Анжеліка Юзькова
Минулого тижня ми говорили
De jure: Від IT в українських школах до нових правил вступу до лав поліції про IT в українських школах та нові правила вступу до лав поліції. Які новвведення у сфері законодавства принесли нам останні 7 днів? Традиційно розповідаємо вам у щотижневій правовій добірці De jure.
Україна підписала 4 конвенції Ради Європи
Україна підписала чотири конвенції Ради Європи у Копенгагені. Про це зазначається на офіційному сайті Ради.
Так, Україна підписала:
- Європейську конвенцію про обслуговування за кордоном документів, що стосуються адміністративних питань (STE № 94). Вона спрямована на визначення правової основи взаємної допомоги щодо надання документів, що стосуються адміністративних питань.
- Європейську конвенцію про отримання за кордоном інформації та доказів в адміністративних питаннях (STE № 100). Вона потрібна для полегшення взаємної допомоги в адміністративних питаннях, надання інформації про право, норми та звичаї, фактичні відомості та документи, а також докази, які будуть використовуватися в судочинстві.
- Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів (STCE № 205). Це — перший обов’язковий міжнародно-правовий документ, що визначає загальне право на доступ до офіційних документів, що належать державним органам.
- Протокол про внесення змін до Додаткового протоколу до Конвенції про передачу засуджених осіб (STCE № 222).
Монетний двір карбує нові обігові монети
Національний банк України з 27 квітня 2018 року розпочне вводити в обіг монети номінальною вартістю 1 та 2 гривні. Повідомляється, що з часом вони повністю замінять банкноти відповідних номіналів. Громадяни матимуть змогу одночасно користуватися як монетами, так і банкнотами. Крім того, НБУ не стане вилучати банкноти з обігу, а лише припинить їх друкувати.
Для чого потрібні нові монети
Таку заміну свого часу успішно провели різні країни, наприклад, Угорщина, Чехія, Данія, Австралія, Великобританія, Канада, Японія.
Як зазначив генеральний директор Банкнотно-монетного двору Національного банку України Володимир Баглай, нові монети номіналом 1 та 2 гривні виготовляються зі сталі з гальванічним покриттям. «Це дає можливість знизити собівартість монет, тож сьогодні собівартість виготовлення нових обігових монет 1 та 2 гривні є нижчою за їх номінал», – додав він.
Директор Монетного двору Банкнотно-монетного двору Національного банку України Володимир Решинський розповів, що в планах підприємства відкарбувати у 2018 році близько 140 млн монет номіналом 1 гривня та 145 млн монет номіналом 2 гривні. Він додав, що заміна паперових банкнот номіналом 1 та 2 гривні на монети відбуватиметься поступово. Монети з часом прийдуть на заміну зношених, пошкоджених та вилучених з обігу банкнот. Дизайн монет «успадкував» портрети тих видатних українських особистостей, які зображені на відповідних банкнотах.
Начальник управління організації виготовлення і захисту грошей Департаменту грошового обігу Володимир Тищенко наголосив, що з урахуванням строку служби монет заміна банкнот низьких номіналів на монети дасть змогу заощадити державі близько 1 млрд грн. Він пояснив, що «тривалість життя» монет становить близько 20 років. Банкноти номіналами 1 та 2 гривні можуть перебувати в обігу незначний проміжок часу — близько 1,5 року.
Президент підписав закон щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації
Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації». Документ має на меті сприяння підвищення стану захисту та дотримання прав дитини в Україні. Крім того, він має наблизити українське законодавство до міжнародних стандартів забезпечення захисту дитини від сексуальної експлуатації. Новий правовий акт дозволить Україні виконати рекомендації Комітету ООН з прав дитини та Європейського комітету з соціальних прав Ради Європи.
Навіщо було ухвалено відповідні зміни
Зміни до українського законодавства з питань захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації розроблені з метою гармонізації законодавства України із положеннями Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми та низкою інших доументів. Комітет ООН з прав дитини у своїх Заключних спостереженнях щодо виконання Україною Конвенції ООН про права дитини від 1995, 2002, 2007 та 2011 років рекомендував Україні встановити чіткій мінімальний вік статевого повноліття.
