Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

«Потрібно працювати — і все налагодиться»: Борису Патону виповнилося 100 років

«Potribno pracjuvaty — i vse nalagodyťsja»: Borysu Patonu vypovnylosja 100 rokiv

27 листопада 2018-го виповнилося 100 років відомому українському науковцю та винахіднику Борису Патону. Та одночасно стільки ж — Національній Академії наук України, яку він очолює. Давайте згадаємо, які головні розробки належать професору, а також дізнаємося, що він думає про науку в Україні та чи реально збудувати «гіперлуп»
27 lystopada 2018-go vypovnylosja 100 rokiv vidomomu ukraїnśkomu naukovcju ta vynahidnyku Borysu Patonu. Ta odnočasno stiľky ž — Nacionaľnij Akademiї nauk Ukraїny, jaku vin očoljuje. Davajte zgadajemo, jaki golovni rozrobky naležať profesoru, a takož diznajemosja, ščo vin dumaje pro nauku v Ukraїni ta čy reaľno zbuduvaty «giperlup»
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Всі наукові дослідження Патона присвячені зварювальних робіт, за це його і прозвали батьком зварювання. Йому належать дослідження і розробки в галузі зварювання під водою і в космосі, а також впровадження зварювання в медицину. Після операції на стегні в 1995 році, дізнавшись, що кістку хірурги різали механічною пилкою, Борису Патону спало на думку і вдалося зібрати команду, яка почала розробляти лазерні методики. Зараз його винахід широко використовують в хірургії. Разом з батьком, Євгеном Патоном, конструктором всім відомого моста в Києві, створив цілу наукову школу, про яку знає весь світ. Наводимо головні цитати з свіжого інтерв’ю виданню Сегодня. Про те, як проходить робочий день та вихідні винахідника. — Кожен день встаю вдосвіта і обмірковую план роботи, розставляю пріоритети. Адже щось потрібно зробити терміново, щось може почекати. Роботи, запевняю, ніколи не буває мало. У нас в родині панувала дисципліна. Мій батько, Євген Оскарович, був в цьому плані досить суворий, вимагав від нас багато і чесно працювати, бути зібраними. Мій звичайний робочий день — це робота з документами і спілкування з людьми. Багато років він ділився на дві частини. З ранку і до обіду я працював в Інституті електрозварювання, після обіду — в президії Академії. Не з дев’яти до шести, а як виходило і скільки було потрібно. І було потрібно, як правило, значно довше. Зараз графік роботи через наполегливі вимоги лікарів став більш щадним. Намагаюся закінчувати роботу в президії або інституті до шостої вечора, хоча і не завжди вдається. Крім того, намагаюся бути в курсі подій в нашій країні і в світі, знайомлюся з аналітичними публікаціями у вітчизняній і зарубіжній пресі. — Не можу сидіти без роботи. Навіть якщо хочеться трохи відпочити. За багато років сформувалася звичка постійно бути зайнятим, і від неї так просто не відбутися. Але, з іншого боку, вихідний день — це можливість побути трохи наодинці зі своїми думками, зупинитися і подумати про те, на що в поспіху і суєті буднів, можливо, не вистачало часу. Читайте також: Horizon 2020 — хто і навіщо дає країнам ЄС гроші на наукові інновації Над чим зараз працює разом із вченими Інституту електрозварювання. — Головним моїм напрямком були дослідження з розробки технологій нероз’ємного з’єднання і обробки металів і неметалів. Ми з колегами розробили новий цікавий напрямок — спецелектрометалургію. На мою думку, їй вдалося внести свій відчутний внесок у вітчизняну промисловість і, відповідно, економіку. Нам вдалося придумати способи лиття особливо чистих спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів. Зараз ми активно розвиваємо технології зварювання не тільки на землі, але і в космосі, і під водою. Маємо навіть власні пропозиції щодо будівництва постійної станції на Місяці і готові надати їх нашим потенційним партнерам. Про відтік за кордон науковців та до чого це може призвести. — Особливим попитом у світі користуються наші фахівці в галузі фізико-математичних, технічних наук і наук про життя. Не всі, звичайно, виїжджають за кордон — багато з них стають приватними підприємцями. Але для науки це величезна втрата, та й для іміджу країни не менша коли висококваліфіковані фахівці, які роками готувалися до однієї професійної діяльності, змушені працювати в зовсім інший. Іншого виходу, крім цілеспрямованої державної підтримки науки на всіх рівнях, я не бачу. Виправити ситуацію самостійно, без допомоги держави, не в силах ні наша Академія, ні будь-яка з галузевих академій, ні сфера вищої освіти. І на це підуть роки важкої роботи. Читайте також: 5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ Про досягнення українських вчених, які приголомшили. — Що ж, давайте візьмемо найсвіжіші результати. Один з дуже вагомих належить нашим фізикам. Спільно з французькими колегами вони винайшли принципово новий спосіб транспортування лікарських препаратів з ліпопротеїновими частинками плазми крові — це допоможе лікувати онкозахворювання. — Ще один вкрай важливий для світової науки результат — це відкриття в області позагалактичної астрономії і космології. Наші вчені з Головної астрономічної обсерваторії НАН України відкрили дві вельми цікаві галактики. Перша — галактика з вкрай малим вмістом елементів, важчих за гелій. За своїм складом вона дуже близька до галактик, які формувалися за часів молодості Всесвіту, тобто коли його вік становив всього до 1 млрд років. Друга з відкритих галактик особлива своїм настільки потужним іонізуючим випромінюванням, що воно здатне іонізувати нейтральний міжгалактичний простір в епоху реіонізаціі Всесвіту! — Успіхами постійно вирізняються і наші хіміки. Наприклад, нещодавно їм вдалося виявити і вивчити ряд з’єднань, ефективних проти збудників мультирезистентного туберкульозу. Чим Борису Патону не подобається ідея з Hyperloop в Україні. — Україна ще не цілком готова до використання цієї технології. Для початку варто було б привести в порядок вже існуючі традиційні шляхи сполучення. Відремонтувати і оновити застарілу і зношену інфраструктуру. Навіть елементарно прокласти асфальтовані дороги там, де їх немає, але де без них ніяк не обійтися. А потім вже думати про гіперлуп. Не впевнений, що нам вдасться такий приголомшливий транспортний стрибок, щоб від ямкового ремонту перейти відразу до надшвидкостей. Про мудрість, життя та мрії. — Поки ти живий, поки думка в тебе ясна — потрібно працювати і вдосконалюватися. Але це процес без кінцевої точки, необмежений по тривалості і глибині. З висоти років багато що бачиться по-іншому. Але не думаю, що став би щось міняти, маючи можливість. Багато що повинно було статися, щоб з цього можна було винести відповідний досвід. Напевно, все було по-своєму потрібним і невипадковим на моєму шляху. — Мрію, щоб наука і вчені були в пошані в нашій країні. Щоб Україна розвивалася і процвітала. І щоб все було добре у нас, наших дітей і онуків. Я по натурі оптиміст, тому вірю, що одного разу так обов’язково і буде. Потрібно розглядати проблеми і кризи не як непереборні перешкоди, а як шанс для змін на краще. Як відомо, справа майстра боїться. Потрібно працювати — і все налагодиться. Головне — не падати духом. На що витрачає зарплату. — Краще капіталовкладення, навіть якщо це просто хобі — це вкладення в нові знання. Освіта, книги, якісь навчальні програми. Моя пристрасть — книги. На жаль, рідко вдається присвятити їм час. Але саме це я завжди вважав найкращим подарунком і найвиправданішою статтею витрат. Хоча в цілому триньканням ніколи не страждав. Потреби у мене скромні, і їх дуже небагато.
27.11.2018,17:42
0
«Сегодня», А.Яремчук

