni-dosyagnennya-medychnoyi-reformy-ta-roboty-moz-za-2-5-roky/" class="link">Основні досягнення медичної реформи та роботи МОЗ за 2,5 роки</a>	</div><p>Також будуть закуповуватись найпопулярніші серед державних замовників товари – папір, товари для друку та комп’ютерне обладнання.</p><p>У межах пілотного проекту постачання відбуватиметься лише для київських замовників. Після тестування та аналізу роботи нового інструменту каталоги будуть доопрацьовані, а перелік товарів та географія замовників – розширені.</p>

У ProZorro відкрили онлайн-магазин для державних закупівель

Законопроект <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61994" target="_blank" rel="noopener">5670-д</a> «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалений у другому читанні. Розбираємося, які зміни він містить для бізнесу та громадян

[color_title title="? Навіщо потрібен закон 5670-д"]

До закону 5670-д української регулювався так званим «законом Ківалова-Колесніченка» – цей документ фактично нівелював статус української мови як єдиної державної в Україні. Після Революції Гідності його намагалися скасувати, але тодішній спікер парламенту не підписав це рішення Ради, посилаючись на необхідність спочатку розробити новий закон.

Саме для того, щоб замінити нині чинний, але визнаний неконституційним «закон Ківалова-Колесніченка» розробили <strong>законопроект 5670-д</strong>. У першому читанні парламент ухвалив його восени минулого року. Його також називають «громадським законом», бо в написанні брало участь багато громадських активістів та експертів.

[color_title title="? Що змінюється у медіа"]

Майже всі <strong>фільми в кінотеатрах будуть українською мовою</strong>. Допускаються субтитровані іноземні репліки в фільмах (до 15%).

[background_substrate_simple color="#749bbf" content="Фільми мовою оригіналу в кінотеатрах нікуди не зникнуть. Закон дозволяє показувати таке кіно, лише в обсязі не більшому, ніж 10% від всіх сеансів у кінотеатрі. Також такі фільми мають бути субтитровані українською. Щоправда, норма ставить хрест на кінотеатрах, які б повністю спеціалізувалися на кіно мовою оригіналу. Не те, щоб таких зараз було багато (ми не можемо пригадати жодного, але, можливо, в майбутньому це виправлять."]

Втім, <strong>інтернет-сайти таки перейдуть на солов'їну</strong> — українська версія має завантажуватися за замовчанням, але поряд з українською можуть існувати й інші мовні версії. Це стосується не тільки безпосередньо українських компаній, але й іноземних.

<strong>Телебачення та радіомовлення буде україномовним</strong>, щонайменше, на 75% кожного дня і на 60% за тиждень. Пісні на радіо регулюються окремим законом – там квота україномовної музики становить 35% на даний момент.

<strong>Всі зареєстровані в Україні видання</strong> – як друковані, так і онлайнові, <strong>будуть україномовними за замовчанням</strong>. Версії іншими мовами матимуть право на життя, якщо є також і українська.

Видавці видаватимуть не менше, ніж половину своїх <strong>книжок українською</strong>.

[background_substrate_simple color="#749bbf" content="Багато ЗМІ написали про те, що софт та ігри також зобов'яжуть локалізувати українською, проте це не зовсім так. Формулювання вимагає переклад «державною мовою та/або офіційними мовами Європейського Союзу». Через оце «та/або» достатньо випустити на український ринок продукт, якщо він локалізований хоча б одною офіційною мовою ЄС – наприклад, англійською. Тож на практиці суттєвих змін не відбудеться."]

<strong>Українського стане більше на прилавках</strong> – в асортименті газетних кіосків та книжкових магазинів має бути не менше, ніж 50% україномовних видань. Додаткова умова – якщо в продажу є іншомовна версія видання, то має бути й україномовна.

<strong>Конферанс концертів та театральні вистави мають також бути лише українською</strong> – за допомогою перекладу, якщо потрібно. Проте, це не стосується пісень та випадків, коли інші мови виправдані творчим задумом.

[color_title title="? Освіта"]

<strong>Мова освіти – українська.</strong> В школах для нацменшин створять окремі класи з вивченням мовою нацменшини.

У вишах схожа ситуація – навчання відбуватиметься українською, а для студентів-іноземців обов'язково створять умови для вивчення державної мови. Втім, одна чи кілька дисциплін можуть викладатися англійською чи офіційними мовами ЄС.

[color_title title="? Держава і політика"]

Українською мовою зобов'язані володіти <strong>всі посадовці в Україні</strong> – президент, голова Верховної Ради, Уряду, депутати всіх рівнів та інші. Окрім цього, судді, адвокати, викладачі та медики.

<strong>Всі державні зустрічі та засідання</strong> проводяться також лише українською.

Те ж саме стосується <strong>політичної агітації</strong>. Передвиборчі плакати коштом держбюджету, інформаційні стенди та все, що стосується виборів – лише українською.

[color_title title="? Відповідальність"]

[background_substrate_simple color="#749bbf" content="Хоча володіння українською мовою стає обов'язковим для кожного громадянина України, за спілкування будь-якою іншою мовою ніхто не каратиме і не штрафуватиме. Закон взагалі не регулює приватне спілкування, про що в ньому прямо зазначено."]

Чиновники за порушення «своїх» статей закону як-то порушення в документообігу або на офіційних зустрічах заплатять <strong>від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів</strong> – людськими цифрами це <strong>від 3 400₴ до 6 800₴</strong> на даний момент.

[related_post id="7826"]

За порушення закону про застосування української в освіті, науці, культурі, книговиданні, електронних інформаційних системах, публічних заходах, рекламі – <strong>від 3 400₴ до 5 100₴</strong>.

Друковані медіа заплатять <strong>від 6 800₴ до 8 500₴</strong>.

Телевізійники та радіостанції платитимуть більше за всіх – <strong>8 500-10 200₴</strong> за кожне порушення.

[color_title title="?️‍♀️ Хто слідкуватиме?"]

З'явиться <strong>Уповноважений із захисту української мови</strong>. Він або вона слідкуватиме за дотриманням норм закону. Саме цьому чиновнику можна буде подати скаргу на порушення закону або ваших прав на вивчення української мови.

Офіс Уповноваженого має вивчити та відреагувати на скаргу протягом 10 днів з моменту подання.

Окрім цього, створять <strong>Національну комісію зі стандартів державної мови</strong>. Вона визначатиме, як писати українською правильно.

Щоб закон почав діяти, його ще мають підписати спікер парламенту та чинний президент Петро Порошенко.

	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			? Навіщо потрібен закон 5670-д		</span>	</h3><p>До закону 5670-д української регулювався так званим «законом Ківалова-Колесніченка» – цей документ фактично нівелював статус української мови як єдиної державної в Україні. Після Революції Гідності його намагалися скасувати, але тодішній спікер парламенту не підписав це рішення Ради, посилаючись на необхідність спочатку розробити новий закон.</p><p>Саме для того, щоб замінити нині чинний, але визнаний неконституційним «закон Ківалова-Колесніченка» розробили <strong>законопроект 5670-д</strong>. У першому читанні парламент ухвалив його восени минулого року. Його також називають «громадським законом», бо в написанні брало участь багато громадських активістів та експертів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			? Що змінюється у медіа		</span>	</h3><p>Майже всі <strong>фільми в кінотеатрах будуть українською мовою</strong>. Допускаються субтитровані іноземні репліки в фільмах (до 15%).</p>	<div class="note"  style="background-color:#749bbf">		<p>Фільми мовою оригіналу в кінотеатрах нікуди не зникнуть. Закон дозволяє показувати таке кіно, лише в обсязі не більшому, ніж 10% від всіх сеансів у кінотеатрі. Також такі фільми мають бути субтитровані українською. Щоправда, норма ставить хрест на кінотеатрах, які б повністю спеціалізувалися на кіно мовою оригіналу. Не те, щоб таких зараз було багато (ми не можемо пригадати жодного, але, можливо, в майбутньому це виправлять.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>Втім, <strong>інтернет-сайти таки перейдуть на солов&#8217;їну</strong> — українська версія має завантажуватися за замовчанням, але поряд з українською можуть існувати й інші мовні версії. Це стосується не тільки безпосередньо українських компаній, але й іноземних.</p><p><strong>Телебачення та радіомовлення буде україномовним</strong>, щонайменше, на 75% кожного дня і на 60% за тиждень. Пісні на радіо регулюються окремим законом – там квота україномовної музики становить 35% на даний момент.</p><p><strong>Всі зареєстровані в Україні видання</strong> – як друковані, так і онлайнові, <strong>будуть україномовними за замовчанням</strong>. Версії іншими мовами матимуть право на життя, якщо є також і українська.</p><p>Видавці видаватимуть не менше, ніж половину своїх <strong>книжок українською</strong>.</p>	<div class="note"  style="background-color:#749bbf">		<p>Багато ЗМІ написали про те, що софт та ігри також зобов'яжуть локалізувати українською, проте це не зовсім так. Формулювання вимагає переклад «державною мовою та/або офіційними мовами Європейського Союзу». Через оце «та/або» достатньо випустити на український ринок продукт, якщо він локалізований хоча б одною офіційною мовою ЄС – наприклад, англійською. Тож на практиці суттєвих змін не відбудеться.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p><strong>Українського стане більше на прилавках</strong> – в асортименті газетних кіосків та книжкових магазинів має бути не менше, ніж 50% україномовних видань. Додаткова умова – якщо в продажу є іншомовна версія видання, то має бути й україномовна.</p><p><strong>Конферанс концертів та театральні вистави мають також бути лише українською</strong> – за допомогою перекладу, якщо потрібно. Проте, це не стосується пісень та випадків, коли інші мови виправдані творчим задумом.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			? Освіта		</span>	</h3><p><strong>Мова освіти – українська.</strong> В школах для нацменшин створять окремі класи з вивченням мовою нацменшини.</p><p>У вишах схожа ситуація – навчання відбуватиметься українською, а для студентів-іноземців обов&#8217;язково створять умови для вивчення державної мови. Втім, одна чи кілька дисциплін можуть викладатися англійською чи офіційними мовами ЄС.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			? Держава і політика		</span>	</h3><p>Українською мовою зобов&#8217;язані володіти <strong>всі посадовці в Україні</strong> – президент, голова Верховної Ради, Уряду, депутати всіх рівнів та інші. Окрім цього, судді, адвокати, викладачі та медики.</p><p><strong>Всі державні зустрічі та засідання</strong> проводяться також лише українською.</p><p>Те ж саме стосується <strong>політичної агітації</strong>. Передвиборчі плакати коштом держбюджету, інформаційні стенди та все, що стосується виборів – лише українською.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			? Відповідальність		</span>	</h3>	<div class="note"  style="background-color:#749bbf">		<p>Хоча володіння українською мовою стає обов'язковим для кожного громадянина України, за спілкування будь-якою іншою мовою ніхто не каратиме і не штрафуватиме. Закон взагалі не регулює приватне спілкування, про що в ньому прямо зазначено.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>Чиновники за порушення «своїх» статей закону як-то порушення в документообігу або на офіційних зустрічах заплатять <strong>від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів</strong> – людськими цифрами це <strong>від 3 400₴ до 6 800₴</strong> на даний момент.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/society/2017/07/05/ukr-lang-myths/" class="link">Міфи та правда стосовно найобговорюванішого законопроекту про мову</a>	</div><p>За порушення закону про застосування української в освіті, науці, культурі, книговиданні, електронних інформаційних системах, публічних заходах, рекламі – <strong>від 3 400₴ до 5 100₴</strong>.</p><p>Друковані медіа заплатять <strong>від 6 800₴ до 8 500₴</strong>.</p><p>Телевізійники та радіостанції платитимуть більше за всіх – <strong>8 500-10 200₴</strong> за кожне порушення.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			?️‍♀️ Хто слідкуватиме?		</span>	</h3><p>З&#8217;явиться <strong>Уповноважений із захисту української мови</strong>. Він або вона слідкуватиме за дотриманням норм закону. Саме цьому чиновнику можна буде подати скаргу на порушення закону або ваших прав на вивчення української мови.</p><p>Офіс Уповноваженого має вивчити та відреагувати на скаргу протягом 10 днів з моменту подання.</p><p>Окрім цього, створять <strong>Національну комісію зі стандартів державної мови</strong>. Вона визначатиме, як писати українською правильно.</p><p>Щоб закон почав діяти, його ще мають підписати спікер парламенту та чинний президент Петро Порошенко.</p>