Законом передбачені зміни до статті 155 КК України, якими криміналізуються добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені повнолітньою особою. Таким чином, встановлюється мінімальний вік статевого повноліття, що відповідає рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини, а також не виникає потреби в обов’язковому проведенні судово-медичної експертизи для встановлення статевої зрілості потерпілої особи.
Крім того, використання запропонованого у Законі вікового критерію та відмова від вживання терміна «статева зрілість» різко знизить ймовірність об’єктивного ставлення у провину, оскільки суб’єктивна сторона цього складу злочину вимагає від винного усвідомлення, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості. Водночас, фізіологічний (статевий) розвиток є індивідуальним і встановлення факту недосягнення потерпілою особою статевої зрілості не рідко вимагає спеціальних знань, а в окремих випадках є неможливим без проведення відповідної експертизи.
YouControl відновив право на доступ до інформації у суді
17 квітня в Господарському суді міста Києва відбулося судове засідання у справі, де компанія YouControl
Названо переможців інкубаційної програми для fintech-стартапів позивалася до державного підприємства «Національні інформаційні системи» (ДП «НАІС»). Причиною звернення до суду була неправомірна, на думку YouControl, відмова ДП «НАІС» підписати договір про надання сервісної послуги ‒ отримання даних Єдиного державного реєстру (ЄДР) за допомогою API-сервісу. Це у свою чергу вплинуло на те, що дії YouControl правоохоронні органи трактували як несанкціоноване втручання в роботу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, через що компанія подала позов до суду, оскільки вважала відмову ДП «НАІС» неправомірною.
Закон гарантує, що відкриті дані можна вільно не лише переглядати, а й завантажувати без додаткової авторизації чи проходження автоматизованих тестів. Крім того, що ДП «НАІС» свідомо створює додаткові бар'єри при доступі до відкритих даних, встановлюючи заборонену reCAPTCHA на своїх ресурсах, так ще й відмовляє в укладенні договору.
Сергій Мільман, директор YouControl
При цьому компанія YouControl звернулася до ДП «НАІС» з пропозицією укласти угоду, аби максимально узгодити всі форми співпраці й уникнути непорозумінь, проте у відповідь державне підприємство відмовило YouControl в укладенні договору про отримання даних ЄДР.
У результаті Господарським судом міста Києва було винесене рішення, за яким було задоволено повністю позов компанії YouControl до ДП «НАІС», а також зобов’язано державне підприємство укласти договір із YouControl про надання сервісної послуги — отримання даних ЄДР за допомогою API-сервісу. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У коментарі «Юридичній Газеті» директор YouControl Сергій Мільман зазначив, що компанія цілий рік намагалася отримати доступ до відкритих даних, але їй у цьому відмовляли:
Сьогодні, можливо, відбулася кульмінація цього процесу, коли ми в судовому порядку вже примушуємо ДП «НАІС» виконувати закон. Сподіваюся, що ми закріпимо це рішення, отримаємо доступ та почнемо використовувати ЄДР через АРІ-сервіс, і якщо в когось виникнуть схожі питання, то вже буде прецедент, коли це доведено. Люди будуть користуватися цим судовим рішенням для того, щоб при інших ситуаціях доводити можливість отримання доступу до ЄДР.
Рада в першому читанні затвердила зміни до законодавства щодо радіоактивних відходів
Верховна Рада України у першому читанні прийняла проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства з питань поводження з радіоактивними відходами».
Для чого потрібен цей законопроект
Метою прийняття законопроекту є приведення законодавчої бази України у сфері поводження з радіоактивними відходами у відповідність до узгоджених на міжнародному рівні вимог безпеки в частині удосконалення системи класифікації радіоактивних відходів для їх захоронення, яка базується, насамперед, на міркуваннях довгострокової безпеки і способах остаточного захоронення.
Законодавчим актом передбачається внесення змін до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами», Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення», що дасть змогу ефективно здійснювати управління у сфері поводження з радіоактивними відходами.