Всі наукові дослідження Патона присвячені зварювальних робіт, за це його і прозвали «батьком зварювання». Йому належать дослідження і розробки в галузі зварювання під водою і в космосі, а також впровадження зварювання в медицину. Після операції на стегні в 1995 році, дізнавшись, що кістку хірурги різали механічною пилкою, Борису Патону спало на думку і вдалося зібрати команду, яка почала розробляти лазерні методики. Зараз його винахід широко використовують в хірургії.

Разом з батьком, Євгеном Патоном, конструктором всім відомого моста в Києві, створив цілу наукову школу, про яку знає весь світ. Наводимо головні цитати з свіжого інтерв’ю виданню «Сегодня».

Про те, як проходить робочий день та вихідні винахідника

— Кожен день встаю вдосвіта і обмірковую план роботи, розставляю пріоритети. Адже щось потрібно зробити терміново, щось може почекати. Роботи, запевняю, ніколи не буває мало. У нас в родині панувала дисципліна. Мій батько, Євген Оскарович, був в цьому плані досить суворий, вимагав від нас багато і чесно працювати, бути зібраними.

Мій звичайний робочий день — це робота з документами і спілкування з людьми. Багато років він ділився на дві частини. З ранку і до обіду я працював в Інституті електрозварювання, після обіду — в президії Академії. Не з дев’яти до шести, а як виходило і скільки було потрібно. І було потрібно, як правило, значно довше.

Зараз графік роботи через наполегливі вимоги лікарів став більш щадним. Намагаюся закінчувати роботу в президії або інституті до шостої вечора, хоча і не завжди вдається. Крім того, намагаюся бути в курсі подій в нашій країні і в світі, знайомлюся з аналітичними публікаціями у вітчизняній і зарубіжній пресі.