🇺🇦 Рада ухвалила новий мовний закон 5670-д. Що зміниться

<p>[color_title title="Настав час познайомитися"]

Привіт. Мене звати Олександр Мамзуренко. З 1 лютого я — новий головний редактор Na chasi.

Саме мені випало зберегти найкращі здобутки та рухати видання вперед.

Na chasi починалося як медіа про креативні індустрії, технології та підприємництво з фокусом на інтеграцію України до світу — видання було і залишиться флагманом української латинки. Редакція писала про <a href="https://nachasi.com/2018/10/02/it-zemlerobstvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">аграрний бізнес у цифрову епоху<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/10/maja-petric-8287-unsplash-300x200.jpg" />Аграрний бізнес у цифрову епоху — українські реалії</span></a>, розповідала, як працює <a href="https://nachasi.com/2017/11/21/mb-alternatyva-1s/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">MASTER:Бухгалтерія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/Depositphotos_119974112_l-2015-300x200.jpg" />Облік по-українськи — як працює вітчизняна альтернатива «1С»</span></a> та тестувала вас на <a href="https://nachasi.com/2018/12/06/test-science/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">знання українських винахідників та науковців<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/12/ousa-chea-552189-unsplash-300x200.jpg" />Тест: Чи добре ви знаєте українських науковців та винахідників?</span></a>.

Ми зберігаємо цей напрямок, тому що Україні конче потрібні історії, що показують — тут можна робити своє. Тут можна бути успішними. Тут можна створювати новий бізнес та інновації. Тут можна робити кар’єру і розвиватися професійно.

Нашим людям потрібні такі історії як <a href="https://nachasi.com/2019/04/23/maks-pecherskyj-promorepublic-saas/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">PromoRepublic<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/55783859_1607806672696087_6653945183878512640_o-300x200.jpg" />Макс Печерський, PromoRepublic: «Все можна робити з України в 10 разів дешевше, ніж в Америці»</span></a>, Petcube, Grammarly та інші. Українці мають дізнатися про те, що світ <a href="https://nachasi.com/2019/02/14/ne-stalkerom-yedynym-tsi-igry-zrobyly-v-ukrayini-ta-vy-pro-tse-ne-znaly/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">захоплюється<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/02/assets_Uploads_MetroExodus-SUMMER-WallPaper-3840x2160-300x200.jpg" />Не Сталкером єдиним: ці ігри зробили в Україні, та ви про це не знали</span></a> іграми, створеними в Україні. Не менш важливо знати про трансформації на державних підприємствах — наприклад, як керівництво ВДНГ <a href="https://nachasi.com/2019/04/10/yevgen-mushkin-vdng-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перетворює<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/20180814-9756-300x200.jpg" />Євген Мушкін, генеральний директор ВДНГ: «Для відпусток — немає часу!»</span></a> захаращену пустелю на майданчик для найзнаковіших івентів в країні.

Досягнень Na chasi за цей час нагромадилося багато, і про них більше розкаже видавець — Олексій Федоров <a href="https://nachasi.com/2019/04/24/two-years-na-chasi-publisher/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у своїй колонці<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/annie-spratt-96526-unsplash-300x200.jpg" />Два роки Na chasi — колонка видавця</span></a>.

Але цього мало. Коли я почав займатися Na chasi, видання переживало невелику кризу ідентичності. Переді мною стоїть завдання її вирішити, і, як мені здається, ми на вірному шляху.

[color_title title="Оновлений формат"]

Ми всі живемо в інформаційних бульбашках, і це — не нова думка, ви її точно десь чули. Бульбашки охороняють вас від негативу — того, про що ви не хочете знати. Від негативних або позитивних новин. Від політичних опонентів. Від неприємної правди.

Проте, найголовніше — також від того, що вам насправді цікаво. Ви можете про це не здогадуватися, бо огородили себе від усього нового та незвичного. Або не знаходити в собі сміливости, перебувати в полоні стереотипів та когнітивних викривлень чи банально соромитися свого дилетантства. Це називають <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" target="_blank" rel="noopener">навченою безпорадністю</a>.

Оновлений <strong>Na chasi</strong> взяв на себе складну, хтось скаже, нездійсненну місію — лопнути вашу бульбашку, і показати світ навколо.

Ми не хочемо, як більшість українських галузевих та лайфстайл-медіа, писати для «5 000 київських хіпстерів», що вже інтегровані в глобальний контекст. Ми хочемо, щоб таких було 45 мільйонів.

Тому замість рубрики «Креатив», де ми писали здебільшого про стартапи в креативних індустріях, ми створили «<strong><a href="https://nachasi.com/category/culture/" target="_blank" rel="noopener">Культуру</a></strong>».

Тепер ми також пишемо <strong>про музику</strong> — нову українську та глобальну. В країні, що не знає Карді Бі, <a href="https://nachasi.com/2019/04/15/alyona-alyona-alina-pash-video/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">альона альона<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/DSC07200-300x200.jpg" />«Крашу писанки я, як Пікаcсо Пабло» — дивіться кліп alyona alyona та Alina Pash</span></a> — феномен, а не норма. Якщо медіа не розповідають історію Біллі Айліш, за 20 років вони так і писатимуть про новий концерт Винника та прощальний тур Scorpions, хіба що в голограмі.

Тепер ми пишемо <strong>про кіно</strong> — порожні кінозали не личать ані дивовижному «<a href="https://nachasi.com/2019/04/06/vulkan/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Вулканові<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/vulkan-3-300x200.jpg" />Кіно на вихідних: «Вулкан» Романа Бондарчука</span></a>» Романа Бондарчука, ані оскароносній «Фаворитці» Йорґоса Лантімоса. І такі вони — не тому, що це складно і «не для наших людей», а тому, що медіа не хочуть виконувати свою місію.

Тепер ми пишемо <strong>про відеоігри</strong> — тому що це величезна і відносно молода індустрія на передовій технологій, яка вже багато років поспіль має прибутки більші за індустрію кіно. Тому, що це — цілком легітимний формат розваг. Не «лише для дітей», не для «прищавих задротів». Для офісного працівника, для підприємиці, для пенсіонера, для домогосподарки.

[color_title title="Завжди На часі"]

На старому <strong>Na chasi</strong> ви б не побачили новину про <a href="https://nachasi.com/2019/04/04/vybory-prezydenta-ukrayiny-ofitsijni-rezultaty-ta-debaty-na-stadioni/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">дебати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/picture2_nsk-olimpijskij-s_336586_p0-300x200.jpg" />Вибори Президента України: офіційні результати та дебати на стадіоні</span></a> Порошенка та Зеленського, результати виборів, <a href="https://nachasi.com/2019/04/19/franklin-biography-isaacson/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">уривок з біографії Бенджаміна Франкліна<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/franklin_1-300x200.png" />«Бенджамін Франклін» — уривок з біографії отця-засновника США від Волтера Айзексона</span></a> або <a href="https://nachasi.com/2019/04/23/ocasio-cortez-netflix/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розповідь про Александрію Окасіо-Кортес<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/5b9ab436370f2cfd1e8b45de-300x200.jpg" />«Конгресвумен теж вміють танцювати!» — дивіться трейлер фільму про Александрію Окасіо-Кортес</span></a>.

По-перше, нова рубрика «<strong><a href="https://nachasi.com/category/society/" target="_blank" rel="noopener">Суспільство</a></strong>» повідомлятиме про події, які відбуваються в Україні. Ми, як і раніше, не писатимемо про те, що називаюсть «політикою». Проте, ми розповідатимемо про важливі події, які запускають або є наслідками тектонічних зсувів у суспільстві.

По-друге, ми повідомлятимемо про події та процеси у світі, препаруючи та подаючи їх у зрозумілому для вас форматі. Лише розуміючи, що Україна є частиною глобальних суспільних процесів, можна позбавитися меншовартості, почати розуміти одне одного та будувати разом спільне майбутнє.

Як і раніше, ми й далі будемо говорити з вами про новітні технології та урбаністику. Модернізація країни та нашого життєвого середовища — як ніколи на часі.

Культура — завжди на часі.
Суспільство — завжди на часі.
Технології — завжди на часі.
Освіта — завжди на часі.
Бізнес — так само завжди на часі.

Ніколи не на часі — зрада, зневіра та втеча. Тому, як і раніше, лише позитив та можливості — за скандалами не до нас.

