Марія Галелюка
Для компаній, які становлять суспільний інтерес, впроваджується нова спрощена система підготовки та подання фінансової звітності за стандартом XBRL. Таке рішення прийнято Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за підтримки міжнародних партнерів — проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та програми EU-FINSTAR. У контексті розвитку фінансового ринку України подібний прецедент є унікальним і матиме далекосяжні наслідки. Тому спробуємо розібратися з тим, що ж змінить нова система фінансової звітності.
Специфіка XBRL: простір застосування й таксономія
Стандарт XBRL (Extensible Business Reporting Language) був розроблений міжнародною організацією XBRL International Inc. для передачі бізнес-звітності між різними інформаційними системами. В першу чергу мова йде про направлення бізнесом фінансової звітності в уніфікованому електронному форматі до податкових регуляторів чи статистичних організацій.
Показовим прикладом використання стандарту є США, де з 2008 року він використовується для надання звітності публічними компаніями. Успішний досвід впровадження XBRL в США, а також у Великобританії, Німеччині, Китаї й Індії, робить його фактичним лідером серед електронних мов у сфері обміну бізнес-інформацією.
Ключовим для розуміння специфіки функціонування XBRL є поняття «таксономія». Це — певна сукупність метаданих, моделей даних, описів форм звітності, порядку їх формування і контролю, які задаються у відповідності до певних загальних правил.
Якщо говорити простіше, то таксономія визначає те, що має міститися в звітності, визначаючи певні рубрики (концепти). Звіт XBRL, де зазначені певні факти для передачі регуляторам або іншим учасникам ринку, посилається на таксономію для прояснення цих фактів, пов’язуючи їх з конкретними рубриками.
Переваги й недоліки впровадження XBRL
Одним із недоліків прийняття стандарту XBRL можна назвати початкові витрати на його впровадження й оптимізацію під конкретний ринок. Адже перед запуском проводиться величезна робота по створенню власної таксономії. Однак навіть цей недолік містить в собі перевагу — розширюваність мови стандарту дозволяє створювати й оновлювати специфічні концепти в межах власної таксономії з одночасною підтримкою інших таксономій, навіть в інших країнах. Спробую пояснити це класичному прикладі.
Уявімо, що ЄС висуває нову вимогу до звітності для бізнесу в межах країн-учасниць. Скоріше за все, мова самої вимоги буде англійською (можливо, ще з німецьким і французьким варіантами). Але, наприклад, польські підприємства хочуть мати звітну форму власною мовою — постає складна проблема перекладу бізнес-термінології. Також є можливість, що в одній з країн ЄС подібна вимога вже діє. Однак вона має певні специфічні для країни особливості, тому постає проблема створення нової версії загальної звітної форми.
Стандарт XBRL відповідає на ці виклики. У першому випадку ЄС зможе створити єдину таксономію, в якій будуть закладені вимоги до звітності, а переклад бізнес-термінології (концептів) вже буде міститися своєрідній базі термінів (label linkbase) з відповідниками у обраних мовах. А у випадку з існуванням специфічного (для загальної таксономії) концепту країна-учасниця зможе створити власну таксономію, посилаючись на загальну таксономію ЄС щодо спільних концептів, і визначити лише той концепт, який до таксономії ЄС не належить.
Український контекст: що вже зроблено
Запустити в дію новий стандарт планують вже в I кварталі 2019 року. Адже відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» компанії, які становлять суспільний інтерес, вже з 2019 року мають складати і надавати фінансову звітність регулюючим органам державної влади у відповідності до міжнародних стандартів у єдиному електронному форматі. За єдиний електронний формат і було обрано стандарт XBRL.
До переліку підприємств, які будуть подавати фінзвітність у новому форматі, належать:
- емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів;
- банки;
- страховики;
- недержавні пенсійні фонди;
- інші фінансові установи та підприємства, які належать до великих підприємств.
Станом на листопад 2018 року вже розроблено українську таксономію (UA МСФЗ). Вона базується на Міжнародних стандартах фінансової звітності і може використовуватися всіма учасниками фінансового ринку України. Також відомо переможця тендеру на закупівлю системи фінансової звітності — ним стала ірландська компанія Vizor Software. Разом з DAI Global, яка впроваджує Проект USAID Трансформація фінансового сектора, компанія візьме на себе весь процес переходу на нові фінансові рейки: від розробки і тестування до впровадження нової системи і навчання персоналу.
Значення змін і складність переходу
Основне нововведення системи — це подання звітності за принципом «єдиного вікна», тобто в уніфікованому універсальному форматі, який прийматимуть всі державні регулятори фінансового ринку.
Якщо раніше підприємству доводилося подавати різні за формою звіти — наприклад, окремо для Міністерства фінансів й окремо для НКЦПФР, — то тепер буде формуватися єдиний звіт. Специфіка стандарту впливає на оптимізацію заповнення звітності, пришвидшуючи й автоматизуючи сам процес. Також усувається надлишковість і дублювання даних за допомогою єдиної системи збору й обробки інформації — тобто вже не доведеться заповнювати одну й ту саму інформацію кілька разів.
І, власне, найважливіше питання — це проблема переходу на нову систему. На думку законотворців, перехід не буде болісним для фінансового ринку, адже майже всі його учасники вже подають звітність за міжнародними стандартами. Наприклад, емітенти цінних паперів перейшли на них ще з 2012 року, професійні учасники фондового ринку здійснили поступовий перехід протягом 2012–2015 років, а історія впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності у банківській сфері починається ще у 1998 році.
Для проведення професійних консультацій в рамках програми EU-FINSTAR створено спеціальний проект, який організовуватиме навчальні й інформаційно-роз’яснювальні заходи для тих, хто перейде на нову систему.
Впровадження стандарту XBRL навряд ускладнить роботу українських підприємств, адже запит на зміни лунав в останні роки саме від них. Основне завдання нововведень — це посилення процесів автоматизації в стосунках між державою та бізнесом, створення відкритих і зрозумілих принципів взаємодії, а також інтеграція з міжнародним фінансовим ринком.