Вікторія Золотова
Аудиторія, з якої все почалося
Рік тому Андрій Буренок зрозумів: українська аудиторія його сервісу TripMyDream настільки виросла, що час заробляти не лише на авіаквитках і готелях, але й на рекламодавцях. Сайт TripMyDream відвідували майже 1 млн мандрівників на місяць, а унікальних — 10 млн на рік.
Справа полягала у структурі аудиторії: за словами Андрія, більшість з них — самостійні мандрівники, а не ті, хто літає до Туреччини та у Єгипту раз на рік. Це люди, що відкриті до нових продуктів і нових рішень. Вони частіше користуються банківським продуктами та роумінгом, ніж решта українців.
Тож, зрозумівши власну аудиторію, Буренок запалився першою ідеєю: створити продакшн-центр TripMyDream, куди планував найняти команду ведучих. Це мали бути молоді мандрівники, гастромандрівники та матусі, які подорожують з дітьми. Заробляти на цьому гроші видавалося реальним, зважаючи на популярність тревел-проектів, як «Орёл и решка» чи «Галопом по Європах».
Від ілюзій до практики
Насправді все було не так райдужно та легко, як здалося спочатку: згодом виявилося, що вартість роботи цілої команди просто захмарна, бо спеціалістів потрібно значно більше. За словами Андрія, сьогодні над найпростішим влогом одного ведучого працює команда з 7 людей.
Андрій згадує: «Я навіть не знав, як створювати відео, яка там аудиторія, як його просувати». Тоді у нього виник другий план, тож підприємець вирішив почати зніматися самостійно: перед відльотом за кордон Андрій купив стабілізатор та петличку до свого iPhone, написав короткий сценарій та сміливо пішов інспектувати бізнес-клас у аеропорті Бориспіль.
Під час тієї мандрівки підприємець зняв Рим, звідти полетів до Хорватії. Вже за два тижні з сім’єю вирушив на Кіпр, де зняв одразу 2 випуски влогу та інспекцію літака Wizzair. Пригадує: «Потім були Париж, Дубай, США, Лондон, Сінгапур — я постійно в подорожах».
Як сьогодні виглядає процес зйомок
Частіше за все Андрій працює без сценарію, один із форматів його влогу — «Я і місто». Гуляючи містом, Андрій витрачає в середньому 5 годин, аби зняти одне відео:
— Усе відзняте надсилаю монтажеру, який і складає «рибу» — тобто склеєні між собою кадри. Коли процес монтажу закінчено, естафету приймає решта команди: SEO-спеціаліст, PR-менеджер, редактор, дизайнер і проект-менеджер обгортають відео у гарну обгортку.
Але наймасштабніший проект Андрія та його знімальної групи — тревел-шоу «Експати» з годинними випусками. Андрій розповідає: зйомка «Експатів» — процес складніший, тому триває переважно три дні. Аби створити годинний випуск шоу, команда знімає 7 годин. У підсумку вони мають більш ніж 6 годин відзнятого матеріалу, з яких до фінального випуску входить приблизно година (до 30 хвилин на одного героя).
Перші два випуски, присвячені Риму і Афінам, разом зібрали майже 1 млн переглядів.
Далі за планом — Барселона, Мадрид, Лісабон, Стамбул, Париж, Амстердам і Копенгаген.
Вартість створення одного випуску «Експатів» — від $10 тис. У цій сумі — перельоти, проживання, харчування, техніка, реклама, зарплати тощо. Техніка для зйомок — окрема стаття бюджету, $20-30 тисяч.
Як YouTube-канал грає на емоціях клієнтів і що дає бізнесу
Андрій розповідає: головна мета влогу — не кількість відвідувачів сайту, а емоційна прив’язка до бренду. По-перше, відео знайомлять глядачів з сервісом TripMyDream, а ведучий — це персоналізація цього сервісу. Ведучий залучає глядачів у свій бренд, розповідаючи, де і за скільки він купив квитки, показуючи, як зручно їх купувати на цьому сайті. Для TripMyDream це інтеграція, яка дає переходи глядачів на сайт і, зрештою, гроші.
Здебільшого канал працює на впізнаваність бренду, розуміння ідеї продукту та на побудову довіри до цього продукту.
— Ті, хто проінвестують у YouTube, зроблять дуже правильний крок: по-перше, ти можеш створити своє телебачення. По-друге, ти можеш не ставати лідером думок, а просто підтримувати спілкування зі своєю цільовою аудиторією, постійно розширюючи її.
YouTube — це можливість монетизації скоріше на інтеграціях, аніж на стандартних рекламних інструментах на кшталт AdSense. Це серйозний мультиплікатор бізнесу, коли в тебе є аудиторія, яка тобі довіряє.
Реклама як канал додаткового заробітку
Буквально за 2 місяці Андрій знайшов перших рекламодавців. «Я інтегрую ті продукти, якими сам користуюся. Якщо я користуюся якимось банком — то звертаюся до банку, пояснюючи: мені подобається ваш банк, і я — ваш клієнт вже багато років. Я кажу, що хочу про нього розповісти глядачам, за що вони, врешті-решт, і платять гроші», — пояснює автор каналу.
— На переговори з нашими партнерами Turkish Airlines і Panasonic пішло по 30 хвилин. Представники Turkish Airlines взагалі попросили не пропонувати проект нікому іншому, поки вони узгоджуватимуть питання з центральним офісом. Від Panasonic ми отримали топові камери Lumix GH-5. Частину техніки ми все ж купували самостійно.
Готелі, авіакомпанії, мобільні оператори, банки, одяг, страхові компанії — усе, чим я користуюся, може з’являється у моїх відео. Зараз це — окремий напрямок бізнесу: за 10 місяців бартерів (це і квитки, і призи для глядачів, і готелі, і техніка) разом із конкретними грошима, які платили за рекламу, ми заробили більше $100 тис.