Ми віримо, що люди, які кожного місяця переглядають наші матеріали більше, ніж чверть мільйона разів, заслуговують знаходитися в глобальному контексті. Щоби світ став відкритим для України, Україна має відкритися світові.

Ми раді співпраці зі стартапами, компаніями та авторами. Давайте показувати українцям можливості разом.

[advertising_strip img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/nachasi-big-logo.png" button_text="Читати" link="https://nachasi.com/2019/04/24/two-years-na-chasi-publisher/" content="Колонка видавця"]</p>

	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Настав час познайомитися		</span>	</h3><p>Привіт. Мене звати Олександр Мамзуренко. З 1 лютого я — новий головний редактор Na chasi.</p><p>Саме мені випало зберегти найкращі здобутки та рухати видання вперед.</p><p>Na chasi починалося як медіа про креативні індустрії, технології та підприємництво з фокусом на інтеграцію України до світу — видання було і залишиться флагманом української латинки. Редакція писала про <a href="/2018/10/02/it-zemlerobstvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">аграрний бізнес у цифрову епоху<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/10/maja-petric-8287-unsplash-300x200.jpg" />Аграрний бізнес у цифрову епоху — українські реалії</span></a>, розповідала, як працює <a href="/2017/11/21/mb-alternatyva-1s/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">MASTER:Бухгалтерія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/Depositphotos_119974112_l-2015-300x200.jpg" />Облік по-українськи — як працює вітчизняна альтернатива «1С»</span></a> та тестувала вас на <a href="/2018/12/06/test-science/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">знання українських винахідників та науковців<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/12/ousa-chea-552189-unsplash-300x200.jpg" />Тест: Чи добре ви знаєте українських науковців та винахідників?</span></a>.</p><p>Ми зберігаємо цей напрямок, тому що Україні конче потрібні історії, що показують — тут можна робити своє. Тут можна бути успішними. Тут можна створювати новий бізнес та інновації. Тут можна робити кар’єру і розвиватися професійно.</p><p>Нашим людям потрібні такі історії як <a href="/2019/04/23/maks-pecherskyj-promorepublic-saas/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">PromoRepublic<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/04/55783859_1607806672696087_6653945183878512640_o-300x200.jpg" />Макс Печерський, PromoRepublic: «Все можна робити з України в 10 разів дешевше, ніж в Америці»</span></a>, Petcube, Grammarly та інші. Українці мають дізнатися про те, що світ <a href="/2019/02/14/ne-stalkerom-yedynym-tsi-igry-zrobyly-v-ukrayini-ta-vy-pro-tse-ne-znaly/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">захоплюється<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/02/assets_Uploads_MetroExodus-SUMMER-WallPaper-3840x2160-300x200.jpg" />Не Сталкером єдиним: ці ігри зробили в Україні, та ви про це не знали</span></a> іграми, створеними в Україні. Не менш важливо знати про трансформації на державних підприємствах — наприклад, як керівництво ВДНГ <a href="/2019/04/10/yevgen-mushkin-vdng-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перетворює<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/04/20180814-9756-300x200.jpg" />Євген Мушкін, генеральний директор ВДНГ: «Для відпусток — немає часу!»</span></a> захаращену пустелю на майданчик для найзнаковіших івентів в країні.</p><p>Досягнень Na chasi за цей час нагромадилося багато, і про них більше розкаже видавець — Олексій Федоров <a href="/2019/04/24/two-years-na-chasi-publisher/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у своїй колонці<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/04/annie-spratt-96526-unsplash-300x200.jpg" />Два роки Na chasi — колонка видавця</span></a>.</p><p>Але цього мало. Коли я почав займатися Na chasi, видання переживало невелику кризу ідентичності. Переді мною стоїть завдання її вирішити, і, як мені здається, ми на вірному шляху.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Оновлений формат		</span>	</h3><p>Ми всі живемо в інформаційних бульбашках, і це — не нова думка, ви її точно десь чули. Бульбашки охороняють вас від негативу — того, про що ви не хочете знати. Від негативних або позитивних новин. Від політичних опонентів. Від неприємної правди.</p><p>Проте, найголовніше — також від того, що вам насправді цікаво. Ви можете про це не здогадуватися, бо огородили себе від усього нового та незвичного. Або не знаходити в собі сміливости, перебувати в полоні стереотипів та когнітивних викривлень чи банально соромитися свого дилетантства. Це називають <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" target="_blank" rel="noopener">навченою безпорадністю</a>.</p><p>Оновлений <strong>Na chasi</strong> взяв на себе складну, хтось скаже, нездійсненну місію — лопнути вашу бульбашку, і показати світ навколо.</p><p>Ми не хочемо, як більшість українських галузевих та лайфстайл-медіа, писати для «5 000 київських хіпстерів», що вже інтегровані в глобальний контекст. Ми хочемо, щоб таких було 45 мільйонів.</p><p>Тому замість рубрики «Креатив», де ми писали здебільшого про стартапи в креативних індустріях, ми створили «<strong><a href="/category/culture/" target="_blank" rel="noopener">Культуру</a></strong>».</p><p>Тепер ми також пишемо <strong>про музику</strong> — нову українську та глобальну. В країні, що не знає Карді Бі, <a href="/2019/04/15/alyona-alyona-alina-pash-video/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">альона альона<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/04/DSC07200-300x200.jpg" />«Крашу писанки я, як Пікаcсо Пабло» — дивіться кліп alyona alyona та Alina Pash</span></a> — феномен, а не норма. Якщо медіа не розповідають історію Біллі Айліш, за 20 років вони так і писатимуть про новий концерт Винника та прощальний тур Scorpions, хіба що в голограмі.</p><p>Тепер ми пишемо <strong>про кіно</strong> — порожні кінозали не личать ані дивовижному «<a href="/2019/04/06/vulkan/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Вулканові<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/04/vulkan-3-300x200.jpg" />Кіно на вихідних: «Вулкан» Романа Бондарчука</span></a>» Романа Бондарчука, ані оскароносній «Фаворитці» Йорґоса Лантімоса. І такі вони — не тому, що це складно і «не для наших людей», а тому, що медіа не хочуть виконувати свою місію.</p><p>Тепер ми пишемо <strong>про відеоігри</strong> — тому що це величезна і відносно молода індустрія на передовій технологій, яка вже багато років поспіль має прибутки більші за індустрію кіно. Тому, що це — цілком легітимний формат розваг. Не «лише для дітей», не для «прищавих задротів». Для офісного працівника, для підприємиці, для пенсіонера, для домогосподарки.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Завжди На часі		</span>	</h3><p>На старому <strong>Na chasi</strong> ви б не побачили новину про <a href="/2019/04/04/vybory-prezydenta-ukrayiny-ofitsijni-rezultaty-ta-debaty-na-stadioni/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">дебати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/04/picture2_nsk-olimpijskij-s_336586_p0-300x200.jpg" />Вибори Президента України: офіційні результати та дебати на стадіоні</span></a> Порошенка та Зеленського, результати виборів, <a href="/2019/04/19/franklin-biography-isaacson/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">уривок з біографії Бенджаміна Франкліна<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/04/franklin_1-300x200.png" />«Бенджамін Франклін» — уривок з біографії отця-засновника США від Волтера Айзексона</span></a> або <a href="/2019/04/23/ocasio-cortez-netflix/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розповідь про Александрію Окасіо-Кортес<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/04/5b9ab436370f2cfd1e8b45de-300x200.jpg" />«Конгресвумен теж вміють танцювати!» — дивіться трейлер фільму про Александрію Окасіо-Кортес</span></a>.</p><p>По-перше, нова рубрика «<strong><a href="/category/society/" target="_blank" rel="noopener">Суспільство</a></strong>» повідомлятиме про події, які відбуваються в Україні. Ми, як і раніше, не писатимемо про те, що називаюсть «політикою». Проте, ми розповідатимемо про важливі події, які запускають або є наслідками тектонічних зсувів у суспільстві.</p><p>По-друге, ми повідомлятимемо про події та процеси у світі, препаруючи та подаючи їх у зрозумілому для вас форматі. Лише розуміючи, що Україна є частиною глобальних суспільних процесів, можна позбавитися меншовартості, почати розуміти одне одного та будувати разом спільне майбутнє.</p><p>Як і раніше, ми й далі будемо говорити з вами про новітні технології та урбаністику. Модернізація країни та нашого життєвого середовища — як ніколи на часі.</p><p>Культура — завжди на часі.<br />Суспільство — завжди на часі.<br />Технології — завжди на часі.<br />Освіта — завжди на часі.<br />Бізнес — так само завжди на часі.</p><p>Ніколи не на часі — зрада, зневіра та втеча. Тому, як і раніше, лише позитив та можливості — за скандалами не до нас.</p><p>Ми віримо, що люди, які кожного місяця переглядають наші матеріали більше, ніж чверть мільйона разів, заслуговують знаходитися в глобальному контексті. Щоби світ став відкритим для України, Україна має відкритися світові.</p><p>Ми раді співпраці зі стартапами, компаніями та авторами. Давайте показувати українцям можливості разом.</p>	<div class="adv__container">					<a href="/2019/04/24/two-years-na-chasi-publisher/" target="_blank"			   class="adv adv--line adv--mistape animate-block animate-block--before animate-block--delay-25">				<div class="adv--line__container">											<div class="adv__img">							<img class="adv--image" src="/wp-content/uploads/2019/04/nachasi-big-logo.png"/>						</div>										<div class="adv__description">						Колонка видавця					</div>											<div class="adv__link">							<span class="btn-view-more icon-arr-right-2 icon icon-arrow-circle">								Читати							</span>						</div>									</div>			</a>			</div>

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

24 квітня 2017 року запустилося видання Na chasi. Сьогодні ми святкуємо і публікуємо колонки головного редактора та видавця. Головред Олександр Мамзуренко — про зміни в Na chasi та великі плани на майбутнє.

[color_title title="Настав час познайомитися"]

Привіт. Мене звати Олександр Мамзуренко. З 1 лютого я — новий головний редактор Na chasi.

Саме мені випало зберегти найкращі здобутки та рухати видання вперед.

Na chasi починалося як медіа про креативні індустрії, технології та підприємництво з фокусом на інтеграцію України до світу — видання було і залишиться флагманом української латинки. Редакція писала про <a href="https://nachasi.com/2018/10/02/it-zemlerobstvo/" target="_blank" rel="noopener">аграрний бізнес у цифрову епоху</a>, розповідала, як працює <a href="https://nachasi.com/2017/11/21/mb-alternatyva-1s/" target="_blank" rel="noopener">MASTER:Бухгалтерія</a> та тестувала вас на <a href="https://nachasi.com/2018/12/06/test-science/" target="_blank" rel="noopener">знання українських винахідників та науковців</a>.

Ми зберігаємо цей напрямок, тому що Україні конче потрібні історії, що показують — тут можна робити своє. Тут можна бути успішними. Тут можна створювати новий бізнес та інновації. Тут можна робити кар’єру і розвиватися професійно.

Нашим людям потрібні такі історії як <a href="https://nachasi.com/2019/04/23/maks-pecherskyj-promorepublic-saas/" target="_blank" rel="noopener">PromoRepublic</a>, Petcube, Grammarly та інші. Українці мають дізнатися про те, що світ <a href="https://nachasi.com/2019/02/14/ne-stalkerom-yedynym-tsi-igry-zrobyly-v-ukrayini-ta-vy-pro-tse-ne-znaly/" target="_blank" rel="noopener">захоплюється</a> іграми, створеними в Україні. Не менш важливо знати про трансформації на державних підприємствах — наприклад, як керівництво ВДНГ <a href="https://nachasi.com/2019/04/10/yevgen-mushkin-vdng-talk/" target="_blank" rel="noopener">перетворює</a> захаращену пустелю на майданчик для найзнаковіших івентів в країні.

Досягнень Na chasi за цей час нагромадилося багато, і про них більше розкаже видавець — Олексій Федоров <a href="https://nachasi.com/2019/04/24/two-years-na-chasi-publisher/" target="_blank" rel="noopener">у своїй колонці</a>.

Але цього мало. Коли я почав займатися Na chasi, видання переживало невелику кризу ідентичності. Переді мною стоїть завдання її вирішити, і, як мені здається, ми на вірному шляху.

[color_title title="Оновлений формат"]

Ми всі живемо в інформаційних бульбашках, і це — не нова думка, ви її точно десь чули. Бульбашки охороняють вас від негативу — того, про що ви не хочете знати. Від негативних або позитивних новин. Від політичних опонентів. Від неприємної правди.

Проте, найголовніше — також від того, що вам насправді цікаво. Ви можете про це не здогадуватися, бо огородили себе від усього нового та незвичного. Або не знаходити в собі сміливости, перебувати в полоні стереотипів та когнітивних викривлень чи банально соромитися свого дилетантства. Це називають <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" target="_blank" rel="noopener">навченою безпорадністю</a>.

Оновлений <strong>Na chasi</strong> взяв на себе складну, хтось скаже, нездійсненну місію — лопнути вашу бульбашку, і показати світ навколо.

Ми не хочемо, як більшість українських галузевих та лайфстайл-медіа, писати для «5 000 київських хіпстерів», що вже інтегровані в глобальний контекст. Ми хочемо, щоб таких було 45 мільйонів.

Тому замість рубрики «Креатив», де ми писали здебільшого про стартапи в креативних індустріях, ми створили «<strong><a href="https://nachasi.com/category/culture/" target="_blank" rel="noopener">Культуру</a></strong>».

Тепер ми також пишемо <strong>про музику</strong> — нову українську та глобальну. В країні, що не знає Карді Бі, <a href="https://nachasi.com/2019/04/15/alyona-alyona-alina-pash-video/" target="_blank" rel="noopener">альона альона</a> — феномен, а не норма. Якщо медіа не розповідають історію Біллі Айліш, за 20 років вони так і писатимуть про новий концерт Винника та прощальний тур Scorpions, хіба що в голограмі.

Тепер ми пишемо <strong>про кіно</strong> — порожні кінозали не личать ані дивовижному «<a href="https://nachasi.com/2019/04/06/vulkan/" target="_blank" rel="noopener">Вулканові</a>» Романа Бондарчука, ані оскароносній «Фаворитці» Йорґоса Лантімоса. І такі вони — не тому, що це складно і «не для наших людей», а тому, що медіа не хочуть виконувати свою місію.

Тепер ми пишемо <strong>про відеоігри</strong> — тому що це величезна і відносно молода індустрія на передовій технологій, яка вже багато років поспіль має прибутки більші за індустрію кіно. Тому, що це — цілком легітимний формат розваг. Не «лише для дітей», не для «прищавих задротів». Для офісного працівника, для підприємиці, для пенсіонера, для домогосподарки.

[color_title title="Завжди На часі"]

На старому <strong>Na chasi</strong> ви б не побачили новину про <a href="https://nachasi.com/2019/04/04/vybory-prezydenta-ukrayiny-ofitsijni-rezultaty-ta-debaty-na-stadioni/" target="_blank" rel="noopener">дебати</a> Порошенка та Зеленського, результати виборів, <a href="https://nachasi.com/2019/04/19/franklin-biography-isaacson/" target="_blank" rel="noopener">уривок з біографії Бенджаміна Франкліна</a> або <a href="https://nachasi.com/2019/04/23/ocasio-cortez-netflix/" target="_blank" rel="noopener">розповідь про Александрію Окасіо-Кортес</a>.

По-перше, нова рубрика «<strong><a href="https://nachasi.com/category/society/" target="_blank" rel="noopener">Суспільство</a></strong>» повідомлятиме про події, які відбуваються в Україні. Ми, як і раніше, не писатимемо про те, що називаюсть «політикою». Проте, ми розповідатимемо про важливі події, які запускають або є наслідками тектонічних зсувів у суспільстві.

По-друге, ми повідомлятимемо про події та процеси у світі, препаруючи та подаючи їх у зрозумілому для вас форматі. Лише розуміючи, що Україна є частиною глобальних суспільних процесів, можна позбавитися меншовартості, почати розуміти одне одного та будувати разом спільне майбутнє.

Як і раніше, ми й далі будемо говорити з вами про новітні технології та урбаністику. Модернізація країни та нашого життєвого середовища — як ніколи на часі.

Культура — завжди на часі.
Суспільство — завжди на часі.
Технології — завжди на часі.
Освіта — завжди на часі.
Бізнес — так само завжди на часі.

Ніколи не на часі — зрада, зневіра та втеча. Тому, як і раніше, лише позитив та можливості — за скандалами не до нас.

Ми віримо, що люди, які кожного місяця переглядають наші матеріали більше, ніж чверть мільйона разів, заслуговують знаходитися в глобальному контексті. Щоби світ став відкритим для України, Україна має відкритися світові.

Ми раді співпраці зі стартапами, компаніями та авторами. Давайте показувати українцям можливості разом.

[advertising_strip img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/nachasi-big-logo.png" button_text="Читати" link="https://nachasi.com/2019/04/24/two-years-na-chasi-publisher/" content="Колонка видавця"]

	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Настав час познайомитися		</span>	</h3><p>Привіт. Мене звати Олександр Мамзуренко. З 1 лютого я — новий головний редактор Na chasi.</p><p>Саме мені випало зберегти найкращі здобутки та рухати видання вперед.</p><p>Na chasi починалося як медіа про креативні індустрії, технології та підприємництво з фокусом на інтеграцію України до світу — видання було і залишиться флагманом української латинки. Редакція писала про <a href="/2018/10/02/it-zemlerobstvo/" target="_blank" rel="noopener">аграрний бізнес у цифрову епоху</a>, розповідала, як працює <a href="/2017/11/21/mb-alternatyva-1s/" target="_blank" rel="noopener">MASTER:Бухгалтерія</a> та тестувала вас на <a href="/2018/12/06/test-science/" target="_blank" rel="noopener">знання українських винахідників та науковців</a>.</p><p>Ми зберігаємо цей напрямок, тому що Україні конче потрібні історії, що показують — тут можна робити своє. Тут можна бути успішними. Тут можна створювати новий бізнес та інновації. Тут можна робити кар’єру і розвиватися професійно.</p><p>Нашим людям потрібні такі історії як <a href="/2019/04/23/maks-pecherskyj-promorepublic-saas/" target="_blank" rel="noopener">PromoRepublic</a>, Petcube, Grammarly та інші. Українці мають дізнатися про те, що світ <a href="/2019/02/14/ne-stalkerom-yedynym-tsi-igry-zrobyly-v-ukrayini-ta-vy-pro-tse-ne-znaly/" target="_blank" rel="noopener">захоплюється</a> іграми, створеними в Україні. Не менш важливо знати про трансформації на державних підприємствах — наприклад, як керівництво ВДНГ <a href="/2019/04/10/yevgen-mushkin-vdng-talk/" target="_blank" rel="noopener">перетворює</a> захаращену пустелю на майданчик для найзнаковіших івентів в країні.</p><p>Досягнень Na chasi за цей час нагромадилося багато, і про них більше розкаже видавець — Олексій Федоров <a href="/2019/04/24/two-years-na-chasi-publisher/" target="_blank" rel="noopener">у своїй колонці</a>.</p><p>Але цього мало. Коли я почав займатися Na chasi, видання переживало невелику кризу ідентичності. Переді мною стоїть завдання її вирішити, і, як мені здається, ми на вірному шляху.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Оновлений формат		</span>	</h3><p>Ми всі живемо в інформаційних бульбашках, і це — не нова думка, ви її точно десь чули. Бульбашки охороняють вас від негативу — того, про що ви не хочете знати. Від негативних або позитивних новин. Від політичних опонентів. Від неприємної правди.</p><p>Проте, найголовніше — також від того, що вам насправді цікаво. Ви можете про це не здогадуватися, бо огородили себе від усього нового та незвичного. Або не знаходити в собі сміливости, перебувати в полоні стереотипів та когнітивних викривлень чи банально соромитися свого дилетантства. Це називають <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96" target="_blank" rel="noopener">навченою безпорадністю</a>.</p><p>Оновлений <strong>Na chasi</strong> взяв на себе складну, хтось скаже, нездійсненну місію — лопнути вашу бульбашку, і показати світ навколо.</p><p>Ми не хочемо, як більшість українських галузевих та лайфстайл-медіа, писати для «5 000 київських хіпстерів», що вже інтегровані в глобальний контекст. Ми хочемо, щоб таких було 45 мільйонів.</p><p>Тому замість рубрики «Креатив», де ми писали здебільшого про стартапи в креативних індустріях, ми створили «<strong><a href="/category/culture/" target="_blank" rel="noopener">Культуру</a></strong>».</p><p>Тепер ми також пишемо <strong>про музику</strong> — нову українську та глобальну. В країні, що не знає Карді Бі, <a href="/2019/04/15/alyona-alyona-alina-pash-video/" target="_blank" rel="noopener">альона альона</a> — феномен, а не норма. Якщо медіа не розповідають історію Біллі Айліш, за 20 років вони так і писатимуть про новий концерт Винника та прощальний тур Scorpions, хіба що в голограмі.</p><p>Тепер ми пишемо <strong>про кіно</strong> — порожні кінозали не личать ані дивовижному «<a href="/2019/04/06/vulkan/" target="_blank" rel="noopener">Вулканові</a>» Романа Бондарчука, ані оскароносній «Фаворитці» Йорґоса Лантімоса. І такі вони — не тому, що це складно і «не для наших людей», а тому, що медіа не хочуть виконувати свою місію.</p><p>Тепер ми пишемо <strong>про відеоігри</strong> — тому що це величезна і відносно молода індустрія на передовій технологій, яка вже багато років поспіль має прибутки більші за індустрію кіно. Тому, що це — цілком легітимний формат розваг. Не «лише для дітей», не для «прищавих задротів». Для офісного працівника, для підприємиці, для пенсіонера, для домогосподарки.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Завжди На часі		</span>	</h3><p>На старому <strong>Na chasi</strong> ви б не побачили новину про <a href="/2019/04/04/vybory-prezydenta-ukrayiny-ofitsijni-rezultaty-ta-debaty-na-stadioni/" target="_blank" rel="noopener">дебати</a> Порошенка та Зеленського, результати виборів, <a href="/2019/04/19/franklin-biography-isaacson/" target="_blank" rel="noopener">уривок з біографії Бенджаміна Франкліна</a> або <a href="/2019/04/23/ocasio-cortez-netflix/" target="_blank" rel="noopener">розповідь про Александрію Окасіо-Кортес</a>.</p><p>По-перше, нова рубрика «<strong><a href="/category/society/" target="_blank" rel="noopener">Суспільство</a></strong>» повідомлятиме про події, які відбуваються в Україні. Ми, як і раніше, не писатимемо про те, що називаюсть «політикою». Проте, ми розповідатимемо про важливі події, які запускають або є наслідками тектонічних зсувів у суспільстві.</p><p>По-друге, ми повідомлятимемо про події та процеси у світі, препаруючи та подаючи їх у зрозумілому для вас форматі. Лише розуміючи, що Україна є частиною глобальних суспільних процесів, можна позбавитися меншовартості, почати розуміти одне одного та будувати разом спільне майбутнє.</p><p>Як і раніше, ми й далі будемо говорити з вами про новітні технології та урбаністику. Модернізація країни та нашого життєвого середовища — як ніколи на часі.</p><p>Культура — завжди на часі.<br />Суспільство — завжди на часі.<br />Технології — завжди на часі.<br />Освіта — завжди на часі.<br />Бізнес — так само завжди на часі.</p><p>Ніколи не на часі — зрада, зневіра та втеча. Тому, як і раніше, лише позитив та можливості — за скандалами не до нас.</p><p>Ми віримо, що люди, які кожного місяця переглядають наші матеріали більше, ніж чверть мільйона разів, заслуговують знаходитися в глобальному контексті. Щоби світ став відкритим для України, Україна має відкритися світові.</p><p>Ми раді співпраці зі стартапами, компаніями та авторами. Давайте показувати українцям можливості разом.</p>	<div class="adv__container">					<a href="/2019/04/24/two-years-na-chasi-publisher/" target="_blank"			   class="adv adv--line adv--mistape animate-block animate-block--before animate-block--delay-25">				<div class="adv--line__container">											<div class="adv__img">							<img class="adv--image" src="/wp-content/uploads/2019/04/nachasi-big-logo.png"/>						</div>										<div class="adv__description">						Колонка видавця					</div>											<div class="adv__link">							<span class="btn-view-more icon-arr-right-2 icon icon-arrow-circle">								Читати							</span>						</div>									</div>			</a>			</div>

Два роки Na chasi — колонка головного редактора

<span>Від власника автомобіля більше не вимагатимуть відвідування Головного або територіального сервісного центру МВС для того, аби замовити індивідуальний номерний знак.</span>

В Україні запустили електронний сервіс, за допомогою якого можна замовити номерні знаки для автомобілів онлайн.

[color_title title="Які послуги доступні онлайн"]
<ul>
 	<li>перевірити можливість замовлення конкретного ІНЗ;</li>
 	<li>замовити та оплатити його виготовлення;</li>
 	<li>отримати готовий номерний знак у відділенні Нової пошти. Вартість послуги – <span>₴</span>500.</li>
</ul>
Номерні знаки також можна безкоштовно забрати у Головному сервісному центрі МВС у Києві.

<img class="aligncenter wp-image-56964" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/53591725_785905145108790_7117989019794800640_o-525x420.jpg" alt="" width="588" height="470" />

Послуга є однією з комплексу послуг, які надаються в Електронному кабінеті водія.

Онлайн-сервіс доступний на <a href="https://e-driver.hsc.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> у розділі «Електронні послуги».

[color_title title="Яка ще інформація доступна"]

[related_post id="56831"]
<ul>
 	<li>адміністративні правопорушення;</li>
 	<li>оплата штрафів;</li>
 	<li>інформація про водійські посвідчення та транспортні засоби, якими володіє водій;</li>
 	<li>реєстрація на отримання послуг в сервісних центрах МВС;</li>
 	<li>замовлення безкоштовної чи платної послуги перевірки транспортного засобу.</li>
</ul>

<p>В Україні запустили електронний сервіс, за допомогою якого можна замовити номерні знаки для автомобілів онлайн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Які послуги доступні онлайн		</span>	</h3><ul><li>перевірити можливість замовлення конкретного ІНЗ;</li><li>замовити та оплатити його виготовлення;</li><li>отримати готовий номерний знак у відділенні Нової пошти. Вартість послуги – <span>₴</span>500.</li></ul><p>Номерні знаки також можна безкоштовно забрати у Головному сервісному центрі МВС у Києві.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56964" src="/wp-content/uploads/2019/04/53591725_785905145108790_7117989019794800640_o-525x420.jpg" alt="" width="588" height="470" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/53591725_785905145108790_7117989019794800640_o-525x420.jpg 525w, /wp-content/uploads/2019/04/53591725_785905145108790_7117989019794800640_o-525x420-300x240.jpg 300w" sizes="(max-width: 588px) 100vw, 588px" /></p><p>Послуга є однією з комплексу послуг, які надаються в Електронному кабінеті водія.</p><p>Онлайн-сервіс доступний на <a href="https://e-driver.hsc.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> у розділі «Електронні послуги».</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Яка ще інформація доступна		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2019/04/23/tesla-planuye-zapustyty-bezpilotne-taksi-u-2020-rotsi/" class="link">Tesla планує запустити безпілотне таксі у 2020 році</a>	</div><ul><li>адміністративні правопорушення;</li><li>оплата штрафів;</li><li>інформація про водійські посвідчення та транспортні засоби, якими володіє водій;</li><li>реєстрація на отримання послуг в сервісних центрах МВС;</li><li>замовлення безкоштовної чи платної послуги перевірки транспортного засобу.</li></ul>

Отримати індивідуальний номерний знак онлайн: як зробити

Художники, артисти, видавці, музиканти, волонтери, військові, державні та релігійні діячі звернулися до народних депутатів із закликом ухвалити закон про функціонування української мови як державної.

25 квітня Верховна Рада повинна прийняти законопроект, який має забезпечити функціонування української мови як державної.

Напередодні відомі українські культурні, політичні та релігійні діячі звернулися до народних депутатів у відео, де закликали Верховну Раду ухвалити закон, пояснивши його важливість для України.

Український поет, видавець Іван Малкович каже, що є сторінки, які важко перевернути:

«Такою сторінкою є закон про державну мову, який приймають уже 28 років і ніяк не можуть прийняти».

<img class="aligncenter wp-image-56958" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/4.png" alt="" width="586" height="329" />

«Церква наполягає на тому, щоб в Україні була державною українська мова», – заявив патріарх Філарет.

<img class="aligncenter wp-image-56957" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy.png" alt="" width="900" height="502" />

«Це питання національної безпеки», – вважає Валерій Ананьєв, ветеран війни, письменник.

<img class="aligncenter wp-image-56956" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/6.png" alt="" width="901" height="499" />

У записі відео взяли участь Патріарх Філарет, Володимир Василенко, Ігор Гордійчук, Іван Малкович, Оксана Забужко, Олег Скрипка, Сергій Фоменко, Тарас Компаніченко, сестри Тельнюк, Ірма Вітовська, Ахтем Сеітаблаєв Анжеліка Рудницька, Яна Зінкевич, Валерій Ананьєв, Володимир В'ятрович, Євген Нищук, Павло Розенко, В'ячеслав Кириленко, Роман Скрипін, Віталій Гайдукевич, Лариса Івшина, Лесь Подерв'янський, Наталія Сумська.

https://www.youtube.com/watch?v=FYuRHCkf2g4

<p>25 квітня Верховна Рада повинна прийняти законопроект, який має забезпечити функціонування української мови як державної.</p><p>Напередодні відомі українські культурні, політичні та релігійні діячі звернулися до народних депутатів у відео, де закликали Верховну Раду ухвалити закон, пояснивши його важливість для України.</p><p>Український поет, видавець Іван Малкович каже, що є сторінки, які важко перевернути:</p><p>«Такою сторінкою є закон про державну мову, який приймають уже 28 років і ніяк не можуть прийняти».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56958" src="/wp-content/uploads/2019/04/4.png" alt="" width="586" height="329" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/4.png 720w, /wp-content/uploads/2019/04/4-300x168.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/4-650x365.png 650w" sizes="(max-width: 586px) 100vw, 586px" /></p><p>«Церква наполягає на тому, щоб в Україні була державною українська мова», – заявив патріарх Філарет.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56957" src="/wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy.png" alt="" width="900" height="502" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy.png 721w, /wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy-300x167.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy-650x362.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p><p>«Це питання національної безпеки», – вважає Валерій Ананьєв, ветеран війни, письменник.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56956" src="/wp-content/uploads/2019/04/6.png" alt="" width="901" height="499" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/6.png 731w, /wp-content/uploads/2019/04/6-300x166.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/6-650x360.png 650w, /wp-content/uploads/2019/04/6-730x405.png 730w" sizes="(max-width: 901px) 100vw, 901px" /></p><p>У записі відео взяли участь Патріарх Філарет, Володимир Василенко, Ігор Гордійчук, Іван Малкович, Оксана Забужко, Олег Скрипка, Сергій Фоменко, Тарас Компаніченко, сестри Тельнюк, Ірма Вітовська, Ахтем Сеітаблаєв Анжеліка Рудницька, Яна Зінкевич, Валерій Ананьєв, Володимир В&#8217;ятрович, Євген Нищук, Павло Розенко, В&#8217;ячеслав Кириленко, Роман Скрипін, Віталій Гайдукевич, Лариса Івшина, Лесь Подерв&#8217;янський, Наталія Сумська.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/FYuRHCkf2g4"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

Відомі українці записали відео, у якому закликали ухвалити «мовний» закон

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a></p>

За рік до виборів 29-річна латиноамериканка працювала у барі на Манхеттені, а наразі критикує політику Трампа з трибуни Конгресу.

<span>Knock Down the House — це історія про «жіночий прорив» в американський конгрес. </span>Там розповідають про передвиборчі кампанії чотирьох жінок-демократок, серед яких 29-річна Александрія Окасіо-Кортес з Нью-Йорка. Перемогти на виборах вдалося лише їй — вона стала наймолодшою сенаторкою в історії США.

Фільм буде <a href="https://www.netflix.com/title/81080637" target="_blank" rel="noopener">доступний на Netflix</a> 1 травня.

https://www.youtube.com/watch?v=_wGZc8ZjFY4

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/84274a9bec47b87c0082592a9e685066__1440x.jpg" img_id="56894" title="До чого тут ми" parallax="true" title_on_img="true"]

Історія Александрії Окасіо-Кортес та інших жінок, що показана в фільмі, розповідає одразу про кілька важливих речей:

[color_title title="Покоління міленіалів отримує політичне представництво"]

Як США, так і Україну вже найближчим часом очікують масштабні зміни політичного клімату. Покоління 80-х та 90-х, так звані міленіали, досягають віку входу до влади. Це призводить до тектонічного зсуву як у методах спілкування з виборцями, так і в напрямках, куди рухається держава, що її веде нове покоління політиків.

Окасіо-Кортес активна в соціальних мережах, розповідає про своє буденне життя та розуміється на питаннях сучасної культури і неймовірно популярна серед молоді. Кілька місяців тому вона вивела пісню інді-гурту Phoenix в топи чартів, коли в мережі виплив давній ролік з танцювальним флешмобом.

https://youtu.be/Qj2Xald7NYQ

У відповідь на звинувачення політичних опонентів у несерйозності, Окасіо-Кортес відповіла:

[blockquote_with_author name="Александрія Окасіо-Кортес" position="конгресвумен" content="Я тут дізналася: республіканці вважають, що танцюючі жінки — це скандал! Хочу подивитися на їхні обличчя, коли вони дізнаються, що конгресвумен теж вміють танцювати."]

[color_title title="Мізогінія йде в минуле, але чинить спротив"]

Жінки все більше представлені у політиці та державному управлінні. У США 90 місць з 435 у Палаті представників в результаті останніх виборів отримали жінки. В українську Верховну Раду 2014 року було обрано 47 жінок, що стало рекордом для нашої країни.

Тим не менш, проти жінок в політичній боротьбі подекуди використовують ті самі принизливі «аргументи», що й раніше, а представництво, хоч і збільшується, все ще недостатнє.

[color_title title="Люди мають брати відповідальність за своє життя"]

Окасіо-Кортес народилася у 1989 році в Бронксі, в сім'ї американця і пуерториканки з середнім достатком. Її мати була домогосподаркою, а батько володів невеликим приватним підприємством. У неї не було доступу до привілейованої фахової освіти, а її оточення становили такі ж інтернаціональні сім'ї, в основному мігранти, як її власна.

Внаслідок смерті батька, Александрії довелося почати працювати у дві зміни, щоб допомогти матері, – вдень у державних організаціях, а вечорами барменкою і офіціанткою.

[blockquote_with_author name="Александрія Окасіо-Кортес" position="конгресвумен" content="Я балотуюсь, тому що звичайні американці заслуговують бути представленими звичайними американцями"]

Тим не менш, замість того, щоб пливти за течією і повторити типовий шлях бідної американки, вона взяла відповідальність на себе не тільки за своє життя, але й за життя багатьох своїх сусідів, а згодом — мільйонів родин по всій країні.

Свою передвиборчу кампанію вона вела «у полі»: сама обходила жителів району, розповідала про свою програму і збирала невеликі пожертвування, повністю відмовившись від грошей корпорацій.

В результаті, Окасіо-Кортес, ще за рік до виборів працювала у барі, а сьогодні — сміливо критикує політику президента Трампа з трибуни Конгресу.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/MV5BZDNjYzY5N2QtZGQ4Yy00ZmZmLWFjOWUtODcyYWVjOWY2MDhiXkEyXkFqcGdeQXVyNDg4NjY5OTQ-._V1_SX1777_CR001777936_AL_.jpg" img_id="56911" title="Про фільм" parallax="true" title_on_img="true"]

Режисерка Рейчел Лірс почала знімати Knock Down the House після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах 2016 року.

За фільм вона отримала нагороду Favorite Award впливового кінофестивалю Sundance, що називають передвісником «Оскару».

Knock Down the House починався як проект на платформі Kickstarter. На кінофестивалі стрімінговий сервіс Netflix купив права на фільм за $10 млн. Американські ЗМІ повідомляють, що ця сума стала рекордною, ще ніколи документальний фільм не продавався за такі гроші на фестивалі.

<p><span>Knock Down the House — це історія про «жіночий прорив» в американський конгрес. </span>Там розповідають про передвиборчі кампанії чотирьох жінок-демократок, серед яких 29-річна Александрія Окасіо-Кортес з Нью-Йорка. Перемогти на виборах вдалося лише їй — вона стала наймолодшою сенаторкою в історії США.</p><p>Фільм буде <a href="https://www.netflix.com/title/81080637" target="_blank" rel="noopener">доступний на Netflix</a> 1 травня.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/_wGZc8ZjFY4"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2019/04/84274a9bec47b87c0082592a9e685066__1440x.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2019/04/84274a9bec47b87c0082592a9e685066__1440x.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">До чого тут ми</b>					</div>										</div><p>Історія Александрії Окасіо-Кортес та інших жінок, що показана в фільмі, розповідає одразу про кілька важливих речей:</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Покоління міленіалів отримує політичне представництво		</span>	</h3><p>Як США, так і Україну вже найближчим часом очікують масштабні зміни політичного клімату. Покоління 80-х та 90-х, так звані міленіали, досягають віку входу до влади. Це призводить до тектонічного зсуву як у методах спілкування з виборцями, так і в напрямках, куди рухається держава, що її веде нове покоління політиків.</p><p>Окасіо-Кортес активна в соціальних мережах, розповідає про своє буденне життя та розуміється на питаннях сучасної культури і неймовірно популярна серед молоді. Кілька місяців тому вона вивела пісню інді-гурту Phoenix в топи чартів, коли в мережі виплив давній ролік з танцювальним флешмобом.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/Qj2Xald7NYQ"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>У відповідь на звинувачення політичних опонентів у несерйозності, Окасіо-Кортес відповіла:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я тут дізналася: республіканці вважають, що танцюючі жінки — це скандал! Хочу подивитися на їхні обличчя, коли вони дізнаються, що конгресвумен теж вміють танцювати.</p>					<cite>									<span><strong>Александрія Окасіо-Кортес,</strong></span> конгресвумен							</cite>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Мізогінія йде в минуле, але чинить спротив		</span>	</h3><p>Жінки все більше представлені у політиці та державному управлінні. У США 90 місць з 435 у Палаті представників в результаті останніх виборів отримали жінки. В українську Верховну Раду 2014 року було обрано 47 жінок, що стало рекордом для нашої країни.</p><p>Тим не менш, проти жінок в політичній боротьбі подекуди використовують ті самі принизливі «аргументи», що й раніше, а представництво, хоч і збільшується, все ще недостатнє.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Люди мають брати відповідальність за своє життя		</span>	</h3><p>Окасіо-Кортес народилася у 1989 році в Бронксі, в сім&#8217;ї американця і пуерториканки з середнім достатком. Її мати була домогосподаркою, а батько володів невеликим приватним підприємством. У неї не було доступу до привілейованої фахової освіти, а її оточення становили такі ж інтернаціональні сім&#8217;ї, в основному мігранти, як її власна.</p><p>Внаслідок смерті батька, Александрії довелося почати працювати у дві зміни, щоб допомогти матері, – вдень у державних організаціях, а вечорами барменкою і офіціанткою.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я балотуюсь, тому що звичайні американці заслуговують бути представленими звичайними американцями</p>					<cite>									<span><strong>Александрія Окасіо-Кортес,</strong></span> конгресвумен							</cite>			</blockquote><p>Тим не менш, замість того, щоб пливти за течією і повторити типовий шлях бідної американки, вона взяла відповідальність на себе не тільки за своє життя, але й за життя багатьох своїх сусідів, а згодом — мільйонів родин по всій країні.</p><p>Свою передвиборчу кампанію вона вела «у полі»: сама обходила жителів району, розповідала про свою програму і збирала невеликі пожертвування, повністю відмовившись від грошей корпорацій.</p><p>В результаті, Окасіо-Кортес, ще за рік до виборів працювала у барі, а сьогодні — сміливо критикує політику президента Трампа з трибуни Конгресу.</p>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2019/04/MV5BZDNjYzY5N2QtZGQ4Yy00ZmZmLWFjOWUtODcyYWVjOWY2MDhiXkEyXkFqcGdeQXVyNDg4NjY5OTQ-._V1_SX1777_CR001777936_AL_.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2019/04/MV5BZDNjYzY5N2QtZGQ4Yy00ZmZmLWFjOWUtODcyYWVjOWY2MDhiXkEyXkFqcGdeQXVyNDg4NjY5OTQ-._V1_SX1777_CR001777936_AL_.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">Про фільм</b>					</div>										</div><p>Режисерка Рейчел Лірс почала знімати Knock Down the House після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах 2016 року.</p><p>За фільм вона отримала нагороду Favorite Award впливового кінофестивалю Sundance, що називають передвісником «Оскару».</p><p>Knock Down the House починався як проект на платформі Kickstarter. На кінофестивалі стрімінговий сервіс Netflix купив права на фільм за $10 млн. Американські ЗМІ повідомляють, що ця сума стала рекордною, ще ніколи документальний фільм не продавався за такі гроші на фестивалі.</p>

«Конгресвумен теж вміють танцювати!» — дивіться трейлер фільму про Александрію Окасіо-Кортес

Польща ініціює низку нових пропозицій з боку ЄС для країн Східного партнерства (куди входить Україна), серед яких – скасування оплати за дзвінки в роумінгу.

Польща має намір запропонувати скасування роумінгу для громадян України. За словами заступника глави МЗС Польщі зі східних питань Марціна Пшидача, це відчули б на собі українці, які проживають в Польщі.

Україна вже котрий рік веде переговори щодо надання таких послуг ЄС та окремими країнами, намагаючись виробити практичний формат.

З червня 2017 року громадяни ЄС, які подорожують в межах Євросоюзу, отримали можливість дзвонити, писати повідомлення і зв'язуватися на своїх мобільних пристроях за тією ж ціною, яку вони платять вдома.

<img class="aligncenter wp-image-56880" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/R_628x428.jpg" alt="" width="589" height="402" />

Україна теж прагне приєднатися до цієї угоди. Існує два варіанти це зробити:
<ul>
 	<li>Multilateral – це угода в рамках Східного Партнерства (СП) з наступною угодою між ЄС і СП;</li>
 	<li>Bilateral – безпосередньо з конкретними країнами.</li>
</ul>
[related_post id="56073"]

[color_title title="Яка думка у мобільних операторів"]

Українські мобільні оператори готові обговорювати з партнерами умови взаємодії з роумінгу. Але також вони висловлюють побоювання з приводу можливих зловживань через різницю у вартості українських та європейських тарифів.

Крім скасування роумінгу, Польща пропонує інвестиції в інфраструктурні проекти.

<p>Польща має намір запропонувати скасування роумінгу для громадян України. За словами заступника глави МЗС Польщі зі східних питань Марціна Пшидача, це відчули б на собі українці, які проживають в Польщі.</p><p>Україна вже котрий рік веде переговори щодо надання таких послуг ЄС та окремими країнами, намагаючись виробити практичний формат.</p><p>З червня 2017 року громадяни ЄС, які подорожують в межах Євросоюзу, отримали можливість дзвонити, писати повідомлення і зв&#8217;язуватися на своїх мобільних пристроях за тією ж ціною, яку вони платять вдома.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56880" src="/wp-content/uploads/2019/04/R_628x428.jpg" alt="" width="589" height="402" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/R_628x428.jpg 742w, /wp-content/uploads/2019/04/R_628x428-300x205.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/04/R_628x428-650x443.jpg 650w" sizes="(max-width: 589px) 100vw, 589px" /></p><p>Україна теж прагне приєднатися до цієї угоди. Існує два варіанти це зробити:</p><ul><li>Multilateral – це угода в рамках Східного Партнерства (СП) з наступною угодою між ЄС і СП;</li><li>Bilateral – безпосередньо з конкретними країнами.</li></ul>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2019/04/10/interaktyvna-karta-oblasnyh-ta-mizhnarodnyh-avtobusnyh-marshrutiv-pereviryty-rozklad-ta-litsenziyu-vodiyiv/" class="link">Інтерактивна карта обласних та міжнародних автобусних маршрутів: перевірити розклад та ліцензію водіїв</a>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Яка думка у мобільних операторів		</span>	</h3><p>Українські мобільні оператори готові обговорювати з партнерами умови взаємодії з роумінгу. Але також вони висловлюють побоювання з приводу можливих зловживань через різницю у вартості українських та європейських тарифів.</p><p>Крім скасування роумінгу, Польща пропонує інвестиції в інфраструктурні проекти.</p>

Україна та Польща можуть скасувати роумінг

<span>В.о.міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розповіла про головні досягнення її команди за 2,5 роки роботи.</span>

За <a href="https://www.facebook.com/1763001290651097/posts/2328542354096985?sfns=mo" target="_blank" rel="noopener">словами</a> пані Супрун, трансформація системи охорони здоров’я – це поетапний план складних змін, закріплений в Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

<img class="aligncenter wp-image-56826" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/1212-copy-610x216.jpg" alt="" width="588" height="208" />

[color_title title="Які зміни впровадилися в МОЗ"]
<ul>
 	<li>У 2018 році розпочалася трансформація первинної медичної допомоги. «Наприклад, у Британії майже у 90% всіх звернень пацієнтам допомагають сімейні лікарі. Це ефективно, бо допомагає запобігати багатьом хворобам до того, як вони потребуватимуть складного, дорогого і не завжди успішного лікування», – зазначила Супрун;</li>
 	<li>У 2019 році триватиме підготовка до трансформації спеціалізованої допомоги: поліклінік та стаціонарів;</li>
 	<li>З 1 січня 2020 року нові механізми фінансування запрацюють на всіх рівнях медичної допомоги – від первинної до стаціонарної.</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-56825" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/0bb1bdd9b93eb5bb5248748528ac2192.jpg" alt="" width="900" height="514" />

[color_title title="Чого досягла команда за 2,5 роки"]

[related_post id="53714"]
<ul>
 	<li>Кожен українець вперше отримав можливість вільно обирати сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів;</li>
 	<li>99% комунальних закладів первинної допомоги перейшли на фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом»;</li>
 	<li>Запрацювала Національна служба здоров'я України – нова інституція, яка є єдиним платником у новій системі охорони здоров'я;</li>
 	<li>Вперше в історії українці мають можливість отримувати медичну допомогу в приватних закладах за бюджетні кошти;</li>
 	<li>Запрацювала електронна система охорони здоров'я;</li>
 	<li>Дедалі більше медзакладів пропонують записатися до лікаря онлайн, а не чекати невизначений час у черзі;</li>
 	<li>Медичні заклади тепер можуть гнучко визначати заробітну плату для своїх працівників;</li>
 	<li>Залучення міжнародних організацій допомогло відбити в корупціонерів мільярди гривень;</li>
 	<li>У національній мережі надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом працює вже 41 кардіоцентр;</li>
 	<li>Працює урядова програма «Доступні ліки», яка полегшила українцям доступ до лікування;</li>
 	<li>Запрацювала система електронних медичних карток та рецептів. Планується впровадження електронних лікарняних.</li>
</ul>

<p>За <a href="https://www.facebook.com/1763001290651097/posts/2328542354096985?sfns=mo" target="_blank" rel="noopener">словами</a> пані Супрун, трансформація системи охорони здоров’я – це поетапний план складних змін, закріплений в Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56826" src="/wp-content/uploads/2019/04/1212-copy-610x216.jpg" alt="" width="588" height="208" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/1212-copy-610x216.jpg 610w, /wp-content/uploads/2019/04/1212-copy-610x216-300x106.jpg 300w" sizes="(max-width: 588px) 100vw, 588px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Які зміни впровадилися в МОЗ		</span>	</h3><ul><li>У 2018 році розпочалася трансформація первинної медичної допомоги. «Наприклад, у Британії майже у 90% всіх звернень пацієнтам допомагають сімейні лікарі. Це ефективно, бо допомагає запобігати багатьом хворобам до того, як вони потребуватимуть складного, дорогого і не завжди успішного лікування», – зазначила Супрун;</li><li>У 2019 році триватиме підготовка до трансформації спеціалізованої допомоги: поліклінік та стаціонарів;</li><li>З 1 січня 2020 року нові механізми фінансування запрацюють на всіх рівнях медичної допомоги – від первинної до стаціонарної.</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-56825" src="/wp-content/uploads/2019/04/0bb1bdd9b93eb5bb5248748528ac2192.jpg" alt="" width="900" height="514" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/0bb1bdd9b93eb5bb5248748528ac2192.jpg 900w, /wp-content/uploads/2019/04/0bb1bdd9b93eb5bb5248748528ac2192-300x171.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/04/0bb1bdd9b93eb5bb5248748528ac2192-768x439.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/04/0bb1bdd9b93eb5bb5248748528ac2192-650x371.jpg 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чого досягла команда за 2,5 роки		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2019/02/25/moz-zapustyv-bezkoshtovni-medychni-onlajn-kursy/" class="link">МОЗ запустив безкоштовні медичні онлайн-курси: як на них записатися</a>	</div><ul><li>Кожен українець вперше отримав можливість вільно обирати сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів;</li><li>99% комунальних закладів первинної допомоги перейшли на фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом»;</li><li>Запрацювала Національна служба здоров&#8217;я України – нова інституція, яка є єдиним платником у новій системі охорони здоров&#8217;я;</li><li>Вперше в історії українці мають можливість отримувати медичну допомогу в приватних закладах за бюджетні кошти;</li><li>Запрацювала електронна система охорони здоров&#8217;я;</li><li>Дедалі більше медзакладів пропонують записатися до лікаря онлайн, а не чекати невизначений час у черзі;</li><li>Медичні заклади тепер можуть гнучко визначати заробітну плату для своїх працівників;</li><li>Залучення міжнародних організацій допомогло відбити в корупціонерів мільярди гривень;</li><li>У національній мережі надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом працює вже 41 кардіоцентр;</li><li>Працює урядова програма «Доступні ліки», яка полегшила українцям доступ до лікування;</li><li>Запрацювала система електронних медичних карток та рецептів. Планується впровадження електронних лікарняних.</li></ul>

Основні досягнення медичної реформи та роботи МОЗ за 2,5 роки

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Чули про нові законопроекти щодо мовної політики, але не мали часу прочитати докладніше? Не потрібно перечитувати 50 сторінок тексту, ми розповімо коротко про головне — і спростовуємо 3 найрозповсюдженіші міфи стосовно нового законопроекту про державну мову

На підтримку законопроекту стали відомі митці та громадські діячі, а супротивники дивували винахідливістю, вигадуючи страшні історії про в’язницю для російськомовних громадян. Розглянемо ключові моменти законопроекту №5670 та популярні стереотипи, пов’язані з ним.
<h4><strong>Чим законопроект №5670 відрізняється від інших, що були відхилені?</strong></h4>
Перше і головне — закон про державну мову скасовує чинний закон «Про засади державної мовної політики» (так званий «закон Ківалова-Колесніченка») і вносить зміни до 51 законодавчого акту.

