Альбіна Курбанова
Економіст, радник трьох президентів України Олександр Пасхавер, відомий історик та публіцист Ярослав Грицак, старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи Податкова і бюджетна реформа «Реанімаційного Пакету Реформ» Володимир Дубровський — про те, чи насправді правильно трансформується українське суспільство, що пережило стільки буремних подій.
Про зміну соціальних цінностей громадян
— У нас домінує дуже важлива для нас протягом сотень років стратегія виживання, яка суперечить нинішнім європейським цінностям. Тому нам потрібно пройти довгу дорогу повільної зміни соціальних цінностей, якщо ми будемо достатньо наполегливо йти у цивілізаційну Європу (Олександр Пасхавер).
— Дуже багато людей у нас примітивно вимірюють реформи запровадженням банальних європейських норм. Ми кажемо: давайте подивимося на досвід розвинених європейських країн і зробимо як у них. Переймати зовнішню оболонку, яка на цьому виникла, абсолютно безглуздо – треба переймати принципи. І головний принцип – прокладати доріжки там, де протоптано (Володимир Дубровський)
Чи завжди швидкі реформи мають успіх?
— Є дуже багато реформ, які зачіпають правила гри, за якими грає та якими формується так звана еліта. І ось ці зміни можна і треба робити якомога швидше, якщо є така можливість. Адже ті люди, які проти, у випадку повільних реформ встигають створити глибоку оборону і втопити реформу, коли вона ще не почалась або посередині. А якщо зробити це доволі швидко, вони опиняються в умовах нових правил, яких не хотіли; але якщо вони не вміють грати за цими правилами, то нові правила призведуть до їхньої заміни, як, наприклад, свого часу це сталося з «червоними директорами». І в цьому немає ніякої соціальної трагедії, це нормальні соціальні ліфти.
— Для успіху реформ не конче потрібна зміна цінностей. Цінності справді змінюються впродовж поколінь, але в багатьох випадках достатньо просто змінити погані переконання чи погані звички. Якщо люди, що сьогодні переконані у тому, що голосувати треба за будь-якого злодія, якщо тільки він «ділиться», почнуть голосувати за іншими критеріями – це буде успіх (Володимир Дубровський).
Від виживання до самовираження
—Проблема України в тому, що вона травмована XX століттям. Подумайте: у нас майже не було покоління, яке могло би передати молодшому свій капітал. Лідерам кожного покоління або знімали голову, або закривали рот. Коротко кажучи, люди навчилися не жити повноцінно, а виживати. Тому в нашому суспільстві й домінують цінності виживання – разом із корупцією, яка є нічим іншим, як простим способом вирішувати складні проблеми.
— Найважливіша зміна, що сталася в Україні від падіння комунізму – це те, що у нас з’явилось нове покоління, яке не має відчуття страху. У нього інший набір цінностей – не виживання, а самовираження.
— Поява цього покоління хоча і є великим шансом для України, але все таки шансом, а не реальністю. Бо щоби він перетворився у реальність, треба, щоб це покоління переформатувалося у політичні структури і перебрало владу (Ярослав Грицак).
Про тактику повільних реформ, олігархів та роль громадянського суспільства
— Що повільніші реформи, то більше шансів на появу олігархів. А тоді країна вступає у т. зв. залізний закон олігархії, в який легко ввійти, але з якого важко вийти. Оскільки наша держава з різних причин вибирає тактику повільних реформ чи відсутності реформ, то ціна у нас дуже висока, і ми маємо олігархічний лад (Ярослав Грицак).
— Реформи відбувалися лише коли була фіскальна криза, державі не вистачало грошей і вона опинялася на межі виживання. Мене тішить те, що вже два роки держава не на межі виживання, а реформи тривають. І це тільки тому, що в нас є громадянське суспільство, яке розробляє реформи і тисне на владу, щоби вони відбувалися. (Володимир Дубровський).
— Громадянське суспільство, яким би воно активним і красивим не було, само по собі не спроможне змінити країну. Тому що всі головні важелі змін — у держави. Є просте правило: що далі на Схід, то більша роль держави. Тому замало, щоби зорганізоване суспільство тиснуло на владу. Треба, щоб воно і ставало владою, тобто перебирало важелі змін (Ярослав Грицак).
Про моральність
— Як приватна особа, ти можеш дозволяти собі дорогі квартири чи дорогі шлюби, але робити це приватно. Але якщо ти — громадський чи політичний лідер, особливо у бідній країні, то не маєш права робити ці речі (Ярослав Грицак).
Раніше ми публікували добірку тез про українське суспільство та науку від академіка Бориса Патона.