У змінах, зокрема, пропонується запровадити чотири «класи», на які поділяються радіоактивні відходи («дуже низькоактивні», «низькоактивні», «середньоактивні», «високоактивні»), а також надаються визначення нових термінів.
Проект Закону розроблено урядом на виконання Указу Президента України № 141/2016 «Про додаткові заходи щодо перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині удосконалення системи класифікації радіоактивних відходів для їх захоронення та критеріїв приймання на захоронення у сховищах відповідного типу.
Мінекономрозвитку створило державне підприємство ProZorro.Продажі
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зареєструвало державне підприємство «ProZorro.Продажі». Таким чином, пілотний проект ProZorro.Продажі поступово завершується, і реформа державних продажів переходить на новий, державний етап.
Про досягнення проекту ProZorro.Продажі
Як відомо, з часу проведення першого аукціону в жовтні 2016 року, проект ProZorro.Продажі забезпечив прозорий продаж активів на суму більш ніж 8 млрд грн.
Prozorro.Продажі — один з найуспішніших проектів Мінекономрозвитку. Вже на етапі пілотної реалізації його команда довела свою надзвичайну ефективність у продажі іноді складних чи проблемних активів. Prozorro.Продажі потрібні Україні і моя державницька позиція – інституціоналізувати цей проект як державне підприємство. Це дозволить надати йому не тимчасову, а постійну форму, визначити його місце у системі державних інституцій та сформулювати чіткі правила взаємодії з державною системою аукціонів, якою він керує.
Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України
Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна зазначив, що пілотний проект ProZorro.Продажі є черговим доказом ефективності «золотого трикутника партнерства» для здійснення реформ. «Взаємодія бізнесу, держави і громадських активістів дає чудовий результат, це ми побачили під час створення системи ProZorro, і це ми відтворили під час пілотування системи ProZorro.Продажі. Transparency International Україна виступала гарантом цілісності проекту і адміністрування центральної бази даних на етапі «пілоту». За цей час ми напрацювали базові процедури і отримали багато досвіду публічних продажів. Прийшов час зробити наступний крок й інституціоналізувати досягнення, створивши державне підприємство», – зазначив він.
Нове держпідприємство підпорядковується Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Головна мета ДП — інституалізація пілотного проекту, створення єдиної державної системи аукціонів, закріплення процедур і процесів, технічний, юридичний і організаційний розвиток системи. Виконуючим обов’язки директора державного підприємства було призначено керівника проекту Олексія Соболева.
«Держпідприємство працюватиме за найвищими стандартами корпоративного управління. Наглядова рада буде затверджувати ключові рішення, як-то призначення директора чи фінансовий план, забезпечуючи таким чином їхню незалежність», — розповів перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. За словами в. о. директора ДП «Прозоро Продажі» Олексія Соболева, ключові напрямки роботи компанії — продаж активів збанкрутілих банків, активів державних і комунальних підприємств, мала приватизація.
ІТ-міграція проекту відбудеться протягом травня-червня. Тим часом активно формується штат державного підприємства.
НБУ надав Укрпошті ліцензію на переказ коштів
Національний банк України прийняв рішення про надання ПАТ «УКРПОШТА» ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунків. Відповідне рішення було прийнято на підставі постанови Правління Національного банку України від 21.12.2017 № 138 «Про надання національними операторами поштового зв’язку фінансової послуги з переказу коштів».
Які можливості надаає Укрпошті відповідне рішення
З огляду на отримання ліцензії Національний банк України також зареєстрував договори про участь ПАТ «УКРПОШТА» у міжнародних платіжних системах VISA та MasterCard, а також розпочав процедуру вступу ПАТ «УКРПОШТА» до Національної платіжної системи «Український платіжний простір».
Це нововведення сприятиме розширенню фінансової інклюзії, зокрема створить нові можливості для доступу до фінансових послуг населення в сільській місцевості та віддалених районах України, сприятиме збільшенню рівня безготівкових розрахунків в Україні та підвищенню якості на ринку платіжних послуг.