До робочої групи мовного законопроекту входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики.

Проект закону передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:
<ul>
 	<li>Національна комісія зі стандартів державної мови</li>
 	<li>Центр української мови</li>
 	<li>Термінологічний центр української мови</li>
 	<li>Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів)</li>
</ul>
Закон про державну мову набуває чинності за 2 місяці після опублікування і передбачає додаткові перехідні періоди — для різних сфер до 2 років. Такий термін є найбільш оптимальним. Він дає можливість підприємствам та іншим суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до вимог закону, водночас унеможливлюючи розтягнення реалізації закону на десятиліття.
<h4><strong>Міф #1: За розмову недержавною мовою даватимуть штраф чи саджатимуть до в’язниці</strong></h4>
Володіння українською мовою стане обов’язком громадянина України. Та цей закон ні в кого не забирає права вільно спілкуватися будь-якою іншою мовою. Згідно зі статтею 2 закону «Про державну мову» його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Зобов’язані вільно володіти державною мовою держслужбовці, посадові особи, керівники та працівники всіх державних та комунальних підприємств, установ та організацій, депутати всіх рівнів, чиновники, члени уряду, Президент України, а також особи, що претендують на призначення / обрання на зазначені посади.

Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюється до наруги над державними символами України, і карається відповідно до Закону. Вживання суржика, попри поширену думку, не є фактом зневаги.
<h4><strong>Міф #2: Зобов’язання до використання однієї (державної) мови в усіх сферах суспільного життя наближує нас до диктатури</strong></h4>
У законопроекті №5670 враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства. Зокрема подібним чином регулюється вживання державної мови у Литві, Латвії, Польщі, Франції та Австрії. Варто наголосити, що завданням законопроекту №5670 не є обмеження прав певної категорії населення. Головне завдання закону про державну мову — захист державного статусу української мови як мови громадянства України. Робоча група, яка працювала над текстом закону, орієнтувалась на законодавство та досвід країн Європи. Також автори закону про державну мову врахували досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності. При цьому більшість прихильників законопроекту вважають, що він стане суттєвим щаблем на шляху євроінтеграції.

[blockquote_with_author name="Геннадій Афанасьєв, активіст, політв'язень" content="— Ми маємо вирішити ким ми хочемо бути: маленькою копією сусідньої імперії чи європейською країною з власним обличчям та ідентичністю."]
<h4><strong>Міф #3: Запровадження обов’язкового володіння українською мовою в усіх державних підприємствах, органах та установах знизить можливість працевлаштування</strong></h4>
З ухваленням закону про державну мову на ринку праці побутуватиме абсолютно протилежна тенденція.

Ірина Подоляк, народна депутатка України, зауважує: «Цей закон, можливо, стане причиною найбільшого масового працевлаштування кваліфікованих філологів за останній час. Створення кількох профільних інституцій дасть змогу фахівцям проводити актуальні дослідження живої мови і впливати на її розвиток».

За її словами, перекладачі, редактори, викладачі української у медицині, української у природничих науках, розвиток малого підприємництва через надання послуг з усного і синхронного перекладу, викладання на різнорівневих курсах державної мови та багато іншого – це все робочі місця, зарплата, відтак податки і надходження до бюджету.
<h4><strong>Коли почнуться зміни і чому вони необхідні?</strong></h4>
Закон почне працювати поступово. Значна частина положень набирає чинності за 2 місяці після опублікування. Але більшість положень розтягнуті в часі на кілька років. Наприклад, виключною мовою ЗНО українська стане у 2025 році.

Говорити про впровадження української мови в усі сфери суспільного життя України як про утиск прав — абсурдно. Наприклад, будь-який посадовець Франції виступає публічно виключно французькою, в той час як народні депутати України виступають на засіданнях іноземною. Звідси й відповідь — так, оновлений закон про державу мову необхідний. І потрібен він, у першу чергу, щоби зберегти одну з головних рис нашої державної ідентичності — адже «нації вмирають не від інфаркту…», як відомо.
<p style="text-align: right;"><em>За матеріалами <a href="http://language-policy.info/2017/01/9-faktiv-pro-zakonoproekt-5670-pro-derzhavnu-movu/" target="_blank" rel="noopener">Language Policy</a> та «<a href="https://www.radiosvoboda.org/a/28270385.html" target="_blank" rel="noopener">Радіо Свобода</a>»</em></p>

<p>На підтримку законопроекту стали відомі митці та громадські діячі, а супротивники дивували винахідливістю, вигадуючи страшні історії про в’язницю для російськомовних громадян. Розглянемо ключові моменти законопроекту №5670 та популярні стереотипи, пов’язані з ним.</p><h4><strong>Чим законопроект №5670 відрізняється від інших, що були відхилені?</strong></h4><p>Перше і головне — закон про державну мову скасовує чинний закон «Про засади державної мовної політики» (так званий «закон Ківалова-Колесніченка») і вносить зміни до 51 законодавчого акту.</p><p>До робочої групи мовного законопроекту входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики.</p><p>Проект закону передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:</p><ul><li>Національна комісія зі стандартів державної мови</li><li>Центр української мови</li><li>Термінологічний центр української мови</li><li>Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів)</li></ul><p>Закон про державну мову набуває чинності за 2 місяці після опублікування і передбачає додаткові перехідні періоди — для різних сфер до 2 років. Такий термін є найбільш оптимальним. Він дає можливість підприємствам та іншим суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до вимог закону, водночас унеможливлюючи розтягнення реалізації закону на десятиліття.</p><h4><strong>Міф #1: За розмову недержавною мовою даватимуть штраф чи саджатимуть до в’язниці</strong></h4><p>Володіння українською мовою стане обов’язком громадянина України. Та цей закон ні в кого не забирає права вільно спілкуватися будь-якою іншою мовою. Згідно зі статтею 2 закону «Про державну мову» його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.</p><p>Зобов’язані вільно володіти державною мовою держслужбовці, посадові особи, керівники та працівники всіх державних та комунальних підприємств, установ та організацій, депутати всіх рівнів, чиновники, члени уряду, Президент України, а також особи, що претендують на призначення / обрання на зазначені посади.</p><p>Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюється до наруги над державними символами України, і карається відповідно до Закону. Вживання суржика, попри поширену думку, не є фактом зневаги.</p><h4><strong>Міф #2: Зобов’язання до використання однієї (державної) мови в усіх сферах суспільного життя наближує нас до диктатури</strong></h4><p>У законопроекті №5670 враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства. Зокрема подібним чином регулюється вживання державної мови у Литві, Латвії, Польщі, Франції та Австрії. Варто наголосити, що завданням законопроекту №5670 не є обмеження прав певної категорії населення. Головне завдання закону про державну мову — захист державного статусу української мови як мови громадянства України. Робоча група, яка працювала над текстом закону, орієнтувалась на законодавство та досвід країн Європи. Також автори закону про державну мову врахували досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності. При цьому більшість прихильників законопроекту вважають, що він стане суттєвим щаблем на шляху євроінтеграції.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Ми маємо вирішити ким ми хочемо бути: маленькою копією сусідньої імперії чи європейською країною з власним обличчям та ідентичністю.</p>					<cite>									<span><strong>Геннадій Афанасьєв, активіст, політв'язень</strong></span> 							</cite>			</blockquote><h4><strong>Міф #3: Запровадження обов’язкового володіння українською мовою в усіх державних підприємствах, органах та установах знизить можливість працевлаштування</strong></h4><p>З ухваленням закону про державну мову на ринку праці побутуватиме абсолютно протилежна тенденція.</p><p>Ірина Подоляк, народна депутатка України, зауважує: «Цей закон, можливо, стане причиною найбільшого масового працевлаштування кваліфікованих філологів за останній час. Створення кількох профільних інституцій дасть змогу фахівцям проводити актуальні дослідження живої мови і впливати на її розвиток».</p><p>За її словами, перекладачі, редактори, викладачі української у медицині, української у природничих науках, розвиток малого підприємництва через надання послуг з усного і синхронного перекладу, викладання на різнорівневих курсах державної мови та багато іншого – це все робочі місця, зарплата, відтак податки і надходження до бюджету.</p><h4><strong>Коли почнуться зміни і чому вони необхідні?</strong></h4><p>Закон почне працювати поступово. Значна частина положень набирає чинності за 2 місяці після опублікування. Але більшість положень розтягнуті в часі на кілька років. Наприклад, виключною мовою ЗНО українська стане у 2025 році.</p><p>Говорити про впровадження української мови в усі сфери суспільного життя України як про утиск прав — абсурдно. Наприклад, будь-який посадовець Франції виступає публічно виключно французькою, в той час як народні депутати України виступають на засіданнях іноземною. Звідси й відповідь — так, оновлений закон про державу мову необхідний. І потрібен він, у першу чергу, щоби зберегти одну з головних рис нашої державної ідентичності — адже «нації вмирають не від інфаркту…», як відомо.</p><p style="text-align: right;"><em>За матеріалами <a href="http://language-policy.info/2017/01/9-faktiv-pro-zakonoproekt-5670-pro-derzhavnu-movu/" target="_blank" rel="noopener">Language Policy</a> та «<a href="https://www.radiosvoboda.org/a/28270385.html" target="_blank" rel="noopener">Радіо Свобода</a>»</em></p>

Міфи та правда стосовно найобговорюванішого законопроекту про мову

{:ua}Що заборонить, а що ні законопроект №5670?{:}

%title% %count(title)%

%sep% %sitename%

%name%, %sitename% %page%

%date% %page% %sep% %sitename%

%sitename% %page% %sep% %sitedesc%

%title% %page% %sep% %sitename%

%pt_plural% Archive %page% %sep% %sitename%

%title% %sep% %sitename%

%searchphrase% %page% %sep% %sitename%

%term% %page% %sep% %sitename%

%term% %sep% %sitename%

Na chasi — ne polityčne vydannja, ale ne možemo stojaty ostoroń suspiľno važlyvyh podij. U cij rubryci čytajte pro važlyvi zakonoprojekty, iniciatyvy ta podiї, jaki vidbuvajuťsja v Ukraїni ta vplyvajuť na naše z vamy žyttja.