— Не можу сидіти без роботи. Навіть якщо хочеться трохи відпочити. За багато років сформувалася звичка постійно бути зайнятим, і від неї так просто не відбутися. Але, з іншого боку, вихідний день — це можливість побути трохи наодинці зі своїми думками, зупинитися і подумати про те, на що в поспіху і суєті буднів, можливо, не вистачало часу.

Читайте також: Horizon 2020 — хто і навіщо дає країнам ЄС гроші на наукові інновації

Над чим зараз працює разом із вченими Інституту електрозварювання

— Головним моїм напрямком були дослідження з розробки технологій нероз’ємного з’єднання і обробки металів і неметалів. Ми з колегами розробили новий цікавий напрямок — спецелектрометалургію. На мою думку, їй вдалося внести свій відчутний внесок у вітчизняну промисловість і, відповідно, економіку. Нам вдалося придумати способи лиття особливо чистих спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів.

Зараз ми активно розвиваємо технології зварювання не тільки на землі, але і в космосі, і під водою. Маємо навіть власні пропозиції щодо будівництва постійної станції на Місяці і готові надати їх нашим потенційним партнерам.

Про відтік за кордон науковців та до чого це може призвести

— Особливим попитом у світі користуються наші фахівці в галузі фізико-математичних, технічних наук і наук про життя. Не всі, звичайно, виїжджають за кордон — багато з них стають приватними підприємцями. Але для науки це величезна втрата, та й для іміджу країни не менша коли висококваліфіковані фахівці, які роками готувалися до однієї професійної діяльності, змушені працювати в зовсім інший.

Іншого виходу, крім цілеспрямованої державної підтримки науки на всіх рівнях, я не бачу. Виправити ситуацію самостійно, без допомоги держави, не в силах ні наша Академія, ні будь-яка з галузевих академій, ні сфера вищої освіти. І на це підуть роки важкої роботи.

Читайте також: 5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ

Про досягнення українських вчених, які приголомшили

— Що ж, давайте візьмемо найсвіжіші результати. Один з дуже вагомих належить нашим фізикам. Спільно з французькими колегами вони винайшли принципово новий спосіб транспортування лікарських препаратів з ліпопротеїновими частинками плазми крові — це допоможе лікувати онкозахворювання.

— Ще один вкрай важливий для світової науки результат — це відкриття в області позагалактичної астрономії і космології. Наші вчені з Головної астрономічної обсерваторії НАН України відкрили дві вельми цікаві галактики. Перша — галактика з вкрай малим вмістом елементів, важчих за гелій. За своїм складом вона дуже близька до галактик, які формувалися за часів «молодості» Всесвіту, тобто коли його вік становив «всього» до 1 млрд років. Друга з відкритих галактик особлива своїм настільки потужним іонізуючим випромінюванням, що воно здатне іонізувати нейтральний міжгалактичний простір в епоху реіонізаціі Всесвіту!

— Успіхами постійно вирізняються і наші хіміки. Наприклад, нещодавно їм вдалося виявити і вивчити ряд з’єднань, ефективних проти збудників мультирезистентного туберкульозу.

Чим Борису Патону не подобається ідея з Hyperloop в Україні

— Україна ще не цілком готова до використання цієї технології. Для початку варто було б привести в порядок вже існуючі традиційні шляхи сполучення. Відремонтувати і оновити застарілу і зношену інфраструктуру. Навіть елементарно прокласти асфальтовані дороги там, де їх немає, але де без них ніяк не обійтися. А потім вже думати про «гіперлуп». Не впевнений, що нам вдасться такий приголомшливий транспортний стрибок, щоб від ямкового ремонту перейти відразу до надшвидкостей.

Про мудрість, життя та мрії

— Поки ти живий, поки думка в тебе ясна — потрібно працювати і вдосконалюватися. Але це процес без кінцевої точки, необмежений по тривалості і глибині. З висоти років багато що бачиться по-іншому. Але не думаю, що став би щось міняти, маючи можливість. Багато що повинно було статися, щоб з цього можна було винести відповідний досвід. Напевно, все було по-своєму потрібним і невипадковим на моєму шляху.

— Мрію, щоб наука і вчені були в пошані в нашій країні. Щоб Україна розвивалася і процвітала. І щоб все було добре у нас, наших дітей і онуків. Я по натурі оптиміст, тому вірю, що одного разу так обов’язково і буде.

Потрібно розглядати проблеми і кризи не як непереборні перешкоди, а як шанс для змін на краще. Як відомо, справа майстра боїться. Потрібно працювати — і все налагодиться. Головне — не падати духом.

На що витрачає зарплату

— Краще капіталовкладення, навіть якщо це просто хобі — це вкладення в нові знання. Освіта, книги, якісь навчальні програми. Моя пристрасть — книги. На жаль, рідко вдається присвятити їм час. Але саме це я завжди вважав найкращим подарунком і найвиправданішою статтею витрат. Хоча в цілому триньканням ніколи не страждав. Потреби у мене скромні, і їх дуже небагато.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: