Новини в маленькому і великому місті: як швидко писати цікаві репортажі

Čytaty latynkoju
Новини в маленькому і великому місті: як швидко писати цікаві репортажі

Нові редакції виникають і зникають. Слово «стартап» знають усі — це будь-який новий бізнес, який ще не вийшов на самоокупність і не досяг тих цілей, які ставили творці. Люди без досвіду в бізнесі, звичайно, іноді створюють приголомшливі проекти, але кількість тих стартапів, які не досягнули успіху і про які ми нічого не чуємо і не знаємо, набагато вища. Робота українських редакцій — це теж бізнес-процес. Від вартості якісного «виробництва» новин залежить загальний результат команди (жодного значення, чи грантовий це проект або приватний).

Багато варіантів та класична пастка

Робота є — результату немає. Рутина завжди ховається за «відмовками» про людський фактор. Але як тільки розкласти будь-яку діяльність на етапи, олівцем намалювати алгоритм для замітки або PR-кампанії, завдання абсолютно спрощується.

В середньому хороша редакція міського видання витрачає 70% часу на пошук інформації і нові ідеї для матеріалів, а 30% — на технічне написання текстів.

Основними джерелами новин для ЗМІ були і поки залишаються:

  • всеукраїнські портали новин;
  • прес-релізи та звіти державних організацій (в т.ч. — на регіональних рівнях);
  • міські події: свята, громадські заходи;
  • кримінальні події;
  • власні експерти-«інформатори».

За інформацією користувачів Deadline,  прес-служби працюють дуже оперативно, деякі навіть якісно — особливо це стосується державних установ, — але є проблеми з подачею матеріалу. Є прес-секретарі, особливо в силових відомствах, органах держконтролю, котрі — як і 30 років тому — пишуть «чиновницькою» складною мовою, і навіть цікава новина від такої подачі програє.

На частку якісних пояснювальних аналітичних матеріалів доводиться не більше 15%. Частка розважального контенту, що надихає, не перевищує 10% онлайн шуму. Весь час «в телефоні» та на зустрічах — і на нові ідеї для розвитку медіа у головних редакторів видань часу майже не залишається.

Є 2 відомих підходи при організації роботи журналіста:

  • централізована робота — коли визначається нішева тема, потім відбувається збирання інформації за нею та відслідковуються матеріали;
  • децентралізована робота — коли одну і ту ж тему підхоплюють кілька журналістів і займаються поясненнями з різних сторін.

Щоби зібрати факти і думки, журналіст витрачає приблизно 70% робочого часу. Додайте до цього витрати на спілкування з експертом, оплату телефонних дзвінків, транскрибацію текстів за підсумком спілкування — виходить багато зусиль, а результат слабкий. За останніми даними ресурсу Trud.ua, зарплата штатного журналіста в липні 2018 складала 10 тис грн. Але ж можна спростити весь процес і економити десятки тисяч гривень на підготовку матеріалів — і при цьому піти з роботи вчасно.

Зрозумілі новини

За даними спостережень, більшість експертів розуміють «приземлені новини», тобто написані зрозумілою мовою статті, які цікавлять людей в конкретному регіоні:

Пошук новин не залежить від масштабу міста. Найцікавіша тема для місцевого ЗМІ — це та, про яку говорять сусіди, родичі, друзі. Обговорюють погоду (зливи або посуха)? Пишіть про погоду, про її вплив на життя в місті, районі, селищі. Незадоволені роботою громадського транспорту? Чергами в виконкомі? Позбавленням субсидій? Будь-яка тема може стати поштовхом для матеріалу. Тут важливо стежити за подіями в розвитку. Буває, коли повертаєшся до піднятої теми або повертаєшся до героїв колишніх публікацій, дізнаєшся багато нової та цікавої інформації, яка лягає в основу нового матеріалу

Ліна Кущ, перший заступник голови Національної Спілки Журналістів України

Необхідно дотримуватися балансу міських і глобальних новин, стежити за розвитком подій, шукати місцевих героїв. Гарна журналістика потребує підтримки. Матеріали в ЗМІ — це цінність. Тож треба робити так, щоб відповіді експертів були якомога більш цікавими.

«Анонімний» матеріал — як створити

Ринок медіа влаштований так, що 80% журналістів і 30% експертів працюють одночасно в декількох місцях. Причому «цикл життя» журналіста в одному виданні достатньої короткий — від 3 до 12 місяців.

Гарні редакції планують свою роботу. Буває таке, що журналіст не хоче, щоб хтось знав над яким матеріалом зараз працює команда. Як бути, коли писати матеріал потрібно, а говорити про плани не хочеться?

Без індивідуальних комп’ютерних програм запросити анонімно на інтерв’ю, звичайно, неможливо. Хто прийде? Всі розуміють, що 80% сюжетів новинів плавно перетікають в сайти інформаційних агентств з Facebook. Але є проблема: соцмережа не вміє анонімно ставити питання і запрошувати на інтерв’ю. Заощадити час журналісту можна тричі. Вперше — коли він шукає експерта. Вдруге — на узгодженні коментарів. А втретє — на повідомленні про вихід підсумкової статті.