ПАТ «УКРПОШТА» має більше 11 тис. відділень. Таке рішення дасть змогу розширити платіжну інфраструктуру для здійснення безготівкових платежів. Крім того, цей крок є дуже важливим для побудови в нашій державі cashless economy та збільшення обсягів безготівкових розрахунків, особливо в невеликих містах і селах, де зараз переважають розрахунки готівкою.
Олександр Яблунівський, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України
Нацполіція та lifecell тепер спільно розслідуватимуть кіберзлочини
Національна поліція та мобільний оператор Lifecell співпрацюватимуть у сфері розкриття злочинів, учинених з використанням новітніх технологій. Зустріч відбулася в рамках співробітництва Національної поліції з операторами мобільного зв’язку, які працюють в Україні.
Як співпрацюватимуть силовики та мобільний оператор
Голова Нацполіції України Сергій Князєв зауважив, що поліцейські використовують сучасні технології як для встановлення правопорушників, так і для попередження правопорушень. В умовах терористичної загрози у Департаменті кіберполіції розробили дієві алгоритми протидії кіберзлочинам.
Виконавчий директор мобільного оператора «lifecell» Ісмет Язиджи зауважив, що керівництво «lifecell» готове та підтримує таку співпрацю. він подякував поліцейським, які всього за кілька годин встановили особу, що повідомила про мінування об’єктів мобільного оператора у кількох містах країни, зокрема, й у Києві. За інформацію, які саме приміщення заміновані, зловмисник вимагав біткоїни.
Співробітники Департаменту кіберполіції НПУ встановили
Нацполіція та Lifecell тепер спільно розслідуватимуть кіберзлочини, що невідомий, який повідомив про можливі вибухи приміщень «lifecell», знаходиться у Черкаській області. Оперативники виїхали до регіону та швидко встановили місцезнаходження псевдомінера.
Уряд поновив роботу антирейдерських аграрних штабів
Уряд прийняв рішення відновити роботу антирейдерських аграрних штабів на час проведення посівної кампанії.
Ми вже отримали кілька сигналів з регіонів про можливість загострення ситуації із захопленням земель. Тому Міністерство юстиції та Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів виступили перед Урядом з ініціативою поновити роботу антирейдерських аграрних штабів на час посівної кампанії.
Павло Петренко, Міністр юстиції
Перший Віце-прем’єр-міністр Степан Кубів у свою чергу підкреслив, що минулого року було прийняте рішення КМУ, яке дало можливість забезпечити правову, організаційну й технологічну основну для роботи антирейдерських аграрних штабів.
За словами Павла Петренка, створені в усіх регіонах антирейдерські агарні штаби довели свою ефективність під час кампанії збору збіжжя влітку та восени. Тоді вдалося попередити сотні конфліктів та запобігти десяткам спроб захоплень землі та врожаю. «За 3 місяці роботи штаби розглянули 491 звернення. Фактично кожне четверте з них стосувалося спроб захоплення майна чи збіжжя. Завдяки роботі штабів проти рейдерів порушили 17 кримінальних справ», — зазначив він.
«Також ми ліквідували технічну можливість проводити реєстрацію земельних “ділянок-привидів” та запровадили автоматизовану система обміну інформацією між земельним кадастром та реєстром нерухомості. Окрім цього, запустили сервіс «СМС МАЯК», який дає можливість власнику контролювати будь-які спроби внести зміни до реєстру щодо своєї земельної ділянки», — розповів Міністр юстиції.
Рада прийняла зміни до закону про військову службу
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до ст. 21-4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України)».
Так, законом внесено зміни до ч.5 ст.24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».
Згідно з новою редакцією:
«5. На іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проходять військову службу у Збройних Силах України за контрактом, поширюються умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, передбачені для військовослужбовців – громадян України та членів їх сімей».
Внесення змін обумовлено необхідністю усунення диспропорції, що виникла в чинному законодавстві щодо соціальних виплат військовослужбовцям Збройних Сил України в залежності від наявності громадянства України.
Такими були головні юридичні новини останніх 7 днів. До зустрічі за тиждень у наступній добірці De jure!